Правила проведення “мозкового штурму” (плакат) розподіл ролей в малих групах (пам’ятка плакат) орієнтований план І методи проведення уроку icon

Правила проведення “мозкового штурму” (плакат) розподіл ролей в малих групах (пам’ятка плакат) орієнтований план І методи проведення уроку


Схожі
Уроку з виробничого навчання на тему...
План виховної роботи з 8-в класом Дата...
Орієнтовний план проведення уроку I. Організаційна частина (3 хв.) II...
План відкритого уроку з предмета: “...
Методика проведення аудиту на малому підприємстві 87 Заключні процедури та рекомендації в...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році...
Інформація про заходи...
План: Керівництво І лідерство у малих групах > Прийняття групового рішення > Проблема групової...
Пам ’ятка першокурснику дніпропетровськ...
План-конспект проведення занять із тактичної підготовки в учбових групах підрозділів 3-здпо тема...
Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Печенізького району...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009-2010 навчальному році...



Загрузка...
страницы: 1   2   3   4   5
повернутися в початок
скачать
^

ІV Узагальнення і систематизація


Учні дають відповідь на проблему уроку.
В часи радянської влади Україна була колонією. Через це вона не могла виступити на захист своїх патріотів. Нею управляли пристосуванці і поплічники радянських тиранів. Але в наш час ми можемо достойно оцінити ту жертву, яку принесли вірні сини України задля незалежності своєї вітчизни.
І вже в наш час ще залишається група дисидентів, яка і зараз грає помітну роль у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук’яненко та інші.
^

 

V Оцінювання навчальних досягнень учнів

VI Домашнє завдання


§28, написати творчу роботу на тему “Чому у суспільстві виникає опозиція?”

ТЕМА: РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 Р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Мета:

  1. Ознайомити учнів з основними подіями відповідного періоду історії.

  2. Навчити учнів співставляти, аналізувати, критично оцінювати історичні факти і події правильно і чітко висловлювати власну думку, аргументовано доводити її вірність.

  3. Виховати у учнів почуття патріотизму, національної гідності, поваги до власної історії, толерантне ставлення до чужих поглядів і думок.

Завдання:
Визначити основні причини підписання радянсько-німецьких пактів, позитивні та незадовільні наслідки їх укладання для західноукраїнських земель; ознайомити з політикою, яка проводилася у районах Західної України.

^ Тип:
комбінований урок.

Обладнання:
підручник Турченко Ф., Панченко П. Новітня історія України 11 кл., 2 частина.

Тематика реферативних повідомлень:

  • “Міжнародна ізоляція СРСР і політичне ігнорування радянської держави чи свідоме штовхання до союзу з Німеччиною”

  • “Наступ СРСР на Західну Україну: прояв допомоги чи акт агресії”

  • “Політика радянського керівництва щодо західноукраїнських земель і визволення від іноземної залежності чи дії спланованого геноциду”.

Література для вчителя та учнів:

  1. Грицак Я. “Нарис історії України ХХ ст.” - К.,1996 р.

  2. Субтельний О. “Історія України” - К.,1992

  3. “Історія України: нове бачення” т.2. - К.,1998

  4. Орлов А. “СССР-Германия: август 1939-июнь 1941” - М., Знание, 1991

  5. Якушевський А. “Радянсько-німецький договір 1939 р. УІЖ, 1989, №9

  6. Волков С., Емельянов Ю. “До и после секретних протоколов” - М.,1990

  7. Семиряга М. “Україна: Нариси політичної історії. Перша половина ХХ ст.” - К.,1993

  8. Трубайчук А. “Брудершафт двох диктаторів.” - К.,1993

План:

  1. Укладання радянсько-німецького пакту про ненапад. Початок другої світової війни.

  2. Входження Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, включення їх до складу УРСР.

  3. Радянізація західних областей України.

  4. Німецька окупація Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.

Хід уроку

Виклад нового матеріалу
І

Запитання до класу: до яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття ?
23 серпня 1939 року в Москві міністри закордонних справ СРСР Молотов і Німеччини Рібентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад:

  • утримання від агресивних дій відносно один одного

  • при нападі третьої держави на СРСР або Німечину не підтримувати агресора ні в якій формі

  • строк дії угоди - 10 років


Додатково оформлювався таємний протокол про розмежування сфер інтересів обох держав:

  • західний кордон мав проходити по річках Нарев, Вісла, Сан.

  • радянська сторона підкреслювала свою зацікавленість у Бесарабії, на що Німеччина не мала претензій.


В результаті до СРСР відійшло 51,5 % земель, які перебували у складі Польщі.

  • 1 вересня 1939р. нападом німецьких частин на польські прикордонні укріплення розпочалася Друга світова війна.

  • 17 вересня 1939р. кордони перетнула Червона Армія під командуванням маршала Тимошенка і зайняла територію Західної України.

  • 28 вересня 1939р. Німечинна та СРСР укладають договір про дружбу та кордони, таємний протокол який встановив кордони по Бугу.

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

  1. Ваша оцінка позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладання пакту?

  2. Ваше ставлення до таємного протоколу. Визначте його моральність та правомочність

  3. Оцініть переговори СРСР і Німеччини. Ваш прогноз міжнародного становища при їх несприятливому значенні.

ІІ
26 червня 1940р. діючи в межах таемного протоколу та домовленістю з Німечиною, СРСР передав уряду Румунії заяву де вимагав повернення Бесарабії та Північної Буковини. Румунське керівництво погодилося на переговори з цього питання. Натомість радянський уряд 27 червня висунув ультиматум де вимагав на протязі 4-х діб вивести румунські війська з цих тереторій. В свою чергу на румунський уряд натиснула Німечина.

  • 28 червня 1940р.Червона Армія вирушила у Бесарабію та Північну Буковину.

  • На початку серпня 1940р. Північна Буковина та південні райони Бесарабії ввійшли до складу УРСР.

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

  1. Оцініть характер політичних зазіхань Радянського Союзу. Як це можна співставити з державницькимим ідеями Московської держави.

  2. Чи можна погодитись з урядовими трактуванням вересневого походу частин Червоної Армії як “визвольної місії від іноземного поневолення” ?

  3. Ваша думка щодо визнання дій СРСР агресією щодо держав в складі яких перебували етнічні українські землі.

ІІІ
22 жовтня 1939р. пройшли вибори до Народних Зборів Західної України.

  • 27-28 жовтня депутати одностайно прийняли Декларацію про встановлення радянської влади, націоналізацію банків, промисловості та поміщицької землі, про воз'єднання з УРСР в складі СРСР.

  • Листопад 1939р. законодавчо закріплено приєднання Західної України на сесіях Верховної Ради УРСР та Верховної Ради СРСР.

  • Радянізація викликала опір з боку ОУН, яка почала проводити терористичні акти проти представників радянської адміністрації.

  • Заходи радянізації західноукраїнських земель:


- заборона діяльності всіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;
- закриття громадських, культурних, наукових, торгівельних товариств і установ, періодичних видань;
- ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;
- наступ на права церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;
- репресії щодо інтелегенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;
- pозпочалася українізація, розширення мережі освітніх закладів.

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

  1. Визначить політичні прорахунки дій радянського керівництва на Західній Україні.

  2. На вашу думку, що заважало виникненню у 1939р. організованого, дієвого та масового опору ствердження тоталітарного режиму на західноукраїнських землях ?

  3. Чи можна припустити, що репресії стосовно західноукраїнської, в першу чергу, культурно-релігійної еліти були політичною розправою радянського режиму за участь і підтримку визвольних змагань 1917-1920рр.?

IV
Політика німецької влади на Лемківщині, Холмківщині та Підлящщі була направлена на те, щоб залучитися прихильністю українського населення.

  • було дозволене офіційне виховання української мови.

  • право діяльності українських культурних, наукових, громадських товариств.

  • не заборонялася діяльність політичних партій, якщо вони не ставали до опозиції окупаційній владі.

Висновок:
Найбільшим позитивним наслідком укладання радянсько-німецьких пактів 1939р. було об'єднання майже всіх українських етнічних земель, як втілення ідеї соборності.

^ Закріплення вивченого:

  1. Ознайомитись з документами у підручнику, заповнити таблицю “Радянсько-німецький пакт 23 серпня 1939р.”

    frame5



  2. Охарактеризуйте підписання таемного протоколу з моральної та правової точки зору. Чи мав він право на існування?

  3. Визначить підсумки та значення територіальних приєднань для УРСР.

  4. Складіть хронологічну таблицю “Входження Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

  5. Охарактеризуйте основні засади політики радянізації на західноукраїнських землях. У чому була помилка радянського керівництва?

  6. Визначіть позитивні та негативні наслідки радянської політики на Західній Україні.

  7. Заповніть таблицю “Становище західноукраїнських земель у 1939-1941рр.”

    frame6

  8. Домашне завдання:
    тезисно опрацювати матеріал питання радянізації західноукраїнських земель за підручником.

  9. Робота з документом
    Заповнити таблицю “Радянсько-німецький пакт 28 вересня 1939р.” (основні положення):

frame7

^ ТЕМА: ПОЧАТОК ВІЙНИ. ПОДІЇ ВЕРЕСНЯ 1939 - ЧЕРВНЯ 1941 РР.

Мета:

  • Ознайомити учнів із періодизацією Другої світової війни, перебігом подій першого періоду війни.

  • З'ясувати характер Другої світової війни для окремих країн у різні періоди історії, мотивацію “дивної війни”, особливості стосунків між Німеччиною та СРСР у 1939 - першій половині 1941 р., наслідки Радянсько-фінської війни.

  • Виховати відразу до насильства в міждержавних та міжетнічних стосунках, патріотичні риси на основі показу героїзму польських, фінських, норвезьких та інших вояків антитоталітарного табору.

Обладнання:

  1. Наукові та художні тексти

  2. Документальні тексти:

    • “Про радянізацію “визволених” територій”;

    • “Про неправдиве повідомлення агентства Гавас”;



  1. Ілюстративна наочність:

    • портрет А. Гітлера;

    • портрет Й. Сталіна;

    • портрет В. Черчілля;

    • фото “Парад переможців. Брест, 1939 р.” // Трубайчук А. Друга світова війна. - К: Наукова думка, 1995. - вставка;

    • фото “Радянські й німецькі танкісти. Польща, 1939 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка;

    • фото “Евакуація англійських солдатів із Дюнкерка, 1940 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка;

    • фото “Комп'єнський ліс, 1940 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка.



  1. Картографічна наочність:

    • настінна карта “Вторая мировая война (1939-1945 гг.)”;

    • карта “Радянські анексії 1939-1940” // Трубайчук А. Вказана праця. - С. 39.



  1. Умовно-графічна наочність:

    • таблиця “Військові дії на театрах Другої світової війни”;

    • таблиця “Співвідношення сил на вересень 1939 та травень 1940 рр.”;

    • діаграма “РСЧА у 20-30-х рр. ХХ ст.”;

    • діаграма “Робітники й службовці СРСР у 1944 р.”;

    • таблиця “Деякі мобілізаційні заходи уряду СРСР напередодні Радянсько-німецької війни”;

    • діаграма “Підводна війна”.



  1. Звукові засоби:

    • записи радянських та німецьких маршових пісень (зокрема, “Если завтра война”).



  1. ТЗН:

    • епідіаскоп;

    • магнітофон.

Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.

Форма уроку:
традиційна

Хід уроку:

І. Оргмомент (1-2 хв).

ІІ. Активізація опорних знань (10 хв).

  1. Чому в другій половині 30-х рр. ХХ ст. відбулося загострення міжнародних відносин?

  2. Якими мотивами керувалися політики Великої Британії та Франції, проводячи політику умиротворення агресора?

  3. Чому дана політика не спрацювала?

  4. Які країни стали жертвами агресії до вересня 1939 року (4.1)?

  5. Перерахуйте спроби створити систему колективної безпеки. Чому вони провалилися?

  6. Яка подія відкрила шлях Другій світовій війні? Чому (3.1, 3.2)?

IІІ. Оголошення теми й мети уроку (1 хв.).

ІV. Виклад нового матеріалу (22 хв.).
1. Характер і періодизація Другої світової війни.


  • Пригадайте, як ми співвідносимо поняття справедливої та несправедливої війни із країнами учасницями війни?

  • Охарактеризуйте через дану призму країни, які брали участь у Другій світовій війні (учитель коротко описує умови вступу до війни тієї чи іншої країни, а учні визначають характер війни для неї).

  • У своєму розвитку війна пройшла кілька етапів, які характеризуються перевагою в ініціативі та успіхах тієї чи іншої воюючої сторони. Історики традиційно виділяють п'ять етапів Другої світової війни (учитель називає етапи та дає їм коротку характеристику):

    1. 01.IX.39 - 22.VI.41 - початковий етап війни;

    2. 22.VI.41 - XI.42 - поширення фашистської агресії;

    3. XI.42 - XII.43 - докорінний перелом в ході війни;

    4. 01.I.44 - 09.V.45 - розгром фашизму в Європі;

    5. 09.V.45 - 02.IX.45 - розгром Японії.



  • Протягом вивчення теми “Друга світова війна” заповніть таблицю “Військові дії на театрах Другої світової війни” (5.1.), заносячи до неї найбільш важливі, на вашу думку, події (шапку таблиці учитель записує на дошці). На підсумкова-узагальнюючому уроці ми визначимо найбільш важливий театр Другої світової війни.

frame8

2. Німецька й Радянська агресія проти Польщі. Початок Другої світової війни.

  • Інцидент у містечку Гляйвіце (4.1).

  • Напад Німеччини на Польщу, вступ до війни Великої Британії та Франції, перетворення європейської війни на світову (4.1), (6.1-7.2).

  • Вступ до війни СРСР, розгром Польщі (6.1-7.2), (4.1), (5.2-7.1 - ліва половина таблиці).




  1. Для якої сторони співвідношення сил у вересні 1939 року були більш сприятливими. Чому?

  2. Як ця сторона скористалася з переваг? Чому?

Співвідношення сил на вересень 1939 та травень 1940 рр.
(у дивізіях, 1 дивізія (коло 10000 чол.) = 2 бригадам = 4 полкам)

frame9

Розподіл Польщі, доля польських офіцерів у радянському полоні (4.1), (3.4; 3.5. - 7.1).
Подивіться на фотографії. Чи можна назвати людей зображених на них союзниками?

3. Радянські анексії 1940 р.

  • Позиція СРСР у протистоянні Великої Британії, Франції та Німеччини (учень зачитує документ 2.2, інші його обговорюють).

^ Про неправдиве повідомлення агентства Гавас.

Правда”, 30 листопада 1939 року

Редактор “Правди” звернувся до тов. Сталіна з питанням: як ставиться т. Сталін до повідомлення агентства Гавас про “промову Сталіна”, що буцімто зроблена їм “в Політбюро 19 серпня”, де проводилася думка про те, що “війна повинна тривати якомога довше, щоб виснажити воюючі сторони”.
Тов. Сталін дав таку відповідь:
“Це повідомлення агентства Гавас, як і багато інших його повідомлень, є брехнею. Я, звичайно, не можу знати в якому саме кофешантані сфабрикована дана брехня. Але як би не брехали панове з агентства Гавас, вони не можуть заперечити, що:
а) не Німеччина напала на Францію й Англію, а Франція й Англія напали на Німеччину, взявши на себе відповідальність за нинішню війну;
б) після початку воєнних дій Німеччина звернулася до Франції й Англії з мирними пропозиціями, а Радянський Союз відкрито підтримав мирні пропозиції Німеччини…”


  1. ^ Поясніть офіційну позицію Радянського Союзу щодо Другої світової війни на кінець 1939 р. Коли й у зв'язку з чим вона змінилася?

  2. Чи мало повідомлення агентства Гавас якесь підґрунтя: чи вигідне було СРСР виснаження воюючих сторін? Поясніть свою думку.




  • Радянсько-Фінська війна (4.1).

  • Окупація СРСР країн Прибалтики, Бессарабії, Північної Буковини (3.1).

  • Радянізація “визволених” територій (2.1).

Про радянізацію “визволених” територій

Із книги В. К. Тріандфіллова “Характер операцій сучасних армій” (1929 р.)

Потрібно в короткий строк (2-3 тижня) справитися з радянізацією цілих держав чи щодо великих держав - з радянізацією протягом 3-4 тижнів вельми великих областей…
При організації ревкомів дуже складно буде розраховувати на місцеві сили. Лише частину технічного персоналу і найменш відповідальних працівників можна буде знайти на місці. Всі відповідальні працівники і навіть частина технічного персоналу повинні бути приведені з собою… Кількість цих працівників, потрібних для проведення радянізації відвойованих областей, буде величезною.


  1. Які держави збиралися “визволяти” червоноармійці 1929 року? Чи впровадилися дані мрії у життя? Якщо так, то де і коли?

  2. В чому полягав зміст радянізації?

  3. Чому комуністи не довіряли місцевим кадрам на окупованих територіях?

СРСР у першій половині 1941 р. (5.3-7.1), (6.1-7.2).



  1. Поясніть динаміку росту чисельності РСЧА в 20-30-х рр.

  2. Чим Ви поясните стрімке зростання Червоної Армії у період 1939-41 рр., до того як почалася війна з Німеччиною?

  3. Чи можна на основі даних цифр робити висновки про готовність СРСР до війни?
    (5.4-7.1)



  1. Чому напередодні радянсько-німецької війни в СРСР зросла частка жінок серед зайнятих у промисловості робітників і службовців.

  2. Чи можна на основі даних цифр робити висновки про готовність СРСР до війни?

4. Агресія Німеччини в 1940-першій половині 1941 рр.

  • Окупація Німеччиною Данії та Норвегії (4.1), (5.2-7.1 - права половина таблиці).

    1. Для якої сторони співвідношення сил у жовтні 1940 року були більш сприятливими. Як ця сторона скористалася з переваг? Поясніть її дії.



  • Капітуляція Франції (4.1) (3.6; 3.7-7.1).

    1. Пригадайте, яка подія до 1940 р. прославила Комп'єнський ліс? Чому Німці обрали для підписання капітуляції Франції вагончик маршала Фоша?



  • “Битва за Англію” (4.1), (3.3), (5.6-7.1).



  1. Охарактеризуйте тактику Німеччини в морській війні їз Британією під час Другої світової війни.

  2. Чи могла Велика Британія з такою ж швидкістю поновлювати свій торговий флот? До яких наслідків могла привести втрата Британією свого торгового флоту?




  • Поразка Югославії та Греції (4.1).

V. Закріплення нового матеріалу (7 хв.).

  1. Назвіть причини виникнення Другої світової війни. Чи можна було, на Вашу думку, її уникнути?

  2. Чому наслідки розгрому Польщі 1939 року часто називають “четвертим поділом Польщі”?

  3. Проаналізуйте основні етапи включення Литви, Латвії, Естонії до СРСР (4.2-7.1). Чи могли дані країни уникнути окупації?

  4. Чому, прорвавши оборонну лінію Маннергейма, СРСР не окупував Фінляндію? Назвіть наслідки Радянсько-Фінської війни.

  5. Назвіть причини поразки Франції. Чи можна було, на Вашу думку, її уникнути?

  6. Назвіть причини Німецької агресії на Балканах.

^ VI. Підведення підсумків уроку та виставлення оцінок (1 хв.).

VII. Оголошення домашнього завдання (2 хв.).

  • Уроки 55-56 (С. 431-447). Прочитайте уривки зі статті “СРСР і країни Прибалтики” (ст. 445-446), визначте, яка була реакція різних кіл суспільства балтійських країн на активність СРСР.

  • Кілька учнів отримують індивідуальні письмові завдання до таблиць (5.5):

    1. Уважно вивчіть таблиці. Поясніть причини даних кроків уряду СРСР.

    2. Чи можна вважати дані кроки підготовкою крани до війни? Аргументуйте свою думку.

Деякі мобілізаційні заходи уряду СРСР напередодні Радянсько-німецької війни

frame10

Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні




















Начало формы


Конец формы

frame11




^ ТЕМА: ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ І РОЗГОРТАННЯ РУХУ ОПОРУ В УКРАЇНІ

Мета:

  1. Ознайомити учнів з гітлерівським “новим порядком,” із створенням та реалізацією плану “Ост,” з рухом опору та його особливостями.

  2. Розвинути в учнів вміння порівнювати і критично оцінювати діяльність різних, за політичною спрямованістю, сил руху опору; розвинути вміння аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди.

  3. Виховати почуття національної свідомості, на основі ОУН-УПА; толерантне ставлення до думок інших, терпимість та повагу до опонентів.

Тип уроку:
комбінований.

Основні поняття:

  • “новий порядок”,

  • “рейкова війна.”

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів з попередньої теми відбувається через тестові завдання:

  1. Радянсько-німецька війна розпочалася:
    А. 1 вересня 1939 р.
    Б. 22 червня 1941 р.
    В. 22 травня 1941 р.

  2. План воєнної кампанії проти СРСР називався:
    А. “Ост”
    Б. “Барбаросса”

  3. Які фронти було створено на території УРСР
    А. Південний та Центральний.
    Б. Південно-Західний та Західний.
    В. Південно-Західний та Південний.

  4. Обороною Києва командував:
    А. генерал Жуков.
    Б. генерал Кирпоніс.
    В. маршал Будьоний.

  5. Правильно назвіть дати оборони Києва, Одеси, Севастополя:
    А. 30 жовтня 1941 - 1 липня 1942 рр.
    Б. 7 липня 1941 - 26 вересня 1941 рр.
    В. 5 серпня 1941 - 16 жовтня 1941 рр.

  6. Найбільша танкова битва на 1-му етапі війни відбулася в районі:
    А. Луцьк - Броди - Рівне - Дубно.
    Б. Житомир - Хмельницьк - Чернівці - Одеса.
    В. Чернігів - Київ - Черкаси - Вінниця.

  7. Німецькі війська великими танковими з'єднаннями почали навальний наступ:
    А. 4 липня 1942 р.
    Б. 28 червня 1942 р.
    В. 22 липня 1942 р.

  8. Вся територія Української РСР була повністю окупована німецькими військами із залишенням:
    А. м. Свердловська
    Б. м. Ворошиловграда
    В. м. Ровєньки

  9. Війська південно-західного фронту перейшли в наступ з метою визволення Харкова:
    А. 9 вересня 1942 р.
    Б. 22 липня 1942 р.
    В. 12 травня 1942 р.

  10. Вся територія УРСР була повністю окупована німецькими військами на:
    А. 22 липня 1942 р.
    Б. 12 травня 1942 р.
    В. 4 липня 1942 р.

ІІ. Вивчення нового матеріалу
План уроку:


  1. План “Ост” та “нациський новий порядок” на території України.

  2. Радянський партизанський рух. Причини невдач на 1 етапі війни.

  3. Діяльність ОУН - УПА в тилу ворога в 1941-1944 рр.

1. Розповідь вчителя з використанням карти “Україна 1941-1944 рр.”
Поряд із розробкою стратегічних наступальних планів, німецьким командуванням розроблявся план колонізації завойованих територій “Ост”. Відповідно до цього плану, колонізація завойованої території мала тривати 30 років, теоретично він ґрунтувався на “теорії расової винятковості німецької нації”. Народи, що населяли СРСР, зокрема росіян, українців, білорусів, передбачалося піддати масовому винищенню й відселенню на інші території, а їхню землю мали колонізувати 8-9 млн. німців. Цю програму окупанти активно здійснювали уже в ході війни. У планах нацистів особливе місце належало Україні. Як говорив Еріх Кох, призначений Гітлером намісник на більшій частині України: “Україна стане місцем втілення творчого духу германців”.
Вслід за передовими частинами німецької армії в Україну посунули загони і підрозділи спецпризначення, завдання яких закути в кайдани “нового порядку”. Жорстокість і зневага до українців як до людей нижчого ґатунку були головними рисами системи німецького управління. Військовим чинам, навіть нижчим, надавалося право розстрілювати без суду і слідства.
Увесь час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення мирних людей розстрілювали на місці. У спеціальній директиві окупаційних властей “щодо проведення умиротворення на Україні в 1942 р.” говорилося: “У випадку виникнення сумнівів щодо правильності вибору заходів, треба виходити з того, що найжорстокіші заходи і є водночас правильними”. За Україною нацисти не визнавали будь-яке державне існування, а її територію розглядали як “німецький простір”.
Частину території України було включено до рейх-комісаріату “Україна”.

Під час розповіді вчителя учні за допомогою карти визначають кордони територіальних утворень.
Львівську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську області під назвою “дистрикт” “Галичина” гітлерівські окупанти приєднали до генерал-губернаторства створеного на території Польщі. Під назвою “Трансністрія” до складу Румунії ввійшли Чернігівська, Ізмаїлівська та Одеська області, ряд районів Вінниччини, Миколаївщини, і Херсонщини. З Чернігівської, Сумської, Харківської і Луганської областей утворено “прифронтову зону”, що перебувала під владою військового командування.
“Новий порядок” також передбачав масове вивезення молоді з окупованих територій, праця якої використовувалась на каторжних роботах в Німеччині. За 1942-1944 рр. у німецьке рабство було забрано 2,4 млн. українських хлопців і дівчат.
Отже, німецьке командування на завойованих територіях наладжували свій “новий порядок” при цьому використовуючи звірячі методи і до мирного населення.

^ 2. Робота учнів з підручником.
Читаючи параграфи підручника складіть таблицю за схемою:

frame17

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу:

  1. Що представляє собою “новий нациський порядок”, яку мету він переслідував?

  2. В чому ви вбачаєте трагедію руху опору на Україні?

  3. Назвіть причини поразки радянського підпілля на 1-му етапі війни?

Сили опору на Україні:
І. радянське підпілля
- НКВД
- Партійно-комсомольське
- Стихійне
ІІ. Радянський партизанський рух:
- організований
- стихійний
ІІІ. Національно-визвольні сили:
- ОУН-Бандери
- ОУН-Мельник

Домашнє завдання:
Використовуючи додаткову літературу підготуйте повідомлення про різні сили опору в рідному краї в роки війни.

^ ТЕМА: ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ І РОЗГОРТАННЯ РУХУ ОПОРУ В УКРАЇНІ (СЕМІНАР)

Мета:

  1. Поглибити знання учнів з проблеми політики окупантів на території України, розробкою та використанням плану “Ост” з рухом опору та його особливостями.

  2. Розвинути в учнів уміння порівнювати, аналізувати і критично оцінювати діяльність різних, за політичним спрямуванням, сил руху опору; розвинути вміння аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні думки.

  3. Виховати почуття національної свідомості на прикладах діячів і учасників ОУН-УПА, толерантне ставлення до думок інших, терпимість та повагу до опонентів.

Тип уроку:
семінарське завдання

Хід уроку

План:

  1. Окупаційний режим на території України. План “Ост” та його реалізація гітлерівцями.

  2. Проголошення ОУН акту відновлення державності на території України 30.06.41 р.

  3. Радянський партизанський рух і підпілля.

  4. Діяльність ОУН-УПА в тилу ворога 1941-1944 рр.

І. На думку багатьох істориків, які вивчали Другу світову війну, з усіх східних територій, захоплених Третім рейхом, найважливішою, без сумніву була Україна. Вирішуючи, як розпорядитись цим цінним трофеєм, німецьке командування розглядало основні варіанти. Перший, найчастіше пов'язаний з ідеологом Альфредом Розенбергом, зводився до того, щоб здобути підтримку українців проти Кремля, надавши їх власну державу, але останнє має перебувати під опікою Німеччини. Іншій варіант, до якого були схильні більшість гітлерівської ієрархії, цілком нехтував інтересами українців і передбачав їх експлуатацію на користь німецької імперії. Про втілення цієї точки зору в життя нас зараз повідомлять наші однокласники.

Теми реферативних повідомлень:

  • Україна в планах Німеччини.

  • Суть плану “Ост” його реалізація.

  • Еріх Кох та Альфред Розенберг їх ставлення до України.

  • Політика “нового порядку” окупантів на території України.

  • Репресії німецьких окупантів проти мирного населення. Трагедія Бабиного Яру.

  • Економічне пограбування України.

Запитання до доповідачів та учнів класу:

  1. Яке місце займала Україна в планах Німеччини? Обґрунтуйте свою відповідь.

  2. Яке значення, на вашу думку, мало розчленування України після її окупації? Покажіть на карті зони окупації.

  3. Як ви гадаєте, чому нацисти хотіли знищити слов'ян і лишити їх незначну частину лише, як рабів?

  4. Яку мету переслідувала політика “нового порядку”?

  5. Назвіть відмінні та спільні риси політики “нового порядку” та політики, яку проводив Радянський Союз на території Західної України після її окупації?

  6. Як ви думаєте, як вплинуло вивезення матеріальних та людських ресурсів на економічне становище України? Відповідь обґрунтуйте.

  7. Як ви вважаєте не застосовуючи терору німецькі окупанти могли схилити на свій бік місцеве населення?

ІІ. Але Гітлер готуючи війну проти СРСР, спочатку не висловлював конкретно свої плани щодо України. І була група людей, зокрема, Альфред Розенберг, які хотіли надати Україні самостійність, але під опікою Німеччини. ОУН це прийняло так наче гітлерівці не проти незалежності. І що з цього вийшло ми з вами дізнаємося прослухавши реферати ваших однокласників.

Теми рефератів:

  • Становище ОУН напередодні ІІ світової війни. Причини та наслідки конфлікту Бандери та Мельника.

  • Біографія Степана Бандери.

  • Надії та розчарування ОУН щодо Німеччини.

  • Акт відновлення держави на території України 30.06.1941 р. Його історичне значення.

Запитання до доповідачів та учнів:

  1. Як вплинув розкол ОУН на подальше її існування?

  2. Як ви вважаєте, надії і сподівання були реальні чи ілюзорні? Німеччина могла погодитись на існування незалежної України?

  3. Як ви гадаєте чи вдалося б ОУН-М створити свою державу за підтримкою Німеччини?

ІІІ. Звичайно, що це визвало протест в ОУН Бандери і вони починають збройну боротьбу проти звірств окупантів.

Теми реферативних повідомлень.

  • Створення та діяльність УПА.

  • Бульба-Боровець та його “Поліська Січ”.

  • Ваше ставлення до особистості Р. Шухевича?

  • Значення Української Національної Ради?

  • Який внесок Олени Теліги в боротьбу з німецькими окупантами?

Отже, що “новий порядок” гітлеревців викликав протистояння національно-визвольних сил. Але, як відомо, що була ще й радянська влада і що вона робила для боротьби з окупантами в тилу.

^ IV. Теми реферативних повідомлень:

  • Партизанське підпілля: причини невдач на І-му етапі війни.

  • Діяльність партизанських загонів в вашому місті, які райони.

  • Участь учнів та молоді в антифашистській боротьбі.

Запитання до учнів:

  1. Як на вашу думку, чи можна назвати головною причиною невдач чистки 1937 року, які знищили досвідчених підпільників?

  2. Ваше ставлення до постаті Ковпака?

  3. Які підпільні молодіжні організації ви запам'ятали?

  4. Хто з учнів та молоді, які брали участь в антифашистській боротьбі вас вразив найбільше?

Отже, терором і насильством, голодом і приниженням німці прагнули підірвати моральні та фізичні сили нації, унеможливити її опір. Але українці як на заході так і на сході знайшли в собі сили для боротьби проти окупантів. Долаючи невдачі міцнів опір в містах і селах. Але й були протиріччя і трагедія для України: бо воюючи за різні політичні погляди одні на стороні ОУН-УПА, а інші за радянську владу, українці почали вести між собою братовбивчу війну.





залишити коментар
Сторінка2/5
Дата конвертації10.11.2011
Розмір1.03 Mb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5
хорошо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх