«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.], 2011. – 76 с. Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), С. Чачко, Т. Якушко Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич © дз icon

«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.], 2011. – 76 с. Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), С. Чачко, Т. Якушко Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич © дз


Схожі
«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.], 2009. – 89 с. Редакційна колегія: Г...
«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.] 2009. – 79 с. Редакційна колегія: Г...
«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.], 2010. – 85 с. Редакційна колегія: Г...
Інформ вісн. Вип. 4 (40) 2011 / [редкол. Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), С...
Інформ вісн. Вип. 4 (28) 2008 / [редкол.: Г. Саприкін (голов ред.), Т. Сопова (відп ред.), С...
Книга та читання як чинники професійної підготовки молодого спеціаліста...
Дз «державна бібліотека україни для юнацтва»...
Путівник з економічної літератури для молоді...
Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»...
Фізика формує картину світу...
«державна бібліотека україни для юнацтва» Творець української державності...
Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4








Інформаційний вісник


3 (39) 2011


Київ 2011

ББК 78.34(4Укр)

Б 59


Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 3 (39) 2011 / [редкол. : Г. Саприкін (голов. ред.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2011. – 76 с.


Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко


Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич


© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2011


З М І С Т

Шановні працівники бібліотек! 5


О.Чванова,

І. Морозюк

Ювілеї

Найкраща…з найкращих


6




Призначена директором

9


^ Л. Сподін,

А. Сподін


Г. Саприкін

Інформаційне суспільство

Підвищення ролі бібліотек у системі безперервної освіти в Україні. Перший аспект: виклики інформаційного суспільства


Зарубіжний досвід

Китай: бібліотеки, культура, мандри


Досвід роботи


11


14

^ С. Кравченко

Пріоритети діяльності сучасної книгозбірні

22













Інформаційні ресурси бібліотек




^ Ю.Ворона, Т. Сопова

Методична інформація на сайтах бібліотек для юнацтва та молоді


Патріотичне виховання

30



^ Т. Забірко

Пам’ять у пам’ятниках


49




Вісті з регіонів




Н. Гуцул

Модель сучасного бібліотекаря-методиста

53

^ Г. Лобода

Бібліотека – територія молоді

55

І. Тарадименко

С. Когут

Освіта в твоїх руках

З думкою про молодого читача


Бібліотечні ноу-хау

Державна бібліотека Китаю

Найдавніша діюча бібліотека

59

62


64

65



Обговорюємо проект

Типове положення про відділ 68

читання юнацтва та молоді

Творчість бібліотекарів

З. Тарантюк Книжковий храм 72

О. Рудоман Бібліотека для юнацтва 73





^ ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ БІБЛІОТЕК!

ДОРОГІ КОЛЕГИ!

У цей день нашого професійного свята українське суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням.

ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний обмін і доступ до інформації, об’єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних.

Сердечно вітаю вас із професійним святом – Днем бібліотек! Бажаємо нових творчих досягнень, наснаги, невичерпної енергії міцного здоров’я і особистого щастя вам і вашим родинам!

Шануймося, бо ми того варті!


З повагою, редколегія

інформаційного вісника «Бібліосвіт»


^ Ювілеї

Найкраща… з найкращих!


О. Чванова, І. Морозюк, заступники директора

Луганської ОБЮ, від імені колективу


Енергійною, життєрадісною та сповненою творчих задумів зустрічає свій ювілей Світлана Олексіївна Аладжальян – директор Луганської обласної бібліотеки для юнацтва. Справжній професіонал, подвижник бібліотечної справи, мудрий наставник і просто хороша людина. Саме так можна охарактеризувати той життєвий багаж з яким Світлана Олексіївна зустрічає своє свято.

Бібліотека ввійшла в її життя ще з юності, і вже понад 40 років це для неї не просто місце роботи, а розрада для душі, сенс життя. У 1964 р., зовсім молодою дівчиною, прийшла працювати Світлана Олексіївна гардеробницею до обласної наукової бібліотеки ім. М. Горького. Через рік її було переведено на посаду бібліотекаря. А після закінчення Ленінградського державного інституту культури (1965 – 1971рр.) їй було довірено керування найскладнішим відділом бібліотеки – відділом абонементу.

Володіючи широким обсягом професійних знань, будучи ерудованою, здатною до аналізу та прогнозування, Світлана Олексіївна на початку 80-х рр. захопилася перспективною ідеєю створення мережі юнацьких бібліотек в Україні. Завдяки її наполегливості, цілеспрямованості в Луганську у 1980 р. була створена обласна бібліотека для юнацтва, директором якої вона є і нині. Всю свою ініціативу, творчу енергію С. О. Аладжальян спрямувала на створенні у місті теплого, гостинного дому для молоді, до якого можна прийти з радощами та горем, поспілкуватися з однолітками, почитати цікаву книгу, отримати необхідну для навчання інформацію, цікаво та змістовно провести дозвілля. Але нинішній час висуває нові вимоги до діяльності молодіжних бібліотек, і керівнику слід своєчасно проаналізувати, спрогнозувати нові напрямки роботи, розробити стратегію розвитку свого закладу. Так працювати може лише ініціативний, творчий та прогресивний керівник. Саме такі якості притаманні С. Аладжальян.

За її ініціативою у 1997 р. було розроблено експериментальну інноваційну модель сучасного молодіжного закладу «Обласна молодіжна бібліотека – центр інформації і розвитку». Завдяки реалізації цього проекту молодь нашого міста має сучасний інформаційний та дозвіллєвий центр. Тут створено локальну автоматизовану інформаційну мережу, яка об’єднує понад 50 комп’ютерів, причому надається можливість безкоштовного доступу до ресурсів Інтернет, робітниками бібліотеки розроблені і впроваджуються авторські програми з інноваційних форм і методів роботи, здійснюється проектна діяльність.

Завдяки наполегливості директора та фінансовій підтримці обласної влади, бібліотека сьогодні має якісний книжковий фонд та широкий репертуар періодичних видань молодіжної тематики.

І за всіма цими якісними змінами стоїть «головний мотор» – господарка обласної юнацької бібліотеки Світлана Олексіївна Аладжальян. Світлана Олексіївна – керівник нової формації, який постійно відстежує найновітніші віяння у бібліотечній справі, всебічно обізнана з досягненнями та проблемами молодіжних бібліотек України, добре знає технологію та основні процеси роботи бібліотек усіх рівнів.

Ділові якості С. О. Аладжальян як сучасного менеджера роблять можливим вчасний поточний та капітальний ремонт, закупівлю нових меблів, комп’ютеризацію бібліотечних процесів, створення привабливого внутрішнього та зовнішнього дизайну, налагодження партнерських взаємовідносин з організаціями партнерами бібліотеки.

Багаторічний плідний труд директора Луганської обласної юнацької бібліотеки оцінено високим званням «Заслужений працівник культури» (1999 р.), відзнаками та грамотами Луганської обласної ради та Луганської обласної державної адміністрації.

Людина талановита, як правило, талановита в усьому. Понад двадцять років Світлана Олексіївна одночасно з професійною займалася громадською діяльністю. Вона обиралася депутатом Ленінської районної ради у м. Луганську протягом чотирьох скликань, багато років була заступником голови районної ради жінок, неодноразово запрошувалася до участі у Всеукраїнських, міжнародних конференціях, семінарах, форумах, приймала участь у 1-му Всеукраїнському конгресі жінок.

В особистому житті Світлана Олексіївна щаслива людина. Чарівна жінка, дбайлива дружина, уважна та чуйна мати двох доньок, любляча та всерозуміюча бабуся улюбленої онучки.

Свій ювілей Світлана Олексіївна зустрічає у розквіті творчих сил, сповнена нових творчих задумів та оригінальних ідей.

Удачі Вам на особистому та професійному шляху, шановна Світлано Олексіївно!


Редакційна колегія інформаційного вісника «Бібліосвіт» приєднується до вітань на адресу шановної Світлани Олексіївни Аладжальян!


Ювілеї

Призначена директором…


31 серпня 2011 р. виповнюється 55 років директору Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва Петренко Тетяні Володимирівні.

У 1980 р. у приміщення Запорізької обласної бібліотеки зайшла симпатична, усмішлива дівчина, яка вірила, що кращої роботи, ніж у бібліотеці, – немає.

За її спиною були чарівне дитинство в с. Березове на Дніпропетровщині, Дніпропетровське училище культури, Харківський державний інститут культури, а попереду – ціле життя в новому місті й цікава робота. Тоді вона ще не знала, що ця бібліотека і це місто стануть її долею, любов’ю, життям.

Перший запис у її трудовій книжці: «1.08.1980 г. Зачислена на должность старшего библиотекаря». Досвід бібліотечної роботи Тетяна накопичувала на посадах бібліотекаря, методиста, завідувача бібліографічного та методичного відділів. У ці роки розкриваються її фахові здібності, вона стає висококваліфікованим спеціалістом. Головний запис – «Назначена директором Запорожской областной библиотеки для юношества».

З 1988 р. Тетяна Володимирівна керує нашим колективом. Завдяки такту, душевній щедрості, мудрості їй удалося створити й згуртувати дружній, творчий колектив, який зумів вистояти у важкі 90-ті, коли книги не надходили, зарплати були дуже маленькі, у бібліотеці – холодно, темно. Тетяна Володимирівна з колективом вірила, що бібліотека потрібна людям, а тому будуть і ремонт, і книги, і зарплати. Минули роки, люди, як і раніше, йдуть до нашої бібліотеки і приводять уже своїх дітей.

Тетяна Володимирівна творчо використовує свої знання для вдосконалення й покращення бібліотечного обслуговування юнацтва в місті та області. Як результат такого керівництва – ста-більне виконання основних планових показників бібліотеки, ефективне здійснення методичної допомоги, висока якість проведення масових заходів, авторитет закладу серед колег та читачів.

Колектив під її керівництвом робить усе можливе для забезпечення сучасного рівня обслуговування. Бібліотека стала центром спілкування молоді, людей різних за фахом і віком.

За безпосередньої участі Т. В. Петренко в області останнім часом проведено ряд обласних соціологічних досліджень: «Я читаю сучасну книгу українською мовою», «Читання. Погляд молодих». Бібліотека також брала участь у Всеукраїнських конкурсах «Легенди рідного краю», «Я – патріот».

Незважаючи на всі труднощі, Тетяна Володимирівна докладає величезних зусиль для поповнення фондів новими документами, розширення репертуару надходжень. Щорічно до фондів бібліотеки надходить понад 6 тис. прим. друкованих творів.

Особливу увагу наш директор приділяє проблемам комп’ютеризації бібліотечно-бібліографічних та інформаційних процесів, що дуже актуально нині, у період повсюдної інформатизації.

Такі риси характеру, як життєлюбність, пунктуальність, чуйність, викликають до Тетяни Володимирівни повагу колективу і керівників. Вона дбає про кожного, не забуває привітати колег зі святом, днем народження, іншими приємними подіями у житті.

31 рік працює Тетяна Володимирівна в бібліотеці, не зраджуючи обраної професії . ЇЇ праця неодноразово була відзначена почесними грамотами Міністерства культури і туризму, Запорізької обласної держадміністрації, управління культури і туризму облдержадміністрації.

Тетяна Володимирівна і зараз сповнена бажання служити обраній справі.

Плани, ідеї, які вона виношує, спонукають колектив працювати жвавіше, наполегливіше.

З ювілеєм Вас, шановна Тетяно Володимирівно!


Редакційна колегія інформаційного вісника «Бібліосвіт» приєднується до вітань на адресу шановної Тетяни Володимирівни Петренко!

Інформаційне суспільство


Підвищення ролі бібліотек у системі

безперервної освіти в Україні.

Перший аспект: виклики інформаційного суспільства


^ Л. Cподін, канд. пед. наук, доцент кафедри

філософії НУБіП України

А. Cподін, директор Центру освітніх ІНТЕН-технологій


Сьогодні поняття «інформаційне суспільство» використо-вується як назва концепції нового соціального порядку, що фактично замінила наприкінці XX ст. термін «постіндустріальне суспільство». Різні варіанти цієї концепції представлені у роботах З. Бжезинського, Й. Масуда, Д. Белла, Ф. Фукуями, Е. Тоффлера та інших мислителів, які звертали увагу на те, що утвердження глобального інформаційно організованого суспільства є однією з провідних тенденцій розвитку сучасного суспільства

Фундаментальними характеристиками «інформаційного суспільства» вважають: підвищення ролі знання та інформації, а отже, й інтелектуальної власності; розвиток високих технологій, становлення науки як безпосередньої продуктивної сили; відкриття національних кордонів і посилення впливу наднаціональних організацій; збільшення частки населення, зайнятої в інформаційному та сервісному секторах економіки, вільний доступ усіх верств населення до інформації.

У найзагальнішому вигляді інформаційне суспільство можна уявити як суспільство, в якому більшість працюючих зайняті виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, особливо її вищої форми – знань. У такому суспільстві інформація визнається головним ресурсом, а нові інформаційно-телеко-мунікаційні технології – провідними.

Для сприйняття і розуміння інновацій, як головної ознаки інформаційного суспільства, необхідний постійний розвиток здібностей, безперервна освіта, широкомасштабне мислення.

Проте, експоненціальне зростання кількості інформації різної глибини та змісту, яке тягне за собою перенавантаження нею мереж, ускладнює відбір і обробку значущого матеріалу. Особливо турбує той факт, що набуте людиною нове знання дедалі частіше носить фрагментарний, структурно неорганізований характер. Звідси – випадковість відбору елементів реальної дійсності, які включаються в суб’єктивну модель інформаційного простору, відсутність цілісності та системності і, нарешті, – світоглядна нестійкість індивіда. Більше того, існує проблема наукової цінності тієї інформації, яку можна відносно легко отримати в користування.

Ще одним із сучасних пріоритетів, обумовленим переходом до інформаційного суспільства є розвиток системи безперервної освіти. Йдеться про трансформацію формули «освіта на все життя» у формулу «освіта крізь усе життя» або «навчання протягом життя». Безперервну освіту правомірно розглядати сьогодні як унікальний механізм виживання людини і суспільства в інформаційному світі, світі новітніх високих технологій і пов’язаних з ними ризиків. Розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя визначено як провідний напрям державної освітньої політики в Національній доктрині розвитку освіти.

Безперервна освіта передбачає, що людина вчиться постійно, набуваючи протягом життя нові знання разом з умінням реагувати на зміни в суспільстві та світі в цілому. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділяти процесові самостійної діяльності та пізнання світу. Самоосвіта розглядається як одна з форм самоорганізації особистості, а самоосвітня діяльність – як визначальний інструмент її розвитку на різних етапах життя. Самоосвіта, як творча складова діяльності людини, поступово займатиме провідну позицію серед інших видів діяльності.

Враховуючи високий динамізм, нелінійність, стохастичність розвитку сучасного світу, людина повинна більшою мірою орієнтувати свою розумову діяльність на вирішення стратегічних завдань. Для цього потрібно прораховувати різні альтернативні варіанти подій, аналізувати, вибирати пріоритети. Така діяльність потребує вміння швидко знаходити необхідну інформацію і творчо обробляти великі її обсяги. При цьому особливого значення набуває компетенція якісного швидкочитання, починаючи із шкільного віку та впродовж всього життя людини.

Зазначені вище моменти взаємодії людини з інформацією породжують необхідність створення освітнього інформаційного простору, а також цілеспрямованого формування інформаційної культури індивіда. Тут вкрай необхідною стає допомога бібліотечного працівника як координатора, що організовує процес взаємодії читача та інформації, особливо в період юнацтва, на ключовому етапі розвитку та становлення особистості.

Не сумніваємося, що корисним помічником бібліотекаря в організації такої взаємодії буде базовий тренінговий курс «Швидкочитання для Швидкомислення» (www.скорочтение.com). Він розрахований на 30 годин (5 тижнів) розвитку навичок вертикального читання для дітей від 9 років та дорослих (часто членів родини, друзів, колег) і в результаті динамічного ігрового навчання не лише формує інструментнальні знання для ефективної роботи з інформацією, прискорюючи сам процес читання з паперових та електронних носіїв у десятки та сотні разів, а й розкриває внутрішній інтелектуальний потенціал людини, прищеплюючи їй палку любов до читання й спонукаючи до постійної самоосвіти. Оскільки суспільству потрібен фахівець, здатний активно саморозвиватися, а читання є одним із найважливіших інструментів самоосвітньої технології, то значно підвищується роль бібліотек у процесі формуванння професійної та інформаційної складової особистості.

У наступній статті ми розглянемо другий аспект діяльності бібліотек у контексті системи безперервної освіти України – дистанційну освіту.


Зарубіжний досвід


Китай: бібліотеки, культура, мандри


Г. Саприкін, директор ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», канд. пед. наук, доцент


Уже два роки поспіль українські бібліотекарі відвідують Китайську народну республіку, і ця стаття відображає наше бачення Піднебесної її культури та розвитку бібліотечної справи у цій державі.

За останнє десятиріччя Китай став уособленням економічного прориву, отож було дуже цікаво, як реформи в економіці віддзеркалилися у повсякденній діяльності бібліотек. Під час візиту ми ознайомилися з роботою Національної бібліотеки в Пекіні, бібліотеки Університету науки та технології, Центральної бібліотеки провінції Шеньсі у Сіані та Міської бібліотеки Шанхая, об’єднаної з Інститутом науково-технічної інформації.

Ще однією причиною відвідування Китаю було бажання побачити самобутню культуру Піднебесної. Для уяви про китайську культуру, яка існує 4000 років, нам здається доречним скористатися цитатою з твору американських вчених Г. де Блія (H. J. de Blij) та П. Муллера (Peter O. Muller): «Коли ми складаємо хронологію піднесення цивілізацій, то, звичайно, звертаємо увагу на історичну географію Південно-Західної Азії, Середземномор’я і Західної Європи. Стародавні Греція та Рим були тиглями культури; середземні та атлантичні морські шляхи стали каналами її дифузії. Китай лежить осторонь, тому нам здається, що він слабо пов’язаний із цим західним світом досягнень і прогресу. Коли італійський шукач пригод Марко Поло відвідав Китай у ХІІІ ст. і описав дива, які там побачив, його праця мало вплинула на європейців. Європа, мовляв, була і залишається центром цивілізації.

Природно, що китайці думають інакше. Події на західному краї величезного Євразійського материка вважалися недоречними для їхньої найрозвинутішої і найдосконалішої на Землі культури. Ходили чутки, що римські імператори могутні, а Рим – величне місто, але ніщо не могло зрівнятися зі всемогутністю правителів Китаю. Китайське місто Сіань, безперечно, набагато випереджало Рим за вишуканістю. Китайська цивілізація існувала задовго до того, як постали стародавні Греція та Рим, а також залишилися на своєму місці після їхнього розпаду. Китай, як стверджують самі китайці, вічний» [1].

Декілька прикладів унікальності історії Китаю. Відразу згадується Велика китайська стіна, будівництво якої почалося у ІІІ сторіччі до н. е., під час правління імператора Цинь Ши-хуанді (династія Цинь). Всезнаюча Вікіпедія відзначає, що у будівництві стіни брала участь п’ята частина тодішнього населення країни, тобто близько мільйона осіб. Загальна довжина муру складає 8 тис. 851 км і 800 м. Іноді стіна проходить на висоті 1800 м над рівнем моря. Ми відвідали її дільницю Бадалін, яка міститься у безпосередній близькості від Пекіну.

Гірше у нас проінформовані про Великий канал Китаю. Він складається з кількох споруджених у різний час дільниць. Південну прокладено у VII ст., північну – у ХІІІ ст. Ця гідротехнічна споруда не має собі аналогів у світовій цивілізації. Її унікальність полягає у тому, що за допомогою штучно проритого русла (32 кілометри довжиною) були сполучені дві річки, що текли у протилежних напрямах. Як наслідок, давньокитайськими інженерами було створено гігантську водяну артерію, що функціонує дотепер і якою може здійснюватися судноплавство внутрішніми водяними шляхами спільною довжиною у 2000 км. Під час туру ми відвідали м. Сучжоу, яке ще називають «Перлиною Сходу». Воно розташоване на Великому каналі (35 км) і налічує 168 мостів.

Існує відомий вислів Френсіса Бекона (1561 – 1626), який вважав, що три речі змінили світ: компас, порох та книгодрукування. Усі ці винаходи першими зробили китайці. Компас вони використовували ще при династії Сун (960 – 1127), а в Європі він з’явився на зламі ХІІ и ХІІІ ст. Порох винайшли китайські даоси-алхіміки, а докладний опис складу і властивостей пороху міститься у воєнній енциклопедії середини ХІ ст., у той час як в Європі порох винайшли майже на 200 років пізніше – у ХІІІ ст. Друкувати книги китайці почали в ІХ ст. з різаних дощок. У середині ХІ ст. з’явився рухомий глиняний набірний ієрогліфічний шрифт, а приблизно в ХІІ ст. навіть багатокольоровий друк. Зазначимо, що це відбувалося більш ніж за два століття до початку епохи Гутенберга в Європі.

Не забудемо і ще про один великий китайський винахід: виготовлення паперу, виробництво якого розпочалося у 105 р. н. е.

У цілому сучасні уявлення про древній Китай ґрунтуються на письмових джерелах. Відомо, що вже в XV ст. до н. е. в Китаї існувала розвинута система ієрогліфічного письма, яка налічувала понад 2000 ієрогліфів. До ІІІ ст. н.е. їх було уже 18 000. Запроваджена в цей час єдність письма для всієї країни зрештою стала основою сучасної китайської писемності. Тоді ж з’явилися і перші китайські словники.

А як відомо, словники найкраще зберігаються у бібліотеках.

Ті бібліотеки, які відвідали ми для ознайомлення з досвідом, були побудовані в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

У першу чергу нам показали Національну бібліотеку Китаю. Вона розташована у східній частині Пекіну і складається з трьох частин загальною площиною близько 250 тис. квадратних метрів: першого комплексу будівель, нового корпусу і філії стародавніх книг. Нині Національна бібліотека Китаю увійшла в трійку найбільш великих (за площею) світових бібліотек поряд з Національними бібліотеками Франції і Сполучених Штатів Америки.

Національна бібліотека Китаю є головним книгосховищем країни, бібліографічним центром і центром захисту і зберігання стародавньої китайської писемності. Вона збирає цінні національні документи на батьківщині і за кордоном, забезпечує їх збереження, здійснює інформаційні послуги для центральних і регіональних державних органів, громадських організацій і окремих користувачів. У сховищах бібліотеки зберігаються книги 115 мовами світу. Бібліотека досліджує теоретичні питання бібліотеко- знавства, слугує методичним центром для всіх бібліотек країни, має значні міжнародні зв’язки (встановила партнерські стосунки з 557 бібліотеками зі 117 держав світу), є членом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА).

Національна бібліотека Китаю (яку спочатку називали «Бібліотекою столиці», а потім певний час «Пекінською бібліотекою») відкрилася для читачів 27 серпня 1912 р. і за час свого існування зробила суттєвий внесок у розвиток національної культури. Вона постійно збагачувалася новими інформаційними і матеріально-технічними ресурсами.

Новий корпус бібліотеки, введений в експлуатацію 2008 р., став її візитною карткою, втіленням найбільш сучасних ідей у створенні бібліотечного закладу ХХІ сторіччя. Його будівництво коштувало державі 1,22 млрд. юанів (майже 180 млн. дол.). Бу- дівля має найсучасніше обладнання. Вона оснащена Інтернетом із бездротовим доступом. Читальна зала розташована на п’яти рівнях. У розпорядженні користувачів 460 комп’ютерів та цифрова бібліотека з 200 терабайтами інформації. Крім читальної зали, у новому корпусі передбачено книгосховища та спеціальну зону для стародавніх книг і рукописів.

У головній залі нового корпусу (висота якої від підлоги до куполу складає 50 м) розташовано понад 45 тис. одиниць довідкової літератури. У ній одночасно можуть знаходитись 250 читачів. За день обслуговується 12 тис. користувачів.

Станом на кінець 2007 р. фонд Національної бібліотеки Китаю складав 26,3 млн. одиниць зберігання. Зокрема, стародавніх книг налічується 1 млн. 640 тис., а особливо рідкісних книг – 270 тис. Серед найцінніших пам’яток, які мають світове значення, – надписи на панцирах і кістках часів династії Інь, Дунхуанські рукописи, енциклопедія «Юне Дадянь», перші китайські друковані видання 1473 – 1477 рр. Таким чином, Національна бібліотека Китаю нині є третьою у світі за величиною фонду – після бібліотеки Конгресу США та Британської бібліотеки.

Наступним нашим «бібліотечним» містом був Сіань. Його історія налічує більше 3 тис. років. У давнину він був столицею Піднебесної. Тисячі років тому саме з Сіаню починався великий шовковий шлях на Захід.

Бібліотека Університету науки і технології вразила нас своїм масштабом. Довелося далеко відійти від бібліотеки, щоб вона повністю вмістилась у монітор цифрового фотоапарата.

Директор бібліотеки, професор Чжао Донг Кванг, показав нам бібліотеку і відповів на наші запитання. Статистика свідчить, що у фондах книгозбірні зберігаються близько 1,3 млн. книг, 1200 назв журналів китайською, англійською, японською і російською мовами, 100 тис. електронних книг та електронних журналів китайською та англійською мовами. У бібліотеці встановлено десять систем пошуку даних у мережі, зокрема, фірм ІЕЕЕ і Computer Associates. Завжди заповнений користувачами Інтернет-центр працює з 8 до 22 годин і налічує 350 комп’ютерів, за якими працює студентська молодь. Ми відвідали Інтернет-центр об 11 годині ранку, і в ньому вже не було жодного вільного місця! Дуже зручний для користувачів-студентів графік роботи читальної зали для документів на традиційних носіях: з 8-ї до 12-ї і з 14-ї до 18-ї.

Приємно вразила нас і Центральна бібліотека провінції Шеньсі – аналог наших ОУНБ.

Варто сказати, що населення цієї провінції складає понад 37 млн. жителів і обслуговується 110-ма великими бібліотеками. Безумовно, загалом бібліотек значно більше, але, на жаль, через недосконалість перекладу, точної цифри ми не отримали.

Ми б не були бібліотечними працівниками, якби не спитали про бюджет установи, а він дорівнює понад 20 млн. юанів (1$ = 6,8 юанів), з яких на комплектування у минулому році витрачено 8 млн. юанів, зокрема, тільки журналів придбано 4100 назв.

Бібліотека має статус публічної і була відкрита 1909 р. Нове приміщення, яке ми відвідали, відкрилося для читачів 2001 р. Територія бібліотеки – 2,03 га, а загальна площа – 42 тис. кв. м. Будівля складається з 12-поверхової головної будови і 6-поверхового подіуму. Бібліотека розрахована на 4 млн. томів і має 2 тис. посадочних місць.

Бібліотека – центральна установа для збереження місцевих документів провінції Шеньсі, центр контролю і координації дослідницької роботи усіх публічних бібліотек провінції, а також головний галузевий центр Національного проекту з поширення інформаційних ресурсів у галузі культури. У той же час бібліотека не є методичним центром для бібліотек провінції. Крім того, вона виконує функцію центру збереження пам’яток культури давнього минулого провінції Шеньсі.

Штат бібліотеки налічує 186 співробітників і більше 100 волонтерів. Бюджет більше 20 млн. юанів (приблизно 24 млн. грн.). На комплектування виділяється більше 8 млн. юанів (9,6 млн. грн.). Щодня у бібліотеці реєструється 5 – 6 тис. відвідувань, у вихідні до 7 – 8 тис. (рекорд – 10 тис.). Режим роботи: 8.30 – 20.30 для читачів і цілодобово – через Інтернет. Бібліотека працює 365 днів на рік.

До послуг користувачів бібліотека пропонує шість читальних залів відкритого доступу, лекційну залу, мультимедійні класи, зали іноземної літератури, виставок, перегляду фільмів, прослуховування музики, краєзнавства, залу для людей з вадами зору та їдальню. Доступ до Інтернету надається за допомогою ста персональних комп’ютерів з 2-годинним лімітом.

Центральна бібліотека провінції Шеньсі впровадила в роботу технологію RFID (Radio Frequency IDentification, радіочастотну ідентифікацію – метод автоматичної ідентифікації об’єктів, при якому за допомогою радіосигналів прочитуються або записуються дані, що зберігаються у так званих транспондерах, або RFID-мітках), що дозволяє, наприклад, краще зберігати фонд, особливо у відкритому доступі.

З 2009 р. бібліотека є філією Національной цифрової бібліотеки Китаю – центром, у якому надається безкоштовний доступ до всіх офіційних документів (у Китаї це передбачено спеціальною державною програмою).

Шанхайська бібліотека була заснована у 1909 р. і є другою за величиною бібліотекою в Китаї (після Національної бібліотеки в Пекіні). У грудні 1996 р. вона переїхала до нового приміщення, яке розташоване у 24-поверховій будівлі висотою у 106 метрів. Вважається що це найвище приміщення бібліотеки у світі. Сама будівля нагадує своєю формою башту і виглядає неначе велетенський маяк. Бібліотека розташована на площі у 3,1 га, а загальна корисна площа приміщень – 85 тис. кв. м.

У жовтні 1995 р. відбулося об’єднання Шанхайської бібліотеки з Шанхайським Інститутом науково-технічної інформації. Вона стала першою в Китаї бібліотекою, у якій поєднано загальнодоступні (публічні) ресурси та високі технології (НiTech), що дає можливість виконувати наукові дослідження в інформаційній сфері. Як повідомила нам головний інженер міжнародного відділу Шен Лі Юн, загальний бюджет бібліотеки та інституту складає 220 млн. юанів (приблизно 396 млн. грн.).

За станом на 2007 р. фонд бібліотеки налічував близько 51 млн. книг, газет, журналів та науково-технічних документів (у т. ч. 3,7 млн. історичних документів), а також 150 тис. старих платівок. Система доставки документів з книгосховища майже аналогічна тій, яка функціонує у Національної бібліотеки Білорусі у Мінську.

Відкритий доступ до фондів (3,5 млн. примірників) сприяє їх активному використанню, про що свідчить бібліотечна статистика: 5 тис. читачів щодня (понеділок – п’ятниця) і 11 тис. у суботу – неділю. Безпосередньо для читачів облаштовано 400 автоматизованих робочих місць.

Таку значну кількість користувачів щоденно з 8.30 до 20.30 (без вихідних) обслуговує 186 штатних працівників (до речі, середня заробітна платня бібліотечних працівників складає 2 тис. юанів ($ 294), директора – 100 тис. юанів ($ 1700) на місяць!

У регіоні запроваджено єдину систему обслуговування читачів з єдиним читацьким квитком, втілено такі проекти, як «Цикли лекцій Шанхайської бібліотеки», «Бібліотека у мобільному», міжнародний проект «Вікно у Шанхай», впроваджено об’єднану навігаційну станцію в Інтернеті. Широко використовуються від-критий доступ та самообслуговування користувачів.

Дизайнери та архітектори поєднали досягнення сучасного містобудування з характеристиками місцевої культури, висадивши у внутрішньому дворі будівлі традиційний китайський сад. Над залою центрального каталогу побудовано арковий купол, який дозволяє використовувати переваги природного освітлення вдень і бачити численні зорі вночі. До речі, центральний каталог розташовано у колі тридцяти трьох читальних зал, що створює зручні умови для роботи. Загальна місткість читальних зал складає понад 3 тис. місць; крім того, у бібліотеці функціонують 20 мініаудиторій та дві виставкові зали площею 1100 та 650 кв. м., у одному з яких ми бачили виставку подарунків бібліотеці від колег і культурних центрів зі всього світу. Навколо бібліотеки створений зелений пояс площею понад 11000 кв. м, який додатково підкреслює роль бібліотеки як культурної оази.

Цікаво було побачити також роботу зали генеалогічних книг (їх у бібліотеці зберігається 18 тис.) і зали, створеної спеціально до початку роботи ЕКСПО, у якій зібрано матеріали про всі попередні такі виставки.

У новій бібліотеці створено мережу Інтернет, яка об’єднує 700 робочих місць у різних службах. Мережевий сервер бібліотеки дозволяє користувачам отримувати ресурси Інтернету, зокрема, й вибрані сторінки рідкісних книг. Доступ до глобальної мережі здійснюється за абонементами і коштує 100 юанів на рік при визначеному обсязі трафіку. Читачі також можуть скористатися послугою ксерокопіювання, причому вартість одної сторінки формату А 4 складає 1 юань, тобто більше гривні.

У цілому Китай справив на нас величезне враження, і це стосується не тільки бібліотек. З’явилося бажання приїхати до цієї країни ще багато разів, бо в усьому тут відчуваються розмах, темпи і впевненість.

Весною наступного року, на прохання колег, які теж хочуть познайомитися з однією з найдавніших цивілізацій у світі, побачити чудові бібліотеки, відчути унікальну культуру, буде організовано професійно-культурну групову поїздку до Китаю. Приєднуйтесь! Ви отримаєте неймовірні враження!


Використана література:

1. Блій Г. де. Географія: світи, регіони, концепти / Блій Г. де, Муллер Пітер ; пер. з англ. ; передмова та розділ «Україна» О. Шаблія. – К. : Либідь, 2004. – С. 558 – 559.


Досвід роботи

Пріоритети діяльності

сучасної книгозбірні


С. Кравченко, завідувач відділу організаційно-методичної

роботи та зв’язків з громадськістю Рівненської ОБЮ


^ Закінчення. Початок у вип. 2 (38)


Бібліотекам у XXI ст. потрібні професіонали, які здатні адаптуватися у швидко змінному світі, розуміти, що саме буде вимагатися у майбутньому. Вирішення проблем, з якими сьогодні стикаються бібліотекарі, зумовлює перегляд багатьох традиційних способів діяльності, настійно вимагає інновацій. Інноваційні ідеї, у свою чергу, повинні мати стимулюючий характер, розвивати уяву і творчі здібності бібліотечних фахівців.

Завдання, які бібліотека визначить як пріоритетні, мають бути сформульовані, виходячи з необхідності забезпечення вільного доступу до інформації та інформаційних ресурсів, функціонування бібліотеки як особливого соціокультурного інституту в умовах формування суспільства знань. Наприклад, бібліотека визначила завдання: сприяти підвищенню інформаційної культури молодих користувачів. Це передбачає створення школи інформаційної культури чи університету бібліографічних знань, розробку занять бібліографічного лекторію і т. д.

Інший приклад. Бібліотека ставить перед собою завдання забезпечення високої якості обслуговування читачів і максимально повного задоволення їх запитів, що обов’язково передбачає впровадження інформаційних технологій, забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів світу, а також придбання електронних носіїв інформації різних форматів та призначення.

Отже, виходячи з необхідності розширення бібліотечного сервісу та об’єктивних можливостей книгозбірні, у рамках розробки нових моделей сучасної бібліотеки можна планувати:

  • виїзні читальні зали;

  • обслуговування книгою літніх таборів відпочинку дітей та молоді;

  • перетворення бібліотек на сучасні інформаційно-правові центри;

  • відкриття мультимедійної (комп’ютерної) бібліотеки;

  • створення електронного читального залу;

  • бібліотеки-кафе тощо.


Заходи щодо залучення та вдосконалення

обслуговування молодих користувачів




залишити коментар
Сторінка1/4
Дата конвертації23.01.2012
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх