Головним завданням вступного екзамену з педагогіки та фахових методик початкової освіти є перевірка якості професійної підготовки молодших спеціалістів. Одночас icon

Головним завданням вступного екзамену з педагогіки та фахових методик початкової освіти є перевірка якості професійної підготовки молодших спеціалістів. Одночас


Схожі
Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста...
Програма фахового вступного випробування Комплексний екзамен з музики для вступу на навчання...
Програма фахового вступного випробування Комплексний екзамен з німецької мови та фахової...
Програма фахового вступного випробування Комплексний екзамен з англійської мови та фахової...
Міністерство освіти І науки україни...
Оновлення змісту початкової освіти на основі впровадження нового Державного стандарту початкової...
Оксана Тімець ретроспектива становлення системи професійної підготовки майбутніх учителів...
Початкова школа знаходиться на передових засадах реформування національної освіти...
Міністерство освіти І науки...
Міністерство освіти І науки україни...
Міністерство освіти І науки україни...
Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста...



Загрузка...
скачать


1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Головним завданням вступного екзамену з педагогіки та фахових методик початкової освіти є перевірка якості професійної підготовки молодших спеціалістів. Одночасно він має на меті виявлення їх готовності до активної участі у реформуванні 4-річної початкової школи, пошуку найбільш ефективних методів педагогічної діяльності в умовах переходу до особистісно орієнтованої парадигми освіти, що передбачає нові підходи до всіх напрямів її здійснення.

Програмою екзамену передбачено його комплексний характер, оскільки він охоплює питання з педагогіки та фахових методик початкового навчання («Методика навчання освітньої галузі «Математика» в початковій школі», «Методика навчання освітньої галузі «Мови і літератури» в початковій школі», «Методика навчання освітньої галузі «Людина і світ» в початковій школі»).

У процесі вступного екзамену перевірці підлягають:

  • знання про основні вимоги до навчальних досягнень молодших школярів за роками навчання;

  • знання нових цілей навчання молодших школярів у процесі вивчення предметних методик в контексті модернізації початкової освіти;

  • знання про загальні особливості використання сучасних навчальних методів на різних уроках в початковій школі;

  • уміння знайомити учнів з основними поняттями, законами, властивостями і способами дій, що вивчаються в початковому курсі предметних методик за змістовими лініями Державного стандарту загальної початкової освіти та навчити молодших школярів використовувати їх на практиці;

  • уміння формувати систему знань, умінь і навичок у різних курсах предметних методик відповідно до результатів навчання за змістовими лініями Державного стандарту загальної початкової освіти;

  • комплекс умінь пов'язаний із завданнями вивчення, змісту та особливостей побудови кожного з курсів методик початкового навчання відповідно до вимог Державного стандарту загальної початкової освіти;

  • уміння організовувати навчально-виховний процес у початковій школі в умовах здоров’язбереження молодших школярів;

  • знання і вміння організації виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності в початковій школі;

  • знання та вміння про вимоги до усного і писемного мовлення молодших школярів та критерії оцінювання їх знань, умінь і навичок учнів за різними навчальними предметами початкової школи;

  • уміння добирати до різних уроків у початковій школі ефективні засоби, форми і методи навчання;

  • уміння формулювати освітні цілі з кожного предмета початкової школи, досягати й оптимально переосмислювати їх під час навчання;

  • уміння аналізувати основний методичний апарат підручників та розширювати його завданнями, спрямованими на розвиток логічного мислення, у тестовій формі, диференційованих, на вибір і самооцінку тощо;

  • уміння аналізувати методичні посібники з метою виявлення їх доцільності та відповідності рівню засвоєння обов’язкових знань та вмінь учнів;

  • уміння здійснювати розвиток розумових здібностей молодших школярів на уроках та в позаурочній діяльності;

  • уміння оцінювати результати діяльності учнів у відповідності з критеріями навчальних досягнень учнів початкової школи.

З кожного розділу до програми екзамену складено тестові завдання відкритого та закритого типу (на встановлення асоціативних зв'язків, на відтворення правильної послідовності, з множинним вибором, з множинними відповідями «правильно-неправильно», на визначення причинної залежності, з простим множинним вибором, альтернативні).


2. Зміст дисципліни


^ РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГКИ

Педагогіка як наука

Предмет і завдання педагогіки. Категорії педагогіки: виховання, освіта, навчання, розвиток і формування особистості. Основні етапи розвитку педагогічної науки: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка. Джерела педагогічної теорії: педагогічна спадщина минулого, сучасні науково-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід.

Система педагогічних дисциплін: загальна педагогіка (основи педагогіки, теорія виховання, теорія освіти і навчання, школознавство); історія педагогіки, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки, методики викладання окремих предметів, соціальна педагогіка, порівняльна педагогіка.

Зв'язки педагогіки з іншими науками (суспільними, біологічними, психологічними та ін.).

Напрями зарубіжної педагогіки: педагогіка неопозитивізму, педагогіка екзистенціалізму, педагогіка неотомізму, експериментальна педагогіка, педагогіка ноосфери.


Дослідження педагогічних явищ і процесів

Сутність науково-педагогічного дослідження. Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження. Актуальні проблеми педагогіки, що потребують дослідження. Вимоги до результатів науково-педагогічного дослідження. Критерії ефективності науково-педагогічного дослідження.

Методологія та методика педагогічного дослідження.

Методи науково-педагогічного дослідження: емпіричні методи (педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, психолого-педагогічний експеримент, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, метод рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія, психолого-педагогічне тестування); теоретичні методи (аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація); математичні і статистичні методи дослідження (реєстрування, ранжування, шкалування, моделювання).

Науково-категоріальний апарат педагогічного дослідження: його проблема, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. Послідовність етапів організації і проведення науково-педагогічного дослідження: визначення проблеми дослідження; вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези дослідження; виконання експериментальної роботи; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези; оформлення результатів дослідження, їх впровадження.


Мета і завдання виховання особистості

Проблема мети виховання в педагогіці. Соціальна зумовленість мети виховання. Характеристика всебічного і гармонійного розвитку дитини як ідеалу цивілізованого суспільства.

Мета національного виховання. Ідеал національного виховання в працях українського педагога Г. Ващенка. Ідеологічні орієнтації мети національного виховання на сучасному етапі розвитку держави. Державне законодавство про мету виховання.

Основні напрями всебічного розвитку особистості. Характеристика складових виховання – розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного, громадянського, правового, економічного, екологічного, статевого. Комплексний підхід до вирішення завдань виховання.

Зарубіжна педагогіка (педагогіка неопозитивізму, прагматизму, екзистенціалізму, неотомізму, гуманістична педагогіка) про мету виховання.


Розвиток та формування особистості

Людина як організм, індивід, особистість, індивідуальність. Поняття про розвиток людини, формування її особистості. Рушійні сили та закономірності розвитку особистості.

Чинники формування особистості.

Спадковість і розвиток. Природні задатки як передумова розвитку людини. Проблема успадкування спеціальних задатків, моральних якостей.

Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Види середовища: природне (географічне) і соціальне; мегасередовище, макросередовище, мезосередовище, мікросередовище. Соціалізація людини.

Виховання – визначальний чинник формування особистості. Роль виховання в розвитку успадкованих фізичних і психічних особливостей, у корегуванні впливів середовища. Залежність виховання від рівня розвитку особистості. Зони актуального і найближчого розвитку особистості.

Діяльність як чинник розвитку особистості. Основні види діяльності. Активність як умова розвитку особистості.

Зарубіжні теорії розвитку особистості: біологічний, соціологічний, біосоціологічний напрями.


Вікові особливості розвитку дітей та учнів

Проблема визначення вікових періодів розвитку особистості в педагогіці. Сучасна вікова періодизація. Педагогічні критерії визначення вікових періодів. Кризовий характер переходу від попереднього до наступного вікових періодів. Сенситивні періоди розвитку особистості.

Педагогічна характеристика періодів немовляти, раннього дитинства, дошкільного віку. Психологічна готовність дитини до навчання в школі.

Педагогічна характеристика учнів молодшого шкільного, середнього шкільного (підліткового) та старшого шкільного (раннього юнацького) віку.

Сутність явища акселерації. Наукові теорії пояснення акселерації: геліогенна, гетерозії, урбанізації, нітритивна, опромінювання. Процес ретардації, причини, що його спричиняють.

Індивідуальні особливості учнів: темперамент, здібності, характер, інтерес, потреби, схильності.


ІІ. ТЕОРІЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ


Дидактика як галузь педагогіки

Дидактика як теорія освіти і навчання. Об’єкт і предмет дидактики. Функції дидактики. Завдання дидактики. Історія становлення та розвитку дидактики.

Основні категорії дидактики: освіта (загальна, політехнічна, професійна), зміст освіти, знання, уміння, навички, навчання, викладання, учіння, закономірності навчання, принципи навчання, методи навчання, форми організації навчання, моніторинг якості навчання, технологія навчання.

Система дидактичних дисциплін: загальна дидактика, вікова дидактика, галузева дидактика, часткові дидактики.

Зв’язки дидактики з іншими науками (суспільними, психологічними, біологічними та ін.).

Українська народна дидактика, її мета, завдання та зміст.


Сутність процесу навчання

Поняття процесу навчання. Навчання як вид пізнавальної діяльності людини: загальна закономірність пізнання об’єктивної дійсності, спільне та відмінне в науковому та навчальному пізнанні, рушійні сили процесу навчання.

Функції процесу навчання: освітня, розвивальна, виховна, функція самовдосконалення особистості.

Структура процесу навчання: викладання, учіння; цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний (методичний, процесуальний), контрольно-регулювальний, оцінно-результативний компоненти.

Діяльність вчителя в процесі навчання: планування, організація та здійснення навчальної діяльності, стимулювання активності учнів, контроль за навчальним процесом та його регулювання, аналіз результатів діяльності, внесення коректив.


Зміст освіти

Поняття змісту освіти. Компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, мислення, техніку, способи діяльності; досвід здійснення відомих способів діяльності (уміння та навички особистості); досвід творчої діяльності; досвід ціннісного ставлення до довколишнього світу.

Історичний характер змісту освіти. Теорії формування змісту освіту: формальної освіти, матеріальної освіти, дидактичного прагматизму (утилітаризму), структуралізму, проблемно-комплексного навчання.

Сучасні вимоги до відбору змісту освіти. Оновлення змісту освіти в умовах реформування школи.

Державний стандарт загальної середньої освіти. Нормативні документи змісту освіти: навчальний план (базовий, типовий, робочій), навчальні програми, підручники і навчальні посібники.


Закономірності й принципи навчання

Поняття закономірностей педагогічного процесу. Загальні закономірності навчання. Часткові (конкретні) закономірності навчання: дидактичні (змістовно-процесуальні), гносеологічні, психологічні, кібернетичні, соціальні, організаційні.

Закони дидактики як вищий рівень узагальнення залежності між явищами процесу навчання.

Поняття принципів навчання. Різні підходи до класифікації принципів навчання. Правила навчання.

Характеристика традиційних принципів навчання та нетрадиційних принципів навчання.

Взаємозв’язок принципів навчання.


Методи навчання

Поняття методів навчання. Діалектика взаємозв’язку методів з іншими компонентами процесу навчання. Об’єктивна та суб’єктивна частина методу навчання. Функції методів навчання: стимуляційно-мотиваційна, навчальна, розвивальна, виховна, організаційна, контрольно-коригувальна. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія.

Класифікація методів навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання: за джерелом знань, характером пізнавальної діяльності учнів, ступенем керівництва навчальною роботою, дидактичною метою, зовнішньою формою прояву та внутрішньою сутністю, на основі цілісного діяльнісного підходу до процесу навчання; бінарні та полінарні класифікацій методів навчання.

Поняття про засоби навчання. Характеристика засобів навчання, особливості їх застосування в навчальному процесі.


Форми навчання

Поняття форм навчання. Класифікація форм навчання за кількістю учнів, місцем навчання, часом проведення, дидактичною метою, ступенем складності, тривалістю навчання. Генезис систем навчання: індивідуальна, індивідуально-групова, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, мангеймська, віннетка-план, батавія-план, дальтон-план, бригадно-лабораторна, «колективний спосіб навчання», план Трампа. Характеристика класно-урочної системи навчання в сучасній загальноосвітньої школі.

Урок як провідна форма навчання. Вимоги до уроку: загальні, дидактичні, виховні, розвивальні, санітарно-гігієнічні.

Типи і структура уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань, урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок.

Нестандартні уроки: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, з різновіковим складом, уроки-ділові ігри, уроки-рольові ігри, уроки-конференції, уроки-змагання, уроки-диспути, уроки-пошуки, уроки-психотренінги тощо.

Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, групова, парна, індивідуальна робота.

Підготовка вчителя до уроку. Зміст попередньої і безпосередньої підготовки вчителя до уроку.

Позаурочні форми навчання: семінарські заняття, практикуми, факультативи, навчальні екскурсії, предметні гуртки, домашня навчальна робота, консультації.


Моніторинг навчальних досягнень учнів

Предмет і функції моніторингу навчальних досягнень учнів. Принципи моніторингу успішності навчання: індивідуальний характер, систематичність, різноманітність форм проведення, всебічність, об’єктивність, порівнянність, адекватність, прогностичність, гласність, диференційованість. Етапи здійснення моніторингу якості навчання. Складові моніторингу навчальних досягнень: перевірка, оцінювання та облік успішності навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Перевірка навчальних досягнень молодших школярів.

Критерії та норми оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Види оцінювання: поточне, тематичне, підсумкове. Облік результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Неуспішність учнів і шляхи її подолання.


ІІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ


Сутність процесу виховання. Принципи організації виховного процесу

Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості. Рушійні сили виховного процесу. Зовнішні та внутрішні протиріччя. Компоненти вихованого процесу: мета, завдання, зміст, методи, форми, засоби.

Мета виховання – формування стійкої, творчої, самостійної особистості, здатної в нових соціально-економічних умовах вносити значний вклад у перетворення суспільного життя та самовдосконалення, шляхом повного розвитку духовних якостей та фізичних сил, природних здібностей та дарувань кожної особистості.

Структура виховного процесу. Двосторонній характер виховання.

Принципи виховання: цілеспрямованість виховання, зв'язок виховання з життям, єдність свідомості та поведінки у вихованні, виховання в праці, комплексний підхід у вихованні, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, індивідуальний підхід у вихованні, системність послідовність і наступність у вихованні, єдність педагогічних вимог сім’ї та громадськості.

Виховання та самовиховання – дві сторони єдиного процесу формування особистості. Етапи педагогічного керівництва самовихованням учнів. Прийоми самовиховання.

Поняття про перевиховання. Структура перевиховання. Критерії вихованості.

Методи виховання

Поняття про методи виховання. Різні підходи до класифікації методів виховання. Прийоми виховання.

Класифікація методів виховання, в основу якої покладено цілісну структуру діяльності особистості.

Методи формування свідомості особистості: словесні – роз’яснення, бесіда, лекція, диспут; метод прикладу.

Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацій.

Методи стимулювання поведінки і діяльності особистості: змагання, заохочення, покарання.

Орієнтовна програма вивчення особистості учня та учнівського колективу.


Основні напрями виховної роботи в школі

Розумове виховання школярів. Завдання розумового виховання. Критерії розумового виховання. Формування наукового світогляду.

Сутність моралі і моральності. Єдність загальнолюдських і національних цінностей у моральному вихованні.

Сутність фізичного виховання, його зміст. Основні засоби та методи фізичного виховання. Організація фізичного виховання в школі.

Поняття про естетичне виховання, його основні завдання. Екранна культура (кіно, телебачення, відео) як засіб естетичного виховання.

Трудова підготовка та трудове виховання підростаючого покоління. Передумови реалізації трудового виховання в процесі урочної та позаурочної діяльності.


Виховання учнівського колективу

Поняття про колектив і процес його формування. Види дитячого колективу.

Виховні функції учнівського колективу (організаційна, виховна, стимулююча).

Стадії розвитку колективу (за А.С. Макаренком).

Закони існування колективу. Педагогічне керівництво процесом формування колективу.

Органи учнівського самоврядування.

Особливості саморозвитку особистості в колективі.

Методика колективних творчих справ як технологія особистісно орієнтованого виховання молодших учнів. Етапи підготовки та проведення колективної творчої справи.


Організаційні форми виховної роботи

Специфіка позакласної та позашкільної роботи з молодшими школярами.

Масові форми виховної роботи: читацькі конференції, тематичні вечори, зустрічі з видатними людьми краю; Групові форми виховної роботи: класна година, гуртки художньої самодіяльності, випуск стіннівок, екскурсії, походи. Індивідуальні форми виховної роботи: позакласне читання, колекціонування, моделювання, гра на музичних інструментах, малювання, вишивання.

Позашкільні заклади в системі освіти і виховання: палаци та будинки дитячої творчості, дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва, дитячі театри, центри науково-технічної творчості, школи образотворчого мистецтва, центри юних техніків, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі бібліотеки.

Формальні та неформальні молодіжні групи.

Характеристика дитячих громадських організацій.


І^ V. ШКОЛОЗНАВСТВО


Теоретичні засади управління загальною освітою в Україні

Принципи управління сучасною освітою: науковості, демократизації, гуманізації, цілеспрямованості, плановості, оптимізації, об’єктивності, поєднання колегіальності з персональною відповідальністю.

Система органів державного управління освітою відповідно до закону «Про освіту в Україні».

Характеристика діяльності Міністерства освіти і науки України як центрального органу державного управління освітою. Зміст діяльності відділів освіти місцевих органів державної виконавчої влади.

Органи громадського самоврядування в системі освіти: загальні збори колективу, рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; всеукраїнський збір працівників освіти.

Інспектування загальноосвітнього закладу.


Управління загальноосвітнім навчальним закладом

Управлінські органи школи.

Органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорові, його заступниках).

Адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, виховної та господарської роботи).

Органи громадського самоврядування (учнів, учителів, батьків).

Особливості управлінської діяльності в сучасній школі.

Методи управління в сучасній школі: вербальні, ілюстративно-показникові, техніко-технологічні.


Планування роботи школи

Принципи планування роботи школи.

Завдання перспективного планування діяльності школи.

Річне планування діяльності школи. Структура річного плану роботи школи.

Поточне планування діяльності школи.

Особливості внутрішкільного контролю. Види, форми і методи внутрішкільного контролю.


Методична робота в школі

Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя. Основні напрями методичної роботи в сучасній школі.

Форми підвищення кваліфікації вчителів: індивідуальні, колективні.

Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників.

Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки. Критерії педагогічних інновацій.


^ РОЗДІЛ IІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МАТЕМАТИКА» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


Методика навчання математики в початковій школі як наука

Предмет і завдання методики початкового навчання математики. Становлення методики навчання математики як науки.

Зв’язок методики з іншими науками: віковою психологією, дидактикою, методикою математики середньої школи, математикою та ін.

Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики.

Роль методичної науки в модернізації початкової математичної освіти.


Початковий курс математики як навчальний предмет

Освітні, виховні та розвивальні завдання навчання математики в початковій школі. Місце початкового курсу в системі шкільного курсу математики.

Інваріативна і варіативна складова змісту початкової освіти. Компетентнісний підхід до змісту початкової математичної освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти. Характеристика освітньої галузі „Математика”. Мета і завдання вивчення початкового курсу математики. Характеристика змістових ліній.

Курс математики в базовому навчальному плані середньої загальноосвітньої школи.

Аналіз програми з математики для початкової школи з позиції реалізації в ній компетентнісно-орієнтованого підхіду до визначення навчальних досягнень учнів.

Особливості календарно-тематичного планування.

Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математика, навколишній світ) автори М.С.Вашуленко, Н.М.Бібік, Л.П.Кочина.


Організація навчання математики в початковій школі

Багатоваріантність структури уроків математики. Урок математики та особливості його проведення за методичними системами діючих підручників. Вимога до сучасного уроку. Умови здоров’язберігаючої організації навчально-виховного процесу на уроках математики. Особливості проведення уроків математики в першому класі.

Підготовка вчителя до уроку. Відбір змісту, вибір методів, засобів та організаційних форм навчання (індивідуальних, групових, фронтальних) у відповідності з освітніми, виховними та розвивальними завданнями даного уроку.

Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Особливості оцінювання в першому класі.

Особливості організації моніторингового дослідження якості навчальних досягнень.

Позакласна робота з математики.

Організація навчання математики в малокомплектній школі. Урок математики: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками. Організація самостійної роботи учнів .


Часткові питання методики. Методика вивчення нумерації цілих невідємних чисел: мета, зміст, завдання

Цілі невід’ємні числа. Різні підходи до побудови множини цілих невід’ємних чисел: теоретико-множинний, аксіоматичний. Методика вивчення окремих питань підготовчого (дочислового) періоду. Властивості та відношення предметів. Лічба.

Різні методичні підходи до формування понять натурального числа і нуля. Методика навчання написання цифр, що позначають на письмі дані числа.

Методика вивчення нумерації чисел за концентрами.


Методика вивчення арифметичних дій та формування обчислювальних умінь і навичок

Ознайомлення з операціями додавання, віднімання, множення, ділення. Вивчення законів і властивостей арифметичних дій, зв’язку між компонентами і результатами арифметичних дій. Перевірка правильності виконання арифметичних дій. Ознайомлення з відношеннями „більше на”, „менше на”, ”більше в” „менше в”, різницеве і кратне порівняння чисел.

Вивчення таблиць додавання і множення та відповідних випадків віднімання і ділення. Вивчення прийомів усних обчислень в межах ста, обчислень, що ґрунтуються на нумерації чисел.

Вивчення письмового виконання арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення) в межах мільйона, ділення з остачею.

Вивчення правил порядку виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі з дужками.

Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час вивчення операцій додавання, віднімання, множення, ділення на уроках математики в початковій школі.

Методика навчання учнів розв’язувати текстові задачі

Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач. Складові процесу розв’язання задач. Культура запису розв’язання задач.

Методика навчання розв’язувати прості текстові задачі Формування навичок розв’язувати прості текстові задачі в курсі початкової школи.

Методика навчання розв’язувати складені текстові задачі. Розвиток умінь учнів розв’язувати складені задачі.

Система формування вмінь учнів розв’язувати нестандартні задачі в курсі початкової школи.

Аналіз типових помилок, що виникають під час розв’язування задач, шляхи їх подолання. Забезпечення уроків засобами наочності.

Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час навчання учнів розв’язувати текстові задачі.


Методика вивчення алгебраїчного матеріалу в курсі початкової школи

Формування і розвиток уявлень учнів про числові та буквені вирази, рівності і нерівності. Ознайомлення з розв’язуванням задач складанням числових виразів.

Формування уявлень учнів про рівняння з однією змінною. Особливості формування вмінь учнів розв’язувати рівняння з однією змінною на одну - дві дії на основі взаємозв’язку між компонентами і результатами дій. Методика ознайомлення учнів з розв’язанням задач складанням рівнянь.

Формування уявлень про нерівності з однією змінною. Особливості формування вмінь учнів розв’язувати прості нерівності способом добору.

Аналіз помилок, що виникають у дітей при вивченні алгебраїчного матеріалу. Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор.

Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час опрацювання алгебраїчного матеріалу на уроках математики в початковій школі.


Методика вивчення найважливіших величин та одиниць їх вимірювання в курсі початкової школи

Величини, що вивчаються в курсі математики початкової школи: довжина, відстань, периметр, площа, час, швидкість., маса, ціна, вартість, грошові одиниці, місткість. Методика вивчення кожної з величин: ознайомлення, способи вимірювання, одиниці величин та їх співвідношення, дії над ними.

Методика ознайомлення з площею та обчисленням площі прямокутника (квадрата) за довжиною їх сторін.

Методика навчання розв’язування задач, що містять зазначені величини.

Ознайомлення учнів з залежностями між величинами (ціною предмета, їх кількістю і вартістю, швидкістю, часом і відстанню).Методика навчання розв’язувати прості арифметичні задачі на визначення швидкості, часу, відстані, ціни, кількості та вартості товарів.


Методика ознайомлення з темою „Частини. Дроби”

Особливості формування уявлень про утворення частини, дробу, про чисельник і знаменник дробу та їх зміст. Методика ознайомлення з читанням і записом дробів, порівнянням дробів з однаковими знаменниками.

Ознайомлення з розв’язанням задач на знаходження частини від числа і числа за його частиною. Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор.

Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного і технологічного підходів під час опрацювання теми „Частини. Дроби”.


Методика вивчення геометричного матеріалу в курсі початкової школи

Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами: точка, лінія (пряма, крива, ламана), відрізок, промінь, многокутники: трикутник, чотирикутник, зокрема прямокутник (квадрат), інші многокутники, їх елементи – сторони, кути, вершини, кут (прямий, гострий, тупий), коло і круг, їх елементи (центр, радіус, діаметр).

Ознайомлення з позначенням фігур буквами.

Елементарні геометричні побудови. Ознайомлення з побудовою прямокутного трикутника; прямокутника (квадрата) за вказаними довжинами сторін (на папері в клітинку); кола за допомогою циркуля.

Формування уявлень про геометричні тіла: куб, шар, циліндр, конус та елементи куба (ребра, вершини, грані). Методика ознайомлення з розгорткою куба

Методика ознайомлення з обчисленням периметру многокутників, формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата) за його сторонами.

Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного і технологічного підходів при вивченні геометричного матеріалу.


Огляд розвитку методики навчання математики в початковій школі та перспективи її подальшого вдосконалення. Сучасні навчальні технології на уроках математики в початковій школ.

Становлення та розвиток методики навчання математики в сучасній школі.

Основні тенденції розвитку методики навчання математики за кордоном.

Перспективи подальшого вдосконалення методики навчання математики в умовах варіативної організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Технологія організації співробітництва вчителя й учнів. Технологія диференційованого навчання. Технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок. Ігрова навчальна технологія. Технологія організації проектної навчальної діяльності. Технологія досягнення обов’язкових навчальних результатів в системі уроків математики.


^ РОЗДІЛ III. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


Методика викладання української мови як педагогічна наука

Методика викладання мови – педагогічна наука. Форми наукових досліджень. Наукові основи методики початкового навчання: психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови; мовознавчі й літературознавчі відомості в методиці викладання мови. Принципи, методи і прийоми методики викладання рідної мови.


Наукові основи методики навчання грамоти

Педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей. Лінгвістичні і психолого-педагогічні засади методики навчання грамоти. Звукова система української мови у взаємозв’язку з графічною. Психофізіологічна характеристика процесів читання і письма.


Методи навчання грамоти

Методи навчання грамоти, їх класифікація. Короткий історико-критичний огляд методів навчання грамоти. Звуковий аналітико-синтетичний метод К.Д. Ушинського та удосконалення цього методу вченими-методистами. Основні періоди та етапи навчання грамоти за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом.


Добукварний період навчання грамоти

Основні навчально-виховні завдання добукварного періоду. Розвиток усного мовлення – провідний принцип і мета роботи в добукварний період. Види вправ з розвитку мовлення та мислення.

Методика формування в учнів уявлень про слово, речення, розповідь. Методика ознайомлення учнів з фонетичними уявленнями. Методика паралельного застосування прийомів звукового аналізу та звукового синтезу. Моделювання і конструювання звукової та складової будови слів. Прийоми активізації словникового запасу першокласників. Методика ознайомлення учнів з технічними та гігієнічними вимогами успішного формування та розвитку навичок письма. Система підготовчих вправ з письма. Зміст, структура і методика уроків мови в добукварний період.


Букварний період

Етапи букварного періоду та завдання кожного з них. Принцип частотності порядку вивчення букв на сторінках Букваря. Методика ознайомлення учнів з новими буквами та звуками, що їх позначають, з алфавітними назвами літер. Прийоми навчання складового читання.

Види аналітико-синтетичних вправ у букварний період, методика їх проведення. Методика ознайомлення учнів з різними способами позначення м’якості приголосних. Прийоми розкриття звукового значення букв Я, Ю, Є, Ї, Щ та буквосполучень ДЖ, ДЗ.

Принципи побудови тематичних розворотів сторінок Букваря. Способи та види читання, прийоми їх розвитку. Прийоми удосконалення мовлення та мислення учнів на змісті навчання, вміщеному в Букварі. Прийоми роботи над предметними та сюжетними малюнками, спрямовані на уточнення і збагачення словникового запасу учнів. Методика проведення словникових та словниково-логічних вправ у букварний період. Прийоми пояснення слів, виразів. Методика роботи над багатозначними словами, синонімами, антонімами, фразеологізмами, прислів’ями, загадками, скоромовками, наявними у змісті навчання на сторінках Букваря. Прийоми вироблення в учнів уміння слухати вірші, розповідь, читання учителя, учнів.

Методика роботи над формуванням та удосконаленням умінь відповідати на запитання, будувати речення за опорними словами, за завданням учителя. Прийоми розвитку творчих здібностей, пізнавального інтересу, пізнавальної діяльності, пізнавальної самостійності в роботі над вивченням звуків та букв на їх позначення.

Методика проведення пропедевтичної роботи над будовою слова, походженням слів, частинами мови, їх граматичними ознаками, елементами синтаксису та пунктуації. Методика навчання письма в букварний період. Психолого-дидактичні вимоги до навчання письма. Методика навчання учнів писати нову букву, здійснювати її поєднання в складах, словах. Писати слова, речення. Методика виконання вправ на уроках письма в букварний період навчання грамоти. Основні завдання букварного періоду навчання грамоти. Методика використання додаткової літератури на уроках навчання грамоти. Програмні вимоги щодо обсягу знань, умінь та навичок, якими повинні оволодіти учні на кінець букварного періоду навчання грамоти.


Методика розвитку мовлення

Основні методи і прийоми формування в учнів початкових класів елементарних уявлень про мову як знакову систему:

  • про виникнення мов світу;

  • про основні функції мови: про мовлення як мову в дії, в спілкуванні між людьми; про діалогічне та монологічне мовлення; етику мовлення, форми мовлення.

Значення і завдання розвитку усного мовлення. Види вправ з розвитку усного мовлення. Прийоми розвитку етики мовленнєвої поведінки. Прийоми виховання в учнів уміння стежити за розвитком думки, виділяти найбільш вагомі слова для відповіді, зауваження, пропозиції, міркування. Завдання і прийоми розвитку усного монологічного мовлення. Види навчальних монологів. Методика формування в учнів уявлення про текст, його тему, основну думку, будову, засоби зв’язку речень у тексті. Прийоми ознайомлення учнів з типами текстів: розповідь, опис, міркування. Прийоми формування в учнів уявлень про стилі українського мовлення. Прийоми розвитку уміння добирати мовні засоби для стилістично диференційованих висловлювань. Прийоми формування стилістичних умінь та навичок, методика реалізації їх у практичній діяльності молодших школярів.

Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні

Переказ як складова частина системи розвитку мовлення молодших школярів. Класифікація переказів за дидактичною метою, типом мовлення, докладністю передачі змісту, місцем виконання. Методика поетапної підготовки д усного та писемного переказу текстів. Прийоми підготовки до написання переказу. Шляхи підвищення самостійності та творчої активності учнів у роботі над переказами різних типів.


Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення

Твір як складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів за джерелом матеріалу, жанрами, місцем виконання, ступенем участі учнів у складанні тексту, розміром, метою виконання. Прийоми підготовки учнів до складання плану. Прийоми використання опорної групи лексики для написання твору. Методика аналізу учнівських робіт. Мовні помилки, шляхи їх подолання, критерії і норми оцінювання учнівських творів, переказів.


Методика роботи над словосполученням і реченням

Методика роботи над словосполученням та реченням. Прийоми розвитку умінь правильно виділяти словосполучення як лексико-граматичну єдність з речення та самостійне будувати їх. Методика роботи над типовими помилками у побудові словосполучень, шляхи запобігання їх, виправлення, подання. Методи та прийоми, які забезпечують систему роботи над елементами синтаксису та пунктуації. Методика розкриття понять: словосполучення, речення, член речення, основи речення, підмет, присудок, головні, другорядні, однорідні члени речення, розділові знаки в реченні.

Прийоми навчання учнів встановлювати смисловий та граматичний зв'язок між словами в реченні. Методика синтаксичного розбору речення. Методика удосконалення умінь будувати речення різні за метою висловлювання – розповідні, питальні, спонукальні. Прийоми формування в учнів умінь виділяти логічний наголос у реченні відповідно до мети висловлювання.


Рівень тексту в розвитку мовлення молодших школярів

Методика роботи над виробленням практичних умінь будувати речення з однорідними членами та з уживанням сполучників. Методика роботи над конструктивними та творчими вправами. Прийоми вироблення уміння складати речення з епітетами, метафорою, порівнянням (без ознайомлення з термінами), з відносно закінченою думкою. Стилістичні помилки в побудові речень, шляхи їхнього подолання, методика роботи над ними.


Методика класного читання

Виховне освітньо-пізнавальне значення читання в початкових класах. Короткий історико-критичний огляд методів класного читання. Внесок українських методистів і педагогів початку ХХ ст. у розвиток методики читання. Читання як вид мовленнєвої діяльності. Методика проведення голосного та мовчазного читання. Співвідношення цих двох видів читання в початкових класах.

Прийоми розвитку та удосконалення якостей читання. Критерії виявлення свідомого читання. Прийоми роботи, спрямовані на усвідомлення змісту прочитаного. Вимоги до правильного читання, умови його забезпечення. Прийоми запобігання типовим помилкам та методика виправлення їх у роботі над літературними жанрами. Прийоми удосконалення швидкості читання, критерії його вимірювання та умови розвитку. Прийоми формування та удосконалення виразного читання, дидактичні умови його забезпечення. Етапи роботи над художнім твором. Основні завдання етапу первинного та вторинного синтезу. Етап глибокого аналізу творів, його основні завдання. Прийоми розвитку пізнавального інтересу на уроках читання у роботі над різноманітними літературними жанрами (художнє оповідання, казка, вірш, байка, науково-популярна стаття, нарис, усна народна творчість). Прийоми розвитку логічного мислення на уроках читання. Методика розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над літературними жанрами. Методика розвитку у дітей умінь ставити запитання, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків у розвитку сюжету, мотивів поведінки, дій, переживань героїв, їхніх головних рис характеру; розкриття композиції твору. Аналіз зображувальних засобів і особливостей мови персонажів у єдності з розкриттям змісту та оцінкою поведінки героїв; з’ясування ставлення авторів до зображених подій у творі. Види, прийоми роботи, що передують читанню літературних творів для підготовки учнів до їх сприймання. Методика проведення словникової роботи, прийоми розкриття лексичного значення слів.

Прийоми використання народної творчості, вміщеної на сторінках читанок – стосовно змісту виучуваного тексту. Методика опрацювання тексту за планом.

Методика позакласного читання

Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Форми керівництва позакласним читанням. Три етапи формування читацької самостійності учнів, завдання кожного з них. Види уроків позакласного читання, їх зміст та основні завдання. Облік і оцінка знань з позакласного читання.


Методика вивчення мовної теорії

Прийоми збагачення активного словникового запасу учнів. Методика використання міжпредметного змісту навчання на уроках рідної мови. Прийоми одночасного ознайомлення з лексикологічними відомостями та лексичним значенням слова. Прийоми практичного ознайомлення молодших школярів з найбільш вживаними синонімами, антонімами, багатозначними словами, поширеними омонімами, фразеологічними одиницями. Види лексичних вправ, методика їх виконання. Методика організації позакласного роботи з мови в початкових класах, спрямованої на розвиток образного мовлення. Види позакласної роботи, методика її проведення.

Сучасні методи і прийоми вивчення мови в початкових класах. Класифікація методів. Вправи як метод. Методика укладання та виконання вправ за змістом навчального матеріалу та характером розумових операцій. Прийоми розвитку пізнавального інтересу до уроків мови, пізнавальних потреб, діяльності, самостійності. Типи, структура, методика уроків мови в початкових класах. Методика їх проведення відповідно д вимог сучасної школи.

Методика вивчення фонетики в тісному взаємозв’язку з орфоепією та графікою. Методика повторення фонетичних знань, набутих учнями в період навчання грамоти. Методика розкриття взаємозв’язку в знаннях фонетики та графіка, орфоепії та орфографії. Прийоми, які активізують розумову діяльність молодших школярів у роботі над фонетичним матеріалом.

Методика опрацювання орфографічних правил, дидактичні умови їх засвоєння. Види орфографічних вправ, методика їх проведення. Диктанти, їх види, методика проведення, оцінювання. Методика опрацювання помилок, виявлених у диктантах. Облік помилок, методика роботи над їх подоланням. Методика використання різних видів наочності, роздаткового матеріалу, диференційованих завдань у роботі над вивченням орфографії.


^ РОЗДІЛ IV. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

«ЛЮДИНА І СВІТ» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


Теоретичні основи методики викладання природознавства, зв'язок з іншими науками

Методологічні основи методики природознавства. Природа у ракурсі діалектико-матеріалістичного світогляду. Основні положення філософії про можливості пізнання природи та розуміння закономірностей процесу навчання і виховання засобами природи.

Зв'язок методики природознавства з педагогікою та психологією. Зв'язок методики природознавства з методикою рідної мови, образотворчої діяльності, музичного, фізичного виховання; з історією педагогіки.

Природознавство як навчальний предмет. Загальна мета курсу природознавства у початкових класах. Суть освітньої, розвивальної та виховної власне педагогічних цілей навчання природознавства. Оволодіння природознавчими знаннями. Озброєння молодших школярів загальнонавчальними і спеціальними уміннями і навичками.

Моральне виховання: розвиток гуманного ставлення до природи, формування перших трудових навичок вирощування рослин, догляду за тваринами. Завдання екологічного виховання молодших школярів. Організація практичної діяльності. Процес засвоєння моральних норм. Основні критерії сформованості дбайливого ставлення дітей до природи. Основні умови екологічного виховання учнів почат­кових класів.

Природа як могутній засіб естетичного виховання. Здійснення ряду завдань естетичного виховання: розвиток естетичних вражень у дітей; поглиблення розуміння художнього образу природи; забезпечення перших спроб творення краси у довкіллі.

Фізичне виховання: зміцнення дитячого організму, підвищення працездатності, лікування красою природи. Антиалкогольне та антинікотинове виховання молодших школярів.


Зміст курсу природознавства в початковій школі

Місце природознавства у навчальному плані початкових класів.

Основні принципи побудови програми з природознавства (науковості, доступності, систематичності та послідовності, наочності, краєзнавчий, батьківщинознавчий, сезонності, енциклопедичний, зв'язку із життям).

Види знань у курсі природознавства. Форми оволодіння ними молодшими школярами: конкретні факти, уявлення, поняття. їх об'єктивна суть, умови та методика формування.

Спрямування змісту програми природознавства у 2 класі на вивчення сезонних змін у природі даної місцевості. Зміст спостережень під час прогулянок, екскурсій, практично-дослідної роботи в класі, в куточку живої природи, на пришкільній ділянці. Теми програми, які вивчаються у 2 класі. Тематика предметних та узагальнюючих уроків. Практичні роботи (зміст, місце проведення).

Спрямування змісту програми природознавства у 3 класі на вивчення об'єктів живої і неживої природи, формування природничих понять. Спрямування змісту програми природознавства у 4 класі на вивчення природи свого краю, своєї Батьківщини. Зміст спостережень; практичні роботи, які передбачені програмою.

Розділи програми, які вивчаються у 3, 4 класах. Природничі та географічні поняття, які формуються у процесі вивчення курсу природознавства.

Теми програми, які вивчаються на предметних уроках. Природоохоронна робота з молодшими школярами.

Аналіз діючих підручників з природознавства з точки зору відповідності їх програмі, науковості, доступності, можливості забезпечення виховуючого навчання. Аналіз методичного апарата підручників (характер запитань і завдань).


Матеріальна база навчання природознавства

Значення матеріальної бази навчання природознавства.

Принципи відбору обладнання для уроків природознавства. Основні групи і види наочних посібників.

Натуральні засоби наочності: об'єкти неживої природи (колекції, окремі зразки) і живої природи (живі рослини і тварини, гербарії, колекції, чучела, вологі препарати).

Образотворчі засоби наочності: об'ємні (муляжі), плоскі (навчальні картини, таблиці, фотографії, малюнки, картки).

Аудіовізуальні засоби наочності: динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи), статичні (діафільми, діапозитиви, транспаранти до кодоскопа).

Моделі як засоби наочності. Матеріальні моделі: динамічні (телурій), статичні (глобус, рельєфні таблиці). Ідеальні моделі: образні (схематичні малюнки, схеми, карти, план, діаграми, графіки); знаково-символічні; розумові.

Навчально-дослідна ділянка. Вимоги до її планування, відділи (відділ початкових класів, квітково-декоративний, плодово-ягідний; овочевих культур, польових культур, захищений грунт, біології рослин, дендрологічний). Відділ початкових класів: схема овочевої 4-польної сівозміни (бобові, коренеплоди, овочі, овочі); розміри поля, доріжки між полями. Досліди, які проводять учні на навчально-дослідній ділянці. Колекційна ділянка.

Розділи природознавства, які вивчаються на пришкільній навчально-дослідній ділянці.

Географічний майданчик, його значення. Розміри, розмітка, огорожа-вимірювальник. Обладнання географічного майданчика. Прилади, які необхідні для виконання практичних робіт з природознавства та ведення спостережень (флюгер, метеорологічна будка, снігомірна рейка, гномон). Розділи природознавства, які вивчаються на географічному майданчику.

Куточок природи у класі. Значення його, вимоги до організації. Принципи підбору та розміщення рослин і тварин в куточку природи, його обладнання. Постійні та сезонні мешканці куточка природи, спостереження за об'єктами куточка, праця дітей в куточку природи (зміст, форми організації).


Організаційні форми навчання природознавства

Класифікація форм навчання природознавства. Взаємозв'язок організаційних форм навчання.

Урок природознавства, вимоги до його змісту (відповідність програмі, науковість, доступність, наступність, системність, чітке виховне спрямування матеріалу, включення безпосередніх спостережень за предметами і явищами природи; включення краєзнавчого матеріалу; практична діяльність учителя та учнів; формування умінь). Реалізація основних аспектів виховання на уроках природознавства.

Типи уроків природознавства. Освітні завдання, структура різних типів уроків. Особливості предметного уроку. Освітньо-виховне значення уроку-екскурсії та методика його проведення. Підвищення ефективності уроків природознавства. Уроки милування природою. Уроки мислення у природі.

Урок природознавства в малокомплектній школі. Його особливості, структура. Самостійна робота як обов'язковий компонент уроку. Планування та проведення різнопредметних, однопредметних різнотемних та однопредметних однотемних уроків природознавства.

Значення і особливості домашніх завдань з природознавства. Специфічні особливості домашніх завдань (спостереження, практичні роботи, досліди, замальовки та інше). Спрямування домашніх завдань залежно від дидактичних цілей (закріплення знань, систематизація і узагальнення, випереджуючі завдання). Виділення домашніх завдань за методами вивчення природи (завдання-спостереження, завдання-практичні роботи, завдання-досліди); за рівнем узагальнення (спрямовані на засвоєння конкретних та загальних понять). Репродуктивний і творчий характер домашніх завдань. Індивідуальні та групові завдання. Домашні завдання як самостійний елемент уроку з природознавства. Літні домашні завдання (зміст і об'єм, використання матеріалів у навчально-виховному процесі).


Словесні методи навчання природознавства

Слово як джерело знань у навчанні природознавства. Характеристика словесних методів навчання.

Розповідь. Переваги та недоліки розповіді як методу навчання природознавства. Види розповіді: розповідь-пояснення, розповідь-опис, розповідь-доповнення. Вимоги до розповіді вчителя. Підготовка вчителя до розповіді. Бесіда як метод вивчення природознавства: «плюси» та «мінуси» бесіди, педагогічні умови застосування, вимоги до питань бесіди. Види бесіди, мета використання кожного з видів.

Словесно-логічні завдання, їх цінність, умови використання. Недоліки словесного викладання.Використання дитячої природознавчої літератури. Пізнавально-виховна роль дитячих книг про природу. Вимоги, які враховуються під час добору дитячих художніх та науково-популярних книг. Письменники, твори яких варто ви­користати для збагачення знань учнів початкових класів про природу. Методика роботи з дитячою книгою про природу.


Наочні методи навчання природознавства. Спостереження як один із провідних методів вивчення природи

Загальна характеристика наочних методів: демонстрування натуральних посібників, екранних засобів, систематичної та ілюстративної наочності (загальні вимоги, особливості застосування). Спостереження - основне джерело знань.

Спостереження - один із провідних методів ознайомлення учнів з природою. Спостереження у природі як складна пізнавальна діяльність учнів молодшого шкільного віку.

Види спостережень у природі. Методика керівництва спостереженнями. Структура спостережень, схеми спостережень за об'єктами і явищами природи. Підготовка вчителя до спостереження: складання програми; створення умов для проведення спостереження: вибір місця для спостережень та об'єктів для розгляду; розміщення дітей; підготовка об'єктів живої природи для спостереження у кімнаті; ретельний підбір слів для визначення естетичних властивостей об'єктів, назв дій тварин; добір засобів активізації пізнавальної діяльності дітей у процесі спостережень.

Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів: запитання учителя, їх характер і складність; порівняння, етапи розвитку уміння користуватися порівнянням; ігрові прийоми; використання художнього слова; виконання практичних завдань. Умови успішного проведення спостереження. Недоліки в організації спостережень у природі.


Практичні методи навчання природознавства. Досліди і практичні роботи як методи вивчення природознавства

Практичні методи навчання природознавства. Види практичних методів, їх характеристика: досліди; практичні роботи з приладами в класі, на географічному майданчику.

Дослід як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт природи з метою його вивчення, пізнання його властивостей. Пізнавально-виховне значення дослідів.

Види дослідів. Структура досліду: підготовка дітей до досліду; початок досліду; хід досліду; обговорення наслідків досліду. Вимоги до проведення фронтальних дослідів. Назви фронтальних дослідів, які проводяться у курсі природознавства.

Екологічні досліди.

Практичні роботи з приладами на географічному майданчику, у класі, на місцевості. Практичні роботи по визначенню об'єктів природи.


Позакласна робота з природознавства

Предмет і значення позакласної роботи. Види позакласної роботи, її зміст, природоохоронна спрямованість.

Індивідуальна позакласна робота: позакласне читання, проведення спостережень, постановка дослідів.

Групова позакласна робота. Гуртки юних любителів природи. Організація роботи гуртків. Планування роботи (тематика занять, фенологічні та метеорологічні спостереження, дослідницька роботи на навчально-дослідній ділянці та в куточку живої природи, практичні роботи). Фіксація результатів спостережень та дослідів. Організація сезонних екскурсій в природу, на виробництво. Виготовлення наоч­них посібники) (гербарії, колекції, альбоми). Стимулювання розвитку інтересу до природи (дидактичні ігри, вікторини, рольові ігри). Клубна робота.

Масова позакласна робота. Значення масових заходів, які проводяться в окремих класах або загальношкільному масштабі. Масові заходи, до яких можна залучати учнів початкових класів. Умови успіху, організація і проведення натуралістичних заходів (краєзнавчі одноденні походи; прогулянки в ліс - "До зелених велетнів", "По ковдрі Діда Моро-за", "Казка весняного лісу", "Сонце, повітря і вода - наші кращі друзі"; ранки, свята "День зустрічі птахів", "Свято врожаю", "Свято квітів" та ін.; усні журнали; експедиції -"Живе срібло", "Зелений одяг Вітчизни", операції - "Зернятко", "Джерельце" та ін.)

Система природоохоронної роботи з молодшими школярами, її головна мета.



  1. ^ Критерії оцінювання

Критерії оцінювання тестів

Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи).

Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

0

100,0

48

138,4

1

100,8

49

139,2

2

101,6

50

140,0

3

102,4

51

140,8

4

103,2

52

141,6

5

104,0

53

142,4

6

104,8

54

143,2

7

105,6

55

144,0

8

106,4

56

144,8

9

107,2

57

145,6

10

108,0

58

146,4

11

108,8

59

147,2

12

109,6

60

148,0

13

110,4

61

148,8

14

111,2

62

149,6

15

112,0

63

150,4

16

112,8

64

151,2

17

113,6

65

152,0

18

114,4

66

152,8

19

115,2

67

153,6

20

116,0

68

154,4

21

116,8

69

155,2

22

117,6

70

156,0

23

118,4

71

156,8

24

119,2

72

157,6

25

120,0

73

158,4

26

120,8

74

159,2

27

121,6

75

160,0

28

122,4

76

160,8

29

123,2

77

161,6

30

124,0

78

162,4

31

124,8

79

163,2

32

125,6

80

164,0

33

126,4

81

164,8

34

127,2

82

165,6

35

128,0

83

166,4

36

128,8

84

167,2

37

129,6

85

168,0

38

130,4

86

168,8

39

131,2

87

169,6

40

132,0

88

170,4

41

132,8

89

171,2

42

133,6

90

172,0

43

134,4

91

172,8

44

135,2

92

173,6

45

136,0

93

174,4

46

136,8

94

175,2

47

137,6

95

176,0


Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів.

Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою:

КО = ЗТ + ВТ,

де ЗТ – бали за виконання тестів закритого типу (див. таблицю); ВТ – бали за виконання тестів відкритого типу (від 96-го до 100-го).



  1. ^ Список рекомендованої літератури

Основна література

  1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навч. посіб. [для вчителів почат. класів і студ. пед. ф-тів] / Тетяна Миколаївна Байбара. – К.: Веселка, 1998. – 246 с.

  2. Барбашова І. А. Дидактика : навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Ірина Анатоліївна Барбашова. – Бердянськ : Видавництво Ткачук О. В., 2009. – 232 с.

  3. Барбашова І. А. Загальні основи педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ірина Анатоліївна Барбашова. – Бердянськ : Видавництво Ткачук О. В., 2009. – 197 с.

  4. Бех І. Д. Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Кн. перша / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.

  5. Бех І. Д. Виховання особистості. Сходження до духовності / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2006. – 270 с.

  6. Бех І. Д. Виховання особистості: науково практичні засади. Кн. друга / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 341 с.

  7. Біда О. А. Природознавство та сільськогосподарська праці Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. – 400с.

  8. Біда О.А. "Я і Україна" та сільськогосподарська праця: методика викладання (теоретичні основи): навч.-метод. посіб. [для студ. пед. ф-тів вищ. навч. закл. та класоводів] / Біда О.А., Прокопенко Л.І., Бугакова Л.О. – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2007. – 516 с.

  9. Богданович М. В. Урок математики в початковій школі: навч. посіб. / М. В. Богданович, Н. О. Будна, Г. П. Лишенко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 280с.

  10. Бондар В. І. Дидактика : підруч. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Володимир Іванович Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.

  11. Волкова Н. П. Педагогіка: посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.

  12. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К. : Райдуга, 1994. – 45 с.

  13. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2011. – № 7. – С. 1-18.

  14. Енциклопедія освіти / [Бех І. Д., Бібік Н. М., Биков В. Ю. та ін.]; гол. ред. В. Г. Кремень. – К : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

  15. Закон України «Про загальну середню освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28.

  16. Закон України «Про освіту» // Голос України. – 1996. – 25 квітня.

  17. Коваль Л. В. Методика навчання математики в початковій школі: теорія і практика: підруч. [ для студентів за спец. 6.010100 «Початкове навчання», освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» ] / Л.В. Коваль, С.О. Скворцова. – Частина І. – Одеса.: Видавництво – Автограф, 2008. – 284с.

  18. Коваль Л.В. Методика навчання математики в початковій школі: теорія і практика: підруч. [для студ. вищ. пед. навч. закладів напряму підготовки 6.010102 „Початкова освіта”] / Л.В Коваль, С.О. Сворцова. – [2-е вид., перероб. і допов.]. – Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. – 414 с.

  19. Коваль Л.В. Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті розвитку початкової освіти: технологічний підхід : монографія / Л.В Коваль. - Донецьк : ЛАНДОН –XXI, 2011. – 330 с.

  20. Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня.

  21. Методика викладання української мови / С.І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко, О. Н. Хорошковська та ін. [за ред. С. І. Дорошенка ] . – 2-е вид., перероб. і допов. – К. : Вища шк., 1992, – 398 с.

  22. Пєхота О. М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя / О. М. Пєхота, А. М. Стаєва. – Миколаїв : Іліон, 2006. – 272 с.

  23. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад // Освіта. – 1993. – 3 вересня.

  24. Програми для середньої загальноосвітньої школи : 1–4 класи. – К. : «Початкова школа», 2006. – 432 с.

  25. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах/ Олександра Яківна Савченко. – К.: Освіта, 2007. – 334 с.

  26. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах/ Олександра Яківна Савченко. – К., 1997. – 256 с.

  27. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти : посіб. [для вчителів та методистів почат. навч.] / Олександра Яківна Савченко. - [2-ге вид., допов., переробл.]. – К. : Богданова А. М. , 2009. – 226 с.

  28. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підруч. [для студ. пед. ф-тів] / Олександра Яківна Савченко. – К. : Генеза, 2002. – 368 с.

  29. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Михайло Миколайович Фіцула. – К. : Академвидав, 2007. – 560 с.


Додаткова література

  1. Вашуленко М. С. Компетентнісний підхід до перевірки мовних і мовленнєвих знань молодших школярів / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – 2009. – №1. – С.16–21.

  2. Вашуленко М. С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – 2001.– №1. – С. 11–14.

  3. Грущинська І.В. Я і Україна. Методичні та дидактичні матеріали до уроків у 1-2 кл.: посіб. [для вчителів почат. класів] / Грущинська І.В. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 144 с.

  4. Кіт Г. Українська народна педагогіка : навч. посіб. / Г. Кіт, Г. Тарасенко. – Винниця : Едельвейс і К, 2008. – 302 с.

  5. Король Я. А. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 1 клас / Король Я. А., Романишин І.Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 68с.

  6. Король Я. А. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 3 клас / Король Я. А., Романишин І.Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 196с.

  7. Король Я. А. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 4 клас / Король Я. А., Романишин І.Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 184с.

  8. Король Я. А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 136с.

  9. Крамаренко А.М. Гуманістично зорієнтована підготовка майбутніх учителів початкової школи: монографія / Крамаренко А.М. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2008. – 190 с.

  10. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика / Крисаченко В.С. – К.: Заповіт, 1998. – 688 с.

  11. Кузьмінський А. І. Педагогіка : підручник / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – 418 с. – (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).

  12. Кухарук С. Я і Україна: навч. посіб. [для вчителів почат. класів] / Кухарук С. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 64 с.

  13. Куценко Н.Я. Я і Україна. 1 клас: посіб. [для вчителів почат. класів] / Н.Я. Куценко, Н.Я. Походжай. – [2-е вид.]. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 128 с.

  14. Куценко Н.Я. Я і Україна. Навколишній світ. 1 клас: посіб. [для вчителя почат. класів] / Н.Я. Куценко, Н.Я. Походжай. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 128 с.

  15. Лабащук О. Я і Україна. Я і суспільство. 4 клаc: навч. посіб. [для вчителя почат. класів] / Лабащук О. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 72 с.

  16. Людина і світ: підруч. / Гол. ред. проф. Л.В. Губерський. – К.: Знання, 2001. – 350 с.

  17. Майхрук М. Я і Україна. Я і природа. Збірник рівневих завдань. 4 клас / Майхрук М. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 80 с.

  18. Майхрук М.І. Уроки з курсу "Я і Україна". 2 клас: посіб. [для вчителя почат. класів] / Майхрук М.І., Митохір Н.Б., Янусь С.В. – [3-е вид.]. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 208 с.

  19. Максимюк С. П. Педагогіка : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Світлана Петрівна Максимюк. – К. : Кондор, 2009. – 670 с.

  20. Малафіїк І. В. Дидактика : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Іван Васильович Малафіїк. – К. : Кондор, 2009. – 398 с.

  21. Методика викладання математики в початкових класах : навч. посіб. / М. В. Богданович, М. В. Козак, Я. А. Король. –3-є вид., перероб., допов. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 336 с.

  22. Митник О. Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики. Методика навчання математики в системі післядипломної освіти / О. Я. Митник. – К. : Видавництво „Початкова школа”, 2005. – 96 с.

  23. Митник О. Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. Педагогічна психологія : навч. посіб. [для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти] / О. Я. Митник. – К. : Видавництво „Початкова школа”, 2006. – 104 с.

  24. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К. : «Шкільний світ», 2002. – 22 с.

  25. Педагогіка в запитаннях і відповідях : навч. посіб. / [Кондрашова Л. П., Пермяков О. А., Зеленкова Н. І., Лаврешина Г. Ю.]. – К. : Знання, 2006. – 252 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

  26. Пермяков О. А. Педагогіка : навч. посіб. / О. А. Пермяков, В. В. Морозов. – К. : Знання, 2006. – 171 с.

  27. Пєхота О. М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя / О. М. Пєхота, А. М. Стаєва. – Миколаїв : Іліон, 2006. – 272 с.

  28. Химинець В, Кірик М. Інновації в початковій школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 312 с.






Скачати 491.81 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації24.10.2013
Розмір491.81 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх