Загальноосвітніх навчальних закладів icon

Загальноосвітніх навчальних закладів


Схожі
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів філософія...
Навчальна програма із економіки (академічний рівень) для загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-12...
Проведено презентацію підручників з іноземних мов для учнів 11 класів загальноосвітніх...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво Перун...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів німецька мова 2-12 класи...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для загальноосвітніх навальних закладів з румунською та молдовською мовами навчання...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення...
Методичні рекомендації для навчальних закладів: загальноосвітніх шкіл...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5
скачать



Ромська мова


1–4 класи


загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням українською мовою





ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма «Ромська мова та читання для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 1–4 класи» (далі – Програма) укладена відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, та Типового навчального плану для початкової школи.

Предметом програми є ромська мова (романí), котра в Україні є єдиним представником індійської групи індоєвропейської мовної родини і має значні відмінності від інших мов народів України, у тому числі й індоєвропейських. Особливістю сучасного стану романі є відсутність усталеної літературної форми, доволі велике діалектне розмаїття (яке, проте, не заважає спілкуванню). Утім, триває становлення літературної норми, яке почалося в 70-80-х роках ХХ ст. на основі творчої оброблення та наукового узагальнення діалектного мовлення.

Програма визначає цілі та зміст навчання літературного варіанта рідної мови учнів – носіїв різних ромських діалектів і говірок (ловарського, келдерарського, сервського, урсарського, кримського тощо).

Зміст Програми ґрунтується на засадах компетентнісного підходу, котрий передбачає формування ключової, загальнопредметної та предметної компетентностей, та реалізується за змістовними лініями: мовленнєвою, мовною та соціокультурною.

Організація навчання ромської мови від усного мовлення до читання і письма базується на реалізації основних принципів навчання у початковій школі, як-от: комунікативна спрямованість та особистісна орієнтація процесу навчання; інтегроване навчання видів мовленнєвої діяльності; використання знань, умінь і навичок, набутих через вивчення державної та інших мов у межах програм початкової школи.

Головною метою навчання романí є формування початкового рівня комунікативної компетентності, необхідної для мовленнєвої практики школярів рідною мовою та її дальшого вивчення як предмета у середній і старшій школах.

Вивчення романí у 1–4 класах вирішує наступні завдання:

  • формування стійкої мотивації та інтересу до вивчення літературної ромської мови, традицій, історії та культури ромського народу;

  • забезпечення мовленнєвого та загального розвитку молодших школярів через мовлення рідною мовою;

  • засвоєння певного обсягу мовознавчих знань і вмінь, практичне засвоєння основних орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних правил ромської літературної мови;

  • розширення словникового запасу та формування уміння зв’язно висловлювати думки в усній і письмовій формах;

  • формування рідномовних каліграфічних навичок;

  • розвиток логічного мислення, уміння знаходити схожі / відмінні ознаки предметів, явищ; уміння абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та висловлювати їх у власному мовленні;

  • формування навички рідномовного читання як виду мовленнєвої діяльності;

  • виховання толерантного ставлення до інших народів та їхніх мов;

  • розвиток навичок спільної роботи у парах, групах та команді, виконання різних функціональних ролей у колективі.

Зміст Програми відповідає її завданням та реалізується за пов’язаними між собою лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною.

За структурою курс романі для початкової школи має наступні етапи: «Усний курс» (1 клас), «Розвиток усного мовлення і навчання грамоти» (2 клас), «Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення» (3, 4 класи).


Реалізація мовленнєвої лінії передбачає формування й розвиток в учнів навичок і умінь з усіх видів мовленнєвої діяльності, зокрема: уміння слухати й розуміти ромське мовлення, спілкуватися рідною мовою в межах тем, визначених Програмою; читати й писати ромською мовою, а також формування навичок мовленнєвої культури на основі поваги до ромських діалектів і засвоєння нормативного (літературного) мовлення.

Набуття початкових знань з лексики, граматики, фонетики, орфографії романі становить зміст мовної лінії Програми і має функціональне значення – підготовка до вивчення романі у середній і старшій школі, та забезпечує практичне засвоєння певних знань з теорії мови.

^ Соціокультурну лінію складають такі компоненти:

  • соціальний, завданням якого є соціалізація ромських школярів: ввічливе та шанобливе ставлення до товаришів та дорослих, толерантне ставлення до людей інших національностей, їхніх мов та культур; релігійна терпимість; уміння дотримуватися мовного етикету та правил поведінки; повага до держави, до природи тощо;

  • культурологічний, завданням якого є відтворення початкових відомостей з історії, культури та традицій романі: певні знання про ромський народ, його походження та історію, релігійні традиції, наявні ромські діалекти та їх рівноправність і рівнозначність; про свята і народні звичаї; виховання національної свідомості.

^ Стратегічна (діяльнісна) лінія зумовлює формування та розвиток загально-навчальних навичок, уміння вирішувати різні комунікативні завдання; набуття навичок об’єктивно оцінювати власні та чужі успіхи, толерантно ставитися до помилок, уміння виправляти помилки. Одним з основних завдань, що вирішується завдяки реалізації цієї лінії, є формування навичок самостійної навчальної діяльності.

Також учитель має завжди враховувати, що ромські діти з раннього дитинства виховуються в родині як помічники у хатній роботі, що більшість дітлахів змалку залучені до пісенно-танцювальної виконавської діяльності, не бояться аудиторії й часом занадто активні. Більшість ромських дітей мають яскраво виражені творчі та виконавські здібності.

Зміст навчання відповідає загально-педагогічним і дидактичним принципам навчання, як-от:

* поступове зростання складності;

* циклічність у повторюваності тем протягом всіх етапів навчання;

* добір тем, зумовлений психолого-педагогічними особливостями учнів молодшого шкільного віку;

* наступність у навчанні: підготовка для подальшого вивчення ромської мови у школах ІІ-ІІІ ступенів.

Циклічність і поетапне зростання складності тем обумовлена поступовим розширенням словникового запасу учнів за рахунок ускладнення новою лексикою текстів для тематичного спілкування.

Під час організації навчального процесу слід дотримуватися методичних засад, спираючися на які вчитель вирішує питання якості освіти, а саме:

  • застосування сучасних технологій навчання та ігрових технологій;

  • розвиток особистості, мовленнєвих і розумових здібностей молодших школярів;

  • комунікативна спрямованість навчання, суть якого полягає у вивченні (оволодінні) романі як засобом спілкування;

  • поетапне і концентричне введення мовленнєвого та мовного навчального матеріалу;

  • застосування знань, вмінь та навичок, набутих під час вивчення інших мов (мови навчання, іноземної мови);

  • випереджене вивчення усного курсу;

  • толерантність учителя, повага до особистості учня (принцип апроксимації).

У Програмі наданий орієнтовний перелік тем для спілкування, який може бути розширений учителем самостійно: «Я живу в Україні», «Ромський народ в Україні та Європі», «Ромські свята, народні традиції та звичаї», «Ромська народна творчість», «Ромські культура та мистецтво» (країнознавчі та ромознавчі теми); «Ромський мовленнєвий етикет», «Я та моя родина», «Моя рідна оселя», «Моє подвір’я», «Моя вулиця, мої сусіди», «Наша школа, наш клас», «Зовнішній вигляд», «Що ми їмо?», «Посуд та його призначення», «Одяг і взуття», «Календар», «Розпорядок дня», «Вільний час», «У транспорті», «В магазині», «У лікаря», «Техніка та зв’язок» (побутові теми); «У світі тварин», «У світі рослин», «Природні об’єкти (ліс, гори, озера, море, річки тощо)», «Пори року (зима, весна, літо, осінь)», «Календар природи: погода» (природознавчі теми).

Відповідно до названих тем засвоєння лексики романі будується за попереднім обов’язковим засвоєнням наступних лексико-семантичних груп слів:


І. Предметні:

  • Назви частини тіла.

  • Назви одягу і взуття.

  • Назви посуду.

  • Назви страв.

  • Назви видів транспорту.

  • Шкільні приладдя.

  • Назви ігор, іграшок.

  • Назви свійських тварин та птахів.

  • Назви диких тварин та птахів.

  • Назви рослин.

  • Назви днів тижня. Назви місяців.

  • Годинник. Назви часу.

  • Назви грошей.


ІІ. Прикметникові:

  • Назви кольорів.

  • Розмір, властивості та якості предметів.

  • Риси характеру.

ІІІ. Кількісні:

  • Числа та цифри.

  • Грошові купюри, монети.


IV. На позначення дії, ознак дії:

  • Дієслова руху.

  • Дієслова буття.

  • Емоційні стани людини.


У Програмі визначено як зміст навчання, так і обсяг годин на вивчення навчального матеріалу за окремими розділами, а також вимоги до навчальних досягнень молодших школярів.

Програма не обмежує творчу самостійність вчителя: вчитель може вільно перерозподіляти години на вивчення тієї чи іншої теми (в межах загальних годин розділу), а також враховує потреби учнів (відповідно до вікових особливостей, ступеню збереження діалектів чи говірок) та реалії суспільного життя Ромів.


^ Система оцінювання навчальних досягнень відповідає методичним засадам і нормативам, що закладені в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Основна мета оцінювання полягає у формуванні в молодших школярів бажання учитися.


^ Внаслідок навчання учні початкової школи мають:

- набути вміння слухати та розуміти усне ромське мовлення;

- засвоїти й активно вживати у власному мовленні лексику за визначеною тематикою;

- усвідомити різницю між літературною та діалектною вимовами романі;

- оволодіти навичками читання та письма романі;

- сприймати на слух та виокремлювати на письмі помилки і виправляти їх в усному та писемному мовленні;

- співвідносити вимову та правопис, знаходити відповідність і відмінність між ними;

- дотримуватися на практиці орфоепічних норм і правил правопису;

- застосовувати у практичному мовленні початкові знання про морфологічну та синтаксичну структури романі, про будову слова та його лексичне значення, про основні класи слів;

- оволодіти початковими знаннями з історії розвитку романі та розуміти її місце серед інших мов народів України.

У 1 класі пропедевтичний усний курс є необхідним для входження в мовленнєвий простір ромської мови, а також для подальшого системного вивчення її закономірностей і особливостей розвитку.


^ Усний курс спрямований на формування:

а) аудіативних умінь (слухання й розуміння текстів на рідному діалекті та літературною романі);

б) артикуляційних і перцептивних умінь (вимовляння звуків літературної романі, відсутніх у рідному діалекті);

в) орфоепічних умінь (повільне, фонетично й інтонаційно правильне відтворення усного висловлювання);

г) навичок розрізнення між нормативною (загальноромською) лексикою та діалектною лексикою;

д) навичок зв’язного усного та писемного мовлення.

Формування і розвиток орфоепічних навичок на уроках усного курсу здійснюється, насамперед, через наслідування вчителя (імітацію). Чітке вимовляння слів учителем надає можливість учням правильно почути всі звуки в словах. Також у 1 класі необхідно працювати над накопиченням, розвитком і збагаченням словникового запасу з кожної теми. Багаторазове повторення слів, словосполучень, речень і вживання нових слів у різного типу висловлюваннях (відповідно до різноманітних комунікативних ситуацій) у подальшому сприятиме міцному оволодінню учнями ромською мовою.

Протягом навчального року учням 1 класу необхідно засвоїти до 200–250 ромських слів. На кожному уроці до активного словникового запасу слід вводити 5–7 нових слів.

Для ознайомлення молодших школярів зі значеннями слів учитель має використовувати різні засоби, як-от: картинну наочності; переклад слів мовою навчання (у випадках, коли інші прийоми малоефективні або нераціональні), через описове пояснення певних слів мовою навчання і ромською мовою (контекстуально).

Вчитель повинен слідкувати, щоб учні навчились використовувати нову лексику не тільки при відповідях на запитання вчителя, однокласників, а й самостійно формулювати висловлювання з вивченими словами.

Крім того, на кожному уроці слід приділяти увагу навчальній діяльності, що спрямована на слухання висловлювань, невеличких текстів ромською мовою; правильну артикуляцію звуків, вимовляння слів і речень, граматичних форм різних частин мови; на розуміння змісту невеличких текстів; на говоріння ромською мовою (усне репродуктивне та продуктивне мовлення). Важливо також навчати учнів вживати засвоєну лексику в бесідах з однокласниками, дотримуватись правил мовленнєвого етикету.

На кожному уроці з усного мовлення повинна проводитися навчальна робота щодо формування навичок усного зв’язного мовлення, складання речень, невеликих самостійних розповідей. Вчитель допомагає учням в процесі опанування усним курсом з романі чітко вирізняти особливості граматичної будови ромської й іншої мови (мова навчання, іноземна), пояснює їх у доступній формі.


^ Розвиток усного мовлення та навчання грамоти у 2 класі складається з трьох періодів: добукварного, букварного та післябукварного.

Протягом добукварного періоду продовжується робота з розвитку усного мовлення учнів: повторення і закріплення артикуляційних, орфоепічних умінь, навичок слухати, розуміти ромську мову.

Особлива увага приділяється словниковій роботі, повторенню слів, словосполучень, речень, які відомі учням з усного курсу, але на новому ілюстративному матеріалі, який дозволяє розширити лексичний запас.

Також необхідно розвивати навички правильної посадки за партою, тримання ручки, виконувати різноманітні завдання з малювання, складання візерунків, писання ліній, елементів ромських букв, відмінних від написання букв в алфавіті з мови навчання, що готує школярів до написання рукописних малих та великих букв ромського алфавіту. Крім того, завдяки виконанню таких видів навчальної діяльності формуються навички плавного, спокійного письма, навички сприймання й відтворення пропорційного розміру елементів малюнків, візерунків тощо.

У букварний період учні вивчають букви на позначення голосних та приголосних звуків.

Застосовується метод читання прямого складу з орієнтацією на букви голосних звуків, засвоюються алфавітні назви букв на позначення звуків, формуються елементарні навички читання рукописного тексту.

У букварний період учні знайомляться з «Ромською абеткою», яка може бути впроваджена у навчальний процес будь-якою графікою: або кирилицею, або латиною. Вибір абетки тої чи іншої графічної системи залежить від мови навчання у кожному навчальному закладі (української, російської, молдавської, угорської тощо). Але, у початковій школі запроваджується лише один із варіантів абетки.

Зрозуміло, що навички та уміння писати формуються, в першу чергу, на уроках з мови навчання, тому зміст уроків ромського письма узгоджується зі змістом уроків письма мовою навчання. Ромська каліграфія не становить особливих методичних чи дидактичних труднощів: спеціального вивчення потребують лише букви на позначення придихових приголосних, тобто кІ (kI), пI (pI), тІ (tI), чІ (çI).

У післябукварний період основна увага приділяється розвитку та вдосконаленню уміння поскладового читання, читання цілими словами, навички читання речень різної структури, невеличких текстів (опис, діалог). Систематично проводиться робота над свідомим читанням, розумінням прочитаного. Навички переказу формуються на основі опорних слів, усного плану, навідних запитань учителя. Також учні мають самостійно (або за допомогою вчителя) будувати висловлювання за сюжетом малюнків, ілюстрацій, фільмів і на підставі власних спостережень, також вчать напам’ять загадки, скоромовки, лічилки, приказки, прислів’я, вірші. Учням, у яких швидкість читання досягла 20–25 слів за хвилину, можна пропонувати самостійне читання вголос тексту з дитячої книжки.

У 3 класі основна увага зосереджується на повторенні, узагальненні набутих протягом попередніх років навчання знань про ромську мову, на умінні слухати і розуміти текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики, удосконалювати уміння читати, писати, говорити. Закріплюються основні фонетичні поняття, учні ознайомлюються з певними мовними одиницями романі.

На кожному уроці вирішуються завдання щодо подальшого збагачення словникового запасу учнів, розширення граматичної бази для відпрацювання навичок усного та писемного мовлення, розвиваються уміння висловлювати свої думки та навички дотримання мовленнєвого етикету.

З метою формування комунікативних умінь і навичок учитель має використовувати різноманітні форми й методи роботи: вивчення напам’ять слів, словосполучень, коротких текстів (віршів, загадок, прислів’їв), повторення вивченого, створення умовних ситуацій для імпровізації.

Крім того, у 3 класі необхідно приділяти певної уваги розвитку читацьких інтересів молодших школярів, формувати навички свідомого, виразного, правильного читання вголос та про себе; початкові навички аудіювання творів художньої літератури, уривків з текстів літературних жанрів різноманітної тематики. Мовленнєва діяльність учнів на практиці удосконалюється шляхом формулювання ними невеличких зв’язних висловлювань при відповідях на питання, у процесі переказування прочитаного абзацу, нескладного тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями до текстів різних літературних жанрів ромською мовою. Тексти для читання повинні включати різножанрові твори, дібрані таким чином, щоб відобразити життя дітей, стосунки в родині, шкільне життя, ромські народні звичаї і традиції, світ природи, бережливе ставлення до довкілля тощо. Реалізація літературно-тематичного принципу сприятиме формуванню пропедевтичних знань з літератури романі.

Під час вивчення романі у 3 класі слід також звертати увагу на культуру мовлення: уміння говорити з відповідною силою голосу залежно від мовленнєвої ситуації, регулювати швидкість мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного та діалогічного мовлення.

У 4 класі поглиблюються знання з курсу ромської мови, які отримані у 1–3 класах; удосконалюються орфоепічні уміння й навички; збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються усі види мовленнєвої діяльності та формуються навички грамотного, правильного письма з дотриманням орфографічних вимог, граматичних правил.

Триває робота над збагаченням, розширенням лексичного запасу учнів. Удосконалюються і розширюються фонетичні і граматичні знання, уміння і навички.

Програма 4 класу («Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення») передбачає дальший розвиток та удосконалення комунікативних умінь та навичок, набутих протягом попередніх років навчання.

Зазначимо також, що ця Програма може бути використана не тільки у загальноосвітніх навчальних закладах з українською, а й з іншими мовами навчання, в яких ромська мова вивчається як предмет. Крім того, Програма може бути корисна для впровадження вивчення рідної (ромської) мови у школах при громадських національно-культурних Центрах, що дає можливість забезпечити оволодіння мовою романі на практичному рівні.


1 клас

Усний курс

^ 70 год., 2 год. на тиждень

(у тому числі: 3 години – для повторювання та закріплення вивченого наприкінці навчального року; 4 години – резервні)


Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

Мовленнєва лінія (40 год.)

Аудіювання

Сприйняття на слух і розуміння звуків, звукосполучень, окремих слів, словосполучень, простих речень, коротких текстів («коротка» казка, приказка, оповідання, вірш, пісня, загадка, прислів’я).

Сприйняття на слух і розуміння звернень, запитань, прохань і завдань учителя.

Розвиток навичок сприйняття на слух у мовному потоці і розуміння ромської лексики в межах тем, визначених програмою.


Учень:

  • розпізнає звуки ромської мови;

  • сприймає і розуміє значення слів, словосполучень для активного засвоєння;

  • розуміє ключові слова у висловлюванні;

  • розуміє запитання та реагує на них;

  • розуміє та правильно виконує прохання та вказівки вчителя;

  • розуміє короткі тексти (до 5 речень).

Говоріння

Повторювання за вчителем слів, словосполучень, простих речень, діалогічних висловлювань (2–3 репліки).

Формування й розвиток мовленнєвих навичок (артикуляційних, орфоепічних, просодичних).

Розширення словникового запасу учнів; складання простих речень за аналогією, невеличких оповідань за малюнками та на підставі власних спостережень з використанням відомої та нової лексики в усному діалогічному (прості діалоги) та монологічному мовленні.

Формування навичок виразного читання вголос коротких віршів.

Декламування невеличких текстів, заучених зі слів учителя: 1–2 скоромовки, 1–2 лічилки, 4–5 загадок, 3–4 прислів’я, 4–5 віршиків.

Формування навичок та умінь дотримуватися мовного етикету.


  • артикуляційно правильно вимовляє слова, словосполучення;

  • називає предмети, явища та дії (за малюнком, за описом, за протиставленням ознак предметів та їх подібністю тощо);

  • відповідає на запитання вчителя;

  • звертається з проханням, запитанням;

  • вміє привітатися, дякувати, вибачатися, прощатися;

  • вміє висловлювати згоду / незгоду;

  • укладає різні за метою висловлювання речення («запитання – відповідь», за зразком, за темою тощо);

  • складає короткі описи за малюнком (3–4 речення);

  • переказує почуту розповідь або прочитане вчителем;

  • веде діалог (до 4 реплік);

  • складає короткі зв’язні висловлювання за вивченою темою:

  • робить короткі повідомлення про певні події;

  • читає напам’ять 4–5 віршів.

Мовна лінія (23 год.)

Текст

Основні поняття про текст: тема, ідея (основна думка), ключові слова.

  • визначає тему почутого тексту;

  • виокремлює ключові слова тексту.

Синтаксис

Практичне вживання в усному мовленні елементарних синаксичних мовних одиниць.

Формування уміння складати словосполучення та прості речення; застосовувати прийменники. Засвоєння в практичному мовленні основних видів словосполучень.

Практичне засвоєння порядку слів в простому реченні.

Практичне засвоєння поняття про види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні, окличні) та їх використання в усному мовленні.

  • складає словосполучення та прості речення за зразком;

  • узгоджує залежні слова словосполучень за родом, числом головного слова;

  • виділяє прийменники у мовленнєвому потоці;

  • правильно вживає прийменники;

  • складає прості речення за наданою ознакою (прохання, запитання, звернення);

  • доповнює речення словами за смислом (з наданого переліку слів або самостійно);

  • дотримується регламентованого порядку слів у реченні;

  • розрізнює речення за метою висловлювання за допомогою інтонації.

Морфологія

Засвоєння на практичній основі початкових відомостей з морфології.

Загальне уявлення про іменник та його морфологічні ознаки: рід, число. Вживання та порівняння з цими категоріями в українській мові (відсутність у романі середнього роду).

Початкові знання про прикметник та його морфологічні ознаки (рід, число). Вживання в усному мовленні та порівняння з цими категоріями в україн-
ській мові («двородові» та «однородові» прикметники в романі).

Загальне уявлення про артикль та його морфологічні ознаки: рід, число.

Початкові знання про числівник. Вживання кількісних і порядкових числівників. Лічба до 20.

Загальне уявлення про дієслово. Початкові поняття про допоміжне дієслово сом / сім. Практичне засвоєння поняття про особу та число дієслів, теперішній, майбутній та минулий часи.

Початкові поняття про займенники. Практичне засвоєння та вживання в потоці усного мовлення особових, присвійних, вказівних, питальних зай-
менників.

Загальне уявлення про прислівник. Вживання в усному мовленні якісних прислівників.

  • розпізнає в усному мовленні вивчені частини мови;

  • правильно вживає рід та число іменників;

  • утворює форми множини та однини (іменні частини мови);

  • узгоджує іменники з прикметниками;

  • правильно рахує до 20 ромською мовою;

  • правильно вживає в усному мовленні дієслівні форми.




Фонетика

Загальні відомості про звуки, склади та наголос в романі.

Вимова ненаголошених голосних [е], [ы], [о] та звуку [ə], придихових приголосних [к‘], [ч‘], [п‘], [т‘], африкатів [дж], [дз], звуків [х], [h], [g], гутурального [ŗ].

Інтонаційні контури речень, різних за метою висловлювання.

  • правильно вимовляє звуки, звукосполучення та окремі слова;

  • правильно ставить наголос;

  • правильно інтонує;

  • вимовляє напам’ять 5–6 скоромовок.

Лексика

Лексичне значення слова (предметність, збірність, дія, вказівка, якість тощо). Формування вмінь співвідносити слово з відповідним зображенням.

Вживання елементарних форм мовленнєвого етикету. Практичне засвоєння тематичних груп слів.


  • знає значення слів (за виучуваними темами),

  • співвідносить ромські слова з семантичними відповідниками в українській мові та перекладає;

  • вживає слова і словосполучення за темами;

  • правильно вживає елементарні мовленнєві етикетні форми.




залишити коментар
Сторінка1/5
Дата конвертації23.10.2013
Розмір1.14 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх