Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни icon

Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни


1 чел. помогло.
Схожі
Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни...
Нових надходжень літератури в бібліотеку в березні-квітні 2006 року...
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Рівне 2009...
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації...
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система організації...
Навчальна програма дисципліни. Робоча навчальна програма...
Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни банківське право для студентів навчально-наукового...
Комплекс дисципліни «географія туризму світу» Викладач: асистент П. П...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни актуальні проблеми банківського права для студентів...
1. Аналіз науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у закладах освіти району...
1. Аналіз науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у закладах освіти району...



страницы: 1   2   3   4   5   6   7
повернутися в початок
Тема 2. Сіткове планування. Різновид сіткових графіків. Правила побудови сіткових графіків


2.1 Сіткові графіки

Сітковий графік - це сіткова модель, що складається із комплексу операцій у вигляді стрілок і кілець і відображають логічний взаємозв'язок, взаємообумовленість всіх операцій і встановлену послідовність їх виконання.

Сіткові графіки дозволяють:

- найбільш повно моделювати виробничий процес;

- виділяти роботи, від яких залежить термін виконання всієї програми і сконцентрувати необхідні сили і засоби;

- ширше використовувати ЕОМ в організації і плануванні будівельних робіт;

- з високою математичною точністю аналізувати і керувати виробничими процесами;

- знаходити оптимальні варіанти вирішення (оптимізація у часі, по ресурсам, по вартості);

- можливість здійснювати контроль і аналіз інформації про фактичний хід виконання робіт з метою запобігання їх зриву і порушення планових термінів;

- правильно розподіляти і перерозподіляти ресурси;

- оперативно координувати діяльність великої кількості генпідрядних і субпідрядних організацій, що приймають участь у будівництві;

- запобігати застосуванню необґрунтованих вольових рішень з боку керівника будовою.

Сіткові графіки дають такі переваги перед лінійними:

1. Забезпечується наочне уявлення про технологічну послідовність робіт.

2. З'являється можливість прогнозувати хід будівництва, тобто передбачити як відхилення від графіку буде впливати на виконання наступних робіт і на термін будівництва.

3. Встановлюється вся сукупність зв'язків між окремими роботами.

4. Виявляються роботи, що визначають тривалість будівництва об'єктів, або їх комплексу (роботи критичного шляху).

5. Керівництво отримує можливість зосередити основну увагу і зусилля на роботах від яких залежить термін будівництва.

6. Не потрібно багаторазово складати заново СГ, при зміні умов на будівництві об'єктів.

7. В процесі складання і розрахунків СГ беруть участь виконавці робіт, які мають великі знання і досвід.

8. Ефективно використовується для розрахунків ЕОМ.


2.2 Елементи сіткових графіків

В основу побудови сіткової моделі закладається три таких поняття: - робота; - подія; - шлях.

Основними параметрами сіткового графіка, що відображають технологічні і раціональні взаємозв'язки процесу виконання БМР, є робота і подія, а вихідними - сітка, критичний шлях і резерви часу.

Ця технологічна послідовність на СГ позначається стрілками і кільцями:




Рис.2.1 Схема сіткового графіку з кодуванням робіт


Роботою в СГ називається будь-який виробничий процес, що
протікає в часі між двома подіями, в якому приймають участь люди,
машини і на графіку позначається стрілкою




В СГ дозволяються такі види робіт:

- дійсна робота - це виробничий процес, що вимагає витрат часу і ресурсів, який приводить до досягнення певних результатів, наприклад, цегляна кладка стін, влаштування фундаментів, монтування каркасу будівлі і т. ін.




Над стрілкою пишеться "назва роботи", а під нею – тривалість роботи в днях, кількість працюючих у кожну зміну.

- очікування - технологічна або організаційна перерва між роботами, вона не вимагає витрат ресурсів, проте займає час, наприклад, природне висихання штукатурки, твердіння бетону і т.п.

Технологічне очікування.


На графіку показується так:



якщо бригада теслярів зайнята на інших роботах і по причині не виконуються роботи по розпалубці бетонних конструкцій, тоді це приклад організаційного очікування.

- Залежність (зв'язок) чи Фіктивна робота - вводиться для відображення технологічних і організаційних взаємозв'язків робіт, вона не вимагає ні часу, ні ресурсів і зображена пунктирною лінією




Залежність може бути:

- технологічною - це взаємозв'язок робіт, обумовлена технологічна можливість будівництва об'єкта, наприклад, монтаж стін наступного поверху не може бути розпочатий доти не закінчений монтаж стін попереднього поверху і монтаж каркасу даного поверху.




Рис.2.2 Схема сіткового графіку з фіктивною роботою


- організаційною - вона відображає прийняту організацію роботи бригад і механізмів на будівництві об'єкту, наприклад: монтаж фундаментів і колон прийнято робити одночасно двома ланками робітників на різних ділянках.

- умовною - це залежність, яка обумовлює постачання необхідного устаткування, матеріалів, конструкцій, а також, яка відображає інші взаємозв'язки, що випливають із умов будівництва.

Подія - це факт закінчення однієї, або декількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних робіт і на відміну від роботи не є процесом і не вимагають витрат і засобів, здійснюються роботи.

Подія, яка стоїть на початку роботи, називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи - кінцевою. Початкова подія визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт.

Перша подія сіткового графіку є вихідною і визначає початок виконання програми, тобто вона не має попередніх робіт в рамках СГ, що розглядається, а остання подія яка визначає досягнення кінцевої мети є завершальною і немає ніяких наступних робіт.

По кількості завершальних (цільових) подій сіткові моделі і графіки (а графік - це коли у сітковій моделі розраховані тимчасові параметри) класифікують на одноцільові і багатоцільові.

У кожному одноцільовому графіку є одна початкова і одна кінцева подія, всі інші події вважаються проміжними.

Будь-яку роботу можна позначити номерами двох подій - початковою і кінцевою, наприклад, якщо виходить із події 2, а входить у подію 3, тоді вона позначається шифром (чи кодом) - 2-3.

В СГ також є попередні і наступні роботи.

Попередніми - називаються роботи, виконання яких є обов'язковою умовою для розпочинання кожної роботи. Виконання попередніх робіт відкриває фронт для починання наступної роботи, або вказує на те, що вивільняються необхідні ресурси.

Наступними - називаються роботи, для яких одним із обов'язкових умов розпочинання є виконання кожної даної роботи.

Кожна робота СГ визначається тривалістю (tm-n) - тобто часом який необхідний для виконання і має два терміни початку і закінчення (ранній і пізній).

^ Ранній термін початку () - це самий ранній із можливих термінів, коли може бути розпочата дана робота від вихідної події, при умові виконання усіх попередніх робіт.

Ранні початок роботи визначається протяжністю самого довгого шляху від вихідної події до початку даної роботи.

(2.1)

Ранній початок усіх робіт, які виходять з вихідної події приймаються рівними 0.

(2.2)

Всі роботи, що виходять з однієї події мають однаковий ранній початок.

(2.3)

Ранній початок наступної роботи визначається максимальним терміном всіх попередніх робіт.

(2.4)

Ранній термін закінчення роботи (tm-n) - це час закінчення роботи, якщо вона розпочата в самих ранній із можливих термінів, визначають суму раннього початку і тривалість даної роботи:

(2.5)

^ Пізній термін закінчення робот - це самий пізній із припустимих термінів закінчення роботи, при якому не збільшується загальна тривалість робіт.

Розрахунок пізніх термінів закінчення робіт виконується після визначення всіх ранніх термінів початку і закінчення робіт в зворотному напрямку від завершальної події до вихідної.

(2.6)

Якщо з кінцевої події даної роботи виходить декілька (дві і більше) наступних робіт, то пізнє закінчення цієї роботи визначається по мінімальному значенню пізнього початку наступних робіт.

(2.7)

^ Пізній термін початку робот - це самий пізній із допустимих термінів початку роботи при якому не збільшується тривалість робіт:

Розрахунок пізніх термінів закінчення і розпочинання робіт СГ виводить зворотнім ходом послідовно від завершальної події до вихідної після того, як розраховані всі ранні терміни робіт.

Будь-яка послідовність робіт в СГ, у якій кінцева подія попередньої роботи співпадає із початковою подією наступної роботи, називається шляхом, тобто це безперервна послідовність робіт. В СГ його довжина визначається сумою тривалості робіт, що його складають.

В СГ між вихідною і завершальною подіями є декілька шляхів (рис.2.3).





Рис.2.3 Схема розрахунку сіткового графіка


1-2-6-7 = 2+5+1 = 8 1-2-3-4-7 = 2+3+8+4 = 17

1-3-5-6-7 = 4+8+1+1 = 14 1-2-5-7 = 2+6+4 = 12

1-2-3-5-6-7 = 2+3+8+1+1=15 1-4-5-7 = 7+2+4 = 13

1-5-6-7 = 2+6+1+1 = 10 1-3-5-7 = 4+8+4 = 16

1-4-5-6-7 = 7+1+2+1+2 = 11

Самий довгий шлях 1-2-3-5-7=17 днів.

Загалом існує чотири види шляхів:

- повний шлях - це шлях від вихідної до завершальної події СГ, наприклад,

1-4-7; 1-2-3-4-5-7; 1-3-5-8-7 і т.д.

- шлях, що знаходиться попереду даної події - це шлях від вихідної події до даної, наприклад, для події 5 він може бути таким 1-2-3-5; 1-2-5; 1-4-5; 1-3-4-5 і т.д.

- шлях, що йде за даною подією - це шлях від даної події до завершальної, наприклад, для події 3 він може бути таким: 3-4-5-7; 3-5-8-7; 3-4-7 і т.д.

- шлях між подіями - це шлях, що з'єднує будь-які дві події СГ, ні одна із яких не є завершальною, ні вихідною.

^ Критичним шляхо називається повний шлях, який має найбільшу тривалість із усіх повних шляхів, позначається кольоровою чи подвійною стрілкою, його тривалість визначає термін будівництва: Ткр = 17 днів.

В СГ може бути декілька критичних шляхів (але не бажано), а роботи, що лежать в них, називаються критичними.

Скорочення, або збільшення тривалості критичного шляху відповідно скорочує чи збільшує загальну тривалість зведення будівлі.

Шлях, тривалість якого менше періоду контролю, називається підкритичним чи близько критичним, це 1-3-5-7; 1-4-7.

Роботи, які не лежать на критичному шляху, мають деякий резерв часу, під яким розуміється допустимі зсуви термінів здійснення подій і виконання робіт, які не змінюють термінів завершальної події.

У зв'язку з цим виконання робіт, які не лежать на критичному шляху, можна уповільнювати чи прискорити у визначених межах. І це ніяк не вплине на кінцевий результат завершення програми.

Наявність резервів часу має велике практичне значення, так як дозволяє керівникам вільно маневрувати ресурсами. Кожна некритична робота має 2 види резервів часу: загальний (повний); частковий (вільний).

^ Загальний резерв часу (Rm-n) - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без збільшення критичного шляху

(2.8)

^ Пастковий резерв часу (Чm-n) - це максимальний термін, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без зміни ранніх термінів початку наступних робіт.

(2.9)

Частковий резерв часу не може бути більшим по своїй величині загального, він або дорівнює йому, або менший, або дорівнює нулю. На критичному шляху:

(2.10)

^ 2.3 Правила побудови СГ

В сітковій моделі зведення будівлі чи споруди, яка формується кожна робота повинна мати конкретний зміст і точний фізичний об'єм, виконується в заданій технологічній послідовності.

Перед побудовою сітки СГ необхідно установити номенклатуру робіт і по кожній із них виявити:

- роботи, які повинні, бути закінчені до початку даної роботи;

- роботи, які можуть бути розпочаті після завершення даної роботи;

- роботи, які можуть виконуватись паралельно із виконанням даної роботи.

Порядок побудови сітки може бути різним:

- від початку до кінця, або навпаки;

- від проміжних подій в обидва боки:

При побудові сіткових моделей для правильного відображення взаємозв'язків між роботами необхідно дотримуватись деяких правил:

1. Напрям стрілок-робіт необхідно приймати зліва - направо.

2. Форма графіка повинна бути простою, без зайвих перетинань, більшість робіт необхідно зображати горизонтальними лініями.

3. При виконанні одночасно декілька паралельних робіт не можна мати в СГ роботи однакового коду.

Ось, наприклад, такі роботи, як: розробка ґрунту екскаватором, навантаження його в автосамоскиди і планування ґрунту бульдозером у відвалі.

4. Кожний графік повинен мати одну початкову подію (якщо по умовам будівництва початкових подій декілька, тобто одночасне розпочинання робіт на різних об'єктах, в графіку необхідно відображати зв'язок початкової події із однією початковою подією через фіктивну роботу і одну кінцеву подію (якщо задача окремих об'єктів передбачена не одночасно, тоді кінцевою подією для всього комплексу приймається здача останнього об'єкту, а кінцеві події окремих об'єктів на графіку з'єднуються фіктивними роботами з кінцевою подією комплексу).

5. Дана робота, очікування і залежність повинні мати власний шифр у вигляді номеру їх початкової і кінцевої події.

6.Якщо ті або інші роботи розпочинаються після-часткового виконання попередньої роботи, тоді цю-роботу необхідно поділити на частини, при цьому кожна частина роботи в графіку вважається самостійною і має попередні і наступні події. Наприклад, роботи по влаштуванню фундаментів можуть розпочинатись по захватках після виконання земляних робіт на цих захватках (рис.2.4 в,г).

7. Якщо для початку однієї роботи "0" необхідне виконання попередніх робіт "А" і "Б", а для початку іншої роботи "Д" - виконання однієї з цих робіт "А", тоді в СГ вводиться додаткова подія 6 і залежність (фіктивна робота) 6-7 (рис.2.5).

"А" для попереднього випадку, наприклад, монтування фундаментів на ІІ-захватці (робота3-6) може розпочатись тільки після закінчення земляних робіт на ІІ-захватці (залежність 3-4) і після закінчення монтування фундаментів на І-захватці (робота 2-5).

8. Якщо після закінчення роботи "А" розпочинається робота "Б" і після закінчення роботи "Б" - робота "Д", а для початку роботи "Г" необхідне закінчення двох робіт "А" і "Б", тоді вводиться дві залежності 12—14 і 13-14.

Наприклад, роботи по влаштуванню бетонної підлоги на І-захватці (робота І4-І7) можуть розпочатись тільки після закінчення на цій захватці попередніх робіт по відсипці пішчаної підготовки під підлогу і влаштуванні в її товщі різних трубних і інших розводок, що відображено на графіку залежності 12-14 і 13-14 (рис.2.6).




а) не вірно




б) вірно




в) не вірно



г) вірно


Рис.2.4 Схеми побудови сіткового графіка



а) не вірно



б) вірно


Рис.2.5 Схеми побудови сіткових графіків





Рис.2.6 Схеми побудови сіткових графіків


9. В СГ не повинно бути "тупиків", "хвостів" і замкнених "циклів". Тупик - подія (окрім завершальної), із якої не виходить жодна робота.

"Хвіст" - подій (окрім вихідної), в яку не входить ні одна робота.

"Цикл" - замкнений контур, в якому всі роботи повертаються до тієї події, із якої вийшли.

10. В СГ, який має самостійну мережу, можливі укрупнення за рахунок введення однієї роботи замість робіт із тривалістю рівній максимуму по одному із шляхів (рис.2.7).



а) до укрупнення



б) після укрупнення


Рис.2.7 Схема укрупнення сіткового графіка


11. Укрупнення проводиться за такими правилами:

а) група робіт у СГ може показуватись як одна робота, якщо в цій групі є одна початкова і одна кінцева подія;

б) укрупнювати в одну роботу необхідно тільки такі роботи, які закріплені за одним виконавцем і бригадою, дільницею, БМУ і т.п.

в) в укрупнену вітку неможливо вводити нові події, яких не було в детальному графіку до укрупнення;

г) назва робіт в укрупненому графіку повинна бути ув'язана із назвою робіт до укрупнення;

д) коди подій, що зберігаються в укрупненому графіку, повинні бути такими ж , як і в детальному графіку.

12. В СГ потокового будівництва не повинно бути "прострілів" тобто при зображенні потокових робіт особлива увага приділяється правильній розбивці робіт на захватки і виявлення взаємозв'язків суміжних робіт. Для наступних потоків повинні бути виключені фіктивні залежності (рис.2.8 б).



а) не вірно



б) вірно

Рис.2.8 Правила побудови сіткових графіків


^ 2.4 Різновидність СГ

Розрізняють одноцільові, багатоцільові, первинні, часткові і комплексні сіткові графіки.

СГ, які ставлять за мету досягнення кінцевої мети і закінчуються однією завершальною подією, називаються одноцільовими; а ті СГ, які мають за мету досягти декілька кінцевих результатів і закінчуються декількома завершальними подіями, називаються багатоцільовими.

Первинний СГ - це графік виконання одного виду робіт, наприклад, цегляна кладка стін.

Частковий СГ - включає роботи, які виконуються окремими буд. організаціями на відокремлених частинах об'єкту, або на поодиноких об'єктах в цілому (виконання опоряджувальних робіт).

Комплексний СГ - відображає усі види робіт по будівництву об'єкту, або комплексу, які виконуються разом різними буд. організаціями, вони складаються на основі часткових.

В залежності від призначення СГ бувають укрупнені і деталізовані.

Укрупненні СГ - відображають головні події і роботи по будівництву окремих об'єктів чи їх комплексів. Ці графіки розраховані на міністерства, або їх головні управління.

Деталізовані СГ - відображають всі події роботи окремих об'єктів, або їх комплексів і призначені для будівельно-монтажних трестів, управлінь, дільниць.


^ 2.5 Вихідні данні для розроблення СГ

Такими даними виступають:

1. Тех. документація на будівництво.

2. ПОБ і ПВР, технологічні карти.

3. Проектні і фактичні дані про технологію і організацію будівництва подібних об'єктів.

4. Діючі норми і розцінки на БМР.

5. Відомості про структури, що уже склалися і наявність ресурсів БМО, а також МТБ будівництва і про укладені договори, з підприємствами будіндустрії, заходами, постачальниками обладнання.


^ 2.6 Порядок розроблення СГ

Перед складанням СГ будівництва об'єкту необхідно провести виробничий аналіз проекту будівництва і скласти номенклатуру БМР, які будуть виконуватись.

Кожна робота і її результат повинні мати чітке визначення.

Потім по правилам, які наведені вище, розробляється побудова і схема сіткового графіка, який забезпечений технологічну послідовність робіт.

Розробка СГ складається із семи етапів:

І етап - вивчення проектно-кошторисної документації, визначення черговості зведення об'єктів, уточнення виробничих потужностей БМО, розчленування буд. комплексу на частини, закріплення їх за відповідальними виконавцями.

II етап - розробка і представлення відповідальними виконавцями детальних первинних. СГ на закріплений за ними об'єкт.

III етап - "зшивання" СГ в один зведений СГ службою СПУ.

IV етап - виконання перевірочного розрахунку зведеного СГ, визначення критичного шляху і робіт, що знаходяться на ньому, а також розрахунок ранніх і пізніх термінів розпочинання і закінчення робіт і резервів часу у них.

V етап - порівняння отриманого при розрахунку терміну будівництва із заданим (нормативним) терміном і при необхідності, коректують і оптимізують по часу.

VI етап - "прив'язка" прийнятого варіанту СГ до календарного терміну.

VII етап - доведення графіка до відома відповідальних виконавців, де показані реальні терміни виконання кожної роботи.


^ 2.7 Побудова СГ в масштабі часу

З самого початку для розрахунку параметрів СГ будується у вигляді масштабної моделі. Але після розрахунку виникає потреба подати його в більш наглядній і звичній формі доступної для використання на будь-якому рівні управління, тобто в масштабі часу.

Такий графік легко коректувати і зручно зробити виборку переліку робіт по ділянкам.

Переведення безмасштабного графіка в масштабний може бути виконаний або при збереженні сіткової моделі побудови графіка шляхом перекреслення його в масштабі часу після розрахунку, або ж переведенням СГ в лінійний графік (лінійну діаграму) (рис.2.9).



Рис.2.9 Схема побудови сіткового графіка в масштабі часу


Тут тривалість роботи визначають горизонтальною проекцією стрілки робіт, а шлях - їх сумою.

Масштабний графік завжди будують по раннім термінам, а інколи по пізнім, здійснення подій.

В першому випадку величина проекції на вісь часу стрілки, з'єднуючої дві події, дорівнює сумі тривалості відповідної роботи і її часткового резерву, в другому випадку - сумі тривалості відповідної роботи і частини її загального резервного часу, що залишився після використання загальних резервів часу на всіх попередніх роботах.

Побудову СГ бажано розпочинати із занесенням критичних робіт, дійсна тривалість яких визначає термін виконання програми.

^ Прив’язку поді до встановлених термінів здійснюється шляхом проставлення дати біля кожної події.

Масштабний СГ зручний для контролю за ходом робіт, оскільки, дозволяє швидко знаходити роботи, які виконуються з обумовлений період, встановлювати їх випередження чи відставання в разі необхідності перерозподіляти ресурси.


^ 2.8 Оптимізація СГ

Розрахунок СГ проводять, виходячи із припущення, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами.

В дійсності ж ресурси обмежені. Відсутність тих чи інших ресурсів приводить до зміни послідовності робіт.

Необхідність коректування сітки виникає, коли вже після складання і розрахунку виявляється, що тривалість робіт, по графіку не відповідає завданню:

- для виконання робіт в заплановані строки не вистачає робочої сили, матеріалів і ін. ресурсів;

- або те і інше разом, тобто він не завжди відповідає заданим термінам і можливостям організації виробництва, тому складений графік підлягає коректуванню (оптимізації) із урахуванням існуючих обмежень.

На практиці СГ спочатку коректують по часу, а вже потім по ресурсам.

В загальному вигляді оптимізація СГ виконується по:

- часу;

- працюючим;

- матеріалам;

- вартості.

Після кожного корегування робиться перевірочний розрахунок усіх тимчасових параметрів сітки: заново визначається критичний шлях, кількість критичних робіт, які збільшуються з кожним корегуванням і резерву часу.

Коректування по часу проводиться в тих випадках, коли:

- Ткр < Тнорм (є додатковий резерв часу), або

- Ткр > Тнорм (немає резерву)

Головна задача, що вирішується при цьому, полягає в прискоренні тих робіт із яких складається критичний шлях.

Існує декілька способів приведення СГ у відповідність із заданими термінами.

а) перерозподіл трудових ресурсів - це переведення бригад (ланок),
робітників, які працюють на роботах, що мають резерви часу, на ті
роботи, що не мають таких резервів, тобто критичні і підкритичні
ділянки шляху:

б) суміщення технологічних процесів у часі і розроблення робіт з
метою більш швидкого надавання фронту робіт для паралельного
виконання Інших робіт, тобто запровадження ділянки і захватки:

в) залучення додаткових ресурсів для паралельного виконання робіт:

г) зміна технології мережі внаслідок перегляду технології виконання
робіт, тобто в заміні монолітних з/б конструкцій на збірні, або у
підвищенні заводської готовності деталей і матеріалів:

д) заміна одних методів іншими, що дозволяють сумістити критичні
роботи і організувати 2-х і 3-х змінну працю на "вузьких" ділянках.

Процедура коректування графіка може виконуватись неодноразово, перш ніж буде отриманий бажаний результат, а коли він не досягається, тоді необхідно визнати, що при наявних ресурсах попередньо встановлений термін закінчення будівництва нереальний і його потрібно змінити, а якщо і це не можливо - тоді на будівництво направляти додаткові ресурси (люди, механізми).

При переведенні корегування у часі рекомендується зменшувати тривалість не тільки критичних робіт, але і робіт, що лежать на підкритичних шляхах, так як останні легко можуть стати критичними, особливо при значному скороченні термінів виконання критичних робіт.

Ресурси, що використовуються у будівництві бувають:

- невідновлювальні (матеріали, кошти…);

- поновлювальні (робочі, ІТР, механізми...).

Корегування по робочій силі спрямоване на вирішення

таких завдань:

- виходячи із вимог потокової організації будівництва зберегти постійний склад провідних бригад і забезпечити безперервність їх роботи;

- рівномірно розподілити робочу силу;

- мінімізувати кількість робочої сили в рамках наявних резервів часу, так як кожна БМО, яка має у своєму розпорядженні постійні і обмежені людські ресурси.

Проектування по робочій силі здійснюється трьома способами;

а) пересунути виконання робіт на пізніші терміни вправо в межах резерву часу;

б) збільшенням тривалості роботи в рамках тих же резервів часу із
одночасним зменшенням кількості робітників;

в) одночасним використанням перших двох.

Таким чином, коректування, по людським ресурсам повинно завжди виконуватись із врахуванням наявного складу в буд. організаціях.

Коректування по матеріалам. Невідповідність між потребою в ресурсах передбачених СГ і можливостями постачальника хід виконання програми і призводить до зриву директивного графіка. Тому, відібравши із загальної номенклатури матеріалів, такий, який є основним при виконанні даної програми або зв'язаний з обмеженими можливостями постачальника, перерозподіляють цей матеріал для забезпечення більш рівномірного споживання.

Перерозподіл ресурсів проводиться за рахунок використання часткових резервів часу окремих некритичних робіт. Після коректування СГ по одному виду матеріалу приступають до іншого.

Планування раціонального використання ресурсів, які має в розпорядженні БМО, із урахуванням їх кількісного складу і призначення за допомогою вирішення багатосіткових і багатоцільових завдань набуває все більшого значення.

Орієнтуючись на загальні, принципові напрямки постановку і вирішення задач оптимізації, можна згрупувати ці розробки так:

1. Група розробок, які ставлять за мету вирішити задачу мінімізації часу будівництва при обмежених ресурсах; ці розробки можна поділити на декілька груп:

а) метод розподілення потужностей при зміні й інтенсивності виконання робіт;

б) метод розподілення поновлювальних ресурсів при постійній інтенсивності виконання робіт;

в) метод оптимального планування із урахуванням обмежень по невідновлювальним ресурсам.

2. Група розробок, які вирішують задачі використання наявних ресурсів при заданих термінах будівництва.

3. Група розробок, які вирішують задачі оптимального планування при взаємному зв'язку з іншими задачами.

Сюди відносяться такі відомі в наш час методи планування, як "калібровка", "А - план", метод Донецькоргтехбуду, "Акорд", "Ресурс" і ряд інших.

До коректування СГ по грошовим ресурсам змушує вдаватися при обмежених асигнуваннях. Припустимо, що на наступний рік може бути виділено для реалізації даної розробки, скажімо не більше 7,5 млн. грн., а згідно СГ річна програма робіт підрахована у 8 млн. грн. Це приводить до необхідності частину некритичних робіт, виконання яких передбачено на кінець наступного року, перемістити на наступний рік в рамках наявних часткових резервів часу.

Така пересувка не подіє на кінцевий термін виконання цієї програми.


^ 2.9 Застосування СГ в управлінні будівельним виробництвом.

Застосування СГ у плануванні будівельних об'єктів і комплексів і особливо на річну програму підрядної організації, оптимізації планових рішень із використанням ЕОМ, використання СГ в оперативному управлінні поряд із технічними засобами
диспетчеризації є не тільки показником ефективного управління, але і передумовою для подальшого успішного впровадження АСУ, при допомозі СПУ (служба планування управління).

^ Основними задачам при цьому є:

- збір і надання вихідної інформації;

- формування сіткових моделей;

- контроль і вироблення регулюючих дій;

- аналіз прийняття рішень і їх оформлення;

- виконання.

^ Служба СП здійснює керівництво комплексом робіт, затверджує календарні плани і приймає рішення про їх зміну на випадок переміни зовнішніх умов, про виділення додаткових ресурсів для нижчестоящих рівнів, вирішує конкретні ситуації.

Відповідальні виконавці виконують такі функції:

- подають початкові варіанти фрагментів сіткової моделі;

- задають вихідні оцінки варіантів;

- оцінюють стан плану і передають службові СПУ інформацію про фактичний стан робіт і прогноз майбутнього становища на заданий термін;

- беруть участь разом із службою СПУ в підготовці рекомендацій

- несуть відповідальність за терміни і вірогідність поданої інформації.


Контрольні питання

1. Поняття про сітковий графік.

2. Поняття про критичний шлях.

3. Вихідні дані для розробки сіткового графіка.

4. Поняття про оптимізацію сіткового графіка.

5. Сітковий графік в масштабі часу.





Скачати 1,85 Mb.
залишити коментар
Сторінка2/7
Дата конвертації30.09.2011
Розмір1,85 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6   7
хорошо
  1
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх