Роботи icon

Роботи


Схожі
Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень Львів...
Методика науково дослідницької роботи план викладу...
Консультпункт для новопризначених заступників директорів з виховної роботи...
Методичні рекомендації щодо написання письмової екзаменаційної роботи...
Організація претензійно-позовної роботи на підприємстві...
Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної роботи 9...
Н. О. Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології І соціальної роботи...
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни ”економіка підприємства”...
• роботи, направлені для участі у конгресі...
Навчальна програма з предмету «Методика роботи з хореографічним колективом» Викладач: Андрієнко...
Україна.
Психолого-педагогічний семінар – одна з основних форм методичної роботи...



страницы: 1   2   3   4   5   6
повернутися в початок

^ Вихідні дані для побудови матриці БКГ

Вид продукції

Обсяг продажу, тис. грн.

Приріст обсягу продажу

Структура асортименту

2009р.

2011р.

тис. грн.

%

%

Зернові та зернобобові

1641,30

852,42

-788,88

-48,06

10,2

Картопля

24,60

20,20

-4,40

-17,90

0,2

Овочі відкритого грунту

24,30

25,96

1,66

6,84

0,3

ВРХ

1420,90

1874,72

453,82

31,94

22,5

Молоко

4085,90

5405,90

1320,00

32,31

64,9

Продукція свинарства

50,30

150,97

100,67

200,13

1,8

Всього

7247,30

8330,16

-

-

100,0

Джерело: [розрахунки автора за даними звітів підприємства]

За даними таблиці 2.13. будуємо модифіковану матрицю БКГ за показниками темпи зростання обсягів продажу та частка в структурі продажу.



Рис. 2.7. Модифікована матриця БКГ

Джерело: Розрахунки автора за даними таблиці 2.13

На рисунку 2.4. побудовано модифіковану матрицю БКГ за показниками темпи зростання та частка в обсягах збуту підприємства. Як видно з матриці в полі «дійні корови» знаходиться така продукція як молоко, що займає найбільшу частку в обсягах збуту та має відносно високі темпи приросту продажів. Даний вид продукції є основним джерелом грошових коштів підприємства. В поле матриці «важкі діти» потрапила продукція свинарства. Для неї характерний високий темп зростання обсягів продажу, їх частка в обсягах продажу дуже мала. В поле «собаки» потрапили зернові та зернобобові, ВРХ, картопля та овочі відкритого грунту. Зазвичай їх виробництво є малоприбутковим або ж взагалі збитковим, тому підприємству необхідно, оцінивши ринкову ситуацію та власні можливості, вирішити чи розвивати виробництво даної продукції чи виводити даний вид продукції з ринку.

^ РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБУТОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ


3.1. Пропозиції та прогнозування збуту для ВП НУБіП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» на майбутні періоди


Прогнозування збуту передбачає моніторинг ситуації на ринку, детальний аналіз можливостей і загроз з боку маркетингового середовища, сильних і слабких сторін у сфері управління збутовою політикою підприємства. Метою прогнозування збуту є передбачення виникнення нових потреб у споживачів, зміни їх переваг, структури попиту, основних мотивів здійснення купівлі. Методи прогнозування збуту можна поділити на дві групи:

1) кількісні;

2) якісні.

До кількісних методів прогнозування збуту відносять:

  • метод екстраполяції тренда;

  • метод згладжування за експонентою;

  • методи кореляційно-регресійного аналізу;

  • прогноз на основі індикаторів;

  • нормативний метод;

  • метод аналізу частки ринку;

  • метод стандартного розподілу ймовірностей;

До якісних методів прогнозування збуту належать:

  • методи експертних оцінок;

  • метод сценаріїв;

  • тестування ринку (пробний маркетинг).

Метод екстраполяції тренда - це метод прогнозування на основі статистичного аналізу часових рядів, за якого обчислюють значення економічних показників, в нашому випадку обсяги збуту, за межами наявних фактичних даних, виходячи з припущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі. Інформаційна база, на якій ґрунтується цей метод – дані про обсяги продажу за певний інтервал часу, які називаються часовими рядами. Для побудови прогнозу обсягів продажу ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» було використано дані про фактичний обсяг продажу овочів відкритого грунту в натуральному та грошовому виражені.

Таблиця 3.1.

Обсяги продажу овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» за період з 2001 року по 2011 рік

Рік

Виробництво, ц

Реалізація, ц

Реалізація, тис. грн.

2001

1227

218

16,8

2002

780

314

19,7

2003

415

280

14,3

2004

766

317

24,3

2005

357

263

66,0

2006

602

298

43,6

2007

514

231

51,5

2008

1032

392

73,4

2009

468

150

24,3

2010

1079

323

77,1

2011

419

122

26,0

Зміна 2011 до 2001 року, %

-65,9

-44,0

54,9

Джерело: розрахунки автора за даними звітів підприємства

За даними таблиці 3.1. видно, що обсяги виробництва за період з 2001 року по 2011 рік зменшилися на 65,9%, а саме з 1227 ц до 419 ц. Обсяги реалізації продукції зменшилися на 44,0%, тобто на 96 ц і 2011 році становили 122 ц. Позитивним є той факт, що незважаючи на зменшення обсягів виробництва і реалізації обсяги виручки від реалізації в 2011 році зросли на 54,9% порівняно з 2001 роком. Однак дана динаміка не відображає реальних коливань даних показників. Тому необхідно детально аналізувати тенденцію зміни обсягів продажу.



Рис. 3.1. Обсяги продажу овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» за період з 2001 року по 2011 рік.

Джерело: Розрахунки автора за даними таблиці 3.1.

Сутність прогнозних трендових моделей полягає у тому, що тенденція розвитку, виражена у часовому ряді певного показника, відображається математичною функцією від часу:

y = f(t) + ε, (1)

де f(t) – тренд;

ε – відхилення;

В основі побудови трендових моделей лежить метод аналітичного вирівнювання, що є фактично різновидом згладжування.

Процес побудови прогнозу включає три етапи:

  1. побудова моделі, що передбачає визначення типу динаміки показника та апроксимуючої математичної функції;

  2. оцінка моделі, що передбачає аналіз „залишків” динамічного ряду та верифікацію моделі;

  3. розробка прогнозу;

Процес підбору математичної функції, що найкращим чином відбиває тенденцію і дозволяє визначити тренд, називається апроксимацією (від лат. approximo – наближаюсь). Для цього спочатку обраховуються щорічні абсолютні прирости або скорочення досліджуваного показника:

=yt – yt-1; (2)

Аналіз тенденцій їх зміни дозволяє визначити типи динаміки та найкращу функцію. На практиці використовуються функції, параметри яких мають конкретну інтерпретацію залежно від характеру динаміки.

Тренд може бути виражений такими функціями:

  • рівнянням прямої - якщо попит в основному задоволений і зростає рівномірно;

  • логарифмічної функції - якщо попит задовольняється та зростає, але темпи зростання зменшуються;

  • гіперболічної функції - якщо попит задовольняється та знижується;

  • показникової функції - якщо попит не задовольняється, зростає прискорено, темпи зростання стабільні;

  • параболи другого порядку - якщо попит не задовольняється значною мірою, темпи зростання збільшуються;

З рисунку 3.1. видно, що динаміка обсягів реалізації характеризується значною варіацією, рівень підйомів і спусків є нециклічним і та нерівномірним. Тому для вибору правильної моделі, яка б описувала характер зміни обсягів продажу необхідно провести згладжування динамічного ряду. Згладжування способом ковзної середньої – спосіб виявлення загальної тенденції динамічного ряду, сутність якого полягає в укрупненні періодів шляхом послідовних зрушень на однин рік при збереженні постійного інтервалу періоду. В результаті кожне значення динамічного ряду замінюється простим або зваженим середнім значенням кількох сусідніх. Середні точки згладжуються за значеннями оточуючих, а крайні – за формулами. Кількість оточуючих значень називається шириною “вікна”. Так, для згладжування з шириною вікна 3, тобто за трьома точками формула має такий вигляд:

ŷ t = 1/3 (yt + ŷ t-1 + yt+1); (3)

Для крайніх точок динамічного ряду формули такі:

ŷ 0 = 1/6 (5y0 + 2 ŷ 1 – y2); (4)

ŷ n = 1/6 (5yn + 2 ŷ n-1 – ŷ n-2); (5)

^ Таблиця 3.2.

Розрахунок середньої арифметичної ковзної обсягів продажу овочів відкритого грунту за 2001 – 20011 роки

Рік

Обсяг реалізації, ц

Проміжна середня, ц

Середня арифметична ковзна, ц

2001

218

-

239,7

2002

314

270,7

277,9

2003

280

303,7

291,6

2004

317

286,7

290,5

2005

263

292,7

283,8

2006

298

264,0

270,9

2007

231

307,0

298,0

2008

392

257,7

280,0

2009

150

288,3

251,0

2010

323

198,3

232,0

2011

122

-

137,2

Джерело: розрахунки автора за даними таблиці 3.1.

Вирівнювання динамічного ряду показників розраховано в таблиці 3.2. За результатами проведених розрахунків побудуємо графік, що відображає тенденцію змін обсягів продажу.



Рис. 3.2. Динаміка зміни обсягів збуту овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» за період з 2001 року по 2011 рік.

Джерело: Розрахунки автора за даними таблиці 3.2.

Як видно з рисунку 3.2. динаміка зміни обсягів реалізації має негативну динаміку зменшення. На рисунку 3.2. за допомогою графічного редактора побудовано лінію тренду, яка наочно демонструє тенденцію зміни показників. Лінія тренду побудована у вигляді параболи, точки якої максимально наближені до значень обсягів продажу. Тому як апроксимуючу ми оберемо математичну функцію параболи другого порядку:

ŷ = -3,7296x2 + 37,256x + 207,36; (6)

Це підтверджує і коефіцієнт детермінації R2, що є близьким до одиниці R² = 0,8569. При оцінці регресійних моделей це інтерпретується як відповідність моделі даним. Для прийнятних моделей передбачається, що коефіцієнт детермінації повинен бути хоча б не менше 50%. Моделі з коефіцієнтом детермінації вище 80% можна визнати достатньо хорошими. Значення коефіцієнта детермінації 1 означає функціональну залежність між змінними. Таким чином можна стверджувати, що наша модель відповідає зазначеним вимогам. Наступним етапом є побудова моделі.

Таблиця 3.3.

Ретроспективні дані для розрахунку прогнозу обсягів продажу овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка»

Рік

Ранг

(х)

Рівень показника (уt)

Прогнозне значення (ŷ)

| εt |, відхилення

εt2

εtt

1

2

3

4

5

6

7

2001

1

239,7

240,9

1,220

1,488

0,005

2002

2

277,9

267,0

10,935

119,581

0,039

2003

3

291,6

285,6

6,068

36,821

0,021

2004

4

290,5

296,7

6,167

38,034

0,021

2005

5

283,8

300,4

16,552

273,977

0,058

2006

6

270,9

296,6

25,681

659,522

0,095

2007

7

298,0

285,4

12,581

158,294

0,042

2008

8

280,0

266,7

13,281

176,379

0,047

2009

9

251,0

240,6

10,432

108,821

0,042

2010

10

232,0

207,0

25,039

626,970

0,108

2011

11

137,2

165,9

28,728

825,277

0,209

Разом

-

2852, 7

2852,7

156,685

3025,16

0,688

Джерело: побудовано автором відповідно до [29]

Побудова моделі передбачає розрахунок прогнозних значень обсягів збуту для кожного показника уt шляхом підстановки до апроксимуючої функції показник часу х. Розраховані прогнозні значення представлені в четвертому стовпці таблиці 3.3.

На ступним етапом прогнозування є оцінка моделі, що передбачає аналіз „залишків” динамічного ряду та верифікацію моделі. Залишкова компонента динамічного ряду εt визначається як різниця між фактичними та розрахунковими даними і повинна характеризуватися постійністю дисперсії, підпорядкуванням закону нормального розподілу.

Верифікація ґрунтується на оцінці похибки апроксимації у періоді ретроспекції, що розраховується за формулою:

; (7)

де Â - середня абсолютна похибка за m років у відсотках (MAPE);

- фактичні значення динамічного ряду;

- значення, розраховані за моделлю;

m - величина періоду ретроспекції;

Вважається, що якщо середня абсолютна похибка за m років менше 10%, то побудована модель вважається придатною для прогнозування.

Використовуючи дану формулу розрахуємо середню абсолютну похибку для нашої моделі.

- в нашому випадку розрахована в таблиці 3.3. як підсумок сьомого стовпця і дорівнює 0,688; m = 11;

звідси

Таким можна зробити висновок про те, що модель є придатною для прогнозування, так як величина середньої абсолютної похибки менше 10%. Тому використовуючи математичну модель ми можемо побудувати прогноз обсягів збуту на майбутні періоди.

Прогнозні значення показника визначаються шляхом підстановки до математичної моделі порядкового номеру року з прогнозного горизонту. Отримане таким чином значення показника є трендовим, так званий точковий прогноз. Для розрахунку прогнозу продовжимо часовий ряд і присвоїмо для 2012 року порядковий номер 12 та відповідно для 2013 року порядковий номер 13.

До математичної моделі ŷ = -3,7296x2 + 37,256x + 207,36 замість параметрів х підставимо значення х2012 = 12 та х2013=13. Опираючись на припущення, що дана тенденція збережеться в наступних періодах розрахуємо прогноз обсягів збуту овочів відкритого грунту на 2012 та2013 рік.

ŷ 2012 = -3,7296×122 + 37,256×12 + 207,36 = 117,4 ц;

ŷ 2012 = -3,7296×132 + 37,256×13 + 207,36 = 61,4 ц;



Рис. 3.3. Прогноз обсягів збуту овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка».

Джерело: Розрахунки автора за даними таблиці 3.3.

З рисунку 3.3. можемо зробити висновок про те, що прогнозовані обсяги збуту продукції на 2012 та 2013 рік зменшуються. Однак економічні прогнози не можуть мати точних параметрів, тому на основі трендового прогнозу обраховується діапазон можливих значень показника з певним рівнем ймовірності – довірчий інтервал прогнозу, тобто інтервальний прогноз. Для розрахунку інтервалів можливих змін прогнозованих значень використовують наступну формулу:

ŷ= ŷ ± tα × Sy; (8)

де Sy – середньоквадратична помилка RMSE;

tα – табличне значення критерію Стьюдента, що знаходиться за спеціальними таблицями відповідно до рівня довіри α та величини періоду ретроспекції;

ŷ – прогнозоване значення;

Для побудови інтервального прогнозу використаємо формулу (8).

Значення критерію Стьюдента для α = 80, та періоду ретроспекції 12 дорівнює 1,795.

Середньоквадратична помилка розраховується за формулою:

;

Сума розрахована в таблиці 3.1.3 як підсумок шостого стовпця і дорівнює 3025,16.

= 16,58;

Таким чином

ŷ2012= 117,4 ± 1,795 × 16,58 = 117,4 ± 29,76;

ŷ2013= 61,4 ± 1,795 × 16,58 = 61,4 ± 29,76;

Отже прогнозоване значення обсягів збуту знаходиться в межах:

в 2012 році 87,63 ≤ ŷ2012 ≤ 147,16;

в 2013 році 31,64 ≤ ŷ2013 ≤ 91,16;

Варто звернути увагу на те, що побудова прогнозу може не враховувати всіх факторів впливу на обсяги реалізації, тому в умовах ринкового функціонування важливим є постійний моніторинг як внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства з метою завчасного виявлення змін та адекватної реакції на них.

^ 3.2. Розробка маркетингової стратегії підприємства, спрямованої на підвищення ефективності управління збутом (Розробка стратегії управління збутовою діяльністю)


Розвиток ринку овочевої продукції в Україні сприяє тому, що постачальники свіжої овочевої продукції відчувають значне зростання споживчого попиту на продукцію. Зростання попиту викликає закономірне зростання виробництва овочів в господарствах різних організаційно-правових форм - від особистих господарств населення і фермерів до великих корпорацій, які диверсифікують свою діяльність. Економічна ефективність цього виду господарської діяльності значною мірою залежить від ефективності організації шляхів реалізації свіжої продукції, визначення оптимальної ціни та вміння орієнтуватися і враховувати основні тенденції на ринку. В умовах відсутності централізованих державних закупок для багатьох сільськогосподарських виробників актуальною проблемою залишається необхідність визначення каналів збуту виробленої продукції.

Від правильного вибору каналу збуту певною мірою залежить встановлення прийнятної ціни та ефективне просування продукції на ринку. Базою для прийняття виваженого рішення щодо каналу збуту можуть бути результати маркетингових досліджень, присвячених вивченню специфіки попиту, і усталених бізнес-практик, які склалися в різних каналах дистрибуції овочів: у переробних підприємств; в оптових закупівельних підприємств і інших посередницьких організацій; на сільськогосподарських ринках; у мережах громадського харчування; в інституційних покупців; у роздрібних мережах супермаркетів, овочевих магазинів; в експортному сегменті.

Критерії вибору збутового каналу розробляються кожним підприємством самостійно залежно від стану кон'юнктури ринку. Проте всі критерії можна згрупувати в три блоки, що характеризують: покупців; сам товар; саме підприємство. Відрізняють дві категорії покупців плодоовочевої продукції: підприємства-споживачі, до яких відносять виробників консервованої продукції; оптову і роздрібну торгівлю та кінцеві споживачі, які купують товари для особистого користування — окремі особи, сім’ї. Основні відмінності між підприємствами-споживачами та кінцевими споживачами наведені в таблиці 3.4.

^ Таблиця 3.4.

Відмінності між споживачами плодоовочевої продукції на промисловому та споживчому ринках

Основні відмінності

Ознаки

Кінцевих споживачів (споживчий ринок)

Підприємств-споживачів (промисловий ринок)

Споживачі

Окремі особи, які купують продукти для задоволення особистих потреб, в залежності від своїх смаків та уподобань

Покупець, із спеціальною фаховою підготовкою ведення переговорів, що приймають рішення в інтересах цілого підприємства

Концентрація споживачів

Споживачі, зосереджені, основним чином, в населених пунктах

Споживачі, географічно сконцентровані, залежно від природно кліматичних та економічних умов, сприятливих для вирощування плодоовочевої продукції

Розміри ринку

Велика кількість споживачів з диверсифікованим рівнем сегментації за різними ознаками

Кількість споживачів обмежена, які мають достатній рівень купівельної спроможності

Характер попиту

Попит носить сезонний характер на різні види продукції: свіжі - у весняно-літньо-осінній період, консервовані - в зимовий період

Похідний характер, в залежності від попиту на споживчому ринку та від періоду дозрівання плодів, ягід та овочів в сільському господарстві

Мотиви прийняття рішення про придбання

Спонтанні, емоційні, приймаються індивідуально, іноді продиктовані: раціональністю розподілу сімейного бюджету на продукти харчування, в залежності від цін на інші продовольчі товари; способом життя або особливістю національної кухні

Раціональні, приймаються колегіально, продиктовані виробничою необхідністю

Джерело: [34]

Варто звернути увагу на те, що збут овочевої продукції визначається її особливістю, яка полягає у тому, що, з одного боку, ця продукція є товаром з високим рівнем попиту, тому що є продуктом, необхідним для харчування. З іншого боку, овочі швидко псуються, тому, потребують швидкого збуту або ж організації зберігання продукції. Вартість зберігання продукції на сьогоднішній день високо і часто перевищує собівартість продукції. Тому важливим є налагодження зв’язків на постійній основі шляхом підписання договорів в яких мають бути наперед визначені обсяги поставки та ціни на основі прогнозних даних. Зазвичай ціна на плоди та овочі швидко змінюється в залежності від ринкової ситуації та якості продукції. Виробництво якісної продукції є першочерговим завданням для підприємства, адже саме від якості залежить ціна на продукцію та попит на неї. Щоб виробити продукцію високої якості та продавати її за найвищими цінами, потрібно ретельно добирати сорти рослин і точно дотримуватися технології. Сільськогосподарське виробництво напряму залежить від погодних умов, тому точно передбачити обсяги виробництва та якість продукції неможливо. В таких умовах є важливим налагодження збуту продукції з переробними підприємствами.

Провівши аналіз діяльності підприємства ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» та побудувавши матрицю БКГ ми бачимо, що овочі відкритого грунту та картопля потрапили до поля «Собаки». Згідно матриці, продукція яка потрапила в поле «Собаки» є "нежиттєздатною", тобто займає незначну частку в обсягах продажу, динаміка зростання обсягів продажу незначна. В такому випадку їх слід виводити з ринку, застосувати стратегію елімінації, якщо, звичайно, немає перспектив їхнього розвитку. Збереження виробництва цих товарів потребує значних витрат, однак дана продукція є важливою для підприємства. Підприємство ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» є постачальником овочів і картоплі в заклади громадського харчування як для самого господарства, так і для структурних підрозділів НУБіП України. Так як вирощування даної продукції є необхідним, то підприємству необхідно шукати шляхи підвищення ефективності виробництва даної продукції.

Головною проблемою виробництва і реалізації овочевої продукції в господарстві є низький рівень товарності продукції. Це пояснюється тим, що виробництво овочів носить сезонний характер та залежить від технології виробництва і природніх умов. Важливим є вчасний збір врожаю та швидка його реалізація, так як терміни зберігання даної продукції за відсутності спеціально створених умов дуже малі. Через низьку якість значна частина врожаю відправляється на годівлю худоби, що призводить до значних втрат господарства.

Таблиця 3.5.

Канали руху овочів відкритого грунту в ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» за період з 2009 року по 2011 рік

Роки

Вироблено, ц

Реалізовано, ц

На годівлю худоби і птиці, ц

Передано в переробку та на зберігання, ц

Інші витрати, ц

Реалізовано, %

2009

468

150

216

50

52

32,1

2010

1079

323

667

89

-

29,9

2011

419

122

205

61

31

29,1

Джерело: побудовано автором за даними звітів підприємства

За даними таблиці 3.5 видно, що за період з 2009 року по 2011 рік було реалізовано від загального обсягу виробництва лише 32,1% в 2009 році, 29,9% в 2010 році та 29,1% в 2011 році. Така динаміка рівня товарної продукції є негативною, так як значні витрати на її виробництво не покриваються виручкою від її реалізації. Низький рівень товарності продукції пояснюється тим, що в періоди масового збору врожаю підприємство через недосконалість збутової політики не може реалізувати всю вироблену продукцію по наявним каналам збуту. В результаті продукція залежується на складі, втрачає товарні якості та псується. Для збільшення обсягів продажу даної продукції необхідно збільшувати об’єми реалізації в наявних каналах продажу та знаходити нові. Тому для підприємства було запропоновано використати стратегію інтенсифікації маркетингових зусиль для даних видів продукції. Її суть полягає в направлені маркетингових заходів на збільшення обсягів збуту підприємства. Планування збутової політики передбачає наявність певних етапів.



Рис.3.3. Етапи планування збутової політики

Джерело: Побудовано автором відповідно до [48;с.179]

Підприємство ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка» є найбільшим сільськогосподарським підприємством у Фастівському районі та має вигідне географічне розташування – 12 км до м. Фастів, 40 км до м. Біла Церква та 70 км до м. Київ. Підприємство реалізує овочі та картоплю в основному по таких каналах реалізації: Білоцерківський консервний завод;

  • НУБіП України та його структурні підрозділи;

  • Борівський ТЦ;

  • Територіальне медичне об’єднання;

  • Фастівський територіальний центр зайнятості;

  • Фастівська центральна районна лікарня;

  • Фастівська залізнична лікарня;

  • За готівку;

Однак обсяги реалізації по даних каналах не завжди є постійними та значними. Організація збуту для ефективного продажу виготовленої продукції вимагає від підприємства прийняття рішення про той метод збуту, який воно буде використовувати. Існують три можливі варіанти. Прямий метод збуту передбачає продаж продукції кінцевому споживачу підприємством без використання будь-яких посередників. Реалізація цього методу на практиці можлива завдяки створенню власних торговельних точок для реалізації своєї продукції. Непрямий метод збуту продукції передбачає продаж товарів продукції споживачам через посередників, тобто формування власної мережі каналів розподілу продукції. Комбінований метод збуту передбачає поєднання прямого та непрямого методів. Тобто підприємство може реалізовувати продукцію через власну збутову мережу, але не відмовлятися при цьому від послуг посередників.

^ Рис. 3.4. Канали реалізації овочів відкритого грунту ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка»

Джерело: Побудовано автором відповідно до [4;с.179]

Запропоновані канали реалізації овочів відкритого грунту зображені на рисунку 3.4. представляють собою комбінований метод збуту. До прямих каналів реалізації продукції належать торгівля на ринку, реалізація переробним підприємствам, торгівля з поля, торгівля через власний магазин. Під торгівлею на ринку мається на увазі організація продажів на ринку в м. Фастів та в м. Біла Церква, а також організація виїзної торгівлі до м. Київ. Це може бути продаж продукції на території НУБіП України з машин. Реалізація продукції переробним підприємствам є важливим каналом реалізації, так як налагодження довготривалих і надійних зв’язків дасть змогу підприємству реалізовувати всю свою продукцію і забезпечить постійний каналом збуту. В якості переробних підприємств можуть виступати:

  • ВАТ «Білоцерківський консервний завод», м. Біла Церква;

  • ТОВ «Агрофірма», с. Білогородка, Києво-Святошинський район;

  • Рокитнянське переробне заготівельне підприємство, с.м.т. Рокитне;

  • ТОВ «Агрохолдинг», с.м.т. Гостомель;

  • Макарівське кооперативне заготівельно – переробне підприємство, смт. Макарів;

Досвід фермерів провідних аграрних держав свідчить про те, що одним з ефективних способів є реалізація вирощеної продукції методом прямого маркетингу - однією з перспективних бізнес-моделей продажу сільськогосподарської продукції за кордоном і перспективної для сільськогосподарських виробників України. Прямий маркетинг - це метод продажу, в основі якого покладено недорогу рекламу і який включає використання придорожніх рекламних стендів-оголошень, придорожніх торгових павільйонів, продаж продукції безпосередньо з поля, продаж продукції з використанням електронної пошти, факсимільного зв’язку, наземної пошти тощо. Прямий маркетинг - один із перспективних бізнес-методів продажу плодоовочевої продукції за кордоном і перспективний для України. До переваг даного методу збуту відносяться:

  • Простота застосування і швидкість отримання прибутків господарством за рахунок економії витрат на оплату праці, сортування, пакування та доставку;

  • Можливість працювати, не покидаючи власного поля;

  • ПІдприємства самі можуть встановлювати власні робочі години;

  • Цей метод продажу не потребує дорогого обладнання та великого початкового капіталу, а також окремого офісу;

Слід також враховувати, що прямий метод продажу продукції власного виробництва значно скорочує витрати на маркетинг, зменшує кількість посередницьких структур. Велике значення має фактичне розташування місць збуту продукції підприємства. Придорожні рекламні стенди можуть бути розташовані на території фермерських господарств, поблизу доріг, вказуючи напрямок до фермерського поля, а також інформуючи покупця про ціни на продукцію. Особливістю цього методу є те, що продаж здійснюється сезонно, у відповідності з графіком збирання кожної культури [44].

Враховуючи вигідне географічне розташування підприємства ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка даний метод збуту може бути реалізований на практиці. Так як підприємство немає умов для зберігання продукції, то в період масового дозрівання овочів питання швидкої реалізації продукції є досить актуальним. Продаж з поля передбачає можливість споживачам самим збирати продукцію і купувати її за нижчими цінами. Таким чином підприємство забезпечить собі збут продукції, а економія на заробітній платі та транспортуванні компенсує різницю в ціні. Засобами реклами про дані заходи можуть бути наступні:

  • реклама в засобах масової інформації ;

  • оголошення в місцях продажу;

  • на сайті НУБіП України;

  • зовнішня реклама;

Реклама в пресі завдяки своїй оперативності, повторюваності, широкому охопленню ринку є одним з найефективніших та найчастіше використовуваних засобів розповсюдження рекламної інформації. Реклама в пресі – це опубліковані в періодиці різноманітні рекламні матеріали. Під рекламою в засобах масової інформації мається на увазі розміщення рекламних оголошень в районному журналі «Наш городок». «Наш Городок» це рекламно-інформаційний тижневик, що поширюється в м. Біла Церква, м. Фастів, Білоцерківському і Фастівському районах. Тираж журналу 27 000 примірників в тиждень, в м. Біла Церква 9000 екземплярів, в м. Фастів 18000 екземплярів, 80% тиражу продається в роздріб, 20% - за передплатою. Вартість оголошення в тижневику складає від 40 до 180 гривень в залежності від розміру та місця розміщення.

Оголошення в місцях продажу повідомлятимуть споживачів про дати проведення так званих "Днів поля" та надаватимуть інформацію про асортимент продукції, ціни та умови здійснення розрахунків. Оголошення на сайті НУБіП України ознайомлюватимуть споживачів про діяльність господарства та продукцію яку воно виробляє. Як варіант зовнішньої реклами можливе розміщення бігборда на автошляху Київ – Одеса, який знаходиться за 20 км від господарства і має пропускну здатність 10200 автомобілів на добу. Інформація на стенді має ознайомити споживачів з підприємством та продукцією яку вона виробляє, а також про проведення торгівлі з поля. Важливим є обов’язкове зазначення того, що підприємство є відокремленим підрозділом НУБіП України і здійснює свою діяльність відповідно до наукових розробок та технологій. Вартість реклами становить від 1000 грн. на місяць згідно прасу рекламного агентства «art-light» [42].

Опосередковані канали розподілу продукції використовують для нарощування обсягів продажу, розширення ринків збуту, кращого їх охоплення, повнішого задоволення потреб споживачів З економічної точки зору завдання торговельних посередників трансформувати асортимент продукції, який пропонується виробниками, в асортимент товарів, необхідних споживачам, також дає змогу зменшити витрати на реалізацію.

З непрямих каналів збуту овочів відкритого грунту запропоновано наступні: заклади роздрібної торгівлі та оптові підприємства. До закладів роздрібної торгівлі відносяться два відділення мережі супермаркетів «Екомаркет» та «Фуршет» в місті Фастів, торговий центр в с.м.т. Борова, а також заклади громадського харчування. До оптових підприємств відносяться оптово - роздрібна продовольча база в м. Фастів та оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Столичний». Також важливим є збереження вже існуючих каналів збуту, таких як заклади громадського харчування в НУБіП України.

Важливою проблемою господарства є низький рівень якості овочів відкритого грунту. Якість продукції значною мірою залежить від строків збирання врожаю. В період збору важливим фактором є забезпечення трудовими ресурсами що працюють сезонно. Тому підприємство може залучати на платній основі студентів - практикантів як додаткові трудові ресурси в період масового збору врожаю, коли за сприятливих погодних умов необхідно швидко зібрати вирощену продукцію.





залишити коментар
Сторінка5/6
Дата конвертації18.09.2012
Розмір1,47 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх