Робоча навчальна програма дисципліни „ стилістика І культура українського мовлення” Севастополь icon

Робоча навчальна програма дисципліни „ стилістика І культура українського мовлення” Севастополь


Схожі
Робоча навчальна програма дисципліни Стилістика ділового мовлення Для базового напряму...
Робоча навчальна програма дисципліни Міжнародні відносини Для базового напряму “Культура Вид...
Робоча навчальна програма дисципліни Сучасні технології провідних галузей Для базового напряму...
Робоча навчальна програма дисципліни документознавство для базового напряму культура для...
Робоча навчальна програма дисципліни київ-2009 робоча навчальна програма з дисципліни...
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено...
Робоча навчальна програма дисципліни київ-2009 робоча навчальна програма з дисципліни...
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено...
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено...
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено...
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія...
Робоча навчальна програма дисципліни методика підготовки документів для базового напряму...



страницы:   1   2   3   4




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Філологічний факультет

Кафедра української філології


„ Затверджую”

Проректор ________ Л.М. Гура

____ _______________2010


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

„ СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ”


Севастополь

2010

І. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Предмет: Стилістика і культура українського мовлення


Курс: підготовка бакалаврів

Напрямок, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів (за системою ЕСТS): 3

Модулів: 1

Змістових модулів:3

Загальна кількість годин: 108

Кількість годин на тиждень: 4

Шифр і назва напрямку:

0203 „Гуманітарні науки”


Шифр і назва спеціальності:6.020303 „Філологія” „українська мова і література” та „Мова і література (англійська)”

6.0203032Українська мова і література та мова і література (російська)”

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Нормативна

Рік підготовки: 3

Семестр: 2

Лекції: 28 год.

Практичні заняття: 26 год.

Самостійна робота: 54год.

Індивідуальна робота:11 год.


Вид контролю: залік



ІІ. МЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання дисципліни є підвищення загального мовного рівня студентів, курс безпосередньо пов'язаний з проблемами функціонування мови в суспільстві, науковим обґрунтуванням правил організації мовних одиниць залежно від вибору типів мовлення у різних сферах суспільної комунікації, питаннями підвищення культури усного й писемного мовлення.


ІІІ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс „Стилістика і культура мовлення” передбачає оволодіння студентами стилістичною системою української мови (стилістикою ресурсів і функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів; ознайомлення із стилістичними прийомами і способами використання мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови; вироблення умінь оцінювати стилістичні можливості мовних засобів; закріплення стилістичних навичок за допомогою конструювання стилістично довершеного тексту; оволодіння теекстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях і жанрах; підвищення культури професійного, ділового і побутового мовлення.

Виконання цих завдань забезпечується змістом і структурою курсу, який має теоретичне й практичне спрямування.

Визначений програмою теоретичний матеріал подається на лекційних заняттях, закріплюється й деталізується на практичних, а також у ході виконання самостійних робіт.

Тематику самостійних робіт викладач визначає сам на основі програми, розробляє систему вправ і під час аудиторних занять, консультацій, індивідуальної бесіди здійснює контроль за їх виконанням.

Невід'ємною складовою теоретичного й практичного курсу є наукова, дослідницька робота, завдання й характер якої конкретизується викладачем під час вивчення певного розділу.

У ході викладання курсу, для кращого засвоєння матеріалу, використовуються засоби унаочнення ( таблиці, схеми, картки з дидактичним матеріалом).

  • У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

  • норми сучасної української літературної мови, як усного, так і писемного мовлення, не припускати змішування мов;

  • основні поняття стилістики, стилі мовлення, їх особливості;

  • стилістичні ресурси мови, засвоїти стилістичні норми;

  • співвідношення онтологічних і власне стилістичних проблем;

  • наукову лінгвістичну лексику, термінологію.


Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

  • диференціювати стилістичні помилки і виправляти їх, редагувати тексти;

  • грамотно, стилістично мотивовано моделювати тексти у межах заданого стилю;

  • аналізувати мовні явища з функціональної точки зору;

  • давати стилістичну оцінку мовних засобів, використаних у власних текстах із заданою метою.



^ IV. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

МОДУЛЬ 1

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Тема 1. Стилістика української мови як лінгвістична наука і навчальна дисципліна.

Зміст:

Поняття “стиль” і “стилістика”. Предмет стилістики.Стилістична система української мови як предмет української стилістики. Стилі сучасної української літературної мови. Підстилі як вияв стилю. Дискусії навколо питання про кількість функціональних стилів. Характеристика функціональних стилів. Поняття про експресивні та індивідуальні стилі. Колорити мовлення. Інші поняття стилістики. Спроби конструювання тексту за заданими стильовими і стилістичними параметрами.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ (РЕСУРСИ) УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Тема 2. Фоностилістика (графіко-фонетичні засоби стилістики).

Зміст:

Фоностилістика. Значення звукової організації мовлення. Милозвучність мови. Звукопис в художньому мовленні. Спостереження над графіко-фонетичною організацією текстів різних стилів. Аналіз текстів, стилістичний ефект яких створюється акустико-артикуляційними ознаками звуків. Вправи на чергування в українській мові. Спостереження над алітерацією, асонансами в поетичних текстах.

Тема 3. Стилістичні засоби словотвору.

Зміст:

. Стилістичні можливості словотвірних засобів в аспекті їх синонімики. Стилістичні конотації, що виникають як результат афіксального словотворення. Функції і стилістична характеристика ампліфікації. Переобтяження тексту однотипними словотвірними елементами та їх оцінка з погляду культури мовлення. Словоскладання і його стилістичні функції. Абревіатури, межі їх поширення, доцільність використання у різних стилях. Характеристика словотвірних засобів сучасної української мови щодо можливостей взаємозаміни, емоційно-експресивного забарвлення, стильової віднесеності.

Тема 4. Лексична стилістика

Зміст:

Стилістичні ресурси слова. Загальна стилістична характеристика словникового складу. Лексика книжна і розмовна. Відображення у нормативних словниках стилістичної диференціації лексики. Лексика наукового стилю. Лексика офіційно-ділового стилю. Лексика розмовного стилю. Викорстання термінів і професіоналізмів у художній літературі і публіцистиці. Можливості використання територіальних і соціальних діалектизмів у різних стилях мови. Експресивно-стилістичне забарвлення слова. Його типи. Емоційно-експресивні конотації, що залежать від семантики слова. Функціонально-стильове забарвлення слова. Мотивація критеріїв співвідношення слова з певною сферою використання. Можливості її використання у системі одиниць іншого стилю. Стилістична мотивація такого використання, принципи введення у текст. Стилістичне використання у мовленні синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів.

Тема 5. Стилістика фразеологічних одиниць

Зміст:

Фразеологічні засоби стилістики. Стилістична класифікація фразеологічних одиниць. Емоційно-експресивна та функціонально-стильова характеристика фразеологізмів. Джерела літературної фразеології. Фразеологія науково-технічного та офіційно-ділового різновидів мовлення. Помилки, зумовлені іностильовим вживанням фразеології.Семантико-стилістичний аналіз аналіз текстів, насичених фразеологізмами. Вправи на пошук фразеологізмів – відповідників в українській та російській мовах, фразеологізмів-синонімів.

Тема 6. Граматична стилістика. Морфологічні засоби стилістики

Зміст:

Морфологічні засоби стилістики української мови. Окремі стилістичні ресурси морфології. Стилістичні можливості граматичних форм часу, способу, особи, виду станудієслів. Стилістичне використання якісних, відносних, присвійних прикметників,повних і коротких форм. Прикметник – епітет. Стилістичні можливості категорій роду, числа і відмінка іменників. Стилістичні опозиції варіантних форм відмінків. Стилістичні функції займенників. Участь прийменників, сполучників, часток у творенні стилістичних фігур. Семантико-стилістичний аналіз текстів усіх стилів на виявлення стилістичних функцій дієслівних, іменникових, прикметникових, займенникових форм.

Тема 7. Стилістичний синтаксис.

Зміст:

Стилістичний синтаксис української мови. Стилістичні можливості простого та складного речення. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Монологічне, діалогічне й полілогічне мовлення. Період та його стилістичне використання.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ

Тема 8.Культура мовлення як предмет вивчення.

Зміст:

Культура мовлення як предмет вивчення. Теоретичний і практичний аспект поняття культура мовлення.Зв’язок кільтури мовлення з іншими лінгвістичними дисциплінами, а також з психологіє і логікою. Мова і мовлення в житті людини. Поліфункціональність мови і мовлення. Бесіда про етичне і естетичне у мовленні.Культура побутового мовлення. Культура мовлення вчителя. Культура ділового мовлення. Культурв мовлення і письмо.

Тема 9. Основні комунікативні якості мовлення.

Зміст:

Основні комунікативні ознаки культури мовлення. Правильність мовлення. Засвоюються імперативні та диспозитивні норми. Даються визначення і наводяться приклади-ілюстрації граматичних і орфографічних; позитивних і негативних правил. Точність і логічність мовлення. Творення текстів на одну тему за різними комунікативними стратегіями. Виконання вправ на складні випадки української словозміни. Усування труднощів, які виникають у практичному мовленні при вживанні географічних назв, імен і прізвищ, поєднання іменників з числівниками і в застосуванні логічних, пунктуаційних і технічних правил у писемному мовленні. Доречність достатність і ясність мовлення. Спостереження над студентським мовленням, семантико-стилістичний його аналіз, оцінка і обгрунтування коструктивних пропозицій. Чистота як комунікативна ознака мовлення. Сфери функціонування і критерії стилістичної оцінки лексики обмеженого стилістичного використання. Стилістична характеристика неологізмів, архаїзмів та історизмів, діалектизмів. Стилістична оцінка іншомовних слів залежно від міри засвоєння їх літературною мовою і сфери поширення.


^ V. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ




Кількість годин, відведених на:

Тема

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота (СРС)

Індивідуальна робота (ІР)

Тема 1. Стилістика української мови як лінгвістична наука і навчальна дисципліна.

2

2

6



11

Тема 2. Фоностилістика (графіко-фонетичні засоби стилістики).

2

2

6

Тема 3. Стилістичні засоби словотвору.

2

2

6

Тема 4. Лексична стилістика

6

6

6

Тема 5. Стилістика фразеологічних одиниць

2

2

6

Тема 6.. Морфологічні засоби стилістики

6

6

6

Тема 7. Стилістичний синтаксис.

4

2

6

Тема 8. Культура мовлення як предмет вивчення.

2

2

6

Тема 9 Основні комунікативні якості мовлення.

2

2

6






^ VI. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ.

Тема 1 Стилістика української мови як лінгвістична наука і предмет вивчення ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1(2 ГОД.)

Зміст теми

  1. Основні поняття стилістики.

  2. Характеристика функціональних стилів української літературної мови

  • художній стиль;

  • публіцистичний стиль;

  • науковий стиль;

  • офіційно-діловий стиль;

  • конфесійний стиль;

  • епістолярний стиль;

  • розмовно-побутовий стиль.

Терміни і поняття.

Стиль, норма, загальномовна норма, літературна норма мови, стилістичні норми, стилістичне значення (конотація), експресія, стилістема, стилістичні засоби, стилістичний прийом, стилі експресивні, функціональні, індиваідуальні, художній стиль, публіцистичний стиль, науковий стиль, офіційно-діловий стиль, конфесійний стиль, епістолярний стиль, розмовно-побутовий стиль

Література.

  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ,2003. – 432 с.

  2. Дудик П.С. Стилістика української мови:Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

  3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  5. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.



Тема 2. Фоностилістика (графіко-фонетичні засоби стилістики).

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (2 ГОД.).

Зміст теми

  1. Спостереження над графіко-фонетично організацією текстів різних стилів.

  2. Аналіз текстів, стилістичний ефект яких створється акустико- артикуляційними ознаками звуків.

  3. Вправи на чергування в українській мові.

  4. Спостереження над алітерацією, асонансами в поетичних текстах Т. Шевченка, Лесі Українки, П.Тичини, Олександра Олеся, М.Семенка.

Основні поняття: фоніка, милозвучність мовлення,стилістичні прийоми посилення звукової виразності мовлення, звукові повтори, регулярні і нерегулярні звукові повтори, алітерація, асонанс, анафора, епіфора, анаепіфора, кільце, стик, логогриф, онаматопея.

Рекомендована література:

  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ,2003. – 432 с.

  2. Дудик П.С. Стилістика української мови:Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

  3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  5. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

Тема 3. Стилістичні засоби словотвору

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 ГОД.)

Зміст теми

1.Стилістичне використання іменників, прикметників, дієслів, яким суфікси, префікси надать емоційно-експресивного забарвлення.

2. Стилістичні можливості інших видів словотвору (основоскладання, абревіація, переосмислення тощо).

Основні поняття: синонімія словотвірних афіксів, суфікси книжного забарвлення, суфікси старослов’янського походження, суфікси здрібнілості, суфікси згрубілості, запозичені префікси, основоскладання, словоскладання.

Рекомендована література

  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ,2003. – 432 с.

  2. Дудик П.С. Стилістика української мови:Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

  3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  5. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

Питання для самоконтролю

  1. Назвіть основні види словотвору в українській мові.

  2. Які відтінки надать слову суфікси з лексико-граматичним значенням?

  3. Перерахуйте суфікси книжного забарвоення.

  4. Для чого служать утворення з пестливо-здрібнілими суфіксами у поетичних жанрах?Якого забарвлення надать словам суфікси збільшеності?

  5. Завдяки чому питомі слова, утворені способом основоскладання наділені більшо експресивністю?

Тема 4^ . ЛЕКСИЧНА СТИЛІСТИКА

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 – 6 (6 год.)

Мета дати стилістичну характеристику словникового складу мови. Виконати вправи на розмежування стилістично нейтральної і стилістично забарвленої лексики. Визначити види конотації лексем ( емоційна чи функціональна; книжна чи розмовна). З’ясувати стилістичне використання багатозначності, стилістичних можливостей синонімів, антонімів, омонімів і паронімів, слів іншомовного походження, стилістичні можливості спеціальної лексики, жаргонної і арготичної лексики, хронологічно маркованої лексики.

Зміст теми

1.Стилістична диференціація української лексики.

2. Стилістичне використання багатозначності. Тропи.

3. Стилістичні можливості синонімів.

4. Антоніми як стилістичний засіб.

5. Стилістичний потенціал омонімів і паронімів.

6. Слова іншомовного походження у стилістичному аспекті.

7. Стилістичні можливості спеціальної лексики:

- діалектизми;

- терміни.

8. Стилістичні функції жаргонної й арготичної лексики.

9. Стилістичне використання розмовної, просторічної і вульгарної лексики.

10. Стилістичний потенціал хронологічно маркованої лексики:

- застаріла лексика

- неологізми.

Основні поняття: Стилістична диференціація української лексики, багатозначність, тропи, метафора, метонімія, епітет, евфемізм, синоніми, ідеографічні, семантичні синоніми, антоніми, енантіосемія, омоніми і пароніми, парономазія, слова іншомовного походження, інтернаціоналізми, екзотизми, варваризми, макаронічна мова, спеціальна лексика, діалектизми, етнографізми, терміни, номенклатурні назви, професіоналізми, соціальний діалект, жаргонна й арготична лексика, розмовна, просторічна, вульгарна лексика, хронологічно маркована лексика, застаріла лексика, архаїзми, історизми, анахронізми, неологізми оказіоналізми.

Рекомендована література

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ,2003. – 432 с.

2. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика в словнику, мові та мовленні. – Ніжин,2002.

3. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

4. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К.,1999. – 431 с.

5. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

6. Калашник В.С. Особливості слововживання в поетичній мові. – Х., 1985.

7. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  1. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  2. Коцюбинська М. Образне слово в літературному творі. Питання теорії художніх тропів. – К., 1960.

  3. Кравець Л.В. Метафора і метонімія – два центри тропеїчної системи// Культура слова. - 2000. - №55-56. – С.30 – 36.

  4. Кравець Л.В. Стилістика української мови: Практикум: Навч. Посіб./ За ред. Л.І. Мацько. – К.,2004. – 199 с.

  5. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст.: (Зміни в лексиці)// Дивослово. – 2000. - №4.

  6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  7. Пентилюк М.І. До питань про пароніми// Дослідження словотвору та лексикології: Зб. Наук. Праць. – К., 1985.

  8. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

  9. Сімонок В.П. Семантико- фукнціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Х.,2000.

  10. Стишов О. Нові лексичні запозичення в мові засобів масової інформації// Культура слова. – Вип. 51. – К., 1998.

  11. Струганець Л. Архаїзми в словниковому фонді української мови//Лінгвістичні дослідження:Зб. Наук. Праць/ За заг.ред. Л.А. Лисиченко. – Х., 2000. – Вип.4.

  12. Тараненко О.О. Полісемантичний паралелізм і явище семантичної аналогії. – К.,1980.

  13. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.

Питання для самоконтролю

  1. Що вивчає лексична стилістика?

  2. Назвіть основні групи стилістично нейтральної загальновживаної лексики.

  3. Яку лексику називать стилістично марковано?

  4. Що таке конотація? Назвіть її види.

  5. Що таке колорит? Як він твориться?

  6. Що таке багатозначність?

  7. Назвіть основні прийоми введення полісемантичних слів у текст.

  8. Що таке „троп”? Схарактеризуйте систему тропів.

  9. Що теке метафора? Назвіть її види.

  10. Що таке епітет? Які бувать епітети?

  11. У чому полягає евфемізм?

  12. Розкажітьпро особливості функціонування тропів у різних стилях.

  13. Що таке лексичні синоніми? Які їх види?

  14. Як виникать контекстуальні синоніми?

  15. Які фігури будуться на основі синонімів?

  16. Які тропи пов’язані з явищем синонімії?

  17. Розкрийте поняття „енантіосемія”? Як воно пов’язане з явищем антифразу?

  18. Чим пояснюється активне використання антонімів у прислів’ях та приказках?

  19. Що таке контекстуальна антонімія? Як вона виникає?

  20. Які тропи і фігури побудовані на антонімічних відношеннях? Схарактеризуйте їх.

  21. Поясніть відмінність між омоформами, омофонами, омографами?

  22. Чим зумовлений стилістичний потенціал омонімів?

  23. Що таке пароніми? Чим зумовлені виражальні можливості їх?

  24. Що таке парономазія?

  25. У яких випадках пароніми стать вадо тексту?

  26. Схарактеризуйте стилістичні можливості інтернаціоналізміфв та власне іншомовних слів.

  27. Яку мову називать макаронічно?

  28. З якою метою вживаються діалектизми в художньому стилі?

  29. Яка основна сфера функціонування жаргонізмів і арготизмів?

  30. Які функції можуть виконувати історизми і архаїзми у художньому стилі?

Тема 5^ СТИЛІСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2 год.)

Мета ознайомити з загальною стилістичною характеристикою фразеологічного складу української мови, допомогти усвідомити критерії розмежування на книжну і розмовну фразеологію та відображення у нормативних словниках її стилістичної диференціації виробити навички визначення експресивно-стилістичного забарвлення фразеологізмів, навчити аргументувати мотивації критеріїв співвідношення фразеологізмів з певною сферою використання.

Основні поняття: книжні фразеологізми, розмовні фразеологізми, ідіома, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення,прислів’риказки, крилаті вислови, афоризми, сентенції, парадокс, ремінісценція, трансформація, контамінація.

Зміст теми

  1. Особливості вживання фразеологізмів у мовленні.

  2. Стилістичне забарвлення фразеологізмів.

  3. Стилістичне використання фразеологізмів у публіцистичному і художньому мовленні.

  4. Фразеологічне новаторство письменників.

  5. Мовленнєві помилки, пов’язані з вживанням фразеологізмів.

Рекомендована література

  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ,2003. – 432 с.

  2. Дудик П.С. Стилістика української мови:Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

  3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  5. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  6. Кравець Л.В. Стилістика української мови: Практикум: Навч. Пос./ за ред Л.І. Мацько. – К.,2004. – 199 с.

  7. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  8. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

  1. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.,1988.

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення і з'ясуйте основні завдання фразеологічної стилістики.

2. Які особливості використання фразеологізмів у мовленні?

3.На які групи поділяются фразеологізми за способом з’єднання складників?

4. Чи знаходять застосування фразеологізми у різних стилях мовлення і , відповідно, чи можна говорити про стилістичне забарвлення фразеологізмів?

5. Які виразові якості властиві фразеологізмам і які особливості використання їх у художньому і публіцистичному стилях?

6. Які види фразеологічного новаторства писменників вам відомі?

7. Які мовленнєві помилки пов’язані з використанням фразеологзмів?

8. Чи завжди стилістично виправдана зміна складу фразеологізму?

9. Що ви можете сказати про спотворення образного значення фразеологізму?

10. Контамінація фразеологічних одиниць як стилістичний прийом і як одна з основних причин неправильного використання фразеологізмів у мовленні.

Тема 6^ МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 – 10 (6 год.)

Мета засвоїти стилістичні можливості граматичних форм часу, способу, особи, виду стану дієслів. Стилістичне використання якісних, відносних, присвійних прикметників, повних і коротких форм. Стилістичні можливості категорій роду, числа і відмінка іменників. Стилістичні опозиції варіантних форм відмінків. Стилістичні функції займенників. Проаналізувати участь прийменників, сполучників, часток у творенні стилістичних фігур.

Зміст теми

  1. Можливості використання іменників, що мають варіантні форми роду.

  2. Стилістичні можливості середнього роду.

  3. Помилки при використанні граматичних категорій роду, числа, відмінка іменника та шляхи їх усунення.

  4. Складні випадки словозміни: відмінювання прізвищ, імен по батькові. Деякі особливості відмінювання іменників.

  5. Стилістичний аналіз повних і коротких форм прикметників.

  6. Стилістичні можливості простих і складних (аналітичних) форм, ступенів порівняння прикметників у ролі синонімів.

  7. Помилки в утворенні та вживанні форм прикметника.

  8. Місце числівника в різних стилях мовлення.

  9. Стилістична характеристика варіантних форм числівника, слів числового значення. Особливості поєднання (форми) іменників з числівниками.

  10. Виправлення морфолого-стилістичних помилок при використанні числівників.

  11. Займенник. Використання займенника у різних стилях мовлення.

  12. Стилістика дієслова. Місце дієслова у різних стилях мовлення.

  13. Стилістична характеристика форм числа і виду.

  14. Стилістичне використання інфінітива, дєприкметника, дієприслівника та усунення морфолого-стилістичних помилок при їх використанні.

  15. Переклад російських текстів з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами і стилістичний коментар до них.

  16. Прийменник та інші службові частини мови. Особливості використання та усунення помилок.

Рекомендована література

  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

  2. Дудик П.С. Стилістика української мови:Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. -368 с.

  3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во,2001. – 156 с.

  4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС,2007. – 400 с.

  5. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. – К.:Вища школа, 1978. -376 с.

  6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови . – К.: Вища школа,2003. – 462 с.

  7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

Питання для самоконтролю

1. Категорія роду іменників; стилітичне використання іменників, які мають варіантні форми роду.

2. Категорія числа іменників, випадки вживання однини в значенні множини.

3. Множина іменників абстрактних, реччовинних і власних імен.

4. Категорія відмінка. Словозмінні паралелі, що залежать або не залежать від семантики слова.

5. Уживання кличного чи називного відмінка у звертанні.

6. Межі вживання у мові повних і коротких, стягнених і нестягнених форм прикметників

7. Змістова виправданість уживання ступенів порівняння якісних прикметників, синонімія іх форм.

8. Межі вживання присвійних прикметників, заміфна їх іменником у родовому відмінку належності.

Особливості використання власне кількісних і дробових числівників у науковому та в офіційно-діловому стилях

9. Випадки відхилення від норм у відмінванні складних і складених числівників.

10. Особливості використання займенників у різних функціональних стилях.

11. Можливе виникнення двозначності за використання зворотного займенника чи присвійного займенника „свій” і способи поліпшення тексту

12.Дієслівні форми і категорії, використання яких можливе із стилістично метою

Дієслово як один з основних засобів надання динаміки висловлванню.





Скачати 0.68 Mb.
залишити коментар
Сторінка1/4
Дата конвертації02.10.2011
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх