Методичні рекомендації з проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012 навчального року серед студентів вищих аграрних навчальних icon

Методичні рекомендації з проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012 навчального року серед студентів вищих аграрних навчальних


Схожі
Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012...
Методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнської студентської олімпіади Загальні положення...
Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих...
Методичні рекомендації...
Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих...
Рекомендації розроблені з урахуванням змісту програми для загальноосвітніх навчальних закладів...
Методичні рекомендації щодо проведення “Дня цивільної оборони (цивільного захисту)" та “Тижня...
Про підсумки проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних...
Методичні рекомендації підготували...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів...
Методичні рекомендації до проведення практичних занять з дисципліни...
Наскрізна програма практик для напрямків підготовки (спеціальності) 091501 Комп'ютерні системи...



Загрузка...
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА

ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


Біолого-технологічний факультет


герб хдау


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


з проведення

II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади

2011-2012 навчального року

серед студентів вищих аграрних навчальних

закладів освіти України Ш – IV рівнів акредитації

із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»


м. ХЕРСОН – 2012

Методичні рекомендації з проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012 навчального року серед студентів вищих аграрних навчальних закладів освіти III - IV рівнів акредитації із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».


Укладачі:

Вороненко В.І., Дєбров В.В., Нежлукченко Т.І., Вовченко Б.О., Балабанова І.О., Бурак В.Г., Сморочинський О.М., Пелих Н.Л., Ведмеденко О.В., Назаренко С.О., Нечмілов В.М., Іванова Л.О., Шабаєв О.В., Папакіна Н.С., Прокопенко П.С., Соболь О.М.


Рецензенти:

Піщан С.Г., доктор с.-г. наук, професор, декан біотехнологічного факультету Дніпропетровського ДАУ.

^ Підпала Т.В., доктор с.-г. наук, професор, зав. кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва Миколаївського ДАУ.


Викладено загальні положення та порядок проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012 навчального року серед студентів вищих аграрних навчальних закладів освіти України Ш - IV рівнів акредитації із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

Наведено питання та методичні матеріали для проведення теоретичних випробувань і виконання практичних завдань з дисциплін: "Розведення сільськогосподарських тварин", "Годівля сільськогосподарських тварин", "Гігієна тварин", "Технологія виробництва молока та яловичини", "Технологія виробництва продукції свинарства", "Технологія виробництва продукції птахівництва", "Технологія виробництва продукції вівчарства", "Конярство", "Технологія виробництва продукції бджільництва", "Технологія виробництва продукції кролівництва і звірівництва", "Технологія переробки продукції тваринництва".


Ухвалено науково-методичною радою біолого-технологічного факультету, протокол № 6 від 16 січня 2012 р. та затверджено на засіданні вченої ради ДВНЗ «ХДАУ», протокол № 5 від 19 січня 2012 р.


Офіційний сайт ДВНЗ «Херсонський ДАУ» за адресою: ksau.kherson.ua

^ Телефон/факс оргкомітету олімпіади: (0552)-41-44-24;

e-mail: ksau-tvpt@ro.ru; V-burak30@rambler.ru

почтова адреса: 73006, м.Херсон, вул. Р.Люксембург,23,

деканат біолого-технологічного факультету

декан БТФ, доцент В.І. Вороненко - тел. (0552)-41-44-34, 050-184-89-22

зам. декана з НДР, доцент В.Г. Бурак - тел. 050-982-83-32; 096-470-46-54

^ Відповідальний за випуск:

голова оргкомітету олімпіади, перший проректор ДВНЗ «ХДАУ» - д.с.-г.н., професор Ю.В. Пилипенко

Редактори:

Вороненко В.І., Дєбров В.В., Нежлукченко Т.І., Сморочинський О.М., Бурак В.Г.

ЗМІСТ

І. Тимчасове положення про Всеукраїнську студентську олімпіаду

4

  1. Загальні положення

4

  1. Керівництво олімпіадою

5

  1. Порядок організації й проведення олімпіади

7

  1. Порядок нагородження учасників та організаторів олімпіади

8

  1. Фінансування олімпіади

9

ІІ. Програма ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

10

I тур. Теоретичне випробування учасників

10

2.1. Технологія виробництва молока та яловичини

11

2.2. Технологія виробництва продукції свинарства

11

2.3. Технологія виробництва продукції птахівництва

11

2.4. Технологія виробництва продукції вівчарства

12

2.5. Конярство

13

2.6. Технологія переробки продукції тваринництва (м’ясо і м’ясні продукти)

13

2.7. Технологія переробки продукції тваринництва (молоко і молочні продукти)

14

2.8. Технологія виробництва продукції бджільництва

14

2.9. Технологія виробництва продукції кролівництва і звірівництва

15

Методичні поради до виконання завдань з І туру теоретичного випробування учасників

16

II тур. Розрахунково-практичні випробування учасників

18

3.1. Розведення сільськогосподарських тварин

18

3.2. Годівля сільськогосподарських тварин

18

3.3. Генетика з біометрією

19

3.4. Гігієна тварин

20

Методичні поради до виконання ІІ туру розрахунково-практичного випробування учасників

21

III тур. Лабораторні випробування учасників

25

4.1.Технологія переробки продукції тваринництва (м’ясо і м’ясні продукти)

25

4.2. Технологія переробки продукції тваринництва (молоко і молочні продукти)

26

4.3. Технологія відтворення тварин

26

4.4.Технологія виробництва продукції скотарства, свинарства,

птахівництва та вівчарства

26

Методичні поради до виконання ІІІ туру лабораторного випробування учасників

26

IV тур. Практичне (тестове) випробування претендентів

29

Методичні поради до виконання IV туру тестового випробування претендентів

29

^ Методика оцінювання та нарахування балів

29

І. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про Всеукраїнську студентську олімпіаду


Згідно із наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.11. 2011 р. № 1324 про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» визначено базовим вищим навчальним закладом освіти по проведенню ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» серед студентів вищих аграрних навчальних закладів освіти України ІІІ – ІV рівнів акредитації з метою підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців, пошуку обдарованої студентської молоді і створення умов для її творчого зростання та на виконання.



  1. ^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Всеукраїнська студентська олімпіада (далі – Олімпіада) – система масових очних змагань з творчого застосування здобутих знань, умінь і навичок серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форм власності та підпорядкування.

1.2. Олімпіада проводиться щорічно з метою виявлення, відбору та підтримки обдарованої студентської молоді, розвитку і реалізації здібностей студентів, стимулювання творчої праці студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників, підвищення якості підготовки фахівців, активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, системного вдосконалення навчального процесу, формування команд для участі в міжнародних олімпіадах.

1.3. Олімпіада проводиться з навчальних дисциплін, спеціальностей (напрямів), за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою в Україні.

Олімпіада з навчальної дисципліни - це творче змагання з дисциплін циклів гуманітарної, соціально-економічної та природничо-технічної підготовки студентів, що вивчають відповідну дисципліну в поточному або закінчили її вивчати в минулому році.

Олімпіада зі спеціальності (напряму) - це творче змагання з теоретичної та практичної підготовки студентів старших курсів згідно з Переліком напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

    1. Олімпіада проводиться у два етапи.

І етап - з навчальної дисципліни, спеціальності (напряму) у вищому навчальному закладі серед студентів, які в ньому навчаються.

ІІ етап - у базових вищих навчальних закладах з відповідних навчальних дисциплін, спеціальностей (напрямів), перелік яких затверджується наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

II етап Олімпіади проводиться з навчальної дисципліни, спеціальності (напряму), за якими здійснюється підготовка студентів не менш ніж у 5 вищих навчальних закладах України. Кількість студентів, які беруть участь в Олімпіаді, повинна бути не меншою ніж 15 осіб у рівній кількості від кожного вищого навчального закладу.

1.5. В Олімпіаді можуть брати участь студенти - громадяни зарубіжних країн (відкрита олімпіада). Умови їх участі узгоджуються з базовим вищим навчальним закладом, відповідальним за проведення Олімпіади, і не повинні суперечити міждержавним та іншим угодам.

1.6. Учасники Олімпіади отримують олімпіадні завдання та дають на них відповіді державною мовою.1


^ 2. КЕРІВНИЦТВО ОЛІМПІАДОЮ


2.1. Керівництво організацією та проведенням Олімпіади здійснює Всеукраїнський організаційний комітет, персональний склад якого затверджується наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


2.2. Всеукраїнський організаційний комітет:

  • забезпечує організацію та проведення Олімпіади;

  • розробляє Положення, методичні рекомендації щодо організації та проведення Олімпіади;

  • забезпечує вищі навчальні заклади необхідними інформаційними матеріалами;

  • аналізує і контролює хід проведення Олімпіади на всіх її етапах;

  • надає оперативну практичну допомогу вищим навчальним закладам в організації Олімпіади, виданні методичних рекомендацій та завдань з відповідної навчальної дисципліни, спеціальності (напряму);

  • підводить остаточні підсумки Олімпіади;

  • здійснює нагородження переможців;

  • готує інформацію щодо проведення Олімпіади з метою узагальнення та розповсюдження здобутого досвіду, використання його для вдосконалення навчального процесу вищими навчальними закладами, відповідними департаментами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.


2.3. Організаційно-методичне забезпечення проведення Олімпіади та підведення її підсумків покладається на Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

2.4. Для організації і проведення Олімпіади у вищих навчальних закладах створюються організаційні комітети, журі, мандатні та апеляційні комісії.

2.5 До складу оргкомітетів Олімпіади входять провідні науково-педагогічні працівники, вчені, представники галузевих установ, підприємств, профспілок базового вищого навчального закладу тощо. Головою оргкомітету призначається ректор чи один з проректорів вищого навчального закладу. Кандидатура голови оргкомітету базового вищого навчального закладу затверджується наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


2.6. Оргкомітет базового вищого навчального закладу:


  • розробляє положення про проведення Олімпіади з відповідної навчальної дисципліни, спеціальності (напряму) на основі даного Тимчасового Положення;

  • розробляє програму заходів Олімпіади та забезпечує її проведення у термін, визначений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

  • організовує зустріч, розміщення, харчування, культурно-пізнавальні заходи та від'їзд учасників;

  • організовує і проводить нагородження переможців;

  • складає звіт про проведення Олімпіади;

  • готує довідки-подання щодо відзначення активних організаторів Олімпіади;

  • сприяє висвітленню результатів Олімпіади у засобах масової інформації та періодичній пресі.


2.7. До складу журі II етапу Олімпіади запрошуються (за згодою) провідні науково-педагогічні працівники базового вищого навчального закладу, члени відповідних комісій Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, вчені наукових установ Національної академії наук України та галузевих академій наук України, науково-педагогічні працівники споріднених кафедр, факультетів інших вищих навчальних закладів, працівники виробничої сфери тощо.

Кількість представників базового вищого навчального закладу в журі не повинна перевищувати 50% від загальної кількості членів журі.


2.8. Журі:

  • розробляє конкурсні завдання та критерії оцінки їх виконання;

  • готує рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу з відповідних дисциплін, спеціальностей (напрямів);

  • готує збірники конкурсних завдань та методичні рекомендації для підготовки студентів до відповідної Олімпіади;

  • перевіряє роботи учасників і визначає переможців;

  • аналізує якість виконання студентами завдань, виявляє характерні помилки та оцінює рівень підготовки студентів до відповідної Олімпіади.


2.9. До складу апеляційної комісії входять представники базового вищого навчального закладу та споріднених кафедр, факультетів інших вищих навчальних закладів тощо. Апеляційна комісія оперативно розглядає звернення учасників щодо вирішення суперечливих питань, пов'язаних з оцінкою виконання олімпіадних завдань, і виносить відповідні пропозиції на обговорення журі.


2.10. До складу мандатної комісії входять представники базового вищого навчального закладу та громадських організацій. Мандатна комісія перевіряє повноваження учасників, проводить їх реєстрацію, здійснює шифрування та дешифрування робіт, контролює виконання даного Тимчасового Положення.


^ 3. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІАДИ


3.1. І та II етапи Всеукраїнської студентської олімпіади складаються з турів. Кількість турів (теоретичний, практичний, експериментальний тощо), форми їх проведення (письмові роботи, співбесіди, тестування тощо) на кожному етапі визначають оргкомітети.

3.3. II етап Всеукраїнської студентської олімпіади.

Умови і порядок проведення II етапу Олімпіади, склад оргкомітету, журі, мандатної та апеляційної комісій затверджуються наказом ректора базового вищого навчального закладу.

II етап Олімпіади проводиться між переможцями І етапу. Термін проведення олімпіади визначається оргкомітетами базових вищих навчальних закладів і затверджується наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012 н.р. серед студентів вищих аграрних навчальних закладів освіти України Ш - IV рівнів акредитації із напряму підготовки «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» проводиться з 24 по 27 квітня 2012 р. на базі біолого-технологічного факультету ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет».

3.3.3. Базовий вищий навчальний заклад надсилає листи-запрошення з інформацією про умови проведення олімпіади, тематику олімпіадних завдань з відповідної навчальної дисципліни, спеціальності (напряму) вищим навчальним закладам, студенти яких можуть брати участь у II етапі Олімпіади. Кількісний склад учасників II етапу Олімпіади визначає оргкомітет базового вищого навчального закладу у рівній кількості від кожного вищого навчального закладу.

3.3.4. II етап Олімпіади може проводитися для різних груп вищих навчальних закладів, але при умові підготовки завдань для кожної групи окремо.

3.3.5. Оргкомітет з проведення II етапу Олімпіади надсилає до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України ЗВІТ про підсумки проведення олімпіади з навчальної дисципліни, напряму чи спеціальності у 10-денний термін після її завершення за встановленою формою.

3.3.6. Довідки-подання щодо відзначення активних організаторів Олімпіади надсилаються у двох екземплярах (оригінал та копія) 1 раз після закінчення 3-річного терміну проведення Олімпіади. При підготовці довідки-подання слід чітко дотримуватись наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти і науки України" від 13.07.2007 р. № 605.

Якщо звіт подається невчасно або не відповідає вимогам Тимчасового Положення, результати проведення відповідної Олімпіади Всеукраїнським оргкомітетом не розглядаються.

3.3.7. Базовий вищий навчальний заклад з проведення II етапу Олімпіади призначається відповідним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України терміном на 3 роки. Після закінчення зазначеного терміну базовий вищий навчальний заклад подає до Всеукраїнського оргкомітету Олімпіади збірник конкурсних завдань, методичні рекомендації за підсумками проведених олімпіад.


^ 4. ПОРЯДОК НАГОРОДЖЕННЯ УЧАСНИКІВ ТА ОРГАНІЗАТОРІВ ОЛІМПІАДИ



  1. Студенти, які посіли перше, друге, третє місця в особистому заліку є переможцями кожного з етапів Олімпіади та нагороджуються дипломами І, II, III ступенів відповідно.

  2. Переможці І етапу змагань затверджуються наказом ректора та можуть заохочуватись цінними подарунками, грошовими преміями, туристичними путівками тощо.

  3. Переможці II етапу Олімпіади затверджуються наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та нагороджуються відповідними дипломами.

У разі втрати диплом не поновлюється і дублікат не видається.

4.4. Дипломом І ступеня нагороджується учасник, який набрав не менше 85%, II ступеня - 75%, III ступеня - 70% від максимально можливої сумарної кількості балів, що дорівнює 100%. При цьому кількість переможців не може перевищувати 10% від загальної кількості учасників. Якщо в Олімпіаді беруть участь до 30 студентів, переможці визначаються за трьома призовими місцями.

4.5. Дипломом І ступеня нагороджується лише один учасник. Якщо однакову кількість балів набрали декілька учасників, які претендують на нагородження, між ними призначається додатковий тур.

  1. За оригінальне, нестандартне розв'язання олімпіадних завдань учасники змагань можуть бути нагороджені заохочувальними та спеціальними дипломами оргкомітетів II етапу відповідної Олімпіади.

  2. Переможці Олімпіади мають право на участь у відповідній Міжнародній студентській олімпіаді.

  3. Ректори вищих навчальних закладів можуть заохочувати студентів, які посіли призові (І, II, III) місця у II етапі Олімпіади:

  • наданням грошової премії, цінного подарунку тощо;

  • звільненням від складання заліків, іспитів з відповідної дисципліни, спеціальності з отриманням вищого балу в заліковій книжці;

  • направленням на навчання у провідні вищі навчальні заклади України чи за кордон (з виплатою державних стипендій);

  • зарахуванням до магістратури для навчання за державним замовленням;

  • переведенням на безкоштовну форму навчання або часткове зменшення відповідної плати за навчання;

  • наданням переваг при вступі до аспірантури, ординатури.

4.9. Підсумки проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади затверджуються наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

4.10. Організатори Олімпіади відзначаються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, міністерствами та іншими органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.


^ 5. ФІНАНСУВАННЯ ОЛІМПІАДИ


  1. Витрати на проведення І етапу Олімпіади, а також витрати на відрядження студентів та науково-педагогічних працівників для участі у II етапі змагань здійснюються за рахунок вищих навчальних закладів, у яких вони навчаються або працюють.

  2. Матеріально-технічне забезпечення II етапу Олімпіади здійснюється базовими вищими навчальними закладами.

  3. Витрати на виготовлення дипломів для переможців II етапу Олімпіади, грамот для викладачів і організаторів олімпіад та інформаційно-методичних матеріалів здійснює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, міністерства та інші органи виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

  1. За працівниками вищих навчальних закладів, інших установ, які залучаються до проведення Олімпіади, зберігаються норми відшкодування витрат на службові відрядження, що встановлюються чинним законодавством.

  2. Участь педагогічних, науково-педагогічних працівників у розробці олімпіадних завдань та їх перевірці враховується вищим навчальним закладом при плануванні їх навчального навантаження за такими нормативами:

  • підготовка завдань для учасників II етапу Олімпіади - до 50 годин на весь колектив;

  • перевірка завдання одного учасника - 0,33 години кожному викладачеві (не більше трьох викладачів);

  • робота відповідального секретаря оргкомітету базового вищого навчального закладу – до 30 годин.

ІІ. ПРОГРАМА

^ II ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ ІЗ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.090102 – «ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА І ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА»


I тур

Теоретичне випробування учасників


2.1. Технологія виробництва молока та яловичини


Біологічні та господарські особливості великої рогатої худоби. Особливості екстер’єру, інтер’єру та конституції худоби різних напрямів продуктивності. Ріст і розвиток великої рогатої худоби. Зоотехнічний облік у скотарстві. Ідентифікація і реєстрація худоби. Класифікація порід великої рогатої худоби, які розводять в Україні. Виробничий статевий цикл великої рогатої худоби. Відтворення великої рогатої худоби. Планування осіменіння (парування), запуску і отелення у господарствах різного напряму продуктивності. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві. Молочна продуктивність і фактори які впливають на надій і склад молока. Вимоги державного стандарту на молоко. Склад і харчова цінність яловичини. Фактори, що впливають на показники м’ясної продуктивності. Планування росту худоби, що вирощується на м'ясо. Методи зажиттєвого і післязабійного оцінювання м’ясної продуктивності. Принципи і методи підбору. Значення бугаїв у поліпшенні продуктивних якостей худоби за умов великомасштабної селекції. Значення молозива для телят. Потоково-цехова система виробництва молока. Сучасні технології виробництва молока. Організація виробничих процесів технології виробництва молока. Годівля, утримання і підготовка до отелення нетелей. Роздоювання, оцінювання і відбір первісток. Способи, частота і техніка доїння. Порядок і правила машинного доїння корів. Потоково-цехова система вирощування ремонтних телиць. Утримання молодняку за різних систем вирощування і відгодівлі. Особливості годівлі молодняку за різних систем вирощування і відгодівлі.


Література (рекомендована):


1. Костенко В.І., Сірацький Й.З., Рубан Ю.Д. та ін. Технологія виробництва молока і яловичини: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 530 с.

2. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Підручник. – Харків: Еспада, 2005. – 572 с.

3. Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство: Навчальне видання. – К.: Вища освіта, 2006. – 303 с.

4. Костенко В.І. Практикум із скотарства і технології виробництва молока та яловичини. – К.: Урожай, 1996. – 256 с.

5. Рубан Ю.Д., Рубан С.Ю. Технологія виробництва молока і яловичини: Підручник. Вид 3-є, перероблене й доповнене. – Х.: Еспада, 2011. – 800 с.


^ 2.2. Технологія виробництва продукції свинарства


Розвиток свинарства в Україні і світі. Сучасні технології і напрями розвитку галузі свинарства. Характеристика порід свиней за ключем: соціально–економічні передумови і методика створення, розвиток тварин і відтворна здатність, господарсько-біологічні особливості, генеалогічна структура, племінна база, стан і напрям роботи з породою на перспективу. Біологічні, господарсько-корисні та конституціональні особливості свиней. Теоретичні основи селекції свиней. Оцінка, відбір і підбір у свинарстві. Методи розведення свиней. Племінна робота: організація, планування та прогнозування її ефективності. Організація і техніка відтворення стада у свинарстві. Технологія годівлі різних статево-вікових груп свиней. Контрольна відгодівля і вирощування молодняку свиней. Технологія виробництва свинини в господарствах різних категорій і форм власності, її типи та організація виробництва. Технологія потокового виробництва свинини в спеціалізованих підприємствах. Основні види відгодівлі, фактори, що зумовлюють високу ефективність відгодівлі. Типові проекти свинарських комплексів, їх характеристика. Основні принципи роботи комплексів: технологічні процеси на дільницях утримання кнурів, свиноматок, поросят на дорощуванні, молодняку на відгодівлі.


Література (рекомендована):


  1. Герасимов В.І., Цицюрський Л.М., Барановський Д.І. та ін. Свинарство і технологія виробництва свинини. – Х.: Еспада, 2003. – 448 с.

  2. Герасимов В.І., Засуха Ю.В., Нагаєвич В.М. та ін. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини. – Х.: Еспада, 2003. – 224 с.

  3. Герасимов В.І., Нагаєвич В.М., Барановський Д.І. та ін. Свинарство України. – Х.: Еспада, 2008. – 480 с.

  4. Герасимов В.І.,Барановський Д.І., Хохлов А.М. та ін. Технологія виробництва продукції свинарства. – Харків: Еспада, 2010. – 424с.

  5. Царенко О.М., Крятов О.В., Крятова Р.Є. та ін. Ресурсозберігаючі технології виробництва свинини: теорія і практика. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 269 с.

  6. Базова контролююча програма для проведення тестового іспиту студентів / Л.М. Цицюрський, Ю.В. Засуха. – К.: 2004. – 34с.



^ 2.3. Технологія виробництва продукції птахівництва


Біологічні особливості с.-г. птахів. Оцінка яєчної та м’ясної продуктивності сільськогосподарських птахів. Зв’язок екстер'єру та інтер’єру з яєчною продуктивністю і можливість добору курей за екстер’єрними показниками. Найбільш розповсюджені породи і кроси сільськогосподарських птахів. Теоретичні основи селекції с.-г. птахів. Основні принципи організації і техніка племінної роботи у птахівництві. Технологія годівлі сільськогосподарських птахів. Методи визначення якості та вимоги до інкубаційних яєць. Технологія інкубації яєць с.-г. птахів різних видів. Методи визначення статі добового молодняку. Основні принципи організації і технологічні схеми виробництва продукції птахівництва за замкненого і незамкненого циклу виробництва. Технологія вирощування молодняку с.-г. птахів різних видів. Технологія виробництва харчових та інкубаційних яєць курей. Технології виробництва м’яса бройлерів, качок, гусей та індиків. Технологія виробництва сухих і рідких яєчних продуктів. Технологія забою та обробки тушок с.-г. птахів різних видів.


Література (рекомендована):


  1. Бородай В.П., Сахацький М.І., Вертійчук А.І., Мельник В.В. та ін. Технологія виробництва продукції птахівництва: Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 358 с.

  2. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м’яса птахів / В.І.Бесулін, В.І.Гужва, С.М.Куцак, В.П.Коваленко, В.П.Бородай; За ред.. В.І.Бесуліна. – Біла Церква, 2003. – 448 с.

  3. Производство куриных яиц / Ю.А. Рябоконь, И.И. Ивко, В.А. Мельник, В.Я. Пудов, С.В. Кульбаба, Э.Э. Дуюнов, И.А. Ионов, Ю.Б. Ищенко / Под. ред. Ю.А. Рябоконя. – Харьков: Эспада, 2005. – 304 с.



^ 2.4. Технологія виробництва продукції вівчарства


Походження овець, зоологічна і виробнича класифікація порід. Біологічні і господарсько-корисні особливості овець. Екстер’єр, інтер’єр та конституція овець. Породи овець, що розводять в Україні. Методи оцінки вовнової продуктивності овець. Методи оцінки м’ясної і молочної продуктивності овець. Технологія проведення ягніння і вирощування ягнят. Фактори, які впливають на ріст і розвиток молодняку овець. Племінна робота у вівчарстві. Бонітування овець різного напрямку продуктивності. Екстенсивна (традиційна) та інтенсивна (прогресивна) технології виробництва продукції вівчарства. Технологія годівлі та утримання овець. Організація і техніка випасання овець. Методи відтворення овець. Організація і проведення стрижки овець. Механізація виробничих процесів у вівчарстві. Нагул і відгодівля овець. Шляхи інтенсифікації вівчарства в Україні. Первинна обробка і консервування смушкової, овчинної продукції. Маркетинг у вівчарстві.


Література (рекомендована):


1. Штомпель М.В., Вовченко Б.О. Технологія виробництва продукції вівчарства. – К.: Вища освіта, 2005. – 340 с.

2. Сухарльов В.О., Дерев’янко О.П. Вівчарство. – Харків: Еспада, 2003. – 249 с.

2.5. Конярство


Екстер’єрно – конституційні особливості коней різного призначення. Інтер`єрні показники коней різних порід. Стан та перспективи розведення верхових, рисистих та ваговозних порід коней, поширених в Україні. Технологія відтворення коней. Технологія вирощування молодняку різного напрямку. Системи тренінгу верхових, рисистих та ваговозних коней. Технологія догляду за кіньми. Використання коней: робоче, спортивне, прикладне. Нетрадиційне використання коней. Молочна та м`ясна продуктивність коней. Методи розведення в конярстві. Іподромні випробування, їх характеристика та значеня в племінній роботі. Класичні види кінного спорту, їх розвиток в Україні. Державне регулювання розвитку конярства.


Література (рекомендована):


  1. Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство: Підручник . - К.: Вища освіта, 2004. – 320 с.

  2. Красников А. С. Практикум по коневодству. Изд. 3 – е перераб. и доп. М.: Колос, 1997. – 160 с.

  3. Пономаренко Н.Н., Черный Н.В. Коневодство: Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2001. – 352 с.



^ 2.6. Технологія переробки продукції тваринництва (м’ясо і м’ясні продукти)


Забійні тварини, як сировина для м’ясопереробної промисловості. Реалізація с.-г. тварин та птахів на м’ясопереробні підприємства. Особливості забою великої рогатої худоби, свиней, овець, птахів та первинної обробки туш. Товарна оцінка якості туш худоби і птахів. Характеристика яловичини, баранини, свинини відповідно до вимог Держстандартів. Морфологічний склад м’яса, харчова та біологічна цінність м’яса. Консервування м’яса і м’ясопродуктів. Технологія первинної обробки продуктів забою.

Характеристика технологічних процесів виготовлення ковбасних виробів різного асортименту. Технохімконтроль виготовлення ковбасних виробів. Оцінювання якості ковбасних виробів за органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідно до діючих стандартів. Технологія виготовлення м’ясних баночних консервів. Технохімконтроль процесу виготовлення консервів. Оцінка якості м’ясних консервів.


Література (рекомендована):


  1. Гончаров Г.І. Технологія первинної переробки худоби і продуктів забою. – Навчальний посібник. – Київ: НУХТ, 2003. – 157 с.

  2. Пабат В.О., Маньковський А.Я. Технологія продуктів забою тварин. – К.: ТОВ «Оріон», 2000. – 361 с.

  3. Пелих В.Г., Сморочинський О.М., Назаренко І.В. Технологія продуктів забою тварин: Навчальний посібник. – Херсон: "Олді-плюс", 2008. – 264 с.

  4. Технология мяса і мясопродуктов: Підручник/ М.М. Клименко, Л.Г.Віннікова, І.Г.Береза та ін.; за ред.М.М.Клименка. - К.:Вища освіта, 2006. - С.7-229.

  5. Технологія продуктів забою тварин: Підручник для вузів / В.В.Власенко, І.Г.Береза, М.І.Машкін та ін. За редакцією В.В.Власенка. – Вінниця, 1999.– 448 с.



^ 2.7. Технологія переробки продукції тваринництва (молоко і молочні продукти)


Зміна складу і технологічних властивостей молока під впливом різних факторів. Вимоги державного стандарту до молока, яке заготовляється. Порядок оплати за молоко з урахуванням масової частки жиру та білку. Облік, фільтрування і охолодження молока в господарстві. Санітарний догляд за доїльними установками, апаратами і молочним посудом. Зберігання і транспортування молока. Теплова обробка молока. Технологія виробництва питного молока. Особливості різних способів виробництва кисломолочних напоїв. Вимоги до сировини для виробництва кисломолочного сиру. Технологія виготовлення вершкового масла способом перетворення високожирних вершків. Технологія виготовлення твердих сичужних сирів. Технологія і способи виробництва сухого молока. Використання побічних продуктів переробки молока.


Література (рекомендована):


  1. Технологія переробки молока. Навчальний посібник для вищих аграрних навчальних закладів / Маньковський А.Я., Кравців Р.Й., Богданов Г.О. – Львів: Сполом, 2003 – 451 с.

  2. Машкін М.І. Молоко і молочні продукти: Навчальне видання. – К.: Урожай, 1996. – 336 с.

  3. Машкін М.І., Париш Н.М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів. Навчальне видання. – К.: Вища освіта, 2006. – 351 с.



^ 2.8. Технологія виробництва продукції бджільництва


Морфологія медоносної бджоли. Анатомія і фізіологія медоносної бджоли.

Суспільний характер життя бджолиної сім’ї. Кормова база бджільництва. Використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин. Породи бджіл. Форми племінної роботи в бджільництві. Хвороби та шкідники бджіл. Весняні роботи на пасиці. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання. Виробництво додаткової продукції бджільництва. Виведення бджолиних маток. Розмноження бджолиних сімей. Зимівля бджіл. Утримання бджіл в умовах закритого ґрунту. Особливості промислової технології виробництва продукції бджільництва.


Література (рекомендована):


1. Полищук В.П., Пилипенко В.П. Пчеловодство: Справочное пособие. – К.: Выща школа, 1990. – 312 с.

2. Аветисян Г.А. Пчеловодство. – 3-е изд. – М. : Колос, 1982. – 319 с.

3. Броварський Б.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. – К.: Урожай, 1995. – 224 с.

4. Борщ В.І. Біологія медоносної бджоли і кормова база у бджільництві. – К.: Урожай, 1995. – 192 с.


^ 2.9. Технологія виробництва продукції кролівництва і звірівництва


Походження кролів. Біологічні особливості звірів. Біологічні особливості кролів. Основні породи кролів, що розводять в Україні. Системи та методи утримання кролів. Період підготовки до гону та його проведення. Вирощування молодняку. Корми та годівля кролів. Техніка розведення кролів. Бонітування звірів. Етапи комплектування основного стада звірів. М’ясна продуктивність кролів. Характеристика кормових засобів у звірівництві. Шкуркова продуктивність кролів та звірів. Пухова продуктивність кролів. Утримання звірів. Спеціалізація кролівницьких ферм. Гігієна у кролівництві. Техніка забою кролів. Способи забою звірів. Первинна обробка шкурок звірів.


Література (рекомендована):


  1. Балакирев Н.А., Тинаева Е.А., Тинаев Н.И., Шумилина Н.Н. Кролиководство: Учебник для вузов. – М.: Колос, 2006. – 232 с.

  2. Білий Л.А. Кролівництво. – К.: Вища школа, 1977. – 184 с.

  3. Житникова Ю. Кролики: разведение, содержание, переработка мяса, выделка шкурок. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 320 с.

  4. Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. – М.: Агропромиздат, 1985. – 272 с.

  5. Берестов В.А., Звероводство: Учебное пособие. – Санкт-Петербург: Лань, 2003, – 476 с.

  6. Берестов В.А. Научные основы звероводства. – Л.: Наука, 1985. – 471 с.

  7. Китаєва А.П. Основи хутрового звірівництва. – Одеса: Друк, 2001. – 214с.


Методичні поради до виконання завдань з І туру теоретичного випробування учасників


При виконанні завдання слід звернути увагу на те, що воно складається з тестових питань різної складності.

Для виконання завдань з теоретичного випробування наведено приклади тестових питань.



  1. Біологічні особливості кролів:




  1. Малоплідність, скоростиглість, відсутня сезонність статевого циклу, копрофагія;

  2. Багатоплідність, скоростиглість, сезонність статевого циклу, копрофагія;

  3. Низька інтенсивність росту, відсутня сезонність статевого циклу, копрофагія;

  4. Багатоплідність, скоростиглість, відсутня сезонність статевого циклу, копрофагія;

  5. Багатоплідність, скоростиглість, відсутня копрофагія, сезонність статевого циклу.




  1. Назвіть породи бджіл, що районовані на території України:




  1. Велика російська, карпатська, середньоукраїнська степова

  2. Малоросійська, гуцульська, південноукраїнська

  3. Середньоросійська, карпатська, українська степова

  1. Велика російська, українська, українська лісостепова

  2. Середньоросійська, карпатська, середньоукраїнська




  1. Назвіть характерні ознаки для тонкорунних овець:




  1. Низький настриг немитої вовни

  2. Низький вихід чистого волокна

  3. Незначна густота вовни

  4. Висока складчастість шкури

  5. Високий вміст жиру і поту у вовні

  6. Відсутність складок шкіри

  1. Недосконала штапельна будова руна

  2. Низький настриг чистої вовни

  3. Досконала штапельна будова руна

  4. Висока густота вовни

  5. Високий настриг чистої вовни




  1. Укажіть оптимальні параметри технологічного процесу вирощування поросят:




Група поросят

Фронт годівлі, см

Температура повітря взимку, 0С

Форма комбікорму

1. Поросята після відлучення

2. Поросята, що відстали в рості

1. 10

2. 15

3. 20

а. 20

б. 22

в. 24

s. Гранульований + регенероване молоко

z. Гранульований

f. Волога суміш




  1. Вкажіть ознаки молочної продуктивності:




1. Надій за проміжок часу

6. Жива маса

2. Вміст жиру в молоці

7. Молочний жир

3. Лактаційна крива

8. Вміст білка в молоці

4. Тривалість лактації

9. Вік корови

5. Молочний білок

10. Молочний колодязь і молочні вени




  1. Визначте послідовність технологічних операцій забою та обробки туш великої рогатої худоби:




1.

Оглушення

6.

Нутровка

2.

Забіловка

7.

Туалет туші

3.

Знекровлення

8.

Визначення вгодованості

4.

Зняття шкури

9.

Зважування туш

5.

Розпилювання туші

10.

Клеймування туш


Вірні відповіді:


Номер питання

Відповідь

1

4

2

3

3

2,4,5,8,9

4

1,3,б,z; 2,3,в,s

5

1,2,5,7,8

6

1, 3, 2, 4, 6, 5, 7, 8, 10, 9


Оцінювання: за І тур теоретичного випробування учасників максимальна кількість балів 120 (60 тестів, за кожну вірну відповідь на одне тестове завдання 2 (два) бали).

II тур

Розрахунково-практичні випробування учасників



    1. Розведення сільськогосподарських тварин


Методи розведення с.-г. тварин. Класифікація методів розведення с.-г. тварин. Основні методи добору і підбору та принципи роботи з породою при чистопородному розведенні. Споріднений та неспоріднений підбір. Біологічна суть інбридингу. Класифікація інбридингу за методом Шапоружа, оцінка коефіцієнту інбридингу за Райтом. Інбредна депресія і гетерозис. Розведення за лініями та родинами. Особливості відбору і добору під час роботи з лініями. Схрещування ( промислове, ввідне, вбирне, відтворне). Генетична сутність, мета і завдання, що вирішуються за допомогою схрещування. Навести схеми різних видів схрещувань. Визначення спадковості помісних тварин за різними видами схрещувань. Міжпородна та міжвидова гібридизація.


Література (рекомендована):


  1. Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. Розведення сільськогосподарських тварин./ за ред. М.З. Басовського.- Біла Церква: Видавництво БДАУ, 2001 – 400 с.

  2. Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З., Тимченко О.І. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії.-Аграрна наука, 1999 – 509 с.

  3. Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственых животных. М.: Колос, 1973. – 360 с.




    1. Годівля сільськогосподарських тварин


Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин. Методи і техніка визначення перетравності поживних речовин корму та раціону і протеїнового відношення. Способи оцінки поживності кормів. Оцінка енергетичної поживності кормів. Основні види кормів та їх класифікація. Годівля лактуючих корів, тільних сухостійних корів і нетелей, ремонтних телиць від 6 до 22 місячного віку та відгодівля молодняка великої рогатої худоби. Визначення норм і розрахунок раціонів годівлі. Годівля холостих, поросних і підсисних свиноматок, ремонтного молодняку свиней. Відгодівля свиней. Визначення норм і розрахунок раціонів годівлі. Годівля овець. Визначення норм і розрахунок раціонів годівлі для вівцематок, баранів-плідників і молодняка овець. Годівля коней. Визначення норм і розрахунок раціонів годівлі для робочих коней при виконанні різних по навантаженню робіт.


Література (рекомендована):


  1. Ібатулін І.І. Годівля сільськогосподарських тварин. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 612 с.

  2. Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О., Кононенко В.К. та ін. – Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин. – Вища освіта, 2003. – 432 с.

  3. Проваторов Г.В., Проваторова В.О. Годівля сільськогосподарських тварин. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. - 510 с.




    1. Генетика з біометрією


Предмет генетики. Спадковість і мінливість, їх діалектичний взаємозв’язок. Успадкування, успадкованість. Види спадковості та мінливості. Гаплоїдний та диплоїдний набір хромосом. Аутосоми та статеві хромосоми. Поняття про каріотип.

Закономірності успадковування ознак при статевому розмноженні. Особливості експериментального методу Г.Менделя. Поняття про генотип і фенотип, гетерозиготність та гомозиготність. Алельність, алелеморфні ознаки, множинний алелізм. Успадковування ознак при моногібридному схрещуванні і закон одноманітності гібридів першого покоління, закон розщеплення в другому поколінні гібридів. Типи домінування: повне, неповне, кодомінування, наддомінування та застосування їх у практиці тваринництва. Фактори, які впливають на характер розщеплення ознак у гібридів: обсяг вибірки, умови середовища, життєздатність різних фенотипів, взаємодія генів. Летальні гени, закономірності їх успадкування та вплив на характер розщеплення ознак. Взаємодія алельних і неальльних генів.

Біометричні методи вивчення мінливості і спадковості ознак у популяції, ймовірність і частота розподілу. Регресія і кореляція ознак. Генетичні параметри кількісних і якісних ознак у популяції: мінливість, успадкованість, кореляція.

Імуногенетика: групи та системи крові. Визначення генетичної спорідненості тварин.


Література (рекомендована):


  1. Коновалов В.С., Коваленко В.П., Недвига М.М. та ін. Генетика сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай. - 1996. - 432. с.

  2. Коваленко В.П., Халак В.І., Нежлукченко Т.І., Папакіна Н.С. Біометричний аналіз мінливості ознак сільськогосподарських тварин і птиці – Навчальний посібник. – Херсон: Олди-плюс, 2011. – 216 с.

  3. Меркурьева Е.К., Абрамов З.В., Бакай А.В., Кочиш И.И. Генетика -М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с.

  4. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І.Бажори. Підрукчник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 164 с.

  5. Стрельчук С.І., Демидов С.В., Бердишев Г.Д., Голда Д.М. Генетика з основами селекції, - Київ: фітосоціоцентр, 2000. – 292 с.




    1. Гігієна тварин



Зоогігієнічні вимоги до повітряного середовища тваринницьких приміщень (нормативні показники температури, вологості, освітленості, швидкості руху повітря та загазованості приміщень). Прилади та методи контролю показників мікроклімату приміщень для с.-г. тварин. Гігієнічні вимоги до освітлення тваринницьких приміщень Прилади та методи вимірювання освітленості тваринницьких приміщень. Світловий коефіцієнт та методика його розрахунку для тваринницьких приміщень. Джерела утворення шкідливих газів в тваринницьких приміщеннях, заходи по їх зниженню. Шкідливі гази, їх гранично допустима концентрація (ГДК) у повітрі тваринницьких приміщень. Вплив високої і низької вологості на організм тварин. Профілактика високої вологості повітря в тваринницьких приміщеннях. Гігрометричні показники вологості повітря, методика розрахунку, одиниці вимірювання,. Прилади для визначення вологості повітря. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормів та годівлі с.-г. тварин Основні причини погіршення санітарної якості кормів. Санітарно-гігієнічна оцінка питної води. Гігієна водопостачання і напування с.-г. тварин. Норми водопостачання на одну тварину. Зоогігієнічне значення фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунту. Зоогігієнічні вимоги до гноєсховища на фермі. Способи видалення гною з тваринницьких приміщень. Системи вентиляції. Методика розрахунків об’єму вентиляції за вмістом водяної пари в повітрі тваринницького приміщення. Тепловий баланс тваринницьких приміщень. Метод його визначення для неопалювальних тваринницьких приміщень.


Література (рекомендована):


  1. Гігієна тварин /М.В.Демчук, М.В.Чорний, М.П.Високос, М.О.Захаренко. За ред. М.В.Демчука. – Харків: Еспада, 2006. – 517 с

  2. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять з дисципліни «Гігієна тварин» для студентів зооінженерного факультету та факультету ветеринарної медицини:спеціальності: 6.130200 - «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», 7.130501-«Ветеринарна медицина»./М.О.Захаренко, Д.А.Засєкін, В.М.Поляковський, Л.В.Шевченко, В.О.Коваленко, В.М.Михальська, Л.В.Малюга –К.: Арістей, 2005. – 144 с.

  3. Практикум для лабораторно-практичних занять з гігієни тварин. /Високос М.П., Чорний М.В., Захаренко М.О.. - Харків: Еспада, 2003. – 218 с.

  4. Гігієна тварин: Практикум /В.В.Демчук, Й.В.Андрусишин, Є.С.Гаврилець та ін.; За ред. М.В.Демчука. - К.: Вид-во "Сільгоспосвіта". 1994. – 328 с.



Методичні поради до виконання ІІ туру розрахунково-практичного випробування учасників


Для прикладу виконання розрахунково-практичного випробування наведено відповіді на завдання з дисциплін “Розведення сільськогосподарських тварин”; “Генетика з біометрією”; “Годівля сільськогосподарських тварин” та “Гігієна тварин”.


Приклад 1. Розведення сільськогосподарських тварин.

Завдання 1.


Проаналізувати родовід корови, записати виявлені випадки спорідненого парування, розрахувати коефіцієнт інбридингу.


Корова – КУЛІСА 1376

Порода – червона степова


Курага

Радій

Каплина

Чалий

Ромашка

Васильок

Крошка

Васильок

Черемха

Бьорк

№ 95

Ягер

№ 12

№ 21385


Розв’язок:


У родоводі корови Куліси 1376 є спільний предок Васильок, в материнській половині родоводу він зустрічається в ІІІ ряду, в батьківській – в ІІ, значить запис спорідненого парування буде наступний: Васильок ІІІ-ІІ. Інших предків, які повторюються в родоводі даної корови не виявлено, при цьому бугай Васильок не був отриманий з використанням інбридингу. Розрахуємо коефіцієнт інбридингу корови Куліси 1376 за формулою Райта-Кисловського:


Fx = ∑[(1/2n+n1-1∙(1+fa)]∙100;


де Fx – коефіцієнт інбридингу, %;

∑ - сума коефіцієнтів інбридингу на різних предків;

n, n1 – ряди в материнській і батьківській половинах родоводу, в яких зустрічається спільний предок;

fa – коефіцієнт інбридингу для спільного предка, виражений в частках одиниці.


Для корови Куліси 1376 коефіцієнт інбридингу становить:


Fx = [(1/2)3+2-1]∙100 = [(1/2)4]∙100 = 0,0625∙100 = 6,25 %


За такого значення коефіцієнта інбридингу було використано помірний ступінь інбридингу (за Д.А. Кисловським).

Завдання 2.

Скласти схему ввідного схрещування червоної степової породи великої рогатої худоби з англерською породою. Розрахувати частки спадковості в кожному поколінні.


Розв’язок:

  1. Схема схрещування:





«в собі»

  1. Розрахунок частки спадковості:














Висновок: Помісні тварини в четвертому поколінні з долею спадковості 15/16 за червоною степовою породою та 1/16 за англерською розводяться «в собі».


^ Приклад 2. ГЕНЕТИКА З БІОМЕТРІЄЮ

Завдання.

У норок є сріблясто-соболине забарвлення хутра, такі норки при схрещуванні між собою завжди дають потомків, розчеплення яких за фенотипом у відношенні 2 сріблясто-соболині до 1 коричневої.

Складіть схему схрещування двох сріблясто-соболиних норок між собою, визначте генотипи отриманих потомків і назвіть тип успадкування вказаної ознаки.

Розв’язок :

  1. Розчеплення за фенотипом у потомків свідчить про гетерозиготний стан генотипу зі сріблясто-соболиним забарвленням. Схрещування сріблясто-соболиних норок між собою завжди дає у потомків розчеплення: 2 сріблясто-соболиних до 1 коричневої (рис. 1.).

Ознака

Ген

сріблясто-соболині сріблясто -соболині

Р Аа х Аа

^

Гамети А а А а


Сріблясто – соболине забарвлення

А


Коричневе забарвлення

а



F2






А

а

Ф = 2 сріблясто-соболині : 1 коричневі

Г = 2Аа : 1аа





А

███

███

Аа







а

Аа

аа





Рис. 1. ^ Схема успадкування ознаки забарвлення хутра у норок


  1. При схрещуванні двох гетерозиготних сріблясто-соболиних норок між собою у потомстві спостерігається два варіанти фенотипів: сріблясто-соболиний та коричневий у співвідношенні 2:1. Це відхилення від другого закону Г.Менделя, поява двох частин сріблясто-соболиних норок підтверджує їх гетерозиготний стан за домінантною ознакою (сріблясто-соболине забарвлення). Наявність однієї частини коричневих норок свідчить про гомозиготність таких особин за рецесивною ознакою.

  2. Складена схема схрещування та співвідношення отриманого потомства свідчить, що ознака сріблясто-соболиного забарвлення норок успадковується не типово. Одна з найбільш відомих причин, яка може викликати відхилення від менделівських кількісних закономірностей розщеплення, це неоднакова життєздатність зигот різних генотипів або летальна дія генів. Розщеплення у потомків свідчить про гетерозиготність сріблясто-соболиного забарвлення. З’ясувалося, що ембріони, гомозиготні за домінантним алелем сріблясто-соболиного забарвлення гинуть, тобто алель А, домінантна за сріблясто-соболиним забарвленням водночас має летальний (смертельний) ефект у гомозиготному домінантному стані.

^ Приклад 3. ГОДІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Завдання.

Скласти суміш для заготівлі 1900 т силосу із соломи пшеничної 18% вологості і сорго МВС 73% вологості.


Розв’язок :

18 солома пшенична 4



69




73 сорго МВС 51


51 = 12,75 частин сорго МВС

4 1 частин соломи пшеничної


12,75 частин сорго МВС + 1 частина соломи пшеничної = 13,75 частин сировини


^ 1900 т силосу = 138,18 т соломи пшеничної

13,75 частин сировини


138,18 т соломи пшеничної × 12,75 частин сорго МВС = 1761,8 т сорго МВС


1761,8 т сорго МВС + 138,18 т соломи пшеничної = 1900 т силосу.


^ Приклад 4. ГІГІЄНА ТВАРИН

Завдання.

За допомогою чашкового анемометру типу А встановити швидкість руху повітря. Показання приладу до вимірювання становило 7347, після вимірювання – 7587 обертів, спостереження проводиться протягом 100 с.


Розв’язок :


Різниця в показниках приладу після дослідження і до проведення досліду складає: 7587-7347 = 240 обертів. Отже, швидкість руху повітря буде:

240/100 = 2,4 м/с.

Якщо поділки на циферблаті анемометра не відповідають точно метрам, а вказують тільки на число обертів стрілок, то для визначення швидкості користуються номограмою, що додається до приладу.


Оцінювання: за ІІ тур випробування максимальна оцінка становить 120 балів (шість завдань; по 20 балів за кожну повну, вірну відповідь).

III тур

Лабораторні випробування учасників


    1. Технологія переробки продукції тваринництва (м’ясо та м'ясні продукти)


Оформлення супровідної документації на тварин для реалізації їх на м’ясопереробні підприємства. Характеристика категорії вгодованості худоби та птахів відповідно до вимог державних стандартів. Товарна оцінка туш сільськогосподарських тварин та птахів. Сортовий розруб туш сільськогосподарських тварин. Характеристика субпродуктів. Оцінка якості м’ясної сировини за органолептичними показниками та лабораторними методами. Визначення якості м’яса за ступенем свіжості, вологоутримуючою здатністю та дегустаційною оцінкою. Вимоги до якості ковбасного фаршу. Оцінювання якості ковбасних виробів, консервів та харчових жирів.


Література (рекомендована):


  1. Гончаров Г.І. Технологія первинної переробки худоби і продуктів забою. – Навчальний посібник. – Київ: НУХТ, 2003. – 157 с.

  2. Пелих В.Г., Сморочинський О.М., Назаренко І.В. Технологія продуктів забою тварин: Навчальний посібник. – Херсон: "Олді-плюс", 2008. – 264с.

  3. Технологія м’яса і м’ясопродуктів: Підручник / М. Клименко, Л.Г. Віннікова, І.Г. Береза та ін.; за ред. М.М. Клименка. - К.: Вища освіта, 2006. - С.7-229.

  4. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами переробки продуктів тваринництва (практикум). - Вінниця: 1998.– 130 с.

  5. Коваль О.А. Ковбасні вироби, натуральні продукти зі свинини, яловичини, баранини, напівфабрикати, консерви: Навчальний посібник. – К.: Основа, 2004. – 168 с.




    1. Технологія переробки продукції тваринництва (молоко і молочні продукти)


Контроль санітарно-гігієнічного стану молока і молочних продуктів. Органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні та технологічні властивості молока і молочних продуктів. Відбір середніх проб молока і молочних продуктів, підготовка їх до аналізу. Виявлення фальсифікації молока і молочних продуктів.


Література (рекомендована):

  1. Технологія переробки молока: Навчальний посібник для вищих аграрних навчальних закладів / Маньковський А.Я., Кравців Р.Й., Богданов Г.О. – Львів: Сполом, 2003. – 451 с.

  2. Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу. – М.: Колос, 1988. – 224 с.

    1. Технологія відтворення тварин


Біологічна продукція тварин. Якість сперми за органолептичними показниками. Методи визначення якості сперми с.-г. тварин за органолептичними показниками.


Література (рекомендована):


  1. Журавель М.П., Давиденко В.М. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім „Слово”, 2005. – 336 с.

  2. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К. : Урожай, 1995. – 286 с.




    1. Технологія виробництва продукції скотарства, свинарства, птахівництва і вівчарства


Оцінка якості продукції.


Література (рекомендована):


    1. Рубан Ю.Д., Рубан С.Ю. Технологія виробництва молока і яловичини: Підручник. Вид 3-є, перероблене й доповнене. – Х.: Еспада, 2011. – 800 с.

    2. Герасимов В.І.,Барановський Д.І., Хохлов А.М. та ін. Технологія виробництва продукції свинарства. – Харків: Еспада, 2010. – 424 с.

    3. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м’яса птахів / В.І.Бесулін, В.І.Гужва, С.М.Куцак, В.П.Коваленко, В.П.Бородай; За ред.. В.І.Бесуліна. – Біла Церква, 2003. – 448 с.

    4. Штомпель М.В., Вовченко Б.О. Технологія виробництва продукції вівчарства. – К.: Вища освіта, 2005. – 340 с.


Методичні поради до виконання ІІІ туру лабораторного випробування учасників


Приклад 1. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА (МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ)


Завдання. Визначити вмісту жиру в молоці.

Прилади і матеріали: жироміри для молока з гумовими корками, штатив для жиромірів, центрифуга лабораторна, піпетка на 10,77 мл, автоматичні піпетки на 10 і 1 мл, водяна баня, термометр на 100°С, рушники або ганчірки, сірчана кислота густиною 1,81-1,82 г/см3 , ізоаміловий спирт густиною 0,810-0,813 г/см3.

Техніка роботи

  1. Пронумерувати жироміри. Для цього простим олівцем нанести номер на зашліфованому кружечку в верхній розширеній частині жироміру,

  2. У кожний жиромір, стараючись не змочити шийки, відміряти піпеткою автоматом 10мл сірчаної кислоти.

  3. Обережно, по стінці жироміру влити піпеткою 10,77 мл добре перемішане молоко при температурі 20°С.

  4. У жиромір відміряти піпеткою-автоматом 1 мл ізоамілового спирту, стараючись не змочити горловини жироміру, бо це в подальшому може привести до вискакування корку.

  5. При необхідності у жиромір доливають сірчаної кислоти до рівня, що на 1мм нижче основи лінійки жироміру.

  6. Добре закрити жиромір гумовим корком, загорнути в рушник або помістити в патрон, старанно перемішати вміст до повного розчинення згустків білка.

  7. Поставити жироміри у водяну баню (при 65-70°С) на 5 хв.

  8. Жироміри встановити симетрично у центрифугу і центрифугувати впродовж 5хв. з швидкістю 1000 обертів за хвилину. Якщо жиромірів не парна кількість, для рівноваги встановити жиромір з водою.

  9. Після центрифугування знову поставити жироміри на 5 хв у водяну баню при 65-70°С.

  10. Вийняти жиромір з бані, витерти його і встановити стовпчик жиру по нижньому меніску на найближчій цілій поділці шкали Для цього достатньо вкрутити або викрутити корок жиромірів утримуючи стовпчик жиру корком, провести підрахунок за нижньою точкою верхнього меніска з точністю до 0,1%.

У випадку не чіткого виділення стовпчика жиру, необхідно жиромір струснути, прогріти в бані і центрифугувати повторно, після чого провести підрахунок кількості поділок виділеного жиру.


^ Приклад 2. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА (М'ЯСО І М'ЯСНІ ПРОДУКТИ)


Лабораторні методи дослідження жирів

Завдання 1.

Визначити кислотне число жирів. Кислотне число показує ступінь розпаду жирової молекули (гідролізу жиру на вільні жирні кислоти і гліцерин). Визначення кислотного числа проводять шляхом титрування жиру децинормальним розчином ( 0,1 н) їдкого калію або їдкого натрію.

Кислотне числом визначається за кількістю міліграмів їдкого калію (їдкого натрію), яке потрібно для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру.

Порядок виконання роботи. У конічну колбу відважують 3-5 г досліджуваного жиру (з точністю до 0,01 г), розтоплюють на водяній бані, додають 50 мл нейтралізованої спирто-ефірної суміші (1:2) і 3–5 крапель 1%-ного розчину фенолфталеїну. Суміш збовтують і титрують 0,1 н. розчином їдкого калію або їдкого натрію до виникнення рожевого забарвлення, яке не зникає протягом хвилини.

Кислотне число жиру, що досліджується розраховують за формулою:

Х = а*К*5.61в ;


де: Х – кислотне число; а – кількість 0,1 н. розчину їдкого калію, витраченого на титрування, мл; 5,61– кількість їдкого калію, що міститься в 1 мл 0,1 н розчину, мг; К – поправка на титр, (встановлюється перед дослідженням); в – наважка досліджуваного жиру, г.

Кислотне число збільшується в міру псування жиру.

^ Топлені жири вищого ґатунку повинні мати кислотне число не більше 1,2, першого ґатунку 2,2, збірні 3,5. Жир, що має кислотне число більше 3,5, належить до технічного.


Завдання 2.

Визначити перекисне число (перекисів) жирів. Перекисне число визначається за кількістю грамів йоду, яке виділяється з калію йодистого перекисами, що містяться в 100 г. жиру.

Порядок виконання роботи. У колбу відважують 0,8 г жиру з точністю 0,0002 г, розчиняють на водяній бані та приливають 10 мл хлороформу, 10 мл льодяної оцтової кислоти. Потім додають 0,5 мл свіжовиготовленого насиченого розчину калію йодистого, закривають колбу пробкою, струшують і ставлять у темне місце на 3 хв. Після цього додають 100 мл дистильованої води, яка містить 1 мл 1%-ного розчину крохмалю. Розчин набуває синього кольору. Далі проводять титрування 0,01 н розчином гіпосульфіту до зникнення синього забарвлення.

Паралельно ставлять контрольний дослід, для цього беруть ту кількості реактивів, але без жиру.

Перекисне число визначають за формулою:

Х = а-в*0,00127*100*Кс;

де: Х перекисне число, що виражається у відсотках йоду; а кількість 0,01 н розчину гіпосульфіту, витраченого на титрування, мл; в те ж при проведенні контрольного досліду без жиру; 0,00127 кількість йоду, еквівалентна 1 мл 0,01 н розчину гіпосульфіту, г; с маса наважки жиру, г; К поправка до титру.

Ступінь псування жиру залежить від величини перекисного числа


^ Таблиця – Ступінь псування жиру

Величина перекисного числа

Ступінь псування жиру

До 0,03

Свіжий, придатний до тривалого зберігання

Від 0,03 до 0,06

Придатний в їжу, але непридатний для зберігання

Від 0,06 до 0,10

Сумнівної свіжості, підлягає негайній реалізації

Більше 0,10

Технічний (зіпсований)


Оцінювання: за ІІІ тур лабораторного випробування максимальна оцінка становить 60 балів.

IV тур*

Практичне (тестове) випробування претендентів


Примітка: * – Відповідно до Положення про Всеукраїнську студентську олімпіаду у разі, якщо однакову кількість балів набрали декілька учасників, які претендують на нагородження, між ними проводиться додатковий тур.


Методичні поради до виконання IV туру тестового випробування претендентів


Тестове випробування претендентів проводиться за конкурсними дисциплінами. В пакеті тестових випробувань із запропонованих варіантів вірною може бути лише одна відповідь. Претендент, який набрав найбільшу кількість балів з тестового випробування вважається переможцем.


^ Методика оцінювання та нарахування балів


І тур – Теоретичне випробування учасників


Теоретична частина: всього 60 тестів, за кожну вірну відповідь на одне тестове завдання 2 (два) бали.

Максимальна кількість балів 120.


^ II тур – Розрахунково-практичне випробування учасників


Кількість завдань – шість; максимальна кількість балів 120. За кожну повну, вірну відповідь 20 балів.


III тур – Лабораторне випробування учасників


Дві лабораторні роботи: максимальна кількість балів 60.

Одна лабораторна робота 30 балів.

За допущені помилки у виконанні лабораторної роботи знімаються бали:

10 балів – невірно, не за методикою підібрані реактиви, обладнання та посуд;

5 балів – невірна послідовність виконання досліджень;

5 балів – відсутність практичних навичок роботи з приладами, обладнанням та реактивами;

5 балів – недотримання правил техніки безпеки при роботі в лабораторії;

5 балів – невірно зроблені висновки за результатами досліджень.


^ IV тур – Практичне (тестове) випробування претендентів


Теоретична (тестове) випробування претендентів. Всього десять тестових завдань.

Оцінювання: максимальна оцінка становить 20 балів, тобто 2 бали за кожну правильну відповідь.


Підписано до друку 12.02.2012 р.

Формат 60 х 90/16. Папір офсетний. Гарнітур Таймс.

Друк офсетний. Обсяг – 0,75 др. арк. Обл.-вид. арк. 0,75.

Зам. № 7. Тираж 100 прим.


ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23



1  У разі необхідності, оргкомітет базового вищого навчального закладу може дозволити підготовку завдань та відповіді на них іншими мовами.





Скачати 470.82 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації07.12.2012
Розмір470.82 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх