Сесійний зал Верховної Ради України icon

Сесійний зал Верховної Ради України


Схожі
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійний зал Верховної Ради України...
Сесійна зала Верховної Ради України...
Сесійна зала Верховної Ради України...
Сесійна зала Верховної Ради України...
Сесійна зала Верховної Ради України...
Лекція на тему...
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного...



страницы:   1   2   3   4   5   6


ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 квітня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго ранку, шановні колеги, я прошу реєструватися у системі „Рада”.

10:02:04

В залі зареєстровано 394 народних депутата України, ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Хотів би розпочати з привітання від імені парламенту Тульчинського Миколи Георгійовича – нашого колеги. Давайте привітаємо Миколу Георгійовича з днем народження. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати, відповідно до пункту п’ятого статті 25 Регламенту Верховної Ради України ми повинні розглядати сьогодні питання порядку денного, які не були розглянуті у вівторок і середу відповідно за черговістю. Але два питання, а саме, законопроект номер 1365 і 1366 на пропозицію Секретаріата Президента і я на ваш розгляд хотів би внести цю пропозицію. Вони просять перенести розгляд цих законопроектів. З чим це пов’язано, шановні народні депутати. Ми за останніх два дні з вами виключно за політичними мотивами, а не за сутнісними, завалили декілька ключових законопроектів для розвитку підприємництва. Тому було би доцільно, щоб, незалежно від авторства цих законопроектів, ми у понеділок на засіданні Погоджувальної ради прийняли рішення щодо консолідованого голосування по абсолютно аполітичним законопроектам, які виключно мають напрямок дерегуляції підприємницької діяльності і спрощення роботи для рядових підприємців.

Задля того, щоб не було цього політичного окрасу і ефективності нашої роботи, і щоб ми не відхиляли ці законопроекти так як їх можемо розглядати тільки потім на наступній сесії Верховної Ради України, я думаю, що давайте підемо назустріч, перенесемо розгляд цих законопроектів і вже у понеділок на Погоджувальній раді визначимося щодо голосування по законопроектам, які є виключно економічними. Тому що наші виборці нас потім запитають, а левова частка їх – це люди, які займаються малим та середнім бізнесом, що ми, власне кажучи, для цього зробили, щоби дерегулювати підприємницьку діяльність.

Щодо порядку денного далі. Відповідно до стенограми від сьомого квітня 2008 року ми з вами прийняли рішення, що розпочнемо сьогоднішній день четверга з заслуховування інформації уряду України з приводу вступу України до Світової торгівельної організації та розгляду питань, що стосуються, перше, ратифікації Протоколу щодо вступу України до Світової торгівельної організації та розгляду тих законопроектів, які готові, пройшли комітети і можуть доповідатися урядом України щодо завершальної фінальної стадії вступу України до Світової торгівельної організації.

Пропонується наступний порядок денний. У нас присутній міністр економіки України Данилишин Богдан Михайлович, присутній заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович – це основний переговорник, який протягом останніх років відповідно до указу Президента фактично проводив усі переговори щодо вступу України до Світової торгівельної організації. Тому на вимогу наших фракцій я просив би дати коротку інформацію з приводу завершення вступу України до Світової торгівельної організації, далі – запитання-відповіді, а після цього переходити до процедури розгляду відповідних законопроектів, починаючи з ратифікації і завершуючи іншими законами, які необхідні для завершення вступу України до СОТ. Якщо така позиція приймається, то я хотів, колеги, з вами порадитися.

Найбільш предметно цю тему знає заступник міністра економіки України Валерій Пятницький, який проводив всі переговори протягом останніх семи років. Тому, Богдан Михайлович, як ви визначитеся, хто буде виступати на трибуні – міністр економіки чи заступник міністра економіки, який володіє тематикою? Я пропоную: хай Валерій Тезійович вийде на трибуну і розкаже, що підписували останніх сім років. Валерій Тезійович Пятницький, будь ласка. Міністр буде присутній і готовий відповісти також на будь-які ваші запитання. Будь ласка, Валерій Тезійович.

Володимир Михайлович, ви хочете з процедури? Хочете з процедури? Валерій Тезійович, почекайте. Будь ласка, запишіться з процедури, п'ять хвилин.

Герасимчук. Слово… Кому передається слово? Герасимчук, „Блок Литвина”. Володимир Литвин. Будь ласка, переключіть.


10:06:48

^ ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, ми домовлялися на Погоджувальній раді, що ми заслухаємо не інформацію, а заслухаємо доповідь про Угоду вступу України до СОТ, обговоримо її. Бо я ще раз хочу наголосити, і тут красномовне було свідчення хто буде доповідати, бо міністр… не дали повну інформацію про те, що ж підписали, яку угоду заключили. Я переконаний, що переговорники основні не будуть відповідати за наслідки прийняття такої угоди. Це перше. Давайте по повній процедурі розглянемо це питання.

І друге. Законопроекти, які стосуються вступу до СОТ, частина з них була отримана завтр… вчора. Тому треба з ними познайомитись, щоб повноцінно розглянули комітети, і ми маємо право розглядати насамперед угоду, а не закони щодо вступу до СОТ. Якщо потрібно, давайте вносити угоду, будемо її обговорювати і приймати відповідні рішення, бо деякі законопроекти вже 4 роки обговорюються тут у нас.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Дибенко, фракція комуністів.


10:07:53

^ ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Найперше, я хотів би звернутися до наших виборців, до наших радіослухачів і попросити їх, щоб вони сьогодні дуже уважно послухали трансляцію з залу засідань Верховної Ради України, бо сьогодні буде дуже багато цікавого з точки зору того, як будуть сьогодні „здаватися” інтереси вітчизняного товаровиробника, і як будуть лобіюватись інтереси зарубіжного товаровиробника, а потім будуть на грудях рвати сорочку як вони люблять Україну.

І друге. Я хотів би звернутися і до Голови Верховної Ради з такою пропозицією або запитанням. У нас першим стоїть питання серед переліку СОТівських законів 0041, тобто ратифікація угоди, а далі йдуть СОТівські закони. Я думаю, що логічно було б, якби ми розглянули спочатку закони, а угодою підсумовували цей процес, оскільки вона певною мірою узагальнює процес вступу України до СОТ. Як ви до цього ставитесь? Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.


10:08:59

^ ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу! Володимир Яворівський.

Позиція „Блоку Юлії Тимошенко”, вставлені до цього питання, виглядають так. Україна дуже довго йшла до остаточного завершення свого шляху до вступу у СОТ. Прийняття цих законопроектів, які ми сьогодні винесли, їх можна було би і перенести, тому що це наше внутрішнє питання. Найголовніша проблема – це, звичайно, ратифікація СОТівської угоди.

Через те „Блок Юлії Тимошенко” вважає таке: зволікати з цим питанням далі не можна, годинник увімкнено, йде той час, за який ми повинні ратифікувати цю угоду.

Через, Арсенію Петровичу, якщо ми вже пішли і вже прийнято рішення, що ми розглядаємо сьогодні ці законопроекти, давайте їх розглядати, педантично, згідно нашого Регламенту, але робити доповідь, про яку сказав Литвин, потрібно тоді, коли ми будемо ратифіковувати вже ці документи. Отоді потрібно буде зробити вже фундаментальну доповідь, обговорити це питання - і ратифікувати, нарешті, цей документ. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш.


10:10:06

^ ЛУКАШ О.Л.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Прошу шановних колег звернути увагу на той негативний висновок Науково-правового управління, який тільки-но роздають нам в залі. І передаю слово Олександру Лавриновичу. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович, будь ласка.


10:10:20

^ ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на те, що в цьому залі переважна більшість народних депутатів України схвально ставляться до вступу України до Світової організації торгівлі. І багато урядів доклало чимало зусиль для того, щоб ми наблизились до можливості вступу. Найбільше зусиль для цього приклало два уряди, якими керував Віктор Федорович Янукович.

Сьогодні я вважаю великою неповагою до українського парламенту і до української влади взагалі ставити в порядок денний питання ратифікації угоди, яка в об’ємі – понад дві тисячі сторінок, тільки вчора потрапила до парламенту. Жоден з депутатів їх не прочитав, зміст останніх протоколів не бачив. Ми закликаємо ратифікувати те, що ніхто не бачив і не встиг прочитати. Ми хочемо…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.


10:11:17

^ КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. У мене питання до Голови Верховної Ради.

Шановний Арсеній Петрович, ви користуєтесь довірою депутатів і суспільства. Тому з ваших вуст взяти відповідальність за закон 1365, який ви запропонували, не розглядати, переглянути, чи він економічний закон. Я стверджую, що це антинародний закон 1365.

Я готовий доводити це. Хочу, можу довести вам один на один, повністю по кожному аргументувати. Бо він абсолютно робить відкритим всю Україну без всього хламу, якого давно хоче позбутися Європа. Він розроблявся не урядом, хоча доручення було Президента розробити урядом. Він розроблявся в інших кабінетах і потім підсунули, підставили під це Президента.

Тому, шановний Арсеній Петрович, ми проголосували за порядок денний, давайте розглядати по порядку денному. Я проти вилучення такого закону. Треба щоб всі…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще раз хотів би зазначити, було рішення Погоджувальної ради з приводу інформації. Якщо окремі народні депутати хочуть, щоб це була доповідь, значить доповіді Кабінету Міністрів України з приводу вступу України до Світової торгівельної організації. Даний протокол, який містить неймовірну кількість сторінок, є результатом роботи всіх урядів.

І я цілком і повністю підтримую одного з доповідачів, Олеандра Володимировича. Який казав про те, що левова частка роботи в тому числі була зроблена і урядом Віктора Федоровича. Тому на всі ці речі є відповідні акти, підписані постанови. Я думаю, о нам заступник міністра економіки все розкаже. В кого будуть питання до міністра економіки, він сидить на трибуні.

Так що прошу розпочинати розглядати дане питання. Валерій Тезійович Пятницький, прошу вас виступити з доповіддю перед парламентом, щодо вступу України до СОТ.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую. Дякую.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, процес вступу до Світової організації торгівлі тривав, як ви знаєте, понад 14 років. І, дійсно, це робота, яку здійснило багато урядів, не одне покоління народних депутатів не одного скликання, воно приймало необхідні законодавчі акті. І це робота багатьох навіть не сотень, а тисяч людей, які наполегливо працювали для того, щоб сьогодні Україна досягла того рівня, коли Україну визнали і прийняли до Світової організації торгівлі, і нам залишився останній крок – це ратифікація протоколу про вступ до Світової організації торгівлі.

На сьогоднішній день ми говоримо, що Україна, фактично, підготувалася до вступу до цієї організації, вона має всю належну законодавчу базу, вона має всі належні інституції, які здатні в цьому працювати. Сьогодні бізнес працює в тих умовах, коли міжнародна конкуренція зростає, коли процеси глобалізації є невід’ємною частиною розвитку світу, і Україна є частиною цього світу.

Тому якщо ми говоримо про Світову організацію торгівлі і про те, до чого ми приєдналися, то я перш за все хотів би сказати, що це – система правил. Система правил, за якою сьогодні працюють понад 150 країн світу. І ця система правил стала частиною нашого українського законодавства, нашого українського життя.

І коли ми сьогодні говоримо про ті зміни в законодавстві, які сьогодні, можливо, ми будемо розглядати, то це, фактично, косметичні зміни до вже діючого законодавства, а вся робота була проведена протягом, в основному, протягом останніх п’яти років, і це, дійсно, величезна робота. Було прийнято майже 60 законів. І ці закони стосуються всього спектру економіки України і регулювання економічного, починаючи від тарифного регулювання, нетарифних заходів, всіх заходів, пов’язаних з захистом внутрішнього ринку, технічного регулювання, санітарного і фітосанітарного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, розвитку ринку послуг і так далі.

І сьогодні, якщо говорити дуже коротко, охарактеризувати, чого ж ми досягли і які результати цих переговорів і що виноситься сьогодні на ратифікацію. Протокол – це невеликий документ сам по собі, який містить, фактично, положення про приєднання України до Світової організації торгівлі і визначення щодо прийняття нашої держави до цієї організації.

З іншого боку, він містить цілий ряд додатків. Перший додаток, який стосується розкладів тарифів. Це ті граничні рівні, до яких Україна може регулювати свої тарифи.

Протягом переговорного процесу ми приєдналися до цілого ряду секторальних ініціатив. Більше того, приєднання до цих секторальних ініціатив було визначено ще на початку 2000-х років. Ще указами резидента 2001-2002 року було затвердження приєднання до цих секторальних ініціатив.

Переговори велися на основі концепції трансформації митного тарифу, яка була затверджена ще в 1996 році. І тому на сьогоднішній день ті домовленості, які досягнуті, вони у більшості своїх випадків навіть перевищують ті рівні, які були передбачені концепцією. Це перше.

Друге. Вони мало чим відрізняються від діючого на сьогоднішній день митного тарифу. І якщо ми будемо розглядати певні зміни, то це зміни знову ж таки, які носять косметичний характер.

Якщо охарактеризувати в цілому, то в середньому митний тариф на аграрну продукцію, який передбачений цим протоколом, буде складати приблизно 11 відсотків, на промислову продукцію – 5 відсотків. Але тут треба розуміти, що є продукція, наприклад, серед аграрної – тропічна. І там, звичайно, мита – нуль. Якщо говорити про продукцію, яка відноситься традиційно до тієї, яка виробляється в Україні, то, звичайно, там є найвищі тарифи. Серед найвищих тарифів це мито на цукор. І таке мито складає 50 відсотків.

Промислова продукція, як я вже зазначив, - це також в середньому мито 5 відсотків. Але тут треба теж подивитися, яка структура. Переважно, якщо ми говоримо про сировинну, про комплектуючі і так далі, то, звичайно, що тут мито знижається до нуля. Якщо ми говоримо про продукцію, яка виробляється в Україні, то тут мита більш високі, і вони забезпечують необхідний рівень захисту внутрішнього ринку.

Якщо ми говоримо про сільське господарство, дуже чутливе питання, то ми домовилися в рамках переговорного процесу забезпечити той рівень підтримки, який на сьогоднішній день навіть бюджетом 2008 року ще не досягнуто. І якщо ми говоримо про сукупний рівень підтримки, то це рівень, який не повинен навіть знижуватися, це рівень понад три мільярди гривень.

Поряд з цим ми можемо застосовувати рівні підтримки в рамках жовтої скрині, які складають непродуктову, також понад три мільярди доларів. І яка продуктова, специфічна, - понад 600..., три мільярди гривень. І ще додаткова продуктова підтримка, яка також залежить від валового обсягу виробництва, яка складає приблизно 600 мільйонів. І, якщо говорити про зелену скриню, то це фактично необмежені обсяги.

Якщо говорити на сьогоднішній день, то в рамках бюджету на 2008 рік всі ці кошики складають менше ніж 10 мільярдів гривень і це набагато менше того, що ми можемо застосовувати в рамках Світової організації торгівлі.

Якщо говорити про ринок послуг, то на сьогоднішній день фактично всі ринки послуг регулюються на тому рівні і доступ на ці ринки відбуваються в тих межах, які передбачені діючим українським законодавством. І нам не доведеться нічого змінювати практично, і нічого не застосовувати. Є певні сектори, в яких передбачені перехідні періоди, протягом яких ми маємо пристосуватися до діяльності в рамках Світової організації торгівлі. Це стосується, зокрема, ринку страхових послуг, якщо ви знаєте і ми приймали відповідне законодавство минулого року, то передбачено п’ятирічний перехідний період на доступ до ринку страхових послуг для філії страхових компаній закордонних країн.

Якщо говорити про сферу технічного регулювання, про сферу санітарно, фітосанітарних заходів, то протягом останніх років ми приєдналися і ми активно беремо участь в провідних міжнародних організаціях. Зокрема, якщо ми говоримо про санітарні, фітосанітарні заходи, то це Міжнародне епізоотичне бюро. Ми є членами Кодексу „Елементаріус”, і наші зобов’язання фактично є відображенням тієї ситуації, яка на сьогоднішній день дії в Україні. Тобто, яка відображає рівень захисту цього ринку, вірніше, рівень застосування цих заходів на сьогодні, який діє на ринку України.

Якщо ми говоримо про технічне регулювання, то також це процес все більшого долучення України до визнання і використання міжнародних стандартів. До участі в міжнародних відповідних організаціях, і ви знаєте, що ми є членами і Міжнародної організації стандартизації, ми намагаємося максимально гармонізувати свою систему з міжнародного, європейського і так далі.

Наступний розділ, який стосується захисту прав інтелектуальної власності, тут було зроблено надзвичайно багато, і сьогодні по рівню захисту прав інтелектуальної власності ми, дійсно, наблизились до того рівня, який діє в Європейському Союзі.

Разом з тим, звичайно, що тут є багато роботи, але ця робота вона буде здійснюватися вже в рамках членства в Світовій організації торгівлі. Йдуть переговори в рамках СОТ щодо географічних зазначень, йдуть переговори щодо використання генетиків і так далі, і тому подібне. І тут Україна вже є підготовленою, вона має відповідну законодавчу базу, вона є учасником відповідних міжнародних конвенцій і ми приєднуємось до цієї організації з повним розумінням того, як ми будемо в подальшому працювати.

Можливо, по деяких аспектах дуже часто лунають такі закиди, що ми маємо умови гірші, ніж у інших країн. На сьогоднішній день, я можу сказати так, що Україна має умови, які відповідають тим умовам, які мають країни, що приєдналися протягом останнього часу і вони є далеко не гіршими. І серед прикладів є, наприклад, застосування різних захисних заходів. Ми маємо високо розвинуте законодавство щодо застосування захисних заходів, це і щодо демпінгового імпорту, щодо субсидованого імпорту і так далі. І на сьогоднішній день, навіть в рамках звіту робочої групи, було передбачено, що Україна використовує своє власне законодавство, тому що вона має високо розвинуту систему. Ми можемо застосовувати в разі необхідності інші заходи регулювання, наприклад, експортні мита. На сьогоднішній день ми маємо всі можливості для того, щоб в разі необхідності застосовувати цей інструмент. Ми можемо в разі необхідності застосовувати різноманітні обмеження в разі виникнення тих або інших дисбалансів на ринку.

Тому сьогодні ми цілком, я вважаю, підготовлені до вступу до Світової Організації Торгівлі. І ті закони, які мають бути прийняти, це є закони косметичні, які фактично вводять в обіг ті норми, які викликані вже вимогами часу набагато більше, ніж тими нормами, які передбачені угодами СОТ. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні колеги, записуватися. На запитання і відповіді двадцять хвилин. Прошу, Петро Гасюк.


10:23:46

^ ГАСЮК П.П.

Петро Гасюк, „Блок Юлії Тимошенко”.

Скажіть, будь ласка, шановний пане заступник міністра міністра, а в області транскордонних відносин. Яка користь буде для нашої держави по підписанню даних законів, про які ви говорили. Дякую.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви маєте... Те, що стосується прискорення руху товарів через кордон, маєте на увазі?


ГОЛОВУЮЧИЙ. Він транскордонне співробітництво має на увазі.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Якщо говорити про транскордонне співробітництво, в першу чергу, якщо говорити про відносини з нашими найближчими сусідами, то, звичайно, що це максимально сприятиме по пожвавленню цих відносин, тому що дійсно, мають максимально спрощуватися необхідні процедури не за рахунок того, що Україна буде з свого боку спрощувати ці процедури, а ці процедури будуть гармонізованими. Тобто необхідно буде витрачати набагато менше часу для проходження необхідних формальностей, чи то митні формальності, чи то прикордонні формальності і так далі, і тому подібне.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко, „Наша Україна”.


10:24:58

^ ДАВИДЕНКО А.А.

Андрій Давиденко, Українська народна партія, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

У мене запитання стосовно митних тарифів. Кабінет Міністрів вже вніс проект закону щодо змін митних тарифів, де повністю переходить на нижчі тарифи, причому у процентному співвідношенні на одиницю виміру. У нас на сьогоднішній день діє дуже багато ставок, де зазначається не менше стільки-то євро за одиницю виміру. Це є вимога СОТу, щоб позбавитися саме такої редакції і чи можемо ми залишити таке, щоб було для усунення зловживань на митницях, коли занижується митна вартість розмитнюваного товару, чи можемо залишити подвійну ставку, де буде записано не менше стільки-то євро за одиницю виміру.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте, в рамках Світової організації торгівлі це загальна практика, перехід на адвалорні ставки, тобто у відсотках. І якщо говорити про домовленості, які у нас на сьогоднішній день існують в рамках підписаних протоколів, то у нас тільки по деяких видах продукції залишаються специфічні мита, які по тих видах продукції, які є такі найбільш чутливі з точки зору оцінки, це алкогольна продукція, це тютюнова і так далі.

У більшості випадків ми дійсно, переходимо на адвалорні. Разом з тим, ми повністю гармонізували всі своє законодавство щодо митної оцінки, ми прийняли відповідні пояснювальні примітки щодо визначення митної вартості. Тому на сьогоднішній день митниця озброєна всім необхідним інструментаріям сучасним, які застосовуються всі митниці світу. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.


10:26:46

^ КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний пане заступнику міністра, ви, очевидно, знайомилися з експертним висновком Головного науково-експертного управління. Якщо знайомилися, то чому нам не було надано тих документів, тобто тексту Маракейської угоди про заснування СОТ і, який вплив буде на бюджет мати, я особисто маю намір голосувати за ратифікацію, але я хочу знати, який вплив буде мати негативний на бюджет зменшення і внесення змін до митного, до Закону „Про митний тариф України”, тому що ставки будуть менші за ті пільгові ставки в’їзного мита такі, які є зараз. Тобто ми несемо втрати в бюджеті вже на цей рік, а нам ще треба зараз думати як збільшувати, як зменшувати антиінфляційні заходи, збільшувати і так далі, і зменшувати ці впливи серйозні. Як же тоді, якщо немає ніякої таблиці, ви не робите?


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Що стосується Маракейської угоди. Взагалі тексти всіх угод Світової організації торгівлі, вони були перекладені українською мовою ще в 1998 році, вони декілька разів видавалися, кожному скликанню парламенту відповідні тексти угод, вони передавалися в друкованому вигляді, більше того, вони всі розміщені на сайті. Тому ці угоди, з ними можна познайомитися досить просто.

Те, що стосується зниження мит. Всі відповідні зниження мит, вони відбуваються не спонтанно, всі ці розрахунки, вони робилися, вони розглядалися Митно-тарифною радою. Більше того, в багатьох випадках по тих видах продукції, яка, по яких відбувається зниження дуже часто ці мита є заборонними і імпорт відбувається фактично з країн, з якими у нас є режим про вільну торгівлю і цей режим передбачає нульове мито. Тому інтегрованих... інтегровані показники показують, що ніякого зменшення надходжень до бюджету не буде. Більше того, якщо ми дійсно вирішуємо питання кордону і чіткого контролю на кордоні, то фактично і


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович.


10:29:12

^ ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Валерій Тезійович! У нас частина підписаних двосторонніх протоколів передбачає перехідний період адаптації окремих галузей української економіки до вимог СОТ. Скажіть будь ласка, на якому етапі зараз знаходиться розробка програми адаптації цих галузей до роботи в умовах Світової організації торгівлі? А також чи не вважаєте ви за потрібно одночасно з ратифікацією Протоколу обов’язково розглянути пропозиції Кабінету Міністрів України, які будуть передбачати такі заходи щодо економіки України в цілому і всіх складових, відповідно до підписаних нами протоколів? Дякую.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую за запитання. Ну, якщо говорити про конкретні питання, які випливають з підписаних протоколів, то, як я вже зазначив, в переважній більшості своїх, в переважній своїх більшості ми маємо все необхідне законодавство і діюче на сьогоднішній день законодавство, яке передбачено чи то звітом робочої групи, чи то нормами підписаного протоколу.

Якщо говорити про заходи, то, звичайно, що ці заходи є частиною програми діяльності уряду, традиційно яка затверджується. Тобто, не може бути, з нашої точки зору, окремо заходів для СОТ, окремо заходів для європейської інтеграції, окремо заходів для економіки України. Тобто це інтегровані заходи розвитку нашої країни. І тому вони і повинні розглядатися в цілому. Звичайно, що ми і щорічно і постійно затверджуємо різноманітні заходи, які направлені на те, щоб адаптуватися до тих або інших вимог. Більше того, ми будемо брати участь в переговорах Світової організації торгівлі. Це система, яка розвивається. І нам доведеться весь час щось змінювати і весь час до чогось адаптуватися.

Тому є певні перехідні періоди. Я вже назвав. Страхова галузь. Звичайно, що тут треба розробити необхідне законодавство. Але у нас є п’ятирічний перехідний…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Ще раз про перехідний період повторіть, будь ласка.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. І у нас, наприклад, в даному випадку є п’ятирічний перехідний період. І протягом цього часу треба розвивати цей сектор, треба змінювати правила гри, треба змінювати законодавство для того, щоб адоптуватися до того рівня конкуренції, який буде в разі доступу сюди філій іноземних компаній, але це той час, який треба використати. І тому я повністю з вами згоден, що необхідно чітко формулювати заходи, які будуть направлені на адаптацію до тих або інших вимог, які виникають в рамках СОТ. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов фракція комуністів.


10:31:45

^ НАЙДЬОНОВ А.М.

Я прошу передать слово Адаму Ивановичу Мартынюку.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.


10:31:48

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк фракція комуністів.

Шановний Валерію Тезійовичу, у мене запитання такого порядку.

Перше. Скажіть, будь ласка, якщо ми ратифікуємо Протокол, а не приймемо законодавчих актів, які пропонує уряд. Чи ця ратифікація протоколу буде визнана СОТ, чи нам потрібно буде по-новому щось підписувати і по-новому ратифікувати. Це одне запитання.

І друге. Я хотів би знати чи це вже останнє викручування рук – оці 10 законів – чи після того ще будуть якісь законопроекти ставити до нас чергові вимоги?

І до вас, Арсенію Петровичу, запитання такого порядку. Із 8 законопроектів, які ми сьогодні обговорюємо тільки на три є подання комітетів. Я навіть не бачу подання комітету на основний законопроект, на саму ратифікацію. Напевно, комітет не розглядав. То чи не краще було би сьогодні обмежитися розмовою про ці СОТівські законопроекти, а перенести їх розгляд...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Валерію Тезійовичу.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Адаме Івановичу, я можливо почну з кінця. Чи доведеться нам ще щось приймати. Ну, ви знаєте, світова економіка розвивається. Україна розвивається, звичайно нам доведеться весь час адаптуватися до нових вимог, до вимог конкуренції і так далі. Але це не треба розглядати, що це є вимога СОТ. Це є вимога часу, це є вимога того, що ми повинні бути адекватним гравцем на світовому ринку, конкурентноздатним, тому нам треба адоптуватися до нових вимог.

Те, що стосується Протоколу чи буде він? Значить, я можу сказати наступним чином. Відповідно до угоди Маракейської, яка згадувалась, є там 16 стаття і пункт 4. І там зазначено, що країна, яка приєднується до Світової організації торгівлі, вона забезпечує виконання відповідних угод і протоколів через своє внутрішнє законодавство, через прийняття відповідного законодавства. Якщо ми не приймаємо, це означає, що ми не виконуємо міжнародну угоду, тобто ми порушуємо взяті на себе зобов’язання відповідно до міжнародної угоди. Тобто ми повинні їх виконувати.

Більше того, якщо навіть ми їх порушуємо, то в рамках …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Якщо ми порушуємо, і будь-яка країна, не має таких країн, які не порушують, існує процедура врегулювання суперечок. Тобто на нас може подаватися відповідна скарга окремими країнами щодо конкретного пункту порушення, і буде розглядатися ця суперечка. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ларін передає слово депутату Пеклушенко.


10:34:31

^ ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «регионы».

Вы сделали хороший доклад, Суть которого, примерно, звучит такой фразой: «У нас все будет везде хорошо». Но, к сожалению, наши избиратели живут не везде, они работают на конкретном предприятии, живут на конкретной территории, поэтому их волнует, что произойдет с заводом, что произойдет с территорией. У нас с вами четкие задачи – чтобы, вступив в СОТ, мы нарастили производство, нарастили количество рабочих мест, зарплаты, бюджетные поступления. Все это можно сделать, выработав не правительственную, а национальную программу, которая, прежде всего, может выработаться в стенах Верховного Совета, в комитетах. Нам нужны методы защиты и адаптации на переходной период. Поэтому альтернативы вступления в СОТ нет, и мы поддержим этот протокол после того, как он будет рассмотрен по процедуре в большинстве комитетов Верховного Совета.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.


10:35:43

^ МОВЧАН П.М.

Шановний Богдане Михайловичу. Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Згідно запропонованого документу Україна погоджується скасовувати та не встановлювати кількісних обмежень на імпорт чи застосовувати інші нетарифні заходи, що не передбачені вимогами СОТ. А також у галузі сільського господарства передбачено відмову України від субсидування експорту, і запроваджується обмеження граничного розміру підтримки внутрішнього виробника сільськогосподарської продукції, яка буде впливати на торгівлю.

Я хотів би запитати: чи не впливатимете взагалі на всю аграрну сферу в Україні? Дякую.


ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ну, якщо ви дозволите, я теж відповім, починаючи з кінця. Для того щоб було зрозуміло щодо аграрного сектору в конкретних цифрах: сукупний рівень підтримки, який передбачено нашими протоколами, - 3 млрд. 43 млн. гривень, це перший – той рівень, який є фіксованим. Далі, продуктова підтримка, продуктова підтримка, яка не є фіксованою і яка не перевищує п'ятивідсотковий рівень від валового виробництва і залежить від валового виробництва. Зростає вал – зростає підтримка, це 613 млрд. Не продуктова підтримка, яка теж залежить від валового виробництва, на сьогоднішній день – 3 млрд. 51 млн. Програми „Зеленої скрині” на сьогоднішній день - 2 млрд. 424 млн. Програми „Зеленої”, якщо подивитися на пропорцію між програмою „Зеленими” і програмою „Жовтий”, то серед ста відсотків підтримки „Зелена скриня” – 25 відсотків. В країнах Європи ця підтримка – 75 відсотків, прямо протилежна. Тому ми можемо нарощувати програми зеленої підтримки. Це розвиток інфраструктури, це боротьба із шкідниками, це покращання земель…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.


10:37:44

^ КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний доповідачу, питання вступу України до Світової організації торгівлі – це дійсно достатньо вагоме питання для нашої економіки. Я тут, я тут, шановний. Скажіть, будь ласка, впродовж двох місяців після того, як підписаний був Протокол, які заходи конкретні вже напрацювало Міністерство економіки? Які уточнення і коригування зроблено до того проекту Програми діяльності уряду на цей рік? Як ви вважаєте, яким чином буде впливати це на показники і баланс нашої зовнішньої торгівлі? Ви знаєте, що сальдо від'ємне буде збільшуватись, і динаміка такова, що до кінця року буде вона складати майже більше 10 млрд. доларів? Яким чином треба скоригувати показники і державного бюджету, тобто те, що відповідає 27 статті Бюджетного кодексу?




залишити коментар
Сторінка1/6
Дата конвертації22.11.2012
Розмір1.07 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх