Зміст перелік умовних скорочень icon

Зміст перелік умовних скорочень


Схожі
Методичні рекомендації для студентів спеціальності 03050901 «Бухгалтерський облік» щодо...
Організація участі підприємства у виставці (ярмарку) це створення підприємством-експонентом...
Навчально-тематичний план з дисципліни «Господарське право» Зміст дисципліни «Господарське...
Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства...
Реферат-конспект містить усі основні положення тексту, ілюстративний матеріал, аргументи...
Зміст
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" київ 2009...
Зміст
План Вступ Інформаційні бази в діяльності юристів Інформаційне забезпечення правника...
План лекції Методи дослідження функцій цнс. Нейрон як структурна та функціональна одиниця цнс...
Структура І зміст показників, що визначають початкову підготовку юних гімнасток 7-9 років...
Розподілення навчальних годин І зміст дисципліни «Технологія виробництва металів»...





ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Розділ 1

Злочини, пов’язані з пожежами: класифікація та криміналістична характеристика

    1. Класифікація злочинів, пов’язаних з пожежами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

    2. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з пожежами . .28

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Розділ 2

Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування

2.1. Діяльність органів державного пожежного нагляду у справах про злочини, пов’язані з пожежами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

2.2. Аналіз і оцінка первинних матеріалів про пожежу, які містять ознаки злочину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

2.3. Типові слідчі ситуації і тактичні завдання розслідування . . . . . . . . . . 80

Висновки до розділу . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

Розділ 3

Тактичні особливості проведення окремих слідчих дій у кримінальних справах про злочини, пов'язані з пожежами

    1. Організаційні і тактичні особливості огляду місця події . . . . . . . . . . . 92

    2. Тактичні особливості проведення допитів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

    3. Тактичні особливості проведення обшуку і виїмки . . . . . . . . . . . . . . .129

    4. Підготовка і призначення пожежно-технічної та інших судових експертиз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150

^ Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВСТУП


^ Актуальність теми. Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за досить значну кількість злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж. Ці злочини відносяться до категорії тяжких. Вони завдають величезних втрат і збитків державі і суспільству, згубно впливають на екологічну обстановку в цілому. Так, за даними Міністерства з надзвичайних ситуацій, протягом 2004 року в Україні виникло 47670 пожеж, внаслідок яких загинуло 3783 людини, в тому числі 92 дитини, травмовано 1831 особу. Вогнем було знищено і пошкоджено 17371 будівлю та споруду, 2331 одиницю техніки, 460 голів худоби, 14009 тонн грубих кормів. Матеріальні втрати від пожеж склали 428 млн. 723 тис. грн., з них прямі матеріальні збитки 90 млн. 92 тис. грн.

Розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, є одним з найскладніших, що обумовлено низкою чинників. Останнім часом злочинцями використовуються нові способи підпалів, сучасні технічні засоби, здатні запалювати горюче середовище дистанційно, все частіше пожежа стає наслідком вибуху. Досить часто вогонь використовується для знищення слідів злочинів, маскування їх під нещасний випадок. Кримінальні справи цієї категорії належать до розряду складних, які для свого розслідування потребують від слідчих не лише глибокої криміналістичної підготовки, але й певних знань із галузі пожежно-технічної справи, теорії горіння.

Проблеми методики розслідування злочинів, пов’язаних із пожежами, піддавалися дослідженню в роботах А. Г. Аюпова і І. І. Старокожева [2]; Л. Б. Барон [3]; М. В. Безуглова [4]; М. С. Брайніна [5]; М. Граца [6]; О. С. Григорьяна [7]; А. П. Єгорова [8]; Г. Г. Зуйкова [9]; Ю. В. Іванова [10]; М. І. Ісраїлова [11]; Г. М. Казакова [12; 13]; О. Я. Качанова [14; 15]; В. О. Коновалової [16]; Б. В. Мегорського [17]; С. П. Митричева [18]; Р. А. Міусської [19]; А. В. Мішина;  [20; 12] І. Ф. Пантелеєва [22]; І. О. Попова [23; 24]; Ю. К. Пракшина і С. І. Зернова [25]; В. А. Притузової [26]; А. А. Умаєва [27]; Л. А. Ушакова і В. Г. Палюха [28]; А. І. Федотова, А. П. Ливчикова і Л. Н. Ульянова;  [29] В. Ф. Ханіна [30]; М. Л. Цимбала [31]; З. Е. Шиманової [32; 32] і інших учених, які зробили істотний внесок у розробку даної проблематики та сприяли успішному розкриттю всебічному, повному й об’єктивному розслідуванню даної категорії злочинів. Але найбільш ґрунтовні дослідження проводилися у 60 − 70-х роках минулого століття. Тому у даний час деякі положення, викладені в роботах названих авторів, з огляду на зміни в нормативно-правовому регулюванні забезпечення пожежної безпеки в Україні і розвиток криміналістичної теорії, набувають дискусійного або незавершеного характеру. А деякі з викладених положень і рекомендацій виглядають застарілими.

В Україні останнім часом не проводились узагальнення практики розслідування злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж, та дослідження проблемних питань (за винятком дисертаційного дослідження М. Л. Цимбала “Тактика огляду місця події при розслідуванні пожеж”, 1999 р.). В умовах кардинального оновлення нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки (прийнято Закон України „Про пожежну безпеку” (1993 р.), „Правила пожежної безпеки України” (2004 р.), змін у механізмах вчинення злочинів, багато теоретичних і практичних питань методики їх розслідування залишаються не повністю висвітленими. До них можна віднести, зокрема, питання щодо причини пожежі, класифікацію способів вчинення злочинів даної категорії, особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування, тактичні особливості проведення слідчих дій і деякі інші проблеми окремої методики розслідування.

Потреби слідчої і судової практики вимагають оновлення методики розслідування злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж, відбиття у її положеннях і рекомендаціях законодавчих змін і особливостей механізму вчинення цих злочинів. Названі обставини й обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена відповідно до: Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 − 2005 роки, затвердженої Наказом МВС України від 30 червня 2002 року № 635 (п. 10 розділу 5); Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 − 2005 роки (п. 6.6), затвердженими Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 року).

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення основних положень методики розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, на основі аналізу судово-слідчої практики та оновленої нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки, а також спеціальної літератури. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні основні задачі.

1. Визначити особливості механізму злочинів, пов’язаних з пожежами, визначити структуру криміналістичної характеристики злочинів цієї категорії, виявити взаємозалежності між її елементами.

2. Проаналізувати нормативно-правові акти, що регулюють питання забезпечення пожежної безпеки, і притягнення до юридичної відповідальності за їх порушення, визначити їх вплив на зміст методики розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.

3. Визначити особливості порушення кримінальних справ у зв’язку з виявленням пожеж і сформулювати рекомендації щодо аналізу та оцінки первинного матеріалу у справах зазначеної категорії.

4. Проаналізувати проблемні питання діяльності підрозділів Державного пожежного нагляду як органів дізнання у справах про злочини, пов’язані з пожежами, і сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності взаємодії з ними слідчих.

5. Уточнити й систематизувати обставини, які підлягають доказуванню у справах, пов’язаних з пожежами.

6. Сформулювати рекомендації, які відображають особливості тактики підготовки і проведення окремих слідчих дій.

7. Визначити особливості підготовки та призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів даної категорії, сформулювати відповідні рекомендації.

Об’єктом дисертаційного дослідження є механізм вчинення злочинів, пов’язаних з пожежами, законодавство, яке регулює суспільні відносини в галузі пожежної безпеки, а також діяльність правоохоронних органів з виявлення, розкриття та розслідування злочинів даної категорії.

Предметом дослідження є елементи механізму вчинення злочинів, що викликають виникнення пожеж, у їх взаємозв’язку, а також організаційно-тактичні особливості діяльності органів досудового слідства та дізнання з розкриття й розслідування зазначеної категорії злочинів.

^ Методи дослідження. Автор керувався загальним діалектичним методом наукового пізнання, застосування якого дозволило дослідити взаємозв’язок окремих елементів предмета дослідження в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Спеціальні наукові методи дослідження, такі, як методи логіки − аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші, були використані під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, точок зору різних авторів щодо окремих проблем предмета дослідження; системно-структурний метод − під час дослідження елементів механізму вчинення злочинів, пов’язаних з пожежами; порівняльно-правовий метод − при дослідженні кримінального, кримінально-процесуального законодавства та нормативно-правових актів, які регулюють відносини в галузі пожежної безпеки; історичний метод − при дослідженні розвитку окремих концепцій з проблем методики розслідування злочинів; соціологічні методи − під час збору додаткової інформації про механізм вчинення злочинів, пов’язаних з пожежами та особливості їх розслідування.

Правовою основою дисертаційного дослідження є: Конституція України []34; Кримінальний кодекс України [35]; Кримінально-процесуальний кодекс України [36]; Закони України “Про міліцію”,  [37] “Про пожежну безпеку”  [38], “Про оперативно-розшукову діяльність” [39], “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [40]; “Про судову експертизу” [41];Правила пожежної безпеки в Україні [42], відомчі нормативні акти МВС та МНС України, постанови Пленуму Верховного Суду України та інші нормативно-правові акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Емпіричною базою дисертації стали результати проведених за спеціально розробленими автором анкетами вивчення й узагальнення близько 370 кримінальних справ та 130 матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами пожеж, які відбулися в Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській областях та АР Крим. Окрім того, проведено анкетування 150 слідчих та працівників органів дізнання, а також використано особистий багаторічний досвід роботи дисертанта на різних посадах в органах внутрішніх справ.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні основних положень методики розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, на основі аналізу сучасної судово-слідчої практики та оновленої нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки і притягнення до юридичної відповідальності за відповідні правопорушення. У результаті проведеного дослідження отримані такі результати, що мають певний ступінь новизни:

− удосконалено визначення понять “пожежа”, “пожежна безпека”, “підпал”, “порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”;

− уперше розроблено криміналістичну класифікацію злочинів, пов’язаних з пожежами, де в якості підстави класифікації обрано характер дій винної особи та мотиви вчинення злочину;

− удосконалено криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних з пожежами, зокрема, розглянуто відповідно до класифікаційних груп такі її елементи, як спосіб вчинення злочину, типові сліди, відомості щодо особи злочинця, мета й мотиви злочину;

− удосконалено положення щодо особливостей аналізу й оцінки первинних матеріалів за фактом пожежі, які містять ознаки злочину;

− отримали подальший розвиток положення щодо діяльності підрозділів Державного пожежного нагляду як органів дізнання у справах про пожежі, а саме: запропоновано зміни до норм кримінально-процесуального закону, та Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, які визначають компетенцію цих органів;

− дістали подальший розвиток особливості тактичних завдань розслідування, зокрема, доповнено і систематизовано перелік обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні злочинів означеної категорії;

− одержали подальший розвиток положення щодо особливостей проведення окремих слідчих дій, таких, як огляд місця події, допит, підготовка та призначення судових експертиз.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони містять положення і висновки, які можуть бути використані безпосередньо органами досудового слідства та дізнання при розслідуванні злочинів, пов’язаних з пожежами.

Результати дисертації впроваджені у практичну діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ та органів дізнання Департаменту пожежної безпеки МНС України, а також у навчальний процес Національного університету внутрішніх справ та Академії цивільного захисту України.

За результатами дослідження розроблені і направлені до Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства України, про що є відповідний акт впровадження.

^ Апробація результатів дисертації. Результати дослідження що включені до дисертації, оприлюднені під час науково-практичних конференцій, що проводились у Національному університеті внутрішніх справ ( 1996, 2001 роки.), Луганській академії внутрішніх справ (1999, 2004 роки).

Пропозиції і рекомендації, сформульовані на підставі узагальнення й аналізу слідчої практики органів внутрішніх справ, використані дисертантом під час проведення практичних семінарів зі співробітниками Державного пожежного нагляду і слідчими, що спеціалізуються у розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних з пожежами. Матеріали дослідження використано при підготовці методичних вказівок і рекомендацій до практичних занять з окремих тем курсу “Криміналістика”.

Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових статей, чотири з яких − у фахових наукових виданнях, де висвітлено основні положення дисертаційного дослідження та одна публікація тез доповіді.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
^

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ



У результаті проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки і пропозиції:

1. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, повинна охоплювати всі злочини, в механізмі яких існує пожежа. Це є можливим і необхідним, оскільки ці злочини, незважаючи на їх різноманітність за кримінально-правовими ознаками, мають спільну з криміналістичної точки зору рису. Вона полягає в тому, що ці злочини залишають однакові наслідки – результати дії вогню, які, як правило, і є підставою порушення кримінальної справи і початку досудового розслідування. Схожість механізму злочинів даної категорії обумовлює й схожість основних положень методики їх розслідування.

Разом з тим у межах даної групи злочинів, об’єднаних наявністю в їх механізмі пожежі, можуть бути виділені й певні підгрупи на підставі ознаки, яка впливає на предмет доказування та особливості проведення окремих слідчих дій. Такою підставою є характер дій винної особи, а також мотив і мета злочину (підпал чи порушення правил пожежної безпеки) та їх відповідні ознаки. За цією підставою склади злочинів зазначеної категорії розподіляються на: 1) злочини, де вогонь застосовується особою навмисно як засіб заподіяння шкоди; 2) злочинні діяння, пов’язані з порушенням правил поводження з джерелами підвищеної пожежної небезпеки. Наявність таких підгруп злочинів, пов’язаних з пожежами, допускає можливість розробки й відповідних окремих методик розслідування.

2. Відповідно до класифікаційних груп (підгруп) злочинів, пов’язаних з пожежами, повинна будуватися і їх криміналістична характеристика, яка відображає: особливості місця і обстановки, способи вчинення і приховування злочину; типові сліди – ознаки підпалу чи порушення правил пожежної безпеки; особу злочинця і потерпілого.

Злочинам, у яких засобами заподіяння злочинної шкоди виступає вогонь, притаманні однакові специфічні сліди – наслідки впливу небезпечних факторів пожежі, що характеризують умови виникнення і напрямки розвитку пожежі. Лише за умови їх точного визначення можливе правильне встановлення осередку пожежі і причини її виникнення, визначення винної особи. Від цього залежить правильна кримінально-правова кваліфікація діянь і, відповідно, визначення напрямку розслідування, необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

3. Особливістю порушення кримінальних справ про злочини, пов’язані з пожежами, є те, що цьому, як правило, передує діяльність органів Державного пожежного нагляду України з установлення безпосередніх причин загоряння. Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність цих органів, містять низку прогалин і суперечностей, які породжують труднощі в налагодженні тісної взаємодії слідчих з цими органами. Для точного визначення компетенції органів державного пожежного нагляду як органів дізнання, п.6 ст. 101 КПК України (п. 5 ст. 41 проекту КПК), було б доцільно викласти у такій редакції: “органи державного пожежного нагляду – у справах про пожежі”. Необхідним є й приведення у відповідність норм Кримінально-процесуального кодексу України, де органи ДПН визначаються як органи дізнання, які мають право на оперативно-розшукову діяльність, і Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, де цього не передбачено.

При вирішенні питання про порушення кримінальної справи за фактом пожежі потрібно виходити з типових ознак злочинів певних класифікаційних груп і підгруп. Саме ці типові ознаки (сліди), виявлені у достатній кількості, виступають підставою до порушення кримінальної справи за тією чи іншою статтею Кримінального кодексу України. Такими ознаками виступають: по-перше, дані, які характеризують злочинне діяння, тобто стосуються причини пожежі; по-друге, дані, що характеризують наслідки пожежі. На цьому базується і виділення типових слідчих ситуацій. У всіх випадках саме характер злочину, який у свою чергу обумовлюється причиною виникнення пожежі, визначає особливості предмета доказування і, відповідно, тактичних завдань розслідування.

4. Особливістю тактичних завдань розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, є те, що під час досудового розслідування потрібно встановити: а) обстановку, що передувала пожежі; б) обставини виникнення і розвитку пожежі; в) обстановку, що склалася після пожежі. Саме ця інформація, встановлена з усією повнотою при проведенні слідчих дій, дає змогу вирішити низку юридичних питань стосовно винності певної особи та обставин, які пом’якшують чи обтяжують її відповідальність.

Саме на вирішення названих завдань розслідування спрямовані такі слідчі дії, як огляд місця пожежі, допити свідків-очевидців і потерпілих, обшук і виїмка, призначення пожежно-технічної та інших експертиз.

5. Огляд місця події (пожежі) спрямований, перш за все, на встановлення і фіксацію післяпожежної обстановки. Швидко відшукати сліди і визначити ознаки злочину допомагають знання закономірностей процесу горіння і розвитку пожежі. У зв’язку з цим особливого значення набуває використання допомоги пожежно-технічного спеціаліста, який, використовуючи знання в галузі пожежної справи і теорії горіння, допомагає визначити осередок пожежі і шляхи поширення вогню, зможе пояснити механізм утворення слідів, перевірити дотримання правил пожежної безпеки, справність засобів виявлення і гасіння пожежі.

6. Проведення допитів має своєю метою встановлення допожежної і пожежної обстановки. Допити очевидців пожежі (це можуть бути потерпілі і свідки події, особи, які брали участь у гасінні пожежі) спрямовані насамперед на встановлення пожежної обстановки (обставини виявлення пожежі, її розвитку і гасіння). Інші особи можуть бути допитані про допожежну обстановку. Для проведення таких допитів велике значення має чітке знання слідчим переліку цих обставин та їх значення для вирішення завдань кримінального судочинства у справах зазначеної категорії.

7. Під час розслідування злочинів першої класифікаційної групи, при вчиненні яких використовується підпал, типовим є проведення обшуку з метою виявлення знарядь і засобів підпалу, одягу зі слідами горючих рідин і взуття, в якому палій був на місці злочину, речовин, якими він намагався видалити на собі, одязі і взутті сліди сажі, горючих речовин і інших матеріалів. Особливості цих предметів, відповідно, обумовлюють і визначення можливих місць їх знаходження (переховування), тактику пошукових дій.

8. Підготовка та призначення пожежно-технічної експертизи є однією з найбільш важливих і ефективних форм використання спеціальних знань у ході розкриття і розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами. Саме вона на підставі встановлених обставин допожежної, пожежної і післяпожежної обстановки дозволяє зробити висновки щодо безпосередніх причин пожежі і визначити осіб, які несуть відповідальність за порушення правил протипожежної безпеки.

9. Отримані в результаті дисертаційного дослідження висновки можуть бути використані в наукових дослідженнях з удосконалення методик розслідування окремих класифікаційних груп і підгруп злочинів, пов’язаних з пожежами. Окремі положення дисертації можуть бути використані безпосередньо працівниками органів дізнання і слідчими під час розслідування конкретних злочинів зазначеної категорії.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
^

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Статистичний аналіз пожеж у Харківській області за 2004 рік. – Харків: Управління МНС України в Харківській області, 2005. – Таблиця №1.

  2. Аюпов А. Г., Старокожев И. И. Методика расследования пожаров. (в помощь работникам пожарной охраны и следователям). − Ташкент, 1972. − 200 с.

  3. Барон Л. Б. Судебная пожарно-техническая экспертиза на предварительном следствии и в суде: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / ВИИСЭ МЮ СССР. – М., 1986. − 18 с.

  4. Безуглов М. В. Расследование поджогов и преступных нарушений правил пожарной безопасности: Автореф. дис... канд. юрид. наук / ВЮЗИ. − М., 1972. − 18 с.

  5. Брайнин М. С. Расследование дел о пожарах. Методическое пособие для прокурорско-следственных работников. − М., 1956. − 152 с.

  6. Грац М. Методика расследования поджогов (по материалам ЧССР): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Академия МВД СССР. − М., 1987. − 22 с.

  7. Григорьян А. С. Расследование поджогов. − М.: „Юрид. Лит.”, 1971. − 128 с.

  8. Егоров А. П. Расследование по делам о пожарах в поездах: Метод. пособие. − М., 1952. − 164 с.

  9. Зуйков Г. Г. Расследование поджогов и преступных нарушений правил пожарной безопасности. − М.: ВШМ МВД СССР, 1968. – 46 с.

  10. Иванов Ю. В. Расследование и предупреждение поджогов, совершаемых осужденными в исправительно-трудовых учреждениях: Автореф. дис... канд. юрид. наук / Свердл. юрид. ин-т. − Свердловск, 1982. −16 с.

  11. Исраилов М. И. Расследование поджогов и преступного нарушения правил пожарной безопасности: Лекция. − Ташкент: НИИ РИО ТВШ МВД СССР, 1974. − 31 с.

  12. Казаков Г. Н. Расследование и предупреждение поджогов, совершаемых с целью сокрытия преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. − М., 1974. – 20 с.

  13. Казаков Г. Н. Расследование пожаров в торгово-складских помещениях. − М.: 1977. − 80 с.

  14. Качанов А. Я., Кабанов В. Н. Расследование уголовных дел о пожарах: Пособие. − М.: ВНИИ МВД СССР, 1987. − 96 с.

  15. Качанов А. Я Расследование уголовных дел о пожарах: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / ВНИИ МВД СССР. – М., 1988. − 22 с.

  16. Коновалова В. О. Основи методики розслідування підпалів і злочинних порушень протипожежних правил // Криміналістика: Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів. Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. В.Ю.Шепітька. − Х.: Право, 1998. −С. 330 − 342.

  17. Мегорский Б. В. Методика установления причин пожаров. − М.: Стройиздат, 1966. − 348 с.

  18. Митричев С. П. Методика расследования поджогов и преступных нарушений правил пожарной безопасности: Лекция для студентов ВЮЗИ. − М.: ВЮЗИ, 1959. − 48 с.

  19. Миусская Р. А. Расследование поджогов совершаемых в целях маскировки других преступлений: Автореферат дис. … канд. юрид. наук / ВЮЗИ. – М., 1975. – 22 с.

  20. Мишин А. В. Расследование поджогов личного имущества граждан. Казань.: Изд-во Казан. ун-та, 1991. − 128 с.

  21. Мишин А. В. Расследование поджогов личного имущества граждан: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Казан. гос. ун-т. − Казань, 1986. − 24 с.

  22. Пантелеев И. Ф. Расследование и профилактика взрывов, пожаров, крушений и авиапроисшествий. − М.: „Юрид. лит.” 1975. − 208 с.

  23. Попов И. А. Расследование пожаров: Правовое регулирование. Организация и методика: Учеб. пособие. − М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфор», 1998. − 310 с.

  24. Попов И. А. Расследование преступлений, связанных с пожарами. М.; "Инфра-М", 2001. − 167 с.

  25. Пракшин Ю. К., Зернов С. И. Методика осмотра места пожара. − К.: РИО МВД УССР, 1988. − 168 с.

  26. Притузова В. А. Основные вопросы методики расследования дел о поджогах. − М.: ВЮЗИ, 1951. − 137 с.

  27. Умаев А. А. Использование математических методов и моделей в расследовании дел о пожарах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / вюзШ МВД СССР. − М., 1990. − 19 с.

  28. Ушаков Л. А., Палюх В.Г. Дознание по делам о пожарах. − Х.: ХИПБ МВД Украины, 1995. – 145 с.

  29. Федотов А. И., Ливчиков А. П., Ульянов Л. Н. Пожарно-техническая экспертиза. − М.: Стройиздат, 1986 . − 271 c.

  30. Ханин В. Ф. Тактические операции при возбуждении и расследовании уголовных дел по пожарам: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / БГУ. − Минск, 1988. − 18 с.

  31. Цимбал М. Л. Огляд місця події у справах про пожежі: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 20 с.

  32. Шиманова З. Е. Пожарно-техническая экспертиза. − М.: МКХ РСФСР, 1963. − 86 с.

  33. Шиманова З. Е. Назначение и проведение пожарно-технической экспертизы: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. − М., 1964. − 16 с.

  34. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.  1996. – № 30.  Ст. 141.

  35. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року (набрав чинності з 1 вересня 2001 року) // Відомості Верховної Ради України.  2001. № 25-26.  Ст. 131.

  36. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 2.  Ст. 15 (із наступними змінами і доповненнями станом на 1 червня 2004 року).

  37. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 4.  Ст. 20.

  38. Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 5.  Ст. 21.

  39. Про оперативно розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 22.  Ст. 303.

  40. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 35.  Ст. 358.

  41. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 28.  Ст. 232.

  42. Правила пожарной безопасности в Украине НАПБ А.1.001 − 95 // Нормативно-правовые акты по пожарной безопасности. – Ч.1. – Консультационно-юридический центр „Закон и право” Украина. − 2002. − с. 51 − 268.

  43. ДСТУ – 2272-93 “Пожежна безпека. Терміни та визначення”. – К., 1993.

  44. Правила обліку пожеж: Затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від  від 4 вересня 2003 року № 1402).

  45. Девлишев П. П. Пожар и его развитие. Основные понятия и определения // Пожарная тактика: Учеб. пособие для пожарно-технических училищ и нач. состава пожарной охраны / И. Ф. Кимстач, П. П. Девлишев, Н.М.Евтюшкин. − М.: Стройиздат, 1984. − 590 с.

  46. Тихий В. П. Злочини проти громадської безпеки // Кримінальне право України: Підруч. для студ. Вищ. навч. закл. освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право 2002. – С. 231 − 253.

  47. Колышкина В. Ф. Уголовная ответственность за уничтожение и повреждение имущества: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1977. − 19 с.

  48. Кримінальна справа №1-696/98 // Архів Харківського районного суду Харківської області.

  49. Сирота С. И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними. − М., 1968. − 159 с.

  50. Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996. − 240 с.

  51. Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного суду України від 2 липня 1976 р. № 4 // Вісник Верховного суду України − 2000. − №2 (18). − С. 10.

  52. Ушаков Л. А. Уголовное право и деятельность органов Государственного пожарного надзора: Учеб. пособие. − Х: УНК ХГТУСА−ХПТУ, 1994. – 40 с.

  53. Гаврик С. Б., Корчева З. Г. Злочини проти громадської безпеки // Кримінальне право України: Особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / За ред професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. − С.231 − 253.

  54. Тихий В. П. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности обращения с общеопасными предметами: Учеб пособие. – К.: УМК ВО, 1989. − 160 c.

  55. Касымов Б. Организационные и правовые основы пожарной безопасности. – Ташкент: “Мехнат”, 1990. − 230 с.

  56. Окнян В. К. Кримінально-правова відповідальність за порушення правил пожежної безпеки: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченко. – К., 1997 – 23 с.

  57. Демидов П. Г. Основы горения веществ. − М.: Изд-во МКХ РСФСР, 1951. −324 с.

  58. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования. – М., 1991.

  59. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоиздат, 1985.

  60. СНиП 2.08.01 – 89* Жилые здания.

  61. Рыжаков А. П. Уголовно-процессуальное регулирование государственного пожарного надзора и проблемы его применения. – Магадан: ПАСС УВД Магаданской области, 1992. − 192 с.

  62. Тіщенко В.В. Концептуальні основи розслідування корисливо-насильницьких злочинів: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 34 с.

  63. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции. − Х.: Юрид. институт, 1976. − 28 с.

  64. Салтевский М. В. Криминалистика в современном изложении юристов: Учеб. и практ. пособие. − Х.: ИМП «Рубикон», 1997. − 432с.

  65. Каплун С. А. Анализ опасных факторов техногенных аварий в зоне действия сил защиты объекта // Право і безпека. −2003. − Т.2. − С. 182 − 188.

  66. Корма В. Д. Основы криминалистической классификации техногенных источников повышенной опасности // «Черные дыры» в Российском законодательстве. – 2004. – № 1. – С. 346 − 356.

  67. Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. – Х.: Юрид. институт, 1985. – 92 с.

  68. Селиванов Н. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования // Социалистическая законность. – 1977. – № 2. – С. 56-59.

  69. Возгрин И. А. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. − Л.: Лениздат, 1976. – 147с.

  70. Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования // Методика расследования преступлений. − М., 1976. − С. 94 − 95.

  71. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів: Навчальний посібник. – К.: НВТ “Правник” - НАВСУ, 1997. – 41 с.

  72. Бахін В., Лук’янчиков Б. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів // Правничий часопис Донецького університету. – Донецьк. – 2000. – № 1 (4). – С. 39-43.

  73. Журавель В. Криміналістична характеристика злочинів: реальність чи ілюзія? // Правничий часопис Донецького університету. – 2001. – № 1. – С. 56-60.

  74. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений. – Мн.: Амалфея, 2001. – 304 с.

  75. Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений: Сб. науч. статей / Редкол. И.Ф. Герасимов (отв. ред.) и др. − Вып. 69. – Свердловск: УрГУ, 1978.

  76. Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. трудов. − М.: Всесоюзн. инстит. по изучению причин и разраб мер по предупр. преступности, 1984. − 106 с.

  77. Белкин Р. С. Курс криминалистики: В 3-х т. – Т.3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. − М.: Юристъ, 1997. − 480 с.

  78. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. − М.: МГУ, 1978. − 98 с.

  79. Макаренко Е. И. Особенности расследования квартирных краж, совершаемых группой лиц: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Академия МВД СССР. − М., 1984. – 22 с.

  80. Коновалова В. Е., Колесниченко А. Н. Теоретические проблемы криминалистической характеристики // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. трудов. − М.: Всесоюзн. инстит. по изучению причин и разраб мер по предупр. преступности, 1984. − С. 16.

  81. Гаенко В. И. Расследование хищений государственного или общественного имущества, совершённых путём мошенничества: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Харьковский юрид. институт им. Ф.Э. Дзержинского. – Х., 1983. – 16 с.

  82. Салтевський М. В. Криміналістика: Навчально-довідковий посібник. − К.: НВТ „Правник”, 1996. − 159 с.

  83. Журавель В. А. О структуре частной криминалистической методики // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып.47. - Киев, 1995. -с. 63.

  84. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. трудов. − М.: Всесоюзн. инстит. по изучению причин и разраб мер по предупр. преступности, 1984. – С.43 − 48.

  85. Сенчик Н. А. Криминалистическая характеристика преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1983. – Вып.26. – С.26 −31.

  86. Образцов В. А. Расследование поджогов // Криминалистика / Под ред. д.ю.н. проф. В.А.Образцова − М.: Юрист, 1995. − С.482−486.

  87. Криминалистика: Учебник / Под ред. І. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова − М.: Юрид. лит., 1988. − 672 с.

  88. Оркин А. Н. Журавлев Ю. И. Расследование лесных пожаров: Учеб. Пособие. – Хабаровск: Хабаровская высш. школа МВД СССР, 1989 – 80 с.

  89. Мегорский Б. В. Расследование пожаров и случаев невыполнения правил и требований пожарной безопасности // Организация и методика проведения работы органами Государственного пожарного надзора / Ф. В. Логвинов, Н. К. Терещенков, Н. К. Гогин, Б. В. Мегорский, М. И. Дубакин. − М., 1956. − 204 с.

  90. Колесніков В. В Криміналістична характеристика в структурі методики розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами // Право і безпека. − 2004. − Т.3. – №4. – С.78 − 80.

  91. Бахин В. П. Криминалистическая методика: Лекция. − К., 1999. − 27 с.

  92. Зуйков Г. Г. Учение о способе совершения преступления // Специальный курс криминалистики: Учебник. − К., 1987. − С.41 − 57.

  93. Кримінальна справа № 1 – 358 // Архів Харківського апеляційного суду за 1996 р.

  94. Кримінальна справа № 1-247 // Архів Нікопольського місцевого суду Дніпропетровської області за 2000 р.

  95. Кримінальна справа № 57990012 // Архів СУ УМВС України в Харківській обл. за 1999 р.

  96. Статистический анализ пожаров по Харьковской области за 1995 год. – Х.: УГПО УМВД Украины в Харьковской обл., 2004. – 27 с.

  97. Дагель П. С. Особенности личности неосторожного преступника // Теоретические проблемы учения о личности преступника: Сб. науч. трудов. – М., 1979. − С.128 − 129.

  98. Квашис В. Е. Профилактика неосторожных преступлений: Учебное пособие / Под. ред. В.Н. Брызгалова. – К.: КВШ МВД СССР, 1981. – 78 с.

  99. Дагель П. С. Неосторожное преступление (Общая характеристика неосторожного преступления в сфере использования техники) // Проблемы борьбы с преступностью: Межвуз. темат. сб. − Вып.2. − Владивосток: ДВГУ, 1978. − С.122 − 124.

  100. Марков А. Я., Власова Н. А., Корнева Л. С., Стеснова Т. И. Проблемы дознания // Проблемы предварительного следствия и дознания: Сб. научных тр. − М.: ВНИИ МВД РФ, 1994. − С.28 − 41.

  101. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Проект, підготовлений робочою групою Верховної Ради України І.Г. Біласом, О.М. Бандуркою та ін. – К.: Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 2003.

  102. Положення про органи дізнання в системі МНС України: Затверджено Наказом МНС України від 27.04.2004 № 187 // Офіційний вісник України. − 2004. −№ 23. − Ст. 1576.

  103. Положення про Державну пожежну охорону: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 // Збірка постанов Уряду України. − 1994. − № 11. − Ст. 270.

  104. Наказ МНС України від 27.04.2004 р. № 187 Про затвердження Положення про органи дізнання в системі МНС України // Офіційний вісник України. − 2004. − № 23. − Ст. 1576.

  105. Настанова з організації роботи органів державного пожежного нагляду: Затверджено наказом МВС України від 15 січня 2001 року № 28.

  106. „О судебной практике по делам об уничтожении или повреждении государственного, общественного имущества и личного имущества граждан путем поджога или вследствие нарушения правил пожарной безопасности”: Постановление Пленума Верховного Суда СССР от 2 марта 1989 г. № 3 // Бюллетень Верховного Суда СССР. − 1989. − №3. – С. 11 − 15.

  107. Колесніков В. В. Про уточнення термінології, яка використовується у кримінальному та кримінально-процесуальному кодексах стосовно злочинів, пов’язаних з пожежами // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. − С. 192 − 195.

  108. Донцов А. М. Проблема соотношения дознания и предварительного следствия в советском уголовном процессе: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук /ЛГУ. − Л., 1971. − 15 с.

  109. Омельченко Т. В. Дізнання в кримінальному процесі України: становлення і розвиток // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. − С. 185 − 187.

  110. Крылов И. Ф., Бастрыкин А. И. Дознание в советском уголовном процессе // Розыск, дознание, следствие: Учеб. пособие. − Л.: изд-во. ЛГУ, 1984. − С. 97 − 115.

  111. Галаган В. Стан нормативного забезпечення діяльності органів дізнання по встановленню обставин пожеж // Право України. – 2000. – №7 − С. 73 − 76.

  112. Бандурка А. М., Горбачев А. В. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ. − К.: РИО МВД Украины, 1994. − 160 с.

  113. Слинько С. В., Козина А. А., Юрченко Л.В. Полномочия органа дознания. Учеб. пособие. − Х.: РИФ „Арсис, ЛТД”, 1998. − 72 с.

  114. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. − Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1975. − 151 с.

  115. Устав Службы пожарной охраны МВД Украины: Утв. приказом МВД Украины от 29 марта 1995 года № 188. – К.: МВД Украины, 1995.

  116. Про взаємодію органів внутрішніх справ України та органів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами: Наказ Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи від 26.08.2003 № 943/302 // Офіційний Вісник України. − 2003. – № 39. − Ст. 2089.

  117. Гапанович Н. Н. Отказ в возбуждении уголовного дела. − Мн.: Изд-во БГУ, 1967 − 187 с.

  118. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Х.: Издательство «КримАрт», 1998. – 340 с.

  119. Чувилев А. А. Рассмотрение и разрешение органами дознания заявлений и сообщений о преступлениях. Непосредственное обнаружение ими признаков преступления // Дознание в органах внутренних дел: Учеб. пособие.   М.: МВШМ МВД СССР, 1986. – 147 с.

  120. Кримінальна справа № 85970014 // Архів СУ УМВСУ в Харківській області за 1997 рік.

  121. Герасимов И. Ф. Криминалистическая тактика и следственная ситуация // Теоретические проблемы криминалистической тактики. – Свердловск, 1981. − С.13 − 18.

  122. Гавло В. К. О следственной ситуации и методике расследования хищений совершаемых с участием должностных лиц // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С.90.

  123. Матусовский Г. А. Ситуаційний підхід до розслідування злочинів. // Криміналістика: Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів. Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. В.Ю.Шепітька. − Х.: Право, 1998. − С.165 − 170;

  124. Селиванов Н.А. Типовые версии, следственные ситуации и их значение для расследования // Социалистическая законность. – 1985. – № 7. – С. 52-55.

  125. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы: От теории – к практике. − М.: Юрид. лит., 1988. − 304 с.

  126. Волобуєв А. Ф Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва: Навч. посібник. За ред. проф. О.М. Бандурки. – Х.: Рубікон, 2000. – 272 с.

  127. Криминалистика. (Учебник для юрид. вузов) / Отв. ред. С.А. Голунский. – М.: Госюриздат, 1959. – 511 с.

  128. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н. П. Яблоков. − 2-е изд., перераб. и доп. − М.: Юрист, 2001. − 718 с.

  129. Возгрин И. А. Криминалистические методики расследования преступлений // Курс криминалистики: В 3 т. Т.ІІ. Криминалистическая методика: Методика расследования преступлений против личности, общественной безопасности и общественного порядка / Под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. − СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2004. − C. 53 −94.

  130. Белкин Р. С. Курс криминалистики.: Учеб. пособие для вузов. – 3-е изд., дополненное. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.

  131. Пантелеев И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений // Криминалистика.: Учебник / Под ред. И.Ф.Пантелеева, Н.А. Селиванова. − М.: Юрид. лит., 1984  С.365  377.

  132. Колесниченко А. Н. Структура и содержание методики расследования отдельных видов преступлений // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / В. К. Лисиченко, В. И. Гончаренко, М. В. Салтевский и др.; Под ред. В. К. Лисиченко − К.: Выща шк.: Головное изд-во, 1988. − С. 7 − 15.

  133. Матусовський Г. А. Загальні положення криміналістичної методики розслідування злочинів // Криміналістика: Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів. Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. В. Ю. Шепітька. − Х.: Право, 1998. − с. 135 − 143.

  134. Порубов Н. И. Общие положения криминалистической методики // Андреев И. С. и др. Курс криминалистики / И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов.; Под ред Н. И. Порубова. − Мн.: Вышейш. шк., 2000. – 335 с.

  135. Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ. Монография. – Одесса: Юридична література, 2002. – 360 с.

  136. Бегалиев К., Попов В.И. Теоретические вопросы осмотра места происшествия // Вопросы борьбы с преступностью. − М., 1983. − Вып. 39. −  С.59 − 61.

  137. Жданов А. Г., Попов И. А. Система действий руководителя осмотра на месте происшествия со следами пожара // Бюллетень ГСУ МВД СССР. – М. – 1990. − №5/(67) − С.108 − 115.

  138. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: Монография. – К.: Изд-во Украинской академии внутренних дел, 1993. – 194 с.

  139. Berluti A.F. Sniffing thorough he ashes/ − Speak. Fire, 1989. – Summer. – Р. 2-3.

  140. Bernadr D. Sniffing out the work of arsonist // Fire Fight. Canada., 1991, 35 (3), 22, 24.

  141. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. − М.: Юрид. Лит., 1981. − 128 с.

  142. Goodnight K.M. Conductiong the insurance arson investigation // NFAR, 1991/ vol. 9. №2, 1, 3-4, 6-7.

  143. Кримінальна справа № 96150555 // Архів СВ Жовтневого РВ УМВСУ у Миколаївській області.

  144. Donahue M.L. Fire scene examination and the Fourth Amendment. Fire Command, 1986.53 (9)/ P. 30-32.

  145. Васильев А.Н. Следственная тактика. – М.: Юридическая литература, 1976. – 200 с.

  146. Зернов С. И. Участие специалиста в собирании информации о связи аварийных режимов в электроустановках с возникновением пожара: Учеб. пособие. − М.: ВНИИ МВД СССР, 1989. − 64 с.

  147. Смелков Г. И. Пожарная опасность электропроводок при аварийных режимах. − М.: Энергоатомиздат, 1984. − 184 с.

  148. Судебная медицина: учебник для студентов мед. ин-тов. / Под ред. В. М. Смолянинова. − М.: Медицина, 1975. − 344 с.

  149. Порубов Н. И. Криминалистика. − Минск: Вышейш. школа, 1997. − 344 с.

  150. Тагаев Н. Н. Судебная медицина: Учебник для слушателей вузов МВД Украины / Под общей ред. А.М.Бандурки. −Х.: Факт, 2003. − 1256 с.

  151. Акопов В. И. Судебная медицина в вопросах и ответах. − Ростов н/Д., 1998. − 448 с.

  152. Кримінальна справа № 39965642 // Архів Харківського обл. суду.

  153. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. − Киев.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1980. − 160 с.

  154. Кримінальна справа № 1− 106/96 // Архів Жовтневого районного суду м. Маріуполя за 1996 р.

  155. Карнеева Л. М. Тактические основы организации и производства допроса в стадии расследования. − Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976. − 144 с.

  156. Бахин В. П. Допрос: Лекция. – К., 1999. – 40 с.

  157. Лукашевич В.Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий: Учеб. Пособие. − К.: НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1989. − 88 с.

  158. Белкин Р. С., Лившиц Е.М. Тактика следственных действий. − М.: Новый Юристъ, 1997. − 176 с.

  159. Бахін В. П., Весельский В. К. Тактика допиту: Навч. посібник. − К.: 1997. − 64 с.

  160. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учебное пособие. – Х: Консум, 1999. – 157 с.

  161. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту: Лекція – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – 28 с.

  162. Алексеев А. М. Психологические особенности показаний очевидцев. − М.: Юрид. лит., 1972. − 210 с.

  163. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Харьковский юрид. институт им. Ф.Э. Дзержинского. – Х., 1983. − 17 с.

  164. Соловьев А. Б., Центров Е. Е. Допрос на предварительном следствии. − М.: Юрид. лит., 1977. − 133 с.

  165. Харазишвили С. [Рецензія] // Советская юстиция. − 1968. − № 9. − С. 28. − Рец. на кн.: Ратинова А. Р. "Судебная психология для следователей” М., 1967 − 290 с.

  166. Весельский В. К. Современные проблемы допроса (процессуальные, организационные и тактические аспекты): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.09 / Національна академія внутр. справ України. − К. 1999. – 20 с.

  167. Информационное письмо Прокуратуры СССР "О практике производства допросов и очных ставок на предварительном следствии" № 3д - 75-77. − М., 1978. − 8 с.

  168. Кримінальна справа № 60970428 Архів Харківського обл. суду.

  169. Кореневский Ю. В. Судебная практика и совершенствование предварительного расследования. − М.: Юрид. лит., 1974. – 110 с.

  170. Дулов А. В., Несторенко П. Д. Тактика следственных действий. − Минск.: изд. Высш. школа, 1971. − 272 с.

  171. Кримінальна справа № 1 – 491/96 // Архів Жовтневого суду м. Маріуполя за 1996 р.

  172. Жданов А. Г. Предмет, объекты и исходные данные пожарно-технической экспертизы. − М.: ВНИИ МВД СССР, 1989. − 72 с.

  173. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз: Затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 // Офіційний Вісник України. − 1998. − №46. – Ст. 1715.

  174. Откидач Г. До питання про пожежно-технічну експертизу // Право України. – 2002. – №4. – С. 96 − 99.

  175. Шляхов А. Р. Предмет некоторых видов судебной экспертиз // Вопросы криминалистики. – М., 1963. – № 8-9.

  176. Нагойный Л. П. О возможности назначения экспертизы до возбуждения уголовного дела // Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. межвед. сб. науч. и науч.-метод. работ. Вып. 4 / Отв. ред. В.П. Колмаков. − К.: Ред.-изд. отдел МООП УССР, 1967. – С. 174 − 178.

  177. Томин В. Т. Ваулин Е. Д. К вопросу о производстве следственных действий в стадии возбуждения уголовного дела // За дальнейшее укрепление социалистической законности. – Омск., 1967. – С. 34 − 37.

  178. Коваленко Є., Лисов М. Про доцільність призначення окремих видів експертиз у стадії порушення кримінальної справи // Радянське право. – 1968. – №5. – С. 67−72.

  179. Шаркова Т. Ф. Использование специальных знаний в стадии возбуждения уголовного дела // Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. межвед. сб. науч. и науч.-метод. работ. Вып. 10 / Отв. ред. Гавриленко К.Т. − К.: Ред.-изд. отдел МВД УССР, 1973. − С. 226 − 229.

  180. Курганский Г. Н. К вопросу о назначении экспертизы до возбуждения уголовного дела // Криминалистика и судебная экспертиза. Вып.19. − К., 1979 − С.52 − 55.

  181. Лукьянчиков Е. Д. К вопросу о производстве экспертизы в стадии возбуждения уголовного дела // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики. − К., 1993. − С.27 − 28.

  182. Одерий А. В. Расследование преступлений о незаконном обороте наркотических средств: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Университет внутренних дел. – Х., 1997. – 182 с.

  183. Лобойко Л.Н. Принципи дослідчого кримінального процесу // Актуальні проблеми в дослідженнях молодих вчених. − Вип. 2. − Харків. – 1997. − С. 27 − 32.

  184. Щербаковский М. Г., Золотухи И. И. Використання спеціальних знань на стадії порушення кримінальних справи // Вісник Університету внутрішніх справ. − 1997. − №2. − С.37 −44.

  185. Каткова Т.В., Каткова Т.Г. Процессуальные проблемы назначения и производства судебных экспертиз по уголовным делам // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14−15 березня 2003 р.). − Харків: Вид-во Нац. ун-та внутр. справ, 2003. − С. 76− 78.

  186. Цимбал М. Застосування спеціальних знань при розслідуванні справ про злочинні порушення правил протипожежної безпеки і підпали // Право України. − 1999. – №1. − С. 108-111.

  187. Викторова Л. Н. Современные возможности экспертиз вещественных доказательств: Пособие для следователей и прокуроров-криминалистов. - М.: Институт Прокуратуры СССР, 1977. – 50 с.

  188. О судебной экспертизе по уголовным делам: Постановления Пленума Верховного Суда СССР от 16 марта 1971 г. № 1 // Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР, 1924 - 1977 гг., − Ч.2. − С. 340.

  189. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. -М.: Наука, 1964. − 293 с.

  190. Судебные экспертизы (Возможности, подготовка материалов, назначение, оценка). − К.: РИО МВД УССР, 1981. − 412 с.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html






Скачати 368.91 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації02.11.2012
Розмір368.91 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх