Правила проведення “мозкового штурму” (плакат) розподіл ролей в малих групах (пам’ятка плакат) орієнтований план І методи проведення уроку icon

Правила проведення “мозкового штурму” (плакат) розподіл ролей в малих групах (пам’ятка плакат) орієнтований план І методи проведення уроку


Схожі
Уроку з виробничого навчання на тему...
План виховної роботи з 8-в класом Дата...
Орієнтовний план проведення уроку I. Організаційна частина (3 хв.) II...
План відкритого уроку з предмета: “...
Методика проведення аудиту на малому підприємстві 87 Заключні процедури та рекомендації в...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році...
Інформація про заходи...
План: Керівництво І лідерство у малих групах > Прийняття групового рішення > Проблема групової...
Пам ’ятка першокурснику дніпропетровськ...
План-конспект проведення занять із тактичної підготовки в учбових групах підрозділів 3-здпо тема...
Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Печенізького району...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009-2010 навчальному році...



Загрузка...
страницы: 1   2   3   4   5
повернутися в початок
скачать
^ ТЕМА: ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
НА ФОНІ ЗАГОСТРЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ КРИЗИ В СРСР (1965-1985 РР.)


Мета:

  • Навчальна - ознайомити учнів із станом оплати праці, житлового будівництва, медичного обслуговування населення, привілеями номенклатурної верхівки і станом забезпечення товарами громадян.

  • Розвиваюча - розвити в учнів уміння оцінювати найважливіші події і явища української історії в контексті історії світу, порівнюючи історичні події, процеси; орієнтуватися в науковій періодизації історії, відстоювати власні погляди на основі аргументації.

  • Виховна - виховати в учнів почуття соціальної справедливості, непримиренне ставлення до ледарів та лицемірів, прагнення змінити життя кожного члена суспільства, країни в цілому на краще.

Тип уроку:
комбінований

Хід уроку:

1. Актуалізація знань
Проводиться опитування учнів за питаннями з попередньо вивченої теми:

  1. Чому, незважаючи на обмеженість економічної реформи 1965 р., темпи розвитку промисловості в 1966-1970 рр. були досить високими?

  2. Які чинники забезпечили позитивні зміни у розвитку сільського господарства в др. пол. 60-х рр.?

  3. Які причини застою у промисловості в 70-80-ті рр.?

  4. Охарактеризуйте завдання продовольчої програми. Чому вона не була виконана?

  5. Наведіть факти неефективності колгоспно-радгоспної системи в Україні в 70-80-ті рр.?

  6. Дайте характеристику деструктивним процесам в українському селі. Як можна було їх уникнути?


Перед запитаннями - учням роздати тести.

^ 2. Вивчення нового матеріалу:
План уроку:


  1. Стан забезпеченості товарами і послугами українського населення в 70-80-ті рр.

  2. Житлове будівництво та стан медичного обслуговування.

  3. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури та її вплив на стан забезпеченості українського населення.

Основні поняття:

  • Депопуляція - перевищення рівнем смертності рівня народжуваності.

  • Інфляція - переповнення грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає їх знецінення.

Давайте згадаємо з “Основ правознавства”, що таке життєвий рівень населення?
Згадаємо з Всесвітньої історії, який був стан забезпеченості товарами і послугами в країнах Європи?
А тепер розглянемо становище в Україні.
Україна на поч. 80-х рр. перебувала серед держав, що посідали 50-60 місця в світі за рівнем життя. В 70-80-х рр. основні економічні показники, що мали гарантувати підвищення життєвого рівня, не виконувалися. З 1971 по 1985 рр. виробництво товарів народного споживання збільшилося в два рази, а грошова маса обігу - в 3,1 рази. Падіння купівельної спроможності карбованця було характерною ознакою цього періоду.

Учням пропонується діаграма оплати праці населення.

Все більше товарів повсякденного вжитку попадало в розряд дефіцитних.

  • Що, на вашу думку, означає слово дефіцит?

  • Довгі черги за товарами стають складовою частиною життя громадян СРСР у 70-80-ті рр.

  • Запитайте дома у своїх батьків, що вони пам'ятають про цей період.


Партійно-державне керівництво країни, намагаючись зупинити зниження життєвого рівня громадян, йшло на широкі закупки за кордоном товарів широкого попиту. Але це не сприяло вирішенню проблеми.
В республіці з'являлися нові міста.
Складною залишалася житлова проблема, багато людей стояло в чергах за квартирою.

  • Які новозбудовані міста України ви знаєте?

  • Які нові мікрорайони Києва ви знаєте?


Однак черга на житло в Україні не зникла.
Населення українських сіл перебувало у гіршому становищі, ніж мешканці міст. Воно не одержувало задовільного побутового обслуговування, не було забезпечене будівельними матеріалами, транспортом, газопостачанням.

  • Згадайте, що сказано в Конституції УРСР про медичне обслуговування?


Система медичного обслуговування переживала кризу. Лікарям не вистачало обладнання, медикаментів. Кваліфікація персоналу була незадовільна. Третина сіл не мала жодних медичних закладів.
В республіці посилювались міграційні процеси.

  • Які причини ви можете назвати?


^ Робота з документами 1,2 (підр. ст. 110-111), які характеризують рівень життя жителів України.

Завдання:
проаналізувати прочитане, спів ставити дані документи з вище наведеними фактами.
Реформації в соціальній сфері посилювалися несправедливим характером розподілу. В обстановці всевладдя і безконтрольності номенклатурні верхи утворили власну, закриту систему постачання продовольства і промислових товарів, що не знала дефіцитів і спекулятивних цін.
В цілому, неефективна екстенсивна економіка, адміністративно-командна система управління, що базувалася на хибних теоретичних постулатах і примусових методах, загострили суперечності між потребами суспільства і рівнем політичного керівництва, його здатністю розв'язати назрілі проблеми народу.

Учнi працюють з документами 2 та 3.

Запитання:

  1. Чому, на ваш погляд, у середовищі номенклатурних працівників, об'єднаних спільністю ідеології, політичних цілей, існувала глибока соціально-матеріальна диференціація?

  2. Чим це було зумовлено?

  3. Чи виправданим було таке зростання чисельності управлінців? Прокоментуйте.

За допомогою схеми “Номенклатура” зобразити ієрархічну структуру управлінської ланки (на дошці і в зошитах).

^ 3. Закріплення нового матеріалу

4. Домашнє завдання:

  1. Чи був реалізований принцип “рівноправності громадян УРСР у всіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя?

  2. Заповнити таблицю “Конституційна рівноправність громадян України і рівень життя різних груп населення”. (Додаток)

Додатки:

  1. Газета верховної ради СРСР “Известия” про рівень життя жителів України
    В семье единой
    Рассказываем об Украине.
    На знамени нашей партии, которая существует для народа и служит народу, начертано: «Все для блага человека, все во имя человека». Наши достижения служат людям. И каждый из нас ощущает это на себе, в жизни своей семьи.
    Новоселье - всегда радость, всегда праздник. Каждый день входит этот праздник почти в тысячу семей Украины. Они дарованы узаконенным новой Конституцией правом на жилье, правом, которое невозможно переоценить…
    Здоровье людей… Бюджет здравоохранения республики превысил два миллиарда рублей. Более 171 тысячи врачей и почти полмиллиона среднего медицинского персонала обслуживает население. Курорты Южного берега Крыма, многочисленные санатории, дома отдыха, пансионаты Закарпатья и Одессы, Трускавца и Бердянска, Жданова и Миргорода каждый год принимают на отдых и лечение миллионы людей.
    … Повысилась заработная плата рабочих и служащих, возросла оплата труда колхозников, значительно расширились общественные фонды потребления. Словом, лучше живется людям…
    Так скажет и колхозница, мастер машинного доения из устиновского колхоза «40 лет Октября» Ольга Ивановна Джура.
    Как живем? - повторила она вопрос и улыбнулась широко: хорошо живем, даже очень. Мы с мужем, Григорием Тимофеевичем, работаем, он - механизатор, а дети учатся. Зарабатываем вполне прилично. В прошлом году вышло более 400 рублей в месяц, а в этом году будет не меньше пятисот…

  2. З книги В.К. Барана “Україна після Сталіна…”
    Союзні міністерства і відомства, їх апаратники, зміцнюючи свої позиції ігнорували потреби та інтереси республіки, нехтували питаннями соціального розвитку, охорони навколишнього середовища. У ст. 73 Конституції СРСР (1977) наводиться докладний перелік повноважень Союзу РСР. У ст. 76 читаємо, що поза цими межами союзна республіка самостійно здійснює державну владу на своїй території. Проте навіть з формальної точки зору ст. 76 знецінювалась тим, що п. 12 ст. 73 відносив до відання Союзу РСР, крім перелічених, ще й “інші питання загальносоюзного значення…” Апарат управління зростав у країні щорічно на 300-500 тис. чол., досягнувши в кінці 80-х рр. близько 18 млн. службовців. (На Україні цей апарат становив чисельність близько шостої частини). Лише за 1975-1985 рр. кількість союзно-республіканських і союзних міністерств, відомств і державних комітетів в УРСР збільшилась приблизно на 20 %. Усе це призводило до непомірного розбухання управлінського апарату, вузькопрофільності міністерств. При цьому зростала кількість інструкцій, регламентів тощо, яуі були недостатньо впорядкованими і малоефективними…

  3. Зі спогадів екс-президента України Л. Кравчука
    - Керівництво - це еліта. Вершина республіки. Члени політбюро і секретарі.. Між собою вони жили дружно, спілкувалися щодня… Щодня влаштовувалися так звані обіди політбюро… Ось де тема для художників, для епохальної картини! - це вважайте обіди догів. Щодня на обід - у приміщенні ЦК для цього виділяли спеціальну залу, де збиралися члени політбюро, і ті, що тут працювали, і ті, що в Раді Міністрів чи й у Верховній Раді, - якщо, звичайно, хто з них не перебував у відрядженні. На чолі столу - перший. Страви подавалися вишукані. Членам політбюро видавалися якісь додаткові гроші, крім зарплати, за ті гроші, зберігаючи зарплату вони й харчувалися, а ще й додому замовляли харчі. Скільки саме видавали грошей, я не пам'ятаю, але достатньо…
    Розкішні обіди були неспішними, тривали довго, інколи по півтори-дві години. Тут, за столом, можна було й справи різні вирішувати - партійні, державні, бо ж найвище керівництво партії і держави збиралося.
    …Дехто думав: раз завідуючий відділом ЦК, то це - О-О! А завідуючи обідали разом з інструкторами. Згодом їх розділили: окремо обідали зав. відділами, перші заступники, помічники, у них був окремий зал, кожен мав своє місце. А інструктори, консультанти і інші “нижчі чини” обідали в іншій залі. Щодо лікування, то перший і члени політбюро ходили на те лікування аж… через дорогу… Це амбулаторно, а коли що серйозно, то - кремлівська лікарня. Апарат же - всі, хто нижче секретарів, лікувалися на Пушкінській, в четвертому управлінні. Або в Феофанії…”

  4. З Конституції УРСР 1978 р.

    • Глава 5: Громадянство української РСР. Рівноправність громадян.

      • Стаття 32.
        Громадяни Української РСР є рівними перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної незалежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та ін. обставин.
        Рівноправність громадян Української РСР забезпечується у всіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя.



    • Глава 6: Основні права, свободи і обов'язки громадян української РСР.

      • Стаття 37.
        Громадяни Української РСР мають всю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, проголошених і гарантованих Конституцією СРСР, Конституцією УРСР та радянськими законами…

      • Стаття 38.
        Громадяни Української РСР мають право на працю, - тобто, на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб.

      • Стаття 39:
        Громадяни УРСР мають право на відпочинок…

      • Стаття 40:
        Громадяни УРСР мають право на охорону здоров'я…

      • Стаття 41:
        Громадяни УРСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, а також втрати годувальника…

      • Стаття 42:
        Громадяни УРСР мають право на житло…

      • Стаття 43:
        Громадяни УРСР мають право на освіту…

Тестові питання:

  1. Гострою соціальною проблемою залишилась:

    • проблема якості товарів;

    • житлова проблема.



  1. УРСР на початок 80-х рр. за рівнем добробуту населення належала:

    • до високорозвинутих країн;

    • до розвинутих країн;

    • до країн, що розвиваються.



  1. В. Щербицького було обрано першим секретарем ЦК КПУ (вкажіть дату):

    • 1970 р.;

    • 1972 р.;

    • 1974 р.



  1. Автором книги “Україна наша радянська” був:

    • В. Щербицький;

    • І. Драч;

    • П. Шелест.



  1. Активним провідником політики русифікації в республіці був:

    • П. Шелест;

    • В. Маланчук.



  1. Конституцію розвинутого соціалізму в УРСР було прийнято:

    • 1976 р.;

    • 1977 р.;

    • 1978 р.;

    • 1979 р.



  1. Правильно вкажіть роки перебування на політичному Олімпі в СРСР Л. Брежнєва, Ю. Андропова, К. Черненка:

    • лютий 1984 - березень 1985 рр.;

    • жовтень 1964 - листопад 1982 рр.;

    • листопад 1982 - лютий 1984 рр.

Кількісні показники життєвого рівня населення:

frame34

^ Конституційна рівноправність громадян України і рівень життя різних груп населення

frame35

Неосталінська модель суспільства - це…
Радянський народ - це…
“Андроповський указ” - це…
“Брежнєвський циркуляр” - це…
“Авторитарний режим” - це…

За допомогою підручника дати визначення цим поняттям.

  • Номенклатура

  • Секретаріат ЦК КПРС

  • Секретаріат ЦК КПУ

  • Номенклатура Цк Кпрс

  • Обком

  • Міськом

  • Райком

  • Низова номенклатура

Оплата праці:

Номінальна зарплата

frame36

^ ТЕМА: УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1980).
КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ


Мета:

  • узагальнити та систематизувати отримані знання, розглянути специфіку розвитку культури в Україні;

  • розвинути вміння працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати інформацію за темою, порівнювати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність, спираючись на отримані знання, вміти аргументувати та відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему;

  • виховувати повагу до діяльності митців в умовах жорсткої регламентації та контролю.

Основні уявлення та поняття:

  • ідеологізація,

  • денаціоналізація,

  • русифікація,

  • соціалістичний реалізм.

Тип уроку:
використання знань та формування вмінь і навичок.

Вид заняття:
урок-семінар.

Навчально-методичне забезпечення:

  1. Історія України під ред. Смолія, -К., 1997, ст.123-133.

  2. Мельник Л.Г. та ін. Історія України. Курс лекцій, - К., 1992, т.2, ст.341-359.

Підготовчий етап
За 2 тижні до уроку учням оголошують про проведення семінару по темі: "Становище України у сфері культури". Оголошується план семінару та розподіляються завдання. Клас поділяється на 5 груп, які отримують кожна індивідуальне завдання.

План:

  1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965 -85х рр. Специфіка кризових явищ в Україні.

  2. Ідеологізація та денаціоналізація освіти в Україні.

  3. Розвиток науки в умовах кризи радянської системи.

  4. Антитоталітарні тенденції в українській літературі.

  5. Суперечливі тенденції в мистецькому житті.

Хід уроку.

Заслуховуємо доповіді та обговорюємо їх.

1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965-85х рр.
Специфіка кризових явищ в Україні.
Доповіді:

  1. Наростання кризових явищ в культурі.

  2. Ідеологізація та денаціоналізація культури.

  3. Антитоталітарні тенденції".


Запитання:

  • Криза в культурі - це криза мистецтва чи результат державної політики?

  • Порівняйте процеси ідеологізації та денаціоналізації в Україні в 1930-х рр.та в 19б0-х рр.

  • Дайте оцінку впливу політики ідеологізації та денаціоналізації на розвиток культури в Україні.

2. Ідеологізація та денаціоналізація освіти в Україні.
Доповіді:

  1. Становище освіти в 60х рр.

  2. Постанови ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР 1972 і 1973 рр.

  3. Системи закладів народної освіти: школи, ПТУ, ВУЗи.

  4. Труднощі в народній освіті.


Запитання:

  • Як Ви вважаєте, які наслідки мало б для України можливість виховання молоді на національній основі?

  • Спробуйте порівняти рівень технічної та гуманітарної освіти в освітніхзакладах УРСР. Чому гуманітарна освіта розвивалась по принципу "одноманітність, однобічність, обмеженість" ?

  • "Телефонне право" в освіті та принцип рівних можливостей.

3. Розвиток науки в умовах кризи радянської системи.
Доповіді:

  1. Розвиток науки в 1960-80х рр.

  2. Б. Патон, І. Францевич, В. Ремесло, ін. та їх внесок у розвиток науки.


Запитання:

  • До чого призводив контроль з боку парт. апарату за розвитком наукової думки?

  • Як Ви вважаєте, чи була потреба в численних НДІ, якщо дослідження та винаходи мали надзвичайно вузьке призначення?

4. Антитоталітарні тенденції в українській літературі
Доповіді:

  1. Умови розвитку літератури.

  2. Офіціоз та соцреалізм.

  3. Творчість письменників та їх становище.

  4. Л. Костенко, В. Стус, І. Драч, М. Бажан, А. Корнійчук та ін.


Запитання:

  • Творчість багатьох талановитих письменників в ці роки розглядають як трагедію їх долі. Чому?

  • Чи можемо ми судити діячів культури за їх творче підпорядкування системі?

5. Суперечливі тенденції в мистецькому житті.
Доповіді:

  1. Суперечливі тенденції в розвитку образотворчого мистецтва.

  2. Л. Курбас та його учні (Г.Юра, М.Крушельницький, Б. Тягно та ін.) і їх внесок в розвиток театрального мистецтва.

  3. Традиційні, нетрадиційні та авангардні напрями в музиці.

  4. Основоположники та фундатори фольклорного напряму в українському живописі (Т.Яблонська, В.Зарецький, В.Бородай, М. Божій та ін.).

  5. Кіностудія ім. Довженка та її внесок в розвиток українського кіномистецтва.

  6. Творчість українських монументалістів ( В. Бородай, В. Агібалов, М. Вронський та ін.)


Запитання:

  • "Матрична культура" : безглузда віра та фанатизм чи вимушеність?

  • Чи могла партійна верхівка допустити вільний розвиток культури?

^ Домашнє завдання:
Проаналізуйте статтю: як викладені в ній думки порівнюються з практикою денаціоналізації суспільно-політичного життя України? Оцініть статтю з погляду сьогодення.
"Нажаль, ще є люди, які нехтують мовою українського народу. Декому з них здається, що українська мова недовговічна. Мине, мовляв, небагато часу, і українська мова зникне, а її замінить мова російська. Це нащадки великодержавних націоналістів типу Суворіна, що видав чорносотенну газету "Новое время", і Шульгіна-видавця такої ж реакційної газети "Киевлянин". Це абсолютно ворожі нам, радянським людям, думки. Ніяка мова не повинна витискувати іншу мову. В тому суть і рівноправності націй. Із зникненням мови зникає, гине і нація." - М. Шумило // ж-л "Смена" за липень 1976р.

^ ТЕМА: ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Мета:

  • вивчити причини та напрямки опозиційного руху, ознайомити з формами діяльності дисидентів;

  • Розвивати вміння аналізувати та оцінку, вміння співвставляти сучасні тенденції світового розвитку зі станом розвитку України;

  • виховувати повагу до борців за незалежність країни.

Тип уроку:
вивчення нового матеріалу

Хід уроку

^ 1. Актуалізація знань.
Вчитель організовує фронтальне опитування:

  1. Які нові твори українських письменників вийшли друком у 60-80-ті роки?

  2. Хто з видатних українських кінорежисерів працював в 60-80-х рр.?

  3. Які колективи музичного і хореографічного мистецтва були широко відомі в цей період?

  4. Охарактеризуйте розвиток системи народної освіти УРСР в 60-80-ті роки.

  5. Дайте характеристику досягненням науки.


^ Робить підсумок:
Таким чином, у 60-80-х роках з відходом влади від політики лібералізації в подальшому прагнення молоді до демократизації суспільства було відчутним. Так організовуються групи, що ставали в опозицію до влади. А як відомо, розвиток культури сприяв розвиткові опозиційного руху, виникали спілки та гуртки, членами яких були видатні українські діячі.

^ 2. Виклад нового матеріалу:
План уроку:

  1. Причини активізації опозиційного руху. Форми діяльності дисидентів.

  2. Репресії проти правозахисників.

  3. Виступи опозиційних сил за суверенітет України. Утворення Української Гельсінської спілки (УГС).

  4. Релігійне дисидентство. Боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви.

  5. Посилення переслідувань опозиції наприкінці 70-х -на початку 80-х років.

Розкриває питання в ході аналітична бесіди:

  • Наведіть приклади опозиційного руху в нашій історії та історії зарубіжних країн.

  • Чим був зумовлений опозиційний рух?

  • Назвіть причини? (опозиційний рух виникав тоді, коли в республіці посилилося відверте ігнорування правлячою компартійною верхівкою конституційних прав людини, за свободу совісті, свободу віросповідання та ін.).


Основними напрямами опозиційного руху в Україні 60-80-х рр. були:

  • самостійницька течія, репрезентована нелегальними групами і організаціями;

  • національно-культурницька течія, представлена колишнім шестидесятництвом;

  • правозахисна, учасники якої виборювали права людини;

  • релігійно-захисна, що виступала за реабілітацію репресованої УГКЦ.

^ Вчитель у ході розповіді - пояснення подає навчальний матеріал:
Радикально налаштовані дисиденти, як правило, об'єднувалися у підпільні групи та організації. З метою поширення своїх ідей вони створювали нелегальні видання -“самвидав”, в яких друкували літературні твори, документи, публіцистичні статті. Вперше такі “самовидання” в Україні з'явилися в 1964 році, в яких поширювалися твори В.Симоненка, Л.Костенко, І.Світличного, І.Дзюби та інших.
Представники національно-культурницького спрямування в основному порушували національні проблеми на різноманітних наукових симпозіумах, конференціях, прикриваючись при цьому інтернаціоналістськими гаслами. Активно використовувалися такі форми боротьби, як надсилання письмових заяв, петицій до вищих органів влади СРСР і УРСР, міжнародних організацій, урядів демократичних країн.
Однією з форм протесту проти існуючого політичного режиму була відмова ряду представників дисидентського руху від радянського громадянства, подання прохань про виїзд за кордон. Як правило, такі виступи завершувалися тюремним ув'язненням або таборами. Але й у неволі боротьба продовжувалася: влаштовували акції мовчання, невиходу на роботу, вдавалися до голодування, передавали на волю документи та повідомлення про табірне життя й існуючі там порядки.

1.Вчитель пропонує опрацювати документ: з книги Л.Лук'яненка “Сповідь у камері смертників” і відповісти на такі питання:

  • Які етапи визвольних змагань виділяє в'язень?

  • В чому полягає необхідність переходу до нових форм боротьби

2.Вчитель організовує самостійну роботу з текстом підручника і просить учнів підготувати відповідь на такі запитання:

  • Яким чином, за допомогою яких засобів та методів боротьби з дисидентами влада намагалася їх позбавитися?

  • Діяльність Михайла Гориня, Валерія Марченка, Василя Стуса. (Реферативне повідомлення учнів про ці постаті).

^ 3. Розкриває в ході аналітичної бесіди:
У 60-80-ті роки окремі групи інтелігенції виступали з заявами, протестами, спрямованими на захист прав людини та її свобод, збереження культурної спадщини минулого, надання реального суверенітету.
Скажіть, чого домагався радянський режим? (Припинити діяльність опозиції).
Яка була мета українських організацій? (Дотримання демократичних свобод та демократичних перетворень, прагнули врятувати український народ від політичної, економічної та духовної катастрофи).
Також гасло відродження української державності висунув і Український національний фронт (УНФ), утворений наприкінці 1964 р. на західноукраїнських землях, засновниками якого були Дмитро Квицько, Зиновій Красівський, Михайло Дяк і Мирослав Мелень. УНФ висунув концепцію перебудови українського суспільства на демократичних засадах. Аграрна програма УНФ передбачала існування різних форм власності. Видавала журнали “Воля і Батьківщина” та “Український вісник”.
Отже, як не намагалася радянська влада перешкоджати опозиційному руху, закривала роботу українських організацій, все-таки українське суспільство боролося та протидіяло.
Як вам відомо, деякі з репресованих українців перебували за кордоном. І реальні можливості для зближення України з країнами європейського регіону виникли після Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася влітку 1975 р. в Гельсінкі. Керівництво СРСР поставило підпис під заключним актом Наради. Дотримання прав людини, співробітництво в гуманітарних та інших галузях становили основу положень цього документа. Однак внутрішнє законодавство з прав людини не відповідало міжнародним нормам. Після Наради репресії в СРСР- посилилися.
Особливу увагу питанням захисту прав людини, суверенітету України приділяла Українська Гельсінська спілка (УГС), утворена в листопаді 1976 р. До неї увійшли Микола Руденко, Олесь Бердник та інші. Згодом до членів УГГ приєднався Петро Григоренко, який представляв інтереси організації у Москві. Всього налічувалося 37 чоловік.
УГГ створювалась як відкрита громадська організація. Група ставила завдання легальним шляхом домагатися від властей дотримання законодавства щодо прав людини.
Незважаючи на те, що УГГ діяла цілком легально, вона стала об'єктом переслідувань і політичних репресій. З 37 членів групи - 23 були засуджені та відправлені у табори і на заслання.

^ 4. Аналітична бесіда:
Окремим напрямом дисидентського руху в Україні була боротьба за свободу совісті та віросповідання.
Як ви гадаєте, яка конфесія у цей час опинилася у найгіршому становищі? (Українська греко-католицька церква). Вона внаслідок постійних утисків і репресивних заходів влади в народі стала називатися “церквою у катакомбах” (бо діяла нелегально).Але навіть переслідування не змогли остаточно знищити її, УГКЦ спромоглася навіть мати нелегальні монастирі та друкарні.
В серпні 1980 р. з 90 українських політичних в'язнів 78 мали пряме відношення до боротьби за свободу совісті.
Яким головним завданням вважала релігійна опозиція? (Реабілітацію та легалізацію УГКЦ, протестантських церков та течій, боротьбу за свободу совісті та вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів, звільнення засуджених за релігійні переконання, реабілітацію страчених служителів культу).
Отже опозиційний рух охопив не тільки представників української еліти, а й духовенства.

^ 5. Пропонує за текстом підручника з'ясувати такі питання:
Які нові організації виникають? З чим це пов'язано? Їх діяльність? Серед якої верстви населення проявляються опозиційні настрої?

^ Вчитель робить висновок:
Таким чином, у 60-80-і роки опозиційний рух в Україні, незважаючи на відчутні втрати у своїх лавах, зумів зберегти загальну тенденцію, спрямовану на політичне, духовне і культурне відродження нації. При цьому опозиційні сили, які виступали за суверенність України, не мали ні єдиної організаційної структури, ні цілісної програми.

^ 3. Закріплення знань.
Вчитель просить учнів відповісти на такі питання:

  1. Які напрями дисидентського руху вам відомі?

  2. Кого з представників опозиційного руху ви знаєте?

  3. Коли виникла УГГ? Хто був її засновником? На що була спрямована її діяльність?

  4. Яку релігійну конфесію називали “церквою в катакомбах” і чому?

^ 4. Домашнє завдання.
Вчитель пропонує учням виконати такі завдання:

  • Охарактеризуйте основні напрямки опозиційного руху в 60-80-х рр.

  • Які форми діяльності використовували дисиденти?

  • Які методи і засоби використовувала влада проти дисидентів?

  • Заповніть таблицю:

frame37

ТЕМА: УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1980 pp.).
^ СТАНОВИЩЕ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ


Мета:

  • Перевірити ступінь засвоєння знань з попередньої теми;розглянути особливості розвитку української культури в умовах загострення кризи радянської системи.

  • Розвивати вміння аналітичне працювати з усіма доступними джерелами знань, вміння самостійно добувати інформацію за темою, порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;аргументовано відстоювати власні погляди.

  • Виховувати повагу до діяльності митців в умовах жорсткоїрегламентації та контролю.

Основні уявлення та поняття теми:

  • ідеологізація;

  • денаціоналізація;

  • русифікація;

  • соціалістичний реалізм.

Тип уроку:
комбінований.

Література:

  1. Історія України під ред. Смолія, - К., 1997,ст.

  2. Мельник Л.Г. та ін. Історія України., Курс лекцій, т.2, -К., 1992,ст. 403-432.

Хід уроку

^ 1. Перевірка знань з попередньої теми: Життєвий рівень населення.
Завдання:

  • Дайте порівняльну характеристику життєвого рівня робітників та номенклатурної верхівки за такими аспектами: умови праці

  • обслуговування житло матеріальне забезпечення пільги тощо

^ 2. Виклад нового матеріалу
План:


  1. Загальний розвиток культурних процесів в 19б5-85х рр. Специфіка кризових явищ в українській культурі.

  2. Освіта. Наука.

  3. Література.

  4. Мистецтво: театр, живопис, музика, кіно, скульптура.

1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965-85х рр. Специфіка кризових явищ в українській культурі.
Метод роботи: усний виклад (бесіда).

  • які події відбуваються у політичному житті СРСР в 1964 р. та який вплив на культурне життя вони мали?

  • в чому суть політики русифікації, ідеологізації та денаціоналізації?

  • Криза в культурі - це криза мистецтва чи результат державної політики?

2. Освіта. Наука.
Метод роботи: усний виклад (розповідь ).

  • Стан освіти у 1960х рр.

  • Постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР " Про завершення переходу до всезагальної середньої освіти молоді і подальший розвиток загальноосвітніх шкіл" від 1972 р. та " Основи законодавства СРСР й союзних республік про народну освіту" 1973 р.

  • Система закладів народної освіти ( школи, ПТУ, ВУЗи). Розвиток науки у б0-80х рр. Вплив науки на виробництво.

  • Б. Патон, І.Францевич, В.Ремесло та ін.


3. Завдання:

  1. Під час розповіді вчителя учні складають план.

  2. Прочитайте та проаналізуйте док. 2-3 на ст. 134-135 підручника.

  3. Література.

  4. Мистецтво: театр, живопис, музика, кіно, скульптура.


Завдання: Робота з текстом підручника ст. 128-131: Занотувати в зошитах основних літераторів та діячів мистецтва України та їх внесок у розвиток культури. Визначте (усно ) причини переслідувань діячів культури.

frame38

4. Закріплення:

  • Якими законодавчими актами визначались напрямки розвитку народної освіти в Україні?

  • Які нововведення вносили ці документи?

  • Визначте основних діячів науки, літератури, мистецтва та іх внесок вукраїнську культуру.

  • Визначте основні тенденції та напрямки розвитку культури.

^ 5. Домашнє завдання:

  1. Знайдіть додатковий цікавий матеріал про одного з представників української культури, що знаходився в опозиції владі та дайте оцінку значенню його діяльності.

  2. Поміркуйте, чи можемо ми судити діячів культури за їх творче підпорядкування системі?

^ ТЕМА: ЗАРОДЖЕННЯ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

Мета:

  • Ознайомити учнів з причинами зародження дисидентського руху та діяльність дисидентів.

Завдання:

  1. Розкрити причини появи та особливості дисидентського руху в Україні, їх діяльність.

  2. Розвивати вміння критично оцінювати і порівнювати історичні події, вміти порівнювати, пояснювати, аналізувати історичні події і факти, вміти аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди.

  3. Виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку:
комбінований.

Хід уроку

  1. Повторення вивченої теми.

  2. Виклад нового матеріалу.

  3. Закріплення.

  4. Домашнє завдання.

Тестове завдання:

  1. Дайте визначення поняття “шістдесятники”.

  2. Випуск Української радянської енциклопедії розпочався (вкажіть дату) 1953 р., 1955 р., 1957 р.

  3. Назвіть імена тих українських митців, кого називають “шістдесятниками”: В. Симоненка; М. Стельмах; О. Гончар; Л. Костенко; В. Стус; І. Драч; Д. Павличко; П. Загребельний.

  4. Назвіть авторів, твори яких були заборонені в цей час.

  5. Хто з українських митців зазнав переслідувань на початку 60-х років: Б. Олійник; Л. Костенко; В. Стус; П. Пинич; Є. Сверстюк; І. Драч; М. Стєльмах; П. Загребельний; І. Світличний.

  6. Авторам педагогіки індивідуального виховання був директор Павлиської школи на Кіровоградщині (вкажіть прізвище).

Запитання до класу:

  1. В чому виявилась політика “русифікації” в цей час?

  2. Як вплинула “відлига” на культурне життя республіки?

  3. У чому виявився суперечливий характер розвитку культури в умовах “відлиги” ?

  4. Доведіть, що незавершеність політики десталінізації згубно відбилося на розвитку культури України?

  5. Охарактеризуйте загальний розвиток народної освіти в Україні50-рр. Назвіть здобутки і негативні риси цього процесу?

  6. Які позитивні риси характеризують розвиток науки в Україні в 50 рр. В чому його проблеми?

Отже, духовне життя у період “відлиги” характеризувався взаємодією різних тенденцій, непослідовністю, половинчастістю, суперечливістю реформ: демократичні прориви в окремих сферах культури фактично блокувалися збереженням позицій сталінізму на інших. З одного боку, це невдалі спроби реформування освіти, русифікація, адміністративне утвердження атеїзму, а з іншого певне ослаблення тиску системи на культуру, розширення меж для творчої та наукової самореалізації, поява перших паростків громадського пробудження і національного відродження; вихід на літературні та суспільні обрії творчої молоді.

План теми уроку

  1. Причини появи та особливості дисидентського руху в Україні.

  2. Діяльність дисидентів.

  3. Значення дисидентського руху.

У своєму прагненні будь-що втримати суспільство під своїм жорстоким контролем, вести дестанілізацію у визначених “верхами” рамках тоталітарний режим вступив у конфлікт з інтелігенцією. Результатом цього стала поява вже наприкінці 50-х - на початку 60-х років руху українських інакодумців - дисиденства.

Учні заповнюють разом з вчителем таблицю “Зародження дисидентського руху”.

frame39

Внутрішніми передумовами руху були практично бездержавний статус України, панування партійно-радянської бюрократії, утиски націoнального культурно-духовного життя, цілеспрямована русифікація корінного населення.
Традиції національно-визвольної боротьби у нових умовах продовжили підпільні групи та організації, які, відмовившись від збройних методів опору режиму, намагались діяти мирними конституційними засобами.

Учні разом з вчителем заповнюють таблицю: “Опозиційний рух в УРСР у 50-60 рр.”

frame40

Своєрідним підсумком діяльності дисидентів часів “відлига” була праця літературного критика з Києва І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація ?”. Книжка була своєрідним протестом проти проведених у 1965 році арештів українських дисидентів, проти звинувачення їх в антидержавницькій діяльності. Ця праця дала могутній поштовх подальшому розгортанню правозахисного руху в Україні.

Відкрийте підручник на сторінці 88 і читаємо документ № 5., № 2.,

  1. Чи були розбіжності між рішеннями конференції та соціальною політикою стосовно української мови? Доведіть свою думку, користуючись цими документами.

  2. Які причини виникнення дисиденства і власної участі в ньому Л. Лук'яненко? (документ № 6.)

  3. Хто такі дисиденти?

  4. Яку мету ставив дисидентський рух?

  5. Які причини зародження дисидентського руху ?

  6. Чому радянський режим так жорстоко розправився з дисидентським рухом?

  7. Як ви оцінюєте діяльність дисидентів?

Дисидентський рух зародився в Україні в середині 50-х на початку 60-х років. Учасники дисидентського руху виступали проти деформованої політичної системи, доводили безплідність апаратних методів реформування економіки, вимагали реалізації права українського народу на самовизначення, ставили питання про вихід України зі складу СРСР мирним шляхом.

Домашнє завдання:
Стан української культури ст./ 84-86.
Охарактеризуйте вислів В. Мороза: “Віра виникає тоді коли є мученики, а знищені стають прапором.”




залишити коментар
Сторінка5/5
Дата конвертації10.11.2011
Розмір1.03 Mb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5
хорошо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх