На засіданні циклової комісії icon

На засіданні циклової комісії


Схожі
1   2   3   4   5   6
повернутися в початок

Самоочищення водойм.

В процесах самоочищення водойм беруть участь фізичні, хімічні та біологічні чинники:

фізичні процеси - поглинання газів, що входять до складу атмосферного повітря, сорбція домішок зависями, осадження зависей;

хімічні процеси - утворення малорозчинних, газоподібних та інших сполук;

біохімічні процеси - фото- і хемосинтез, біоакумуляція за участю живих організмів, процеси метаболізму та взаємодія їх продуктів між собою та з компонентами води.

^ Методи очищення стічних вод.

механічні (фільтрування, ультрацентрифугування, відстоювання); фізичні (сорбція, виморожування, ультрафільтрація, обробка ультразвуком, УФ - опромінення, зворотній осмос); фізико-хімічні (хемосорбція, електроліз, електродіаліз, коагуляція, електрокоагуляція, електрофлотація, екстракція, флокуляція);

хімічні (осадження у вигляді малорозчинних сполук, озонування, хлорування (окислення), відновлення);

З цих самих причин деградує екосистема Дністра, де вимерли цінні види риб, на дні акумулюється величезна кількість важких металів, радіонуклідів, гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.

Наслідки будівництва каскаду водосховищ на Дніпрі:

- підйом рівня ґрунтових вод; засолення ґрунтів;

ерозія берегів;

явище евтрофікацй у водосховищах (підвищення біологічної продуктивності продуцентів внаслідок забруднень води сполуками нітрогену, фосфору, промисловими та побутовими стоками);

накопичення токсичних речовин, важких металів;

перетворення річкового обміну на озерний.


Проблеми малих річок: В Україні практично зникли 20 тис. малих річок. Причини: розпашка прибережних земель, вирубка лісів, осушення боліт, забруднення, погіршення гідрологічного режиму регіону внаслідок господарської діяльності людини тощо.

^ Проблеми Азовського та Чорного моря.

Серед головних екологічних проблем Азовського та Чорного морів - надмірне забруднення, зменшення біорізноманітності, обміління. Азовське море - зона екологічного лиха.

В недалекому минулому море мало цілющі води, велике біологічне різноманіття, вилов риби був в 35 разів більший ніж у Чорному морі.

Серед головних причин екологічної кризи Азовського моря:

- хижацький вилов риби;

будівництво водосховищ на ріках Кубань, Дон та інші; впровадження в басейнах річок зрошувального землеробства і рисосіяння замість традиційних культур, що привело до зменшення стоку рік;

забруднення викидами хімічної та металургійної промисловості,

сільського господарства, нафтопродуктами;

пересиченість реакційних зон.

Екологічна ситуація в басейні Чорного моря дещо краща, чому сприяють його розміри і глибина, але також досить напружена. Через порушення гідродинамічного, гідрохімічного та теплового балансів водних мас поступово підвищується межа насичених сірководнем глибинних вод, що дуже небезпечно для екосистем моря.


^ Шляхи розв'язання проблем гідросфери:

економія води;

- розширення об'ємів використання морської води для потреб народного господарства і побуту;

очищення стічних від;

зменшення забруднення природних вод;

екологічний моніторинг,

відмова від ядерних випробувань в океані; заборона захоронения радіоактивних відходів в океані;

міжнародне співробітництво у справі охорони Світового океану.

^ Екологічні проблеми літосфери.

Літосфера - зовнішня тверда оболонка Земля, що вміщує життєво важливі ресурси ґрунти, надра землі.

Ґрунти - це особливі природні утворення, що характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності

Функції ґрунтів: накопичення атмосферних осадів;

регулювання водного балансу;

утворення і забезпечення чистоти підземних вод; концентрація елементів живлення рослин:

трансформація або мобілізація живлення рослин; середовище життя.

За час розвитку людської цивілізації площі ґрунтів, придатних до землеробства, безперервно скорочуються. Останні десятиліття характеризуються масовою деградацією ґрунтів з втратою основної властивості - родючості

Причини втрати ґрунтів: розорювання - призводитъ до ерозії;

- ерозія грунтів - процес руйнування ґрунту, внаслідок винесенням вітром або водою, яка посилюється внаслідок господарської діяльності, підкислення ґрунтів - зниження їх рН, спричинене кислотними опадами та хімічним забрудненням . Є несприятливим для більшості сільськогосподарських культур;

зниження лісистості - сприяє вимиванню поживних речовин з ґрунту, втраті вологості, затопленню низин весною, посиленню ерозії, спустелюванню;

- перевипасання худоби - призводить до знищення трав'яного покриву, подальшої ерозій" та неможливості відновлення родючості ґрунту внаслідок втрати детриту;

зрошення - зумовлює вимивання солей і засолення ґрунту внаслідок швидкого випаровування води,

заболочування - втрата земель внаслідок нераціонального поливу, затоплення великих територій при будівництві ГЕС, інфільтрації вод з великих водосховищ;

- осушування боліт - призводить до змини гідрологічного режиму; спустелювання - зниження біологічної продуктивності природних екосистем. Буває азидне спустелювання в посушливих зонах з причин, знелісення, перевипасання, засолення, ерозії та арктичне спустелювання - в тундрі та лісотундрі у разі перевипасу, геологічної розвідки, знищення рослинності колесами техніки тощо;

• урбанізація - втрата земель внаслідок розростання міст;

- забруднення - впливає на фізичні і хімічні процеси в ґрунті.

Темпи деградації ґрунтів стали такими високими, що ґрунтознавці ставлять питання про підготовку "Червоної книги ґрунтів", до якої будуть занесені ґрунти, яким загрожує знищення.

В Україні за останні 30 років внаслідок промислово-індустріального розвитку та забруднення ґрунтів радіонуклідами після аварії на ЧАЕС частка ріллі на людину знизилась на 30%. Родючість ґрунтів в Україні - одна з найвищих у світі, і забруднювати їх - злочин перед людством.

Заходи по охороні ґрунтів:

боротьба з ерозією (науково обґрунтована агротехніка, захисні лісосмуги, регульований випас худоби тощо);

впровадження біологічного землеробства (сівозміни, чисті пари, біологічні засоби захисту рослин, органічні добрива);

науково обґрунтована меліорація;

• моніторинг земель;

- природоохоронне законодавство.

Надра - верхня частіша земної кори, в межах якої видобуваються корисні копалини.

Надра використовуються в кількох напрямках

для добування корисних копалин;

для зберігання рідких і газоподібних корисних копалин;

дій створення споруд заводів, сховищ;

для транспортних комунікацій;

для захоронения промислових відходів.

Корисні копалини відносяться до вичерпних та невідновних. При сучасних темпах видобування більшість родовищ вичерпається впродовж 50-100 років.

До шляхів вирішення сировинної проблеми належать:

  • ресурсозбереження:

  • перехід на безвідходні та маловідходні технології; використання альтернативних матеріалів;

  • використання вторинних ресурсів; комплексне використання мінеральних ресурсів;

  • максимальна розробка пластів;

  • використання новітніх технологій видобування та переробки;

  • розробка конкрецій, зосереджених на дні Світового океану (корисні копалини - вичерпні, невідновні, а конкреції - відновні).

В 1992 році Верховною Радою України затверджено закони про охорону природного середовища й ресурсів України, де передбачено заходи з охорони природи, зокрема надр, а також жорсткі покарання за шкоду, завдану природі. Згідно з діючим законодавством порушені землі підлягають рекультивації - відновленню їхніх цінних властивостей, що є обов'язком тих підприємств, які їх порушили.


^ Охорона та збереження біорізноманітності

Біота, або сукупність усіх живих організмів є найважливішою складовою біосфери. Для будь-якої природної системи і біосфери в цілому біологічне різноманіття є головною умовою її стійкості. З ним пов'язана можливість дублювання замши одних ланок іншими

Причини зменшення біорізноманітності та шляхи його збереження.

На конференції ООН з питань довкілля і розвитку у Ріо-де-Жанейро в 1992р. було прийнято Конвенцію про біорізноманітність, яка засвідчила, що біорізноманітність має три основні аспекти:

1. Генетичний - сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

2. Видовий - сукупність усіх видів, тобто загальний генофонд Землі;

3. Екосистемний - сукупність екосистем планети.

На конференції збереження біорізноманітності було віднесено до числа трьох найважливіших екологічних проблем сучасності: збереження біорізноманітності;

збереження лісів; - збереження клімату.


Причини зменшення різноманіття:

Надмірна екологічна експлуатація видів - коли з популяції! вилучається більше особин, ніж може утворитись в процесі розмноження: масовий відстріл, хижацький вилов та ін.

Руйнування місць проживання під впливом:

забруднення; збіднення ресурсів;

- прямого руйнування: підтоплення, осушення, вирубки лісів, випалювання, перевипасання.

3. Забруднення природного середовища:

хімічне (ядохімікати, міндобрива, миючі засоби тощо);

фізичне (шум, вібрації, фізичні поля тощо);

термічне; радіоактивне;

біологічне (шляхом вселення нових видів).

Спрощення природних систем: створення простих агроценозів на місці складних природних систем.

Осушення боліт, що призводить до втрати унікальних екосистем.

Знищення природної кормової бази.

Кислотні опади, що призводять до.

загибелі рослинності; ■ деградації грунтів;

деградації водних екосистем.


^ Основні заходи по збереженню біорізноманітності.

Планування і збалансоване використання земельних ресурсів.

Невиснажливе використання природних екосистем.

Збереження лісів планети.

Раціональне використання ресурсів морів.

Зниження рівня забруднення довкілля.

Моніторинг.

Червоні та Зелені книги.

Заповідна справа.

Біоконсервація.

Збереження генетичної інформації в кріобанках (глибоко заморожених статевих та соматичних клітин).

Правовий захист - створення державної та міжнародної правової бази захисту біорізноманітності.

^ Екологічна освіта населення.

Заповідна справа - це теорія і практика організації та збереження заповідних територій різних районів. На заповідних територіях охороняються як окремі носії біорізноманіття - популяції., види, екосистеми, так і середовище проживання в цілому. Серед заповідних територій найвищий ранг мають заповідники й національні парки, потім заказники й заповідно-мисливські господарства, а також под'ятникн природи.

Заповідник це виділені державою території й акваторії, в межах яких охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, геологічні утворення, угруповання рослин і тварин тощо. Заповідники знаходяться під охороною закону, на їхній території забороняються всі види господарської діяльності.

Заповідники, які являють собою найхарактернішу еталонну ділянку біосфери даної фізико-географічної зони, або біома, де діє режим абсолютного заповідання відносяться до біосферних (еталонних) заповідників. В Україні це: Асканія Нова, Чорноморський та Карпатський заповідники.

Система заходів, спрямованих на збереження генетичної і видової різноманітності шляхом збереження популяційних і видових генотипів окремих особин поза природними місцями проживання - в зоопарках, ботанічних садах, у колекціях культур, тощо - називається біоконсервацією.

Еколого-економічні розрахунки й моделі показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10-15% його площі зайнято заповідними територіями.

У 1948р. при ООН було створено Міжнародну Червону книгу, куди заносяться дані про всі види рослин і тварин, що опинилися на межі вимирання. В 1980р. випущено першу Червону книгу України.


Питання для самоконтролю знань.

1.У чому полягає екологічне значення атмосфери?

2.Як утворюються кислотні дощі та до яких наслідків вони призводять?

3.Що таке тепличний ефект та які причини його виникнення?

4.Які причини зменшення густини озонового шару Землі та до яких наслідків може призвести цей процес?

5.Які заходи слід запровадити, щоб поліпшити стан повітряного середовища?

6.У чому полягає екологічне значення гідросфери?

7.Які основні причини дефіциту прісної води на Землі?

8.У чому полягають наслідки забруднення гідросфери?

9.Які екологічні функції Світового океану?

10.Вказати головні шляхи розв'язання екологічних проблем гідросфери?

11.Що такс ґрунт?

12.Які екологічні функції ґрунтів?

13.У чому полягають основні причини деградації ґрунтів?

14.Які заходи можуть зменшити швидкість деградації ґрунтів?

15.У чому полягають шляхи вирішення сировинної проблеми сучасності?

16.Що є основною умовою стійкості природних екосистем?

17.Які аспекти біорізноманітності вам відомі?

18.Які заходи слід запровадити дня збереження біорізноманітності в біосфері?

19.Що таке біоконсервація?

20.Якої шкоди може завдати вирубування лісу на берегах річки або озера?

21.Щорічно змивається дощами, здувається вітром 26 млрд.т родючого шару ґрунту, площа пустель щорічно збільшується на 6 млн. га.

22. Які заходи можна запропонувати для захисту родючого ґрунту?

23."Навряд чи знайдуться інші тварини, що відіграли таку велику роль в історії Світу, як дощові черви", • такий висновок зробив Ч. Дарвін. Чому?


Література.

ЛІ стор. 121-157.

Л2 стор. 60-96,109-131.


ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ГАЛУЗЯХ ЕНЕРГЕТИКИ, ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ, КОСМОСУ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ. ПРОБЛЕМИ УРБОЕКОЛОГІЇ.


Енергетика.

Розвиток людської цивілізації базується на енергетиці. Джерела енергії, які використовує людство, поділяються на:

відновлювані - енергія Сонця, вітру, морських припливів, внутрішнього тепла Землі, гідроенергія річок;

не відновлювані - викопне мінеральне паливо та ядерна енергія.

Перші не порушують теплового балансу Земля, оскільки під час її використання відбувається лише перетворення одних видів енергії в інші. Зате використання других спричинює додаткове нагрівання атмосфери і гідросфери, що може призвести до змін клімату на Землі.

В наш час основна кількість енергії виробляється за рахунок нс відновлювальних джерел енергії:

70% - за рахунок сталювання вугілля, нафти й газу;

7% - за рахунок роботи атомних електростанцій.

Проблемами традиційної енергетики є: забруднення довкілля - хімічне, теплове, радіоактивне; обмежені запаси паливної сировини, що швидко виснажуються.


Теплоенергетика.

Теплове електростанції негативно впливають на довкілля: забруднюють газовими й пиловими викидами повітряне середовище, поверхневі та підземні води, поверхню земель;

- відчужують величезні площі земель відвалами шлаків і кар'єрами.


Зменшення шкоди довкіллю можна досягти:

  • шляхом очищення вугілля від сполук сульфуру;

  • використання ефективних поглиначів даму;

  • рекультивації ‘ земель;

  • відмовою від кар'єрного видобування корисних копалин;

  • введенням економічних санкцій за порушення земель;

  • утилізації шлаку і пустих порід; шляхом створення будівельних матеріалів, засипання ярів, кар'єри? тощо;


^ Атомна енергетика.

За даними міжнародного агентства з атомної енергії (МАРАТЕ) у 26 країнах експлуатується 416 ядерних енергоблоки, які виробляють близько 16% усієї електроенергії. В Україні працює 5 АЕС (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Чорнобильська, Хмельницька), які виробляють 46,9% електроенергії. Паливний енергетичний цикл АЕС передбачає:

  • видобування уранової руди;

  • вилучення з руди урану;

• переробку сировини на ядерне паливо (збагачення урану);

  • використання палива в ядерних реакторах;

  • хімічну регенерацію відпрацьованого палива; обробку й поховання відпрацьованих відходів.

Усі ці операції супроводжуються небезпечним радіоактивним забрудненням природного середовища. Через 25-30 років усе обладнання, апаратура, приміщення , транспортні засоби АЕС стають настільки радіоактивними, що їх необхідно демонтувати й поховати на сотні років.

Особливо небезпечні аварії на АЕС, що було доведено Чорнобильською катастрофою.


Гідроенергетика.

У наш час ГЕС виробляють біля 20% електроенергії у світі. Вони зовсім не забруднюють атмосферу та працюють на відновних джерелах енергії. Разом з тим ГЕС, особливо на рівнинних ріках, завдають шкоди довкіллю:

затоплюються великі площі земель;

поблизу водосховищ піднімається рівень ґрунтових вод, заболочується територія; спостерігається ерозія берегової лінії; планктон і риба потерпають від гребель; - у водосховищах спостерігаються явища евтрофікацій, вода "цвіте", що спричинює загибель риби та інших гідро біонтів.

Шляхи вирішення енергетичних проблем сучасності:

  • енергозбереження - впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії, економія електроенергії, використання економічних двигунів внутрішнього згоряння; використання альтернативних джерел енергії: енергії вітру. Сонця, морів та океанів, внутрішнього тепла Землі;

  • використання біоенергетичних технологій - переробки органічних відходів за допомогою метанобакгерій в біогаз (суміш метану, вуглекислого газу з домішками азоту,водню, кисню, сульфургідрогену);

  • переробки органічних речовин, що продукуються рослинами;

  • з відходів цукрової тростини отримують технічний спирт, з мікроскопічних водоростей - "зелену нафту", з рослини ріпак - ріпакову олію, яку використовують як дизельне паливо;

  • розробка та впровадження технологій використання водневої енергетики (водень має високу теплотворну здатність та є екологічно чистим паливом, оскільки в результаті його згоряння утворюється лише водяна пара)



Транспорт.

Наш час характеризується небаченими масштабами транспортних перевезень - як вантажних так і пасажирських. Транспорт поділяють на автомобільний, залізничний, повітряний, водний, трубопровідний. Розширення транспортних мереж негативно впливає на довкілля, спричиняючи: забруднення повітряного середовища (автомобільний та повітряний транспорт);

відчуження великих площ землі (під дороги та залізничні коли): забруднення водного середовища (водний транспорт);

- негативний вплив на озоновий шар атмосфери (висотні польоти, запуски ракет);

забруднення земель, виникнення пожеж, знищення водних екосистем внаслідок аварій на трубопроводах; загибель тварин.

Шляхи вирішення екологічних проблем транспорту:

  • використання альтернативного палива; створення альтернативних транспортних засобів;

  • вдосконалення двигунів внутрішнього згоряння; використання нових технологій для підвищення надійності транспортних засобів.


Промисловість.

Будь-яке промислове виробництво включає три етапи:

  • виявлення та освоєння природних ресурсів;

  • розгортання виробництва;

  • накопичення відходів та їх видалення.

Серед промислових підприємств найбільше забруднюють довкілля гірничо-металургійні. Найбільшої шкоди вони завдають повітряному середовищу, спричинюючи утворення кислотних дощів, та земельним ресурсам. через утворення кар'єрів, відвалів - сміттєнагромаджувачів.

Дуже забруднюють атмосферу також нафтохімічні комбінати, а хімічні та целюлозно-паперові отруюють і повітря і воду.

Сучасні засоби очищення й знезараження забруднених повітря й води дуже дорогі і не дають стопроцентного результату. В більшості західних країн є така практика: забруднені повітря і вода очищують до певного ступеня (економічно прийнятого), а потім змішують з чистим повітрям або водою так, щоб вміст забруднень не перевищував ГДК і гака суміш викидається в атмосферу чи водойми.

Як альтернативу, здатну пом'якшити шкідливі наслідки суперіндустріалізації можна розглядати:

  • перехід до безвідходних виробництв, що ґрунтуються на замкнених циклах споживання води й повітря;

  • вирішення проблеми утилізації відходів.

Через активний розвиток виробництва та відсутність ефективних технологій переробки відходів наприкінці XX ст. на планеті нагромадилась така їх кількість, що це стало загрожувати здоров'ю людей і довкіллю.

Шляхи подолання проблеми відходів:

• іммобілізація на основі закріплення, фіксації або хімічного зв'язування;

  • знешкодження фізичними, хімічними чи біологічними методами обробки;

  • зменшення відходів шляхом раціонального та комплексного використання сировини, утилізації відходів, повторного

використання, впровадження маловідходних технологій, створення екологічно чистих саморуйнівних пластмас;

  • боротьба з міжнародною торгівлею відходами, що останнім часом набула загрозливих масштабів


^ Сільське господарство.

Сільське господарство забезпечує людство продуктами харчування, а багато галузей промисловості - сировиною.

Гонитва за максимальними врожаями, порушення правил агротехніки, застосування важких сільськогосподарських машин, непродумана меліорація, перевите худоби призводять до втрати основного багатства людської цивілізації - родючих ґрунтів.

Велика небезпека для людства криється у збідненні генетичного фонду рослин і тварин. Цьому процесові сприяє те, що величезні площі земель займають генетично одноманітні рослини -монокультури. Але будь-які несприятливі зміни в довкіллі можуть завдати величезної шкоди монокультурі, а так й знищити її на величезних площах, що може призвести до голоду.

Дуже серйозною проблемою є перехімізація сільського господарства: використовуються мінеральні добрива, пестициди, антибіотики, гормони, стимулятори росту тощо. Все це потрапляє до організму людини, накопичується, визиває хвороби, мутації. Комахи ж та інші шкідники швидко адаптуються, тому концентрацію отрути збільшують або застосовують ще отрутніші засоби.

Серед шляхів подолання екологічних проблем сільського господарства - розвиток альтернативного сільського господарства, яке передбачає:

  • відмову від синтетичних мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту, харчових добавок;

  • дотримання сівозмін; впровадження чистих парів;

  • застосування натуральних добрив: бобових культур, гною, компостів, сидератів, кісткової муки тощо; захист рослин біологічними методами.


^ Військова діяльність.

Військова промисловість та військова діяльність є потужним джерелом забруднення та деградації ‘ природного середовища.

Військова промисловість є однією з найбільш екологічно шкідливих:

для потреб військової промисловості ведуться видобувні розробки та виплавляються у величезній кількості метали: алюміній, нікель, залізо, платина та ін.;

  • проводиться видобуток і переробка радіоактивних речовин;

  • утворюється багато токсичних відходів;

  • безперервно іде знищення застарілого військового обладнання;

  • під військові об'єкти вилучаються великі площі земель;

  • забруднюється навколишнє середовище токсичними хімічними сполуками, радіонуклідами.

Військові конфлікт, навіть локального характеру, приносять величезні людські втрати, біль і страждання тисячам сімей та супроводжуються глибоким руйнуванням біосферних структур.

Найбільшу небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Численні випробування ядерної зброї завдали великої шкоди довкіллю. Ядерний конфлікт означає глобальну катастрофу, загибель біосфери.

Не менш небезпечна хімічна та біологічна зброя. Сила її дії величезна: одного грама ботулотоксина достатньо для смертельного ураження 8 млн. людей. Окремі віруси та бактерії ще небезпечніше.

Все більшу загрозу становить прагнення ряду країн використати у воєнних цілях космічний простір. Це не тільки підвищує загрозу війни і означає новий виток гонки озброєння, а й веде до забруднення поверхні планети, руйнування озонового екрану.


^ Екологічні проблеми космосу.

За роки освоєння космічного простору на космічні орбіти було виведено тисячі космічних апаратів.

Після використання ресурсу їх не повертають на Землю, тому що це економічно недоцільно. В кращому разі їх спалюють у верхніх шарах атмосфери. Це призвело до того, що в космічному просторі накопичилося багато космічного сміття, яке не тільки забруднює космічний простір, а й створює загрозу для подальших запусків нових космічних апаратів.

Під час запусків ракет в навколишнє середовище викидаються відпрацьовані гази, що забруднюють верхні шари атмосфери, які дуже чутливі до будь-яких не властивих їй домішок. Наслідки впливу таких забруднень на біосферу можуть бути непередбачуваними.

З метою зменшення забруднень космосу міжнародне співтовариство (Токіо, 1999р.) обговорювало проблему зменшення забруднень ближнього космосу і прийняло низку рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Одним з шляхів вирішення проблеми є переведення уламків зі своєї орбіти в магнітне поле Землі, де апарати та уламки згоряють у щільному шарі атмосфери


^ Урбоекологічні проблеми.

До найхарактерніших для розвитку людської цивілізації належить урбанізація - зростання населення міст та зменшення чисельності сільського населення.

У великих містах - мегаполісах - суперечність між людиною та природою сягає найвищого рівня.

^ Неконтрольоване зростання населення міст призводить до:

  • величезних обсягів забруднення довкілля, повітряного середовища, води, ґрунтів;

  • гігантських масштабів утворення твердих відходів;

  • зростання рівня фізичних забруднень, що проявляється в зміні температурного, електричного, магнітного та іонізаційного полів, вібрацій;

  • зростання зашумленості тощо; погіршення санітарно-гігієнічних умов;

  • зростання кількості психоневрологічних розладів, депресій тощо;

  • зростання рівня захворювань;

  • антисоціальної та кримінальної поведінки, хуліганства, алкоголізму, наркомата.

Шляхи вирішення проблем великих міст:

  • поступова стабілізація зростання населення міст, еколого-економічне

обґрунтування розміщення міст на території держав;

  • вдосконалення господарських систем;

  • зменшення обсягів відходів внаслідок впровадження безвідходних технологій, утилізації відходів, режиму економії;

  • застосування альтернативних видів транспорту та палива;

  • збільшення площ зелених зон;

  • створення мозаїчних ландшафтів, де чергуються техногенні та природні ділянки, які с найбільш стійкими до антропогенного навантаження;

  • загальна екологічна освіта населення.


^ Наукова діяльність.

Сподівання наших предків, що наука стане для людства панацеєю від усіх бід, не справдилися.

Найбільша кількість коштів, виділених на розвиток науки, поглинається військово-промисловим комплексом Найкращі вчені, найсучасніше наукове обладнання працюють над винайденням нових і вдосконаленням існуючих видів озброєнь, тобто над прискоренням світової екологічної катастрофи.

Велике обмеження для істинного вченого полягає в тому, що наукові відкриття, крім того ефекту, на який він розраховував, можуть мати і інші, несподівані наслідки. Прикладом можуть бути розробки методів генної інженери, які надають генетикам фантастичні можливості перебудови геномів існуючих рослин, тварин, мікроорганізмів. Ці дослідження містять потенційну небезпеку для людства та природи. Нові розробки в природничих науках пов'язані з використанням дедалі більших обсягів речовини, енергії, що збільшує ризик аварій, несподіваних побічних ефектів.

Будь-яка наукова діяльність ґрунтується на природній, генетично зумовленій людській цікавості, прагненні зрозуміти суть явищ, докопатися до істини. Та мають бути межі задоволення людської цікавості. Це, перш за все, обмеження морально-етичного плану.

Мораль вчених має бути високою та бездоганною, такою, коли людина усвідомлює свою причетність до долі людства.


^ Екологія і культура.

Стан довкілля того чи іншого краю завжди залежав від способу життя та культури корінного народу. Сьогодні зв'язки людей із природним середовищем порушені, втрачена традиція природокористування, а це згубно впливає як на природу так і на духовний розвиток людини, що призводить до спаду культури. Невід'ємною частішою загальної культури людства є екологічна культура, яка несе в собі бережливе, відповідальне відношення до природи, неможливість споживацького насильницького відношення до неї.

Дедалі більшого значення для людства набуває екологічна етика, як особливий елемент екологічної культури, як кодекс законів співіснування людини і природи Тільки за умови засвоєння людством норм екологічної культури і екологічної етики розв'язання гострих екологічних проблем сучасності стане реальним.

Необхідним підгрунтям екологічної культури є екологічна освіта. Збереження цивілізації у великій мірі залежить від наших знань про природ)' та розумних дій, що на них базуються. Тільки екологічно освічена людина може мати екологічний стиль мислення та відповідальне ставлення до природи на основі яких і формується екологічна культура.


^ Питання для самоконтролю знань.

1.Які джерела енергії відносяться до відновних та чи порушують вони тепловий баланс Землі?

2.Які джерела енергії використовує людська цивілізація та до яких глобальних наслідків це може призвести?

3.Який вплив на довкілля чинять ТЕС, АЕС?

4.Як впливають гідроелектростанції на екосистеми рівнинних рік?

5.У чому полягають шляхи вирішення енергетичних проблем сучасності?

6.Дайте оцінку впливу на довкілля таких видів транспорту: тролейбус, автобус, реактивний літак, тепловоз, електровоз, велосипед, електромобіль, моторний човен, пневматичний підземний транспорт? Яким видам транспорту, на вашу думку, належить майбутнє?

7.Які основні шляхи вирішення екологічних проблем транспорту?

8.Як впливає на стан навколишнього середовища сучасна суперіндустріалізація держав?

9.Які шляхи пом'якшення шкідливій наслідків суперіндустріалізацй на природне середовище?

10.Які екологічні проблеми сучасного сільського господарства?

11.На будь-якій тваринницькій фермі утворюються тонни відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Як можна зробити тваринницькі ферми екологічно безпечними?

12.У чому полягає суть альтернативного сільського господарства?

13.Чому військова діяльність людства є потужним джерелом забруднення та деградації природного середовища?

14.Як впливають на стан атмосфери запуски ракет?

15.Що таке урбанізація?

16.Які екологічні проблеми можуть постати перед великим містом, розташованим у гірській впадині?

17.Як впливають мегаполіси на стан довкілля?

18.У чому полягають шляхи пом'якшення проблем великих міст?

19.Чому наука повинна бути моральною?

20.Чому екологічна культура має дуже велике значення для подолання екологічної кризи сучасності?

21.Що таке екологічна етика?

Література.

1. ЛІ стор. 172-209, 229-233




залишити коментар
Сторінка3/6
Дата конвертації23.01.2012
Розмір1,44 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх