Організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності icon

Організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності


Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
повернутися в початок

^ 3.3. Основні види навчальних занять з практичного навчання та практика проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з цивільного захисту


3.3.1. Практичне навчання проводиться на робочих місцях слухачів на підприємствах, в установах і організаціях, а також на спеціально обладнаних навчальних місцях полігонів і містечок з практичного відпрацювання етапів навчань, тренувань за такими видами: урок практичного навчання, інструкторсько-методичне заняття, інструктаж, практика з проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту.

Рекомендована кількість слухачів при груповій формі проведення інструкторсько-методичного заняття, інструктажів на об’єктах господарювання складає 5-15 чоловік. Урок практичного навчання може проводитися за груповою, індивідуальною та змішаною формою організації навчання.

Урок практичного навчання, як правило, проводиться із слухачами, які пройшли курсове навчання за навчальними категоріями: керівник групи управління комплексним об’єктовим навчанням, тренуванням; начальник штабу з ліквідації НС; керівний та начальницький склад невоєнізованих формувань цивільного захисту, працівники диспетчерських служб. Урок проводиться майстром виробничого навчання безпосередньо на робочому місці слухачів або на спеціально обладнаних навчальних місцях по плану навчання, тренування.

Всі уроки практичного навчання передбачають наявність у слухачів теоретичного матеріалу за відповідною програмою постійно-діючого семінару, за якім й виконуються завдання згідно переліку навчально-виробничих робіт.

Під час уроків практичного навчання кожний слухач вчиться раціонально, відповідно до встановлених програмою норм часу самостійно за допомогою теоретичного матеріалу виконати навчальні елементи навчально-виробничого завдання пов’язаної з підготовкою до організації та проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань, і у випадку утруднень одержати особисту консультацію від майстра виробничого навчання.

До факторів визначення курсами форм організації уроку практичного навчання (індивідуальна, групова або змішана) відносяться: чисельність тих, хто навчається, місце навчання (навчальне містечко, дільниця, виробництво тощо), термін навчання та технологія виконання робіт, дій яким навчаються.

При індивідуальної формі проведення уроку передбачається, що слухач безпосередньо на своєму робочому місці за консультацією майстра виробничого навчання виконує різні за змістом навчальні елементи відповідного навчально-виробничого завдання програми практичної підготовки до дій у НС.

Під час проведення уроків виробничого навчання з керівниками тактико-спеціальних навчань крім розробки документів з навчання, визначення заходів з імітації, об’єму робіт із створення та вдосконалення навчальних місць, додатково перевіряється укомплектованість та оснащення формувань, хід їх спеціальної підготовки, а при необхідності надаються рекомендації щодо питань, які потребують від учасників навчання їх додаткового теоретичного вивчення.

При груповій всі слухачі на навчальному містечку, ділянці або виробничої території, яка планується за планом навчання, тренування під обладнання навчальних місць або місць імітації виконують відповідно до програми однакові або однотипні завдання. Допомога майстром виробничого навчання слухачам надається у формі групових консультацій з виконання конкретного навчального завдання з послідуючою організацією контролю за виконанням робіт. Групова форма найбільш ефективна при виконанні слухачами простих робіт або тих, що носять однотипний характер.

Урок практичного навчання по тривалості дорівнює шести урокам (до 6 академічних годин) і як звичайний урок може містити у собі опитування, пояснення й закріплення матеріалу. На один урок практичного навчання можуть виноситися різні за змістом навчальні елементи призначені для відпрацювання певними навчальними категоріями слухачів.

На початку уроку майстром виробничого навчання проводиться інструктаж на робочих місцях слухачів, надаються пояснення до виконання навчального елементу навчально-виробничого завдання, при необхідності складаються операційні карти виконання роботи на основі теоретичного матеріалу.

В подальшому майстром виробничого навчання контролюється хід виконання завдання, при необхідності надаються консультації, заслуховується звіт про виконану роботу.

Інструкторсько-методичні заняття проводяться майстрами виробничого навчання з персоналом підприємств, установ, організацій, які під час проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань виконують обов’язки заступників, помічників керівника навчанням, тренуванням, начальників спеціалізованих служб ЦЗ, входять до складу посередницького апарату, штабу з ліквідації НС. Окремо проводяться заняття з керівниками навчальних груп з підготовки працівників на підприємствах, в установах та організаціях з питань захисту і дій у НС.

Мета інструкторсько-методичного заняття підготувати його учасників до вибору і застосуванню найбільш прийнятних методів їх роботи під час підготовки, організації і проведення спеціального об’єктового навчання, тренування, використання навчального часу та матеріально-технічних засобів.

Під час заняття до його учасників доводиться тема навчання, тренування, навчальні цілі та навчальні питання що будуть відпрацьовуватися за етапами навчання, тренування, обстановка, визначена планом навчання, тренування, найбільш доцільні дії, тих хто навчається та критерії оцінки навчання, тренування. Заняття проводяться з кожного або одночасно з декількох етапів навчання, тренування. На занятті майстер виробничого навчання роз’ясняє особливості проведення етапів навчання, тренування, виходячи із специфіки організації та виконання заходів цивільного захисту на об’єкті господарювання.

До учасників заняття доводиться порядок розробки та змістовність особистих планів роботи та порядок представлення матеріалів із розбору навчання, тренування.

В особистих планах роботи, як правило відображаються питання:

тема та основні цілі для конкретної навчальної категорії;

етапи, навчальні періоди, їх зміст та тривалість;

навчальні питання по кожному періоду, час і метод їх відпрацювання (у частині що стосується заступника, помічника або посередника);

зміст, способи, час вручення ввідних та порядок їх розіграшу з тими, хто навчається.

Інструкторсько-методичні заняття з керівниками навчальних груп з підготовки працівників на підприємствах, в установах та організаціях з питань захисту і дій у НС проводяться майстрами виробничого навчання за один день до вивчення працівниками тематики загальної програми підготовки населення до дій у НС. Мета цих занять - підготувати керівників до якісного проведення занять, вибору та застосуванню методів і прийомів навчання, використанню навчального часу і матеріально технічних засобів. Тривалість інструкторсько-методичного заняття визначається навчальними цілями, кількістю навчальних питань та ступенем підготовки керівників навчальних груп з підготовки працівників з питань захисту і дій у НС.

За формою цільового інструктажу проводяться заняття з групою працівників, які відповідно до плануючих документів з організації та проведення спеціального об’єктового навчання, тренування призначаються керівниками на навчальних місцях, або залучаються до робіт з імітації, нарощування обстановки або виконують у ході навчання, тренування практичні роботи з використанням техніки, інструментів, приладів тощо.

Майстри виробничого навчання, задіяні в проведенні занять за розкладом з практичного навчання, складають на основі програми та переліку навчально-виробничих робіт відповідно до вимог методичних рекомендацій, вказівок, настанов, положень з проведення практичних заходів з підготовки до дій у НС плани практичного навчання, інструкторсько-методичного заняття, інструктажу, які є особистим робочим документом майстра.

План складається за довільною формою з дотриманням педагогічних та методичних вимог та відображає мету, короткий зміст інструктажу на робочому місці слухача, послідовність і організацію виконання практичної роботи, порядок одержання консультацій від майстра виробничого навчання і заслуховування ним звіту про виконану роботу, та при необхідності, операційні карти виконання навчально-виробничих робіт на основі теоретичного матеріалу.

Для проведення інструкторсько-методичних занять та інструктажів складаються за довільною формою відповідні плани проведення згідно із вимогами програми практичної підготовки.

Під час самостійної роботи слухачів за програмою практичного навчання майстром, за замовленням керівництва підприємства, установи та організації, можуть проводитися заняття з виробничим персоналом за програмою загальної підготовки населення до дій у НС.

Під час практики слухачів з проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань майстри виробничого навчання здійснюють посередницькі функції при групі управління навчанням, тренуванням шляхом створення навчальної обстановки, її нарощування, контролю і оцінки дій слухачів згідно критеріїв оцінки спеціальних об’єктових навчань, тренувань, зокрема щодо оперативності оцінки обстановки, проведення розрахунків сил і засобів та прийняття рішення на ліквідацію НС, оформлення протоколів засідань комісій, своєчасності і правильності постановки завдань на проведення заходів. Беруть участь у підготовці та проведенні розбору з відпрацювання навчальних питань за планами проведення навчання, тренування. У ході розбору майстер надає рекомендації відносно заходів, яки доцільно провести з уточнення плануючої документації, організації навчального процесу з питань навчання різних категорій працівників діям в умовах надзвичайних ситуацій, а також всіх видів забезпечення для підтримання готовності системи цивільного захисту об’єкта на достатньому рівні.

Для удосконалення співпраці з підприємствами, а також виробки єдиних поглядів на методику проведення навчань, тренувань періодично проводяться показові навчання, тренування. До їх проведення залучаються працівники навчально-методичного центру, штатні працівники з питань цивільного захисту підприємств, установ, організацій. Матеріали показових заходів узагальнюються, вдосконалюються і поширюються як зразкові (додаток 11).

Під час практики слухачів майстри розробляють плани робіт на кожний робочий день. За результатами практики з проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань складається звіт за встановленою формою, який за підпорядкуванням передається до уповноваженого органу з питань НС та один екземпляр на міські курси (навчально-консультаційний пункт).

Результати практичного навчання майстер доповідає на найближчій нараді міських курсів.

3.3.2. Практика проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з цивільного захисту ставить за мету:

перевірку реальності об’єктових планів дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, планів реагування на НС, планів ліквідації аварій (катастроф);

періодичне тренування організаторів і виконавців заходів цивільного захисту та робіт з ліквідації НС;

ознайомлення виробничого персоналу першочерговим діям щодо захисту свого життя і здоров’я, майна та ближчого оточення у період локалізації та ліквідації наслідків НС.

Комплексні об’єктові навчання, тренування є завершальним етапом підготовки підприємств, установ і організацій до вирішення завдань з цивільного захисту і вищою формою підготовки органів управління, керівного складу цивільного захисту, командно-начальницького складу невоєнізованих формувань та навчання виробничого персоналу діям за планами дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, планом ліквідації аварій (катастроф), реагування на НС.

Навчання готується та проводиться за єдиним замислом, а всі залучені до нього комісії, органи, формування та працівники об’єкту діють на загальному фоні тактичної обстановки, комплексно виконують свої обов’язки та вирішують завдання, що передбачені планами реагування, дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС.

За декілька діб до проведення навчання, тренування керівництвом об’єкту проводиться нарада з питань готовності до заходу. На цій нараді майстром виробничого навчання надаються рекомендації керівникові навчання, тренування щодо визначення рівня його готовності та пропозиції по усуненню виявлених недоліків.

Навчання, тренування проводяться на навчально-матеріальній базі, що включає територію об’єкта з виробничими будівлями, спорудами, різного роду комунікаціями, а також спеціально створених навчальних місцях.

Окремі питання, якщо об’єкт має свій житловий сектор, відпрацьовуються з залученням житлово-експлуатаційних органів та населення, яке мешкає на відповідній території.

При відпрацюванні питань з ліквідації аварій, які мають вплив на умови життєдіяльності населення, рішенням керівника комплексного навчання, тренування призначається спеціальна інформаційна група з доведення до мешканців порядку оповіщення та дій у разі загрози або виникнення аварії на виробництві.

Недоліки у документах, що були розроблені у ході навчання, а також у діях тих, хто навчається, усуваються шляхом відпрацювання додаткових ввідних. При необхідності керівництво і посередники організовують переробку документів та повтор дій тих, хто навчається.

Невоєнізовані формування на загальному фоні навчання діють за окремими планами проведення тактико-спеціальних навчань.

^ В ході проведення навчання, тренування керівництво й посередницький апарат здійснюють наступні заходи:

а. Група управління навчанням, тренуванням:

організовує роботу штабу з ліквідації НС, орієнтує тих, хто навчається по обстановці, віддає розпорядження в якості вищого керівництва;

заслуховує доповіді на зборі певних категорій тих, хто навчається на напрямками їх діяльності;

готує пропозиції до рішення керівника на ліквідацію НС та доводить завдання до тих, хто навчається відповідно до прийнятого рішення;

контролює виконання поставлених завдань, дотримання заходів безпеки на місцях практичних робіт;

проводить нарощування обстановки й розіграш дій учасників навчання. тренування;

вирішує оперативно завдання, які виникають в ході навчання, тренування.

розробляє матеріали для розбору навчання;

збирає, узагальнює, аналізує дані на відповідність отриманих в ході навчання, тренування фактичних відомостей, показників і нормативів, які закладені в плані дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, плані ліквідації аварій (катастроф);

підготовлює звіт про результати навчання, тренування.

б. Заступники та помічники керівника навчання, тренування, начальники спеціалізованих служб цивільного захисту:

контролюють дії тих, хто навчається відповідно до своїх повноважень та визначених напрямків діяльності;

вивчають прийоми і способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підвищення ефективності застосування формувань і техніки;

готують звітні матеріали за результатами навчання для загального розбору і конкретні пропозиції по впровадженню одержаного досвіду в практику роботи підприємства, установи, організації.

в. Посередницький апарат при структурних підрозділах і формуваннях:

створює та нарощує обстановку з навчання шляхом подачі ввідних;

контролює порядок отримання і хід виконання тими, хто навчається, розпоряджень, оперативність оцінки обстановки і прийняття рішення, своєчасність і правильність постановки завдань підлеглим на проведення заходів;

підтримує постійний зв’язок з групою управління для доповіді про принципові рішення, що приймається тими, хто навчається;

слідкують за дотриманням заходів безпеки та у випадку їх недотримання вживають заходів щодо запобігання порушень з наступною доповіддю керівнику навчання;

узагальнювати досвід дій тих, хто навчається, об’єктивно оцінюють їх роботу і в установлені строки надають матеріал для розбору, а також готують і проводять частковий розбір з аналізом позитивних прикладів і недоліків.

^ За планом проведення навчання, тренування відпрацьовуються:

на територіях, які схильні до виникнення НС природного характеру, - питання відпрацювання комплексу заходів зі зниження наслідків небезпечних явищ, захисту обладнання і споруд об’єктів, власного майна мешканців, організації та проведення екстреної евакуації та первинного життєзабезпечення людей;

на територіях можливого впливу радіаційних аварій - питання щодо ведення розвідки та дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного захисту, проведення йодної профілактики і евакуації населення, дезактивації місцевості, споруд, техніки, санітарної обробки;

на хімічно небезпечних об’єктах - питання щодо захисту від небезпечних хімічних речовин виробничого персоналу та населення прилеглих житлових кварталів, ліквідації наслідків хімічного зараження.

на інших потенційно-небезпечних об’єктах – впровадження заходів підвищення сталості роботи в умовах НС, технологічних процесів і конструкцій забезпечуючих максимальне зниження небезпеки виникнення вторинних осередків ураження, способів захисту, оповіщення та доведення інформації про необхідні дії населення у разі виникнення НС.

^ Загальні заходи, що рекомендується відпрацьовувати при проведенні комплексних об’єктових навчань незалежно від специфіки об’єкта господарювання:

порядок розгортання місць для роботи комісії з НС, штабу з ліквідації НС, забезпечення постійного чергування на системах зв’язку, оповіщення та обміну інформацією за відповідними напрямками;

способи отримання оперативних даних для аналізу обстановки (чергові та диспетчерські служби, сформовані оперативні групи, розвідувальні формування тощо) та організація взаємодії з професійними службами з ліквідації наслідків НС;

інформаційне забезпечення та оповіщення виробничого персоналу та населення, яке мешкає в зоні відповідальності об’єкту господарювання;

порядок застосування плану дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, плану ліквідації аварій (катастроф);

відпрацювання порядку видачі приборів радіаційної розвідки та дозиметричного контролю, засобів індивідуального захисту та приведення до готовності щодо використання захисних споруд цивільної оборони;

організація радіаційного та хімічного спостереження, дозиметричного контролю;

забезпечення виконання рятувальних та інших невідкладних робіт;

питання з поновлення роботи об’єктів за наслідками НС та створення необхідних запасів матеріальних ресурсів;

Додатково:

а. При відпрацюванні питань підвищення стійкості роботи підприємства, установи, організації в умовах загрози та виникнення НС:

обладнання захисними пристроями, конструкціями енергетичних установок, цінного обладнання та приладів;

встановлення на робочі місця витратних ємкостей аварійного зливу отруйних і горючих речовин;

проведення обвалування ємкостей з небезпечними хімічними і вогненебезпечними речовинами;

перевірки готовності до роботи автономних електростанцій;

вжиття заходів із захисту джерел водопостачання і резервуарів з чистою водою;

підготовки засобів санітарної очистки та проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції;

вжиття заходів щодо безаварійної зупинки роботи або обладнання на підприємствах з безперервним технологічним циклом при раптовому відключенні електропостачання для прискореного переведення агрегатів з одного виду палива на інший –резервний;

розробки пристроїв для використання наявних машин і техніки об’єкту господарювання у виконанні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт, що пов’язані з обеззараженням місцевості та споруд;

перевірки автоматичних засобів недопущення пожеж та пожежного інвентарю;

очищення території від паливних матеріалів, сміття;

оброблення зовнішніх приміщень вогнезахисним розчином;

б. При відпрацюванні практичних заходів з евакуації:

обладнуються місця роботи об’єктових евакуаційних органів;

уточнюються списки евакуйованих;

перевіряється наявність транспортних засобів та їх готовність;

уточнюються маршрути піших колон, місця відпочинку;

в. При відпрацюванні навчальних питань з організації та проведення аварійно-рятувальних робіт в зоні НС:

розвідка маршрутів руху і ділянок робіт;

локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт;

припинення дії або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, які виникли внаслідок НС, і унеможливлюють ведення рятувальних робіт;

пошук та вилучення уражених з зруйнованих будівель та споруд або палаючих, загазованих, затоплених і задимлених приміщень;

виведення населення з районів радіаційного забруднення та обладнання пунктів санітарної обробки;

надання невідкладної медичної допомоги (на дошпитальному етапі) постраждалим та забезпечення евакуації їх у лікувально-профілактичні заклади за межі зони НС;

вивіз (виведення) населення з небезпечних зон або обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів;

санітарну обробку людей, ветеринарну обробку тварин, дезактивацію, дезінфекцію і дегазацію техніки, засобів захисту і одягу, знезаражування території і споруд, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.

г. При відпрацюванні навчальних питань з організації та проведення інших невідкладних робіт основні зусилля задіяних за планом навчання, тренування формувань, служб та їх ресурси спрямовуються на:

прокладення влаштування проходів в завалах і зонах зараження;

усунення пошкоджень у мережах та системах газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних, теплових і виробничих комунікацій з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;

укріплення або руйнування конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом або перешкоджають безпечному проведенню рятувальних робіт;

запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаних вторинними наслідками НС;

організацію першочергових робіт щодо відновлення окремих споруд та створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення населення, санітарного очищення та знезараження територій;

ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт;

організація надання необхідної допомоги постраждалим внаслідок НС.

Комплексні об'єктові навчання, тренування також можуть бути показовими або дослідними. При організації дослідного комплексного навчання, тренування до плану проведення поруч з навчальними питаннями, включаються заходи з моделювання та вивчення стійкості роботи підприємства, установи, організації в умовах надзвичайних ситуацій, а також з перевірки нових теоретичних поглядів і положень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

3.3.3. Штабні об’єктові тренування сприяють всебічній підготовці підприємств, установ, організацій до підготовки і проведення комплексних об’єктових навчань, тренувань та є формою практичної підготовки працівників, які за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складу об’єктових штабів з ліквідації НС, очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби. У ході тренувань, без порушення виробничого процесу у відносно короткий час (до 8 годин) удосконалюється підготовка особового складу штабів за посадами, які вони займають, та відпрацьовуються питання злагодження штабів у цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС.

Тренування, крім років, коли на об’єктах проводяться комплексні об’єктові навчання і тренування, проводяться щороку. Керівником штабного тренування є призначений керівником підприємства, установи, організації уповноважений керівник з ліквідації НС.

Штабні тренування можуть бути спільними або роздільними. Спільні тренування проводяться одночасно зі всіма працівниками, які входять до складу штабів з ліквідації наслідків НС, очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби за загальною темою та обстановкою під єдиним керівництвом з метою комплексного відпрацювання питань організації і проведення заходів з ліквідації НС відповідно до об’єктових планів реагування на НС, удосконалення вмінь щодо виконання працівниками своїх функціональних обов’язків з цивільного захисту.

^ До спільного штабного об'єктового тренування, виходячи із теми та навчальних цілей тренування, рішенням відповідного начальника цивільного захисту можуть залучатися:

начальники спеціалізованих служб ЦЗ;

працівники, які очолюють евакуаційні органи.

Спільні тренування проводяться на пунктах управління із застосуванням засобів зв’язку або на планах об’єкту (за відповідними документами) на своїх робочих місцях. Спільні тренування залежно від чисельності штабних інстанцій, що залучаються можуть бути одноступеневими або двох і більше ступеневими. Двохступеневі тренування найбільш характерні для занять у ланках район (місто) – об’єкт.

^ Роздільні штабні об’єктові тренування проводяться роздільно з працівниками які входять до робочих груп об’єктових штабів з ліквідації НС, очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби. Вони призначені для засвоєння працівниками своїх функціональних обов’язків, вироблення і удосконалення вмінь щодо виконання розрахунків та оформленню документів з управління силами з ліквідації НС. Роздільні тренування проводяться за відповідними документами на своїх робочих місцях. Роздільні тренування проводяться за основними робочими групами штабу ліквідації НС – групою управління, напрямків, зв’язку та інформаційно-аналітичного забезпечення, комендантської групою, під керівництвом осіб, які очолюють ці групи. При цьому, на одному занятті всі ті, хто навчається можуть тренуватися у відпрацюванні одного і того ж документу, у виконанні однієї і тієї ж роботи або вирішувати різні питання за своїми позаштатними посадами. Тривалість роздільних тренувань від 3 до 8 годин.

Взаємозв’язок між спільними та роздільними тренуваннями і послідовність їх проведення можуть бути різними. Як правило в перший рік трьохрічного циклу з підготовки та проведення комплексного навчання, тренування, а також при слабкій підготовці працівників, які входять до робочих груп штабу з ліквідації НС проводяться роздільне тренування, а у другій рік спільне. В інших випадках підготовка до комплексного навчання, тренування може розпочатися із спільного тренування, а потім, недоліки, що виявлені, відпрацьовуються на роздільному штабному об’єктовому тренуванні.

Підготовка до штабного тренування включає: уточнення та визначення вихідних даних; розробку документів, підготовку керівника групи управління тренуванням його помічників, а також місць для проведення тренування і матеріального забезпечення.

Навчальні цілі на спільне тренування визначаються для штабу з ліквідації НС в цілому, осіб, які очолюють формування і служби та для працівників, які залучаються до тренування. На роздільне тренування для кожної робочої групи штабу з ліквідації НС. Навчальними цілями визначається: що необхідно перевірити; у вирішенні яких питань надати практику; чому навчити; з яких питань удосконалити знання.

Основними методами роботи керівника штабного об’єктового тренування можуть бути:

особисте спостереження за роботою тих, хто навчається;

вивчення розроблених документів, оперативно-тактичних розрахунків, ведення робочої карти;

заслуховування керівників робочих груп штабу з ліквідації НС, осіб, які очолюють формування, служби, комісії;

розіграш дій тих, хто навчається методом нарощування обстановки або уточненням раніше прийнятих рішень тощо.

Особлива увага приділяється роботі штабу з ліквідації НС у складі робочих груп з наступних питань:

група управління - збір даних про оперативну обстановку, її аналіз, оцінка, прогнозування та доведення до начальника штабу керівництва, облік і проведення розрахунків сил і засобів для аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Підготовка розрахунків і пропозицій для прийняття рішення уповноваженим керівником з ліквідації НС.

група напрямків - збір, попередній аналіз, узагальнення, оцінка даних щодо обстановки на ділянках робіт формувань, доведення формуванням, службам наказів, розпоряджень та перевірка їх виконання, контроль проходження сигналів оповіщення, ведення робочих карт, журналів обліку обстановки, сил і засобів та розпоряджень.

група зв'язку та інформаційно-аналітичного забезпечення - організація зв'язку з вищими, підлеглими і взаємодіючими органами управління, силами, оперативними групами, оповіщення в зоні НС, прийом, передача, технічна обробка і друкування всіх видів вхідної, вихідної і внутрішньої інформації та ведення її обліку.

комендантська група - організація розгортання, облаштування робочих місць та допуск у приміщення пункту управління, матеріально-технічне і транспортне забезпечення функціонування та харчування працівників штабу з ліквідації НС.

^ Працівники, які очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби, евакуаційні органи, начальники спеціалізованих служб ЦЗ беруть участь у спільних штабних об’єктових тренуваннях та відпрацьовують питання щодо координації та взаємодії дій формувань, служб та органів, які вони представляють відповідно до планів реагування на НС, забезпечення керівництва та обліку проведених аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ведення оперативно-технічної документації. Підготовки пропозицій щодо всебічного забезпечення дій з ліквідації наслідків НС, життєзабезпечення залучених сил та постраждалого виробничого персоналу, організації евакуаційних заходів та оперативного контролю за їх проведенням і підготовкою транспортних засобів.

По завершенню відпрацювання навчальних питань згідно плану штабного об’єктового тренування, керівник дає вказівки щодо підготовки матеріалів розбору, уточнює порядок, час і місце його проведення, визначає перелік документів відпрацьованих тими, хто навчався, для ілюстрації на розборі.

3.3.4. Тактико-спеціальні навчання з невоєнізованими формуваннями є основною формою перевірки готовності формувань до виконання дій за призначенням. Керівником навчання із формуваннями загального призначення є штатний або в порядку сумісництва працівник об’єкту з питань цивільного захисту або залучений об’єктом сторонній фахівець з питань цивільного захисту на договірних засадах. Керівником навчання із формуваннями служб є відповідний начальник об’єктової спеціалізованої служби цивільного захисту

За основу розробки плану тактико-спеціального навчання береться тематика програми підготовки невоєнізованих формувань, змістовність плану приведення формування у готовність до дій за призначенням. А також тактичне завдання формування під час відпрацювання навчальних етапів комплексного об’єктового навчання, тренування.

На тактико-спеціальні навчання формування виводяться повністю укомплектованими особовим складом, технікою, засобами малої механізації, приладами, інструментами, засобами індивідуального захисту та іншим табельним майном.

Як правило, на об’єктах підвищеної небезпеки, коли це дозволяють умови та передбачено планами, тактико-спеціальні навчання формувань проводяться сумісно із аварійно-рятувальними службами, які обслуговують ці об’єкти.

Навчання починаються з приведення формувань у готовність. Командир формування проводить оповіщення і збір особового складу. Після цього особовий склад отримує табельне майно, екіпірується і шикується для перевірки. Після перевірки висувається із району збору до місць виконання робіт по ліквідації наслідків умовної НС.

Керівник навчання вручає командиру формування тактичне завдання, в якому вказується: обстановка; завдання формуванню.

Командир формування, з'ясовуючи обстановку, після отримання завдання: оцінює обстановку; визначає характер і обсяг майбутніх робіт; можливості формування по їх виконанню; маршрут висунення до ділянок проведення робіт; вплив місцевості, погоди, пори року і доби на виконання завдання.

З прибуттям в район проведення робіт, командир формування доводить до особового складу обстановку і ставить завдання, в якому вказує: які види рятувальних робіт провести; порядок використання техніки, засобів малої механізації, інструменту; місця збору постраждалих та порядок їх евакуації до лікувальних закладів; час початку і закінчення робіт; своє місце і місце заступника.

При роботі на місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, вказується допустима доза радіоактивного опромінення. Небезпечними хімічними речовинами - час знаходження на зараженій території та інше.

В ході проведення аварійно-рятувальних робіт створюється навчальна обстановка, що дозволяє в умовах, найбільш наближених до реальних, опрацьовувати прийоми і способи щодо:

розвідки маршрутів руху і ділянок робіт;

локалізації і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт;

припинення дії, або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, які виникли внаслідок НС, і унеможливлюють ведення рятувальних робіт;

пошук та вилучення уражених з зруйнованих будівель та споруд або палаючих, загазованих, затоплених і задимлених приміщень;

надання невідкладної медичної допомоги (на дошпитальному етапі) постраждалим та забезпечення евакуації їх у лікувально-профілактичні заклади за межами осередку ураження;

вивіз (виведення) населення з небезпечних зон, або обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів;

санітарної обробки людей, ветеринарної обробки тварин, дезактивації, дезінфекції і дегазації техніки, засобів захисту і одягу, знезаражування території та споруд, продовольства, води, продовольчої сировини та фуражу.

При проведені інших невідкладних робіт :

прокладення колонних шляхів і влаштування проходів в завалах і зонах зараження;

усунення пошкоджень у мережах та системах газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних, теплових і виробничих комунікацій з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;

укріплення, або руйнування конструкцій будівель та споруд, які загрожують обвалом, або перешкоджають безпечному проведенню рятувальних робіт;

запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаних вторинними наслідками НС;

організації першочергових робіт щодо відновлення окремих споруд, санітарного очищення та знезараження територій, створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення працівників, які залученні до робіт з ліквідації наслідків НС та тих, хто постраждав від їх впливу;

ремонту і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт.

Перелік навчальних питань, що відпрацьовується кожним формуваннями на тактико-спеціальному навчанні залежить від задуму комплексного об’єктового навчання, тренування та тактико-спеціальним призначенням формування.

Навчально-тренувальні заняття або навчальні тривоги проводяться протягом року, з персоналом всіх об’єктів, на яких розроблений План ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Керівник заняття - керівник об’єкту, до заняття, або навчальної тривоги залучаються організації, участь яких передбачена оперативною частиною ПЛАС. Заняття, тривоги проводяться із застосуванням наявних систем оповіщення, іншого обладнання, засобів, інструменту, матеріалів, що можуть використовуватися для виявлення небезпечних речовин та ліквідації їх наслідків.

При проведені занять відпрацьовуються дії персоналу згідно ПЛАС з метою запобігання аварійним ситуаціям і аваріям на відповідних стадіях їх розвитку, або локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків для людей, матеріальних цінностей і довкілля, запобігання їх розповсюдженню на інші виробництва, рятування і виведення людей із зони ураження і потенційно небезпечних зон.

Під час проведення навчально-тренувального заняття відпрацьовується порядок дій відповідального керівника робіт, виконавців, інших посадових осіб і робітників, що залучаються, або дублюють дії за відсутністю перших з питань:

виявлення й оцінки аварії, або загрози її виникнення за розпізнавальними ознаками;

оповіщення персоналу виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці) й диспетчера підприємства (об'єкта) про аварію, або загрозу її виникнення з подальшим оповіщенням населення, що мешкає поблизу об’єкта;

включення протиаварійних систем;

відключення пошкодженої дільниці, повно,ї або часткової зупинки виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці);

виведення з небезпечної зони персоналу, із зазначенням порядку забезпечення його засобами індивідуального захисту;

інші заходи, що запобігають розвитку аварії, з урахуванням специфіки виробництва і перш за все порядок організації розвідки пожежі, спостереження осередку зараження, медичного забезпечення та життєзабезпечення евакуйованих у місцях їх збору.

При відпрацюванні питань повної, або часткової зупинки виробництва для кожної аварії передбаченої ПЛАС відпрацьовуються дії з послідовності уведення в дію систем протиаварійного захисту, відключення апаратів і механізмів, відключення електроенергії та інших енергоносіїв, режиму роботи вентиляції і систем очищення повітря, порядок використання засобів рятування людей і ліквідації аварії.

При відпрацюванні питань виведення з небезпечної зони персоналу згідно ПЛАС - порядок укриття у захисних спорудах, забезпечення засобами індивідуального захисту, організації евакуації і рятування людей.

Під час тривог проводиться оповіщення і збір складу штабу з ліквідації аварії, оперативних груп служб, невоєнізованих формування, які за ПЛАС залучаються до локалізації і ліквідації аварійної ситуації.

3.3.5. До спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту у професійно-технічних та загальних середніх навчальних закладах відносяться організація та проведення “Дня цивільного захисту”, а у дошкільних навчальних закладах “Тижня безпеки дитини ”.

За своєю структурою спеціальні навчально-організаційні заходи з цивільного захисту поєднують в собі заходи об’єктового тренування щодо практичної підготовки працівників навчальних закладів діям у НС та навчально-виховної роботи з дітьми з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Методичні рекомендації щодо організації та проведення “Дня цивільного захисту ” наведені у додатку 12

Розглянемо роботу майстрів виробничого навчання у підготовці та проведенні спеціальних навчально-організаційних заходів на прикладі “Тижня безпеки дитини ” у дошкільному навчальному закладі.

Тиждень безпеки дитини за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з цивільного захисту та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.

За своєю структурою тиждень має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.

3.3.5.1. Підготовчий період Тижня безпеки дитини

У підготовчий період проводяться:

навчальні заняття з керівним, педагогічним складом та допоміжним персоналом;

вивчається стан захисту постійного та перемінного персоналу від наслідків з прогнозованих НС;

проводиться тренування персоналу закладу по діям у надзвичайних ситуаціях.

Основна робота з практичного навчання майстром здійснюється у підготовчий період тижня безпеки. Їм перевіряється хід підготовки з цивільного захисту та за замовленням керівника закладу майстер виробничого навчання залучається до проведення навчальних занять з персоналом дошкільного навчального закладу за програмою з безпеки життєдіяльності затвердженої наказом МОН. Проведення занять у дошкільному навчальному закладі організується по групах з вихователями керівником закладу, допоміжного персоналу вихователем-методистом, або помічником (заступником) директора з господарської роботи.

Майстром виробничого навчання оцінюється ступень впровадження комплексу спеціальних заходів щодо забезпечення належних умов з цивільного захисту дітей і персоналу дошкільного закладу та надається практична допомога в їх корегуванні і усуненні виявлених недоліків з питань:

плануючої та організаційної документації з цивільного захисту (інструкції по діям у НС, відомості про стан захисту, функціональні обов’язки посадових осіб з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях);

утримання та використання захисних споруд цивільної оборони (сховище, протирадіаційне укриття), у разі їх відсутності – обсягів робіт по дообладнанню підвальних та інших заглиблених приміщень, створення умов щодо підвищення захисних якостей дошкільних будівель на випадок НС;

забезпечення дітей і працівників дошкільного закладу найпростішими засобами захисту органів дихання та засобами індивідуального захисту органів дихання зі складів тривалого зберігання ЗІЗ місцевих органів виконавчої влади.

планування екстреної евакуації у разі виникнення небезпечних подій (пожежа, повідомлення про наявність вибухових пристроїв тощо) та розрахунків на організований вивід дітей і працівників згідно витягів з плану евакуації району у разі загрози виникнення НС, або критичних умов для безпечного перебування у будинку дошкільного закладу;

виконання комплексу організаційно-технічних заходів щодо запобігання пожежі та створення умов для її гасіння.

Вивчення та оцінка стану готовності дошкільного закладу до реагування на НС, організації та проведення санітарної обробки персоналу і дітей та спеціальної обробки будівель і споруд, а також надання першої медичної допомоги постраждалим, проводиться майстром під час підготовки та проведення об’єктового тренування з персоналом дошкільного навчального закладу по діям у надзвичайних ситуаціях.

В цей період майстром перевіряються матеріали з підготовки об’єктового тренування (наказу про проведення тренування, календарного плану його підготовки, плану проведення об’єктового тренування). Проводяться інструктивно-методичні заняття з помічниками керівника тренування з розробки ними особистих планів. З групою управління тренуванням проводяться уроки практичного навчання з розробки замислу тренування відповідно до затверджених інструкції або плану дій у надзвичайних ситуаціях та плану проведення тренування. Перевіряється матеріальне забезпечення засобів імітації та оповіщення на тренування. Проводяться інструктажі з керівниками формувань, посадовими особами евакуаційних органів та надається допомога у приведені у готовність задіяних у тренуванні формувань та розгортанні необхідних місць з відпрацювання практичних дій.

Під час тренування майстер виробничого навчання здійснює посередницькі функції при керівникові та групі управління тренуванням. Вивчає досвід його проведення, оцінює дії працівників, при необхідності пропонує керівникові організувати повтор дій тих, хто навчається, надає допомогу у підготовці та написані матеріалів розбору. Розбираються та оцінюються всі практичні заходи, які виконані у ході тренування, конкретні дії тих, хто навчається, за етапами тренування. За підсумками тренування майстер разом з групою управління тренуванням відпрацьовують звіт за встановленою формою, який за підпорядкуванням передається до уповноваженого органу з питань НС та один екземпляр на міські курси (навчально-консультаційний пункт).

Майстер бере участь у нараді керівника з питань підсумків проведення об’єктового навчання та готовності дошкільного навчального закладу до проведення навчально-виховних заходів за планом проведення “Тижня безпеки дитини” дошкільного віку.

3.3.5.2. Період проведення „Тижня безпеки дитини”

Під час проведення тижня організується навчально-виховна робота з дітьми з основ безпеки життєдіяльності відповідно до навчального плану дошкільного навчального закладу та орієнтовної тематики навчання дітей з питань особистої безпеки та норм поведінки у НС.

Цей період орієнтовно складає до 5 днів. Кожний день присвячений навчально-виховній роботі з малюками за одним із видів безпеки на якій керівництву закладу бажано запрошувати представників відповідних служб з: правоохоронної діяльності, медичної та санітарно-епідеміологічної служби, екологічній, пожежній безпеки, та безпеки у НС.

Під час проведення тижня безпеки традиційні навчальні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ змагального характеру, ігри драматизації з музичним супроводом тощо).

Поряд із сюжетно-рольовими іграми, де діти вчаться орієнтуватися у світі природи, техніки, людей, значне місце при проведенні займають дидактичні ігри, що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігрової характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю, привабливістю матеріалів та постановкою завдань.

^ Орієнтовне календарне планування

1 день “Дитина та інші люди”

Ранок. Дидактична гра “Свої-чужі”.

Мета: дати уявлення дітям про те, що є чужі і свої люди, учити поводитися з ними. Виховувати культуру поведінки серед людей.

^ Заняття. Гра-драматизація “Добро-зло”.

Мета: дати уявлення дітям про те, що деякі дорослі можуть бути небезпечними, що не збігання приємної зовнішності з добрими намірами дорослих. Уміння дитини сказати “Ні” іншим дітям, які хочуть вмішати її в небезпечну ситуацію. Виховувати обережність у поведінці з іншими.

^ Прогулянка І. Екскурсія до лялькового театру.

ІІ половина дня. Етюди з психогімнастики. Робота практичного психолога.

Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра “Сім’я”.

Мета: учити дітей правильній поведінці вдома, коли є батьки і коли їх немає; не заходити в під’їзд одному; не говорити по телефону, що немає вдома батьків.

^ Використовуючи сюжет казки “Вовк і семеро козенят”. Виховувати обачність у своїх вчинках.

Вечір. Настільні ігри за сюжетами казок відповідно теми.

2 день. “Дитина і природа”

Ранок. Дидактична гра “Стихійні лиха”.

Мета: дати дітям уявлення про небезпечні геологічні, гідрологічні явища та познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих.

^ Формувати свідому, правильну поведінку, вміння надати першу допомогу. Розгляд ілюстрації про повені, землетрус.

Заняття. Екскурсія в природу.

Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища. Пояснити, як погіршення екологічних умов відображається на людині і живій природі. Розповісти, що небезпечними для здоров’я стали джерела питної води, колодязя, річки, водопроводу. Тому не слід пити таку воду без попереднього очищення. Виховання уміння правильно користуватися природними ресурсами.

^ Створення ігрових ситуацій спортивного характеру: “Переберись з купини на купину”, “Мавпочки”, “Хто далі закине шнур”.

ІІ половина дня. Музична розвага “В гостях у знахарки” (Екологічна вистава).

Мета: дати уявлення дітям, що є рослини корисні і небезпечні; гриби їстівні і неїстівні, учити розрізняти їх у природному оточенні, правильно поводитись з ними та надавати першу допомогу у випадках отруєння. Виховувати любов до рідної природи, бережне відношення до її дарів, та чуйне ставлення один до одного.

^ Прогулянка ІІ. Праця дітей на грядці.

Ігри: “Картопля - капуста”, “Їстівне, неїстівне”, “Чия команда швидше збереться”.

Вечір. Гра-моделювання “Землетрус”.

Мета: дати дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, про можливі наслідки землетрусу.

^ Учити правилам поведінки під час землетрусу. Виховувати взаємовиручку та взаємодопомогу.

3 день. “Предметний світ”

Ранок. Розповідь-бесіда “Що шкідливо”.

Мета: формування уявлення про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров’я та життя людини. Учити правилам поведінки під час використання термометра, розуміти небезпечність для життя ртуті у термометрі. Виховувати обережність поведінки дітей у побуті.

^ Заняття-гра “Допоможи собі сам”.

Мета: учити дітей правильно реагувати на випадок аварії на підприємстві, у транспорті, під час руйнування, будівель, гребель, дамб тощо. Формувати уміння правильно поводитись під час надзвичайних ситуацій, вміти знайти правильний вихід із них та надавати посильну допомогу іншим. Виховувати любов і турботу до інших.

ІІ половина дня. Дидактична гра “Аварія”.

Мета: учити дітей використовувати найпростіші засоби індивідуального захисту, (марлеві пов’язки, хустинки, рушники тощо) і в найкоротший термін покинути зону зараження. Виховувати спритність, сміливість.

Прогулянка І. Естафета - гра

1. Гра “Автомобілі”.

2. Гра “Пожежники”.

3. Гра “Перша допомога”.

4. Гра “Швидка допомога”.

Прогулянка ІІ. Спостереження за промисловими об’єктами, забруднюють навколишнє середовище.

Мета: учити дітей правильно розуміти шкідливість для здоров’я людини викидів об’єктів, що знаходяться поряд. Виховувати негативне відношення до джерел забруднення оточуючого середовища.

^ Вечір. Конкурс малюнків на тему “Заняття вдома”.

Мета: учити дітей правильно поводитись з електроприладами та побутовою технікою. Розвивати творчість, уяву, виховувати позитивне ставлення до заборони старших.

4 день. День здоров’я

Ранок. Бесіда з дітьми “Що таке здоров’я?”.

Мета: дати можливість дітям зрозуміти, що здоров’я - це одна з головних цінностей життя. Формувати у дітей бажання бути сильними, бадьорими, енергійними; думати про своє здоров’я.

^ Дидактична гра “Мама захворіла”.

Мета: учити дітей правильній поведінці при хворобі інших, уміти викликати швидку допомогу по телефону, не вживати ліків хворого. Виховувати турботу про рідних, бажання надавати посильну допомогу.

^ Прогулянка І. Спортивна розвага “Ми весела дітвора”

Мета: учити дітей бігати, не стомлюючись, їздити на велосипеді, метати в ціль; звертати увагу дітей на самопочуття, внутрішнє відчуття, потребу свіжого повітря, чистоти. Розвивати почуття власної гідності, бажання самовдосконалюватись. Виховувати у дітей уміння поводитися під час масових заходів, бережне ставлення до свого здоров’я.

ІІ половина дня. Засідання клубу “Малятко-здоров’ятко”.

Мета: учити дітей надавати собі та іншим першу допомогу при травмі опіках, обмороженні, отруєннях тощо. Формувати спостережливість до стану свого власного тіла, організму в цілому. Виховати бажання бути здоровим.

^ Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра “Лікарня”

Мета: учити дітей надавати першу допомогу пошкодженому організму внаслідок пожежі, дорожньо-транспортної аварії, радіації тощо, правилом поведінки у лікарні. Розвивати зосередженість, стислість висловлювань. Виховувати правила культури поведінки, розуміння необхідності у лікуванні та наданні допомоги хворому організму.

^ Вечір. Гра-драматизація казки “Лікар Айболить”

Мета: учити дітей утримувати в чистоті частини свого тіла, захищати їх від забруднення чинниками природного та техногенного характеру, розуміти значення вислову: “У здоровому тілі - здоровий дух”. Виховувати любов до здорового способу життя, пояснюючи їм у доступній формі про значення попередження захворювань, різних видів загартування, коригуючої гімнастики, масажу.

5 день “Захисти себе сам”

Ранок. Бесіда “Засоби масової інформації” (радіо, телевізор).

Мета: нагадати дітям про роль засобів масової інформації; учити правилам поведінки під час екстремальних повідомлень. Гра “Що ми почули?”

^ Заняття. Сигнал “Увага всім!”

Мета: формувати у дітей поняття про причини подання сигналу (випадок аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та ін.). Познайомити з діями при цьому сповіщальному сигналі. Вчити діяти швидко і правильно. Виховувати уважність, організованість, дисциплінованість.

^ Прогулянка І. Екскурсія-огляд сховища

Мета: ознайомити дітей з приміщенням сховища та його призначенням. Формувати у дітей правила поведінки під час перебування у сховищі. Виховати дисциплінованість, організованість, взаємодопомогу.

ІІ половина дня. Сюжетно-рольова гра “Що потрібно зробити?”.

Мета: учити дітей правильно реагувати на сповіщальний сигнал, якщо він застав їх вдома. Виховувати турботливе ставлення до ближнього, вміння діяти без паніки в екстремальних ситуаціях.

^ Прогулянка ІІ. Спортивні ігри.

1. Гра “Тривога”.

2 Рольова гра «Рятувальники».

Вечір. Бесіда з батьками “Поведінка під час надзвичайних ситуацій” з використанням підготовлених матеріалів та наочної агітації реагування на сповіщальний сигнал “Увага всім!”

Вихователі вчать дітей знаходити істину, шляхом запрошення їх до обговорення та направленими питаннями підводять до відповіді. Певну зацікавленість викликає у дітей взаємне відвідування по групах занять, вікторин, змагань, виступів самодіяльних артистів, виставок дитячих робіт.

Крім заходів, що організуються безпосередньо вихователем, під час тижня безпеки обов’язково створюються умови для самостійних форм дитячої діяльності.

По завершенню відпрацювання заходів загального плану з підготовки і проведення “Тижня безпеки дитини” у дошкільному закладі вітаються діти, які стали переможцями в іграх, змаганнях, виставках малюнків, тощо. Керівник закладу підготовлює інформаційний матеріал для подання у районний, міської оргкомітет та складає наказ за підсумками проведених заходів.

Роль майстра виробничого навчання у дні проведення навчально-виховної роботи з дітьми за планом “Тижня безпеки дитини” полягає у консультуванні педагогічних працівників дошкільного закладу з питань організації та проведення занять з правил поведінки дітей в умовах надзвичайних ситуацій.

Консультації щодо підбору різноманітного навчального матеріалу та методів роботи з малюками з питань поведінці у НС, майстрами виробничого навчання не надаються. Ця робота здійснюється вихователем-методистом закладу за сприянням базового у місті, районі дошкільного навчального закладу з питань безпеки життєдіяльності при консультаційно-методичній допомозі методиста з безпеки життєдіяльності методичного кабінету центру та методиста міських курсів першої, або особливої категорії.

Поряд з цим, майстри, як представники МНС, беруть безпосередню участь у проведені педагогічними працівниками дошкільного навчального закладу Дня присвяченому вивченню тематики з НС, а також у заходах для батьків та громадськості пропагандистського характеру з питань безпеки життєдіяльності.

Час витрачений завідуючим міських курсів, старшим та майстром виробничого навчання, завідуючим (інструктором) навчально-консультаційного пункту на підготовку та участь у проведенні „Тижня безпеки дитини” зараховується, як робота, що пов’язана з навчанням у обсязі, не більше чотирьох діб або 32 годин. З них до 8 годин виділяється на надання практичної допомоги керівництву закладу у створені належних умов щодо захисту дітей і персоналу на випадок НС, до 16 годин на підготовку та участь у проведенні об’єктового тренування з цивільного захисту, до 8 годин на підготовку та участь у проведені Дня тижня присвяченому питанню безпеки у НС.


^ 3.4. Проблеми організації навчального процесу з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення за модульним принципом


3.4.1. Курси, центри розпочинають навчання у сфері цивільного захисту лише за наявністю сертифікату МНС, який засвідчує їх спроможність здійснювати функціональне навчання відповідно до державних вимог та провадити за заявленими напрямами методичну діяльність з підготовки населення до дій у НС на підприємствах, установах та організаціях.

Видача курсам сертифікату МНС здійснюється за підсумками експертизи рівня їх програмно-методичного, кадрового, матеріально-технічного забезпечення.

Експертиза проводиться експертами науково-методичної комісії з функціонального навчання та підготовки населення до дій у НС. До компетенції Інституту у зазначеної сфері відноситься:

організація та здійснення експертами науково-методичної комісії експертизи на право проведення навчання у сфері ЦЗ та за її рішенням порушення перед МНС клопотання про надання курсам, центрам іншим навчальним закладам відповідного сертифікату;

організація додаткової спеціальної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічним працівникам які провадять навчальний процес з функціонального навчання у сфері ЦЗ;

визначення відповідності заявленим напрямам методичної діяльності курсів, центрів з підготовки населення до дій у НС.

В умовах обмеженості за часом навчального процесу з підвищення кваліфікації та обов’язкового орієнтування на практичний досвід та уміння слухачів отриманих (оновлених) ними в інших системах освіти, при виборі технологій навчання набувають переваги модульного принципу, а саме:

по-перше, навчання йде поетапно (навчальний модуль виступає укрупненою одиницею змісту і об’єднує основні форми навчального процесу);

по-друге, той, хто навчається, більш самостійно, чи абсолютно самостійно може працювати із запропонованою йому навчальною програмою;

по-третє, застосовується метод тестування (одержання об’єктивної інформації про рівень знань слухачів та за її аналізом приймаються рішення щодо удосконалення навчального процесу).

Застосування модульних технологій також створюють для слухачів умови для подальшого самовдосконалення шляхом поповнення знань і умінь безпосередньо на виробництві при вирішення конкретних проблем із запобігання і реагування на НС за планами проведення навчань, тренувань та навчально-методичних зборів ЦЗ.

3.4.2. Представимо алгоритм функціонального навчання у сфері ЦЗ за модульною технологією. Перший етап - це створення модульної програми курсу, який розпочинається з аналізу його змісту для визначення основної проблеми та провідної ідеї (концепції), виявлення смислових одиниць у вигляді блоків передбачуваних модулів та підсумкового резюме-узагальнення, яке буде дано після закінчення курсу. Так основною проблемою курсу можна вважати систему “Людина – надзвичайні ситуації”, яка проходить через весь курс навчання і пов’язує його в єдине ціле. Система поділяється на дві відносно протилежні підсистеми, які знаходяться в постійному співвідношенні. У взаємозв’язках між ними виділяються три аспекти реалізації провідної ідеї навчального курсу. Проілюструємо зазначене рис. 3.2.



^

Рис. 3.2. Схема аналізу змісту навчального курсу


За запропонованою схемою знання представляються в упорядкованому вигляді та мають визначену ієрархію між собою, що дуже важливо під час підготовки кожного модулю. Так знання з людського чинника первинні відносно знань природно-техногенних загроз, а знання з методології управління безпекою у НС первинні відносно знань з аналізу обстановки, прийняття рішень та організації заходів щодо ліквідування НС.

Наступним кроком визначимо структуру навчального змісту через його розподіл на модулі теоретичного змісту та модулі додаткового порядку. Модулі теоретичного змісту виконуються з урахуванням провідної ідеї й аналізу змісту навчального курсу, а модулі додаткового порядку розробляються для введення в курс (модуль нульовий), узагальнення курсу (модуль резюме) та забезпечення вихідного контролю (модуль контроль).




Рис. 3.4.2 Схема розділу курсу на навчальні модулі


Модулі так званого додаткового порядку є обов’язковими.

Другій етап - це побудова структури навчальних модулів (відділення навчальних елементів (декілька блоків-навчальних елементів або звичних тем в умовах традиційної організації навчання). Структура навчального модуля та його побудова аналогічна структурі змісту навчального курсу, тільки замість основної складової курсу модуля, застосовується його складова – навчальний елемент. Модуль також має введення в модуль, узагальнення модулю та контроль за модулем. Зазначені складові створюють навчальні елементи додаткового порядку. Основними складовими модуля визначаються навчальні елементи його теоретичного змісту. Розподіл змісту модуля на навчальні елементи проводиться з урахуванням інтегруючої цілі й відповідно до аналізу знань і умінь з навчального курсу.

Третій етап передбачає формування навчальних елементів. Основні дії, які будуть складати цей етап: визначення цілей навчальних елементів; підготовка змісту навчання та його організаційних форм; проектування дидактичного процесу.

У цілях кожного навчального елементу указується об’єм знань та рівень їх засвоєння. При визначені рівня засвоєння керуються наступним. Знання є орієнтувальною основою дії (система уявлень щодо мети, плану та засобів здійснення дії), яка виконується під час вирішення задачі діяльності. Діяльність залежно від характеру використання знань розрізняється на репродуктивну й продуктивну. Для категорій слухачів, які проходять навчання у сфері ЦЗ, у зв’язку зі специфікою прояв та не повторюваності процесів виникнення і розвитку НС, більш доцільно визначати уміння за рівнями, які встановлені для продуктивної діяльності (нестандартні ситуації, дослідницька діяльність) коли слухачем здобувається суб’єктивно або об’єктивно нова інформація, але з урахуванням навчального матеріалу, що розкриває процеси реагування на їх прояви визначення цілей на рівні репродуктивної діяльності, а саме відтворення, або діяльність за алгоритмом теж буде доречною.

Важливо цілі визначати якомога конкретніше з тим, щоб можна було виявити ступінь їх досягнення в результаті навчання.

Навчальні елементи змісту формуються за трьома компонентами – навчальний текст, керівництво з навчання та консультації для педагога (інваріантний склад). Навчальний текст вміщує в себе теоретичний і практичний матеріал із завданнями для слухачів. Керівництво з навчання обслуговує навчальний текст і містить: поради слухачам з опрацювання матеріалу, додаткову інформацію та її джерела, алгоритми розв’язання завдань, відповіді на тести для самоконтролю. Консультації для педагогів - це методичний посібник для викладача, що містить пояснення, коментарі, доповнення тощо до навчального тесту та керівництва з навчання.

3.4.3. Особливе значення при формуванні навчальних елементів має відбір матеріалу (інформації). Необхідно обов’язково визначати, який матеріал необхідно розкрити перед слухачами, а який вони мають розглянути самостійно.

Так при наповненості змістом навчальних елементів з питань природно-техногенних загроз, аналізу та управління ризиком їх виникнення слід відбирати тільки той матеріал, який стосується характерних для конкретної території видів НС та показує динаміку їх виникнення.

З цією метою доцільно використовувати щорічне видання МНС про “Стан техногенної та природної безпеки в Україні”, в якому аналізується інформація про НС та даються рекомендації органам виконавчої влади щодо організації роботи із запобігання їх виникненню.

3.4.4. Наступною дією щодо формування навчальних елементів модулів стане визначення організаційних форм навчання та їх координація.

Це здійснюється на основі кожного модуля, з урахуванням його навчальних елементів відповідно до цілей навчання та дидактичного процесу.

Проектування дидактичного процесу включає в себе:

мотивацію навчальної діяльності слухача;

побудову системи послідовних пізнавальних дій, які необхідно здійснити слухачам для засвоєння знань і умінь на заданому рівні засвоєння;

спосіб управління навчальною діяльністю слухачів (сукупність методів і методичних прийомів, організаційних форм та засобів навчання), яким передбачається скористатися для досягнення заданих цілей навчання.

Отже, розглянувши запропоновану модель побудови навчального курсу за модульним принципом та структуру його навчальних елементів можна визначити основні проблемні питання щодо застосування модульних технологій з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення, а саме:

розробка та застосування на рівнях - навчальний курс, навчальний модуль, навчальний елемент складових додаткового порядку завдяки яким кожний рівень отримує свою завершеність, і навчання здійснюється поетапно;

диференціація змісту навчання на навчальний текст, керівництво до навчання та консультації для педагога, з метою реалізації сутності модульного навчання - забезпечення самостійної роботи слухача;

врахування в навчальному процесі дидактичної основи структурування змісту будь-якого навчального матеріалу, як єдиного цілого чотирьох компонентів (інформативного, репродуктивного, творчого та емоційно-цінного).


^ 3.5. Нормування навчального та робочого часу учасників навчального процесу з функціонального навчання


3.5.1. До учасників навчального процесу з функціонального навчання відносяться:

слухачі курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту, курсового та практичного навчання діям у надзвичайних ситуаціях;

керівні, педагогічні, науково-педагогічні працівники установ, навчальних закладів;

представники органів влади, підприємств, кооперативних, комерційних, громадських та інших організацій, які беруть участь у діяльності установ, навчальних закладів.

3.5.2. Прийом слухачів на навчання здійснюється за державними замовленнями та за угодами з юридичними і фізичними особами.

Правила прийому розробляються установами, навчальними закладами відповідно до Умов прийому до закладів післядипломної освіти, затверджених Міністерством освіти України.

Слухачі зараховуються на навчання наказом керівника установи, навчального закладу на підставі посвідчень про відрядження та документів, які засвідчують особу. Особи, які прибули замість тих категорій слухачів, які викликались, до занять не допускаються, про що робиться відмітка у посвідчені про відрядження.

Права та обов’язки слухачів визначаються чинним законодавством України, Типовим положенням про територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, Статутом чи Положенням та правилами внутрішнього розпорядку установи, навчального закладу.

Враховуючи особливості функціонального навчання, за слухачами на весь час навчання з відривом від виробництва, зберігається середній заробіток та посада за основним місцем роботи. Відшкодування витрат на відрядження слухачів з іншої місцевості проводиться за основним місцем роботи згідно з законодавством. На час навчання слухачі забезпечуються гуртожитком або іншим житлом за рахунок сторони, яка направила до відрядження.

Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення навчальної програми за відповідною складовою структури функціонального навчання. Обліковими одиницями навчального часу слухача є академічна година, навчальний день, тиждень.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Навчальний день - складова частина навчального часу студента. Тривалість навчального дня з короткострокового підвищення кваліфікації керівних кадрів не може перевищувати 9 академічних годин. Тривалість навчального дня з курсового та практичного навчання не перевищує 8 академічних годин. Курс навчання - складова частина навчального часу слухача, що закінчується підсумковим контролем. Тривалість курсу визначається навчальним планом.

Забороняється відволікати слухачів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

3.5.3. Навчальний процес з функціонального навчання забезпечується штатними педагогічними та науково-педагогічними працівниками із залученням, в тому числі за контрактом (угодою), провідних спеціалістів, науковців на умовах сумісництва або погодинної оплати.

Права та обов’язки педагогічних та інших працівників установ, навчальних закладів що здійснюють функціональне навчання визначаються законодавством, посадовими інструкціями та умовами трудового договору, контракту.

До педагогічних працівників, що здійснюють функціональне навчання на штатній основі, відносяться працівники, які заміщують посади на курсах, в центрах: начальник, завідуючий курсів, центру (директор, завідуючий, начальник навчально-методичної установи) їх заступники - перший заступник начальника центру, що має статус регіонального, заступники начальника обласних курсів з навчальної та методичної роботи, виробничого навчання, завідуючий методичним кабінетом обласних курсів, навчально-консультаційним пунктом, викладач обласних курсів, старший майстер та майстер виробничого навчання обласних, міських та міжрайонних курсів.

3.5.4. Робочий час викладача розраховується, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім навчальної роботи, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна. Середньо тижнева тривалість робочого часу викладача становить 36 годин. Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи з функціонального навчання для викладачів установ, навчальних закладів встановлюються установами, навчальними закладами відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту", Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ, Норм часу для планування і обліку навчальної роботи і переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 07.08.02 № 450, Типового положення про територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, затвердженого наказом МНС України від 31.08 2006 № 174 та рекомендацій про Норми часу для розрахунку та обліку навчальної роботи педагогічних працівників, а також основні види методичної та організаційної роботи викладачів курсів затверджених Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту.

Крім видів робіт, які передбачені затвердженим наказом МОН України від 07.08.02 № 450 до основних видів організаційної і методичної роботи викладачів курсів відносяться: участь у заходах з перевірки та оцінки стану готовності територіальної підсистеми цивільного захисту та її ланок; участь в організації та проведення представницьких, спортивних, культурних та інших заходів з пропаганди безпеки життєдіяльності; участь у роботі обласних науково-методичних рад з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності; участь у проведенні шкільних, студентських олімпіад з безпеки; кураторство закріплених за викладачами районів, міст областей з питань функціонального навчання керівних та інших адміністративно-управлінських кадрів; надання консультаційно-методичної допомоги майстрам виробничого навчання курсів; організація та проведення дослідно-експериментальної роботи щодо змісту і методів навчання та практичної підготовки на закріплених за курсами базових підприємствах, установах, організаціях, кафедрах, предметних комісіях, опорних навчальних закладах.

3.5.5. Річна норма навчального навантаження для педагогічних працівників, які проводять навчальні заняття за програмами з короткострокового підвищення кваліфікації керівних кадрів, виражена в облікових годинах на одну ставку встановлюється на рівні 720 годин (для викладача-методиста цій обсяг зменшується до 540 годин, для науково-педагогічних працівників він може складати до 900 годин). До навчального навантаження викладачів, але у обсязі не більше 10% на рік від максимального, також зараховується їх участь у підготовці та проведені навчально-методичних зборів керівного складу цивільного захисту та навчань, тренувань за планами начальників територіальних підсистем цивільного захисту.

У випадках виробничої необхідності науково-педагогічний, педагогічний працівник може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах його робочого часу, але у обсязі, що не перевищує 25% мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження.

Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи з функціонального навчання начальника центру, обласних курсів та їх заступників можуть встановлюватися у обсязі не більше 240 годин.

Методична та дослідно-експериментальна робота на базових підприємствах та в установах, організаціях (за наявності кафедр - наукова), а також організаційна робота викладача планується у відповідних розділах індивідуального плану роботи і може нормуватися установою, навчальним закладом на підставі норм часу, схвалених педагогічною, вченою радою та затверджених їх керівником.

План річного навчального навантаження викладачів з функціонального навчання відображає поіменно та загалом за установу, навчальний заклад, обсяги часу навчальної роботи з функціонального навчання за півроку та в цілому за рік. План складається та підписується заступником керівника установи, навчального закладу та затверджується його керівником.

На підставі цього плану здійснюється загальне планування робочого часу викладачів на поточний навчальний рік, що відображається в індивідуальному плані роботи викладача.

3.5.6. Індивідуальний план роботи викладача на навчальний рік (додаток 13) складається на основі річного плану роботи центру, обласних курсів підвищення кваліфікації та задач, поставлених їх керівниками на рік. План розробляється особисто кожним викладачем за встановленою формою. У ньому відображається розподіл річного бюджету часу викладача за видами педагогічної діяльності і конкретних видів робіт, що він повинен виконати, з визначенням витрат часу на ці роботи за півріччя (семестр) та за рік.

При постановці кожному викладачеві завдань на планування індивідуальної роботи відповідний керівник повинен враховувати рівень підготовленості, здібності й особистої схильності працівника. У залежності від цього керівник може перерозподіляти бюджет часу викладача, наприклад, збільшивши витрати часу на методичну роботу, за рахунок скорочення обсягу навчальної чи організаційної роботи і т.п.

Після складання, план підписується викладачем та затверджується до початку нового навчального року керівником обласних курсів (кафедри). У разі потреби план може корегуватися керівником, що його затвердив, але загальні витрати часу повинні відповідати річному бюджету часу викладача.

По закінченні кожного півріччя (семестру) керівник обласних курсів (кафедри) дає письмовий висновок про виконання плану, вказуючи причини можливої невідповідності запланованих і фактично виконаних робіт з кожного розділу.

Підсумки виконання індивідуальних планів підводяться та наприкінці року з обов'язковим звітом кожного викладача про виконану роботу під час проведення наради педагогічних працівників обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів (засідання кафедри).

Звіт про виконання викладачами навчального навантаження за навчальний рік на підставі їх індивідуальних звітів складається обласними курсами (кафедрою) індивідуально за кожного викладача та загалом за обласні курси (кафедру). За наявності у структурі установи, навчального закладу підрозділу з організації навчальної роботи звіт передається до нього, для складання зведеного звіту про виконання навчального навантаження викладачами в цілому за установу, навчальний заклад, у разі відсутності такого підрозділу, звіт складається заступником начальника навчально-методичного центру-начальником обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Зведений звіт про виконання навчального навантаження викладачами за установу, навчальний заклад затверджується його керівником.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом навчальних занять і консультацій та іншими видами робіт, передбачених індивідуальним планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або планом, визначається внутрішнім розпорядком дня установи, навчального закладу.

Залучення педагогічних працівників до робіт, не обумовлених трудовим договором, може здійснюватися тільки за його погодженням або у випадках, що передбачені законодавством України.

3.5.7. Нормальна тривалість робочого часу майстра виробничого навчання міських, міжрайонних курсів становить 40 годин на тиждень. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину. Не менше 50 відсотків загального робочого часу майстер виробничого навчання повинен займатися роботою пов’язаної з функціональним навчанням. До переліку таких робіт включаються:

проведення курсового навчання за програмами постійно-діючих семінарів, при загальному обсягу курсового навчання для майстра виробничого навчання не більше 240 навчальних годин на рік;

проведення практичної підготовки та участь у проведені об’єктових навчань, тренувань та спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту за програмою практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях із розрахунку:

комплексне об’єктове навчання - до 7 днів (56 годин);

комплексне об’єктове тренування - до 5 днів (40 годин);

штабне об’єктове тренування: спільне - до 4 днів(32 години)

роздільне - до 3 днів (24 години)

спеціальний навчально-організаційний захід з цивільного захисту у професійно-технічному, загальноосвітньому середньому, дошкільному навчальному закладу освіти - до 3 днів (24 години);

тактико-спеціальне навчання - до 2 днів (16 академічних годин);

навчально-тренувальні заняття на ПНО з відпрацювання дій за планом ліквідації аварійної ситуації - до 2 днів (16 годин);

практичний захід з популяризації основ безпеки життєдіяльності та набуття дітьми навичок із рятувальної справи - до 2 днів (16 годин).;

надання консультаційно-методичної та практичної допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях:

проведення занять з персоналом підприємств, установ, організацій з питань цивільного захисту - 1 година на групу за одну академічну годину;

проведення консультацій – 15% від загального часу чергування згідно затвердженого графіку;

методичне керівництво роботою консультаційних пунктів при місцевих органах самоврядування – не більше 8 годин на місяць.

Витрати часу і види інших робіт визначаються їх нормами та переліком, які затверджуються нормативними актами МОН, МНС, а якщо де які види робіт не нормуються – за затвердженим рішенням педагогічної ради курсів, центру на підставі досвіду виконання цих робіт.

3.5.8. Протягом кожного місяця майстер виробничого навчання обліковує свою роботу у відповідному журналі. Облік роботи майстра виробничого навчання відображає дату, час та місце проведення заходів з курсового, практичного навчання, надання допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, а також основних видів методичної та організаційної роботи.

Облік роботи складається майстром виробничого навчання індивідуально, за місяць та на початку наступного місяця надається завідувачу міських, міжрайонних курсів або заступнику начальника обласних курсів з виробничого навчання на його розгляд. Зазначений керівник визначає правильність розподілу майстром його робочого часу, після чого цей звіт ним затверджується.

Відомості обліку роботи майстрів виробничого навчання за місяць вираженні у днях або годинах з курсового навчання, практичної підготовки, надання консультаційно-методичної та практичної допомоги, заносяться міськими, міжрайонними курсами індивідуально за кожного майстра та загалом за курси до зведеного обліку роботи педагогічних працівників курсів пов’язаної з функціональним навчанням за місяць та навчальний рік. Результати аналізу зведеного обліку роботи педагогічних працівників використовуються для розподілу між майстрами виробничого навчання роботи пов’язаної з навчанням та коригування плану роботи курсів на рік.


^ 3.6. Особливості організації навчання на договірних (платних) умовах


Загальні принципи функціонального навчання на договірних (платних) умовах, його форми та методи практично не відрізняються від навчання за державним замовленням. Разом з тим, при організації такої форми навчання, особливо на його підготовчому етапі, є особливості, які стосуються методики роботи керівництва курсів, центру щодо вирішення організаційних питань та визначення ціни за надану освітню послугу. Досвід роботи курсів, центрів різних регіонів показує, що підходи у вирішенні цих питань практично єдині та відрізняються тільки окремими питаннями, що визначаються місцевими особливостями та методами їх роботи з відповідними об’єктами господарської діяльності.

Як варіант організації такої форми роботи можна прослідкувати на прикладі роботи центру Полтавської області.

Для навчання працівників підприємств, установ та організацій не державної форми власності, а також працівників, які підпадають під навчання за державним замовленням, але своєчасно не були включені до заявки підприємства на навчання, яку те надавало структурному підрозділу з питань надзвичайних ситуацій відповідного регіону, то б то у разі проходження ними навчання поза заявкою держзамовлення, їх керівники направляють відповідну заявку (додаток 14) до навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД.

Заявка надається на бланку підприємства, установи, організації, де зазначається кількість та категорія осіб, які підлягають навчанню, а також гарантія того, що підприємство гарантує його оплату.

Де які центри для нагадування про необхідність навчання у сфері цивільного захисту надсилають до підприємств відповідного листа.

На основі рішення начальника центру бухгалтерія виписує в двох примірниках договір (додаток 15), акт виконання робіт, рахунок і направляє на підприємство для попередньої оплати (додаток 16).

Після оплати (надходження коштів на спеціальний рахунок центру через державне казначейство) формується навчальна група в кількості 15 осіб (калькуляція витрат на одного слухача розраховується, як правило, на групу із 15 осіб).

Як що за місцевими умовами групу такої чисельності сформувати не представляється можливим, слухач, що проходить навчання на договірних умовах може включатись до навчальної групи за держзамовленням.

Що стосується визначення розміру плати за навчання, то це питання вирішується кожним центром персонально виходячи із вимог чинної нормативної бази та конкретних місцевих умов.

Так, частиною п’ятою статті 61 Закону України "Про освіту" визначено, що розмір плати за навчання встановлюється навчальним закладом та відображається у договорі, який укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання.

Порядок визначення вартості платних послуг, планування та використання доходів від надання платних послуг, а також облік операцій з надання платних послуг на даний час встановлено пунктами 2-5 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом МОН, Мінфіну та Мінекономіки від 27.10.1997 №383/239/131 "Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами".

Базою для визначення ціни платної послуги є розрахунок валових витрат, пов’язаних з наданням послуги з врахуванням особливостей визначення складу витрат та ціноутворення, встановлених нормативними актами та умовами конкретного навчального закладу (установи).

Можливим варіантом розрахунку вартості навчання може бути приклад, наведений у додатку 17.

Заступником начальника центру-начальником обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів (завідувачем міських курсів) визначається дата проведення навчання, про що повідомляється замовник.

Після проведення функціонального навчання у сфері цивільного захисту та наявності відповідних документів (другі примірники договору та акту виконаних робіт, підписані та завірені круглою печаткою, наявні кошти на спеціальному рахунку центру) видається посвідчення встановленого зразку.


^ 3.7. Педагогічний контроль за проведенням навчального процесу та оцінка навчально-методичної діяльності курсів, центрів


3.7.1. Контроль навчального процесу полягає в систематичних перевірках стану навчальної роботи з функціонального навчання. Контролюючі органи (посадові особи) повинні слідкувати за використанням педагогічними працівниками сучасних науково обґрунтованих методів навчання та використання ними передового педагогічного досвіду, якістю виконання навчальних планів і програм, комплексно-методичного забезпечення занять, визначати рівень знань, вмінь і навичок слухачів, а також надавати відповідну допомогу викладачам з врахуванням їх індивідуальних якостей, виявляти та ліквідувати недоліки в оформленні обліково-звітної та навчально-методичної документації, добиватись органічного злиття контролю з практичною роботою щодо підвищення якості навчання.

Контроль повинен сприяти вирішенню наступних завдань:

підвищенню рівня викладання теоретичного і практичного навчання;

попередженню недоліків в оформленні навчальної документації та наданні практичної допомоги викладачам та майстрам виробничого навчання в проведенні навчального процесу;

підвищенню відповідальності педагогічних працівників за якість підготовки до занять та виконання навчальних планів і програм;

виявленню передового досвіду роботи щодо функціонального навчання, його узагальненню та поширенню.

Педагогічний контроль здійснюється:

Керівником курсів, кафедри, установи, навчального закладу, його заступниками та особами за їх дорученням;

Педагогічний контроль може також здійснюватися комісіями, які створюються за рішенням керівника установи, навчального закладу.

Основними принципами контролю за навчальним процесом є: цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, гласність.

Правильна організація педагогічного контролю – важливий засіб підвищення якості роботи педагогічних працівників. Ефективність контролю занять в значній мірі залежить від системи його планування. До планування необхідно підходити творчо, враховуючи та дотримуючись всіх необхідних вимог. Найбільш ефективною формою планування контролю є складання графіку контролю.

Графік контролю повинен бути доведений до виконавців – педагогічних працівників та інших працівників на педагогічних та методичних нарадах.

Контроль доцільно планувати на весь рік. В плані повинні бути передбачені всі форми контролю навчального процесу, визначені особи, відповідальні за здійснення перевірок, і місце проведення перевірок. План повинен бути складений так, щоб на протязі року контролем були охоплені усі викладачі та майстри виробничого навчання.

3.7.2. За своїми методами контроль може бути плановим або позаплановим, форми контролю визначаються керівником.

Плановий педагогічний контроль здійснюється у відповідності з графіком контролю, який складається на півріччя з розбивкою по кварталах. В ньому вказуються прізвище, ім’я та по батькові викладача (майстра виробничого навчання), роботу якого планується перевірити, мета та вид перевірки, час перевірки (число та місяць або декада місяця), прізвище особи, яка здійснює перевірку, відмітка про виконання.

Заходи, передбачені графіком контролю, можуть уточнюватись у місячних планах роботи.

Видами контролю якості роботи педагогічних працівників можуть бути:

попередній – перегляд планів, матеріалів, підготовлених для проведення занять, бесіда про методи та форми викладання навчального матеріалу, його закріплення, перевірки стану засвоєння, прийоми самостійної роботи слухачів тощо;

поточний – безпосереднє спостереження за ходом заняття або перевірка знань слухачів на занятті тощо;

підсумковий – вивчення результатів роботи викладача наприкінці курсу.

Реалізація цих видів контролю може здійснюватись за допомогою різних форм та методів, а саме:

фронтально-оглядовий контроль з метою виявлення професійного рівня педагогічних працівників використовується, як правило, на початку навчального року та призначеним на посаду керівником, коли необхідно ознайомитись з діяльністю педагогічного колективу;

попередній контроль здійснюється з метою попередження можливих помилок у роботі викладача з програмним матеріалом і проводиться у формі бесіди до початку заняття. Така форма контролю найбільш ефективна в роботі з малодосвідченими працівниками;

персональний контроль забезпечує вивчення якості роботи окремого викладача (майстра) і спрямований на надання допомоги педагогічному працівнику, особливо малодосвідченому;

тематичний контроль здійснюється з метою відпрацювання та запровадження в роботу кожного педагогічного працівника основних вимог до сучасного навчального заняття, вивчення та впровадження раціональних форм і методів, що відповідає сучасним завданням навчання. Для проведення перевірки рекомендується створювати спеціальні комісії. Про підсумки своєї роботи комісія після узагальнення підсумкової довідки доповідає на засіданні педагогічної ради (методичної наради) для обговорення та прийняття відповідного рішення;

фронтальний контроль здійснюється з метою всебічного аналізу усього навчального процесу, проведеної роботи викладачів, майстрів виробничого навчання та методистів. Така форма контролю може проводитися 2 разу на рік під керівництвом керівника установи, навчального закладу.

3.7.3. Позаплановий контроль проводиться за рішенням та особистим планом керівника курсів, кафедри, установи, навчального закладу, а методами такої перевірки можуть бути:

вибіркове відвідування занять, коли керівник закладу (установи) без попередження відвідує вибірково заняття викладачів;

тематичне відвідування занять має метою всебічного вивчення системи роботи педагогічного працівника протягом циклу різнопланових тем занять(3-5 занять). Така перевірка необхідна для знайомства з новими викладачами, а також коли вибіркове відвідування не дозволяє точно встановити причини окремих невдач, недоліків у роботі. Тематичне відвідування занять корисне і для виявлення та вивчення кращого досвіду роботи;

цільове відвідування занять, коли керівник закладу (установи) для більш поглибленого вивчення роботи викладача (майстра) доручає відвідати заняття колеги більш досвідченому фахівцю;

перевірка та перегляд різноманітної навчально-методичної документації.

Перед відвідуванням заняття доцільно провести з педагогічним працівником бесіду, ознайомитись із результатами попередніх відвідувань занять, навчальне – методичною документацією та змістом навчального матеріалу, продумати план аналізу заняття.

Вирішальним критерієм в оцінці майстерності педагогічного працівника є рівень знань слухачів. Результати такого контролю розглядаються на засіданні педагогічної ради (методичної наради) та враховуються при атестації педагогічного працівника.

Особам, які контролюють навчальні заняття не дозволяється втручатися в роботу викладача або робити йому зауваження в присутності слухачів.

З метою перевірки знань осіб, які навчаються, той, хто проводить перевірку може доручити викладачу включити в план заняття контрольні питання по темі, що вивчається. За результатами опитування можна судити про правильність критеріїв оцінок, що використовуються викладачем, глибини та тривкості знань слухачів. З метою перевірки знань та умінь слухачів можна проводити письмові або пробні роботи.

Під час відвідування занять особа, яка його контролює повинна перевірити наступні загальні питання:

підготовленість викладача (майстра) до заняття та його організація;

методику проведення заняття та її ефективність;

рівень спеціальної та педагогічної підготовки викладача (майстра);

послідовність та доступність викладання навчального матеріалу;

відповідність матеріалу, що викладається, навчальній програмі;

використання колективних та індивідуальних форм роботи;

вміння підтримати активність розумової діяльності слухачів;

організацію самостійної роботи слухачів;

організацію перевірки знань та вмінь слухачів;

результативність заняття.

За результатами контролю не пізніше наступного дня проводиться детальний аналіз (додаток 18) і розбір дій викладача, майстра виробничого навчання вказуються позитивне та негативне в організації та проведенні занять, надаються конкретні методичні рекомендації та пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Під час аналізу необхідно враховувати, що форми і методи заняття вибирає сам педагогічний працівник, а головний критерій оцінки заняття – це досягнення визначеної мети.

Висновки, зауваження та рекомендації щодо вдосконалення змісту і методики проведення навчального заняття відображаються у відповідному журналі контролю навчальних занять.

Ефективність контролю за навчальним процесом в значній мірі сприяє його гласність, доведення до усього педагогічного складу задіяного у викладання та проведенні практичної підготовки та обговорення на засіданнях методичних нарад. За необхідністю, на основі цих заходів, керівництвом установи, навчального закладу видається наказ, що передбачає усунення виявлених недоліків, удосконалення навчального процесу, впровадження передових педагогічних технологій та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.7.4. Метою оцінки навчально-методичної діяльності курсів, центрів з функціонального навчання є визначення рівня спроможності навчально-методичних установ здійснювати навчальний процес згідно державних і регіональних вимог та реалізовувати основні форми методичної роботи. Основними принципами контролю є об’єктивність, незалежність, компетентність. Формами контролю курсів є комплексна перевірка (інспектування), тематичні та оперативні перевірки.

Основними напрямками оцінювання навчально-методичної діяльності з функціонального навчання є:

нормативне забезпечення та ефективність управління з боку курсів, центрів структурними та підпорядкованими навчальними і методичними підрозділами;

організація навчального процесу та його програмно-методичне забезпечення;

стан організації, планування та результативності методичної роботи;

вибірковий контроль та оцінка рівня якості навчального процесу;

кадрове забезпечення діяльності структурних та підпорядкованих навчальних і методичних підрозділів;

стан навчально-матеріальної бази;

стан організаційно-методичної роботи.

Кожний із напрямків має шість критеріїв, для оцінки яких встановлені показники та орієнтовні норми їх оцінювання.

Оцінка показника має чотири рівні: високий, достатній, початковий, незадовільний , кожен з яких має свою кількість балів.


Глава 4. Організація методичної роботи з функціонального навчання та сприяння підготовці населення до дій у надзвичайних ситуаціях за місцем роботи, навчання та проживання


^ 4.1. Складові методичної роботи.


4.1.1. Методична робота є складовою частиною навчального процесу і одним з видів діяльності керівного, викладацького складу та майстрів виробничого навчання курсів, навчально-консультаційних пунктів.

Основні завдання методичної роботи з функціонального навчання:

удосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу та міжкурсової роботи з підготовки населення до дій у НС, забезпечення інтеграції навчального процесу науки і практики;

організація навчально-методичної роботи з метою підвищення ефективності та якості проведення всіх видів навчальних занять та удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників;

організаційно-методична робота з керівництва республіканською, обласною мережею курсів, навчально-консультаційних пунктів та сприяння підготовці населення щодо захисту і дій в умовах загрози та виникнення НС за місцем роботи, навчання та проживання.

Динамічні зміни вимог до змісту та організаційних форм процесу навчання, необхідність централізованого впливу на якість підвищення кваліфікації у сфері цивільного захисту висувають у першочергові завдання його якісне науково-методичне забезпечення і викладання, з одного боку та проведення на постійній основі наукових досліджень – з іншого.

Головним предметом таких досліджень є організація та науково-методичне забезпечення навчання з підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, практичної підготовки населення на підприємствах, установах та організаціях, підготовки студентів, учнів, вихованців з освітнього напряму ”Безпека життя і діяльності людини”. Поряд з теоретичною розробкою питань щодо змісту і методів функціонального навчання напрацьовуються типові, експериментальні та варіативні програми з актуальних навчальних курсів, навчально-виробничих завдань, методичні матеріали та дидактичні засоби. Провідним закладом із здійснення наукових досліджень з питань стандартизації функціонального навчання на державному рівні є Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, який організовує таку роботу через Науково-методичну комісію з питань функціонального навчання та підготовки населення до дій у НС за сприяння базових з безпеки життєдіяльності кафедр вищих навчальних закладів, а також навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, які мають статус регіонального центру. На регіональному та місцевому рівнях дослідно-експериментальна робота з підготовки населення до дій у НС проводиться навчально-методичними центрами, курсами через обласні науково-методичні ради з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності за сприянням опорних з безпеки життєдіяльності навчальних закладів середньої та дошкільної освіти, а також шляхом узагальнення досвіду з підготовки населення, вироблення рекомендації щодо її удосконалення та організації досліджень з їх впровадження під час організації і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань за планами реагування на НС. До виконання науково-методичної роботи активно залучаються вчені та фахівці - практики причетні до питань безпеки.

4.1.2. Науково-методичне забезпечення навчального процесу з функціонального навчання на курсах передбачає наявність затверджених рекомендацій та вимог до змісту навчання у сфері цивільного захисту, навчальних планів і функціональних програм навчання, нормативів оснащення навчальних та методичних кабінетів, навчально-консультаційних пунктів, навчально-тренувальних полігонів (містечок), підручників, навчальних посібників, порадників, настанов, інструкцій, рекомендацій з проведення спеціальних комплексних, штабних об'єктових навчань, тренувань, практичної підготовки до дій у НС у навчальних закладах, програм загальної підготовки населення до дій у НС, програми підготовки працівників у складі невоєнізованих формувань, робочих навчальних програм курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту, програм постійно-діючих семінарів та програм практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях, навчально-методичних матеріалів до різних видів занять, фондів тестів з перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу, методичних матеріалів з питань виконання спеціальних контрольних вправ, дидактичної літератури, наочних посібників, технічних засобів навчання, натурних зразків приладів, інструменту інших засобів та майна цивільного захисту.

З метою надання допомоги викладачам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, які викладають нормативні дисципліни пов’язані з безпекою життєдіяльності та цивільним захистом, вироблення наступності і взаємозв’язку за змістом та формами навчання, сприяння поліпшенню навчальної, методичної та науково-дослідної і дослідно-експериментальної роботи, що виконується кафедрами, предметними комісіями при установах здійснюють свою діяльність науково-методичні ради з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення.

^ Науково-методичні ради працюють на громадських засадах згідно з положенням, що затверджується МНС та МОН України.

До основних напрямків роботи науково-методичних рад відносяться:

розробка рекомендацій щодо планування і організації навчального процесу з ЦО та безпеки життєдіяльності з урахуванням профілю навчальних закладів та місцевих умов;

рецензування і обговорення методичних розробок, конспектів лекцій, наочних та навчально-методичних посібників;

координація науково-дослідної та дослідно-експериментальної роботи, що проводиться кафедрами (циклами), окремими викладачами з цивільного захисту та викладачами і методистами курсів;

участь в організації досліджень при проведенні спеціальних комплексних навчань, тренувань та експериментальній роботі щодо оптимізації змісту, методів та прийомів навчання у сфері цивільного захисту на базі об'єктів господарської діяльності.

Сприяє удосконаленню науково-методичного забезпечення навчального процесу з функціонального навчання участь педагогічного складу установ, навчальних закладів у підготовці та проведенні наукових конференцій, науково-практичних семінарів, рецензуванні, апробації навчально-методичних посібників, навчальних планів і програм та робота в науково-методичних радах, експертних і фахових комісіях системи освіти та МНС.

4.1.3. Навчально-методична робота здійснюється за напрямками:

удосконалення змісту, форм і методів функціонального навчання та забезпечення його єдності та органічного взаємозв'язку із системами професійного підвищення кваліфікації у освітніх галузях державного управління та цивільної безпеки;

підвищення ефективності та якості проведення усіх видів навчальних занять, розвитку педагогічної та професійної майстерності керівного і викладацького складу;

інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу з проблем педагогіки, психології, інформування про передовий педагогічний досвід;

підготовка до атестації педагогічних працівників.

Основними формами здійснення навчально-методичної роботи є колективні та індивідуальні форми методичної роботи, а саме: навчально-методичні збори, семінари, методичні наради з розглядом питань методики навчання, загальної та спеціальної педагогіки і психології, інструкторсько-методичні, показові, відкриті та пробні заняття, демонстраційні навчання, тренування, розробка і удосконалення навчально-методичних матеріалів, фондів тестів, комп'ютерного програмного забезпечення, наочних посібників, наставництво, консультації, самоосвіта, стажування, взаємне відвідування занять тощо.



^ Навчально-методичний збір начальників центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності на базі ГУ МНС в Полтавської області. 2006 рік



Дні викладача і майстра виробничого навчання (День професійної майстерності) є формою навчально-методичних зборів педагогічних працівників республіканських, обласних, міських та міжрайонних курсів, навчально-консультаційних пунктів. Вони плануються і проводяться двічі на рік керівником навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності з метою удосконалення педагогічної майстерності, вироблення єдиних поглядів на методику проведення занять по найбільш важливих темах та вимог до проведення занять, навчань, тренувань, ефективного використання навчально-матеріальної бази. У ці дні на навчально-матеріальній базі республіканських, обласних курсів та на базі закріплених за ними підприємств, установ, організацій, навчальних закладів проводяться показові заняття, навчання, тренування, доводяться нормативні документи, вказівки старших начальників, вивчаються фахові матеріали опублікуванні у пресі, читаються лекції з педагогіки і психології, організовується обмін досвідом роботи. Безпосереднім виконавцем заходів з підготовки та проведення Днів професійної майстерності є заступник начальника центру-начальник республіканських, обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Методичні наради проводяться керівниками обласних, міських та міжрайонних курсів не менше одного разу на місяць, з метою інформування педагогічних працівників, обговорення документів, окремих поточних питань, доведення конкретних навчально-методичних завдань. На них розглядається методика відпрацювання змісту навчальної програми, найбільш ефективні заходи і методи навчання слухачів, застосування технічних засобів, наочних посібників, проводиться розбір відкритих та демонстраційних занять, вивчається досвід найкращих методистів, а також розглядаються методичні розробки і плани-конспекти проведення занять. Основний стислий зміст питань, які обговорюються на методичних нарадах, відображається у відповідному протоколі. Керівники та спеціалісти структурних підрозділів територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій беруть участь в обговоренні методичних розробок, які входять до їх компетенції.

Інструкторсько-методичні заняття проводяться керівниками республіканських, обласних, міських та міжрайонних курсів та їх заступниками з найбільш важливих та складних тем занять, особливо з тих, що проводяться двома і більше викладачами, по методиці роботи на об'єктах господарської діяльності з надання їх керівництву допомоги у проведенні заходів з практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях, а також з питань організації, планування та проведення навчальної і методичної роботи.

Показові (демонстраційні) заняття (навчання, тренування) проводяться з метою показу зразкової організації та методики проведення занять (навчань, тренувань), найбільш ефективного використання технічних засобів навчання, ознайомлення із зразками техніки, засобами малої механізації та рятувального обладнання, прийомами та способами ведення аварійно-рятувальних робіт. Показові заняття організовуються відповідно до розкладу навчальних занять із слухачами та планів проведення навчально-методичних зборів з керівним складом цивільного захисту. В проведенні показових (демонстраційних) занять (навчань, тренувань) приймає участь спеціально підготовлений особовий склад.

Відкриті заняття проводяться викладачами і майстрами виробничого навчання відповідно до розкладу навчальних занять з метою обміну досвідом і надання допомоги педагогічним працівникам в організації та проведенні занять, а також контролю навчальних занять. Після їх закінчення присутні викладачі і майстри виробничого навчання проводять обговорення результатів заняття.

Самостійна робота викладачів та майстрів виробничого навчання повинна бути спрямована на вивчення питань теорії і практики системи запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, новинок спеціальної і педагогічної літератури, техніки і пристроїв на підготовку до чергових занять, розробку навчально-методичних і наочних посібників. Під час самостійної роботи велика увага надається освоєнню технічних засобів навчання для подальшого використання їх в ході навчального процесу.

Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій та науково-методичній роботі, проведення відкритих занять, підготовка доповідей тощо.

За стан організації і проведення навчально-методичної роботи з викладачами, майстрами виробничого навчання курсів та завідуючими навчально-консультаційних пунктів відповідають керівники республіканських, обласних, міських та міжрайонних курсів, безпосереднє здійснення цієї роботи покладається на заступників керівників курсів, старших майстрів обласних та міських курсів.

Заходи методичної роботи розробляються окремим розділом “Методична робота”, як складова частина плану роботи республіканських, обласних, міських та міжрайонних курсів на рік, місяць.

Заходи з інформування викладачів і майстрів виробничого навчання про передовий педагогічний досвід, удосконалення психолого-педагогічної кваліфікації та підготовки до атестації педагогічних працівників плануються та проводяться курсами за сприяння методичного кабінету.

4.1.4. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників, задіяних у функціональному навчанні, здійснюється під час проведення ними усіх видів навчальних занять, методичної та наукової роботи, під час занять з професійної підготовки, а також у процесі самостійної роботи по удосконаленню професійних та спеціальних знань.

Крім того, підвищення кваліфікації викладачів та майстрів виробничого навчання здійснюється на спеціальних курсах з періодичністю один раз за 5 років у навчальних закладах (підрозділах) підвищення кваліфікації фахівців системи МНС та МОН, які мають на це відповідну ліцензію, а також шляхом додаткової спеціальної підготовки у сфері цивільного захисту в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту та у центрах, які мають статус регіонального.

Робота з підвищення кваліфікації організується завідувачем методичного кабінету центру за перспективним та річним планами підвищення кваліфікації.

На кожного новопризначеного викладача, який починає педагогічну діяльність, на курсах, кафедрі розробляється план його професійного становлення, розрахований на два роки. Для безпосереднього керівництва і надання допомоги такому викладачеві призначається керівник із числа досвідчених викладачів.

Проходження педагогічними працівниками додаткової спеціальної підготовки у сфері цивільного захисту та видачі їм відповідного сертифікату здійснюється відповідно до Порядку затвердженого наказом МНС від 18 вересня 2003 року №352 за погодженням з Науково-методичним центром вищої освіти МОН.

Самостійна робота викладацького складу спрямована на вивчення питань теорії і практики системи запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, новинок спеціальної і педагогічної літератури, техніки і пристроїв, на підготовку до чергових занять, розробку навчально-методичних і наочних посібників.

Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науково-методичній роботі, проведення відкритих занять, підготовку доповідей тощо.

Однією з форм підвищення кваліфікації та службовим обов’язком науково-педагогічних, педагогічних працівників є їх участь у розробці навчальної та навчально-методичної літератури, статей, доповідей на конференціях, науково-методичних та науково-практичних семінарах, а також у розробці нормативно-методичних документів за планами Інституту державного управління у сфері цивільного захисту та територіальних органів управління МНС.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників територіальних курсів, начально-методичних центрів є обов’язковою умовою щодо їх атестації, порядок проведення якої визначено наказом МНС України від 08.09.03 № 324 „Про атестацію педагогічних працівників навчальних закладів і навчально-методичних установ цивільної оборони України”.


^ 4.2. Організаційно-методична робота.


4.2.1. Основними об’єктами організаційно-методичної або міжкурсової роботи, яка проводиться установами, навчальними закладами є мережа обласних, міських та міжрайонних курсів, навчально-консультаційних та консультаційних пунктів, навчальні заклади та методичні установи освітньої функціональної підсистеми «Навчання з питань безпеки життєдіяльності» єдиної системи цивільного захисту, а також підприємства, установи та організації, які реалізують навчальні програми і заходи з підготовки та пропаганди знань серед населення з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях.

Організаційно-методична робота здійснюється за наступними напрямками:

організаційно-методичне керівництво міськими курсами та надання допомоги іншим закладам післядипломної освіти в межах області, які реалізують функціональні програми навчання у сфері цивільного захисту;

методичне керівництво роботою консультаційних пунктів при органах місцевого самоврядування;

координація роботи опорних середніх навчальних закладів та базових дошкільних навчальних закладів з безпеки життєдіяльності та консультаційно-методична допомога педагогічним працівникам дошкільної, середньої та професійної освіти з підготовки вихованців, учнів з основ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності;

комплексно-методичне забезпечення підприємств, установ та організацій з питань проведення з виробничим персоналом занять за програмами підготовки працівників у складі невоєнізованих формувань та населення до дій у надзвичайних ситуаціях.

4.2.2. Організаційно-методичне керівництво мережею міських, міжрайонних курсів та пунктів здійснюється керівництвом навчально-методичних центрів, Київських міських курсів разом з представниками засновників курсів, навчально-консультаційних пунктів - шляхом:

доведення до суб’єктів мережі нормативно-правових, організаційно-розпорядчих та інструктивно-методичних документів з цивільного захисту, організації навчального процесу та його програмно-методичного забезпечення;

запровадження системи моніторингового дослідження якості навчального процесу, його методичного забезпечення, результатів навчання та роботи щодо сприяння заходам з підготовки населення до дій у НС в межах території, яка обслуговується мережею міських, міжрайонних курсів, навчально-консультаційних пунктів;

проведення щорічного рейтингового контролю навчально-методичної діяльності міських, міжрайонних курсів, навчально-консультаційних пунктів з метою аналізу стану республіканської, обласної мережі та прогнозування її розвитку;

підбором, розстановкою, підготовкою та атестуванням педагогічних кадрів.

^ Моніторингові дослідження якості навчального процесу здійснюються як правило протягом трьох етапів:

вироблення інформації про стан керованого об’єкта на «вході»;

поточна діагностика та спрямування процесу на заданий результат;

вироблення інформації про стан керованого об’єкта на «виході».

Показники за якими здійснюються моніторингові дослідження:

виконання планів комплектування курсів категоріями слухачів, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту;

документування навчально-методичної діяльності курсів;

розрахунку та обліку робочого часу майстрів виробничого навчання;

якість відпрацювання програм постійно-діючих семінарів та програм практичної підготовки;

якість розробки методичних матеріалів з проведення занять;

вивчення, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду з проведення курсового та практичного навчання, організації роботи консультаційних пунктів органів місцевого самоврядування, базових або опорних з цивільного захисту підприємств, установ та організацій, педагогічних працівників навчальних закладів;

впровадження педагогічних технологій, досвіду з ліквідації НС в практику роботи курсів, пунктів;

створення умов для професійного вдосконалення педагогічних працівників;

склад комплексу навчальної матеріально-технічної бази курсів та стан його складових.

Моніторингові дослідження якості навчального процесу на обласних

курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів здійснюються, навчально-методичними центрами, які мають статус регіонального центру, а також Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту під час проведення рейтингового контролю освітньої діяльності в мережі навчально-методичних установ Єдиної системи цивільного захисту.

Під рейтингом суб’єктів республіканської, обласної мережі міських, міжрайонних курсів, начально-консультаційних пунктів розуміється інтегральна оцінка стану і динаміки розвитку навчально-методичної роботи, яка враховує:

рівень якості навчально-методичної роботи у балах;

відхилення рівня якості навчально-методичної роботи від максимального за стандартом;

динаміку зміни рівня навчально-методичної роботи за поточний рік відносно показника за минулий рік.

визначення рейтингу курсів, пунктів в цілому у республіканської, обласної мережі міських, курсів, навчально-консультаційних пунктах.

Рейтинговий контроль проводиться протягом року, а його результати оформлюються у вигляді відповідних графіків, таблиць та використовуються при підведенні підсумків навчально-методичної діяльності курсів, пунктів та при постановці їм завдань на наступні періоди навчально-методичної роботи.

4.2.3. Методичне керівництво роботою консультаційних пунктів при органах місцевого самоврядування покладається на старших майстрів та майстрів виробничого навчання міських курсів, а також завідувачів навчально-консультаційними пунктами центрів.

Консультаційні пункти створюються рішенням органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційними органами у містах та сільською (селищною) Радою у сільської місцевості, з метою організації просвітницько-інформаційної роботи серед населення за місцем його проживання щодо особистої і колективної безпеки у НС та пропаганди знань з цивільного захисту.

Консультаційні пункти забезпечують самостійне ознайомлення населення з матеріалом посібників, пам’яток, іншого друкованого навчально-інформаційного матеріалу, перегляду та прослуховування спеціальних відео та аудіо матеріалів, а при необхідності і отримання індивідуальних консультацій про стан захисту та методи і способи забезпечення безпеки людей у НС за місцем проживання.

Консультаційні пункти можуть використовуватися для доведення до мешканців конкретних повідомлень, що стосується їх участі у заходах цивільного захисту за місцем проживання (дій за попереджувальним сигналом "Увага всім!", при проведенні евакуаційних заходів, укритті у захисних спорудах, видачі засобів індивідуального захисту тощо).

Керівники потенційно небезпечних об’єктів надають через консультаційні пункти постійну та оперативну інформацію населенню, яке проживає в зонах можливого ураження, про стан їх захисту, методи й способи забезпечення безпеки при аваріях.

Загальне керівництво консультаційним пунктом здійснює керівник організації на базі якої він утворений. Організація роботи консультаційного пункту, наказом керівника, покладається на штатного або за сумісництвом працівника з питань цивільного захисту, пожежної безпеки або охорони праці, а у разі його відсутності на одного із інших працівників організації, який у встановлений термін зобов’язаний пройти відповідну підготовку на міських курсах.

У наказі керівника організації також вказується: місце розміщення консультаційного пункту, особи, що відповідають за забезпечення його роботи, графік роботи пункту, порядок забезпечення його необхідним майном і навчальною літературою, порядок обліку консультацій, звітність.

Крім осіб, які безпосередньо відповідають за роботу консультаційних пунктів до проведення консультацій, просвітницько-інформаційної роботи і пропаганди знань з цивільного захисту серед населення можуть залучатися, на громадських засадах та за їх згодою, активісти з числа ветеранів, медичних та педагогічних працівників, інших громадян, які мають необхідний рівень компетенції або досвід роботи у сфері цивільного захисту.

Працівники, які безпосередньо організують роботу консультаційного пункту здійснюють планування роботи пункту, його оформлення наочною інформацією, забезпечують пункт необхідною літературою, організують проведення консультацій порядком встановленим керівником організації, складають звіти про виконану роботу пунктом.

Для розміщення інформаційних стендів, літератури консультаційного пункту, як правило виділяється окреме приміщення. У разі його відсутності інформаційні стенди розміщується на стінах коридорів, а література, пам’ятки та агітаційна продукція в інших приміщеннях: кімнатах здоров’я, методичних та технічних кабінетах, кабінетах громадських рад тощо. Консультації проводяться за робочим місцем працівників, які безпосередньо відповідають за роботу консультаційного пункту.

Майстри виробничого навчання надають постійну методичну допомогу керівнику організації з питань удосконалення роботи пункту та особам, які безпосередньо відповідають за його роботу у проведенні консультацій та складані пам’яток, листівок, відбору літератури, відомостей та інформації що розміщується на стендах консультаційного пункту:

зони потенційної небезпеки, їх параметри з відображенням наслідків їх впливу на людей, споруди й навколишнє середовище на схемі території, яка обслуговується організацією;

небезпечні природні явища й заходи особистої безпеки в цих умовах;

рекомендації по діям населення при виникненні можливих надзвичайних ситуацій, прийомів користування засобами захисту та надання першої медичної допомоги постраждалим;

порядок дій за попереджувальним сигналом "Увага всім!" та при проведенні евакуаційних заходів;

рекомендації із захисту тварин і рослин від небезпечних й шкідливих факторів, захисту продуктів харчування, фуражу і води;

норми поведінки при виникненні епідемій, епізоотій, отруєнь тощо

права громадян України у сфері цивільного захисту;

На стендах консультаційного пункту також розміщується інформація про місця розташування захисних споруд й закріплення за ними мешканців, місця знаходження пунктів видачі та порядку отримання населенням засобів індивідуального захисту, заходи пожежної та вибухової безпеки при використанні газообладнання, електромереж та приладів, відомості з профілактики побутового травматизму, адреси та номери телефонів аварійних служб, прізвища відповідальних за роботу консультаційного пункту та графік проведення консультацій із зазначенням дати, часу, місця її проведення, прізвищ та телефонів консультантів.

Направленість експозицій стендів з відповідними поясненнями, їх наочність і простота повинні забезпечувати доступність і розуміння кожним відвідувачем інформації про ймовірні НС у районі його проживання, місця укриття та маршрути проходу до них, адреса пунктів видачі засобів індивідуального захисту, порядок евакуації тощо.

Робота консультаційного пункту здійснюється відповідно до щорічних організаційно-методичних вказівок щодо навчання населення захисту і діям у НС за річним планом роботи пункту.

В річному плані визначаються основні напрямки просвітницько-інформаційної роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях, а також заходи щодо удосконалення навчально-матеріальної бази пункту.

План роботи консультаційного пункту підписується особою, яка безпосередньо відповідає за його роботу та затверджується керівником організації на базі якої він утворений.

Для підтримання консультаційних пунктів на рівні сучасних вимог, удосконалення їх матеріальної бази за планом основних заходів з підготовки територіальної підсистеми та її ланок з цивільного захисту, щорічно проводяться огляди-конкурси на кращий консультаційний пункт району, міста, області.

4.2.4. Заходи щодо координації діяльності освітньої функціональної підсистеми “Навчання з питань безпеки життєдіяльності” єдиної системи цивільного захисту здійснюються спільно та за сприянням визначених з боку територіальних органів управління освітою і наукою координаторів з освітнього напрямку безпека життя і діяльності людини, опорних з безпеки життєдіяльності шкіл або гімназій, ліцеїв, колегіумів та їх методичних кабінетів, базових з безпеки життєдіяльності дошкільних навчальних закладів.

Метою таких заходів є вироблення пропозицій щодо удосконалення та забезпечення умов з навчання і виховання учнівської молоді та дітей відповідно до концепції освіти з питань безпеки життєдіяльності, сприяння поліпшенню навчально-методичного, програмного та інформаційного забезпечення навчальних закладів різних рівнів освіти з цих питань.

Важливе значення у методичному забезпечені та координації діяльності освітньої функціональної підсистеми “Навчання з питань безпеки життєдіяльності” відіграють методичні кабінети центрів. Вони є центрами методичної роботи з питань підготовки населення до дій у НС, у читальних залах яких зосереджується документально-наукова, навчально-методична література, інформаційно-довідкові, нормативні матеріали, матеріали з координації діяльності опорних, базових навчальних закладів та перспективного педагогічного досвіду.

Опорні, базові з безпеки життєдіяльності середні та дошкільні навчальні заклади визначаються в містах та районах, органами управління освітою і наукою за пропозицією структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до компетенції яких віднесені питання НС, з числа тих навчальних закладів, де існує достатня матеріальна база, кваліфіковані кадри та позитивний досвід навчально-методичної роботи з питань безпеки життєдіяльності та основ цивільного захисту. Опорні, базові навчальні заклади організують свою роботу на підставі Положення про них, яке затверджується органами управління освітою і наукою.

Вчителі предмету основи здоров’я, основи захисту вітчизни опорних середніх навчальних закладів, методисти-вихователі базових дошкільних навчальних закладів разом з працівниками методичних кабінетів центрів вивчають, узагальнюють і розповсюджують ефективні форми і методи організації навчально-виховного процесу, розроблюють зразки плануючої та звітної документації, дидактичні, наочні матеріали тощо. В опорних, базових навчальних закладах створюється банк педагогічних ресурсів (програми, тематичні плани, сценарії занять і позакласних заходів, методичні розробки тощо). З метою удосконалення компетентності керівних і педагогічних працівників освіти з питань безпеки життєдіяльності, підвищення ефективності навчального процесу на їх базі проводяться відкрити уроки, тематичні семінари, зустрічі творчо працюючих вчителів та методистів-вихователів, показні навчально-організаційні заходи з цивільного захисту. Організують, у разі створення, діяльність методичні об’єднання вчителів з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Працівники методичних кабінетів центрів на базі опорних, базових навчальних закладів організують дослідно-експериментальну роботу з удосконалення: програмного забезпечення навчання з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту; змісту теоретичних уроків та практичних занять; впровадження у навчальний процес новітніх технологій, методики планування, організації та контролю навчального процесу.

Консультаційно-методична допомога педагогічним працівникам дошкільної, середньої та професійної освіти з підготовки вихованців, учнів з основ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності також надається майстрами виробничого навчання та завідуючими навчально-консультаційних пунктів шляхом: проведення згідно затвердженого графіку консультацій під час чергування у консультаційно-методичному кабінеті курсів; підготовки та проведення навчально-організаційних заходів “День цивільного захисту” та “Тиждень безпеки дитини” у системах професійно-технічної, загальної середньої та дошкільної освіти.

Консультаційно-методичний кабінет міських курсів використовується також майстрами виробничого навчання для надання методичної допомоги керівному складу цивільного захисту в підготовці та проведенні спеціальних об’єктових навчань, тренувань, занять з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуацій, плануванні роботи підприємств, установ, організацій у встановлених режимах функціонування єдиної системи цивільного захисту.

4.2.5. Комплексно-методичне забезпечення занять за програмами підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється майстрами виробничого навчання та завідуючими навчально-консультаційних пунктів за сприянням методистів міських курсів першої, другої категорії та працівників методичних кабінетів центрів.

Програми призначені для навчання персоналу підприємств, установ і організацій у складі об’єктових невоєнізованих формувань та аварійно-рятувальних служб, а також інших працівників питанням захисту і діям відповідно до планів реагування на НС.

Програми розробляються підприємствами, установами, організаціями на основі організаційно-методичних вказівок щодо навчання населення діям у НС, затверджуються керівниками підприємств, установ, організацій та підлягають узгодженню із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади до компетенції яких віднесені питання НС. Програми розраховані на трирічний термін навчання. Вивчення змісту програм передбачається за інтегрованим принципом з системою професійного навчання кадрів на виробництві та за оптимальним використанням встановлених видів інструктажів з питань охорони праці.

Основними цілями програм з підготовки працівників у складі невоєнізованих формувань визначаються підтримка готовності формувань до дій за призначенням, засвоєння особовим складом техніки та обладнання, що є на оснащенні формувань, прийомів та способів проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

За своїм змістом програма формує знання щодо призначення та основних завдань формування, його організаційної структури, табеля оснащення, порядку оповіщення та видачі особовому складу табельного майна, терміну готовності формування та прибуття в район проведення робіт, порядку управління формуваннями в період проведення рятувальних робіт, а також організації комендантської служби.

Після засвоєння матеріалів тем теоретичної підготовки переходять до їх практичного відпрацювання у ході тактико-спеціального навчання.

В ході занять та навчань особовий склад повинен тренуватись на тривалість виконанню робіт у засобах індивідуального захисту і по виконанню нормативів, передбачених “Збірником нормативів по спеціальній підготовці особового складу невоєнізованих формувань цивільної оборони ”.

На об’єктах підвищеної небезпеки адміністрація яких не уклала договір з професійними аварійно-рятувальними службами на обслуговування ними підприємства, установи, організації, навчання працівників, які ввійшли до складу об’єктових позаштатних аварійно-рятувальних служб здійснюється за програмою яка затверджується керівником підприємства, установи, організації за погодженням з керівником професійної аварійно-рятувальної служби, що обслуговує відповідну територію. Програми підготовки розроблюються з урахуванням конкретних умов виробництва і відповідних їм чинних нормативних актів у сфері охорони праці, цивільного захисту на підставі виробничих завдань та змістовних модулів з попередньої підготовки рятувальників для професійних аварійно-рятувальних служб.

Протягом кожного року на об’єктах підвищеної небезпеки додатково проводяться навчально-тренувальні заняття з усім працюючим персоналом з практичного відпрацювання дій у взаємодії з оперативним складом аварійно-рятувальних служб по можливим ситуаціям, що передбачені планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Комплексно-методичне забезпечення занять з працівниками, які не увійшли до складу невоєнізованих формувань або об’єктових аварійно-рятувальних служб передбачає: попередню загальну і методичну підготовку керівників занять на базі курсів, навчально-консультаційних пунктів; консультування майстрами виробничого навчання керівників занять під час чергування у консультаційно-методичному кабінеті курсів; розробку тематичних довідників, методичних та наочних посібників направлених на отримання працівниками за результатами навчання:

а) знань про:

основні небезпечні виробничі фактори та організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації;

засоби індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації, порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд;

обов'язки і дії працівників під час аварій, катастроф відповідно до об'єктових планів реагування на надзвичайні ситуації;

способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям, типові дії персоналу при їх виникненні, способи застосування об'єктових засобів пожежогасіння;

побутові дозиметричні прилади, їх призначення, використання та роботу з ними;

заходи щодо сприяння проведенню на об'єкті господарювання аварійно-рятувальних та лікувально-евакуаційних робіт в умовах радіаційного забруднення і хімічного зараження, а також у районах масових завалів, пожарів, зруйнувань, затоплень, порушень в мережах життєзабезпечення;

методи формування психологічної стійкості до стресового впливу факторів надзвичайних ситуацій.

б) вмінь щодо:

запобігання провокуванню аварій на об’єкті, що можуть привести до виникнення надзвичайної ситуації, а в разі їх виникнення виконання дій, спрямованих на їх ліквідацію;

чітко діяти за сигналами оповіщення, практично виконувати основні прийоми захисту виробничого персоналу від наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф;

користування засобами індивідуального та колективного захисту;

виконання режимів радіаційного захисту, заходів спеціальної та санітарної обробки, проведення необхідних агрохімічних заходів;

надання першої невідкладної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях.

Досягнення мети програми навчання працівників підприємств, установ та організацій не обмежується лише вивченням теоретичного курсу. Її цілі обов'язково реалізуються при практичному відпрацюванні дій під час проведення спеціальних комплексних об'єктових навчань, тренувань за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Для непрацюючого населення передбачається розробка методичних та наочних посібників направлених на отримання мінімально достатніх відомостей про стан безпеки за місцем проживання з урахуванням ризику виникнення техногенних загроз та стихійного лиха, заходів щодо усунення і мінімізації їх наслідків, способів інформування і оповіщення населення, порядку укриття його в захисних спорудах цивільної оборони, забезпечення засобами індивідуального захисту та дій під час проведення евакуації. Засвоєння елементарних навичок з використання (виготовлення) засобів індивідуального захисту (простіших засобів захисту) та надання першої допомоги.


4.3. Сприяння виконанню місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування завдань з підготовки населення до дій у НС за місцем роботи, навчання та проживання


4.3.1. Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях, залежно від ступеню їх участі у реалізації заходів з цивільного захисту, здійснюється в мережі навчально-методичних установ Єдиної системи цивільного захисту, навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання, а також за місцем проживання згідно з порядком, затвердженим МНС України.

Населення, яке підлягає навчанню в єдиній системі цивільного захисту умовно розділяється на групи:

особи керівного складу цивільного захисту та інших управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту;

працівники підприємств, установ та організацій;

студентська, учнівська молодь та вихованці дошкільних закладів;

особи, що не зайняті у сфері виробництва та обслуговування.

До групи осіб керівного складу цивільного захисту та інших управлінських кадрів і фахівців належать навчальні категорії:

особи керівного складу цивільного захисту - керівні кадри органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які за посадою виконують обов’язки начальників цивільного захисту та їх заступників, очолюють комісії, позаштатні служби, утворені в межах єдиної системи цивільного захисту;

управлінські кадри - посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які входять до складу комісій, органів управління єдиної системи цивільного захисту, очолюють структурні підрозділи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, виконують обов’язки уповноважених керівників з ліквідації НС або очолюють відповідні штаби;

фахівці, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту - працівники диспетчерських служб, оперативний склад непрофесійних аварійно-рятувальних служб потенційно небезпечних об’єктів, начальницький склад формувань, утворених в межах єдиної системи цивільного захисту, фахівці підприємств, установ та організацій причетні до забезпечення промислової і екологічної безпеки, проведення робіт з дегазації, дезактивації територій і об’єктів та хіміко-дозиметричного контролю, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які викладають питання безпеки життєдіяльності, а також керівники занять з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях, тощо.

Група працівників підприємств, установ та організацій складається з навчальних категорій:

працівники підприємств, установ, організацій, які увійшли до складу позаштатних служб і формувань утворених в межах єдиної системи цивільного захисту;

працівники потенційно небезпечних об’єктів;

інші працівники підприємств, установ та організацій.

До групи населення, яке навчається належать:

студенти, слухачі навчальних закладів I-IV рівнів акредитації;

молодь, що навчається у професійно-технічних навчальних закладах;

учні загальноосвітніх навчальних закладів;

вихованці старших груп дошкільних навчальних закладів.

До групи осіб, що не зайняті у сфері виробництва та обслуговування відносяться навчальні категорії:

особи середнього віку, що не зайняті у сфері виробництва та обслуговування або зайняті індивідуальною трудовою діяльністю;

непрацюючі пенсіонери та безробітні.

Законодавчо повноваження щодо здійснення підготовки населення до дій у НС та в умовах терористичного акту належать МНС, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Саме ці органи створюють суб’єкти мережі навчально-методичних установ Єдиної системи цивільного захисту, утримують їх та удосконалюють навчально-матеріальну базу, видають організаційно-методичні вказівки щодо навчання населення захисту і діям у НС, затверджують відповідні навчальні плани і програми, здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних навчань, тренувань з відпрацювання дій за планами реагування на НС.

Структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені питання НС, щорічно розробляються основні організаційно-розпорядчі документи з комплектування навчально-методичних установ слухачами з функціонального навчання, навчання населення захисту і діям у НС за місцем роботи, навчання за місцем проживання, які затверджуються встановленим порядком, організується контроль за їх виконанням, облік та звітність про проведенні заходи з навчання. Поряд з тим єдиною структурою, в межах територіальних підсистем, спроможною забезпечити їх реалізацію на рівні область, район, місто та надати методичну і практичну допомогу підприємствам, установам та організаціям щодо їх впровадження на місцях - залишаються курси та навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

У вирішенні завдань з підготовки населення до дій у НС беруть участь всі працівники курсів, навчально-методичних центрів, які організують свою роботу у тісній співпраці зі структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до компетенції яких віднесені питання НС, органами освіти і науки, органами державного нагляду і контролю у сфері цивільного захисту.

Провідна роль у забезпечені діяльності курсів, навчально-методичних центрів у напрямку сприяння виконанню місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування завдань з підготовки населення до дій у НС за місцем роботи, навчання за місцем проживання належить методистам методичних кабінетів навчально-методичних центрів, Київських міських курсів та методистам міських курсів першої та другої категорії. При їх методичному керівництві майстри виробничого навчання міських, міжрайонних курсів, завідувачі навчально-консультаційних пунктів здійснюють практичні заходи щодо надання допомоги в організації та проведенні занять з працівниками на підприємствах, установах та організаціях, підготовки молоді в навчальних закладах, формування свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності.

4.3.2. Для забезпечення належного проведення занять на підприємствах, в установах та організаціях наказом керівника всі працівники розподіляються за навчальними групами, які утворюються у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій та створених ними невоєнізованих формуваннях, службах. Керівники навчальних груп із числа інженерно-технічних робітників та інших підготовлених осіб підприємства, установи, організації призначаються цим самим наказом керівника.

При проведенні занять враховується вид діяльності та відповідальність кожного працівника відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Заняття в навчальних групах працівників, які ввійшли до складу невоєнізованих формувань, проводяться командирами невоєнізованих формувань під керівництвом штатних працівників з питань цивільного захисту та начальників спеціалізованих служб цивільного захисту на навчально-виробничої базі об’єкту. До проведення занять з надання першої медичної допомоги залучаються медичні працівники.

Начальницький склад і фахівці невоєнізованих формувань, які залучаються для проведення робіт з дегазації, дезактивації територій та організовують і проводять хіміко-дозиметричний контроль, додатково проходять обов’язкове навчання на територіальних курсах.

Навчання працівників підприємств, установ та організацій, які ввійшли до складу позаштатних аварійно-рятувальних служб здійснюється за загальною складовою шляхом курсового навчання терміном один раз на 3 роки в мережі територіальних курсів.

Підготовка за профільною складовою проводиться на власній навчально-виробничій базі, або за угодою на навчально - тренувальній базі професійних аварійно-рятувальних служб, що обслуговують відповідні території.

Навчання інших працівників на виробництві проводиться у навчальних групах або індивідуально під керівництвом керівника групи безпосередньо на навчально-виробничій базі (виділених суб'єктом господарювання для професійного навчання і оснащених необхідним інвентарем та навчально-наочними посібниками приміщеннях). До проведення занять з окремих тем програми залучаються штатні працівники з питань цивільного захисту, члени об’єктових комісій з евакуації, надзвичайних ситуацій, начальники спеціалізованих служб цивільного захисту та за угодою майстри виробничого навчання територіальних курсів.

При індивідуальному навчанні працівник вивчає тематику програми самостійно та шляхом консультацій у керівників навчальних груп. Індивідуальне навчання обов'язково передбачає наявність у достатньої кількості спеціальної навчальної літератури за тематикою загальної підготовки населення до дій у надзвичайних ситуацій, яка має відповідний гриф МНС.

З метою планування, обліку та контролю за навчанням персоналу на підприємствах, установах, організаціях ведуться:

при організації теоретичного навчання в навчальних групах - розклад занять з відпрацювання змісту програм, журнали теоретичного навчання встановленої форми;

при організації теоретичного навчання за індивідуальною формою - графік консультацій, картка обліку теоретичного навчання для індивідуальних консультацій.

Навчання в формі інструктажів з питань охорони праці передбачає періодичне вивчення працівниками правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха передбачених планами реагування, локалізації і ліквідації аварій (катастроф), надання першої допомоги потерпілим. Порядок та періодичність проведення інструктажів встановлюється відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці.

На підприємствах, в установах та організаціях для надання допомоги персоналу об'єктів господарювання в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях та використання колективних і індивідуальних засобів захисту виходячи з конкретних умов і особливостей виробничої діяльності в обов'язковому порядку обладнуються інформаційно-довідкові куточки.

Одним з напрямків роботи майстрів виробничого навчання на підприємстві є надання допомоги щодо створення наочних матеріалів. Для цього методистами, майстрами виробничого навчання розробляються макети пам’яток, плакатів, стендів за різноманітною тематикою (з урахуванням потреб, можливостей та специфіки об’єкта) та інформаційно-довідкових куточків.

Процес з підготовки населення в навчальних групах за місцем виробництва постійно досліджується майстрами виробничого навчання, узагальнюється їх результати та розповсюджується позитивний досвід при наступному проходженні навчання керівниками навчальних груп з виробничого навчання на міських курсах.

4.3.3. При розробці державних стандартів освіти з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня обов’язково передбачається мінімум змісту питань з підготовки населення до дій при виникненні надзвичайних ситуацій.

Підготовка студентів вищих навчальних закладів освіти I-IV рівнів акредитації з питань цивільного захисту здійснюється за змістовними частинами галузевих стандартів з питань безпеки життєдіяльності та цивільної оборони.

Кількість годин, передбачених для вивчення питань цивільного захисту не може зменшуватися при розробці та перегляді освітньо-професійних програм без погодження з МНС.

Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” викладається студентам як окрема сукупність наук з ризику, що формують здатність студенту забезпечити необхідний рівень безпеки у надзвичайних ситуаціях, але без врахування майбутнього профілю фахівця за галуззю. Навчальна дисципліна є складовою освітньо-професійної програми підготовки бакалавра та забезпечує формування умінь та знань щодо вирішення типових завдань, передбачених відповідними нормативами, інструкціями, планами попередження та реагування на надзвичайні ситуації.

Навчальна дисципліна “Цивільна оборона” поглиблює процес формування здатності студенту щодо забезпечення необхідного рівня безпеки із врахуванням майбутнього профілю фахівця за галузевим принципом. Дисципліна викладається студентам за реалізацією освітньо-професійної програми підготовки магістра та на відміну від дисципліни з безпеки життєдіяльності забезпечує формування умінь та знань щодо: вирішення складних і проблемних завдань з прогнозування надзвичайних ситуацій, сценаріїв їх розвитку та оцінки соціально-економічних наслідків на підставі моніторингу, експертизи, досліджень; розроблення та реалізації вимог до проектних рішень за критеріями ризику та безпеки об’єктів в зонах впливу небезпечних техногенних процесів та природних явищ; завчасного планування заходів з управління заходами цивільного захисту з урахуванням діючих норм і правил з попередження та реагування на надзвичайні ситуації.

З метою вдосконалення методичного, наукового, нормативного, організаційного забезпечення навчального процесу стосовно особливостей змісту навчання з цивільного захисту виходячи з регіону розміщення вищих навчальних закладів та їх фахового спрямування, МОН за пропозицією МНС визначаються галузеві базові кафедри з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Для закріплення знань та умінь відповідно до фахових напрямів підготовки студентів питання цивільного захисту включаються до дипломних проектів окремим розділом.

Виходячи з одного із основних принципів освіти - безперервність, єдність і наступність, стандартизація та запровадження практичних заходів з проблем безпеки життєдіяльності та цивільного захисту проводиться і в системах професійно-технічної, загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти.

Характеристика освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” для старшої школи “Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” передбачає отримання учнями знань щодо особистої безпеки, способів та засобів індивідуального і колективного захисту населення від надзвичайних ситуацій, алгоритму власних дій у разі їх виникнення.

В школі учень отримує знання нормальних умов життєдіяльності та допустимих норм забруднення природного середовища. Загальноосвітня школа забезпечує знання дій основних небезпечних чинників, що ініціюють виникнення надзвичайних ситуацій.

Підготовка учнів професійно-технічних закладів освіти організується за напрямком вивчення основ цивільного захисту (цивільної оборони) згідно із схваленою Указом Президента України Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді.

Вивчення учнями питань основ цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях щороку завершується практичним відпрацюванням дій під час проведенням в навчальних закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти "Дня цивільного захисту".

Позакласна робота з вирішення проблем особистої і колективної безпеки, виховання у дітей та підлітків громадянської відповідальності, набуття ними навичок і досвіду із самозахисту і рятування, взаємодії з аварійно-рятувальними службами, здійснюється через проведення олімпіад, змагань, оглядів-конкурсів, встановлених форм роботи в літніх таборах відпочинку та оздоровлення, проведення польових навчальних практикумів, експедицій, тематичних дитячих акцій, зборів-змагань.

Можна вважати, що будь-яка кризова ситуація у країні перш за все явище психологічне. Проблеми дорослих і батьків певною мірою впливають на свідомість дитини, особливо дошкільного віку.

Навчально-виховна робота у дошкільних навчальних закладах з питань забезпечення мінімально необхідного рівня компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях,



^ Рис. 4.1. Організація навчання населення до дій у НС відповідно до структури освіти та її рівнів


Рівні випускників

освітні

освітньо-

кваліфікаційні

Початкова загальна освіта

Початкова школа (1 ступінь)

1 - 4 класи

школа-дитячий садок

Базова загальна середня освіта

Основна школа (II ступінь)

5 - 9 класи

Повна загальна середня освіта

Старша школа ( III ступінь)

10 - 11 класи (10 – 12 класи)

спецшколи, гімназії, ліцеї, колегіуми

Професійно-технічна освіта

^ Кваліфікований робітник

Молодший спеціаліст

Бакалавр

Базова вища освіта

Повна вища освіта

Спеціаліст

Магістр

^ Заклади освіти 4 - го рівня акредитації

( університети, академії )

Заклади освіти 3 - го рівня акредитації

( інститути, консерваторії )

^ Заклади освіти 2 - го рівня акредитації

( коледжі )

Заклади освіти 1 - го рівня акредитації

( технікуми, училища )



обєктове тренування




День ЦО


Навчальні програми, форми підготовки

Неповна вища освіта


Комплексне об’єктове тренування


Цивільна оборона

54 год



БЖД

54 год


^

Заклади професійно-технічної освіти


І-ІІІ атестаційного рівнів

(Навчальні курси, навчально-курсові комбінати;ПТУ, промислові училища, навчально-виробничі, навчальні центри; ВПУ, Центри ПТО, центри підготовки і перепідготовки робітничих кадрів)



День цивільного

захисту


Основи цивільного захисту

21 год




^ Заклади загальної середньої освіти

(ЗОШ, гімназії, ліцеї, колегіумі, спецшколи, навчально-виховні комплекси)

Предвипускні класи


Основи

здоров’я


^ Дошкільна освіта

(ясла, садки, садки інтернатного типу, дитячі будинки)

Тиждень безпеки дитини

Охорона життя та здоров’я

проводиться за програмою "Тижня безпеки дитини", підсумком якої є проведення міських, районних та обласних оглядів-конкурсів серед дошкільних закладів на кращій стан організаційної, практичної, навчально-виховної роботи з питань захисту життя і здоров'я від надзвичайних ситуацій.

4.3.4. Пошук шляхів щодо розв’язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності а також нормативно визначена потреба із створення для громадян України з боку держави умов щодо вивчення ними основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях, сформували основні методологічні підходи з просвітницько-інформаційної роботи серед населення у сфері цивільного захисту.

Просвіта населення за місцем проживання здійснюється методом самостійного вивчення розроблених посібників, пам'яток у поєднанні з можливістю отримання за місцем проживання необхідних консультацій та інформації у консультаційних пунктах житлово-експлуатаційних органів та сільських рад.

Отримання населенням інформації щодо відомостей, необхідних для виконання правил поведінки і дій при аваріях на об’єктах підвищеної небезпеки здійснюється за допомогою регіональних друкованих засобів масової інформації у яких місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування оприлюднюють необхідні відомості про об’єкт підвищеної небезпеки та локальних систем оповіщення у разі загрози або виникнення аварії на об’єктах підвищеної небезпеки.

Пропаганда знань з цивільного захисту серед населення організовується безпосередньо начальниками територіальних підсистем цивільного захисту всіх рівнів за сприянням профспілкових, громадських організацій, товариств, засобів масової інформації через проведення представницьких заходів (Дня рятівника, виставок, змагань, оглядів-конкурсів тощо), розповсюдженням для самостійного вивчення населенням друкованих матеріалів та створенням відео - та електронної програмної продукції.

У друкованих засобах на державному, регіональному та місцевому рівнях друкуються рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях, що дозволяє впровадити систему адресної методичної допомоги населенню та керівникам відповідальним за пропаганду знань із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Особливе місце належить навчально-консультаційним пунктам центрів, які виконують функції міських центрів інформаційно-просвітницької роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту і дій у НС. Для проведення консультацій з особами відповідальними за роботу консультаційних пунктів житлово-експлуатаційних органів та населенням на пунктах в окремому приміщенні (при неможливості на стінах приміщення для проведення навчальних занять) наочно розміщується інформація про потенційно-небезпечні об’єкти міста та зони можливого ураження, що ними утворюються, небезпечні сезонні явища (ожеледиця, блискавка, купальний, грибний сезон тощо) й заходи особистої безпеки, схема розташування захисних споруд, пунктів видачі засобів індивідуального захисту, збірних евакуаційних пунктів міста, засобів централізованого та локального оповіщення населення, права громадян України у сфері цивільного захисту та адреси і номери телефонів органів управління ланкою територіальної підсистеми цивільного захисту та аварійно-рятувальних служб.

Для пропаганди знань серед населення на навчально-консультаційних пунктах обладнуються місця для роботи з літературою відповідно до тематики програм підготовки населення до дій у НС, огляду фахових періодичних видань, розповсюджуються засоби друкованої агітації.

4.3.5. Однією із основних колективних форм практичної підготовки на підприємствах, в установах та організаціях є участь виробничого персоналу у заходах за планами проведення спеціальних комплексних навчань, тренувань з відпрацювання дій у НС.

Комплексні об’єктові навчання тривалістю до двох діб проводяться один раз на три роки на всіх підприємствах, в установах, організаціях, що мають одну із категорій з цивільної оборони або входять до переліку потенційно-небезпечних об’єктів, а також на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю працюючих 300 і більше та в медичних лікувально-профілактичних установах з чисельністю 600 ліжок і більше.

На великих промислових об'єктах комплексні навчання проводяться по цехах, групах цехів, виробництвах під керівництвом спеціально призначених керівниками навчання посадових осіб.

Комплексні об'єктові тренування тривалістю до однієї доби проводяться один раз на три роки на всіх інших підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та чисельності працюючих. У закладах вищої освіти комплексні тренування проводяться щороку, у закладах професійно-технічної, середньої та дошкільної освіти комплексні тренування проводяться щороку під час проведення “Дня цивільної оборони” та “Тижня безпеки дитини дошкільного віку”.

Кожен учасник комплексного навчання, тренування виконує обов'язки, які йому визначені, згідно з планом реагування на надзвичайні ситуації, локалізації, ліквідації аварійних ситуацій (катастроф) залежно від конкретної обстановки, за планом проведення комплексного навчання, тренування. Весь виробничий персонал залучається до тренувань в діях за сигналами, повідомленнями про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації, бере участь у проведенні практичних заходів з евакуації, укриття в захисних спорудах, радіаційно-хімічного захисту та відновлення життєдіяльності підприємства, установи, організації.

Під час штабних об’єктових тренувань удосконалюється підготовка персоналу штабів з ліквідації НС за посадами, які вони займають. Відпрацювання навчальних питань штабного тренування дає змогу персоналу самостійно або у складі штабу виконувати за допомогою методик, інструкцій, настанов та іншої документації типові дії з узагальнення та аналізу даних про обстановку, розробки пропозицій для прийняття рішень, своєчасного доведення завдань до виконавців та здійснення контролю за їх виконанням.

Основним методом підготовки працівників у складі невоєнізованих формувань є практичне виконання робіт за призначенням та відпрацювання нормативів з цивільного захисту під час тактико-спеціальних навчань, які проводяться один раз на три роки тривалістю від 4 до 8 годин.

Положення (настанови) про організацію та проведення комплексних об’єктових навчань, штабних об’єктових тренувань та тактико-спеціальних навчань затверджуються МНС.

Посадові особи, які плануються на призначення керівниками груп управління навчанням, тренуванням проходять попередню підготовку на територіальних курсах.

Крім навчально-практичних заходів з колективних форм об’єктової підготовки, які безпосередньо організуються керівництвом підприємств, установ, організацій на власної базі, керівний склад об’єктової підсистеми цивільного захисту може залучатися до участі у загальнодержавних, регіональних та місцевих навчаннях і тренуваннях територіальних та функціональних підсистем Єдиної системи цивільного захисту.

Загальнодержавні та регіональні навчання проводиться один раз на 5 років під керівництвом начальника цивільного захисту України. Навчання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проводяться один раз на 5 років під керівництвом заступника начальника цивільного захисту України. Районі та міські навчання проводяться один раз на 5 років керівником відповідного регіонального органу управління цивільним захистом.

Загальнодержавні та регіональні тренування проводяться з органами управління з питань цивільного захисту та можуть бути одноступеневими, двох або триступеневими. До тренувань залучаються відповідно до задуму оперативні групи від органів управління функціональними і територіальними підсистемами єдиної системи цивільного захисту.


4.4. Оцінка питань організації та здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, в особливий період та в умовах терористичного акту


Працівники курсів, навчально-методичних центрів беруть участь у перевірках та оцінках стану готовності територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вивчають результати та надають практичні рекомендації з підготовки населення до дій у НС на підприємствах, в установах, організаціях під час підготовки та проведення об’єктових комплексних, штабних, тактико-спеціальних навчань, тренувань, Днів цивільного захисту та Тижнів безпеки дитини.

При оцінці питань організації та здійснення підготовки населення до дій у НС керуються основними нормативно-правовими та організаційно-розпорядчими документами щодо: проходження особами керівного складу та іншими управлінськими кадрами і фахівцями, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту спеціального функціонального навчання; відпрацювання матеріалів з навчання населення діям у НС; підготовки студентів, учнівської молоді та дітей відповідно до функціональної освітньої підсистеми “Навчання з питань безпеки життєдіяльності”; практичної підготовки населення під час проведення спеціальних комплексних об’єктових навчань, тренувань; підготовки інженерно-технічного складу об’єктів підвищеної небезпеки та інших працівників підприємств, установ і організацій у складі аварійно-рятувальних служб та невоєнізованих формувань; створення умов з розвитку просвітницько-інформаційних форм роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту і дій у НС.

Організація проходження особами керівного складу ЦО та іншими управлінськими кадрами і фахівцями, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту спеціального функціонального навчання оцінюється за показниками:

Визначення обласної мережі курсів, пунктів та галузевих навчальних закладів післядипломної освіти відповідно до нормативних потреб із функціонального навчання.

пункти 16, 19 ПКМУ від 26.07.2001р. №874

Дотримання періодичності навчання керівними кадрами і фахівцями у сфері цивільного захисту

пункти 10, 11 ПКМУ від 26.07.2001р. №874

Врахування проходження функціонального навчання керівними кадрами при їх атестації, переміщенні по службі, присвоєнні кваліфікаційних категорій тощо.

пункт 11, додаток 1 ПКМУ від26.07.2001р №874

Організація підвищення рівня загальної, спеціальної та методичної підготовки керівних кадрів під час щорічних навчально-методичних зборів з цивільної оборони.

пункт 13 ПКМУ від 26.07.2001р. №874, пункт 2.6 наказу МНС від 23.04.2001 р. №97

Проходження перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівцями, які провадять професійну діяльність у сфері цивільного захисту на підприємствах, в установах і організаціях

пункт 14 ПКМУ від 26.07.2001р. №874


Якість відпрацювання організаційно-розпорядчих матеріалів щодо здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях:

Формування державного замовлення на комплектування курсів, центрів навчальними категоріями слухачів.

пункти 17, 19 ПКМУ від 26.07.2001р. №874 пункти 4.1, 4.2 наказу МНС від23.04.02 №107

Повнота розробки та доведення до підлеглих ланок цивільного захисту щорічних обласних, міських, районних організаційно-методичних вказівок щодо навчання населення захисту і діям у надзвичайних ситуаціях

пункт 19 ПКМУ від 26.07.2001р. №874, пункт 7 наказу МНС від 23.04.2001 р. №97

Наявність наказів (розпоряджень) керівників підприємств, установ, організацій щодо організації та проведення занять у навчальних групах та об'єктових навчань, тренувань.

пункт 3.1 наказу МНС від 23.04.2001 р. №97

Розробка та своєчасне корегування програм загальної та спеціальної підготовки населення.

пункти 2,3 наказу МНС від 23.04.2001 р. №97

Передбачення та змістовність відомостей, необхідних для виконання населенням правил поведінки і дій у планах локалізації та ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки.

ст.11 ЗУ "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

Наявність узгоджених графіків проведення навчально-тренувальних занять з персоналом об'єктів підвищеної небезпеки

наказ надзорохоронпраці від 17.06.99р. №112



залишити коментар
Сторінка5/11
Дата конвертації07.12.2011
Розмір3,54 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
не очень плохо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх