Імені в. О. Сухомлинського icon

Імені в. О. Сухомлинського


Схожі
1   2   3   4   5
повернутися в початок


Вступ

Післядипломна педагогічна освіта є важливою ланкою національної системи безперервної освіти, головними завданнями якої є забезпечення випереджального характеру підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, створення ефективних технологій навчання дорослих, проведення наукових досліджень з актуальних проблем розвитку психолого-педагогічної науки та ін. Реалізація цих завдань покладена на обласні інститути післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Втім, успішне їх вирішення потребує й активної участі у зазначених вище процесах таких важливих структурних підрозділів ІППО як бібліотеки, адже інформація, яка створюється у бібліотеках є стратегічним ресурсом освітянської галузі.

Бібліотеки ІППО належать до типу спеціальних педагогічних бібліотек і є складовою мережі освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України на чолі з Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О.Сухомлинського (ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського). Ці бібліотеки функціонують у правовому полі, що ґрунтується на Конституції України, законах України „Про вищу освіту”, „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, „Положенні про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України”, „Положенні про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку обласного (міського) Інституту післядипломної педагогічної освіти”.

Соціально-економічні зміни в нашій державі, інформатизація суспільства, введення у практику роботи бібліотек інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) зумовили початок процесу трансформації бібліотек ІППО у сучасні бібліотечно-інформаційні центри, в яких застосовуються нові моделі інформаційного обслуговування освітян, що дозволяють сприймати бібліотеку як науково-інформаційну систему, яка забезпечує користувачів інформацією не лише із своїх бібліотечних фондів, а й інших бібліотек та бібліотечних мереж.

Зазнають змін і функції бібліотек ІППО: поряд з традиційними (формування повноцінного інформаційного галузевого ресурсу на традиційних та електронних носіях, інформаційна підтримка процесу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у регіонах України, забезпечення фахових інформаційних потреб освітян, підготовка вторинних документів з актуальних психолого-педагогічних питань, науково-методичне забезпечення бібліотек загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів області) ці книгозбірні розпочали створення власних баз даних, електронних каталогів, цифрових колекцій й надають доступ до них, а також до світового інформаційного простору. Вищезазначене підтверджує той факт, що одним з вагомих напрямів роботи бібліотек ІППО стає інформаційна діяльність, яка нині змінює свій змістовий аспект, і, завдяки впровадженню ІКТ сприяє розширенню спектру функцій, які вони виконуватимуть, зокрема, перспективними для даних бібліотек стають:

  • участь у створенні корпоративного електронного каталогу бібліотек освітянської мережі України на базі ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського;

  • надання віртуальних довідок;

  • використовування електронної доставки документів;

  • обслуговування віртуальних користувачів тощо.

Нові завдання потребують зміни структурно-функціональної моделі й удосконалення діяльності бібліотек ІППО, а також науково-методичного забезпечення цього процесу. Зважаючи на те, що базисною основою науково-методичного забезпечення є аналіз реально існуючої ситуації в бібліотеках освітянської мережі, ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, як головний координаційний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та АПН України, починаючи з 2000 р. щорічно збирає статистичні звіти про діяльність бібліотек ІППО, аналізує основні показники їхньої роботи і готує інформаційно-аналітичні огляди. Ця робота виконувалася у рамках НДР „Теоретичні засади формування всеукраїнського інформаційного ресурсу з питань психолого-педагогічної науки і освіти на базі Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського” (наук. керівник – П. І. Рогова, канд. іст. наук, директор ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського). У 2005 р. був підготовлений і надісланий до усіх бібліотек ІППО перший інформаційно-аналітичний огляд „Діяльність бібліотек обласних (міських) інститутів післядипломної педагогічної освіти у 2000-2004 рр.” [2], який дав можливість ректорам ІППО та завідувачам бібліотек не лише ознайомитися з загальними тенденціями розвитку бібліотек ІППО, а й проаналізувати діяльність своєї книгозбірні, порівнявши її з роботою аналогічних бібліотек й співставивши навантаження на працівників, окреслити пріоритетні напрями подальшого розвитку з метою прискорення їхньої трансформації у сучасні бібліотечно-інформаційні центри.

У інформаційно-аналітичному огляді „Діяльність бібліотек інститутів післядипломної педагогічної освіти у 2005 – 2006 рр.” висвітлені здобутки і проблемні питання функціонування бібліотек ІППО у зазначений період у контексті основних напрямів (формування інформаційного ресурсу, інформаційно-бібліографічне обслуговування, науково-методична діяльність, кадрове забезпечення), визначені слабкі ланки у роботі цих книгозбірень, окреслені шляхи подолання проблем, які заважають бібліотекам ІППО зайняти чільне місце у вітчизняному і світовому інформаційному просторі. Вперше введено розділ “Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій”.

Даний інформаційно-аналітичний огляд ґрунтується на статистичних звітах 22 із 27 бібліотек ІППО, які надсилали їх у зазначений період, а саме бібліотек: Волинського, Дніпропетровського, Донецького, Житомирського, Закарпатського, Запорізького, Івано-Франківсько, Київського, Кіровоградського, Кримського, Луганського, Львівського, Полтавського, Рівненського, Сумського, Харківського, Херсонського, Хмельницького, Черкаського, Чернівецького, Чернігівського ІППО та ЦІППО АПН України. Зважаючи на те, що не усі бібліотеки ІППО щорічно надсилали звіти про свою діяльність, у даному інформаційно-аналітичному огляді основні показники їхньої роботи проаналізовано у порівнянні з 2004 р.

^ Формування інформаційного ресурсу бібліотек ІППО

Формування інформаційного ресурсу як бази інноваційного розвитку вітчизняної педагогічної науки відповідно до типу, мети і завдань бібліотек, а також фахових інформаційних потреб користувачів – один з основних напрямів діяльності бібліотек ІППО.

Аналіз першого етапу формування інформаційного ресурсу – комплектування – показав, що у 2005-2006 рр. цей процес, як і у попередні роки, був нестабільним, що зумовлювалося незначним фінансуванням, постійним подорожчанням видань та ін.

Станом на 01.01.2007 р. сукупний інформаційний ресурс бібліотек ІППО нараховував 866 223 прим. документів, що на 54850 прим. більше ніж у 2004 р. Найбільші фонди мають бібліотеки ЦІППО АПН України (103 253 прим.), Запорізького ІППО (86 700 прим.) і Луганського ІППО (59 975 прим.).

Діаграма 1



Упродовж звітного періоду до фондів бібліотек ІППО надійшло 60 675 прим. документів, що у середньому на 14 % більше ніж у 2003 –2004 рр. Однак, детальний аналіз динаміки надходжень нових документів виявив, що постійно їхня кількість дещо збільшується лише в бібліотеках Івано-Франківського ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Рівненського та Сумського ІППО. У решті бібліотек процес комплектування фондів не є стабільним, що негативно позначається на їхньому оновленні. Так, у 2006 р. коефіцієнт оновлення у середньому зменшився до 3,4 % (2005 р. – 4,6 %; 2004р. – 3,5%), хоча в окремих бібліотеках ІППО він значно вищий: у бібліотеці Харківського НМІБО – 7 %, Київського ІПОПК – 7,6 %, Чернівецького ІППО – 8,3 %, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського – 8,7 % (додаток 1).

Позитивною тенденцією є збільшення кількості видань, які були придбані бібліотеками ІППО у видавництвах і книготорговельних організаціях за рахунок асигнувань, передбачених на комплектування (65 %). Одним з основних джерел комплектування фондів були й відомчі малотиражні видання (20,5 %). Незначний відсоток нових надходжень до фонду склали дарунки авторів й користувачів бібліотек ІППО (9 %), видання, придбані на заміну загублених (2,5 %) і з ОРФ інших бібліотек (2 %).

Діаграма 2



У середньому найбільшу частку нових надходжень становили видання психолого-педагогічної тематики (51,3 %), з суспільних наук (17,5 %), літературознавства і мовознавства (9 %). Впродовж 2005 – 2006 рр. дещо збільшилася кількість нових документів з питань бібліотекознавства, бібліографознавства й інформаційної діяльності (1 %). Не зважаючи на те, що частка цих видань є досить малою, позитивним є той факт, що нині практично усі бібліотеки ІППО отримували до фондів видання бібліотекознавчого характеру, щоправда, їхня кількість коливається від двох документів у бібліотеках Закарпатського ІМНВПОПК, Полтавського ІППО, Херсонського РІПОПК, Черкаського, Чернівецького ІППО та ЦІППО АПН України до 38 документів у бібліотеці Харківського НМІБО.

Аналіз нових надходжень за видами документів показав, що більшу частину, як і у попередні роки, склали книги і брошури: у середньому – 67 %, періодичні видання – 16 %, наочні посібники – 4,4 %, автореферати дисертацій – 1,5 %, аудіовізуальні документи – 0,2 %. Документи на електронних носіях інформації також складають незначну частину нових надходжень: у бібліотеці Донецького ІППО – 11 %, Рівненського ІППО – 1,4 %, Черкаського ІПОПП – 0,2 %, Дніпропетровського ІППО і Харківського НМІБО – 0,1 %, Київського ІПОПК – 0,08 %. На електронних носіях бібліотеки отримують переважно навчальні програми, підручники, бази даних (БД) різної тематики, повнотекстові БД художньої літератури з ілюстраціями, енциклопедії та ін., що розширює можливості бібліотек ІППО щодо поліпшення інформаційного забезпечення освітян. Крім того, зберігання документів на електронних носіях не потребує значних площ, що є дуже актуальним для цих бібліотек, адже у більшості з них приміщення у 4-5 разів менші за необхідні і потребують ремонту, як, наприклад, у бібліотеках Закарпатського ІМНВПОПК, Кримського республіканського ІППО, Рівненського ІППО та Херсонського РІПОПК що негативно впливає на дотримання санітарно-гігієнічного режиму зберігання фондів й ускладнює їхнє ефективне використання.

З метою збереження інформаційних ресурсів співробітники бібліотек ІППО впродовж звітного періоду провели низку заходів, зокрема: раціональне розміщення частин фонду, окреме зберігання рідкісних і цінних видань, ліквідація заборгованості, перевірки бібліотечних фондів, у результаті чого впродовж 2005 – 2006 рр. з них було вилучено 41324 прим. застарілих, непрофільних і зношених видань. Бібліотеки Кримського республіканського ІППО і Черкаського ІППО провели повну інвентаризацію своїх фондів. Співробітники бібліотеки Київського ІПОПК проводили рекомендаційні бесіди “Як берегти книгу” і надавали консультації-поради “Як ремонтувати книгу”. Крім того усі бібліотеки ІППО займалися дрібним ремонтом пошкоджених книг, однак більшість з них робили це власними зусиллями, адже кошти на палітурні роботи бібліотеки не отримують. Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО виявив, що лише бібліотеки Донецького ІППО, Київського ІПОПК, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського та Черкаського ІППО впродовж 2005 – 2006 рр. одержували кошти на цей вид робіт, але їх також не вистачало. З огляду на це, можна спрогнозувати, що окремі видання, які бібліотеки отримують в одному примірнику і, які псуються через систематичне ксерокопіювання й сканування, досить скоро стануть недоступними для користувачів. Таким чином назріла необхідність придбання для бібліотек ІППО (або орендування в інших бібліотеках) спеціальної техніки для оцифровувався видань з метою створення їхніх електронних копій і надання їх у користування читачам, а також забезпечення доступу до них віддалених користувачів через мережу Інтернет.

Одним з найважливіших етапів формування інформаційного ресурсу є його використання, оскільки динаміка цього процесу демонструє якість фонду і його відповідність інформаційним потребам користувачів.

Аналіз звітних матерів бібліотек ІППО показав, що впродовж 2005 – 2006 рр. вони надали своїм користувачам 1 556 553 документи, що у середньому на 2,6 % більше ніж у період 2003 – 2004 рр.

Діаграма 3



Детальний аналіз кількості книговидач у різних бібліотеках ІППО виявив, що переважно цей показник є стабільним. Водночас у бібліотеці ЦІППО АПН України кількість книговидач порівняно з 2004 р. (49 779 док.) у 2006 р. зросла майже удвічі (89 000 док.), а в бібліотеках Запорізького ІППО1, Кримського республіканського ІППО та Харківського НМІБО показник книговидач у звітний період удвічі скоротився. В більшості бібліотек ІППО обіг фонду становить від 0,1 до 1,7 разів і лише у бібліотеці Херсонського РІППО – 2 рази, а в бібліотеці Київського обласного ІПОПК – 2,9 разів (додаток 2).

Співставлення та аналіз показників обертаності фондів, читаності, книгозабезпеченості (додаток 3) з коефіцієнтами росту фонду, користувачів і книговидач дали підстави зробити висновок, що:

  • лише в бібліотеках Волинського НМІПОПК і Закарпатського ІМНВПОПК обсяг фонду відповідає кількості користувачів і книговидачі, завдяки чому він використовується ефективно. Збереження позитивної динаміки сприятиме подальшій інтенсифікації використання фондів цих книгозбірень;

  • інформаційні ресурси бібліотек Житомирського ІППО, Полтавського ІППО, Сумського ІППО, Харківського НМІБО і Херсонського РІППО також використовуються доволі ефективно, однак їхній обсяг зростає швидше, ніж кількість користувачів, через що у подальшому може збільшитися частина фонду, яка не використовується, зменшиться показник обертаності фонду. Тому зазначеним бібліотекам необхідно активізувати свою інформаційну роботу, наприклад проводити заходи поза межами бібліотеки для залучення нових користувачів;

  • у решті бібліотек ІППО інформаційний ресурс використовується не достатньо ефективно, що зумовлено факторами, що були проаналізовані вище (часткова невідповідність фондів інформаційним потребам користувачів, неможливість їхнього раціонального розміщення та ін.). Збереження такої ситуації може призвести до збільшення кількості незадоволених запитів користувачів, недостатньої книгозабезпеченості, подальшого зменшення інтенсивності використання фондів. Зважаючи на це, даним бібліотекам необхідно нарощувати обсяги фондів за рахунок надходжень нових актуальних видань психолого-педагогічної тематики, активізувати діяльність з його розкриття й популяризації (виставкова робота), проведення заходів з залучення освітян області до користування бібліотеками.

Підсумовуючи діяльність бібліотек ІППО щодо формування їхнього інформаційного ресурсу, слід наголосити, що впродовж 2005 – 2006 рр. хоча і відбулися незначні позитивні зміни у цьому процесі, основні проблеми залишилися. Серед них: обмежене фінансування на комплектування інформаційного ресурсу (у т.ч. й на передплату періодичних видань), постійне здороження видань, брак документів на електронних носіях та неможливість їхнього використання через відсутність комп’ютерної техніки та ін. Втім, слід зауважити, що вирішення однієї з перерахованих проблем не матиме позитивного вплину на діяльність бібліотек ІППО – їх необхідно вирішувати у комплексі. З огляду на те, що бібліотеки є структурними підрозділами ІППО, потрібно особливо наголосити на тому, що усі проблемні питання співробітники цих бібліотек мають вирішувати у взаємодії з керівництвом ІППО. Лише за умови уваги до бібліотеки, розуміння її потреб і належного фінансування бібліотеки ІППО зможуть сформувати якісні інформаційні ресурси, які максимально повно задовольнятимуть інформаційні потреби педагогічних та науково-педагогічних кадрів у регіонах України.


^ Впровадження інформаційно-комунікативних

технологій у практику роботи бібліотек ІППО

Важливим аспектом сучасної бібліотечної практики є впровадження в роботу ІКТ. Сьогодні – це не лише вимога часу, а й основна умова для:

  • поступової трансформації бібліотек ІППО у бібліотечно-інформаційні центри;

  • підвищення рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування освітян завдяки розширенню можливостей щодо організації, ефективного використання інформаційних ресурсів та надання користувачам вільного доступу до світового інформаційного простору (використання бібліографічних, повнотекстових та реферативних БД, електронних бібліотек тощо);

  • створення електронних каталогів, обміну інформацією, участі у системах міжбібліотечної кооперації та інтеграції як з освітянськими так і іншими бібліотеками;

  • використання електронної доставки документів (ЕДД) та надання віртуальних довідок з метою оперативного і максимально повного забезпечення фахових інформаційних потреб освітян;

  • створення веб-сторінок бібліотек на веб-сайтах ІППО для висвітлення їхньої діяльності, популяризації бібліотечних фондів, бібліографічної продукції та послуг;

  • скорочення трудовитрат на виконання традиційних бібліотечно-бібліографічних процесів2.

Аналіз стану впровадження ІКТ у практику роботи бібліотек ІППО показав, що порівняно з 2004 р., коли комп’ютеризовані були лише 9 бібліотек (Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Івано-Франківського ІППО, Львівського ІППО, Миколаївського ІППО, Хмельницького ІППО, Черкаського ІППО, Чернігівського ІППО та ЦІППО АПН України), впродовж 2005 – 2006 рр. були забезпечені ПК ще 11 бібліотек: Волинського НМІПОПК, Запорізького ІППО, Київського ІПОПК, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Кримського республіканського ІППО, Полтавського ІППО, Рівненського ІППО, Харківського НМІБО, Херсонського РІППО, Чернівецького ІППО, Чернігівського ІППО. Таким чином сьогодні комп’ютеризовано 20 із 22 бібліотек ІППО, діяльність яких розглядається у даному огляді. У 2007 р. планують отримати комп’ютери бібліотеки Житомирського ІППО і Луганського ІППО. Однак, через відсутність у бібліотеках ІППО відповідного програмного забезпечення вони не можуть провести комплексну автоматизацію бібліотечно-бібліографічних процесів, створювати ЕК, бібліографічні і повнотекстові БД й надавати до них доступ освітянам. Як свідчать звітні матеріали бібліотек ІППО, лише п’ять бібліотек використовують в роботі АБІС, зокрема бібліотеки: Дніпропетровського ІППО (“ІРБІС”), Київського ІПОПК (“ІРБІС”), Донецького ІППО (“MARK-SQL”), ЦІППО АПН України (“УФД-Бібліотека”), Черкаського ІППО (“Славутич”). Бібліотеки Івано-Франківського ІППО й Харківського НМІБО використовують програму “ACCESS” для створення БД. Деякі із зазначених бібліотек вже розпочали створення ЕК, зокрема: бібліотека Дніпропетровського ІППО (1847 бібліографічних записів), Івано-Франківського ІППО (8134 бібліографічних записів), Київського ІПОПК (7131 бібліографічних записів). Решта бібліотек у свої звітах не зазначили кількість створених бібліографічних записів в ЕК. Бібліотеки Хмельницького ІППО і Херсонського РІППО також створюють ЕК, однак не зазначили, з використанням якої АБІС.

Стратегічно важливим питанням на шляху якісного і оперативного забезпечення інформаційних потреб освітян у бібліотеках ІППО залишається надання їм доступу до глобальної мережі Інтернет, тобто створення у цих бібліотеках Інтернет-місць. У 2005 – 2006 р. можливість входження у світовий інформаційний простір отримали 8 бібліотек, зокрема: Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Івано-Франківського ІППО, Полтавського ІППО, Харківського НМІБО, Черкаського ІППО та ЦІППО АПН України, однак доступ користувачів до віддалених джерел інформації забезпечували лише бібліотеки Івано-франківського ІППО, Дніпропетровського ІППО і Харківського НМІБО.

Застосування ІКТ у бібліотеках ІППО дозволило цим книгозбірням, крім створення власних електронних ресурсів і використання можливостей Інтернет, розпочати у 2005 – 2006 рр. роботу з створення веб-сторінок на веб-сайтах ІППО.

Аналіз веб-сайтів обласних ІППО показав, що бібліотеки Кримського республіканського ІППО і Львівського ІППО на них не представлені3. На сайтах Одеського ІППО, Полтавського ІППО, Рівненського ІППО, Сумського ІППО та Хмельницького ІППО зазначено лише, що у структурі інститутів є бібліотека й подано прізвища завідувачів.

Більш детальна інформація представлена на сайтах Чернігівського і Київського ІПОПК. Зокрема, на сайті Чернігівського ІППО є сторінка “Науково-педагогічна бібліотека”, на якій розміщена інформація про співробітників бібліотеки, час її заснування, кількісний склад бібліотечного фонду, довідково-пошуковий апарат бібліотеки (каталоги, картотеки), періодичні видання, що передплачує бібліотека.

Особливо необхідно відзначити роботу, проведену співробітниками бібліотеки Київського обласного ІПОПК щодо розробки і змістового наповнення веб-сторінки “Інформаційно-бібліотечний ресурс”, яка складається з двох рубрик. В рубриці “Каталоги” міститься інформація про абетковий та систематичний каталоги бібліотеки, тематичні картотеки, СКС. Крім того подано перелік нових надходжень до бібліотеки: періодичних видань, авторефератів дисертацій та дисертацій, електронних засобів навчання, які є в бібліотеці (наприклад, електронні географічні атласи та ін.) із посиланнями на повні тексти. У рубриці “Науково-педагогічні бібліотеки” подано інформацію про провідні освітянські бібліотеки (ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, ЛОНПБ, МНПБ), національні бібліотеки України, педагогічні бібліотеки світу. Також представлено інформацію про міжбібліотечний абонемент (МБА): правила користування й назви центрів МБА та їхні адреси.

Бібліотеки Волинського НМІПОПК, Запорізького ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Рівненського ІППО, Черкаського ІППО та ЦІППО АПН України планують створити веб-сторінки у 2007 р.

Аналіз стану упровадження ІКТ у діяльність бібліотек ІППО виявив, що цей процес, з одного боку, забезпечує користувачам нові можливості роботи з інформацією і, водночас, ще більше загострює проблеми цих книгозбірень у даному аспекті їхньої роботи. Насамперед, це оснащення бібліотек сучасним комп’ютерним і телекомунікаційним обладнанням, виходом в Інтернет, відповідними ліцензійними програмами, АБІС, сканерами та забезпечення участі бібліотек ІППО у створенні всеукраїнського корпоративного електронного ресурсу з психолого-педагогічних питань на базі ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського. Не менш важливим питанням у зв’язку з упровадженням ІКТ та розширенням функціональних обов’язків співробітників бібліотек ІППО є введення до штатного розпису додаткової штатної одиниці, а також організація навчання співробітників комп’ютерної грамотності. Подолання зазначених проблем сприятиме удосконаленню усіх напрямів діяльності бібліотек ІППО.


Інформаційна і довідково-бібліографічна

діяльність бібліотек ІППО

Головною метою діяльності бібліотек ІППО є інформаційно-бібліографічний супровід наукових досліджень ІППО, процесу підвищення кваліфікації та самоосвіти педагогічних кадрів шляхом оперативного і якісного забезпечення фахових інформаційних потреб усіх категорій користувачів.

Користувачами бібліотек ІППО є науково-педагогічні кадри, співробітники ІППО, слухачі курсів, учителі, студенти та бібліотекарі. Найчисельнішою категорією користувачів є слухачі курсів підвищення кваліфікації – 52 %, учителі складають 13 %, студенти 3,2 %, співробітники ІППО 2,5 %, бібліотекарі – 1,5 %. Досить незначну частку користувачів, у середньому 1,6 %, складають професорсько-викладацький склад та науковці, і, лише в бібліотеці ЦІППО ця категорія користувачів становить 5 %.

Діаграма 4



На задоволення фахових інформаційних потреб усіх категорій користувачів, популяризацію наявних інформаційних ресурсів та залучення нових користувачів спрямовувалася інформаційна і довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ІППО (додаток 4).

У 2006 р. бібліотеки ІППО задовольнили інформаційні потреби 62 953 користувачів, що, у середньому, на 24 % більше ніж у 2005 р. (47 549) (додаток 5).

Однак, детальний аналіз виявив, що збільшення кількості користувачів відбулося лише в бібліотеках Волинського НМІПОПК, Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Івано-Франківського ІППО, Київського ІПОПК, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Луганського ІППО, Рівненського ІППО, Хмельницького ІППО, Черкаського ІППО та ЦІППО АПН України. В інших книгозбірнях кількість користувачів зменшилася від 4-6 % (Закарпатський ІМНВПОПК, Запорізький ІППО, Полтавський ІППО4 і Чернівецький ІППО) до 28-30 % (Житомирський ІППО, Кримський республіканський ІППО, Сумський ІППО і Харківського НМІБО).

Впродовж 2005 – 2006 рр. бібліотеки ІППО забезпечили інформаційні потреби 968 групових і 2365 індивідуальних абонентів. Детальний аналіз цієї роботи не можливий через те, що бібліотеки у своїх звітних матеріалах не подали інформацію про кількість інформаційних повідомлень, наданих груповим і індивідуальним абонентам. Завідувачам бібліотек ІППО необхідно врахувати цей недолік і, надалі, обов’язково враховувати вищезазначені показники й подавати їх у звітних матеріалах.

Аналіз інформаційної діяльності виявив щорічне зменшення, майже удвічі, кількості проведених бібліотеками ІППО днів інформації. Так, у 2004 р. було проведено 231 день інформації, у 2005 р. – 121, у 2006 р. – 50. Крім того зменшилася й кількість днів фахівця: у 2004 р. – 110 заходів, 2005 р. – 65, у 2006 р. – 33 заходи. Але, в той же час, слід зауважити, що найактивніше працювали у цьому напрямі бібліотеки Волинського НМІПОПК, Київського ІПОПК, Луганського ІППО та Хмельницького ІППО.

У звітному періоді бібліотеки ІППО активно використовували таку форму інформаційної діяльності як організація книжкових виставок. Так, у середньому на 15%, порівняно з 2004 р., зросла кількість виставок нових надходжень (у 2004 р. – 142, у 2005 р. – 145, у 2006 р. – 166), на 26% зросла кількість тематичних виставок, присвячених актуальним питанням розвитку вітчизняної педагогічної науки, визначним датам і подіям у галузі освіти тощо. Впродовж 2005 – 2006 рр. бібліотеки ІППО організували 561 тематичну виставку, з яких, наприклад, бібліотека Чернігівського ІППО – 108, бібліотека Дніпропетровського ІППО – 39, бібліотеки Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Рівненського ІППО і Херсонського РІППО – по 36, бібліотеки Волинського НМІПОПК, Житомирського ІППО, Київського ІПОПК, Полтавського ІППО і Чернівецького ІППО – по 24 тематичних виставки. Порівняно з 2004 р. на 18% зросла кількість виставок за профілем діяльності ІППО (у 2004 р. – 162, у 2005 р. – 164, у 2006 р. – 197), зокрема бібліотека Харківського НМІБО впродовж звітного періоду підготувала 56 таких виставок, бібліотека Житомирського ІППО – 36, бібліотека Рівненського ІППО – 33, бібліотеки Івано-Франківського і Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського – по 28 виставок.

Не достатньо активно використовували бібліотеки ІППО таку важливу форму забезпечення інформаційних потреб користувачів як МБА, що частково обумовлюється відсутністю у цих книгозбірнях телефонів, електронної пошти, а також дефіцитом кадрів. Упродовж 2005 – 2006 рр. можливостями МБА користувалися лише бібліотеки Волинського НМІПОПК, Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Житомирського ІППО, Київського ІПОПК, Харківського НМІБО, Чернігівського ІППО та ЦІППО АПН України, завдяки чому з інших бібліотек було отримано 872 документи, з яких: у 2006 р. – 443 док., у 2005 р. – 429, що у середньому на 14% менше ніж у 2004 р. (508 док.). Відсутність комп’ютерної техніки, Інтернету та електронної пошти в бібліотеках ІППО унеможливлюють впровадження нового виду бібліотечного сервісу – електронну доставку документів, яку нині розглядають як невід’ємну складову МБА, що дозволяє забезпечити інформаційні потреби користувачів у максимально короткий термін.

Довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ІППО була спрямована на ведення у традиційній і електронній формах довідково-пошукового апарату (ДПА), надання бібліографічних довідок, підготовку бібліографічних посібників.

З метою розкриття бібліотечних фондів та покращення довідково-бібліографічного обслуговування освітян усі бібліотеки ІППО у 2005 – 2006 рр. продовжували роботу з формування у традиційній формі ДПА до своїх фондів: абеткових і систематичних каталогів, систематичної картотеки статей (СКС), а також краєзнавчими й тематичними картотеками. Аналіз звітних матеріалів показав, що у середньому кожна бібліотека ІППО веде 3 – 7 тематичних картотек з актуальних питань розвитку сучасної педагогічної науки, освіти і практики, а також діяльності шкільних бібліотек, наприклад: “Здоров’язберігаюча функція школи”, “Управлінський менеджмент” (бібліотека Волинського НМІПОПК), “Бібліотечний урок” (бібліотека Донецького ІППО), “Освіта Закарпаття” (бібліотека Закарпатського ІМНВПОПК), “Організація діяльності шкільної бібліотеки” (бібліотека Запорізького ІППО), “Мова, освіта, культура в контексті Болонського процесу”, “Впровадження зовнішнього оцінювання” (бібліотека Полтавського ІППО), “Сучасний урок”, “Шкільні програми” (бібліотека Харківського НМІБО),. Бібліотека Київського ІПОПК веде 12 тематичних картотек, серед яких: “Інноваційний освітній менеджмент”, “Акмеологія освіти”, “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті” та ін., бібліотека Луганського ІППО – 15 картотек, серед яких: “Андрогогіка”, “Моніторинг якості освіти”, “Педагогічна компетентність” та ін., бібліотека Хмельницького ІППО – понад 30 картотек, зокрема: “Профільне навчання”, “Моніторинг в освіті”, “Інноваційні технології навчання”. Заслуговує на увагу досвід бібліотек Львівського ІППО і Херсонського РІППО, які ведуть відповідно “Картотеку інформаційних видань ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського” та картотеку “ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського інформує”, “В.О. Сухомлинський і сучасність”.

Важливим напрямом діяльності бібліотек ІППО була підготовка бібліографічних посібників різних типів і видів. Впродовж 2005 – 2006 рр. цими бібліотеками було підготовлено 119 бібліографічних покажчиків (додаток 6), серед яких:

  • покажчики, присвячені визначним датам і діячам у галузі науки, освіти і культури (“Видатні педагоги: До 70-річчя з дня народження О. Захаренка” (Волинський НМІПОПК), “О.А. Захаренко. Учитель. Вчений. Особистість. Бібліографічний покажчик” (Черкаський ІППО), “Великий Каменяр: До 150-річчя від дня народження І. Франка” (Харківський НМІБО), “До 150-річчя з дня народження І. Франка” (Хмельницький ІППО), “До відзначення 160-річчя утворення Кирило-Мефодіївського братства”, “До влаштування пам’яті С. Єфремова”, “З нагоди відзначення 75-річчя Дніпропетровської області” (Дніпропетровський ІППО);

  • покажчики, що відображають наукову та науково-методичну діяльність ІППО (“Інформаційно-бібліографічний довідник науково-методичних видань Донецького обласного ІППО”, “Покажчик навчально-методичної літератури, виданої працівниками Львівського обласного ІППО”, “Анотований перелік науково-методичної літератури, виданої Чернівецьким інститутом післядипломної педагогічної освіти”, “Бібліографічний покажчик видань Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за 1995-2005 рр.”).

  • покажчики, присвячені актуальним питання розвитку вітчизняної педагогічної науки, освіти і практики ("Андрогогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності" (Волинський НМІПОПК), "Екологічне виховання учнів" (Закарпатський ІМНВПОПК), "Девіантна поведінка – проблема сьогодення" (Київський ІПОПК), "Метод проектів в школі"; "Принцип наступності у навчально-виховному процесі" (Полтавський ІППО), "Інтерактивні методи навчання" (Рівненський ІППО), "Сучасне педагогічне оцінювання і тестування" (Харківського НМІБО) та ін.

У 2005 – 2006 рр. бібліотеками ІППО було підготовлено 559 рекомендаційних списків (найактивніше працювали бібліотеки Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Запорізького ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Луганського ІППО, Рівненського ІППО, Херсонського РІППО й Хмельницького ІППО), 317 списків нових надходжень, 793 бібліографічних оглядів і 166 каталогів виставок, наприклад, “Каталог робіт практичних психологів Хмельницької області” (бібліотека Хмельницького ІППО), "Перспективний педагогічний досвід. Анотований каталог" (бібліотека Чернівецького ІППО). Однак у звітних матеріалах жодна з бібліотек ІППО не зазначила, чи друкувалися зазначені вище бібліографічні посібники у фахових періодичних виданнях.

Бібліотеки Кримського республіканського ІППО і Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського укладали календарі знаменних і пам’ятних дат у галузі науки і культури (додаток 6), які вийшли окремими виданнями, але, нажаль, не були надіслані до ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського.

Значну допомогу в інформаційному і довідково-бібліографічному обслуговуванні освітян у регіонах надала вищезазначеним бібліотекам ІППО ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, надіславши впродовж 2005 – 2006 рр. до їхніх фондів 12 назв бібліографічних й біобілографічних покажчиків. Також з метою удосконалення інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу у закладах освіти нашої держави ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського впродовж 2005 – 2006 рр. надрукувала у фахових періодичних виданнях і представила на власному веб-сайті (www.library.edu-ua.net) 22 бібліографічних списки з актуальних психолого-педагогічних питань5.

Підсумовуючи інформаційну та довідково-бібліографічну діяльність бібліотек ІППО, слід наголосити, що впродовж 2005 – 2006 рр. фахівці цих книгозбірень помітно активізували роботу у даному напрямі, а це, у свою чергу позитивно вплинуло на динаміку її основних показників.

Однак, у даному напрямі є і проблемні питання, які були проаналізовані вище. Вирішенню цих питань й удосконаленню інформаційного і довідково-бібліографічного забезпечення сприятиме:

  • комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів з метою створення власних електронних ресурсів, надання користувачам доступу до світового інформаційного простору, впровадження в практику роботу електронної доставки документів тощо;

  • налагодження координації і кооперації щодо інформаційного забезпечення розвитку педагогічної науки, освіти і практики завдяки участі бібліотек ІППО у ”Зведеному плані науково-інформаційної й видавничої діяльності освітянських бібліотек України та основних заходів бібліотек, спрямованих на підвищення професійної майстерності бібліотечних працівників освітянської галузі України”, метою якого є узагальнення і розповсюдження інформації про науково-інформаційну і видавничу діяльність освітянських бібліотек держави, уникнення дублювання під час підготовки інформаційних матеріалів, оперативний обмін досвідом між бібліотеками освітянської галузі;

  • урізноманітнення бібліотеками ІППО форм і методів розкриття й популяризації власних інформаційних ресурсів психолого-педагогічної тематики, а також активне залучення до заходів з популяризації нових видань фондів інших бібліотек свого регіону із подальшим ксерокопіюванням документів для задоволення інформаційних потреб користувачів;

  • вивчення інформаційних потреб освітян шляхом анкетування, опитування та ін.;

  • активізація роботи щодо посилення реклами бібліотеки, адже реклама є багатоаспектним інструментом, який дозволяє привернути увагу користувачів до запропонованих бібліотечно-інформаційних і сервісних послуг, створити позитивний імідж бібліотеки, продемонструвати її значимість, використовуючи при цьому інтерактивні форми інформаційної діяльності із залученням засобів масової інформації (радіо, фахові видання). У даному контексті доречно було б використати досвід бібліотек ІППО, ВНЗ III-IV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю, що вже мають власні веб-сторінки, отримувати консультації у фахівців на веб-порталі ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського. Така взаємодія сприятиме налагодженню та постійному удосконаленню системи інформаційного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики.


^ Науково-методична діяльність бібліотек ІППО

Відповідно до „Положення про мережу освітянських бібліотек МОН та АПН України” [3] та „Примірного положення про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку обласного ІППО” [4] бібліотеки ІППО повинні виконувати функції науково-методичних центрів для бібліотек ПТНЗ, ЗНЗ та позашкільних навчальних закладів області. Основними завданнями у реалізації цього напряму є:

  • аналіз діяльності бібліотек ПТНЗ, ЗНЗ та позашкільних навчальних закладів;

  • надання консультаційно-методичної допомоги;

  • виявлення та упровадження в роботу бібліотечних новацій;

  • підвищення кваліфікації та перепідготовка бібліотечних кадрів закладів освіти (підготовка та проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, лекцій).

Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що більшість з них забезпечувала науково-методичну підтримку освітянським бібліотекам. Це бібліотеки Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Закарпатського ІМНВПОПК, Запорізького ІППО, Івано-Франківського ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Київського ІПОПК, Кримського республіканського ІППО, Луганського ІППО, Львівського ІППО, Полтавського ІППО, Рівненського ІППО, Сумського ІППО, Харківського НМІБО, Херсонського РІППО, Хмельницького ІППО, Черкаського ІППО, Чернівецького ІППО та Чернігівського ІППО.

Науково-методична робота цих книгозбірень відбувалася у тісній співпраці з методистами з бібліотечних фондів і зосереджувалася, в основному, на науково-методичному забезпеченні бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів. Ознайомлення з цим напрямом роботи виявило, що у звітному році бібліотеки ІППО, в силу об’єктивних причин, приділяли недостатньо уваги одному з найважливіших аспектів науково-методичного забезпечення – аналітичній діяльності. Жодна з книгозбірень ІППО, крім бібліотеки Кримського республіканського ІППО (збірник “Статистичні дані про роботу шкільних бібліотек Криму”) не внесла інформацію про таку роботу у свій звіт. Отже, тим бібліотекам ІППО, у штаті яких працюють 2-3 співробітники, необхідно активізувати аналітичну діяльність, яка лежить в основі науково-методичного забезпечення і є підгрунттям для розробки висококваліфікованих методичних рекомендацій та надання консультаційно-методичної допомоги.

З метою підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів впродовж 2005 – 2006 рр. фахівцями бібліотек ІППО було підготовлено 22 методичні рекомендації щодо організації роботи шкільної бібліотеки, удосконалення окремих процесів і самоосвіті бібліотекарів, підготовки бібліотечних уроків, проведення всеукраїнських акцій „Живи, книго !”, „Шкільний бібліотекар – 2005 р.”, „Тиждень книги” (додаток 7). Найактивніше працювали бібліотеки Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Київського ІПОПК, Полтавського ІППО, Сумського ІППО, Рівненського ІППО та Черкаського ІППО. Особливо слід відзначити бібліотеку Черкаського ІППО, фахівці якої створили серію “На допомогу шкільному бібліотекарю”, в межах якої впродовж звітного періоду було підготовлено методичні рекомендації “Масова робота в шкільній бібліотеці”, “Облік у шкільній бібліотеці”, “Формування інформаційної культури школяра” і “Наочність в шкільній бібліотеці”.

Цікавим напрямом науково-методичної діяльності бібліотек Дніпропетровського ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Кримського республіканського ІППО, Полтавського ІППО, Сумського ІППО та Черкаського ІППО було укладання збірників, що відображають кращий бібліотечний досвід та інновації, а також приклади упровадження їх у роботу шкільних бібліотек (додаток 7).

Нажаль, оцінити рівень вищезазначених методичних матеріалів і визначити їх відповідність єдиним принципам методичного забезпечення (науковості, рекомендаційності, диференційованого підходу) не є можливим, через те, що бібліотеки ІППО не надсилають свої розробки до Кабінету бібліотекознавства ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Крім того не усі бібліотеки ІППО надсилають відомості про видання, що вони готуватимуть впродовж року до “Зведеного плану інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України ”, який видає ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського.

ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського з метою надання науково-методичної підтримки діяльності освітянських бібліотек різних типів і видів, надіслала до фондів бібліотек ІППО методичні рекомендації: “Традиційні каталоги наукових бібліотек освітянської галузі” [6], “Анотування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації” [1], “Укладання друкованих каталогів книг гражданського друку (XVIII- початок XIX ст.) із фондів бібліотек України” [7].

У 2005 – 2006 рр. крім підготовки методичних рекомендацій фахівці усіх вищезазначених бібліотек ІППО з метою підвищення фахового рівня шкільних бібліотекарів проводили науково-практичні й науково-методичні семінари, присвячені актуальним і проблемним питанням діяльності сучасних бібліотек, тренінги, брали участь з лекціями у курсах підвищення кваліфікації (додаток 8). У цьому напрямі активно працювали бібліотеки Донецького ІППО, Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського, Запорізького ІППО, Полтавського ІППО, Рівненського ІППО, Хмельницького ІППО, Черкаського ІППО, а також бібліотека Харківського НМІБО, яка провела 3 методичних семінари у режимі чату.

Необхідно відзначити, що значну увагу приділяли бібліотеки ІППО й підвищенню фахового рівня своїх співробітників. У зв’язку з цим, а також з метою оприлюднення свого досвіду завідувачі цих бібліотек та методисти з бібліотечних фондів впродовж звітного періоду взяли участь у всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах. Зокрема, у 2005 р. на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Освітянські бібліотеки України. Історичні тенденції. Сучасний стан та перспективи розвитку”, яку проводила ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, з доповідями виступили: Гонік Є. Г., директор обласного наукового бібліотечно-інформаційного центру Дніпропетровського ІППО (“Стратегія діяльності обласного наукового бібліотечно-інформаційного центру в освітньому інформаційному просторі регіону”) Лузан В. В., завідувачка бібліотеки Житомирського ІППО (“Про спільну роботу бібліотеки та лабораторій Житомирського обласного ІППО щодо забезпечення навчального процесу на курсах”), Журкова О.В., методист відділу навчально-методичного забезпечення та педагогічних видань Одеського ІППО (“Шкільна бібліотека як медіацентр загальноосвітнього навчального закладу”), Ситник Г.І., методист кабінету виховної роботи та позашкільної освіти Рівненського ІППО (“Система методичного забезпечення функціонування шкільних бібліотек Рівненщини”). На Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Науково-методичні та організаційні засади створення системи інформаційного забезпечення фахових потреб освітян України", який у 2006 р. проводила ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського спільно з ЛОНПБ з доповідями виступили: Рябіщук Т.Г., бібліотекар Черкаського ІППО (“Пілотний проект регіональної системи інформаційної підтримки бібліотек ЗНЗ з Інтернет”), Зініченко Л.В. методист з бібліотечно-бібліографічної освіти Київського ІПОПК (“Підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців з використанням дистанційної форми навчання”), Дяченко Н.І., методист навчально-виховної роботи та шкільних бібліотек Кіровоградського ІППО ім. Василя Сухомлинського (“Удосконалення системи підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів Кіровоградської області”).

Підсумовуючи результати науково-методичної діяльності бібліотек ІППО, слід зазначити, що фахівці цих книгозбірень розуміють її значимість у сучасних умовах і намагаються активно працювати у цьому напрямі. Втім, зважаючи на малочисельність штату бібліотек ІППО6 науково-методична робота ведеться не у повному обсязі. Тому, як і у попередні роки, існує необхідність приведення штатного розкладу бібліотек ІППО у відповідність до „Примірного положення про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку ІППО”7, в якому визначені основні завдання цих книгозбірень.

Доцільно також надати бібліотекам можливість придбання до фонду книг і періодичних видань з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства та інформаційної діяльності8, що дозволить працівникам бібліотек своєчасно знайомитися із новими тенденціями у бібліотечній справі і передавати ці знання шкільним бібліотекам.


^ Кадрове забезпечення бібліотек ІППО

Бібліотечні кадри – важливий чинник ефективного функціонування бібліотеки. Від їхнього професіоналізму, розуміння поставлених перед бібліотекою завдань, вміння вирішувати їх оперативно і раціонально нині залежить не лише якість задоволення інформаційних потреб користувачів, а й успішність трансформації бібліотек ІППО у сучасні бібліотечно-інформаційні центри в регіонах.

Сьогодні в цих бібліотеках працюють 43 бібліотекарі, з яких: з вищою бібліотечною освітою – 19 фахівців, вищою педагогічною – 15, середньою спеціальною – 7, іншою – 2 фахівці.

У 10 з 22 бібліотек ІППО штат складається з 2-х співробітників, у 8-и бібліотеках – з одного співробітника, у 2-х бібліотеках – з 3-х співробітників, в бібліотеці ЦІППО АПН України – 4 співробітники і в бібліотеці Дніпропетровського ІППО – 5. Співставлення основних показників діяльності у бібліотеках з одноковою кількістю співробітників виявило значну різницю у їхньому навантаженні. Наприклад, серед бібліотек з одним співробітником найбільша кількість відвідувань у бібліотеці Полтавського ІППО, удвічі менше цей показник у бібліотеках Закарпатського ІМНВПОПК і Львівського ІППО, у п’ять разів менше у бібліотеках Сумського ІППО і Чернівецького ІППО і у 7-9 разів менше в бібліотеках Запорізького ІППО, Івано-Франківського ІППО й Житомирського ІППО. Кількість книговидач також найбільша в бібліотеці Полтавського ІППО, а врешті бібліотек вона менше у 2 – 3,5 разів (додаток 5). З огляду на вищезазначене можна зробити висновок, що бібліотека Полтавського ІППО потребує уведення ще однієї штатної одиниці, що може бути обґрунтовано завдяки застосуванню ”Тимчасових примірних норм часу на основні процеси бібліотечної роботи”9.

Модернізація системи освіти та введення у практику роботи бібліотек ІППО нових інформаційних технологій суттєво розширюють функціональні обов’язки бібліотечних працівників, ускладнюють їхню працю, зумовлюють необхідність оволодівати економічними знаннями, основами комп’ютерної грамотності, навичками аналітико-синтетичної переробки інформації, методиками її створення і розповсюдження, навичками проектної діяльності, вміння добре орієнтуватися в сучасних тенденціях бібліотечної справи, педагогічної науки і практики, що потребує постійного підвищення кваліфікації працівників бібліотек ІППО.

З огляду на це головний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек – ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського щорічно організовує і проводить науково-практичні семінари для працівників освітянських бібліотек. Так, як було зазначено вище, у 2005 р. було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію „Освітянські бібліотеки України. Історичні тенденції. Сучасний стан та перспективи розвитку”, а у 2006 р. Всеукраїнський науково-практичний семінар "Науково-методичні та організаційні засади створення системи інформаційного забезпечення фахових потреб освітян України", в роботі яких брали участь співробітники бібліотек та методисти з бібліотечних фондів усіх ІППО.

Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що фахівці цих книгозбірень з метою підвищення кваліфікації також беруть участь у роботі науково-практичних та науково-методичних семінарів, круглих столів, тренінгів, що проводять обласні наукові, дитячі та юнацькі бібліотеки.

Традиційною формою підвищення кваліфікації працівників ІППО є курсова підготовка в обласних ІППО та ЦІППО АПН України. Втім, аналіз стану перепідготовки працівників бібліотек ІППО виявив ряд проблем. По-перше, незначна кількість бібліотекарів, які навчалися на курсах: у період з 2002 р. до 2006 р. курсову підготовку пройшло 27 осіб, з яких 12 осіб підвищували кваліфікацію ще до 2002 р., впродовж 2005 – 2006 рр. – усього 8 фахівців з бібліотек Дніпропетровського ІППО , Донецького ІППО, Закарпатського ІМНВПОПК, Рівненського ІППО та Чернігівського ІППО. По-друге, на курсах підвищення кваліфікації не забезпечується реальна актуалізація знань, адже навчальні програми ІППО не відображають сучасних тенденцій у бібліотечній справі і не дають змоги бібліотекарям оволодівати потрібними знаннями. Тому система підвищення кваліфікації бібліотекарів потребує створення нової дієвої моделі, яка б ураховувала зміни у бібліотечній справі загалом, а також у діяльності й структурі бібліотек ІППО в умовах реформування освіти зокрема.

Актуальною залишається і проблема забезпечення працівників бібліотек ІППО професійним читанням. Слід зауважити, що, порівняно з минулими роками, у 2005 – 2006 рр. ситуація дещо покращилася: якщо раніше бібліотеки передплачували 1-3 назви фахових періодичних видань, то нині бібліотеки Київського ІПОПК і Черкаського ІППО передплачують 7 назв, бібліотеки Дніпропетровського ІППО і ЦІППО АПН України – 5 назв, Донецького ІППО, Запорізького ІППО, Полтавського ІППО і Харківського НМІБО – 3 назви, Волинського НМІПОПК, Житомирського ІППО, Закарпатського ІМНВПОПК, Івано-Франківського ІППО, Хмельницького ІППО, Чернівецького ІППО та Чернігівського ІППО – 2 назви і бібліотека Кримського республіканського ІППО одне фахове видання (додаток 9). Така ситуація, безперечно, не сприяє професійному зростанню бібліотекарів ІППО. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може бути використання бібліотекарями онлайнових версій професійних видань з метою систематичного ознайомлення з ними і економії коштів на передплату їхніх паперових аналогів (додаток 10).

Вивчення рівня професійної підготовки працівників бібліотек ІППО та їхніх пропозицій щодо професійної консолідації, проведення навчання і стажування на базі ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського та інших провідних бібліотеках України свідчить про гостру потребу:

  • удосконалення системи підвищення кваліфікації бібліотекарів (створення нової дієвої моделі, яка б ураховувала сучасні тенденції у бібліотечній справі, зміни в діяльності та структурі бібліотек в умовах модернізації освіти);

  • модернізації навчальних планів курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів;

  • активізації самоосвітньої діяльності працівників бібліотек ІППО через фахові видання та Інтернет.


Висновки

Процеси модернізації освіти, інформатизації суспільства суттєво розширили коло завдань, які нині мають виконувати бібліотеки ІППО. Втім, як засвідчив аналіз діяльності цих книгозбірень впродовж 2005 – 2006 рр., можливості не усіх бібліотек відповідають вимогам сьогодення. Сьогодні перед бібліотеками ІППО стоїть ряд проблем, розв’язання яких спільно з керівництвом обласних ІППО, державними та місцевими органами влади, ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського дасть їм можливість гідно виконувати свою місію на освітянський ниві.

З метою удосконалення діяльності бібліотек ІППО як сучасних інформаційних центрів освітянської галузі, розширення їхніх можливостей щодо інформаційної підтримки розвитку педагогічної науки та процесу підвищення кваліфікації освітян у регіонах ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, як головний координаційний та науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек нашої держави рекомендує завідувачам бібліотек ІППО:

  • Систематично вивчати інформаційні потреби користувачів бібліотек ІППО (опитування, анкетування) з метою оптимізації процесу формування інформаційного ресурсу;

  • Впроваджувати в практику роботи ІКТ з метою:

  • комп’ютеризації бібліотечно-бібліографічних процесів, створення власних електронних ресурсів (бібліографічних, повнотекстових і реферативних БД) та інтегрування їх через мережу Інтернет у світовий інформаційний простір;

  • забезпечення участі цих бібліотек у створенні корпоративного електронного каталогу та повнотекстових БД з актуальних питань розвитку педагогічної науки, освіти і практики освітянської галузі на базі ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського;

  • надання освітянам вільного доступу до світового інформаційного простору через Інтернет;

  • формування фондів документами на електронних носіях та їхнього викоритсання;

  • удосконалення системи науково-інформаційного забезпечення фахових інформаційних потреб педагогічних й науково-педагогічних кадрів (надання віртуальних довідок, упровадження електронної доставки документів);

  • створення на веб-сайтах ІППО сайтів бібліотек для висвітлення їхньої діяльності, популяризації інформаційних ресурсів, бібліографічної продукції та послуг;

  • Активізувати діяльність щодо кооперації та інтеграції з провідними освітянськими бібліотеками (ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, Львівською обласною та Миколаївською науково-педагогічними бібліотеками, бібліотеками ІППО, бібліотеками ВНЗ III-IV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю) шляхом участі у “Зведеному плані інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України ”, який щорічно готує ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського;

  • Використовувати можливості МБА й обмінно-резервних фондів ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського та бібліотек інших систем і відомств;

Ректорам обласних ІППО, структурними підрозділами яких є бібліотеки, доцільно:

  • збільшити фінансування бібліотек ІППО для забезпечення оперативного і якісного формування інформаційних ресурсів документами на традиційних й електронних носіях;

  • оснастити бібліотеки ІППО комп’ютерною технікою, АБІС і підключити їх до Інтернет, передплатити доступ до платних БД з метою розширення можливостей бібліотек щодо інформаційного забезпечення фахових потреб освітян у регіонах;

  • покращити стан утримання приміщень бібліотек відповідно до санітарно-гігієнічних норм;

  • розглянути питання збільшення штатів бібліотек у зв’язку з розширенням функціональних обов’язків бібліотечних працівників;

  • забезпечити фахівців бібліотек ІППО фаховими виданнями з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства та інформаційної діяльності;

  • провести навчання фахівців бібліотек ІППО основам комп’ютерної грамотності;

  • сприяти участі бібліотекарів ІППО у науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, тренінгах з питань бібліотечної роботи;

Реалізація перерахованих вище заходів позитивно вплине на модернізацію діяльності бібліотек ІППО, сприятиме їхній трансформації у сучасні інформаційно-бібліотечні центри освітянської галузі у регіонах, суттєво розширить можливості бібліотек ІППО щодо інформаційної підтримки розвитку педагогічної науки і освіти у різних областях України, підвищення фахового рівня освітян, що навчаються в ІППО.


Додаток 1.

Формування інформаційного ресурсу бібліотек ІППО

(станом на 01.01.2007 р.)


Назва ІППО

2 006р.

^ Обсяг бібліотечного фонду (тис. прим)

Надійшло за рік

Оновлення бібліотечного фонду

у %

Волинський

43020

376

0,8

Дніпропетровський

34481

1685

4,8

Донецький

18623

1171

6,2

Житомирський

36090

450

1,2

Закарпатський

19458

641

3,2

Запорізький

86700

2300

2,6

Івано-Франківський

27422

722

2,6

Київський

47956

3660

7,6

Кіровоградський

38073

3334

8,7

Кримський

32281

1344

4,1

Луганський

59975

2023

3,3

Львівський

17499

1035

5,9

Полтавський

25683

835

3,2

Рівненський

44315

907

2,0

Сумський

42834

1390

3,2

Харківський

25114

1731

6,8

Херсонський

40016

120

0,2

Хмельницький

32150

830

2,5

ЦІППО

103253

2190

2,1

Черкаський

36250

399

1,1

Чернівецький

16587

1392

8,3

Чернігівський

42949

680

1,5

Усього

870729

29215

 


Додаток 2.


Використання інформаційного ресурсу бібліотек ІППО у 2005 – 2006 рр.



^ Кількістьт книговидач

Назва ІППО

Кількість працівників бібліотек

2005 р.

2006 р.

Коефіцієнт росту

Волинський

2

42800

42940

1,0

Дніпропетровський

5

59910

60062

1,0

Донецький

2

 

18680




Житомирський

1

5291

4564

0,8

Закарпатський

1

21000

19130

0,9

Запорізький

1

25500

12600

0,4

Івано-Франківський

1

16249

14351

0,8

Київський

3

151683

142332

0,9

Кіровоградський

2

20922

30163

1,4

Кримський

2

21000

8564

0,4

Луганський

2

35500

35340

0,9

Львівський

1

18043

15035

0,8

Полтавський

1

43208

44502

1,0

Рівненський

2

36564

36800

1,0

Сумський

1

21034

22044

1,0

Харківський

2

35226

34181

0,9

Херсонський

3

77856

79116

1,0

Хмельницький

2

18650

20250

1,0

ЦІППО

4

87500

89000

1,0

Черкаський

2

 

17562




Чернівецький

1

17821

15035

0,8

Чернігівський

2

26621

26959

1,0

Усього

43

782378

789210

 



залишити коментар
Сторінка2/5
Дата конвертації07.12.2011
Розмір0,86 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх