Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7-12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. Авторське право на видрук про icon

Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7-12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. Авторське право на видрук про


Схожі
Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7-12 кл...
Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Українська література, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...



Загрузка...
страницы: 1   2   3
повернутися в початок
скачать



^ ОСНОВНА ШКОЛА


К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




7-й клас

(35 год, 1 год на тиждень,

^ 3 год — резервний час)





8


7


15


2

3


12

20


10

20

2

2


4


5


35

10


12

2


2


4

Розділ 1. ^ ПОЧИНАЄМО ВИВЧАТИ ФІЗИКУ

Фiзика як природнича наука. Фiзичнi тiла i фiзичнi явища. Механiчнi, тепловi, електричнi, магнiтнi та оптичнi явища. Методи дослiдження фiзичних явищ. Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади. Фiзичнi величини та їх одиницi. Зв’язок фiзики з повсякденним життям, технiкою i виробничими технологiями. Творцi фiзичної науки. Внесок ук­раїн­ських учених у розвиток фiзики. Навколишнiй свiт, у якому ми живемо. Мiкро-, макро- i мегасвiти. Простiр i час. Послiдовнiсть, тривалiсть i перiодичнiсть подiй. Одиницi часу. Вимiри простору. Довжина та одиницi довжини. Площа та одиницi площi. Об’єм та одиницi об’єму. Взаємо­дiя тiл. Земне тяжiння. Електризацiя тiл. Взаємо­дiя заряджених тiл. Взаємодiя магнiтiв. Сила — мiра взаємодiї. Енергiя.

^ Лабораторнi роботи

1. Фiзичний кабiнет та його обладнання. Пра­вила безпеки у фiзичному кабiнетi.

2. Ознайомлення з вимiрювальними приладами. Визначення цiни подiлки шкали приладу.

3. Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник).

4. Вимiрювання лiнiйних розмiрiв тiл та пло­щi поверхнi.

5. Вимiрювання об’єму твердих тiл, рiдин i газiв.

Демонстрацiї

1. Приклади фiзичних явищ: механiчних, теп­лових, електричних, свiтлових тощо.

2. Приклади застосування фiзичних явищ у технiцi на моделях двигуна внутрiшнього згоряння, гiдравлiчного преса, блокiв, електрона­грi­валь­них приладiв.


Розділ 2.^ БУДОВА РЕЧОВИНИ

Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл. Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія.

Агрегатні стани речовини. Фізичні влас­тивості тіл у різних агрегатних станах. Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залеж­ність лінійних розмірів твердих тіл від тем­ператури.

Лабораторні роботи

6. Вимірювання маси тіл.

7. Дослідження явища дифузії в рідинах і газах.

8. Визначення густини твердих тіл і рідин.

Демонстрації

1. Стисливість газів.

2. Розширення тіл під час нагрівання.

3. Розчинення фарби у воді.

4. Дифузія газів, рідин.

5. Модель хаотичного руху молекул.

6. Зчеплення свинцевих циліндрів.

7. Об’єм і форма твердого тіла і рідини.

8. Властивість газу займати увесь наданий йому об’єм.

9. Фотографії молекулярних кристалів.

10. Моделі молекул води, водню, кисню.

Розділ 3.^ СВІТЛОВІ ЯВИЩА

Оптичні явища в природі. Джерела і приймачі світла. Світловий промінь. Прямолінійне поширення світла. Сонячне і місячне затемнення.

Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Кольори.

Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало.

Поширення світла в різних середовищах. Заломлення світла на межі двох середовищ. Лінзи. Оптична сила і фокусна відстань лінзи. Побудова зображень, що дає тонка лінза.

Фотометрія. Сила світла і освітленість.

Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.

^ Лабораторні роботи

9. Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору.

10. Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.

11. Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лін­зи.

12. Складання найпростішого оптичного приладу.

Демонстрації

1. Прямолінійне поширення світла.

2. Відбивання світла.

3. Закони відбивання світла.

4. Зображення в плоскому дзеркалі.

5. Заломлення світла.

6. Хід променів у лінзах.

7. Утворення зображень за допомогою лінзи.

8. Модель ока.

9. Будова та дія оптичних приладів (фотоапарата, проекційного апарата тощо).

10. Інерція зору.

11. Спостереження руху тіл під час стробо- ско­пічного освітлення.


ЕКСКУРСІЇ

Об’єктами екскурсій можуть бути:

1. Спостереження фізичних явищ довкілля. Фізичні характеристики природного середовища

2. Фізика і техніка

3. Фізика і екологічні проблеми рідного краю. Фізичні методи дослідження природного середовища.


РЕЗЕРВ

8-й клас

(70 год, 2 год на тиждень,

4 год — резервний час)

^ МЕХАНІЧНІ ЯВИЩА

Розділ 1. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Механічний рух. Відносність руху. Траєк­торія. Пройдений тілом шлях. Швидкість руху та одиниці швидкості. Вимірювання швидкості ру­ху тіла.

Види рухів. Середня швидкість нерів­но­мір­ного руху. Прямолінійний рівномірний рух. Гра­фіки руху тіла.

Обертальний рух тіла. Період обертання. Мi­сяць — природний супутник Землі.

Коливальний рух. Амплітуда, період і частота коливань. Маятники. Математичний маятник.

Звук. Джерела і приймачі звуку. Характеристики звуку. Поширення звуку в різних середовищах. Відбивання звуку. Швидкість поширення звуку. Сприймання звуку людиною. Інфра­звук та ультразвук. Вплив звуків на живі організми.


Лабораторні роботи

1. Вимірювання швидкості руху тіла.

2. Вимірювання частоти обертання тіл.

3. Дослідження коливань маят­ника.

4. Вивчення характеристик звуку.


Демонстрації

1. Метроном.

2. Стробоскоп.

3. Відносність руху.

4. Прямолінійний і криволінійний рухи.

5. Спідометр.

6. Додавання переміщень.

7. Вільні коливання вантажу на нитці та вантажу на пружині.

8. Записування коливального руху.

9. Залежність періоду коливання вантажу на пружині від її жорсткості та маси вантажу.

10. Залежність періоду коливання вантажу на нитці від її довжини.

11. Поширення поперечних і поздовжніх хвиль.

12. Тіла, що коливаються, як джерела звуку.

13. Гучність звуку та висота тону.

Розділ 2.^ ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ

Взаємодія тіл. Результат взаємодії — деформація і зміна швидкості. Інерція. Маса як міра інертності тіла. Сила та одиниці сили. Графічне зображення сили. Додавання сил, що діють уздовж однієї прямої. Рівновага сил.

Момент сили. Умова рівноваги важеля. Блок. Прості механізми.

Деформація тіла. Сила пружності. Закон Гу­ка. Вимірювання сил. Динамометри.

Земне тяжіння. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість.

Тертя. Сила тертя. Коефіцієнт тертя ковзання.

Тиск і сила тиску. Одиниці тиску. Тиск рідин і газів. Манометри. Закон Паскаля. Сполучені посудини. Насоси.

Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску. Дослід Торрічеллі. Барометри. Залежність тиску атмосфери від висоти.

Виштовхувальна сила. Закон Архімеда. Гід­ро­статичне зважування. Умови плавання тіл.

Лабораторні роботи

5. Конструювання динамометра.

6. Вимірювання сил за допомогою динамометра. Вимірювання ваги тіл.

7. Зважування тіл гідростатичним методом.

8. Вимірювання коефіцієнта тертя ковзання.

9. З’ясування умов рівноваги важеля.

Демонстрації

1. Досліди, що ілюструють явища інерції та взаємодії тіл.

2. Деформація тіл.

3. Додавання сил, напрямлених уздовж однієї прямої.

4. Прояв та вимірювання сил тертя ковзання, кочення, спокою.

5. Способи зменшення й збільшення сили тертя.

6. Кулькові та роликові підшипники.

7. Рів­новага тіл під дією кількох сил.

8. Момент сили. Правило моментів.

9. Будова і дія важеля, блоків.

10. Залежність тиску твердого тіла на опору від сили та площі опори.

11. Передавання тиску рідинами і газами.

12. Тиск рідини на дно і стінки посудини.

13. Зміна тиску в рідині з глибиною.

14. Сполучені посудини.

15. Вимірювання атмосферного тиску барометром-анероїдом.

16. Будова і дія манометра.

17. Будова і дія гідравлічного преса.

18. Будова і дія насосів.

19. Дія архімедової сили в рідині та газі.

20. Рівність архімедової сили вазі витісненої рідини в об’ємі зануреної частини тіла.

21. Плавання тіл.

Розділ 3.^ РОБОТА І ЕНЕРГІЯ

Механічна робота. Одиниці роботи. Потуж­ність та одиниці її вимірювання.

Кінетична і потенціальна енергії. Перетворення одного виду механічної енергії в інший. Закон збереження механічної енергії.

Машини і механізми. Прості механізми. Ко­е­фіцієнт корисної дії (ККД) механізмів. “Золоте правило” механіки.

Лабораторна робота

10. Визначення ККД похилої площини.

Демонстрації

1. Визначення роботи під час переміщення тіла.

2. Рівність роботи під час використання простих механізмів.

3. Потенціальна енергія піднятого над Землею тіла і деформованої пружини.

4. Перехід одного виду механічної енергії в інший.

5. Виконання роботи за рахунок кінетичної енергії тіла.

6. Зміна енергії тіла під час виконання роботи.


^ ТЕПЛОВІ ЯВИЩА

Розділ 4. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. ТЕПЛОВІ МА­ШИНИ

Тепловий стан тіл. Температура тіла. Ви­мірювання температури. Внутрішня енергія та способи її зміни. Теплообмін. Види теплопередачі. Кількість теплоти. Питома теплоєм­ність речовини. Тепловий баланс.

Теплота згоряння палива. ККД нагрівника.

Плавлення і кристалізація твердих тіл. Температура плавлення. Питома теплота плавлення.

Випаровування і конденсація рідин. Вода в різних агрегатних станах. Температура кипіння. Питома теплота пароутворення.

Перетворення енергії в механічних і теплових процесах. Принцип дії теплових машин. Теплові двигуни. Двигун внутрішнього згоряння. Екологічні проблеми використання теплових машин.

Лабораторні роботи

11. Вимірювання температури за допомогою різних термометрів.

12. Вивчення теплового балансу при змішуванні води різної температури.

13. Визначення ККД нагрівника.

14. Визначення питомої теплоємності речовини.

Демонстрації

1. Сталість температури кипіння рідини.

2. Спостереження за процесами плавлення і тверднення кристалічного тіла.

3. Випаровування різних рідин.

4. Охолодження рідини під час випа­ровування.

5. Утворення туману внаслідок охолодження повітря.

6. Будова та дія чотиритактного двигуна внут­рішнього згоряння (на моделі).

7. Будова та дія парової турбіни (на моделі).


^ УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ

Енергія в житті людини. Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних ресурсів. Енер­гозберігаючі технології. Використання енергії лю­диною та охорона природи.


ЕКСКУРСІЇ

Об’єктами екскурсій можуть бути:

1. Спостереження механічного руху і взаємо­дії в природі та на виробництві.

2. Теплоенергетичні установки та енергоге­неруючі станції.


РЕЗЕРВ


9-й клас

(70 год, 2 год на тиждень, 4 год — резервний час)


^ ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА

Розділ 1. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ

Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Дискретність електричного заряду. Будова атома. Електрон. Йон. Закон збереження електричного заряду.

Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона.

Лабораторна робота

1. Дослідження взаємодії заряджених тіл.

Демонстрації

1. Електризація різних тіл.

2. Взаємодія наелектризованих тіл.

3. Два роди електричних зарядів.

4. Подільність електричного заряду.

5. Будова і принцип дії електроскопа.

6. Закон Кулона.

Розділ 2. ^ ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

Електричний струм. Дії електричного струму. Електрична провідність матеріалів: провідники, на­півпровідники та діелектрики. Струм у металах.

Електричне коло. Джерела електричного стру­му. Гальванічні елементи. Акумулятори.

Сила струму. Амперметр. Ви­мірювання сили струму.

Електрична напруга. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Електричний опір. Залежність опору про­від­ни­ка від його довжини, площі поперечного пере­різу та матеріалу. Питомий опір провідника. Реостати. Залежність опору провідників від темпе­ратури.

Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола. З’єднання провідників. Розрахунки простих елект­ричних кіл.

Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля—Ленца. Електронагрівальні прилади.

Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу. Застосування електролізу у промисловості та техніці.

Струм у напівпровідниках. Електропро­від­ність напівпровідників. Залежність струму в на­півпровідниках від температури. Термістори.

Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці.

Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями.

Лабораторні роботи

2. Вимірювання сили струму за допомогою амперметра.

3. Вимірювання електричної напруги за допомогою вольтметра.

4. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра.

5. Вивчення залежності електричного опору від довжини провідника і площі його поперечного перерізу, матеріалу провідника.

6. Дослідження електричного кола з по­слi­довним з’єднанням провідників.

7. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників.

8. Вимірювання потужності споживача електричного струму.

9. Дослідження явища електролізу.

Демонстрації

1. Електричний струм і його дії: теплова, магнітна, механічна, світлова, хімічна.

2. Провідники і діелектрики.

3. Джерела струму: гальванічні елементи, аку­мулятори, блок живлення.

4. Складання електричного кола.

5. Вимірювання сили струму амперметром.

6. Вимірювання напруги вольтметром.

7. Залежність сили струму від напруги на ділянці кола і від опору цієї ділянки.

8. Вимірювання опору.

9. Залежність опору провідників від довжини, площі поперечного перерізу і матеріалу.

10. Будова і принцип дії реостатів і дільників напруги.

11. Послідовне і паралельне з’єднання про­відників.

12. Електроліз.

Розділ 3. ^ МАГНІТНЕ ПОЛЕ

Постійні магніти. Магнітне поле Землі. Взає- модія магнітів. Магнітна дія струму. Дослід Ерсте­да. Магнітне поле провідника зі струмом. Маг­нітне поле котушки зі струмом. Електромагніти.

Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Електричні двигуни. Гучномовець. Електрови­мірювальні прилади.

Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея. Гіпотеза Ампера.

^ Лабораторна робота

10. Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії.

Демонстрації

1. Виявлення магнітного поля провідника зі струмом.

2. Розташування магнітних стрілок навколо прямого і колового провідників та котушки зі струмом.

3. Підсилення магнітного поля котушки зі струмом введеням у неї залізного осердя.

4. Магнітне поле постійних магнітів.

5. Магнітне поле Землі.

6. Рух прямого провідника і рамки зі струмом у магнітному полі.

7. Модель рамки зі струмом у магнітному полі.

8. Будова і принцип дії електричного двигуна.

9. Будова і принцип дії гучномовця.

10. Будова і принцип дії електро­вимірю­вальних приладів.

11. Електромагнітна індукція.

Розділ 4.^ АТОМНЕ ЯДРО. ЯДЕРНА ЕНЕР­ГЕ­ТИКА

Атом і атомне ядро. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Радіоактивність. Види ра­діоактивного випромінювання. Активність радіо­нуклідів. Йонізуюча дія радіоактивного випро­мінювання. Дозиметри. Природний радіоактивний фон. Вплив радіоактивного випромінювання на живі організми.

Ядерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики в Україні. Екологічні проблеми ядерної енергетики.

Лабораторна робота

11. Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань.

Демонстрації

1. Модель досліду Резерфорда.

2. Принцип дії лічильника йонізуючих частинок.

3. Дозиметри.


^ УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ

Вплив фізики на суспільний розвиток та науково-технічний прогрес. Фізична картина світу. Ядерна енергетика та сучасні проблеми екології.

Демонстрації

Фрагменти відеозаписів науково-популярних телепрограм щодо сучасних наукових і технологічних досягнень в Україні та світі.

ЕКСКУРСІЇ

РЕЗЕРВ

Учень:

називає iмена видатних вiтчизняних i зарубiжних фiзикiв, одиницi довжини, часу, площi поверхнi, об’єму, види енергiї;

наводить приклади фiзичних явищ i процесiв, руху i взаємодiї, перетворення енергiї, застосування фiзичних знань у життi людини;

розрiзняє значення фiзичної величини та її одиницi;

формулює правила безпеки у фiзичному кабiнетi;

записує значення фiзичних величин, використовуючи приставки СІ (мiкро, мiлi, санти, деци, кiло, мега) для утворення кратних i частинних одиниць.

може обґрунтувати iсторичний характер розвитку фiзичного знання; характеризувати структурнi рiвнi фiзичного свiту (мiкро-. макро-, мегасвiт), основнi методи фiзичних дослiджень та етапи пiзнавальної дiяльностi у фiзичних дослiдженнях, рiзнi прояви взаємодiї тiл; пояснювати значення фiзики в життi людини, сфери застосування фiзичного знання, земне тяжiння; порiвнювати одиницi фiзичних величин, що мають приставки СІ;

здатний спостерiгати за рiзними фiзичними явищами i процесами; визначати цiну подiлки шкали вимiрювального приладу, об’єм куба i паралелепiпеда; вимiрювати довжину, площу поверхнi, об’єм, час; користуватися метрономом, секундомi­ром, лiнiй­кою, мензуркою;

дотримується правил безпеки у фiзичному кабiнетi.

Учень:

називає агрегатнi стани речовини, одиницi маси тiла, густини речовини;

наводить приклади кристалiчних i аморфних тiл, прояву дифузiї в газах i рiдинах;

розрiзняє кристалiчнi й аморфнi тiла, атом i молекулу;

формулює основнi положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини, означення густини речовини, записує її формулу;

може описати особливостi руху атомiв i молекул речовини в рiзних агрегатних станах, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури, ядерну модель атома; обґрунтувати залежнiсть швидкостi руху атомiв i молекул вiд температури; характеризувати ознаки тiл у рiзних агрегатних станах, явище дифузiї, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури; пояснити атомно-молекулярну будову речовини в рiзних агрегатних станах, дослiднi факти, що пiдтверджують рух i взаємо- дiю мiкрочастинок речовини; порiвняти фiзичнi властивостi тiл у рiзних агрегатних станах; спостерiгати явище дифузiї в газах i рiдинах; вимiрювати масу тiла, густину речовини; користуватися терезами, робити висновки про залежнiсть плину явища дифузiї вiд температури;

дотримується правил зважування тiл на терезах;

може розв’язувати задачi, застосовуючи формулу густини, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури.


Учень:

називає основнi оптичнi явища природи, вади зору, одиницi оптичної сили лiнзи, сили свiтла, освiтленостi;

наводить приклади джерел i приймачiв свiтла, застосування лiнз та оптичних приладiв, врахування фотометрiї в життєдiяльностi людини;

розрiзняє падаючий, вiдбитий i заломлений промені, кут падiння, вiдбивання i заломлення свiтла, фокусну вiдстань i оптичну силу лiнзи;

формулює закони вiдбивання та заломлення свiтла, означення поняття свiтлового променя;

записує формули тонкої лiнзи, сили свiтла, освiтленостi;

може описати поширення свiтла в рiзних оптичних середовищах, хiд променiв при дзеркальному вiдбиваннi свiтла, класифiкувати види джерел свiтла, лiнзи на збиральнi i розсiювальнi; характеризувати кольорову гаму свiтла, око як оптичну систему, способи корекцiї короткозоростi та далекозоростi; пояснити утворення тiнi та пiвтiнi, причини сонячних i мiсячних затемнень, дисперсiю свiтла, призначення окулярiв, лiнз, оптичних приладiв (телескопiв, мiкроскопiв, проекцiйних апаратiв тощо);

здатний спостерiгати прямолiнiйне поширення свiтла в однорiдному середовищi, вiдбивання свiтла, заломлення свiтла на межi двох середовищ, дисперсiю свiтла, утворення кольорової гами свiтла шляхом накладання променiв рiзного кольору; ви­мi­рювати фокусну вiдстань та оптичну силу лiнзи; користуватися лупою, лiнзами; складати найпростiшi оптичнi прилади;

може розв’язувати задачi, застосовуючи формули лiнзи, сили свiтла, освiтленостi; будувати хiд промiнiв у плоскому дзеркалi; зображення, утворенi за допомогою лiнз.

Учень:

називає екологiчнi проблеми рiдного краю i наводить приклади джерел забруднення природного середовища; може застосовувати здобутi знання для пояснення практичного використання законiв фiзики в рiзних сферах життєдiяльностi людини, на виробництвi i в технiцi; здатний оцiнити фiзичнi характеристики природного середовища; використати фiзичнi методи очищення природного середовища вiд забруднення.

Учень:

називає види механiчного руху, одиницi часу, шляху, швидкостi, перiоду та частоти обертання (коливання), види маятникiв, характеристики звуку;

наводить приклади проявiв механiчного руху в природi, вiдносностi руху, обертального i коливального рухiв у природi та технiцi, джерел звуку, вiдбивання звуку, шкiдливого впливу вiбрацiй i шумiв на функцiонування живих органiзмiв;

розрiзняє види механiчного руху за формою траєкторiї та змiною швидкостi, поняття траєкторiї i шляху, затухаючi та незатухаючi коливання;

формулює означення механiчного руху, траєкторiї, швидкостi, амплiтуди, перiоду та частоти коливань, записує формули пройденого шляху, швидкостi рiвномiрного прямолiнiйного ру­ху, середньої швидкостi, перiоду обертання, частоти коливань;

може описати рух Мiсяця навколо Землi, коливання математичного маятника, поширення i вiдбивання звуку; якiсно оцiнити вплив коливань на живi органiзми; класифiкувати рухи за формою траєкторiї i характером змiни параметрiв руху; характеризувати рiзнi види механiчного руху за його параметрами, сприймання звуку людиною (гучнiсть, висота тону), залежнiсть швидкостi поширення звуку вiд середовища, властивостi звуку, iнфразвуку, ультразвуку; пояснити вiдмiннiсть траєкторiї i швид­костi в рiзних системах вiдлiку; аналiзувати графiки руху тiл i визначати за ними його параметри;

здатний спостерiгати рiзнi механiчнi рухи i за їх параметрами визначати їх рiзновид, поширення звуку в рiзних середовищах; вимiрювати швидкiсть руху, перiод i частоту коливань, перiод обертання; користуватися приладами для вимiрювання часу i вiдстанi, камертоном; представляти результати вимiрювання у виглядi таблиць i графiкiв;

може розв’язувати задачi, застосовуючи формули швидкостi тiла, середньої швидкостi, перiоду i частоти коливання (обертан­ня), будувати графiки залежностi швидкостi тiла вiд часу, пройденого шляху вiд часу для рiвномiрного прямолiнiйного руху.

Учень:

називає види сил, способи їх вимiрювання, одиницi сили, тиску, моменту сили, причини виникнення атмосферного тиску, способи його вимiрювання, умови плавання тiл;

наводить приклади взаємодiї тiл, прояву iнерцiї, рiзних видiв сил, застосування важелiв i блокiв, сполучених посудин;

формулює умови рiвноваги тiл, закони Гука, Паскаля, Ар­хiмеда, означення iнерцiї, сили, моменту сили, сили тиску, сили тертя;

розрiзняє поняття ваги i маси тiла, сили тяжiння i ваги, тиск i силу тиску;

дотримується правил додавання сил; записує формули моменту сили, умови рівноваги важеля, сили пружностi, сили тяжiння, ваги тiла, сили тертя ковзання, сили тиску, виштовхувальної сили;

може описати рiзнi прояви механiчної взаємодiї, земне тяжi­ння, виникнення сили пружностi при деформацiї тiла, дослiд Тор­рiчеллi, залежнiсть атмосферного тиску вiд висоти; зобразити силу, зазначаючи напрям, значення i точку прикладання; класифiкувати види сил за їхньою природою; характеризувати механiчнi властивостi твердих тiл, способи зменшення i збiль­шення сили тертя, залежнiсть сили пружностi вiд деформацiї, тиску рiдини на дно i стiнки посудини вiд висоти i густини; пояснити причину виникнення сили тяжiння, невагомостi, сили тертя, сили пружностi, тиску в рiдинах i газах, встановлення рiвня рiдин у сполучених посудинах, принцип дiї водопроводу, шлюзiв, гiдравлiчного пресу, насосiв; обґрунтувати iснування тиску в рiдинах i газах на основi молекулярно-кiнетичних уявлень;

здатний спостерiгати наслiдки механiчної взаємодiї тiл; кон­струювати динамометр; вимiрювати сили, вагу тiла, тиск, атмосферний тиск, застосовувати гiдростатичний метод для зважування тiл; користуватися динамометром, манометром, барометром;

може розв’язувати задачi, застосовуючи формули сил тяжiння, тертя, тиску, пружностi, моменту сил, умови рiвноваги тiл, закони Гука, Паскаля, Архiмеда.


Учень:

називає види механiчної енергiї, одиницi роботи, потужностi, енергiї, простi механiзми;

наводить приклади використання машин i механiзмiв, перетворення одного виду механiчної енергiї в iнший;

формулює закон збереження механiчної енергiї, “золоте правило” механiки;

записує формули роботи, потужностi, ККД механiзму, кiнетичної енергiї, потенцiальної енергiї тiла, пiднятого над поверхнею Землi;

може описати перетворення кiнетичної енергiї в потенцiальну i навпаки; характеризувати машини i механiзми за їх поту­ж­нiстю; пояснити “золоте правило” механiки як окремий випадок закону збереження енергiї;

здатний спостерiгати перетворення енергiї в механiчних процесах; вимiрювати потужнiсть i ККД механiзмiв; користуватися простими механiзмами (важiль, блок, похила площина);

може розв’язувати задачi, застосовуючи формули роботи, потужностi, кiнетичної та потенцiальної енергiї, коефiцiєнта корисної дiї, закон збереження механiчної енергiї.


Учень:

називає способи вимiрювання температури, види теплопередачi, одиницi температури, кiлькостi теплоти;

наводить приклади теплової рiвноваги, теплообмiну, теплових двигунiв, застосування теплотехнiки в життi людини;

роз­рiзняє види теплопередачi (теплопровiднiсть, конвекцiя, теплове випромiнювання);

формулює ознаки теплового балансу;

записує формули кiлькостi теплоти, що йде на нагрiвання, теплоти згоряння палива, ККД нагрівника, теплоти плавлення, теплоти пароутворення, рiвняння теплового балансу у випадку змiшування гарячої i холодної води;

може описати плавлення i кристалiзацiю твердих тiл, випаровування i конденсацiю рiдин, кипiння, перетворення енергiї в теплових процесах, принцип дiї теплових машин, вплив тепло- тех­нiки на оточуюче середовище; класифiкувати види теплопередачi; характеризувати напрям плину теплових процесiв у природному середовищi, умови переходу речовини з одного агрегатного стану в iнший, вплив теплотехнiки на оточуюче середовище; аналiзувати графiки теплових процесiв, зокрема пiд час плавлення твердого тiла; пояснити перебiг теплових процесiв пiд час теплообмiну, тепловий баланс як наслiдок закону збереження енергiї в теплових процесах, принцип дiї двигуна внутрiшнього згоряння, парової турбiни; обґрунтувати змiни агрегатного стану речовини на основi атомно-молекулярного вчення про будову речовини;

здатний спостерiгати за перебiгом рiзних теплових процесiв; вимiрювати питому теплоємнiсть речовини, ККД нагрів­ника; користуватися термометром, калориметром;

дотримується правил безпеки пiд час роботи з нагрівниками;

може розв’язувати задачi, застосовуючи формули кiлькостi теплоти, теплоти згоряння палива, ККД нагрівника, теплоти плавлення i кристалiзацiї, теплоти пароутворення i конденсацiї, рiвняння теплового балансу.


Учень:

називає два роди електричних зарядiв, одиницю електричного заряду, способи виявлення електричного поля;

наводить приклади електризацiї тiл у природi, електростатичної взаємодiї, впливу електричного поля на живi органiзми;

розрiзняє точковий заряд i заряджене тiло, електричний заряд i електричне поле;

формулює означення електричного заряду i електричного поля, закон Кулона;

записує формулу сили взаємодiї двох точкових зарядiв (закон Кулона);

може описати модель точкового заряду; класифiкувати електричнi заряди на позитивнi й негативнi; характеризувати електрон як носiя елементарного електричного заряду, йон як структурний елемент речовини; пояснити механiзм електризацiї тiл, принцип дiї електроскопа; обґрунтувати дискретнiсть електричного заряду, взаємодiю заряджених тiл наявнiстю електричного поля;

здатний спостерiгати електростатичну взаємодiю; дотримуватися правил безпеки пiд час роботи з накопичувачами електричних зарядiв високої енергiї; користуватися електроскопом;

може розв’язувати задачi, застосовуючи закон Кулона.


Учень:

називає теплову, магнiтну, хiмiчну дiї електричного струму, елементи електричного кола, джерела електричного струму, одиницi сили струму, напруги, електричного опору, електрохiмiчного еквiвалента, параметри струму, безпечнi для людського органiзму;

наводить приклади використання електричного струму в побутi, на виробництвi, застосування електролiзу у промисловостi, термiстора в технiцi; розрiзняє провiдники, напiвпровiдники i дiелектрики;

формулює означення електричного струму, сили струму, опору провiдника, закони Ома для дiлянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу;

записує формули сили струму, напруги, опору для послідовного і паралельного з’єднання провідників, залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу, роботи та потужності електичного струму, законів Ома для ділянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу;

може описати будову амперметра, вольтметра, реостата, механізм електролізу, самостійного і несамостійного розрядів у газах; класифікувати речовини на провідники, напівпровідники та діелектрики; характеризувати умови існування електричного струму, способи зміни сили струму і напруги в електричних колах, електроенергетику та її роль в житті людини і суспільства; пояснити природу струму в металах, напівпровідниках, діелектриках, розчинах і розплавах електролітів, газах; обґрунтувати природу електричного струму в металах, розчинах електролітів, напівпровідниках, газах на основі електронних уявлень, історичний характер розвитку знань про електрику;

здатний спостерігати явища, викликані електричним струмом у різних середовищах; складати електричні кола і схематично їх зображувати; вимірювати силу струму, напругу, електричний опір, потужність споживача електроенергії; користуватися різними джерелами струму (гальванічні елементи, акумулятори, блок живлення), амперметром, вольтметром, реостатом, дільниками напруги, лічильником електроенергії; дотримуватися правил безпеки та експлуатації під час роботи з електричними приладами; досліджувати параметри електричних кіл при по­слідовному і паралельному з’єднанні споживачів;

може розв’язувати задачі, застосовуючи формули сили струму, напруги, опору провідника, законів Ома для ділянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу; робити розрахунки простих електричних кіл, шукати значення фізичних величин за таблицями.


Учень:

називає полюси магнітів, способи виявлення магнітного поля, прилади, в яких використовується електромагнітна взаємо­дія;

наводить приклади магнітної взаємодії, застосування електромагнітних явищ, впливу магнітного поля на живі організми;

формулює правило свердлика, лівої руки;

може описати дослід Ерстеда, властивості магнітного поля Землі, принцип дії електромагніта, результат дії магнітного поля на провідник зі струмом, дослід Фарадея; характеризувати основні властивості постійних магнітів, магнітне поле провідника зі струмом, колового струму; суть явища електромагнітної індукції; пояснити природу магнітного поля, спосіб промислового одержання електричного струму, принцип дії електричного двигуна, електровимірювальних приладів;

здатний спостерігати електромагнітні явища, спектри маг­нітних полів; складати електромагніт; користуватися електродви­гуном постійного струму;

може визначати напрям силових ліній магнітного поля струму, застосовуючи правило свердлика, напрям дії магнітного поля на провідник зі струмом, застосовуючи правило лівої руки.

Учень:

називає складові атомного ядра, види радіоактивного випромінювання, основні характеристики альфа-, бета- та гамма-випромінювання; рівні радіоактивного фону, допустимі для жит­тєдi­яль­нос­ті людського організму;

наводить приклади радіоактивних перетворень атомних ядер;

формулює означення радіоактивності, активності радіонук­ліда; записує формулу дози випромінювання, потужності радіо­активного випромінювання;

може описати дослід Резерфорда, ядерну модель атома, протонно-нейтронну будову ядра атома; класифікувати види радіоактивного випромінювання; характеризувати природний радіоактивний фон, його вплив на живі організми; оцінити активність радіонукліда за табличними даними; пояснити йонізуючу дію радіоактивного випромінювання; здатний проводити дозиметричні вимірювання радіоактивного фону; користуватися дозиметром;

може розв’язувати задачі, застосовуючи формули активності радіонукліда, поглинутої дози випромінювання, потужності ра­діоактивного випромінювання.


Учні: визначають роль фізики як фундаментальної науки сучасного природознавства, наводять приклади застосування фi­зич­них знань у сфері матеріальної і духовної культури; характеризують історичний шлях розвитку фізичної картини світу; оцінюють роль фізичних методів дослідження в інших природничих науках; роблять висновки про визначальний вплив досягнень сучасної фізики на зміст науково-технічної революції; обґрунтовують необхідність цивілізованого ставлення людини до природи та екологічну виваженість використання фізичного знання в суспільному розвитку людства.





Скачати 0.51 Mb.
залишити коментар
Сторінка3/3
Дата конвертації30.09.2011
Розмір0.51 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх