Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти icon

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти


Схожі
  1   2   3
ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ІМ. М.В.ОСТРОГРАДСЬКОГО


ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ


РЕГІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ


МАТЕРІАЛИ ОБЛАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ

(м. Полтава, 12 квітня 2006р.)


ПОЛТАВА 2006


Регіональна модель здійснення психологічного визначення готовності дитини до школи. Матеріали обласного навчально-практичного семінару. – Полтава: ПОІППО, 2006.- 32 с.


Укладач:

Спеціальна дослідницька група при обласному центрі практичної психології і соціальної роботи “Методичне забезпечення психологічного супроводу дітей 6-річного віку при вступі до школи” у складі: Опанасенко Л.П. (м. Гадяч), Пронякіна О.І., (м. Кременчук), Сухіна Н.В. (м. Полтава), Дунай О.М. (смт. Семенівка), Жук І.В. (смт. Машівка), Вишинська Т.І. (м. Кременчук), Башкатова Н.О. (м. Полтава), Фалько Н.В. (Пирятинський р-н), науковий керівник в.о. доцента кафедри ПМ ПОІППО Новак О.О., координатор – Василенко К.М., завідувачка ОЦППСР.




Відповідальний за випуск:
^

Василенко К.М., завідувачка ОЦППСР




Макет та друк:

Сухенко Я.В., практичний психолог ОЦППСР




До збірки матеріалів обласного навчально-практичного семінару “Регіональна модель здійснення визначення психологічнї готовності дитини до школи” входять: програма семінару, методичні рекомендації для практичних психологів ДНЗ, ЗНЗ щодо роботи у напрямку здійснення визначення психологічної готовності дітей до навчання у школі, комплекс методик, пропонований ОЦППСР для використання практичними психологами, методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з даної проблеми.


©Обласний центр практичної психології і соціальної роботи

Зміст



Програма………………………………………………………………………….3


^ РОЗДІЛ I РЕГІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗДІЙСНЕННЯ ШИРОКОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

    1. Перелік документів, які забезпечують правове регулювання

процесу здійснення широкого вивчення ступеню готовності дітей до навчання у школі та визначають нормативно-правову базу

його здійснення…………………………………………………………………5


    1. Актуальність проблеми психологічної готовності до школи

6-річних дітей у світлі реформування системи освіти……………………………………………………………………………7

1.4 Загальна характеристика психічного розвитку дитини, необхідного для початку систематичного навчання у школі…………………………………..9

1.5 Методика проведення просвітницької роботи практичними

психологами з проблеми психологічної готовності дітей до

навчання у школі………………………………………………………………10

РОЗДІЛ II. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ОПИС КОМПЛЕКСУ МЕТОДИК………………………………………………………………………13


РОЗДІЛ III МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………..29


Література (у тому числі, яка є у наявності у ОЦППСР)…………………….32



Погоджено:

Проректор

з науково-методичної роботи


___________________В.М.Золотухіна




^

Затверджую:

Ректор ПОІППО




______________________П.І.Матвієнко





Програма проведення обласного науково-практичного семінару


Тема: Регіональна модель здійснення психологічного визначення готовності дитини до школи

Дата проведення: 12 квітня 2006 р.

Місце проведення: Полтавський обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В.Остроградського, к. 4.2.

Учасники: практичні психологи дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів


8.00 – 9.50 Заїзд та реєстрація учасників семінару. Індивідуальна робота у центрі практичної психології і соціальної роботи. Ознайомлення з методичною літературою.

Співробітники ОЦППСР

10.00 – 10.30 Відкриття семінару. Актуальність проблеми психологічної готовності до школи у світлі реформування системи освіти України.
^

Василенко К.М., завідувачка ОЦППСР


10.30 – 11.00 Регіональна модель здійснення психологічного визначення готовності дитини до школи

Василенко К.М., завідувачка ОЦППСР

11.00 – 11.20 Методика проведення просвітницької роботи з проблеми психологічної готовності дітей до навчання у школі (практикум).

Лук’яненко Н.О., методист ОЦППСР

11.50 – 12.15 Кава-брейк

12.15 – 12.45 Оформлення індивідуальної картки дитини (практикум).

Дунай О.М., керівник психологічною службою Семенівського р-ну

12.45-13.10 Круглий стіл “Запровадження наступності у діяльності практичного психолога ДНЗ та ЗНЗ щодо проблеми психологічного визначення до школи”.

13.10 – 13.30 Підведення підсумків семінару, обговорення рекомендацій обласного семінару.
^

Василенко К.М., завідувачка ОЦППСР




РОЗДІЛ I РЕГІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗДІЙСНЕННЯ ШИРОКОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ


Перелік документів, які забезпечують правове регулювання процесу широкого вивчення ступеню готовності дітей до навчання у школі та визначають нормативно-правову базу його здійснення


Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу /Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. № 204 // Інф. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2005.

На виконання Закону України “Про загальну середню освіту” та з метою впорядкування прийому дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів наказую:

  1. До 1-го класу загальноосвітнього навчального закладу зараховувати дітей, як правило, з 6 років.

  2. Прийом дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу (крім спеціалізованого) здійснювати на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування.

  3. ……

  4. Не допускається збирання додаткових даних про дитину та її батьків або осіб, які замінюють, зокрема, довідок з місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних, що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання в школі.

  5. При прийомі дитини до 1 класу є неприпустимим проведення тестувань, співбесід, екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу.

  6. Прийом дітей до 1 класу спеціалізованого навчального закладу здійснюється відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 р. за № 547/7868).





  7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України “Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів” від 06.05.2001 року № 365.

Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)

Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. №389

Інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) / затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 р. за № 547/7868). // Початкова освіта № 31 (271) серпень 2004 р.

  1. Загальні положення.

……

  1. Організація конкурсу.

……

3. Проведення конкурсу.

3.1. Конкурсне приймання дітей, які вступають до 1-го класу спеціалізованої школи (школи-інтернату), проводиться у терміни, визначені навчальним закладом, у формі співбесіди (додаток 1) з дитиною в присутності її батьків або осіб, які їх замінюють.

3.2. Співбесіда з дитиною, яка вступає до 1-го класу спеціалізованої школи (школи-інтернату), повинна включати виконання спеціальних діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу. Такі завдання розробляє педагогічна комісія на основі матеріалів, запропонованих центрами практичної психології і соціальної роботи (психологічними службами), та затверджує директор навчального закладу з погодженням з відповідним органом управління освітою. Не допускається перевірка знань та умінь дитини понад обсяги державних вимог навчально-виховних програм дошкільного навчального закладу.

3.3. Чисельність педагогічної комісії для співбесіди з дитиною, яка вступає до 1-го класу спеціалізованої школи (школи-інтернату), не може перевищувати трьох осіб, включаючи практичного психолога. Чисельність педагогічної комісії, що здійснює конкурсне приймання до спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) підпорядкованих іншим центральним органам виконавчої влади, установлюється засновником (власником). Співбесіда не повинна тривати більше 30 хвилин.

Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 р. №732

Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах / Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.12.2002 р. № 732. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8.12.2002 р. №9/7330. // Початкова освіта № 31 (271) серпень 2004 р.

  1. Загальні положення



1.7. Право на індивідуальне навчання мають учні:

  • які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);

  • які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня;

  • які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).

……

Про організацію навчально-виховного процесу у 1 класі

Лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 р. № 1/9-266

Про затвердження “Програми розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області на період до 2008 р.”

Наказ Полтавської обласної державної адміністрації управління освіти і науки від 11.03.2005 р. № 117

Основні заходи щодо розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області на період до 2008 року

П.2 Організувати широке вивчення ступеню готовності дітей до навчання у школі для своєчасного виявлення дітей з низьким рівнем готовності.

До 01.07.2006 р.

Запровадити у практику психодіагностичний комплекс для визначення готовності дітей до навчання у школі.

До 01.04.2006 р.

Розробити і запровадити у практику регіональні моделі здійснення корекційної роботи з дітьми, які не готові до навчання у школі.

До 01.01.2007 р.

Розробити супроводжувальну психолого-педагогічну картку для дитини, яка вступає до школи.

До 01.03.2006 р.

Забезпечити наступність у роботі практичних психологів ДНЗ та ЗНЗ.

До 01.12.2007 р.


Положення по центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації

Наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України 07.07.2004 №569/38


^ Актуальність проблеми психологічної готовності до школи у світлі реформування системи освіти України


Протягом останніх 20 років у нашій країні існувало навчання у початковій школі двох типів: починаючи з 6 років по програмі 1-4 класів та починаючи з 7 років, по програмі 1-3 класів. Вони то існували паралельно, то надавалась одному із них перевага. Запланований швидкий перехід на загальний початок навчання 6 років не вдався не тільки тому, що далеко не в усіх навчальних закладах змогли створити належні гігієнічні умови для шестирічок, але і тому, що далеко не всіх дітей можна систематично навчати в умовах сучасної школи починаючи з 6 років.

Прибічники більш раннього навчання спираються на досвід зарубіжних країн, де у школу починають ходити з 5-6 років. Але при цьому наче б то забувають, що діти цього віку вчаться там у рамках підготовчої ланки, де педагоги займаються з дітьми такими видами діяльності, які є адекватними цій віковій категорії: ліплять, малюють, читають книжки, створюють умови для сюжетно-рольової гри. При цьому заняття проходять у такій атмосфері, яка допускає безпосередню поведінку дитини, що відповідає психологічним особливостям цього віку.

По суті, раніше була налагоджена система плавного переходу із дитячого садка до школи. Адже підготовчі класи, які раніше функціонували на базі дитячих садків, де діти з 6 - ого по 7 – ий рік життя навчались основам рахунку, письма, ліпили, малювали – і все це у режимі садочку, а не школи, повністю відповідала психологічним особливостям дитини. Чому ж виникла необхідність запровадження початку навчання у школі з шести років?

Аналізуючи розвиток системи освіти, Н.І. Гуткіна (2004) виділяє наступні причини, які спонукали до запровадження початку систематичного навчання у школі починаючи з 6 років. По-перше, підготовка до школи в дитячому садку була добре пророблена у програмах, але у більшості, погано втілювалась практично (не вистачало не тільки кваліфікованих педагогів, але і просто вихователів). На другу причину вказував Д.Б.Ельконін (1989), аналізуючи ситуацію, що склалася у початковій школі після перетворення її з чотирирічної у трьохрічну. Вона полягала у надмірній насиченості програм та перенавантаженні учнів у всіх ланках школи, на початку 60 років. І якщо програми середніх класів почали спрощувати, то у початкових класах їх спростити було неможливо (результати навчання у початкових класах і так не задовольняли вимоги, які ставились перед учнями у середній ланці). Тому було вирішено продовжити навчання у початковій ланці до 4 років, але за рахунок більш раннього початку систематичного навчання у школі. При цьому були проігноровані дані дитячої психології про вікові особливості дітей 6-річного віку, які не дозволяли їм успішно адаптуватися да існуючої системи навчання у школі. З приходом шестирічок до школи, виникло багато проблем, пов’язаних із навчанням 6-річок (чотирирічна програма 1-4). Діти ж семирічного віку, які навчались за програмою 1-3 класів, нормально засвоювали навчальний матеріал за умови, що вони були готові до навчання у школі.

Таким чином, навіть додатковий рік навчання у школі навряд чи вирішує проблему засвоєння знань та успішної адаптації, якщо дитина не готова до школи. Виходить, справа не в тім, щоб механічно розтягнути на роки об’єм матеріалу, що викладається, а в тім, щоб учень міг ефективно засвоїти пропоновані йому знання. Або іншими словами, виявляв необхідний і достатній рівень психічного розвитку для засвоєння шкільної програми в умовах навчання у групі однолітків. Тут особливо гостро постала проблема психологічної готовності дитини до школи.

У світлі реформування сучасної системи освіти, яка передбачає початок навчання у школі переважно з шести років, проблема готовності до школи набула особливої актуальності. На сьогодні активно проводиться робота по перегляду методологічних основ дошкільної та початкової ланок освіти, впровадження наступності у їх роботі. Завдання, що стоїть перед психологічною службою системи освіти – організувати соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу. Запровадження єдиного психодіагностичного інструментарію з визначеної проблеми – перший, важливий крок до налагодження системи соціально-психологічного супроводу дітей у навчально-виховному процесі та здійснення моніторингу актуальних проблем.


^ Загальна характеристика психічного розвитку дитини, необхідного для початку систематичного навчання у школі


Період 6-7 років називають критичним, або перехідним. У цей період відбуваються цілісні зміни особистості дитини, зумовлені виникненням новоутворень, що призводять до подальшої емансипації дитини від дорослих. Це спричиняє руйнування минулої соціальної ситуації розвитку й виникнення нової, що відповідатиме новому складу особистості дитини, новим її потребам. Вікова криза 7 років є основою для виникнення нового типу взаємин дитини з дорослим. Тому вона закономірна і необхідна. Новоутворення кризи і є не що інше, як аспекти психологічної готовності дитини до школи.


Критеріальні характеристики психічного розвитку дітей дошкільного віку


Вік: - 3-7 років

Суперечності: Дорослий – зразок, виникає потреба бути таким, як він, робити те, що робить він.

Потреба бути фізично незалежним, самостійним. Для задоволення цих потреб у дитини ще обмежені можливості.

Соціальна ситуація розвитку: Дитина виходить за межі своєї родини і встановлює зв’язок із більш широким світом дорослих людей.

Дорослий для дитини – носій суспільних функцій у системі відносин з іншими людьми.

Виникають дитячі об’єднання, у яких дитина навчається соціальних форм поведінки.

Провідний тип діяльності: Ігрова діяльність:

  1. індивідуально-режисерська;

  2. сюжетно-рольова;

  3. ігри з правилами;

  4. ігри-драматизації;

  5. колективна режисерська гра.

Провідною є гра, що виникає як самодіяльність. Генетичне завдання найповніше розв’язує сюжетно-рольова гра.

Новоутворення:

  1. Внутрішні етичні інстанції;

  2. Супідрядність мотивів (в ієрархії мотивів на перший план виступають мотиви морального змісту);

  3. Довільна поведінка, розвивається функція саморегулювання, здатності до вольових зусиль;

  4. Усвідомлення свого внутрішнього “Я”, своєї автономності, “самості”.

^ Криза 7 років: Втрата дитячої безпосередності, наївності узагальнення та диференціювання переживань.

Феномен “гіркої цукерки”.


Методика проведення просвітницької роботи з проблеми психологічної готовності дітей до навчання у школі.

Лук’яненко Н.О., методист ОЦППСР

На сьогодні психологічна служба Полтавщини переживає період становлення та, поряд з тим, активно розвивається. В таких умовах популяризація психологічних знань серед учасників навчально-виховного процесу є надзвичайно важливим напрямом роботи. Просвітницька діяльність практичного психолога допомагає прояснити роль і завдання психологічної служби, виявити і скоригувати неадекватні очікування від неї.

При проведенні просвітницької роботи завдання психолога полягає не лише в актуалізації проблеми, а й визначенні реальних кроків, направлених на її вирішення. Така форма роботи потребує певної підготовки, яка включає в себе врахування двох моментів: ЩО говорити і ЯК говорити.

При підготовці лекційного матеріалу перед психологом постає питання: “З чого почати?”. По-перше, слід для себе прояснити ряд моментів:

  1. Для кого я готую виступ? (Портрет аудиторії)

  2. Чому я? (Очікування від доповідача)

  3. Коли заплановано виступ? (Дата, час)

  4. Де буде проходити робота? (Умови роботи)

  5. Яка тема виступу? (Інтереси)

У великій мірі успіх публічного виступу залежить від змістовної частини матеріалу. Головне, щоб були враховані особливості аудиторії, її інтереси.

Для практичного психолога слід визначити мету виступу і, як продовження, очікуваний кінцевий результат. Наприклад, якщо мета виступу перед батьками учнів середніх класів “ВІЛ/СНІД. Шляхи розповсюдження інфекції.” носить інформативний характер, то кінцевий результат має спонукати батьків підтримати дітей у виборі здорового способу життя, апелюючи до цінностей, враховуючи вікові особливості розвитку. Головне - чітко визначити мету та кінцевий результат свого виступу та у процесі підготовки постійно пам’ятати про них.

Ще з шкільних років ми пам’ятаємо, що текстове повідомлення за структурою складається із:

  • початку;

  • основної частини (кульмінаційного моменту);

  • кінцівки (коли говоримо про публічний виступ, завершення має бути оптимістичним та яскравим);

При роботі над структурою виступу необхідно уявити аудиторію, передбачити питання, які хвилюють слухачів та, враховуючи особливості сприйняття (40-хвилинний виступ краще розбити на чотири 10-хвилинних), поетапно розкривати їх.

У практичного психолога в арсеналі завжди є інформація для дітей, батьків, вчителів, адміністрації. І його завдання - донести її (інформацію) до аудиторії, спонукати присутніх до активних дій, а це у великій мірі залежить від майстерності виступаючого. У поняття “психологічна майстерність під час виступу” ми включаємо ті аспекти, які допомагають практичному психологу навчального закладу відповісти на запитання “Як говорити?”. Існує безліч факторів, які впливають на сприйняття однією людиною іншої. У перші хвилини, на що аудиторія звертає увагу, – це зовнішній вигляд. Оцінюючи виступаючого, звертають увагу на одяг, голос, манеру триматися, рухи. І кожна складова формує цілісне сприйняття образу психолога. Зовнішній вигляд має відповідати ситуації. Якщо на батьківських зборах учнів старших класів - це діловий костюм, то на занятті для дошкільнят – светр теплих відтінків, відповідна зачіска.

Поль Клодель зауважив: “Нужно говорить громко, чтобы тебя услышали. Нужно говорить тихо, чтобы тебя послушали.” Особливості мовлення, постановка голосу виступаючого у великій мірі впливає на ефективність сприйняття інформації. Часто хороший лекційний матеріал втрачає цінність через те, що доповідач говорить не чітко, невпевнено, занадто голосно або тихо, занадто швидко або повільно, негативно сприймається і монотонність.

Н.В.Самоукіна визначає ряд типових помилок, які може допускати психолог під час свого виступу:

        1. Часте використання складної психологічної термінології.

        2. Демонстрація манер ученого-психолога.

        3. Демонстрація психологічної зарозумілості.

        4. Повчальна позиція.

        5. Надання інформації (менторська позиція).

        6. Неефективна організація лекційного матеріалу.

Рухи на підсвідомому рівні дають інформацію про стан, настрій, позицію доповідача. Існує поняття “дисонанс”: голос звучить впевнено, емоційно, матеріал має певну структуру, а рухи видають хвилювання і невпевненість.

Володіти своїм тілом, контролювати рухи під силу кожному. Коли виступаючий занадто активно жестикулює, нервово перебирає щось у руках, чухається, а тим паче стоїть зігнувшись, звичайно, інформація може сприйнятися викривлено, викликати недовіру. Тому перед виступом можна прийти в приміщення, де буде проходити лекція, і освоїтися, визначивши, де можна зручно стати, як проявити відкритість і доброзичливе ставлення до слухачів за допомогою жестів.

Іноді перелічені прояви свідчать про невпевненість, хвилювання практичного психолога. У такому разі слід розібратися в собі, виявити причину, яка викликає хвилювання. І хоча переживання виступаючих надзвичайно різнобарвні, внутрішня напруга має різні рівні прояву, Н.В.Самоукіна виділяє наступні причини хвилювання:

  • недостатній досвід публічних виступів;

  • індивідуальні особливості (невпевненість, боязкість, сором'язливість);

  • боязнь, що слухачам буде нецікаво;

  • страх критики;

  • надмірне занурення у особисті переживання.

Як можна запобігти хвилюванню:

  1. Знайти доброзичливого слухача та розповісти матеріал йому, при цьому установивши контакт очима.

  2. Наробляти досвід читання лекцій: приймати участь у дискусіях, обговореннях, частіше висловлювати свою думку.

  3. Перед читанням лекції поговорити з кимсь із слухачів.

  4. Завжди думати про те що говориш, а не як виглядаєш.

  5. Уявити себе актором чи актрисою. Визначити для себе, яку роль (“Я-образ”), ви можете зіграти.

  6. Керуватися заповітами наших пращурів “Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних”. В решті-решт, Дейл Карнегі зауважував, що критика - ознака того, що ви не порцелянова статуетка.

  7. Пам’ятати слова Ральфа Емерсона: “Все хорошие ораторы начинали как плохие ораторы”.



Скачати 479,82 Kb.
залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації22.11.2011
Розмір479,82 Kb.
ТипДиплом, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
  1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх