Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році icon

Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році


Схожі
+Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах...
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Наказ
Рекомендації з організації навчально-виховного процесу з математики в 5-11 класах...
Про особливості проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних...
Про особливості проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних...
Про стан виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах за І семестр 2010-2011 н р...
Міністерство освіти І науки україни...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з інформатики в 11 класах...
Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації підготували...
Методичні рекомендації підготували...



страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
повернутися в початок
уроків розвитку мовлення.

Робота над розвитком мовлення учнів послідовно здійснюється при вивченні всіх шкільних дисциплін, але особлива роль у цьому процесі відводиться урокам літератури, предметом яких є мистецтво слова. Саме на уроках літератури створюються виняткові можливості для мовленнєвої практики учнів, для оволодіння різноманітними видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, у тому числі і творчих. Тому саме від учителя, від тих методів та прийомів, що він обирає, та від мистецтва їхнього використання на уроці і під час позакласної роботи залежить ступінь цього впливу.

Усне мовлення — мовлення живе, проказуване і чутне, тобто розраховане на слухове сприйняття. Воно характеризується такими показниками, як правильність вимовлення звуків і звукосполучень, ритмомелодичний малюнок, тональність, гучність, темп, тембр, паузи, логічні наголоси, емоційне забарвлення.

Усне мовлення зазвичай контактне, підкріплюється зорово — мімікою, жестами, позою мовця. Воно відрізняється великим впливом на слухачів і саме залежить від них — може змінюватися відповідно до реакції співрозмовника або аудиторії. Усне мовлення ситуативне, проминає в конкретній мовленнєвій обстановці, воно миттєве, спонтанне, тобто зазвичай непідготовлене, народжується в момент говоріння, потребує оперативності, швидкої реакції, високої мовленнєвої готовності, не дає часу на обдумування, підбір слів і конструкцій. До нього неможливо повернутися ще раз, оскільки абсолютно точно воно може бути відтворене тільки в запису. В усному мовленні необхідно утримувати в пам’яті те, що сказано, і уміти прогнозувати, передбачати ще не сказане. Т. О. Ладиженська відзначає такі особливості усного мовлення, як лаконізм (стислість висловлення) і в той же час надмірність (часті повтори), уривчастість (паузи у пошуках потрібних слів), неповноту речень, доповнювану ситуацією спілкування, наявність зайвих слів — заповнювачів пауз.

З огляду на зазначені особливості в усному мовленні уживаються в основному короткі речення, багато штампів, звичних висловів, мовлення переривисте, швидко добираються потрібні слова, допускається неточне вживання слів і їх форм, іноді вони в процесі мовлення виправляються. Усне розмовне мовлення має свій специфічний словник, простіший синтаксис, свої стилістичні особливості, відрізняється особливостями сприйняття. Таким чином, усне мовлення характеризується як комунікативио-психологічними, так і мовними особливостями, які повинні враховуватися в процесі навчання цієї форми мовлення в школі.

Усне мовлення існує в двох різновидах — діалогічному і монологічному. Діалог — розмова двох осіб, монолог — значне за тривалістю висловлення однієї людини; виділяють ще полілог — розмову декількох осіб.

Писемне мовлення, на відміну від усного, частіше є підготовленим. Воно більш нормативне. Для нього характерний суворий відбір мовних засобів, складні синтаксичні конструкції, повні речення.

Навичка викладу своїх думок у писемній формі — складніша мовленнєва навичка, яка потребує спеціального навчання. Перевагою писемного мовлення як об’єкта навчання є його статичність, фіксованість, що дає можливість повторно звертатися до нього для аналізу, перетворення, запам’ятовування з метою відтворення. Писемне мовлення може бути того або іншого функціонально-семантичного типу (розповідь, опис або міркування), які можуть виділятися і в усному монологічному мовленні того або іншого жанру (оповідь, лист, замітка в газету) і того або іншого стилю (розмовний, публіцистичний, діловий, стиль художньої літератури). Співвідношення різних типів, жанрів і стилів мовлення різноманітне і неоднозначне.

Дослідники цієї проблеми відзначають, що робота з розвитку мовлення учнів усіх класів у процесі вивчення літератури ведеться комплексно за такими напрямами:

  • словниково-фразеологічна робота, що націлена на збагачення лексичного запасу учнів та активізацію його використання у мовленнєвій практиці;

  • навчання зв’язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань;

  • навчання грамотного діалогічного мовлення;

  • підсилення виразності, емоційності, образності мови.

Таким чином, розвиток мовлення учнів — це система роботи, що спрямована на розвиток умінь та навичок учнів в усній та писемній формі передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.

Специфікою роботи з розвитку мовлення на уроках літератури обумовлено появу основних правил, якими прийнято оперувати під час удосконалення мовленнєвої культури учнів.

1. Робота по розвитку мовлення має базуватися на безпосередніх літературних та життєвих враженнях учнів. І завдання вчителя — організувати ці враження, перш за все зацікавити художнім твором, тобто презентувати книгу, зробити так, щоб учень її прочитав. Якщо художній твір схвилював учня, то у нього з’являться нові думки і почуття, що є необхідним першоджерелом слова. Так, культура усного та писемного мовлення передбачає, що необхідно вміти складати план твору, продумати аргументи для свого виступу, побудувати композицію доповіді. Такі вміння школярів стануть реальними, якщо опановувати ними учні будуть під час вивчення тих творів, які доступні їм, відповідають віковим особливостям, цікаві їм за тематикою, близькі за проблемами, що порушуються, нетрадиційними поглядами, що в них висловлюються.

    1. Робота з розвитку мовлення учнів має будуватися в єдиній системі, використовуючи принцип наступності навчання. Важливо підкреслити, що цей принцип має бути пріоритетним. Потрібно, щоб кожний вид роботи з розвитку мовлення розглядався вчителем з перспективою послідовно зростаючих можливостей учнів. Таким чином, кожний вид роботи з розвитку мовлення учнів має спиратися на отримані вже на попередніх уроках вміння та навички, розвивати та удосконалювати їх.

    2. Власна мовленнєва культура вчителя має спонукати учнів до творчості, має сприяти закріпленню та удосконаленню отриманих знань та умінь. Тобто різноманітні види власних висловлювань учителя-словесника повинні бути грамотними, логічними, емоційними та виразними. Для цього словеснику треба уникати таких якостей мови, як безсистемність, монотонність, багатослівність, непереконливість та ін. «Живе слово» вчителя має стати зразком монологічної мови для учнів. Таким «живим словом» може бути розповідь про письменника, про історію створення твору, усний відгук на відповідь учня чи на його твір, коментар до тексту, лекція на уроці літератури. Залежно від того, наскільки буде змістовна, виразна, переконлива і цікава розповідь учителя, залежить ставлення школярів до твору, їхнє розуміння його.

4. Робота з розвитку мовлення учнів має здійснюватися на кожному уроці літератури і закріплюватися на окремих спеціальних уроках — уроках розвитку мовлення, що є квінтесенцією всієї роботи з удосконалення мовленнєвих умінь та навичок учнів. Уроки розвитку мовлення мають систематизувати, контролювати та направляти всю роботу з розвитку мовлення школярів.

З метою розвитку монологічного та діалогічного писемного й усного мовлення школярів відповідно до реальних потреб учителю доцільно розробити орієнтовну програму уроків розвитку мовлення школярів з методичними рекомендаціями щодо їх проведення. Запропонована програма може мати таку структуру:

      1. Тема уроку розвитку мовлення.

      2. Мета уроку.

      3. Місце даного уроку в загальній системі вивчення окремої літературної теми.

      4. Методичні рекомендації до уроку.

Серед уроків розвитку мовлення слід відзначити такі види:

        1. Уроки навчання написання творчих робіт на основі життєвих вражень.

        2. Уроки навчання складання усних відповідей на питання, доповідей.

        3. Уроки навчання написання творів різних жанрів.

        4. Уроки аналізу письмових робіт школярів.

Орієнтовна структура уроку розвитку мовлення може бути така:

І. Вступне слово вчителя (зразок усного мовлення).

          1. Словникова робота (пояснення значення незнайомих учням слів, історичний, лінгвістичний коментар).

          2. Бесіда або діалог з учнями, групова робота (на цьому етапі учні розвивають навички чіткого і точного формулювання питання і відповіді).

          3. Переказ тексту (уривку) або оповідь учня (розвиток умінь і навичок роботи з текстом); складання плану.

          4. Виразне читання (розвиток умінь учнів виразно читати тексти (уривки) епічних, ліричних, драматичних творів).

          5. Обговорення, виправлення помилок, коментар.

          6. Заключне слово вчителя (короткий висновок, оцінка роботи на уроці).

Виходячи із реальних можливостей викладання світової літератури, уроки розвитку мовлення слід планувати у такий спосіб, щоб були представлені різні види, прийоми та форми робіт щодо розвитку діалогічного та монологічного усного та писемного мовлення учнів. Учитель має враховувати свої власні напрацювання та інтереси, індивідуальні особливості кожного класу, їхній рівень підготовки і творчо використовувати набутий досвід для організації уроків розвитку мовлення. Водночас слід наголосити, що кожний окремий урок розвитку мовлення має бути не випадковим, а розглядатися як необхідний елемент у системі уроків з вивчення окремої літературної теми, у загальній системі уроків розвитку мовленнєвих умінь та навичок учнів.

^ До роботи з організації розвитку мовлення учнів висуваються такі вимоги:

            1. активізація мовленнєвої діяльності учнів із залученням різноманітної лексики та фразеології, образних засобів мови залежно від теми висловлювання;

            2. відповідність запропонованих видів роботи з розвитку мовлення учнів їхнім віковим та психологічним особливостям, рівню розвитку школярів;

            3. врахування ідейно-художньої своєрідності літературного твору, при вивченні якого ведеться робота з розвитку мовлення учнів;

            4. спрямованість на поглиблене читання літературного твору, розширення знань з літератури.

Серед видів робіт з розвитку мовлення, які мають готувати учні із світової літератури, зазначимо такі:

  • виразне читання текстів (уривків) та читання напам’ять;

  • оповідь про життя письменника, поета;

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • переказ зі зміною особи оповідача, переказ з докладним цитуванням авторського тексту;

  • оповідь про життя героя твору (персонажа) за колективно (самостійно) складеним простим (складним) планом;

  • усний (письмовий) відгук на прочитану книгу;

  • усна (письмова) (за планом) характеристика персонажа:

  • написання простого (складного) плану твору (уривку);

  • складання усної (письмової) оповіді за малюнком, ілюстрацією;

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • докладна зв’язна відповідь на поставлене запитання;

  • перекази (докладний, вибірковий, стислий) невеликих за обсягом

  • епічних творів чи фрагментів з них;

  • реферати на літературну тему (за одним та декількома джерелами);

  • письмові творчі роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • план та конспект літературно-критичної статті.

Основний вид письмових висловлювань на уроках літератури — це творчі роботи різних жанрів. Творчі роботи розподіляються на дві основні групи: твори на літературні теми та твори на основі життєвих вражень (за М.В. Колокольцевим). Під час оцінювання творчих робіт учитель зазвичай орієнтується на ступінь самостійності у підготовці такого виду робіт, на висловлені у них власні судження та враження від прочитаного твору.

Отже, готуючи різноманітні письмові висловлювання у процесі вивчення літератури, школярі набувають необхідних умінь та навичок, що мають практичний характер, сприяють розвитку їхньої читацької культури.

Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати педагогічні працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу міністерства від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, які містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо:

  • посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років. Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства (к віти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Українська та рідні мови, інтегровані курси «Література» у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою та іншими мовами національних меншин

У 2011/12 навчальному році вчителі-словесники у 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами національних меншин працюватимуть за Типовими навчальними планами, визначеними у листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.04.2011 № 1/9-325.

У 5-9 класах необхідно використовувати нині діючі навчальні програми та підручники.

У старшій школі (10-11 класи), що є профільною, вивчення української мови і літератури, рідних мов га інтегрованих курсів «Література» у загальноосвітніх навчальних закладах з російською та іншими мовами національних меншин, починаючи з 2010/11 навчального року здійснюється за рівнем стандарту, академічним та профільним рівнями.

У 10-11 класах вивчення мов і літератур національних меншин здійснюватиметься за навчальними програмами зі змінами до них, перелік яких розміщено на веб-сайті міністерства (www.mon.gov.ua).

Підручники з української мови, рідних мов і літератур розроблено відповідно до змісту навчальних програм рівня стандарту, але вони є базовими для роботи в профільних класах.

У 11 класах вчителі будуть працювати за підручниками, що пройшли конкурс та затверджені наказом МОН від 16.03.2011 р. № 235 «Про надання грифа навчальній літературі» та наказом МОНмолодьспорт від 24.05.2011 р. № 473 «Про надання грифа навчальній літературі, що може видаватись за державним замовленням 2011 року».

У зв’язку із проведенням у 2012 році чемпіонату Європи по футболу буде скорочуватися навчальний рік, відповідно змінюватимуться терміни проведення державної підсумкової атестації у 9 та 11 класах.

З метою повного опанування навчального матеріалу, вчителю необхідно здійснити перерозподіл годин протягом всього навчального року і реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу та інтенсифікації навчального процесу, ущільнення навчального матеріалу.

І. Українська мова та література

Вивчення української мови в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською, польською та кримськотатарською мовами на рівні стандарту здійснюватиметься за програмою «Українська мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (авт. Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, ВЛ.Кононенко); на академічному рівні — за програмою «Українська мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (авт. Н.В.Бондаренко, Л.М.Паламар, ВЛ.Кононенко, С.В.Кос’янчук) — див. на веб-сайті міністерства.

Основним завданням вивчення курсу української мови вії класі на рівні стандарту — подальше вдосконалення набутих умінь і навичок на основі здобутих раніше і отриманих нових знань, підняття рівня володіння українським мовленням на основі засвоєння її комунікативно-стилістичних якостей — точності, логічності, чистоти, виразності, багатства, доречності.

Зміст навчання вії класі становлять розділи, присвячені вивченню культури мови, стилістики й основ публічного мовлення.

У результаті засвоєння розділу «Культура мови і стилістика» учні удосконалять власне мовлення відповідно до норм української літературної мови, навчаться аналізувати мовні засоби і свідомо добирати їх для творення своїх власних висловлювань.

Зміст розділу «Культура мови і стилістика» органічно пов’язаний з розділом програми «Основи публічного мовлення», який є другим етапом оволодіння комунікативно-стилістичними якостями мовлення. Зміст цього розділу спрямований на формування в учнів поняття про риторику, завдяки якій старшокласники будуть опановувати основи публічного мовлення, вчитимуться визначати актуальні й цікаві теми, вибудовувати стратегію і тактику оратора, виголошувати промову тощо.

Курс старшої школи в 11 класі закінчується розділом «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з основних розділів науки про мову», завданням якого є підбиття підсумків вивченого за курс загальноосвітньої школи і підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання.

Основною метою навчання української мови на академічному рівні стає створення оптимальних умов для становлення духовно багатої особистості, яка вільно володіє виражальними засобами української мови, вільно орієнтується в інформаційному потоці, вміє формувати власну думку, громадську позицію, самонавчатися і самовдосконалюватися.

Вивчення української мови в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою здійснюватиметься на рівні стандарту за навчальною програмою «Українська мова» для 5-11 класів (за ред. Ю.В.Герцога).; на академічному рівні — «Українська мова» для 10-11 класів (автори Є.Е.Борисова, К.М.Лавер, К.В. Рінгер).

Наявність у цих програмах вимог до загальноосвітньої підготовки учнів повинна сприяти практичному спрямуванню викладання української мови, міцному засвоєнню теоретичного матеріалу, вільному володінню учнями українською мовою та розумінню ними певних мовних явищ в рідній та українській мовах.

Обидві програми передбачають роботу над розвитком мовлення учнів. Цьому має сприяти, в першу чергу, словникова робота, завдяки якій учні зможуть правильно та вільно висловлюватися, практично засвоювати українську мову. Окрім того, лексичний запас учнів може збагачуватися завдяки виконанню різних творчих завдань, завдань на переклад, ознайомленню зі словотвором різних частин мови, прилученню до читання текстів українською мовою тощо.

Обов’язковим компонентом зв’язного мовлення є власне висловлювання, яке передбачає точне слововживання, чітку побудову речень, логічний зв’язок між ними у тексті, правильну вимову й грамотне написання.

Вивчення української мови має будуватися з урахуванням міжпредметних зв’язків, що сприятиме поглибленому розумінню граматики, розширенню кругозору учнів, розвитку в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів. Звертається увага і на порівняння мовних явищ української та угорської мов. Зміст програм з української мови дібрано з орієнтацією на програмовий матеріал програми з рідної (угорської) мови.

Розподіл годин між темами в кожному класі орієнтовний і вчителеві надається право змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми залежно від загальної підготовки учнів або необхідності вивчати теми, що мають істотні розбіжності з аналогами в рідній мові та потребують належної уваги.

Вивчення української мови вії класі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською та молдовською мовами здійснюватиметься на рівні стандарту за навчальною програмою «Українська мова» для 10-11 класів ( за ред. Н.Д.Бабич).; на академічному рівні — «Українська мова» для 10- 11 класів (автори Н.Д.Бабич, С.С.Тодорюк, К.Г.Джука).

Вивчення курсу української мови на рівні стандарту у 11 класі передбачається шляхом укрупнених, логічно завершених частин, які органічно поєднують теоретичний матеріал з практичним, присвяченим розвитку культури мовлення. Узагальнення мовного матеріалу блоками забезпечить системність знань.

В учнів необхідно формувати вміння розуміти відповідну інформацію і складати на основі цього самостійні висловлювання. Можна планувати систему різнотипних уроків у межах конкретного розділу курсу з урахуванням складних для сприйняття учнями румунського походження явищ української мови.

Метою курсу української мови на академічному рівні є систематизація та узагальнення знань, удосконалення мовленнєвих (комунікативних) умінь і навичок учнів для майбутньої освітньої та суспільної діяльності. Такі уміння стануть навичками лише за умови належних знань лексичної та граматичної систем української мови, їх особливостей у порівнянні з рідною мовою учня.

У 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами національних меншин вчителі працюватимуть за навчальною програмою з української літератури за ред. О.М.Івасюк з урахуванням змін, внесених до неї (див. «Методичні рекомендації щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008/09 роки» від 08.10.08 № 1/9-647) та нині діючими підручниками.

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, починаючи з 2010/11 навчального року, здійснюється за навчальною програмою та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Тому у своїй роботі слід орієнтуватися на методичні рекомендації до курсу української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.

^ II. Російська мова

Вивчення російської мови в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою здійснюватиметься на рівні стандарту за навчальною програмою «Російська мова» для 10-11 класів (за ред. Н.Г.Озерової); на академічному рівні — «Російська мова» для 10-11 класів (автор Т.Я.Фролова); на профільному рівні — «Російська мова» для 10-11 класів (авт. Є.П.Голобородько та ін.).

У 11 класі навчальною програмою з російської мови на рівні стандарту передбачено повторення, систематизація і поглиблення знань учнів із практичної та функціональної стилістики, культури мовлення, норм літературної мови, орфографії й пунктуації, а також уведено для вивчення новий розділ «Риторика». Завдання курсу риторики — сформувати комунікативну компетенцію учнів на основі знань про риторику як науку та мистецтво слова, специфіку усного публічного мовлення. Вивчення цього курсу має практичну спрямованість, тому на уроках перевагу слід надавати роботі щодо аналізу та обговорення зразків публічних виступів, їх структурування, формування толерантного ставлення до співрозмовника, вміння брати участь у спонтанних та підготовлених діалогах-дискусіях, словесних баталіях, диспутах тощо.

Зміст навчальної програми з російської мови академічного рівня відповідає базовому змісту навчальної програми рівня стандарту та включає додаткові компоненти, які забезпечують практичну підготовку учнів для подальшого навчання у вищих навчальних закладах гуманітарного профілю та сприяють формуванню навичок, необхідних у майбутній практичній діяльності.

Досягненню цієї мети сприятиме реалізація наступних завдань: поглиблення і розширення теоретичних відомостей про мову; розвиток вмінь і навичок творчого використання виражально-зображальних мовних засобів з урахуванням органічного взаємозв’язку всіх чотирьох змістовних ліній шкільного курсу російської мови; удосконалення навичок самостійної роботи учнів з навчально-методичною, науковою, довідниковою літературою; формування вмінь дослідницької діяльності.

Основний курс з російської мови на академічному рівні в 11 класі присвячений вивченню риторики. Його мета — формування в учнів загального уявлення про риторику як науку, побудову публічного висловлювання, форми та методи мовленнєвого впливу на аудиторію. Тому, опановуючи основи публічного мовлення, старшокласники повинні не тільки аналізувати зразки публічних виступів, а й обирати актуальну та цікаву тему, стратегію і тактику виступу, розробляти предметну основу мовлення, підбирати матеріал, структурувати виступ, добираючи переконливу аргументацію для своїх тезисів тощо. Ці уміння учні мають удосконалювати на уроках розвитку зв’язного мовлення, які спеціально передбачено у програмі. Окрім того, необхідно більш приділяти увагу таким видам робіт, що будуть потрібні у майбутній практичній діяльності(складання резюме, ділових листів та різних видів ділових паперів тощо).

Зміст навчальної програми з курсу російської мови профільного рівня в 11 класі сприяє розвиткові глибокого й гнучкого лінгвістичного мислення в результаті послідовного використання аналізу, порівняння, співставлення, узагальнення, систематизації мовних фактів; відбору яскравих прикладів, складання аргументації, висновків тощо.

Основи риторики є підґрунтям для розвитку майстерності публічних виступів, результативного спілкування.

Крім того, профільний курс містить певні аспекти технології професійного успіху, життєво важливих орієнтацій (ознайомлення зі сферою праці, шляхами отримання професійної освіти, раціональною організацією праці і відпочинку, розвитком професійно значимих якостей особистості, проектної діяльності учнів, участі в диспутах, дискусіях, формування кола читання, критичного ставлення до ЗМІ тощо).

У змісті навчальної програми в 11 класі на профільному рівні у спеціальному розділі передбачене узагальнення, систематизація та поглиблення загальних відомостей про мову, основні одиниці мови, їх роль в усному та письмовому спілкуванні людей.

Розділ «Культура мовлення та стилістика» містить відомості про компоненти культури мовлення, літературну мову та її властивості, про норму, її ознаки, про основні напрями стилістики, систему функціональних стилів.

Кількість навчальних годин у межах теми, розділу учитель може варіювати у рамках теми або розділу. Під час розробки календарно-тематичного планування словеснику бажано здійснювати інтегрований підхід до реалізації змісту всіх чотирьох змістових ліній шкільного курсу російської мови.

^ III. Інші мови національних меншин

Вивчення мов і літератур національних меншин в 11 класах здійснюватиметься за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.10.2010 р. № 1021 «Про надання навчальним програмам для 11-річної школи грифа «Затверджено Міністерством освіти і науки України» та розміщених на веб-сайті міністерства (www.mon.gov.ua).

Вивчення румунської мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням румунською мовою здійснюватиметься за навчальними програмами «Румунська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту», «Румунська мова. 10-11 класи. Філологічний напрям, профільний рівень».

Основною метою вивчення румунської мови на рівні стандарту є підготовка молодого покоління до розуміння культур різних народів, спілкування та взаємодії з людьми, ефективного використання набутих навичок для вирішення проблем у повсякденному житті завдяки опануванню рідної мови.

У 11 класах пріоритет у вивченні румунської мови як рідної надається удосконаленню навичок учнів у сфері ділового спілкування (розуміння після слухання, читання, говоріння, письма), розвитку комунікативної компетенції.

Перші розділи навчальної програми присвячені культурі спілкування, функціональним стилям мови, тинам усної та письмової комунікації; прослуховуванню та виразному читанню текстів різних стилів, жанрів, а також орфоепічним правилам, інтонації під час читання.

Значну увагу в програмі приділено основам ораторського мистецтва, його історії. Учні мають навчитися в усній та письмовій формі будувати власну промову, використовувати засоби виразності мови, дотримуватись основних правил контакту з аудиторією. Тому на уроках варто надавати перевагу практичній роботі щодо використання знань про ораторську майстерність під час дискусій, дебатів, діалогів. Цікавими і продуктивними для учнів стануть теми: «Культура дискусії. Як переконати вашого опонента. Методи суперечки. Мистецтво відповідати на запитання. Активні форми навчання мистецтва полеміки».

Вивчення румунської мови на профільному рівні спрямовано на реальні потреби старшокласників у подальшому житті, зокрема, виборі фаху, що вимагає участі і взаємодії у вирішенні конкретних завдань навчання. Мовні проблеми розглядаються через призму тексту, щоб підкреслити їх роль у спілкуванні.

На вивчення розділу «Риторика» відведено 44 навчальні години. Оволодіваючи знаннями з основ ораторського мистецтва, учні зможуть використовувати їх на практиці у власному усному чи письмовому мовленні. Рекомендується зосередити увагу на аналітичних видах діяльності учнів (аналіз, узагальнення і систематизація, науковий опис, диференціація тощо). Водночас необхідно проводити систематичну роботу щодо вдосконалення орфографічних, пунктуаційних, орфоепічних навичок старшокласників.

У зміст навчальної програми включено види робіт, що спрямовані на вироблення практичних умінь, необхідних у житті (створення монологу, діалогу, есе, виступу, резюме тощо). Зважаючи на зазначене, належну увагу варто приділити використанню здобутих знань учнями у комунікативних ситуаціях.

Вивчення молдовської мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням молдовською мовою здійснюватиметься за навчальною програмою «Молдовська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту».Перший розділ навчальної програми присвячений узагальненню і систематизації знань, здобутих учнями у попередні роки. Розділ розпочинається з теми «Лексика» (словниковий запас, лексичне значення слова, синоніми, антоніми, омоніми, пароніми тощо). З огляду на це, вчитель на кожному уроці має приділяти значну увагу збагаченню словникового запасу учнів.

Вивчення правил літературної молдовської мови має відбуватися не тільки під час опанування тем з лексики, словотвору, морфології, синтаксису, а і на уроках розвитку зв’язного мовлення.

Під час роботи з текстом необхідно проводити систематичну роботу щодо розвитку і вдосконалення навичок виразного чигання, правильного інтонування, говоріння. Велике значення в роботі має розкриття взаємовідносин між різними явищами мови: лексики і словотвору, морфології і словотвору, морфології та синтаксису, орфографії і морфології, пунктуації та синтаксису, що надасть можливість старшокласникам зрозуміти мовну систему.

Особливу увагу слід звернути на зміст навчальних текстів, що утворюють єдину систему. їхній зміст має сприяти збагаченню лексики учнів, формуванню особистих уявлень про світ, історію, звичаї, традиції, культуру, духовну, художню скарбницю, відомих діячів молдовського народу, загальнолюдські цінності.

Навчальний матеріал програми побудовано з урахуванням міжпредмет- них зв’язків, що сприяють поглибленню знань, розширенню кругозору учнів, їх інтелектуальному збагаченню.

Вивчення угорської мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням угорською мовою здійснюватиметься за навчальними програмами: «Угорська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту»; «Угорська мова. 10-11 класи. Академічний рівень»; «Угорська мова. 10-11 класи. Філологічний напрям, профільний рівень».

Основною метою вивчення угорської мови в школі є розвиток національної самосвідомості, інтелектуально багатої особистості, яка володіє навичками та знаннями щодо мовних засобів, їх варіації, стилів і жанрів, а також вільно застосовує ці навички відповідно до мети спілкування (розуміння, читання, говоріння, письмо).

Курс угорської мови в 11 класі на рівні стандарту зорієнтований на удосконалення усних та письмових вмінь і навичок спілкування учнів. Тому під час вивчення мови варто віддати перевагу інтерактивному навчанню (продуктивні форми проведення занять — семінар, колоквіум, рольові ігри, робота в парах і групах, обговорення, завдання проблемного характеру тощо).

Перші розділи навчальної програми присвячені основам знань про рідну мову, особливостям її розвитку, використанню формальних і неформальних можливостей мови у спілкуванні, літературним нормам, правилам правопису угорської мови, а також передбачено повторення, систематизацію і поглиблення знань учнів із лексики, морфології, синтаксису.

Опановуючи розділ «Риторика», старшокласники не тільки дізнаються про історію ораторського мистецтва, його найяскравіших представників, угорських громадських діячів-ораторів, а й на кращих зразках публічних виступів вчитимуться правильно будувати власні висловлювання.

Під час цієї роботи вчитель має закцентувати увагу учнів на природі слова, засобах переконання опонентів і психологічних факторах впливу на співрозмовників, а також на позитивних якостях оратора, вербальних і невербальних елементах виступу (постава, міміка, жести, інтонація), культурі мовлення і правилах поведінки під час ведення дискусії, діалогу, полеміки, публічного виступу тощо.

Мета вивчення курсу угорської мови на академічному рівні — системне опанування угорської літературної мови на всіх рівнях і в усіх видах мовленнєвої діяльності з урахуванням майбутньої професійної орієнтації. Пріоритет віддається розвитку усного та письмового мовлення учнів завдяки впровадженню інтерактивних форм навчання. Зміст програми розширений (порівняно з рівнем стандарту), збільшено кількість годин на вивчення розділів і тем, практичну роботу.

Вивчення угорської мови на профільному рівні зорієнтоване на підготовку старшокласників до майбутньої спеціалізації, тому па опанування курсу відводиться 140 годин навчального часу. Навчальною програмою передбачено узагальнення, систематизація та поглиблення загальних відомостей про мову, розділи мовознавства, основні одиниці мови, їх роль в усному та письмовому спілкуванні людей. Особливу увагу приділено удосконаленню комунікативних навичок учнів через роботу з текстами різних стилів та жанрів, розвитку ситуаційного мовлення, використанню міжпредметних зв’язків та самостійній практичній роботі учнів.

Вивчення кримськотатарської мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням кримськотатарською мовою — «Кримськотатарська мова. 10- 11 класи. Рівень стандарту»; «Кримськотатарська мова. 10-11 класи. Філологічний напрям, профільний рівень».

Вивчення кримськотатарської мови в 11 класі на рівні стандарту спрямовано на підвищення культури мовлення і рівня грамотності учнів, систематизацію і поглиблення вивченого в попередніх класах, удосконалення основних мовних і мовленнєвих умінь та навичок учнів.

Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити дальший розвиток у випускників ніколи навичок, необхідних у їхній майбутній мовленнєвій діяльності.

У 11-му класі учні здобувають найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації, про культуру мовлення, стилі, типи і жанри мовлення. Під час навчання учитель має приділити особливу увагу вдосконаленню вмінь школярів здійснювати мовний аналіз, уживати вивчені мовні засоби у власних усних і письмових висловлюваннях.

Серед видів учнівської діяльності перевагу слід надати читанню текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення, їх відтворенню (усно чи письмово), створенню власних висловлювань, діалогів, розгорнутих відповідей, доповідей, рефератів, творів на суспільну та морально-етичну теми тощо.

У навчальних програмах подано орієнтовний розподіл годин. Учитель має змогу в разі потреби вносити в нього корективи, не скорочуючи при цьому кількість уроків з розвитку зв’язного мовлення.

Основна мета вивчення кримськотатарської мови на профільному рівні полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє всіма засобами рідної мови у процесі комунікації, відзначається свідомим ставленням до мови, високою мовною компетентністю і готовністю до подальшого професійно орієнтованого навчання.

Завданнями навчання кримськотатарської мови є забезпечення оволодіння учнями нормами літературної мови, дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, навичок комунікативно виправданого користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час створення висловлювань з дотриманням кримськотатарського мовного етикету; формування національно-мовної свідомості і духовності.

Навчальною програмою профільного рівня для 11 класу передбачено поглиблене повторення, систематизація й узагальнення знань із розділів, вивчених у попередніх класах. Лінгвістичний матеріал навчальної програми вивчається укрупненими блоками, чимало місця відведено питанням розвитку зв’язного мовлення.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — приміром, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу необхідно широко практикувати самостійну роботу старшокласників із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у випускників школи вмінь і навичок, необхідних у їхній майбутній професійній діяльності.

Вивчення польської мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням польською мовою здійснюватиметься за навчальними програмами: «Польська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту»; «Польська мова. 10-11 класи. Філологічний напрям, профільний рівень».

Курс польської мови в 11 класі на рівні стандарту розпочинається з розділу «Стилістика і культура мовлення». У процесі вивчення цього курсу учні дізнаються про основні елементи мови, їх роль в усному й письмовому спілкуванні людей, про норми літературної польської мови; поглиблюють знання про стилі (науковий, науково-популярний, публіцистичний, офіційно-діловий). Серед видів робіт учнів мають переважати: створення діалогу на актуальну морально-етичну тему, зразок офіційного листа (приміром, заява), аналіз (зокрема, стилістичний) текстів різних стилів, жанрів, типів тощо.

У змісті розділу «Риторика» вміщено питання про основи ораторського мистецтва, видатних ораторів Давньої Греції та Риму, про розвиток ораторського мистецтва в ХХ-ХХІ століттях, зокрема в Польщі.

Вивчення риторики у школі має практичне спрямування, формує в учнів здатність використовувати здобуті знання в навчальних і життєвих ситуаціях для вирішення різноманітних практичних проблем, тому під час роботи на уроках варто віддати перевагу таким видам діяльності учнів, як виразне читання і розуміння текстів різних стилів, створення (усно та письмово) діалогів, власних висловлювань відповідно до навчальної ситуації, доповідь на мовну тему в науковому стилі за попередньо створеним планом, розгорнута відповідь на питання морально-етичної і соціальної тематики; створення конспекту (тез) за темою як спосіб засвоєння тексту, реферату на основі опрацювання декількох джерел, написання статті в газету, рецензії на твір.

Метою вивчення польської мови в 11 класі на профільному рівні є забезпечення рівного доступу молодого покоління до здобуття профільної освіти, поглиблення, розширення та застосування отриманих знань у майбутній професії.

Курс розпочинається з узагальнення й систематизації отриманих учнями знань з практичної стилістики, фонетики, лексики, фразеології, морфології, культури мовлення, норм літературної польської мови. Робота з текстами різних стилів і жанрів має практичну спрямованість, тому особливу увагу вчитель має приділити удосконаленню набутих навичок учнів у всіх видах діяльності (під час аудіювання, читання, говоріння, письма) щодо оволодіння нормами літературної мови та культури мовлення.

Розвиток логічного і критичного мислення старшокласників має відбуватись завдяки удосконаленню вмінь здійснювати аналіз, порівняння, узагальнення мовних фактів на конкретних прикладах, добирати докази (аргументи), робити висновки, підбирати і систематизувати матеріал відповідно до тематики, складати план власного висловлювання і тези до нього, створювати конспект тощо.

Ці необхідні у житті вміння і навички учні здобудуть під час вивчення розділу «Риторика», якому відведено в програмі значну частину навчального часу. Школярі долучаться до яскравих зразків ораторського мистецтва на прикладах здобутків Сократа, Платона, Цицерона, Демосфена, Аристотеля та інших теоретиків мистецтва красномовства, а також мають навчитися правильно готуватися до власних виступів.

Учителю необхідно допомогти школярам навчитись обирати тему, визначати ідею, мету, стиль і жанр висловлювання, добирати і систематизувати відповідні матеріали, укладати бібліографію; правильно структурувати і оформлювати виступ із використанням засобів виразності мови; відпрацьовувати поставу, міміку, жести (вербальні і невербальні засоби), інтонацію під час власної промови.

Перевагу слід віддавати груповим формам роботи: діалог, полеміка, дискусія, відповіді на питання та їх різновидам — діалог-полеміка, діалог-дискусія, публічний діалог тощо.

Також варто приділити увагу розвитку монологічного мовлення школярів, ознайомивши їх із правилами публічного монологу, ведення телефонних розмов та культурі спілкування в цілому.

Успішній реалізації завдань вивчення української та рідних мов у 11 класі і старшій школі в цілому сприятиме застосування сучасних освітніх технологій, що оптимально враховують індивідуальні здібності, нахили і потреби старшокласників, аспекти їх особистісного становлення й самооцінки та професійного самовизначення. Це, зокрема, системи розвивального, інтерактивного навчання, технології креативного, дослідницького та інформаційного характеру.

Такі самі підходи до вивчення російської мови та інших мов національних меншин як навчального предмета в 11-му класі закладено у навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою:

  1. «Російська мова. 5-11класи. Рівень стандарту» (авт. Н.Ф.Баландіна, К.В.Дегтярьова, С.О.Лебеденко).

  2. «Російська мова. 5-11 класи (початок вивчення з 5 класу). Рівень стандарту» (автори І. II.Ґудзик, В.О.Корсаков).

  3. «Мова іврит». 10-11 класи.

  4. «Болгарська мова». 10-11 класи.

  5. «Гагаузька мова». 10-11 класи.

  6. «Словацька мова». 10-11 класи.

  7. «Ромська мова». 10-11 класи.





Скачати 2,73 Mb.
залишити коментар
Сторінка6/13
Дата конвертації29.09.2011
Розмір2,73 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
хорошо
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх