\"Християнська етика в українській культурі\" Дорога Добра Посібник для вчителя icon

"Християнська етика в українській культурі" Дорога Добра Посібник для вчителя


1 чел. помогло.
Схожі
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Авторські уроки з курсу

"Християнська етика

в українській культурі"

Дорога Добра


Посібник для вчителя


1 клас


Видавництво………………………………………2007


Головне управління освіти і науки виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка

Всеукраїнське Православне педагогічне товариство


Рекомендовано вченою радою

Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка

(Протокол № 2 від 18.06.2007 р.)


Навчально-методичне видання


^ АВТОРСЬКІ УРОКИ З КУРСУ

"ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ"

1 КЛАС

Дорога Добра


Посібник для вчителя


Авторські уроки з курсу "Християнська етика в українській культурі"

1 клас Дорога Добра: Посібник для вчителя / Упоряд. Е.В. Бєлкіна, Ю.В. Беззуб, В.П. Руденко – К.: Видавництво ………………………………………, 2007. – ……. с.


Збірка допоможе вчителю ґрунтовно підготуватися до уроку або на основі кількох тематично близьких розробок створити власний варіант заняття, зробити викладання матеріалу змістовним і насиченим. Різноманітний добір завдань дозволить оцінити рівень навчальних та практичних досягнень першокласників.

Видання розраховане на вчителів, які викладають курс "Християнська етика в українській культурі" в 1-му класі загальноосвітніх навчальних закладів та студентів педагогічних вузів.


Додаткову інформацію можна отримати на сайті в Інтернеті: http://shkoladobra-edu.org.ua


© Е.В. Бєлкіна, Ю.В. Беззуб,

В.П. Руденко, упорядкування, 2007

^ ШАНОВНІ КОЛЕГИ!


Пропонуємо Вашій увазі збірку планів-конспектів уроків та виховних заходів з курсу "Християнська етика в українській культурі" для 1-х класів. Цей курс успішно викладається у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва.

До збірки увійшли методичні розробки вчителів київських шкіл, які пройшли підготовку на семінарі з методики викладання курсу в Київському міському педагогічному університеті імені Б.Д. Грінченка та протягом року викладали предмет у столичних школах в рамках педагогічного експерименту з вивчення курсу "Християнська етика в українській культурі" за навчально-методичним комплексом "Дорога добра" для 1-го класу. Викладання курсу здійснюється за рахунок варіативної складової навчального плану з обов'язковим урахуванням бажання (письмовою згодою) батьків.

Переважна більшість педагогів-практиків позитивно оцінила зміст навчально-методичного комплексу "Дорога Добра", відзначивши, що він розроблений з урахуванням завдань морально-духовного виховання дітей молодшого шкільного віку, вікових особливостей першокласників, а навчальний матеріал спрямований на активізацію пізнавальної діяльності, мотивації до навчання, формування духовних потреб маленького учня.

Важливо, що й переважна більшість батьків задоволена тим, що їхні діти вивчають курс, спрямований на формування позитивних світоглядних позицій та особистісних якостей дитини.

Курс "Християнська етика в українській культурі" за змістом є світоглядним, культурологічним, етичним, а не віронавчальним, тобто в жодному разі не навертає учня до віри чи певної релігійної конфесії.

Основна мета уроків з християнської етики – надати першокласникам початкові знання про християнство, познайомити малюків з його духовно-моральним світом та християнськими моральними цінностями (людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю тощо), які глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими. Це сприятиме самоідентифікації особистості дитини, формуванню відчуття приналежності до певної культурної традиції. Курс побудований так, що дозволяє виховувати любов до Батьківщини, патріотизм, формувати систему моральних цінностей як мотивів поведінки. Накопичений київськими педагогами досвід підтверджує, що викладання курсу дійсно сприяє закладенню основ духовно-морального розвитку дітей, прищеплює їм любов до ближнього, до України.

Загалом збірка впорядкована відповідно до тем 1-го року навчання програми з "Християнської етики в українській культурі" для учнів 1-4 класів, затвердженої Міністерством освіти і науки України (Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В. Християнська етика в українській культурі: Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2007. – 30 с.).

Водночас окремі розробки уроків та виховних заходів розкривають авторські теми, підходи та знахідки у викладанні курсу, перетинаючись з темами чинної програми, і несуть у собі цікаві ідеї, методичні рішення та рекомендації. У них творчий учитель знайде для себе ту перлинку, яка допоможе йому зробити урок цікавим, пізнавальним, неповторним для учнів.

Збірка допоможе вчителю ґрунтовно підготуватися до уроку або на основі кількох тематично близьких розробок створити власний варіант заняття, зробити викладання матеріалу змістовним і насиченим. Різноманітний добір завдань дозволить оцінити рівень навчальних та практичних досягнень першокласників.

Сподіваємося, пропонована збірка допоможе вчителям посіяти в серцях малюків здорові зерна духовності, спираючись на християнські цінності, а предмет "Християнська етика в українській культурі" разом з іншими складовими навчально-виховного процесу у початковій школі закладе наріжні камені гармонійного розвитку особистості майбутнього громадянина України.


Упорядники

^ Урок 1. Подорож Дорогою Добра


Варіант уроку


Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва


Мета: ознайомити дітей з новим предметом, підручником, зошитом "Дорога добра"; розкрити поняття доброти та зв'язок його з красою; виховувати любов до природи та ближнього; розвивати мислення.

Обладнання: підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, таблиця з сонечком та рисами характеру (додаток 1).


^ Хід уроку


І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з предметом, підручником та зошитом "Дорога добра".

1. Ознайомлення з предметом.

– Сьогодні у нас перший і незвичайний урок нового предмету "Дорога добра". Завдяки цьому предмету ми з вами пізнаємо і розкриємо поняття добра і зла, будемо вчитися любити та шанувати рідний край, виховувати поважати до батьків та людей, які нас оточують, пізнаємо історію від початку створення всесвіту до нашого часу.

2. Розгляд підручника.

Давайте зараз розглянемо підручник. Спочатку звернемо увагу на обкладинку.

– Які кольори привернули вашу увагу? Чому? Що намальовано на обкладинці і привернуло вашу увагу?

Тож ми розпочинаємо мандрівку по дорозі добра до таємничої долини. На цій дорозі, як і в житті, нас будуть зустрічати перешкоди, які ми будемо долати разом, і вчитися гідно виходити зі скрутних ситуацій. Також ми будемо вчитися уникати таких ситуацій.

А тепер самостійно огляньте підручник та зошит.

^ III. Вивчення нового матеріалу.

Тема нашого першого уроку – "Дорога добра".

Найперше ми повинні дізнатися, що таке добро, доброта.

Прослуховування вірша:

Доброта

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить це від зросту.

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш – пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

– Що для вас доброта? (Обговорення).

А тепер давайте послухаємо музичний уривок, який називається "Ранок" Е. Гріг. (Прослуховування)

– Ми з вами прокидаємося кожного дня. Скажіть, що найперше сповіщає нам про новий день? (^ Сонечко) Яке воно? (Жовтеньке, тепле, лагідне, дає життя усьому на Землі) (додаток 1).



Скільки промінчиків у сонечка, стільки і компонентів має доброта: (кожен компонент накладається на промінчик):

  1. доброзичливість;

  2. чуйність;

  3. приязність;

  4. надійність;

  5. старанність;

  6. сумлінність;

  7. ввічливість;

  8. ласка;

  9. любов;

  10. повага;

  11. співчуття;

  12. захист;

  13. турбота;

  14. шана;

  15. щирість;

  16. людяність.

Ці якості має кожна людина, але не кожна їх розвиває. Наше завдання полягає у розвитку кожної з них.

IV. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день осінній

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

^ V. Робота з підручником.

Давайте відкриємо підручник на темі номер 1. Ви розглядаєте малюнки та уважно слухаєте, а вчитель прочитає оповідь.

Хто головні герої цього твору?

Як звати дівчинку?

Як звати сусідку?

Що розказала Оленка татові?

Чому навчила Віра Петрівна дівчинку?

Як ви зрозуміли, що таке краса природи?

(Обговорення)

^ VI. Робота в зошиті.

Розкриємо зошити, теж під номером 1, розглянемо малюнок. Нам треба створити дуже гарний малюнок. Нам у цьому допоможуть кольорові олівці. Щоб картина була красивою та яскравою, які кольори ми будемо використовувати? (Кольори веселки)

Тож ви можете починати малювати. Під час розфарбовування ми будемо слухати пісню "Дорогою добра".

^ VII. Підсумок уроку.

Що вам сподобалося на сьогоднішньому уроці?

Що запам'яталося найбільше?

Чи хочеться і далі вам йти дорогою добра?


^ Урок 3. Божий світ навколо нас


Варіант уроку


Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва


Мета уроку: розповісти учням про створення світу, розвивати світогляд; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття відповідальності перед природою.

^ Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичний супровід (Р. Глієр "Ранок"), малюнки з краєвидами рідного краю і тваринами, шаблони для самообробки, зошит, підручник, Біблія.


Хід уроку


^ 1. Актуалізація знань, умінь, навичок учнів.

– Назвіть правила руху дорогою добра.

– Як ви розумієте таке правило "Твори добро, де тільки можеш"?

– А які з цих правил ти намагаєшся виконувати?

^ 2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку.

– Сьогодні на уроці ми познайомимося зі створенням світу, у якого є Творець, дізнаємося багато цікавого про рослинний і тваринний світ, зробимо символічні предмети шести днів творення.

^ 3. Пояснення нового матеріалу.

3.1. Бесіда з учнями:

– Давайте уважно подивимося навколо себе. Що ви бачите?

Усе, що існує навколо нас, що ми бачимо і не бачимо, – все це називається світом.

– А яке слово нагадує вам слово "світ"?

Нас з вами оточує чарівний світ: рослини і тварини, гори і моря, люди і зорі. Ми бачимо цей світ і розуміємо, що він створений гарно і мудро.

– Хто ж усе це створив? Хто є творцем усього живого? А також творцем самої землі і неба, гір і морів, річок і струмочків?

3.2. Читання біблії про створення світу.

3.3. Творча хвилинка (робота у зошитах).

– На власний розсуд намалюй найгарнішу рослину або тварину, створені Богом.

3.4 Прослуховування муз. супроводу (Р. Глієр "Ранок").

– Розкажи, чому саме таку тварину ти намалював. Чи робиш ти щось, щоб зберегти світ, подарований нам Творцем?

^ 4. Систематизація та узагальнення знань, умінь, навичок учнів.

4.1. Розгадування загадок:

Поле не міряне, вівці не раховані, пастух рогатий (небо, зорі, місяць).

Червоні коромисла через ріку повисли (веселка).

Ноги на полі,

Середина на дворі,

Голова на столі (пшениця).


На городі молода

Пишні коси розпліта,

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки (кукурудза).


Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовжки,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає (лелека).


Під мостом крутить хвостом (риба).

^ 4.2. Хвилинка допитливих.

Показ малюнків з тваринами і рослинами:

– Хто є царем звірів?

– Так, лев. Вони живуть великими родинами, полюють колективно. Пісочний колір шкіри допомагає левам ховатися та бути непомітними серед сухої трави африканської савани. Полюють зазвичай левиці.

– А хто є царицею серед квітів?

– А знаєте, хто є довгожителем серед домашньої птиці? (Гусак може жити 25 років).

– Хто вважається найрозповсюдженішим птахом на землі? (Домашня курка).

4.3. Виготовлення моделей.

У кожному предметі робимо дірку, одягаємо нитку і вішаємо на дріт. На кожному предметі ставимо цифру, якого дня це було створено Богом.

^ 5. Підсумок уроку.

– Що таке світ?

– Хто знає, що таке Божий світ?

– Скільки часу Бог творив світ?

– На який день створив тварин?


^ Урок 5. Добро і зло в нашій душі.

Совість – голос Божий


Варіант уроку


Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва


Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти дітям усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості; створити ситуацію, за якою учень може виявити доброту і відчути від цього задоволення; виховувати схильність безкорисливо чинити добро.


Хід уроку


^ I. Організація класу. Режим роботи: вчитель-учень.

Я всміхаюсь сонечку:

– Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці:

– Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

– Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся

Зичу їм добра!

^ М. Познанська


– Який настрій передає цей віршик?

– На які гарні вчинки надихає радісний, гарний настрій?

– Який у тебе найчастіше настрій?

– Коли він буває гарним і радісним?

^ II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Творче завдання "Сонце доброти". Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки променів, скільки добрих вчинків різних людей ви згадаєте, потім кожен розповість про своє сонце доброти. (Виконання завдання та розповіді дітей).

Сьогодні ми будемо говорити про Добро і Зло в нашій душі і про те, хто ж нам підкаже, як робити добро і не робити зла.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за малюнком "Добре діло роби сміло".

– Що сталося з цією старенькою жінкою?

– Як вона почувається?

– Як можна допомогти бабусі?

– Що для вас важливіше: почути слова подяки чи просто допомогти?

– Які добрі справи ви можете зробити для своїх бабусі та дідуся, стареньких сусідів, незнайомих стареньких людей .

2. Вправа "Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалось?"

– Самому робити добрі вчинки.

– Вирости гарною і доброю людиною.

– Щодня робити хоч маленькі, проте добрі справи.

– Ваші пропозиції.

^ 3. Фізкультхвилинка. Пісня "Усмішка".

IV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Вправа "Назви казку".

Проти ночі в ліс пішла,

Взимку квіти там знайшла:

Рік зустріла в день зимовий,

Хто це? Хто сказати готовий?

(Казка "12 Місяців").

Зайчика він захистив

І лисицю насварив,

А вона його злякалась,

Більше в хаті не з'являлась.

Він хоробрий, бойовий,

Відгадай-но, хто такий?

(Казка "Півник і Лисиця").

– Що відчувала дівчинка в лісі? А як почувався зайчик у лісі взимку? Як би ви їм допомогли?

2. Розповідь вчителя.

Людина прийшла у цей світ, щоб творити добро і добру пам'ять залишити по собі. Про це гарно сказала у своєму вірші "Людина починається з добра" Любов Забашта.

Учню казав мудрець:

– Живи, добро звершай, та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра:

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

– До чого закликає нас автор цього вірша? Людина – творець добра. У характері нашого народу доброта і чуйність, щирість та уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину. З давніх-давен, гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті, і про це говорить народна мудрість.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Роби добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.

Все добре пам'ятай, а зла уникай.

Добре серце, як сонечко в небі.

Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних зусиль. Чому я так кажу? Тому що наші добрі думки і почуття знаходяться у наших душах. А що ж таке душа, як ви розумієте?

Душа – це живий відгук людської істоти на все, що відбувається. І якщо у людини цей відгук є, вона душевна людина, а якщо ні – черства і байдужа. Спробуємо заглянути у свою душу і намагатимемося визначити, які ми.

Будь ласка, продовжіть речення:

– Я плачу, коли…

– Я сміюся, коли...

– Я радію, коли...

3. Хвилинка фантазії.

Якщо б до вас прилетіла Фея Краси зі своїми чарівними подарунками, що б ви попросили у неї: красиві риси обличчя, чуйне серце, приємний голос чи ще щось?

Отже, зробимо висновок: кожна людина може формувати свою душу. Ви повинні прагнути до розвитку своєї душі.

4. Інсценівка вірша Б. Грінченка "Зорі". На лаві сидить мати в українському одязі, напроти неї – донечка.

Донечка:

Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті!

Мати:

– Кажуть люди: то не зорі,

Сяють душі то святі.

Кажуть, хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити,

Зла нікому не робив,

Бог послав того на небо,

Ясной зіркою сіять...

Донечка:

– Правда, мамо, то все душі,

А не зорі там горять.

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла,

І робить не вміла зла.

Учитель: Давайте і ми, діти, будемо робити лише добрі справи. Пам'ятайте народну мудрість: "Зло породжує зло", "Добро завжди перемагає зло". Бог подарував нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро. Добре серце – щоб ми любили Бога і людей, і волю – щоб ми бажали робити добро. А чи завжди ми добре користуємося дарами, які дав нам Бог?

Буває і так, що ми втрачаємо Божий дарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухається батьків і не допомагає їм, отже, зло також знаходить місце в душі. Але наш Творець не залишає нас, він дав нам у душі особливий голос. Цей голос підказує нам, що добре, а що погано. Він є в душі кожної людини і називається совістю. Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки (запалюю свічку), коли совість не спить – світло в душі людській. Якщо ми не забуватимемо про неї, питатимемо її: "Чи добре те, що я роблю?", то совість наша ніколи не згасне. А якщо не берегти її – будемо злими, байдужими до людей, ледачими, і вогник погасне, у душі запанує пітьма, і ніхто не підкаже, як робити добро і не чинити зла.

5. Робота у зошиті.

– Яке з трьох сердець може належати добрій людині?

– А людині, в серці якої є і добро, і зло?

– Розфарбуй кожне серце кольорами, які ти вважаєш доречними.

Вправа "Яке хто серце має?"

– Яке серце у...? Зле серце має Карабас-Барабас.

– Кам'яне серце у…

– Крижане серце у ...

– Байдуже серце у...

– Добре серце у…

– Чуйне серце у....

– У мене серце...

Приклади контрастних образів у музиці: Л. Працюк, "Різдвяна пісня", Е. Гріг "У печері гірського короля" (фрагмент із сюїти "Пер Гюнт").

– Які асоціації викликає у вас кожна із мелодій?

– Якби вас попросили намалювати малюнок до кожної з мелодій, які фарби ви б використали?

^ V. Підсумок уроку.


Варіант уроку


Андріяшик Ольга Анатоліївна,

вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва


Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості. Учні мають усвідомити, що таке совість і сором, як пов'язані почуття совісті й відповідальності перед собою та перед іншими; спонукати дітей замислитися над тим, коли людині буває соромно, чому важливо знати думку інших про себе та коли люди відчувають провину; формувати вміння сприймати оцінку своїх учинків іншими і наводити приклади такої оцінки; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння самооцінювати їх.

^ Ключові поняття.

Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків, близьких, Батьківщини, здатність до самопожертви. Зло – бажання отримати від життя все можливе, не рахуючись ні з ким і ні з чим, замкненість і зосередженість на власних проблемах, інтересах, амбіціях. Совість і сором – це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою.

Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...


^ Хід уроку


І. Актуалізація опорних знань учнів.

Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати в наведених ситуаціях.

1-ша ситуація.

Бабуся Ганна сиділа на лавочці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя. Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки – пілот і лікар... Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала:...

^ 2-га ситуація.

Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж... На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшла в магазин, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку – аж подих перехопило! "Ось цю ми й візьмемо, – сказала мама, – Бачиш..."

^ Довідка. Справжнє щастя завжди попереду; батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.

Притча про доброго самарянина.

"Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково ішов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт пройшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: "Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся". Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?" (Євангеліє від Луки 10:30-36).

Запитання для обговорення.

1. Про що йдеться у притчі?

2. Що означає "бути хорошим ближнім"?

3. Яким критерієм керувався Ісус для визначення праведності?

4. Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?

5. Як ця притча вчить нас допомагати незнайомим людям?

6. Що потрібно було подолати самарянину, щоб допомогти потерпілому мандрівникові з Іудеї?

7. Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?

8. Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?

9. Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?

IІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Запитання для розгляду:

1. Що ми вкладаємо в поняття "добро" і "зло"?

2. Що впливає на гарні й погані вчинки людини?

3. Добро – як свідомий вибір у житті духовної людини.

Мотивування навчальної діяльності учнів.

Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати по совісті, судити по совісті, говорити по совісті. Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? На уроці ми з'ясуємо це непросте питання, переконаємося, що совість і сором – це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...

^ III. Робота над темою уроку.

Ситуація для обговорення

Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.

У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.

1. Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?

2. Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?

Завдання для роздумів.

У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний учинок, думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами (бажання зарекомендувати себе з кращого боку, змусити гарно говорити про себе, отримати схвалення, подяку, нагороду, підвищити свій рейтинг тощо). При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних учинках? Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.

^ Як ви розумієте вислови?

• "Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге – щоб бачити погані" (Вольтер).

• "Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати" (Честертон).

• "Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла" (Ч. Айтматов).

• "Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це – розуміння того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді" (Мати Тереза).

Прочитаймо і поміркуймо.

Є ще одне найніжніше деревце

Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну – по десять голубеньких відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже кінчає перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять голубеньких відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.

– Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? – питається Катруся.

– Десять, – відповідає мама.

– А чого ж ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? – дивується Катруся.

– Бо є ще одне – найніжніше деревце, - каже усміхаючись мама. – Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.

– Що ж це за деревце?

– Совість(В.Сухомлинський).

Що здивувало Катрусю?

Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері? Чому совість – це найніжніше деревце, яке слід плекати? Скласти Кодекс совісті першокласника, скориставшись порадами

В. Сухомлинського.

• Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

• Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.

^ Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.

• Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, ти помиляєшся. ^ Будь гранично чесним наодинці з собою.

• Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.

• Совість – річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона стає жорстокою. Треба вчитися володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, всього життя.

• Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.

^ Творча робота. Поміркуйте над ситуацією і закінчіть розповідь.

Іринка з мамою в садочку збирає у кошик груші, їй не дуже хочеться нахилятися, підбирати дрібненькі грушки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона каже: "Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?" Іринка...

Чи стало дівчинці соромно? Чи заговорила в ній совість?

Чи потрапляли ви в таку ситуацію? Народний досвід вчить, від своєї совісті не втечеш. Де совість, там і любов. Догоджай не людям, а совісті своїй. Совість гризе без зубів. Очі – міра, рука – віра, совість – порука. Розкрити підтекст народних примовок.

Цікаво знати.


Притча про совість

Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: "Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде". Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

Та ось з’явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.

Стародавні греки вважали, що стежка – це наше життя. А чотири чоловіки – це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік – байдужий, другий – егоїст, третій – безсовісний. І тільки четвертий – людина з совістю.

Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.

Висловіть власне судження: коли людині буває соромно?


^ Як Федько відчув у собі Людину

Пішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати.

– Вісім років тобі, – каже мати, – працювати час по-справжньому.

Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:

– Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!

Оглядається Федько довкола і дивується:

– Де ж та Людина? Що вона бачить?

– У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

– А де ж вона в мені – Людина? – дивується Федько.

– У голові твоїй, у грудях, у серці, - підказує мати.

Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. "І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу", – подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: "Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі", а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно, "Гарний цей друг – Людина", – думає Федько (В.Сухомлинський).

Як працював Федько? Чому?

Як мама присоромила Федька? Що його здивувало? Що змінилося у ставленні хлопчика до роботи? Чому? Як хлопчик відчув у собі Людину? Що це означає?


Із Біблії

Біблійна легенда розповідає, що першими людьми, які відчули сором, були Адам і Єва. Порушивши Божу заборону, вони скуштували плід із дерева пізнання добра і зла. Після цього розкрилися очі в них обох і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листки, і зробили опаски собі".

Як вчинив із ними Господь?

Втраченого дитинства, як і втраченого раю, не повернути. І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу зі шкіри, і зодягнув їх. Людина осягла сором...

Запам'ятаймо!

Сором є моральним переживанням. Це почуття неминуче передбачає людську самооцінку. Людина, яку охоплює сором, перебуває наодинці із собою, хоча й оцінює себе сторонніми очима.

Саме слово сором походить від індоєвропейської основи зі значенням ховати, приховувати. Справді, сором спонукає людину ховати чи переборювати в собі те, що могло б зганьбити її в очах інших людей. Сором спонукає людину до самовдосконалення. Люди соромляться того, що принижує їхню гідність; поганих учинків, відсутності свободи, незадовільних побутових умов. Зіставте поняття сором і совість. Чим вони різняться?

^ IV. Формування практичних умінь та навичок.

Попрацюймо в парах.

Розкажи товаришеві, чого слід соромитися, а він – хай розкаже тобі. Скористайся порадами.

• Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів.

• Соромся слабкої волі, "безхребетності". Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому - "моя хата скраю".

• Соромся байдужого ставлення до громадського життя, виконання обов'язку.

• Соромся не тільки явної підлості, а й не давай найменшого приводу, щоб про тебе могли подумати, як про підлу людину. Пам'ятай, що підлість у дитинстві й отроцтві починається нібито з дуже маленького бажання уникнути відповідальності, небезпеки, врятуватися від біди, що загрожує іншим, перекласти на когось відповідальність за те, що сталося через власне незнання, помилку, необачність, непорозуміння. Підло мовчки виглядати зі схованки і з цікавістю чекати: а що буде товаришеві, який опинився в небезпеці?

• Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, У своїх почуттях треба бути вірним і обов'язковим.

• Соромся безкультур'я. Хизуватися незнанням – верх глупоти. Невігластво розуму і почуттів збіднює людину. Нехай на сторожі твоєї порядності завжди стоїть почуття сором'язливості за все примітивне, недосконале в самому собі.

^ Робота у творчих групах. Висловіть власну думку.

1-ша ситуація. (Завдання для першої групи).

Гомінкий струмок і мовчазна річка

Зеленою долиною тече широка повновода річка. Повільно несе вона води свої.

По ній пливуть кораблі й плоти. Тиха річка, мовчазна.

А поміж гір тече маленький струмок. Швидкий і гомінкий, він усе поспішає,

бігає навколо камінчиків і все щось балакає-жебонить. Розказує про те, що

народився високо в горах із талого снігу.

Аж ось і місце зустрічі гомінкого струмка з мовчазною річкою. Зачарований

могутністю річки, гомінкий струмок замовк, притих. Йому соромно патякати:

річка мовчить (За В. Сухомлинським).

Чому стало соромно струмкові?

Чи відчув він сторонній погляд на собі?

Чи зробив самооцінку?

2-га ситуація. (Завдання для другої групи)

Соромно перед соловейком

Оля й Ліда надумали сходити до лісу. Ішли та йшли, в дорозі стомилися та й сіли на траві перепочити. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідують. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля й Ліда сиділи й боялися поворухнутися.

Аж тут він замовк. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі... Ніхто не бачить.

• Соромно перед соловейком... – тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський).

Як розуміти слова Ліди?

Яку самооцінку вчинків зробила дівчинка?

Коли людині стає соромно?

^ 3-тя ситуація. (Завдання для третьої групи).

Скляний чоловічок

В одного хлопчика був маленький приятель – Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає й переживає його приятель – хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти – Скляний чоловічок уже помутнів і каже хлопчикові:

– Не треба так чинити, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить, але стає прозорим.

Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.

– Що я зробив чи подумав поганого? – з тривогою питає хлопчик.

– Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув про свого товариша...

Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала йому мама.

Так Скляний чоловічок навчав хлопчика житію. Це була його совість (В. Сухомлинський).

Коли й чому Скляний чоловічок темнів?

Коли хлопчикові ставало соромно? Хто оцінював його вчинки?

^ Завдання для самоперевірки.

Чому і коли так кажуть? Папір не червоніє. Сором їсть очі.

Згоряти від сорому. Сорому наїстися. Спопеліти від сорому. Без сорому казка.

Дати відповіді на запитання.

Як пов'язані совість і відповідальність?

Як чинить совісна людина в конкретних ситуаціях? Наведіть приклади із власного життя.

Що таке сором? Яких учинків слід найбільше соромитися людям?

Що таке провина? Коли люди відчувають провину? Коли "совість без зубів гризе"?

Запам'ятаймо!

Слово вибачте означає даруйте мені мою провину. Тому слід казати вибачте, а не вибачаюсь (ніби сам собі вибачаєш).

Вибачаються тоді, коли своїм учинком завдали комусь прикрощів: мимохіть штовхнули, сказали недоречне слово. Звертаючись на вулиці до незнайомого, аби про щось запитати, починають також зі слова вибачте.

^ VI. Завдання додому.

Побудувати коротеньку розповідь (усно) "Коли мені було соромно і за що" або "Коли я відчував провину і каяття за вчинок" (на вибір учня).

Підсумок. Важливо не тільки навчити дітей розуміти природу добра і зла, а й залучати їх до доброчинної діяльності. Тому наступне заняття можна провести у вигляді зустрічі з представниками доброчинних організацій. Можна провести конкурс на кращу м'яку іграшку, виріб, вишиванку, з метою передачі найкращих виробів у школи-інтернати, дитячі будинки.


Варіант уроку


Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва


Мета: Пояснити дітям поняття "добро", "зло"; показати на прикладі біблійного оповідання боротьбу між добром і злом, прояви совісті у людини, важливе значення совісті; допомогти прислухатися до голосу власної совісті.

Обладнання: білий папір на кожну дитину, два аркуші із зображенням безлистих дерев, паперові листочки, робочий зошит, олівці жовтого і чорного кольорів, диск "Дорога добра", свічка.


^ Хід уроку


І. Організація учнів до уроку.

Запитання на повторення:

1. Кого Бог створив схожим на Себе?

2. Для чого Бог дав нам розум, серце, волю?

(Відповіді дітей)

ІІ. Повідомлення теми уроку.

^ 1. Розповідь учителя:

Ми маємо великий скарб – образ Божий. Але буває й так, що ми втрачаємо Божий подарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухає батьків, заздрить. Отже, зло знаходить місце в душі.

Що ж підказує нам: добре робимо ми чи погано? Що ж допомагає нам визначити, де добрий вчинок, а де поганий? Бог дав нам у душі особливий голос, голос-підказку, що підказує нам, що добре, а що погано. цей голос називається совістю.

^ 2. Розповідь біблійної історії про життя Йосифа та його братів (адаптованої).

В одного чоловіка, якого звали Яковом, було 12 синів. Десять старших синів зовсім не тішили своєю поведінкою батька, часто завдавали йому прикрощів. Один тільки Йосиф був слухняним, добрим, люблячим сином. Він дуже засмучувався, коли бачив, як брати зневажають батька.

Яків любив всіх своїх синів, але найбільше любив найменшого сина Веніаміна та Йосифа, якому подарував гарне різнобарвне вбрання. Брати через це заздрили Йосифу, зневажали його.

Одного разу, коли старші сини Якова випасали отари далеко від дому, він сказав Йосифу: "Біжи глянь, чи живі-здорові брати твої, чи худоба на місці, і скажеш мені". Йосиф з радістю пішов виконувати доручення батька.

Довго шукав Йосиф своїх братів. І ось, нарешті, помітив їх і заспішив з радістю до них. Брати теж здалеку помітили його і вирішили вбити, але потім один із братів на ім'я Рувим, який був добріший за всіх, сказав: "Не треба його вбивати; киньте його тільки в цю яму".

Радість зустрічі з братами перетворилася для Йосифа на великий смуток. Він благав їх відпустити його до батька, але їх серця були, як кремінь, холодні й тверді.

Йосиф сидів у ямі, плакав і знемагав від голоду і спраги. Брати посідали біля ями і почали їсти хліб, принесений Йосифом, але йому не дали і крихти. В цей час вони побачили купців, що їхали неподалік, і вирішили продати Йосифа. Так Йосиф був проданий купцям за 20 срібних монет. Такою була ціна його життя для братів. Батьку брати показали розірваний одяг Йосифа, вимазаний у кров козеняти, і сказали, що його розірвав хижий звір. Серце батька наповнилось смутком і горем, воно оплакувало найулюбленішого сина..

Купці продали Йосифа багатому чоловіку, близькому до фараона, і той зробив його своїм слугою. Йосиф чесно, сумлінно виконував свої обов'язки. але з ним трапилася неприємність: оббрехала його дружина хазяїна. Йосифа вкинули до в'язниці. Бог не залишав його. Він дав йому дар тлумачення снів. І Йосиф користувався цим даром. Дійшла чутка про цей дар до фараона, якому приснилися дивні сни, які не могли розгадати мудреці, і він викликав Йосифа до себе. Йосиф розтлумачив сни фараону і порадив йому запасати зерно, бо потім будуть неврожайні роки, буде голод. Фараон призначив Йосифа управителем єгипетської землі, збирати і запасати хліб.

Незважаючи на таке підвищення, Йосиф продовжував сумлінно трудитися: будувати засіки для хліба і наповнювати зерном.

А коли настали голодні роки, з усіх кінців з'їздилися люди до Йосифа, і він продавав хліб, поповнюючи скарбниці фараона золотом.

Одного разу, продаючи хліб, він побачив знайомі постаті. Це були його брати. Йосиф впізнав їх, але зразу не об'явився, а вирішив випробувати.

Брати й гадки не мали, що їх брат може так високо піднятися. В розкішному одязі він був не схожий на того Йосифа, якого вони продали купцям.

Випробувавши братів, Йосиф побачив, що вони змінилися, він пробачив їм все і поселив разом із сім'ями та батьком на найкращих землях Єгипту.

Так добро перемогло зло.

Бесіда за твором.

Запитання до дітей:

1. Скільки синів було у Якова?

2. Чи радували сини своєю поведінкою батька?

3. Чому брати заздрили Йосифу?

4. Як вони з ним поступили?

5. Як поводився Йосиф у рабстві?

6. Чому фараон поставив Йосифа управителем?

7. Чи впізнав Йосиф своїх братів? А вони його?

8. Чому він спочатку випробовував їх?

9. Чи пробачив Йосиф своїм братам?

10. Яким кольором ви зобразили б душу Йосифа, братів (жовтим чи чорним)?

(Відповіді дітей)

Завдання.

Намалюйте на папері у вигляді кружечка душу Йосифа і душу одного зі старших братів. Я буду називати характеристики поведінки, а ви поставте рисочки-промінчики від кружечка (світлого або темного).

Приклад: Називаю "слухняність" – малюєте промінчик жовтим олівцем від кружечка, що символізує Йосифа.

Характеристики поведінки, написані на листочках:

  • слухняність

  • повага до батьків

  • працелюбність

  • справедливість

  • чесність

  • терпеливість

  • доброта

  • уміння прощати

  • неслухняність

  • заздрість

  • жорстокість

  • користолюбство

  • жадібність

  • брехливість

  • боязливість

(Діти виконують завдання).

Фізкультхвилинка.

Руки до неба я піднімаю (піднімають руки вгору)

Щиро Бога благаю:

Дай сили і вміння (показують руками на себе)

Творити добро,

І ненавидіти будь-яке зло (розводять руки).

^ 3. Слово вчителя.

Схематичне зображення душі Йосифа схоже на сонечко, а одного з братів – на щось подібне до павука, спрута.

Так, добро, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А погані вчинки, погана поведінка засмучують людей, роблять їм шкоду. Отже, зло – це все те, що приносить шкоду людям, засмучує, принижує гідність, робить боляче.

Ми всі маємо вчитися робити добро, адже "хто людям добра бажає, той і собі має". Добро вважають найціннішим скарбом, народна мудрість говорить:

"Роби добро – воно дорожче золота"

"Не одяг звеличує людину, а добрі справи"

"Добро посієш – добро й пожнеш"

"Добро завжди перемагає зло"

Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки. Коли совість не спить – світло в душі людській. Коли (запалює свічку) ми питаємо в неї: "Чи добре те, що я роблю?", коли ми аналізуємо наші вчинки, наші думки, совість наша ніколи не згасне. І якщо не берегти її – робити зло, байдуже ставитись до людей, бути ледачим, жадібним, вогник погасне. У душі запанує пітьма (Гасить свічку).

^ Робота з підручником: бесіда за малюнком (ст. 15).

Завдання.

1. Прикріпіть листочки на дерева. До одного ті, на яких написані хороші характеристики поведінки, на друге – погані. Так у нас утворяться два дерева: дерево добра і дерево зла.

(Двоє дітей виконують роботу).

2. Вимовте слово "зло", "добро".

Чи відчуваєте різницю у вимові?

Слово "добро" вимовляється, ніби співається, а "зло" – із сичанням, стисло. Наша мова влучно назвала погані, лихі вчинки, думки злом, а хороші, приємні – добром.

3. Послухайте мелодії. Визначте характер музики.

(Діти слухають твори Л. Процюк "Різдвяна пісня", Е. Гріга "В печері гірського короля" (фрагмент).

4. Пограємо у гру.

Я буду кидати м'яч кожному з вас, називаючи при цьому хороші справи, вчинки, ви маєте ловити м'яч, а якщо назву погані – відбиваєте м'яч.

(Гра з м'ячем).

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання до дітей:

1. Яку тему ми розглянули сьогодні?

2. Що таке совість?

3. Як ви розумієте вислів "Коли в людини совість спить – вона може зло робить"?

Побажання вчителя:

Прислухайтеся до голосу своєї совісті. Хай вона буде вашим надійним другом і порадником.


^ Урок 6. Коли добро перемагає зло


Варіант уроку


Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва


Мета: пояснювати дітям, що гріх – це завжди шкода для самої людини; порівнювати вчинки літературних героїв зі своїми власними та прикладами з життя; сприяти бажанню дітей поділитися своїми думками; прищеплювати дітям кращі людські якості.

Обладнання: підручник "Дорога добра", плакат "Гріх – це недруг", зошит "Дорога добра", пісня О. Вардугіна "Ведмежатко захворіло", пісня "Людина починається з добра".


^ Хід уроку


I. Пісня "Людина починається з добра".

II. Бесіда.

– В нас у душі горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що добре, а що погане. Але буває так, що совість нам підказує – слід зробити добру справу, а ми не робимо.

Наприклад, у тебе є яблуко або цукерки, а в твого сусіда немає.

Совість підказує: поділись, а ми відчуваємо жаль. Або попросили нас допомогти, ми кажемо: добре, а самі думаємо – зробимо пізніше, і не робимо.

А ще можливо, що ми не завжди слухаємось порад батьків і старших.

Совість підказує нам: треба виправити гріх.

– Згадаймо, з якими трьома найбільшими недугами треба боротись ("не хочу", "зроблю пізніше", "а чому я?").

^ III. Читання та обговорення оповідання В. Сухомлинського "Ледача подушка".

– Який гріх Яринці допоміг виправити дідусь?

– Подумайте, як краще боротися проти лінощів?

– Яких інших гріхів треба позбуватися?

Гріх – це недуг нашої душі, який чинить опір доброму і не хоче слухати голосу совісті.

^ IV. Робота із зошитом.

1. Читання і обговорення "Зайчик-ненажера".

2. "Зайчик кається".

3. Розфарбування ілюстрацій до творів.

V. Прослуховування пісні "Ведмежатко захворіло".

– Які почуття викликає у вас ця пісня?

– Чи подобається музика?

– Чи хотілося б вам потрапити в таку ситуацію? Від кого це залежить?

– Від кого залежить, щоб добра у світі було більше, ніж зла?

– Що ми для цього будемо робити?

^ VІ. Підсумок уроку


Варіант уроку


Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва


Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям, що таке гріх, як явище в людському житті, що псує його; вчити визначати позитивні та негативні риси людини, мотиви поганих вчинків та їх наслідки; виховувати прагнення до дотримання людських чеснот – доброта, щедрість, працелюбність, доброзичливість, правдивість.

Обладнання: картки із позначенням людських чеснот та гріхів, ілюстрації до вірша "Зайчик-ненажера".

Муз. супровід: Муз. О. Вардуліної "Ведмежатко захворіло".


^ Хід уроку


I Організація учнів до уроку.

Привітання вчителя: Здрастуйте, друзі, урок розпочати пора. В життя крокуйте лиш дорогою добра!

II Підготовка до сприймання нового матеріалу.

^ 1. Слухання притчі "Чарівні окуляри".

Один чоловік забажав мати окуляри, через які б можна було бачити людські помисли, бажання і те, що знаходиться в людських серцях.

Знайшов цей чоловік чарівні окуляри і побачив, що в людських серцях зла більше, ніж добра. Поступово чоловік почав зневажати злих людей, уникати їх, згодом зневага перейшла в ненависть, чоловік втрачав друзів, знайомих, став зовсім самотнім. Дійшло до того, що життя втратило для нього сенс.

Тоді прийшов до цього чоловіка Ангел Божий зі словами: – Чоловіче милий!

Ти шукаєш досконалості в інших. Я раджу тобі пильно подивитися у власне серце. Якщо не знайдеш там недоліків, тоді берись за чужі гріхи.

Торкнувся Ангел окулярів, і чоловік побачив своє власне серце, сповнене гріхів, більших, ніж це було ненависним йому в чужих серцях.

– Боже милостивий! Який я грішний! Прости мене, Господи, і навчи покаятися та смиренно виправляти свої власні помилки!

Цієї ж миті окуляри розбилися.

^ 2. Робота над розумінням змісту притчі:

– Що сталося, коли чоловік одягнув чарівні окуляри?

– Чому люди залишили його самого?

– Що сказав йому Ангел?

– Чим було сповнене серце чоловіка?

– Що сказав чоловік про себе самого?

^ III. Вивчення нового матеріалу.

1. (На дошці з’являється слово гріх).

Діти, ви всі, напевно, чули це слово – гріх, а коли його говорять?

(Відповіді дітей.)

Слово вчителя:

Так, гріхи бувають різні – маленькі і великі, легкі і важкі.

Але всі вони роблять людську душу, серце і навіть тіло зраненим, хворим, непривітним.

Гріхи – це не тільки погані справи, а навіть і думки. Адже, як ми говоримо з вами, що Бог все бачить, він все чує і навіть все прощає коли ми каємося.

2. Робота з зошитом (с. 6-7).

Вірш "Зайчик-ненажера".

Проблемне запитання: Який гріх вчинив Зайчик?

(Відповіді дітей на поставлене запитання. Читання вірша ).

– Діти, вам соромно за зайчика?

Чому їсти багато це гріх?

– Давайте прочитаємо як зайчик виправив свій гріх.

(Читання вірша "Зайчик кається" самостійно)

– Які пігулки приписали Зайчику?

– Що зробив Зайчик, коли зрозумів, що жадібність – це гріх?

– Так, він покаявся і Бог простив його.

Отже, Бог прощає нас за наші гріхи, але тільки тоді, коли ми це зрозуміємо і покаємося.

^ IV. Фізкультхвилинка.

Бог присутній поміж нас.

Він на небі й на Землі.

Він все бачить,

Він все чує,

Усім світом Він керує.

Господь любить усіх нас.

Він із нами повсякчас.

^ V. Продовження практичної роботи над темою уроку.

– Діти, як ми можемо назвати такі риси характеру, вчинки людей?

(На дошці картки).

Зло – (добро).

Жадібність – (щедрість).

Лінь – (працелюбність).

Заздрість – (доброзичливість).

Брехня – (правда).

– Так, це гріхи, давайте спробуємо їх вилікувати і доберемо до

кожного гріха людські чесноти.

(Діти самостійно добирають, вчитель тільки корегує.)

^ VI. Музична хвилинка.

Слухання і обговорення пісеньки "Захворіло ведмежатко"

– Чому ведмежатко захворіло?

– А у нас є діти, схожі на це ведмежатко?

^ VIІ. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

Любі, діти, виростайте

Мудрими і щирими.

Гріхів в душу не пускайте

І будете щасливими!

Бог послав нас у цей світ

Лиш добро творити.

Ви – Його творіння квіт.

Вам бажаю – у Його любові жити!


^ Урок 7. Батьківська любов. Отець наш Небесний


Варіант уроку


Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва


Мета: розповісти дітям про безкорисливість і жертовність батьківської любові, про любов Бога до нас.


Хід уроку


І. Організація учнів до уроку.

Запитання до дітей:

1. Хто піклується про вас?

2. Хто ночей не досипає, коли ви захворіли?

3. Хто вчив вас ходити, розмовляти? (відповіді дітей)

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні, діти, ми поговоримо про батьківську любов. Немає нічого більшого на землі, ніж батьківська любов до нас. Батьки хочуть порадіти за нас, бо вклали в нас всю душу, все серце. А ми інколи своєю поведінкою засмучуємо їх. Нам потрібно намагатися не підвести батьків, виправдати їхні сподівання. Але і тоді, коли ми щось зробили погане, батьки не перестають нас любити. Давайте розглянемо малюнки на ст. 19-20.

Запитання:

1. Що ви бачите на першому малюнку?

а) який погляд у мами?

б) як виглядає малюк уві сні?

2. Опишіть, будь ласка, другий малюнок.

ІІІ. Послухайте твір Бруно Ферреро "Жахлива історія".

Один хлопець учинив крадіжку. Через якийсь час все розкрилось. Хлопець страшенно боявся реакції свого батька – чоловіка гідного і шанованого у місті.

Атмосфера в хаті була страшенно напружена. Після вечері у кухні залишились тільки батько і син.

Хлопець з острахом чекав, але батько за цілий вечір не зронив ні слова.

Несподівано батько встав і підійшов до комина. Він узяв до рук залізну кочергу. Кочерга мала загострені зубці і була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу.

Переляканий хлопець не зводив із батька широко відкритих очей.

Батько став біля сина, поклав свою руку на стіл, а потім проткнув її розжареним залізом. При цьому він не вимовив ані слова.

^ IV. Бесіда з учнями.

  1. Що скоїв хлопець?

  2. Чому хлопець боявся реакції батька?

  3. Що зробив батько? Як ви гадаєте, чому він так зробив?

  4. Чи зрозумів хлопець вчинок батька?

  5. Подумайте, чи не нагадує ця історія якусь іншу подію. Розкажіть.

  6. Як ви гадаєте, чому твір називається "Жахлива історія" ? (Відповіді дітей).

^ V. Фізкультхвилинка.

Ми – високі дерева (піднімають руки вгору),

Ми – низенька трава (присідають, показують руками травичку),

Нас сонце голубить (піднімають руки вгору),

Нас дощ полива (махають руками),

Нас вітер колише (коливають руками над головою),

Тріпоче, зрива,

Та Бог на руках Своїх (простягають руки і тримають перед собою долонями вгору)

Міцно трима.

Народна мудрість говорить:

"Який господар, такий тин, який батько, такий син". Кожен батько хоче, щоб його дитина була гордістю, втіхою сім’ї. Давайте ніколи не будемо засмучувати наших батьків, а якщо ви відчуваєте, що інколи робите те, що може їх засмутити, постарайтесь виправитись і вибачитись перед ними.

Були такі часи, коли люди робили багато зла. Бог намагався достукатись до їхніх сердець, але вони були холодні і глухі до Божих попереджень. Тоді Бог наслав на землю величезну зливу, що утворила потоп, який очистив землю від злих людей. Залишився лише Ной, який жив за Божими законами, і його сім’я. Ной любив Бога, слухав його. І за наказом Бога він збудував ковчег і врятував багатьох тварин.

Після потопу Бог пообіцяв Ною, що більше ніколи не посилатиме такого лиха на землю, але буде чекати, щоб люди змінилися і не робили ніколи зла.

Небесний Отець, як заповіт злагоди між Ним і людьми, утворив на небі райдугу. І часто після дощу на небі з’являється семикольоровий місток – символ миру і любові.

Завдання: Розгляньте руки Отця Небесного, що тримають весь світ, розфарбуйте малюнок. (Діти розфарбовують малюнок під супровід "Колискової" О. Залевської).

Давайте подякуємо нашому Богу за любов і турботу.

Боже наш, Небесний Отче,

Дякуєм Тобі за сонце

І за весь Твій білий світ:

За повітря, воду, хліб,

За одежу й теплу хату

Дякуєм Тобі, наш Тату.

^ VI. Підсумок уроку.

Запитання до дітей:

1. Про що ви довідались сьогодні?

2. Чи спонукала вас наша бесіда бути вдячними дітьми?


Урок 8. Мої рідні. Моя родина


Варіант уроку


Авраменко Раїса Миколаївна,

вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва


Мета: поширити уявлення дітей про сім'ю, родину, рід; стимулювати появу інтересу до історії свого роду, з'ясувати імена членів родини, ознайомитися із сімейними традиціями; розвивати спостережливість, уважність, вміння запам'ятовувати, робити висновки; виховувати почуття духовної єдності поколінь, бажання берегти родину, як часточку великої родини – українського народу.

І. Вступна бесіда.

^ 1. Лунає пісня "Роде наш красний" або "Родина" (Злотник, Крищенко) (приспів).

2. Бесіда з учнями.

Недаремно почали наш урок словами пісні "Роде наш красний ".

– Сьогодні ми спробуємо з'ясувати значення та зміст всіх відомих слів: сім'я, родина, рід.

– Хто чекає вас, коли приходите додому?

– Чи приємно приходити до своїх рідних, чому?

– Чому ви радієте зустрічі з батьками?

– Що потрібно, щоб з малюка виросла хороша людина? (Турботливі руки, їх любов, ласка).

– Отож, самі найближчі рідні люди, які вас оточують, складають сім'ю.

– Хто члени вашої сім'ї ?

– Яке дерево – такі й квіти, які батьки – такі й діти.

– Яка сім'я, такий і я.

– Яблуко від яблуньки недалеко падає.

^ 3. Розповідь учителя.

Але яка ж сім'я без бабусь та дідусів, котрі так пестять та доглядають онуків? Без тіток та дядьків, котрі люблять пограти з племінниками чи подарувати якісь потрібні речі? Близькі та далекі родичі складають родину.

Вірш.

Дідусь і бабуня.

Тато й мамуня,

Ромчик, Дарина –

Ось така родина.

^ 4. Гра "Мікрофон".

– Хто ми для своїх батьків? (Діти).

– Хто ми для бабусь та дідусів? (Онуки).

– Кого в сім'ї називають берегинею? (Маму).

– Як можна одним словом назвати всіх близьких родичів? (Родина).

Питання особистого характеру:

– Як звати батька твого батька?

– Як звати мамину неньку?

– Як звати бабусиного чоловіка?

– Як звати дитину твоєї мами, але не тебе?

– Встаньте всі, хто залюбки ходить в гості до родичів?

– Сядьте всі, хто любить свою родину.

Проблемне питання:

^ II. Читання казки.

– Послухайте казку про те, що трапилась з однією родиною.

Читання казки.

– Яку пораду дав лелека молодим?

– Що потрібно для того, щоб продовжився рід? (любов, повага, терпіння, жертовність).

– Треба уміти віддати все своє серце, все своє життя заради іншого – і тоді твоє життя стане повним, – сказав лелека.

Продовження читання.

– Ви щойно побачили, як із сім'ї утворюється родина, а з родини й рід. (Родичі від минулих поколінь до майбутніх).

– У кожного з вас є свій рід, і ми зараз спробуємо відновити родинне дерево.

ІІІ. Робота в зошиті. Прадідусі і прабабусі — це коріння.

^ 1. Хто знає, як їх звали.

Бабусі з дідусями – стовбури. Батьки – гілочки.

А ви – листочки. (Рід).

1. У кожного з вас чудова родина, це тому, що кожен рід має міцне коріння:

Дехто з наших дітей з батьками вже дослідив своє коріння. І ми вислухаємо, які цікаві в них історичні дослідження.

2. З рештою дітей ми домовимось, що ви теж спробуєте разом із батьками відновити свої корені.

3. Прислів'я.

Багато мудрості говорено нашим народом про родинні стосунки. Спробуємо зрозуміти їх зміст.

1. Без сім’і та родини немає народу.

2. Хто шанує родину, той достойна людина.

3. Щаслива родина – міцна Україна.

^ IV. Читання уривку з підручника "Ми – християни".

– Хто ж такі християни?

Християни – ті, хто вірить у Бога, Ісуса Христа, і виконує Заповіді Ісуса Христа.

Найперші правила Дороги Добра:

1. Твори добро, де тільки можеш.

2. Шануй своїх батьків.

3. Люби свою рідну землю.

^ V. Підсумок уроку.

– Що таке сім'я, родина? Рід?


Варіант уроку


Черниш Ганна Григорівна, вчитель ЗНЗ № 211 м. Києва


Мета: вчити дітей розуміти історію свого роду, сім’ї, розширювати знання учнів про сім’ю та її значення у житті людей; розвивати мислення, творчу думку дітей; виховувати бережне ставлення до речей сім’ї, бажання піклуватися про членів родини.

Обладнання: музичний супровід – "Молитва матері", слухання вірша В. Симоненка "Я вірив, що краще всього", грамзапис пісні "Родина" Н. Яремчука.


Хід уроку


^ I. Організація класу.

II. Повідомлення теми уроку.

  • Розгадування ребусу

Я (сім’я)

– Ми будемо говорити про те, що кожна людина любить і шанує. І тому девізом нашого уроку будуть слова:

"На світі білому єдине,



залишити коментар
Сторінка1/16
Е.В. Бєлкіна
Дата конвертації02.10.2011
Розмір3,87 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
плохо
  2
хорошо
  2
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх