Закону України «Про видавничу справу» icon

Закону України «Про видавничу справу»


Схожі
Закону України «Про видавничу справу»...
Вступ
Міністерство освіти І науки україни...
На пленарних засіданнях...
Кегич І вськарайоннарад а...
Державний комітет україни з промислової...
Міністерство праці та соціальної політики України Державна установа Науково-дослідний інститут...
Закон України «Про оплату праці»...
Про Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам...
Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта...
Організаційна робота...
Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "...



Загрузка...
скачать


Проект


З А К О Н У К Р А Ї Н И


«Про внесення змін до Закону України

«Про видавничу справу»


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:


Внести до Закону України «Про видавничу справу» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст.206, 2002 р., № 29, ст.194, 2003 р., № 30, ст.247, 2004 р., № 11, ст.141, 2004 р., № 16, ст.238, 2005 р., № 33, ст.429, 2005 р., № 51, ст.) зміни, виклавши його в такій редакції:




«З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про видавничу справу


Цей Закон визначає засади видавничої справи, регулює порядок організації та провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб’єктів видавничої справи. Відповідно до Конституції України цей Закон покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу, громадян України всіх національностей, утвердженню їх духовності та моралі, доступу членів суспільства до загальнолюдських цінностей, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виготовлювачів, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.


Р о з д і л I



^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

замовник - фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання;

видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;

видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції;

видавнича організація - підприємство, установа або організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

видавнича продукція - сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями);

виготовлювач видавничої продукції - фізична чи юридична особа (поліграфічне, інше підприємство, організація або установа), що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;

розповсюджувач видавничої продукції - фізична чи юридична особа (книготорговельне, інше підприємство, організація або установа), що здійснює розповсюдження видавничої продукції;

видання - твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам і положенням нормативно-правових актів, національних стандартів, інших нормативних документів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання;

тираж (наклад) - кількість виготовлених примірників видання;

міжнародний стандартний номер книги (ISBN) - номер, який на міжнародному рівні ідентифікує будь-яку книгу чи брошуру певного видавця;

тематична програма – програма, розроблена центральними органами виконавчої влади щодо випуску суспільно необхідних видань за державні кошти;

суспільно необхідні видання - пріоритетні види видань для забезпечення загальнодержавних потреб.


Стаття 2. Видавнича справа

Видавнича справа - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Складовими частинами видавничої справи є:

видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

розповсюдження видавничої продукції – забезпечення видавничою продукцією споживачів як через торговельну мережу, так і іншими способами.


Стаття 3. Мета видавничої справи

Видавнича справа спрямована на:

задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;

створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

забезпечення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;

сприяння національно-культурному розвитку українського народу шляхом збільшення загальної кількості тиражів, обсягів та розширення тематичного спрямування українського книговидання;

забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей шляхом перекладу державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладення відповідних міжнародних угод;

випуск видань мовами національних меншин для забезпечення їх культурно-освітніх потреб в Україні;

збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у світі знання про Україну;

сприяння закордонним українцям у забезпеченні вітчизняними друкованими виданнями.


Стаття 4. Законодавство про видавничу справу

Відносини у сфері видавничої справи регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України «Про інформацію», «Про обов’язковий примірник документів», «Про авторське право і суміжні права», «Про державну таємницю», «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.


Стаття 5. Державна політика у видавничій справі

Державна політика у видавничій справі визначається Верховною Радою України і ґрунтується на принципах дотримання свободи у видавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад видавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.

Державна політика у видавничій справі спрямовується на забезпечення демократичного розвитку та підтримку і стимулювання випуску, виготовлення та розповсюдження вітчизняних друкованих видань, наповнення вітчизняними виданнями ринку, фондів бібліотек, забезпечення потреб навчальних закладів і наукових установ, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій необхідними виданнями.

Державна політика підтримки культур національних меншин у видавничій справі здійснюється через відповідні органи виконавчої влади із залученням національно-культурних товариств.

Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у видавничій справі, спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері.

Державний комітет телебачення та радіомовлення України здійснює державне регулювання і контроль в видавничій сфері.

Держава надає пріоритети у випуску суспільно необхідних видань, що сприяють функціонуванню органів законодавчої, виконавчої та судової влади, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, соціального захисту населення за тематичними програмами і на засадах державного замовлення.

Державна політика у видавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється також шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання.


Стаття 6. Державна підтримка і особливості приватизації у видавничій справі

Приватизація видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження загальнодержавного значення, що мають на своєму балансі приміщення і/або високі технологічні лінії для випуску високоякісної друкованої продукції та її поширення, може здійснюватися шляхом акціонування в такому порядку:

51 відсоток акцій залишається за державою;

25 відсотків акцій передається акціонованим поліграфічним та книготорговельним підприємствам;

24 відсотки акцій передається юридичним особам - видавцям, які виготовляють продукцію на даному поліграфічному підприємстві або розповсюджують її через дане підприємство оптового книгорозповсюдження, що перетворені в акціонерні товариства відкритого типу або є такими. Пакети акцій між ними розподіляються пропорційно до обсягів продукції, що друкується і розповсюджується.

Держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготорговельним підприємствам, що випускають, виготовляють або розповсюджують не менше 50 відсотків (за кількістю назв) продукції державною мовою, малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовами нечисленних національних меншин, шляхом надання пільг щодо сплати податків та зборів. Така підтримка надається і при вивезенні видавничої продукції, випущеної в Україні, та при ввезенні видавничої продукції вітчизняних видавців, виданої українською мовою та мовами нечисленних національних меншин, що проживають в Україні.

Видавництва користуються послугами організацій поштового, телеграфного і телефонного зв'язку за тарифами, передбаченими для бюджетних організацій та установ.

Видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготорговельним підприємствам, що спеціалізуються на випуску, виготовленні або розповсюдженні продукції рекламного, сексуального чи еротичного характеру, підтримка з боку держави не надається.

Вітчизняні видавництва та підприємства з розповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менше як 50 відсотків (за кількістю назв) книжкової продукції державною мовою, мають право на оренду приміщень об’єктів державної та комунальної власності без проведення конкурсу та використовувати приміщення об’єктів державної і комунальної власності з цільовим призначенням у разі їх приватизації .


Стаття 7. Фонди підтримки і розвитку видавничої справи

Для фінансування заходів, спрямованих на підтримку і розвиток видавничої справи, її матеріально-технічної і наукової бази, можуть утворюватися фонди з міжнародним, всеукраїнським та місцевим статусом.


Стаття 8. Мова у видавничій справі

У видавничій справі мова використовується відповідно до статті 10 Конституції України, Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» та інших законодавчих актів України.

Дотримання державної мовної політики у видавничій справі забезпечують відповідні органи виконавчої влади.


^ РОЗДІЛ II

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ


Стаття 9. Організаційно-правові форми у видавничій справі

У видавничій справі на засадах різних форм власності використовуються будь-які організаційно-правові форми, передбачені законодавством.


Стаття 10. Суб'єкти та об’єкти видавничої справи

До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

Суб'єктами видавничої справи в Україні можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав за умови їх реєстрації в порядку встановленому законом.

Суб'єкти видавничої справи вступають у правові, майнові, виробничі відносини із суб'єктами інших сфер діяльності відповідно до законодавства.

Суб’єкт видавничої справи може об’єднувати в одній особі видавця, виготовлювача і розповсюджувача видавничої продукції.

Громадські, наукові, релігійні та інші суб'єкти некомерційної діяльності, які беруть участь у видавничій справі, керуються законами України «Про об'єднання громадян», «Про свободу совісті та релігійні організації» та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини між суб'єктами видавничої справи регулюються окремими угодами, укладеними згідно з законодавством

Об'єктом видавничої справи є видавнича продукція. Види видань, що складають видавничу продукцію, розрізняють відповідно до національних стандартів.


Стаття 11. Засновник (співзасновники) суб’єкта видавничої справи

Засновником (співзасновниками) суб’єкта видавничої справи можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав.

Засновник (співзасновники) суб’єкта видавничої справи затверджує статут суб'єкта видавничої справи, є власником (співвласниками) майна.

Засновник (співзасновники) суб’єкта видавничої справи має право брати участь у формуванні видавничої програми, доборі кадрів, одержує прибуток від видавничої діяльності, виготовлення та реалізації видавничої продукції.


Стаття 12. Право на провадження діяльності у видавничій справі

Провадити діяльність у видавничій справі мають право суб’єкти видавничої справи після отримання ними свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видачу свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру здійснює Державний комітет телебачення та радіомовлення України та відповідні місцеві структурні підрозділи (далі – реєструючий орган) на підставі заяви суб’єкта видавничої справи.


Стаття 13. Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції

Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі - Державний реєстр) – інформаційний банк даних, що містить відомості про суб’єктів видавничої справи, передбачені цим Законом, та ведеться з метою їх обліку.

Державний реєстр ведеться українською мовою.

Реєструючий орган забезпечує ведення Державного реєстру, відповідно до положення про Державний реєстр, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється:

органами законодавчої, виконавчої, судової влади - для випуску у світ офіційних друкованих видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру, бюлетенів судової практики;

підприємствами, організаціями, навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами - для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань про власну діяльність, видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань цих підприємств, установ та організацій, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що розмножені за допомогою технічних засобів.


Стаття 14. Заява про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру та видачу свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

Заява про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру та видачу свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру (далі - заява) подається суб’єктом видавничої справи до реєструючого органу.

У заяві мають бути зазначені:

повне та скорочене найменування або прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта видавничої справи;

засновник (співзасновники) суб’єкта видавничої справи, включаючи: прізвище, ім'я, по батькові, громадянство, місце проживання та відповідні паспортні дані фізичної особи; повне найменування, місцезнаходження, номери засобів зв'язку та банківських реквізитів юридичної особи;

повні дані про суб'єкта видавничої справи;

мови видань, якими планується випускати видавничу продукцію – державна, мови національних меншин (конкретно які), іноземні мови (які);

джерела надходження видавничої продукції для розповсюдження - вітчизняні видавці, зарубіжні (з яких країн);

джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

До заяви додаються нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують цивільну правоздатність і цивільну дієздатність суб’єктів видавничої справи (статут, договір, паспорт, довідка з ЄДРПУО, тощо).

Заява подається державною мовою, підписується керівником суб’єкта видавничої справи (чи уповноваженою ним особою) або фізичною особою – підприємцем із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові і засвідчується печаткою або нотаріально.

Заява розглядається реєструючим органом у місячний термін.


Стаття 15. Підстави відмови у внесенні суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру та видачі свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

Реєструючий орган відмовляє суб'єкту видавничої справи у внесенні його до Державного реєстру та у видачі свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру в разі, коли:

назва, програмні цілі, напрями діяльності суб'єкта видавничої справи суперечать законодавству України;

заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

суб'єкт видавничої справи з таким найменуванням уже внесений реєструючим органом до Державного реєстру;

заяву подано після набрання законної сили рішенням суду про припинення діяльності цього суб'єкта видавничої справи;

у статутному фонді видавництв, організацій з розповсюдження видавничої продукції більше 30 відсотків іноземного капіталу.

Відмова у внесенні суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру та видачі свідоцтва надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови протягом тридцяти календарних днів з дня подачі заяви. Відмова може бути оскаржена в суді.


Стаття 16. Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру.

Рішення про видачу свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру (далі - свідоцтво) приймається реєструючим органом протягом тридцяти календарних днів з дня подачі заяви.

Свідоцтво видається суб’єкту видавничої справи після подачі ним до реєструючого органу документу про сплату реєстраційного збору.

Дублікат свідоцтва видається суб’єкту видавничої справи на підставі письмової заяви до реєструючого органу із зазначенням причини (втрата, пошкодження) та після подачі ним до реєструючого органу документу про сплату реєстраційного збору.

Зразок свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.


Стаття 17. Реєстраційний збір

За видачу свідоцтва (дублікату свідоцтва) справляється реєстраційний збір у розмірах та порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від сплати реєстраційного збору зараховуються до дохідної частини Державного бюджету України.


Стаття 18. Зміни в Державному реєстрі

При зміні найменування або прізвища, ім'я, по батькові суб’єкта видавничої справи, місцезнаходження (місця проживання), засновника (співзасновників), виду діяльності у видавничій справі до Державного реєстру вносяться відповідні зміни.

Суб’єкт видавничої справи впродовж тридцяти календарних днів з дня, коли зазначені зміни відбулись зобов’язаний звернутися до реєструючого органу із заявою про внесення змін до Державного реєстру. Заява має містити причину внесення змін та відомості, передбачені статтею 14 цього Закону.

Розгляд заяви, прийняття реєструючим органом рішення про видачу нового свідоцтва та внесення відповідних змін до Державного реєстру, та видача свідоцтва здійснюється у порядку та строки передбачені статтями 14 – 16 цього Закону.


Стаття 19. Підстави анулювання свідоцтва, виключення суб’єкта видавничої справи з Державного реєстру

Реєструючий орган анулює свідоцтво та виключає суб’єкта видавничої справи з Державного реєстру у разі, коли діяльність суб’єкта видавничої справи припинено згідно зі статтею 32 цього Закону;

Реєструючий орган анулює свідоцтво та вносить зміни до Державного реєстру у разі, коли суб’єкту видавничої справи видано нове свідоцтво відповідно до статті 18 цього Закону.


Стаття 20. Права та обов'язки замовника видавничої продукції

Замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав.

Від замовників - авторів (співавторів), упорядників (співупорядників), перекладачів - можуть прийматися замовлення видавцем на редакційно-видавниче опрацювання, виготовлення та випуск у світ:

творів белетристичного, суспільно-політичного, рекламного, довідкового, навчального, наукового, технічного або прикладного характеру;

виступів, лекцій, промов, доповідей, проповідей;

музичних творів з текстом і без тексту;

драматичних, музично-драматичних творів;

творів образотворчого мистецтва;

фотографій, ілюстрацій, карт, планів, ескізів;

перекладів, обробок, анотацій, резюме, оглядів, інсценізацій, інших переробок творів і обробок фольклору (похідних творів) без заподіяння шкоди охороні творів, які зазнали перекладу, адаптації чи іншої переробки;

збірників творів, збірників обробок фольклору, антологій, збірників звичайних даних, інших складених творів за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

інших творів.

На видання творів можуть використовуватись (крім власних коштів) кошти меценатів, спонсорів, благодійних та інших фондів.

Замовник визначає мову, обсяг, тираж видання, самостійно вирішує питання про його використання чи розповсюдження.

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем та розповсюджувачем видавничої продукції.

Умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та обов'язки сторін визначаються договорами між автором (співавторами), їх спадкоємцями чи особами, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права на об'єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем, укладеними відповідно до законодавства.


Стаття 21. Видавництва, видавничі організації

Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва і видавничі організації різних форм власності.

Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та порядок діяльності.

Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному фонді яких більше 30 відсотків іноземного капіталу.


Стаття 22. Гарантії прав видавців

Права видавців гарантуються Конституцією та законами України.

Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом видань забороняються. Відповідними органами контролюється лише зміст інформації, що охороняється законодавством.


Стаття 23. Права та обов'язки видавця

Права та обов'язки видавця у відносинах з автором (співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються законодавством України з питань інтелектуальної власності.

З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має право:

формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і тематичну спрямованість своєї діяльності;

використовувати випущену за власною видавничою програмою видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності, розповсюджувати самостійно власну видавничу продукцію або користуватися послугами іншого розповсюджувача;

видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових прав на них;

приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на підготовку і випуск у світ видань, надавати їм редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї діяльності;

здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;

висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки, літератури і мистецтва на здобуття державних, громадських, міжнародних премій;

установлювати творчі та виробничі відносини, культурні зв'язки з видавцями інших держав;

брати участь у роботі міжнародних організацій видавців, представляти свою видавничу продукцію на національних і міжнародних конкурсах, виставках, ярмарках.

Видавець зобов'язаний:

здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства України, поважати права інших суб'єктів видавничої та господарської діяльності;

сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей, розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб українського народу, ставитися з повагою до національної гідності, національної своєрідності й культури всіх народів;

дотримувати норм авторського та патентного права, вимог і положень нормативно-правових актів, національних стандартів, інших нормативно-правових актів, що регламентують видавничу справу;

забезпечувати своєчасне доставляння обов’язкових безоплатних і платних примірників документів;

подавати у встановленому порядку державну статистичну звітність щодо його діяльності;

відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства.


Стаття 24. Права та обов’язки виготовлювача видавничої продукції

Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.

Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої продукції за умови наявності у замовника свідоцтво про внесення видавця до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без такого свідоцтва приймаються до виготовлення лише видання, зазначені у частині четвертій статті 12 цього Закону.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення видавничої продукції визначаються договором між її замовником і виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються судом.

Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно із законодавством перед замовником за точне відтворення видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, національних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.

Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством, виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали, макети, фото чи друкарські форми.

Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання не допускається.


Стаття 25. Вихідні відомості видання

Вихідні відомості видання - сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку.

Кожний примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Елементами вихідних відомостей є:

відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання;

назва видання;

надзаголовкові дані;

підзаголовкові дані;

вихідні дані (місце випуску видання, найменування (ім’я) видавця, рік випуску видання);

класифікаційні індекси;

макет анотованої каталожної картки, анотація, реферат (залежно від виду видання);

міжнародні стандартні номери;

знак охорони авторського права.

випускні дані (формат паперу та частка аркуша, обсяг видання в умовних друкованих аркушах, тираж, номер замовлення виготовлювача видавничої продукції, повне найменування (ім’я) та місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції, серія, номер і дата видачі свідоцтва про внесення видавця і виготовлювача видавничої продукції до Державного реєстру);

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначається відповідним національним стандартом.

Вихідні відомості оформляє видавець.

Вихід у світ видання без обов'язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями не допускається.


Стаття 26. Розповсюдження видавничої продукції

Розповсюдження видавничої продукції може здійснюватися шляхом її реалізації (продажу) в роздрібній та оптовій торгівлі, безоплатного розповсюдження чи обміну на договірних засадах.

Безоплатне розповсюдження видавничої продукції може здійснюватися з науковою, культурно-просвітницькою, благодійною, рекламною метою тощо.

Забороняється створення і діяльність організацій з розповсюдження видавничої продукції, у статутному фонді яких понад 30 відсотків іноземних інвестицій.

Вивезення за межі України і ввезення в Україну видавничої продукції здійснюється відповідно до законодавства України.


Стаття 27. Права та обов’язки розповсюджувача видавничої продукції

Розповсюджувач видавничої продукції має право:

здійснювати роздрібну і оптову купівлю-продаж видавничої продукції;

самостійно формувати свої виробничі плани, визначати масштаби своєї діяльності, добирати видавничу продукцію за тематичною спрямованістю;

приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на розповсюдження видавничої продукції, погоджувати замовлення з видавцями видавничої продукції;

встановлювати виробничі відносини з іноземними видавцями, розповсюджувачами видавничої продукції з метою її ввезення або вивезення.

Розповсюджувач зобов'язаний:

здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства України;

подавати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку державну статистичну звітність про вивезення за межі України і ввезення видавничої продукції в Україну.


Стаття 28. Книжкова палата України

Книжкова палата України - державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, що здійснює:

державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні;

збирання та використання адміністративних даних, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі;

аналіз тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивчення книжкового ринку, його регіональних особливостей;

комплектування і збереження повного і недоторканного фонду Державного архіву друку - головного сховища всіх видів видань, випущених в Україні;

розроблення проектів національних стандартів з питань видавничої та суміжних галузей, здійснення контролю за дотриманням стандартів суб'єктами видавничої справи;

розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні;

наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, консервації та реставрації документів;

наукознавчі дослідження і розробку бібліометричних методів визначення пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень;

створення і видання поточних, кумулятивних і ретроспективних бібліографічних покажчиків, науково-аналітичних оглядів, карток централізованої каталогізації;

розроблення та експлуатацію бібліографічних баз даних і мереж бібліографічної інформації.

Фонди друкованої продукції і бази даних Книжкової палати України перебувають під охороною держави та є власністю держави.

Книжкова палата України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одержує безоплатні обов'язкові примірники всіх видань, випуск яких здійснюється суб'єктами видавничої справи в Україні, і надає узагальнену інформацію про це через засоби масової інформації та надсилає її Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям.

Книжкова палата України належить до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення діяльності в інформаційній та видавничій сферах.


Стаття 29. Обмеження права у видавничій справі

Діяльність у видавничій справі не може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

У видавничій справі забороняється:

видавати, виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, яка містить інформацію, віднесену до недобросовісної реклами, рекламу з використанням шаржування державних символів України (Державного Герба, Державного Прапора, Державного Гімну) у будь-якому вигляді;

оприлюднювати інформацію, дані, відомості, рекламувати товари, послуги, які можуть завдати шкоди громадянам, підприємствам, установам, організаціям або державі;

видавати, виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, обіг якої заборонено законодавством про захист суспільної моралі;

реалізовувати видавничу продукцію без дозволу її власника (співвласників), а також з порушенням законодавства України з питань інтелектуальної власності.

Суб'єкти видавничої справи не мають права розголошувати дані, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законодавством.

Порушення вимог щодо додержання стандартів, норм і правил тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Розповсюджувач не має права на розповсюдження видавничої продукції, виданої з порушенням законодавства України.


^ РОЗДІЛ III

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ


Стаття 30. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у видавничій справі здійснюється на основі міжнародних договорів, ратифікованих Україною, та законодавства України.

Міжнародне співробітництво у видавничій справі спрямовується на:

зміцнення матеріально-технічної основи видавничо-поліграфічної бази шляхом впровадження нових технологій, залучення для цього іноземних інвестицій;

інтенсифікацію культурного і наукового обміну з іншими державами, розширення участі у міжнародних виставках, ярмарках тощо;

створення мережі розповсюдження вітчизняної видавничої продукції за кордоном та відповідно - іноземної в Україні;

забезпечення культурних, наукових і освітніх потреб українців, які проживають за кордоном.


Стаття 31. Участь у зовнішньоекономічній діяльності

Суб'єкти видавничої справи можуть у встановленому законодавством порядку брати участь у зовнішньоекономічній діяльності.


^ РОЗДІЛ IV

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

«ПРО ВИДАВНИЧУ СПРАВУ»


Стаття 32. Припинення діяльності суб’єкта видавничої справи

Діяльність суб’єкта видавничої справи припиняється:

з ініціативи засновника (співзасновників) суб’єкта видавничої справи, що є юридичною особою, або самим суб’єктом видавничої справи, що є фізичною особою;

на підставі рішення суду;

у разі смерті суб’єкта видавничої справи;

з інших підстав, передбачених законодавством України.


Стаття 33. Відповідальність суб'єкта видавничої справи

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.


РОЗДІЛ V

^ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Суб’єкти видавничої справи, що внесені до Державного реєстру як видавці до прийняття цього Закону і займаються розповсюдженням власної видавничої продукції, повинні протягом року з дня набрання чинності цим Законом отримати на безоплатній основі нове свідоцтво.

4. Положення частини третьої статті 26 втрачають чинність через 5 років після вступу України до Світової організації торгівлі.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нові і привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти.»





Скачати 260.81 Kb.
залишити коментар
в, видавців, виготовлювачів
Дата конвертації23.10.2013
Розмір260.81 Kb.
ТипЗакон, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх