Програма навчальної дисципліни філософія (шифр І назва навчальної дисципліни) напряму підготовки 0304 право (шифр І назва напряму підготовки) для спеціальності право 030. 401 (шифр І назва спеціальностей) icon

Програма навчальної дисципліни філософія (шифр І назва навчальної дисципліни) напряму підготовки 0304 право (шифр І назва напряму підготовки) для спеціальності право 030. 401 (шифр І назва спеціальностей)


Схожі
Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної...
Програма навчальної дисципліни суспільно-географічна термінологія (шифр І назва навчальної...
Програма навчальної дисципліни математичні методи в суспільній географії (шифр І назва...
Програма навчальної дисципліни інженерна екологія (шифр І назва навчальної дисципліни)...
Робоча програма навчальної дисципліни історія української літератури ХІХ ст...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 філософія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 соціально-політичні...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)...
Робоча програма навчальної дисципліни с/к Політичні діячі України ХХ ст напряму підготовки...
Робоча програма навчальної дисципліни с/к Історія політичної думки в Україні напряму підготовки...
Робоча програма навчальної дисципліни історія політичної думки україни...



Загрузка...
страницы:   1   2   3
Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)


Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Філософія

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 0304 – право

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності право 6.030.401

(шифр і назва спеціальностей)


юридичного факультету

(назва інституту, факультету, відділення)


^ Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Філософія

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за напрямом підготовки 0304 – право.

2009 р. 23 с.


Розробник: Рижак Людмила Віталіївна, доцент, кандидат філософських наук


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 7 від. “14”грудня 2009 р.


Завідувач кафедрою філософії


___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“15”грудня 2009 р.


С Схвалено Вченою радою фылософського факультету за напрямом 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № 119/7 від. “25”грудня 2009р.


“26”грудня 2009 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали)


Ó Людмила Рижак, 2009

Ó Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2009

^ 1.Опис навчальної дисципліни

“Філософія”





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0304 – право

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

0304 право

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність:

правознавство 6.030.401

2-й







Семестр

Загальна кількість годин – 108

III-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


18 год.




Cемінарські

36 год.




^ Самостійна робота

54 год.




ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання 3 :3


^ 2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Сформувати в нової генерації української інтелігенції світорозуміння, адекватне мисленню та завданням, що стоять перед людством у ХХІ ст. Сприяти гуманітаризації вищої освіти.

Завдання: Розвинути здатність до теоретичного мислення, сприяти формуванню загальної культури особистості, ознайомити майбутнього спеціаліста з широким колом філософських напрямів, принципів і понять, збагатити його суспільно-політичну ерудицію. Формувати методологічну основу для інтегрального підходу до вивчення як загальнонаукових, так і спеціальних дисциплін.


В результаті вивчення даного курсу студент повинен

ЗНАТИ:

  • специфіку філософоського знання та його структуру;

  • спільні та відмінні риси філософії, релігії та міфології як типів світогляду;

  • спільні та відмінні риси філософії та науки;

  • функції філософії;

  • філософські традиції: раціоналізм та ірраціоналізм;

  • основні онтологічні парадигми;

  • основні гносеологічні парадигми, моделі пізнання та знання;

  • класичну, некласичну, постнекласичну моделі науки;

  • філософські підходи до аналізу мови: аналітичний, феноменологічний, структуралістський;

  • парадигми соціальної філософії;

  • проблематику філософської антропології, субстанційні та функціональні концепції людини;

  • парадигми культуро-цивілізаційного поступу людства.


УМІТИ:

  • працювати з філософською літературою (книгами, словниками та іншими джерелами інформації);

  • логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, відрізняти істотне від другорядного;

  • застосовувати філософський категоріальний апарат в процесі прийняття рішень та визначенні оптимальних шляхів їх ефективної реалізації;

  • формулювати на теоретичному рівні світогядні проблеми та здійснювати пошук шляхів їх розв’язання;

  • аргументувати свою світоглядну позицію;

  • чітко висловлювати думки в процесі спілкування і вести коректно полеміку;

  • аналізувати буттєві проблеми на теоретичному рівні;

  • застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;

  • свідомо використовувати гносеологічні моделі у фаховому пізнанні;

  • свідомо застосовувати філософську методологію інтепретації у фаховій діяльності;

  • критично мислити, переосмислювати особистісні вартості;

  • аналізувати та розуміти значення своєї фахової діяльності для національного відродження України;

  • бачити перспективи культуро-цивілізаційного поступу України.



^ Міжпредметні зв’язки: (правознавство)


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “правознавство”. Знання з курсу “Філософії” виконує загальносвітоглядну й методологічну функцію при вивчення гуманітарних та спеціальних правознавчих дисциплін на 2–4 курсах, зокрема “Релігієзнавства”, “Психології”, “Політології”, “Філософії права”, “Теорії держави і права”, “Екологічного права”. Викладання курсу “Філософії” використовує знання з таких дисциплін як “Історія світової культури”, “Історія української культури”, “Етика”, “Логіка”, “Історія держави і права України”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Конституційне право України” тощо.


^ Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус пов’язана з курсами “Логіка”, “Етика”, їх виникненням і конституюванням як самостійних філософських дисциплін. Знання цієї теми є базовими для з’ясування об’єкта і предмета курсів: “Соціологія”, “Психологія”, “Політологія”, “Філософія права”; розуміння відмінності між предметом філософії та спеціальними правничими дисциплінами.


^ Тема 2. Філософія. Світогляд. Культура. У цій темі використовуються знання, отримані студентами в курсі “Історія української культури”, зокрема особливостей національних вірувань, традицій, звичаїв, міфологічних уявлень і світоглядних принципів, рис українського характеру, синкретизму міфологічного та християнського світогляду тощо. Знання з цієї теми є засадничими для вивчення курсу “Релігієзнавства” та “Психології”.

^ Тема 3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій. У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів: “Історія зарубіжної культури” та “Історія держави і права зарубіжних країн”. Знання філософсько-світоглядних традицій у культурі Сходу і Заходу слугує методологічною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право”.


^ Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії охоплює майже тисячолітній відтинок існування грецької, а потім римської філософії. У цій темі використовуються знання з курсів “Етика”, “Історія зарубіжної культури”, “Римське приватне право”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Теорії держави і права”. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Релігієзнавства”, “Політології”, окремих розділів спеціальних правничих дисциплін “Сімейне право”, “Цивільне право”.


^ Тема 5. Буття Бога , світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження охоплює майже тисячолітній відтинок існування західноєвропейської філософії у контексті зародження та утвердження християнського віровчення. У цій темі використовуються знання з курсів “Етика”, “Історія зарубіжної культури”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Теорії держави і права”. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Релігієзнавства”, “Політології”, окремих розділів спеціальних правничих дисциплін “Сімейне право”, “Земельне право”.


^ Тема 6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії. У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів: “Історія зарубіжної культури” та “Історія держави і права зарубіжних країн”. Ця тема розкриває процеси секуляризації наукового знання в XVI–XVII ст. У зв’язку з цим філософія пропонує ідею Абсолюту, виходячи з якої досягається цілісність розуміння буття. Знання філософсько-субстанційних традицій у культурі Заходу слугує методологічною засадою у розумінні процесів становлення спеціальних дисциплін “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право”.


^ Тема 7. Проблеми онтології у філософії ХХ ст. репрезентує сучасні підходи до розуміння буття світу й людини: субстанційний, структурний, функціонально-процесуальний, смисловий. Знання з цієї теми, її категоріального апарату – час, простір, процес, подія, структура, цінність тощо – слугує формуванню у студентів структурно-функціонального підходу стосовно вивчення правничих дисциплін “Кримінально-процесуальне право”, “Цивільно-процесуальне право”, “Прокурорський нагляд”.


^ Тема 8. Філософські традиції в Україні пов’язана з курсами “Історія української культури”, “Історія держави і права України” та “Конституційне право України”, передовсім Княжої доби та доби Козаччини. Отримані знання слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право” та розуміння конституційно-правових відносин в історії України .


^ Тема 9. Проблеми гносеології в історії філософії.

Тема 10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії У висвітленні цих тем використовуються знання отримані з курсу “Логіки”, зокрема розуміння феномену мислення, його категоріального апарату, загальнологічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії, узагальнення, абстрагування. Ці теми слугують пізнавально-методологічною основою для вивчення курсів: “Кримінально-процесуальне право”, “Муніципальне право України”, “Прокурорський нагляд”, “Цивільно-процесуальне право” тощо.


^ Тема 11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми реконструює процес розвитку наукового знання від класичного до некласичного і постнекласичного; знайомить із емпіричними та теоретичними методами наукового пізнання; розкриває специфіку емпіричного та теоретичного рівня функціонування науки. Знання з цієї теми слугує розумінню двох рівнів функціонування як гуманітарних, так і спеціальних правничих дисциплін та їхньої специфіки щодо об’єктів і методів дослідження, зокрема дисциплін – “Соціології”, “Психології”, “Політології”, “Судової психіатрії”, “Трудового права”, “Сімейного права”, “Цивільного права”, “Кримінального права”.


^ Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання розкриває історію та теорію розуміння гуманітарних текстів і гуманітарного досвіду в контексті європейської та української культури. Знання з цієї теми слугує розумінню принципів класичного та некласичного підходу до інтерпретації юридичних текстів; необхідності набуття правниками як мовного таланту так і психологічного; розрізненню методів інтерпретації, ре інтерпретації, дивергенції та конвергенції. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Філософія права”, “Релігієзнавства”, “Політології”; спеціальних правничих дисциплін: “Кримінально-процесуальне право”, “Муніципальне право України”, “Прокурорський нагляд”, “Цивільно-процесуальне право” тощо.


^ Тема 13. Субстанційні концепції людини в сучасній філософії.

Тема 14. Функціональні концепції людини: духовний вимір. Ці теми презентують сучасні концепції людини, соціальну детермінацію її поведінки та вчинків, роль суб’єктивних чинників у життєдіяльності особи. Знання із цих тем дає змогу зрозуміти свідомі та підсвідомі мотиви вчинків та поведінки людини. Ці теми слугують пізнавально-методологічною основою для вивчення “Психології”, “Судової психіатрії”, “Кримінально-процесуального права”, “Цивільно-процесуального права” тощо.


^ Тема 15. Соціальна філософія: історія та сучасність пов’язана з курсами “Історія держави і права зарубіжних країн” та “Теорії держави і права”. Спираючись на ці знання, у темі аргументується відмінність між науками про державу і суспільство та соціальною філософією, специфікою її цілісного розуміння суспільства; розкривається виникненням і конституюванням соціології як самостійної науки; розглядаються субстанційний та структурно-функціональний підходи до розуміння природи суспільства та його функціонування. . Знання цієї теми є базовими для вивчення курсів: “Соціологія”, “Психологія”, “Політологія”, “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право”.


^ Тема 16. Філософія національної ідеї в Україні (ХІХ–ХХІ ст. ) пов’язана з курсами “Історія української культури”, “Історія держави і права України” та “Конституційне право України”, передовсім доби Романтизму та новітньої доби (ХХ ст.). У темі викладено підходи до формування української національної ідеї – самостійної і незалежної України як державницької нації. Отримані знання з цієї теми слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право” та розуміння конституційно-правових відносин в України .


^ Тема 17. Культура і цивілізація У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів “Історія зарубіжної культури”, “Історія української культури”. У темі викладено підходи до розуміння культури в ХХ ст.: натуралістичний, соціологічний та аксіологічний. З’ясовано роль традицій і духовної спадщини у функціонування та розвої національної культури. Розкрито вплив цивілізаційних тенденцій на розвиток національних культур; обґрунтовано шлях діалогу культур як їхнього успішного функціонування в сучасному динамічному та взаємопов’язаному світі. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Філософія права”, “Релігієзнавства”, “Політології”; спеціальних правничих дисциплін: “Міжнародне публічне право”, “Конституційне право”, “Трудове право”, “Сімейне право”, “Цивільне право”, “Кримінальне право” тощо.


^ Тема 18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства репрезентує сучасні глобалізаційні тенденції, конституювання на розширення Євросоюзу на принципах федералізму. Розкрито глобальні загрози цілісного виживання людства в ХХІ ст.: нерівномірність соціально-економічного розвитку країн і регіонів, нераціональне використання ресурсів, надмірне демографічне навантаження на довкілля та катастрофічне забруднення довкілля. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та його імперативи: екологічної безпеки та соціально-економічної гармонії. Опанування цієї теми необхідне для вивчення та розуміння необхідності запровадження не лише дисципліни “Екологічне право”, а розробки “Екологічної Конституції Землі”. Знання з цієї теми важливі для вивчення курсів “Основи права ЄС”, “Міжнародне публічне право”, “Конституційне право”.


^ 3. Програма навчальної дисципліни





залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації24.10.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх