Програми для загальноосвітніх навчальних закладів icon

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів


Схожі
Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Навчальні програми для профільного навчання...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 10-11...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 10-11...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6-11...



страницы: 1   2   3   4   5   6
повернутися в початок

^ Артюр Рембо (1854-1891)

«Моя циганерія». «Голосівки». «П'яний корабель» (3 год)

Своєрідність творчого розвитку поета. Настрій захопленості
вільною волею, сп'янілої насолоди життям, анархічного бунту
проти усталеності буржуазної дійсності — емоційне підґрунтя
поезій Рембо. Змалювання духовних поривань ліричного ге-
роя-відщепенця й мандрівника; прагнення осягнути універсальне буття світу. Особливості зображення матеріальних речей та динамізму природного життя в поезіях. «Голосівки» — яскравий зразок символістського пошуку «відповідностей» між різними началами життя. Багатство асоціацій
при створенні панорами Всесвіту.

Рекомендована література для додаткового читання: С.Малларме. З віршів (на вибір).

Тематичне оцінювання

2. ^ РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРОЗИ

НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ. (6 год)

Огляд (1 год)

Оновлення європейського роману. Зображення зовнішнього світу крізь призму свідомості з її потрясіннями, імпульсивними реакціями на події та «пригодами» в романі «Голод» К.Гамсуна. Новаторське висвітлення теми кохання, перебування «природної людини» в лоні природи; неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі «Пан» К.Гамсуна (оглядово)*.

^ З англійської літератури

Оскар Вайльд (1854—1900)

«Портрет Доріана Грея» (5 год)

Віддзеркалення декадентської доби в особистості й долі О.Вайльда. Естетизм як провідний принцип світогляду й художньої творчості письменника.

«Портрет Доріана Грея» — пам'ятка декаденської доби. Втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла. Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси й моралі. Своєрідність теми кохання у творі. Символічні значення портрета. Елементи імпресіоністської техніки. Вайльдівські парадокси.

^ Теорія літератури. Поняття про естетизм.

Рекомендована література для додаткового читання: К.Гамсун «Пан».

3. ОНОВЛЕННЯ ДРАМАТУРГІЇ (5 год)

Огляд (2 год)

Культурні, історико-літературні передумови та головні

____________________________

* Як текстуальна ілюстрація до огляду рекомендується глава з одного з названих романів Кнута Гамсуна.


шляхи оновлення європейського театру: «драма ідей» Г.Ібсена, «драма-дискусія» Б.Шоу, ліро-психологічна драма А.Чехова, символістська драма М.Метерлінка*.

«Ляльковий дім» Г.Ібсена

або

«Вишневий сад» А.Чехова

або

«Синій птах» М.Метерлінка

або

«Пігмаліон» Б.Шоу (3 год)

З норвезької літератури

Генрік Ібсен (11828—1906) — засновник європейської «нової драматургії», творець «драми ідей». Наближення його драм до проблем звичайного, щоденного буття, гли­бокий психологізм, новаторство у структурі драматичної дії.

«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п'єсі. Показ шляху становлення особистості в долі Нори. Пробле­ма морального максималізму в драмі. Аналітична композиція.

^ Теорія літератури. Поняття про зовнішню і внутрішню дію, «ібсенізм»

З російської літератури

Антон Чехов (1860—1904). Сутність чеховського перево­роту в драматургії; відкриття нових можливостей у зобра­женні на сцені психології людини та плину буденного жит­тя. Розробка нової структури дії: відмова від зовнішньої дії та її єдності, побудова сюжету на основі синхронного роз­витку кількох ключових тем, лейтмотивів, настроїв. Новий тип драматичного конфлікту. Переплетіння ліризму та іро­нії, специфіка підтексту в чеховських п'єсах.

«Вишневий сад» — «лірична комедія» про Росію на зламі століть. Викриття внутрішньої неспроможності всіх форм російського життя. Багатозначність образів, їхній символіч­ний зв'язок з різними часовими верствами: минулим (Ра-нєвська, Гаєв, Фірс), теперішнім (Лопахін), майбутнім (Аня, Трофимов). Проблеми життєвого вибору інтелігенції на поч. XX ст., історичної долі Росії. Символічні значення образу вишневого саду. Асоціативний зв'язок між епізодами та ре­пліками; психологічний і символічний підтекст, функції ре­марок.

^ З бельгійської літератури

Моріс Метерлінк (1862—1949). Втілення принципів символістської драми в його творчості (концепція «теа-

_________________________

* Матеріали до огляду подані в анотаціях до драм


тру мовчання» та її подальше переосмислення, створен­ня «п'єси — бесіди душ»).

«Синій птах» — світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття. Символічний сенс сюжету пошуків Си­нього птаха та символістська картина світу в п'єсі. Пробле­ми людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і штучних радощів життя. Образи Тільтіля та Мітіль — символ людства, що робить перші кроки в осяган­ні сенсу й гармонії буття. Символічні значення образів їх­ніх супутників. Багатозначність образу Синього птаха. Осо­бливості ремарок.

^ З англійської літератури

Джордж Бернард Шоу (1856—1950) - творець соціально-аналітичної «драми-дискусії». Сутичка різних точок зору — основа дії п'єс Шоу. Зображення героя як «носія ідей». Ана­літична спрямованість драм. Широке використання парадо­ксу — засобу дотепного викриття стереотипів мислення й соціального життя, застарілих норм моралі, «провокаційно­го» залучення глядача до полеміки.

«Пігмаліон» — зразок «драми-дискусії». «Осучаснення» античного міфу в п'єсі Б.Шоу. Демократична спрямова­ність критики суспільних уявлень про залежність духовно­го потенціалу людини від умов її народження та виховання. Конфлікт між науковими інтересами Хігінса та його мора­льною відповідальністю за долю Елізи — основа поле-міки навколо «експерименту над людиною». Сутність духовного переродження Елізи. Своєрідність ремарок. Сутність «відкритого фіналу», засоби комічного в п'єсі.

Тематичне оцінювання

^ ВСЬОГО НА ВИВЧЕННЯ КУРСУ - 68 ГОД

На текстуальне вивчення творів — 52 год На уроки розвитку мовлення — 8 год

На уроки повторення й узагальнення — 2 год На уроки додаткового читання — 2 год

На тематичне оцінювання 4 год

^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 10 КЛАСУ

Учні повинні знати:

  • найважливіші відомості про історико-культурну добу;

  • основні літературні напрямки та течії;

  • головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;

  • сюжет, особливості композиції, системи образів вивче­них творів;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • характерні особливості індивідуального стилю пись­менника;



— основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

— тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.
Учні повинні вміти:

  • вдумливо читати та критично аналізувати програмові
    твори;

  • визначати основну проблематику, сюжет, композицію,
    систему образів і виражально-зображувальні засоби мови;

  • характеризувати героїв твору (аналізувати й обговорю­вати логіку їхніх поглядів і вчинків, їхні уявлення про сенс життя), розкривати сенс етико-психологічних колізій;

  • виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;

  • характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

  • складати простий та складний план власного висловлювання;

  • створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати план та конспект літературно-критичних статей;

  • готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за декількома джерелами).

11 КЛАС (68год)

І. ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. (40 год)

^ ВСТУП (1 год)

Історико-соціальне тло доби: падіння імперій, революції, Перша світова війна, світова економічна криза, поява тота­літарних режимів. Вплив філософських, наукових, соціоло­гічних, культурологічних та ін. концепцій на формування світобачення людини XX ст. (Ф.Ніцше, З.Фрейд, К.Маркс, А.Бергсон, О.Шпенглер та ін.). Формування нових прин­ципів художнього мислення. Розкол літератури на елітарну та масову. Взаємини літератури з ідеологією (соцреалізм у СРСР, «залізна романтика» в Німеччині).

^ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА, ВІРШІ У ПРОЗІ (2 год)

Традиції реалізму XIX ст. та їхня взаємодія з новими літературними течіями на поч. XX ст. Імпресіоністичні, на­туралістичні та неоромантичні тенденції у літературі цього періоду. Зближення лірики та прози, розквіт ліричної прози та віршів у прозі.

«Пісня про Буревісника» Максима Горького

або

«Легке дихання» І.Буніна

або

«Гранатовий браслет» О.Купріна

або

«Пісня над піснями» Шолом-Алейхема.

^ Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868— 1936). Трагічні суперечності життєвою і творчого шляху: «буревісник революції», автор «Несвоєчасних думок», «за­сновник соцреалізму». Вплив ніцшеанських та марксистсь­ких ідей на творчість письменника. Неоромантичні й реалі­стичні тенденції в прозі Горького, жанрове розмаїття твор­чості, новий тип героя.

«Пісня про Буревісника» — пам'ятка доби російських ре­волюцій; її вплив на настрої сучасників. Неоромантичні озна­ки, жанрові особливості, алегоричне значення образів, фо­льклорні традиції.

^ Теорія літератури. Поняття про неоромантизм, вірш у прозі.

Рекомендована література для додаткового читання:

Ма­ксим Горький. «Коновалов». «Стара Ізергіль». «Макар Чудра» (на вибір).

Іван Бунін (1870—1953). Життєвий і творчий шлях як при­клад трагічної долі російської творчої інтелігенції, змушеної після революції перебувати в еміграції. Художні особливості ліричної прози письменника, її зв'язок з його поетичною творчістю. Провідні теми й настрої бунінських оповідань.

«Легке дихання» — шедевр новелістики XX ст. Взаємо­зв'язок «жаги життя» і «відчуття смерті» у художньому світі письменника. Бунінська філософія кохання. Загибель геро­їні й безсмертя її зачарованої душі. Особливості сюжету, композиції та стилю оповідання, сенс його назви.

^ Теорія літератури. Фабула і сюжет. Імпресіонізм.

Рекомендована література для додаткового читання:

І. Бунін. «Антонівські яблука». «Сни Чанга». Цикл «Темні алеї» (2—3 оповідання -на вибір).

Олександр Купрін (1870—1938). Життєвий і творчий шлях. Купрін і Україна. Романтичне кохання — одна з провідних тем творчості письменника.

«Гранатовий браслет» — гімн «сильному, як смерть» ко­ханню. Життєва основа твору. Протиставлення в оповіданні справжнього кохання банальним взаєминам між чоловіком та жінкою. Моральний і символічний сенс загибелі Желткова. Символіка гранатового браслета, роль біблійних цитат у творі.

Рекомендована література для додаткового читання: О.Купрін. «Суламіф». «Гамбрінус». «Штабс-капітан Рибников» (на вибір).

^ Шолом-Алейхем (Шолом Рабинович, 1859—1916).

Життє­вий і творчий шлях. Шолом-Алейхем і Україна.

Гуманістичний пафос творів, щирість розповіді про люд­ське життя, увага до загальнолюдських моральних проблем.

«Пісня над піснями» як зразок ліричної прози початку XX ст. Відтворення побуту єврейського містечка, показ глибоких зв'язків сучасного життя з біблійною давниною у творі. Святкова атмосфера «юнацького роману» Шимека й Бузі. Ствердження ідеї нездійсненності мрії про ідеальне кохан­ня. Композиція твору та особливості оповідної манери ав­тора.

«Рекомендована література для додаткового читання:

С.Цвейг. Лист незнайомої».

^ 2. МОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА НА ПОЧАТКУ XX СТ.

(5 год)

Огляд* (2 год)

Світоглядні й естетичні засади модерністського мистецт­ва, його художнє новаторство. Засновники європейської мо­дерністської прози: М.Пруст, Ф.Кафка, Дж.Джойс.

^ Марсель Пруст (1871 — 1922). «У пошуках утраченого часу» — «суб'єктивна епопея» XX ст., її складові та центральні проблеми (часу, міжлюдських взаємин, «присмерку» арис­тократичної культури, пошуку сенсу буття, пам'яті). Модер­ністські принципи сюжетотворення та зображення світу че­рез всеосяжну свідомість головного героя. Витонченість пси­хологічного аналізу. Засоби відтворення вільного потоку спогадів та асоціацій.

^ Джеймс Джойс (1882—1941). Головні етапи творчої ево­люції. Модерністський ракурс зображення любовних узає-мин, настанова на поєднання «миті» й «вічності», драматиз­му та іронії в есе «Джакомо Джойс». «Улісс» як «роман од­ного дня» та епопея вічної «одіссеї» людського духу. Перехрещення міфологічного й сучасного шарів у творі. Центральні постаті роману, провідні сюжетні лінії. «Потік свідомості».

^ Теорія літератури. Поняття про модернізм, «потік свідо­мості».

________________________________


* Як текстуальні ілюстрації рекомендуються уривки з І розділу роману «На Сваннову сторону» М.Пруста, есе «Джакомо Джойс» або уривки з другого епізоду «Улісса» Дж.Джойса.


^ З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924)

«Перевтілення» (3 год)

Життєвий і творчий шлях письменника. Головні конфлі­кти життя, що визначили проблематику творчості: боротьба з батьком, суперечливе ставлення до одруження, двоїсте ста­влення до власної творчості. Зображення трагедії відчужен­ня особистості в новелі «Перевтілення». Образ Замзи як гро­тескний літературний «автопортрет» письменника й уособ­лення типу «маленької людини» XX ст. Внутрішні супе­речності головного героя. Розкриття абсурдності світового буття у творі. Особливості композиції, сенс центральної ме­тафори, специфіка використання фантастичних елементів.

Теорія літератури. Поглиблення понять про модернізм, гротеск.

Тематичне оцінювання

^ 3. АВАНГАРДИСТСЬКІ Й МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОЕЗІЇ (14 год)

ЗАХІДНА ПОЕЗІЯ (5 год)

Огляд (1 год)

Пошуки нових засад і форм зображення світу й відтво­рення людських почуттів у західній поезії на поч. XX ст. Широкий спектр літературних течій та їх художніх про­грам. Найвідоміші представники авангардистської й мо­дерністської течій першої половини XX ст. (П.Елюар, Т.С.Еліот, Г.Тракль, Ф.Гарсіа Лорка, В. Незвал, К.І.Галчинсь-кий та ін.).

^ З французької поезії

Ґійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918)

«Міст Мірабо», «Молочна Путь, сяйлива сестро...», «Зарі­зана голубка й водограй» та ін. (2 год)

Ґійом Аполлінер як чільна постать європейського аванга­рду; сутність його поетичної реформи. Змалювання почут­тів особистості в урбанізованому динамічному світі; засоби створення епічної панорами міста та Всесвіту в поезіях збі­рки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 рр.». Задум «Каліграм». Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії «Заріза­на голубка й водограй»; символіка образів та новаторство візуального оформлення твору.

^ Теорія літератури. Поглиблення поняття про верлібр. Монтаж.

Для вивчення напам 'ять. Ґійом Аполлінер. «Міст Мірабо».

Рекомендована література для додаткового читання:

Ґі­йом Аполлінер. «Лорелея». «Маленьке авто». «Зона» (на вибір).


^ З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

«Орфей. Еврідіка. Гермес». «Сонети до Орфея» (1,1) (2 год)

Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна.

Філософські здобутки збірки «Нові поезії». Пошук духо­вної єдності «Я» зі світом, прагнення з'єднати сучасність і античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збі­рки. Відображення в творі «Орфей. Еврідіка. Гермес» прові­дних мотивів лірики Рільке: взаємозв'язку життя й смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва. Образ Орфея (Сонет І, 1) як пер­соніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й оду-хотворює світ.

Рекомендована література для додаткового читання:

Р.М.Рільке. «Осінній день». «Пантера». «Сонети до Орфея» (на вибір).

^ Тематичне оцінювання

РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ (9 год)

Огляд (1 год)

«Срібне століття» російської поезії. Розквіт релігійно-фі­лософської думки на межі XIX—XX ст. (В Соловйов, М.Федоров, М.Бердяєв, П.Флоренський, та ін). Розмаїття літера­турних напрямків, течій та шкіл у поезії. Символізм (Д.Мережковський, К.Бальмонт, В.Брюсов, О.Блок, А.Бєлий та ін.). Акмеїзм (М.Гумільов, Анна Ахматова, О.Мандельштам). Футуризм (В.Хлєбников, В.Маяковський та ін.). «Нові селянські» поети (М.Клюєв, С.Єсенін та ін.). Поети поза літературними угрупо­ваннями (М.Волошин, М.Цвєтаєва, Саша Чорний та ін.). Тра­гічні долі митців «Срібного століття».

^ Олександр Блок (1880—1921)

«Незнайома», «Про доблесті, про подвиги, про славу...», «Весно, весно, без меж і без краю...» (2 год)

Творчість О. Блока — вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви й провідні си­мволи блоківської лірики. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночості; його протиставлення світу ницої прози жит­тя. Ідеї «двобою з життям» та «любові-ворожнечі» до нього у поезії «Весно, весно, без меж і без краю...» Мотиви втрати кохання й сенсу життя, трагічної самотності у вірші «Про доблесті, про подвиги, про славу...» Центральні символи твору.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про символізм, символ.

^ Для вивчення напам'ять. О.Блок. «Незнайома». «Про до­блесті, про подвиги, про славу...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Блок.«Яка жага безумна — жить...». «Дівчина в церкві спі­вала в хорі...». «Скіфи». «Дванадцять» (на вибір).


^ Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889—1966)

Зі збірок «Вечір» або «Біла зграя» (2—3 вірша на вибір). Реквієм (2 год)

Розвиток засад акмеїзму в поезії Анни Ахматової. Твор­чість Ахматової — яскраве явище жіночої поезії XX ст. «Поезія втрат» ранньої Ахматової, її художні особливості: загостре­ність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів, побутова інтелігентська мова.

«Реквієм» — пам'ятка доби сталінського терору. Створен­ня в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам'яті у творі. Жанрово-сти­льова поліфонія поеми, біблійні символи (Богоматір, хрест, апокаліптична зірка).

^ Теорія літератури. Поняття про акмеїзм. Поглиблення по­няття про поліфонізм, психологізм.

Рекомендовані література для додаткового читання: М.Гумільов. М.Цвєтаєва. З віршів (4—5 поезій на вибір).

^ Володимир Маяковський (1893—1930)

«Послухайте!», «А ви змогли б?», «Лілічко! Замість листа» (2 год)

Трагічна доля поета. Рання лірика В.Маяковського як зра­зок російського футуризму. Пафос самоствердження й са­мовиявлення поетичного «Я» в поезіях. Відтворення пульсу сучасної цивілізації, життя індустріального міста, мови ву­лиці. Віра в перетворювальну силу поетичного мистецтва. Масштабність любовних почуттів ліричного героя. Новаторство поезії Маяковського: експресивна функція ритму й рими, ораторські прийоми та інтонації, використання уосо­блень, розгорнутих метафор, гіпербол.

^ Теорія літератури. Поняття про футуризм.

Для вивчення напам'ять. В.Маяковський. «Послухайте!»

Рекомендована література для додаткового читання: В.Хлєбников. З віршів (2—3 поезії на вибір).

^ Борис Пастернак (1890—1960)

«Цей лютий! Час для сліз і віршів...». «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»). «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Визначення поезії» (2 год)

Життя і творчий шлях митця. Еволюція від футуристсь­ких формальних пошуків до філософсько-поетичного осяг­нення «вічних тем». Особливості пейзажної лірики: одухо­твореність образів природи, передача настроїв потрясіння, захвату буттям; лейтмотивні образи (злива, заметіль, свіча, сад). Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості, «по­буту й екстатичності». Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій.


^ Теорія літератури. Поняття про філософську лірику, зву­копис, художню деталь у ліричному творі.

Для вивчення напам'ять. Б.Пастернак. «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Цей лютий! Час для сліз і віршів...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Мандельштам. З віршів (2—3 поезії на вибір).

Тематичне оцінювання

^ 4. ПРОЗА Й ДРАМАТУРГІЯ 30-Х РОКІВ (11 ГОД)

Огляд (1 год)

Світосприйняття «втраченого покоління» в 30-ті роки (Е.Хемінгуей, Е.М.Ремарк). Історико-соціальне тло розкві­ту літератури антиутопії, її предтечі («Ми» Є.Замятіна, «Пре­красний новий світ» О.Гакслі, «Війна з саламандрами» К.Чапека, «Котлован» А.Платонова). Подальший розвиток модернізму (В.Фолкнер, Г.Гессе). Розвиток драми.

^ З німецької літератури

Томас Манн (1875-1955)

«Маріо і чарівник» (2 год)

Творчий шлях письменника, його активно-гуманістична життєва позиція. Конфлікт бюргерської й декадентської культури, пошуки виходу з кризи гуманізму — філософське підґрунтя «великих романів» Т.Манна.

«Маріо і чарівник». Відтворення в новелі тривожної єв­ропейської атмосфери 30-х рр., просякнутої фашистськими ідеями. Зображення ситуації «маніпулювання натовпом». Вті­лення в образі гіпнотизера «сильної особистості», котра має загадкову владу над людьми; викриття антигуманної сутно­сті цієї влади. Перемога людського розуму та гідності — сенс бунту Маріо. Художні особливості новели.

^ Теорія літератури. Поняття про лейтмотив. Розвиток жа­нру новели у XX ст.

Рекомендована література для додаткового читання: Т.Манн. «Смерть у Венеції». «Тоніо Крегер» (на вибір).

^ З російської літератури

Михайло Булгаков (1891—1940)

«Майстер і Маргарита» (5 год)

Життєвий і творчий шлях. М.Булгаков і Україна.

«Майстер і Маргарита». Історія створення, художні дже­рела роману. Широта філософсько-етичної проблематики тво­ру: питання про співвідношення добра й зла, морального вибору, справедливості й відповідальності, взаємин особис­тості з владою, покликання мистецтва тощо. Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної «демоніади» в творі. Сатиричне змалювання Москви 30-х рр., галерея радянських обивателів і функціонерів. Ствердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Май­стра і Маргарити. Переосмислення євангельських сюжетів і образів у творі, прийом «роману в романі». Образи Воланда та його почту; іронія та гротеск у картинах зіткнення демо­нічних сил із московською дійсністю Особливості компо­зиції, художнього часу й простору, наскрізні мотиви.

^ Теорія літератури. Поняття про модерністський роман. Поглиблення понять про гротеск та іронію.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Платонов. «Котлован».

З німецької літератури

^ Бертольт Брехт (1898—1956)

«Матінка Кураж та її діти» (3 год)

Життєвий і творчий шлях драматурга. Передумови й сут­ність брехтівської реформи драми, основні принципи «епіч­ного театру».

«Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напере­додні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцаркас) і доброти (Катрін). Образ Кураж — пророча метафора майбутнього Німеччини. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» в творі.

^ Теорія літератури. Поняття про драму-притчу, «епічний театр», «ефект очуження».

Рекомендована література для додаткового читання:

Б.Брехт. «Життя Галілея».

Тематичне оцінювання

5. ^ ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ (7 год)

ПРОЗА (5 год)

З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960)

«Чума» (4 год)

Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А.Камю.

«Чума». Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Алегоричне зображення французького Руху Опору та «дослідження» ек­зистенціалістської ситуації зіткнення людини з вселенським абсурдом як підтекст сюжету про боротьбу оранців з чумою. Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу буття в «пограничній ситуації», бунту й свободи людини в світі, «де Бог помер». Персоніфікація різних можливостей мо­рального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рам-бера, Коттара. Символіка чуми. Особливості художнього часу й простору, образу автора та жанру «роману-хроніки».

^ Теорія літератури. Поняття про літературу екзистенціаліз­му, роман-притчу.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Камю «Сторонній».

З німецької літератури

^ Генріх Белль (1917-1985)

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» (1 год)

Особистий досвід участі у Другій світовій війні та його вплив на творчість письменника.

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Осуд антигуманної сутності війни, розкриття її руйнівних наслідків для цивілізації та душі. Мотив національної провини й відпові­дальності за розв'язання війни. Головний герой як фізично й духовно скалічена нацистським режимом «маленька лю­дина» без майбутнього, жертва антигуманної ідеології. Кон­траст шкільних ілюзій та воєнної дійсності. Функції обірва­ної цитати у творі.

Рекомендована література для додаткового читання: Г.Белль. «Мовчання доктора Мурке». «Дім без господаря» (на вибір).

^ ПОЕЗІЯ (2 год)

З російської літератури

Олександр Твардовський (1910—1971)

«Я загинув під Ржевом». «Василь Тьоркін» (окремі уривки) (1 год)

Змалювання трагічної правди війни у вірші «Я загинув під Ржевом» та в поемі «Василь Тьоркін». Війна як тяжке випробування, що вимагає «загальнонародної роботи». Вті­лення в образі Тьоркіна непоказного героїзму, життєвої му­дрості, щирості, народного гумору. Фольклорні традиції в творі. Вплив поеми на сучасників.

^ З австрійської літератури

Пауль Целан (Пауль Анчель, 1920—1970)

«Фуга смерті» (1 год)

Пауль Целан та Україна. Пошуки нової поетичної мови для втілення досвіду Другої світової війни у целанівській творчості. Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті». Паралелізм як засіб викривання спо­твореної фашизмом ідеї рівноцінності й багатства німецької та єврейської культур. Музичні принципи художньої орга­нізації твору, його наскрізні мотиви. Особливості компози­ції, синтаксису й читання вірша.

Рекомендована література для додаткового читання: В.Биков «Альпійська балада». «Сотніков» (на вибір).

Тематичне оцінювання


^ II. ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

(12 год)

  1. ЗАХІДНА ПРОЗА (3 год)

Огляд (1 год)

Відлуння екзистенціалістських настроїв у повоєнній літе­ратурі («Володар мух» В.Ґолдінґа). Віддзеркалення нонкон­формістського світовідчуття в повісті «Над прірвою у житі» Дж.Д.Селінджера. Поява «антироману» у французькій літе­ратурі (Н.Саррот та ін.). Розвиток модерністських традицій у романі «Кентавр» Дж.Апдайка. Нові обрії наукової фанта­стики (Р.Бредбері, С.Лем, А.Азімов та інші).

Рекомендована література для додаткового читання: В.Ґолдінґ «Володар мух». С.Лем. «Соляріс» (на вибір).

^ З літератури США

Ернест Міллер Хемінгуей (1899—1961)

«Старий і море» (2 год)

Життєвий і творчий шлях письменника, вплив його осо­бистості та доробку на сучасників. Хемінгуеївський «герой кодексу» — сильна самотня людина; її здатність постояти за себе, прагнення незалежності й свободи, цінування дружби й кохання. Новаторство прози Хемінгуея: лаконізм («теле­графний стиль»), відвертість сповіді від першої особи, «прин­цип айсберга».

«Старий і море». Філософсько-символічний сенс сюжету. Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя люди­ни. Показ драматичних суперечностей людського буття: його осмисленості й абсурдності, його перемог і поразок, величі й слабкості, його протистояння природі та єдності з нею. Сенс фіналу повісті. Особливості хемінгуеївського стилю.

^ Теорія літератури. Поняття про повість-притчу. Поглиб­лення поняття про підтекст.

Рекомендована література для додаткового читання: Дж.Д.Селінджер «Ловець у житі».

^ 2. ПРОЗА ПОЗА МЕЖАМИ ЗАХІДНОГО СВІТУ

(2 год) Огляд (1 год)

Своєрідність японської літератури: збереження в ній на­ціональної традиції («Тисяча журавлів» Ясунарі Кавабати) та її взаємодія з філософськими й художніми здобутками західної культури («Людина-Коробка» Кобо Абе). «Літера­тура відлиги» в Росії (А.Вознесенський, Є.Євтушенко, Б.Окуджава та ін.). Розквіт латиноамериканської літерату­ри: творчий доробок Х.Л.Борхеса. Ґ.Гарсіа Маркеса, Х.Кортасара та ін.

Рекомендована література для додаткового читання: Я.Кавабата. «Тисяча журавлів». Кобо Абе. «Людина-Короб­ка» (на вибір).


^ З латиноамериканської літератури

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928 р.)

«Стариган із крилами» (1 год)

Творчість Ґ. Ґарсіа Маркеса — одна з найяскравіших ілю­страцій «магічного реалізму».

«Стариган із крилами». Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним ба­ченням в оповіданні. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Своєрідність образу янгола: його безпо­радність і терпимість до людей, спорідненість з людською природою. Особливості людського ставлення до янгола. Сенс фіналу та назви оповідання. Зрощення фантастичних еле­ментів з побутовими деталями — характерна ознака худож­нього світу твору.

^ Теорія літератури. Поняття про «магічний реалізм».

Рекомендована література для додаткового читання:

Х.Л.Борхес «Дзеркало і маска». «Диск». «Ульріка». «Кин­джал» (1—2 твори на вибір).

Тематичне оцінювання

^ 3. ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ (3 год)

Огляд (1 год)

Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини XX ст. Драма-притча як форма відгуку на сучасні історичні події та актуальні питання духовного бут­тя (М.Фріш, Ф.Дюрренматт). Вплив екзистенціалістських ідей на драму другої половини XX ст. «Театр абсурду»як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його роз­квіту у 50—60 рр. Абсурд — центральна категорія нової дра­матургічної естетики, його морально-філософський сенс. Ха­рактерні ознаки абсурдистської драми, її найяскравіші пред­ставники (Е.Ионеско, С.Беккет та ін.).

«Санта-Крус» М.Фріша

або

«Гостина старої дами» Ф.Дюрренматта

або

«Носороги» Е.Ионеско (2 год)

З швейцарської літератури

Макс Фріш (1911—1991). Політична тематика театру М.Фріша: критичне осягнення позиції Швейцарії в істори­чних потрясіннях XX ст.; трагічне протистояння «чужого я» стереотипам загалу. Екзистенціалістська забарвленість драм про пошук сенсу буття.

«Санта-Крус»: протистояння романтично-авантюрної та обивательсько-затишної моделей існування в драмі (образи Пелегріна й Барона). Проблеми морального вибору, свобо­ди й відповідальності. Питання про можливість людини змінити своє життя. Змалювання складних взаємин між чо­ловіком і жінкою; багатоаспектність теми кохання. Симво­ліка драми.

^ Теорія літератури. Поглиблення поняття про драму-притчу.

Фрідріх Дюрренматт (1921—1990). Художнє дослідження феномена влади — філософсько-етичне підґрунтя драматур­гії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним ста­ном людства.

«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сю­жету драми. Проблема ціни життя окремої людини, споку­тування боргів минулого, права сили у світлі духовного до­свіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конфор­містському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

^ З французької літератури

Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско (1909—1994): руйнація звичної логіки дії, відсутність характерів, абсурд­ність діалогів, гра слів, широке використання гротеску. Зо­браження духовної та інтелектуальної спустошеності сучас­ного суспільства — провідна тема Йонескових п'єс.

«Носороги». Символічний сенс сюжету. Сатирично-гро­тескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Пробле­ма втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів драми. Сенс центральної метафори.

^ Теорія літератури. Поняття про «театр абсурду».

Рекомендована література для додаткового читання: С.Беккет. «Чекаючи на Годо».

  1. ПОСТМОДЕРНІЗМ (4 год)

Огляд (1 год)

Постмодернізм як один з найзначніших напрямків мисте­цтва кінця XX ст. Філософсько-естетичні засади постмодер­нізму та їх вияв у художній літературі. Мультикультуралізм. Фемінізм.

^ З російської літератури

Йосип Бродський (1940—1996)

З віршів (на вибір) (1 год)

Лірика Й.Бродського — зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини XX ст. Постмодерністська мо­заїчність художнього світу; настанова на одночасне відтво­рення буття космосу, людського духу, історії, природи, дрібних речей тощо. Особливості сприйняття «світу як тексту» в поезіях Бродського. Ствердження високої місії поетичного слова.

^ Теорія літератури. Поняття про постмодерністську лірику.





залишити коментар
Сторінка4/6
Дата конвертації17.11.2011
Розмір1.55 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6
средне
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх