Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни


Схожі
1   2   3
повернутися в початок


Залежно від розташування жилих будинків відносно червоних ліній вулиць, від їх взаємного розташування розрізняють:

  • периметральну забудову кварталів, жилих утворень - забудову вздовж вулиць;

  • групову забудову - розташування жилих будинків окремими групами, що утворюють невеликі внутрішні двори;

  • рядкову забудову - розташування будинків паралельними рядками незалежно від напрямку вулиць;

  • комбіновану забудову - комбінація перерахованих вище прийомів забудови кварталу.

Групи житлових будинків утворюють первісну просторову композицію. Поєднання груп жилих будинків і громадських будівель утворює композицію забудови жилого комплексу.

Значно впливає на формування груп жилих будинків інсоляція та рельєф місцевості. Необхідна інсоляція досягається відповідною орієнтацією будинків за сторонами світу та відстанню між ними. Вплив сонячного світла на будинок і приміщення визначається часом інсоляції, який з 22 березня по 22 вересня у районах на південь від 600 п.ш. та з 22 квітня по 22 серпня на північ від 600 п.ш. повинен бути не менше трьох годин на добу. Для цього необхідно орієнтувати будови згідно з румбами горизонту. найбільш зручні румби горизонту - східний, південно-східний та південний. Не можна орієнтувати будинки з квартирами на один бік на північну частину горизонту в межах від 310 до 500. Для інсоляції квартир важливо, щоб будови не затінювали одна одну. Затінювання будов залежить від їх висоти, відстані між ними, взаємного розташування (рис.6, табл. 3).

Відстань між жилими будинками, жилими й громадськими будинками слід приймати на основі розрахунків інсоляції згідно з нормами й протипожежними вимогами 4,6. Між довгими боками жилих будинків висотою 2-3 поверхи слід брати відстань не менше 15 м, висотою 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими боками й торцем з вікнами з жилих кімнат цих будинків - не менше 15 м.

Слід підкреслити, що вимоги орієнтації є головними. Якщо вони не збігаються з умовами рельєфу, будови розміщують з оптимальною орієнтацією, роблячи при цьому місцеві підсипки та зріз, або здійснюючи терасування території. Зменшення обсягу земляних робіт може бути досягнуто при розташуванні будов уздовж горизонталей.




Грудень


Січень-листопад Лютий-жовтень



Квітень-серпень

травень

Березень - вересень

Червень


Травень-липень

Рис. 6 – Графік тіней та координати сонця

Забудова кварталу групами жилих будинків має позитивне значення не тільки в організації побуту мешканців, але й в послідовності будівництва та благоустрою закінченими частинами, в досягненні загальної архітектурної єдності. У кожному окремому випадку, враховуючи конкретні містобудівельні й топографічні умови, треба вирішувати забудову тими прийомами, що дають більше зручності для мешканців і є економічними. Блокування різних типових секцій за допомогою типових кутових або поворотних секцій чи індивідуальних вставок дає змогу створювати різноманітні за формою і розмірами простори, які формуються житловими будівлями, різноманітними за конфігурацією та формою 5.


Таблиця 3 - Координати сонця



Дата

δ

Координати

сонця

Години

Координати

сонця


δ


Дата

12

11-13

10-14

9-15

8-16

7-17

6- 18

5 -19

4- 20










18ْ0

166ْ






















А

-23ْ 27′


22.XII




10ْ 33′

9ْ 31′






















h

22.I

-19ْ 59′

азимут А

18ْ0

165ْ 30′

152ْ



















А

-19ْ 50′


21.XI

висота h

14ْ

12ْ 55′

9ْ 53′



















h

21. II

-11ْ 3′

А

18ْ0

164ْ

149ْ

134ْ 30′

121ْ













А

-10ْ 5′


22.X

h

23ْ

21ْ 50′

18ْ 30′

13ْ 18′

6ْ 41′













h

21.III

+0ْ 5′

А

18ْ0

162ْ

145ْ

130ْ

116ْ

102ْ 30′










А

+0ْ 5′


23.IX

h

34ْ 5′

32ْ 46′

29ْ 2′

23ْ 22′

16ْ 18′

8ْ 29′










h

22.IV

+12ْ 4′

А

18ْ0

159ْ 30′

14ْ0

123ْ

109ْ

96ْ

83ْ







А

+11ْ 56′

22.VIII

h

46ْ

44ْ29′

40ْ 13′

34ْ

26ْ 29′

18ْ 18′

9ْ 56′







h

22.V

+20ْ 18′

А

18ْ0

156ْ 30′

136ْ

118ْ

104ْ

90ْ30′

78ْ

66ْ 30′




А

+20ْ 22′

22.VII

h

54ْ 6′

52ْ 23′

47ْ 42′

41ْ 11′

33ْ 12′

24ْ 53′

16ْ 33′

8ْ 34′




h

21.VI

+23ْ 27′

А

18ْ0

155ْ 30′

134ْ

116ْ

102ْ

88ْ 30′

77ْ

65ْ

53ْ

А







h

57ْ 27′

55ْ 39′

50ْ 44′

44ْ

35ْ 55′

27ْ 35′

19ْ 16′

11ْ 22′

4ْ 13′

h





а.




б.

Рис. 7 - Прийоми формування груп житлових будинків


Заняття 7

^ САДИБНА ЗАБУДОВА

Забудова може бути змішаною, коли поряд з багатоповерховим високощільним житлом пропонується для будівництва малоповерхове квартирне житло з приквартирними ділянками як елементом ущільнення.

Як правило, садибна забудова відокремлюється в самостійну частину кварталу. Раціональним є здійснення житлового малоповерхового будівництва компактними масивами на незручних землях. У разі розміщення малоповерхової будови на особливо цінних міських землях треба досягати найвищих меж щільності.

Будинки, що складають високощільну малоповерхову забудову можна поділити на зблоковані і терасні. До перших належать:

-багатоквартирна зблокована забудова із земельними ділянками (тобто забудова зблокованими будинками - 3 і більше, найчастіше 8 будинків) з невеликими приблокованими або вбудованими господарськими приміщеннями, гаражем для кожної квартири, що дозволяє займатись городництвом, розміщенням палісадників;

- багатоквартирна зблокована забудова без особливих земельних ділянок (килимова забудова) з окремим входом у кожний будинок, з лінійною структурою блокування або блокування у 3-4, іноді більше напрямках, дозволяє проживати в кожному будинку окремій сім'ї, створюючи ілюзію «свого будинку», повністю або частково задовольняє потребу кожної сім'ї в закритій чи відкритій автостоянці або гаражі, дозволяє розміщення палісадників і невеликої кількості фруктових дерев, площа земельної ділянки 0,05-0,03 га.

Терасну забудову можна розподілити на:

- багатоквартирну малоповерхову забудову на складному рельєфі - багатоквартирні зблоковані житлові будинки, розміщені на схилі, в яких дах одного з будинків використовується як відкрита тераса з розміщенням на ній додаткової «зеленої кімнати» сусіднього будинку;

- багатоквартирну малоповерхову забудову терасного типу на рівній місцевості - багатоквартирні житлові будники, які розміщують на плоскому рельєфі, тераси утворюються за рахунок змінної по вертикалі ширини будинку в плані за принципом, чим вищий рівень, тим менша квартира, в цокольному поверсі таких будинків розміщуються побутові приміщення.

В
окрему типологічну одиницю можна виділити високощільну малоповерхову забудову секційного і коридорного типів, що являє собою 2-4- поверхову забудову з вбудованими закритими стоянками для автомобілів у цокольному поверсі з різноманітними схемами блокування для забезпечення максимальної щільності забудови з дотриманням необхідних санітарних, інсоляційних і протипожежних норм (рис. 8).

Рис. 8 - Розташування жилих будинків з приквартирними

ділянками за тупиковим і петельним проїздами


Вимоги інсоляції треба враховувати і при влаштуванні жилих дворів, куди повинно проникати сонячне світло. Для цього двір групи жилих будинків мусить розкриватися на південь або південно-схід.

Аерація (провітрювання) території залежить від прийнятого планувального вирішення та характеру організації будинків щодо домінуючих вітрів. Слід враховувати, що будинки подовженої форми, поставлені перпендикулярно до напряму вітру, створюють зону аераційної тіні, захищаючи простір від вітру. У середній смузі повинні бути відкриті жилі двори відносно південних, південно-східних, південно-західних вітрів та закриті з північного боку. У північних районах доцільна компактна забудова із замкненими дворами, що захищають від вітру, снігових заметів, пилових бур.


Заняття 8

^ ВНУТРІШНІЙ ПРОСТІР ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ

Внутрішній простір житлової забудови є постійним місцем знаходження та відпочинку мешканців, гри дітей на повітрі. Це зобов'язує до відокремлення внутрішнього простору, призначеного для під'їзду автомобілів, від того, від відведеного для відпочинку. Останній бажано відкривати в бік саду.

У завдання студента входить виявлення співвідношення між забудованою площею та відкритим зеленим простором: дерева, кущі, квіти, газони оживляють жилий двір, створюють обрамлення для жилої та громадської забудови, дають нескінченні тіньові й світові ефекти.

В органічному зв'язку з зеленими насадженнями розміщують майданчики. У дворі групи жилих будинків розташовують майданчики для гри дітей, відпочинку дорослих, господарських та побутових потреб мешканців.

Розміри майданчиків і відстань від них до житла та громадських будівель слід брати не менше наведених у табл. 4.


Таблиця 4 - Нормативні розміри майданчиків

Майданчики

Розміри майданчиків,

м2 на 1 чол.

Мінімальна відстань від майданчиків до вікон житлових та громадських будинків, м

Для ігор дітей шкільного й молодшого шкільного віку


0,7


12

Для відпочинку дорослих мешканців

0,1

10

Для занять фізкультурою

2,0

10-40

Для господарських цілей

0,3

20

Для прогулянки собак

0,3

40

Для стоянки автомобілів

0,8

10-15


Заняття 9-10

^ ОБСЛУГОВУЮЧІ УСТАНОВИ


Будинки обслуговуючих установ проектують у межах території, передбаченої схемою функціонального зонування. Вирішуючи забудову шкільної ділянки, слід звертати увагу на орієнтацію помешкань: оптимальна орієнтація від 650 до 2000. Відстань між школою і жилими будинками повинна бути не менше 2,5 висот високого будинку. Крім того, ділянка школи не повинна підходити до фасаду жилого будинку ближче 20 м. На шкільній ділянці передбачаються навчально-дослідні, спортивні, господарські майданчики, а також майданчики для відпочинку та ін. (рис. 9). Приблизне відношення зон шкільної території, %:

Навчально-дослідні майданчики

- 7-9

Спортивні майданчики

- 37-34

Майданчики для відпочинку

- 6-7,5

Господарський двір

- 3 -1,5

Зелені насадження

- 30

Забудова й проїзди

- 15-18.


Навчально-дослідні майданчики призначені для практичних занять учнів. Ділянки польових та овочевих культур, фруктового саду, квітів та інші слід розташовувати на відкритих, добре інсольованих територіях.

Спортивні майданчики треба відокремлювати від навчально-дослідних. Їх розташовують з того боку будинку, де не має класних кімнат, на відстані не ближче 10 м від вікон інших кімнат школи. При школі обов'язково влаштовують плавальний басейн довжиною 12 або 25 м.


Поблизу входу до школи розміщують майданчик для відпочинку - рухливої гри дітей до занять і в перервах між уроками.



Рис. 9 - ділянка школи на 1200 місць:

^ 1 - будівля школи; 2-6 - навчально-дослідна зона; 7 - спортивне ядро; 8-13 - спортивні майданчики; 14 - майданчик для вивчення правил руху; 15 - рекреаційний двір; 16-17 - майданчик відпочинку; 18 - метеорологічний майданчик; 19-20 - майданчик для занять на повітрі; 21 – зоомайданчик; 22 - господарський двір; 23 – автостоянка

Дитячі садки можна запроектувати в центрі ділянки (майданчики розташовують навколо будови) або з одного боку (комплексне розміщення майданчиків). При цьому необхідно забезпечити орієнтацію основних дитячих кімнат на південь або південно-схід (рис. 10). Для кожної дитячої групи передбачається окремий майданчик із розрахунку 5-7 м2 на кожну дитину.


Р
ис. 10 - Ділянка дитячого садка на 280 місць:

1 - будинок садка; 2 - груповий майданчик для дітей ясельного типу; 3 - груповий майданчик для дітей дошкільного віку; ^ 4 - тіньовий навіс; 5-фізкультурний майданчик; 6- господарський двір; 7 - город-ягідник


Крім цього, проектується спільний спортивний майданчик, фруктовий садок, город-ягідник. на ділянці дитячого садка майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не відокремлюється. Це зелена огорожа, що відокремлює майданчики, дерева за периметром ділянки, квітники. Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались сонцем у ранково-вечірні часи і були захищені від пекучих променів сонця удень. Господарський двір максимально ізолюють від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів кварталу.

Господарський двір ізолюють від інших майданчиків. до нього передбачається зручний під'їзд транспорту, який не повинен розділяти ділянку школи на частини. Площа зелених насаджень має бути не менше 50% території школи. Периметр шкільної ділянки бажано засаджувати деревами й кущами шириною не менше 1,5 м.

Торговельні заклади й установи побутового призначення повинні бути відокремлені від жилих дворів, від ділянок дитячих закладів, мати окремі під'їзди для підвезення товарів. Невеликі торговельні заклади та установи харчування доцільно блокувати в різноманітних комбінаціях.

До ділянки торговельного центру з боку жилої зони мають підходити пішохідні доріжки. Їх правильне трасування створює зручність для відвідувачів центру, охороняє газони від витоптування при використанні кварталу.

Споруди торгівлі, як правило, розташовують з відступом від червоної лінії (не менше 5 м). Оскільки вони розташовані поблизу вулиць, що відокремлюють квартал, до них неважко організувати зручний ізольований під'їзд. Якщо магазин приблокований або вбудований до жилого будинку, майданчики для розвантаження та розвороту машин повинні бути в торці будинку і відокремлюватися зеленим чагарником від інших територій.

Для зберігання легкових автомобілів мешканців кварталу, згідно з функціональним зонуванням території, слід передбачити гаражі висотою до 5 наземних поверхів, використовуючи для цього й підземний простір. Допускається влаштування споруд для зберігання індивідуальних автомобілів, вбудованих в перші цокольні й підземні поверхи багатоповерхових та індивідуальних жилих будинків. Відстань пішохідного підходу до гаражів, автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця мешкання власника - не більше 800 м.

найменшу відстань до в'їздів на ділянку гаражів та автостоянок слід приймати так, м:

від перехрестя магістральних вулиць районного призначення - 100,

від перехрестя вулиць і проїздів місцевого значення - 35.

відстань від наземних та наземно-підземних гаражів і автостоянок легкових автомобілів до жилих і громадських будівель треба брати не менше наведених у табл. 5.

Оскільки експлуатація гаражів пов'язана з постійним під'їздом до них машин, розташовувати їх у глибині кварталу не бажано. Їх краще проектувати біля червоних ліній, ізолюючи від вулиці зеленими насадженнями, господарським блоком тощо. з вулицею гаражі зв'язують самостійним під'їздом шириною 5,5 м або двома під'їздами шириною 3 м.


Т
Кількість ма-

шин, шт


Будова,

до якої визначається відстань

аблиця 5 - відстань від гаражів та автостоянок




відстань від гаражів та автостоянок, м



10

11-50

51-100

101-300

більше 300


Житлові будинки,

10

15

25

35

50

в тому числі торці житлових будинків без вікон


10


10


15


25


35

громадські будівлі

10

10

15

25

25

шкільні й дошкільні заклади


15


25


25


30






Скачати 413,75 Kb.
залишити коментар
Сторінка2/3
Дата конвертації25.11.2011
Розмір413,75 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3
плохо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх