Навчальний план дисципліни “Гігієна дітей та підлітків”. Кінцеві цілі вивчення дисципліни “Гігієни дітей та підлітків” icon

Навчальний план дисципліни “Гігієна дітей та підлітків”. Кінцеві цілі вивчення дисципліни “Гігієни дітей та підлітків”


Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
повернутися в початок

Додаток 1


^ Дослідження і оцінка фізичного розвитку дітей та підлітків

Методика дослідження фізичного розвитку

Антропометрія

Соматоскопія

Фізіометрія

Методика оцінки фізичного розвитку

Індивідууму

Метод регресії

Центильний метод

Колективу

М±m рухових якостей

М±m антропометричних показників


М±m функціональних показників

Структура ступеня гармонійності

^ Морфофункціональний стан

Біологічний вік

Гармонійний

Дисгармонійний

Різко дисгармонійний

Відповідає календарному віку

Випереджає календарний вік

Відстає від календарного віку



Додаток 2


Оцінка гармонійності фізичного розвитку індивідууму


Вивчання антропометричних і функціональних показників





Порівняння показників з табличними значеннями або номограмами для даної віково-статевої групи





Визначення величини та направленості відхилення





Визначення рівня розвитку функціональних і астрометричних показників індивідууму











Гармонійний

Дисгармонійний

Різко дисгармонійний

^ ПОНЯІЙНИЙ АППАРАТ: ВИЗНАЧЕННЯ, СХЕМИ


Онтогенез – процес індивідуального розвитку організму від зиготи до смерті. Гігієна дітей і підлітків вивчає період від народження до закінчення формування організму.

Основні закономірності росту і розвитку: нерівномірності темпів росту та розвитку, гетерохронність росту та розвитку окремих органів і систем, статевий диморфізм, біологічна надійність функціональних систем і організму в цілому, генетична і соціальна детермінованість, асиметрія росту, краніо-каудальний градієнт росту, чергування напрямків росту.

Нерівномірність темпів росту і розвитку - темпи росту і розвитку мають нелінійну залежність від віку: чим менше організм, тим інтенсивніші процеси морфофункціональної перебудови.

Гетерохроність – між ростом і розвитком окремих органів і систем мають особливі взаємини, роздільність в часі і просторі, що обумовлюють різний ступінь їхньої зрілості. У зв’язку з цим критичними (адаптивними, сенсорними) періодами є 12-14 і 26-28 тижні вагітності, період новонародженості, час уведення першого прикорму, початок самостійної ходьби, 3 роки, 7-10 і 15-17 років.

Статевий диморфізм – у характері вікових морфофункціональних змін рівня функціонування маються статеві розходження, обумовлені, в основному, гормонами статевих залоз, надниркових і щитовидної залоз. У дівчат пубертатний період раніш і протікає більш інтенсивно.

Детермінація вікових змін генетичними факторами визначає темпи росту і розвитку, порядок дозрівання окремих органів і систем, біологічну надійність, статевий диморфізм, тип статури, довжину кінцівок, тип вищої нервової діяльності, характер ЕЕГ. Детермінацією середовищ ними факторами обумовлюється маса тіла, розвиток моторики, діяльність вегетативної нервової системи, фізична працездатність.

Асиметрія росту – ініціалізація ростових зрушень і деяке їхнє випередження завжди відбувається на стороні домінуючої ручної вмілості.

Краніо-каудальний градієнт росту – дистальні частини тіла ростуть з більшою швидкістю й у випереджальні терміни, у порівнянні з проксимальними і верхніми частинами.


^ ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ

Вікова періодизація – диференціювання періодів життя дітей та підлітків за анатомо-фізіологічними і соціально-психічними ознаками, характеризує визначений тип розвитку (доаток 3)

Біологічний вік – досягнутий рівень морфологічного і функціонального розвитку організму. Основний біологічний принцип полягає в тім, що періодизація здійснюється в залежності від рівня функціональної зрілості, і типу фізіологічних реакцій зростаючого організму. Біологічний вік визначається за ступенем осифікації кісток, нервово-психічним розвитком, «зубним віком», ступенем розвитку вторинних статевих ознак (додаток 4).

Фізичний розвиток - комплекс морфофункціональних властивостей організму, що характеризують процеси зросту і розвитку дітей та підлітків. Базується на спостереженні за антропометричними, стоматоскопічними та функціональними показниками, а також біологічним розвитком.


Додаток 3

Вікова періодизація



Соціальна

Біологічна


Переддошкільний вік

Період новонародженості


Дошкільний вік

Грудний вік



Молодший шкільний вік

Раннє дитинство



Середній шкільний вік

Перше дитинство



Старший шкільний вік

Друге дитинство


Підлітковий вік


Юнацький вік




Схема вікової періодизації


Антропометрія – метод дослідження фізичного розвитку шляхом визначення різних параметрів тіла. Найчастіше використовують наступні показники: маса тіла, довжина тіла чи окремих частин, діаметри, товщина шкірно-жирових складок.

^ Функціональні методи дослідження фізичного розвитку (фізіометрія) – вивчення наступних показників: життєва ємність легень, екскурсія грудної клітки, м'язова сила.

Оцінка фізичного розвитку дітей та підлітків у процесі зростання організму у залежності віддії факторів зовнішнього сереовища здійснюється за індивідуальними і колективними показниками (Додаток 5; Додаток 6).

^ Соматоскопічні показники – ознаки, що отримують при візуальному огляду тіла: ступінь розвитку мускулатури, характер жировідкладення, вид постави, скривлення хребта, форма грудної клітки, ніг, ступень, розвиток вторинних статевих ознак.

Постава – звичне невимушене положення тіла при стоянні, сидінні, ходьбі. Для визначення постави вивчають фізіологічні вигини хребта в сагітальній площині, нахол голови, форму грудної клітки і положення плечей. Розрізняють наступні види постави: правильна, сутулувата, кіфотична, випрямлена, лордотична.


Додаток 4


Критерії біологічного віку



Переддошкільний вік

Дошкільний вік

Шкільний вік



Терміни зміни молочних зубів


Рухова реакція

Кількість мочних зуів



Кількість постійних зубів


Термін зміни молочних зубів


Сенсорний розвиток

Ступінь розвитку вторинних статевих ознак






Довжина тіла, щорічне її збільшення


Терміни прорізування молочних зубів

Довжина тіла






Кількість постійних зубів


Щорічне збільшення довжини тіла


Кількість молочних зубів



Ступінь зкостеніння

^ Оцінка біологічного віку дітей та підлітків


Специфічним проявом сколіозу є скривлення хребта у фронтальній площині. Для визначення стадії і ступеня виразності сколіозу вивчають взаємовідношення кутів лопаток, торсію хребців (поворот окремих хребців навколо своєї осі), відхилення убік лінії остистих відостків, асиметрію плечей і грудної клітки, величину трикутників талії, наявність «м'язового валика». Класифікують сколіоз за локацією і ступенем виразності. Для функціональних ступенів (1-2 ступінь) специфічно зникнення скривлень хребетного стовпа при активній напрузі спини.

^ Метод сигнальних відхилень базується на порівнянні показників фізичного розвитку індивідуума з відповідними середніми величинами і наступним вираженням у безрозмірній величині (частками середньоквадратичного відхилення). Оцінка кожного антропометричного показника тільки окремо – без обліку їхнього взаємозв'язку, накладає обмеження на його широке використання.

^ Профіль фізичного розвитку – графічне зображення показників фізичного розвитку, що виражене в сигнальних відхиленнях.


Додаток 5


Фактори, що формують фізичний розвиток



Біологічні

Соціально-економічні

Побутові

Клімато-географічні






Генетичні

Матеріальний та культурний рівень


Гігієнічні умови








Китичні періоди

Розподіл та використання матеріальних благ


Режим харчування





Перенесені захворювання


Особливості виховання


Забезпеченість дитячими закладами





Особливості догляду за дитиною




^ Фактори, що формують фізичний розвиток дітей та підлітків


Метод шкал регресії – оцінка фізичного розвитку за сукупністю антропометричних показників у їхньому взаємозв'язку з довжиною тіла. З урахуванням спрямованосіті і величини відхилення від середньогрунтового значення виділяють 5 ступенів виразності антропометричних та функціональних показників: середній (М ± 1σR), вище середнього (від М ± 1 σR до М + 2 σR), високий (>М + 2 σR), нижче середнього (від М -1 σR до М - 2 σR), низький (< М - 2 σR).

^ Метод вентильних (позавікових) номограм або шкал - оцінка фізичного розвитку за таблицями непараметричного типу. При цьому кожен показник міститься у свою область вентильних шкал. Найчастіше використовується 5 зон: середні величини (25-75 центилі), вище середніх (76-90 центилі), високі (вище 90 центиля), нижче середніх (10-24 центилі), низькі (нижче 10 центиля).

Гармонійність фізичного розвитку визначається за морфо функціональним станом організму дітей та підлітків. ^ Гармонійний фізичний розвиток – функціональні показники середні, вище середніх та високі, а також аналогічні ступені маси тіла за рахунок м'язової тканини.

^ Дисгармонійний фізичний розвиток – функціональні показники і маса тіла нижче середніх, а також маса тіла вище середньої за рахунок жирової тканини. Різко дисгармонійний фізичний розвиток – функціональні показники і маса тіла низькі, а також висока маса тіла за рахунок відкладення жирової тканини.


Додаток 6


Фізичний розвиток



^ Методи дослідження

Оцінка індивідуума

Оцінка колективу





Антропометричні

Відносна маса м'язової, кісткової та жирової тканини

Підвищення середніх величин функціональних показників і рухових якостей








Соматоскопічні



Біологічний розвиток



Функціональні

Розподіл дітей за групами фізичного розвитку, %


Сигмальних відхилень


Вивчення розвитку рухових якостей



Шкал регресії



Вивчення біологічного віку


Центильних номограм





Комплексний

^ Вивчення та оцінка фізичного розвитку


Критичні і конрольні точки оцінки фізичного розвитку

І. Фізичний розвиток індивідуума

  1. Скринінг тестове виявлення відхилень у фізичному розвитку:

а) постава;

б) сколіоз;

в) плоскостопість.


  1. Рівень антропометричних показників за вентильними номограмами.

  2. Рівень функціональних показників за вентильними номограмами.

  3. Ступінь гармонійності фізичного розвитку.

  4. Необхідність додаткового обстеження, спостереження чи консультації вузьких фахівців.

  5. Моторний (руховий) вік.

  6. Біологічний вік.


ІІ. Фізичний розвиток колективу

  1. Статистичні характеристики антропометричних, функціональних і стоматоскопічних показників.

  2. Статистичні характеристики рухових якостей.

  3. Структурний розподіл дітей та підлітків за ступенем гармонійності та розвитку рухових якостей.



Тема 3,4. Методи організації моніторингу стану здоров'я різних категорій дитячих колективів. Оцінка стану здоров'я дитячого контингенту навчальних закладів.

1. Мета: Вміти оцінювати стан здоров’я дітей та підлітків після проведеного планового медичного огляду для обґрунтування профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.

1.1.Знати:

1.1.1. Поняття «здоров’я»; показники стану здоров’я дітей та критерії які лежать в основі розподілу по групам здоров’я.

1.1.2. Показники здоров’я індивідуума: рівень і гармонійність фізичного розвитку; відповідність біологічного віку календарному; резистентність організму;функціональні можливості організму.

1.1.3. Показники здоров’я колективу: індекс здоров’я, розподіл дітей на групи здоров’я; показники захворюваності; патологічна ураженість, медико-демографічні показникі.

1.1.4. Критерії соціального благополуччя (ВООЗ).

1.1.5. Популяційне здоров’я, когортне «здоров’я».

1.1.6. Поняття «донозологічний стан», гігієнічна донозологічна діагностична, норма.

1.1.7. Поняття хвороба, хворобливість, поширеність хвороб, інвалідність, івалідізація.

1.1.8. Методи вивчення захворюваності: за звертанням за медичною допомогою; за даними поглиблених медичних оглядів, за даними спринінг тестового дослідження для вивчення донозологічних станів; за даними опитування; за інформацією, що міститься в звітній та іншій статистичній документації.

    1. .Вміти:

1.2.1. Інтерпретувати показники захворюваності дітей та підлітків.

1.2.2. Аналізувати здоров’я за даними звертання за медичною допомогою, лабораторних досліджень і іншої статистичної інформації.

1.2.3. Користуватися критеріями оцінки здоров’я.

1.2.4. Визначити групу здоров’я дитини і підлітка.

1.2.5. Виявляти фактори ризику для здоров’я.

1.2.6. Розробити комплекс заходів щодо поліпшення стану здоров’я дітей.


  1. Питання для самопідготовки.

2.1. Визначення поняття «здоров’я».

2.2. Фактори, що формують здоров’я

2.3. Показники здоров'я індивідуума, колективу.

2.4. Медико-демографічні показники здоров’я.

2.5. Критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.

2.6. Вивчення стану здоров’я в залежності від дії факторів навколишнього середовища.

2.7. Фактори ризику для здоров’я.

2.8. Поняття «індекс здоров’я».

2.9. Поняття «критерії соціального благополуччя».

2.10. Поняття «популяційне здоров’я».

2.11. Визначення поняття «хвороба», «хворобливість».

2.12. Поняття «первинна захворюваність», «поширеність хвороб», «інвалідність», «інвалідізація».

2.13. Дайте визначення соціально-гігієнічного моніторингу.

2.14. Які основні принципи соціально-гігієнічного моніторингу?

2.15. У чому сутність блоку «Гігієнічна діагностика»?

2.16. Як здійснюється системний аналіз і оцінка ризику для здоров'я дітей?

2.17. Якими методами вивчаються причинно-наслідкові зв'язки між середовищем та здоров'ям?

2.18. Як встановлюється ризик для здоров'я?

2.19. В чому полягають профілактичні заходи зі збереження здоров'я?

2.20. Що таке гігієнічне прогнозування?

2.21. Які основні напрямки соціально-гігієнічного моніторингу?

2.22. Дайте характеристику управлінських рішень із охорони здоров'я.


  1. Структура заняття.

Для опанування теми необхідно ознайомитись з контрольними питаннями до підсумкового модульного контролю. Далі, слід засвоїти матеріали викладені в даній темі: «Питання для самостійної підготовки», в додатках 1,2,3,4,5,6,7 а також в матеріалах викладених в сучасній навчально-методичній літературі (підручниках, навчальних посібниках, монографіях тощо),рекомендованих для вивчення та засвоєння питань, викладених в темі «Оцінка стану здоров’я дитячого контингенту навчальних закладів».

Крім того, на підставі приведеної ситуаційної задачі студент знайомиться і опановує практичні навички по рішенню ситуаційної задачі. Додаток 1 «Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах». Складає протокол.


4. Література

4.1 Основна

4.1.1. Гігієна дітей та підлітків. Підручник / За ред.. чл.-кор. АНП України проф. В.І. Берзінь. Київ.: Видавничий дім «Асканія» 2008. – С. 21-77

4.1.2. Гігієна дітей та підлітків. Підручник/ І.І. Даценко зі співавторами. Київ «Медицина» 2006. – С. 38-51.

4.1.3. Гігієна та екологія/ за ред.. чл.-кор. АМН України, професора В.Г. Бардова. Нова Книга.: Вінниця, 2006. – С. 391-412.

4.1.4. Гигиена детей и подростков. Учебник/ Под ред. Кардашенко. 2-е изд. – М.: Медицина, 1988. – C. 108-114, C. 487-502.

4.1.5. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков/ Под ред. В.Н. Кардашенко – 3-е изд. – М.: Медицина,1983. – C. 7-10.

      1. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков/ В.И. Берзинь, И.И. Слепушкина, А.Г. Глущенко и др. – Киев: Вища школа, 1988. – C. 60-62, 66-69.

    1. Додаткова

      1. Методические рекомендации по комплексной оценке состояния здоровья детей и подростков при массовых врачебных осмотрах №08-14/4 от 27 апреля 1982 г.

      2. Методы контроля и управления санитарно-эпидемиологическим благополучием детей и подростков – практическое руководство по гигиене детей и подростков для студентов медико-профилактических факультетов высших медицинских учебных заведений /Авт.: Н.Д. Бобрищева-Пушкина, Т.Ю. Вишневецкая, В.Р. Кучма, Е.В. Нарышкина, Д.В. Синякова, Н.Н. Суханова, Н.Л. Ямщикова /Под ред. профессора В.Р. Кучмы. – М.: ВУНМЦ МЗРФ, 1999 – 608 C.

      3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоровя, 1999. – C. 566-578.

      4. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицька С.А. та ін. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять. – Львів: Світ.2001 – C. 221-240.

4.2.5. Гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів. /За ред. В.Я. Уманського. – Донецьк: ТОВ “НОРД Компютер”, 2004. – C. 92-115.

4.2.6. Профілактична медицина дітей та підлітків. / За редакцією М.П. Гребняк. Видавництво НОРД-ПРЕС Донецьк-2004. C. 129-1


Додаток 1


Еталонна ситуаційна задача «Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах»

Під час поглибленого огляду учнів V-VII класів була виявлена наступна патологія.
^

Найменування хвороб


Виявлено хворих

V клас

VI клас

VII клас

Кількість учнів

2350

2180

2101

Ті, що підлягали огляду

2350

2180

2101

Оглянуто

2347

2176

2090

Виявлено хворих

796

812

893

Дефекти опорно-рухового апарату

221

205

228

у т.ч. сколіоз I ст.

30

27

56

сколіоз II- III ст.

1

4

10

Порушення постави

188

161

146

Плоскостопіє

12

12

16

Дефекти мови

-

5

4

Хр.тонзіліти

104

78

76

Хр захворювання органів слуху

5

9

6

у т.ч. зниження остроти слуху

1

2

4

Захворювання органів зору

294

364

387

у т.ч. зниження остроти зору

177

217

233

Органічні захворювання серця

31

26

28

в т.ч. ревматизм

19

13

16

Функціональні захворювання серця

26

13

20

Органічні захворювання ЦНС

16

18

13

Функціональні захворювання ЦНС

30

37

31

Хр. захворювання органів дихання

19

15

17

у т.ч. хронічні пневмонії

5

8

3

Бронхіальна астма

15

7

10

Хр. захворювання печінки

73

52

54

Хр. захворювання шлунково-кишкового тракту

44

33

46

у т.ч. виразкова хвороба

-

2

7

Хр. захворювання нирок

23

21

25

Ендокринні захворювання

54

58

56

Хірургічні захворювання

16

15

35

у т.ч. грижі

7

5

5

Інші захворювання

22

25

14



залишити коментар
Сторінка3/13
Л.І. Буряк
Дата конвертації04.03.2012
Розмір3,48 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
плохо
  1
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх