Міністерство освіти icon

Міністерство освіти


Схожі
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


№ 1/9-242 від 19.05.03

Міністерство освіти


Автономної Республіки Крим,

Управління освіти і науки обласних,

Київської та Севастопольської міських

державних адміністрацій


Про деякі особливості викладання

загальноосвітніх предметів у

професійно-технічних

навчальних закладах (ПТНЗ)

у 2003/2004 навчальному році

У професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), де здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, організація навчально-виховного процесу буде здійснюватися згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2001 №448 “Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах у 2001/2002 навчальному році”.

Усі вимоги до вивчення загальноосвітніх предметів у ПТНЗ, що були передбачені листом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2002 №1/9-252 “Про викладання загальноосвітніх дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) у 2002/2003 навчальному році”, залишаються чинними і на 2003/2004 навчальний рік.

^

Природничо-математична підготовка

Математика



Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 240 - 260 годин. Провідною ідеєю органі­зації процесу вивчення курсу є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості, повноти змісту та професійної спрямованості.

Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій ор- ганізації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його подання, забезпечує більш детальну проробку професійно значущого навчального матеріалу, ілюструючи практичне значення даного предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.

Тобто, основними принципами викладання математики у закладах профтехосвіти є забезпечення зв’язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу технологічних процесів, які вивчаються.

Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами:

– конкретизацією теорій, явищ і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань, використовуючи навчальний матеріал спеціальних предметів;

– показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики;

– складанням задач з професійно спрямованим змістом, виконанням розрахунків, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів;

– використанням діафільмів, кіно- і відеофільмів із загальноосвітніх предметів з ілюстрацією в них наступності та взаємозв’язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю училища.

Викладання кожної теми з курсу математики пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв’язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.

Резерв навчального часу викладач використовує як додаткові години на розв’язання задач, вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення і систематизації знань, вивчення професійно необхідного матеріалу.

Викладачу надається право змінювати структуру програми і навчального плану, розподіл часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки групи, специфіки професії, не порушуючи логічність вивчення предмета, підбирати конкретний прикладний матеріал з урахуванням змісту робіт спеціальних предметів, вибирати форму контролю знань учнів, враховуючи рівень вимог до знань курсу математики.

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах” № 1/9-529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №2, 2001 р., журнал “Математика в школі”, №4, 2001 р.).

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоре-

тико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв’язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Для виконання усіх видів письмових робіт необхідно мати по одному зошиту з алгебри і початків аналізу та геометрії.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в ПТНЗ.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти один раз на місяць.

Викладачі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.

Викладач також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, приклад, побудову графіка тощо).

Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу. При цьому до уваги беруться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

Усі контрольні тематичні роботи викладач обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самосійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

При формуванні підсумкової оцінки за семестр викладач спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

Атестація як система має містити комплекс заходів, спрямованих на визначення або встановлення рівня і якості навчальних досягнень учнів.

Фізика



Фізика є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце фізики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду.

Фізика є опорним предметом при вивченні суміжних предметів (хімії, інформатики, біології, географії), тому без належної підготовки з цього предмета неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 206-226 годин, з них 12-14 годин – на курс астрономії.

Останнім часом сталося чимало змін у викладанні фізики в ПТНЗ, а саме:

- розроблені та рекомендовані до впровадження в навчальну практику в ПТНЗ професійно спрямовані програми з фізики і астрономії (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-2986 від 06.06.2001 та лист № 1/11-2074 від 25.06.2002);

- розширено можливості викладачів щодо зміни структури навчальної програми і тематичного плану, розподілу часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки учнів, специфіки професії; зміни номенклатури лабораторно-практичних робіт, вибору форм контролю знань учнів;

- встановлено орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних предметів (лист Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 р. № 1/9-529);

- підвищено вимоги до змісту навчальних програм, що використовуються в навчальному процесі (лист Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. №329).

Незалежно від напряму навчання, кількість годин на вивчення фізики може бути збільшено за рахунок перерозподілу.

Мінімальна кількість робіт з тематичного обліку навчальних досягнень учнів визначена листом Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін” від 27.12.2000 № 1/9-529.

Форми і методи тематичних обліків визначаються викладачем. Підсумкове оцінювання також може проводитися у різних формах: залік, контрольна робота тощо. Водночас підсумковий бал може бути виставлений за результатами попередніх тематичних обліків. Він не є середнім арифметичним і залежить від важливості та обсягу тем, що вивчалися.

Викладач фізики на уроках має контролювати виконання учнями домашніх завдань з метою забезпечення зворотнього зв’язку щодо рівня опанування програмного матеріалу. Необхідність виставлення балів за ведення зошитів або якість виконання домашньої роботи визначає викладач. Вимоги до перевірки зошитів з фізики та виставлення оцінок регламентуються листом Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін” від 27.12.2000 р. № 1/9-529. Використання робочих зошитів і зошитів для лабораторних робіт у навчальному процесі є необов’язковим.

Викладачі фізики можуть отримати методичну допомогу, використовуючи матеріали газети “Фізика”, фахових журналів “Фізика та астрономія в школі”, “Світ фізики”, “Країна знань”.

Астрономія



У 2003/2004 навчальному році астрономія є обов’язковим предметом для вивчення в ПТНЗ. Курс астрономії рекомендується викладати у ІІ семестрі на другому курсі, оскільки вивчення окремих питань з астрономії грунтується на знаннях з курсу фізики, здобутих учнями у ІІ семестрі першого курсу навчання. Тому окремі теми з астрономії доцільно вивчати або пізніше, або паралельно з відповідними темами курсу фізики.

На вивчення астрономії передбачено незначну кількість годин, тому предмет доцільно викладати концентровано. Якщо на вивчення астрономії у ПТНЗ відведено 12-14 год, то її краще вивчати в одному семестрі по 1 годині щотижня.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з астрономії здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів з астрономії.

Форми і методи тематичних обліків визначаються викладачем. Протягом навчального року (семестру) викладач повинен провести не менше трьох тематичних обліків, за результатами яких виставляється підсумковий бал, що не є середнім арифметичним, а залежить від вагомості кожного тематичного балу.

Астрономія як фундаментальна наука є складною за змістом і за обсягом знань. Проте вона має величезне світоглядне значення, що відіграло вирішальну роль при поверненні предмета “Астрономія” до інваріантної частини навчального плану ПТНЗ. Під час вивчення астрономії у ПТНЗ викладач має здійснювати такі завдання:

– формувати наукове уявлення про будову Всесвіту, формувати в учнів цілісне сприйняття світу і розуміння взаємозв’язку і взаємозумовленості явищ, що відбуваються у Всесвіті;

– сприяти інтелектуальному і духовному розвитку та становленню особистості учня,

З метою поширення і популяризації астрономічних знань серед учнівської молоді у 2001/2002 навчальному році започатковано І Всеукраїнську інтернет-олімпіаду з астрономії, яка щорічно проводитиметься у ІІ семестрі навчального року. ІІ Всеукраїнська інтернет-олімпіада з астрономії розпочнеться 1 січня 2004 р. Ознайомитися з матеріалами заочного етапу олімпіади можна за адресою: DSL.UKRSAT.com.

^

Інформатика та інформаційні технології




Вивчення предмета “Інформатика та інформаційні технології” в 2003/2004 н.р. здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів “Інформатика та інформаційні технології”, затвердженою Міністерством освіти і науки України ( лист від 24.09.2001 р. № 1/11 – 3886).

Враховуючи особливу роль інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці робітників, передбачається 2 етапи вивчення предмета “Інформатика та інформаційні технології”:


  1. Інформатика;

  2. Інформаційні технології ( професійно орієнтований курс відповідно до спеціалізації професійно-технічного навчального закладу).
^

Розподіл годин на вивчення предмета враховує різні терміни навчання і передбачає 5 рівнів підготовки:


1- для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти; 2 -для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій; 3 – для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти; 4- для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти; 5 - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій.


Назва курсу
^

Кількість годин за рівнями підготовки


1

2

3

4

5

Інформатика


70

70

10

-

-

Інформаційні

технології

34

68

7

17

34

Всього

104

138

17

17

34



Запропонований програмою зміст, структурування матеріалу та розподіл навчальних годин професійно орієнтованого курсу «Інформаційні технології» має орієнтовний характер. Залежно від професійної орієнтації професійно-технічного навчального закладу, типу обчислювальної техніки і наявності програмного забезпечення викладач самостійно добирає методичні шляхи вирішення освітніх завдань курсу, вносить необхідні корективи в термін та порядок вивчення тем програми. Відповідно до обраної методики викладання курсу викладач добирає відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення. Окремі питання програми можуть вивчатися тільки в порядку ознайомлення, але при умові, що в групах, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, програма курсу «Інформатика» буде виконана повністю.

Під час проведення лабораторно-практичних робіт з предмета група ділиться на дві підгрупи, але не менше 8 учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень. В системі оцінювання обов’язковим і основним є тематичне оцінювання знань. Поточне оцінювання може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, лабораторних, практичних та самостійних робіт тощо. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов’язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру та навчального року. Оцінювання за семестр проводиться за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Хімія


Вивчення предмета “Хімія” в 2003/2004 н.р. здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів (автор Талалуєва Н.А., вид-во “Наукова думка” – К.2001.- 19 с.).

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 130-110 год.

Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу хімії в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (І), розрахований на 130 год, пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (ІІ) відносяться професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати хімію в обсязі 120 год. Третій напрям (ІІІ) об’єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення хімії, і розрахований на 110 год.

У зв’язку з цим програми і тематичне планування з курсу хімії для ПТНЗ різних напрямів відрізняються не стільки переліком тем, скільки специфічним підходом до вивчення навчального матеріалу і передбачають необхідність поглибленого вивчення тих чи інших розділів дисципліни, посиленої уваги до вивчення професійно значущого матеріалу.

Тобто, основними принципами викладання хімічних знань в закладах профтехосвіти є забезпечення їх зв’язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу хімізму технологічних процесів, які вивчаються.

Вивчення кожної теми з курсу хімії пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв’язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.




^

Біологія, основи екології



У 2003/04 навчальному році вивчення біології, основ екології буде здійснюватися у відповідності до навчальної програми для ПТНЗ.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 85-105 год.

Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу біології, основ екології в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (І), розрахований на 105 год, пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (ІІ) відносяться професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати біологію, основи екології в обсязі 95 год. Третій напрям (ІІІ) об’єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення біології, основ екології, і розрахований на 85 год..

Зміст навчальної програми розкриває основні сучасні біологічні уявлення про організацію живого світу, взаємозв’язок будови і функцій організму, теорію еволюційного розвитку та екологічний взаємозв’язок людини з довкіллям. Дана послідовність викладання навчального матеріалу має забезпечити формування наукового світогляду учнів ПТНЗ, сприятиме їх інтелектуальному розвитку, вплине на виховання адекватного ставлення до оточуючого середовища.

У програмі приведені вимоги до знань та умінь, якими учні повинні оволодіти після вивчення кожної теми, предмета біології, основ екології взагалі. Визначити рівень цих знань та умінь допоможуть відповіді учнів в усній або письмовій формі, в яких вони мають висвітлити сутність того чи іншого питання.

Вагому частину програми складають лабораторні і практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов’язковою складовою уроку біології, основ екології, і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється усіх учнів групи або вибірково.

У процесі виконання практичних робіт в учнів формуються практичні уміння та навички. Враховуючи важливість цього процесу, практичні уміння та навички мають обов’язково оцінюватись викладачем.

Програма надає право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Викладач має право добирати об’єкти для вивчення, включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, викладач може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін.

Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною і може бути змінена у межах визначених годин.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.

Діяльність учнів повинна оцінюватись за критеріями навчальних досягнень (ж-л “Біологія і хімія в школі” №4, 2001 рік).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Поточне оцінювання не є обов’язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції (навчальну, діагностично-корегуючу, стимулюючу, виховну та інші), викладач може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.

Обов’язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється по завершенню вивчення теми або її частини згідно з переліком тем.

Тематична оцінка може виставлятися (у тому числі автоматично) на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня з урахуванням поточних оцінок, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсумкової письмової роботи, тестування, лабораторних і практичних робіт; заліку, семінарських занять та інших форм виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов’язковою (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-529 від 27.12.2000 р.).

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них викладач може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення. При цьому чинник наявності чи кількості поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової чи річної оцінки.

Учень має право на підвищення семестрових та річних оцінок (окрім претендентів на золоту та срібну медалі).

Неодмінною умовою виконання навчальної програми з біології, основ екології є проведення екскурсій. Викладач має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи при цьому години навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-97 від 07.03.2001 р.).

Географія



Вивчення курсів географії у 2003/04 навчальному році здійснюватиметься за програмою, затвердженою в 2001 р. і надрукованою видавництвом “Педагогічна думка”.

Усі рекомендації щодо вивчення географії у 2002/03 навчальному році залишаються чинними і для 2003/04 навчального року.

Передбачені програмою практичні роботи є обов’язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється викладачем за власним розсудом (всіх учнів або вибірково). Обов’язковими для оцінювання кожного учня є дві практичні роботи, що визначаються заздалегідь.

Програма надає право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, профіль групи, викладач може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми з географії є проведення шкільних навчальних екскурсій. Викладач має право самостійно вносити корективи до термінів організації навчальних екскурсій, визначати їх конкретний зміст та форми проведення з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання, використовуючи при цьому години, відведені для навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України за № 1/9 від 07.03.2001 р.).

Курс “Економічна і соціальна географія світу” покликаний сприяти отриманню системи знань про територіальну організацію світового господарства, про світовий географічний простір та загальнопланетарні процеси його розвитку; розумінню географічних аспектів важливих сучасних соціально-економічних проблем людства. Країнознавча частина курсу має формувати в учнів систему поглядів на світ, про становлення і соціально-культурний розвиток окремих країн, їхнього етнокультурного різноманіття, розвивати в учнів уміння оцінювати складну систему взаємозв’язків між людьми, територіями і природним середовищем.

^

Гуманітарна підготовка




Місце гуманітарних предметів у системі професійно-технічної освіти визначається передусім тим впливом, який вони справляють на процес формування особистості. Саме тому особливої важливості набуває потреба створення за допомогою гуманітарних предметів, і, насамперед, “Історії України” і “Всесвітньої історії”, умов для соціальної адаптації молоді, виховання свідомих громадян – патріотів, толерантних до інших народів і культур, збагачених досвідом загальнолюдських цінностей, здатних до самостійного й відповідального вибору.


Головною метою сучасного професійно-технічного навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної особистості.

Головними цілями навчання історії є:

– формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатності застосовувати на практиці історичні знання і набуті уміння;

– виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаємодії між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;

– підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі і світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу.

Посилення розвивально-виховного впливу гуманітарних предметів досягається головним чином через пильну увагу до практичних умінь учнів. Цій меті покликане слугувати й тематичне оцінювання навчальних досягнень, що витлумачується як оцінювання знань, умінь і навичок, набутих у результаті оцінювання. Якісна підготовка до тематичного оцінювання та його раціональне проведення створюють умови для формування в учнів грунтовних знань, сприяють їхній систематичній роботі та свідомому ставленню до навчальної діяльності, забезпечують об’єктивність оцінки. Тематичний контроль має більші можливості для врахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, зокрема для реалізації його послідовних етапів, що неможливо протягом одного року. Тематичне оцінювання дозволяє враховувати також індивідуальний для кожного учня темп засвоєння. Проведення тематичного оцінювання ніяк не означає, що викладач не може здійснювати, якщо вважає за потрібне, поточне оцінювання. Раціональне поєднання тематичного й інших форм контролю досягається шляхом рівневого підходу. Останній передбачає виконання кожним учнем під час тематичної атестації завдань відповідно до рівня, що його було виявлено впродовж опрацювання теми і зафіксовано поточними оцінками.

На вивчення предметів “Історія України” та “Всесвітня історія” виділено по 70 годин. Викладання їх здійснюється за програмами загальноосвітніх шкіл, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (видавництво “Шкільний світ”, 2001).

З метою забезпечення подальшої гуманізації й демократизації професійної освіти варто активніше застосовувати інноваційні методики та технології, віддавати перевагу навчанню в діалозі, відмовлятися від менторських прийомів.

Викладач не повинен нав’язувати учням своє бачення історичного процесу. Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення гуманітарних дисциплін щорічно (див. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, № 14, 2002 та 2003 р.). Методичну допомогу викладачам історії постійно надають газети: “Освіта України”, “Історія України”, журнал “Професійно-технічна освіта”, “Історія в школах України”. Вищезгадані видання публікують актуальні матеріали з історії, де висвітлюються нові науково обгрунтовані погляди на історичне минуле України, всебічно розкривають передовий педагогічний досвід викладачів.

НМЦ ПТО рекомендує нову типову програму: “Основи правових знань” – 34 год. (автор: Ткачова Н.О., лист від 4.06.2002 № 1/12-1571) для професійно-технічних навчальних закладів України.


^ Основи економіки.


У новому навчальному році рекомендовано користуватися типовою навчальною програмою “Основи економіки” на 34 та 68 годин, яка розроблена для ПТНЗ – ІІ рівня атестації для учнів що отримують повну загальну середню освіту (автори Канченко Т.В., Панченко М.П., лист від 16.08.2002 № 1/11).Наше суспільство активно розбудовує ринкову економіку , залучає громадян України до підприємницької діяльності.

Знання основ економіки необхідні кожному , а не тільки бізнесменам, банкірам, менеджерам, вони допомагають правильно будувати бюджет сім’ї, робити розумний вибір при купівлі товарів та отриманні послуг, працевлаштуванні. Маючи певні знання економіки , набуті в середній школі і вивчаючи курс “Основи економіки “ у ПТНЗ майбутні робітники мають змогу здобути вміння і навички осмислення та вирішення конкретних економічних питань на робочому місці та впливу своєї праці на показники діяльності цеху , підприємства. Програма побудована таким чином, що в межах вивчення тем викладачеві надається право деякої свободи розподілу навчального часу, включаючи і повторення.

Викладання курсу необхідно максимально наблизити до сучасних економічних проблем розвитку суспільства. Тому під час підготовки до занять слід використовувати матеріали , що публікуються в засобах масової інформації. Засвоєння курсу “Основи економіки” в ПТНЗ сприяє формуванню у слухачів сучасних економічних поглядів на життя , підвищенню освітнього і культурного рівня учнів. У процесі вивчення курсу , учні оволодіють науковими , економічними знаннями та вмінням їх практичного застосування.
^

Українська мова



Для вивчення курсу “Українська мова” в ПТНЗ (за типовим навчальним планом ІІІ ступеня загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання – технологічний напрям), як і в минулому навчальному році, відводиться 140 годин. Викладання цього предмета буде здійснюватися за навчальною програмою для загальноосвітніх шкіл “Рідна мова” 5-11 класи, видавництво “Педагогічна думка” 2001 року, та навчальними посібниками, а саме: “Українська мова” (навчальний посібник для учнів ПТНЗ, автори Л.І.Мацько, О.М.Мацько, О.М.Сидоренко, видавництво “Либідь, 1998); “Українська мова” (підручник, 10-11 класи, автор Олійник О.Б., видавництво “Вікторія”, 1999) та ін.

Викладачі ПТНЗ повинні навчати учнів найнеобхіднішому способу національного самоутвердження – захисту своєї рідної мови, постійно виховувати в учнів свідоме ставлення до рідномовного обов’язку.

У кожному кабінеті української мови необхідно мати стенди “Мовні обов’язки громадян”, “Культура мовлення”.

Основне завдання викладача, який покликаний формувати культуру особистості, – навчити учнів на фонетичному, лексичному, словотворчому, граматичному, правописному та стилістичному рівнях грамотно і змістовно обмінюватися думками.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення, тому нагадуємо основні аспекти, через які проявляються проблеми щодо культури мовлення: нормативність (дотримання загальноприйнятих стандартів); естетичність, адекватність, поліфункціональність.

У зв’язку з тим, що тепер щорічно проводиться конкурс з української мови під егідою українських меценатів, викладачам слід звертати увагу не тільки на теми, визначені програмою, а й на актуальні теми, які висуває саме життя.

Для підвищення грамотності і розвитку мовленнєвої культури необхідно максимально використовувати інноваційні комп’ютерні технології.

Викладачам курсу “Українське ділове мовлення” необхідно спрямувати свою роботу на уроках на засвоєння державної мови відповідно до норм офіційного спілкування, виховання національно свідомих громадян України. Необхідно систематично організовувати самостійну роботу учнів з навчальними посібниками, словниками та іншою довідковою літературою.

Крім рекомендованих тестів до курсу “Ділове українське мовлення” (автори С.Шевчук, О.Доценко – журнал “Українська мова й література…” №2, 2002 р.) слід залучити до практичного використання методичні поради Тетяни Рукас (журнал “Дивослово”, №3, 2002 р., стор. 42-43).

^

Українська література



Як і в минулому навчальному році, на вивчення української літератури відводиться 70 годин. Викладачі мають працювати за адаптованим варіантом програми для ПТНЗ (автор З.І.Снісар), опублікованим у журналі “Дивослово” №10 за 2002 р. та в газеті “Освіта України” № 74 за 17 вересня 2002 р. (лист МОН № 1/11-2643 від 31.07.2002 р.), а також розміщеною в мережі Internet (сайт www.mon.gov.ua).

Основні завдання викладачів української літератури:

– формувати культуру особистості учня, виховувати активного, естетично розвиненого і вимогливого читача, високі риси шляхетності та лицарства;

– засобами літературної освіти формувати особистості, виховувати національну самосвідомість, почуття самоповаги і гордості;

– впроваджувати новітні освітні технології або їх елементи, нетрадиційні прийоми і методи навчання;

– практикувати нові форми занять з метою активізації навчально-виховної діяльності учнів;

– ознайомлювати учнів з основними тенденціями довголітнього розвитку національної літератури, допомогти їм позбутися нав’язаного комплексу її меншовартості;

– засобами художнього слова та художніх образів програмних творів розкривати національну картину рідної держави – її природу, ландшафт, історію і культуру, імена видатних особистостей, національну ментальність;

– навчити учнів глибоко і повнокровно сприймати та аналізувати художній твір як явище мистецтва;

– у процесі діалогу сприяти індивідуальному учнівському самовиявленню;

– прищеплювати учням оціночні критерії для орієнтації на ринку сучасних друкованих видань;

^

Зарубіжна література



Програма для ПТНЗ з предмета “Зарубіжна література” – 70 годин (автор З.І.Снісар) надрукована в журналах “Зарубіжна література” № 1, 2003 р. та “Всесвітня література” № 3, 2002 р.

Зусилля викладачів зарубіжної літератури мають бути спрямовані на вивчення культур та життя інших народів світу, на підбір таких перекладів, у яких би максимально була присутня і естетична, і смислова інформації.

Підхід до вивчення цього предмета має бути концептуальним, глибоко продуманим і перспективним, розрахованим на виховання нашої молоді, яка буде дбати про свій менталітет, моральність і імідж нашої держави.

Одним із принципів викладання літератури, зокрема зарубіжної, є діалогізм. Саме діалог між учнем і викладачем стає шляхом до розуміння твору, який вивчається на уроці. Учні мають усвідомити, що не може бути інтеграції у світове співтовариство без знань світової культури, світової літератури.

^

Іноземні мови



Викладачі іноземних мов (англійської, німецької, французької та ін.) на заняттях з учнями ПТНЗ мають домогтися здійснення практичної мети та реалізувати освітні цілі, а саме:

– навчити учнів спілкуватися в усній і письмовій формі, щоб у подальшому вони змогли контактувати з представниками інших держав;

– підбирати тексти та практикувати інтегровані заняття в залежності від того, яку професію здобувають учні;

– на основі фонетичних, лексичних і граматичних навичок навчати різних видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння (діалогічне і монологічне мовлення), письма.

Наприкінці навчального курсу учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за темою або ситуацією, складати план або тези усного повідомлення, написати власного листа, користуватись різноманітними джерелами з іноземної та рідної мов, перекладати іноземні тексти рідною мовою.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів гуманітарного циклу залишаються ті ж.


^ Фізична культура і здоров’я

Викладання курсу у 2003/2004 навчальному році здійснюється за програмою для професійно-технічних навчальних закладів “Фізична культура і здоров’я” (автор Манюк О.І.), рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист від 04.08.2000 №1/11-2010), і програмою для професійно-технічних навчальних закладів “Фізичне виховання”, видавництво “Перун”, 1999 (авт. Рощенко В.О.). Програма “Фізична культура і здоров’я” призначена для підготовки учнів на базі повної загальної середньої освіти. Програма “Фізичне виховання” розрахована для підготовки учнів на базі базової середньої освіти.


Типовою базисною структурою навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників для професійно-технічних навчальних закладів на 2003/2004 навчальний рік на вивчення предмета в інваріантній складовій передбачено 2 години на тиждень.

В залежності від специфіки роботи та можливостей навчального закладу, місцеві органи управління та педагогічні колективи мають здійснити заходи щодо створення умов для введення третьої години занять з фізичної культури за рахунок варіативної складової навчального плану, позакласних занять, додатково залучених коштів (Закон України “Про фізичну культуру і спорт”, Указ Президента України від 09.10.2001 р. № 94/2001 “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні”).

Учні основної та підготовчої медичних груп навчаються на загальних підставах. При оцінюванні навчальних досягнень учнів з фізичного виховання слід керуватися діючими критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою та тестами і нормативами оцінювання фізичної підготовленості населення України. Учні спеціальної медичної групи навчаються за окремими програмами. Складання тестів і нормативів з фізичної підготовленості для них не передбачено.

Програми надають право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, профіль групи, викладач може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.

Педагогічні колективи професійно-технічних навчальних закладів повинні використовувати різноманітні позаурочні форми навчання та методи залучення учнів до занять фізичною культурою: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, домашні завдання, заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізичної культури, спортивних класах, клубах за інтересами тощо.

Державна підсумкова атестація учнів випускних груп з фізичної культури і здоров’я здійснюється у формі заліку. До заліку допускаються учні основної і підготовчої медичних груп, які опанували навчальну програму. Залік проводиться у формі виконання тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України. Учні спеціальної медичної групи отримують залік автоматично.
^

Допризовна підготовка



Викладання допризовної підготовки у 2003/2004 навчальному році відбудеться за новими навчальними планами.

Курс допризовної підготовки визначається загальним обсягом не менш як 140 навчальних годин у ПТНЗ, з них 18-30 годин – на проведення навчально-польових занять та 10 годин курсу “Основ безпеки життєдіяльності”, які вичитуються у темі “Цивільна оборона”.

Допризовна підготовка має здійснюватися за такими напрямками:

1. Вивчення історії українського війська. Розглядаються призначення, організаційна структура, озброєння і тактика ведення бойових дій (визначні битви) війська княжих часів, козацького війська, військових формувань у боротьбі за національну державність у 1917-1920 роках, у тому числі українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, Радянської Армії, Збройних Сил України та інших військових формувань. Формування у молоді ідеалу людини-патріота, захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність.

2. Ознайомлення із законодавством з військових питань. Вивчаються положення Конституції України, Законів України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про Прикордонні війська України”, “Про Цивільну оборону України”, “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Воєнної доктрини України, статуту Збройних Сил України та інші.

3. Ознайомлення із структурою і завданням Збройних Сил України та інших військових формувань.

4. Вивчення основ Цивільної оборони України з урахуванням знань та умінь, набутих під час засвоєння програми “Безпеки життєдіяльності людини”.

5. Набуття практичних навичок з основ військової справи, у тому числі з вогневої, тактичної, прикладної фізичної та медико-санітарної підготовки.

6. Формування у молодої людини психологічної готовності до діяльності у складі військового колективу в умовах проходження військової служби, а також до дій в екстремальних ситуаціях.

Допризовна підготовка проводиться протягом усього навчального року. Наприкінці навчання організовуються 3-5-денні навчально-польові

заняття на базі військових частин, військових комісаріатів, центрів допризовної підготовки, базових навчальних закладів або безпосередньо в навчальних закладах.

Програми із загальноосвітніх предметів на 2003/2004 навчальний рік адаптовані для професійно-технічних навчальних закладів. Ці програми розміщені на відповідному сайті Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua в системі Internet.

У всіх інших випадках викладачам загальноосвітніх предметів у ПТНЗ необхідно користуватися Переліком програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2003/2004 навчальному році.

Також повідомляємо, що за відсутності навчальної літератури, внесеної до цих переліків, для забезпечення наступності у вивченні загальноосвітніх предметів дозволяється користуватися навчальними посібниками та підручниками, передбаченими переліками 1999/2000, 2000/2001, 2001/2002 та 2002/2003 навчальних років.


Заступник Державного

секретаря В.О.Огнев’юк


Самардак А.Я.

417-73-97



Скачати 282,77 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації29.09.2011
Розмір282,77 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх