Розподілення навчальних годин І зміст дисципліни «Технологія виробництва металів» icon

Розподілення навчальних годин І зміст дисципліни «Технологія виробництва металів»


Схожі
Методичні рекомендації до виконання вибіркової самостійної роботи студентів з дисципліни...
Робоча програма по курсу “Технологія виробництва продукції свинарства для студентів факультету...
Навчально-тематичний план з дисципліни «Господарське право» Зміст дисципліни «Господарське...
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „Програмні засоби автоматизованих систем...
Методичні рекомендації з проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2011-2012...
Робоча навчальна програма дисципліни київ 2007 Київський національний...
Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства...
Програма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська література І література...
Програма навчальної дисципліни філософія (шифр І назва навчальної дисципліни) напряму підготовки...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 філософія...
Міністерство освіти І науки України...
Робоча навчальна програма дисципліни (спецкурсу-спецпрактикуму) для магістрів спеціальності...



страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8
Зміст

стор.

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Розподілення навчальних годин і зміст дисципліни «Технологія виробництва

металів». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО ЧАВУНУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

    1. Сировина і матеріали виробництва чорних металів та підготовка

їх до виробничого процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

1.2. Висхідні матеріали, що використовуються при виробництві чавуну. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

1.3. Вогнетривкі матеріали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

1.4. Устрій доменної печі (ДП) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

1.5. Допоміжні пристрої доменної печі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

1.6. Доменний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

1.7. Фізико-хімічні процеси в доменній печі, що супроводжують

виробництво чавуну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

1.8. Процеси відновлення інших елементів і шлакоутворення в

доменній печі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

1.9. Продукти доменного виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

РОЗДІЛ 2. ^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИРОБНИЦТВО СТАЛІ . . . . . . . . . 16

2.1. Бесемерівський і томасівський способи виробництва сталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 17

2.2.Киснево-конверторна плавка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

2.3. Виробництво сталі мартенівським способом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

2.4. Отримання сталі в електропечах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . 21

2.5. Розливання сталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

2.6. Класифікація сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Розділ 3. ^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОТРИМАННЯ ФЕРОСПЛАВІВ . . 26

3.1.Устрій феросплавної печі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

3.2. Виробництво феросиліцію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

3.3. Виробництво високовуглецевого феромарганцю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

3.4. Виробництво силікомарганцю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Розділ 4. ^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОТРИМАННЯ

КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . 29

4.1. Виробництво міді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

4.2. Виробництво алюмінію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

4.3. Виробництво магнію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

4.4. Виробництво титану . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Запитання до контрольних завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Тема 1. Паливо, сировина, матеріали - підготування та застосування

їх для виробництва чорних металів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Тема 2. Виробництво чавуну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Тема 3. Процеси прямого - (позадоменного) отримання заліза

із руд і концентратів та їх перспективи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Тема 4. Виробництво сталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

Тема 5. Виробництво сталі в конвертерах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

Тема 6. Виробництво сталі в мартенівських печах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Тема 7. Виробництво сталі в електричних печах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . 38

Тема 8. Розливання сталі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Тема 9. Позапічне рафінування, розкислення та легування сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

Тема 10. Виробництво феросплавів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

^ Таблиці вибору варіантів завдань до виконання контрольних робіт . . . . . . . .. 43


Вступ

Дисципліна «Технологія виробництва металів» ставить своєю метою дати студентам неметалургійних спеціальностей необхідні знання з виробництва чорних і кольорових металів та сплавів.

Область технології металів, яка займається вивченням способів виробництва металів і сплавів, називається металургією. Відповідно до загальної класифікації металів її можна розділити на металургію чорних металів і металургію кольорових металів.

Значення металургії для розвитку сучасного суспільства дуже велике. Особливе місце займає отримання чорних металів, частка яких складає 90% всього металургійного виробництва.

На теперішньому етапі розвитку цивілізації залізо та його сплави займають провідне місце серед конструкційних матеріалів, які складають основу виробництва машин, механізмів та металоконструкцій. В нашій державі чорна металургія є державоутримуючою галуззю народного господарства. Чорна металургія є кістяком всього виробництва, навколо якого утримуються гірничодобувна, вугільна, коксо-хімічна та багато інших галузей виробництва.

Найбільше поширення набули сплави заліза з вуглецем - чавуни і сталі. Чавун отримують у доменних печах відновленням заліза із залізних руд. Чавун буває переробним, який іде на виробництво сталі, і ливарним, що використовують для відливання ливарних виробів.

На сучасному етапі виробництва сталі, з якої виробляють більшість товарної продукції, найбільш широко використовується двохступінчастий спосіб виробництва. Цей спосіб на сьогодні є найбільш економічно вигідним. Він включає виплавку переробного чавуну в доменних печах, на першому етапі, і переробку рідкого і твердого переробного чавуну, сталевого і чавунного лому у різних сталеплавильних агрегатах: мартенівських печах, кисневих конвертерах, різного типу електросталеплавильних печах.

Кінцевим продуктом підприємств металургійної промисловості є прокатна продукція великої кількості найменувань - тонкий і товстий лист, швелер і кутик , тавр та двотавр, залізничні і шахтові рейки, вагонні восі та колеса та ще багато іншого – тисячі найменувань різних видів металопродукції.

Сучасний рівень металургійного виробництва заснований не тільки на знанні технології і устаткування металургійних виробництв, але і процесів, які супроводжують виплавку чавуну, сталі, феросплавів і кольорових металів.

У методичних вказівках наведений короткий огляд основних металургійних процесів, основних виробничих агрегатів, допоміжного устаткування, технологічних особливостей виробництва чавуну, сталі, феросплавів і кольорових металів.

Вивчення дисципліни "Технологія виробництва металів" студентами неметалургійних спеціальностей включає оглядові лекції з найважливіших розділів дисципліни, самостійну роботу з підручниками і методичними виданнями, виконання контрольних робіт і складання підсумкового іспиту.


Розподілення навчальних годин і зміст дисципліни «Технологія виробництва металів»



Види занять

Кіл.

год.

семестри

Ш

ІV
Всього по навчальному плану

162

81

81
Аудиторні заняття

36

18

18
Лекція

24

18

18

Лабораторні заняття

-

-

-

Практичні заняття

12

6

6

Семінарські заняття

-







Самостійна робота

126

63

63
^
Усього за семестр




81

81

Кількість контрольних робіт в семестрі

2

1

1

Підсумковий контроль




Екзамен

Залік



^ Зміст навчальної дисципліни





теми



Тема та зміст занять

Кількість

годин

1


Предмет та задачі дисципліни. Розвиток чорної металургії. Характеристика заводу з повним металургійним циклом. Класифікація сталей.

2

2

Підготовка сировини до доменного процесу. Агломерація. Фізико-хімічна сутність процесу агломерації. Виробництво окатків. Обладнання для виробництва агломерату та окатків.

2

3

Виробництво чавуну. Конструкція доменної печі, принципи її роботи. Фізико-хімічні основи процесів, що відбуваються у доменній печі.

2

4

Методи позадоменного отримання заліза, їх класифікація. Фізико-хімічна сутність прямого відновлення заліза різними відновлювачами.

2

5

Загальні принципи сталеплавильного виробництва. Класифікація засобів виробництва їх сутність. Конвертерний спосіб виробництва сталей. Різновиди конструкцій конвертерів. Фізико-хімічна сутність конвертерних процесів.

2

6

Характеристика мартенівського способу виробництва сталі. Фізико-хімічна сутність процесів у мартенівській ванні. Різновиди мартенівських печей.

2

7

Електросталеплавильне виробництво. Електродугові печі, особливості їх будови та технологія отримання сталей. Індукційні печі, особливості виплавлення сталей.

2

8

Конструкція печей опору. Електрошлаковий переплав (ЕШП), його фізико-хімічна сутність.

2

9


Фізико-хімічні основи процесів розкислення сталей. Методи дифузійного, глибинного або осаджувального та вакуумне розкислення сталей. Легування рідких сталей.

Методи розливання рідкого металу. Будова зливків. Спосіб безперервного лиття. Конструкції машин безперервного литва заготовок.

2

10

Виробництво феросплавів. Загальні умови виробництва феросплавів. Конструкції феросплавних печей. Виробництво феросиліцію. Сировина. Фізико-хімічні закономірності процесів отримання феросиліцію.

Виробництво феромарганцю. Виплавлення маловуглецевого феромарганцю. Отримання металевого марганцю. Виробництво комплексних феросплавів.

2


11

Кольорова металургія. Металургія міді. Фізико-хімічні основи процесів отримання міді.

Металургія нікелю. Виробничі процеси отримання нікелю. Фізико-хімічні основи процесів виробництва.

2


12

Виробництво алюмінію. Технологічні методи виробництва алюмінію. Фізико-хімічні основи процесів виробництва.

Металургія магнію і титану. Фізико-хімічні основи процесів виробництва.

Металотермічні способи отримання металів і феросплавів, фізико-хімічна сутність процесів металотермії.

2




1. ^ ВИРОБНИЦТВО ЧАВУНУ


1.1. Сировина і матеріали виробництва чорних металів та підготовка їх до виробничого процесу.

На першому етапі металургійного виробництва видобувають із ґрунту корисні копалини, що являють собою різні руди. ^ Рудою називають корисні копалини, що видобувають із надр землі. Їх називають по назвах металів, які містяться у руді, наприклад, залізні, мідні, мідно-нікелеві, хромітові та інші. Залізні руди є основною сировиною для виготовлення чавуну або заліза методами прямого відновлення.

Руду видобувають у шахтах закритим способом або у кар’єрах відкритим способом. Розмір видобутих шматків руд різний і залежить від способу видобування. Наприклад, при відкритому видобуванні розмір окремих кусків сягає кількох метрів, звичайний розмір більшості кусків 300 – 400 мм. Якщо руду будуть використовувати напряму у доменній плавці, то розмір шматків не повинен перевищувати 40 -50 мм для магнетитових руд і 70 – 100 мм для гематитових. Якщо руда йде на збагачення, то розмір часток не перевищуватиме 0,074 мм. Вартість дроблення складає 35 – 40 % загальної вартості збагачення руд, а вартість механізмів, що дроблять, – близько 60 % вартісті обладнання збагачувальної фабрики. Кожна стадія дроблення характеризується ступенем подрібнення – і, яка являє собою співвідношення діаметрів D – найбільш крупних кусків руди, що прийшла на подрібнення до діаметра d – найбільших частинок руди після подрібнення. i = D : d.

Машини, які застосовують для дроблення - дробарки, можуть зменшувати розмір шматочків до 5-6 мм. Більш дрібне дроблення називають подрібненням, його здійснюють в млинах.

Прийнято розділяти процес дроблення на чотири стадії:

а) крупне дроблення – до розміра кусенів 100 – 300 мм;

б) середнє дроблення (вторинне) – 100-300 до 40-60 мм;

в) мілке дроблення - 40-60 до 8-25 мм;

г) тонке подрібнення - 8-25 до 1мм та менше.

Залежно від характеристики руди, що видобувається, застосовують наступні стадії підготовки її до плавки: 1) дроблення; 2) сортування по класах крупності; 3) збагачення; 4) окислювальне обпалення; 5) усереднювання; 6) окускування.

Дроблення і подрібнення майже завжди супроводжуються грохоченням і класифікацією - процесами, мета яких - розділення кусків і частинок руди по крупності (по фракціях). Відмінність грохочення від класифікації полягає в тому, що при грохоченні проводять сортування кусків на ситах, а класифікацією розділяють дрібні шматочки і частинки (менше 1-3 мм) у водному або, рідше, в повітряному середовищі.

Збагаченням називають розділення руди, що готується до плавки, на концентрат з високим вмістом металу, що вилучають, і хвости з низьким його вмістом. Існують наступні основні способи збагачення корисних копалин: 1) промивання; 2) гравітаційне збагачення; 3) магнітна сепарація; 4) флотація.

Промивання ефективне для матеріалів з м'якою, особливо глинистою порожньою породою і щільними мінералами металу, що вилучають.

^ Гравітаційне збагачення засновано на відділенні корисних мінералів від порожньої породи по відмінності їх густини. Магнітна сепарація заснована на різній магнітній сприйнятливості залізомістячих мінералів і частинок порожньої породи.

Флотація заснована на різній змочуваності поверхні зерен окремих мінералів.

Окислювальне обпалення (нагрів руди до високих температур 900-1000 °С в повітряному середовищі), це проводить для видалення СО2 із карбонатов і сірки (у вигляді SО2). Мета відновного обпалення (нагрів руди у відновній атмосфері) полягає в тому, щоб перетворити слабомагнітний оксид Fе2О3 в сильномагнітний Fe3O4 по реакції Fе2О3+СО(Н2)=Fе3О4+СО22О).

Усереднювання є перемішуванням великої маси рудного матеріалу для придання рівномірності складу по об’єму штабеля.

Одержувані після збагачення руд тонкоподрібнені концентрати (<0,1 мм) не можуть бути направлені безпосередньо в доменну піч, оскільки вони не забезпечують необхідної високої газопроникності шихти. Перетворення дрібних частинок рудних концентратів і деяких інших матеріалів в більш крупні шматки складає основну мету процесів окускування.

Агломерація - це термічний спосіб окускування дрібних матеріалів для поліпшення їх металургійних властивостей, що здійснюється шляхом безпосереднього спалювання дрібного палива в об’ємі залізорудного матеріалу за рахунок безперервного просмоктування повітря. Найдоцільнішим способом окускування тонкоподрібнених концентратів (<0,1 мм) є обкотування або отримання обкотишів (кульок діаметром 15-20 мм). Технологія виробництва залізорудних обкотишів для доменного процесу складається з двох стадій: 1) отримання сирих обкотишів з концентрату; 2) зміцнюючого обпалення.

Для отримання чавуну використовують шихту- суміш сирих матеріалів. Шихта для виробництва чавуну складається з агломерату, або обкотишів, підготовленого залізняку, палива і флюсів, узятих в певних співвідношеннях.

Підготовлений залізняк представлений різними оксидами заліза. ^ Паливо тверде і газоподібне забезпечує необхідну температуру процесу і сприяє відновленню заліза і залізорудних матеріалів. Флюси служать для скріплення домішок і зниження температури плавлення порожньої породи.




залишити коментар
Сторінка1/8
Дата конвертації23.10.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх