Програма вступного комплексного екзамену для кандидатів на навчання в магістратурі за державним замовленням icon

Програма вступного комплексного екзамену для кандидатів на навчання в магістратурі за державним замовленням


Схожі
Програма вступного комплексного екзамену з цивільно-правової спеціалізації для кандидатів на...
Програма Комплексного екзамену з фаху для вступу на навчання за спеціальністю 04020101...
Програма фахового вступного випробування з танцю для осіб...
Програма вступних випробувань з німецької мови для вступників на навчання за...
Програма кваліфікаційного іспиту (на базі відповідної повної вищої освіти) для студентів...
Програма вступного екзамену з «теорії держави І права»...
Програма комплексного кваліфікаційного іспиту Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр...
Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста...
Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними...
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст»...
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «магістр» за...
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8
скачать


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ


З А Т В Е Р Д Ж У Ю

Голова приймальної комісії Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ

генерал-майор міліції

______________ С.М. Алфьоров


«_____» ____________2012 р.


ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕНУ

ДЛЯ КАНДИДАТІВ НА НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ

ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ


Програма обговорена і схвалена на спільному засіданні кафедр: теорії держави і права; кримінального права та кримінології; кримінального процесу; криміналістики, судової медицини та психіатрії Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 23 лютого 2012 року, протокол № 1


Голова фахової атестаційної комісії

з комплексного екзамену В.Ф. Примаченко



^ Дніпропетровськ – 2012


АНОТАЦІЯ


Програма вступного випробування з комплексного іспиту для кандидатів на навчання в магістратурі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ розроблена на підставі та відповідно до нормативно-правових актів в сфері освіти і враховує положення відповідних освітньо-професійних програм.

Матеріал Програми вступного випробування для кандидатів на навчання в магістратурі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ для вступу на базі освітньо-кваліфікаційного рівнів „бакалавр” та „спеціаліст” охоплює 40 тем з навчальної дисципліни „Кримінальне право” (Загальна й Особлива частини), 17 тем з навчальної дисципліни „Кримінальний процес”, 23 теми з навчальної дисципліни „Теорія держави і права” („Теорія держави” і „Теорія права”) та 34 тем з навчальної дисципліни „Криміналістика”.

Відповідно до цієї Програми розробляються тестові завдання вступного випробування кандидатів на навчання, які мають на меті визначення можливості вступників засвоювати відповідні фахові навчальні програми для здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”.

Програма вступного випробування для кандидатів на навчання в магістратурі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ складається з анотації; змісту програми, що охоплює перелік розділів і тем з зазначенням структури теми та списку джерел для підготовки до вступного випробування.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ


ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА


ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ


ТЕМА № 1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Поняття та предмет науки. Держава і право як об’єкт спеціального наукового пізнання. Місце юридичної науки в системі суспільних наук. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави та права. Загальнотеоретичні юридичні науки в Україні: виникнення і розвиток. Базові галузеві та міжгалузеві юридичні науки. Спеціальні прикладні юридичні науки.

Загальна характеристика теорії держави і права (поняття, об’єкт, предмет, функції, структура). Предмет теорії держави та права. Поняття та види державно-правових закономірностей. Методологія теорії держави та права. Загальнофілософські, загальнонаукові, спеціально-юридичні методи пізнання державно-правових явищ.

Функції теорії держави і права та їх класифікація. Зміст онтологічної, евристичної, прогностичної, виховної, методологічної, ідеологічної та практично-прикладної функцій теорії держави і права.

Теорія держави і права як навчальна дисципліна. Основні поняття, категорії та структура навчального курсу теорії держави і права, головні розділи та теми. Роль теорії держави і права у підготовці юриста в сучасних умовах.


^ ТЕМА № 2. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Значущість інститутів держави і права та знань про їх виникнення і функціонування для розвитку суспільства.. Держава і право як культурні цінності, як досягнення світової цивілізації.

Характерні риси публічної влади та соціальних норм первісного суспільства. Ознаки, які відрізняють державу від організації влади первісного суспільства. Відмінність норм права від правил поведінки членів первісного суспільства.

Аналіз теорій виникнення держави, причини їх багатоманітності. Наукові ідеї про походження держави у творах видатних вчених. Концепції походження держави: міфологічна і теологічна, патріархальна і патерналістська, органічна та договірна концепції, психологічна, класова теорії, концепція насильства, дифузійна, спортивна, расова теорії походження держави, теорія спеціалізації. Теорії походження права: теорія примирення, регулятивна, теологічна, історична, класова теорії походження права, теорія природного права та теорія спеціалізації. Причини (закономірності) виникнення держави і права. Конструктивні та хибні аспекти різноманітних досліджень про походження держави і права.

Форми виникнення держави і права у різних народів. Східна, афінська, римська, германська – класичні форми виникнення держави.


^ ТЕМА № 3. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

Різноманітність наукових підходів щодо розуміння держави. Держава як політична, структурна і територіальна організація домінуючої частини населення.

Загальне поняття та соціальне призначення держави. Різноманітність визначень поняття держави. Основні ознаки держави: Суверенітет; територія; державний апарат; державна влада; позитивне право. Ознаки, які відрізняють державу від інших організацій суспільства.

Поняття „цілі держави”, „задачі держави” і „функції держави” та їх співвідношення. Система та зміст функцій держави. Внутрішні і зовнішні, постійні і тимчасові функції держави. Функції держави в гуманітарній, економічній, екологічній, політичній сферах. Гуманізація функцій держави на сучасному етапі. Функцій сучасної української держави в умовах реформування суспільства.

Форми здійснення функцій держави. Правоустановча, правотворча, право інтерпретаційна, право застосовна та правоохоронна діяльність держави. Методи здійснення функцій держави: переконання, заохочення та примус. Залежність функцій держави від її історичного типу.

Сучасні уявлення про сутність держави. Держави соціальної демократії та соціально-демократичної орієнтації. Соціальна сутність сучасної української держави.


^ ТЕМА № 4. ДЕРЖАВА В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

Розвиток ідей про політичну систему суспільства у світовій класичній думці про державу і право.

Поняття політичної системи суспільства та її різновиди. Поняття, структура та зміст елементів політичної системи суспільства. Суб’єкти політики; політичні норми і принципи; політичні відносини; політичний процес і політичний режим; політична свідомість і політична культура.

Влада та її структурні елементи. Загальна характеристика та ознаки політичної влади. Співвідношення політичної і державної влади. Місце та роль держави в політичній системі. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи суспільства.

Об’єднання громадян у політичній системі суспільства: поняття, види та засади їх діяльності. Поняття громадської організації та її види. Загальна характеристика політичних партій, види та функції політичних партій.

Поняття трудового колективу, органу самоорганізації громадян, громадського руху та їх функції у політичній системі суспільства.

Форми впливу органів держави на політичні партії, рухи, інші об’єднання громадян і трудові колективи. Взаємодія політичних партій, рухів, інших громадських об’єднань, трудових колективів з державою.

Поняття та види демократії. Самоврядування народу: поняття, принципи та форми його здійснення. Особливості політичної системи суспільства в Україні.


^ ТЕМА № 5. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ ТА ФОРМА ДЕРЖАВИ

Поняття типології держави. Поняття історичного типу держави. Характеристика основних сучасних підходів до типології держави. Теорія суспільно-економічних формацій як ідейна основа формаційного підходу до типології держави. Зміна способу виробництва як основні причина зміни історичних типів держави.

Цивілізаційний підхід до типології держави. Переваги та недоліки формаційного і цивілізаційного підходів до типології держави. Типологія держав по відношенню до релігії.

Розвиток категорії „форма держави” в політико-правовій думці. Поняття та структура (елементи) форми держави. Республіка та монархія як різновиди форми державного правління. Форма державного (територіального) устрою, прості та складні державні утворення. Поняття державно-правового (політичного) режиму та його різновиди.

Співвідношення типу та форми держави. Форма української держави.


^ ТЕМА № 6. ПРАВА ЛЮДИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Суспільство, особа, держава. Правовий статус особи: поняття, структура, види і тенденції. Людина, особа, громадянин.

Покоління прав людини. Права людини в міжнародних документах. Хартія прав людини. Загальна декларація прав і свобод людини. Пакт про громадянські і політичні права. Пакт про економічні, соціальні і культурні права.

Основні права людини: поняття, класифікація, тенденції розвитку. Права, свободи та обов’язки громадянина за Конституцією України. Громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні права і свободи. Система гарантій їх реальності. Основні напрямки розвитку прав особи у державах соціальної демократії. Основні права дитини. Права нації (народу), людства. Забезпечення прав національних меншин.

Забезпечення прав та свобод громадянина – головний обов’язок української держави. Правова основа діяльності державних органів та взаємодія норм міжнародного і національного права в регулюванні цієї діяльності.

Поняття механізму забезпечення прав і свобод людини та його структура. Механізм реалізації прав і свобод людини. Механізм охорони прав і свобод людини. Механізм захисту прав і свобод людини.

Особливості компетенції правоохоронних органів по забезпеченню окремих видів прав громадян. Форми, методи і механізм діяльності цих органів по забезпеченню прав громадян.

Міжнародно-правові механізми забезпечення прав людини.


^ ТЕМА № 7. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

Поняття механізму держави та його структура. Види державних організацій та їх характеристика. Державні установи та державні підприємства у механізмі держави.

Поняття державного апарату, його структура та співвідношення з механізмом держави. Принципи організації та діяльності державного апарату. Поняття державного органу. Поняття та зміст державно-владних повноважень. Класифікація державних органів. Категорії державних службовців. Поняття посадової особи. Поняття та зміст компетенції державного органу.

Принцип розподілу влад і система державних органів України. Глава держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Контрольно-наглядові органи. Механізм держави і місцеве самоврядування. Форми та методи взаємодії органів держави і місцевого самоврядування. Стан та перспективи розвитку державних органів України.


^ ТЕМА № 8. ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ

Різноманітність сучасних концепцій держави, їх загальна характеристика. Характеристика концепцій юридичного та соціологічного спрямування.

Концепції і теорії держави: правової держави, “держави загального благоденства”, еліт, ідея фашистської держави, ідея національної держави. Теорія конвергенції. Ідея анархістської держави.

Соціальна держава: поняття, принципи, функції.


^ ТЕМА № 9. ПРАВОВА ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Ідея правової держави як загальнолюдська цінність, її становлення і розвиток. Внесок мислителів минулого і сучасності в теорію правової держави. Вчення Платона, Аристотеля, Цицерона, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш.Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо, І. Канта, Т. Джефферсона, П. Орлика, Г. Сковороди, М. Драгоманова, Б. Кістяківського, М. Грушевського, С. Дністрянського та інших мислителів про державу і право.

Правова держава – мета демократичних рухів. Вихідні положення (основи) сучасної концепції правової держави. Поняття та основні (принципи) правової держави. Зміст принципів верховенства права; розподілу держаної влади; визнання та реального забезпечення прав і свобод людини; взаємної відповідальності особи і держави.

Конституційні основи та головні напрямки розбудови правової держави в Україні.

Громадянське суспільство – соціальна основа правової держави. Держава та сучасне громадянське суспільство. Поняття і природа громадянського суспільства та його характерні риси. Держава і демократія. Проблеми формування громадянського суспільства у посттоталітарній державі.


^ ТЕОРІЯ ПРАВА


ТЕМА № 10. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРАВА

Право як явище суспільства, його природа. Право, економіка та політика. Право як міра свободи і справедливості. Поняття права як загально соціального явища. Право як головний соціальний регулятор суспільних відносин, як система норм, сукупність правил поведінки загального характеру, основа організації та функціонування державної влади, об’єднань громадян, кожної особи. Право об’єктивне та суб'єктивне.

Проблема праворозуміння. Позитивні та негативні риси різних концепцій праворозуміння. Право і закон. Теорія природного права. Історична школа права. Концепція позитивізму у праві. Соціологічний підхід до розуміння права. Психологічна теорія права та інші.

Визначення поняття права. Нормативність, загальнообов'язковість. формальна визначеність, системність, забезпеченість і гарантованість права.

Об’єктивна необхідність права і його взаємозв’язок з державою, політикою, економікою. Цінність права. Функції права як основні напрямки правового впливу на суспільні відносини. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права. Форми реалізації функцій права.

Принципи права як провідні засади, ідеї права, що в конкретному вигляді характеризують його зміст, визначають спрямованість правового регулювання (загально соціальні, галузеві та міжгалузеві принципи тощо).


^ ТЕМА № 11. НОРМИ ПРАВА В СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ

СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН.

Соціальне, нормативне та ненормативне регулювання. Поняття соціальних і технічних норм. Соціальні норми як загальні правила поведінки людей у суспільстві, що зумовлені об’єктивними закономірностями і забезпечені різними засобами соціального впливу. Поняття та види соціальних норм. Класифікація соціальних норм. Норми моралі. Звичаї та традиції. Політичні норми. Норми громадських об’єднань (корпоративні норми). Технічні та естетичні норми. Релігійні норми. Норми права.

Поняття та ознаки норм права. Співвідношення правових та неправових норм: єдність, взаємодія та відмінність.


^ ТЕМА № 12. НОРМИ ПРАВА

Поняття норми права. Поняття та різновиди класичних норм права. Поняття та різновиди спеціалізованих норм права.

Поняття структури норми права. Структура регулятивної норми права. Структура охоронної норми права.

Поняття та різновиди структурних елементів норми права (гіпотези, диспозиції та санкції).

Способи викладання норм права в статтях нормативно – правового акта (прямий, відсильний, бланкетний).


^ ТЕМА № 13. ПРАВОУТВОРЕННЯ ТА ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА

Проблема правоутворення: поняття, стадії та фактори, які впливають на процес правоутворення. Етапи правоутворення.

Правотворчість: поняття, види, принципи та функції. Стадії правотворчого процесу. Правотворча і законотворча ініціативи.

Поняття та види джерел права. Нормативно-правовий акт. Нормативний договір. Правовий звичай. Правовий прецедент. Інші джерела права.

Нормативно-правовий акт держави - основна форма сучасного права в Україні. Види нормативно-правових актів. Загальна характеристика законів та підзаконних нормативно-правових актів. Відмінність нормативно-правового акта від акта застосування норм права).

Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та на коло суб'єктів. Пряма, зворотна та переживаюча дія нормативно-правових актів.


^ ТЕМА № 14. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ ТА ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ

Правовідносини: поняття і види. Регулятивні та охоронні, активні й пасивні, відносні й абсолютні правовідносини. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин. Взаємозв’язок норми права і правовідносин.

Склад правовідносин. Суб'єкти правовідносин, їх види. Індивідуальні суб’єкти правовідносин. Колективні суб’єкти правовідносин. Юридичні особи. Правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.

Зміст правовідносин. Суб'єктивне юридичне право (правомочність) та суб’єктивний юридичний обов'язок. Об'єкти правовідносин та їх характеристика. Правовідносини як форма існування й реалізації прав та обов’язків.

Юридичні факти та їх класифікація. Юридичні дії та події. Юридичний (фактичний) склад.


^ ТЕМА № 15. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

Поняття системи права і правової системи. Предмет та методи як критерії поділу та єднання норм права в галузі. Характеристика основних структурних елементів системи права. Правова норма. Інститут права. Підгалузь права. Галузь права. Публічне та приватне право. Коротка характеристика матеріальних та процесуальних галузей права. Конституція України про міжнародне право та його пріоритет над національним правом.

Система законодавства: поняття та структура. Співвідношення системи права і системи законодавства.

Систематизація нормативно-правових актів. Облік, інкорпорація, консолідація та кодифікація: поняття, види. Сучасна кодифікація законодавства в Україні, її основні напрямки, форми та значення.


^ ТЕМА № 16. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА

Реалізація норм права: поняття, сутність, значення та форми. Дотримання, виконання, використання норм права як безпосередні форми реалізації права. Засоби забезпечення належної реалізації права.

Застосування норм права – особлива форма реалізації права. Основні ознаки застосування права. Підстави застосування норм права.

Стадії процесу застосування норм права та їх характеристика. Загальні вимоги правильного застосування норм права. Застосування правових норм за аналогією в разі прогалин у законодавстві. Прогалини в праві, способи їх усунення та подолання. Аналогія закону і аналогія права. Юридичні колізії і способи їх вирішення.

Акти застосування норм права: поняття, юридичні властивості, вимоги, які пред’являються до них, види цих актів. Відмінність актів застосування норм права від нормативно-правових актів.


^ ТЕМА № 17. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

Тлумачення норм права: поняття, необхідність та значення для правильної реалізації. Об’єкт та предмет тлумачення. Сутність тлумачення-з’ясування, тлумачення роз’яснення.

Основні способи з'ясування змісту норм права та їх характеристика. Граматичне (філологічне, семантичне, лінгвістичне) тлумачення правових норм. Логічне, історичне та систематичне тлумачення. Тлумачення норм права за суб’єктами. Офіційне тлумачення норм права та його різновиди. Правороз’яснювальний процес та його стадії. Неофіційне тлумачення норм права та характеристика його різновидів.

Тлумачення норм права за обсягом правового змісту. Буквальне, розширювальне та обмежувальне тлумачення норм права.

Акт тлумачення норм права: поняття, його різновиди та співвідношення з нормативно-правовим актом.


^ ТЕМА № 18. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА

Правова поведінка: поняття та риси. Правовий вчинок та його складові елементи.

Поняття правомірної поведінки. Види правомірної поведінки за об’єктивною стороною та в залежності від мотивів і установок особи. Мотивація правомірної поведінки. Маргінальна і конформістська поведінка, умови та причини їх існування в сучасному суспільстві.

Поняття зловживання правом та його відмінність від правопорушення.

Правопорушення: поняття та різновиди за законодавством України. Злочини. Проступки (види проступків). Склад правопорушення та його елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Казус (випадок або правова аномалія). Соціальна природа і причини правопорушень.


^ ТЕМА № 19. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Юридична відповідальність: поняття, види, мета та форми. Штрафна (каральна) та правовідновлююча (компенсаційна) відповідальність. Конституційна, цивільна, дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, матеріальна відповідальність. Принципи юридичної відповідальності. Підстави настання та притягнення до юридичної відповідальності. Обставини, що виключають юридичну відповідальність. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Необхідна оборона і крайня необхідність. Презумпція невинуватості як гарантія прав людини і громадянина.

Юридична відповідальність і державний примус. Компетенція правоохоронних органів у питаннях притягнення до юридичної відповідальності.


^ ТЕМА № 20. ЗАКОННІСТЬ, ПРАВОПОРЯДОК І ДИСЦИПЛІНА

Законність: поняття, принципи та вимоги. Значимість законності. Загальність і обов’язковість додержання і виконання закону. Законність як метод державного управління.

Правопорядок і суспільний (громадський) порядок. Сутність правопорядку, його характерні риси. Структура, функції, принципи та види правопорядку. Взаємозв’язок правопорядку і законності.

Гарантії законності і правопорядку, їх поняття, види. Суспільні та юридичні гарантії законності та правопорядку. Контроль і нагляд за дотриманням законів спеціальними органами. Своєчасний та справедливий розгляд скарг громадян щодо порушення прав людини. Місце та роль Конституції в забезпеченні законності.

Законність і дисципліна. Види дисципліни. Проблема зміцнення законності і дисципліни в діяльності державних органів. Гарантії законності і правопорядку. Роль правоохоронних органів в їх забезпеченні.

Співвідношення права, законності, правопорядку і суспільного порядку.


^ ТЕМА № 21. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ ТА ПРАВОВА КУЛЬТУРА

Поняття та основні риси правосвідомості. Структура правової свідомості, її елементи. Правова ідеологія. Правова психологія. Поведінкова складова. Вплив правосвідомості на правозастосовчу і правотворчу діяльність. Види та рівні правосвідомості. Професійна правосвідомість юриста. Професійна правосвідомість співробітників правоохоронних органів.

Деформація правосвідомості. Правовий дилетантизм. Правовий ідеалізм. Правовий нігілізм: поняття, причини його виникнення, вплив на стан режиму законності, реалізацію та забезпечення праві свобод громадян, шляхи його подолання.

Правова культура: поняття, види та елементи. Правові погляди і принципи. Роль правової культури у формуванні громадянського суспільства та правової держави. Правова культура у законодавчій і правозастосовній діяльності. Професійна правова культура.

Правове виховання та його вплив на формування правосвідомості і правової культури. Форми правового виховання.


^ ТЕМА № 22. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО МЕХАНІЗМ

Правове регулювання і його вплив на суспільні відносини. Предмет, прийоми, типи правового регулювання. Правове регулювання як владний вплив держави за допомогою всіх юридичних засобів на суспільні відносини з метою їх розвитку.

Основні стадії процесу правового регулювання: етап правової регламентації суспільних відносин; етап дії правових норм; етап реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків та їх характеристика.

Поняття механізму правового регулювання. Основні елементи механізму правового регулювання: юридичні норми, правовідносини, акти реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків та їх характеристика. Місце і роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання.

Якість правового регулювання. Ефективність правового регулювання. Економічність правового регулювання. Цінність правового регулювання. Вимоги до механізму правового регулювання у державах соціальної демократії. Законність, правосвідомість, правова культура, правова активність як фактори дієвості механізму правового регулювання. Місце і роль держави в правовому регулюванні суспільних відносин. Юридична техніка: поняття, види. Ефективність правового регулювання.


^ ТЕМА № 23. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СВІТУ

Поняття і значення порівняльного правознавства. Поняття правової системи. Підходи до визначення поняття і структури правової системи.

Поняття типу правової системи. Характеристика різноманітних критеріїв класифікації правових систем. Різноманітність сучасних правових систем.

Романо-германська (континентального типу) правова сім’я та її особливості.

Структура і джерела англо-саксонського права. Поняття, особливості та зміст загального права. Основні джерела англо-саксонського права. Специфіка дії правового прецеденту в сучасних умовах.

Характеристика релігійно-традиційної правової сім’ї. Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права. Особливості структури мусульманського права. Мусульманське право в сучасному світі. Особливості класичного індуського права. Джерела індуського права. Вплив англійського права на індуське право. Правова система Індії. Канонічне право. Звичаєво-общинна правова сім’я. Джерела звичаєво-общинної правової сім’ї.

Характеристика та перспективи розвитку правової системи України.

^ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО


загальна ЧАСТИНА


Тема № 1. Поняття, система, предмет, завдання і принципи кримінального права України. Наука кримінального права

Поняття кримінального права як самостійної галузі права і як науки.

Кримінальне право як галузь права. Ознаки кримінального права.

Кримінальне право в системі права України. Кримінальне право і суміжні галузі права.

Система кримінального права. Загальна і Особлива частини. Поняття і система Загальної частини.

Предмет і завдання науки кримінального права. 3в'язок науки кримінального права з суміжними науками (кримінологією, правовою статистикою, криміналістикою, судовою медициною, юридичною психологією, психіатрією та ін.). Кримінальний закон.


Тема № 2. Закон про кримінальну відповідальність

та її підстава

Поняття кримінального закону України, його ознаки і значення. Задачі кримінального законодавства України. Кримінальний закон як єдине джерело кримінального права. Законодавство України про кримінальну відповідальність. Загальнопревентивна роль кримінального закону. Точне виконання кримінального закону – необхідна умова зміцнення правопорядку і законності. Види кримінальних законів (Кодекс, окремі кримінальні закони, закони тимчасової дії та ін.). Відповідність Законів України про кримінальну відповідальність положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Структура (побудова) Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини Кримінального кодексу України, їх єдність і взаємозв'язок. Структура статей Особливої частини Кримінального кодексу; диспозиції і санкції. Види диспозицій і санкцій. Кримінально-правові норми. Види кримінально-правових норм: визначальні (дефінітивні), роз'яснювальні, заохочувальні і норми-заборони.

Тлумачення кримінального закону: поняття і значення. Види тлумачення за суб’єктом: аутентичне (легальне, офіційне); судове; доктринальне; засоби тлумачення: граматичне, логічно-систематичне, історичне та ін. Результати (обсяг) тлумачення: буквальне, обмежене і розширене.

Роль Верховного Суду України в тлумаченні кримінальних законів (прецедент тлумачення законів).

Неприпустимість аналогії в кримінальному праві.

Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність: у часі, по території, за колом осіб, універсальний принцип дії закону.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Вступ кримінального закону в силу. Обов’язкове опублікування кримінального закону як необхідна умова його застосування.

Час вчинення злочину і його вплив на межі кримінальної відповідальності особи. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі.

Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України. Поняття території України. Поняття місця вчинення злочину. Вилучення з-під юрисдикції судів України осіб, які вчинили злочин на території України та користуються дипломатичним імунітетом.

Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцем за межами України. Правові наслідки засудження особи за межами України.

Видача злочинців (екстрадиція). Дія міжнародних договорів на території України, що регулюють питання правової допомоги у розшуку злочинців, розкритті та розслідуванні злочинів.

Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності (ст.2 КК). Поняття кримінальної відповідальності. Питання про кримінальну відповідальність у галузі кримінального права. Кримінально-правові відносини: їх суб'єкт та зміст. Кримінальні відносини і кримінальна відповідальність. Виникнення і припинення кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.

Підстава кримінальної відповідальності. Фактична та юридична підстава кримінальної відповідальності. Питання про юридичну підставу кримінальної відповідальності в науці і законодавстві.


Тема № 3. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів

Соціальна природа злочину. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, що існують у суспільстві на тому чи іншому етапі розвитку. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь.

Визначення поняття злочину: формальне; матеріальне; формально-матеріальне; їх сутність. Поняття злочину в чинному КК України: передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпеки. Протиправність як формальна ознака злочину. Неприпустимість застосування статей Особливої частини КК за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.

Винність як ознака злочину; її зміст та значення.

Караність як невід'ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.

Значення ст.11 КК для визначення поняття злочину. Проблема удосконалення поняття злочину в кримінальному праві України.

Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права. Співвідношення понять злочину, злочинності та правопорушення.

Класифікація злочинів ст.12 КК залежно від їх тяжкості та її значення. Критерії класифікації (ступінь тяжкості, родовий об`єкт, потерпілий, предмет, налсдіки, спосіб вчинення, місце та час вчинення, суб`єкт, форма вини, мета). Проблема удосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві.


Тема № 4. Склад злочину. Об'єкт злочину

Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Види складів злочину.

Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і ії значення.

Поняття об’єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Характер суспільної небезпечності злочину. Ступінь суспільної небезпечності злочину. Їх значення для правильного визначення об`єкту злочину та його кваліфікації.

Суспільні відносини, інтереси, блага як об’єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин.

Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Видовий об`єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення.

Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти.

Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.

Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.).


Тема № 5. Об'єктивна сторона злочину

Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності, кваліфікації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого.

Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, які вчиняються в реальній дійсності.

Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов'язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу.

Значення нездоланної (непереборної) сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).

Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілення.

Причинний зв'язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку.

Розподіл причинного зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв'язок та ін.

Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.

Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як:

  • конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину;

  • кваліфікуючі ознаки;

  • обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.


Тема № 6. Суб’єктивна сторона злочину

Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Поняття вини та її значення для кримінальної відповідальності.

Форми вини в кримінальному праві України, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Умисна форма вини, необережна форма вини, змішана (подвійна, складна) форма вини.

Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки). Відмінність прямого умислу від непрямого. Види умислу в залежності від моменту виникнення: раптовий, заздалегідь сформований; в залежності від ступеня передбачення наслідків: визначений, невизначений, альтернативний.

Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети для кваліфікації злочину як:

  • конститутивних (конструктивних) ознак складу злочину;

  • кваліфікуючих ознак;

  • обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Поняття необережної форми вини та її ознаки. Необережність та її види. Значення боротьби з необережними злочинами.

Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

3лочинна недбалість, її об'єктивний і суб’єктивний критерії. Їх значення.

Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.

Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.

Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Помилка в:

  • об`єкті злочину;

  • предметі злочину;

  • потерпілому;

  • злочинності чи незлочинності діяння;

  • причинному зв`язку та в наслідках злочину.

Випадки, які приєднуються до помилок і помилка щодо особи; відхилення дії чи удару.


Тема № 7. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)

Поняття суб'єкту злочину в законі про кримінальну відповідальність. Обов'язкові та факультативні ознаки суб’єкту злочину. Загальний і спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб'єкту, його значення для кваліфікації злочину.

Суб’єкт злочину та особа злочинця. Суб`єкт злочину та його тлумачення в кримінальному праві та процесі, кримінології. Їх відмінності.

Проблема визнання юридичних осіб суб'єктами окремих злочинів.

Загальний та понижений вік кримінальної відповідальності. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутністю офіційних даних, що його підтверджують; критерії встановлення в законі пониженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено понижений вік відповідальності (ст.22 КК).

Осудність як обов’язкова ознака суб'єкту злочину. Поняття осудності та її значення. Форма неосудності та її види. Форми неосудності за чинним КК України.

Поняття неосудності у кримінальному праві України. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, слабоумство, інший хворобливий стан психіки (розлад психіки). Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.

Обмежена осудність в кримінальному праві, її поняття та ознаки. Вплив визнання особи обмежено осудною на призначення покарання і застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Її обґрунтування в кримінальному законі України.


Тама 8. Стадії злочину

Поняття і види стадій вчинення злочину за чинним кримінальним законодавством.

Готування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змовлення на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру. “Голий умисел” та його правові наслідки. Відповідальність за готування до злочину за КК України.

Правові наслідки готування до злочину невеликої тяжкості.

Замах на злочин, його поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об'єкт та замах з непридатними засобами. Значення такого розподілу. Відмежування замаху від готування до злочину.

Закінчений та незакінчений злочин. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину у складах з матеріальним, формальним та усіченим складом.

Підстава кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, які належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.

Добровільна відмова при незакінченому злочині та добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її поняття та ознаки. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення.

Дійове каяття у здійсненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.


Тема № 9. Співучасть у злочині

Поняття і значення співучасті у злочині і її об’єктивні та суб'єктивні ознаки.

Умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 3міст цієї ознаки.

Суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників.

Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Питання про можливість одностороннього суб'єктивного зв'язку між співучасниками. Вольовий момент умислу співучасників. Питання про можливість співучасті в злочинах, які вчинені з необережності. Відокремлення співучасті від "необережного заподіяння".

Значення мотиву та мети при вчиненні злочину у співучасті.

Види співучасників та їх визначення в КК. Виконавець та співвиконавець злочину. Організатор злочину. Підбурювач до злочину. Способи підбурювання. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки підбурювання. Пособник злочину. Види пособництва. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки пособництва. Відокремлення пособництва від підбурювання.

Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації.

Форми співучасті. Питання про форми співучасті в науці кримінального права. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.

Призначення покарання співучасникам. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Опосередковане виконання. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Провокація злочину.

Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця: кількісний та якісний. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання та пособництво.

Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови підмовника та пособника.

Поняття причетності до злочину. Види причетності: переховування, неповідомлення, потурання. Відповідальність за причетність до злочину.


Тема № 10. Множинність злочинів

Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення.

Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів: прості та ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складні злочини).

Види множинності злочинів.

Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній та реальній сукупності. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину та призначення покарання.

Повторність злочину та її ознаки. Види повторності: повторність, не пов'язана із засудженням (фактична повторність) та повторність, пов'язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожніх, однорідних та різнорідних злочинів.

Неодноразовість, систематичність та вчинення злочину у вигляді промислу як види повторності тотожних злочинів. Повторність та реальна сукупність злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.

Рецидив злочину: поняття та ознаки. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, складний (багаторазовий), пенітенціарний, особливо небезпечний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання. Умови, порядок та правові наслідки визнання особи рецидивістом.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Врахування їх при:

  • кваліфікації злочинів та призначенні покарання;

  • вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК.


Тема № 11. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.

Поняття необхідної оборони. Правова оцінка заподіяння шкоди при, так званій, «передчасній» і «запізнілій» обороні. Оцінка використання технічних та інших пристосувань, які вживаються для захисту від посягання.

3авдання шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає. Мета необхідної оборони – захист від суспільно небезпечних посягань. Співрозмірність необхідної оборони.

Вплив на відповідальність особи, яка перебувала в стані необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для:

  • захисту від нападу озброєної особи;

  • захисту від нападу групи осіб;

  • відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Врахування суб’єктивного ставлення особи, що захищається, до заподіяння шкоди. Правові наслідки заподіяння шкоди особою, яка перебувала в стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, що не відповідало небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки. Відповідальність за ексцес оборони.

Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні. Межі кримінальної відповідальності при уявній обороні за заподіяну шкоду (з урахуванням вікових, розумових, освітніх, психологічних та інших особистих характеристик особи, яка захищалася).

Підстави і ознаки затримання особи, яка вчинила злочин. Вимушений характер завдання шкоди особі, яка вчинила злочин при її затриманні. Відповідність заподіяння шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання і обставинам затримання. Врахування суб’єктивного ставлення затриманої особи до шкоди, яка була завдана.

  • Відповідальність за заподіяння шкоди, яка не була необхідною для затримання особи, яка вчинила злочин. Поняття, підстави і ознаки крайньої необхідності.

Джерела небезпеки. Завдання шкоди інтересам так званих «третіх осіб». Вимушеність завдання шкоди в стані крайньої необхідності.

Об'єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій в стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі завдання шкоди в стані крайньої необхідності.

Врахування суб'єктивного ставлення особи до шкоди, яка завдається в стані крайньої необхідності. Відповідальність за заподіяння шкоди більш значної, ніж відвернута при крайній необхідності.

Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони і дій, спрямованих на затримання особи, яка вчинила злочин.

Фізичний або психічний примус – його поняття та ознаки. Межі кримінальної відповідальності особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу.

  • Виконання наказу або розпорядження – його поняття та ознаки. Межі відповідальності особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

Межі кримінальної відповідальності особи, яка виконала явно злочинний наказ або розпорядження. Усвідомлення злочинного характеру наказу чи розпорядження.

Діяння, пов'язане з ризиком – його поняття і ознаки. Межі відповідальності особи при заподіянні шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Відповідальність особи при заздалегідь створюваній загрозі для життя інших людей або загрозі екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – його поняття та ознаки. Вимушеність заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до чинного закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Межі кримінальної відповідальності особи за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації:

  • особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим;

  • умисного тяжкого злочину, пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.


Тема № 12. Звільнення від кримінальної відповідальності

Поняття звільнення особи, яка вчинила злочин від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Умови такого звільнення:

  • вчинення злочину невеликої тяжкості;

  • щире покаяння після вчинення злочину;

  • активне сприяння розкриттю злочину;

  • повне відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Умови такого звільнення:

  • вчинення вперше злочину невеликої тяжкості;

  • примирення винного з потерпілим;

  • відшкодування завданих злочином збитки або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. Умови такого звільнення:

  • вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості;

  • щире каяття після вчинення злочину;

  • передача особи, яка вчинила злочин, на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням;

  • дотримання протягом року з дня передачі на поруки певних правил (виправдання довіри колективу, не ухилення від заходів виховного характеру, не порушення громадського порядку).

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки. Умови такого звільнення:

  • вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості;

  • на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Умови такого звільнення. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності:

  • два роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі);

  • три роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі);

  • п`ять років (вчинення злочину середньої тяжкості);

  • десять років (вчинення тяжкого злочину);

  • п`ятнадцять років (вчинення особливо тяжкого злочину).

Зупинення перебігу строків давності та їх поновлення. Незастосування строків давності у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 449-451, 454 КК.


Тема № 13. Поняття покарання. Види покарання

Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.

Кара як ознака покарання. Елементи кари. Соціальна природа покарання. Мета покарання. Питання про мету покарання в теорії кримінального законодавства України та в науці кримінального права. Виправлення засуджених як мета покарання. Загальне та спеціальне попередження.

Система та види покарань. Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним законодавством. Система покарань в історії кримінального права та за чинним кримінальним законодавством України. Проблеми удосконалення системи покарань.

Класифікація (види) покарань. Основні та додаткові покарання; безстрокові, строкові, та непов'язані з встановленням строків; загальні та спеціальні. Покарання, які пов'язані з виправно-трудовим впливом на засудженого.

Основні покарання: громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додаткові покарання: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.

Покарання, які можуть бути застосовані як в якості основних, так і в якості додаткових: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Правила призначення основного та додаткового покарання.

Характеристика основних і додаткових покарань за чинним кримінальним законодавством України.

Громадські роботи – їх зміст, термін і вид. Порядок відбування покарання у вигляді громадських робіт. Наслідки злісного ухилення від відбування громадських робіт. Порядок заміни громадських робіт обмеженням волі або арештом. Обчислення строків громадських робіт, замінених обмеженням волі або арештом. Обмеження у призначенні громадських робіт щодо осіб, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до восьми років, жінкам, які досягли п'ятдесятип'ятирічного віку, чоловікам, які досягли шістдесятирічного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Виправні роботи – їх зміст, термін і вид. Суми відрахувань із заробітку засудженого до виправних робіт в доход держави. Обмеження у призначенні виправних робіт щодо вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Порядок та терміни заміни виправних робіт на інші види покарань особам, які стали непрацездатними після винесення вироку суду.

Службове обмеження для військовослужбовців – його зміст і термін. Коло осіб, до яких застосовується службове обмеження: засуджені військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби. Умови застосування цього виду покарання і розмір відрахувань із суми грошового забезпечення засудженого в доход держави. Правові наслідки службового обмеження для військовослужбовців: засуджений не може бути підвищений на посаді, у військовому званні, строк покарання не зараховується в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Арешт – його зміст і термін. Порядок та місця відбування арешту для різних категорій засуджених. Обмеження в застосуванні арешту щодо осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до восьми років.

Обмеження волі – його зміст і термін. Кримінально-виконавчі установи, в яких засуджені відбувають покарання у вигляді обмеження волі. Обмеження волі не застосовується щодо неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої груп.

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців – його зміст і термін. Категорії засуджених військовослужбовців, щодо яких застосовується цей вид покарання. Обмеження у застосуванні тримання в дисциплінарному батальйоні.

Позбавлення волі на певний строк – його зміст і терміни. Види кримінально-виконавчих установ, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі на певний строк.

Довічне позбавлення волі – його зміст і випадки застосування. Обмеження у застосуванні довічного позбавлення волі щодо осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років, жінок, які були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу – його зміст і випадки застосування.

Конфіскація майна – її зміст, види і випадки застосування. Підстави та порядок призначення конфіскації майна. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України. Відмінність конфіскації майна як виду покарання від спеціальної конфіскації. Задоволення майнових претензій за рахунок конфіскованого майна.

Штраф – його зміст, розміри і випадки застосування. Закон України від 17.06.1992 року «Про порядок застосування кримінальних покарань та заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу». Заміна штрафу іншими видами покарань. Наслідки злісного ухилення від сплати штрафу. Порядок заміни та обчислення штрафу іншими видами кримінальних покарань.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – його зміст, термін і випадки застосування. Обмеження у застосуванні цього виду покарання щодо народних депутатів України, сільських, селищних, міських голів, депутатів представницьких органів місцевого самоврядування. Обчислення строків виконання цього виду покарання за умов приєднання його як додаткової міри до різних видів основних покарань. Наслідки ухилення від виконання цього виду покарання.


Тема № 14. Призначення покарання

Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України. Призначення покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. 3начення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання. Урахування при призначенні покарання:

  • ступеня тяжкості вчиненого злочину;

  • особи винного;

  • способу та мотивів вчиненого злочину;

  • характеру та розміру заподіяної шкоди;

  • обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Роль правосвідомості при призначенні покарання та значення індивідуалізації покарання для досягнення його цілей.

Правила призначення більш м`якого чи більш суворого покарання, ніж передбачено відповідними статтями Особливої частини КК (ст.ст.70, 71).

Обставини, які пом'якшують покарання – їх поняття, види та зміст. Перелік обставин, які пом`якшують покарання:

  • з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

  • добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

  • вчинення злочину неповнолітнім;

  • вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

  • вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

  • вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

  • вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

  • вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

  • виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК.

Обставини, які обтяжують покарання – їх поняття, види та зміст. Перелік обставин, які обтяжують покарання:

  • вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

  • вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою чи злочинною організацією;

  • вчинення злочину на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

  • вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

  • тяжкі наслідки, завдані злочином;

  • вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

  • вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

  • вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

  • вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

  • вчинення злочину з особливою жорстокістю;

  • вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

  • вчинення злочину загально-небезпечним способом;

  • вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів;

  • вбивство заручника.

Порядок та умови визнання обставин, які обтяжують покарання, такими.

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті. Умови призначення покарання в таких випадках.

Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Умови призначення покарання в таких випадках.

Призначення покарання за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання за окремі злочини, які входять в сукупність злочинів. Призначення остаточного (загального) покарання за сукупністю шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Призначення остаточного покарання за сукупністю шляхом повного чи часткового складання. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Порядок призначення за сукупністю злочинів додаткових покарань. Особливості призначення за сукупністю злочинів різнорідних (різновидних) основних та додаткових покарань.

Призначення покарання за сукупністю вироків. Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Межі застосування повного чи часткового складання покарань за сукупністю вироків. Порядок призначення за сукупністю вироків додаткових покарань. Можливість використання поглинання покарань за сукупністю вироків. Особливості (порядок) призначення різнорідних (різновидних) основних та додаткових покарань за сукупністю вироків.

Порядок призначення покарань при одночасному збігу декількох злочинів та сукупності вироків. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення. Співвідношення складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення. Обчислення строків покарання. Строки покарання обчислюються в роках та місяцях. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.


Тема № 15. Звільнення від покарання

Поняття і значення звільнення від покарання. Види такого звільнення, критерії їх поділу.

Правові підстави звільнення від покарання та його відбування:

  • заміна призначеного судом покарання більш м'яким;

  • пом'якшення призначеного покарання (крім звільнення, пом`якшення на підставі закону України про амністію чи акта помилування;

  • з випробуванням.

Правові наслідки звільнення особи від покарання та його відбування. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням

Іспитовий строк при звільненні від покарання, його термін та умови.

Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Види строків давності виконання обвинувального вироку (2, 3, 5, 10, 15 років). Зупинення, перебіг та відновлення строків давності при ухиленні особи від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, його поняття та умови застосування.

Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, її поняття та умови застосування.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, його поняття та умови застосування.

Звільнення від покарання за хворобою, його поняття та умови застосування. Правові підстави визнання хвороби засудженого такою, що дає підстави для звільнення від відбування покарання.

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування. Амністія, її види та порядок застосування. Обмеження у застосуванні амністії. Помилування, його види та порядок застосування.


Тема № 16. Погашення і зняття судимості

Поняття, кримінально-правове значення та правові наслідки судимості. Порядок погашення та зняття судимості. Зняття судимості щодо осіб, які були реабілітовані.

Поняття, строки та правові наслідки погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.

Відмінність зняття судимості від погашення судимості.


Тема № 17. Примусові заходи медичного характеру

та примусове лікування

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Види примусових заходів медичного характеру:

  • надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

  • госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

  • госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

  • госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Порядок та правові підстави таких дій. Припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще.

Примусове лікування, його поняття та умови призначення. Види спеціальних лікувальних установ, що здійснюють примусове лікування.


Тема № 18. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Правові підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.

Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, його поняття та умови. Наслідки ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру.

Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх. Основні і додаткові покарання, що можуть бути застосовані до неповнолітніх.

Основні види покарань, що застосовуються до неповнолітніх:

  • штраф;

  • громадські роботи;

  • виправні роботи;

  • арешт;

  • позбавлення волі на певний строк.

Додаткові покарання, що можуть бути застосовані до неповнолітніх:

  • штраф;

  • позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Розмір штрафу та перелік доходів, на які він може бути звернений.

Виправні роботи, їх термін та особливості їх призначення неповнолітнім. Сума відрахувань із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт.

Арешт, його термін і місця відбування.

Позбавлення волі на певний строк та його термін. Види установ, де відбувають покарання неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі.

Призначення покарання неповнолітнім, його порядок та умови.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк, що встановлюється неповнолітнім.

Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, його умови та правові наслідки.

Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у зв'язку із закінченням строків давності, його умови та правові наслідки. Види строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку для неповнолітніх.

Умовно дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх та умови його застосування. Правові наслідки вчинення нового злочину під час умовно-дострокового звільнення від покарання.

Погашення та зняття судимості. Дострокове зняття судимості.


^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА


Тема № 19-20. Поняття, система та значення. Особливої частини кримінального права України. Наукові основи кваліфікації злочинів

Поняття Особливої частини кримінального права України та її значення. Єдність Загальної й Особливої частин кримінального права. Законодавство України про відповідальність за окремі види злочинів.

Система Особливої частини чинного кримінального законодавства України, критерії систематизації. Проблеми побудови системи Особливої частини нового кримінального законодавства України.

Роль науки кримінального права в розкритті змісту норм Особливої частини кримінального права, вирішенні питань правильної кваліфікації, розробці нового кримінального законодавства України.

Значення вивчення судової практики і її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм Особливої частини.

Джерела судової практики.

Поняття кваліфікації злочинів. Правові основи кваліфікації злочинів: ознаки злочину і їх значення для кваліфікації злочинів; склад злочину – правова модель і юридична підстава кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочинів.

Кваліфікація злочину і склад злочину. Значення об'єкту злочину для кваліфікації. Ознаки об'єктивної сторони складу злочину, які є обов'язковими для кваліфікації злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складами. Вплив факультативних ознак об'єктивної сторони на кваліфікацію. Кваліфікація складених, триваючих і продовжуваних злочинів. Кваліфікація злочинів за суб'єктивними ознаками. Вплив юридичної і фактичної помилок на кваліфікацію. Кваліфікація за суб'єктом злочину. Значення спеціальних ознак суб'єкту для кваліфікації. Кваліфікація злочинних діянь при наявності кваліфікуючих ознак.

Конкуренція норм Особливої частини кримінального законодавства. Правила кваліфікації.

Кваліфікація злочину і норма Загальної частини кримінального законодавства. Особливості кваліфікації незакінчених злочинів і злочинів, вчинених у співучасті. Кваліфікація дій при наявності множинності злочинів.

Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя. Правильна кваліфікація як необхідна умова дотримання законності, прав і свобод громадян. Проблеми кваліфікації злочинів у світлі комп'ютеризації діяльності правоохоронних органів.

Значення правильної кваліфікації для визначення рівня і стану злочинності та обліку злочинів.


Тема № 21. Злочини проти основ національної

безпеки України

Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України.

Родовий об’єкт злочинів проти основ національної безпеки.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Кваліфікуючі ознаки.

Державна зрада. Форми державної зради. Поняття та правові підстави державної та військової таємниці. Перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці. Момент закінчення злочину. Зміст мети як ознаки суб'єктивної сторони злочину. Суб’єкт державної зради.

Посягання на державного чи громадського діяча. Поняття посягання. Потерпілий від цього злочину. Момент закінчення злочину. Мотиви цього злочину. Конкуруючі склади злочину.

Диверсія. Поняття диверсії. Види диверсійних дій. Особливості конструкції складу диверсії. Зміст мети як ознаки суб'єктивної сторони диверсії.

Шпигунство. Поняття шпигунства. Шпигунство, предметом якого є відомості, що становлять державну або військову таємницю. Поняття державної та військової таємниці. Шпигунство, предметом якого є інші відомості. Поняття інших відомостей. Суб'єкт шпигунства. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство. Суб’єкт шпигунства та його відмінності від суб’єкта державної зради.


Тема № 22. Злочини проти життя та здоров`я особи

Конституція України про охорону інтересів особи. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти життя та здоров’я особи.

Злочини проти життя, їх загальна характеристика і види. Життя як об'єкт кримінально-правової охорони.

Поняття вбивства і його види.

Умисне вбивство без обтяжуючих обставин (просте умисне вбивство). Характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак цього злочину. Початковий та кінцевий момент життя людини. Значення мотиву вбивства для правильної кваліфікації. Поняття евтаназії та межі відповідальності особи, яка вчинила умисне вбивство на прохання потерпілого.

Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Умисне вбивство двох або більше осіб. Єдність умислу на вбивство двох або більше осіб як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності. Поняття малолітньої дитини. Зміст завідомості як ознаки цього виду вбивства. Умисне вбивство заручника. Обставини, за яких вчиняється таке вбивство. Умисне вбивство з особливою жорстокістю. Поняття особливої жорстокості. Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Особливості способу вчинення даного вбивства. Особливості суб’єктивної сторони та ставлення до наслідків. Вбивство з корисливих мотивів. Мотив як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони цього виду вбивства. Умисне вбивство з хуліганських мотивів. Поняття хуліганських мотивів. Умисне вбивство особи чи її близького родича, вчинене у зв'язку з виконанням цією особою свого службового або громадського обов'язку. Спеціальна мета вчинення такого вбивства. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення. Характеристика суб'єктивної сторони такого вбивства. Особливості суб'єкту даного злочину. Умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. Випадки такого вбивства. Вплив стадії зґвалтування на кваліфікацію. Особливості кваліфікації при незакінченому злочині та при повторному. Умисне вбивство, вчинене на замовлення. Особливості відповідальності всіх співучасників вбивства на замовлення. Кваліфікація дій виконавця, замовника та організатора. Умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб. Особливості кваліфікації дій всіх співучасників при різних формах співучасті. Ознаки групи, організованої групи та їх відмінність. Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Вид повторності при вчиненні цього вбивства. Особливості кваліфікації при попередньому незакінченому злочині. Умови кримінальної відповідальності за таке вбивство.

Умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах і його види. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Особливості змісту умислу в цьому злочині.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Суб'єкт злочину. Відповідальність інших співучасників цього злочину.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони. Поняття перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Характеристика нападу та захисту при необхідній обороні та при затриманні злочинця. Психічне ставлення суб'єкта до смерті потерпілого.

Вбивство через необережність. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому (тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця). Обставини, що обтяжують вбивство через необережність.

Доведення до самогубства. Особливості об’єктивної сторони доведення до самогубства. Жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій і систематичне приниження людської гідності як ознаки об'єктивної сторони. Поняття матеріальної та іншої залежності. Момент закінчення злочину. Суб'єкт злочину.

Погроза вчинити вбивство. Реальність погрози як умова відповідальності за цей злочин.

Злочини проти здоров'я, їх загальна характеристика і види.

Поняття і види тілесних ушкоджень. Правова основа визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження і його види. Кваліфікуючі ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, від умисного та необережного вбивства.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його види.

Умисне тяжке або середньої тяжкості ушкодження при пом'якшуючих обставинах. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Умисне легке тілесне ушкодження. Поняття легкого тілесного ушкодження і його види.

Побої і мордування. Їх відмінність від легких тілесних ушкоджень.

Катування. Відмінність катування від нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості.

Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи, їх загальна характеристика та види.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Види захворювань, що відносяться до категорії невиліковних. Суб’єкти визначення таких захворювань. Завідомість як ознака цього злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Форми розголошення. Предмет цього злочину і його види. Суб'єкт злочину.

Зараження венеричною хворобою. Завідомість як ознака цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне проведення аборту. Особливості конструкції складу цього злочину. Потерпілий від злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Залишення в небезпеці. Види бездіяльності. Момент закінчення злочину. Завідомість як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Види бездіяльності. Особливості суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Відмінність цього злочину від залишення в небезпеці.

Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Потерпілий від злочину. Спосіб вчинення злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Незаконна лікувальна діяльність. Обов’язкові ознаки даного злочину.

Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Зміст завідомості. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Обов’язкові ознаки даного злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Порушення прав пацієнта. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Незаконне проведення дослідів над людиною. Правова основа проведення дослідів над людиною. Предмет злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів і тканин людини. Правова основа проведення трансплантації. Предмет злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Насильницьке донорство. Правова основа донорства. Предмет злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі обставини.

Незаконне розголошення лікарської таємниці. Спосіб вчинення злочину. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони.


Тема № 23. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Злочини проти волі, гідності особи, їх загальна характеристика. Родовий об’єкт та безпосередні об’єкти.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Предмет злочину та потерпілий від злочину. Спосіб вчинення злочину та його вплив на кваліфікацію. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Захоплення заручників. Види дій. Погроза як спосіб вчинення цього злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Значення ознаки громадянства для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Підміна дитини. Предмет та потерпілий від злочину. Значення мотиву для кваліфікації злочину.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Поняття цього злочину, його предмет та спосіб вчинення. Суб’єктивна сторона та її ознаки і їх вплив на кваліфікацію злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину, його вікові межі. Спосіб вчинення злочину та його вплив на кваліфікацію. Мета та мотив як обов’язкові ознаки суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Ознаки цього злочину.

Незаконне поміщення у психіатричний заклад. Ознаки цього злочину.


Тема № 24. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Статеві злочини, їх загальна характеристика і види. Родовий об’єкт та безпосередні об’єкти статевих злочинів.

3гвалтування. Потерпілий від злочину. Співвідношення потерпілої особи та суб’єкту злочину. Вікові категорії потерпілих осіб та їх вплив на кваліфікацію. Фізичне і психічне насильство як ознака о6'єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відповідальність за зґвалтування неповнолітньої і малолітньої особи. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування. Особливості кваліфікації зґвалтування, поєднаного з умисним вбивством.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Співвідношення потерпілої особи та суб’єкту злочину. Характеристика об'єктивної сторони, спосіб вчинення злочину та його значення. Кваліфікуючі ознаки.

Примушування до вступу в статевий зв'язок. Обов'язкові ознаки суб'єкту злочину. Поняття примушування. Момент, закінчення цього злочину. Співвідношення цього злочину із зґвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Суб'єкт злочину.

Розбещення неповнолітніх. Потерпілий від цього злочину.


Тема № 25. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Вид кримінально-правових норм даної глави. Проблема місця норм, що передбачають відповідальність за посягання на виборчі, трудові та інші особисті права і свободи людини і громадянина в системі Особливої частини кримінального права.

Класифікація злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина в залежності від видового об’єкту.

Злочини проти виборчих прав громадян, їх характеристика.

Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача. Вплив способів перешкоджання на кваліфікацію даного злочину. Кваліфікуючі обставини.

Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування. Предмет цього злочину. Види дій. Завідомість як ознака суб'єктивної сторони неправильного підрахунку голосів. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі обставини.

Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму. Предмет цього злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі обставини.

Порушення таємниці голосування. Характеристика діяння. Суб'єкт цього злочину.

Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії, блоку. Способи вчинення даного складу злочину. Суб’єкт злочину. Великий розмір як кваліфікуюча ознака.

Порушення законодавства про референдум. Характеристика діяння. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі обставини.




залишити коментар
Сторінка1/8
Дата конвертації24.10.2013
Розмір1.65 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх