Навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти навчальна програна нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти icon

Навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти навчальна програна нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти


1 чел. помогло.
Схожі
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «безпека життєдіяльності» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «безпека життєдіяльності» для вищих навчальних...
Типова навчальна програма нормативної дисципліни «основи охорони праці» для вищих навчальних...
Робоча навчальна програма дисципліни охорона праці в галузі Програму розробив...
Навчальна програма нормативної дисципліни „бжд для внз освіти” (Розробн. В. В. Зацарний та ін...
Робоча навчальна програма кредитного модулю “...
Робоча програма Здисципліни „Охорона праці в галузі та цивільна оборона” (назва дисципліни за...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9


ЗАТВЕРДЖЕНО

ПЕРШИМ ЗАСТУПНИКОМ

МІНІСТРА ОСВІТИ

Б, І. ХОЛОДОМ

2 СЕРПНЯ 1999 р.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

ДЛЯ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ


Навчальна програна нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» для вищих закладів освіти:

розглянута та рекомендована Комісією з охорони праці та безпеки життєдіяльності Науково-методичної ради та Інститутом змісту і методів навчання Міністерства освіти України;

узгоджена Комітетом по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України та Управлінням вищих закладів освіти Міністерства освіти України.


^ МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«Охорона праці в галузі» — нормативна дисципліна, яка вивча­ється у вищих закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці у галузі відповідно до напряму їх підготовки, складових і функціонування системи управ­ління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки пращ в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Програма дисципліни «Охорона праці в галузі» розроблена з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти, відповідно до наказу Міносвіти № 420 від 02.12.1998 р. та освітньо-професійних програм підготовки, при реалізації робочих навчальних планів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр вивчають загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці», а також окремі питання охорони праці в курсах загально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціальністю. У зв'язку з остан­нім, вивчення нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» повинно базуватися на знаннях з питань безпеки, отриманих студен­тами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, а програма дисципліни «Охорона праці в галузі» на основі раніше отриманих знань повинна передбачати вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.

Загальний обсяг навчального часу в годинах при вивченні дисцип­ліни «Охорона праці в галузі» повинен визначатися освітньо-професійними програмами підготовки з урахуванням небезпечності умов праці, в яких будуть працювати майбутні фахівці, але, згідно з нака­зом Міносвіти від 02.12.1998 р. № 420, не повинен бути меншим 27 годин (0,5 кредиту часу).

Обсяги вивчення окремих розділів ї тем дисципліни «Охорона праці в галузі», а також розподіл навчального часу за видами занять (лекції, практичні заняття тощо) визначаються робочими навчаль­ними планами, розробленими за погодженням між кафедрами, що випускають фахівців, і кафедрами охорони праці (БЖД, тощо).

Зміст навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» визнача­ється робочими навчальними програмами, розробленими закладами освіти на основі даної програми з урахуванням особливостей напрямів підготовки щодо небезпечності умов праці майбутніх фахівців.

Наведена нижче навчальна програма нормативної дисципліні «Охорона праці в галузі» окреслює тільки загальні контури щодо структури цієї навчальної дисципліни, змісту окремих тем, вимог до знань та умінь. У переліку рекомендованої літератури приведені у конкретизованому вигляді тільки першоджерела загального характеру, вимоги яких є обов'язковими незалежно від напряму підготовку фахівців.

Конкретизація змісту навчання, обсягів у годинах окремих тем питань, видів навчальних занять, вимог до знань та умінь, а такої переліку рекомендованої літератури повинна здійснюватися при розробці робочих навчальних програм дисципліни «Охорона праці : галузі» залежно від напряму підготовки і професійного спрямуванні потоків і груп.


^ Розділ 1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ, її СКЛАДОВІ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ


Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) як складова системи управління охороною праці в державі та системи управління функціонуванням галузі в цілому. Місце і значення СУОПГ в системі управління функціонуванням галузі.

Особливості структури системи управління охороною праці в галу­зі, складові СУОПГ: керівництво і служби охорони праці централь­них органів управління галузі; інженерно-технічні працівники, трудо­ві колективи і профспілки підприємств; нормативно-правова база щодо охорони праці у галузі; наукова база і фінансування охорони праці у галузі. Функції складових СУОПГ, прямі і зворотні зв'язки, підготовка, передача, опрацювання інформації, опрацювання рішень.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) як підсистема СУОПГ, її складові, функціонування. Місце, роль, функціональні обов'язки керівництва підприємства і його служб, інженерно-технічних працівників, кожного працівника в системі управління охороною праці на підприємстві.

Оцінка ефективності функціонування СУОПГ і СУОПП, показ­ники такої оцінки, шляхи поліпшення функціонування СУОПГ.

Економічне стимулювання функціонування СУОПГ і СУОПП, їх вплив на економічні показники окремих підприємств і галузі в цілому.


ЗНАННЯ:

• суть поняття СУОПГ;

• мета СУОПГ;

• підсистеми СУОПГ;

• структурна схема побудови СУОПГ;

• показники ефективності функціонування СУОПГ;

• динаміка ефективності функціонування СУОПГ, можливі показники ефективності;

• обов'язки власника щодо створення і забезпечення функціонування СУОПП;

• служба охорони праці підприємства в СУОПГ;

• роль, права, функціональні обов'язки кожного працівника в СУОП підприємства, галузі;

• участь трудового колективу в системі управління охороною праці;

• СУОП підприємства, місце в ній комісії з охорони праці підприємства;

• роль громадських об'єднань в СУОПГ;

• органи державного нагляду за охороною праці в СУОПГ.

УМІННЯ:

• оцінити динаміку ефективності функціонування СУОПГ;

• обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення СУОПГ;

• обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення структури і функціонування СУОП підприємства, його підрозділу;

• проконтролювати дотримання вимог щодо проведення

навчання працівників підприємства з питань охорони праці;

• сформулювати вимоги до системи управління охороною праці щодо конкретного підприємства галузі чи його підрозділу.


ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про охорону праці». Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів. 1 том. Київ, 1995.

2. Ткачук К. Н., Бересневич П. В. та ін. Охорона праці. Підручник для студентів вищих закладів освіти. Ст.11...54.

3. Положення про Національну раду з питань безпечної життє­діяльності населення. ДНАОП 0.00-4.05-93.

4. Типове положення про службу охорони праці. ДНАОП 0.00-4.21-93.

5. Типове положення про комісію з питань охорони праці підпри­ємства. ДНАОП 0.00-4.09-93.

6. Типове положення про роботу уповноважених трудових ко­лективів. ДНАОП 0.00-4.11-93.

7. Галузеві нормативно-правові акти з питань управління охоро­ною праці у галузі.


Розділ 2. ПРОБЛЕМИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ У ГАЛУЗІ


2.1. Стан умов праці у галузі.

Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небез­печності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Методичний підхід до визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового про­цесу. Приклади визначення гігієнічного класу умов праці (1 - опти­мальні; 2 - допустимі; 3.1., З.2., 3.3.., 3.4. — шкідливі; 4 — небезпечні) щодо характерних для галузі професій і робіт. Орієнтовний перелік характерних для галузі робіт і їх гігієнічних класів.

Професійні захворювання, захворювання, спричинені виробни­чими факторами, характерна загальна захворюваність працівників галузі. Причини та фактори захворювань за приведеними вище гру­пами. Статистика захворюваності та її соціально-економічні наслідки у галузі.

^ 2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

Обґрунтування першочергових напрямів щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудо­вого процесу в умовах галузі.

Сучасні заходи та засоби щодо колективного та індивідуального захисту працюючих від дій характерних для галузі шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

Аналіз і обґрунтування раціональних заходів і засобів поліпшення стану виробничого середовища, характерних для галузі виробництв за факторами: мікроклімат, склад повітря робочої зони, шумовий клімат, виробничі вібрації, випромінювання, освітлення тощо. Методичний підхід до розробки технічних рішень щодо реалізації цих заходів. Розрахункове обґрунтування параметрів засобів захисту та поліпшення стану виробничого середовища - систем опалення, кондиціювання повітря, вентиляційних систем різного призначення, систем освітлення, засобів захисту від шуму, вібрацій, виробничих випромінювань тощо. Методи розрахункового обґрунтування параметрів засобів захисту розглядаються за характерними для галузі факторами.

Аналіз і обґрунтування в умовах галузі раціональних заходів і засобів щодо удосконалення трудового процесу з метою зниження його важкості та напруженості. Застосування доцільних режимів праці та відпочинку, раціональна організація трудового процесу і робочих місць, механізація та автоматизація, удосконалення техно­логічних процесів і обладнання як фактори зменшення важкості та напруженості виробничого процесу.


ЗНАННЯ:

• класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу у галузі;

• за якими показниками виробничого середовища нормуються оптимальні умови праці;

• які класи робіт можливі за факторами умов праці, нормативні параметри яких не мають оптимальних значень (шум, іонізуючі випромінювання тощо);

• навести приклади гігієнічних класів робіт за характерними професіями та робочими місцями у галузі;

• фактори, які можуть спричинити професійні захворювання у галузі;

• фактори професійно-спричинених захворювань у галузі;

• заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища за фактором мікроклімат в умовах галузі;

• заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища за фактором склад повітря робочої зони;

• складові втрати тиску в повітропроводах вентиляційних систем;

• види .систем кондиціювання повітря;

• класифікація методів і засобів захисту від шуму;

• розрахункова формула величини звукоізоляції одно- та багатошарової перешкоди;

• заходи і засоби захисту працюючих від шуму в умовах галузі;

• шляхи зниження напруженості трудового процесу для умов галузі;

• шляхи зниження тяжкості трудового процесу для умов галузі.


УМІННЯ:

• визначити клас умов праці за показниками шкідливості та небезпечності за окремими факторами виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

• визначити клас умов праці за показниками шкідливості та небезпечності умов праці при комплексній дії декількох

факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

• визначити першочергові заходи і засоби поліпшення стану виробничого середовища для умов галузі;

• розробити технічні рішення (з розрахунковим обґрунтуванням) щодо поліпшення стану виробничого середовища за окремими факторами для умов галузі;

• розробити пропозиції щодо зниження напруженості праці за окремими професіями та характером робіт у галузі;

• розробити пропозиції щодо зниження тяжкості робіт в умовах галузі.


ЛІТЕРАТУРА

1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу. «Охорона праці», № 6/98.

2. І. М. Трахтенберг, М. М. Коршун, О. В.Чебанова. Гігієна праці та виробнича санітарія. К., 1997.

3. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

4. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Справочник проектировщика. Под редакцией Й. Г. Староверова. М., Стройиздат, 1978.

5. Отопление й вентиляция. Под редакцией В. Н. Богословского. М., Стройиздат, 1976.

6. Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под редакцией Г. М. Кнорринга. Л., Энергия, 1976.

7. Борьба с шумом на производстве. Справочник. Под общ. ред. Е. Я. Юдина. М., Машиностроение, 1985.

8. Электробезопасность на промышленных предприятиях. Справочник. Сабарно Р. В. и др. К., Техника, 1985.

9. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях. К. Н. Ткачук и др. К., Техника, 1991.

10. СНиП П-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.

11. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (Відповідно до державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці).

12. Державні стандарти України (ДСТУ) з питань охорони праці.

13. Галузеві нормативно-правові акти з питань гігієни праці та виробничої санітарії.

Розділ 3. ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ У ГАЛУЗІ


^ 3.1. Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму у галузі.

Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними факторами щодо характерних технологічних процесів і обладнання.

Виробничий травматизм у галузі, статистичні дані щодо загаль­ного та смертельного травматизму, динаміка останніх років, порів­няльна оцінка. Аналіз виробничого травматизму в галузі за окремими факторами (професіями, віком, статтю тощо). Розподіл виробничого травматизму у галузі за причинами, травмуючими факторами тощо. Характерні обставини виробничих травм у галузі за окремими причи­нами та травмуючими факторами, приклади, аналіз. Соціально-еконо­мічні наслідки виробничого травматизму у галузі.

^ 3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму у галузі.

Заходи і засоби підвищення безпеки технологічних процесів і обладнання характерних для галузі виробництв.

Обґрунтування першочергових напрямів профілактики виробни­чого травматизму у галузі - на базі статистичних даних щодо травма­тизму у галузі і аналізу характерних нещасних випадків.

Заходи та засоби попередження виробничого травматизму щодо окремих напрямів, причин та травмуючих факторів.

Галузеві об'єкти підвищеної небезпеки. Нормативні документи щодо їх устрою та безпечної експлуатації. Система нарядів-допусків при експлуатації галузевих об'єктів підвищеної небезпеки. Порядок оформлення нарядів, відповідальні особи та їх обов'язки, порядок виконання робіт і закриття нарядів.

Безпечність технологічних процесів і обладнання, утримання при­міщень, обладнання та засобів захисту в належному стані, організація виконання робіт відповідно до вимог безпеки, забезпечення праців­ників засобами індивідуального захисту, нагляд та контроль за вико­нанням вимог безпеки як міри щодо профілактики виробничого трав­матизму у галузі.

Потенційно небезпечні об'єкти (ПНО) — галузеві техногенні та природні в зоні розміщення галузевих об'єктів. Законодавчі та інші

нормативно-правові акти України та світової спільноти щодо техно­генних аварій і катастроф та стихійних лих.

Техногенні аварії та катастрофи, їх причини, наслідки. Приклади техногенних аварій і катастроф. Ідентифікація галузевих ПНО, уста­новок. Методи оцінки можливості виникнення аварій.

Облік галузевих промислових установок — потенційно небезпеч­них об'єктів (ПНО), вирішення питань розміщення ПНО та забез­печення безпеки населення у зоні їх розміщення. Роль органів місцевої виконавчої влади у вирішенні питань профілактики, по­передження, локалізації та ліквідації наслідків техногенних аварій і катастроф.

Інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безпеч­ного функціонування ПНО, захист виробничого персоналу та насе­лення, зменшення збитків, втрат, руйнувань у разі аварій. Оптималь­ні розміри та потужності підприємств щодо можливих наслідків ава­рій і катастроф.

Організація контролю роботи небезпечних виробництв, заходи і засоби контролю та протиаварійного захисту, енергозабезпечення систем контролю та протиаварійного захисту. Плани ліквідації аварій (ПЛА). Порядок введення в дію планів ліквідації аварій та планів аварійно-рятувальних заходів. Вивчення ПЛА та планів аварійно-рятувальних заходів працівниками підприємств. Навчання та інфор­мування населення щодо можливих техногенних аварій і катастроф, дій населення при їх виникненні.

Потенційно небезпечні природні об'єкти. Розміщення виробничих і невиробничих об'єктів з урахуванням природних джерел небезпеки. Заходи та засоби забезпечення безпеки при стихійних лихах і ката­строфах. Обов'язки органів виконавчої влади, керівників підприємств, посадових осіб.

Активні методи навчання з питань охорони праці. Формування у працівників усіх рівнів переконання у важливості питань охорони праці, позитивного ставлення до цих питань та їх пріоритетності по відношенню до результатів виробничої діяльності.


ЗНАННЯ:

• травмонебезпечні робочі місця і професії у галузі;

• розподіл причин виробничих травм у галузі за питомою вагою;

• тяжкість виробничого травматизму у галузі;

• розподіл виробничого травматизму у галузі за причинами (технічні, організаційні, незнання вимог безпеки, невиконання вимог безпеки тощо).

• основні напрями попередження виробничого травматизму в умовах галузі.


УМІННЯ:

• визначити коефіцієнт частоти травматизму у галузі (загальний та з окремих професій, видів робіт);

• визначити тяжкість виробничого травматизму у галузі (загальну, з окремих професій та видів робіт);

• визначити коефіцієнт трудових втрат;

• визначити першочергові напрями робіт щодо профілактики виробничого травматизму у галузі;

• визначити першочергові заходи щодо попередження виробничого травматизму у галузі.


ЛІТЕРАТУРА


1. Электробезопасность на промышленных предприятиях. Справочник. Сабарно Р. В. и др. К., Техника, 1985.

2. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях. К. Н. Ткачук и др. К., Техника, 1991.

3. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (Відповідно до державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці).

4. Державні стандарти України (ДСТУ) з питань охорони праці.

5. Типове положення про навчання з питань охорони праці ДНАОП 0.00-4.12-99.

6. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах. ДНАОП 0.00-4.03.-98.

7. Галузеві нормативно-правові акти щодо вимог безпеки до виробничого обладнання, технологічних процесів, безпечної організації виконання робіт.


Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА У ГАЛУЗІ


Актуальність питань пожежної безпеки у галузі; статистика по­жеж, втрати від пожеж.

Фактори пожежної небезпеки галузевих об'єктів, їх особливості та пожежонебезпечні властивості. Причини пожеж на галузевих об'єктах - реальні та вірогідні. Категорії вибухопожежонебезпечності галузевих об'єктів, розрахункове визначення категорій згідно ОНТП 24-86. Класи приміщень і зон галузевих об'єктів за ПУЕ.

Заходи та засоби системи попередження пожежі, обґрунтування та вибір доцільних заходів і засобів попередження пожежі на галу­зевих об'єктах.

Заходи та засоби системи пожежного захисту на галузевих об'єктах, міжгалузеві та галузеві нормативи щодо заходів і засобів системи пожежного захисту на галузевих об'єктах, обґрунтування і вибір заходів і засобів системи захисту для галузевих об'єктів.

Система організаційно-режимних заходів з пожежної безпеки у галузі. Організація служби пожежної безпеки у галузі, її функції. Навчання працівників з питань пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії та добровільні пожежні дружини на галузевих об'єктах. Державний нагляд і відомчий контроль з питань пожежної безпеки на галузевих об'єктах. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок виникнення пожежі.


ЗНАННЯ:

• фактори пожежної небезпеки галузевих об'єктів;

• причини пожеж на галузевих об'єктах - реальні і імовірні;

• категорії та класи вибухонебезпечності галузевих об'єктів (їх приміщень);

• заходи і засоби системи попередження пожеж на галузевих об'єктах;

• заходи і засоби системи протипожежного захисту галузевих об'єктів;

• складові системи організаційних протипожежних заходів у

галузі.


УМІННЯ:

• визначити категорію і клас вибухо- пожежної небезпеки щодо галузевих об'єктів;

• визначити фактори пожежної небезпеки галузевих об'єктів;

• визначити тип і кількість первинних засобів гасіння пожежі;

• визначити вимоги щодо стаціонарних засобів гасіння пожежі;

• визначити вимоги щодо обладнання приміщень галузевих об'єктів засобами автоматичної пожежної сигналізації.


ЛІТЕРАТУРА

1. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. Т. 1, 2, 3, 4.

2. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

3. ОНТП 24-86. «Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности».

4. Будівельні норми і правила:

СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.

СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий.

СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания и сооружения.

5. Галузеві нормативно-правові документи з питань пожежної безпеки.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


1. Розрахунок систем опалення.

2. Розрахунок систем кондиціювання повітря.

3. Розрахунок систем механічної вентиляції різного призначення.

4. Розрахунок систем штучного освітлення.

5. Розрахунок звукоізоляції кабін спостереження, щитових приміщень.

6. Розрахунок параметрів захисту відстанню.

7. Розрахунок величини звукопоглинання в приміщеннях після їх акустичної обробки.

8. Розрахунок віброізоляторів (амортизаторів).

9. Розрахунок захисних екранів від електромагнітних випро­мінювань.

10. Розрахунок захисного заземлення.

11. Розрахунок занулення.

12. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці.

13. Опрацювання розділу «Охорона праці» колективного договору та «Угоди з охорони праці».

14. Аналіз пожежної небезпеки на характерному галузевому об'єкті.


15

^ РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ

*

Ткачук Костянтин Нифонтович, д.т.н., професор

Халімовський Модест Олександрович, к.т.н., доцент

Гандзюк Михайло Петрович, д.т.н., професор

^ Буріченко Лев Андрійович, к.т.н., професор

Цапко Валентин Григорович, д.м.н., професор

Халімовський Олексій Модестович, к.т.н., в. о. доцента

Борецька Лариса Іванівна, начальник відділу систем управління, навчання та міжнародних зв'язків Головного управління охорони праці Держнаглядохоронпраці

^ Васильчук Микола Васильович, начальник відділу безпеки життєдіяльності Міносвіти




Міністерство освіти і науки України


ОРІЄНТОВНА

ПРОГРАМА


нормативної дисципліни

Безпека життєдіяльності”

для студентів вищих навчальних закладів

освітніх рівнів “неповна вища освіта” та “базова вища освіта”

всіх спеціальностей


Київ 2002

Укладачі: Заплатинський В. М. к. с.-г. н., доцент кафедри ІТД Київського національного торговельно-економічного університету; Мухін В. В. доцент, к. в. н., зав. кафедри "Забезпечення життєдіяльності" Національного технічного університету України "КПІ"; Стеблюк М. І. к. б. н., професор, зав. кафедри цивільної оборони Національного аграрного університету, Запорожець О. І. д. т. н. зав. кафедри БЖД Національного авіаційного університету; Іванова І. В. к. м. н., доцент, зав. кафедри "Основ медичних знань та охорони здоров’я дітей" Одеського національного університету ім. Мечнікова; Применко В. І., д. т. н., професор кафедри БЖД Національного авіаційного університету; Петухова Т. А., викладач Південноукраінського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського; Русаловський А. В. зав каф. “Соціобезпеки” ВМУРОЛ, Сидоренко В.В., к. т. н., доцент каф. "Основ медичних знань та охорони здоров’я дітей" Національного педагогічного університету ім. Драгоманова; Сусло С. Т. доцент, начальник циклу цивільної оборони Національного транспортного університету, м. Київ; Флоренсова К. М. к. б. н., доцент, доцент каф. "Основ медичних знань та охорони здоров’я дітей" Національного педагогічного університету ім. Драгоманова; Яремко З.М. д. х. н., професор, зав. кафедри "Безпеки життєдіяльності" Львівського націо­наль­ного університету ім. І. Франка.


Програму нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" розглянуто та схвалено на об’єднаному засіданні представників комісій з цивільної оборони, з питань культури здоров’я та з охорони праці Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України, 06.06.2002 р.


ВСТУП



Програму нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" створено на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2002 р. № 76 та відповідно до положень Концепції освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини", затвердженої Міністром освіти і науки України 12 березня 2001 р.

У програмі відображені сучасні тенденції розв'язання проблем безпеки людини, викладені у: Концепції ООН “Про сталий людський розвиток”, Концепції національної безпеки України (схвалена постановою Верховної Ради України № 3\97-ВР від 16.01.1997 р.); постанові Кабінету Міністрів України щодо Концепції організації роботи з профілактики невиробничого травматизму від 22 січня 1996 р. за №114; Положенні "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 та інших міжнародних та національних документах.

У програмі враховано: досвід Європейської системи освіти у сфері ризику, рішення першої науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини — освіта, наука, практика" та наукові дослідження у сфері безпеки людини.
^

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ




На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як основне питання. Концепція сталого розвитку людства ООН стала основою для вирішення низки проблем щодо безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі.

Людина та її здоров’я є найбільшою цінністю держави, яка докладає чимало зусиль для створення умов безпечної життєдіяльності всього населення України. Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки. Це відображено у Концепції освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" та реалізується через вивчення комплекту дисциплін: валеології, екології, охорони праці, ергономіки,

цивільної оборони тощо, чільне місце серед яких посідає безпека життєдіяльності.

Безпека життєдіяльності — наука, що вивчає вплив на людину зовнішніх та внутрішніх факторів у всіх сферах її життєдіяльності.

Об’єктом вивчення безпеки життєдіяльності є людина у всіх аспектах її діяльності (фізичному, психологічному, духовному, суспільному). Предметом вивчення є вплив на життєдіяльність та здоров’я людини зовнішніх і внутрішніх факторів.

Завданням безпеки життєдіяльності є виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров’я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обгрунтування оптимальних умов та принципів життя.

Безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні дисципліни “Безпека життєдіяльності” студентам необхідні знання з біології, фізики, хімії, екології, психології, валеології, філософії, соціології, правознавства тощо.

Дисципліна "Безпека життєдіяльності" має світоглядно-професійний ха­рактер.

Програмою передбачено чотирнадцять тем об’єд­наних у п’ять розділів:

  1. Наукові основи безпеки життєдіяльності.

  2. Людина в системі "людина-середовище".

  3. Середовище в системі "людина-середовище".

  4. Забезпечення безпечної життєдіяльності.

  5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності.

Метою курсу є теоретична та практична підготовка май­бутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Після вивчення цієї дисципліни студент повинен:


вміти:

  • аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;

  • оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

  • самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;

  • забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

  • розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збе­ре­ження здоров’я людини та її гармонійний розвиток;

  • визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

  • оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;

  • надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;

  • визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.


знати:

  • основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

  • характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

  • вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

  • класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;

  • методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;

  • законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;

  • основні принципи колективної безпеки;

  • принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства.



Підсумковий контроль – диференційо­ва­ний залік (залік з оцінкою) або іспит.


^

2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА РОЗДІЛАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ







розділу

Розділи

Загальний обсяг,

год.

Кількість годин

Самостійна робота, год.

Всього

аудиторних

Види занять

ЛК

ПЗ



Наукові основи безпеки життєдіяльності

10

6

4

2

4



Людина в системі "людина-середовище "

12

8

4

4

4



Середовище в системі "людина-середовище"

10

6

2

4

4



Забезпечення безпечної життєдіяльності

18

14

6

8

4



Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності

4

2

2



2




Всього

54

36

18

18

18


Примітка:

ЛК – лекційні заняття;

ПЗ – практичні та семінарські заняття.


Відповідно до спеціалізації студентів можливі зміни погодинного навантаження тем без зменшення загального обсягу аудиторних годин (36 год.).






залишити коментар
Сторінка1/9
Дата конвертації29.09.2011
Розмір0.9 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9
хорошо
  3
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх