Програми з позашкільної освіти Науково-технічний напрям випуск 1 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України icon

Програми з позашкільної освіти Науково-технічний напрям випуск 1 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України


3 чел. помогло.
Схожі
Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України...
Програми з позашкільної освіти Дослідницько-експериментальний напрям випуск 2 Рекомендовано...
Авторські права на текст програми “Історія України. Всесвітня історія, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Історія України. Всесвітня історія, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська література, 5-12 кл...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56
скачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ПРОГРАМИ з позашкільної освіти

Науково-технічний напрям

ВИПУСК 1

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ

«Грамота» 2007

УДК 371.38(072) ББК 74.200.58я7 П80

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

лист Міністерства освіти і науки України

від «18» липня 2007 р. №1/11-5303

Рекомендовано вченою радою Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова від 25.06.2007 р. (протокол № 12)

Рекомендовано науково-методичною радою Українського державного центру

позашкільної освіти від 24.04.2007 р. (протокол № 2)

Загальна редакція: Жебровський Б. М., Биковська О. В., Рудковська Р. А., Ткачук В. В.

^ Авторський колектив:

Антоненко С. А., Антоненко Т. І., Биковська О. В., Вихренко Т. О., Гайдай Л. М., Галярник Р. А., Голубніча Л. І., Гусєв В. П., Дзезинський О. І., Домашенко В. С., Драчинський А. Г., Євтушенко Н. І., Єфіменко А. В., Калінін В. О., Качур В. В.,

Квартирмейстер В. В., Козачок О. В., Корнієнко В. Г., Краснов М. М.,

Липецький О. П., Лихота С. О., Осадчук Л. І., Панасюк В. В., Печорських Л. В.,

Солкін С. М., Сухаревська О. М., Трегубова Н. П., Яременко М. Г.

^ Упорядник Ткачук В. В.

Наукові консультанти:

Андрущенко В. П., д-р філос. наук, професор, академік, Биковська О. В., канд. пед. наук, доцент

Редакційна колегія:

Жебровський Б. М., Биковська О. В., Зінченко С. В., Лихота С. О., Павленко Л. І., Рудакова 3. М., Рудковська Р. А., Ткачук В. В., Ткачук І. О.

Рецензенти:

Мадзігон В. М., д-р пед. наук, професор, академік, Бех І. Д., д-р психол. наук, професор, академік, Сидоренко В. К., д-р пед. наук, професор, чл.-кор., Тихопій О. Я.

П 80 Програми з позашкільної освіти: Науково-технічний напрям / Биковська О. В., Лихота С. О. та ін. — К.: Грамота, 2007. — Вип. 1. — 360 с.

І8ВК 978-966-349-080-9

У збірнику представлено програми з позашкільної освіти науково-технічного напряму почат­ково-технічного, предметно-технічного та художньо-технічного профілів.

Видання розраховано на педагогічних працівників позашкільних і загальноосвітніх навчаль­них закладів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, інститутів післядипломної педаго­гічної освіти, спеціалістів, які займаються питаннями позашкільної освіти.

ББК 74.200.58я7

© Авторський колектив, 2007
© Міністерство освіти і науки України, 2007
© Український державний центр позашкільної
I8ВN 978-966-349-080-9 освіти, 2007

© Грамота, 2007

З матеріалів Всеукраїнської наради керівників позашкільних навчальних закладів України,

6-7.03.2006 р.

Головні критерії якості позашкільної освіти розробляють діти: вони дають оцінку роботи педагога-позашкільника, рівня досвідче­ності керівника гуртка, вони визначають: цікаво-нецікаво. Тому позашкіллю набагато складніше, але й цікавіше, особливо коли з дітьми Педагог з великої літери.

Скільки серед дітей нових Кулібіних, Корольових, Ціолков-ських, які виховуються і розвиваються у гуртках науково-технічної творчості? Звертайте на них увагу сьогодні, щоб завтра використо­вувати їхні винаходи на благо держави.

^ Жебровський Б. М., Перший заступник міністра освіти і науки України

ВСТУП

Соціальну роль позашкільної освіти в сучасному суспільстві важко пе­реоцінити. Як наголошував Міністр освіти і науки України С. Ніколаєнко на спільній колегії за участю Міністерства освіти і науки України, Мініс­терства внутрішніх справ України, Міністерства України у справах сім'ї та молоді, вона є важливою ланкою у вихованні та розвитку дитини. Поза­шкільна освіта доступна кожному громадянину і забезпечує вільний твор­чий, інтелектуальний і духовний розвиток особистості, відволікає молодь від негативних зовнішніх впливів, допомагає дитині у подоланні психоло­гічних труднощів.

За останні роки значно вдосконалено нормативно-правове забезпечен­ня позашкільної освіти: розроблено понад 70 нормативно-правових актів із питань позашкільної освіти, що визначають її мету, завдання, зміст, фор­ми та методи. Постійна увага держави до розвитку позашкільної освіти спрямована на створення умов для навчання, виховання, розвитку та соці­алізації дітей і молоді.

Проводиться значна робота, для підвищення рівня пропозицій освіт­ніх послуг та якості позашкільної освіти, які мають відповідати сучасним потребам і попиту учнів, батьків, держави.

Посилено увагу з боку уряду до кадрового, науково-методичного й матеріально-технічного забезпечення позашкільної освіти.

Позашкільні навчальні заклади забезпечують кожній дитині право ви­бору та доступність до якісної позашкільної освіти. Навчаючись у вільний час у гуртках, групах та інших творчих об'єднаннях, учні набувають влас­ного досвіду пізнавальної, практичної, творчої діяльності, розвивають по­тенційні здібності й нахили, підвищують рівень культури, реалізують осо-бистісні інтереси шляхом соціальної взаємодії з дорослими, в атмосфері доброзичливості, взаємодопомоги, толерантності.

У позашкільному діяльнісному просторі учнівській молоді надана можливість для самовизначення, духовного зростання, підготовки до ак­тивної професійної й громадської діяльності, досягнення успіху у житті.

Із метою забезпечення неперервності та наступності змісту освіти продовжується оновлення навчальних програм для науково-технічного та художньо-естетичного напрямів позашкільних навчальних закладів, роз­робки та впровадження у навчально-виховний процес інноваційних техно­логій навчання й виховання.

Навчальна програма є інструментом організації навчально-виховної роботи, вираженням філософії закладу, засобом досягнення педагогічної мети, яка визначає зміст і результат освітньої діяльності.

Навчальна програма передбачає моделювання освітнього простору від початкового рівня навчання до вищого, під час освоєння якого в учнів (вихованців, слухачів) формуються основні компетентності.

Запропонована серія збірників програм для позашкільних і загально­освітніх навчальних закладів науково-технічного напряму позашкільної освіти містить програми гуртків, груп та інших творчих об'єднань всіх профілів: початково-технічного, спортивно-технічного, художньо-техніч­ного, предметно-технічного, виробничо-технічного та інформаційно-тех­нічного.

Випуск 1 «Програми з позашкільної освіти. Науково-технічний нап­рям позашкільної освіти» містить програми гуртків, груп та інших творчих об'єднань початково-технічного, спортивно-технічного, предметно-тех­нічного та художньо-технічного профілів.

Випуск 2 «Програми з позашкільної освіти. Науково-технічний нап­рям позашкільної освіти» містить програми гуртків, груп та інших творчих об'єднань виробничо-технічного профілю.

Випуск 3 «Програми з позашкільної освіти. Науково-технічний нап­рям позашкільної освіти» містить програми гуртків, груп та інших творчих об'єднань інформаційно-технічного профілю навчання.

^ Рудковська Р. А., начальник відділу позашкільної освіти,

виховної роботи та захисту прав дитини

Міністерства освіти і науки України

^ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ НАПРЯМ

ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ — ОСНОВА ДИТЯЧОЇ

ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Освіта у XXI ст — це освіта для кожної людини. У наш час основною метою освіти є створення умов для особистісного розвитку та самореаліза-ції кожного учня, виховання громадянина демократичного суспільства, який би вмів критично мислити, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв'язання проблем.

Позашкільна освіта України як, одна з важливих складових системи ос­віти, здатна задовольнити різноманітні потреби особистості у творчій само-реалізації, забезпечити її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток. Особливого значення в період переходу до високотехнологічного інформа­ційного суспільства набуває науково-технічний напрям позашкільної освіти.

Дитяча технічна творчість — наймасовіша форма залучення дітей і мо­лоді до творчості. Вона спрямована не тільки на ознайомлення вихованців із різноманітним світом техніки, розвиток їхніх здібностей, а й на трудове виховання та політехнічну освіту.

Дитяча технічна творчість — це опанування технікою й технологією креслення, моделювання, конструювання, цілеспрямований процес нав­чання і розвитку творчих здібностей учнів (вихованців, слухачів).

Дитяча технічна творчість — це формування готовності вихованців до обгрунтованого вибору професії, усвідомлення значення новаторства й ви­нахідництва, цілеспрямованість, готовність до подолання труднощів на шляху досягнення мети.

Шлях сьогоднішнього вихованця до майбутнього винахідника, нау­ковця починається від власноруч сконструйованої механічної іграшки чи моделі до найсучасніших електронних приладів, лазерних пристроїв, виго­товлених у технічних гуртках, наукових об'єднаннях учнів.

Отже, технічна творчість — це свобода вибору, крок у невідоме, це но­визна, здогадка, евристичне прозріння, що викликає натхнення, радість, віру у свої можливості. Технічна творчість розвиває у вихованців відчуття форми, гармонії, композиції, симетрії, розуміння того, що художнє начало присутнє при створенні будь-якого виробу, тобто технічна творчість не­розривно пов'язана з естетичним вихованням, з художньо-конструктор­ською діяльністю.

Вона розвиває у дітей допитливість, гнучкість мислення, пам'ять, ці­леспрямованість, уміння передбачати. А ще — усвідомлення користі й кра­си праці, радість від творчого процесу.

Важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу в гуртках науково-технічного напряму є якісне науково-методич­не забезпечення, наявність навчальних програм, які визначають зміст, об­сяг, порядок вивчення і викладання певної дисципліни.

В арсеналі діяльності гуртків науково-технічного напряму є різні фор­ми роботи: заняття, диспути, семінари, науково-практичні конференції, за­хист власних творчих проектів, тематичні виставки творчих набутків юних техніків, організація змістовного дозвілля, спортивні змагання, що вихову­ють волю, загартовують характер. І є надія, що краса, яку творять дитячі руки, допоможе звеличити їхні душі, підніме їх над буденністю.

Ткачук В. В., директор Українського державного центру позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України

^ КОМПЕТЕНТНИЙ ПІДХІД У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливим і необхід­ним є розробка та впровадження нових підходів, які сприятимуть підви­щенню її якості та забезпеченню доступності. Серед них особливе місце належить компетентному підходу1.

^ Компетентний підхід у позашкільній освіті базується на застосу­ванні в меті, завданнях, змісті, формах і методах позашкільної освіти ком-петентностей особистості.

Теорія компетентного підходу в освіті розроблялася і була представле­на в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена, С. Шо та ін.

Світовий досвід і українські перспективи компетентного підходу в су­часній освіті досліджували українські вчені Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Поме-тун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачева та ін.

Практичну реалізацію компетентного підходу, формування компетен-тностей особистості розкрили у своїх роботах російські вчені І. Г. Агапов, В. А. Болотов, А. А. Вербицький, І. О. Зимняя, Е. Ф. Зеєр, М. Р. Катунова, В. В. Лаптєв, О. Е. Лебедєв, Н. Ф. Радіонова, В. В. Серіков, А. П. Тряпи-цина, А. В. Хуторський, С. Е. Шишов та ін.

Компетентний підхід має закономірний характер і виходить із узагаль­нення практики. Він виступає проти однобічного характеру і передбачає посилення практичної спрямованості освіти, формуванням у підростаю­чого компетентне покоління, яке дозволить повноцінно реалізувати себе в сучасних умовах. Компетентніший підхід підкреслює поєднання й прак­тичну реалізацію знань, умінь і навичок, досвіду, культури.

У процесі реалізації компетентного підходу відбувається переосмис­лення уявлення, що учень — не лише «носій» певної групи «знань, умінь, навичок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі й вирішувати коло професійних і життєвих зав­дань2.

1 Позашкільна освіта в Україні: Навч. посіб. / За ред. О. В. Биковської. — К.:
ІВЦ АЛКОН, 2006. — 224 с.

2 Компетентніший підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські пер­
спективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.:
«К.І.С.», 2004.—112с.

Метою компетентного підходу є забезпечення якості позашкільної ос­віти. Його сутність в освіті, в тому числі позашкільній, полягає в тому, що в основу покладено таку категорію як компетентність.

Компетентність — особистісна характеристика людини, яка повно­цінно реалізує себе в житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом та культурою.

Компетентний у широкому розумінні — це знаючий, обізнаний в пев­ній галузі; у вузькому розумінні — той, хто має право авторитетного суд­ження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

Бути компетентним — компетентне значить вміти реалізовувати знан­ня, застосовувати досвід, волю й емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь у кількісному відношенні. Але без знань і особистого досвіду діяльності на­буття компетентностей неможливо. Більш того, набуття компетентності залежить від активності, свідомого відношення до навчання.

У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне. Варто зазначити, що компетентності не слід протиставля­ти знання, уміння і навички. Поняття компетентності ширше за понят­тя знання, уміння або навик, бо включає інтелектуальну діяльнісну сферу.

У структурі компетентності, основою реалізації компетентного підхо­ду в позашкільній освіті, виділяються пізнавальна, практична, творча і со­ціальна компетентність:

  • пізнавальна, спрямована на оволодіння знаннями про культуру,
    природу, техніку, суспільство;

  • практична, спрямована на формування практичних вмінь та на­
    вичок особистості;

  • творча, спрямована на розвиток творчої діяльності, здібностей,
    нахилів і уяви особистості;

  • соціальна, спрямована на розвиток загальної культури особис­
    тості, здатності до співпраці, самореалізацію та самовизначення.

Позашкільна освіта, як невід'ємна складова системи освіти має істот­ний потенціал для становлення й розвитку компетентності особистості. Цей потенціал полягає в змісті позашкільної освіти, її формах, методах, умовах. Так, зміст позашкільної освіти об'єктивно більше орієнтований на реальні інтереси, потреби дітей різного віку.

Форми організації навчально-виховного процесу, як правило, орієнто­вані на включення дітей у реальну діяльність.

Умови, зокрема кадровий склад системи позашкільної освіти унікаль­ний тим, що його основу складають професіонали в різних галузях діяль­ності (мистецтво, наука, техніка, виробництво, спорт тощо). Особливе зна­чення і певний стиль побудови відносин учень-педагог, характеризується взаємною повагою, взаємозбагаченням.

Позашкільна освіта — це вільний і самостійно обраний шлях дітей, са-мореалізація поза заданими жорсткими межами, термінами, темпами, ре­зультатами. Для кожної дитини, як і для педагога, освіта нерозривно пов'язана з реалізацією унікальне неповторних властивостей кожної окре­мої особистості, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореалізаці-єю. Позашкільна освіта відкриває людині не тільки шлях розширення за­гальної освіти (її поглиблення, вдосконалення) у рамках діючої освітньої

системи, але й можливість реалізації своїх нахилів, здібностей, право на участь у пошуку сенсу свого життя.

Відмітною особливістю компетентного підходу в побудові позашкільної освіти буде його орієнтація на вирішення завдань особистого розвитку учня, його компетентностей.

У сучасних умовах основною метою формування і реалізації змісту на­уково-технічного напряму позашкільної освіти є формування компетен­тної особистості в процесі науково-технічної творчості. Досягнення даної мети передбачає формування пізнавальної, практичної, творчої і соціаль­ної компетентностей.

У змісті освіти науково-технічного напряму пізнавальна компетен­тність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері сучасної тех­ніки й технології, технічної термінології, графічної грамотності.

Учні отримують знання з авіамоделювання, автомоделювання, ракето-моделювання, судномоделювання, картингу та інших напрямів техніки, ознайомлюються із технологічними процесами, елементарною електротех­нікою тощо. Також формуються поняття про види об'єктів праці, матеріа­ли та інструменти, морально-психологічні якості особистості, способи ор­ганізації вільного часу тощо.

^ Практична компетентність у змісті освіти науково-технічного нап­ряму позашкільної освіти забезпечує формування практичних вмінь і нави­чок із різних напрямів техніки. Відбувається практичне введення дітей у світ техніки, залучення їх до створення моделей машин, механізмів, іграшок.

Значна увага приділяється графічній підготовці, набуттю та форму­ванню вмінь і навичок роботи з різноманітними матеріалами та інструмен­тами, розвитку досвіду застосовувати отримані знання на практиці.

^ Творча компетентність у змісті науково-технічного напряму поза­шкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток конструкторських здібностей, винахідливості, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу ініціативу. Також творча компетентність забезпечує формування в учнів стійкого ін­тересу до технічної творчості, системного мислення, вміння бачити зв'язок технічної творчості з предметами шкільного курсу.

Проведення дослідів і вирішення творчих завдань сприяє розширенню наукового світогляду учнів.

Особлива увага приділяється формуванню потреби у творчій самореа-лізації та духовному самовдосконаленню особистості.

^ Соціальна компетентність у змісті освіти науково-технічного нап­ряму позашкільної освіти спрямована на розвиток трудової культури, громадянської позиції, професійного самовизначення, поваги до праці й людей праці.

Особлива увага приділяється вихованню культури праці, ціннісного ставлення до себе та інших, позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як відповідність, чесність, самостійність, наполегливість, праце-любство, доброзичливість, вміння працювати в колективі тощо.

Биковська О. В., канд. пед. наук, доцент

Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова

10

^ ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ

ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Програми для позашкільних і загальноосвітніх закладів науково-технічного напряму (початково-технічний і художньо-технічний профіль навчання) розроблені на виконання Закону України «Про позашкільну ос­віту», Національної доктрини розвитку освіти, Положення про позашкіль­ний навчальний заклад, Положення про центр, будинок, клуб науково-тех­нічної творчості учнівської молоді, станцію юних техніків, Програми роз­витку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 рр.

У змісті програм ураховані вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової й повної загальної серед­ньої освіти, а також Державного стандарту професійно-технічної освіти.

Програми науково-технічного напряму позашкільної освіти початко­во-технічного, спортивно-технічного, предметно-технічного і художньо-технічного профілів Є навчальним виданням, що визначають зміст, обсяг і порядок вивчення та викладання дисциплін, курсів, проведення занять у гуртках. Основною метою програм є реалізація змісту позашкільної освіти науково-технічного напряму, формування компетентності особистості в процесі технічної творчості.

Реалізація програм забезпечує оволодіння пізнавальною, практичною, творчою і соціальною компетентністю.

Початково-технічний профіль є першою ланкою в структурі науко­во-технічного напряму позашкільної освіти. До нього належать гуртки й інші творчі об'єднання початкового технічного моделювання, художнього конструювання, механічної та електрифікованої іграшки тощо. Вони най­частіше організовуються для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.

Зміст програм початково-технічного профілю визначається метою формування компетентностей особистості, яка включає пізнавальну, прак­тичну, творчу і соціальну компетентність.

^ Пізнавальна компетентність спрямована на ознайомлення учнів зі світом техніки, найпростішими технологічними процесами, елементар­ною електротехнікою, графічною грамотністю, технічним моделюванням, конструюванням.

^ Практична компетентність передбачає формування елементарних умінь і навичок графічної грамотності, роботи з різноманітними матеріала­ми й інструментами, виготовлення іграшок, моделей машин, механізмів, проведення дослідів і вирішення творчих завдань. Особливо необхідним постає розвиток практичного застосовування отриманих знань на практиці.

^ Творча компетентність забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток конструкторських здібностей, винахідливості, прос­торового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу

11

ініціативу. Важливим є формування в учнів стійкого інтересу до технічної творчості, системного мислення, вміння бачити зв'язок технічної творчос­ті з предметами шкільного курсу. Також необхідно формувати потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

^ Соціальна компетентність спрямована на розвиток трудової культури, моральних якостей, громадянської позиції. Вона передбачає формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), доброзичливості, товариськості у ставленні до інших, уміння працювати в колективі. Важливим також є виховання поваги до праці й людей праці, дбайливого ставлення до навко­лишнього середовища, естетичне та художнє виховання дітей.

Художньо-технічний профіль навчання об'єднує гуртки та інші творчі об'єднання декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну, кіно-, фо­то-, відеостудії, колективи дитячої моди тощо. У цих гуртках і творчих об'єднаннях заняття проводяться з учнями молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

У програмах художньо-технічного профілю навчання пізнавальна компетентність спрямована на оволодіння знаннями в галузі мистец­тва, техніки й технологій, а також вивчення основ естетики, дизайну, ху­дожньої грамоти.

^ Практична компетентність забезпечує набуття вмінь і навичок роботи з різноманітними матеріалами та інструментами, виконання техно­логічних операцій.

^ Творча компетентність передбачає розвиток творчої уяви, фанта­зії, креативного мислення, інтересів до художньо-прикладної творчості. Формування естетичних смаків, художнього й технічного хисту, уважнос­ті, наполегливості.

^ Соціальна компетентність спрямована на виховання поваги до традицій українського народу, бережливого ставлення до рідної природи, доброзичливості до оточуючих, охайності та старанності в роботі.

Навчальна програма як документ нормативно-регламентуючого ха­рактеру визначає зміст освіти, основні вимоги до опанування навчального курсу, форми та методи організації освітньої діяльності.

Кожна програма забезпечує:

  • доступність і належну якість здобуття позашкільної освіти;

  • можливість модернізації змісту науково-технічного напряму поза­
    шкільної освіти;

  • достатність теоретичних пояснень та емпіричних даних у навчально­
    му матеріалі, конкретність і доцільність уведення наукових понять, загаль­
    ноприйнятої термінології та символік, розкриття наукових положень від­
    повідно до досягнень сучасної науки;

  • відповідність обсягу навчального матеріалу нормам навантаження й
    кількості навчальних годин;

  • спрямованість навчального матеріалу на розвиток пізнавальних і
    творчих здібностей учнів, вихованців, слухачів;

  • урахування можливостей і доцільність застосування комп'ютерної
    техніки, інших засобів навчання, типового обладнання, ілюстративного
    матеріалу тощо;

  • використання знань, які отримають учні за навчальною програмою
    загальноосвітніх навчальних закладів з основного та суміжних предметів;

12

  • використання міжпредметних зв язків.
    Навчальна програма має таку структуру:

  • пояснювальна записка;

  • тематичний план;

  • зміст програми;

  • прогнозований результат;

  • бібліографія;

- орієнтовний перелік обладнання для організації занять.

Пояснювальна записка програми розкриває освітню концепцію нав­чального курсу, його мету й завдання. У ній подається коротка характе­ристика структури та окремих компонентів програми, особливостей орга­нізації і основні норми вивчення програмового матеріалу. Зазначено віко­ві групи та кількісний склад учнів, на яких розрахована програма. Пред­ставлено основні форми і методи проведення занять.

^ Тематичний план подає перелік розділів і тем навчального матеріа­лу. Визначається орієнтовна загальна кількість навчальних годин із розпо­ділом їх на теоретичні та практичні заняття. Тематичний план представле­но у вигляді таблиці.

^ Зміст програми розкриває зміст розділів, тем відповідно до тематич­ного плану. Наводиться перелік практичних робіт і форми проведення за­нять.

Прогнозований результат розкриває обов'язкові результати нав­чальної діяльності учнів за умови реалізації програми.

Бібліографія подає рекомендовану літературу педагогам та учням для використання в навчально-виховному процесі.

^ Орієнтовний перелік обладнання — це перелік матеріально-техніч­ного забезпечення навчально-виховного процесу. Він складений відповід­но до Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для позашкільних навчальних закладів системи Міністерства ос­віти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.01.2002 р. №5, окремих нормативних положень.

Кожна програма складена відповідно до рівня класифікації—початко­вий, основний і вищий —та кількості років навчання.

Програмами передбачається наступність у засвоєнні й розвитку знань і вмінь, здобутих учнями (вихованцями, слухачами) на попередніх рівнях навчання, а також взаємозв'язок із предметами шкільного курсу.

У всіх програмах гуртків, секцій, творчих об'єднань науково-технічно­го напряму позашкільної освіти передбачено індивідуальну роботу. Це регламентовано Положенням про позашкільний навчальний заклад, зат­вердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433 та Положенням про порядок організації індивідуальної та групової робо­ти в позашкільних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерс­тва освіти і науки України від 11.08.2004 р. № 651.

При підготовці збірника були враховані положення таких норматив­них документів:

  • Конституція України, прийнята Верховною Радою України
    28.06.1996р.;

  • Закон України «Про освіту» від 23.03.1996 р. № 100/96 - ВР;

  • Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-ІП;

  • Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2004 р. № 2402-ІП;

13

  • Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Прези­
    дента України від 17.04.2002 р. № 347/2002;

  • Концепція позашкільної освіти та виховання, затверджена колегією
    Міністерства освіти України 25.12.1996 р.;

  • Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-
    2008 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
    28.03.2002 р. № 378;

  • Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджено пос­
    тановою Кабінету Міністрів України від 06.05. 2001р. № 433;

  • Положення про центр, будинок, клуб науково-технічної творчості
    учнівської молоді, станцію юних техніків, затверджено наказом Міністерс­
    тва освіти і науки України від 16.04. 2003р. № 238;

  • Положення про порядок індивідуальної та групової роботи в поза­
    шкільних навчальних закладах, затверджено наказом Міністерства освіти
    і науки України від 11.08. 2004 р. № 651 тощо.

Керівники гуртків можуть вносити зміни й доповнення в зміст прог­рам, плануючи свою роботу з урахуванням інтересів гуртківців, стану ма­теріально-технічного забезпечення.

Пропонований збірник програм підготував колектив Українського дер­жавного центру позашкільної освіти. До збірника також увійшли програми позашкільних навчальних закладів України: Івано-Франківського, Донець­кого, Кіровоградського, Миколаївського і Полтавського обласних центрів науково-технічної творчості учнівської молоді, Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, Київського Палацу дітей та юнацтва, Міського координаційного центру науково-технічної творчості учнівської молоді Києва, Полтавського міського центру позаш­кільної освіти, Творчо-виробничого центру Нахімовського району м. Се­вастополя.





залишити коментар
Сторінка1/56
Антоненко С. А
Дата конвертації29.09.2011
Розмір9.3 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56
плохо
  4
не очень плохо
  1
отлично
  5
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх