Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено icon

Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено


4 чел. помогло.
Схожі
Лесі Українки «затверджено»...
Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Науковий керівник...
Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Науковий керівник...
Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Наук керівник...
Програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина”...
Програми Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”...
Тема: предмет теорії та методики фізичного виховання дітей дошкільного віку...
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» Колектив...
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» Колектив...
Введенням в дію нової програми для дітей дошкільного віку «Я у світі» та «Впевнений старт»...
Макіївська міська рада Управління освіти Макіївський навчально- методичний центр виховання...
Про проведення дослідно-експериментальної...



страницы: 1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
повернутися в початок
Підготовка до письма. Розвивати дрібні м'язи пальців та п'ясті руки, окомір (визначати центр, середину аркуша паперу), просторові уявлення (ліворуч, праворуч, унизу). Вправляти дітей у різних видах штрихування готових конту­рів: прямими лініями (геометричні фігури, будиночок, кошик, ваза, відро), похилими лініями (овочі, фрукти, листки), урив­частими короткими лініями (геометричні фігури, предмети

овальної та прямокутної форми), напівовалами (жолудь, слива, вишня, абрикос, кукурудза, шишка), крапками (овочі, фрукти), змішане штрихування. Розвивати окомір у зорових та словесних диктантах.

Результати навчально-виховної роботи:

діти класифікують та групують предмети за видовими та

родовими поняттями;

самостійно добирають антоніми, синоніми, порівняння, утворюють споріднені слова, активний словник становить 3000 — 3500 слів;

правильно вимовляють усі звуки рідної мови;

складають речення, виділяють послідовність слів у ре­ченні, складів та звуків у словах, визначають голосні, м'які та тверді приголосні звуки; визначають наголос;

ведуть діалог невимушено і на запропоновані теми, ви­користовуючи традиційні мовні репліки та штампи: різні форми діалогу (інформаційно-стверджувальний, поясню­вальний, вітальний, наказовий, розповідний, оцінювальний, коментуючий);

називають на ім'я та по батькові співробітників дитячого сад­ка;

самостійно і повно послідовно і логічно складають розповіді-описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (10 — 15 речень) з опорою на наочність та по пам'яті;

вільно переказують літературні твори.

^ Підготовча до школи група

(Сьомий рік життя)

У світі слів. Уточнювати й активізувати словник дітей згідно з темами молодших груп. Розширювати словник но­вими словами відповідно до тем: «Школа»; «Охорона приро­ди»; «Національні свята»; «Перлини народної мудрості»; «Сільське господарство»; «Бібліотека»; «Підприємство»; «За­повідники».

Продовжувати знайомити дошкільників з багатозначни­ми словами, омонімами. Вчити розрізняти відтінки слів (плакати, ревти, репетувати, вередувати).

Продовжувати збагачувати словник складними, складноскороченими словами, стійкими словосполученнями.

Вчити дітей добирати синоніми, метафори, рими, утворювати від одного кореня споріднені слова. Стимулювати їх вживати абстрактні, часові, просторові, узагальнюючі поняття (меблі, одяг, тканини, взуття, прилади — речі), слова в переносному значенні, фразеологічні звороти, образні вирази. Розширю­вати словник приказками, прислів'ями, загадками.

^ У світі звуків. Оволодіти правильною вимовою всіх зву­ків рідної мови відповідно до орфоепічних норм, додержува­тись засобів інтонаційної виразності.

Закріпити поняття: голосні, приголосні (тверді, м'які), звук, слово, наголошений, ненаголошений склад, речення. Розрізняти звуки на слух, їх послідовність у словах різної звукоскладової структури, за допомогою фішок і без них (усно).

Спостерігати за звуковим значенням букв я, ю, є, ї на початку слова і складу, за позначенням буквами я, ю, є м'я­кості приголосних.

Дитяча граматика. Закріплювати та вдосконалювати граматичні навички, набуті в молодших групах. Формувати навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення говорити чистою українською мовою. Стимулю­вати дітей ставити запитання, як правильно висловлюватись.

Продовжувати вчити вживати слова, які мають сталі гра­матичні форми: однину (шоколад), множину (двері), невід­мінювані іменники (радіо, кіно).

Стимулювати дітей до словотворення: за допомогою су­фіксів (борода — бородатий, ведмідь — ведмежий, теля — те­лячий), префіксів (хвіст — безхвостий, догана — бездоган­ний, їхати — виїхати, великий — завеликий), складних слів (довгі вуха — довговухий; сніг падає — снігопад). Утворюва­ти синонімічні відтінки слів: пестливості (котик, кошеня, кошенятко), збільшення (вовк — вовчище, рука — ручище), зменшення (будинок — будиночок).

Учити дітей перебудовувати речення, висловлювати їх з різ­ними інтонаційними відтінками (пестливо, ласкаво, офіційно).

Вживати різні типи речень (з вставними словами, звер­таннями, вигуками, прямою мовою, частками), додержуючись відповідної інтонації.

Наші співрозмовники

Спілкування з дорослими. Вільно спілкуватися з вихо­вателем та іншими дорослими, відповідати на запитання,

звертатись із запитаннями, виявляти ініціативу в доборі теми спілкування. Вести діалог на запропоновані теми: «Розмова з незнайомою людиною»; «У лікаря»; «Запрошуємо на свято»; «Запрошення до гри (танцю)»; «День народження»; «Дружні стосунки»; «У незнайомому місті»; «Зустріч друзів»; «Родин­ні взаємини»; «Вихователь і діти». Додержуватись всіх форм ввічливості в розмові із знайомими дорослими. Називати всіх дорослих на ім'я та по батькові. Перед тим як зверну­тись до незнайомих дорослих, запитати: «Вибачте, будь лас­ка (або перепрошую), як ваше ім'я, по батькові?».

^ Спілкуватися з однолітками. Вести різні форми діалогу в невимушеній розмові на занятті. Засвоїти форму звертання до товариша, друга (друже). Не вживати образливих слів у розмові з товаришами. Додержуватись ввічливих форм спілку­вання з незнайомими однолітками.

^ Етичні засади спілкування. Засвоїти нові форми ввіч­ливості: на все добре, на добраніч, дозвольте пройти. Вико­ристовувати різні форми ввічливості відповідно до ситуації спілкування з дорослими та дітьми. Оволодівати ввічливими формами писемного мовлення при написанні листів.

^ Маленькі оповідачі. Продовжувати розвивати в дітей уміння логічно, послідовно й граматично правильно вислов­лювати свої думки в зв'язній розповіді, додержуватись в розпо­відях відповідної композиції, цілеспрямованості, художньої виразності, проявляти творчу ініціативу, прагнення заціка­вити своєю розповіддю слухачів.

Емоційно, виразно, без пропусків і перестановок перека­зувати літературні твори повністю та частинами. Домовляти­ся між собою, хто яку частину переказуватиме. Вміти приду­мувати заголовок до прослуханого оповідання чи казки, переказувати скорочено.

Продовжувати вдосконалювати вміння дітей складати описові розповіді: розгорнуто описувати іграшку, картину тощо. Заохочувати складати образні описи природи, самос­тійно складати порівняльний опис кількох об'єктів.

Спонукати самостійно розповідати за картиною чи сері­ями картин, доповнювати сюжет картин, виходячи за межі зображеного; висловлювати свої почуття, естетичні пережи­вання, викликані сприйманням художніх картин.

Закріплювати навички пояснювального мовлення та вміння зв'язно, емоційно, послідовно й виразно розповідати про випадки з колективного та індивідуального досвіду.

Заохочувати дітей виконувати різні варіанти творчих за­вдань: придумувати невеликі казки, інсценівки та оповідан­ня за аналогією до змісту сюжетних картин, літературних творів на запропоновану вихователем тему, за самостійно

обраною темою.

Помічати цікаві сторони та неточності в розповідях това­ришів, виявляти бажання допомогти товаришеві, доповнити його розповідь.

Результати навчально-виховної роботи:

діти класифікують предмети відповідно до родових запи­тань, вживають узагальнюючі поняття;

розрізняють та пояснюють багатозначні слова, утворю­ють споріднені слова;

виконують різні вправи на словотворення;

знають приказки, прислів'я, народні вирази, вдало вжи­вають їх у мовленні, активний словник налічує 4500 — 5000 слів;

володіють вимовою слів відповідно до орфоепічних норм;

здійснюють звуковий аналіз слів, не користуючись схе­мою звукового аналізу;

помічають неправильність вислову в себе і в інших;

вільно користуються різними типами речень;

вживають різноманітні форми звертання до дорослих і дітей;

правильно розуміють і самостійно виконують завдання вихователя; складають описові, сюжетні розповіді, розповіді-міркування, придумують реалістичні та фантастичні сюжети;

уміють самостійно обрати тему для розповіді.

^ Вчимося читати і писати. Закріпити вміння виділяти з мовного потоку речення, визначати кожне слово в реченні (в тому числі з прийменниками та сполучниками), ділити сло­во на склади, визначати наголос; розрізняти звуки на слух, їх послідовність у словах непередбаченої складності.

Розкрити механізм читання відкритого, закритого складу (без їх визначення) у словах з твердими та м'якими приго­лосними, зі збігом голосних та приголосних усіх видів, з апострофом.

Ознайомити з алфавітними назвами букв. Орієнтовна послідовність вивчення букв; букви на позначення голосних, приголосних та я, ю, є, ї.

Учити голосно читати невеликі тексти спочатку по скла­дах, потім — злито; відповідати на запитання до прочитано­го тексту; переказувати прочитане за допомогою запитань та без них; додержуватись під час читання пауз та інтонацій від­повідно до розділових знаків (крапка, кома, знак запитання, знак оклику) та змісту викладу.

^ Робота з книжкою. Залучати дітей до читання невели­ких дитячих фольклорних та художніх творів. Знати прізви­ща авторів знайомих творів. Додержуватись основних правил гігієни читання та поводження з книгою. Ділитися вражен­нями від прочитаного.

Продовжувати розвивати гнучкість, координацію, сприт­ність, узгодженість рухів обох рук спеціальними справами («Мої пальчики-помічники»). Узгоджувати рухи із звуком, словом.

Надавати дитині можливість вільно орієнтуватися на сторінці зошита, користуватися зошитами в клітинку, пря­му, косу лінію; виконувати ігрові вправи відповідно до пра­вил письма — зліва направо.

Користуватися розчерками елементів букв для станов­лення навичок письма та каліграфічного почерку.

Співвідносити друковані й писані літери, складати слова, речення, тексти; заохочувати до успіху в цій діяльності.

Писати самостійно букви, слова, речення (1 — 2). Пере­писувати з книжки, дошки, писати під диктовку (2 — 3 ре­чення).

Результати навчально-виховної роботи:

діти знають алфавітну назву букв та їх звукове позначен­ня;

володіють механізмом читання;

визначають на слух межі речення;

свідомо і плавно читають уголос невеликі тексти, по складах читають важкі слова (будівельник, вихователька, космонавт);

читають і пишуть друковані й писані літери в межах українського алфавіту та цифри натурального ряду;

списують та читають речення з книжки, дошки, пишуть під диктовку (2—3 речення).

^ Говоримо українською

(Розвиток усного мовлення в різномовному,

здебільшого російськомовному оточенні).

Діти від народження до 3 років

Розвиток усного мовлення. Призвичаювати малят до сприймання та розуміння української мови. Організовувати прослуховування колискових пісень, наспівування народних мелодій, розповідання потішок, лічилок, коротеньких вір­шів. Викликати при цьому позитивні емоції.

Створювати для немовлят чисте україномовне середови­ще, позитивний настрій, позитивні емоції. Задовольняти по­требу дитини в спілкуванні з нею на рівні позитивних емо­цій, ласкавих дотиків, міміки, жестів, погладжування. Викликати в малюків усі можливі наслідувальні звуки. Нада­вати можливість самостійним звуковим проявам — передвіс­никам подальшого мовлення дитини. Наприклад, можливі самостійні звукові прояви дитини 2 — 7 міс. (лепет): бу-бу, у, кх, а; у відповідь на розмову матері — й, й; ма-мам-далі иа-гу-и; дам-да; на-гу-га; и; ни-и, ди; ай-ай (плаче), да, дай (комплекс звуків); а-ку, а, ку, а-ку; а-гу-и-гі; ай-ай (не пла­че); бу-бу-а-агу-и; бу-иг-гі-ги; а-аля — оля; ка-ка, а-а-ага; кт-кт-ка-ка-кт; ка-ля-каля; к (улюблений звук); ка-кх-ки-какх (довго); кр-кр-кр; кр-кра-кана-га; а; ай-авй (весело); а-ку-а; а-гу-и-ж; а-а-ага; бу-бу; бу-бу-а-агу-и; бу-иг-гі-гі, й, дам-да; да; дай; и-а-гу-и; ка-ка; кр-кра-ка-на-а; ма-мам-да­лі; на-гу-га, и; ни-и, ди тощо.

Частіше брати дитину на руки, говорити, промовляти, співати віршики, потішки, колисанки, тримаючи її руки в своїх. Поєднувати словесно бачене, почуте, відчуте з музи­кою, співом, ритмами.

Стимулювати малюка повзати (ігри «Дожену-дожену», «ку-ку», «Коза рогата» та ін.). Супроводжувати рухи словом (Євгенку, візьми іграшку, машинку). Давати повну можли­вість користуватися іграшками, кубиками, різними предме­тами. Широко використовувати звуконаслідування (машина — бі-бі, літак — у-у; киця любить Євгенка — обнімає — няв, мур).

Стимулювати перші кроки дитини. Супроводити їх мо­вою (Євгенко — топ-топ, бух).

Зводити спільно з малюком різні будівлі. Супроводити їх словом. Активізувати дитину, заохочувати до спільних дій і висловів.

У період «вибуху мовлення» більше слухати, пояснювати запитання дитини. Стримувати надто швидкий мовленнєвий розвиток дитини. Переключати на інші, менш напружені в інтелектуальному плані види діяльності (малювання, ліплен­ня, гра).

Залучати дітей до посильної участі в народних іграх, хо­роводах, обрядах. Ознайомити з українським національним костюмом, організовувати ряження. Подавати зразки укра­їнського гумору. Формувати уявлення про народні традиції зустрічі Нового року, Різдва Христового, весни, проводів лі­та, обжинків, про календарні пісні (веснянки, русальні, ку­пальські, косарські, жниварські), колядки та щедрівки.

Розширювати словник назвами предметів ужитку, ігра­шок; підводити до розуміння змісту цих слів у життєвих си­туаціях; учити відповісти на запитання: що це? Хто це? (за­няття, ведмедик, лялька Леся, пензлик, глина, фарба та ін.). Поповнювати словниковий запас словами — означеннями (прикметниками) у природних ситуаціях. Вчити відповідати на запитання: який? Яка? Яке? Які?; розуміти запитання: що робить?

Вести невимушену розмову з дитиною, віддаючи їй пріо­ритет як співбесідникові. Викликати інтерес до співрозмови з дорослими.

Гратися з дітьми. Придумувати з ними цікаві сюжети для рольових ігор й обговорювати їх, збуджувати уяву дітей. Бу­ти добрим партнером у грі. Задовольняти потребу дитини в грі. Додержуватись паритетності взаємин у грі.

Влаштовувати для дітей елементарні покази ляльок, ігра­шок, масок (гра в театр). Активізувати мовлення дитини в подібних іграх.

Учити розуміти прочитане, слухати пояснення змісту твору українською мовою. Заохочувати наслідувати повтори у вірші, казці, пісеньці, розучувати разом з дорослими вірші.

Читати віршики, казочки не заради забави, а з певною метою. Спокійно розглядати картинки, ілюстрації до кни­жок. Уміти розповісти про бачене, зроблене, почуте рідним, дорослим, ровесникам.

^ Результати навчально-виховної роботи: діти люблять слухати колисанки, грати в ігри, забавки;

самі будують фразу з 3 — 4 слів, користуються нею в знайомій ситуації;

промовляють усі доступні звуки;

розуміють і відтворюють пісеньки, віршики, потішки; відповідають на запитання і ставлять запитання дорос­лому;

більш точно виражає своє бажання (небажання) слова­ми, переносить свій мовленнєвий досвід за межі ситуації;

вступає в спілкування з незнайомими дорослими й ді­тьми.

Діти від 3 до 5 років

Розвиток усного мовлення. Підтримувати позитивне ставлення до українського мовлення. Максимально розши­рювати словник дитини різними частинами мови. Знати слова, характерні для української мови, та доречно їх вжива­ти (капці, шкарпетки, кулька, окуляри, колір, пензлик, су­кня тощо).

Учити дітей вільно, розкуто розповідати про бачене, по­чуте тепер і раніше; чітко висловлювати своє бажання (неба­жання); розповідати по картинці, ілюстрації, малюнку.

У дітей 3 років підтримувати пробудження самосвідомос­ті у вислові «Я сам». Давати дитині можливість становлення самостійності в побуті та різних видах діяльності. Уникати проявів опозиції, агресивності, егоїзму, характерних для ді­тей цієї вікової групи.

Використовувати враження від спостережень за навко­лишнім світом (природа, будівлі, транспорт, люди, виставки, музеї) для діалогу, співбесіди, розповіді, спілкування, обміну враженнями.

Виховувати паритетні стосунки, вміння домовлятися од­не з одним, поважати себе й інших.

Результати навчально-виховної роботи: діти вільно висловлюють свою думку в довільних та імпровізованих си­туаціях; утверджуються в проявах самостійності («Я сам»);

охоче вступають в діалог спілкування з дорослими, ро­весниками, доброзичливі у ставленні до них;

мають запас слів, достатній для порозуміння з доросли­ми та дітьми в знайомій ситуації та поза нею;

ставляться до мовлення як до діяльності, спостерігають за своєю мовою та мовою іншого, визначають та формують звуковий склад слів заданої складності;

переказують прості казки, знають вірші, загадки, при­слів'я, приказки, скоромовки.

Діти від 6 до 7 років

Розвиток усного мовлення. Поступово розширювати сприймання дітьми національних особливостей українського народу, його мови, історії, сьогодення. Виховувати гордість за минуле і теперішнє. Спонукати до пізнання свого краю, міста, села, природних явищ, об'єктів навколишнього.

Створювати умови для говоріння українською мовою.

Користуватися набутим словником, добирати синоніми, антоніми в потрібній ситуації, контексті.

Формувати культуру мовлення, стежити за виразністю, чіткістю, природною інтонацією.

Розвивати вміння відповідати на запитання за змістом твору, частково й повністю переказувати його; на пропози­цію вихователя самостійно складати розповідь з наочністю та без неї («Що я бачив у лісі»; «Мої друзі»; «Мій улюблений мультик»; «Наша дружна сім'я»). Брати участь у діалозі, гру­повій розмові.

Виховувати потяг до поезії, українського слова. Підводи­ти до розуміння поезії Т.Шевченка, О.Пчілки, Л.Українки, Л.Костенко та ін. Знати напам'ять деякі твори видатних по­етів, вміти слухати художнє, ораторське слово.

Спонукати виявляти емоційно-оцінне ставлення до пер­сонажів художнього твору, переказувати зміст близько до тексту. Вчити розрізняти за жанром вірш, казку, оповідання, скоромовку, лічилку.

Розучувати вірші, приказки, прислів'я, щедрівки, коляд­ки, веснянки; формувати вміння користуватися ними в різ­них життєвих ситуаціях та народних традиціях.

^ Результати навчально-виховної роботи: діти вміють спланувати свою розповідь;

вільно вступають у розмову як у знайомій ситуації, так і поза нею;

виявляють стриманість у розмові;

вступають у дискусію і підтримують її;

стежать за своєю мовою, вміють виправити помилку;

знають вірші, казки, виразно їх розповідають, театралі­зують;

мають почуття національної гордості, причетності до культури і мови українського народу;

виявляють потребу спілкуватися українською мовою з дорослими й однолітками; творчо використовують словник, набутий у звичній і новій ситуаціях;

відповідають на запитання за змістом твору, частково або повністю переказують його;

віддають перевагу українській мові в ситуаціях, що цього потребують.

^ Старша група

(Шостий рік життя)

Для національних груп

Виховувати інтерес до російської мови. В ході навчання комплексно розв'язувати всі мовні завдання: збагачення та активізація словника, виховання правильності вимови звуків російської мови, навчання діалогічного та монологічного мовлення, формування навичок граматичної правильності російської мови. *

Учити самостійно будувати фрази російською мовою, відповідати на запитання, звертатись із запитаннями, брати участь у діалозі на запропоновану тему, описувати іграшки, предмети, переказувати оповідання, казки, складати розпо­віді з власного досвіду за зразком вихователя. Ознайомити дітей з творами усної народної творчості та з творами росій­ських письменників.

^ Результати навчально-виховної роботи: діти розумі­ють звернення до них російською мовою, виконують дії за словесною інструкцією російською мовою;

вживають форми ввічливості;

відповідають на запитання дорослого фразою, реченням;

переказують оповідання, казки;

ведуть діалог на запропоновану тему;

складають описові розповіді та з власного досвіду за зразком вихователя;

знають два—три вірші, забавлянки, пісні, дві—три гри ро­сійською мовою.





* Навчання дітей російської мови за бажанням батьків.

Спілкування іноземною мовою **

Учити дітей розуміти окремі слова та фрази іноземною мовою, правильно вимовляти звуки в словах, відповідати на запитання дорослого, звертатись із запитаннями до навколиш­ніх, брати участь у розмові, діалозі на запропоновану тему.

^ Результати навчально-виховної роботи: діти розумі­ють звертання до них іноземною мовою;

відповідають на запитання та звертаються із запитання­ми;

розповідають реченнями про себе (як звати, скільки ро­ків, чи є брат, сестра);

відтворюють діалог на запропоновану тему;

відповідають на запитання за змістом картинки;

знають один—два вірші, пісні іноземною мовою.

^ Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Для національних груп

Продовжувати вчити дітей російської мови, розширюва­ти й активізувати словник, будувати діалоги відповідно до тем; «Детский сад»; «Игры и игрушки»; «Школа»; «Школьные вещи»; «Наш дом»; «Мои родители»; «Город (село) и транс­порт»; «Внешний вид человека»; «Явлення природы»; «Вре­мена года»; «Одежда и обувь»; «Звери, птицы, насекомые»; «Цвета и их оттенки»; «Счет до десяти»; «Продукты пита­ния»; «Праздники»; «Профессии взрослых». Вправляти дітей вимовляти звуки в словах відповідно до літературних норм вимови. Виховувати чуття російської мови, навички самокорекції та взаємоконтролю, граматичної правильності мови.

Продовжувати вчити будувати діалоги на запропоновану тему, самостійно включатись у діалог, бесіду; складати опи­сові розповіді, розповіді з власного досвіду, за пропонова­ним вихователем планом; творчі розповіді та за зразком ви­хователя.

^ Результати навчально-виховної роботи: діти практич­но володіють російською мовою відповідно до літературних норм вимови;


** За ініціативою дошкільних закладів та бажанням батьків.

розуміють звертання до них російською мовою (речення, тексти);

виконують на словесні вимоги відповідні дії;

відповідають на запитання, звертаються із запитаннями до інших, уміють вести бесіду, діалог російською мовою;

уміють розгорнуто описати предмет, іграшку, картинку, ситуацію російською мовою;

розповідають про себе (ім'я, прізвище, скільки років, де живе), про сім'ю (батько, мати, сестри, брати, ким працю­ють тощо), про життя в дитячому садку;

переказують невеликі оповідання, казки;

складають сюжетні розповіді за картинками, з власного досвіду, творчі розповіді;

знають напам'ять вірші російських поетів, прислів'я, приказки, загадки.

Спілкування іноземною мовою *

Продовжувати вчити дітей розуміти звертання до них іноземною мовою, тексти, казки, вірші; брати участь у діало­зі, невимушеній бесіді; відповідати на запитання за змістом картини, художніх творів, складати описові розповіді.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють не тільки речення, а й тексти, вірші, казки, мультфільми;

дають розпорядження, вказівки, команди, звертаються з проханнями, запитаннями;

ведуть діалог на запропоновану тему;

описують іграшки, картинки, предмети за вказівками, зразком та планом вихователя;

уміють організовувати гру з текстом іноземною мовою;

знають ввічливі форми та використовують їх у мові;

знають чотири—п'ять віршів, пісень іноземною мовою.





* За ініціативою дошкільних закладів та бажанням батьків.

^ ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Перший рік життя

Учити дітей наслідувати дії і рухи за змістом забавлянок, потішок, розуміти їх зміст («Сорока-ворона»; «Ладусі»; «Цей хлопчик»; «Гу-у-т у»; «Тусі-тусі»; «Ой, чук-чук!»); прислуховуватися до співу колисанок, розуміти їх зміст, повторювати окремі слова і звуконаслідування.

^ Друга група раннього віку

(Другий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Учити малюків емоційно від­гукуватись на народні пісні, забавлянки, віршики, виконува­ти дії відповідно до тексту, повторювати звуконаслідувальні вирази, слова, фрази. До кінця другого року життя знати й відтворювати з допомогою вихователя й самостійно кілька народних пісеньок, віршиків, забавлянок, супроводжуючи їх читання відповідними рухами, діями з іграшками.

Учити дітей розуміти зміст коротеньких народних казок («Дід та баба»; «Ріпка»; «Коза-дереза»), використовуючи уна­очнення (ілюстрації, фланелеграф, настільний, картонажний чи ляльковий театри). Викликати в малюків співчуття геро­ям, бажання висловитись, спонукати їх наслідувати слова, народні образні вирази, повтори; залучати до показу окре­мих дій (з іграшками, персонажами казок) за змістом казки при повторному розповіданні.

^ Читання і розповідання дітям. Читати малюкам коро­тенькі віршики, оповідання, пісні українських авторів з до­ступними їхньому розумінню сюжетами (П.Воронько, Г.Бойко, Н.Забіла, Т.Коломієць та ін.): про іграшки, ігрові дії, життя дітей, рідну природу, свята. Спонукати дітей по­вторювати фрази, речення, відповідати на запитання емоційно-жестовою мовою, словами, фразами, реченнями, розгля­дати ілюстрації в дитячих книжках, супроводячи цей процес словами, фразами, самостійними висловлюваннями.

^ Перша молодша група

(Третій рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Залучати дітей до розігрування українських народних пісеньок, віршиків, забавлянок. У хо­ді розігрування виконувати відповідні рухи, дії з іграшками, предметами, повторювати слова, фрази в нових текстах, від­творювати напам'ять зміст знайомих пісень, забавлянок, вір­шиків. Учити емоційно з відповідною інтонацією (радість, гумор, запитання тощо) передавати текст малих жанрів фоль­клору. Учити дітей розуміти зміст українських народних казок, не використовуючи унаочнення; відтворювати зміст добре знайомих казок за допомогою запитань вихователя та унаочнення.

^ Читання і розповідання дітям. Читати вихованцям опо­відання, вірші, казки українських письменників (з унаоч­ненням і без нього). Учити розуміти зміст, стежити за роз­витком подій у творах, появою персонажів, співчувати героям та співпереживати. Відповідати на запитання за зміс­том художніх творів та під час розглядання ілюстрацій до них. Навчати самостійно розглядати ілюстрації, коментуючи побачене.

^ Виразне читання. Учити дітей виразно читати вірші, пісні, забавлянки, інтонаційно передавати мову персонажів казок, оповідань (радість, сум, подив, задоволення, незадо­волення); додержуватись відповідного темпу мови (повільний, середній, швидкий), дикції, сили голосу (пошепки, тихо, го­лосно), тембру (з огляду на персонажів — зайчик, вовк, вед­мідь, мишка). Читати напам'ять кілька віршів.

Ігри за сюжетами літературних творів. Залучати дітей до ігор-драматизацій та театралізованих ігор за змістом до­бре знайомих віршованих творів, оповідань, казок у музич­ному супроводі з допомогою вихователя. В ході ігор вико­ристовувати нескладні атрибути (хусточка, шапочка, хвіст) та іграшки.

Інсценування, театралізація. Використовувати показ різних видів театрів (ляльковий, картонажний, тіньовий, те­атр іграшок, фланелеграф), діафільмів за змістом знайомих оповідань, казок. Залучати дітей до висловлювань, звуконаслідувань, показу окремих дій. З допомогою вихователя

залучати дітей до інсценування добре знайомих казок та оповідань.

^ Друга молодша група

(Четвертий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Продовжувати вчити дітей ро­зігрувати дії за змістом знайомих та нових для них народних казок, пісень, забавлянок та віршів, відтворюючи напам'ять їх текст. Спонукати вихованців складати прості описові за­гадки, промовляти нескладні скоромовки (зі звуками п, к, д, т, с, ш, ж), повторювати приказки та прислів'я.

Учити слухати та розуміти зміст українських народних казок про тварин без унаочнення, запам'ятовувати народні казки, повтори (котиться-котиться, стукає-грюкає), образні вирази (вовчику-братику), помічати деякі особливості казки (олюднення звірів, птахів, повтори). З допомогою виховате­ля та самостійно передавати зміст знайомих казок, розпові­дати за змістом ілюстрацій до знайомих казок. Упізнавати героїв та персонажів у знайомих казках, висловлювати своє ставлення до них.

^ Читання і розповідання дітям. Ознайомити дітей з тво­рами класиків української літератури (Т.Шевченко, Л.Укра­їнка, П.Грабовський, М.Коцюбинський) і сучасних пись­менників та поетів (П.Тичина, П.Воронько, А.Малишко, Г.Бойко, Н.Забіла, В.Чухліб та ін.). Учити емоційно сприй­мати зміст і деякі елементи художньої форми: риму, ритміч­ність мови; розрізняти прозову і віршовану мову (оповіда­ння, вірші); відповідати на запитання за змістом художніх творів, висловлювати своє ставлення до героїв оповідань, віршів; упізнавати на малюнках, ілюстраціях знайомих геро­їв, розповідати з допомогою вихователя за змістом ілюстра­цій до добре знайомих творів.

^ Виразне читання. Учити виразно промовляти вірші, забавлянки, скоромовки, приказки відповідно до їх інтонацій­ного змісту, емоційно передавати своє ставлення до їх змісту (радість, подив, сум), додержуючись темпу, ритму, сили голо­су. Читати напам'ять вірші, розуміючи текст і виразно ви­мовляючи слова.

Ігри за сюжетами літературних творів. Продовжувати вчити дітей грати за змістом знайомих казок, оповідань, вір­шів з допомогою вихователя. В іграх-драматизаціях відтво­рювати особливості мови персонажів за допомогою відповід­ної інтонації, дій і жестів, узгоджувати свої дії з діями інших дітей.

Інсценування, театралізація. Розповідати вихованцям знайомі та нові художні твори за допомогою різних видів те­атрів (ляльковий, тіньовий, фланелеграф, картонажний, на­стільний іграшковий, магнітний, пальчиковий), спонукуючи дітей висловлювати свої думки та показувати окремі дії. Де­монструвати діафільми за змістом знайомих художніх творів, організовувати ігри в кінотеатр, залучати дітей до інсцену­вання знайомих віршів, оповідань, казок у різних ситуаціях (на заняттях та поза ними).

^ Середня група

(П'ятий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Уміти самостійно розігрувати тексти знайомих забавлянок, народних пісеньок, віршиків, відтворювати відповідні рухи та дії з іграшками, предметами на прохання вихователя. Знати напам'ять малі жанри фольк­лору, використовувати їх в іграх з іграшками. Самостійно за­гадувати знайомі загадки; під час спілкування використову­вати приказки, прислів'я; промовляти скоромовки на прохання вихователя.

Продовжувати знайомити дітей з новими казками про тварин та на соціально-побутові теми. Вчити розуміти зміст цих казок, визначати казкові елементи, повтори, зачини та кінцівки, співвідносити зміст казки з її назвою, знаходити в казці повтори, образні вирази, епітети й метафори, вислов­лювати своє ставлення до героїв казок, оцінювати їхні вчин­ки. Відповідати на запитання за змістом казок та ілюстрацій до них. Самостійно розповідати добре знайомі коротень­кі казки на прохання вихователя. Упізнавати героїв знайомих казок, співвідносити їх з назвою казки.





залишити коментар
Сторінка13/18
Дата конвертації03.10.2011
Розмір4.84 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
плохо
  2
не очень плохо
  2
хорошо
  1
отлично
  8
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх