Аналіз роботи районного методичного об’єднання вчителів фізики у 2011 2012 навчальному році icon

Аналіз роботи районного методичного об’єднання вчителів фізики у 2011 2012 навчальному році


Схожі
План роботи районних методичних об`єднань вчителів початкових класів 2011 2012 навчальний рік...
Керівник районного методичного об`єднання вчителів української мови та літератури Ляшенко М.І....
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі...
Навчальному році та методичні рекомендації щодо викладання предмета у 2012/2013 навчальному році...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх...
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення світової літератури в...
План роботи методичного кабінету відділу освіти виконкому Жовтоводської міської ради...
І. Створити відділи районного методичного центру: Відділ передового педагогічного досвіду Мета...
Серпнева конференція – 2012 Матеріал до доповіді...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...



Загрузка...
страницы:   1   2
скачать
Аналіз роботи

районного методичного об’єднання

вчителів фізики

у 2011 - 2012 навчальному році


У 2011/2012 н.р. робота районного методичного об’єднання вчителів фізики була спрямована на реалізацію державної освітньої політики, визначеною Національною доктриною розвитку освіти, Указами Президента України, постановами Уряду / Кабінету Міністрів України, чинним законодавством про освіту, Програмами розвитку освіти в Харківській області, міських / районних програм в галузі «Освіта», Державною програмою «Вчитель», навчальними програмами з предмета та інших нормативно-правових документів, спрямованих на інноваційний розвиток і поліпшення якості загальної середньої освіти.

Аналіз діяльності методичного об’єднання засвідчує, що вчителі фізики, в цілому, забезпечують реалізацію єдиної державної політики в галузі «Освіта».

Упродовж 2011/2012 н.р. районне методичне об’єднання через мережу колективних, групових та індивідуальних форм методичної роботи працювало над організаційним та науково-методичним забезпеченням реалізації науково-методичної проблеми: «Ціннісні орієнтири інноваційного уроку як засобу поліпшення якості освіти» та науково-методичної теми: «Впровадження прогресивних інноваційних методик і технологій навчання та виховання як умови підвищення якості освіти».

Фізику у загальноосвітніх навчальних закладах району викладають 51 вчитель. Серед них: кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» - 29 вчителів,

кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії» - 11 вчителів,

кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ категорії» - 5 вчителів,

кваліфікаційна категорія «спеціаліст» - 6 вчителів,

педагогічне звання «старший учитель» – 13 вчителів,

педагогічне звання «учитель - методист» - 8 вчителів.

У 2011-2012 навчальному році пройшли атестацію 11 вчителів фізики (у минулому році - 42): підтверджено кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» - 5 вчителів, кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії» - 2 вчителя, присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ категорії» -2 вчителя та кваліфікаційну категорію «спеціаліст» - 1 вчитель. Присвоєно педагогічне звання «учитель - методист» - 2 вчителя (Курносова Н.Ф. та Севастьян О.Ю.).

Курсове підвищення кваліфікації пройшли 10 вчителів фізики (у минулому році - 9 вчителів, у позаминулому навчальному році 16). Слід зазначити, що вчителі, в основному, своєчасно проходять курсове підвищення кваліфікації. Порушення термінів не відбувалося.

На заняттях, організованих факультетом підвищення кваліфікації КВНЗ «Харківська обласна академія неперервної освіти», слухачі мали змогу ознайомитися з сучасними науковими відкриттями; поглибити свої знання з різноманітних питань сучасної науки; попрацювати з ППЗ, Інтернет-виданнями; обговорити методику їх застосування у навчально-виховному процесі. Вчителі отримали електронні копії матеріалів (презентації лекційних занять, адреси електронних видань та ін.), які використовувались під час навчання.

Вчителі також підвищують свою науково-теоретичну-методичну-практичну підготовку шляхом відвідування спецкурсів за різними напрямами (1 вчитель).

^ Викладання навчального матеріалу здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (далі МОН України), за навчальними планами, складеними на підставі Типових навчальних планів, рекомендованих МОН України (лист від 05.03.2010 №1/9-143), та затвердженими належним чином.

Організація навчально-виховного процесу у навчальних закладах всіх типів і форм власності здійснювалась відповідно до:

● Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24);

● чинних програм з базових навчальних дисциплін (перелік навчальних програм на 2011-2012 навчальний рік рекомендований листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (далі МОНмолодь спорту України) від 20.06.2011 №1/9-622 «Про перелік навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України»);

● наказу МОНмолодьспорту України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 №566/19304;

● програм підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання;

● листа Міністерства освіти і науки України від 09.10.2000 №1/9-420 – про стимулюючий, коригуючий, але не у бік зменшення, виховний характер поточного оцінювання.

В усіх закладах освіти в наявності необхідна нормативно-правова база з викладання предмета. ^ У процесі вивчення фізики загальноосвітні навчальні заклади району працювали за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОНмолодьспорту України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 н.р., якими в достатній кількості забезпечені шкільні бібліотеки:

ЗНЗ

Клас

% забезпечення

з навчанням українською мовою

7-10

100

11

97

з навчанням російською мовою

7-10

100

11

90,3

Всі зошити з друкованою основою, які використовуються у закладах освіти мають відповідний гриф МОН України. Вчителі фізики використовують в роботі періодичні видання: газета «Фізика» видавництва «Шкільний світ»; журнал «Фізика в школах України»; науково-популярний журнал «Світ фізики». З вересня 2011/2012 н.р. використовувались електронні версії підручників для 11 класів.

Вивчення стану планування діяльності щодо виконання навчальних планів і програм показало, що у навчальних закладах в наявності та оформлені відповідно до нормативних вимог: календарні плани вчителів-предметників погоджені на засіданнях шкільних методичних об’єднань, схвалені адміністраціями; плани-графіки проведення контрольних робіт, тематичних атестацій, практичних, лабораторних робіт відповідають календарному плануванню у всіх вчителів навчальних закладів району.

У зв’язку з призупиненням навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.01.2012 №44 «Про призупинення навчально-виховного процесу в навчальних закладах Московського району») з метою забезпечення виконання у повному обсязі навчальних програм з предмета вчителями внесені зміни до календарного планування та застосовані різні способи ущільнення вивчення навчального матеріалу за рахунок: об’єднання навчальних тем; використання міжпредметних зв’язків; оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу; використання резервних годин навчальної програми та годин, передбачених на проведення окремих уроків тематичного оцінювання.

Тому навчальні програми з фізики та астрономії виконано повністю, кількість контрольних, лабораторних робіт відповідає вимогам навчальних програм.

Предметні сторінки з фізики та астрономії заповнюється з урахуванням інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення фізики та астрономії у 2011/2012 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.06.2011 «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році» № 1/9-454). Також використовувались:

- Науково-методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів у 5-11-х класах;

- Науково-методичні рекомендації щодо «Про особливості організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році» від 21.07.11 №1/9-556

- Зміни і доповнення до науково-методичних рекомендації про застосування Інструкції з ведення класного журналу учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Підвищенню педагогічної майстерності вчителів сприяє відвідування районних заходів (конференція, нарада, семінар). Під час методичних засідань, які були проведені в управлінні освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради та ЗНЗ № 141 та 122 розглянуті питання щодо якісного освітнього простору району як пріоритетної умови формування особистості дитини, професійного розвитку вчителя; основних завдань нового навчального року, спрямованих на підвищення якості освіти; нормативних аспектів початку нового навчального року; організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району; колективного пошуку шляхів модернізації навчально-виховного процесу за рахунок впровадження прогресивних інноваційних методик і технологій навчання / виховання як умови самовдосконалення вчителя та самореалізації учня; використання міжпредметних зв’язків на уроках та в позакласній роботі з предмета; системи роботи з обдарованою молоддю; основних напрямків, форм, методів викладання; проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів (фізика, астрономія); особливостей психолого-педагогічної підтримки професійного самовизначення старшокласників; підготовки учнів до успішного проходження ДПА, ЗНО; організації співпраці загальноосвітніх навчальних закладів з вищими навчальними закладами; запобігання дитячого травматизму під час навчально-виховного процесу.

Протягом 2011-2012 н. р. проведено 2 семінари вчителів фізики:

  • «Нетрадиційні форми проведення уроків та позаурочна робота як засіб підвищення інтересу учнів щодо вивчення фізики» (16.02.2012, ЗОШ № 122)

  • Бінарний семінар вчителів фізики та географії «Геофізичні дослідження як умова формування природничого світогляду учнів» (30.03.2012, ЗНЗ № 141)

Відвідані під час семінарів-практикумів відкриті заходи свідчать про те, що вчителі досконало володіють методикою викладання предмета, виявляють належну професійну компетентність, вдало впроваджують новітні технології / їх елементи, здійснюють конструювання уроків особистісно орієнтованого спрямування, заохочують школярів до самостійних суджень. Найбільший інтерес викликали відкриті заходи (досвід роботи) вчителів ЗОШ № 122 за темами: «Комфорт в житті людини: за та проти» (Урок – конференція, 11-А клас); «Сніданок з фізикою» (Урок – гра, 8-Б клас); Показній бій шкільних команд до ТЮФ та ТЮВІР, виступ команди КВК з фізики та науково - пізнавальна вистава з фізики, астрономії, літератури та історії «Мне звезда упала на ладошку….» (8-11 класи).

За протоколами семінарів, слухачі рекомендували спланувати відвідування уроків та позакласних заходів колег, на яких вони впроваджують новітні технології / їх елементи, враховують пріоритетні напрямки розвитку сучасних галузей в навчанні фізики і продовжити співпрацю з науковими установами в наступному навчальному році. На жаль, не всі вчителі відвідують районні заходи, не завжди приймають участь у методичних засіданнях (нарадах, семінарах).

Вирішенню актуальних питань модернізації змісту, форм та методів навчання і виховання у сучасних умовах, підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, росту професійної майстерності вчителів району сприяє робота педагогічних майстерень, майстер-класів, педагогічних студій і лабораторій. Нажаль, вчителів фізики, які мають вищу категорію та категорію «вчитель-методист» не мають бажання проводити ці заходи.

Вчителі беруть участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських педагогічних заходах, які стимулюють потребу і прагнення до самовдосконалення, допомагають співставити, пізнати, відкрити в собі нові можливості, здібності, від яких розпочинається шлях до майстерності.

Окрім цього, протягом 2011/2012 н.р. з метою підтримки належного рівня підготовки фахівців освітньої галузі; забезпечення зростання кваліфікації педагогів, безперервності й наступності у здобутті ними кваліфікаційних рівнів; опрацювання педагогами найактуальніших проблем, пов’язаних зі змістом їхньої професійної діяльності; забезпечення своєчасної поінформованості щодо нових навчальних програм, планів, підручників; ознайомлення з сучасними формами і методами навчання; обміну досвідом вчителі фізики також були залучені до роботи різноманітних методичних заходів (інтерактивне спілкування, секційне засідання, нарада, семінар тощо), спланованих Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом освіти Харківської міської ради, управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, Харківським регіональним центром оцінювання якості освіти, КВНЗ «Харківська обласна академія неперервної освіти», Науково-методичним педагогічним центром, за темами:

- «Про стан і шляхи підвищення якості вивчення навчальних предметів»;

- «Науково-методичне забезпечення якості освіти у навчальному закладі при викладанні базових дисциплін»;

- «Система підготовки учнів до участі у Всеукраїнських учнівських турнірах»;

- «Інформаційні технології в освіті. Запровадження ІТ-технологій та електронних засобів навчання у навчально-виховний процес»;

- «Науковий міст»;

- «Підготовка учнів до ЗНО»;

- «Організація науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх навчальних закладах»;

- «Організаційно-методичний супровід проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів»;

- «Викладання природничих дисциплін у вечірніх (змінних) школах та заочних школах області»;

Так з метою виявлення і підтримки творчої праці педагогів, підвищення їх професійної компетентності, популяризації кращих педагогічних здобутків, привернення уваги громадськості до освітянських проблем у жовтні-листопаді 2012 р. буде проведено І (районний) етап Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»-2013. До оргкомітету надійшли документи від вчителів, які виявили бажання взяти участь у номінації «Фізика» (8 вчителів):

  1. ЗОШ № 19 Лінник Людмила Кузьмівна

  2. ЗОШ № 64 Світлична Ірина Миколаївна

  3. ЗОШ № 97 Ткаченко Тетяна Яківна

  4. ЗОШ № 111 Волкова Вікторія Миколаївна

  5. ЗОШ № 122 Курносова Надія Федорівна

  6. ЗОШ № 123 Зайцева Світлана Миколаївна

  7. ЗОШ № 142 Шелепнева Уляна Ігорівна

  8. СШ № 156 Туманцова Оксана Олексіївна

З усіма конкурсантами проведено попередню нараду та індивідуальні консультації щодо підготовки до конкурсу; надано рекомендації, зразки документів щодо оформлення матеріалів; ознайомлено з критеріями оцінювання на всіх етапах конкурсу тощо.

З метою виявлення рівня теоретичної, методичної та практичної підготовки, визначення творчого потенціалу, підвищення професійної майстерності, ознайомлення з досвідом роботи вчителів, які атестувалися на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», педагогічного звання «старший учитель» / «учитель-методист» та визначення відповідності раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», педагогічному званню «старший учитель» / «учитель-методист», поширення ефективного педагогічного досвіду щодо викладання фізики проводилась районна виставка «Я атестуюсь». Освітяни готували презентаційні матеріали узагальнені у творчому досьє / портфоліо, демонстрували свої друковані роботи, презентували власний досвід у супроводі мультимедійного устаткування перед фахівцями свого предмета. (Севасьян О.Ю., ХГ № 144, за темою «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках та в позакласній роботі з фізики»; Курносової Н.Ф., ЗОШ № 122, за темою «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики та в позаурочної діяльності»).

Традиційна ^ XІX обласна виставка-презентація педагогічних ідей та технологій відбулась 27 березня 2012 року та проходила за темою «Розвиток педагогічної компетентності та професійної майстерності педагогів регіону» з метою створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти, сприяння розвитку творчості освітян, пропаганди кращих здобутків, інноваційних пошуків, упровадження ефективного педагогічного досвіду, реалізації пріоритетних напрямів використання інноваційних технологій у системі загальної середньої освіти в освітньому просторі Харківського регіону.

Всього на І (районний) етап подано 5 експонатів (ЗНЗ № 43,111,122 (2 експонати),142):

Експонати оцінювалися за такими критеріями:

- значимість (доля) авторського внеску (15 балів);

- інноваційність: актуальність авторської розробки, ступінь новизни запропонованих підходів (15 балів);

- змістовність: повнота та глибина розкриття заявленої теми, методична та предметна грамотність, практична спрямованість (15 балів);

- оформлення: структурованість, послідовність викладу матеріалу, наявність анотації, змісту, списку літератури, культура писемного мовлення, грамотність тексту (10 балів).

Серед типових недоліків робіт, наданих на виставку, організатори відмічають:

  • недотримання авторських прав;

  • при використанні матеріалів мережі Інтернет відсутні посилання на авторів;

  • реферативність;

  • слабкість дослідницької та практичної складових та моніторингу навчальних досягнень учнів.

Кращі матеріали 3 експонати (ЗНЗ № 43,111,142) схвалено методичною радою РМЦ (протокол №5 від 26.01.2012) і подано до обласного оргкомітету. Дані експонати не відзначено експертами. (В минулому н.р. подані на ІІ (обласний) етап 3 експонати, диплом І ступеню – 1, СШ № 156).

Приділялася увага роботі з вчителями, стаж роботи яких до 5 років. Усі вони мають наставників з числа педагогів-предметників своїх закладів, які надають стажистам допомогу в плануванні навчально-виховної та позакласної роботи, розробці поурочних планів, впровадженні досягнень прогресивного педагогічного досвіду, нових форм і методів навчання і виховання учнів тощо. Окрім цього, молоді вчителі отримували методичні консультації від учителів вищої категорії, вчителів-методистів та ознайомились з роботою кращих учителів під час районних заходів.

^ Дієвим фактором підвищення пізнавальної активності дітей є продумана мотивація, яка сприяє підвищенню інтересу до навчання учнів з низьким рівнем навчальних досягнень та залученню учнів цієї категорії до роботи у предметних гуртках. З обдарованими учнями з метою якісної підготовки до олімпіад та турнірів проводяться додаткові заняття за окремими розкладами у всіх навчальних закладах.

Проводяться заняття спецкурсів: «Методи розв’язування задач з кінематики, динаміки та законів збереження», «Методи розв’язування задач з механіки, теплових явищ та оптики» (ЗОШ № 30); факультативних курсів: «Фізика в живій природі та медицині» (ЗОШ № 25, 31); курсів за вибором та спецкурсів:«Методи розв’язування нестандартних задач з фізики», «Методи розв’язування задач з кібернетики, динаміки і законів збереження», (ліцей №141, ПНВК «Бізнес-гімназія»), науково-технічних гуртків (ЗОШ №138). Учні 10-11 класів всіх закладів освіти обов’язково відвідують планетарій.

З метою забезпечення профільності навчання та підвищення результативності роботи ЗНЗ співпрацюють з вищими навчальними закладами:

  • Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна»: КЗ «ХСШ№3», гімназії №23,144, ліцей №141, ЗОШ №25,31,123,124,128,138;

  • Харківський Національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди: гімназії №23,43,144,ліцей №141,ЗОШ №19,31,58,84,97,123,124,128,167,ПНВК «Бізнес-гімназія»;

  • Харківський Національний університет радіоелектроніки: гімназія №23;

  • Національний технічний університет (НТУ «ХПІ»):гімназія №23,ліцей №141,ЗОШ №138);

  • Харківський Національний аерокосмічний університет ім. М.Жуковського: ліцей №141, ЗОШ № 31, 58, 84, 98;

  • Харківський гуманітарний педагогічний інститут: гімназія №43, ЗОШ № 58;

  • Харківський національний автомобільно-дорожній університет: ЗОШ № 138;

  • Українська Національна академія залізничного транспорту: гімназія № 144.

Аналіз рівня навчальних досягнень учнів профільних класів у порівнянні з минулим роком свідчить про підвищення якості навчання з профільних предметів: у ЗОШ №122 (з фізики у 10-А – 68%, у 11-А-88%).

Простежується тенденція щодо зростання (у відсотковому значенні) кількості учнів з високим та достатнім рівнем навчальних досягнень з фізики у ЗОШ № 19, 56, 103, 111, 124, 138, ХГ № 144 та у ХСШ № 156. Не відбуваються якісні зміни у ЗОШ № 84.

Спостерігається тенденція щодо зниження рівня навчальних досягнень учнів з фізики (ЗНЗ № 8, 23, 58, 97, 128, 139), нестабільною є успішність учнів 2-х класів (ліцей № 141); залишається стабільно низьким рівень навчальних досягнень учнів з фізики (8 клас) у ЗОШ №143. Особливу увагу слід звернути на збільшення кількості учнів з початковим рівнем навчання з фізики у ЗОШ № 128, особливо в класах, де працюють вчителі – спеціалісти вищої категорії. Все це повинно спонукати адміністрації цих закладів до посилення контролю за станом викладання предмету.

З метою пошуку дітей, які цікавляться вивченням фізики та астрономії, відбору кращих учнів для участі у міських та обласних заходах (конкурсах, олімпіадах, турнірах), забезпечення умов для підтримки обдарованої учнівської молоді, примноження інтелектуального учнівського потенціалу району, підготовки майбутньої наукової зміни у 2011/2012 н.р. проведено ІІ (районний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів (фізика та астрономія) та І (районний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (відділення «Технічні науки», «Фізика та астрономія»).

На першому (шкільному) етапі Всеукраїнської олімпіади з фізики у 2011-2012 навчальному році взяли участь 1483 учня (2010-2011 н.р. - 1436 учнів, 2009-2010 н.р. – 1350). ІІ (районний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики проведено за завданнями КВНЗ «Харківська обласна академія неперервної освіти». Завдання, надіслані із КВНЗ «Харківська обласна академія неперервної освіти», розраховані на обдарованих учнів та учнів, які додатково займаються фізикою. У 2011/2012 н.р. у ІІ (районному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики взяли участь 155 учнів (минулий рік – 157 учнів), серед них учні гімназій та ліцеїв – 25 (минулий рік 27), спеціалізованих шкіл – 10, СЗШ - 120, що на 2 учня менше ніж у минулому році. Переможцями визнано 25 учнів (минулий рік 21 учень, позаминулий рік 20 учнів). Дипломами І ступеню нагороджено 5 учнів, дипломами ІІ ступеню - 8 учнів, дипломами ІІІ ступеню – 12(минулий рік 8 учнів). Кращі результати показали учні ЗОШ № 138, ХГ № 144 та ХСШ № 156.

Управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради щорічно проводиться моніторинг виступів шкільних команд загальноосвітніх навчальних закладів району за підсумками ІІ (районного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів. Як свідчать його дані, І-ІІІ місця посіли команди ЗНЗ №144 (три І місця, одне – ІІ та одне ІІІ місце), №156 (одне І місце, два – ІІ місця), № 143 (три ІІІ місця), № 3, 31 та 58 (одне ІІ та одне ІІІ місце), №138 (І місце), № 141 (ІІ місце) та № 43,111,123,124,128,140 (ІІІ місце). У порівнянні з минулим навчальним роком відмічається підвищення рейтингу у олімпіадах з фізики у гімназії № 43, ЗОШ № 64, 97, 138, 103 (з астрономії І місце). Значно знизився рейтинг у олімпіадах у ЗОШ № 19, 111, 142, 143.

На думку журі, вчителям фізики потрібно більше уваги приділяти культурі оформлення кількісних задач, побудові логічних пояснень до розв’язання, формуванню навичок перевірки одиниць вимірювання.

Команда району ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики складалася з 5 чоловік (минулий рік з 6, а позаминулий рік з 5), які посіли І(ІІ) місце на районному рівні:

  1. Шаповал Владислава Віталіївна, ХСШ №156, 8 клас, Туманцова Оксана Олексіївна

  2. Савченко Олег Сергійович, ХГ №144, 9 клас, Пономарьова Альбіна Борисівна

  3. Ткаленко Наталія Олегівна,ХГ №144, 10 клас, Севастьян Оксана Юріївна

  4. Люль Максим Петрович, ЗОШ № 138, 11 клас, Ворона Алла Олексіївна

  5. Некрасова Юлія В’ячеславівна, ХГ №144, 11 клас, ІІ місце, Севастьян Оксана Юріївна

За рейтингом ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики команда посіла 6 місце, по м. Харкову – 5 місце (За рейтингом обласних олімпіад команда Московського району у 2010-2011 н.р. посіла 13 місце, у 2009-2010 – 8, у 2008-2009 н.р. – 10). У цьому році посіли призові місця 3 учні (у 2008-2009 н.р. - 1, у 2009-2010 н.р. – 2, 2010-2011 н.р. - немає):

Люль Максим, ЗОШ № 138, 11 кл, І місце, Ворона А.О.;

Євменов Єгор, СШ № 3, 8 кл, ІІІ місце, Мозгова О.В.;

Савченко Олег, ХГ № 144, 9 клас, ІІІ місце, Пономарьова А.Б..

Крім того, у 2011/2012 н.р. вдруге проводилась Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії. На першому (шкільному) етапі Всеукраїнської олімпіади з фізики у 2011-2012 навчальному році взяли участь 376 учнів (2010-2011 н.р. - 317 учнів). У 2011/2012 н.р. у ІІ (районному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії взяли участь 60 учнів (минулий рік – 58 учнів), серед них учні гімназій та ліцеїв – 10 (минулий рік 10), спеціалізованих шкіл – 4 (минулий рік 4), ЗОШ – 46 (минулий рік 44). Переможцями визнано 11 учнів (минулий рік 11 учнів). Дипломами І ступеню нагороджено 2 учні, дипломами ІІ ступеню - 5 учнів (минулий рік - 4), дипломами ІІІ ступеню – 4 (минулий рік 5 учнів). Найбільш вдало виступили учні ЗНЗ №103 та 140. За підсумками ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії І-ІІІ місця посіли ЗНЗ: І місце – ЗНЗ № 140, 103; ІІ місце – ЗНЗ № 43, 144, 123, 138, 156; ІІІ місце – ЗНЗ № 58, 84, 128,143.

Команда району ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії складалася з 2 чоловік:

  1. Кущ Надія Вікторівна, ХЗОШ № 140, 10 клас, Русанова Лариса Яківна;

  2. Юрковський Владислав Юрійович,ХЗОШ№103,11клас,Камінська Галина Олександрівна.

(минулий рік з 2 учнів: Заєв Андрій, ЗОШ № 58 та Бєлогуров Максим, ЗОШ № 56)

Загальне місце Московського району в обласному рейтингу – 24, по м. Харкову –9 місце (у 2010/2011 н.р. – 16 місце).

Окрім цього, учні 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів району залучались до участі в олімпіадах з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій Всеукраїнської учнівської Інтернет-олімпіади з базових дисциплін (фізика) та у ІІ Всеукраїнській Інтернет-олімпіаді Малої академії наук України «Відкрита природнича демонстрація» (ЗОШ № 8, 25, 58,139).

Взагалі слід звернути увагу на якість підготовки до обласних олімпіад, кількість призових місць та кількість балів, набраних кожним членом команди, які враховуються при визначенні рейтингу команди. Для підготовки учнів до участі в обласному етапі олімпіади продовжити індивідуальні заняття з учнями вчителями вищої категорії та вчителями зі званням.

Низькі результати виступу команди в обласному етапі свідчать про відсутність системної роботи з учнями, які беруть участь в олімпіадах. Мають місце випадки перевантаження учнів, які інколи беруть участь у декількох предметних олімпіадах.

З метою створення належних умов для виявлення і підтримки обдарованої молоді, розвитку її інтересів, схильностей, природних обдарувань, активізації творчої діяльності вчителів та підвищення рівня викладання базових навчальних предметів серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів району проводяться учнівські турніри.

Вони організовані відповідно до нормативних документів (наказів МОНмолодьспорту України, Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти Харківської міської ради, управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради) та Правил проведення турнірів за завданнями МОНмолодьспорту України.

На виконання наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 14.09.2011 № 138 «Про проведення ХХ міського турніру юних фізиків для учнів 9–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» 06 жовтня 2011 року на базі Харківської загальноосвітньої школи № 142 проведено І (районний) етап ХХ міського турніру юних фізиків. У І (районному) етапі взяли участь команди 26 (у 2008 - 2009 н.р. – 31, у 2009 - 2010 н.р. - 28) загальноосвітніх навчальних закладів району: гімназій №№ 23,43,144, та Бізнес-гімназії; ліцею № 141, СШ №№ 3, 156, ЗОШ №№ 8, 25, 30, 31, 58, 64, 97, 98, 103, 111, 122, 123, 128, 138, 139, 140, 142, 143, 167. Загальна кількість учасників, які входили до складу команд, складає 130 учнів. Більшість команд показали достатній рівень підготовки. За висновками журі найкращими визнано команди: І місце – збірна команда ЗНЗ №№ 3, 138, 144, 156; ІІ місце – ЗОШ № 122, 97; ІІІ місце – ЗОШ №№ 103, 8, ХГ № 23. (У 2010-2011 н.р. І місце команда ЗОШ № 138, ІІ місце команди ЗОШ № 139, ХСШ № 156 та гімназії № 144, 3 місце команди ЗОШ № 122, 25, гімназії № 23, ліцею № 141. У 2009-2010 н.р. - 1 місце посіла збірна команда, 2 місце – команди ЗОШ № 122, 139, 3 місце – команди гімназії № 23, ЗОШ № 31,56.Збірна команда у складі Дегтяр Дмитро, Сорока Владислав (гімназія № 144), Лобанов Станіслав (гімназія № 43), Москальов Віталій (ЗОШ № 138), Коростяна Дар’я (ХСШ № 156) посіла 3 місце у міському турнірі (у минулому навчальному році також ІІ місце). Очолювали команду Туманцова О.О. (ХСШ № 156) та Севастьян О.Ю. (гімназія № 144)).

05 листопада 2011 року проведено міський турнір юних фізиків на базі Харківського фізико-математичного ліцею № 27. Московський район представляла збірна команда з учнів ХСШ № 3, 156; ХГ № 144 та ЗОШ № 138. Команду готували та супроводжували: Туманцова Оксана Олексіївна, Севастьян Оксана Юріївна та Мозгова Ольга Вікторівна. За рішенням журі та відповідно до Умов проведення ХХ міського турніру юних фізиків для учнів 9–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів збірна команда Московського району посіла почесне ІІ місце.

Результати особистої першості ХХ міського турніру юних фізиків: Люль Максим (ЗОШ № 138) переможець у номінації «Кращий у полеміці» та Сокол Дмитро (СШ № 156) переможець у номінації «За особливо оригінальний підхід до розв’язання задач». (У ХІХ міському турнірі юних фізиків (2010-2011 н.р.) брали участь команда ЗОШ № 122 під керівництвом вчителя фізики Курносової Н. Ф. та збірна команда, яка складалась з учнів ХСШ № 3, 156 та гімназії № 144 під керівництвом вчителів фізики ХСШ № 156 Туманцової О. О. та гімназії № 144 Севастьян О. Ю., яка посіла ІІІ місце.)

На виконання наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 11.10.2011 № 156 «Про проведення V міського турніру юних винахідників і раціоналізаторів для учнів 9-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» 2.11.2011 на базі Харківської загальноосвітньої школи № 58 проведено І (районний) етап V міського турніру юних винахідників і раціоналізаторів. У І (районному) етапі взяли участь команди 23 (у 2010-1011 - 25, у 2009-2010 н.р. – 21, 2008-2009 н.р. – 25) загальноосвітніх навчальних закладів району. Загальна кількість учасників, які входили до складу команд, складає 115 учнів. Більшість команд показали достатній рівень підготовки. На підставі протоколів та висновків журі переможцями визнані команди: І місце – Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122; ІІ місце – збірна команда ЗНЗ №№ 138, 144, 156; Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3; ІІІ місце – ЗОШ №58 та Харківська гімназія № 43. (У 2010-2011 н.р.: 1 місце – команда ЗОШ № 122, 2 місце - команди ХСШ № 156, ЗОШ № 138, 3 місце – гімназії № 23, ЗОШ № 143, 123 та ХСШ № 3; у 2009-2010 н.р.1 місце – команда ХСШ № 156, 2 місце - команди гімназії № 43, ЗОШ № 122, 3 місце – гімназії № 23, ЗНЗ № 103, 97).

12 листопада 2011 року проведено міський турнір юних винахідників і раціоналізаторів на базі Харківської гімназії № 43 Харківської міської ради Харківської області. Московський район представляли 2 команди:

І. Команда Харківської загальноосвітньої школи № 122 під керівництвом Курносової Надії Федорівни, вчителя фізики ХЗОШ № 122.



Ольшевська Дарія Сергіївна

11-А

11-А

11-А



Вракіна Віра Андріївна



Переверзев Володимир Вікторович



Макей Олександр Ігорович

10-А

10-А



Калиненко Дмитро Олександрович

ІІ. Збірна команда Московського району:



Кулік Ігор Сергійович

ХСШ № 3

10-А

Мозгова Ольга Вікторівна



Люль Максим Петрович

ХЗОШ № 138

11-А

Ворона Алла Олексіївна



Тимченко Анастасія Ігорівна

ХГ№ 144

ХСШ № 156

11-В

Севастьян Оксана Юріївна

Туманцова Оксана Олексіївна



Сокол Дмитро Вадимович

11-А

Збірну команду готували та супроводжували: Туманцова Оксана Олексіївна, вчитель фізики Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 156 та Севастьян Оксана Юріївна, вчитель фізики Харківської гімназії № 144.

За рішенням журі та відповідно до Умов V міського турніру юних винахідників і раціоналізаторів для учнів 9–11 -х класів загальноосвітніх навчальних закладів команди загальноосвітньої школи № 122 та збірної Московського району посіли відповідно ІІ та ІІІ місця у V міському турнірі юних винахідників і раціоналізаторів. (У міському турнірі 2010-2011 н.р брали участь дві команди району: перша команда була представлена учнями ЗОШ № 122, посіла І місце, (керівник Курносова Н.Ф.), а друга, збірна, команда складалась із учнів ЗНЗ №№ 138, 3, 156, 143, не посіла призового місця, (керівник Мозгова О. В., вчитель ХСШ № 3). У Всеукраїнському етапі команда ЗОШ № 122 посіла ІІІ місце, а збірна команда також не посіла призового місця. У міському турнірі 2009-2010 н.р. брали участь дві команди району: перша команда складалась з учнів ХСШ № 156, гімназій № 23, 43 (керівник Мальована О.О., вчитель гімназії № 43) а друга команда була представлена ЗОШ № 122 (керівник Курносова Н.Ф.). Обидві команди посіли другі місця у міському турнірі. Збірна команда району у складі учнів ХСШ № 156, гімназії № 43, ЗОШ № 122 (3 учнів) представляла місто Харків на Всеукраїнському турнірі і посіла ІІ місце (керівник Курносова Н.Ф.))

^ Переможцями в особистому заліку визнані: Ольшевська Дарія (ХЗОШ №122, ІІ місце); Кремень Анастасія (ХЗОШ № 138, ІІІ місце). Ці ж учні отримали призи за перемогу в номінаціях «Кращий патентознавець» та «Кращий у полеміці».

Команда Московського району (ЗОШ № 122) брала участь у фінальному етапі ХІV Всеукраїнського турніру юних винахідників і раціоналізаторів. Де отримала Диплом учасника.

Участь учнів у турнірах поглиблює підготовку з предмета, дає можливість учням спробувати себе у дослідницькій роботі, набути уміння і досвід публічного виступу, ведення дискусії, толерантного спілкування. Турнірний рух поєднує дітей з різних класів у діяльності, пов’язаній з досягненням спільної мети.

Але, на жаль, мають місце недоліки при підготовці учнів до турнірів: формальний підхід вчителів до підготовки команди, доповіді учнів не обґрунтовуються на науковому рівні, неправильний розподіл ролей у командах (учні не завжди знають функції опонента, рецензента, правила побудови доповіді), відсутність наочності для доповіді або її формальний характер.

Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України проводиться відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.1998 № 305 з метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень та створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.

І (районний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України проведено на базі ЗНЗ №139 («Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт» та «Оцінювання навчальних досягнень з базових дисциплін»), 144 («Захист науково-дослідницьких робіт»). Всього на відділення «Технічних наук», «Фізики та астрономії» було представлено 12 науково-дослідницьких робіт учнів 9-11 класів, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю:

Відділення/секція

К-ть учасників

^ К-ть

переможців

9 клас

10 клас

11 клас

Технічних наук

Технологічні процеси та перспективні технології

1

1




1




Екологічно-безпечні технології та ресурсозбереження

1

1







1

Науково-технічна творчість та винахідництво

5

4




1

3

Разом

7

6




2

4

Фізики і астрономії

Теоретична фізика

1

1

1




1

Експериментальна фізика

3







2




Астрономія та астрофізика

1

1







1

Разом

5

2

1

2

2


У відділенні технічних наук (7):

        1. Ольшевська Дарія, ЗОШ №122, Науково-технічна творчість та винахідництво(2 роб),І,І

        2. Макей Олександр, ЗОШ №122, Науково-технічна творчість та винахідництво

        3. Вракіна Віра, ЗОШ №122, Науково-технічна творчість та винахідництво, ІІІ

        4. Кузочкіна Анна, ХГ №144, Технологічні процеси та перспективні технології, ІІ

        5. Рибаков Вадим,ХГ№144,Екологічно безпечні технології та ресурсозбереження, ІІІ

        6. Гринько Іван, СЮТ№ 5, Науково-технічна творчість та винахідництво, ІІІ

У відділенні фізики та астрономії(5):

        1. Люль Максим, ЗОШ № 138, Експериментальна фізика, І

        2. Люль Максим, ЗОШ № 138, Астрономія, І

        3. Калиненко Дмитро, ЗОШ № 122, Експериментальна фізика,

        4. Сидякіна Анна, ЗОШ № 25, Експериментальна фізика,

        5. Волокітіна Олена, ЗОШ № 111, Теоретична фізика,

У секціях «Електроніка та приладобудування», «Матеріалознавство», «Машинобудування та робототехніка», «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», «Агрофізика та космічні дослідження» робіт надано не було.

Учні-переможці ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНУ у 2011/2012 навчальному році:

Ольшевська Дарія Сергіївна122 Технічних наук ІІІ,ІІІ

Вракіна Віра Андріївна122 Технічних наук ІІ

Люль Максим Петрович138 Фізики та астрономії І

Люль Максим Петрович138 Фізики та астрономії І

Кузочкіна Анна Олегівна144 Технічних наук ІІІ

Рибаков Вадим Костянтинович144 Технічних наук ІІІ

(У 2010-2011 н. р. на розгляд журі у відділенні «Фізика» подано 6 робіт,у попередні роки 8 робіт та 9 робіт. За результатами ІІ (обласного) етапу у секції «Експериментальна фізика» був переможець: Люль Максим, який отримав диплом ІІ ступеня. У попередній рік було 2 переможця (дипломи ІІ та ІІІ ступеня). У відділенні технічних наук було подано 9 робіт, у попередні роки 5 робіт та 2 роботи. За результатами ІІ (обласного) етапу у відділенні технічних наук було визнано 4 переможці (Диплом ІІ та три Диплома ІІІ ступеня, у попередньому році - 2 – дипломи ІІ ступеня)).

Під час підготовки до участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН учні мають змогу поглибити свої знання з предмета, навчаються вести конструктивну дискусію, яка побудована на відстоюванні власної точки зору. Але дуже часто роботи, представлені на конкурсі, мають реферативний характер. Не всі роботи мають наукових керівників. Обрані теми не завжди є актуальними і цікавими для дослідження. Вчителям потрібно більше звертати увагу на підготовку учнів до доповіді. Під час захисту робіт не використовується наочність, або вона має формальний характер.

З кожним роком зростає кількість учасників Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня». Загальна кількість учасників конкурсу у 2011/2012 н.р. складає 740 учнів, серед них, орієнтовно, відмінних результатів – 101, добрих результатів – 298 (минулий рік – 640, серед них відмінних результатів – 99, добрих - 200).

ДПА з фізики складалось учнями 11-х класів за вибором. Положення про ДПА, порядок проведення ДПА з фізики та варіанти завдань розглядались вчителями на засіданнях шкільних методичних об’єднань.

Всього в районі складали ДПА з фізики 116 (минулий рік 60) учнів 11-х класів (ЗНЗ № 103, 122, 124, 138, 140, 141, 142, 144) з них:

звільнені за станом здоров’я – 1 (минулий рік - 0),

зараховано перемоги у МАН (ЗОШ № 122,138) -2,

на початковому рівні – 0 (минулий рік - 0)

на середньому рівні – 6 (минулий рік - 3)

на достатньому рівні – 48 (минулий рік - 30)

на високому рівні – 61 (минулий рік - 27)

Середній бал, отриманий учнями 11 класів у 2011/2012 н.р. за ДПА з фізики 9,85 (минулий рік – 7,18). Найкращі результати з ДПА показали учні ЗОШ № 138 – 12 б(1 учень), ЗОШ № 103 - 10,6 б(5 учнів) та ХГ № 144 – 10,36 балів (25 учнів) Найгірші результати у ЗОШ № 140 – 8 б (24 учня). (У минулому році ДПА складали 4 ЗНЗ, це № 103,122,141 та 5 вечірня школа. Найкращі результати У ХЛ № 141 – 9,47 б, найгірші у 5 вечірньої школи – 4,92 бали). Результативність навчально-виховного процесу в ЗНЗ Московського району свідчить про невичерпні можливості потенціалу вчителів фізики.

У 2012-2013 н.р. три навчальних заклади Московського району беруть участь у ^ Національному проекті «Відкритий світ». Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в систему управління освітніми установами.

Суть проекту: Створення національної освітньої інформаційної мережі.

  1. Створення освітньої інфраструктури на основі бездротової мережі 4-го покоління.

  2. Стандартизація та уніфікація методик навчання та створення централізованої системи навчання та оцінки знань учнів (надання 1,5 млн. школярам нетбуків з пільговим підключенням до Інтернету).

^ Соціальний ефект: Забезпечення рівної можливості доступу школярів до якісних навчальних програм незалежно від місця проживання. Підвищення якісного освітнього рівня. Створення платформи для ефективного доступу населення до інформації та ІКТ.

^ Термін реалізації: 4 роки (з вересня 2012 року)

Загальний обсяг фінансування: Орієнтовно 5 млрд. грн.

Мета пілотного проекту: Спрямована на забезпечення рівного доступу до якісних навчальних програм усім дітям шкільного віку, незалежно від місця проживання.

^ Організаційна складова проекту: визначення освітніх засобів ІКТ, що найбільш ефективно впливають на формування життєвих компетенцій учнів; визначення впливу складових засобів ІКТ в освіті на хід і на результат навчального процесу для подальшого розроблення рекомендацій щодо організації навчального процесу з їх використанням; використання електронних освітніх ресурсів вчителями під час підготовки до занять

^ Організація пілотного проекту у навчальному закладі: 7 клас, 11 навчальних предметів: українська мова та література; англійська мова; історія; географія; алгебра; геометрія; фізика; хімія; біологія; основи здоров’я; всесвітня історія

^ Оснащення кабінету, для проведення уроків:

  • комплекс: комп’ютер (ноутбук) - проектор-мультимедійна дошка (або просто екран);

  • наявність підключення до Інтернет (бажано, але не обов’язково, матеріали можна завчасно завантажити)

З метою якісної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації випускників 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів вчителі, які працюють у випускних класах, ознайомлені:

- з підсумками зовнішнього незалежного оцінювання 2011 року;

- з організаційними аспектами проведення ЗНО-2012: наказами МОН України від 14.07.2011 №791 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання»;

- від 09.08.2011 №946 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2012 році»;

- від 12.10 2011 року №1179 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України»;

- від 14.10.2011 №1192 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2011 №946»;

- від 03.11.2011 №1254 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти в 2012 році»;

- від 23.11.2011 №1346 «Про затвердження календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2012 році».

Поліпшення якості шкільної освіти, зокрема природничо-математичної, є необхідною умовою формування інноваційного суспільства та підвищення конкурентоспроможності економіки. Тому КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ підписав РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 1720-р від 27 серпня 2010 року «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року».

Розвиток системи шкільної освіти потребує постійного оновлення технологій, прискореного впровадження інноваційних технологій, її швидкої адаптації до політичних, економічних та технологічних змін у світі.

В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства в Україні виникає необхідність підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-математичної освіти, включення природничо-математичних предметів до навчальних планів усіх рівнів освіти, поліпшення природничо-математичної підготовки учнів.

Фундаментальна природничо-математична освіта є одним з основних факторів розвитку особистості, що потребує оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб інноваційного розвитку науки та виробництва, запровадження сучасних методів навчання, поліпшення якості підготовки та видання навчально-методичної літератури, удосконалення механізмів оцінювання результатів навчальної діяльності. Реформування потребує також підготовка та система підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних предметів.

Отримання якісної шкільної природничо-математичної освіти є однією з найважливіших гарантій реалізації громадянами їх інтелектуального потенціалу, вирішальним фактором утвердження соціальної справедливості та політичної стабільності.

^ Причинами виникнення проблеми є:

  • недосконалість змісту шкільної освіти внаслідок невизначеності пріоритетних напрямів навчання, перевантаження природничо-математичних предметів фактологічним і другорядним матеріалом;

  • низька якість окремих підручників з природничо-математичних предметів;

  • незадовільний стан матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів. На початок 2009/10 навчального року рівень забезпеченості шкіл засобами навчання в цілому по Україні становив 29,3 відсотка загальної потреби, забезпеченості лабораторним обладнанням кабінетів фізики, біології та хімії - 10-15 відсотків, що негативно впливало на якість проведення лабораторно-практичних робіт з природничих предметів, якість освіти, дотримання вимог відповідного державного освітнього стандарту;

  • учителі традиційно орієнтовані на запам’ятовування учнями певних абстрактних алгоритмів дій, а не на організацію пошукової діяльності, розвиток самостійності мислення, формування відповідних компетенцій. Результати участі учнів 4-х і 8-х класів у міжнародних порівняльних дослідженнях якості шкільної природничо-математичної освіти підтверджують нездатність українських школярів використовувати набуті знання та вміння у реальних ситуаціях повсякденного життя. Такі недоліки зберігаються до закінчення школи, про що свідчать результати аналізу виконання випускниками завдань зовнішнього незалежного оцінювання з природничо-математичних предметів;

  • недостатній рівень кваліфікації педагогічних кадрів, значна частина яких є пенсійного або передпенсійного віку, а також недосконалість системи відбору та професійної підготовки, низький рівень мотивації молоді щодо вибору професії педагога, низький відсоток випускників вищих педагогічних навчальних закладів, які працюють за фахом, внаслідок невисокого рівня заробітної плати та невирішеності соціально-побутових питань за місцем роботи.

Розв’язання проблеми можливе за умови об’єднання зусиль центральних органів виконавчої влади та місцевих органів управління освітою шляхом розроблення і виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року.

^ Метою Програми є розроблення механізму стійкого інноваційного розвитку природничо-математичної освіти та його застосування у шкільній практиці. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів:

^ Перший варіант передбачає вирішення порушених питань на рівні місцевих органів управління освітою без відповідної підтримки з боку держави, що не дасть змоги розв’язати проблему комплексно.

Другий, оптимальний варіант передбачає розроблення комплексу взаємозв’язаних завдань і заходів з відповідною ресурсною підтримкою, виконання яких забезпечить послідовність та системність у вирішенні питань щодо забезпечення стійкого інноваційного розвитку природничо-математичної освіти і сприятиме поліпшенню її якості.

^ Проблему передбачається розв’язати шляхом:

  • внесення істотних змін до державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням переходу загальноосвітніх навчальних закладів до нового змісту шкільної освіти;

  • стандартизації змісту освіти у старшій школі відповідно до рівня вивчення та забезпечення збалансованості співвідношення природничо-математичної, суспільно-гуманітарної та оздоровчо-технологічної складових загальної середньої освіти;

  • удосконалення навчальної, налагодження видавництва методичної, науково-популярної, довідкової літератури та створення інформаційно-методичних комплексів з природничо-математичних предметів (електронні посібники, віртуальні лабораторії, електронні бази знань, освітні портали тощо), а також забезпечення умов їх використання у школі;

  • проведення моніторингу якості природничо-математичної освіти на різних рівнях шкільної освіти, забезпечення участі України у відповідних міжнародних порівняльних дослідженнях;

  • розроблення державних стандартів засобів навчання, формування нового переліку засобів і обладнання для кабінетів біології, хімії, фізики, математики та інформатики, а також оснащення зазначених кабінетів сучасним навчальним обладнанням;

  • налагодження виробництва вітчизняного навчального обладнання і дидактичних засобів навчання;

  • модернізації системи психолого-педагогічної, методичної, практичної підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних предметів та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

  • застосування підходу до навчально-виховного процесу, який передбачає розвиток особистості, спрямований на активне та конструктивне входження у сучасні суспільні процеси та досягнення високого рівня самореалізації;

  • підготовки вчителів природничо-математичних предметів та впровадження у навчальний процес сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Виконання Програми сприятиме:

  • поліпшенню якості шкільної природничо-математичної освіти, застосуванню механізму її стійкого інноваційного розвитку;

  • формуванню інтересу учнівської молоді до природничо-математичних наук;

  • зміцненню навчально-методичної та матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів;

  • модернізації системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

  • збереженню та зміцненню здоров’я учнівської молоді;

  • розвитку наукових досліджень у галузі математики, фізики, хімії, біології, що у подальшому сприятиме розвитку інноваційної економіки на основі інтеграції освітньої, наукової та виробничої діяльності.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел. Для виконання Програми може залучатися також міжнародна технічна та фінансова допомога. Обсяги фінансування уточнюватимуться щороку з урахуванням реальних можливостей державного бюджету.

Відповідно до цієї програми МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ УКРАЇНИ надало проект навчальної програми «ФIЗИКА 7–9 класи».

Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи й дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою загальної культури високотехнологічного інформаційного суспільства.

Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки й методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки й виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу фізики як навчального предмета. Завдяки цьому в структурі освітньої галузі він відіграє роль базового компонента природничо-наукової освіти й належить до інваріантної складової загальноосвітньої підготовки учнів в основній і старшій школах.

^ Головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення.

Відповідно до цього зміст фізичної освіти спрямовано на опанування учнями наукових фактів і фундаментальних ідей, усвідомлення ними суті понять і законів, принципів і теорій, які дають змогу: пояснити перебіг фізичних явищ і процесів і з’ясувати їхні закономірності; оволодіти основними методами наукового пізнання; охарактеризувати сучасну фізичну картину світу; зрозуміти наукові засади сучасного виробництва, техніки й технологій; використати набуті знання в практичній діяльності.

Шкільний курс фізики побудовано за двома логічно завершеними концентрами, зміст яких узгоджується зі структурою середньої загальноосвітньої школи: в основній школі (7–9 класи) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичного знання; у старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання.

^ В основній школі фізику починають вивчати як окремий навчальний предмет, зміст й вимоги до засвоєння якого є єдиними для всіх учнів. Урахування пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхніх творчих здібностей і формування схильності до навчання фізики здійснюється завдяки особистісно орієнтованому підходу, запровадженню курсів за вибором, проведенню факультативних та індивідуальних занять і консультацій за рахунок варіативної складової навчального плану. Передбачається також можливість поглибленого вивчення фізики за спеціальною програмою.

^ Базовий курс фізики (7–9 класи) закладає основи фізичного пізнання світу: учні опановують суть основних фізичних понять і законів, оволодівають науковою термінологією, основними методами наукового пізнання та алгоритмами розв’язування фізичних задач, у них розвиваються експериментальні вміння й дослідницькі навички, формуються уявлення про фізичну картину світу. Він ґрунтується на тих знаннях з основ фізики, які учні отримали на більш ранніх етапах навчання, зокрема на уроках природознавства в початковій школі і 5 класі, а також на повсякденному досвіді пізнання навколишнього світу, якого учні набувають у житті. Таким чином, завданнями курсу фізики основної школи є:

  • сформувати в учнів базові фізичні знання про явища природи, розкрити історичний шлях розвитку фізики, ознайомити їх із діяльністю та внеском відомих зарубіжних й українських фізиків;

  • розкрити суть фундаментальних наукових фактів, основних понять і законів фізики, показати розвиток фундаментальних ідей і принципів фізики;

  • сформувати в учнів алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач та евристичні способи пошуку розв’язків практичних життєвих проблем;

  • сформувати й розвинути в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, уміння описувати й оцінювати результати спостережень, планувати й проводити досліди та експериментальні дослідження, здійснювати вимірювання фізичних величин, робити узагальнення й висновки;

  • розкрити роль фізичного знання в житті людини, суспільному виробництві й техніці, сутність наукового пізнання засобами фізики, сприяти розвитку інтересу школярів до фізики;

  • спонукати учнів критично мислити, застосовувати набуті знання в практичній діяльності, виявляти ставлення до довкілля на засадах екологічної культури; сформувати в них уявлення про фізичну картину світу, на конкретних прикладах показати прояви моральності щодо використання наукового знання в життєдіяльності людини й природокористуванні.

Засвоєння учнями системи фізичних знань та здатність застосовувати їх у процесі пізнання і в практичній діяльності є одним із головних завдань навчання фізики в середній школі. Тому системотворчими елементами шкільного курсу фізики виступають:

  • чуттєво усвідомлені уявлення школярів про основні властивості та явища навколишнього світу, які стають предметом вивчення в певному розділі фізики (наприклад, механічний рух у його буденному сприйнятті як зміщення в просторі, просторово-часові уявлення тощо);

  • основні поняття теоретичного базису (наприклад, для механіки це швидкість, сила, маса, енергія), ідеї та принципи, що їх об’єднують (приміром, відносність руху), необхідні для усвідомлення суті перебігу фізичних явищ і процесів; абстрактні моделі, покладені в основу теоретичної системи (матеріальна точка, інерціальна система відліку тощо);

  • формули, рівняння й закони, що відтворюють співвідношення між фізичними величинами;

  • різноманітні застосування фізичних знань для пояснення життєвих ситуацій або розв’язання практичних завдань, а також наслідки їх використання в пізнавальній практиці (розрахунок гальмівного шляху, теплового балансу, електричних кіл, побудова зображень тощо).

Як відомо, фізика ґрунтується на експерименті. Тому ця її характеристика визначає низку специфічних завдань шкільного курсу фізики, спрямованих на засвоєння наукових методів пізнання. Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки й відношення, формується особистісне знання. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики.

З іншого боку, навчальний фізичний експеримент дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики, зокрема формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм наукового дослідження, який стає засобом навчання.

Таким чином, навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, лабораторних робіт фізичного практикуму, навчальних проектів, позаурочних дослідів тощо.

З дидактичної точки зору навчальний фізичний експеримент розв’язує такі завдання:

  • формує конкретно-чуттєвий досвід і розвиває знання учнів про навколишній світ на основі цілеспрямованих спостережень за перебігом фізичних явищ і процесів, вивчення властивостей тіл;

  • виробляє вміння й навички вимірювати фізичні величини;

  • дає можливість засобами фізичного експерименту з’ясувати чи перевірити закони природи, відтворити фундаментальні досліди або їхні результати, які стали вирішальними в розвитку й становленні конкретних фізичних теорій;

  • залучити учнів до наукового пошуку, виявлення логіки наукового дослідження, що сприяє виробленню в них дослідницьких прийомів, формуванню експериментальних умінь і навичок;

  • ознайомити учнів із конкретними засобами експериментального методу дослідження, зокрема з різними способами й методами вимірювання — порівняння з мірою, безпосередньої оцінки, заміщення, а також калориметричним, стробоскопічним, осцилографічним, зондовим, спектральним тощо; продемонструвати прикладне спрямування фізики, розвиток політехнічного світогляду й конструкторських здібностей учнів.

У системі навчального фізичного експерименту особливе місце належить лабораторним роботам, які забезпечують практичну підготовку учнів. Виконання лабораторних робіт передбачає оволодіння учнями певною сукупністю умінь, які в цілому складають узагальнене експериментальне вміння. Воно має складну структуру, елементами якої є:

a) уміння планувати експеримент, тобто формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування, складати план досліду й визначати найкращі умови для його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, враховуючи наявні експериментальні засоби;

б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розташовувати прилади, досягаючи безпечного проведення досліду;

в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;

г) уміння вимірювати фізичні величини, користуватися різними вимірювальними приладами й мірами, тобто визначати ціну поділки шкали приладу, знімати покази приладу;

ґ) уміння обробляти результати експерименту, обчислювати значення величин, похибки вимірювань, креслити схеми дослідів, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, записувати значення фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;

д) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, подавати результати у вигляді формул і рівнянь, функціональних залежностей, будувати графіки, робити висновки про проведене дослідження на основі поставленої мети.

Формування такого узагальненого експериментального вміння — процес довготривалий, який вимагає планомірної роботи вчителя й учнів протягом усього часу навчання фізики в основній і старшій школі. Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи є мінімально необхідними і достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку. Окремі лабораторні роботи можна виконувати за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій, також вони пропонуються учням як навчальні проекти.

Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні прилади й побутове обладнання, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності. Такі роботи повинні мати пошуковий характер, завдяки чому учні збагачуються новими фактами, узагальнюють їх і роблять висновки. У процесі такої діяльності вони мають навчитися ставити мету дослідження, обирати адекватні методи й засоби, планувати і здійснювати експеримент, обробляти його результати й робити висновки.

Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Тому практично в кожному розділі програми запропоновано цей вид навчальної діяльності учнів і подано орієнтовний перелік тем навчальних проектів.

Навчальні проекти розробляють окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) у ході вивчення того чи іншого розділу фізики. Захист навчальних проектів, обговорення та узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях.

Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до мотивації пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Учні готують презентацію отриманих результатів і здійснюють захист свого навчального проекту.

У процесі навчання фізики в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів покладають плани узагальнювального характеру, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту тощо.

Так, зміст наукового факту (фундаментального досліду) визначають: суть наукового факту чи опис досліду; хто з учених встановив даний факт чи виконав дослід; на підставі яких суджень встановлено даний факт або схематичний опис дослідної установки; яке значення вони мають для становлення й розвитку фізичної теорії.

Для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити: зовнішні ознаки перебігу цього явища, умови, за яких воно відбувається; зв’язок цього явища з іншими; які фізичні величини його характеризують; можливості практичного використання явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву.

Сутність поняття фізичної величини визначають: властивість, яку характеризує ця величина; її означення (дефініція) та формула, покладена в основу означення; зв’язок даної величини з іншими; одиниці фізичної величини; способи її вимірювання.

Для закону це: його формулювання, усвідомлення того, зв’язок між якими явищами він встановлює; його математичний вираз; дослідні факти, що привели до встановлення закону або підтверджують його справедливість; межі застосування закону.

Для моделі необхідно: дати її опис або навести дефініцію; встановити, які реальні об’єкти вона заміщує; з’ясувати, до якої конкретно теорії вона належить; визначити, від чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю ідеалізацію; з’ясувати межі та наслідки застосування цієї моделі.

Загальна характеристика фізичної теорії має містити: перелік наукових фактів і гіпотез, які стали підставою розроблення теорії, її емпіричний базис; понятійне ядро теорії, визначення базових понять і моделей; основні положення, ідеї й принципи, покладені в основу теорії; рівняння й закони, що визначають математичний апарат теорії; коло явищ і властивостей тіл, які дана теорія може пояснити або спрогнозувати в перебігу; межі застосування теорії.

Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування фізичних задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння фізичного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо. Слід підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб.

Розв’язування фізичних задач зазвичай передбачає три етапи діяльності учнів: 1) аналіз фізичної проблеми або опис фізичної ситуації; 2) пошук законів, рівнянь та побудова математичної моделі задачі; 3) реалізація розв’язку та аналізу одержаних результатів.

^ На першому етапі відбувається побудова фізичної моделі задачі, що подана в її умові: аналіз умови задачі, визначення відомих параметрів і величин та пошук невідомого; конкретизація фізичної моделі задачі за допомогою графічних форм (рисунки, схеми, графіки тощо); скорочений запис умови задачі, що відтворює фізичну модель задачі в систематизованому вигляді.

^ На другому етапі розв’язування відбувається пошук зв’язків і співвідношень між відомими й невідомими величинами: вибудовується математична модель фізичної задачі, робиться запис загальних рівнянь, що відповідають фізичній моделі задачі; враховуються конкретні умови фізичної ситуації, описаної в задачі, здійснюється пошук додаткових параметрів; загальні рівняння приводяться до конкретних умов, відтворених в умові задачі, у формі рівняння записується співвідношення між невідомим і відомими величинами.

^ На третьому етапі здійснюються такі дії: аналітичне, графічне або чисельне розв’язання рівняння відносно невідомого; аналіз одержаного результату щодо його вірогідності й реальності, запис відповіді; узагальнення способів діяльності, які властиві даному типу фізичних задач, пошук інших шляхів розв’язання.

Для розвитку творчих здібностей учнів та їхнього розумового потенціалу важливою формою роботи є складання задач, які за фізичним змістом подібні до тих, що були розв’язані на уроці, наприклад обернених задач.

Одним із дієвих способів формування ціннісного ставлення учнів до фізичного знання є розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, оскільки конкретні приклади досягнень українських учених, особливо світового рівня, мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й український народ.

У процесі навчання фізики в основній школі варто на прикладі історико-біографічного матеріалу, тобто на прикладі життя й діяльності вчених-фізиків показати, що і як вони робили, щоб досягнути успіху в певній науковій галузі знання.

На уроках фізики необхідно розповісти про першого президента Україн­ської академії наук В.І. Вернадського й нинішнього президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона, лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики, які народилися або жили й працювали в Україні: Г. Шарпака, Л.Д.Ландау та інших відомих науковців (А.Ф. Йоффе, В.І. Обреїмова, К.Д. Синельникова, Л.І. Мандельштама, О.І. Лейпунського, О.І. Ахієзера, А.К. Вальтера, Г.Д. Латишева, Л.В. Шубнікова та ін.). Необхідно згадати також про відомих авіаконструкторів І.І. Сікорського, Ф.Ф. Андерса, О.В. Антонова, зупинитися на досягненнях українських учених в освоєнні космічного простору (М.І. Кибальчич, Ю.В. Кондратюк, С.П. Корольов, В.Н. Челомей, М.К. Янгель та ін.). Важливо також розкрити розвиток українських наукових шкіл: київської, харківської, одеської, львівської тощо, їхні напрями досліджень та основні досягнення.





залишити коментар
Сторінка1/2
Дата конвертації24.10.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх