Бюджет як основний фінансовий план держави Бюджетний період в Україні icon

Бюджет як основний фінансовий план держави Бюджетний період в Україні


1 чел. помогло.
Схожі
Основний фінансовий план держави. Баланси та звіти підприємств різних форм власності...
Що таке конституція Мета: дати уявлення про те, що таке конституція, визначити характерні ознаки...
Рекомендації по складанню бюджетів витрат центрів відповідальності на плановий рік 24 розробка...
Рекомендації щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання...
Рекомендації щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання...
Бюджет головна ланка фінансів держави. Казначейство у бюджетній системі...
Опорний конспект Цей період є найтривалішим в історії України...
План Римське суспільство у переддержавний (царський) період (VІІІ-VІ ст до н е.)...
До 15-ї річниці прийняття Конституції України...
Мартинюк Роман Станіславович Мартинюк Р...
Аналіз дисертаційних досліджень системи гатт/сот в україні у 1998 – 2011 роках...
План вступ 4 Розділ Теоретичні аспекти формування державного бюджету України 6 1 Державний...



страницы: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
повернутися в початок
Тема 8 Кошторисне планування видатків на освіту

^ Питання лекції

8.1 Загальна характеристика видатків на освіту.

8.2 Особливості кошторисного планування у середніх загальноосвітніх школах.

^ 8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти.

8.4 Особливості кошторисного планування у дошкільних установах.


Специфіка діяльності окремих бюджетних установ, як уже зазначалося, обумовлює значні відмінності в методиці розрахунків інших статей кошторису. Найважливішим у кошторисних розрахунках є визначення суми витрат за підстаттею 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ». У більшості бюджетних установ ці витрати становлять понад 50 %, а їх розрахунок є найбільш складною і трудомісткою частиною роботи зі складання кошторису, у всіх бюджетних установ при розрахунку зазначених витрат є певні особливості.


^ 8.1 Загальна характеристика видатків на освіту


Видатки на фінансування освіти включають витрати на заходи щодо середньої освіти, виховання дітей і підлітків, підготовки кадрів у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах.

Видатки на освіту здійснюються за такими групами закладів і заходів:

  1. Дошкільна освіта (дошкільні заклади освіти).

  2. Загальна середня освіта:

  • загальноосвітні школи (в т.ч. школа-дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

  • вечірні змінні школи.

  1. Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:

  • загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати санаторного типу;

  • загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

  • дитячі будинки (в тому числі сімейного типу, прийомні сім’ї);

  • спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

  • загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

  • допомога на дітей, які знаходяться під опікою, піклуванням.

  1. Позашкільна освіта (позашкільні заклади освіти, заходи зі позашкільної роботи з дітьми).

  2. Професійно-технічна освіта:

  • професійно-технічні заклади освіти;

  • професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

  1. Вища освіта:

  • вищі заклади освіти І-ІІ рівнів акредитації;

  • вищі заклади освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.

  1. Післядипломна освіта:

  • заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення);

  • інші заклади в галузі післядипломної освіти.

  1. Інші заклади та заходи в галузі освіти:

  • придбання підручників;

  • методична робота, інші заходи з народної освіти;

  • служба технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом;

  • централізовані бухгалтерії;

  • групи з централізованого господарського обслуговування;

  • інші заклади освіти.

Основними оперативно-виробничими показниками для планування бюджетних видатків у навчальних закладах є:

по школах - кількість класів й учнів;

по дитячих установах - число місць;

по школах-інтернатах - кількість груп і вихованців;

по професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах - кількість навчальних груп, учнів, студентів.


^ 8.2 Особливості кошторисного планування у середніх загальноосвітніх школах


Основну частину видатків бюджетів на освіту становить фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визнана обсягів фінансування лежать такі показники:

вихідний - кількість учнів;

похідний - кількість класів.

Кількість класів визначається, виходячи з граничної наповнюваності одного класу. Остання встановлюється на такому рівні: 1-9 класи – 30 учнів; 10-11 класи – 35 учнів.

Показники контингенту відображаються окремо станом на 1.01 та 1.09 планового бюджетного року, оскільки бюджетний не збігається з навчальним. Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховується по 1-4-х і 5-9-х класах відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу.

Приклад. У школі на 1 січня планового року навчається 805 учнів. За даними вивчення кількості дітей дошкільного віку, у новому навчальному році до першого класу підуть 80 осіб. Разом з тим 35 учнів після закінчення 9 класу вступлять до інших навчальних закладів (професійно-технічних училищ, коледжів тощо). Із 9-го класу до 10-го буде випущено 35 учнів. З урахуванням цього на 1 вересня в школі навчатимуться 815 осіб (прийнято 80 і випущено 70 учнів). Розрахунок цих показників додають до кошторису.

У школах з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу число учнів у класі встановлено 24—30 осіб. Якщо в школі є групи з подовженим днем, то їх наповненість установлюється в кількості 35 учнів, а у малокомплектних школах — 20.

У невеликих населених пунктах, особливо в сільській місцевості, за рахунок обмеженого контингенту учнів не завжди можна сформувати класи з установленою наповненістю. У цих випадках початкові класи з невеликою наповненістю об'єднують у класи-комплекти, до яких входять кілька класів. З таким класом-комплектом заняття проводить один учитель. Так, якщо в 1-му класі є 15 учнів, у 2-му — 33, у 3-му — 18, у 4-му — 30, то для проведення занять 1-ші і 3-ті класи об'єднуються в один комплект. У цьому разі в школі будуть чотири класи із загальною кількістю учнів 96 осіб, а класів-комплектів, урахованих у кошторисі, — три.

Визначаючи кількість класів, необхідно враховувати можливості об'єднання паралельних класів певної школи або класів найближчих шкіл, для чого організовується підвезення учнів або створюються інтернати.

Передбачається така кількість обов’язкових навчальних годин на тиждень: для 1-4-х класів – 24, для 5-9-х – 36, для 10-11-х класів – 32. Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України затверджує типовий навчальний план початкової, основної і старшої середньої загальноосвітніх шкіл.

Для окремих класів кількість оплачуваних годин занять на тиждень може бути більшою, ніж передбачено навчальним планом. Так, учителям 1-4 класів, які не можуть проводити уроки фізичного виховання і співу за станом здоров’я та з інших причин, виплачується повна місячна ставка за умови довантаження їх іншою навчально-виховною роботою.

При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для 5-11-х класів потрібно брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на 2 групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів. Поділ класу на групи для проведення занять з іноземної мови здійснюється у разі наявності кваліфікованих вчителів іноземної мови й необхід­них приміщень. У 5—11-х класах заняття з фізичної культури проводяться окремо з хлопцями й дівчатами за наявності в кожній групі не менше восьми хлопців чи дівчат.

З метою одержання учнями поглиблених знань з фізико-математичних, природничих і гуманітарних наук, а також розвитку різнобічних інтересів і здібностей школярів, у школах починаючи з 7-го класу в навчальних планах передбачаються факультативні заняття.

Є й інші умови збільшення кількості навчальних годин на тиждень. У підсумку додаткова кількість годин може становити для 1-4-х класів – 3, для 5-11-х – 6 годин.

Порядок планування видатків у загальноосвітніх школах здійснюється за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ).

^ Код 1110 – оплата праці. До фонду заробітної плати працівників школи входить заробітна плата вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітна плата за додаткову та інші види праці вчителів; заробітна плата керівних працівників (навчально-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. За кожною категорією працівників у кошторисі школи складається окремий розрахунок.

Розрахунок витрат на оплату праці починається з визначення фонду заробітної плати педагогічного персоналу, який охоплює оплату учителям за години навчальних занять, перевірку зошитів та інші види робіт.

Посадовий оклад визначається єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери (див. тему 7)). Розмір посадового окладу залежить від атестаційної категорії вчителя і встановлюється, виходячи з граничного педагогічного навантаження у розрахунку на тиждень, яке становить:

1 -4-ті класи - 20 год.;

5-11-ті класи - 18 год.

Фонд заробітної плати учителів планується виходячи з кількості педагогічних ставок і розміру середньої ставки вчителя на місяць. Визначення кількості педагогічних ставок (а не числа учителів) обумовлено тим, що оплата праці учителів здійснюється пропорційно виконаному навчальному навантаженню, встановленому на повну ставку.

На основі тарифікаційного списку по кожній групі класів (1-4-ті, 5-9-ті, 10-11-ті) визначається середня ставка заробітної плати вчителя (Сср) на місяць, що розраховується за такою формулою:


Сср = Ф/К, (8.1)


де Ф - фонд заробітної плати вчителів відповідної групи класів за місяць (без додаткової оплати за класне керівництво, завідування кабінетами й ін.).

Тарифікаційний список служить основним вихідним документом для визначення фонду заробітної плати вчителів та інших працівників школи. Посадовий оклад визначається тарифікаційним списком і штатним розписом. У тарифікаційному списку зазначаються такі реквізити:

  • прізвище, ім'я, по батькові вчителя;

  • дані документа про освіту;

  • стаж;

  • класи чи предмети, які веде;

  • місячна ставка з урахуванням надбавок і доплат;

  • місячний фонд оплати праці.

Тарифікація вчителів — важливий і відповідальний момент у житті школи. Вона служить не тільки для визначення заробітної плати, а й для раціонального та об'єктивного розподілу навчального навантаження, з тим щоб педагогічні кадри були використані найактивніше.

Головна роль у проведенні тарифікації належить директору школи. Він перевіряє документи про освіту і кваліфікаційну категорію вчителів, вихователів та інших працівників разом із працівниками профспілкової організації, розподіляє навчальне навантаження і визначає ставки заробітної плати та посадові оклади.

Тарифікаційний список за затвердженою формою складає директор школи разом із представником централізованої бухгалтерії (бухгалтером школи), після чого подає його до вищої організації, де його затверджують у встановленому порядку.

У тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи (директор, його заступники, вчителі, вихователі, лікарі, бібліотекарі та ін.), ставки заробітної плати і посадові оклади, які залежать від освіти та кваліфікаційної категорії працівників.

Кількість педагогічних ставок на всі класи по даній групі класів (К) у середніх школах визначають за такою формулою:


К=Кг/Нг, (8.2)


де Кг - загальна кількість годин навчальних занять на тиждень за діючим навчальним планом;

Нг - норма навчального навантаження вчителя на тиждень.


Місячна заробітна плата вчителя за навчальні години (Знг) розраховується за такою формулою:


Знг = (З*Кг)/Нг, (8.3)


де Знг - установлена тарифна ставка з урахуванням підвищень;

Кг - фактичне число годин роботи вчителя на тиждень;

Нг - норма навчального навантаження вчителя на тиждень.


Місячний фонд заробітної плати визначається множенням середньої ставки на кількість педагогічних ставок, установлених за числом класів, планованих на 1 січня і 1 вересня.

Знаючи місячний фонд заробітної плати вчителів, який повинен виплачуватись у поточному і в наступному навчальних роках, можна обчислити фонд заробітної плати на відповідне число місяців і на рік.

Річний фонд заробітної плати за кошторисом міської школи визначається множенням місячного фонду заробітної плати на 1 січня на 8,5 і на 1 вересня — на 3,5 місяця, а в сільських школах — відповідно на 8 і 4 місяці. Це обумовлено тим, що заробітна плата вчителям міських шкіл виплачується два рази на місяць, і тому за другу половину грудня вона виплачується в січні наступного бюджетного року. Вчителі ж сільських шкіл переважно одержують заробітну плату один раз (20-го числа кожного місяця), у зв'язку з чим усі виплати проводяться протягом одного бюджетного року.

Фонд заробітної плати педагогічного персоналу (Фпед) по міських школах розраховується за такою формулою:


, (8.4)


де К1і, К2і, — кількість класів на 1 січня й 1 вересня планового року відповідно по і-й групі класів (1-4, 5-9, 10-11);

Чі- число педагогічних ставок на один клас по і-й групі класів;

Рсрі- середні витрати на перевірку зошитів в одному класі і-ї групи, установлений, виходячи з тарифікації.


Крім заробітної плати за години навчальних занять, вчителі одержують додаткову оплату за перевірку зошитів і письмових робіт учнів. Учителям 1—4-х класів загальноосвітніх шкіл додаткова оплата за перевірку зошитів учнів проводиться в розмірі 15 % ставки заробітної плати за місяць. Вона виплачується тільки основному вчителю класу, незалежно від обсягу педагогічного навантаження.

Учителям 5—11-х класів загальноосвітніх шкіл доплата за перевірку письмових робіт учнів здійснюється в таких розмірах: мова і література — 20 %; математика — 15 %; іноземна мова — 10 % ставки заробітної плати.

Якщо кількість учнів у класі менша 15 осіб, перевірка письмо­вих робіт учнів оплачується вчителям у розмірі 50 % установленої доплати.

Додаткова оплата за перевірку письмових робіт учнів 5—11-х класів проводиться пропорційно навчальному навантаженню учителів. При цьому розмір одержуваних кожним вчителем доплат за перевірку письмових робіт у місяць визначається під час тарифікації і не перераховується у зв'язку зі зміною кількості учнів у класі протягом року.

Загальне число годин на перевірку зошитів у 5—11-х класах обчислюється на підставі числа годин, передбачених навчальним планом на предмети, згідно з якими здійснюється оплата за перевірку зошитів.

Видатки на перевірку зошитів за місяць визначаються за даними тарифікаційного списку. У кошторисі школи планування видатків на оплату за перевірку зошитів проводиться, виходячи із середніх витрат на один клас відповідно до тарифікації. Середні витрати за перевірку зошитів на один клас за тарифікацією визначаються діленням місячного фонду заробітної плати на перевірку зошитів на кількість класів за відповідними групами.

Визначаючи кількість ставок, необхідно мати на увазі, що класне керівництво оплачується вчителям 1—4-х класів у розмірі 20 %, а 5—11-х класів — у розмірі 25 % ставки заробітної плати. Причому вчитель може здійснювати класне керівництво тільки в одному класі.

Питання про доплату за завідування конкретним кабінетом вирішується директором школи, виходячи із наявності в кабінетах необхідного для проведення навчальних занять обладнання. За наявності в школі навчально-дослідної ділянки, доплата за завідування нею передбачається тільки на період сільськогосподарських робіт учнів. У школах, де є теплиці або парникове господарство, доплата за завідування здійснюється протягом усього року. Ці та інші дані для розрахунку фонду оплати праці вчителів наведені у табл. 8.1.

Таблиця 8.1 - Дані для розрахунку фонду оплати праці вчителів

1. Ставки заробітної плати у розрахунку на місяць, виходячи з граничного тижневого навантаження:



№ з/п

Категорія

Тарифний розряд

1

Вища категорія

12

2

Перша категорія

11

3

Друга категорія

10

4

Спеціаліст без категорії, що має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, спеціаліст без категорії, спеціаліст без освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст

8-9

^ 2. Надбавки до заробітної плати вчителів:

1

За звання "Народний вчитель"

40 % посадового окладу

1.1

За звання "Заслужений вчитель", "Заслужений працівник народної освіти"

20% посадового окладу

1.2

За звання «Вчитель-методист», "Викладач-методист"

15 % посадового окладу

1.3

За звання "Старший вчитель", "Старший викладач", "Вихователь-методист", "Педагог-організатор-методист", "Старший вожатий-методист", "Практичний психолог-методист", "Керівник гуртка-методист", "Старший вихователь»

10 % посадового окладу

2

Керівникам фізичної культури, викладачам та вчителям фізичної культури за звання "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України", "Заслужений тренер України", "Заслужений майстер спорту України"

20% посадового окладу

2.1

Керівникам фізичної культури, викладачам та вчителям фізичної культури, керівникам гуртків за звання "Майстер спорту України міжнародного класу"

15% посадового окладу

2.2

Керівникам фізичної культури, викладачам та вчителям фізичної культури, керівникам гуртків за звання "Майстер спорту України".

10% посадового окладу



Продовж. табл. 8.1

3

За вислугу років:




3.1

3-10 років

10% посадового окладу

3.2

10-20 років

20% посадового окладу

3.3

понад 20 років

30% посадового окладу

^ 3. Доплати до заробітної плати вчителів:

1

За класне керівництво:




1.1

1-4-ті класи

20 % посадового окладу

1.2.

5-11-ті класи

25 % посадового окладу

2.

За перевірку зошитів:




2.1.

початкові класи

15% посадового окладу

2.2.

з мов та літератури

20% посадового окладу

2.3.

з математики

15% посадового окладу

2.4.

з іноземної мови

10% посадового окладу

3

За суміщення професій, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

до 50 % посадового окладу

4

За керівництво предметними і цикловими комісіями

10-15% посадового окладу

5

За завідування навчальними кабінетами

10-13% посадового окладу

6

3а завідування навчально-дослідними ділянками

10% посадового окладу

7

За завідування майстернями

10-15 % посадового окладу


Після того як розраховано фонд заробітної плати за додатковими видами оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду оплати праці вчителів, а також загальна сума фонду заробітної плати керівного, адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу школи.

До загальної суми річного фонду заробітної плати цієї категорії працівників включаються виплати допомоги у разі тимчасової непрацездатності. Планування фонду заробітної плати цієї категорії працівників має деякі особливості, обумовлені встановленим порядком визначення штатів і посадових окладів.

Штатні розписи шкіл визначаються на основі затверджених Міносвіти України типових штатів, де кількість штатних одиниць залежить переважно від кількості класів.

Штатні розписи шкіл затверджуються відповідними органами освіти згідно з типовими штатами.

Ставки заробітної плати і посадові оклади керівних працівників залежать від кількості учнів у школі, адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу шкіл. Вони встановлюються згідно з чинними нормативами залежно від освіти та кваліфікаційної категорії окремих працівників. типові штатні нормативи адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу денних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів наведені у табл. 8.2.

Таблиця 8.2 – типові штатні нормативи адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу денних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів

Посада

Кількість посад, умови відкриття

Директор школи

1 посада

Заступник директора школи з навчальної роботи, навчально-виховної роботи

за наявності 8-10 класів – 0,5 посади;

за наявності 11-24 класів – 1 посада;

за наявності 25-37 класів – 1,5 посади;

за наявності 38 і більше класів – 2 посади

Заступник директора з господарської роботи

понад 600 учнів – 1 посада

Завідуючий господарством

від 100 до 600 учнів – 1 посада

Педагог-організатор

8-37 (1-9 кл.) класів – 1 посада;

38 і більше (1-9 кл.) – 2 посади

Керівник гуртка

5-15 класів – 0,5 посади;

16-30 класів – 1 посада;

31 і більше – 1,5 посади

Секретар-друкарка

10 і більше класів – 1 посада

Бібліотекар

від 30 до 37 класів – 0,5 посади;

від 38 і більше класів – 1 посада

Лаборант

в обладнаних кабінетах хімії та фізики – 0,5 посади на кожні 5 класів (7-11 кл.)

Гардеробник

наявність обладнаного гардеробу на 200 і більше місць при однозмінній роботі – 1 посада;

2 зміни – додатково 1 посада на 200 учнів

Сторож

1 посада в зміну

Робітник з обслуговування і поточного ремонту

8-20 класів – 1 посада;

21-37 класів – 1,5 посади;

38 і більше класів – 2 посади

Прибиральник приміщень

0,5 посади на 250 м2 площі

Двірник

1 посада на норму площі

Вихователь групи подовженого дня (ГПД)

1 посада на 1 групу

Медична сестра

1 посада на 200 і більше учнів, якщо поліклінікою не виділено персонал

Кухар

1 посада, якщо харчується 90 і більше дітей

Ставки заробітної плати адміністративного та допоміжного персоналу наведені у табл. 8.3.

Таблиця 8.3 – Схема тарифних розрядів адміністративного персоналу

Найменування посад

Кількість студентів, учнів

Тарифні розряди

Директор

до 300

13-14

від 301 до 800

14-15

понад 800

15-16

Зав. навчальним відділом




5-15% менше ставки директора

Завідувач відділення




11

Завідувач виробничої практики




10

Завідувач: навчально-виробничої майстерні, навчально-методичного кабінету, лабораторії




11

Керівник фізичного виховання




11

Схема тарифних розрядів посад керівників інших структурних підрозділів, фахівців і технічних службовців навчальних закладів і установ освіти та наукових установ наведена у таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 – Схема тарифних розрядів посад керівників інших структурних підрозділів, фахівців і технічних службовців навчальних закладів і установ освіти та наукових установ

Найменування посад

Тарифні розряди

Провідні фахівці

10

Фахівці: I категорії

9

II категорії

8

без категорії

7

Техніки всіх спеціальностей:




I категорії

7

II категорії

6

без категорії

5

Майстер, майстер контрольний, механік, виконавець робіт

5-7

Завідувач: центрального складу, канцелярії, господарства

7-8

Завідувач: гуртожитку, архіву, складу, приймального пункту в навчально-виробничих майстернях, які надають послуги населенню

6-7

Завідувач: копіювально-розмножувального бюро, фонотеки, експедиції, фотолабораторії, камери схову, машинописного бюро

6

Старший виконавець робіт, начальник дільниці, майстер, майстер контрольний

6-8

Старші: товарознавець, інспектор, диспетчер, адміністратор, касир; шеф-кухар

5-6

Інспектор навчального (навчально-методичного) відділу

5

Оператор копіювальних і розмножувальних машин, підбирач довідкового та інформаційного матеріалу, диспетчер, диспетчер факультету

4-5



Продовж. табл. 8.4

Найменування посад

Тарифні розряди

Товарознавець, стенографістка I категорії, друкарка, яка працює з іноземним текстом, перекладач-секретар сліпого викладача (вчителя), старший лаборант вищого навчального закладу

5

Касир, стенографістка II категорії, друкарка I категорії, адміністратор, інспектор, інкасатор, комендант, секретар-друкарка, діловод, коректор, секретар навчального (навчально-методичного) відділу, лаборант, друкарка II категорії, секретар-стенографістка, старший табельник, статистик, секретар навчальної частини, агент з постачання, експедитор, нарядник, архіваріус

4-5

Табельник, обліковець, рахівник, калькулятор

4

У табл. 8.5 наведено тарифні розряди робітників навчальних закладів.

Таблиця 8.5 – Схема тарифних розрядів посад робітників навчальних закладів і установ освіти, науково-дослідних інститутів (центрів), їх філіалів, інших наукових установ і організацій

Найменування посад

Тарифні розряди

Кур'єр, вантажник, робітник з обслуговування лазні, робітник; опалювач, конюх, підсобний робітник, гардеробник, швейцар, двірник, садівник, світлокопіювальник, склографіст (ротаторник), склопротиральник, прибиральник території, натирач підлоги

1

Сторож, дезінфектор, кастелянка, комірник, монтажник фільмокопій, палітурник, прибиральник сміттєпроводів, прибиральник службових приміщень

1-2

Ліфтер при швидкості руху ліфтів:




від 2, 5 до 5 м/с

1

від 5 до 7 м/с

2

понад 7 м/с

3

Старший комірник, водій самохідних механізмів, водій електро- та автовізка, водій транспортно-прибиральної машини, перукар, швачка, оператор пульта керування кіноустановкою, реставратор фільмокопій, електроосвітлювач, копіювальник, черговий гуртожитку

1-3

Машиніст із прання та ремонту спецодягу (білизни)

2

Оператор: електронно-обчислювальних машин, обчислювальних машин, апаратів мікрофільмування та копіювання, лісник

2-4

Старший оператор електронно-обчислювальних машин

4-5

Зоолаборант серпентарію, комірник, зайнятий на складах кислот і хімікатів, оператор газових котелень, робітник з благоустрою (на роботах з прибирання нечистот уручну), ремонтник висотних частин будинків, ремонтник спортивної зброї, ремонтник спортивних суден, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, споруд і обладнання, при виконанні робіт з 2-5 професій

2-5



Продовж. табл. 8.5

Помічник вихователя

5-6

Робітник, зайнятий комплексним обслуговуванням і ремонтом будівель, споруд і обладнання, при виконанні робіт з 6 і більше професій, настроювач музичних інструментів

5-8

Робітники I-VI кваліфікаційних розрядів, зайняті: ремонтом та обслуговуванням водопровідних та каналізаційних систем, ремонтом та виготовленням меблів та інших виробів з деревини, ремонтом та виготовленням взуття, експлуатацією та обслуговуванням котелень; ремонтом та обслуговуванням технологічного обладнання та електрообладнання; у будівництві, на ремонтно-будівельних і ремонтно-монтажних роботах, та робітники навчально-виробничих (навчальних) майстерень

2-5

Кухарі: 3 кваліфікаційного розряду

3

4 кваліфікаційного розряду

4

5 кваліфікаційного розряду

5

6 кваліфікаційного розряду

6

Інші виробничі робітники громадського харчування

2-5


Чисельність педагогічного та адміністративного персоналу на початок планового року визначається з урахуванням його фактичної наявності й можливостей доукомплектування в межах типових штатів, а на кінець року – з урахуванням зміни числа класів, учнів та інших показників, залежно від яких установлюються штати. У зв'язку з цим для кошторису школи розраховують середньорічну кількість ставок. Під час розрахунку цього показника враховується місцезнаходження школи (місто або село). Для міських шкіл розрахунок здійснюється за 8,5 і 3,5 місяця, а для сільських – із розрахунку 8 і 4 місяці.

Для деяких категорій цього персоналу розрахунок середньорічної кількості ставок проводиться з урахуванням сезонного характеру роботи.

Приклад. У школі є чотири ставки машиніста (кочегара). Тривалість опалювального сезону – 7 місяців. На ремонт котельні і надання відпустки зазначеним працівникам передбачено ще 1 місяць. Середньорічне число ставок кочегарів у цьому разі становить 2,667 одиниць (4 ставки х 8 місяців /12 місяців).

У школах, що знову відкриваються, посади директора школи і заступника директора з адміністративно-господарських питань вводяться не раніше ніж за 2 місяці до відкриття школи, а інших працівників – не раніше ніж за 2—3 тижні.

До фонду заробітної плати навчально-допоміжного персоналу входить також додаткова оплата за виконання вчителями обов'язків, не пов'язаних безпосередньо з проведенням навчальних занять. Фонд заробітної плати за додатковими видами оплати визначається, виходячи із середньорічного числа ставок і середньої ставки за місяць.

^ Видатки за підстаттею «Нарахування на заробітну плату» (код 1120) показують витрати, пов'язані зі єдиного соціального внеску.

Розмір відрахувань визначено у відсотках до суми фонду заробітної плати. До підстатті «Нарахування на заробітну плату» видатків шкіл входять тільки нарахування на суми асигнувань, передбачених за підстаттею 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ».

Обсяг видатків за кодом 1120 визначається множенням фонду оплати праці за кодом 1110 на тариф єдиного соціального внеску, який встановлено чинним законодавством.

^ 1130 "Придбання товарів та послуг". У загальноосвітніх школах за цим кодом плануються такі видатки:

  1. Придбання канцелярських приладів, класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, передплата періодичних видань. Розрахунок проводиться на основі фактичних витрат на одного учня у попередньому періоді.

  2. Придбання інвентарю та матеріалів для господарських потреб зберігається на середньому рівні, що склався за попередні роки.

  3. Придбання сировини і матеріалів для навчального процесу розраховується за нормами на один клас.

  4. Витрати на продукти харчування.

  5. Придбання книг і періодичних видань. Встановлюється за нормою на один клас.

6. Придбання м'якого інвентарю, спецодягу. Розраховується за встановленими нормами.

7 Оплата послуг бюджетних установ (зв'язок, поліграфічні послуги, поточний ремонт тощо). Визначається на основі чинних тарифів.

Якщо таких не існує, за основу беруться фактичні середні витрати на одного учня за минулий рік. Зокрема так розраховуються видатки на дезінфекцію та технічне обслуговування.

^ Видатки на продукти харчування (код 1133) плануються в кошторисі школи за рахунок бюджетних асигнувань на харчування учнів, які перебувають на режимі подовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Виконавчим органам місцевих органів влади надано право звільняти від оплати за харчування дітей малозабезпечених сімей у кількості до 25 % до загального числа учнів школи (групи) з подовженим днем, з них до 10 % – повністю, до 15 % – половина розміру плати. Число днів харчування одного учня на рік визначається з урахуванням звітних даних за минулі роки.

У зв'язку з тим, що протягом року кількість учнів, що перебувають у групах подовженого дня, може змінюватись, у кошторисі розраховується середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування ведеться в перерахунку на повністю звільнених від плати за харчування.

Приклад. У школі на 1 січня планового року в групах подовженого дня перебувало 200 учнів, а з 1 вересня планується довести їх кількість до 290; середньорічна кількість учнів у групах подовженого дня становить 230 осіб, тобто .

Число учнів, повністю звільнених від плати за харчування, – 23. У перерахунку на повністю звільнених від плати за рахунок бюджету харчування буде надаватися 40 учням (23+ 34,5 • 50 %).

Загальна сума видатків на харчування визначається множенням середньорічної кількості учнів, звільнених від плати за харчування (у перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування в році й на вартість харчування одного учня на день.

Обсяг витрат на придбання обладнання та інвентарю з терміном служби менше одного року (код 1131) і придбання невиробничого обладнання та предметів довгострокового користування (код 2110) установлюється згідно з кошторисом школи вищою організацією в межах асигнувань, передбачених на ці потреби з бюджету. При цьому враховується кількість наявного інвентарю та обладнання, а також розглядається перелік і вартість основних предметів та обладнання, яке підлягає придбанню в плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання та інвентарю складається з виділенням кількості намічених до придбання предметів і вартості одиниці кожного предмета. Асигнування на придбання м'якого інвентарю та обмундирування (код 1131) передбачаються в кошторисі школи з подовженим днем і кошторисах шкіл, які мають групи з режимом подовженого дня.

На основі цих даних визначається сума видатків на придбання предметів кожного конкретного виду. Підсумувавши отримані величини, одержимо загальну суму витрат на ці потреби. Зауважимо, що витрати з доставки, монтажу та інші роботи щодо цих предметів і обладнання передбачаються також у межах асигнувань на ці потреби. У кошторисі розрахунок здійснюється за такою формою, наведеною у табл. 8.6.

Таблиця 8.6 – Розрахунок вартості придбання обладнання та інвентарю

Назва обладнан-ня та інвентарю

Належить за нормою

Фактична наявність обладнання

Передбачається придбати в плановому році

Усього

У тому числі минає строк експлуатації

Кількість

Ціна

Сума























До переліку предметів, що підлягають придбанню в плановому році, може входити тільки те обладнання та інвентар, яке передбачене затвердженими нормативами. Типовий перелік навчального обладнання для загальноосвітніх шкіл затверджується Міносвіти. Включати до списків обладнання та інвентарю предмети, не передбачені в цих переліках, не завжди правомірно. Придбання таких предметів за рахунок бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Планування видатків на придбання інших матеріалів і предметів здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених норм видатків на класи. Таким методом, наприклад, плануються видатки на придбання книг, періодичних, довідкових та інформаційних видань для бібліотечних фондів. Решта видатків на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей планується методом прямого розрахунку, а також виходячи із фактичного виконання кошторису за зазначеним видом видатків у поточному році.


^ 8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти


В Україні діють такі види вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації:

  • університет;

  • академія;

  • інститут.

До вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації належать:

  • коледж;

  • технікум.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет;

2) платне навчання.

У професійно-технічних навчальних закладах та вищих закладах освіти першого рівня акредитації основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, навчальних груп і педагогічних ставок. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок проводиться на загальну кількість годин, які підлягають оплаті, і виходячи з норми річного навантаження на одного викладача, що становить 720 год.

Для вищих навчальних закладів другого – четвертого рівнів акредитації основними показниками їх діяльності є: кількість студентів за формою навчання (денна, вечірня, заочна); кількість аспірантів та норма річного навантаження у максимальному розмірі на ставку 900 годин.

У планах економічного і соціального розвитку показники мережі навчальних закладів і контингентів учнів та студентів затверджуються на кінець планового року. Для вищих і професійно-технічних навчальних закладів установлюється показник прийняття і випуску. А тому в процесі складання кошторису видатків на утримання окремих типів установ освіти дуже важливо правильно визначити перехідний і попереднього року контингенти учнів та студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми витрат у плановому році припадають на утримання перехідного контингенту, оскільки він, як правило, значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний на початок планового року контингент учнів та студентів визначається на підставі даних статистичних і фінансових звітів.

Приріст контингентів навчальних закладів та інших установ, як правило, відбувається не одночасно з початком бюджетного року. До нового навчального року діє зазвичай перехідний на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року — розширений контингент. Цим викликана необхідність подвійного розрахунку усіх видатків — на перехідний контингент до моменту його розширення і на новий — до кінця року. Тому кошторисні розрахунки виконуються на середньорічні контингенти, які визначаються аналогічна загальноосвітнім школам за такою формулою:


(8.5)


де Кс— середньорічний контингент;

К1 — контингент на початок планового року;

М1 — число місяців функціонування перехідного контингенту;

К2— контингент після розширення (або скорочення);

М2— число місяців функціонування нового контингенту.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1) професорсько-викладацький склад;

2) адміністративно-управлінський персонал;

3) навчально-допоміжний персонал;

4) обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міносвіти.

Розміри посадових ставок професорсько-викладацького складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати професорсько-викладацького складу.

Дані для розрахунку фонду оплати праці професорсько-викладацького, навчально-допоміжного, обслуговуючого, керівного персоналу, фонду погодинної оплати праці у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації наведені у таблиці 8.7.

Погодинний фонд заробітної плати використовується також для оплати праці голів державних екзаменаційних комісій, рецензентів дипломних робіт і дисертацій. Ставки погодинної оплати наведені у табл. 8.8.

Таблиця 8.7 – Схема тарифних розрядів у ВНЗ



№ пор

Посада

Тарифний розряд

1

Професорсько-викладацький склад:




1.1

асистент стажист

15

1.2

асистент викладач

16

1.3

старший викладач

17

1.4

доцент

19

1.5.

професор

20

2

Керівний персонал




2.1

ректор

23-24

2.2

проректор

22

2.3

директор філіалу

19-20

2.4

декан

20-22

2.5

завідувач кафедри:




-

доктор наук або професор

21

-

без наукового ступеня доктора наук

20

3

Навчально-допоміжний персонал:




3.1

завідувач кабінетом

11

3.2

старший лаборант

10

^ Таблиця 8.8 – Ставки погодинної оплати праці у відсотках до окладу працівника І тарифного розряду

Контингент

Ставки погодинної оплати у відсотках до окладу (ставки) працівника I тарифного розряду

професор

доктор наук

доцент або кандидат наук

особи, які не мають наукового ступеня

1

2

3

4

5

Учні шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, студенти вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації та інші аналогічні категорії учнів, робітники, працівники, слухачі курсів, які займають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра. Перепідготовка кадрів з видачею диплома молодшого спеціаліста, бакалавра

5,04

3,99

3,40

2,82


Продовж. табл. 8.8

Студенти вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації

9,35

7,39

5,70

4,55

Аспіранти, слухачі курсів, які займають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра. Перепідготовка кадрів з видачею диплома спеціаліста, магістра

10,78

8,53

6,82

5,70


Примітки: 1. Ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки.

2. Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються установами охорони здоров'я для проведення консультацій з інших установ (організацій), установлюються для професора, доктора наук у розмірі 10, 91 відсотки окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

3. Демонстраторам пластичних поз, які беруть участь у проведенні навчальних занять, ставки погодинної оплати праці встановлюються у таких розмірах : за позування без одягу або в складній позі - 2, 85 відсотка, за позування в одязі - 1, 72 відсотка окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

4. Оплата праці членів журі конкурсів та оглядів, а також рецензентів конкурсних робіт здійснюється за ставками погодинної оплати праці, передбаченими для осіб, які проводять навчальні заняття із студентами вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації.

5. Ставки погодинної оплати праці дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів академій наук підвищуються на 25 відсотків.


Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання (код 1342) розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

Норма охоплення може встановлюватися і доводитися Міносвіти до кожного державного вищого навчального закладу залежно від обсягу бюджетних асигнувань, які виділяються Міністерством фінансів України на зазначені цілі. Міносвіти може диференціювати норму охоплення з метою заохочення молоді до вступу на спеціальності, що визначені державою як пріоритетні.

На цей час норма охоплення визначається у вигляді середнього бала, який дає право на отримання стипендії, що встановлений Кабінетом Міністрів України.

Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням кількості студентів та процент охоплення і на середню стипендію.

Мінімальний розмір стипендії встановлений відповідною Постановою Кабінету Міністрів і становить:

для ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 25% прожиткового мінімуму;

для ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 30% прожиткового мінімуму.

За умови абсолютної успішності (середній бал - "5") розмір стипендії підвищується на 25%. За особливі успіхи у навчанні можуть встановлюватися персональні стипендії. Розмір останніх не може перевищувати:

у ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 38% прожиткового мінімуму;

у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 42% прожиткового мінімуму.

Стипендії виплачуються у межах доведених лімітів стипендіального фонду.

Стипендіальний фонд аспірантів планується, виходячи із кількості аспірантів і середньої стипендії.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» встановлено такі розміри мінімальної стипендії:

для учня професійно-технічного навчального закладу - 200 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу I-II рівня акредитації – 400 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації – 530 гривень на місяць.

^ Величина витрат на прання білизни для гуртожитків залежить від кількості студентів, які проживають у гуртожитку, періодичності прання білизни і вартості послуг з прання. Розрахунок ви­трат здійснюється за формою, наведеною в табл. 8.9.

Таблиця 8.9 – Розрахунок вартості послуг з прання

Найменування

Число комплектів білизни, які здаються одноразово

Вага комплектів, кг

Число разів здавання білизни в пральню за рік

Вартість прання (чистки) 1 кг білизни, грн

Сума витрат за рік, тис. грн

1. Постільна білизна (простирадла, підодіяльники, наволочки, рушники)
















2. Покривала
















3. Ковдри
















4. Інший м'який інвентар (штори, скатерки та ін.)
















Усього
















Примітка. Число комплектів білизни має відповідати кількості мешканців гуртожитку.


Сума витрат на утримання позавідомчої охорони залежить від режиму роботи працівників правоохоронних органів і визначається на основі договору, який укладається між цими органами і навчальним закладом.

^ Витрати на утримання автотранспорту залежать від кількості одиниць наявних транспортних засобів за видами і середніх ви­трат на їх утримання, що склалися за минулий період. Витрати на наймання автотранспорту для постійного обслуговування навчального закладу визначаються за договором між сторонами. Планування витрат на наймання автотранспорту для виконання разових робіт здійснюється на рівні фактичних витрат за попередній рік.

^ Планування витрат на науково-дослідну роботу здійснюється за такими напрямами:

— наукова робота кафедр;

— наукові відрядження;

— видатки на захист дисертацій.

Сума витрат за кожним напрямом розраховується, виходячи із загальної величини наявних бюджетних асигнувань і конкретних заходів, які передбачає здійснити навчальний заклад у плановому році.

Так, перший напрям передбачає фінансування фундаменталь­них і прикладних наукових досліджень, передбачених державними програмами економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, які виконують кафедри вищого навчального закладу. Розмір асигнувань визначається методом прямого розрахунку залежно від обсягу науково-пошукових і дослідно-проектних робіт, кошторисних норм та цін.

За цим напрямом здійснюється фінансування підготовки навчальних підручників і посібників, іншої навчально-методич­ної літератури. Сума асигнувань розраховується на основі плану підготовки і видання зазначеної навчальної літератури і необхідних витрат за кожною позицією видання. При цьому навчальний заклад виходить із можливостей бюджетного і позабюджетного фінансування цих робіт.

Витрати на наукові відрядження розраховуються на основі плану участі професорсько-викладацького складу, стажерів, аспірантів, докторантів у наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, проведення наукових досліджень та експериментів, за межами місцевості, де розташований навчальний заклад, та ін. При цьому сума витрат розраховується методом прямого розрахунку, виходячи із відстані й часу виконання цього виду робіт.

За відсутності інформації і неможливості прямого розрахунку сума асигнувань обчислюється на підставі фактичних витрат на зазначені цілі в поточному році.

Видатки на захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розраховуються, виходячи із передбачуваного в плановому році числа захистів дисертаційних робіт і середньої норми витрат на одну роботу, що склалась у поточному році. Сума видатків може плануватися за показниками фактичних витрат поточного року.

Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України «Про освіту», де визначено, що додатковими джерелами фінансового забезпечення освіти можуть виступати кошти від надання платних послуг. Перелік платних послуг у системі вищої освіти досить широкий і залежить від конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки.


^ 8.4 Особливості кошторисного планування у дошкільних установах


Штати вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі — садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі створюють групи: 10,5-годинні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування, формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за звичайні.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними та родинними ознаками.

Наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить:

  • для дітей віком до одного року – до 10 осіб,

  • для дітей віком від одного до трьох років – до 15 осіб;

  • для дітей віком від трьох до шести років – до 20 осіб;

  • різновікові – до 15 осіб;

  • з короткотривалим та цілодобовим перебуванням дітей – до 10 осіб;

  • в оздоровчий період – до 15 осіб.

У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (власником) залежно від демографічної ситуації.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно становить:

  • вихователя груп загального типу – 30 годин;

  • вихователя груп компенсуючого типу – 25 годин;

  • соціального педагога – 40 годин;

  • практичного психолога – 40 годин;

  • музичного керівника – 24 години;

  • інструктора з фізкультури – 30 годин;

  • вчителя-логопеда – 20 годин;

  • вихователя-методиста – 36 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці.

Фонд заробітної плати навчально-виховного й адміністративно-обслуговуючого персоналу розраховується множенням числа штатних посад на середню заробітну плату. Середня зарплата визначається на основі штатного розпису. Крім того, планується фонд заробітної плати, призначений для залучення додаткового персоналу, пов'язаного зі заміною окремих категорій працівників на період чергової профспілкової відпустки (вихователі, кухарі та ін.). Цей фонд визначається методом прямого розрахунку: мно­женням кількості днів відпустки працівників, яких замінюють на період відпустки, на середню зарплату. Середньоденна заробітна плата визначається діленням місячної заробітної плати на кількість робочих днів на місяць.

Витрати на харчування плануються за нормативами, диференційованими за групами залежно від терміну перебування дітей у садках і яслах. Розрахунок здійснюється за формою, наведеною в табл. 8.10.

Таблиця 8.10 – Розрахунок вартості харчування дітей

Групи за терміном перебування

Кількість дітей

Кількість днів функціонування групи

Кількість діто-днів

(гр. 2 х гр. 3)

Норма витрат на 1 діто-день, грн

Сума витрат, грн (гр. 4 х гр. 5)

1

2

3

4

5

6

10,5 год.

12 год.

24 год.
















Усього
















Кількість посад вихователів та їхніх помічників установлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширеніше — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователі + 2 помічники. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами, виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та світкові дні.


Висновки


Видатки на фінансування освіти включають витрати на заходи щодо середньої освіти, виховання дітей і підлітків, підготовки кадрів у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах.

Основними оперативно-виробничими показниками для планування бюджетних видатків у навчальних закладах є:

по школах - кількість класів й учнів;

по дитячих установах - число місць;

по школах-інтернатах - кількість груп і вихованців;

по професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах - кількість навчальних груп, учнів, студентів.

Основну частину видатків бюджетів на освіту становить фінансування середніх загальноосвітніх шкіл.

Показники контингенту відображаються окремо станом на 1.01 та 1.09 планового бюджетного року, оскільки бюджетний не збігається з навчальним. Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховується по 1-4-м і 5-9-м класам відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу. Кількість класів визначається, виходячи з граничної наповнюваності одного класу. Остання встановлюється на такому рівні: 1-9-ті класи - 30 учнів; 10-11-ті класи-35 учнів.

До фонду заробітної плати працівників школи входить заробітна плата вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітна плата за додаткову та інші види праці вчителів; заробітна плата керівних працівників (навчально-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. За кожною категорією працівників у кошторисі школи складається окремий розрахунок.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджету;

2) платного навчання.

Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міносвіти. Кількість посад встановлюється за нормативом числа студентів на одного викладача в розрізі форм навчання.

Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання (код 1342) розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

на 2011 рік встановлено такі розміри мінімальної стипендії: для учня професійно-технічного навчального закладу - 200 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу I-II рівня акредитації – 400 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації – 530 гривень на місяць.

Планування витрат на науково-дослідну роботу у ВНЗ здійснюється за такими напрямами: наукова робота кафедр; наукові відрядження; видатки на захист дисертацій.

Штати вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі — садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі створюють групи: 10,5-годинні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування, формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за звичайні.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними та родинними ознаками.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.


Питання для самоперевірки


  1. Які установи, що функціонують у сфері освіти, фінансуються з бюджету?

  2. Наведіть приклади оперативно-виробничих показників установ освіти різних видів.

  3. Як здійснюється кошторисне планування у загальноосвітніх школах? Опишіть загальну схему.

  4. Як планується фонд оплати праці у загальноосвітніх школах?

  5. Як і для чого складається тарифікаційний список?

  6. Які доплати і надбавки можуть встановлюватися вчителям загальноосвітніх шкіл?

  7. Як здійснюється кошторисне планування у вищих навчальних закладах?

  8. Як визначається фонд оплати праці професорсько-викладацького складу?

  9. Як визначається погодинна заробітна плата професорсько-викладацького персоналу?

  10. Як здійснюється кошторисне планування у дитячих дошкільних закладах?

  11. У чому особливість кошторисного планування у дитячих закладах?







залишити коментар
Сторінка8/13
Дата конвертації06.05.2012
Розмір4,07 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх