Програма дисципліни \"фінанси\" 5 короткий зміст лекцій 9 термінологічний словник 65 тематика практичних занять 87 icon

Програма дисципліни "фінанси" 5 короткий зміст лекцій 9 термінологічний словник 65 тематика практичних занять 87


1 чел. помогло.
Схожі
Робоча навчальна програма дисципліни (спецкурсу-спецпрактикуму) для магістрів спеціальності...
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено...
Навчально-тематичний план з дисципліни «Господарське право» Зміст дисципліни «Господарське...
Робоча програма...
Зміст
Робоча навчальна програма дисципліни київ 2007 Київський національний...
Навчальна програма дисципліни (типова) фінанси статус дисципліни нормативна проф спрямув...
Методичні рекомендації до проведення практичних занять з дисципліни...
Тематичний план дисципліни Плани лекцій та семінарських (практичних) занять...
Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 “Фінанси всіх форм навчання та слухачів цпо...
Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять с. 10...
Робоча навчальна програма “ риторика для студентів всіх спеціальностей Програму рекомендовано...



страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
З М І С Т


ВСТУП 4


ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ "ФІНАНСИ" 5


КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ 9


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 65


ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ 87


ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ 89


ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ 89


ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ 90


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 91


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 111


ВСТУП


Курс "Фінанси" відноситься до фундаментальних дисциплін і передбачає послідовне та систематизоване вивчення положень програми, яка є основою для подальшого засвоєння фінансових прикладних дисциплін.

Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальне засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни ''Фінанси" у системі економічної освіти. Курс "Фінанси" охоплює теоретичні засади фінансів, особливості фінансових відносин у сфері загальнодержавних фінансів, фінансів суб'єктів господарювання, домогосподарств, міжнародні фінанси тощо. Даний курс повинен сприяти формуванню висококваліфікованих фахівців у галузі управління і менеджменту, фінансового контролю та бухгалтерського обліку.

Вивчення курсу "Фінанси" передбачає наявність систематичних та ґрунтовних знань із таких фундаментальних та суміжних курсів, як "Економічна теорія", "Бухгалтерський облік", "Менеджмент", а також цілеспрямованої роботи над вивченням спеціальної літератури, активної роботи на лекціях та практичних заняттях, самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань.

Засвоєння теоретичних засад фінансових відносин створює ту основу, на якій базується вивчення прикладних фінансових дисциплін, що розкривають конкретні питання організації фінансів у різних ланках фінансової системи.

^ Мета курсу — надання фундаментальних знань щодо необхідності та значення фінансів, їх впливу на соціально-економічний розвиток суспільства з метою усвідомлення студентами суті фінансів і тенденцій розвитку фінансових відносин та їх особливостей у сфері державних фінансів, фінансів суб’єктів господарювання та домогосподарств.

Це необхідно майбутньому спеціалісту, щоб об’єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються в суспільстві, розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів і фінансів господарських одиниць, розробляти й вирішувати актуальні питання теорії і практики розбудови фінансової політики держави.

Знання теоретичних основ фінансових відносин дає змогу досить швидко опанувати зміни, які відбуваються у фінансовій практиці.

^ Завдання курсу — дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, суб’єктів підприємницької діяльності та населення і розкрити шляхи використання цих закономірностей у практиці фінансової роботи; показати можливі напрями впливу фінансів на суспільний прогрес і роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.

^ Програма курсу передбачає послідовне вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, принципів і конкретних форм організації фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства, теоретичного обґрунтування практики функціонування фінансового механізму при формуванні та використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення.

Курс починається із загальної характеристики науки про фінанси, сутності та економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі в суспільних процесах. Цим питанням присвячені теми «Суть фінансів, їх функції та роль», «Фінансові ресурси», «Фінансова система», «Фінансова політика і фінансовий механізм», «Фінансове планування», «Фінансовий контроль».

Основою функціонування фінансової системи є фінанси матеріального виробництва. У темі «Фінанси підприємницьких структур»” розглядаються теоретичні засади організації фінансових відносин на підприємствах різних за формами власності та метою діяльності.

Механізм формування і використання централізованих фінансових ресурсів держави розкривається у темах «Державні фінанси», «Державні цільові фонди», «Податки та податкова система України», «Бюджет та бюджетна система», «Доходи й видатки державного бюджету», «Місцеві фінанси».

Програма курсу передбачає також вивчення питань страхової діяльності, функціонування фінансового ринку і міжнародні фінанси.

^ Завдання вивчення дисципліни

В результаті вивчення дисципліни "Фінанси" студенти повинні:

засвоїти теоретичні засади фінансів, з'ясувати їх суть та характерні ознаки, необхідність існування фінансів та значення в економічному житті суспільства;

опанувати закономірності розвитку фінансових відносин між державою, господарюючими суб'єктами та населенням;

засвоїти засади фінансової політики держави і механізму її реалізації, набути практичних навиків розробки такої політики;

набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності.


^ Програма дисципліни "Фінанси"

Тема 1. Суть фінансів, їх функції і роль.

Передумови та причини існування фінансів. Об'єктивна необхідність фінансів. Фінанси як економічна категорія. Поняття про грошові фонди як матеріально - речове втілення фінансів, їх ознаки. Дискусійні питання суті фінансів.

Функції фінансів. Зміст розподільчої функції. Первинний розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Контрольна функція фінансів, її зміст. Прояви контрольної функції у фінансових відносинах. Дискусійні питання функцій фінансів.

Взаємозв'язок фінансів з іншими розподільчими категоріями у процесі вартісного розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Фінанси і ціни. Фінанси і гроші. Фінанси і заробітна плата. Фінанси і кредит.

^ Тема 2. Фінансові ресурси.

Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура. Джерела формування та напрямки використання фінансових ресурсів держави, суб'єктів господарювання, фізичних осіб. Характеристика чинників росту фінансових ресурсів.

Фінансові резерви, їх суть і значення. Форми і методи формування фінансових резервів. Резервний фонд бюджету. Мета створення та напрями витрачання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

^ Тема 3. Фінансова система.

Поняття фінансової системи. Фінансова система України та принципи її побудови. Сфери та ланки фінансової системи України, їх характеристика.

Фінанси підприємств, організацій, установ як вихідна ланка фінансової системи. Загальнодержавні фінанси, їх склад та призначення. Бюджетна система як центральна ланка фінансової системи. Фінанси фізичних осіб, домашніх господарств. Взаємозв'язок ланок фінансової системи.

Проблеми розвитку фінансової системи України.

^ Тема 4. Фінансова політика і фінансовий механізм.

Фінансова політика як складова частина економічної політики. Суть та види фінансової політики. Фінансова політика держави, її принципи, характеристика складових. Стратегія і тактика фінансової політики. Реалізація фінансової політики.

Поняття фінансового механізму, його значення. Склад фінансового механізму. Фінансове забезпечення. Фінансове регулювання, його місце у фінансовому механізмі. Фінансові важелі, їх характеристика. Фінансові стимули та фінансові санкції, їх види. Вплив фінансового механізму на життя суспільства та розширене суспільне відтворення.

Суть управління фінансами, його принципи та функціональні елементи.

Стратегічне управління фінансами. Функції органів законодавчої і виконавчої влади та представницьких органів в управлінні фінансами.

Оперативне управління фінансами. Фінансовий апарат та його ланки.

Фінансовий менеджмент, його місце в управлінні організаційно-господарськими процесами підприємств.

^ Тема 5. Фінансове планування.

Необхідність фінансового планування. Суть, етапи та методи фінансового планування. Система фінансових планів та їх взаємозв'язок. Загальна характеристика фінансових планів.

Особливості та зміст фінансових планів підприємств, організацій, установ. Оперативні фінансові плани. Поточні та перспективні фінансові плани. Державний бюджет - основний фінансовий план країни. Місцеві бюджети. Особливості бюджету як фінансового плану.


^ Тема 6. Фінансовий контроль.

Необхідність і суть фінансового контролю. Фінансовий контроль як форма прояву контрольної функції фінансів.

Організація фінансового контролю в Україні, його класифікація. Види, форми, та методи фінансового контролю. Органи фінансового контролю в Україні, їх функції, права та обов'язки.

Аудит, його необхідність, суть, принципи організації, сфера застосування, значення. Розвиток аудиту в Україні. Порядок проведення аудиту. Аудиторська діяльність.

^ Тема 7. Фінанси підприємницьких структур.

Підприємництво, його суть і принципи. Суб'єкти підприємницької діяльності. Принципи комерційного розрахунку. Обмеження (ліцензування) у здійсненні підприємницької діяльності. Державне регулювання підприємницької діяльності.

Підприємство як основна ланка в економіці держави. Види підприємств. Об'єднання підприємств. Господарські товариства.

Доходи підприємств, їх зміст та види. Виручка від реалізації продукції та фактори, що впливають на її розмір. Формування і розподіл виручки. Зміст і класифікація витрат підприємств.

^ Тема 8. Основні засоби та оборотні активи підприємств.

Суть та класифікація основних засобів. Структура основних засобів. Види вартісної оцінки основних засобів. Амортизація основних засобів. Методи нарахування амортизації. Показники стану та ефективності використання основних засобів.

Сутність оборотних активів та їх структура. Класифікація оборотних активів. Нормування оборотних активів. Показники ефективності використання оборотних активів.

^ Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємств.

Необхідність та значення оцінки фінансового стану підприємства. Основні показники фінансового стану підприємства. Платоспроможність та ліквідність підприємства. Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Показники прибутковості.

Прибуток, його економічна суть та функції. Формування чистого прибутку. Принципи та етапи розподілу чистого прибутку. Рентабельність як відносний показник прибутковості. Види рентабельності.

^ Тема 10. Державні фінанси.

Суть та функції державних фінансів, їх призначення та роль. Державні фінанси України, їх склад і зміст.

Ринок і державні фінанси. Демократія як модель управління державними фінансами. Теорія суспільного вибору. Теорія економіки добробуту.

Основні моделі державних фінансів, що мають місце у світовій практиці. Моделі державних фінансів з позицій централізації ВВП у бюджеті: американська, західноєвропейська, скандинавська.

^ Тема 11. Бюджет і бюджетна система.

Роль бюджету в соціально-економічному розвитку суспільства та регулюванні ринкових відносин. Характеристика економічних відносин, що визначають зміст бюджету.

Бюджет як основний фінансовий план держави. Бюджет як інструмент управління економікою. Основні функції бюджету.

Бюджетна система України, її склад та основні принципи побудови. Бюджетний устрій. Характеристика ланок бюджетної системи. Засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи. Міжбюджетні відносини в Україні.

Поняття бюджетного права. Розмежування бюджетних прав між законодавчими та виконавчими органами влади. Бюджетна ініціатива.

Бюджетний процес в Україні, його суть та особливості. Характеристика етапів бюджетного процесу. Складання проектів бюджетів. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети. Організація виконання бюджету. Касове виконання бюджету. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. Необхідність вдосконалення бюджетного процесу в Україні.

^ Тема 12. Доходи і видатки державного бюджету.

Економічна природа, склад і структура доходів Державного бюджету, їх класифікація. Основні принципи розподілу доходів між ланками бюджетної системи. Податкові і неподаткові надходження до бюджету, їх види і значення. Трансферти в системі доходів бюджету. Податки як основний метол мобілізації коштів у бюджет.

Економічна природа, склад і структура видатків Державного бюджет) України. Класифікація бюджетних видатків. Функціональна та економічна класифікація видатків. Відомча класифікація видатків. Програмна класифікація видатків.

Поняття бюджетного фінансування, його принципи і форми. Характеристика видатків на потреби фінансування економіки, соціальної сфери, соціального захисту населення, оборони та управління.

Основні принципи розподілу видатків між ланками бюджетної системи.

Бюджетний дефіцит: концептуальні підходи у ставленні до нього та причини виникнення. Наслідки бюджетного дефіциту. Методи покриття бюджетного дефіциту.

^ Тема 13. Податки та податкова система.

Соціально-економічна сутність податків. Класичні засади та основні принципи оподаткування. Функції податків. Елементи податків.

Класифікація податків за економічними змістом об'єкта оподаткування. Класифікація податків за формою взаємовідносин платника і держави. Класифікація податків за рівнем запровадження. Класифікація податків за місцем зарахування.

Податкова система України. Податкове адміністрування. Органи, які здійснюють мобілізацію податків.

Система оподаткування, її структура та принципи функціонування. Трансформація системи оподаткування в Україні,

Податкова політика держави в сучасних умовах.

^ Тема 14. Місцеві фінанси.

Сутність і функції місцевих фінансів. Місцеві фінанси в економічній системі держави. Взаємозв'язок місцевих і державних фінансів. Теорії місцевих фінансів. Склад місцевих фінансів. Організаційно-правові засади функціонування місцевих фінансів. Територіальна громада як суб'єкт економічної та фінансової діяльності.

Місцеві бюджети як головна складова місцевих фінансів. Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку територій і держави. Доходи місцевих бюджетів, суть, склад та особливості формування. Видатки місцевих бюджетів. Порядок складання та виконання місцевих бюджетів в Україні.

Комунальна власність та комунальний кредит. Управління місцевими фінансами.

^ Тема 15. Державні цільові фонди.

Державні цільові фонди як складова загальнодержавних фінансів. Класифікація державних цільових фондів. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його суть та види.

Пенсійний фонд України. Бюджет Пенсійного фонду: джерела формування та напрями використання коштів. Пенсійна реформа в Україні.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням: фінансові аспекти діяльності. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності.

^ Тема 16. Державний кредит і державний борг.

Суть, розвиток та значення державного кредиту. Державний кредит як суспільна позикова система. Види державного кредиту. Внутрішній та зовнішній державний кредит. Форми внутрішнього державного кредиту. Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик. Конвертація частини вкладів у державний кредит. Форми зовнішнього державного кредиту. Державні зовнішні позики. Позики міжнародних фінансових організацій. Міждержавні борги і технології міждержавних кредитів. Зовнішня заборгованість як індикатор фінансової безпеки держави.

Державний борг як наслідок існування державного кредиту. Капітальний і поточний державний борг. Причини й наслідки зростання державного боргу. Джерела погашення державного боргу.

^ Тема 17. Страхування і страховий ринок.

Суть та принципи страхування. Функції страхування. Страхові ризики, поняття і види. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки. Суб'єкти та об'єкти страхування. Особливості фінансової діяльності страховика. Значення та методи перестрахування. Класифікація страхування. Особисте страхування. Фінансові аспекти медичного страхування. Майнове страхування, його види.

Страховий ринок, суть, характерні риси. Становлення та розвиток страхового ринку в Україні. Система страхування та державне регулювання страхової діяльності в Україні. Проблеми розвитку страхової справи в умовах переходу до ринку.

^ Тема 18. Фінансовий ринок.

Фінансовий ринок, його суть, необхідність та значення. Систематизація фінансових ринків. Ринок грошей і ринок капіталів. Біржовий та позабіржовий фінансовий ринки. Кредитний ринок. Ринок цінних паперів. Валютний ринок. Страховий ринок. Ринок золота. Ринок фінансових послуг. Світовий фінансовий ринок. Національні, регіональні та місцеві фінансові ринки. Ринок з негайною реалізацією угод (спотовий ринок). Ринок з реалізацією угод в майбутньому (строковий ринок). Первинний і вторинний фінансові ринки.

Функції фінансового ринку. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, їх класифікація. Учасники фінансового ринку, їх склад та види. Фінансові посередники, їх функції, права, обов'язки, професійні риси. Пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України.


^ Тема 19. Міжнародні фінанси.

Необхідність та суть міжнародних фінансів. Функції міжнародних фінансів. Міжнародне фінансове право. Склад і структура міжнародного фінансового ринку. Міжнародний валютний ринок. Розвиток міжнародного ринку цінних паперів. Функціонування міжнародного ринку кредитних ресурсів.

Міжнародні фінансові системи. Міжнародні фінансові інституції. Регулювання міжнародних фінансів, його форми. Система валютного регулювання, валютна політика, валютні обмеження та валютні ризики. Валютний курс. Платіжний баланс. Об'єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями.


Короткий зміст лекцій


Тема 1. Суть фінансів, їх функції і роль.


  1. Суть фінансів як економічної та історичної категорії.

  2. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах товарного виробництва.

  3. Функції фінансів.

  4. Взаємозв’язок фінансів з іншими вартісними категоріями.




  1. Суть фінансів як економічної та історичної категорії.


Фінанси є історично сформованою, складною та багатогранною економічною категорією. Виник термін у ХІІІ ст. Фінанси ( від лат. „financia” ) в перекладі означає готівка, доход, в широкому розумінні, - грошові засоби, обов’язкова сплата грошей. Ця сплата пов’язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного змісту. Так тривало майже до ХVІІІ ст. Під фінансами розуміли державне публічне господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от: земство, міська община тощо. У цей же період в деяких державах, наприклад у Німеччині, слово „фінанси” мало негативне значення. Його пов’язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганнями тощо.

Очевидно тому поняття „фінанси” й ототожнюють з поняттям „гроші”. Але це дві різні, хоча й взаємопов’язані категорії. Фінанси суттєво відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями.

Як історична категорія фінанси з’явились одночасно з виникненням держав при поділі суспільства на класи. Перший поділ суспільства на класи – рабовласницький лад, пізніше – феодальний. Але про фінанси в сучасному розумінні говорити ще рано. В докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялася шляхом встановлення натуральних повинностей і зборів. Грошове господарство в той період було розвинуте лише в армії. Головними витратами тих держав були затрати на ведення війн, утримання двору монарха, державного апарату, будівництво громадських споруд (храмів, каналів, доріг тощо). Основними доходами були надходження від державного майна і регалій ( монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами); військова здобич; данина з підкорених народів; натуральні повинності і збори. Тобто на ранніх стадіях розвитку держави не існувало розмежування між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджалися коштами країни як своєю власністю. З розкладом феодалізму і поступовим розвитком в його надрах капіталістичного способу виробництва все більше значення стали набувати грошові доходи і видатки держави; частка натуральних зборів різко скоротилася. Державна казна відокремилася від власності монарха. Виникли поняття державних фінансів, державного бюджету, державного кредиту.

Такі зміни призвели до нового бачення суті фінансів. Платники податків поступово визнавали за державою право стягнення податків по мірі того, як держава зі свого боку, почала надавати послуги населенню і проводити ефективну фінансову політику.

З розвитком державного устрою різко зросли видатки на міжнародне співробітництво, оборону, охорону навколишнього середовища, соціальну сферу, видатки на втручання держави в економіку тощо.

Вперше у сучасному тлумаченні термін „фінанси” став застосовуватись у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. В науковий обіг термін „фінанси” ввів французький професор Ж. Боден в 1577 р. У праці. „Шість книг про республіку”.

Отже, розвиток товарно-грошових відносин і формування держав призвели до виникнення фінансів.

Суть фінансів як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження. Грошовий характер фінансових відносин – важлива ознака фінансів. Гроші є обов’язковою умовою існування фінансів. Поява фінансових відносин завжди дає про себе знати реальним рухом грошових коштів. Відсутність такого руху на стадіях виробництва і споживання процесу відтворення свідчить про те, що вони не є місцем виникнення фінансів.

Реальний рух грошей відбувається тільки на другій і третій стадіях процесу відтворення – в розподілі й обміні. Проте характер руху вартості ( в її грошовій формі) на цих стадіях різний, що не дозволяє їх обох віднести до сфери функціонування фінансів.

На другій стадії рух вартості в грошовій формі здійснюється відособлено від руху товарів і характеризується її відчуженням (переходом з рук одних власників в руки інших) або цільовим відособленням кожної частини вартості ( в рамках одного власника). На третій стадії розподілена вартість ( в грошовій формі) обмінюється на товарну форму, тобто здійснюється процес купівлі-продажу. Відчуження самої вартості тут не відбувається: вона лише змінює свою форму – з грошової на товарну. Таким чином, на другій стадії відтворення має місце односторонній рух грошової форми вартості, а на третій – двохсторонній рух вартостей (в грошовій і товарній формах). На третій стадії процесу відтворення обмінні операції обслуговуються двома категоріями: 1) грошима, як всезагальним еквівалентом, що виступає посередником обмінних актів (товар – гроші, гроші – товар), в результаті яких суспільний продукт розподіляється між суб’єктами суспільного відтворення; 2) ціною, на основі якої відбувається кількісний вимір вартостей, що обмінюються, і які знаходяться в різних формах. Ніякого іншого суспільного інструменту тут більше не потрібно. Значить, при обміні немає місця фінансам.

Сферою виникнення і функціонування фінансів є друга стадія процесу відтворення , на якій відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб’єктами господарювання, кожний з яких повинен отримати свою частку у виробленому продукті. Тому важливою ознакою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер відносин.

Таким чином, фінанси – це система грошових відносин з приводу формування і використання грошових фондів необхідних державі для виконання своїх функцій.

Фінансам притаманні три ознаки, які діють лише в сукупності:

    1. це завжди грошові відносини;

    2. це грошові відносини, викликані фактом наявності держави як органу управління;

    3. це відносини, які мають розподільчий характер.

Якщо грошовим відносинам двох чи більше суб’єктів притаманні всі ці ознаки, то це фінанси.


2. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах товарного виробництва.


Фінанси не можуть існувати без грошей. Але якщо наявність грошей – обов’язкова умова функціонування фінансів, то причиною, що породжує їх появу, можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність. Цю потребу в ресурсах без фінансів задовольнити неможливо ні в сфері господарювання, ні в сфері державного управління.

В сфері господарювання саме завдяки фінансам, які є інструментом вартісного розподілу суспільного продукту, забезпечується задоволення виробничих потреб, які постійно змінюються. Фінанси є незамінними тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до потреб споживання.

Отже, призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в державі. Це досягається шляхом створення і використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємств, кожного громадянина.

Фінанси об’єктивно необхідні, оскільки обумовлені потребами суспільного розвитку. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати швидке впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.


3. Функції фінансів.


Функція – це „зовнішній прояв властивості якого-небудь об’єкту в даній системі відносин”. Застосовуючи наведене визначення до економічних категорій, функції означають прояв їх суті в дії, специфічні способи вираження притаманних категорії властивостей. Функції завжди є похідними від суті, яку вони виражають, і показують як, яким чином реалізується суспільне призначення цієї економічної категорії.

^ Для фінансів як економічної категорії характерні дві функції: розподільча і контрольна.

Першою функцією фінансів є розподіл і перерозподіл національного доходу держави.

Матеріальною основою створення національного доходу держави служить відтворення суспільного продукту (валовий внутрішній продукт).

Схема розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД) зображена на рис. 1


^ ВВП- Фонд заміщення витрачених = НД

засобів виробництва

Фонд нагромадження : Фонд споживання:

Фонд капітальних вкладень Фонд оплати праці

Фонд суспільних резервів Фонд соц. страхування

Фонди страхування Затрати на науку, освіту

Фонд виробничого охорону здоров’я тощо

нагромадження


Рис 1. Схема розподілу і перерозподілу ВВП і НД.


НД поділяється на дві частини – фонд нагромадження і фонд споживання . Співвідношення цих частин визначає пропорції розвитку економіки та її структуру.

В подальшому об’єктивно виникає потреба в перерозподілі НД, яка викликана:

- наявністю невиробничої сфери, в якій НД не створюється, але без якої виробництво не може бути ефективним;

- необхідністю забезпечення соціального розвитку;

- важливістю створення сприятливих умов для підтримки та розвитку економіки;

- необхідністю рівномірного економічного і соціального розвитку регіонів .

Кінцева ціль розподілу і перерозподілу НД полягає в розвитку продуктивних сил, забезпеченні розвитку виробництва, досягненні високої якості життя широких верств населення.

^ Друга важлива функція фінансів – контрольна.

Вона породжена розподільчою функцією і проявляється передусім в контролі за розподілом ВВП і НД по грошових фондах та їх цільовому використанню.

Контрольна функція фінансів здійснюється , по-перше, через контроль гривнею, і по-друге, через контроль, що здійснюється фінансовими органами.

Контроль гривнею ведеться за виробничими і невиробничими витратами, відповідністю цих витрат доходам, формуванням та використанням основного і оборотного капіталу тощо. Він діє на всіх стадіях кругообігу засобів, при фінансуванні й кредитуванні, у взаємовідносинах з бюджетом та іншими ланками фінансової системи.

Контроль фінансовими органами здійснюється шляхом перевірки законності витрачання грошових коштів, повноти і своєчасності сплати податків тощо.


4. Взаємозв’язок фінансів з іншими вартісними категоріями.


Фінанси перебувають в тісному взаємозв’язку з таким категоріями розподільчого характеру як гроші, заробітна плата, ціна, кредит.

^ Фінанси і гроші.

Аналіз категорій „фінанси” і „гроші” свідчить про їх особливу систему зв’язків, яка часто призводить до їх ототожнення. Фінанси нерідко (особливо на побутовому рівні) визначають як певну суму грошей, яка знаходить в розпорядженні юридичної чи фізичної особи.

Звичайно, певна частка істини тут є. Справа в тому, що фінанси завжди мають грошове вираження. Проте певна сума грошей – це ще не фінанси.

Крім того, фінанси відрізняються від грошей і за функціями, які вони виконують.


^ Фінанси і ціни.

І ціна, і фінанси беруть участь у розподілі валового внутрішнього продукту.

Ціна є грошовим виразом вартості будь-якого товару. Вона виступає вихідним ступенем розподілу вартості ВВП та створює умови для подальшого його перерозподілу.

Держава, використовуючи різноманітні фінансові важелі впливає на рівень цін. Наприклад, у випадках нееквівалентного обміну одразу ж включаються відповідні фінансові важелі. Скажімо, якщо вартість товару більша за його ціну, то з’являється такий важіль як допомога держави у вигляді субсидій, дотацій, субвенцій ( наприклад, вугільній промисловості, комунальному господарству тощо); якщо ж вартість товару менша за його ціну, то держава залучає такий важіль як податки (акцизний збір).

До того ж, введення нових податків або зміна існуючих ставок може призвести до зменшення чи збільшення ціни. А через такі фінансові важелі як норми амортизації, відрахування в цільові державні фонди держава може змінювати структуру ціни.

Якщо держава не застосовує регулювання цін, вона повинна буде коректувати соціальні виплати і збільшувати мінімальну оплату праці. Тому в більшості країн регулюються ціни на основні товари, які мають соціальне значення.

З іншого боку, при реалізації товару ціна визначається на основі попиту і пропозиції. Тому на ринку інколи трапляються різкі коливання загального рівня цін, які можуть суттєво вплинути на стан фінансової сфери та фінансової безпеки держави.


^ Фінанси і заробітна плата.

Фінанси передують категорії „заробітна плата”. Взаємозв’язок фінансів і заробітної плати проявляється у тому, що держава регулює величину заробітної плати за допомогою фінансових важелів, зокрема, податків, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Одночасно держава за допомогою цих же фондів може стимулювати розвиток окремих видів діяльності, і як наслідок, - сприяти зростанню оплати праці певних галузей.

Відмінності:

Фінанси розподіляють валовий внутрішній продукт, а заробітна плата – категорія, яка стосується лише частини ВВП, а саме – фонду оплати праці;

Заробітні плата пов’язана лише з одним фактором виробництва – робочою силою, а фінанси впливають на використання всіх факторів виробництва (предмети праці, знаряддя праці тощо).


^ Фінанси і кредит.

Спільним для обох цих категорій є те, що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва.

При нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів – підприємство може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі.

Відмінності між фінансами і кредитом полягають у тому, що фінансам притаманний односторонній рух вартості, а кредиту – двосторонній рух вартості. До того ж за допомогою фінансів розподіляється валовий внутрішній продукт, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних ресурсів.

Фінансам і кредиту притаманні різні методи спрямування коштів:

Фінансам – фінансування 9надання коштів на безповоротній основі);

Кредиту – кредитування (надання коштів за принципами платності, строковості, поверненості).






залишити коментар
Сторінка1/13
Дата конвертації25.10.2013
Розмір3.39 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх