Конспект лекцій з дисципліни Охорона праці в галузі Цигилика Л. О icon

Конспект лекцій з дисципліни Охорона праці в галузі Цигилика Л. О


1 чел. помогло.
Схожі
Охорона праці в галузі...
Навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти...
Робоча програма Здисципліни „Охорона праці в галузі та цивільна оборона” (назва дисципліни за...
Конспект лекцій з курсу «охорона праці в галузі»...
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” для студентів спеціальності 040106  „Екологія...
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” для студентів спеціальності 040106  „Екологія...
Навчальний графік з дисципліни “Охорона праці в галузі та цивільна оборона ”...
Навчальний графік з дисципліни «Охорона праці в галузі та цивільна оборона»...
Робоча навчальна програма кредитного модулю “...
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі» для...
Конспект лекцій...
Конспект лекцій...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4






Конспект лекцій з дисципліни


Охорона праці в галузі


Цигилика Л. О.

1. Обов’язки адміністрації з охорони праці.

Служба охорони праці вирішує завдання :

  1. забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування будівель і споруд ;

  2. забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту

  3. професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці

  4. професійного добору виконавців для визначених видів робіт


Служба охорони праці виконує таків основні функції :

  1. опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності кожного підрозділу і кожної посадової особи

  2. проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці

  3. складає разом з структурними підрозділами під-ва комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого сереждовища.

  4. проводить для працівників вступний інструктаж

  5. організовує : забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями ; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів; розробку планів роботи підприємства щодо створення нешкідливих умов праці ; роботу методичного кабінетуохорони праці, пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження агітації, оформлення організаційних стендів ;

  6. бере участь в : розслідуваннях нещасних випадків та аварій; формування фонду охорони праці на підприємстві і розподіл його коштів ; роботі комісії з питань охорони праці під-ва ; роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням обєктів виробничого та соціального призначення; роботі постійно діючій комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

  7. сприяє впровадженню у вир-во досягнень науки і техніки, у тому числі ергономіки і прогресивних технологій, сучасних засобів колективного і індивідуального захисту населення і навколишнього середовища

  8. розглядає листи, заяви і скарги з питань охорони праці

  9. надає методичну допомогу працівникам структурного підрозділу підприємства у розробці заходів з питань охорони праці

  10. готує проекти наказівта розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства

  11. розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоровя працівника або людей, які їх оточують.

  12. контролює : дотримання чинного законодавства, міжгалузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці ; виконання приписів органів державного нагляду ; відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного і індивідуального захисту працюючих ; наявність технологічної документації на робочих місцях ; своєчасне проведення навчання і інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно побутовими приміщеннями ; організацію питного режиму, надання працівникам пільг і компенсацій повязаних з важкими і шкідливими умовами праці ; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів; проходження попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих важкими і шкідливими умовами праці ; проходження щорічних обовязкових медичних оглядів осіб віком до 21 року ; виконання заходів, наказів розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування

  13. здійснює звязок з медичними закладами, з науковими і іншими організаціями з питань охорони праці, організовує впровадження їх рекомендацій.


_____________________________________________________________________


2. Технічне навчання і інструктаж працюючих.

4.2.1. Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

4.2.2. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу (додаток 7), який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

4.2.3. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

4.2.4. Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

4.2.5. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і

зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

4.2.6. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.

4.2.7. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).

4.2.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

4.2.9. Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.

4.2.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 9). При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

4.2.11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці.

До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інстру-ментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.


  1. Державний нагляд за охороною праці.





Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-право­вих актів про охорону праці здійснюють:

Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці);

органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Мініс­терства екології та природних ресурсів України;

органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожеж­ної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;

органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорониздоров'я України.

Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повно­важень, визначених положеннями про ці органи.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охо­рону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких гос­подарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні_ін-спектори) мають право:

безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;

зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матері­али органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відпові­дальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.


_____________________________________________________________________


4.Громадський контроль за охороною праці.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх обовязки і права.

Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форма власності, видів їх діяльності чи чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі. Уповноважені, в місячний термін після обрання, за рахунок власника проходять навчання з питань охорони праці відповідно до програми, розробленої службою охорони праці підприємства, погодженої з органом самоврядування трудового колективу та профспілкою і затвердженої керівником підприємства.

Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

— виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;

— забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють в межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;

— своєчасним і правильним розслідуванням, документальним формленням та обліком нещасних випадків та професійних

іворювань;

— використанням фонду охорони праці підприємства за його

призначенням, та інше.

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до ; розроблення розділу „Охорона праці" колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: в комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку у разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ;'ситуації, небезпечної для здоров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

Уповноважені з охорони праці мають право:

—безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;

— вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції

щодо усунення виявлених порушень;

— вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника , виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих;

— вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.

  1. Відповідальність за недотримання вимог з охорони праці.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністратив-ної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встанов-лено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом при-йняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охоро-ною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у Законі України «Про охорону праці» мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Максимальні розмі-ри та види штрафів, що можуть бути накладені службовими особами Держнаглядохо-ронпраці, визначаються чинним законодавством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушен-ня шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть мате-ріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушен-ня покладених на них обовязків, у тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується пев-ною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відпо-відальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавст-ва та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.


_____________________________________________________________________


  1. Дія електричного струму на людину. Види дії.

Розглядаючи електричні явища як чинник небезпеки, слід зауважити, що це фізичне явище досить давно використовується з лікувальною метою: фізіотерапія, електродіагностика, електро­стимуляція, дефібріляція, тощо.

Характер впливу - позитивний, негативний, а також інтенсивність відповідного впливу залежить від багатьох чинників, які будуть розглянуті нижче, але зараз відзначимо основний - силу електричного струму.

Дію електричного струму на людину поділяють на наступні види: біологічна, термічна (теплова), електрохімічна (електролітична) і механічна (динамічна).

Біологічна дія струму проявляється в подразненні і збудженні живої тканини організму, а також в порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормально діючому організмі і безпосередньо пов’язаними з його життєвими функціями. Це може супроводжуватися невимушеним, судомним скороченням м’язів, в тому числі м’язів серця та легенів. При цьому порушується кровообіг і робота органів дихання або повністю припиняється їхня діяльність.

Термічна (теплова) дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, що знаходяться на шляху проходження струму. Це може викликати в них значні функціональні розлади. Опіки можуть бути внутрішні і зовнішні.

Електрохімічна (електролітична) дія струму спричиняє розклад органічних рідин, в тому числі і крові, що супроводжується значними змінами їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму полягає у розшаруванні, розриві та інших механічних пошкодженнях різних тканин організму: м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легенів та ін., в наслідок електро-динамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари рідин від теплової дії струму.

Останні три види дії мають загальнофізичний характер, тобто вони властиві як живій, так і неживій природі. Перша - біологічна, властива тільки живій.

Різноманітність дії електричного струму на людину, її неконтрольованість, може призводити до негативних наслідків, тобто до електричних травм. Електрична травма - травма, що викликана впливом електричного струму або електричної дуги. ( Травма в перекладі з грецької - пошкодження, рана).

Електричні травми умовно поділяються на два види: місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму, і загальні, так звані електричні удари, коли уражається (або створюється загроза ураження) всього організму з-за порушення нормальної діяльності життєвоважливих органів і систем.

Протікання електричного струму викликає одночасну присутність всіх видів дії. Це зумовлено природою електричних явищ і біоелектричною природою живої тканини, але негативний вплив на людину може бути різній в залежності від обставин протікання

_____________________________________________________________________


  1. Електричні травми. Класифікація електричних травм.

Як вже вказувалось, загальні електричні травми (електричні удари) можуть призвести до загрози ураження всього організму людини вцілому з-за порушення нормальної роботи різних органів і систем в першу чергу серця, легенів, центральної нервової системи.

Степінь негативного впливу на організм електричних ударів різна. Самий слабкий електричний удар викликає ледве відчутні скорочення м’язів навколо місця входу або виходу струму, в найгіршому випадку він призводить до порушення і навіть повної зупинки діяльності легенів і серця, тобто до загибелі людини. При цьому місцевих пошкоджень організму може і не бути.

В залежності від наслідків ураження електричні удари можна поділити на наступні п’ять степеней:

I- судомне ледве відчутне скорочення м’язів;

II- судомне скорочення м’язів, що сутроводжується сильним болем, але без втрати свідомості;

III- судомне скорочення м’язів із втратою свідомості, але зі збеженням дихання і роботи серця;

IV- втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або дихання (або і того і того разом);

V- клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Електричний удар, навіть якщо він не призвів до смерті, може надати значного розладу організму, який виявляється миттєво після удару або через декілька годин, днів і навіть місяців.

Так, в наслідок електричного удару можуть виникнути або загостритися серцево-судинні захворювання - аритмія серця, стенокардія, підвищення або пониження артеріального тиску, а також нервові захворювання - невроз, ендокринні порушення та ін. Можливе також послаблення пам’яті і уваги. Вважається, що електричні удари послаблюють опір організма захворюванням.

Більше 85% смертельних уражень людини електричним струмом викликані саме електричними ударами.

Місцеві електротравми - чітко окреслені місцеві порушення цілісності тканин тіла, в тому числі кісткової тканини, що викликано впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто пошкодження шкіри, іноді інших м’яких тканин, а також зв’язок і кісток.

Розрізняють наступні місцеві електротравми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження і електроофтальмія.

Електричні опіки - найбільш поширена електротравма, яка виникає або безпосередньо від проходження електричного струму в наслідок тепла, що виділилось на різних частинах тіла, або в наслідок дії електричної дуги.

Електричні знаки (мітки) представляють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.

Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився під впливом електричної дуги. Таке явище виникає при коротких замиканнях, вимкненнях роз’єднувачів і рубильників під навантаженням і т.п. При цьому дрібні частинки розтопленого металу під впливом електродинамічних сил і теплового потоку розлітаються у різні боки з великою швидкістю. Кожна має високу температуру, але малий запас теплоти і, як правило, не здатна пропалити одяг. Тому ураженими бувають відкриті частини тіла - руки і обличчя. Металізація шкіри спостерігається в 10% випадків електротравмування.

Механічні ушкодження є наслідком різких рефлекторних судомних скорочень м’язів під впливом струму, який проходить тілом. В результаті можуть статися розриви сухожилків, шкіри, кровоносних судин і нервової тканини; можуть мати місце вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електроофтальмія - запалення зовнішньої оболонки ока - рогівки і коньюктиви (слизової оболонки, що вкриває очне яблуко), яке виникає в наслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання, яке енергійно поглинається клітинами і викликає хімічні зміни. Таке опромінення можливе при наявності електричної дуги, яка є джерелом випромінення не тільки видимих, але і ультрафіолетових і інфрачервоних променів. Електроофтальмія спостерігається приблизно у 3% уражених електричним струмом.

Приблизний розподіл нещасних випадків від електричного струму в промисловості по вказаних видах травм наступний: 20% - місцеві електротравми; 25% - електричні удари; 55% - мішані травми, тобто одночасно місцеві електротравми і електричні удари.

_____________________________________________________________________


  1. Залежність наслідків ураження людини від сили струму.

При електротравмах основним уражаючим чинником, як вказувалось вище, є електричний струм, що проходить тілом людини. При цьому, очевидно, степінь негативного впливу зростає зі збільшенням сили струму. Разом з тим, наслідок ураження визначається часом проходження струму, його частотою, а також багатьма іншими причинами. В результаті чисельних досліджень і спостережень були узагальнені наслідки впливу електричного струму на людину в залежності від його величини. Результати такого узагальнення полягають у специфіці реакцій організму на цей подразник.

Відчутний струм. Людина починає відчувати дію малого струму, що проходить через неї в середньому близько 1.1 мА змінного струму частотою 50 Гц і близько 6 мА постійного струму. Ця дія обмежується свербінням і легким пощипуванням (поколюванням) при змінному струмі, а при постійному - відчуттям нагріву шкіри на ділянці, яка контактує зі струмовідною частиною.

Невідпускальний струм. Збільшення струму вище за деякий гранично-допустимий викликає у людини судоми м’язів і відчуття болю, які зі зростанням струму посилюються і поширюються на все більші ділянки тіла. Так, при 3-5 мА (50 Гц) дія струму відчувається всією кистю руки, яка торкається струмовідної частини; при 8-10 мА біль різко посилюється і охоплює всю руку. Це супроводжується невимушеними скороченнями м’язів руки і передпліччя. При струмі в середньому близько 15 мА (50 Гц) біль стає ледь переносимим, а судоми м’язів рук виявляються на стільки значними, що людина не в стані їх здолати. В результаті, вона не може розняти руку, в якій затиснута струмовідна частина, і виявляється ніби прикутою до неї. Такий самий ефект невідпускання спостерігається і при дії більших струмів.

Фібріляційний струм. Змінний струм 50 мА і більше, що проходить тілом людини по шляху рука-рука чи рука-ноги, поширює свою подразнюючу дію на м’яз серця. Ця обставина є небезпечна для життя, оскільки через малий проміжок часу - переважно через 1-3 с з моменту замикання кола струму через людину - може статися фібріляція або зупинка серця. При цьому припиняється кровообіг і, відповідно, в організмі наступає брак кисню; це в свою чергу швидко приводить до зупинки дихання, тобто наступає смерть.

Електричний струм, що при проходженні через організм викликає фібріляцію серця, називається фібріляційним струмом, а найменше його значення - пороговим фібріляційним струмом.

Струм більше 5А як змінний при частоті 50 Гц, так і постійний викликають миттєву зупинку серця, минаючи стадію фібріляції. Якщо дія струму була короткочасною (1-2 с) і не викликало пошкоджень серця ( в наслідок нагріву,опіку та ін.), після вимкнення струму воно, як правило, самостійно відновлює нормальну діяльність.

_____________________________________________________________________

  1. Фібріляція. Дефібріляція.

Фібриляція серця — хаотичні різночасові скорочення волокон серцевого м'яза (фібрил), при яких серце не в стані гнати кров по судинах. Фібриляція серця може настати внаслідок проходження через тіло людини на шляху рука-рука або рука-ноги змінного струму більше 50 мА частотою 50 Гц протягом кількох секунд. Струми силою менше 50 мА і більше 5 мА тієї ж частоти фібриляцію серця у людини не викликають.

При фібриляції серця, що виникає внаслідок короткочасної дії струму, дихання може ще тривати 2—3 хв. Оскільки разом з кровообігом припиняється і постачання організму киснем, у цієї людини настає швидке різке погіршення загального стану і дихання припиняється. Фібриляція триває короткий час і завершується повною зупинкою серця. Настає клінічна смерть.

Припинення дихання відбувається внаслідок безпосереднього впливу струму на м'язи грудної клітки, що беруть участь в процесі дихання. Людина починає відчувати утруднене дихання внаслідок судомного скорочення згаданих м'язів вже при струмі 20—25 мА частотою 50 Гц, що проходить через тіло людини. При більшому значенні сили струму ця дія посилюється. У випадку тривалого проходження струму через людину настає асфікція — хворобливий стан внаслідок нестачі кисню та надлишку вуглекислоти в організмі. При асфікції послідовно втрачається свідомість, чутливість, рефлекси, потім припиняється дихання, а через деякий час зупиняється серце або виникає його фібриляція, тобто настає клінічна смерть. Припинення серцевої діяльності в даному випадку зумовлене не лише безпосереднім впливом струму на серце, а припиненням подачі кисню в організм в тому числі до клітин серцевого м'язу через зупинку дихання.


Фібріляційний струм. Змінний струм 50 мА і більше, що проходить тілом людини по шляху рука-рука чи рука-ноги, поширює свою подразнюючу дію на м’яз серця. Ця обставина є небезпечна для життя, оскільки через малий проміжок часу - переважно через 1-3 с з моменту замикання кола струму через людину - може статися фібріляція або зупинка серця. При цьому припиняється кровообіг і, відповідно, в організмі наступає брак кисню; це в свою чергу швидко приводить до зупинки дихання, тобто наступає смерть.

Електричний струм, що при проходженні через організм викликає фібріляцію серця, називається фібріляційним струмом, а найменше його значення - пороговим фібріляційним струмом.


^ Електричний шок — своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводиться глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин. Шоковий стан триває від декількох десятків хвилин до діб. Після цього може настати загибель людини внаслідок повного згасання життєво важливих функцій, або одужання внаслідок своєчасного активного лікарського втручання.

_____________________________________________________________________


  1. Місцеві електричні травми. Загальні електричні травми - електричні удари.

Електрична травма(удар) - травма, що викликана впливом електричного струму або електричної дуги. ( Травма в перекладі з грецької - пошкодження, рана).

Електричні травми умовно поділяються на два види: місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму, і загальні, так звані електричні удари, коли уражається (або створюється загроза ураження) всього організму з-за порушення нормальної діяльності життєвоважливих органів і систем.

Місцеві електротравми - чітко окреслені місцеві порушення цілісності тканин тіла, в тому числі кісткової тканини, що викликано впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто пошкодження шкіри, іноді інших м’яких тканин, а також зв’язок і кісток.

Розрізняють наступні місцеві електротравми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження і електроофтальмія.

Електричні опіки - найбільш поширена електротравма, яка виникає або безпосередньо від проходження електричного струму в наслідок тепла, що виділилось на різних частинах тіла, або в наслідок дії електричної дуги.

Електричні знаки (мітки) представляють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.

Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився під впливом електричної дуги. Таке явище виникає при коротких замиканнях, вимкненнях роз’єднувачів і рубильників під навантаженням і т.п. При цьому дрібні частинки розтопленого металу під впливом електродинамічних сил і теплового потоку розлітаються у різні боки з великою швидкістю. Кожна має високу температуру, але малий запас теплоти і, як правило, не здатна пропалити одяг. Тому ураженими бувають відкриті частини тіла - руки і обличчя. Металізація шкіри спостерігається в 10% випадків електротравмування.

Механічні ушкодження є наслідком різких рефлекторних судомних скорочень м’язів під впливом струму, який проходить тілом. В результаті можуть статися розриви сухожилків, шкіри, кровоносних судин і нервової тканини; можуть мати місце вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електроофтальмія - запалення зовнішньої оболонки ока - рогівки і коньюктиви (слизової оболонки, що вкриває очне яблуко), яке виникає в наслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання, яке енергійно поглинається клітинами і викликає хімічні зміни. Таке опромінення можливе при наявності електричної дуги, яка є джерелом випромінення не тільки видимих, але і ультрафіолетових і інфрачервоних променів. Електроофтальмія спостерігається приблизно у 3% уражених електричним струмом.

Приблизний розподіл нещасних випадків від електричного струму в промисловості по вказаних видах травм наступний: 20% - місцеві електротравми; 25% - електричні удари; 55% - мішані травми, тобто одночасно місцеві електротравми і електричні удари.

_____________________________________________________________________


11.Фактори, які впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.


Тіло людини є провідником електричного струму, але електропровідність біологічної тканини відрізняється значною своєрідністю в порівнянні з провідністю металів, електролітів, газів. Це зумовлено не тільки фізичними властивостями живої тканини, але і дуже складними біохімічними і біофізичними процесами, властивими біологічній субстанції.

Більшість тканин тіла людини містить значну калькість вологи (до 65% маси). Тому живу тканину можна розглядати як електроліт і відповідну провідність - іонну. Але організм людини можна віднести і до групи своєрідних полімерів - біополімерів, які мають надзвичайно складний характер провідності, але при певному спрощенні можна прирівняти її до провідності напівпровідників.

Дослідження природи електропровідності живої тканини в різних країнах світу продовжуються: вивчаються більш глибинні механізми дії електричного струму. Встановлено, наприклад, що під дією електричного струму молекули біологічної тканини збуджуються, а це порушує обмін речовин і змінює електричні властивості тканини. Таким чином електрична провідність її зумовлена не тільки загальнофізичними видами провідностей, але й складними біохімічними і біофізичними процесами.

При протіканні електричного струму тілом людини, воно стає додатковою віткою електричної мережі. Стум в любій вітці кола визначається за законом Ома напругою (напруга дотику) і опором тіла людини.

Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму/ напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).

^ Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму: ^J — пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення; <*?) —пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;

-') — пороговий фібриляїіійний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.

В табл. 3.5 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини по шляху «рука—рука» або «рука—ноги».





Скачати 0.98 Mb.
залишити коментар
Сторінка1/4
Дата конвертації30.09.2011
Розмір0.98 Mb.
ТипКонспект, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4
средне
  1
хорошо
  3
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх