Методичні рекомендації затверджено науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної освіти (Протокол № від 2008 р.) icon

Методичні рекомендації затверджено науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної освіти (Протокол № від 2008 р.)


1 чел. помогло.
Схожі
Шкільна бібліотека – центр духовного становлення особистості...
Навчально-методичний посібник Володарка...
Київської обласної державної адміністрації...
«Правознавство»...
Затверджено вченою радою Донецького обласного інституту післядипл омної педагогічної освіти...
«Правознавство»...
Методичні рекомендації...
Науково-педагогічна бібліотека...
Управління освіти виконкому...
Управління освіти виконкому...
Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної...
Н. В. Кантарьова Методичні вказівки «Спеціальна психологія та дефектологія»...



страницы:   1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


ДУДАШ Г.М.


ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


СІМЕР – 2008


Дудаш Г.М.

Лабораторно-практичні роботи з матеріалознавства

Перечинський професійний ліцей


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Химинець О.В. – доцент кафедри природничо-математичних дисциплін.

Тяскайло Г.І. – методист кабінету виховної роботи та предметів етико-естетичного циклу.


Методичні рекомендації затверджено науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної освіти (Протокол № ___ від _________________2008 р.)


В методичних рекомендаціях наведено тематичний план з предмету "Матеріалознавство" та представлено 28 лабораторно-практичних робіт у відповідності з рівнем кваліфікації 1, 2, 3, 4 розрядів. Проведення лабораторно-практичних робіт допомагає практично ознайомитись з властивостями волокон та тканин, їх будовою, асортиментом і призначенням.


Лабораторно-практичні роботи розроблені згідно Державних стандартів професійно-технічної освіти з професії "Швачка" код 8263.2.


Рекомендовано для використання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю.

Г.М. Дудаш

ПЕРЕДМОВА


Згідно Державних Стандартів професійно-технічної освіти, учні, які здобувають професію «Швачка» можуть отримувати 1-4 розряди. Кожний етап закінчується поетапною атестацією, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу та теоретичне завдання у формі різнорівневих тестів. Навчальною програмою передбачено вивчення предмета «Матеріалознавство». Майбутні робітники повинні знати будову і властивості волокон з яких виготовляють пряжу для тканин, процеси прядіння, ткацтва, фарбування, асортимент швейних тканин, нетканих матеріалів, натурального та штучного хутра, швейних ниток, фурнітури, клейових та оздоблювальних матеріалів. На кожну тему передбачена певна кількість годин для лабораторно-практичних робіт (ЛПР). ЛПР можна виконувати індивідуально та в малих групах. Вони допомагають практично ознайомитись з властивостями волокон та тканин, їх будовою, режимом обробки матеріалів за їх волокнистим складом, будовою, асортиментом і призначенням. Водночас велика увага приділяється декоративним ефектам: багатству фактури тканини та матеріалу, виразності рельєфу та блиску, складній орнаментації тощо.

Під час виконання ЛПР учні повинні дотримуватись правил техніки безпеки:

  • підпалюючи волокно, слід обережно поводитися з сірниками, щоб не призвести до пожежі;

  • не підпалювати волокно чи пряжу на учнівській парті, у пальцях;

  • не вдихати дим;

  • визначаючи ткацькі переплетення, обережно користуватись голкою;

  • після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.



Зведено-тематичний план

з предмета «Матеріалознавство»


^ Рівень кваліфікації: 1, 2, 3, 4 розряди




№ з/п

Тема

Кількість годин

Всього

з них ЛПР

1 розряд

1.

Вступ

1

-

2.

Текстильні волокна

5

2

3.

Склад, будова та властивості тканин

7

2




Всього:

13

4

2 розряд

1.

Текстильні волокна

11

4

2.

Відомості про технологію текстильного виробництва

6

4




Всього:

17

8

3 розряд

1.

Склад, будова та властивості тканин

16

7

2.

Ґатунок тканин

3

-

3.

Асортимент тканин

12

5




Всього:

31

12

4 розряд

1.

Неткані матеріали

2

1

2.

Матеріали для з’єднання деталей одягу

3

1

3.

Утеплювальні матеріали

2

1

4.

Оздоблювальні прикладкові матеріали. Ґудзики

3

1

5.

Натуральна та штучна шкіра. Плівкові та дубльовані матеріали

4

-

6.

Контроль якості швейний матеріалів

3

-




Всього:

17

4




Разом (1-4 розряд)

78

28



Лабороторно-практична робота №1


Тема. Визначення натуральних волокон у зразках тканин


^ Мета: навчити учнів визначати натуральні волокна в зразках тканин.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки натуральних волокон, зразки тканин, текстильна лупа, препарувальна голка, спиртівка, пінцет.


^ Теоретичні відомості


До натуральних волокон належать волокна рослинного і тваринного походження. Найважливішими з них є бавовна, льон, вовна, натуральний шовк.

Бавовна – одна з основних видів сировини текстильної промисловості. Бавовна біла або кремова, деколи бежева, зеленкувата. На дотик волокна м’які, теплі. При підпалюванні горять жовтим полум’ям, утворюючи сірий попіл, розповсюджуючи запах паленого паперу. Якщо полум’я погасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи сірий димок.

Внаслідок низької собівартості, гарного зовнішнього вигляду і задовільних якостей, бавовник широко використовується в виробництві тканини (ситців, бязів, сатинів, фланелі, байки, нетканих матеріалів, трикотажних полотен ) ниток, а також як сировини для виробництва штучних волокон.

Льон – другий після бавовни головний вид рослинного волокна, що приміняється в текстильній промисловості для виробництва тканин, галантерейних виробів.

Колір волокна – від світло-сірого до темно-сірого, деколи темно-бурий або рижий. Горить лляне волокно як і бавовняне, а тліє гірше.

Використовують льняні волокна для виробництва літніх тканин, білизни, галантерейних виробів, а також технічного призначення, бортівки, парусини, мішків, брезенту.

Вовна – це волосяне покриття тварин, яке можна переробити в пряжу. Основну масу вовни дають вівці – 97%. Крім овечої, ще є вовна ангорських кіз, верблюдів, кролячий пух.

В полум’ї волокна вовни спікаються, при винесенні з вогню – не горять, наприкінці утворюється чорна кулька, яка легко розтирається, виділяючи запах паленого пір’я.

Використовують вовну для виробництва камвольних, тонкосуконних, грубосуконних тканин і трикотажних полотен.

Натуральний шовк – це тонкі нитки, одержані із волокон шовкопряда. Батьківщина шовку Китай, де ще за 3000 років до н.е. розводили гусінь шовкопряда і виготовляли шовкові тканини.

Горить натуральний шовк, як і вовна – повільно, при виводі з полум’я не горить.

Використовують волокна натурального шовку для виробництва тканин і шовкових ниток. Відходи і браковані кокони переробляють у шовкову пряжу.


^ Хід роботи




  1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

  2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

  3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

  4. Висновки записати в табличній формі.




№з/п

Волокно

Характеристика волокна

Характеристика тканини

Застосування у швейному виробництві

































^ Лабороторно-практична робота №2


Тема. Визначення хімічних волокон в зразках тканин.


Мета: навчити учнів визначати хімічні волокна в зразках тканин.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки хімічних волокон, зразки тканин, текстильна лупа, препарувальна голка, спиртівка, пінцет.


^ Теоретичні відомості


Хімічні волокна поділяють на штучні та синтетичні. Випускають їх у вигляді неперервних ниток, джгутів, штапельного волокна.

Штучні волокна. Сировиною для отримання штучних волокон служать дерев’яна целюлоза, отримана з деревини ялини, бавовняна целюлоза.

До групи штучних волокон відносяться найбільш поширені: віскозні, полінозні, ацетатні, триацетатні, скляні, металеві, і металізовані волокна (нитки).

Горять волокна жовтим полум’ям, утворюючи наліт темного кольору, виділяючи кислуватий запах.

Використовують волокна для виробництва тканини (більше підкладкових), швейних ниток.

Скляне волокно отримують розплавленням силікатного скла в електропечах при великих температурах. Тонкі скляні нитки мають високу міцність, гнучкість, світлостійкість, вогнестійкість і звукоізоляцію.

Використовують волокно для виготовлення декоративних склотканин, а також як теплоізоляційний матеріал на будівництві – скловата, скловойлок.

Металеві волокна одержують з алюмінієвої фольги, міді та її сплавів у вигляді окремих ниток круглого та плоского перерізів. Ці нитки мають високу жорсткість.

Синтетичні волокна виготовляють із синтетичних полімерів, одержаних шляхом синтезу простих речовин (бензол, фенол, пропілен і ін..)

До групи синтетичних волокон відносяться найбільш відомі і поширені в швейному виробництві капрон, анід, лавсан, нітрон, хлорин.

В полум’ї волокно спочатку плавиться, а потім горить слабким голубувато-жовтим полум’ям, виділяючи білий димок, утворюючи світлу тверду кульку і запах сургучу.

Використовують як в чистому виді, так і разом з вовною та іншими волокнами при виробництві тканин, трикотажу, штучного хутра, мережива, килимів, а в чистому виді з них виробляють швейні нитки та технічні вироби.


^ Хід роботи




  1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

  2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

  3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

  4. Висновки записати в табличній формі.




№з/п

Волокно

Характеристика волокна

Характеристика тканини

Застосування у швейному виробництві

































^ Лабороторно-практична робота №3


Тема. Визначення лицьового та виворітного боків тканини.


Мета: навчити учнів визначати лицьовий та виворітний боки тканини.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки тканин з різними видами переплетень, текстильна лупа, препарувальна голка.


^ Теоретичні відомості


Для визначення лицьового і виворітного боків тканину слід покласти так, щоб можна було порівняти обидва боки. Для цього нитки основи і нитки піткання в порівнювальних відрізках тканини повинні лежати в одному напрямку. Оскільки лицьовий бік тканини завжди чистіший ніж виворітний, то малюнок переплетення виступає на ньому рельєфніше, обробка його якісніша. На деяких тканинах відмінності лицьового і виворітного боків виявляються різкіше, на інших вони ледь помітні.

Деякі переплетення підкреслюють лицьовий і виворітний боки, що допомагає розрізнити їх.

Лицьовий бік тканини можна розпізнати за наявністю: чіткого набивного малюнка; орієнтовного ворсу; малюнка ткацького переплетення.


Хід роботи




  1. Повторити теоретичні відомості.

  2. Визначити в зразках тканини лицьовий та виворітний боки.

  3. Висновки оформити в табличній формі.




Номер зразка

Характеристика лицьового боку

Характеристика виворотного боку












^ Лабороторно-практична робота №4


Тема. Визначення напрямку ниток основи та утоку тканин.


Мета: навчити учнів визначати напрямок ниток основи та утоку тканин.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки тканин з різними видами переплетень, текстильна лупа, препарувальна голка.


^ Теоретичні відомості


Нитки основи завжди розміщуються вздовж пружка; тому тканину слід потягти в обох напрямках, оскільки, вздовж піткання тканина завжди розтягується сильніше.

Якщо уважно препарувальною голкою витягни із зразка кілька ниток в обох напрямках, то можна побачити, що нитка піткання зігнута більше, ніж нитка основи (виключення становлять тканини репсового переплетення). Нитки основи більш гладенькі й жорсткі, сильніше скручені, ніж нитки піткання. Якщо в одному напрямку тканини ідуть крученні нитки, а в другому – одинарні, то скрученими будуть нитки основи. Вони розміщуються рівномірніше, паралельно одна одній.


Хід роботи




  1. Повторити теоретичні відомості

  2. Визначити в зразках тканини напрямки ниток основи та утоку

  3. Записати висновки




______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ Лабороторно-практична робота №5


Тема. Визначення властивостей натуральних волокон рослинного походження: бавовна, льон.


Мета: навчити учнів визначати властивості волокон рослинного походження.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки волокон бавовни та льону, зразки бавовняних та льняних тканин, пінцет, текстильна лупа, спиртівка, лінійка.


^ Теоретичні відомості

Бавовник – кущова однорічна теплолюбна рослина висотою 70-200см. – одна із основних видів сировини текстильної промисловості. Відомо більше 40 видів бавовнику.

Сіють його ранньою весною. Після цвітіння бавовнику утворюються коробочки , поділені перегородками на кілька відділень, у яких міститься насіння, крите тонкими волосинками. Достиглі коробочки з волокнистою масою розкриваються і назовні виходить бавовна. Після достигання волокно разом із насінням збирають.

Властивості бавовни: висока міцність, теплостійкість, світлостійкість, середня гігроскопічність і видовження, мала пружна деформація, внаслідок чого виріб із бавовни сильно мнеться. Під впливом мерсеризації структура бавовни міняється, волокна блищать, робляться на вид шовковистими, властивості покращуються. Бавовна стійка до дії лугів, але під дією навіть неконцентрованих кислот волокна руйнуються. При зануренні у воду волокно набухає і збільшує свою пружність. При температурі понад 1500 С сухі волокна бавовни втрачають міцність, з’являється жовтизна. Стійкість до тертя в бавовни порівняно невелика, внаслідок чого виріб носиться недовго.

Бавовна біла або кремова, деколи бежева, зеленкувата. На дотик волокна м’які, теплі. При підпалюванні горять жовтим полум’ям, утворюючи сірий попіл, розповсюджуючи запах паленого паперу. Якщо полум’я погасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи сірий димок.

Внаслідок низької собівартості, гарного зовнішнього вигляду і задовільних якостей, бавовник широко використовується в виробництві тканини (ситців, бязів, сатинів, фланелі, байки, нетканих матеріалів, трикотажних полотен ) ниток, а також як сировини для виробництва штучних волокон.

Льон – другий після бавовни головний вид рослинного волокна, що приміняється в текстильній промисловості для виробництва тканин, галантерейних виробів.

Вирощують льон в Україні.

Льон - однорічна трав’яниста рослина, волокна якої знаходяться у стеблі. Після достигання льон збирають, просушують на полі, обмочують, відокремлюють насіння, отримують льняну солому, яка підлягає первинній обробці для відокремлення із стебел волокна подальшої переробки в пряжу.

Структура технічного волокна характеризує гладеньку і блискучу поверхню, високу поверхневу щільність, високу теплопровідність, мале подовження і високу міцність.

Властивості льону – висока теплопровідність. На дотик волокна прохолодні. Кислоти, луги, органічні речовини діють на льон так, як і волокна бавовнику.

Недоліком льону є мале видовження і низька пружність, внаслідок чого льняні тканини сильно мнуться, а одяг деформується.

Колір волокна – від світло-сірого до темно-сірого, деколи темно-бурий або рижий. Горить лляне волокно як і бавовняне, а тліє гірше.

Використовують льняні волокна для виробництва літніх тканин, білизни, галантерейних виробів, а також технічного призначення, бортівки, парусини, мішків, брезенту.



^ Хід роботи




  1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

  2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

  3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

  4. Висновки записати в табличній формі.




№з/п

Волокно

Фізичні властивості

Хімічні властивості

Властивості тканини
























залишити коментар
Сторінка1/5
Дата конвертації01.09.2011
Розмір0.82 Mb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх