Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу icon

Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу


Схожі
Рекомендації щодо підготовки навчально-методичних комплексів дисциплін в умовах...
Методичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі...
Методичні рекомендації щодо робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі...
Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального...
Зміст навчальної програми. Тематичний план дисципліни...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Програма вивчення дисципліни „Маркетинг” в Європейській кредитно-трансферній системі організації...
Мета написання цього посібника озброєння викладачів насамперед вищої технічної школи...
У кредитно-модульній системі організації навчального процесу...
Методичні рекомендації розроблено відповідно до навчального плану та програми з дисципліни...
Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення...



Проект


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу


Навчально-методичний комплекс (НМК)– це система дидактич­них засобів навчання з конкретної дисципліни, метою якої є повна реалізація освітніх і виховних завдань, сформульованих навчальною програмою дисципліни.

Навчально-методичний комплекс з дисципліни містить:


– робочу навчальну программу (Додатки 1,2);

– підручник, навчальний посібник або конспект лекцій ;

– матеріали до семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи студентів;

– критерії оцінювання успішності студентів;

– контрольні завдання з навчальної дисципліни (формат оформлення див. Додаток 3); екзаменаційні білети або комплект контрольних завдань для семестрового контролю ;

– методичні вказівки для студентів щодо виконання індивідуальних завдань, курсових, дипломних і кваліфікаційних робіт, рефератів тощо;

– інші документи (графіки самостійної роботи студентів, виконання курсових і контрольних робіт тощо).


Призначення НМК дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити цілісний навчальний процес з певної дисципліни в єдності цілей навчання, змісту, дидактичного процесу й організаційних форм навчання.

НМК (модель його представлено на рис.1) складається з двох частин: 1) матеріали щодо планування вивчення дисципліни; 2)матеріали методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни.





^ Рис.1. Модель навчально-методичного комплексу дисципліни


Перша частина представлена робочою програмою навчальної дисципліни, яка включає: пояснювальну записку, тематичний план, теми і плани лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, теми та завдання для самостійної роботи; питання для поточного контролю, тести, питання до іспиту (заліку) тощо.

До другої частини відносяться методичні матеріали: підручники, опорні конспекти лекцій, інструктивно-методичні матеріали (алгоритми, плани, інструкції) до практичних, семінарських і лабораторних занять, до проведення ділових ігор і розв’язання ситуаційних задач, до самостійної роботи, до роботи з тестами, підготовки до іспитів, проходження та захисту практики, а також з виконання і захисту курсових та кваліфікаційних (випускних) робіт.

Перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу зумовлює зростання ролі самостійної роботи студентів на тлі зменшення обсягів загальної аудиторної роботи. Тому навчальний процес вимагає модернізації, адекватної вимогам сьогоднішнього дня.

Модульне навчання, з якої б дисципліни воно не здійснювалося, передбачає створення та використання навчально-методичних посібників комплексного типу (НМК дисципліни за КМСОНП). Модель навчально-методичного комплексу, що відповідає кредитно - модульній технології представлена на рис.2.




Рис.2. Модель навчально-методичного комплексу дисципліни за КМСОНП


Згідно з модульним підходом до побудови навчально-методичного комплексу дисципліни подаються:

  • матеріали щодо планування навчального процесу (робоча програма навчальної дисципліни, опис якої включає такі складові: пояснювальна записка - мета, завдання дисципліни, компетенції, яких має набути студент у результаті вивчення навчальної дисципліни; змістово-діяльнісна структура навчальної дисципліни (якщо вивчення теми, відповідно до тематичного планування дисципліни, передбачає лекційне, семінарське заняття та самостійну роботу, то це повинно бути відображено у змістово-діяльнісній структурі. Відповідно до кожного виду заняття прогнозуються результати навчання: розуміти, знати, уміти; зміст лекційного курсу - теми і плани лекцій, рекомендована література; зміст практичних та семінарських занятьтеми і плани, рекомендована література; лабораторні роботитеми і завдання; самостійна роботатеми та зміст завдань та запитань, рекомендована література; тематика ІНДЗ, засоби діагностики навчальних досягнень студентів: питання, тести для модульного контролю знань, завдання різного ступеня складності для поточного контролю змістових модулів) тощо;

  • матеріали з організації і проведення навчального процесу (підручники, опорні конспекти лекцій і інструктивно-методичні матеріали до практичних і семінарських занять, лабораторних робіт з прикладами виконання завдань, методичні рекомендації до звітів, інтерактивні мультимедійні матеріали для розв’язання ситуаційних задач і методичні рекомендації з їх використання, інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи, додаткові навчальні та довідникові матеріали, література до вивчення дисципліни, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у процесі всіх видів навчальної діяльності та ін.).

КМСОНП вимагає впровадження у навчальний процес комп’ютерних засобів, які гарантують якісні зміни діяльності викладача і студентів. У зв’язку з цим постає необхідність створення нового покоління інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу на основі комп’ютерних мультимедійних технологій.

Основним структурним компонентом інформаційно-методичного забезпечення є створення електронного навчально-методичного комплексу дисципліни.

Форми проведення занять при використанні електронного навчально-методичного комплексу (зокрема, інформаційно-методичного блоку) зазнають певних змін, а саме:

 істотної модернізації зазнають лекційні заняття - викладач у процесі лекції широко може використовувати мультимедійні презентації, які являють собою тематично й логічно зв’язану послідовність інформаційних доз матеріалу модуля, тезисно відображають його ключові моменти, включають основні формули та схеми, а також статичні та динамічні зображення об’єктів, які вивчаються. Їх демонстрація здійснюється за допомогою мультимедійного проектора;

 студенти до початку лекції можуть отримати опорні конспекти, які являють собою комплект слайдів презентацій, роздрукованих таким чином, щоб сторінка містила кілька слайдів та поле для заміток. Такі конспекти дозволяють студентові зосередитися на демонстрації презентацій, не витрачаючи часу на копіювання зображень. Під час проведення практичних та лабораторних робіт студенти мають можливість працювати з матеріалом, який вивчається в інтерактивному режимі, тобто впливати на роботу інформаційного засобу.

^

Додаток 1

Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни




Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


_____________________________________________________________________

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія)_______________________________


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)___________________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення___________________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


______ – 20___


_____________________. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “________________”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, –

Галузь знань


(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)


Модулів –

Напрям


(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність (професійне спрямування)






Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -





Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:


год.

год.

^ Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

год.

год.

^ Самостійна робота

год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета ..............

Завдання .....................

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: ....................

вміти: ...................



  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. ..........

Тема 1. ......

Тема 2 . ....

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Назва.

Тема 1. Назва.





































Тема 2. Назва і т. ін.





































Разом – зм. модуль1





































Змістовий модуль 2. Назва.

Тема Назва.





































Тема Назва і т. ін.





































Разом – зм. модуль 2




































^

Усього годин






































Модуль 2
^

Курсова робота








-

-




-







-

-

-



^

Усього годин







































^ 5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1







2







...









^ 6. Теми практичних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1







2







...









^ 7. Теми лабораторних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1







2







...








^ 8. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

...

...

2

...

...




Разом





9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання


^ 10. Методи контролю


Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

^ 11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

100




























Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

50

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12





































Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів


^ Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання курсової роботи (проекту)

Пояснювальна записка

Ілюстративна частина

Захист роботи

Сума

до ___

до ___

до ___

100


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

^ 12. Методичне забезпечення

1. ......

13. Рекомендована література

Базова

1. .....


Допоміжна

1. ......

14. Інформаційні ресурси


  1. .....



Додаток 2



^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оформлення робочої навчальної програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу


^ 1. Загальні положення


1.1. Навчальна програма дисципліни (додаток 4) визначає мету, зміст, структуру, обсяг та порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення і розробляється вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійної програм підготовки і затверджується керівником вищого навчального закладу.

1.2. Робоча навчальна програма дисципліни (додаток 1) є нормативним доку­ментом Університету, містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів . Розробляється робоча навчальна програма кафедрою для кожної навчальної дисципліни на основі нормативної частин освітньо-професійної програми галузевого стандарту підготовки фахівців:

– для бакалаврів – за напрямами підготовки;

– для магістрів, спеціалістів – за спеціальностями.

1.3. Робочі навчальні програми вибіркових дисциплін складаються на основі варіативних частин ОПП підготовки бакалаврів відповідних напря­мів (спеціальностей).

1.4. Для різних форм навчання (денна, заочна, екстернатна) розробляється єдина робоча навчальна програма дисципліни з виділенням в ній аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, форм контролю тощо для кожної з них.

1.5. Робоча навчальна програма дисципліни за своїм змістом є доку­ментом, що визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця, ал­горитм вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міждис­циплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних дисциплін проблем, необхідне методичне забез­печення, складові та технологію оцінювання знань студентів.

1.6. Робоча навчальна програма як внутрішній нормативний доку­мент визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються посібники (методичні комплекси) для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що забезпечують успіш­не опанування програмного матеріалу.

1.7. Робоча навчальна програма дисципліни розробляється на термін дії навчального плану і поновлюється у випадку:

  • змін у галузевих стандартах освіти;

  • впровадженні нової навчальної технології.

Поточні зміни до робочої навчальної програми дисципліни вносяться щорічно до початку нового навчального року у вигляді додатку при зміні або уточненні системи контролю та оцінювання знань, планів лабораторних (практичних, семінарських) занять, тематики курсових проектів, робіт, рефе­ратів тощо. Зміни затверджуються на засіданні кафедри і додаються до ос­новної: один екземпляр подається у відповідний деканат, один залишається на кафедрі і один у викладача дисципліни.


^ 2. Структура та зміст робочої навчальної програми дисципліни


2.1. Структура робочої навчальної програми дисципліни


Робоча програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

  • Титульна сторінка;
  • ^

    Опис навчальної дисципліни;


  • Мета та завдання навчальної дисципліни;

  • Програма навчальної дисципліни;

  • Структура навчальної дисципліни;

  • Теми семінарських занять;

  • Теми практичних занять;

  • Теми лабораторних занять;

  • Самостійна робота;

  • Індивідуальне навчально - дослідне завдання;

  • Методи навчання ;

  • Методи контролю ;

  • Розподіл балів, що присвоюється студентам;

  • Методичне забезпечення;

  • Рекомендована література;

  • Інформаційні ресурси.


2.2. Зміст розділів робочої навчальної програми


2.2.1. Титульна сторінка. Зразок титульної сторінки робочої нав­чальної програми представлений у додатку 1.

2.2.2. Опис навчальної дисципліни містить такі характеристики дисципліни як : кількість кредитів, модулів , змістових модулів , загальну кількість годин для вивчення дисицпліни , кількість тижневих годин для денної форми навчання: (аудиторних та самостійної роботи студента ) та кількість годин на лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та самостійні заняття студентів.

2.2.3. Мета та завдання навчальної дисципліни . У цьому розділі необхідно сформулювати мету та завдання дисципліни відповідно до її змісту; чітко визначити – що повинен знати і уміти студент після опанування дисципліни і вказати місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівців.

2.2.4. Програма навчальної дисципліни містить перелік змістових модулів і назви тем, що входять до них.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед по­чатком відповідного семестру подати на кафедру робочу навчальну прог­раму, складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний по­сібник) та контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, пе­редбаченого навчальним планом.

Тематика лекцій подається у такій формі: коротка анотація (перелік питань, що розглядаються в темі лекції); посилання на літературні джерела. При цьому слід вказувати не більше 2–3-х джерел основної літератури, що є в наявності у бібліотеці чи в електронному вигляді. Необхідно обов’язково вказати сто­рінки з кожного питання і в кожному джерелі літератури (напр., [2, с. 28–45]). Якщо дисципліна вивчається в 2-х і більше семестрах, то подається поділ усіх видів занять у кожному семестрі.

2.2.5. Структура навчальної дисципліни. Особливістю розроблення робочої програми при використанні кредитно-модульної технології навчання є структурування дисципліни за модульним принципом, який передбачає по­діл навчального матеріалу на логічно завершені частини теоретичного і прак­тичного матеріалу. При структуруванні навчального матеріалу слід уникати його дублювання в різних темах та порушень логічної цілісності подачі матеріалу дисципліни.

За результатами структурування навчального матеріалу розробляєть­ся структура навчальної дисципліни. Якщо дисципліна вивчається більше одного семестру, то структурування виконується для кож­ного семестру окремо з обов’язковим підсумком навчального навантаження з усіх запланованих видів робіт по семестрах і з дисципліни в цілому.

2.2.6. Теми лабораторних (практичних, семінарських) занять. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, під час якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні екс­перименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних поло­жень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабора­торним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірю­вальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкрет­ній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчаль­них лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих ви­падках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях).

Практичне заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних по­ложень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабо­раторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислю­вальною технікою.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час яких викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах.

Тематика усіх видів практичної роботи подається у вигляді таблиці , в якій зазначається тема лабораторного (практичного, семінарсь­кого) заняття, кількість аудиторних годин на опрацювання кожної теми.

2.2.7. Самостійна робота студентів. При розробці цього розділу робочої навчальної програми дисципліни слід керуватись “Положенням про організацію самостійної роботи студентів”, затвердженого науково-методич­ною радою університету, протокол № 2 від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів по­винні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Зміст СРС з конкретної дисципліни може складатися з таких видів роботи:

  • підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарсь­ких, лабораторних тощо);

  • виконання практичних завдань протягом семестру;

  • самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згід­но з навчально-тематичним планом;

  • переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

  • виконання контрольних робіт студентами заочної і дистанційної форм навчання;

  • підготовка і виконання завдань, передбачених програмою прак­тичної підготовки, в тому числі курсового проектування, тощо;

  • підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, мо­дульних і комплексних контрольних робіт та підсумкової державної атестації (державних іспитів, виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра чи спеціаліста/магістра);

  • інші види діяльності, що ініціюються університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування.

При складанні плану самостійної роботи студента необхідно виходи­ти з загального обсягу годин, що відводиться на самостійну роботу з дисцип­ліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Нереальність виконання домашніх завдань через великі обсяги, не­достатнє методичне забезпечення дисципліни призводять до зниження якості навчання, перешкоджають виконанню завдань з інших дисциплін, що вивча­ються у семестрі.

2.2.8. Індивідуальне навчально - дослідне завдання виконується студентом під керівництвом викладача і полягає у ви­конанні індивідуальних завдань, що є однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, графічні, курсові проекти чи роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою. Виконання інди­відуальних завдань створює умови для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріп­лення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосу­вання знань на практиці.

Індивідуальна робота студентів під керівництвом викладача вико­нується, якщо у робочому навчальному плані спеціальності вона передбаче­на. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять до тижневого аудиторного наванта­ження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем ка­федрою на початку семестру.

До індивідуальних завдань відноситься: написання рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, аналіз практичних, проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конфе­ренції, участь в олімпіадах тощо. Особливим видом індивідуальних завдань є виконання курсових і дипломних робіт (проектів), яке здійснюється відповід­но до робочого навчального плану та існуючих вимог щодо їх змісту.

2.2.9. Методи контролю та розподіл балів, що присвоюється студентам. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та се­мінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочому плані дисципліни. Тестовий контроль можна проводити як на практичних, так і на лекційних заняттях.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: се­местровий іспит, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програ­мою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення іспиту може бути різною – письмова, усна, тес­това, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і ві­дображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

^ Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів , заліків та курсових робіт).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами .

^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка,оцінка з диференційованого заліку

Залік

A

90-100

5

Відмінно



Зараховано

B

81-89

4

Дуже добре

C

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

E

51-60

Достатньо


Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS , у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

Особливості проведення семестрового підсумкового контролю відоб­ражаються в робочій програмі та описі дисципліни і доводяться до відома студентів групи на першому занятті з дисципліни.

2.2.10.Рекомендована література. Запропоновані для вивчення дисципліни літературні джерела складаються з базових та допоміжних. До основної (базової) літератури, як правило, включають нормативні документи, базові вітчизняні, найкращі зарубіжні підручники та навчальні посібники з ураху­ванням їх наявності у бібліотеці університету.

У список додаткової (допоміжної) літератури включаються різні довідкові, періо­дичні видання, наукові монографії, методичні рекомендації тощо.

2.2.11. Інформаційні ресурси. Вивчення дисципліни студентами передбачає вмінням використовувати різні інформаційні ресурси, у тому числі Internet джерела .


^ 3. Робоча навчальна програма для заочної форми навчання


3.1. Робоча навчальна програма дисципліни окремо для заочної (дис­танційної) форми навчання не розробляється.

3.2. До робочої навчальної програми дисципліни, яка розроблена для денної форми навчання, додаються два розділи:

  • перелік і тематика оглядових лекцій із зазначенням кількості ви­ділених на них годин;

  • перелік і тематика лабораторних (практичних, семінарських) за­нять з зазначенням кількості виділених годин.

Подається методика виконання індивідуальних завдань (домашніх чи аудиторних в залежності від того, які передбачаються кафедрою).

3.3. У разі відсутності виданих методичних вказівок щодо варіантів контрольних робіт і їх виконання, вони обов’язково наводяться в цій частині робочої програми.


^ 4. Порядок оформлення та затвердження робочої навчальної програми


4.1. Робоча навчальна програма дисципліни розглядається та схвалю­ється на засіданні кафедри та вченої (методичної) ради факуль­тету і затверджується проректором університету.

4.2. Перед винесенням робочої навчальної програми на затвердження, вона погоджується в деканаті відповідного факультету із заступником декана з навчально-методичної роботи.

4.3. Робоча навчальна програма дисципліни, не затверджена проректором і не скріплена печаткою, не дає права викладачеві на прове­дення занять.


Додаток 3


Формат завдань для системи комп'ютерного тестування


Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

При формуванні бази контрольних завдань з навчальної дисципліни для комп'ютерного тестування необхідно дотримуватися такого формату:



^ Завдання поділяються на 5 типів:

1 – вибір однієї чи кількох правильних відповідей із запропонованих;

2 – встановлення правильної послідовності відповідей;

3 – встановлення відповідності між двома переліками тверджень;

4 – відкриті завдання (де треба записати пропущений текст, число, букви);

5 – письмові завдання.


Кожне завдання починається із рядка заголовку такого вигляду:

123, 12, 1, 1, 120

час виконання (у секундах)

тип завдання (1 або 4)

рівень складності

номер розділу навчальної програми

номер завдання (можна не за порядком, але без повторень)


Зараз автоматизовано введення завдань типів 1 та 4.

^ Тип 1. Завдання на вибір відповіді. Це завдання, у яких потрібно вибрати одну чи кілька правильних відповідей з багатьох запропонованих.

Перший рядок – заголовок завдання у наведеній вище формі.

Другий рядок – текст завдання.

Наступні (3,4, … ) рядки – варіанти відповідей (не більше 9) за такою формою

  1. текст першого варіанту відповіді

  2. текст другого варіанту відповіді

  3. …………………………………..

Останній рядок починяється символом #, за яким без пробілу записують номери правильних відповідей у порядку зростання.

Приклад:

№ 2012,20,1,1, 120

Виберіть правильно вказані ознаки держави:

1) наявність норм права

2) моноцентризм

3) наявність специфічного апарату управління та примусу

4) еквіваленція

#13

^ Студент на екрані побачить

Виберіть правильно вказані ознаки держави:

моноцентризм

наявність специфічного апарату управління та примусу

наявність норм права

еквіваленція


Зауваження: не посилайтеся у тексті питання на номери відповідей. Варіанти відповідей система показує у довільному порядку, тому замість "Вкажіть номери відповідей…" слід писати, наприклад, "Позначте відповіді…"

^ Тип 4. Відкриті завдання. Це завдання, у яких потрібно вписати відповідь.

Перший рядок – заголовок питання.

Другий (він же і останній) рядок – текст питання

У тексті питання треба текст (слово, число, букви), який повинен ввести студент, виділяється за допомогою таких пар символів (* *). При цьому текст, який знаходиться всередині виділення, система сприймає як правильну відповідь, а студентові на цьому місці виводиться віконечко для введення тексту.

Приклад:


№ 1101,11, 1, 4,120

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку з доходів фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом (*60*) календарних днів від дня отримання такої декларації.


^ Студент на екрані побачить


Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку з доходів фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом календарних днів від дня отримання такої декларації.


і повинен ввести у віконечку пропущений текст (у цьому прикладі - 60). Допускається до 9 пропусків у одному завданні.


Вимоги:

  • файли завдань подають у текстовому форматі (тобто з редактора "Блокнот" або його аналога;

  • всі завдання повинні мати різні номери. Нумерація може бути довільною (не обов'язково за порядком).


Поради:

  1. Якщо у Вас є тексти питань у форматі Word (файл з розширенням .doc), виділіть весь документ, скопіюйте його, вставте в "Блокнот" і далі виправляйте.

  2. Можна питання різних розділів записувати в окремі файли. Кількість файлів необмежена, але, звичайно, робити їх надто багато не варто.

  3. Рядком у цьому тексті вважається текст довільної довжини, який закінчується символом кінця рядка, який вводять натисканням клавіші Enter. Якщо рядки довгі, то у редакторі "Блокнот" вони автоматично розбиваються на кілька рядків для зручності роботи. Після того, як текст завдань підготовлений, у меню Формат змініть опцію Перенос по словах. Після цього рядки переноситися не будуть.

  4. Якщо необхідно, щоб якась частина завдання була записана з нового рядка, запишіть на місці розриву текст
    .
^

Структура варіанту тесту


Після введення завдань даного предмету необхідно задати структуру варіанту тесту, тобто вказати скільки завдань, з яких розділів і якого рівня складності включати у варіант тесту. Для зручності система виводить табличку, у якій наведена кількість питань кожного розділу за рівнями складності. У прикладі шостий розділ містить 19 завдань першого рівня і 41 – другого.





Звичайно, найпростіше сформувати варіант з 30-и завдань за допомогою таких записів

1 1-11 15

2 1-11 15

Це означає:

  • взяти всі завдання першого рівня і випадково вибрати з них 15;

  • взяти всі завдання другого рівня і випадково вибрати з них 15;

Однак такий підхід допускає ситуацію, що якомусь студентові будуть запропоновані завдання першого рівня лише з першого розділу! Тому слід задавати розділи більш детально.

^ Загальна кількість завдань у варіанті має бути меншою за 100.

Рівень складності мав би визначати кількість балів, які зараховуються студентові за правильну відповідь на це завдання. Однак на одній базі проводять різні тести, тому завдання оцінюють по-різному. Тому для оцінок за завдання виділено окремий рядок.

У наведеному прикладі за кожне завдання зараховується по 2 бали. Ви можете оцінювати завдання довільною цілою кількістю балів. Якщо необхідно більш дрібно оцінювати – помножте всі оцінки на 10.

Після зміни структури варіанту можна натиснути кнопку "Перевірити" і подивитися зразки кількох варіантів.


Зауваження. Викладач задає лише правила формування варіанту. Конкретний варіант система формує для кожного студента у момент натискання кнопки "Почати тестування". При цьому генератор випадкових чисел ініціалізується показами системного годинника сервера (в мікросекундах).
^

Поради щодо оформлення завдань


  1. Всі завдання, у яких відповіддю є число, дата чи одне слово, слід задавати типом 4.

  2. Не слід однозначно пов'язувати складність завдання з кількістю правильних відповідей. Аналіз показує, що деякі завдання на вибір 4-х з 9-и відповідей виявляються для студентів легшими, ніж окремі завдання 1-го рівня.

  3. Завдання формулювати в ствердній, а не питальній формі. Наприклад, не "^ У якому році заснований Львів? (*1256*)", а "Львів заснований у (*1256*) році."

  4. Недоречними видаються також завдання, що починаються "Вирахуйте А+Б*В-Г, де: …" і далі означення цих букв. У знаннях студентів з арифметики на такому рівні можна не сумніватися. Що ж насправді перевіряє таке завдання? Знання 4-х питань, позначених А, Б, В, Г. Якщо студент правильно відповів на всі 4 питання, то він отримує максимальний бал, якщо ні – то 0. Тобто ми не можемо відрізнити того, хто знає відповідь на 3 питання, від того, хто не знає жодного. Доречніше було би розбивати такого типу питання на кілька однобальних.

  5. Слід уникати заперечення у формулюванні завдань. Завдання "Позначте НЕправильно вказані ознаки держави" лише заплутує студента (а інколи і викладача).

  6. Не потрібно вживати варіантів відповідей "всі перераховані" чи "жодна з наведених", бо у першому випадку студент може позначити всі відповіді, а у другому – жодної, і це буде правильною відповіддю.

  7. Уникайте багатослівності. Наприклад, завдання зі стор. 1 можна записати так:

Ознаки держави:

1) наявність норм права

2) моноцентризм

3) наявність специфічного апарату управління та примусу

4) еквіваленція


Додаток 4


^ Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


_____________________________________________________________________

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія)_______________________________


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)___________________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення___________________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)





Форма

навчання

Курс

Семестр


Загальний

обсяг

(год.)



Всього

аудит.

(год.)


у тому числі (год.):


Самос-

тійна

робота

(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)

Розрахунково-графічні роботи

(шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)




Залік

(сем.)


Екзамен

(сем.)


Лекції



Лабораторні

Прак тичні

Денна








































Вечірня








































Заочна








































Екстернат










































Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО ____________ напряму __________________________

(шифр, назва)

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності ____________________

(шифр, назва)

Робоча програма складена _________________________________________________________

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ /__________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)


^ 1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів


Зміст умінь, що забезпечується


































  1. ^ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин





















































































    1. ^ ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин











































































    1. ^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

      Шифр змістового

      модуля


      Назва змістового модуля

      Кількість аудиторних годин























































    2. ПРАКТИКА

Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість годин























































2.5. Самостійна робота студента:

(денна форма навчання) _____________________________________________________________

_____________________________________________________________ (заочна форма навчання) ________________________________________________________________________________________________________________________


  1. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ




  1. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ




  1. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ



Автор _____________________/_____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)








Скачати 447.35 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації30.09.2011
Розмір447.35 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх