І.І. Дробот Рекомендовано до друку вченою радою Черкаського оіпопп
1 чел. помогло. Скачати 3,65 Mb. 
|
Схожі
- І.І. Дробот Рекомендовано до друку вченою радою Черкаського оіпопп
- «фармацевтична хімія»
- Педагогічна бібліографія
- Педагогічна бібліографія
- Рекомендовано до друку Вченою радою
- Рекомендовано Вченою радою Європейського університету
- Рекомендовано вченою радою філософського факультету Львівського національного
- Рекомендовано до опублікування вченою радою Інституту східних мов Київського національного лінгвістичного університету 26 червня
Як Ви оцінюєте ті, що сталося в описаній ситуації? Наскільки вона типова? Чи доводилося Вам стикатися з подібними явищами?
Які помилки були допущені в даній ситуації? Які наслідки цих помилок?
Що б Ви прибрали з даних обставин?
Які заходи у даній ситуації може прийняти колектив?
Запропонуйте систему заходів, які попереджають подібні ситуації.
Яких знань Вам особисто не дістає для ефективного вирішення подібної ситуації?
Ознайомлення з проблемною ситуацією;
Опис завдання-ситуації, передбачуваної для вирішення;
Формулювання проблеми;
Аналіз ситуації;
Визначення кола інформації, якої не вистачає, та шляхів її пошуку;
Пропозиція про можливе її вирішення;
Докази або спростування запропонованих варіантів рішення;
Прогнозування діяльності керівника, педагога, їх взаємовідносин.
вихователем-методистом формулюються питання, вирішення яких дозволить всебічно розглянути проблему;
питання розподіляють за групами та роздають учасникам для цілеспрямованої підготовки;
для висвітлення специфічних питань можуть бути запрошені психолог, юрист та інші спеціалісти;
у ході заняття питання розкриваються в певній послідовності;
під час виступу спеціально підготовлених педагогів обговорюються й доповнюються теми, які висвітлюються;
слухачі обмінюються думками, ставлять запитання, обґрунтовують свою точку зору.
формування проблеми;
тренувальний етап - розминка (вправа у швидкому пошуку відповідей);
відповідь за сигналом;
фіксація висунутих ідей;
відбір та оцінка найкращих ідей на основі обраних критеріїв;
підведення підсумків, оцінка кращих ідей, прийняття колективного рішення.
розробка стратегії;
план ділової гри;
загальний опис гри;
зміст інструктажу;
підготовка матеріального забезпечення
постановка проблеми, цілей;
умови, інструктаж;
регламент, правила;
розподіл ролей;
формування груп;
консультування
робота з джерелом;
мозковий штурм;
робота з провідним питанням
виступ груп;
захист результатів;
правила дискусії;
робота експертів
вихід з групи;
аналіз, рефлексія;
висновки, узагальнення;
рекомендації
спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;
утвердження загальнолюдських цінностей;
розкриття потенційних можливостей та здібностей дитини.
забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;
особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, вміння вчитися, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
використання здоров’язбережувальних технологій;
екологічна спрямованість освіти;
передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;
посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство», та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;
передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями», тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь.
недостатній інтелектуальний розвиток молодших школярів;
неправильне використання методів навчання, що веде до зменшення дитячої допитливості та активності пізнавального інтересу;
невміння дітей вчитися;
недостатній розвиток творчих здібностей учнів;
відсутність бажання самостійно здобувати знання;
несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку.
раціональне поєднання інтелектуального і фізичного навантаження на дитину з урахуванням її психофізіологічного потенціалу та стану його реалізації;
використання засобів фізичної культури на загальноосвітніх уроках;
дотримання темпу і ритму праці учнів;
забезпечення оптимальної динаміки працездатності учнів;
забезпечення оптимальних норм використання ТЗН, зокрема комп’ютерної техніки.
«Куточок символіки»;
«Класний куточок»;
Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою; результатом читання, нормами темпу читання, відзначенням кращих читачів;
«Календар погоди», який ведуть учні;
«Куточок розвитку логічного мислення школяра».
позитивна «Я-концепція»:
системне мислення, яке передбачає психологічну грамотність, володіння інноваційними методиками викладання;
утвердження загальнолюдських цінностей, що охоплюють етичну культуру, особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі, толерантність, мудрість, велику любов і віру в кожну дитину.
Барна М.М., Бущак Г.А., Волощенко О.В., Калька Н.М. Ключі до подолання педагогічних стереотипів: Навчально-методичний посібник / Видання друге, доповнене. / За заг. Ред.. Барни М.М, –Тернопіль: Астон, 2008.– 200 с.
Ващенко О.М. та ін.. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня молодшого школяра: Навчально-методичний посібник / О.М.Ващенко, В.М.Єрмолова, Л.І.Іванова, С.І. Операйло, Л.В.Романенко; за заг. ред.. Е.В. Бєлкіної. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 192 с.
Інтерактивні технології навчання у початкових класах /Авт.-упор. І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець,2009. – 180 с.
Освітні технології: Навч.-метод. посіб. /О.М. Пєхота, А.З. Крутенко, О.М.Любарська та ін..; За заг. ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 240 с.
Програми курсів за вибором для початкових класів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.
Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл.– К.: Богданова А.М., 2009. –226 с.
Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –ХАРКІВ: видавнича група»основа», 2003.
Химинець В.В., Кірик М.Ю.Інновації в початковій школі. – Тернопіль: Мандрівць, 2010. – 312 с.
пригадувати точні положення про факти, співвідношення й поняття математики;
володіти термінологією, фактами, символікою, поняттєвими одиницями та процедурами, одиницями вимірювання;
розпізнавати математичні об’єкти, геометричні фігури, числа та вирази; математичні структури, які є еквівалентними (наприклад: записи дробу у вигляді простого чи десяткового дробу або процентів, по-різному орієнтованих рівних геометричних фігур тощо)
здійснювати обчислення числових виразів на додавання, віднімання, множення й ділення цілих чисел, простих і десяткових дробів; з наближеними числами;
виконувати стандартні алгебраїчні перетворення виразів;
використовувати вимірювальні прилади, відповідні одиниці вимірювання і округлювати результати вимірювання;
класифікувати (впорядковувати) об’єкти (геометричні фігури, числа, вирази) за спільними властивостями;
зчитувати інформацію з графіків, таблиць, діаграм, різних шкал.
вибирати відповідний відомий алгоритм або метод розв’язування (обчислення);
представляти математичну інформацію та дані у вигляді схем, таблиць, діаграм, графіків; еквіваленти для заданих математичних співвідношень;
моделювати розв’язування стандартної задачі ( наприклад, складати рівняння або графік тощо);
виконувати послідовність математичних інструкцій, побудову зображення геометричної фігури за заданими параметрами;
розв’язувати стандартні завдання на: порівняння даних у різних форматах; використання даних з діаграм, таблиць, графіків, карт, геометричних властивостей для розв’язування стандартних задач.
аналізувати, тобто визначати, описувати та використовувати зв’язки між об’єктами (змінними); розбивати геометричні фігури на частини для пошуку розв’язання задачі; зображати розгортку незнайомої геометричної фігури; уявляти перетворення геометричних фігур; робити обґрунтовані висновки із даної інформації;
узагальнювати – розширювати галузь застосування математичного твердження або розв’язування задачі шляхом переформулювання тверджень умови у більш загальних термінах;
синтезувати (об’єднувати) – комбінувати твердження, процедури, пов’язувати математичні поняття для встановлення результату та результати для отримання більш загальних висновків; знаходити зв’язки між різними елементами знання, схожими представленнями;
пояснювати, тобто надавати пояснення (доведення) справедливості або хибності тверджень, посилаючись на математичні факти;
розв’язувати нестандартні задачі – задачі на застосування математичних знань в незнайомих або складних контекстах (задачах з математичним змістом або задачах пов’язаних з повсякденним життям).
методичне забезпечення для проведення факультативних занять та курсів за вибором;
розробки системи уроків з використанням інноваційних технологій;
матеріали для організації позакласних заходів з предмету (тижні математики);
використання ІКТ у навчальному процесі;
матеріали для активізації пізнавальної діяльності (історичний, довідковий матеріал тощо);
матеріали для здійснення тематичного контролю знань учнів.
Грищенко Олексій Григорович, Грищенко Жанна Михайлівна, учителі математики Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Квадратична функція».
Ворчук Лідія Федорівна, учитель математики Чорнобаївської гімназії Чорнобаївської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Рівняння. Основні властивості рівняння».
Литвиненко Тетяна Григорівна, учитель математики Великоканівецького навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Взаємне розміщення прямих у просторі. Паралельність прямої і площини».
Леонова Валентина Леонтіївна, учитель математики Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 Черкаської міської ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Геометрія, 7 клас».
Крикун Наталія Миколаївна, учитель математики Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Смілянської міської ради, Крикун Іван Григорович, учитель математики Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради, Козлова Ольга Миколаївна, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, за серію цифрових ресурсів з теми «Контрольні роботи з математики для 10 класу».
Концепція Державної програми розвитку освіти на 2001 – 2010 роки. Розпорядження КМ України від 12.07.2006 р. №396–р. [Електронний ресурс] // Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
Концепція загальної середньої освіти (12–річна школа) : постанова Колегії МОНУ від 22.11.2001 р. №12/5–2. [Електронний ресурс] // Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
Концепція профільного навчання в старшій школі : рішення Колегії МОНУ від 25.09.2003 р. №10X12–2 [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
Національна доктрина розвитку освіти : указ Президента України від 17.04.2002р., №347 // Офіційний вісник України. – 2002. – №16.
Бродський Я. С. Шляхи оновлення змісту шкільної математичної освіти / Я. С. Бродський, О. Л. Павлов // Математика в школі. – 2008.– № 1.– С. 24–29.
Бурда М. І. Особливості організації навчання математики в 10-12 класах на профільному рівні / М. І. Бурда, О. І. Глобін // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки» – Вип. 150. – Черкаси, 2009. – С. 24–31.
Готовність учня до профільного навчання / Упоряд.: В. Рибалка. За заг. ред. С. Максименка, О. Плавник. – К.: Мікрос-СВС.– 2003.– 112 с.
Гусев В. А. Психолого-педагогические основы дифференцированного обучения математике / В. А. Гусев. – М. : ООО Изд-во «Вербум–М» : ООО Изд. центр «Академия», 2003. – 432 с.
Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. посіб. / С. С. Занюк. – К. : Либідь, 2002. – 304 с.
Іванова С. В. Формування геометричних умінь старшокласників шкіл (класів) гуманітарного профілю: дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання математики» / Іванова Світлана Володимирівна. – К., 1999. – 178 с.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін.] ; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К. І. С., 2004. – 112 с.
Математика. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К : «Перун», 2005. – 64 c.
Сердюк З. О. Особливості організації навчання математики у школах і класах гуманітарного профілю / З. О. Сердюк // Вісник Черкаського університету: Серія «Педагогічні науки». – Вип. 85. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. – С. 128–136.
Слєпкань З. І. Психолого-педагогічні та методичні основи розвивального навчання математики / З. І. Слєпкань. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 240 с.
Слєпкань З. І. Ще раз про диференціацію навчання математики і роль в ній освітнього стандарту // Математика в школі. – 2002. – № 2. – С. 29–30.
| ^ У даний час у сфері дошкільної освіти йде складний процес пошуку сучасного змісту, структури, форм і методів методичної роботи. Це зумовлено необхідністю пошуку нового стилю, нових форм спілкування з людьми в особистісно - орієнтованій освіті, підвищення професійної майстерності педагогів, що є основою методичної роботи з кадрами. Сутність і зміст методичної роботи - допомогти педагогам досягти високих результатів у процесі розвитку, навчання та виховання дошкільнят. Доцільно використовувати всі форми методичної роботи (колективну, групову, індивідуальну) і спрямовувати їх на надання практичної допомоги педагогам, враховуючи реальні можливості кожного, тобто використовувати диференційований підхід. Диференціація - один з критеріїв ефективності методичної роботи – надає переваги в системі методичної роботи індивідуальним і груповим заняттям з вихователями, виходячи з рівня їх професіоналізму, готовності до саморозвитку та інших показників. У жодній професійній діяльності немає двох однаково підготовлених у теоретичному та методичному відношенні працівників, навіть серед тих, хто пропрацював багато років. У ДНЗ працюють і майстри педагогічної праці, і молоді, недосвідчені педагоги, тому необхідно проводити різнорівневу, диференційовану методичну роботу. Ми рекомендуємо складати групи педагогів з різних напрямків, виходячи з методичної теми, цілей розвитку ДНЗ та професійного рівня педагогів та інших фахових уподобань. У відповідності до рівня педагогічної майстерності для кожного вихователя варто розробляти персоніфіковані моделі методичної роботи. Організація диференційованої підтримки педагогів ДНЗ представлена у такій таблиці: ^
Важливою умовою реалізації диференційованого підходу в методичній роботі є діагностування. Для того, щоб допомогти педагогові долати труднощі, необхідно знати, що у нього не виходить, яка саме допомога йому необхідна. Для цього використовуються результати анкетування, дані діагностичної та контрольної карти. Для підвищення професійної майстерності педагогів використовуються різноманітні форми роботи, які дозволяють розкрити їхні можливості. Нестандартні форми методичної роботи як засобу мотивації педагогів до підвищення кваліфікації представлені в таблиці 2: ^
Для формування у педагогів знань, умінь, навичок у вирішенні теоретичних завдань організовується семінар, практичні та лабораторні заняття. Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій і покликані поглибити, розширити та деталізувати знання, перевірити ефективність і якість засвоєння матеріалу. Семінар передбачає колективне обговорення найбільш важливих і складних питань, що вивчаються. На семінарах заохочуювати виступи оціночного та дискусійного характеру, відпрацьовувати самостійність й незалежність мислення, що демонструють власні погляди та переконання педагогів. Інтенсифікація навчально-виховного процесу в ДНЗ вимагає використання передових освітніх технологій, для освоєння яких необхідні активні методи й прийоми навчання. До активних методів навчання відносяться моделювання окремих сторін діяльності ДНЗ, критичний аналіз ситуацій для прийняття найбільш ефективних рішень. Найбільшу активність при вирішенні поставленої проблеми педагог виявляє у тих випадках, коли проблемна ситуація наближена до змісту його професійної діяльності. Для представлення проблемної ситуації доцільно використовувати письмовий короткий опис, магнітофоний або відеомагнітний запис або розповідь очевидця «ігровий метод». Після представлення ситуації важливо сформувати питання-завдання: Навчання методом постановки ситуаційних завдань включає в себе: Для роботи над проблемою може бути використана така форма, як «круглий стіл», який організовується у тому випадку, коли зміст проблеми передбачає безліч різних точок зору, аспектів розгляду. «Круглий стіл» доцільно організувати наступним чином: «Мозковий штурм» може бути використаний для вирішення проблеми, коли у педагогів є всі необхідні знання і потрібно в стислі терміни знайти нетрадиційне, оригінальне, ефективне рішення практично значущої проблеми. Сенс такої форми роботи полягає в організації активного колективного пошуку розв'язання проблеми шляхом збору ідей, пропозицій та подальшого їх аналізу, вибору оптимального рішення. Організацію «мозкового штурму» рекомендується проводити в кілька етапів: «Круглий стіл» і «мозковий штурм», як методи та форми обговорення, засновані на освоєнні знань у штучних навчальних ситуаціях. Для зняття бар'єру між теоретичною та практичною підготовкою необхідно використовувати методи, що імітують типові, найбільш поширені прийоми професійної діяльності. Більш складним видом активних методів навчання педагогічного колективу є ділові ігри, структура і технологія яких дозволяють педагогові самостійно переосмислити сучасні підходи до освіти і співвіднести їх з потребами власної освітньої стратегії. ^
Основною формою методичної роботи є педрада, на якій спільно обговорюються питання розвитку, навчання та виховання дітей у ДНЗ. Радимо організовувати його у формі круглого столу, дискусії, діалогу, педагогічного рингу, мозкового штурму. Так, педрада у формі усного журналу «Педагогічна етика в дошкільному закладі» може допомогти з'ясувати проблему суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин між колегами, співробітниками та адміністрацією, педагогами та батьками. На цій педраді учасники активно дискутують, проводять тести, вирішують педагогічні ситуації, складають пам'ятки для вихователів і батьків. Перед педрадою мають бути проведені консультації фахівців, такі, як «Імідж сучасного педагога», «Запобігання конфліктів та способи їх вирішення». Фахівці ДНЗ самостійно готують і проводять консультації в нетрадиційній формі, що має охарактеризувати високий рівень їх професіоналізму. З метою підвищення якості освіти та розвитку педагогічної компетентності доцільно проводити такі семінари-практикуми: «Культура спілкування педагога», «Нові форми роботи з сім'єю», «Мовленнєва агресія як педагогічний розвиток» та інше. Тему потрібно обирати відповідно до запитів вихователів. Необхідно скласти докладний план, розподілити час, продумати завдання педагогам. Для семінару-практикуму потрібно виділити кілька занять, на яких будуть обговорюватися проблеми, педагоги ознайомляться з новинками літератури та передовим досвідом у цій сфері, виконають практичні завдання, засвоять елементи техніки педагогічної праці, спостерігатимуть за роботою один одного. Практична консультація «Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності» дозволить виявити рівень розвитку особистісних якостей і психічних процесів. Доцільно використати попереднє анкетування, тести на визначення ідентифікації та егоцентризму, адекватність самооцінки, соціальної зацікавленості й т.п. Такий самоаналіз у формі ігрових завдань допоможе виявити сильні та слабкі сторони кожного педагога як особистості й визначити їх сумісність у професійній діяльності. Спільне обговорення з психологом отриманих даних допоможе намітити вирішення можливих проблем у спілкуванні співробітників. У дошкільному закладі доцільно організовувати «Тижні творчості педагогів», під час яких проводяться відкриті заходи з використанням сучасних методів і прийомів організації дитячої діяльності. Педагоги матимуть змогу продемонструвати свій досвід, що відрізняється оригінальністю та індивідуальним стилем. Кожен педагог зможе порівняти побачене з тим, що робить сам, і розуміти, що можна зробити краще. Так відбуватиметься своєрідна індукція творчості від одного педагога до іншого, і виникне «сплеск» творчої активності. Одна з активних форм методичної роботи – організація «майданчика успішності» діяльності конкретного педагога. Її використовують при проходженні педагогом атестації. Ті, хто атестується, оформлює залу, де працює «майданчик» (плакати з висловлюваннями видатних педагогів, фото-стенди, стінгазети з порадами та рекомендаціями та інше). На відкритті «майданчика» відбувається презентація педагога, він проводить екскурсію по виставці методичних посібників, представляє «скарбничку» досвіду роботи. До уваги колег пропонується невелике інтерв'ю, що виражає їхню думку й думку дітей і батьків про роботу даного педагога. Проводитися гра «Кошик добрих побажань». Підбиваються підсумки, педагоги висловлюють свої думки під час закриття «майданчика успішності». Для ефективної освітньої діяльності у ДНЗ варто проводити конкурс професійної майстерності. Педагоги показують свої вміння, знання, представляють досвід роботи з самоосвіти. Завдання цього заходу – дати можливість педагогам показати себе, журі – належним чином оцінити їх професійну компетентність, майстерність і, звичайно ж, згуртувати колектив. Педагоги мають відчути, що навколо них – команда однодумців. Однією з цікавих форм є робота творчих груп, завдання яких спонукати педагогів відчути, що вони не просто вихователі, а й дослідники. Форми роботи творчої групи різноманітні: це й ділові ігри, круглий стіл, колективно-творча діяльність, практична робота в мікрогрупах. Вони дозволяють організувати панораму відкритих занять та режимних моментів, обговорювати питання планування педагогічного процесу, аналізувати зміст, методи навчання, прийоми, стиль спілкування та інше. Групи поглиблено працюють за своїм планом по одному з пріоритетних напрямків. Робота творчих груп може знаходити відображення в стінгазеті, яка випускаються для педагогів – «Творча лабораторія», для батьків – «Дошкільнятко», де можна знайти відповіді на запитання, що їх цікавлять. Творчі групи активізують роботу кожного педагога, об'єднують і спрямовують направляють зусилля на вдосконалення процесу розвитку, навчання та виховання дітей, на створення розвивального середовища у ДНЗ. Отже, модернізація змісту методичної роботи дошкільних навчальних закладів передбачає комплексний підхід до розв’язання питання підвищення фахової майстерності щодо забезпечення якісною дошкільною освітою дітей. Наведені вище форми і методи роботи з педагогічними працівниками, дозволять індивідуалізовано та диференційовано підійти до формування єдиного освітнього простору як ефективної форми реалізації сучасних завдань дошкільної освіти. ЛІТЕРАТУРА 1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред.. та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2008.– 430 с. 2. Давидова О.И., Майер А.А., Богославцев Л.Г. Интерактивные методы в организации педагогических совещаний в ДОУ. – 2008. 3. Н.В. Ежова. Система контроля и методическая работа в ДОУ. Изд.2-е – Ростов н/Д: Феникс, 2007. 4. Н.П. Лосев, Управление методической работой в современном ДОУ. М..: ТЦ «Сфера», 2005. 5. И.В. Никишина. Диагностическая и методическая робота в дошкольных образовательных учреждениях. – Волгоград: Учитель, 2007. 6. Профессиональные объединения педагогов; Методические рекомендации для руководителей образовательных учреждений и учителей/ Под. ред. М.М. Поташника. – М., 1997. 7. Л. Ф. Спирин. Теория и технология решения педагогических заданий (развивающее профессионально-педагогическое обучение и самообразование). М.: Российское педагогическое агентство, 1997. 8. В.А. Тавберидзе, В.А.Калугина. Диагностика и критерии оценки деятельности воспитателя ДОУ: организация и руководство методической работой. М.: Школьная пресса, 2008. С.А. Гаряча, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; ^ методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ^ Глобальні перетворювальні процеси, що відбуваються сьогодні в житті суспільства, стосуються всіх сфер його життя. Новий етап у розвитку людства – це постіндустріальне суспільство, основним стержнем якого є не земельні та виробничі ресурси, а знання і люди, які ними володіють. Зміна пріоритетів на ринку праці зумовлює зміни орієнтації в галузі освіти. Нова філософія освіти відповідає гуманістичній спрямованості, ґрунтується на унікальності кожної особистості, і має за мету забезпечення найоптимальнішої адаптації кожного в умовах інтенсивної, незалежної інтелектуальної діяльності. Молодший шкільний вік – час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічний якостей, відбувається становлення і формування дитячої особистості, загальний розвиток творчої самостійно мислячої особистості. Тому головна стратегія педагогічної діяльності у початковій школі передбачає: Визначальними в сучасній освіті є не самі знання, а учні, які визнають цінність знань, їхній інтелектуальний і духовний розвиток. Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти. У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти. Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є: Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра. Відповідно, наказом МОН молодіжного спорту України від 11 травня 2011 року № 430 затверджено план заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема, розробка та затвердження Типових навчальних планів, базових навчальних програм з предметів інваріантної частини, підготовка та видання підручників. Нагадуємо, що Державний стандарт запроваджується з 1 вересня 2012 року. У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682. Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182. Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682). Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року): «Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.); «Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.); Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів: «Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.; «Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.; «Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.; «Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.; «Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р. У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469): «Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.); «Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.). Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових Типового навчального плану початкової школи, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів (Наказ МОН України від 29.11.2005 №682). ^ кожного з Типових навчальних планів для учнів 1—4-х класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня: • на посилення предметів інваріантної складової; • на вивчення додаткових курсів; • на проведення індивідуальних та групових занять. Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. «Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапшина І.М. (Т.: Мандрівець, 2011); «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів», авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2011); «Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А. (Т.: Мандрівець, 2011); «Абетка харчування», 1-4 класи, авторів Ващенко О. М., Свириденко С. О., Чорновіл О.В. (Т.: Мандрівець, 2011); «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець, 2009); «Основи християнської етики», 1-4 класи, автор Жуковський В.М. та ін. (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2011); «Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі», 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011); «Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011); «Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петренко Л.Б. (Т.: Мандрівець, 2011); «Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М. (Т.: Мандрівець, 2011). «Риторика», 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.(Т.: Мандрівець, 2009); «Поетика», 14 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець, 2009); «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І., . (К.: АВДІ, 2007, 2009), (Т.: Мандрівець, 2009); «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007; Т.: Мандрівець, 2009); «Елементи геометрії», 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2-4 класи, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2007,2008, 2009; Т.: Мандрівець, 2009); «Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (К.: «Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009); «Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009); Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.. (Т.: Мандрівець, 2009); «Права дитини», для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Основи споживчих знань», 1-4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008); «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець, 2009). Вищезгадані програми курсів за вибором для початкової школи подані у посібниках «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1–4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 240 с.; та «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с. Звертаємо вашу увагу на те, що О.Митником розроблено курс «Логічний калейдоскоп», який можна використовувати як на заняттях у старшій групі дошкільного навчального закладу, так і у 1 класі (1 година на тиждень з варіативної складової Типового навчального плану). Даний курс є пропедевтичним до вивчення з другого класу логіки за програмою та навчальними посібниками «Логіка» (Ж-л «Початкова школа», 2011 р., №5). Викладання вищезазначених курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків. Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу. Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються. Як свідчить практика, традиційна школа орієнтована на передавання знань, умінь і навичок учням. При цьому вона недостатньо розвиває пошуково-дослідницькі здібності учнів та не орієнтується на індивідуальні природні задатки дитини. Недоліками традиційної системи є: Тому сучасна педагогічна стратегія повинна бути відкритою до активного впровадження інновацій у практику роботи початкової школи. Формування в учнів цілісності знань про довкілля і людину, як його складову, розвиток пізнавальної активності, мислення, мотивації навчання молодших школярів, забезпечує технологія «Довкілля», авт. В. Ільченко. Головною метою технології розвивального навчання (авт. Д.Ельконін, В.Давидов) є формування активного творчого мислення учнів та поступовий перехід до самостійного навчання. Використовувати елементи технології колективного навчання (програма «Крок за кроком») дає змогу обирати ефективні методи і форми організації навчально-виховного процесу для заохочення дітей до активної громадянської позиції, поваги цінностей, успадкованих демократичним способом життя. Здоров’язберігаючі технології спрямовані на виховання культури здоров’я учнів початкових класів. Результатом їх впровадження є система оздоровчо-профілактичної роботи з урахуванням вікових особливостей дітей; раціонально організований режим дня, що дає змогу почуватися дітям комфортно; чергування різних видів діяльності, що попереджає перевтому дітей; психологічно комфортне предметно-розвивальне середовище. Для розкриття здібностей і талантів дітей у навчальних закладах доцільно використовувати технологію формування творчої особистості (авт. Моляко М.В., Рибалка В.В., Сисоєв С.О.), результатом впровадження якої є формування здатності дитини самостійно, стабільно і продуктивно працювати над собою. Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дитини (авт. Піроженко Т.О.) дає можливість створити у навчально-виховному комплексі гуманістичні толерантні, партнерські стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Застосування технології розвитку творчої особистості шляхом формування культури мислення на основі методології теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ, авт. Альтшулер Г.С.) створює атмосферу, що сприяє виникненню нових ідей та думок дітей, взаємної довіри, психологічної безпеки, позитивної підтримки кожної ідеї. Технологія «Створення ситуації успіху, авт. А. Бєлкін, спрямована допомогти особистості дитини відчути радість від здолання труднощів, усвідомлення своїх здібностей та віри у свої сили. Підготувати учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства – основна мета інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Пропонуємо звернути увагу на концепцію життєтворчості (педагогіка життєтворчості, авт. Єрмаков І.Г.), яка спрямована на розвиток інноваційної особистості – людини-творця, людини з високими духовними цінностями. Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання власної точки зору, вміння доказово мислити, спільне розв’язання проблеми, створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, – суть інтерактивних технологій навчання. Використання сучасних технологій, форм та методів навчання дасть змогу сформувати успішну особистість з продуктивним, креативним, гнучким мисленням. У 2011-2012 навчальному році слід звернути увагу на те, що оцінювання навчальних досягнень молодших школярів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Відповідно «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329) обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу. У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу. У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований». Основним завданням школи в сучасний період є збереження та зміцнення стану здоров’я школярів. Набуває актуальності організація активного рухового режиму учнів початкових класів, адже потреба дитини в рухах зумовлена біологічними законами її розвитку. Тому навчально-виховний процес у початковій школі слід організовувати за принципами виховання здорової людини (за А. С. Нісімчуком, О.С. Падалкою, О.Т. Шпаком): Комплекс вправ під час проведення фізкультхвилинок на уроках має розробляти різні групи м’язів дітей та погоджуватися з характером занять. Вправи виконуються з різних вихідних положень: сидячи за партою, стоячи за партою, стоячи біля парти, або у можливо відведеному місці класу. Під час проведення фізкультхвилинок варто здійснювати кінезіологічну профілактику окремих соматичних захворювань у дітей з метою активізації роботи м’язів ока, регуляції дихання, розвитку слуху. Працездатність молодшого школяра значно підвищується відповідно характеру активного відпочинку на свіжому повітрі під час перерв: прогулянок, рухливих та спортивних розваг. Окремі навчальні заклади області розпочали впровадження музикотерапевтичної педагогіки (МТП) «ПіснеЗнайкА», яка заснована на лікувально-оздоровчих властивостях музики, пісні, сприяє не тільки зменшенню навантаження на органи зору, статичного напруження опорно-рухового апарату дитини, а і психоемоційній корекції дітей та дорослих. Варто звернути увагу на створення навчально-розвивального середовища в класних кімнатах початкової школи. Відповідно до «Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ МОН України від 20.07.2004 №601), кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням. Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х – не вище третього згідно з ДБН В. 2.2-3-97 п. 3.29. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. Шкільні меблі (одномісні та двомісні парти) та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) початкової школи має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Парти повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01). У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них згідно з антропометричними даними школярів, з нанесеною кольоровою мірною лінійкою для визначення учням необхідного розміру меблів (зріст учнів до 115 см (1-ша група) –лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2-га група) – фіолетового, 130-145 см (3-тя група) – жовтого. На передній стінці класу, ліворуч чи праворуч від дошки, на спеціальних стендах допоміжний матеріал тривалого користування: алфавіт, зразки виконання певних дій, з іншого боку – змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник з виразним циферблатом; пісочні годинники на 1, 3,5 хв. У навчальних приміщеннях для початкових класів мають бути: Головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентноспроможної і процвітаючої держави. Основними напрямами національного виховання визначено: патріотичне, правове, засвоєння загальнолюдських цінностей, художньо-естетична освіченість і вихованість; трудова активність, фізична культура й утвердження здорового способу життя; екологічне; розвиток індивідуальних здібностей і таланту молодших школярів. Класний керівник у початковій школі на кожний семестр складає виховний план, у якому відображена система виховної роботи з молодшими школярами. Звертаємо увагу на те, що виховна година проводиться у позаурочний час, після закінчення навчального часу. Категорично заборонено ставити виховні години на 1-4 уроках, коли ці години відведені для навчального часу. Сучасна освіта спрямована не лише на учня, але й на вчителя. Лише успішний педагог може виховати успішну особистість. Особистісні якості педагога надають процесу навчання ціннісно значущої спрямованості і своєрідності впливу через індивідуальну культуру спілкування та поведінки. Основні напрямки саморозвитку педагога: Для розвитку особистості важливо створення здорового мікроклімату у класі, де учні разом з учителем живуть цілеспрямованим і радісним життям, де всі люблять і поважають один одного, ніхто нікому не зобов’язаний, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла справжньої турботи. ЛІТЕРАТУРА О.М.Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ^ Ті зрушення, що стали спостерігатися в останні десятиліття в системі освіти взагалі та в її математичній складовій зокрема, спричинили поступове переосмислення цілей навчання математики в аспект їх наближення до реальних можливостей математики, пов’язаних з інтелектуальним розвитком учнів, формуванням у них системи математичних знань як невід’ємної складової національного культурного простору, переглядом виховних можливостей предмета. Саме тому вже у 2005 році у програмі з математики цілі навчання математики в основній школі були сформульовані виключно прагматично, без зайвої деталізації складових: - «формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності; - інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо; - опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідних у повсякденному житті й достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання». У коментарях до цілей окрема увага звертається і на виховні можливості математики, що можуть реалізовуватися у навчанні засобами і методами математики як навчального предмета: «…вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв’язання задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.». Безперечним позитивом є те, що таким чином окреслені виховні можливості шкільної математики оптимально узгоджуються з позиціями і міркуваннями багатьох авторитетних математиків щодо виховного ефекту від занять математикою і, – це має виключно принципове значення, – позбавлені ідеологічного підґрунтя. Уперше за історію розвитку вітчизняної математичної освіти маємо нагоду реалізувати у процесі навчання математики в загальноосвітній школі реально деідеологізовані навчальні і виховні цілі предмета, виходячи з практичних можливостей математики, її виховного впливу на формування низки важливих особистісних якостей учнів та внеску в інтелектуальний розвиток особистості, який пов’язується виключно з математичною діяльністю. Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожний учитель повинен розвивати логічне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не опановує початковими прийомами логічного мислення (аналіз, порівняння, синтез, абстрагування й ін.) Крім того, розв’язання нестандартних логічних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики. У цьому відношенні дуже характерний наступний приклад. Найбільший математик сучасності, творець московської математичної школи, академік Микола Миколайович Лузін, будучи гімназистом, одержував по математиці суцільні двійки. Учитель прямо сказав батькам Н.Н. Лузіна, що їхній син у математиці безнадійний, що він тупий і що навряд чи він зможе учитися в гімназії. Батьки найняли репетитора, за допомогою якого хлопчик ледь-ледь перейшов у наступний клас. Однак репетитор цей виявився людиною розумною і проникливою. Він помітив неймовірну річ: хлопчик не умів вирішувати прості, примітивні задачі, але в нього іноді раптом виходили задачі нестандартні, набагато більш складні і важкі. Він скористався цим і зумів зацікавити математикою цього, здавалося б, бездарного хлопчика. Завдяки такому творчому підходу педагога з хлопчика згодом вийшов учений зі світовим ім'ям, який не тільки багато зробив для математики, але і створив найбільшу радянську математичну школу. Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним задачам приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу розв’язання дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі "Серце віддаю дітям": "У навколишньому світі - тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки". Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, "що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними... Вивчаючи мислення тугодумів, я усе більше переконувався, що невміння осмислити, наприклад, задачу - наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися від конкретного. Треба навчити хлопців мислити абстрактними поняттями". Проблему впровадження в шкільний курс математики логічних задач не тільки досліджували в області педагогіки і психології, але і математики-методисти. Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одна з важливих задач початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу. Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися із задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. Існує значна безліч такого роду задач; особливо багато подібної спеціалізованої літератури бути випущено в останні роки. Однак що найчастіше спостерігається на практиці? Учням пропонується задача, вони знайомляться з нею і разом з учителем аналізують умову і розв’язують її. Але чи багато користі від такої роботи? Якщо дати цю задачу через день-два, то частина учнів може знову відчувати утруднення при її розв’язанні. Найбільший ефект при цьому можна досягнути в результаті застосування різних форм роботи над задачею. Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення, уміння розв’язувати задачі практичного змісту та прикладного характеру. Не випадково завдання на перевірку саме таких умінь і навичок учнів включаються до міжнародного порівняльного дослідження TIMSS, за допомогою якого вивчається рівень та якість природничо-математичної освіти у різних країнах світу. Дослідженню підлягають такі види навчально-пізнавальної діяльності учнів (когнітивні домени): знання, застосування, обґрунтування. ^ визначає, що учні мають виявити такі вміння: Вимір „Застосування” виявляє вміння: ^ виявляє вміння: Магістральним напрямом реформування освіти є диференціація та стандартизація навчання. Втілення ідеї диференціації навчання значною мірою пов’язане з появою старшої профільної школи. У нашій області забезпеченню альтернативних можливостей для освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей учнів сприяє створення класів різного напряму: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, технологічний, художньо-естетичний та спортивний. Останніми науковими дослідженнями з педагогічної психології встановлено, що особливе значення відіграє математика у розвитку образного мислення учнів. Виділяють три види образів: геометричні, що визначають такий різновид образного мислення, як просторове, художні та знаково-символьні. До останніх відносять алгебраїчні вирази, формули хімічних сполук, схематичні позначення геометричних фігур та їх відносин, орфограми, фонетичні особливості звуків та ін. У процесі навчання відбувається інтенсивний та багатоаспектний розвиток різних форм образного мислення, йде постійний перехід від одних типів образів до інших, як у рамках групи учбових дисциплін, так і у рамках однієї. Отож негативне ставлення значної частини учнів-гуманітаріїв до математики, як до непотрібної другорядної дисципліни, небажання вивчати її може привести до недостатнього розвитку образного мислення цих учнів. А саме такий тип мислення більше притаманний гуманітаріям. Яким чином можна покращити знання з математики учнів-гуманітаріїв? Виділимо два останні напрями у вирішенні цього питання. Перший пов’язаний з мотиваційними та прогностичними факторами у процесі навчання. Так, наприклад, у класах з поглибленим вивченням іноземних мов доцільно запропонувати курс за вибором, на якому ознайомити учнів з використанням статистичних методів у лінгвістиці. Для учнів філологічних класів можна запропонувати актуальну для них тему: «Від математичних парадоксів до літературних». У школах естетичного спрямування доцільно ознайомити учнів 10 класу не тільки з паралельним, а й з центральним проектуванням, показати його впровадження у живопису та архітектурі. ^ покращення знань з математики учнів-гуманітаріїв пов'язаний з проблемою формування математичних умінь учнів. Окремо означимо проблему посилення прикладної спрямованості навчання математики у класах природничо-математичного напряму. Формування навичок застосування математичних знань як одна з головних цілей вивчання математики повинно забезпечуватись адекватним змістом, засобами, методикою навчання. Радикальним засобом реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є повноцінне залучення в навчальний процес математичного моделювання як засобу пізнання та дослідження. Як показав аналіз творчих робіт з математики, представлених на обласну педагогічну виставку у 2011 році, вчителі працюють над створенням методичних та дидактичних матеріалів за такими актуальними напрямками. як: Можна виділити такі найбільш ґрунтовно розроблені матеріали (див. таблицю 1): Таблиця 1
У рамках обласної виставки відбувся конкурс на кращу серію цифрових ресурсів, де для навчально-методичного забезпечення викладання навчальних дисциплін було представлено 46 матеріалів з математики з 15 районів та міст області. Найбільше матеріалів представили місто Сміла, Городищенський та Чорнобаївський райони. Однак слід відмітити, що серед цих робіт лише 29 можна віднести до серії відповідно до Положення про конкурс, 17 матеріалів не відповідють вимогам до робіт, а саме, серія цифрових ресурсів має формуватись на диску окремими папками (до кожного ресурсу), в яку можуть входити: Цифровий ресурс, Пояснювальна записка та Картка опису цифрового ресурсу (окремими файлами). Наприклад, не оформлена картка опису цифрового ресурсу, презентація подана у Microsoft PowerPoint 2007 і т. ін., допущені технічні та математичні помилки. Для усунення таких недоречностей надалі доцільно у районах переглядати та давати оцінку якості виконання матеріалів, які будуть представлені до обласного конкурсу. Переможцями Конкурсу на кращу серію цифрових ресурсів, які нагороджуються Дипломами Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, у 2011 році стали такі вчителі: Серед кращих робіт, які рекомендовано занести до колекції цифрових ресурсів, можна назвати такі матеріали (див. таблицю 2): Таблиця 2
Перед кожним новим поколінням життя ставить усе складніші завдання, для розв’язання яких потрібний усе вищий рівень освіченості особи, що нерозривно пов’язано з поняттям компетентності. Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової навчання і не вичерпується змістом певної дисципліни, засвоєнням знань та формуванням предметних умінь. Від сформованості цих умінь залежить: чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи досягне тих вершин, які спроможна досягти, чи сформується як особистість. Організація занять з математики на основі поєднання трьох компонентів – мотиваційного, змістовного, дійового – забезпечує формування в учнів математичної компетентності, яка виявляється у бажанні виконувати пізнавальні завдання, самостійно розмірковувати, прагнути до пошукової діяльності тощо. ЛІТЕРАТУРА | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
средне
1 