Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році (лист мон від 22. 05. 2009 р. №1/9-353) icon

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році (лист мон від 22. 05. 2009 р. №1/9-353)


Схожі
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах...



Загрузка...
скачать


Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році

(лист МОН від 22.05.2009 р. № 1/9-353)


Головною метою вивчення української літератури в сучасній школі є підвищення рівня загальної освіти, зокрема літературної, – через низку конкретних завдань навчального предмета, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій та культурологічній змістових лініях, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Українська література – джерело філософських, естетичних, морально-етичних понять, втілених в образах літературних героїв, завдяки яким ці поняття стають яскравішими, впливають на розум і почуття школярів, перетворюються на переконання. Усе це має неоціненне значення для формування внутрішнього світу людини. Спираючись на літературно-художні образи, учні мають змогу засвоювати й поглиблювати поняття ціннісних вартостей – загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистих. Формування в учнів загальнолюдських цінностей найпродуктивніше можна реалізувати шляхом вивчення літератури в контексті національної і світової художньої культури.

Оволодіння учнями комплексом знань про художню літературу, її теорію та історію, а також літературно-творчими вміннями, досвідом і способами діяльності передбачає формування загальної читацької компетентності, яка включає: загальнокультурну літературну – сприймання літератури як невід’ємної частини національної культури, розуміння її специфіки як мистецтва слова, знання особливостей історико-літературного процесу та вміння оцінювати художній твір у широкому літературному й соціокультурному контексті; власне читацьку – знання теорії, здатність ефективно взаємодіяти з художнім твором, розуміти його підтекст, уміння вести діалог з письменником, давати особистісну оцінку прочитаному на основі читацьких вражень та авторської позиції; ціннісно-світоглядну – розуміння світоглядних категорій, що знайшли художнє відображення в літературних творах, уміння визначати й аргументувати оцінне ставлення до них; комунікативно-мовленнєву – розуміння специфіки мови художнього твору, володіння основними видами мовленнєвої діяльності, здатність до написання письмових робіт різного жанру; інформаційну – оволодіння вміннями самостійно і продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами інформації.

Реалізація компетентнісного підходу на уроках української літератури забезпечує підвищення рівня успішності читацької діяльності учня, а відтак – повноцінне сприймання літературних творів у контексті духовних цінностей національної і світової художньої культури.


У 2009-2010 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

Нагадуємо, що з метою розвантаження навчальної програми з української літератури для 5-12 класів та з урахуванням громадської думки рекомендовано винести на позакласне читання деякі твори (лист МОН від 22.12.2008 № 1/9-821).


Однією з передумов якісної роботи вчителя й ефективності навчання учнів української літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення української літератури в 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

  • Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009.

  • Міщенко О.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009.

  • Пахаренко В.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009.

  • Ткачук М.П., Сулима М.М., Смілянська В.Л. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.


Усі представлені підручники відповідають вимогам чинної програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, хоча кожен з них має, звісно, свої особливості.

У підручнику ^ Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. (видавництво «Грамота») навчальний матеріал подається невеликими за обсягом частинами у вигляді різноманітних рубрик, на відміну від попередніх підручників цього авторського колективу, коли пропонувалися великі літературознавчі розвідки. У окремих розділах подається інформація про біографію і творчість письменників, пропонується аналіз художнього твору, винесеного за програмою для текстуального вивчення.

Система запитань і завдань чітко лімітована дванадцятьма завданнями до кожного уроку; вони поділяються на три рівні: репродуктивний (перші три завдання у тестовій формі закритого типу), аналітичний (сім відкритих завдань і запитань), творчий (два відкритих завдання). Підручник щедро ілюстрований репродукціями українських і зарубіжних художників, фотоматеріалами, колажами, схемами, таблицями, подача яких на уроці підпорядкована реалізації міжпредметних зв’язків, вивченню літератури в мистецькому контексті. При цьому діяльність учителя спрямована на розвиток наукового і пізнавального інтересу учнів, їхні творчі здібності.

Підручник Міщенко О.І. (видавництво «Ґенеза») укладено з урахуванням історико-хронологічного підходу, відповідно художні твори в ньому проаналізовано в контексті історико-літературного процесу. Підручник має чотири розділи: «Усна народна творчість», «Давня українська література», «Нова українська література» і «З літератури ХХ століття». Підрозділи містять біографічну довідку про письменників, аналіз творів, передбачених програмою, що здійснений відповідно до новітніх досягнень літературознавства.

До обов’язкових рубрик належать «Запитання і завдання» і «Ваш літературознавчий словник». Додатковими є рубрики «Робота в групах», «Дізнайтеся більше», «Подорож літературами світу», «Ваше портфоліо», «Відпочиваючи, вчимося», «Дискутуємо», «Поглиблюємо знання, розширюємо світогляд» і «Літературно-мистецька вітальня». Проте всі рубрики містять корисну інформацію, що збагатить життєвий досвід школярів, допоможе активізувати дослідницькі пошуки учнів.

Підручник ^ Пахаренко В.І. (видавництво «Ґенеза») містить оглядові розділи теоретико-літературного, культурологічного та історико-літературного характеру, нариси життя і творчості письменників, а також аналіз художніх творів, вивчення яких передбачене чинною програмою для 12-річної школи.

Запитання, завдання, додаткові матеріали під рубриками «Факт», «Доказ», «Сумнів», «Судження», «Консультація», а також репродукції полотен класиків вітчизняного й зарубіжного живопису допоможуть учням глибше осмислити художні твори. Визначальними засадами пропонованого підручника є: виховання в учнів високих гуманістичних, патріотичних, естетичних почуттів; усебічна орієнтація на діалог з метою залучити дев’ятикласників до активного здобування знань, спонукати розвиток самостійного творчого мислення; вивчення літератури як найяскравішого вияву національного менталітету, у широкому культурно-історичному контексті відповідної доби; естетико-стильова періодизація літературного процесу (за періодами  й напрямами), розгляд української літератури у нерозривному взаємозв’язку  з європейською  та світовою.

Виклад матеріалу в підручнику ^ Ткачука М.П., Сулими М.М., Смілянської В.Л. (видавництво «Освіта») окреслює загальну картину розвитку літератури від давнини до сучасності. Оглядові розділи чергуються з літературними портретами письменників, чиї твори вивчаються у 9 класі текстуально.

Систему запитань і завдань згруповано в рубрики «Словникова робота», «Підсумуйте прочитане», «Поміркуйте», «Аналізуємо твір», які сформують в учнів навички самостійного аналізу тексту, проникнення в його ідейно-тематичну й художню своєрідність. Рубрики «Робота в парах», «Робота в групах» сформують в учнів навички колективного висвітлення проблеми, уміння вести діалог, рецензувати й доповнювати відповіді один одного. Рубрики «Творчі завдання», «Для допитливих», «Міжпредметні паралелі», «Мистецька скарбниця» сприятимуть розвитку творчих здібностей учнів, розширять горизонт розуміння національного мистецтва у світовому культурному контексті.

^ Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання здійсню­ватиметься за однією з двох чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

  • Українська література: 5-11 класи. Програма для загально­освітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання/ Укладачі Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, М.М.Сулима, В.І.Сулима; керівник авторського колективу М.Г.Жулинський. – К.: Генеза, 2002. – 136 с;

  • Українська література: 5-11 класи. Програма для загально­освітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання/ Укладачі О.М.Бандура, Н.Й.Волошина. – К.: Шкільний світ, 2002. – 86 с.


Українська література як навчальний шкільний предмет в комплексі виконує пізнавальні, виховні та естетичні функції у формуванні підростаючого покоління, поєднуючи в собі історичний, культурологічний, літературознавчий, морально-етичний та естетичний аспекти.

Основними завданнями вивчення літератури в школі визначаємо такі:

  • розвиток пізнавального інтересу до української літератури як виду мистецтва;

  • формування глибокої переконаності в потребі різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів засобами літератури, інших видів мистецтв;

  • вироблення в учнів здатності одержувати естетичне задоволення від читання художньої літератури;

  • формування загальної читацької компетентності учнів.

Як і будь-який навчальний предмет, література включає в себе предметні знання (вони пов’язані зі сферою літературознавства, теорії та історії літератури) і надпредметні знання (про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках учнів).

Літературні знання, уміння й навички формуються у процесі системної роботи з художнім твором. У структурі сприймання літератури й мистецтва в цілому слід виділяти три компоненти: ерудицію (пізнавальний аспект), чутливість (сенсорно-емоційний) на мову й зміст виду мистецтва, співпереживання (морально-вольовий аспект), співвідношення яких складає якісну особливість художніх цінностей.

Важливим компонентом структури спеціальних читацьких умінь є розвиток літературно-критичного мислення, тобто формування здатності учнів до аналізу, інтерпретації та критичної оцінки прочитаного. Учні мають володіти відповідними вміннями: аналізувати літературні явища, бути спроможними сформувати власну позицію щодо прочитаного, самостійно розібратися в будь-якому художньому творі. Учні мають орієнтуватися в сучасному літературному процесі в цілому, українському в контексті європейського і світового зокрема.


Реалізація ідеї профільного навчання ставить випускника основної школи перед необхідністю здійснення відповідального вибору – попереднього самовизначення щодо майбутньої професії. Важливість підготовки до цього кроку обумовлює значення допрофільного етапу у 8-9 класах. Від правильного вибору профілю, зокрема філологічного, залежатиме подальша доля старшокласників.


Згідно з наказом МОН від 18.02. 2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив: Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар.


Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із світом мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Структурною особливістю програми є те, що вона завершує пропедевтичне вивчення української літератури (5-8 кл.), яке має підготувати учнів до сприймання системного курсу, який розпочнеться у 9-му класі. Тому в цьому класі більша увага приділяється вивченню теорії літератури, а літературні твори вивчаються за хронологічним принципом, до основних розділів програми введено вступні літературознавчі статті (про жанрову специфіку літератури).

Щоб задовольнити індивідуальні естетичні смаки й уподобання вчителів та учнів, на вивчення творчості окремих письменників відводиться резерв часу для вільного використання його вчителем. До творчості цих письменників розроблені такі ж анотації, як і до інших митців. На вивчення кожного з них учитель може визначити певну кількість годин: одні письменницькі постаті він обере для глибшого вивчення, інших може опрацювати оглядово, а деяких – замінити іншими персоналіями письменників за своїм уподобанням.

У кожному класі виділені години на текстуальне вивчення літературних творів, позакласне читання, розвиток мовлення (написання творчих робіт), проведення уроків із літератури рідного краю.


Одним з основних компонентів допрофільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Набір пропонованих курсів має варіативний характер, кількість їх повинна бути достатньою, навіть надлишковою, щоб в учнів була можливість реального вибору. Набір курсів за вибором, які обирають учні, бажано визначити заздалегідь на основі анкетування, опитування учнів, співбесід із ними тощо. Необхідно створити такі умови в організації навчального процесу, які дали б змогу учням міняти наповнення індивідуального навчального плану курсами за вибором.

Додаткові курси допрофільної підготовки, зокрема для філологічного напряму (профіль – українська філологія), можна умовно розділити на два основні види: предметно орієнтований і міжпредметний. Завдання предметно орієнтованих курсів – надати учневі можливість максимально реалізувати свій інтерес до літератури, з’ясувати готовність і здатність учня засвоїти літературний матеріал на підвищеному рівні. Таким чином, курси цього виду є пропедевтичними щодо профільних курсів за вибором, їх наявність у навчальному плані збільшує вірогідність того, що випускник основної школи зробить самостійний усвідомлений вибір профілю. Завдання другого виду курсів – розширити кругозір у учнів; знання про світову літературу, критику, мистецтвознавство тощо, які доповнюють уявлення про майбутню професію; підтримувати мотивацію учня, сприяючи внутріпрофільній спеціалізації (журналістика, редагування, риторика, різного роду практикуми, тренінги тощо). Отже, сутність допрофільного освітнього процесу у 8-9 класах полягає у формуванні готовності учнів до навчання у старшій школі в умовах профілізації.

Ця готовність складається з таких компетентностей учнів: інтелектуальна, яка включає здатність працювати з літературним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності тощо; особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва; комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі обговорення художніх творів; рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів; діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію; креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації; емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний літературний факт, явище, пов’язані з вивченням художньої літератури, уміння набувати чуттєвий досвід.

Усі ці компетентності формуються на будь-якому літературному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети на допрофільному етапі. Курси за вибором дозволять не лише освоїти технологію вибору, але й апробувати їх різний зміст з метою самовизначення, а головне – формування ціннісних орієнтацій, що особливо є важливим у виборі філологічного напряму.


Одним із пріоритетів державної політики розвитку освіти є створення однакових можливостей у здобутті якісної освіти в навчальних закладах різного типу, а також умов для профільного навчання, яке впроваджується в 10-12 класах загальноосвітньої школи й забезпечує допрофесійну підготовку учнів. Загальною тенденцією розвитку профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і професійної освіти.

Серед проблем, пов’язаних із впровадженням філологічного профільного навчання особливої актуальності набуває проблема визначення ролі, функцій та методичного забезпечення варіативної частини навчального плану. У Концепції профільного навчання велика увага приділяється курсам за вибором. Для учня головне – усвідомити себе суб'єктом самостійного вибору профілю навчання, тобто учень має одержати реальну можливість визначити для себе той чи інший курс за вибором, зокрема з літератури. Але для цього мають бути створені спеціальні умови, враховуватись вимоги до повноцінного забезпечення інваріантного компонента навчання. Курси за вибором, які є обов'язковими для відвідування, доповнюють, поглиблюють зміст певного навчального курсу чи предмета державного освітнього компонента, що визначає спеціалізацію профілю. Їх вибирають учні з кількох запропонованих. Факультативні курси – це навчальний матеріал певного обсягу й структурно завершеного змісту, що за бажанням учнів вивчається протягом певного періоду. Вони можуть бути різноманітної тематики й не пов'язуватись з вибраним ухилом навчання, а задовольняти схильність учнів до інших видів діяльності (для математичного, наприклад, це – курси з мов, мистецтва, спортивні тощо).

Зазначимо, що літературні курси за вибором призначені для класів гуманітарного напряму. Їх можна вивчати в класах зі спеціалізацією української, іноземної філології та комбінованими спеціалізаціями. Факультативи можна пропонувати не тільки учням класів філологічного профілю, але й профілів нефілологічних та негуманітарних. На відміну від спеціальних курсів, зміст факультативів безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним змістом, їх учень має вибирати для розширення свого світогляду, ознайомлення з новими сферами знань і людської діяльності.

Важливим елементом діяльності профільних класів є розроблення нових технологій навчання. Великого значення в зв’язку з цим набуває проблема методів викладання профільних предметів і курсів за вибором та факультативів, адже учні мають обов’язково оволодіти своєрідними прийомами мистецтва слова, розумінням особливостей літературної форми, її умовністю та певними закономірностями розвитку літературного та культурного процесу.

Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7–11 класи. Вип. 1. – К.: Ред. журн. «Дивослово», 2007.

Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8–11 класи. Вип. 2. – К.: Видавництво «Дивослово», 2008.


Істотним стимулом перебудови освітнього процесу, переорієнтації його відповідно до сучасних вимог щодо результатів навчання є адекватна їм система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Вибір форми поточного оцінювання, зокрема, з української літератури можна віднести до компетенції навчального закладу. Педагогічні колективи для створення ефективної оцінювальної системи керуються новими стандартами освіти, у яких враховано вдосконалену технологію оцінювання, визначення готовності випускника основної школи до обґрунтованого вибору подальшого напряму професійного навчання, а також закріплення навичок самоаналізу щодо результатів власної навчальної діяльності, здійснення самооцінки. Це означає, що процес оцінювання слід будувати так, щоб навчити школярів оцінювати власні навчальні успіхи самостійно, процедура само- і взаємооцінювання стає обов’язковим елементом освітнього процесу.

Пропонують такі загальні підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів:

  • забезпечення соціального визнання досягнень учня;

  • динамічна фіксація індивідуального просування учня за множиною параметрів;

  • самостійність учнів у виборі критеріїв оцінювання;

  • відмова від ранжування учнів за успішністю;

  • пріоритет самооцінювання та його організація в навчальній діяльності.

На основі аналізу сучасних педагогічних технологій оцінювання досягнень учнів у вивченні української літератури, зокрема, можна сформувати так звану накопичувальну систему оцінки навчальних досягнень, яка дає змогу посилити комплексність (збільшити кількість оцінювальних параметрів) оцінки й одержати об’єктивну характеристику динаміки результатів навчання. Це передбачає розробку і впровадження технології портфоліо, яка надасть можливість розв’язувати зазначені проблеми.

Портфоліо не замінює, а доповнює традиційні оцінні засоби, спрямовані на перевірку рівня засвоєння знань, сформованості відповідних умінь. Крім того, з допомогою портфоліо можна визначити результати, які набув учень у різноманітних видах діяльності в процесі вивчення літератури – навчальній, творчій, соціальній, комунікативній та ін.

Важлива мета портфоліо – побачити «картину» значущих освітніх результатів у цілому, забезпечити відстеження індивідуального прогресу учня в широкому освітньому контексті й вузькому – предметному, продемонструвати його здатність практично застосовувати набуті знання й уміння. Оцінка тих чи інших досягнень, а також усього портфоліо в цілому може бути кількісною і якісною. Така форма оцінювання є не тільки сучасною і ефективною, вона допомагає вирішувати важливі завдання в процесі вивчення літератури в умовах допрофільної і профільної підготовки учнів:

  • підтримувати високу навчальну мотивацію;

  • заохочувати активність і самостійність учнів, розширювати можливості навчання й самонавчання;

  • розвивати навички рефлексивної і оцінної (самооцінної) діяльності учнів;

  • формувати вміння вчитися – ставити мету, планувати й організовувати власну діяльність;

  • сприяти індивідуалізації освіти школярів;

  • закладати можливості для успішної соціалізації.

Переваги портфоліо: чітке уявлення про динаміку навчальної і творчої активності кожного учня, спрямування його інтересів, характер навчальної підготовки. Проте наявні й обмеження: якісна оцінка портфоліо хоча й доповнює результати підсумкової атестації, однак не може увійти в освітній рейтинг учня як складова частина. Водночас такий варіант портфоліо може бути педагогічно значущим, оскільки є досить багато учнів, для яких «портфоліо робіт» – додаткова форма вираження успішності, становлення підлітка на певному етапі освітньої траєкторії.

Портфоліо може бути представлене у вигляді висновків, рецензій, відгуків, резюме. Саме цей вид портфоліо має переваги в тому, що дає можливість включити механізми самооцінки учня, що підвищує ступінь усвідомленості процесів, пов’язаних з навчанням.

Учитель-словесник, вибудовуючи процес вивчення літератури як ланцюжок послідовних досягнень, робить сам процес більш свідомим і значущим для учня, а відтак «включає» його в пізнавальну й розвивальну діяльність, яка здійснюється в межах школи. Умовами успішності в подібних програмах навчання є такі: будь-яке досягнення може і має усвідомлюватись учнем як позитивний, значущий для нього результат; здійснення досягнення – це реалізація природної потреби учня в успіху; будь-яке досягнення має бути персоніфікованим, тобто пов’язаним з ім’ям особи, яка його досягла; успіх не може бути дрібним або великим, він буває поміченим і непоміченим; кожен учень уміє щось робити краще за інших; переживання власного успіху розвиває емоційну сферу особистості, а співпереживання успіху іншого – моральну; у кожному конкурсі є переможець, проте не в кожному мають бути переможені; педагогічне досягнення вчителя – це особистісні досягнення його учнів.

Отже, облік особистісних досягнень учнів – основа гуманістичної педагогіки.

За характером результативності досягнення поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні – оволодіння навчальною програмою з літератури, участь в олімпіадах, різноманітних конкурсах тощо; внутрішні – позитивна динаміка особистісного зростання учнів, розвиток комунікативної культури на уроках літератури, заняттях курсів за вибором, позакласних заняттях, у літературних гуртках, студіях тощо; набуття упевненості в собі; розвиток «Я-концепції»; прагнення працювати творчо, створювати нове; більш висока культура особистості.

Формою оцінки особистісних досягнень і освітніх результатів виступає автентичне оцінювання або оцінювання реальних досягнень. Необхідність розробки автентичного оцінювання пов’язують нині з переходом від парадигми навчання до парадигми учіння, відбувається активний пошук методів, форм, технологій оцінювання, які б дали змогу учневі реалізувати свою суб’єктність.

Ідеться про зміну філософії оцінювання, пов’язаного з такими переходами: від фрагментарності до системності; від кількісної оцінки до якісної; від жорсткості оцінювання до гнучкості; від штучності до природності; від оцінки до самооцінки; від оцінки роботи до оцінювання особистісних досягнень.

Аналіз традиційного та автентичного оцінювання засвідчує, що створена для учня ситуація успіху в навчальній діяльності під час вивчення літератури є міцним мотиваційним фактором – «Я хочу займатися тією діяльністю, у якій я успішний». Цей фактор може бути визначальним у просуванні учня в літературних знаннях, що впливає на самовизначення до вибору майбутньої професії: він не лише виконує те чи інше завдання, але й самостійно збирає потрібний літературний матеріал, аналізує й оцінює його, оформлює в творче завдання або в навчальний проект і представляє його перед однокласниками або школою.

Таким чином, автентичне оцінювання передбачає інший розподіл ролей між педагогом і учнем. Учитель організовує, консультує, допомагає, аналізує, оцінює зі свого боку учнівську діяльність; учень – виконує, збирає, аналізує і презентує власну навчальну діяльність. Отже, портфоліо є ефективною формою оцінювання і допомагає вирішувати важливі педагогічні завдання:

  • підтримувати високу навчальну мотивацію учнів;

  • заохочувати їх до активності й самостійності, розширювати можливості навчання й самонавчання;

  • розвивати навички рефлексивної і оцінної (самооцінної) діяльності учнів;

  • формувати уміння вчитися;

  • ставити мету, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

  • сприяти індивідуалізації освіти учнів;

  • закладати додаткові передумови й можливості для успішної соціалізації;

  • сприяти обґрунтованому вибору подальшої професії.

Представлені вище особливості портфоліо роблять його досить перспективною формою індивідуального оцінювання навчальних досягнень конкретного учня, що відповідає завданням допрофільної і профільної підготовки учнів з української літератури.

Упровадження національної системи зов­нішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури спричиняє необхідність використання в поточній роботі на уроках тестових завдань різної форми й ступеня складності.

Традиційний тест являє собою стандартизований метод діагностики й рівня підготовки школярів. У такому тесті всі відповідають на однакові запитання й завдання, за однакових умов і однакових правил оцінювання відповідей. Тест – це об’єктивний метод контролю якості знань учнів, інструмент, який виявляє факт їх засвоєння. Природно, що не всі характеристики, необхідні для виявлення засвоєння знань, можна одержати засобами тестування. Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свою відповідь, уміння зв’язною мовою, логічно, доказово висловлювати свої думки, інші характеристики знань, умінь, здібностей, нахилів діагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що тестування має обов’язково поєднуватися з іншими формами й методами перевірки й оцінювання, особливо це стосується такого специфічного предмета, як література. Ефективним є, очевидно, використання письмових завдань у тестовій формі, тестових завдань, тестів з наданням можливості учням усно обґрунтувати свої відповіді. Це особливо важливо для самовизначення учнів, їхньої самореалізації.

Тестові завдання з української літе­ратури, як і з будь-якого іншого предмета шкільного курсу, мають свою специфіку. У центрі вивчення – художній твір і його творець – письменник, неповторна особистість зі своїм стилем, художньою формою тощо. Слід уникати перевантаження тренувальних тестів матеріалом з історії, теорії літератури, а більше зосереджуватись на змісті й формі художнього твору.


Оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт з української літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів з української літератури.

1. Види робіт з української літератури

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із української літератури є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.

^ 2. Види та кількість контрольних робіт

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем відповідно до програм з української літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. шести на рік; у старшій профільній школі: рівень профільний (4 години на тиждень – філологічний напрям (профіль української філології) – не менше десяти на рік; рівень академічний (2 години на тиждень – природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно–гуманітарний, філологічний (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний), художньо–естетичний напрями) – не менше шести на рік.

2.2. Основними видами контрольних робіт з української літератури є:

- тест;

- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір:

- у 5-8 класах – обов’язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть);

- у 9-12 класах – два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).

^ 3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

^ 5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1.Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.

5.2.Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3 Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

^ 6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2.Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3.Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 класах записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

^ Перше жовтня

Класна робота

у 10-12 класах у робочих зошитах із української літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Усна народна творчість

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт з української літератури

учня 8-А класу

СЗШ № 24 м. Києва

Кучеренка Захара


Зошит

для контрольних робіт

з української літератури

учениці 10-А класу

Полтавського НВК № 10

Косенко Ганни


^ 7. Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2.Виявлені помилки позначають так:

- у 5-12 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-12 кл., особливо в класах філологічного напряму зазначати лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.


^ Обов’язкова кількість контрольних робіт, уроків розвитку мовлення та позакласного читання з української літератури на семестр (9 клас)


Семестр

3 контрольні роботи

Можливі види контрольних робіт:

  • тест;

  • відповіді на запитання;

  • контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя;

  • комбінована контрольна робота тощо.

Розвиток мовлення – 2


Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • письмові контрольні твори (домашні й класні);

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.




^ Позакласне читання – 1


У 9 класі в кожному семестрі обов’язковим є проведення 3 контрольних робіт; написання 2 творів (класного й домашнього); проведення одного уроку позакласного читання.

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

Слід зазначити, що робота з розвитку зв’язного мовлення не обмежується тільки уроками, на яких учні пишуть контрольний твір. Як елементи розвитку зв’язного мовлення на уроках різного типу можуть використовуватися зазначені вище види робіт.


Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

  • посібник має гриф «Схвалено до використання у навчально-виховному процесі»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років;

  • посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника).

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у навчально-виховному процесі: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Останнім є Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України – № 25-26-27 за 2008 р., стор. 70-75.


Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вив­чення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій. Серед програмно-педагогічних засобів навчання з української літератури, що мають схвалення Міністерства освіти і науки України, є: „Українська література” для 11 класу (автор – Бійчук Г.Л. ), підготовлений у співпраці з технічною фірмою “Квазар-Мікро Техно”; Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. – К.: Грамота, 2008; навчальні комплекти, підго­товлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства “Просвіта”: компакт-диски та аудіокасети “Етнічна музика України” (14 частин), “Перлини української культури” (5 частин), компакт-диск “Т. Шевченко. Кобзар”, компакт-диски “Українські народні казки”, серія навчально-ігрових програм “Дитяча колекція”, комп’ютерні ігри україністичної тематики тощо.

У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

  • pysar.tripod.com – класична українська література;

  • www.poetryclub.com.ua – сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

  • poetry.uazone.net – українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

  • books.ms.km.ua – твори репресованих українських письменників;

  • www.lib.proza.com.ua – твори сучасних українських і зарубіжних авто­рів;

  • litopys.narod.net – бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

  • www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:


Таранік-Ткачук К.В.

Головний спеціаліст департаменту

загальної середньої та дошкільної

освіти Міністерства освіти і науки

України, канд. пед. наук


Яценко Т.О.

старший науковий співробітник, зав. лабораторії

літературної освіти

Інституту педагогіки АПН України,

канд. пед. наук

Шевченко З.О.

старший науковий співробітник лабораторії

літературної освіти

Інституту педагогіки АПН України,

канд. пед. наук





Скачати 285.72 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації02.10.2011
Розмір285.72 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх