Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом “Культурологія ” icon

Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом “Культурологія ”


Схожі
Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом “Культурологія ”...
Програма фахових випробовувань для вступників за напрямом “Культурологія на здобуття...
Програма фахових вступних випробувань Програма розроблена на підставі державного стандарту вищої...
Програма фахових вступних випробувань Програма розроблена на підставі програми державної...
Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом “психологія для здобуття...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки культурологія...
Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників...
Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників...
Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом...
Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників...
Програма фахових випробовувань при вступі на навчання за окр «спеціаліст» та «магістр» на...



страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8
повернутися в початок
Тема 5. Етнонаціональні релігії

Пізні етнічні релігії, їх загальна характеристика та еволюція до сучасних національних (національно-державних) релігій.

Класифікація національних релігій, їх особливості та характерні риси.

Іудаїзм – перша монотеїстична релігія. Соціально-економічні умови виникнення та розвитку іудаїзму, його історичні форми. Сучасний іудаїзм та його напрями. Особливості віровчення та культу іудаїзму. Священні книги іудаїзму: Тора, Танах, Талмуд. Моральні засади іудаїзму, зміст “Декалогу”. Іудаїзм в Україні.

Зороастризм – давньоіранська релігія. Дуалістичні основи його віровчення та культу. Етична система зороастризму. Священна книга зороастризму – Авеста. Сучасний зороастризм.

Мандеїзм, особливості його віровчення та культу: від християнської секти до національної релігії.

Індуїзм, особливості його віровчення та культу. Сансара, дхарма, карма, реінкарнація. Веди та ведична традиція індуїзму. Культ Тримурті та аватар. Основні напрями індуїзму, територія його поширення. Сучасний індуїзм як вішнуїзм (крішнаїзм) та шиваїзм (шактизм). Конфесії індуїзму в Україні.

Джайнізм та його місце в релігійній історії Індії. Сучасний джайнізм.

Сикхізм, причини його виникнення, монотеїстичні основи віровчення та культу. Релігійно-політична та філософська система сикхізму. Сучасний сикхізм як локальна релігія Пенджабу.

Конфуціанство як соціально-етичне вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю. Сучасне конфуціанство.

Даосизм. Філософія даосизму. Релігійний даосизм в середньовічному Китаї. Пантеон даосизму. Сучасний даосизм.

Синтоїзм – японська національна релігія. Особливості віровчення та культу синтоїзму. Синтоїстська література. Догматика та обряди державного синто. Сучасний синтоїзм та секта Тенрікьо.


^ Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам

Обумовленість, обставини та історія виникнення світових релігій, їх особливості та характерні ознаки, регіони поширення.

Буддизм як світова релігія, умови його виникнення та розвитку. Формування вчення про Будду. Ранньобуддійські общини. Священна книга буддизму Трипітака та її зміст. Світоглядні основи буддизму. Буддійська філософія – теоретична основа буддизму як релігійної системи. Основи віровчення та культу буддизму. “4 шляхетні істини”, “серединний, восьмеричний шляхетний шлях” до нірвани. Головне потрійне свято буддизму. Буддійський пантеон. Трикая Будди, бодхисатви, тари. Обряди, звичаї та свята буддизму. Основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна. Ламаїзм, виникнення та поширення. Основні положення ламаїзму. Ламаїстська обрядовість. Дацанські свята. Культ хубілганів.

Дзен-буддизм: виникнення та поширення. Особливості дзен-буддизму. Міжнародні буддійські організації. Буддизм в Україні.

Іслам як світова релігія завершеного монотеїзму. Суспільно-історичні причини виникнення та ідейні джерела формування ісламу. Мусульманська філософія і теологія. Суфізм. Вплив мусульманської ідеології на арабський світ. Основи віровчення, культу та церковної організації ісламу. “5 стовпів ісламу”. Умма, халіфат, імамат. Коран як Святе Письмо, культурна пам’ятка мусульман. Суна – Святий Переказ мусульман. Шаріат. Мусульманське право. Структура та джерела. Основні напрями в ісламі: сунізм, шиїзм, харіджизм. Мусульманське сектантство. Іслам в Україні.

Зростання впливу ісламу у постколоніальний період. Наслідки сучасної політизації ісламу та ісламізації політики. Фундаменталізм (ваххабізм).


^ Тема 7. Християнство як світова релігія

Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства. Біблія і апокрифи.

Соціально-економічні, політичні та духовні (ідеологічні) передумови формування християнства. Ідейні джерела християнського віровчення. Богословська, міфологічна, та історична концепції щодо трактування особи Ісуса Христа як основоположника християнства. Новозавітна література про Христа.

^ Біблія як священна книга (Святе Письмо) іудеїв та християн, визначна пам’ятка історії та культури. Походження, структура та зміст Біблії. Старий Заповіт як історико-культурна памятка – “святе письмо іудеїв та християн”. Основний зміст старозавітних книг. Новий Заповіт – священна книга християн. Новий Заповіт у структурі Біблії, його основний зміст. Вплив Біблії на різні сфери духовного життя суспільства. Літературні жанри у Біблії. Богословське та наукове тлумачення Біблії. Сенс існування людини за Біблією. Моральні засади у Старому та Новому Заповітах. Порівняльний аналіз “Декалогу” та “Нагірної проповіді” Христа. Переклади Біблії, старослов’янські та українські тексти Біблії. Філософський зміст, історико-культорологічне та морально-виховне значення Біблії.

Еволюція християнства. Вчення ранніх християн. Формування їх церковної організації. Християнські громади і держава. Перетворення християнства на державну, панівну релігію Римської імперії. Наступне поширення та еволюція християнства. Формування його віровчення, культу та церковної організації. Християнський Символ віри. Вселенські собори християнських церков про Символ віри християнства, його обрядовість та церковну структуру, засудження єретичних вчень. Секти та єресі у християнстві. Розколи християнства.

Історія церковних розколів у світовому християнстві та складання його основних напрямів. Несторіанство. Перший розкол у християнстві як його поділ на діофізитів та монофізитів. Давні східні, монофізитські (нехалкідонські) церкви. Утворення самостійних церков: вірменської, ефіопської, коптської, сирійської, малабарської. Вірменська апостольська церква в Україні.

Другий розкол у християнстві. Поділ християнства на західну та східну гілки. Католицизм: особливості віровчення (католицькі доповнення до Символу віри), культу та церковної організації. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

Третій розкол у християнстві. Церковна Реформація і виникнення протестантизму. Особливості його віровчення, культу та церковної організації.

Науково-історична, філософська та релігійна оцінки християнства в контексті його двохтисячоліття.


^ Тема 8. Головні напрями християнства

Головні напрями християнства: православ’я, католицизм, протестантизм. Основи їх віровчення, культу та церковної організації.

Православ’я як напрям християнства. Основи віровчення, культу та церковної організації православ’я. Автокефальні та автономні церкви Вселенського православ’я. Помісні православні церкви: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Грузинська, Руська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Болгарська, Румунська, Чехословацька, Сербська, Кіпрська, Православна церква США. Віросповідні та культові особливості православ’я, регіони його поширення. Українські витоки Руської Православної Церкви (РПЦ). Старообрядництво, його основні напрями, толки і злагоди. Православне сектантство. Православні секти в Україні. Провідні конфесії українського православ’я: УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ. Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.

Католицизм як напрям християнства. Філософські основи католицизму (схоластика, томізм, неотомізм), особливості його віровчення, культу та організаційної структури. Ватикан і папство. Еволюція соціальної доктрини і соціальної політики Ватикану. ХХІ Вселенський (ІІ Ватиканський) собор (1962–1965 рр.) і політика аджорнаменто (оновлення). Ставлення Ватикану до національно-визвольного руху, революційних процесів у “третьому світі”. Ліві течії католицизму, “теологія визволення”. Понтифікат Іоана Павла ІІ та Бенедикта ХVI. Чернечі ордени католицизму. “Східна політика” Ватикану.

Церковні унії та уніатство як вияв “східної політики” Ватикану. Уніатські церкви світу. Католицизм (РКЦ) в Україні. УГКЦ як уніатство в Україні. Католицько-православний діалог.

Протестантизм як напрям християнства, особливості віровчення, культу та церковної організації. Реформація й утворення протестантських церков (конфесій).

Ранній протестантизм. Соціально-економічні, політичні, релігійні передумови виникнення раннього протестантизму. Течії раннього протестантизму. Догматика, культ, обряди та діяльність лютеранства, кальвінізму, англіканства, анабаптизму. Особливості протестантської філософії і теології.

Пізній протестантизм. Конфесії пізнього протестантизму. Віровчення і культова практика баптизму. Історична еволюція баптизму. Сучасний баптизм. Есхатологія і хіліазм як основа віровчення і культу адвентизму. Сучасний адвентизм. Есхатологія у віровченні та культі п’ятидесятництва. Вчення про Святий Дух. “Хрещення Святим Духом” (глосолалія). Сучасне п`ятидесятництво. Свідки Єгови. Есхатологія і хіліазм у догматиці єговізму. Теократизм у вченні й організації “Свідки Єгови”.

Всесвітні релігійні центри протестантизму. Екуменічний рух (екуменізм) та Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) як його центр у протестантизмі.

Неопротестантизм як неохристиянство. Протестантизм в Україні.


^ Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи

Причини виникнення релігійного модернізму – різноманітних новітніх релігійних культів: новітніх релігій (неорелігій) та новітніх релігійних течій (НРТ), що походять від певної релігійної традиції (звідси необґрунтованість застосування до релігійного модернізму поняття “нетрадиційних релігійних культів” або “нетрадиційних релігій”), а також новітніх синкретичних, “синтетичних” релігійних рухів (НРР). Визначення поняття “неорелігія” (НРТ, НРР) та його загальна характеристика. Географія неорелігій. Перспективи розвитку релігійного модернізму та поширення неорелігій (НРТ, НРР).

Релігія і містика. Спільне та відмінне між ними. Різновиди містицизму нового часу. Проникнення містицизму в наукову сферу та поширення його серед молоді.

Класифікація головних типів (напрямів, груп) релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР) та характеристика діяльності їх міжнародних релігійних організацій.

Характер віровчення і діяльності найбільш поширених новітніх релігій (неорелігій) та НРТ, НРР.

Неохристиянство: Богородична церква тощо у неоправослав’ї; Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська Церква, Церква Христа, Церква Нового Єрусалиму, рух харизматиків, Церква Уніфікації (Церква Муна), Народний Храм (Храм народів), Божі діти (Діти Бога) тощо у неопротестантизмі. Неокатолицькі організації.

Неоорієнталізм. Напрями та окремі релігії (НРТ, НРР) неоорієнталіського напряму: неоіндуїзм (неовішнуїзм, неошиваїзм та тантричний неошиваїзм – неошактизм), зокрема – Товариство свідомості Крішни (Рух Харе Крішна), послідовники Саї Баби, Тантра-Сангха, Товариство трансцендентальної медитації, Міжнародна комуна сань’ясинів (Товариство Ошо) тощо; бехаїзм (бахаїзм) у неоісламі (неошиїзмі) тощо; необуддизм, зокрема – Аум Сіньрікьо (Алеф) у японському необуддизмі, Фалунь-гун (Фалунь-дафа) у китайському необуддизмі, сучасний дзен-буддизм тощо.

Езотеричні об’єднання: Реріхівське товариство, Асоціація “Живої етики” (агні-йоги), послідовники “окультних наук” - теософії Олени Блаватської, антропософії Рудольфа Штайнера (розенкрейцери) та спіритизму (астросоматичного спіритизму), а також послідовники Данила Андрєєва та Олеся Бердника (Біле Братство) тощо.

Сайєнтологічний, сцієнтичний напрям: Церква сайєнтології, “космічні релігії” тощо.

Новітні релігійні течії та організації в Україні, їх особливості та класифікація. Неоязичництво (новоязичництво): Рідна Віра, РУНВіра, Собор Рідної віри, Ладовірство. Велике Біле Братство Юрія Кривоногова (Юоана Свамі) та Марини Цвігун (Марії Деві Христос) як представник апокаліптичного та синкретичного (“синтетичного”) напрямів в Україні.

Модернізовані квазірелігії: сатанізм (ортодоксальне дияволопоклонство, люциперіанство, Церква Сатани) тощо та їх представництво в Україні.


^ Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства

Релігійні вірування (язичницькі культи) східнослов’янських племен у дохристиянську епоху. Язичницька міфологія, дохристиянські вірування та пантеон богів українців. Язичницька сакральна культура та її вплив на традиційне православ’я і сучасні неоязичницькі вірування в Україні.

Початки поширення християнства на українських землях. Поширення християнства на землях східних слов’ян в І–Х ст. Апостол Андрій Первозваний. Становлення християнства на українських землях. Перші християнські громади в Корсуні (Херсонесі). Климент Римський. Корсунська митрополія. Аріанство у готів (Готська митрополія). Християнство серед антів, у Хозарському каганаті. Охрещення Бравліна.

Від язичництва до християнства: еволюція релігійного життя в Київській Русі у ІХ–Х ст. Християнство у Київській Русі. Брати-просвітителі Кирило та Мефодій. Їхня “слов’янська” місія. Перше (Аскольдове) хрещення Київської Русі в 860 р. Християнство в Київській Русі за князювання Ігоря, Ольги, Святослава та Ярополка.

Запровадження і утвердження християнства в Київській Русі у кін. Х–ХІ ст. Історичні передумови запровадження християнства на Русі. Соціально-економічні та політичні причини прийняття християнства як державної релігії Київської Русі. Початкова релігійна реформа язичницьких культів Володимира Святославовича у 980 р. Діяльність князя Володимира у запровадженні християнства в Київській Русі. Акт “хрещення Русі” (14 серпня
988 р.).

Тривалий, складний та суперечливий характер процесу християнізації Київської Русі. Феномен “двовір’я”. Християнство на Русі в домонгольський період (кін. Х–ХІІ ст.). Церковна організація Київської Русі (РПЦ). Київська митрополія в кін. Х–ХІІ ст. Митрополити Іларіон та Клим Смолятич. Монастирі Київської Русі. Києво-Печерська лавра. Антоній і Феодосій Печерський. Софійний характер київського християнства. Значення хрещення Київської Русі.

Еволюція християнства в Україні у XIII–XV ст. Православна церква під владою Литви і Польщі. Історія і особливості життєдіяльності українського православ’я у XIII–XV ст. Київська та Галицька митрополії. Перенесення митрополії з Києва у Володимир, Москву. Литовська та Київська (у Москві) митрополії. Заснування Московської митрополії. Відновлення Київської митрополії на українських землях. Католицька інвазія на східнослов’янських землях у XIII–XV ст. “Східна політика” Ватикану в Україні. Спроби унії в Галичині у XIII ст., Петро Акерович. Встановлення ієрархії РКЦ в Україні (Галицька митрополія у 1375 р.). Флорентійська церковна унія (1439). Митрополит-кардинал Ізидор.

Міжконфесійна боротьба в Україні у XVI–XVІІ ст. Люблінська унія (1569) і посилення утисків православ’я в Речі Посполитій. Проуніатська діяльність ордену єзуїтів у Польщі та в Україні. Католицизм та уніатство в Україні у XVI ст. Унійна традиція в українському християнстві. Берестейська та Ужгородська унії. Берестейська церковна унія (1596). Створення уніатської (греко-католицької) церкви в Україні та Білорусії. Історія запровадження церковної унії в Україні та Білорусії в кін. XVI ст. Вельямин Рутський, Йосафат Кунцевич. Історія запровадження церковної унії в Східній Галичині у XVII–XVIII ст. Галицька митрополія УГКЦ. Уніатський чернечий орден василіан. Замойський собор 1720 р. Лев Кишка. Уніатство на Закарпатті. Ужгородська церковна унія (1646). Мукачівська єпархія у XVIІ–XVІІІ ст.

Історія православної церкви в Україні у XVI–XVІІІ ст. Боротьба Київської митрополії та православних церковних братств з унією. Відродження православної церкви після унії. Українське православ’я Могилянської доби. Петро Могила і Києво-Могилянська академія. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького у 1648–1654 рр. і кінець унії на Лівобережжі України.

Українська церква за часів козаччини. Православна церква в українській козацькій державі. Період самостійного існування Української Православної Церкви (до 1686 р.). Втрата незалежності українською православною церквою. Українська православна церква під владою Москви. Особливості життєдіяльності українського православ’я у складі РПЦ (кін. XVII–XVIII ст.). Початок синодального періоду в історії РПЦ і політика русифікації українського православ’я.


Історія та сучасне становище конфесій християнства в Україні

Православ’я в Україні та українській діаспорі у XIХ–XХ ст. Особливості життєдіяльності українського православ’я у складі РПЦ у ХІХ – поч. ХХ ст. Синодальний період та ліквідація Київської митрополії. Відновлення Київської митрополії. Український екзархат РПЦ в умовах соціалістичної дійсності (1917–1980-і рр. ХХ ст.). Українська автокефальна православна церква та її історія. Початок національно-церковного відродження. Спроба відновлення незалежної Української Автокефальної Православної Церкви на території України у післяжовтневий період (1919/1921–1930 рр.). Роль православ’я в історії суспільства, держави, вітчизняної культури. Православна філософія. Науково-історична оцінка 1000-ліття хрещення Русі. Українське православ’я у діаспорі (Українська православна церква за межами України). Митрополит Іларіон (Іван Огієнко).

Католицизм та греко-католицизм в історії українського християнства у ХІХ–ХХ ст. Основні події в житті РКЦ в Україні з поч. ХІХ до кін. 80-х рр. ХХ ст. Переслідування католиків: гоніння на РКЦ з боку російського самодержав`я та у радянський час.

Українська греко-католицька церква: історія і сучасність. Історія Української греко-католицької церкви, її роль у національно-культурному розвитку українців. Основні віхи історії Української Греко-Католицької Церкви від відновлення її Києво-Галицької митрополії (1807) до Львівського (1946) церковного псевдособору. Ліквідація унії на Правобережній Україні (1839, 1875 рр.) УГКЦ в ХІХ–ХХ ст. :шлях від церковної унії до української національної церкви. “Руська Трійця” і “Русалка Дністрова”. Роль УГКЦ в розвитку національної самосвідомості і духовної культури українського населення Галичини у ХІХ ст. – 40-х роках ХХ ст. Діяльність митрополита Андрея Шептицького (1900–1944).

Ліквідація УГКЦ тоталітарним режимом у повоєнні роки. “Катакомбний” період в історії церкви. Львівський церковний псевдособор 1946 р. “Самоліквідація” УГКЦ і її “возз’єднання” з РПЦ. Греко-католики в еміграції. Кардинал Йосип Сліпий. Українська Католицька Церква (1957). Кардинал Мирослав–Іван Любачівський. Рух уніатів-покутників у Західній Україні. “Катакомбна церква” греко-католиків. Митрополит Володимир Стернюк. Ужгородська церковна унія від поч. ХІХ ст. до її ліквідації в 1949 р. Карпато-Руська Церква.

Історія протестантизму в Україні. Поширення конфесій раннього протестантизму (анабаптисти, гусити, социніани, лютерани, кальвіністи – реформати) на Волині та Закарпатті у XVI–ХVІІІ ст. Шляхетсько-просвітницький період історії протестантизму в Україні. Німецькі колоністи і поява менонітів на Півдні України (у 80-х рр. XVIІІ ст.). Пієтично-штундистський та наступні періоди поширення конфесій пізнього протестантизму в Україні: баптисти (з 60-х рр. ХІХ ст.), методисти (з сер. ХІХ ст.), адвентисти (з 80-х рр. ХІХ ст.), п`ятидестники (з 20-х рр. ХХ ст.), єговісти (з 20–40-х рр. ХХ ст.). Основні напрями протестантизму в Україні: євангельські християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, п`ятидесятники, свідки Єгови. Сучасний протестантизм в Україні: баптизм, адвентизм, п`ятидесятництво, свідки Єгови та їх конфесії – Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів, Західна уніонна конференція АСД в Україні, Всеукраїнський союз ХВЄ.

Сучасний неопротестантизм в Україні – неохристиянство (харизматики, євангельські християни, Церква Христа, Церква Єднання, Новоапостольська церква, мормони) в Україні.

Становище та міжконфесійні проблеми українського християнства в сучасних умовах. Докорінні зміни в становищі всіх напрямів християнства в Україні в сучасних умовах. Місце різних християнських конфесій в процесі національного відродження українського народу, в удосконаленні духовного та суспільно-політичного життя України на сучасному етапі. Реалії та проблеми релігійного життя в Україні в сучасних умовах. Сучасне становище православ’я в Україні. Еволюція сучасного стану українського православ’я: від Українського екзархату РПЦ до Української Православної Церкви – МП. Митрополит Володимир (Сабодан). Проголошення в Україні Української Автокефальної Православної Церкви. І Всеукраїнський собор УАПЦ. Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Степан Скрипник). Патріарх Дмитрій (Володимир Ярема). Утворення УПЦ–КП. Патріархи – Володимир (Романюк) і Філарет (Денисенко). Сучасний стан цих православних церков в Україні. Вплив православ’я на соціально-політичне і культурне життя українського суспільства. Легалізація та відродження УГКЦ. Офіційне відновлення діяльності Української Греко-Католицької Церкви. Статус її як найбільшої серед усіх уніатських церков світу. Відзначення 400-ліття Берестейської та 350-ліття Ужгородської уній. Сучасне становище УГКЦ. Кардинал Любомир Гузар. Сучасні проблеми у міжконфесійних стосунках УПЦ–КП, УПЦ–МП, УАПЦ та УГКЦ. Сучасне становище РКЦ в Україні. Сучасний стан міжконфесійного життя на Львівщині.


^ Тема 11. Релігія і духовна культура

Релігія як феномен (галузь) духовної культури. Наукове і релігійне розуміння духовної культури: об’єктивна зумовленість місця релігії у сфері духовної культури як самостійної і специфічної форми суспільної свідомості. Релігія в системі духовної культури. Співвідношення релігії і культури. Релігійна культура.

Особливості впливу релігії на різні сфери духовної культури, насамперед на мораль та естетичне освоєння світу. Вплив релігійного мистецтва на художню творчість (архітектуру, скульптуру, живопис, літературу, театр, музику тощо). Роль релігії і Церкви в духовно-культурному вихованні підростаючого покоління.

Вільнодумство в історії духовної культури.

Закономірний та спадкоємний характер виникнення і розвитку ідей вільнодумства. Форми вільнодумства: скептицизм, пантеїзм, деїзм, атеїзм.

Головні історичні етапи у розвитку вільнодумства. Вільнодумство Стародавнього Сходу. Ідеї вільнодумства у Стародавній Греції та Римі. Вільнодумство епохи Середньовіччя (Ібн-Сіна, Р. Бекон, П. Абеляр, Ібн-Рошд, С. Брабантський).

Ідейні джерела вільнодумства епохи Відродження (Еразм Роттердамський, Д. Бруно, Л. Ваніні).

Вільнодумство Нового часу та епохи Просвітництва (Б. Спіноза, Д.Толанд, Д.Дідро, П.Гольбах, К.Гельвецій, Ж.Ламетрі).

Марксистський атеїзм та його обмеженість (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).

Сучасне вільнодумство (К. Ламонт, Б. Рассел, Ж. Сартр, З. Фройд, Е. Фромм), його особливості та характерні риси.

Вільнодумство в Україні, історичні етапи його розвитку та особливості (С. Зизаній, І. Вишенський, Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Л. Українка та ін.).


^ Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання

Історія виникнення та основні етапи еволюції поняття “свобода совісті”. Його співвідношення з поняттями “віротерпимість”, “свобода віросповідання”. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті. Наукове розуміння свободи совісті.

Свобода совісті як духовний суверенітет людини, загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія. Елементи свободи совісті: вільне сповідування будь-якої релігії або не сповідування жодної релігії, атеїзм; рівноправність усіх релігійних конфесій перед законом; відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви.

Місце свободи совісті в системі демократичних свобод. Релігія і церква в системі державно-правових відносин. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації діяльності. Місіонерська діяльність. Євангелізація і прозелітизм, їх правове регулювання. Міжнародні правові документи, що регулюють питання свободи совісті.

Порушення свободи совісті в умовах тоталітарного режиму в СРСР. Наслідки порушення свободи совісті в радянський період, у колишньому СРСР.

Актуальні проблеми державно-церковних відносин в сучасних постсоціалістичних країнах колишнього Радянського Союзу, а також у країнах Східної Європи, США, Англії, Іспанії, Італії, Греції, Ізраїлі та ін.

Соціальне, юридичне, економічне, ідеологічне забезпечення свободи совісті в Україні. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні. Сучасне законодавство України (Закон Верховної Ради України) “Про свободу совісті та релігійні організації”. Демократичні засади нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Ставлення політичних партій України до релігії, церкви та віруючих.


Рекомендована література:

  1. Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2004. – 528 с.

  2. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М.Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

  3. Біблійний атлас: Наочний посібник для цікавих до Біблії. – К.: Сетекс-ЛТД, 1994. – 119 с.

  4. Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 496 с.

  5. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

  6. Історія релігії в Україні: Навч.посібник / За ред.А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К.: Знання, КОО, 1999. – 735 с.

  7. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навч. посібник: У 3 кн. – К., 1994.

  8. Історія і теорія релігії та вільнодумства: Навч. посібник / За ред. М.М.Заковича. – К., 1996.

  9. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наук. думка, 1999. – 252 с.

  10. Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк. – М.: Изд. Дом “Nota Bene”, 1998. – 424 с.

  11. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 396 с.

  12. Кислюк К.В., Кучер О.Н. Религиоведение: Учебник. – Ростов н/Д: Фенікс; Харьков: Торсинг, 2004. – 512 с.

  13. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К.:Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.

  14. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: АртЕК, 1999. – 504 с.

  15. Петрушенко В.Л., Петрушенко О.П., Скалецький М.П. Релігієзнавство: Навч. посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 420 с.

  16. Порублев Н.В. Культы и мировые религии. – М.: Благовестник, 1999. – 336 с.

  17. Психологія з викладом основ психології релігії / За ред. О.Ю.Максслона. – Львів: Свічадо, 1998.

  18. Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. С.А.Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.

  19. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2007. – 408 с.

  20. Релігієзнавство / За ред. М.Ф.Рибачука. – К.: Освіта, 1997. – 239 с.

  21. Релігія в сучасному світі: Матеріяли до курсу релігієзнавства / За ред. Г.Зімоня; з пол. перекл. Г.Теодорович. – Львів: Свічадо, 2007. – 504 с.

  22. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2003. – 356с.

  23. Юрій Н.Ф. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2006. – 408 с.

  24. Яроцький П.Л. Релігієзнавство. – К.: Кондор, 2004. – 308 с.

  25. Яртись А. В., Васьків А. Ю. Релігієзнавство. – Львів, 2010.


Контрольні питання:

  1. Поняття релігії. Основні теологічні, філософські та наукові концепції розуміння суті, змісту, структури та джерел походження релігії.

  2. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога та релігієзнавство як світська наука про релігію.

  3. Історія формування, предмет та структура релігієзнавства.

  4. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

  5. Релігія як галузь духовної культури людства.

  6. Структура та зміст релігії.

  7. Виникнення релігії. Первісна релігія, родоплемінні культи.

  8. Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ассірії, Урарту, Ірану, Індії, Китаю) – за вибором.

  9. Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму) – за вибором.

  10. Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

  11. Іудаїзм: історія і сучасність.

  12. Сучасні національні релігії Індії (індуїзм, джайнізм, сикхізм).

  13. Національні релігії Китаю (конфуціанство, даосизм): історія і сучасність.

  14. Синтоїзм – національна релігія Японії: історія, міфологія, особливості віровчення та культу.

  15. Світові релігії. Буддизм, християнство та іслам: історія виникнення, географічне поширення.

  16. Буддизм: історія і сучасність.

  17. Ламаїзм – особливий різновид буддизму.

  18. Чань-буддизм (китайський дзен) та дзен-буддизм (японський дзен): історія та сучасність.

  19. Іслам: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  20. Коран і Суна – Святе Письмо та Святий Переказ мусульман.

  21. Релігійний модернізм. Сучасні нетрадиційні релігійні культи.

  22. Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства.

  23. Біблія як видатна пам’ятка світової культур

  24. , основа християнського віровчення, Святе Письмо християн: історія, структура, зміст.

  25. Канонічна та апокрифічна християнська література.

  26. Біблія як джерело християнського культу. Біблійний зміст християнських обрядів та свят.

  27. Еволюція біблійної моралі (моральної доктрини Біблії): від Декалогу до Нагорної проповіді.

  28. Біблійні сюжети, образи та мотиви у світовій і вітчизняній культурі.

  29. Біблійний образ Ісуса Христа.

  30. Історичні джерела (іудейські, римські), історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа.

  31. Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

  32. Первісне християнство: історія поширення, перші громади християн та їх склад.

  33. Становлення ранньохристиянської Церкви: складання її ієрархії та структури, виникнення церковних центрів.

  34. Вселенські собори християнства та їх значення для формування системи його віровчення й культу.

  35. Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

  36. Свята у системі християнського культу.

  37. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

  38. Перший церковний розкол у християнстві У ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

  39. Другий церковний розкол у християнстві XI ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

  40. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  41. Ватикан: історія і сучасність.

  42. Римські папи та інститут папства.

  43. Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

  44. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  45. Православні церкви світу: історія і сучасність.

  46. Старообрядництво (розкольники, старовіри): історія, особливості віровчення та обрядовості, основні напрями, толки та злагоди.

  47. Православне сектантство (старе і нове): історія і сучасність.

  48. Церковні унії та уніатські церкви світу.

  49. Церковна Реформація ХVІ ст., третій розкол у християнстві і виникнення протестантизму.

  50. Протестантизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  51. Історичні форми протестантизму: ранній, пізній та неопротестантизм.

  52. Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

  53. Феномен "двовір’я" в Україні: історія і сучасність.

  54. Історія поширення, запровадження та утвердження християнства в Україні.

  55. Кирило-Мефодіївське християнство у Галичині: його особливості та церковна організація.

  56. Аскольдове хрещення полян 860 р. Руська єпархія. Християнство за перших Рюриковичів.

  57. Володимирове хрещення Русі 14 серпня 988 р.

  58. Християнська Церква Київської Русі у Х–ХІІ ст.

  59. Спроби запровадження церковної унії в Галицько-Волинському князівстві у XIII ст.

  60. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–ХV ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.

  61. Історія українського християнства у ХVІ–ХVІІІ ст.

  62. Історія та сучасне становище українського православ’я.

  63. Римсько-Католицька Церква (РКЦ) в Україні: історія та сучасність.

  64. Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ): історія та сучасність.

  65. Ранній, пізній та неопротестантизм в Україні: історія та сучасність.

  66. Берестейська церковна унія 1596 р.

  67. Ужгородська церковна унія 1646 р.

  68. УАПЦ: історія та сучасність.

  69. Історія православ’я в Україні у XX ст.: від екзархату до автономії та автокефалії.

  70. Історія УГКЦ в першій половині XX ст. Андрей Шептицький – видатний церковний діяч України.

  71. Історія УГКЦ в др. пол. XX ст.: від Львівського собору 1946 р. та "катакомбної церкви" до офіційного відновлення у 1989р.

  72. Сучасне становище конфесій українського православ’я (УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ). Проблеми міжконфесійних стосунків.

  73. Християнство в історії духовної культури українського народу.

  74. Сучасна конфесійна карта України (існуючі в Україні релігійні конфесії, їх керівники, церковні центри, установи, навчальні заклади, кількість громад, динаміка розвитку).

  75. Сучасне законодавство України "Про свободу совісті і релігійні організації".



^ МОРФОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ”

(автор – к. філос. наук, доц. Ярошенко Т.М.)

Тема 1. Морфологія культури як сфера філософсько-гуманітарного і

культурологічного знання

Поняття «морфологія»; етимологія слова. «Морфо-» як форма і будова. Аристотелеве поняття форми як «ентелехії». Морфологія як сфера природничого і гуманітарного знання. Морфологія як сфера філософського інтересу. Добба

Романтизму в історії становлення морфології культури: Гете та А. Шопенгауер про предмет і завдання морфології.

Основні методи дослідження; базові поняття та категорії: форма, зміст, характер, стиль, тип, модель культури.


^ Тема 2. Модальності культури; типологія культури

Модель культури. Зміст і форма культури. Сутність, смисли і явища культури. Мова культури: цінність, норма, знак, символ. Поліморфізм культури: наука, релігія, філософія, мораль, право, мистецтво.

Аксіологічний підхід до феномену культури. Поняття “цінність”, ”вартість”, “значення”,“смисл”. Проблема означення і критерію ціннісного.

Тіло, душа і дух культури. Духовний і ментальний світ культури (мислення, воління, емоції). Поняття «культурного артефакту»; предмет і об»єкт культури.

Специфіка та основні завдання типології культури. Типологія, класифікація, моделювання. Типологія і характерологія: Характер, тип, стиль. Поняття “тип культури” та “культурна ідентифікація”.

Різні підходи до типології культури; проблема критерія, основ класифікації культури.

Типологія культури і культурна компаративістика.


^ Тема 3. Будова культури; культура як система

Структурно-функціональний підхід до культури; поняття структура, рівні, функції, система. Проблема співвідношення цілого і частини. Поняття системної цілісності в культурі. Культура як система закритого і відкритого типу; культура як синергетична система.

Структура культури; спеціалізований (елітарний, кумулятивний, трансляційний) та буденний рівні та принципи організації. Поняття “культурна домінанта”, “культурна ієрархія”, “культурний код”, “культурний стиль” в системі культури. Поняття “культурної дихотомії” (матеріальне і духовне буття культури), “вертикалі та горизонталі”. Функції культури: креативна (творчо-перетворююча), пізнавальна, аксіологічна, адаптаційна, комунікативна, інтегративна, регулятивна, семантична, віталістська, організуюча, герменевтична, психотерапевтична.

Культура як система цінностей; єдність Істини, Добра, Краси. оліморфізм культури або феноменальне буття культури: релігійна культура (теологічна культура; культура Віри), філософська культура ( культура мислення, гнозісу, Логосу, мудрості) , наукова культура (фізична, математична, технічна….); моральна ( культура Благочестя, культура “сорому і вини”…), правова (громадянська і законодавча культура…), політична (партійна, державотворча, мистецтво влади) ; художня культура ( культура смаку, моди)


^ Тема 4. Антропологічне (суб”єктне) моделювання культури

Проблема суб”єкту в культурології. Співвідношення понять “суб”єкт культури” і “культурна одиниця”. Мікро- і макро-суб”єкт; особистісне і спільнотне буття культури. Культура людини в категоріях: тіла, душі і духу; іманентного і трансцендентного; індивідуального і загального; вродженого і набутого; внутрішнього і зовнішнього. Цілісність духовного світу як необхідна передумова творчої реалізації особистості. Поняття “харизма”, “творча енергія” і “творча особистість”.

Світова культура як макросистема. Культура людства. Єдність і багатоманітність світової культури: співвідношення понять “світова” і “загальнолюдська” культура. Етнічна, національна і регіональна культурна своєрідність, їх взаємозв”язок. Поняття субкультури.


^ Тема 6. Дуалістична типологія культури

Поняття «дуалізм»: подвійність, релятивність, межовість.

Аполонівський і діонісіївський (Ф. Ніцше), непрофільний і біофільний, гуманістичний і авторитарний (Е. Фром), релігійний і світський, міський і сільський,

елітарний і масовий (Х. Ортега-і-Гасет), чоловічий і жіночий, домашній і бездомний

(М. Бубер), діяльнісний і споглядальний (Й. Гейзінга), зрілий і молодіжний (Х. Ортега-і-Гасет) типи культури.


^ Тема 7. Історична класифікація культури; особливості історичного

Моделювання

Поняття «історична модель культури». Основні моделі культурного розвитку: лінійна, синусоїдна, циклічна, багатовекторна.

Закономірності культурного розвитку: ритм і темп, прогрес і регрес. Поступовий і вибуховий хід історії; еволюція і революція. Проблема перехідного часу в культурі: межа, криза, крах, конфлікт, вибух, трансформація. Поняття «кризовий тип культури» «Межовий тип» культури .


Історія в категоріях часу, розвитку, віку. Головні критерії історичної

типології: соціально-економічний, природньо-біологічний, релігійний, політичний, художньо-мистецький, ментальний, світоглядний.

Часові виміри культури: минуле, сучасне майбутнє. Поняття історико-культурних етапу, доби, формації, епохи.

Традиційний та інноваційний типи культур; культура зрілого та молодого

покоління. Ортега-і-Гасет про епохи кумулятивні (солідарності, рівноваги, спокою) та епохи заперечення, полеміки, боротьби.

Формаційна схема історико-культурного розвитку: первісно-общинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, епоха безкласового суспільства (комунізм).

Історія європейської культури як зміна культурно-історичних епох: первісна, антична, середньовічна, нова, новітня або сучасна (модерн і постмодерн).


^ Тема 8. Цивілізаційна типологія культури

Поняття «цивілізація»: етимологія; англійська, німецька, американська школи. Цивілізаційна класифікація: аграрні та індустріальні; приморські і континентальні; відкриті і закриті (екстравертні та інтровертні) цивілізації.

Типи міжцивілізаційної культурної взаємодії: європейський, тібетський,

яванський, японський.


Рекомендована література:

  1. Гатальська С.М. Морфологічний розділ. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. - К., 2005. – С. 44-100.

  2. Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1997. – 591с.

  3. Каган М.С. Философия культуры. СПб., 1996. – 416с.

  4. Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997. - 512с.

  5. Культурологія: Навч. посіб. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2003. – 316с.

  6. Культурология ХХ век. Словарь. СПб., 1997.

  7. Культурология ХХ век. Энциклопедия. – В 2-х тт.- С-Пб.,- 1998.

  8. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов на Дону. – 2001.

  9. Марков Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории. – СПб., 1997. – 384с.

  10. Морфология культуры. Структура и динамика.- М., 1994.

  11. Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов.–М.,2001.

  12. Теоретическая культурология. – М.: Академический Проэкт; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005. – С. 34-44; 265-267. (624 с).

  13. Философия культуры. Становление и развитие. – СПб., 1998. – 448 с.

  14. Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов на Дону, 1997.

  15. Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. – СПб., 1997. – 192 с.

  16. Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с.



Контрольні питання:

  1. Морфологія культури як область культурологічного знання.

  2. Етимологічне значення поняття «морфологія».

  3. Історія виникнення і становлення морфології культури.

  4. Предмет і завдання морфології культури.

  5. Форма, як філософське і культурологічне поняття.

  6. Проблема форми, як проблема культурної самобутності.

  7. Морфологія культури Леона Фробеніуса.

  8. Культура як система цінностей і значень (аксіологічна будова культури).

  9. Поняття культурна домінанта, культурний код.

  10. Функції культури.

  11. Структура культури.

  12. Поняття «культурний поліморфізм».

  13. Духовна і матеріальна форма культури.

  14. Культура і цивілізація.

  15. Світогляд як форма внутрішньої культури.

  16. Ціннісно-смислові форми культури.

  17. Характер і культура.

  18. Антропологічні виміри культури; суб»єктні форми буття культури

  19. Феномен масової культури / за працею Ортега-і Гасета «Бунт мас».

  20. Проблеми морфології культури в культурологічних дослідженнями О.Шпенглера.

  21. Типологія соціальних характерів сучасної культури за поглядами Е. Фрома; продуктивний і непродуктивний характер.

  22. Поняття типологія та тип культури.

  23. Проблема критерію, основ класифікації культури в типології культури.

  24. Дуалістична типологія культури.

  25. Історична типологія культури.

  26. Проблема критерію часової періодизації в історичній типології культури.

  27. Християнська модель історії культури.

  28. Даоська модель історії культури; природність.

  29. Міфологічна модель історії культури ( на конкретному прикладі, за вибором)

  30. Античний тип культури.

  31. Середньовічний тип культури.

  32. Ренесансний тип культури.

  33. Реформаційний тип культури.

  34. Просвітницький тип культури.

  35. Бароковий тип культури.

  36. Романтичний тип культури.

  37. Модерний тип культури.

  38. Постмодерний тип культури.

  39. Регіональна типологія культури.

  40. Європейський тип культури; культурний код і культурні ідентичності.

  41. Українська модель культури: складники.

  42. Типологічні риси китайської моделі культури.

  43. Типологічні риси японської моделі культури.

  44. Расовий чинник культуротворення.

  45. Культурологічні погляди Л. Сенгора; концепція «негритюд».

  46. Релігія в системі культури; релігійна форма культури.

  47. Символізм як типологічна риса середньовічної культури; основні символи християнства.

  48. Філософія як системний складник культури.

  49. Наука як структурний елемент і системоутворюючий чинник культури.

  50. Мораль як структурний і сутнісний елемент системи культури.

  51. Етико-онтологічний зміст світової культури ( «Золоте правило моралі»).

  52. Порівняйте молодіжний і зрілий типи культур.

  53. Масовий і елітарний типи культур.

  54. Розкрийте специфіку традиційного та інноваційного типів культур.

  55. Cвітський та релігійний типи культур.

  56. Дуалістична типологія культури Ф. Ніцше; діонісійське та аполонівське начала/«Народження трагедії з духу музики..»

  57. Психоаналіз і культура; морфологічний аспект (поняття біофільний і некрофільний характер культури).

  58. Дуалістична типологія культури З. Фройда; поняття Еросу і Танатосу/«Незадоволення в культурі».

  59. Розкрийте особливості гендерної класифікації культури; поняття «чоловічий і жіночий» характер культури.

  60. Проблема форми як душі за поглядами Аристотеля; поняття «ентелехія» / «Про душу».

  61. Проблеми морфології культури у філософському спадку А. Шопенгауера / «Світ як воля і уявлення».

  62. Проблеми морфології культури у творчості Л. Фробеніуса.

  63. Морфологія культури О. Шпенглера /«Сутінки Європи».

  64. Історична типологія культури К. Ясперса ( «Витоки історії та її мета»)

  65. Теорія культурних хвиль в європейській історіософії Дм. Чижевського.

  66. Проблеми типології культури у творчості Е. Фрома; гуманістичний і авторитарний типи культур.

  67. Розкрийте особливості культурного моделювання за Е. Фромом; поняття «характер».

  68. Поняття «тип культури» за працею Джеймса Фейблмана «Типи культур».

  69. Структурно-функціональний підхід до культури за працями Леслі А. Уайта.

  70. Альфред Кребер «Стиль і цивілізації»

  71. Проблеми культурної типології за працею А. Швейцера «Культура і етика».

  72. Проблема культурної класифікації у постановці М. Вебера.

  73. Поняття «модель» культури.

  74. Мистецтво як складник античної моделі культури: мусейон.

  75. Освіта і виховання як складники античної моделі культури;7 вільних мистецтв, основні школи.

  76. Мораль як складник середньовічної моделі культури (Декалог, 7 смертних гріхів).

  77. Християнство і українська культура.

  78. Проблеми морфології культури за твором М. Шлемкевич «Галичанство».

  79. Соціокультурні типи українців / М. Шлемкевич «Загублена українська людина»

  80. Поняття ментальність / М. Русин, О. Колесник «До історії питання».

  81. Особливості українського національного характеру.

  82. В. Янів « Ідеал української людини на підставі першоджерел літератури».

  83. Митр. Іларіон (Огієнко І.) «Візантійська культура й Україна».

  84. Лінгвістична модель культури; філософські та регіональні особливості.

  85. Філософія мови О. Потебні.

  86. Особливості української моделі культури у творчості Д. Чижевського.

  87. Теорія культурних хвиль в українській історіософії Д. Чижевського /«Культурно-історичні епохи.



^ РЕГІОНАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ”

(автор – к. філос. наук, доц. Ярошенко Т.М.)

Тема 1. Теоретико-методологічні засади курсу “Регіональна типологія культури”

Мета, предмет і завдання нормативного і навчального курсу ”Регіональна типологія культури”. “Регіональна типологія культури” як філософська і культурологічна сфера наукового знання. “Типологія культури” як основа для вивчення і дослідження “Регіональної типології культури”; поняття “типологія”, “типологія культури”, “тип культури” і “культурна ідентифікація”. Різність підходів до типологізації культури: можливі принципи системної побудови або проблема критеріїв класифікації; методи дослідження. Специфіка “Регіональної типології культури” в загальній схемі “Типології культури”.

Базові категорії, поняття і терміни: «регіон», «простір», «середовище», «територія», «ареал» та їх культурологічне навантаження. Поняття «регіональна культура» та «культурний регіон». Значення «межі», кордонів при визначенні поняття культурного регіону.

«Філософія життєвого простору» як методологічна основа «Регіональної типології культури». Антропологія, аксіологія, морфологія, семантика, соціологія як системоутворюючі елементи культурологічного знання «Регіональної типології культури».

Роль і значення географії та етнології для вивчення питань «Регіональної типології культури». «Регіональна типологія культури» і культурна компаративістика. «Регіональна типологія культури» в філософсько-наукових дослідженнях; головні концепції, напрямки, представники.


^ Тема 2. Регіональне буття культури; феномен регіональної куль­турної самобутності

Поняття “регіональна культурна самобутність” та регіональна цілісність культури: єдність території, людей, цінностей.

Просторово-територіальні чинники регіонального типу культури ( природно-територіальні, кліматичні, ландшафтні).

Проблема суб”єкту в регіональній культурології; расовий, етнічний, національний аспекти. Мікро- і макро-суб”єкти в регіональній типології культури: поняття етнос, нація, людство.

Проблема взаємодії суб”єкту і середовища в регіональній культурі: адаптаційна і креативна функції регіональної культури. Співвідношення понять суб”єкт культури” і “культурна одиниця”; регіональна історико-культурна спільнота та культурний регіон. Поняття регіональної свідомості і культурного простору: “спосіб життя, мислення”, стереотипи переживання, мислення, мови, поведінки; поняття ментальності, етосу, характеру. Значення лінгвістичних, релігійних, господарсько-економічних, політичних факторів у формуванні культурного обличчя і єдності регіону.

Одиниці соціомасштабного виміру культурного регіону: “район культури”, “область культури”.

Проблема культурної території, як проблема “межі”( кордон, границя) і “між”, середовища і сусідства; поняття “межовість”, феномен “пограниччя” в регіональній типології культури.

Сутність та основні форми, регіональної міжкультурної взаємодії: діалог, комунікація. Типи внутрішньорегіональної і міжрегіональної культурної взаємодії: зближення і конфронтація; акультурація і асиміляція; синкретизм, симбіоз, синтез.

Основні моделі культурного розвитку: циклічна (теорія “колообігу” в історії Дж.Віко, рух культурно-історичних типів М. Данилевського, життя “культурних організмів” О.Шпенглера, колообіг “локальних цивілізацій” А.Тойнбі, теорія “етногенезу” Л.М.Гумільова); теорія хвиль (П.Сорокін, Дм.Чижевський); еволюційна (Г.Спенсер, П.Тейяр де Шарден); синергетика (культура як система відкритого типу).

Українська вітчизняна школа етно- і геопсихологічних досліджень (О. Кульчицький, І. Рибчин, В. Янів).


^ Розділ 3. Регіональна морфологія світової культури; різність системних підходів, критеріїв, класифікацій

Світова культура як регіональна макросистема; планетарна єдність і територіальна багатоманітність (життя, людина, мислення, цінності, проблеми). Проблема регіонального критерію світової культури: космічний (планетарний), полюсний, материковий (історико-континентальний), цивілізаційний, релігій­ний, етно-національний, мовний (лінгвістичний). Широкомасштабна, середньо­масштабна і дрібномасштабна регіональна типологія світової культури.

Патерналістський, авторитарний підхід до регіоналізації світової культури; проблема культурної вертикалі, верху і низу, центру і периферії. Гуманістичний підхід до регіоналізації світової культури; індивідуалізація, плюралізм, поліфонія, мирне, ненасильницьке співіснування. Сучасні глобалізаційні процеси в світі; пошук універсальних основ і критеріїв цінностей; феномен “вестернізації” (плюси і мінуси).

Географічний підхід до регіоналізації світової культури; поняття “географічний полюс” та “географічна широта” в регіональній культурології: Північ і Південь; Схід і Захід. Веберівський, європоцентристський підхід до проблеми “Схід-Захід” в культурології. Порівняльний аналіз культурних ідентичностей Сходу і Заходу (за сучасними науковими дослідженнями).

Материковий (історико-континентальний) підхід: європейсько-північноамериканський, далекосхідний, індійський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський, латиноамериканський регіони.

Цивілізаційний: європейський, тибетський, яванський, японський.

Антропологічний (етно-національний, расовий): наприклад, угро-фінський, елліністичний, слов”янський, єврейський, арабський, негритянський тощо регіони.

Етно-конфесійний ( за релігійним суб”єктом і областю його щільного, компактного поширення): наприклад, романо-католицький, слов”яно-православний, германо-пртестантський, арабо-мусульманський, індуський тощо регіони.

Лінгвістичний: наприклад, латиномовний, франкомовний, англомовний, слов”яномовний, україномовний тощо регіони.


^ Тема 4.1. Європейсько-північноамериканський культурний регіон; європейська специфіка

Поняття європейсько-північноамериканський культурний регіон (територія, суб»єкт); Поняття європейсько-північноамериканський і західний типи культури.

Європейський складник, як основа культурної самобутності Західного регіону. Поняття європейський регіон як географічне утворення: територія; природні і кліматичні особливості. Антропологічні характеристики європейського культурного регіону: расовий, етно-національний склад. Особливості міграційних процесів в регіоні. Зовнішня і внутрішньо-регіональна своєрідність Європи; макро- і мікросистемний аналіз.

“Європа” як культурологічне поняття: історія смислових метаморфоз поняття “європа”. Культурна ідентифікація Європи (за суб”єктом, територією, історією); поняття європейської культурної самобутності. Етно-конфесійна своєрідність європейського культурного регіону: романо-католицький, слов”яно-православний та германо-протестантський. Соціальна, цивілізаційна ідентифікація Європи.

Регіональні аспекти європейської історії. Античність як історична передумова європейського культурного регіону. Басейн Середземномор”я як природнє середовище Античної культури. Поняття античної історико-культурної спільноти; етно-національний склад. Античний тип культури та цивілізації: грецька і римська моделі. О.Шпенглер і Й. Гойзінга про характер, ментальні особливості античних народів. Культурні здобутки античних народів європейського і світового значення.

Історичне значення періоду Середніх віків для Європи. Велике переселення народів в добу Середньовіччя; зіткнення, взаємодія і синтез римського і варварського компонентів. Формування етнонаціонального обличчя класичної Європи, суб”єкту європейської історії та культури. Вузлові моменти середньовічної соціальної, політичної і релігійної історії. Спроба германців сформувати Каролінгський світ (союз). Роль і значення релігії (середньовічного християнства) у формуванні європейського культурного кола; християнська епоха, “темні віки”. Регіональні особливості середньовічного християнства; поняття західного і східного християнства. Середньовічний тип європейської культури. Поняття християнська культура. Символізм в культурі європейського середньовіччя. Суспільство. Церква. Освіта. Романський і готичний художні стилі та їх національна своєрідність. Середньовічна література.

Відродження, Реформація і Контрреформація в історії європейського культурного регіону; великі наукові відкриття, гуманізм, протестантизм.

Доба Нового часу як історична модель типово європейської культури: антропоцентризм, персоналізм, раціоналізм, сцієнтизм. Ідеологія європоцентризму. Демократизм і лібералізм як основа європейської політичної культури. Просвітництво та його національні різновиди (французьке, англійське, німецьке). Модернізм як цивілізаційне спрямування культури Нового часу. Бароко, рококо, класицизм як художнє обличчя європейської культури Нового часу.

Генеральні тенденції європейської історії та культури у Х1Х ст.: класицизм і романтизм. Некласична європейська культура; взаємодія Заходу і Сходу. Сполучені Штати Америки в європейській історії та культурі; американська філософія життя; прагматизм.

Модернізм і постмодернізм як сучасна метаморфоза європейського культурного розвитку; мутація і трансмутація. Феномен технокультури в модерній Європі. Сучасна Європа і глобалізаційні процеси.


^ Тема 4.2. Європейсько-північноамериканський культурний регіон; північноамериканський складник

Поняття «Новий світ». Географічне положення північноамериканського субрегіону. зовнішнє сусідство, внутрішні складники. Етапи історичного становлення Північної Америки; особливості та значення міграційних процесів у регіоні. Головні суб»єкти культурної історії Північної Америки. Північноамериканська модель культури; прагматизм, індивідуалізм. Ментальні і ціннісні особливості північноамериканців. Північна Америка і Європа. Північна Америка і Західний тип цивілізації.


Тема 5. 1. Далекосхідний культурний регіон; китайський компонент (2 год.)

Географічна, антропологічна характеристики далекосхідного регіону (поняття Азія, Далекий Схід, монголоїдна раса, азійство). Далекосхідний культурний регіон як природня система укорінених цінностей і самобутній духовний простір; історико-культурні ідентичності. Внутрішньо-регіональна структура і зовнішньо-регіональне сусідство; проблеми культурної взаємодії і впливів. Далекосхідний культурний регіон в контексті типології світової культури “Схід-Захід”.

Етимологічні версії поняття Китай (етноніми). Особливості китайської національної історії; природня, соціально-політична, культурно-цивілізаційна детермінанти. Самобутні риси китайської культури; особливості менталітету, національного характеру. Даосизм, конфуціанство і легізм як традиційні духовні системи Китаю. Роль буддизму в історії китайської культури; феномен чань-буддизму.

Китайська схема культурного простору (Земля-Небо-Пустота-Дао) та місце людини у ній ( Тріада Трьох начал).

Основи китайської мудрості: моральні принципи духовної практики; поняття “мудрець”, “вчитель”, “духовний шлях” (“жень”, “вень”, “дао”, “у-вей”, “лі”, “і”, “ці”). Гімнастика духу; робота з життєвою енергією; гармонія “інь” і “ян”. Ритуал і церемонії; нумерологія і символізм в китайській культурі. Елементи китайської геософії: вода, гори, вітер. Філософія китайського саду. Секрети життєвого успіху (за китайським воєнним каноном “Сунь-цзи”).

Особливості художньої культури Китаю: музика, поезія, живопис, каліграфія. Традиційні архітектурні форми Китаю.

Цивілізаційні здобутки Китаю.


^ Тема 5. Далекосхідний культурний регіон; японський складник

Загальна історична, геокультурологічна характеристика поняття Японія ( Ніхон; острівна країна Далекого Сходу; “країна, де сходить Сонце”). Китай в японській національній історії. Особливості японського національного характеру; стереотипи поведінки та мислення.

Духовні складники японської культури: сінтоїзм, конфуціанство, буддизм (дзен-буддизм, ребу-сінто). Сінтоїзм як основа японської культурної самобутності. Головні міфологеми японської виключності: культ Сонця (Аматерасу), культ імператора (мікадо). Національні символи та цінності японської культури.

Японська культурна самобутність крізь призму міжнародних і міжрегіональних контактів (Китай, Індія, Західна Європа, Північна Америка). Конфуціанство і японська моральна культура (кодекси честі”бусідо” і “гірі”). Метафізика японської духовності: буддизм в культурі Японії (“дзен-буддизм”, “ребу-сінто”). Цивілізаційна специфіка Японії; феномен “японського чуда”. Японія і Захід; сучасні глобалізаційні процеси.

Домінанти японської духовності; пантеїстичний естетизм як визначальна риса. Японська філософія прекрасного: сабі, вабі, сібуй, юген.

Феномени японської культурної самобутності: самураї, сумо, дзюдо, чайна церемонія, ікебана, поезія (хайку, танки), театр “но” і “кабукі”.


^ Тема 6. Індійський культурний регіон

Загальна географічна характеристика індійського регіону. Історія етнонімів індійського культурного регіону. Етнонаціональний склад та мовна своєрідність. Складники ідійської культурної самобутності: спадщина дравідів та аріїв; впливи мусульманської та європейської культур.

Домінанти індійської культурної специфіки і комунікації: літературна мова санскрит та релігія. Священні літературні тексти індійської культури: Веди, Закони Ману, Махабхарата, Рамаяна, Бхагаватгіта.

Основні релігійно-філософські системи Індії (ведизм, брагманізм, буддизм, джайнізм, індуїзм, сикхізм) та особливості їхнього характеру (синкретизм), символіки, ціннісного наповнення.

Індійська духовність: головні ідеї, принципи, норми, цінності (карма, каста, дхарма, артха, кама, мокша, ахімса, сансара, атман, нірвана, брагман, майя, асана, мудра). Медитація як засіб духовного вдосконалення. Вегетаріанство – феномен індійської моральної культури.

Співвідношення понять “індійська” та “індуська” культури; ідентифікація понять “індієць”, “індус” та “індуїст”. Традиційна система життєвих цінностей індуської культури: кама, артха, дхарма, мокша.

Цивілізаційна особливість Індії та її головні принципи. Касти як соціальний феномен індійської культури.

Сакральне мистецтво: архітектурні форми (ступа (пагода), стамбхи, чайтья, віхара і вімана), скульптура. Феномен індійського танцю.


^ Тема 7. Культура арабо-мусульманського світу

Географічна та етнологічна характеристика арабо-мусульманського регіону. Аравія як ареал зародження і епіцентр поширення арабо-мусульманської культури.

Головні ідентитети арабо-мусульманського культурного світу: релігія іслам і арабська мова. Історія становлення і розвитку арабо-мусульманської культури: ранній доісламський період; мусульманська доба.

Культура доісламського періоду: кочове, землеробське населення; політеїзм, поезія бедуїнів; давньо-йєменські, сірійсько-елліністичні, іудейські, іранські культурні впливи.

Іслам як система духовно-ціннісних орієнтирів: релігійний, соціальний, моральний, політико-правовий аспекти (віра, обов”язки і заборони; Аллах, Мухамед, Коран, Суна, халіфат, шаріат). Іудаїзм і християнство в культурі ісламу. Символіка ісламу. Священні міста та матеріальні святині ісламу.

Філософсько-містична течія в ісламі: суфізм. Поняття “духовний шлях” і “духовне вдосконалення” за суфізмом (Любов-Краса-Велич-Божественне).

Особливості художньої культури арабо-мусульманського світу: характерні риси (антиантропоморфізм, декоративність, символізм та містицизм); провідні жанри (орнаментальне декоративне мистецтво, каліграфія, поезія). Головні архітектурні форми в культурі мусульманства (мечеть). Арабески як феномен арабо-мусульманської культури.

Релігійно-побутова культура арабо-мусульманського світу: звичаї, обряди. Місце і роль жінки в суспільстві.


^ Тема 8. Тропічноафриканський культурний регіон

Тропічна Африка як географічний континент; природні і кліматичні особливості. Проблема суб”єкта тропічноафриканського регіону: расовий та етнографічний склад населення; особливості історичних та міграційних процесів в регіоні (негроїдна раса; африканери, південноафриканці, індійці, араби..). Своєрідність міжкультурних і міжцивілізаційних контактів в регіоні. Особливості мовної культури. Внутрішня дискретність тропічноафриканського культурного регіону.

Значення світових соціально-політичних та економічних процесів у формування історико-культурного обличчя регіону: колонізація, політика апартеїду, деколонізація. Концепція негритюду Л.Сенгора.

Проблема культурної цілісності і самобутності тропічноафриканського регіону. Традиційне африканське суспільство: організмова модель; сім”я; звичаї і характер. Міфологія і релігія народів тропічноафриканського регіону; фольклор і ритуал. Християнство і іслам в релігійній культурі регіону. Художня і естетична самобутність регіону: африканські маска, музика, ритми, танці, символіка.

Світове і загальнолюдське значення культурних здобутків народів тропічноафриканського регіону.


^ Тема 9. Латиноамериканський культурний регіон

Історія етнонімів латиноамериканського регіону. Етимологічне значення терміну “Латинська Америка”.

Латинська Америка як географічний простір: природні, ландшафтні, кліматичні особливості.

Антропологічна ідентичність латиноамериканського культурного регіону: расова, етнонаціональна специфіка. Процеси міграції та їх наслідки; тубільне і прийшле населення.

Історична своєрідність латиноамериканського культурного регіону: доколумбів і післяколумбів періоди.

Поняття латиноамериканський культурний регіон. Проблема культурної самобутності і цілісності латиноамериканського культурного регіону. Особливості культуротворчих процесів в латиноамериканському регіоні; феномен метисації. Історико-культурна і цивілізаційна сворідність латиноамериканського регіону: спадщина цивілізацій майя, ацтеки, інки; європейські впливи ( іспанці, португальці).

Міфологічна, релігійна культура. Моральна своєрідність латиноамериканського регіону. Естетична і мистецька культура латиноамериканського регіону: головні ідеї, провідні види і мистецькі жанри художньої культури. Латиноамериканська музика і танці. Феномен бразильського карнавалу.

Історико-етнографічне районування латиноамериканського культурного регіону: Мезоамерика та Андська область. Сучасний підхід до регіоналізації Латиноамериканської культури: Середня Америка ( Мексика, Центральна Америка і Вест-Індія), Південна Америка ( Андські країни, країни Амазоніт та Ла-Плати).


^ Тема 10. Регіональні особливості української культури

Проблема етногенезу українців: основні концепції походження українського народу; історичні версії етноніму “Україна”. Мовні та психологічні особливості українців.

Своєрідність геокультурного становища України; європейські ідентичності. Українська культура між Заходом і Сходом. Особливості українського національного характеру; межовий, екзистенційно-бароковий тип духовності.

Проблема критерію історичної періодизації української культури; теорія культурних хвиль та культурно-історичних епох Дм.Чижевського та її ремінісценція на українському грунті. Історичні складники української культурної самобутності: староруський, візантійський, германський, польсько-литовський, угорський, слов”янський. Проблема російських впливів в українському культурному просторі.

Визначальні сфери української культури: релігія, мораль, мистецтво. Релігійна своєрідність української культури: язичнецтво і християнство. Українська культура як елемент православно-слов”янського духовного світу.

Бароко і романтизм як типові епохи української самобутності. Запоріжська Січ в історії культури України. Козацтво як лицарський ідеал української моральної культури. Ідеал жінки в історії української культури.Танець і пісня як вияв української духовності.


Рекомендована література:

  1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 13 – 42.

  2. Гатальська С.М. Тип культури та її цивілізаційні форми як предмет філософії культури. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. - К., 2005. – С. 44-74.

  3. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение: Учеб. для студентов вузов. – М.: Гардарики, 2000. – 382 с.

  4. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник. – К., 2000.

  5. Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997.

  6. Культурология: Учеб. Для студ. Техн. вузов / Колл. Авт.; Под ред. Н.Г. Багдасарьян. – М.: Высш. шк., 1999. – С. 56-88. (511 с.)

  7. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов на Дону. – 2001.

  8. Проблемы региональной культурологии: история, современное состояние, перспективы: Материалы Всерос. науч.-практ. конф., (г. Тюмень, 30-31 марта 1999 г.) / Отв. Ред.. С.И. Черноморченко и др.. – Тюмень: изд-во Тюм. гос. ун-та, 1999. – 237 с.

  9. Рижкова С. А. Типологія релігій: Навч. посібник. – К., 2005.

  10. Теоретическая культурология. – М.: Академический Прект; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005. – 624 с.

  11. Философия культуры. Становление и развитие. – СПб.: Издательство «Лань», 1998. – 448 с..

  12. Художня культура світу: Арабо-мусульманський культурний регіон. Африканський культурний регіон. Індійський культурний регіон. Далекосхідний культурний регіон. Латиноамериканський культурний регіон. Північноамериканський культурний регіон: Навч. посібник. / Н. Є. Миропольська, Е. В. Бєлкіна, Л. М. Масол та ін.; За ред. Н. Є. Миропольської. – К., 2003.

  13. Художня культура світу: Європейський культурний регіон./ Н. Є. Миропольська, Е. В. Бєлкіна та ін.; Навч. посібник. – К., 2001.

  14. Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с.


Рекомендована література:

  1. Поняття типологія і тип культури.

  2. Основні підходи до типологізації культури.

  3. Особливості регіонального підходу до типології світової культури.

  4. Поняття “географічний простір”, “ментальний простір”.

  5. Поняття “культурний регіон” і “регіональна культура”.

  6. Основні підходи до регіоналізації світової культури.

  7. Особливості формування регіональної культури.

  8. Роль і значення географічного чинника у формуванні регіональної культури: клімат і ландшафт.

  9. Регіональні суб»єкти культури.

  10. Регіональні типи міжсуб»єктної взаємодії; метис.

  11. Типи міжкультурної регіональної взаємодії.

  12. Міграція як феномен регіонального буття культури.

  13. Розкрийте зміст і роль етнопсихологічного чинника у формуванні регіональної культури.

  14. Поняття “ментальність”.

  15. Особливості етнічного типу культури.

  16. Етнічні стереотипи в національній і регіональній культурі..

  17. Особливості національного типу культури.

  18. «Національний характер» як поняття і проблема.

  19. Розкрийте питання єдності і багатоманітності світової культури під кутом зору

  20. регіонального підходу.

  21. Глобалізація як сучасний культурний феномен; сутність та регіональні різновиди.

  22. Поняття “Схід” і “Захід” в регіональній географії культури.

  23. Основні характеристики Східного типу регіональної культури.

  24. Внутрішньо-регіональні складники культури Сходу.

  25. Західний тип регіональної культури світу.

  26. Аксіологічні відмінності Східного і Західного культурного регіонів.

  27. Релігійна своєрідність Східного і Західного культурних регіонів.

  28. Художня своєрідність Східного і Західного культурних регіонів.

  29. Визначте місце і роль європейського регіону в контексті Західного типу культури.

  30. Розкрийте північно-американську аксіологічну специфіку в понятті Західного типу

  31. культури.

  32. Порівняйте ціннісні установки американського і китайського типів культур.

  33. Компаративний аналіз Західного і Східного типу культури.

  34. Полярна типологія регіональної культури.

  35. Загальна характеристика Південного типу культури.

  36. Північний культурний регіон.

  37. Європа як географічний регіон.

  38. Внутрішньорегіональна своєрідність Європи.

  39. Особливості західноєвропейського культурного регіону.

  40. Європа як культурологічне поняття і культурний регіон.

  41. Культурний код і культурні ідентичності Європи.

  42. Історична класифікація європейського культурного розвитку.

  43. Національний поліморфізм європейської культури за С. Мадаріагою (французи, англійці, іспанці).

  44. Національно-культурні особливості європейського регіону за І.Кантом.

  45. Античний складник в культурі європейського регіону.

  46. Християнство як ідейний складник європейської культурної самобутності.

  47. Типологічні особливості культури європейського середньовіччя.

  48. Національні різновиди культури Ренесансу.

  49. Етно-конфесійна своєрідність європейського культурного регіону.

  50. Особливості романо-католицької форми європейської культури.

  51. Слов”яно-православна модель європейського культурного світу.

  52. Германо-протестантська своєрідність європейського культурного регіону.

  53. Соціальна ідентифікація європейського культурного регіону.

  54. Етно-національна та регіональна своєрідність Європейської історії культури.

  55. Особливості грецького типу Античної культури.

  56. Римська своєрідність Античної моделі культури.

  57. Етнонаціональна та регіональна своєрідність європейської культури доби

  58. Середньовіччя.

  59. Феномен української культурної особливості.

  60. Проблема етноніму «Україна».

  61. Лінгвістична своєрідність української культури.

  62. Українська культура крізь призму регіональної типології Схід-Захід.

  63. Українська культура як системний елемент європейського культурного регіону.

  64. Регіональні особливості української історії культури (за працею Дм. Чижевського «Культурно-історичні епохи»).

  65. Автохтони української культурної території

  66. Проблеми етно- і націо-генезу українців.

  67. Особливості української ментальності.

  68. Проблема національного характеру українців.

  69. Головні складники української культурної самобутності.

  70. Геопсихічні та расові чинники у формування характеру культури за працею Кульчицького О. ”Основи філософії і філософічних наук”.

  71. Особливості соціальних характерів українців за творчістю М.Шлемкевича.

  72. Своєрідність української ментальності та історії за науковими дослідженнями Дм.Чижевського.

  73. Проблеми української культурної компаративістики за працею М. Костомарова “Дві руські народності”.

  74. Проблеми регіональної типології культури у праці М.Данилевського «Росія і Європа»; поняття «культурно-історичний тип».

  75. Проблеми регіональної типології культури за працею О.Шпенглера «Присмерки Європи».

  76. Поняття «етнос» за працею Л. Гумильова «Етногенез і біосфера Землі».

  77. Географічні особливості далекосхідного культурного регіону.

  78. Регіональні суб»єкти далекосхідної культури.

  79. Внутрішньо-регіональна своєрідність культури Далекого Сходу.

  80. Типологічні особливості китайської історії культури.

  81. Конфуціанство і особливості китайського національного характеру.

  82. Даосизм в культурі далекосхідного регіону.

  83. Феномени китайської художньої культури.

  84. Китайський календар.

  85. Нумерологія і символізм в китайській культурі.

  86. Китайський гороскоп.

  87. Цивілізаційні особливості далекосхідного культурного регіону.

  88. Релігійна своєрідність далекосхідного регіону.

  89. Основи і специфіка моральної культури далекосхідного регіону.

  90. Японський компонент в культурі далекосхідного регіону.

  91. Японський національний характер.

  92. Історичні міфологеми японської культурної самобутності.

  93. Особливості японського культурного становлення.

  94. Традиційні феномени японського мистецтва.

  95. Китайські культурні впливи на японському грунті.

  96. Далекосхідний регіон як територія міжнародних культурних контактів.

  97. Індійський компонент в культурі далекосхідного регіону.

  98. Буддизм в культурі народів Східного регіону.

  99. Природно-географічна своєрідність Індії.

  100. Індійський культурний регіон; загальна характеристика.

  101. Літературні джерела індійської культурної самобутності.

  102. Буддизм в культурі індійського регіону.

  103. Джайнізм як складник культури індійського регіону.

  104. Індуїзм як основа індійської культурної самобутності.

  105. Іслам в культурі індійського регіону; сикхізм.

  106. Особливості культової архітектури індійського регіону.

  107. Цивілізаційна своєрідність індійського регіону; касти.

  108. Арабо-мусульманський культурний регіон.

  109. Аравія як природня територія арабо-мусульманської культури.

  110. Система культурних ідентичностей арабо-мусульманського регіону.

  111. Іслам як основа арабо-мусульманської культурної самобутності.

  112. Особливості морально-правової культури арабо-мусульманського світу.

  113. Типові архітектурні форми арабо-мусульманського регіону.

  114. Художня своєрідность арабо-мусульманського культурного регіону.

  115. Концепція негритюду Л.Сенгора.



^ ФЕНОМЕН МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ”

(автор – к.філос. наук, доц. Сінькевич О.Б.)

Тема 1. Соціально-економічні чинники формування масової культури

Предмет і завдання курсу.

Походження терміна “масова культура”. Проблема часу та місця виникнення масової культури. Теорії масової культури (теорія масової культури як культури масового суспільства; теорія Франкфуртської школи; теорія Д.Белла).

Д.Белл про постіндустріальну добу людської історії. Роль науково-технічного прогресу в становленні культури сучасної епохи.

Соціокультурні наслідки індустріалізації: урбанізація, культурна маргіналізація, прискорення темпів життя та відчуття його ефемерності, фрагментація суспільства, девальвація традиційних цінностей.

Глобалізація як чинник становлення масової культури. Культурний імперіалізм та вестернізація як одновимірна глобалізація. Чотири сценарії можливого розвитку процесу глобалізації.


Тема 2. Маскульт як феномен масового суспільства




залишити коментар
Сторінка4/8
Сінькевич О.Б
Дата конвертації02.10.2011
Розмір1.86 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8
плохо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх