Програма практична стилістика ділового спілкування Напрям підготовки «правознавство» 030402 icon

Програма практична стилістика ділового спілкування Напрям підготовки «правознавство» 030402


Схожі
Робоча навчальна програма з дисципліни Кримінальне право України для слухачів факультету...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Право Європейського Союзу» напрям підготовки...
Курс лекцій для студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня ”Бакалавр”...
Робоча навчальна програма організація охорони громадського порядку освітньо-кваліфікаційного...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» напрям...
Робоча навчальна програма з дисципліни “ кримінологія ” для курсантів 3-го курсу денної форми...
Навчальна програма з спецкурсу: “основи кваліфікації злочинів” для курсантів 3 курсу денної...
Робоча навчальна програма з дисципліни «кримінологія» для слухачів 4 курсу (термін навчання 5...
Робоча навчальна програма з дисципліни: Кримінальне право України для курсантів 2 курсу денної...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри кримінального права та кримінології ( протокол...
Робоча програма навчальної дисципліни“Англійська мова» галузь знань 0304 «Право»...
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні кафедри адміністративного права та...



страницы:   1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ


ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

імені Е.О. Дідоренка


КАФЕДРА українознавства


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший заступник начальника

ДЮІ ЛДУВС

з навчальної та методичної роботи

полковник міліції

________________ В.В. Пашутін

“___”____________2010 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Практична стилістика ділового спілкування

Напрям підготовки – «правознавство» 6.030402

Овітньо-кваліфікаційний рівня «бакалавр»

для студенів 1 курсу денної форми навчання факультету права


УЗГОДЖУЮ

Начальник НМВ

полковник міліції

______________О.П. Солоніна

"____"____________2010 р.


Донецьк 2010


^ ЗМІСТ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


Структура робочої навчальної програми………………………………….. с. 4

Анотація……………………………………………………………………….с. 5

Тематичний план……………………………………………………………..с. 7

Зміст робочої програми за темами курсу.…………………………………...с.9

Практичні заняття…………………………………………………………….с. 23

Самостіна робота……………………………………………………………..с. 32

Система оцінювання знань за модулями …………………………………...с. 38

Форми та методи контролю………………………………………………….с. 40

Список літератури……………………………………………………………с. 41


Робоча навчальна програма дисципліни

Практична стилістика ділового спілкування

для студенів 1 курсу денної форми навчання факультету права

Напрям підготовки – «правознавство» 6.030402

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»


Підготовлена кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри українознавства Балко М.В., кандидатом філологічних наук, старшим викладачем кафедри українознавства Новіковою О.О., ст. викладачем Зарицькою І.М., викладачем Загнітко Н.Г.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри українознавства (протокол № 14 від “26” серпня 2010 року)


Завідувач кафедри

українознавства

к. філол. н., доцент О.В. Рогожкин


^ СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


Навчальної дисципліни «Практична стилістика ділового спілкування»

для студенів 1 курсу денної форми навчання факультету права

Напрям підготовки – «правознавство» 6.030402

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»


^ ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Обов’язкова чи за вибором Обов’язкова

Курс 1

Семестр 1 – 2

Загальна кількість годин 72

За підсумком годин:

аудиторних 36

позааудиторних 36

Кількість кредитів 2

Кількість модулів 4

Кількість тем 14

Модульний контроль (кількість) 4

^ Практичні заняття

(кількість годин) 36

Самостійна робота виконання індивідуальних вправ, робота над

коротка характеристика теоретичним матеріалом з курсу

(кількість годин) 36



1. Анотація


    1. 1.1. Мета навчальної дисципліни: пропонований курс допоможе курсантам закріпити й поглибити знання, отримані в процесі вивчення курсу української мови професійного спрямування; ознайомить їх з основами практичної стилістики ділового спілкування, сприятиме розвитку вмінь аналізувати тексти офіційно-ділового стилю мовлення, знаходити помилки різного типу в текстах та вправно їх усувати.


1.2. Основні завдання навчальної дисципліни:

- ознайомити курсантів з основами стилістики як науки; забезпечити оволодіння основними поняттями та методами практичної стилістики ділового спілкування;

- забезпечити оволодіння поняттям тексту, його основними ознаками та сформувати у курсантів стійкі навики створення та редагування текстів офіційно-ділового стилю мовлення;

- виховувати повагу до української мови.


1.3. Предмет навчальної дисципліни:

  • вивчення стилістичних ознак мовних одиниць усіх рівнів;

  • розкриття закономірностей функціонування української мови у різних сферах суспільного життя, в ситуаціях спілкування;

  • вивчення основ редагування текстів відповідного стилю мовлення;

  • вивчення типології основних помилок при складанні текстів того чи іншого стилю мовлення; засвоєння методів усунення цих помилок;

  • формування мовного чуття та естетичного смаку мовців;

  • піднесення рівня культури мовного спілкування.


1.4. Зв’язки з іншими навчальними дисциплінами

Модуль "Практична стилістика ділового спілкування" має тісний зв’язок з такими модулями, як „Українська мова професійного спрямування”, "Історія України", бо розглядає деякі питання, пов’язані з історією мови, що нерозривно пов’язана з історією народу; "Культурологія", адже мова є генетичним кодом народу; "Діловодство в ОВС", бо способом реалізації писемного ділового мовлення є документ і вивчення модуля "Практична стилістика ділового спілкування " передбачає роботу з документами.

1.5 Зміст навчальної дисципліни

Модуль 1. Практична стилістика як наука

Тема № 1. Предмет і завдання курсу.

Тема № 2. Текст як стилістична одиниця.

Тема № 3. Типологія і загальна характеристика помилок при складанні текстів документів в українській мові. Модульний контроль № 1 (тести 30 хв. під час практичного заняття).


Модуль 2. Лексичні засоби стилістики

Тема № 4. Стилістична синонімія.

Тема № 5. Класифікація юридичних термінів.

Тема № 6. Стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів. Модульний контроль № 2. Письмова контрольна робота.


Модуль 3. Морфологічні засоби стилістики

Тема № 7. Особливості вживання іменників. Абревіатури.

Тема № 8. Особливості вживання прикметників.

Тема № 9. Особливості вживання числівників.

Тема № 10. Стилістичні аспекти дієслівних категорій. Модульний контроль № 3 (тести 30 хв. під час практичного заняття).


Модуль № 4. Стилістичний синтаксис

Тема № 11. Особливості вживання прийменників.

Тема № 12. Юридична фразеологія.

Тема № 13. Координація підмета та присудка.

Тема № 14. Особливості побудови речень. Модульний контроль № 4. Письмова контрольна робота.


1.6. У результаті вивчення навчальної дисципліни "Практична стилістика ділового спілкування" студенти повинні знати:

  • стильову диференціацію української літературної мови,

  • ознаки і структуру офіційно-ділового стилю мовлення;

  • різновиди і реквізити сучасних ділових паперів;

  • правила оформлення різних видів документів;

  • сучасний мовний етикет ділового спілкування;

  • найважливішу навчально-довідкову літературу з діловодства;

вміти:

  • дотримуватись норм сучасної української літературної мови

  • складати за наявними правилами конкретні види сучасних ділових паперів;

  • створювати монологічні висловлювання, тексти різних жанрів з урахуванням ситуації спілкування

  • згідно з правилами вимовляти, писати, використовувати термінологічну лексику за фахом;

  • перекладати, уникаючи явища інтерференції, тексти ділової і фахової орієнтації;

  • виконувати лексико-граматичні завдання на матеріалі ділової мови і фахової літератури.


1.7. Складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних вправ та складання зразків документів, написання рефератів із запропонованих тем

Програма розрахована на 72/2 год./ кредити.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з курсу "Практична стилістика ділового спілкування"

Затверджую

завідувач кафедри українознавства

О.В. Рогожкин

«___»_________2010 р.


на 2010-1110 навчальний рік

розглянуто та схвалено на засіданні кафедри українознавства.

Протокол № 14 від «26» серпня 2010 р.

Групи 118-122

Семестр І

Факультет права

Курс І






^ Назва тем

Всього годин

Кількість годин

аудиторної роботи


^ Самостійна робота



Примітка

Зокрема

лекції

практичні заняття

1

2

3

4

5

6

МОДУЛЬ 1. Практична стилістика як наука

Тема № 1. Предмет і завдання курсу







2

1




Тема 2. Текст як стилістична одиниця







2

2




Тема 3. Типологія і загальна характеристика помилок при складанні текстів документів в українській мові. ^ Модульний контроль № 1







4

2




^ МОДУЛЬ 2. Лексичні засоби стилістики

Тема № 4. Стилістична синонімія







2

2




Тема № 5. Класифікація юридичних термінів







2

2




Тема № 6. Стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів







4

2




^ Модульний контроль № 2
















^ МОДУЛЬ 3. Морфологічні засоби стилістики

Тема № 7. Особливості вживання іменників. Абревіатури







2

2




Тема № 8. Особливості вживання прикметників







2

1




Тема № 9. Особливості вживання числівників







2

2




Тема № 10. Стилістичні аспекти дієслівних категорій. ^ Модульний контроль № 3







4

1




^ МОДУЛЬ 4. Стилістичний синтаксис

Тема № 11. Особливості вживання прийменників







2

2




Тема № 12. Юридична фразеологія







2

2




Тема № 13. Координація підмета та присудка







2

1




Тема № 14. Особливості побудови речень







4

2




^ Модульний контроль № 4
















^ Усього годин:

72




36

26




Голова ПМК О.О. Новікова


3. Зміст робочої програми за темами курсу


Модуль 1. Практична стилістика як наука

Тема № 1. Предмет і завдання курсу

Практична стилістика виконує широкий обсяг функцій, вживається у різних сферах суспільного життя і задовольняє широкий спектр мисленнєвих, комунікативних, інформативних, естетичних та інших потреб людини, що призводить до її стильової диференціації. Залежно від тих чи інших умов використання мови виробляються певні усталені правила організації усного і писемного мовлення: добору слів, побудови речень тощо, які ще називаються стилістичними ознаками.

Вивченням стилістичних ознак тих чи інших стилів мовлення займається такий розділ мовознавства, як стилістика.

Виділяють теоретичну та практичну стилістику.

^ Теоретична стилістика української мови досліджує загальні принципи використання мовних засобів у різних умовах, різних «життєвих ситуаціях» відповідно до мети і характеру висловлювання.

Основним поняттям теоретичної стилістики є поняття стилю.

^ Практична стилістика досліджує прикладні проблеми використання мовних засобів, ставлячи перед собою мету реалізувати у спілкуванні опрацьовані рекомендації щодо вживання мовних засобів у тих чи інших ситуаціях, з'ясувати доцільність і можливість їх використання, навчити носіїв користуватися стилістичним потенціалом мови і в такий спосіб сприяти підвищенню культури усного і писемного мовлення.

Практична стилістика ділового спілкування розглядає особливості створення текстів офіційно-ділового стилю мовлення, вивчає основні типи мовних помилок та наголошує на способах їх уникнення та редагування. Ця дисципліна тісно пов'язана з іншими розділами стилістичної науки та іншими галуззями гуманітарного знання (мовознавством, теорією комунікації та журналістики та ін.).


^ Тема № 2. Текст як стилістична одиниця

Текст належить до стрижневих елементів документа, містить у собі сукупність речень (кількох чи багатьох), послідовно об'єднаних змістом, побудованих за правилами певної мовної системи і розташованих за вимогами відповідної композиції документа.

Текст характеризується такими ознаками: зв’язністю; цілісністю; інтенційністю (авторською метою); інформативністю; ситуативністю (зв’язністю з контекстом); членованістю (наявністю смислових частин); інтегративністю (єдністю цих частин); модальністю (особистісним ставленням); розгорнутістю; послідовністю; динамізмом зображуваного.

Серед названих ознак найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність – категорія, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність – категорія, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язний, але нецілісний і, навпаки, цілісний, але незв’язний.

Категорії цілісності тексту:

  1. Тематична єдність – охоплює психологічну категорію (концепт тексту), його смислову (змістову структуру елементів тексту) і логічну будову (послідовність і структуру представлення смислових елементів у процесі розгортання тексту).

  2. ^ Комунікативна єдність – визначається комунікативною цілеспрямованістю тексту. Будь-який текст повинен впливати на його адресата. Комунікативний вплив спричиняє ментально-вербальну або фізичну реакції.

  3. ^ Структурна єдність – конкретно-знаковий вираз тексту у вигляді мовних засобів, які класифікують за рівневими ознаками (фонеми, лексеми, морфеми тощо).

Тексти офіційно-ділового стилю мовлення відзначаються специфікою композиційної побудови (рубрикація, різноманітні виділення частин тексту, наявність планів, титульної сторінки, приміток, додатків, посилань тощо), зумовленої особливостями функціонування їх у суспільстві.


Тема № 3. Типологія і загальна характеристика помилок при складанні текстів документів в українській мові. Модульний контроль № 1 (тести 30 хв. під час практичного заняття)

При складанні текстів офіційно-ділового стилю мовлення типовим є допущення помилок різного характеру. Ґрунтовне опрацювання типології помилок уможливило визначення їх різновидів за мовними рівнями (лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні тощо) та специфікою їхнього постання..

Класифікація помилок:

  1. композиційні (структурні) помилки;

  2. логічні помилки (порушення основних законів логіки, комбінацій законів; недотримання вимог до доведення; порушення вимог до визначень; відсутність інформативності й переконливості);

  3. синтаксичні помилки (неправильний порядок слів у реченні; порушення специфіки вживання дієприслівникових зворотів; незнання структури складного речення; неправильне узгодження у відмінку тощо);

  4. морфологічні помилки (неузгодженість означень; нераціональне використання кількісних числівників; неправильний вибір раматичних форм тощо);

  5. лексичні помилки (неправильне використання слів і термінів; недоречне або невиправдане вживання іншомовних слів; застосування плеоназмів, тавтологій; нерозрізнення слів-паронімів, вживання неологізмів, професіоналізмів; неправильне використання синонімів тощо);

  6. стилістичні помилки (штучне подовження мовлення; використання мовних засобів, не притаманних офіційно-діловому стилю мовлення тощо).


Модуль 2. Лексичні засоби стилістики


Тема № 4. Стилістична синонімія

Раціональне з усіх поглядів користування синоніми ми можливе тільки за умови найповнішого розуміння їх сутності — семантико-структурної і фонетичної.

Синоніми слова (зрідка сполучення слів), які тотожні або близькі за своєю семантикою, але відрізняються матеріально, тобто звуковим складом.

Це різнозвучні мовні одиниці. Наприклад, слова сміливий, хоробрий, відважний, безстрашний, доблесний, героїчний - фонетично різні, але об'єднані спільною се­мантикою — небоязкий, готовий здійснити навіть под­виг. Водночас кожен із цих прикметників має свій особ­ливий відтінок у лексичному значенні: людину, яка но побоялася темного вечора піти на річку через кладови­ще, можна назвати сміливою, відважною, безстрашною, але не героїчною, тобто цими словами виражено лише ті ознаки, які винятково великої сили набувають тільки її слові героїчний: Ярині йшов п'ятнадцятий рік, саме в такому віці героїчні вчинки п'янять уяву, як добре ви но (П. Панч); пор.: Славетне життя в нього. Тому він І Герой України.

Кілька синонімів, об'єднаних за своїм лексичним значенням в окрему групу, називають синонімічним рядом, або синонімічним гніздом. Щоб правильно віднести лексичну одиницю до того чи інпіо го синонімічного ряду, потрібно знайти стрижневе слово, яке стилістично найбільш нейтральне, найменш емоційно забарвлене, найуживаніше і в словниках сі і нонімів подається першим: сильний всесильний, дужий, міцний, потужній, могутній, могучий, здоровий, двожильний, стожильний, повносилий та ін. Усі синоні­ми цього ряду об'єднані спільним основним значенням (той, кого характеризує велика фізична й моральна си­ла). Водночас кожен з наведених синонімів індивідуаль­но неповторний своїм семантико-стилістичним відтін­ком, через що неоднаково виявляє себе в різних стилях мови.

З виразною емоційністю сприймаються синоніми-старослов'янізми– лексичні, фразеологічні або тільки фонетичні запозичення із старослов'янської мови. їх використовують переважно із стилістичною метою – щоб надати розповіді урочистості або наповнити її іронією тощо.

Синонімічні ряди найчастіше формуються словами Якоїсь однієї частини мови. За такою ознакою, як повна йґю часткова лексико-семантична спільність між синоніми одного ряду, прийнято виокремлювати такі групи синонімів: безвідносні (абсолютні), відносні, синтакі бичні, контекстуальні, фразеологічні.

Безвідносні (абсолютні) синоніми. Лек­сично вони однозначні, але різняться стилістично: одні вживаються частіше, інші – рідше, ці синоніми та­кож характерні для різних стилів мови; неоднаковим Може бути й емоційне забарвлення безвідносних синонімів: інфінітив неозначена форма дієслова; асиміляція звуків (переважно у вузівському викладанні) – уподібнення звуків (у шкільному використанні); шлях путь дорога; експорт вивіз та ін.

Відносні синоніми. Вони різняться певним смисловим відтінком. У мові їх найбільше: мир, спокій, тиша, згода, злагода.

Синтаксичні синоніми. До них належать се­мантично близькі синтаксичні конструкції — словоспо­лучення й речення: зошит учня учнівський зошит, високоросла людина людина високого зросту; Я не працюю. Мені не працюється.

Контекстуальні синоніми. За ними в літера­турній мові закріпились різні лексичні значення, але в певних текстах ці лексеми набувают іншої семантики – тропеїчної, переносної. Напр.: Пани, ох! Наїхали, бу­дуть землю ділити... Яку землю? Що ти мелеш? (М. Коцюбинський); Як почне щось наукове плести, то комедія чиста (І. Франко); І що я йому говорила, товкла? (І. Франко), хоча пряме лексичне значення діє­слів молоти, плести, товкти не має нічого спільного з дієсловом говорити, і, отже, ці дієслова поза контек­стом не можуть вважатись синонімами. Так само не сприймаються як синоніми слова провалитися і не скласти, але в середовищі студентів і учнів вони мо­жуть уживатись як контекстуальні синоніми: провали­тися на екзамені не скласти екзамену.

Фразеологічні синоніми. Вони бувають що­найменше двослівні: плескати язиком, теревені пра­вити, розводити теревені, плести нісенітницю. Такі сполучення слів разом із лексичними синонімами ут­ворюють той самий синонімічний ряд: говорити, мови­ти, балакати та ін., молоти язиком тощо.

Синонімія – величезне багатство мови, одне з найпотужніших джерел мовної і мовленнєвої образ­ності. Стилістичне використання синонімів дає змогу иисловлюватись одночасно і точно, і по-художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному потріб­ного емоційного навантаження, є показником широких художньо-творчих, отже, і стилістичних можливостей мови.


^ Тема № 5. Класифікація юридичних термінів

Термінологія – це сукупність термінів певної наукової галузі, тісно пов'язана зі сферою науки. До термінології, в якій закодована історія і культура народу, висувають певні вимоги: вона повинна бути національна за формою і міжнародна за змістом. Тому основу кожної термінології становлять власне національні слова (вина, закон, покарання, право, суд, справа тощо), хоча чималу частку посідають і запозичення (амністія, юриспруденція, юстиція і под.).

Правнича термінологія – це сукупність номінацій, що позначають правові явища і поняття, притаманні правничим наукам, до яких належать: законодавство, судочинство.

Сучасна українська термінологія, яка пройшла складний шлях, – це цілісна система. Системність виявляється у певних класифікаційних ознаках, особливостях сполучуваності термінів, у співвіднесеності їх з відповідними науковими поняттями, а також у виділенні певних тематичних груп, ядра і периферії.

Ядром юридичної терміносистеми є суто правнича лексика, периферією – терміни інших терміносистем, дотичні до правознавства. До таких термінів, зокрема, належать:

• назви державних органів (комітетів, комісій);

• законодавчі акти;

• слова на позначення дипломатичних стосунків, адміністративно-господарської діяльності.

Базова лексика складається з простих слів-термінів: грабунок, розбій, убивство, арешт, майно, кошти, зброя, вирок; складних: правочинний, правознавство, держмайто, капремонт, судмедексперт; складених або термінів-словосполучень: адміністративний кодекс, кримінальне право, місця позбавлення волі, судова експертиза, протокол допиту.

До периферії належать терміни:

• загальнонаукові (орієнтир, план, завдання, роль, посилання, обґрунтування);

• суспільно-політичні (депутатський запит, журналістське розслідування, бюрократ, волевиявлен­ня, партія, паспортна система);

• військові (майор, зброя, набої, генерал, автомат, танк);

• економічні (менеджмент, дилер, дистриб'ютор, податки, дебет, платежі);

• торговельні (ціна, оптова торгівля, закупівля, продаж);

• медичні (токсикоз, наркотик, алкогольне отруєння, ін'єкція, розтин);

• технічні (телефон, автотранспорт, сигнал, апаратура, технічне обладнання).

У правничому контексті можуть широко функціонувати загальновживані слова. Сьогодні з'явилися нові слова на позначення правничих понять, напр.: мафія, мафіозні структури, наркоман, кілер тощо.

Сучасний етап розвитку правничої терміносфери має такі особливості:

– активно функціонують словосполучення: резонансний злочин, замовне вбивство; касетна справа, злочинна група, розбійний напад, контактний телефон;

– в офіційне мовлення перейшло чимало загальновживаних слів, які набули переносного значення: дах (бути "під дахом"), коридор (митний коридор);

  • розширилося значення слів у словосполученнях: кримі­нальний авторитет; організована злочинність; відмивання грошей;

  • засвідчено появу нових термінів на позначення понять, невідомих раніше: федеральний розшук; транснаціональна злочинність; правозахисна група, виконавчий директор, група особливого ризику;

  • активно функціонують іншомовні слова англо-американського походження: коп, шоп, харитативний, апріорний та ін.

  • з'явилися інновації, утворені від абревіатур: еспе, есбеіст, унсовці, нашівці тощо.

Отже, термін – це одиниця мови, яка виражає специфічне поняття конкретної сфери професійного спілкування, що ха­рактеризує та ідентифікує її. Під специфічним слід розуміти поняття, властиві лише певній галузі комунікації.

Правнича термінологія необхідна складова частина кожно­го документа, а тому вона є ва'жливим чинником досконалості системи законодавства України. Як правильно: вогнепальна чи вогнестрільна зброя, посадова чи службова особа, вимагання чи вимагательство? Ці та інші варіанти термінів свідчать про не­виробленість, неуніфікованість та до певної міри недосконалість багатьох правничих термінів на ґрунті калькування російських, без урахування багатозначності, українських відповідників (угон, попередження, запобігання, термін, строк, сплив, неустойка, поклажа, багаж та ін.). Хоча загалом юридична терміноло­гія достатньо розвинена система термінолексики, є одним із найдавніших пластів у мовному багатстві української мови.






Скачати 0,66 Mb.
залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації02.10.2011
Розмір0,66 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх