Програми для загальноосвітніх навчальних закладів німецька мова 2-12 класи icon

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів німецька мова 2-12 класи


Схожі
Видавництво
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-12...
Програма для загальноосвітніх навальних закладів з румунською та молдовською мовами навчання...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво Перун...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів рідна мова...
Програма українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів філософія...
Навчальна програма із економіки (академічний рівень) для загальноосвітніх навчальних закладів...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
скачать
Навчально-практичне видання

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

НІМЕЦЬКА МОВА 2—12 класи

Затверджено

Міністерством освіти і науки України


(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували Л. Біркун, Н. Бориско, Н. Басай, Н. Волкова,

Г. Гібтнер, Д. Деренк, З. Коптенко, Л. Король, М. Плющ, М. Яковенко

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Л.Біркун, Н.Бориско, Н.Басай та ін., 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Вступ

Зростаючі потреби в спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, нова освітня система в Україні вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах. Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про створення нової програми з іноземних мов для загальноосвітніх шкіл.

Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює оновлення освітніх технологій. Ця програма ґрунтується на результатах сучасних психолого-педагогічних та методичних досліджень, які розглядають навчання іноземних мов як процес особистісного розвитку учня в контексті "полілогу культур".

Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, враховуючи Рекомендації Ради Європи. Програма не обмежує самостійності й творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо).


^ 2. Рівні володіння іноземною мовою

Випускники середньої школи повинні вміти продемонструвати:

• здатність ефективно використовувати іноземну мову як з метою спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і з метою здобуття та розвитку знань;

• володіння мовленнєвими вміннями (аудіюванням, говорінням, читанням та письмом) на загальному базовому рівні, що відповідає рівню В21 Рекомендацій Ради Європи;

• знання основних синтаксичних, семантичних, граматичних та фонетичних закономірностей іноземної мови, що відповідає рівню В21 Рекомендацій Ради Європи;

• уміння розв'язувати комунікативні завдання з урахуванням соціокультурних і соціолінгвістичних аспектів мови, яка вивчається;

• здатність використовувати навчальний досвід, набутий у середній школі, для подальшої самостійної роботи з метою самовдосконалення в галузі обраної майбутньої професії;

• здатність використовувати автентичний іншомовний матеріал з метою самоосвіти і в особистих цілях.


^ 3. Принципи програми

Основними принципами програми є:

• комунікативна спрямованість;

• особистісна орієнтація;

• автономія учня;

• взаємопов'язане (інтегроване) навчання видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письма).


^ 4. Цілі навчання

Навчання іноземних мов передбачає практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях. Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції, зміст якої можна представити у вигляді схеми:





Мовленнєва та мовна компетенції

Основні мовленнєві вміння включають:

• уміння здійснювати усне спілкування в типових ситуаціях навчально-трудової, побутової та культурної сфер спілкування;

• уміння розуміти на слух основний зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту (читання з розумінням основного змісту, читання з повним розумінням змісту);

• уміння зафіксувати та передати письмово необхідну інформацію.

Учні повинні засвоїти програмовий мовний матеріал як засіб оформлення або розуміння висловлювань у процесі спілкування на рівні, визначеному стандартом. Для цього учням необхідно зрозуміти і засвоїти комунікативні функції засобів спілкування для їх коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно відбирати саме ті мовні і мовленнєві засоби, які є оптимальними для реалізації комунікативного наміру та адекватними в соціально-функціональному плані у сфері спілкування.


^

Соціокультурна та соціолінгвістична компетенція


• Уміння вибирати та використовувати мовленнєві форми для здійснення комунікативних намірів у конкретних ситуаціях.

• Уміння враховувати культурні особливості, правила вербальної та невербальної поведінки в типових ситуаціях спілкування.


^

Дискурсивна компетенція


Здатність керувати мовленням та структурувати його за допомогою тематичної організації, зв'язності, логічної організації, стилю та реєстру, риторичної ефективності.
^

Стратегічна компетенція


— Уміння вибирати ефективні стратегії для розв'язання комунікативних завдань.

— Уміння самостійно здобувати та використовувати знання, планувати навчальний процес і оцінювати свої знання.


^ 5. Обґрунтування змісту


Кінцевою метою програми є розвиток здібностей та здатності учнів користуватися іноземною мовою для досягнення комунікативних цілей.


^ Принципи відбору змісту

Зміст з погляду сфер спілкування, функцій, понять, фонетичного, граматичного та лексичного матеріалу відбирається на таких засадах:

— повторюваність: діапазон виразу для адекватної поведінки буде досягнутий учнем поступово, функції та поняття повторюються щороку циклічно;

— поступове зростання складності: зміст, обраний для ранніх стадій, у цілому буде легшим, ніж для наступних, складність зростатиме поступово;

— мотивація: пріоритет у виборі й послідовності віддаватиметься тим темам, які будуть найбільш необхідними учням;

— потенціал вивчення мови: зміст програми не тільки задовольняє загальні освітні потреби учнів, а й дає змогу також сформувати міцну базу для подальшого самовдосконалення і використання мови у професійній сфері;

— поняття, функції та функціональні показники: сфери спілкування передбачають практику учнів в оперуванні різноманітними поняттями та певними мовними функціями.

Поняття розглядаються як значення та загальні ідеї, необхідні учням для спілкування. Вони поділяються на загальні та специфічні. Загальні поняття (наприклад, час, якість, тривалість, місцезнаходження тощо) можуть з'являтися в кожній темі. Специфічні поняття безпосередньо визначені певною темою (наприклад, дім, їжа, здоров'я тощо).

Функція мови розглядається як мета використання мовної одиниці у висловлюванні. У методиці навчання іноземних мов комунікативні функції, як правило, описуються як категорії поведінки (наприклад, прохання, дозвіл, привітання тощо). Згідно з принципом повторюваності, функції можуть повторюватися в різних темах. Учителі віддаватимуть перевагу тим чи іншим функціям на уроці залежно від наявності навчальних матеріалів.


Функціональні показники визначаються для кожної функції. Функції, які можуть бути виконані в будь-якій розмові чи дискусії (наприклад, зміна теми розмови, пропозиція іншого погляду тощо), не приписуються до певних тем і можуть вживатися в будь-якій з них.


^ 6. Методичні засади сучасного навчання і вивчення іноземних мов


Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у світову систему освіти та європейські заклади освіти, пов'язані з навчанням іноземних мов, здійснюється з урахуванням основних принципів державної освітньої політики в Україні (пріоритетність освіти, її демократизація, гуманізація та гуманітаризація, національна спрямованість, неперервність, багатокультурність і варіативність освіти, відкритість системи освіти та нероздільність навчання і виховання).


Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних і суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює


практичну мету навчання й вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним міжкультурним спілкуванням шляхом формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції та її складових.


^

Особливості комунікативного підходу


• Мова розглядається як засіб спілкування. Перевага віддається оволодінню поняттями та функціями.

• Мова вивчається через особисту діяльність учнів. Вони є головними автономними суб'єктами навчання, які володіють когнітивними й метакогнітивними стратегіями та прийомами оволодіння мовою й іншомовним спілкуванням та відповідають за свої успіхи і невдачі.

• Основними цілями є комунікативна компетенція, соціальна відповідність та прийнятність.

• Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінування на уроках формальних мовних вправ на користь діяльнісно- й інтелектуально-орієнтованих завдань, які дають змогу вивчати іноземну мову як скарбницю культури та соціокультурної інформації, як основний засіб міжкультурного спілкування в процесі цього спілкування.

• Навчання видів мовленнєвої діяльності відбувається інтегровано.

•Типовими завданнями є заповнення інформаційних прогалин, розв'язання проблем, рольова гра, симуляція тощо.

• Типовими формами інтерактивності є групова та парна робота.

• Змінюється роль учителя в процесі навчання. Учитель сприяє спілкуванню, допомагає учням досягти автономності у визначенні цілей та шляхів вивчення іноземної мови, оволодіти мовленнєвими, мовними й невербальними засобами комунікації.

• Змінюється ставлення до помилок. Вони неминучі й розглядаються як свідчення процесу навчання.

• Рідна мова використовується зрідка, за необхідністю, коли це виправдано складною ситуацією.


^

Принципи комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов


Принцип інтерактивності

Навчання будується переважно на завданнях, які

• моделюють інтерактивний характер спілкування – обов'язкову участь двох типів комунікантів – тих, хто продукує висловлювання і тих, для кого це висловлювання призначене, а також наявність ознак їх взаєморозуміння;

• мають важливу рису комунікативної ситуації – інформаційну прогалину. Це означає, що комуніканти володіють різним обсягом інформації або різними частинами однієї й тієї самої інформації, а це спонукає учнів добувати інформацію один в одного і відповідно цінувати один одного як партнерів по спілкуванню і використовувати один одного як ресурс необхідної нової інформації, думки чи досвіду;

• складають логічно пов'язані та взаємозалежні комплекси завдань. Якість виконання кожного наступного завдання залежить від успішності виконання попереднього;

• допомагають узгоджувати навчальні й комунікативні дії, встановлювати та підтримувати стосунки, обмінюватися особистісно-значущою інформацією, співпрацювати в парах, невеличких групах, командах.


^ Принцип мовленнєво-мисленнєвої активності

Навчання будується переважно на завданнях, які:

• моделюють пізнавально-когнітивні процеси – пошуку та відбору інформації, її критичного аналізу, опису, порівняння, зіставлення, протиставлення, узагальнення, інтерпретації, висловлення особистого ставлення, пояснення, обґрунтування тощо;

•формують психолінгвістичні механізми мисленнєво-мовленнєвої діяльності, продукування та сприйняття іншомовного повідомлення – імовірного прогнозування, осмислення, запам'ятовування, реконструювання змісту та форми висловлювання чи повідомлення.


^ Принцип інтеграції

Навчання будується переважно на завданнях, які:

• моделюють реальний цілісний контекст спілкування – поєднання мовленнєвої і немовленнєвої дії, вербального й невербального спілкування, візуальної та звукової репрезентації змісту і форми;

• забезпечують оволодіння видами мовленнєвої діяльності в їх реальній послідовності та взаємозв'язку.

Принцип контекстуалізації

Навчання будується переважно на завданнях, які допомагають сприймати, реконструювати, продукувати висловлювання і тексти як продукти відповідних сфер, стилів та цілей спілкування. Граматичні та лексичні компетенції формуються переважно в контексті виконання завдань з метою вирішення комунікативних цілей.

^
Принцип домінуючої ролі безперекладної семантизації

Використання перекладу переважно обмежується абстрактною лексикою, значення якої важко розкрити за допомогою наочності, моторики, пояснення тощо.


^ 7. Контроль та оцінювання

Методичні засади

Оцінювання вважається невід'ємною та важливою складовою частиною програми. Система оцінювання грунтується на таких засадах:

• оскільки вимоги програми орієнтовані на Рекомендації Ради Європи, то й контроль та оцінювання необхідно проводити відповідно до цих Рекомендацій;

• оцінювання повинно базуватися на методичних засадах, визначених цією програмою, і мати комунікативну спрямованість та оцінювати рівень сформованості в учнів мовленнєвих умінь;

• система оцінювання повинна мати логічну структуру, що характеризується поступовим ускладненням завдань на кожному наступному етапі;

• система оцінювання повинна забезпечити надійні й адекватні вимірники вмінь і знань учнів та включати поточне й підсумкове тестування;

• система оцінювання має мотивуючий, а не караючий учня чи вчителя характер;

• система оцінювання повинна постійно вдосконалюватися.


Мета

Контроль може бути двох типів, поточним та підсумковим, кожний з яких має свої цілі.


Поточний контроль/тестування має на меті:

• допомогти учням відчути свій прогрес у навчанні, усвідомити свої сильні та слабкі сторони, навчити прийомів самоконтролю та вказати шляхи вдосконалення;

• надати інформацію батькам щодо успішності їхніх дітей та визначити, над чим дитині слід працювати, щоб досягти кращих результатів;

• забезпечити зворотний зв'язок для вчителів щодо ефективності їхньої системи викладання, доцільності використання того чи іншого матеріалу та допомогти вчителям скоригувати план роботи в разі потреби.


Підсумковий контроль/тестування має на меті;

• створити учням, батькам та вчителям повну та чітку картину про успішність учня, про його діяльність та досягнення у вивченні іноземної мови в кінці відповідної складової частини навчання (рік, ступінь);

• забезпечити інформацію для вчителя, який відповідатиме за наступний етап навчання.


Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, поліпшення якості знань, навичок і вмінь учнів рекомендується:

  • навчальну діяльність підпорядковувати вирішенню головного завдання — комунікативної спрямованості навчання;

  • для активізації комунікативної діяльності учнів раціонально використовувати різноманітні форми роботи: фронтальні, хорові, групові, парні, індивідуальні;

  • процес навчання мови і мовлення має бути вмотивованим;

  • приділяти більше уваги самостійній і творчій роботі учнів, учити працювати з книгою, словниками та іншою довідковою літературою;

  • уміти використовувати різноманітну інформацію;

  • здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання, враховувати індивідуально-психологічні особливості учнів;

  • у процесі розвитку вміння аудіювання використовувати умовно-комунікативні вправи (аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні) та комунікативні (вправи на аудіювання текстів для одержання інформації);

  • мовлення на уроці максимально наближати до реальної функції мови; воно повинне слугувати знаряддям діяльності учнів і бути вмотивованим у вигляді окремих слів, виразів, структур та в осмислених мовних сполученнях, зміст яких продиктовано даними ситуативними обставинами.



Для загальноосвітніх навчальних закладів



^ Рівень

навчальних

досягнень


Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1


2


3


Письмо


Початковий

1


Учень уміє писати вивчені слова.


2


Учень уміє писати вивчені словосполучення.


3


Учень уміє писати прості непоширені речення.


Середній

4


Учень уміє написати листівку за зразком.


5


Учень уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми.


6


Учень уміє написати короткого особистого листа за зразком.


Достатній

7

Учень уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою, використовуючи опори.


8

Учень уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, скласти план переказу тексту, зробити нотатки.


9

Учень уміє написати повідомлення на запропоновану тему, обґрунтовуючи власні думки, заповнити анкету.


Високий

10

Учень уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа.

11

Учень уміє передати свої міркування з широкого кола питань, використовуючи різноманітні мовні засоби.

12

Учень уміє написати анотацію на повідомлення, реферат, оголошення, заповнити анкету, скласти план.




залишити коментар
Сторінка1/13
Дата конвертації03.11.2012
Розмір1.48 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх