Практикум включає 12 практичних завдань, об’єднаних в три теми: топографічні карти icon

Практикум включає 12 практичних завдань, об’єднаних в три теми: топографічні карти


Схожі
Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання заступниками директорів з нвр за проблемою...
Листа
Робоча програма та методичні вказівки до виконання практичних І обов’язкових домашніх завдань та...
Декан факультету економіки та управління...
Методичні вказівки до виконання практичних завдань І самостійної роботи з дисципліни...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту та практичних завдань з курсу “ раціональне...
Загальні методичні рекомендації Навчально-методичний план вивчення дисципліни Методичні...
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять та вказівки щодо вирішення практичних...
Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань Теми рефератів...
Повинна бути актуальною та відзначатися новизною...
Календарний план курсу «Інформатика, 9 клас» (35 год...





Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра геодезії та картографії





Дудун Тетяна Володимирівна


ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

(Навчально-методичний посібник для студентів-картографів)


Київ - 2012

УДК 502


Дудун Т.В. Загальногеографічні карти (навчально-методичний посібник для студентів-картографів). / Дудун Т.В. – К., 2012. - 32 с.


У навчально-методичному посібнику зроблений акцент на прийоми і методи побудови загальногеографічної моделі місцевості, яка відповідає науковим поглядам і запитам практики.


Рецензенти:

Бондаренко Е. Л., д. геогр. наук, професор

Тітова С. В., канд. геог. наук, доцент


^ Рекомендовано до друку Вченою радою географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

протокол № від 13 лютого 2012 р.


© Дудун Т.В., 2012


ВСТУП


Курс „Загальногеографічні карти” - складова частина картографії. Він вивчає і конкретизує методику створення різних груп карт загальногеографічного змісту: топографічних, оглядово-топографічних, дрібномасштабних загальногеографічних і гіпсометричних.

Навчальна дисципліна «Загальногеографчні карти» є профілюючою для спеціалістів-картографів, тому основна увага в даному посібнику звертається на географічну сторону створення карт та на методику географічно достовірного відображення земної поверхні на загальногеографічних картах.

Практикум включає 12 практичних завдань, об’єднаних в три теми:

  • топографічні карти;

  • дрібномасштабні загальногеографічні карти;

  • перспективи загальногеографічного картографування.

По кожній темі подано теоретичне обґрунтування, яке підкреслює успіхи загальногеографічного картографування, запропоновані варіанти завдань для засвоєння кожної теми. Практичні завдання мають на меті:

  • розширити кругозір студентів (для цього запропоновано написання рефератів стану загальногеографічного картографування у світі та в Україні);

  • засвоєння методів наукового аналізу виданих творів і вивчення досвіду загальногеографічного картографування в історичному розрізі (завдання передбачають вивчення основних картографічних творів);

  • засвоєння географічних методів розробки змісту і складання карт на прикладах створення карт різних масштабів і призначення.



Лабораторні роботи


Тема 1.^ ВЕЛИКО- І СЕРЕДНЬОМАСШТАБНІ

ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ


Завдання 1.1. Вивчення змісту великомасштабних

топографічних карт (2 академічні години)


Мета завдання: ознайомлення з топографічними картами різних масштабів, вивчення їх змісту в цілому і поелементно, отримання навиків в аналізі карт.


Результат роботи повинен бути представлений у вигляді реферату об’ємом 4-5 сторінок.


Виконати завдання можна за наступним планом:

1. Структура системи умовних позначень топографічних карт: перелік елементів змісту; провідні ознаки, які використовуються для відображення кожного елемента.

2. Зображення берегової лінії: висотне положення, відображення додаткових явищ і генетичних особливостей; відображення особливостей мілководної зони.

3. Відображення гідрографічних елементів: сезонне положення річок і озер; висотний рівень водосховищ, зображення витоків, середньої і нижньої течії річок; зображення річок і озер в масштабі карти та позамасштабними знаками; режимні характеристики; локальні особливості; антропогенні порушення на водних об’єктах.

4. Способи зображення рельєфу. Сполучення ізоліній і умовних позначень окремих форм рельєфу; переріз рельєфу, основні, додаткові та допоміжні горизонталі; особливості зображення окремих форм рельєфу, використання масштабних і позамасштабних знаків; зображення високогір’я та льодовиків.

5. Принцип відображення рослинного покриву; умовні позначення для природної і культурної рослинності; передача географічних умов проростання окремих видів рослин; видова і кількісна характеристика картографічних прийомів; передача чітких і поступових меж ареалів рослинності.

6. Характеристика відкритої поверхні – заболоченість, ґрунти, солончаки. Сполучення рослинності і ґрунтів відображення зовнішнього вигляду типових ландшафтів. Принцип виділення і відображення боліт.

7. Класифікація населених пунктів і прийоми передачі класифікаційних ознак на картах; накреслення планового зображення населених пунктів, відображення планувальних характеристик забудов, окремих особливостей населених пунктів і споруд.

8. Класифікація дорожньої мережі; залізних і автомобільних доріг, зображення доріг природного походження, відображення географічних особливостей переміщення.

9. Зображення соціально-економічних об’єктів: промислових сільсько-господарських, культурних, ліній зв’язку. Особливості розміщення відповідних знаків.


На завершення необхідно сформулювати критичні зауваження і пропозиції щодо удосконалення змісту топографічних карт.


Завдання 1.2. Вивчення генералізації на топографічних

картах (4 академічних години)


Мета завдання: ознайомлення з процесами картографічної генералізації стосовно окремих елементів змісту топографічних карт.


^ Порядок виконання: вивчити умовні знаки і настанови по складанню топографічних карт двох різних масштабів; вивчити принципи відбору явищ при відображення окремих елементів на топографічних картах; виявити кількісні і якісні характеристики відбору.

Для виконання завдання підбираються карти із зміною масштабу в 3-4 рази.


Орієнтувальний план аналізу:

  • берегова лінія: особливості характеристики узбережних зон; розміри окремих природних об’єктів на картах різних масштабів (в мм); особливості узагальнення берегової лінії (виключення деталей, узагальнення звивин, перебільшення звивин і т.д.);

  • гідрографічна мережа: структура річкової мережі, озерно-річкової мережі, заозерненість місцевості, відбір річок і озер за розміром (см, мм2); збереження при генералізації географічних принципів; відображення витоків, особливостей гідрографічної і орографічної звивистості, характеру гирла; характеристика антропогенного типу: судноплавство, зарегульованість стоку; детальність передачі кількісних характеристик і локальних особливостей об’єктів;

  • рельєф: зміна перерізу горизонталей, доцільність використання додаткових і допоміжних горизонталей; порівняльна детальність зображення окремих форм рельєфу і особливостей розміщення відповідних умовних знаків; відображення провідних мікро-, мезо- і макроформ;

  • детальність передачі ландшафтних особливостей місцевості сполученнями умовних знаків рослинності і ґрунтів (природні і антропогенні комплекси);

  • детальність передачі класифікаційних ознак населених пунктів на картах різних масштабів; детальність накреслення зовнішніх контурів населених пунктів і їх зовнішньої структури; переходи від відображення окремих будинків і вулиць до планувальних зон; введення в зображення населених пунктів пунсонів і узагальненого контурного знаку; відбір населених пунктів на картах різного масштабу (приклади виключення населених пунктів, норми зображення); зв'язок розміщення пунктів відносно природних або антропогенних об’єктів;

  • дорожня мережа: детальність відображення мережі на картах різних масштабів; особливості відбору доріг в залежності від антропогенної освоєнності місцевості і природних характеристик; ступінь відображення доступності населених пунктів і загальних зв’язків між окремими ділянками місцевості;

  • ціленаправленість відбору об’єктів соціально-економічного значення; особливості розміщення відповідних умовних знаків на картах різних масштабів.

При поелементному вивченні генералізації зображення місцевості на картах різних масштабів особливо потрібно відмітити використання прийомів відбору, узагальнення, спрощення, узгодження розміщення і т.д.. Оцінити точність, детальність і географічну правдоподібність зображення місцевості в цілому на картах різних масштабів. Навести приклади.


Результат: текст, який ілюструється таблицями.


Завдання 1.3. Підготовка топографічного опису місцевості

на аркуш карти масштабу 1:200 000

(2 академічні години)


^ Мета завдання: вивчення визначеної території за топографічною картою; відображення природних особливостей місцевості і можливості пересування по ній різними видами транспорту і в пішохідному порядку.


Результат: текстовий опис, який може мати графіки і таблиці. Опис складається на вибраний фізико-географічний район (100х100 км). Особливе призначення опису – відобразити проїжджість місцевості.


План опису:

  1. Тип місцевості – рівнинний, горбистий, гірський, лісовий. Тип місцевості встановлюється за природною ознакою, як найбільш істотній для пересування по даній місцевості. Можливе районування території.

  2. Рельєф – морфометричні характеристики типових форм (долини, горби, підвищення). Глибина розчленування поверхні.

  3. Гідрографія – звивистість річок, їх глибина і характер дна, особливості берегів; розміщення озер і боліт у зв’язку з особливостями рельєфу; сезонні зміни водних об’єктів (час виходу річок із берегів, підтоплені площі).

  4. Ґрунти – характер ґрунтів під рослинністю і без рослинності; властивості ґрунтів при зміні вологості; глибина залягання ґрунтових вод.

  5. Рослинність – особливості підліску в лісових масивах; замкнутість рослинного покриву; умови огляду місцевості.

  6. Населені пункти – архітектурні особливості; можливість наскрізного проїзду; інфраструктура.

  7. Дорожня мережа – вантажопідйомність залізних і автомобільних доріг; особливості сезонного проїзду по ґрунтовим і польовим дорогам.

  8. Населення – національний склад, професійна зайнятість, особливості побуту.

  9. Клімат – місцеві особливості і календар природних явищ.





Рис. 1. Фрагмент джерела карти для виконання завдання 1.3.


Завдання 1.4. Складання редакційного плану і створення

фрагменту великомасштабної карти на

населений пункт (14 академічні години)


В стандартних умовних знаках і настановах до топографічних карт - соціально-економічні об’єкти розглянуто детально і їх позначення складають більше 70 % від загального числа. Різні населені пункти за накресленням є однаковими, але вони мають багато різних ознак внаслідок впливу природно-історичних умов, в яких виникають і розвиваються. Населені пункти, при складанні карти кожного конкретного району завжди потребують уточнення і доповнення. Для загальногеографічних карт важкувато розробити і вказати точні норми відбору і особливості узагальнення населених пунктів. Картографічне зображення, на відміну від фотографічного, повинно не просто реєструвати і відображати все, що є на місцевості, а виділяти і підкреслювати, відповідно до масштабу, характерні особливості. Виконує це завдання тільки редактор-картограф.

На особливу увагу заслуговують форми поселення у їх взаємозв’язку з географічним ландшафтом в цілому, так і з основними елементами: рельєфом, гідрографією, рослинністю, шляхами. Існує іще гірський тип поселення (долинний, карнизний); трактовий, який характеризується ланцюжком населених пунктів, витягнутих уздовж доріг, узбережний.

Вимоги, які пред’являють до зображення населених пунктів на карті:

  • наочність і добра читаність;

  • достовірне відображення місцеположення об’єктів на момент складання;

  • швидке знаходження важливих об’єктів, орієнтирів, перешкод на підходах до міста;

  • можливість визначення прямокутних і географічних координат, та висот;

  • відображення магістральних і об’їзних шляхів.


Мета завдання: ознайомлення з діючими нормативними документами, підготовка редакційних документів, засвоєння прийомів генералізації при відображенні населеного пункту.


Результат:

  1. фрагмент топографічної карти визначеного масштабу, який відображає густонаселений район із розвиненою дорожньою мережею, що відповідає всім вимогам, які пред’являють до цього масштабу за точністю і детальністю передачі територіальних особливостей забудованої ділянки;

  2. географічна довідка і редакційні вказівки для складання цього фрагменту.


^ Порядок виконання: вивчити географічні особливості території, приділивши особливу увагу населеним пунктам за топографічною картою; ознайомитися з настановами і умовними знаками для карт масштабу, що створюється; написати редакційний план на район карти, що складається із вказівками по складанню кожного елемента змісту; скласти фрагмент карти.

Суть складання за джерелами більш великого масштабу завжди зводиться до генералізації кожного елементу карти, ув’язці окремих елементів карти для відображення і збереження загального рисунка, виявлення великих об’єктів з їх узагальненою характеристикою. В даному випадку генералізуються основні риси планування різних населених пунктів, відображається зв'язок забудови з природним ландшафтом, виділяються житлові, промислові, адміністративні, культурні зони міста. Основні прийоми генералізації, які можуть бути використані в роботі: відбір, об'єднання контурів, відображення об’єктів із перебільшенням.

Редакційний план включає географічну довідку, в якій повинні бути обумовлені:

  • тип населеного пункту, його політико-адміністративне значення і приналежність до відповідної градації за кількістю мешканців, положення населеного пункту по відношенню до навколишніх пунктів, доріг, гідрографії, рельєфу;

  • планування населених пунктів (з чітким виділенням магістральних і головних вулиць і проїздів, будинків і споруд, які є орієнтирами);

  • чіткість зовнішніх контурів населених пунктів і їх зв'язок з природними об’єктами;

  • внутрішня структура населених пунктів, відносна щільність забудови, форма кварталів і їх орієнтування;

  • характер рослинності в населених пунктах і його особливості (сади, парки, бульвари).

Елементи змісту редакційного плану складаються в звичайному порядку.

В редакційному плані особливо необхідно підкреслити порядок і метод відбору вулиць і проїздів, виділення наскрізних магістралей, узагальнення кварталів, передачі структури і планування всього населеного пункту і внутрішньоквартальної забудови, відбору орієнтирів, відображення яких на карті є обов’язковим, але не повинно порушувати структуру населеного пункту.

В першу чергу в населеному пункті відображаються великі орієнтири: заводські будови з трубами, церкви, башти і т.д. Вогнестійкі будови, які розміщені позанаселеним пунктом і в населеному пункті, якщо вони слугують орієнтиром, виділяються особливим умовним знаком. Зсув основних орієнтирів в населеному пункті не допускається. Їх локалізація здійснюється строго за геодезичними координатами.

Після відбору і відображення орієнтирів слід приступати до відображення залізних і шосейних доріг, які проходять через населений пункт, головних вулиць, проїздів і тупиків. Магістральні і головні вулиці виділяють більш широким умовним знаком. Як правило, таким умовним знаком відображають вулиці, які сполучають коротку відстань доріг вищих класів та які підходять до населеного пункту. При відображенні дрібних селищ сільського типу, через які проходять другорядні ґрунтові дороги, магістральні вулиці не виділяють. Всі дороги відображають лінійним знаком із перебільшенням реальної ширини. Це зазвичай викликає суміщення кварталів, яке повинно бути проведено по дві сторони від вісі дороги.

Потім приступають до відпрацювання другорядних вулиць і проїздів. При цьому необхідно врахувати величину суміщення кварталів, яку ми отримали в результаті розширення головних вулиць. Величина суміщення не повинна бути розкидана на навколишні квартали, щоб не спотворити загальної системи планування. Суміщення кварталів не повинно призвести до загального збільшення площі населеного пункту. Наприклад, виключення деяких вулиць і проїздів, які ідуть в одному напрямі, і збереження всіх вулиць другого напряму може призвести до викривлення характеру планування населеного пункту, так як квартали отримають іншу форму і орієнтування.

Після відображення вулиць і проїздів приступають до обробки зображення внутрішнього змісту кварталів. Дуже важливо зберегти співвідношення забудованих і незабудованих ділянок (парки, сквери, промислові площадки) і передати відносну щільність забудови.

Інші елементи топографічної карти на фрагменті, що створюється складаються в звичайному порядку, у відповідності з редакційними вказівками.

Примітка. Всі побудови по складанню фрагмента карти можуть виконуватися як в рукописному вигляді на зменшених блакитних копіях, або з використанням методу поквадратного зменшення, так і в електронному, наприклад, з використанням Corel Draw, Adobe Illustrator або інших графічних редакторів. При електронному складанні карти методика складання залишається практично незмінною (методи автоматизованої генералізації не приймаються). Елементи топографічної карти складаються в звичайному порядку шляхом оцифрування підкладинки. Окремі моменти (відмінні):

  • карта складається зразу ж в кольорах видавничого оригіналу;

  • потрібна редакція узгодження шарів.



Завдання 1.5. Складання редакційного плану і створення фрагменту

оглядово-топографічної карти на гірський район

(8 академічних годин)


Рельєф є одним із найважливіших елементів географічного ландшафту, і в значній мірі визначає характер і розміщення як фізико-географічних (річкова мережа, рослинність), так і соціально-економічних елементів (дорожня мережа, населені пункти). Від правильного зображення рельєфу на топографічних картах залежить ефективність їх використання в різних галузях людської діяльності.

Зображення рельєфу місцевості на топографічних картах повинно:

а) відображати в масштабі карти з достатньою повнотою і детальністю всі елементи рельєфу і в особливості будь-які укриття і перешкоди;

б) відображати типові риси і своєрідність рельєфу району картографування, причому якісно однорідні форми рельєфу повинні відображатися однаково;

в) бути пов’язаними із зображенням інших елементів змісту карти;

г) забезпечувати вимірність рельєфу.

^ Мета завдання: ознайомлення з умовними знаками і настановами по складанню карт масштабу 1:200 000, засвоєння прийомів генералізації при складанні рельєфу.


Результат:

1) фрагмент топографічної карти масштабу 1:200 000, який відображає високогірну територію, та який відповідає всім вимогам, які пред’являються до цього масштабу за точністю і детальністю передачі різних форм рельєфу;

2) географічна довідка і редакційні вказівки для складання фрагменту.

Порядок виконання: вивчити географічні характеристики території, приділяючи особливу увагу гірським територіям, за топографічною картою масштабу 1:50 000; ознайомитися з настановами і умовними знаками для карт масштабу 1:200 000; написати редакційні документи, включити в ці документи орографічну сітку; скласти фрагмент карти.

В результаті вивчення району в географічній довідці, крім загальної фізико-географічної і економіко-географічної характеристики, необхідно:

  • вказати орографічну область, частиною якого є даний район; перерахувати основні хребти і головні вершини;

  • вияснити походження рельєфу, який відображається на фрагменті карти (акумулятивний, денудаційний, вулканічний, льодовиковий); охарактеризувати сучасні рельєфоутворюючі процеси;

  • дати кількісні характеристики: найбільші, середні, найменші абсолютні і відносні висоти та їх розміщення на площі;

  • зробити орографічну схему, на якій виділити райони різних типів рельєфу.

Виконання орографічної схеми слід починати з виділення основних орографічних ліній: хребтів першого і другого порядку, а також тальвегів першого і другого порядків, виявляючи таким чином орографічні структури гірських ділянок і річкових басейнів. Визначивши макроморфоструктури, слід приступити до виділення мезоморфоструктур, які деталізують загальну картину розчленування рельєфу території, що вивчається. До мезоморфоструктур відносять гребні, вершини, долини, схили. На орографічну схему можуть бути нанесені:

  • хребти з різним плановим розміщенням (широтні – меридіональні, витягнуті – овальні, прямолінійні – звивисті);

  • гребні хребтів різного характеру (альпійський, гострий, плато- образний, округлий, плоский);

  • вершини різних форм (купол, піраміда, конус, шатер);

  • долини з різним поперечним профілем (V-образні, U-образні, ящикообразні долини);

  • схили різної форми (вигнуті, випуклі, прямі)

  • схили різної крутості (пологі, круті, обривисті);

  • симетричні (асиметричні) долини і хребти;

  • форми рельєфу, які відображаються спеціальні умовними знаками: ущелини, каньйони, скали, яри, льодовики, характерні висоти.

Дальше складаються редакційні вказівки для всіх елементів які відображаються на географічній карті за планом який наведений в главі 2, особливо детально обумовлюються складання форм рельєфу ділянок, виділених на орографічній схемі.






Рис. 2. Фрагменти карт для виконання завдання 1.5.


Завдання 1.6. Вивчення змісту топографічної карти

масштабу 1:1 000 000


Мета завдання: ознайомлення зі змістом карти масштабу 1:1 000 000 різних випусків; вивчення діючих настанов; виявлення особливостей генералізації на карті і встановлення об’єму відомостей, які містяться на самій дрібномасштабній топографічній карті.

Результати дослідження заносяться в табл. 1.


Таблиця 1

^ Аналіз змісту карти масштабу 1:1 000 000

Елемент змісту карти

Принцип класифікації

Детальність зображення

Графічні можливості

Врахування взаємозв’язку з іншими елементами

Берегова лінія

генезис, динаміка, стан

фізико-географічні об’єкти узбережжя і їх деталі

товщина ліній, розміри звивин, умовні знаки

геологія, рельєф

Річкова мережа

режим, використання

орографічна і гідрографічна звивистість, співпорядкованість річок

цензи і норми відбору, товщина ліній, розміри орографічних і гідрографічних звивин, кількісні показники

геологія, рельєф, рослинність

Озера, водосховища

динаміка, солоність, режим

накреслення

берегової лінії

цензи і норми відбору, кількісні і якісні характеристики

річкова мережа, рельєф, рослинність

Рослинність

життєві фор-ми, склад, зональність і поясність

поступовість переходу, чіткість кордонів

мінімальні розміри, позамасштабні умовні знаки

рельєф, підстилаюча поверхня, гідрографія

Болота, заболоченість, солончаки

проходимість, наявність рослинності

поєднання різних типів рослинності і ґрунту, чіткість меж

мінімальні розміри, кількісні характеристики

рельєф, гідрографія

Рельєф

генезис, висотні пояси

морфологічні форми, ступінь горизонтального і вертикального розчленування

шкали висот за ступенем використання кольору, наявність спеціальних умовних знаків, кількісні характеристики

геологія, гідрографія

Населені пункти

тип розселення, кількість мешканців, адміністративне значення

ступінь заселеності, господарські особливості, наявність об’єктів інфраструктури

тип умовних знаків, цензи відбору, наявність підписів

рельєф, гідрографія, рослинність, дорожня мережа

дорожня мережа

типи доріг, класи, сезонні дороги

забезпеченість зв’язку між населеними пунктами, відбір доріг в залежності від заселеності території

товщина ліній, її лінійність

рельєф, гідрографія, населені пункти, рослинність



^ ТЕМА 2. ДРІБНОМАСШТАБНІ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ


Завдання 2.1. Вивчення гіпсометричного методу зображення

рельєфу (2 академічні години)


Мета завдання: виявлення основних рис гіпсометричного зображення рельєфу при порівняльному аналізі легенд карт і при співставленні зображення різних ділянок місцевості.

Результатом виконання завдання слугує реферат науково-дослідницького змісту, в якому сформульовані основні принципи гіпсометричного методу відображення рельєфу і наведені результати вивчення карт. До тексту повинні додаватися таблиці, схеми, зразки.

Приблизний план реферату.

  1. Коротка історична довідка про становлення і розвиток Гіпсометричної школи, яка формувалась на території колишнього Радянського Союзу.

  2. Бібліографічні відомості про карти, які використовуються в процесі виконання роботи.

  3. Геоморфологічний аналіз (висотне положення, тип місцевості, переважання денудаційних і ерозійних процесів, їхній прояв на території – ерозійні процеси, горбисто-западинний ландшафт, тріщинуватість, складчастість різного виду і т.п.; переважання мезо- і мікро- форм рельєфу і їх особливості – розмір, орієнтування, характерний загальний рисунок).

  4. Вивчення легенди (зокрема, відмітити терміни і назви виділених типів місцевості) і системи умовних позначень.

  5. Виділення висотних ступенів місцевості і кольорове рішення шкали (низовини, підвищення, нагір’я, передгір’я, середньогір’я, високогір’я).

  6. Вивчення особливостей відображення рельєфу на конкретних прикладах (долини річок, хребти, низовини, рівнини); використання додаткових горизонталей для накреслення елементарних форм, графічні прийоми злиття горизонталей, замикання горизонталей за тальвегами, прийоми узагальнення дрібних деталей, логічність переходу від рисунка горизонталей до спеціальних умовних позначень.

  7. Оцінка наукової і практичної інформативності карти, що аналізується.



Завдання 2.2. Вивчення карти масштабу 1:2 500 000

(2 академічні години)


Мета завдання: ознайомлення з оглядовими картами; вивчення змісту карти; аналіз способів зображення для окремих елементів і їх характеристик, які застосовуються на карті; математична основа та оформлення.


Результат оформлюється у вигляді таблиці (табл. 2) і коротких висновків або текстового опису.

Можливі наступні варіанти вивчення карти масштабу 1:2 500 000:

  1. вивчення одного окремо взятого аркуша;

  2. порівняння аркушу Міжнародної карти Світу масштабу 1:2 500 000 з аркушем Гіпсометричної карти СРСР того ж масштабу на аналогічну територію (можливе виділення визначеної ділянки);

  3. сумісний аналіз аркушів карт СРСР і України масштабу 1:2 500 000 різних років видання (4 варіанти) на обрану територію.


План аналізу.

  1. Співставлення математичної основи карт.

  2. Перелік елементів змісту.

  3. Порівняння карт за деталізацією зображення елементів змісту:

  • річкова мережа (лінійний відбір в мм, товщина ліній, структура водозабірних басейнів, розмір і рисунок меандр, режим, окремі характеристики) і озера (норма відбору в мм2, озерно-річкові-системи, режим, додаткові характеристики);

  • рельєф (співставлення ступенів шкали, виділення природних меж і кордонів, виділення основних типів рельєфу, детальність рисунка горизонталей, додаткові умовні знаки, принципи складання кольорових шкал);

  • рослинність (наявність або відсутність зображення, у випадку наявності – цензи відбору, кількісні і якісні характеристики, способи зображення);

  • населені пункти (кількість населених пунктів на дм2 карти, характер їх розміщення, класифікаційні особливості і графічні засоби для їх виділення);

  • дорожня мережа (тип доріг, особливості їх відображення);

  • ґрунти (типи ґрунтів);

  • топоніміка (порівняння назв ідентичних об’єктів).

Таблиця 2

Приклад аналізу змісту Міжнародної карта світу і карти

«Росія і сусідні країни» масштабу 1:2 500 000

Параметр аналізу

Міжнародна карта світу

1975 рік

Карта «Росія і сусідні держави» 1999 рік

Математична основа

Проекція

конічна рівнопроміжна

конічна

Територія

Казахстан, західна частина

Казахстан, західна частина

Номенклатура

N J-L 43-45

аркуш 14

Легенда

на кожному аркуші

на одному аркуші

Розграфка

за меридіанами та паралелями

за прямокутниками, незалежно від меридіанів та паралелей

Рельєф

Шкала ступенів

7000 і вище




7000 і вище



коричнева гамма з поступово зростаючою насиченістю і теплотою

6000-7000




6000-7000

5000-6000




5000-6000

4000-5000




4500-5000

3000-4000





4000-4500






2500-3000




3500-4000

2000-2500




3000-3500



коричнева гамма з поступово зростаючою насиченістю і теплотою

1500-2000




2500-3000

1000-1500




2000-2500

700-1000




1750-2000

500-700




1500-1750

300-500




1250-1500

200-300




1000-1250

100-200

зелена кольорова гамма

750-1000

0-100

500-750

200-0

синя кольорова гамма

400-500



жовта гамма




300-400




250-300




200-250




150-200

зелена кольорова гамма




100-150




50-100




0-50




50-0

синя кольорова гамма




100-50




200-100

Мінімальна форма рельєфу

1х1 мм

0,5х0,5 мм

Відображення форм

форми відображені з великою ступінню генералізації, горизонталі плавні, не використані спеціальні умовні знаки

більш детальне відображення, горизонталі більш порізані, відображені обриви

Гідрографія

Ценз відбору

обводнена територія

1,5

обводнена територія

1,5

малообводнена територія

0,5

малообводнена територія

0,5

Мінімальна відстань між ріками

1 мм

1 мм

Норми відбору підписів рік

всі головні річки підписані

кожна друга в гірських районах

в маловодних районах підписані практично всі річки

Загальні особливості

річок відображено менше чим на карті Росії, великі річки підписані 2 рази: у гирлі і у витоку

відображено багато річок, великі річки підписані в декількох місцях

^ Дорожня мережа

Залізні дороги

магістральні

інші

Автомобільні дороги

першого порядку

головні

інші

^ Населенні пункти

Норма відбору

60 н.п. на 1 дм2

120 н.п. на 1 дм2

Класифікація за кількістю

мешканців

300 тис. – 1 млн

різний розмір прямого шрифта

більше 1 млн

різний розмір прямого шрифта

100-300 тис.

500 тис.-1млн

30-100 тис.

100-500 тис.

від 10 тис. до 30тис.

50-100 тис.

менше 10 тис.

від 10 тис. до 50 тис.

курсив

менше 10 тис.

дрібний прямий шрифт

Класифікація за адміністративним значенням

столиці

жирне підкреслювання

столиці

виділяються розміром пунсона

адміністративні центри 1 порядку

тонке підкреслювання

центри суб’єктів РФ



-



-

центри 2 порядку

інші

віддалені частини міста

^ Рослинність не відображена

Ґрунти: болота, піски, солончаки

Кордони




державні




адміністративного поділу 1-го порядку

суб’єктів РФ і адміністративного поділу 1-го порядку




адміністративного поділу 2-го порядку

-




заповідників

заповідників і національних парків



Завдання 2.3. Вивчення навчальних загальногографічних карт

(2 академічні години)


^ Мета завдання: ознайомлення із серіями загальногеографічних навчальних карт; виявлення основних рис шкільних і вузівських карт; аналіз змісту карт різного призначення на одну територію (на один із материків).

Результат оформлюється у вигляді реферату, який може включати текст і таблицю.

У рефераті висвітлюються питання:

  • організація навчальної картографії в Україні або в колишньому СРСР: стабільність шкільних видань і періодичність серій карт;

  • характер використання шкільних карт і карт для вузів;

  • особливості стінних, настільних (атласних) карт і карт в тексті підручника.

Параметри для аналізу картографічних творів:

    1. перелік основних вимог до твору;

    2. особливості математичної основи;

    3. елементи змісту;

    4. детальність відображення окремих елементів (річкова мережа і озера, рельєф, населені пункти, дорожня мережа);

    5. кольорове і графічне оформлення карт;

    6. оцінка довідкових і демонстраційних особливостей карт;

    7. висновки по аналізу карт.


Завдання 2.4. Розробка змісту, складання редакційних документів і

створення зразка дрібномасштабної загальногеогра-

фічної карти для різного кола споживачів

(18 академічних годин)


Вимоги до відображення місцевості на дрібномасштабних і великомасштабних картах істотно відрізняються. Стандартних умовних знаків і настанов по складанню для карт масштабу дрібніше 1:1 000 000 не існує, так як зміст карт визначається не тільки масштабом, але і тематикою (політні, навігаційні і ін.) і призначенням (для початкової школи, для вузів). При складанні карти може проводитися не тільки відбір об’єктів, але і елементів змісту (наприклад, рослинність). При цьому питання виділення головних об’єктів, визначення цензів і норм відбору завжди вирішується не окремо для кожного елемента, а комплексно.

На більшості дрібномасштабних загальногеографічних картах фоном зображення місцевості слугує рельєф, а детальність зображення інших елементів (гідрографічної мережі, населених пункти, доріг) пов’язують з особливостями передачі рельєфу. Для рельєфу в більшості випадків застосовується спосіб ізоліній з пошаровим фарбуванням. Однак особливості використання цього способу залежать від призначення карти, що створюється. У популярних виданнях на передній план виходить можливість орієнтування за картою, у навчальних – узгодження – зображення рельєфу з програмою навчання. На навчальних картах і картах для широкого кола користувачів зазвичай розріджені шкали і невелика кількість кольорових рівнів.

На дрібномасштабних картах науково-довідкового напряму передають основні структурно-тектонічні риси місцевості та її геоморфологічний вид, тому що вони повинні забезпечувати наявність найважливіших особливостей орографії району, горизонтального і вертикального розчленування, отримання загальних характеристик. Як би вдало не був генералізований рельєф і підібраний переріз горизонталей, все ж ефекту пластичності добитись дуже важко. Все це залежить від розроблених висотних і кольорових шкал.

Відмивка рельєфу в сполучені з багатокольоровими шкалами застосовуються на гіпсометричних картах для покращення наочності. Для гірських районів використовують відмивку при північно-західному освітлені, для рівнинних районів – відмивку з вертикальним освітленням. Дуже ефективний спосіб освітлених горизонталей, але він дуже трудомісткий.

При підготовці шкільної карти редактор повинен ознайомитися зі змістом відповідного навчального курсу, при необхідності залучити в якості консультантів викладачів і методистів. Вимоги узгодження карт з підручниками забезпечується повним розкриттям їх змісту, розміщенням на карті всіх назв, які зустрічаються в підручнику, розкриттям всіх географічних понять. Крім того, на карті наводиться додатковий по відношенню до конкретного змісту підручника і програми матеріал. Це необхідно для того, щоб дати закінчену характеристику території з якої-небудь сторони, структури відображених об’єктів, взаємозв’язку явищ. Загальні методичні вказівки при визначені об’єму додаткових даних є в строгому обмежені змісту карти, значному узагальнені картографічного зображення.


Завдання 2.4.1. Створення фрагмента карти для вузів

(2 академічні години)


Мета роботи: визначення змісту карти з переломною гіпсометричною шкалою рельєфу, розробленою стосовно до конкретного регіону (карта слугує ілюстрацією підручника для вищої школи); виділення характерних форм рельєфу і відпрацювання прийомів їх дрібномасштабного зображення; засвоєння прийомів гіпсометричної рисовки рельєфу з урахунком положення орографічних ліній і характерних ступенів висот (провідних горизонталей); розробка кольорового оформлення карти.


^ Порядок виконання: вивчити географічні особливості території, приділивши особливу увагу рельєфу, за картографічними і літературними джерелами; скласти редакційні вказівки для всіх елементів змісту карти, географічну довідку місцевості обов’язково потрібно супроводжувати орографічною схемою; ознайомитися з гіпсометричними шкалами у виданих картографічних творах (Гіпсометрична карта СРСР масштабу 1:2 500 000, Гіпсометрична карта європейської частини СРСР масштабу 1:1 500 000, серії гіпсометричних карт для вузів; атласах: БСАМ, Світу 1967 р., Забайкалля, Кустанайської обл., озера Хубсугул; національних атласах США, Куби, Індії, Франції, Великобританії); розробити переломну шкалу для вибраного регіону, обґрунтувавши кількісні показники і кольорову шкалу оформлення; виконати оригінал оформлення карти в масштабі 1: 5 000 000.

В географічній довідці, крім загальної фізико-географічної і економіко-географічної характеристики, навести наступні відомості про рельєф:

- орографічну область, частиною якої є даний район;

- походження відображеного рельєфу на фрагменті карти;

- кількісні характеристики рельєфу;

- основні гіпсометричні ступені регіону, на основі яких буде розроблена переломна шкала.


Орографічна схема повинна відображати графічний рисунок структури рельєфу.

В редакційних вказівках повинні бути обґрунтовані цензи і норми відбору для всіх елементів картографування (гідрографії, населених пунктів, дорожньої мережі, кордонів, рослинності); для рельєфу – обґрунтована шкала перерізу, обумовлені провідні горизонталі і точність нанесення, а також варіанти «укладання» другорядних горизонталей (можливість розривів, застосування допоміжних (тільки на одній ділянці) або додаткових (які проводяться по всій карті, але не розділяють кольорові ступені), їх накреслення. Цензи і норми відбору визначаються редактором карти у відповідності з її призначенням.

Цензи для форм рельєфу можуть бути виражені їх довжиною. Нормативним показником, який визначає детальність рисунка рельєфу, слугує кількість позитивних або від’ємних форм на одиницю площі.

При правильній генералізації повинні зберігатися співвідношення площі різних ступенів висот. Зсуви горизонталей, при виключенні від’ємних форм рельєфу викривляють співвідношення площ верхньої ступені і нижньої ступені. Це компенсується перебільшенням ширини долин.

Побудова загального рисунка горизонталей основується на збереженні подібності узагальненого зображення на джерелі. Узагальнення рисунка горизонталей повинно привести до виявлення головних рис орографії, чіткому виділенні основного напряму хребтів, гряд виступів за рахунок виключення бокових хребтів (виключаються зразу ж два симетричні хребти по дві сторони), які розчленовують лощини.

Для річкової мережі, що визначає рисунок рельєфу, ценз виражається довжиною річки в масштабі карти. Для створюваного масштабу ценз можна прийняти рівним 1- 1,5 см, але безумовно цей показник залежить від характеру території картографування і може змінюватися. Надмірна детальність річкової мережі не покращує зображення рельєфу: перебільшення долин річок при великій їх частоті призведе до надмірних зсувів горизонталей схилів.

Детальність зображення населених пунктів і дорожньої мережі на гіпсометричних картах не повинна бути надто високою, щоб не затемнювати основний зміст карти – рельєф. При складанні звертається особлива увага на розміщення умовних позначень у відповідності з висотними ступенями рельєфу (наприклад, в районах передгір’я і високогір’я) і можливостями пересування (пологі схили, перевали і ін.). Елементи рослинності можна перенести на другий план, застосувавши штрихові умовні позначення.

Окремим етапом роботи є вибір кольорової шкали, розробка і застосування зображувальних засобів. При підборі кольорової шкали для гіпсометричного зафарбування ступенів важливо:

  • не створювати неправдивого враження ступінчастості рельєфу, з однієї сторони, витримавши чітку відмінність ступенів шкали між собою, з іншої – уникнути різких контрастів в суміжних зонах;

  • для збереження цільності зображення рельєфу розробити гармонійну кольорову гамму всіх ступенів шкали, незалежно від різноманіття фарб, що використовуються;

  • щоб пошарове фарбування не затіняло іншого змісту карти і створювало ефект пластичності рельєфу;



Завдання 2.4.2. Створення фрагменту карти для початкової школи

(2 академічні години)


Мета завдання: визначення змісту фізичної карти для підручника «Природознавство» для 5 класу (карта складається на ту ж територію, що і карта для вузів); відпрацювання прийомів генералізації різних елементів в залежності від призначення карти при умові настільного використання; вибір умовних знаків і оформлення карти з урахунком традицій шкільної картографії.


^ Порядок виконання. Вивчення змісту підручника «Природознавство» для 5 класу стосовно відображеної території, а також фізичних карт в атласах для 5 класу; визначення елементів змісту карти; написання редакційних вказівок (географічна довідка в узагальненому вигляді) із вказівкою цензів і норм відбору всіх елементів, окремо обумовлюється генералізація рельєфу (форми, рисунок горизонталей, додаткові умовні знаки); розробка кольорової шкали у відповідності до вимог навантаження та читаності; виконання фрагменту карти.


Результат. Два фрагменти карти на одну і ту ж територію, але для різних користувачів (студентів і школярів середніх класів), які повинні бути створені за бланковим варіантом гіпсометричної карти масштабу 1:2 500 000.


^ ТЕМА 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИХ КАРТ

Завдання 3.1. Вивчення процесу удосконалення топографічних карт

(2 академічні години)


Мета завдання: Аналіз змін змісту і удосконалення умовних знаків топографічних карт за 50 або 100 років, шляхом виділення якісних і кількісних змін відображених об’єктів і явищ.

Результат роботи повинен бути представлений у вигляді таблиці і тексту з аналізом одного із елементів топографічної карти

Приблизний план аналізу (для 50-річного періоду):

    1. Прослідкувати за набором таблиць умовних знаків топографічних карт масштабів 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 : 100 000 різних років видання (1940, 1946, 1951, 1959, 1963, 1973, 1983 рр.) особливості зображення одного із елементів змісту топографічної карти.

    2. Проаналізувати зміни в зображенні вибраного елементу змісту карти – графічні, оформлювальні, якісні.

    3. Відмітити об’єкти, які з’явились (окремі природні і антропогенні)

    4. Виявити принципи, які покладені в основу удосконалення топографічних карт.

    5. Сформулювати доцільність зміни для відображення цього елементу змісту карти у зв’язку із сучасним станом вивчення місцевості, вимоги до карт зі сторони користувачів і у зв’язку з розвитком комп’ютерної картографії.

При написанні реферату звернути увагу на наступні моменти:

  • зміни вимог до відображення даного елементу на карті;

  • внесення в зміст карт зображення нових елементів;

  • зміни в умовних позначенням вибраного елемента;

  • внесення якісних і кількісних характеристик.



Завдання 3.2. Розробка змісту спеціалізованої топографічної карти

(2 академічні години)


Мета завдання: обґрунтування доцільності підготовки спеціалізованої топографічної карти для визначеного кола споживачів; розробка додаткового змісту спеціалізованої топографічної карти; розгляд можливостей використання основного топографічного змісту карти для практичних цілей.


Результат: система умовних позначень, зразок карти. В тексті повинні бути сформульовані пропозиції щодо математичної основи (зокрема, по нарізці і компоновці), детальності картографічної основи, кольоровому оформленню.

Можливі теми спеціалізації топографічних карт:

  • сільське господарство;

  • орієнтування;

  • геологорозвідувальні роботи;

  • землеустрій;

  • туризм;

  • сезонність (зимовий, весняний, осінній варіанти);

  • культурно-історичне призначення;

  • охорона природи


Можлива деталізація завдань (розроблено для студентів КНУ імені Тараса Шевченка) (табл. 3).

Таблиця 3

Варіанти для виконання завдання 3.2

1

План району проживання (для дошкільнят)

2

Карта м. Києва для школярів

3

Автодорожня карта м. Києва

4

Автодорожня карта Київської області

5

Карта користувачів Київського метрополітену

6

Туристська карта м. Києва

7

Туристська карта Київської області

8

Туристська карата району м. Києва

9

Туристська карта Київської області для дошкільнят

10

Карта Київської області для велотуристів

11

Карта Київської області для автотуристів

12

Карта Київської області для байдарочників

13

Карта Київської області для тих, хто

подорожує пішком

14

Карта «Київ – для туристів»

15

Карта «Об’єкти культури м. Києва»

16

Карта архітектурної спадщини

м. Києва

17

Карта архітектурної спадщини Київської області

18

Карта «Релігія і м. Київ»

19

Карта зелених насаджень м. Києва

20

Екологічна карта м. Києва для дошкільнят

21

Екологічна карта м. Києва для школярів 5-8 класів

22

Екологічна карта району м. Києва для дошкільнят

23

Екологічна карта району Київської області

24

Карта туристичної привабливості району Київської області



Список літератури

  1. Берлянт А.М.. Картография. [Текст] / Берлянт А.М. - М.: Аспект Пресс, 2001. 336 с.

  2. Гидрографическая сеть и её изображение на топографических картах. /Под ред. Суетова А.П. [Текст] //Под ред. Суетова А.П. - М.: ВТУ ГШ, 1945. 111 с.

  3. Дорожная сеть и её изображение на топографических картах /Под ред. Суетова А.П. [Текст] //Под ред. Суетова А.П. - М.: ВТУ ГШ, 1947. 45 с.

  4. Заруцкая И.П. Методы составления рельефа на гипсометрических картах. [Текст] / Заруцкая И.П. - М.: Узд-во геодез. лит.-ры, 1958. 89 с.

  5. Заруцкая И.П., Сваткова Т.Г. Проектрирование и составления карт. [Текст] / И.П.Заруцкая, Т.Г.Сваткова. Общегеографические карты. - М.: Узд-во Моск. Ун-та, 1982. 208 с.

  6. Комкор А.М., Николаев С.А., Шилов Н.И. Составление и редактирование карт. [Текст] / А.М. Комкор, С.А. Николаев, Н.И. Шилова. - М.: ВИА, 1958. 247 с.

  7. Населённые пункты, их отбор, обобщение и изображение на топографических картах масштабов 1:25 000 – 1:200 000 /Под ред. Суетова А.П. [Текст] //Под ред. Суетова А.П. - М.: ВТУ ГШ, 1943. 92 с.

  8. Наставление по сопоставлению и подготовке к изданию топографической карты масштаба 1:1 000 000. [Текст] / - М.: Недра, 1971. 112 с.

  9. Наставления по составлению карт масштабов 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000. [Текст] / - М.: ВТУ ГШ, 1983. 102 с.

  10. Почвенно-растительный покров на топографических картах / Под ред. Суетова А.П. [Текст] // Под ред. Суетова А.П. - М.: ВТУ ГШ, 1946. 60 с.

  11. Сваткова Т.Г., Алексеенко Н.А. Географическое картографирование: общегеографические карты. Учебно-методическое пособие. [Текст] / Т.Г.Сваткова, Н.А.Алексеенко – М.: Географический факультет МГУ, 2008. – 150 с., 8 л.илл.

  12. Условные знаки для топографических карт масштабов 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000. [Текст] / М.: ВТУ ГШ, 1983. 90 с.

  13. Условные знаки для топографических карт масштабов 1:200 000, 1:500 000. [Текст] / М.: ВТУ ГШ, 1963. 59 с.

  14. Условные знаки для топографических карты масштаба 1:10 000, ГУГК. [Текст] / М.: Недра, 1977. 142 с.



Навчальне видання


ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

(Навчально-методичний посібник для студентів-картографів)

Автор-укладач: Дудун Тетяна Володимирівна





Скачати 412.79 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації29.03.2012
Розмір412.79 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх