Методичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в 2012 2013 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в 2012 2013 навчальному році


2 чел. помогло.
Схожі
Навчальному році та методичні рекомендації щодо викладання предмета у 2012/2013 навчальному році...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі...
Середня освіта інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній...
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2012 2013 навчальному році...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації на 2009-2010 н р...
Подано методичні рекомендації щодо викладання польської, російської мов...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі...
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Методичні рекомендації підготували...



Загрузка...
скачать
Методичні рекомендації щодо викладання

дисциплін художньо-естетичного циклу

в 2012 – 2013 навчальному році


Методичні рекомендації щодо вивчення мистецьких дисциплін художньо-естетичного циклу в 2012 – 2013 навчальному році підготовлено в рамках змісту нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, концепції художньо-естетичної освіти і виховання та інших аналітично-нормативних документів, затверджених і рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до цих документів мистецька освіта, що є невід’ємним компонентом усіх рівнів освітньої системи, трактується як один із найефективніших способів реалізації творчого потенціалу людини, стимулювання її уяви.

Сучасна художньо-естетична освіта ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, програмах, підручниках (зокрема, з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, прийнятого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 Р. № 462 на прикладі освітньої галузі «Мистецтво»).

Нові реалії вимагають змін до методологічних засад вивчення предмета, визначення нових підходів до відбору змісту мистецької освіти та методичних аспектів діяльності вчителя, використання адекватних форм і видів контролю.


Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

Згідно інформації та рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти повідомляє, що робочі навчальні плани на 2012 – 2013 навчальний рік складаються згідно листа Міністрерства від 23.05.2012 р. № 1/9-399 для:

  • 5 – 9-х класів – за Типовими навчальних планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;

  • 10 – 11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834;

  • спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5 – 9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66, для 10 – 11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додаток 23);

  • початкової школи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. № 572.

Як і в минулі роки, інваріантна складова типового навчального плану основної школи (1 – 11 класи) забезпечує реалізацію змісту галузі «Мистецтво» на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Звертаємо увагу, що загальноосвітній навчальний заклад (за вказівкою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України) може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» й «Образотворче мистецтво», використовуючи години варіативної складової для повної реалізації вимог Державного стандарту.


Навчальні програми та підручники для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2012/2013 н.р. Міністерством рекомендовано, як і в попередні роки, вивчення предметів освітньої галузі»Мистецтво» за такими навчальними програмами, а саме:

У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програмами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти:

  • «Музичне мистецтво», К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

  • «Образотворче мистецтво», К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

  • «Мистецтво», К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

У 2-4 класах Навчання здійснюватиметься за чинними програмами.

  • «Мистецтво» К.: «Початкова школа», 2006;

  • «Музика» К.: «Початкова школа», 2006;

  • «Образотворче мистецтво» К.: «Початкова школа, 2006.

Відповідно до нових програм у 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу ЗНЗ підготовлено нові підручники:

  • «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., вид-во «Генеза»;

  • «Музичне мистецтво» авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В., Вид.-во «Освіта»;

  • «Музичне мистецтво» авт. Лобова О.В., вид-во «Школяр»;

  • «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., вид-во «Освіта»;

  • «Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга – Богдан»


Основна і старша школа

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).

Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчатиметься за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (вид. «Перун», 2005 р.) (авт. Л. Масол та ін.) Програма інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає об’єднання традиційних предметів “Музичне мистецтво” і “Образотворче мистецтво”, які виступають домінантними, з уведенням елементів синтетичних видів мистецтва - хореографії, театру, кіномистецтва на основі спільного для різних видів мистецтва тематизму, тезаурусу тощо.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі (культурологічна змістова лінія).

Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.


В основній школі для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін чинними є підручники:

  • «Музичне мистецтво» для 5,6,7,8 класів авт. О. Волошина, О. Мільченко, А. Левченко;

  • «Музичне мистецтво» для 5,6 класів авт. О. Лобова;

  • «Музичне мистецтво» для 7,8 класів авт. Г. Макаренко, Т. Наземнова та ін.

  • «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Т. Рубля, С. Федун;

  • «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Е. Бєлкіна та ін..

  • «Мистецтво» для 5,6 класів та «Музичне мистецтво (Мистецтво)» для 8 класу авт. Л. Масол та ін.

З художньої культури у 2012-2013 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним з трьох підручників: авт. Л. Масол; авт. Л. Климова; авт. Н. Назаренко та ін.


Учні 10 – 11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (www.mon.gov.ua). Додатково видано також Програми для 10 – 11-х класів «Художня культура», «Естетика»; укладачі: Л.М. Масол, Н.Є. Миропольська, О. Оніщенко (вид. «Поліграфкнига» Київ, 2010), які затверджені Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН від 28.10.2010 р. № 1021).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарту та академічного рівня, створено два підручники: авт. Л. Масол, Н. Миропольська, О. Гайдамака та авт. Л. Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О. Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники:

  • відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів Н. Назаренко та ін., та підручник авт. Н. Миропольська та ін.;

  • програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт. Л. Климової.

Інше навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.


Уроки предметів художньо-естетичного циклу (рекомендовані в посібниках) – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.


Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «^ Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури, як і в попередні роки, перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів.

Для цього слід, зокрема у профільних класах, посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожний педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.

У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства. Підготовкою до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації – завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких творів, створення міні-проектів.

^ Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та чинних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, затверджених наказом МОН від 05.05.2008 № 371.

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 та 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до інструктивно-методичного листа МОН від 11.09.2007 № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного та образотворчого мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.

Відповідно до зазначеного вище листа МОН у 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо). З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото), добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки та ін.).

^ Новизна підходів до відбору змісту мистецької освіти та методичні аспекти діяльності вчителя

В основі підходу до розробки програми мистецької освіти закладено принцип відповідності змісту освіти природі дитини та її схильності до споконвічно творчих видів діяльності (співу, танцю, гри на музичних інструментах, художнього моделювання, образотворчої діяльності та ін.), що стає передумовою розвитку в цьому процесі творчої уяви.

Це ставить перед учителем завдання пошуку нових форм проведення уроку (музичного мистецтва, візуального (образотворчого) мистецтва, інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура»), в його співвідношенні з іншими формами навчання, позаурочної мистецької діяльності: музичні гуртки, студії образотворчого мистецтва, дитячі академії (асамблеї) мистецтва, навчально-виховні об'єднання з різних видів та жанрів мистецтва, фестивалі дитячної художньої творчості, конкурси хорових колективів, участь в мистецьких подіях класу, школи (вистави, концерти та ін.). Така побудова навчального процесу забезпечить особистісне освоєння мистецтва, дозволить найбільшою мірою реалізувати творчі здібності, можливості та мистецькі інтереси учнів.

^ Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення

предметів художньо-естетичного циклу

Важливу роль в допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Відповідно до Типових навчальних планів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю, затверджених наказами Міністерства від 10.06.2011 №572 «Про Типові навчальні плани початкової школи», від 13.03.2005р. №291 підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерна графіка, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітньої мистецької галузі Держстандарту в шкільному навчально-виховному процесі.

Отже, головним результатом навчання в школі у галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а також поступове впровадження вимог Державного стандарту, формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та впровадження у практичній діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду й здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Сьогодні вчитель повинен володіти найсучаснішими інформаційно-комунікаційними технологіями й методиками викладання предмета щодо реалізації в основній школі змісту освітньої мистецької галузі, який спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі (за вимогами Держстандарту) зміст освітньої галузі спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, що набуті в основній школі.


^ Орієнтовна тематика

актуальних мистецьких питань для розгляду

на засіданнях міських (районних) методичних об’єднань учителів,

які викладають предмети художньо-естетичного циклу

(«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»,

«Художня культура» та шкільний курс «Естетика»)


У процесі підготовки до наступного 2012 – 2013 навчального року, аналізуючи стан викладання предметів художньо-естетичного циклу та творчий розвиток особистості в навчально-виховному процесі ЗНЗ різного типу, на засіданнях міських й районних методичних об’єднань учителів музики, учителів образотворчого мистецтва й художньої культури необхідно передбачити обговорення проблемних питань художньо-естетичної освіти і виховання, а також упровадження в навчально-виховний процес інтегрованих мистецьких курсів:

  • Оновлення змісту художньо-естетичної освіти та навчально-методичного й нормативного забезпечення мистецьких інтегрованих курсів у загальноосвітніх навчальних закладів (стандарти, програми, підручники тощо);

  • Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2012 – 2013 н.р.;

  • Інноваційна діяльність у процесі викладання предметів: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегровані курси: «Мистецтво», «Художня культура» в основній та старшій школі;

  • Використання найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій, відеоматеріалів і методик викладання змісту мистецьких предметів;

  • Упровадження системи ключових предметно-мистецьких компетентностей як цілісної основи світогляду й здатності учнів до художньо-творчої діяльності;

  • Практика використання інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» (зміст і структура програми, технології, діагностика та оцінювання досягнень учнів з мистецтва й художньої культури);

  • Гармонійний розвиток особистості учня в процесі вивчення мистецьких дисциплін та в позакласній творчій діяльності;

  • Особливості технологій розвитку творчої особистості учня в процесі викладання автономних та інтегрованих мистецьких дисциплін;

  • Формування образного мислення учнів у процесі викладання дисциплін художньо-естетичного циклу;

  • Загальна естетична компетентність, художнє мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку засобами мистецтва;

  • Педагогічні умови реалізації поліхудожнього та полікультурного підходу в процесі викладання предметів мистецького циклу;

  • Інтегративна роль мистецьких дисциплін як стратегічна тенденція поліхудожньої та полікультурної освіти й виховання школярів;

  • Практика предметно-інтегративного підходу до мистецької освіти: мета і завдання, функції та принципи, компетентнісний підхід;

  • Особистісне художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм як засіб практичних знань основних рис творчості відомих композиторів минулого і сучасності;

  • Практичне засвоєння та виконання композицій за допомогою різноманітних видів мистецької техніки із застосуванням відповідних художніх матеріалів;

  • Розвиток дитячого голосу, формування вокально-хорових навичок у процесі виразного виконання народних і професійних (класичних і сучасних) пісень;

  • Театр як синтетичний вид мистецтва, художньої культури, його жанри та значення в культурному й практичному розвитку людини і суспільства;

  • Аналіз, інтерпретація та оцінювання творів мистецтва. Практичне засвоєння основних понять і термінів художньої культури тощо.



Велікандо А.І.,

методист з дисциплін художньо-естетичного циклу ЛОІППО




залишити коментар
Дата конвертації10.12.2012
Розмір167 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

плохо
  1
отлично
  3
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх