Програма для загальноосвітніх навчальних закладів філософія icon

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів філософія


Схожі
Навчальна програма із економіки (академічний рівень) для загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-12...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11...
Програма для загальноосвітніх навальних закладів з румунською та молдовською мовами навчання...
Проведено презентацію підручників з іноземних мов для учнів 11 класів загальноосвітніх...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво Перун...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів німецька мова 2-12 класи...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою пояснювальна...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української...



Загрузка...
скачать
ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів



ФІЛОСОФІЯ


Профільний рівень


10 клас


Історія філософії

Пояснювальна записка


Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі. В 11 класі учні, що навчатимуться за відповідним профілем, будуть вивчати основи загальної та соціальної філософії, філософії історії, що буде відображено у відповідній програмі. Програма з філософії, 10 клас, історія філософії, профільний рівень розроблена з урахуванням положень Закону України «Про загальну середню освіту», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі, Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів (суспільно-гуманітарного напряму).

Необхідність викладання у старшій профільній школі системно-узагальнюючого, людинознавчого, світознавчого та світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти, поверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Теоретико-методологічною основою такої освіти є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.

Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів є вивчення філософії, що розпочинається курсом «Історія філософії».

Курс «Історія філософії» хронологічно та логічно відтворює розвиток філософських учень. Відтак ми не маємо справи з історією якоїсь однієї філософської школи, а показуємо усю різноманітність філософських шкіл та напрямів, що, насправді, є історією філософій. Специфіка історії філософії полягає в тому, що її зміст переважно складає виклад поглядів, що відображають світосприйняття відомих філософів. Такий підхід до побудови програми передбачає можливість заочного діалогу учасників навчального процесу з відомими особистостями.

Метою вивчення історії філософії є:

узагальнення знань учнів набутих ними в процесі здобуття повної загальної середньої освіти та формування на цій основі цілісної наукової картини світу та світоляду;

ознайомлення учнів зі специфікою філософського світоглядного освоєння людиною дійсності, історією виникнення і розвитку філософських ідей, із філософськими концепціями, основними теоретичними проблемами філософії та її поняттєвим апаратом;

формування культури філософського мислення, світоглядної та методологічної культури користування мудрістю накопиченою людством за всю історію існування;

розвиток вміння аналізувати світоглядні проблеми на підставі критичного залучення масиву аргументів щодо тих чи інших філософських концепцій, явищ і процесів навколишньої дійсності;

навчання навикам зіставлення філософських, світоглядних ідей з практикою суспільного життя;

виховання сучасної компетентної особистості на основі гуманістичних ідеалів, національних, демократичних та громадянських цінностей.

Унаслідок вивчення курсу «Історія філософії» учні повинні засвоїти основні теоретичні положення; знати найважливіші проблеми усіх розділів програми; зрозуміти визначення фундаментальних філософських категорій; вміти застосовувати набуті знання у процесі обґрунтування своєї світоглядної та громадянської позиції щодо актуальних проблем сьогодення та під час вирішення професійних завдань.

Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні у школі. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник школи здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі.

Реалізація цієї умови можлива на основі переходу від методики, типовою особливістю якої є пояснювально-ілюстративний характер викладання в поєднанні з подальшою перевіркою результатів запам’ятовування учнем чергової теми, до методики, основним змістом якої є організація активної самостійної роботи, в процесі якої учні вчаться глибоко продумувати висновки природознавчих і гуманітарних наук, міфології, релігії і філософії, усвідомлювати на їх основі свій життєвий досвід, критично ставиться до фактів реальної дійсності, переробляючи набуті знання під час вивчення всіх навчальних предметів і нові світоглядні положення у власні погляди на навколишній світ, на своє місце в пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних потреб й інтересів.

Основою самостійної роботи учнів відповідно до завдань курсу «Історія філософії» має стати вивчення додаткових літературних джерел, в яких висвітлено актуальні проблеми стосовно даної навчальної дисципліни.

Однією з найважливіших умов засвоєння курсу є робота з підручниками та посібниками в поєднанні з опрацюванням довідкових джерел. Її організовує вчитель, спрямовуючи учнів на глибоке опанування найголовнішого в цьому курсі, на ґрунтовні роздуми щодо основних світоглядних ідей, на широке застосування під час розв’язання світоглядних проблем інших навчальних предметів і фактів з навколишнього життя.

Головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь застосовувати набуті знання в житті.

Курс «Історія філософії» зумовлює потребу в активному використанні в навчанні різноманітних форм занять. Поряд з лекціями, в яких учитель глибоко і логічно пояснює головне в змісті уроку чи теми, він проводить семінари і заняття, присвячені ознайомленню з літературними джерелами, на яких на основі раніше набутих знань, опрацювання навчальної і додаткової літератури, власного досвіду учнів обговорюють найважливіші питання теми. Застосовуються також практичні заняття, в процесі яких, використовуючи теоретичні знання, розв’язують пізнавальні задачі, а також розглядають результати виконання практичних завдань, пов’язаних зі змістом курсу. Важливою формою занять є підсумкові співбесіди, під час яких учні відповідають на запитання, що дає змогу уточнити й узагальнити набуті знання, виявити рівень засвоєння базисних понять та ідей теми.

За основу треба обрати форми, методи і засоби навчання, які забезпечують високу пізнавальну активність і самостійність учнів. Вони мають поєднуватися з багатоманітними формами позаурочної роботи, серед яких особливе місце посядуть наукові конференції, диспути, конкурси, реферати, олімпіади, участь у роботі МАН та різноманітні презентації.

Програма курсу «Історія філософії» для профільного навчання учнів 10 класів розрахована на 70 годин, вчитель самостійно визначається із кількістю годин до кожної теми, відтак можливий такий орієнтовний розподіл годин.


^ 10 клас (70 годин)



Кількість годин

Зміст

^ Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

2

Вступ до історії філософії

Завдання і особливості та структура курсу.

Що таке філософія та історія філософії? Специфіка філософського осмислення дійсності.

Філософські питання: Хто я? Для чого ми живемо? У чому сенс нашого життя? Що було первинним: ідея створення світу чи матерія, з якої він створений?

Філософія і наука. Світогляд і філософія. Міфологія - філософія первісності. Поняття суб'єкту та об'єкту.

Додаткова література й Інтернет ресурс.

^ Учень /учениця:

орієнтується в структурі курсу;

виявляє розуміння специфіки

філософського осмислення дійсності та історії філософії;

усвідомлює сутність основних філософських питань, та понять «світогляд», «міфологія», «наука», «філософія» тощо.

7

^ Тема 1. Східна філософія

Давня індійська філософія -даршана.

Ведична філософія. Філософський напрям настика. Джайнізм.

Буддизм та його чотири істини.

Філософія народного Китаю Ін-Ян-Ці.

Лаоцзи і даосизм. Конфуцій і конфуціанство.



характеризує усно і письмово особливості східної філософії;

- виявляє розуміння основних ідей східної філософії;

-розкриває сутність та різноманіття шкіл східної філософії

-визначає своєрідність давньоіндійської та давньокитайської філософії.

1

^ Повторювально-узагальнювальний урок






8



Тема 2.Антична філософія

Зародження Античної філософії. Мілетська школа: Фалєс, Анаксимандр, Анаксимен. Піфагор та його школа. Геракліт Ефеський.

Елейська школа: Ксенофан, Парменід, Зенон. Атомістична теорія Демокріта. Софісти і софістика: Протагор, Горгій.

Сократ і сократівський період в філософії. Платон. Арістотель.

Філософія раннього еллінізму. Епікур та епікурійці. Стоїцизм. Скептицизм. Кінізм.

Неоплатонізм та закінчення античної філософії.

володіє поняттям «антична філософія»;

виявляє знання структури античного світогляду;

характеризує і співставляє

різні періоди античності (період натурфілосфії, сократівський, високої класики, елліністичний);

усвідомлює історичність світогляду;

розкриває особливості античної культури в загальноісторичному процесі;

співвідносить світоглядний вибір і реальне життя античної людини.

1

^ Повторювально — узагальнювальний урок






4

Тема 3.Середньовічна філософія

Періодизація історії середньовіччя. Особливості середньовічної філософії. Патристика. Квінт Тертуліан. Климент Александрійський. Оріген.

Гностицизм. Святий Августин.

Северин Боецій. Схоластика та її періодизація. Реалісти. Номіналісти. Герменевтика.

Тома Аквінський. Томізм та неотомізм.

- застосовує поняття "середньовіччя",«патристика», «схоластика», "герменевтика", «апологетика» «віра», «розум»; "томізм".

характеризує та аналізує співвідношення віри і розуму;

розуміє і пояснює сутність та ціннісні виміри людського життя людини в епоху середньовіччя;

усвідомлює міру свободи і відповідальності людини;

1

^ Повторювально-узагальнювальний урок






2



4.Філософія епохи Відродження

Поняття епохи Відродження. Гуманізм та його сутність. Найвидатніші представники епохи Відродження.

Реформація і протестантизм. Мартін Лютер. Мішель Монтень. Пікко делла Мірандола. Микола Кузанський. Якоб Бьоме. Джордано Бруно.


- усвідомлено оперує поняттями «гуманізм», «пантеїзм», "протестантизм", «реформація»;

характеризує та порівнює природний і духовний світ людини епохи Відродження;

- розрізняє і співвідносить поняття геоцентричної і геліоцентричної системи;

орієнтується в концепціях, які відображають прогресивність поглядів дослідників того часу.

усвідомлює і пояснює діалектичність світогляду людини епохи Відродження.

1

Повторювально-узагальнювальний урок





8

^ 5. Філософія Нового часу і доби Проствітництва (ХVІІ – ХVIII ст.)

Френсіс Бекон. Т. Гоббс. Дж. Локк. Р. Декарт. Г. Лейбніц. Дж. Берклі. Д. Юм.

Філософія французького Просвітництва : Вольтер, Ж.Ж. Руссо, Д.Дидро, П. Гольбах.

- застосовує поняття «емпіризм», «раціоналізм», «метод» «пізнання», «гносеологія»; "індукція", "дедукція", "утилітаризм", "прагматизм", "натуралізм", "свобода","рівність", "демократія".

характеризує та аналізує поняття свобода, рівність , демократія, просвітництво;

розуміє і пояснює сутність та ціннісні виміри людського життя людини в епоху Нового часу та доби Просвітництва;

усвідомлює міру свободи і відповідальності людини в той час;

1

Повторювально-узагальнювальний урок





8

^ 6. Німецька філософія нового часу.

І. Кант. Г. Гегель. Л.Фейєрбах. К. Маркс, Ф. Енгельс. Марксизм.

усвідомлює, що німецька філософія нового часу підводить підсумок розвитку філософії Нового часу другої половини ХVІІІ ст.. – першої половини ХІХ ст.;

- виявляє розуміння основних понять німецької філософії нового часу таких як: «категоричний імператив». «мораль», «абсолютний дух», «антропологічний матеріалізм», «матеріалістична діалектика»

-характеризує основні етапи розвитку німецької філософії нового часу;

-визначає своєрідність кантівської та гегелівської філософії, аналізує філософію марксизму.

1

Повторювально-узагальнювальний урок





8

^ 7. Посткласична європейська філософія кінця ХІХ – ХХ ст.

Філософія ірраціоналізму: А. Шопенгауер, Ф. Ніцше. Позитивізм О. Конта. Феноменологія. Е. Гуссерль. Екзистенціалізм.К. Ясперс. Сартр, Камю.Прагматизм. Д. Дюї. Філософія психоаналізу. З.Фрейд та його послідовники. Філософська герменевтика. М. Гайдегер. Аналітична філософія. Б. Рассел. Постмодерн. М. Фуко. Ж. Дерріда. П. Рікер. Підсумки філософії ХХ ст.

усвідомлено оперує поняттями «ірраціоналізм», «філософія життя», «воля», «надлюдина» та ін.;

характеризує та порівнює концепції посткласичної європейської філософії;

- розрізняє і співвідносить смисли класичної і посткласичної філософії;

орієнтується в концепціях, які відображають прогресивність поглядів дослідників того часу;

усвідомлює і пояснює діалектичність світогляду сучасної людини.

1

Повторювально-узагальнювальний урок





8

^ 8. Українська філософська думка.

Філософія Київської Русі. Українська філософія ХIV – XVI ст. Філософія Києво-Могилянської академії. Г. Сковорода. Українська філософія ХІХ – ХХ ст..

Усвідомлює, формування філософської думки українського етносу на самобутній міфологічній основі;

- виявляє суттєве релігійне забарвлення української філософії Київської Русі та початку ХХ ст.

-характеризує основні етапи розвитку української філософії;

-визначає своєрідність української філософії ХХ ст., характеризує її особливості та напрями в різні роки.

6

Повторювально-узагальнюючі уроки.








Скачати 109.39 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації24.10.2013
Розмір109.39 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх