"Шануймо старість"
Скачати 460,86 Kb. 
|
| Уроки розвитку зв’язного мовлення Гуцалюк Т. В. Вчитель початкових класів НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» №5 м. Славути Тема: "Шануймо старість" Інтегрований урок рідної мови й мовлення (спарений — 2 уроки по 40 хвилин) у третьому класі. Зінтегровано види діяльності: • розвиток зв’язного мовлення; • виразне читання; • пісенна творчість, • образотворче мистецтво. Дидактичні й розвивальні головні цілі (домінанти). Збагачення словника дітей фразеологізмами, словами різної морфемної будови, синонімами, антонімами (за темою уроку.) Розвиток уяви, умінь зв'язно розповідати, описувати, міркувати. Вироблення механізму добору комунікативно доцільних мовних засобів, зіставлення наукових і художніх текстів — прозових та віршованих. Формування умінь зіставляти життєві факти, мистецькі твори, мовні явища, узагальнювати, систематизувати їх. Удосконалення знань про споріднені слова, орфографічних навичок. ^ Інтегрування з мовним матеріалом фактів з народознавства, музики, образотворчого мистецтва. Розвиток умінь збирати народознавчий матеріал, систематизувати його, розвиток умінь зіставляти текст, малюнок та удосконалення вокальних навичок. ^ Виховувати шанобливе ставлення до старших. Обладнання. Портрети жінок похилого віку, написаних художником О. Шиловим. Фотографії бабусь (дітей), ілюстрації до казок, на яких зображена бабуся, квітчаста хустка. Структура уроку І. Організація класу ІІ. Повідомлення теми уроку — Сьогодні на уроці ми... 1. Згадаємо свято сьогоднішнього дня. 2. Розглянемо портрет бабусі. 3. Розповімо про свою бабусю. 4. Прочитаємо поезії. 5. Поспіваємо пісню. 6. Виконаємо граматичні завдання. 7. Прочигаємо текст. 8. Складемо діалог. 9. Напишемо лист до бабусі. ІІІ. Робота над темою уроку 1. Вступна бесіда. — На минулих уроках ми говорили про нашу державу, її минуле і сьогодення, мріяли про майбутнє, адже без минулого не може бути майбутнього. — Кого вважають майбутнім країни ? (Дітей.) — Кому ми завдячуєм тим, що з'явилися на світ? (Батькам.) — А кому завдячують батьки ? (Теж батькам.) — А ким же вони вам доводяться ? (Бабусею і дідусем.) — А ви їм? (Онуками.) — Сьогодні, 7 грудня, свято жіночої долі, або Катерини, і тому ми будемо говорити про свою бабусю, про всіх жінок похилого віку, адже вони, хто вже більшу частину життя прожив, можуть сказати, якою була їх доля. ^ бабуся, прабабуся. Списати. Я весна, мене, жде літо, А бабуся вже зима. — Про що ці слова? (Про молодість, зрілість і старість.) — Запишіть антоніми. (Молодість — старість, літо — зима.) 2. Розгляд картини художника О. Шилова "Портрет жінки похилого віку". - Більшість художників зображають на своїх картинах молодість, красу, а художник Олександр Шило в зумів побачити красу в людях похилого віку. Погляньте й скажіть: — Який у цієї жінки вираз обличчя? (Зажурений, втомлений.) — А яке у неї обличчя? (Зморшкувате.) — А волосся? (Сиве, ріденьке.) — А руки? (Жилаві, натруджені.) — Чому такою вона стала? (Прожила тяжке життя, багато роботоньки переробила, багато горя побачила на своєму віку.) — Прочитайте прислів'я: "Життя прожити — не поле перейти ". — Чи можна так назвати картину? Які почуття викликає вона? — Що ж хоче нам сказати художник? (Старість беззахисна, безпомічна, і тому молодим треба бути уважними до старих людей, шанувати їх, оберігати, допомагати.) Розгляд фотографій. — Ви. діти, принесли фотографії своїх дорогих бабусь, розпитати вдома про життя бабусі. Розкажіть про неї, використовуючи опору. Моїй бабусі... років. Живе вона в ... . Нелегким було її життя. Коли вона була маленькою (молодою) ... . Це горе тяжким тягарем лягло на її плечі. Ми їй ... . Доля бабусі невіддільна від долі народу і всього суспільства. ^ Сумна втома зачаєна у невеликих темних очах. Глибокими зморшками перерізане високе чоло. Гірко переломлені вуста. З-під хустки вибиваються пасма сивого волосся. Плечі опушені, немов на них тяжкий тягар лежить. А руки грубі, натруджені — кожну жилочку на них видно. — Знайти в тексті залежні слова до виділених іменників. — Який це текст, художній чи науковий? (Художній, бо є порівняння: плечі опущені, немов на них тяжкий тягар лежить, та слова з переносним значенням: "глибокими зморшками перерізане високе чоло ".) — А з чим би ви могли порівняти сиве волосся? (Неначе в інеї.) 4. Прочитаймо, як про це сказав поет В. Симоненко. У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині морозом тріщить зима... За те, що ми в космос знялися, що нині здорові й живі, я пам'ятник бабі Онисі воздвиг би на площі в Москві! Щоб знали майбутні предтечі в щасливій і гордій добі: їх горе на утлії плечі Онися взяла собі. Щоб подвиг її над землею у бронзі дзвенів віки, щоб всі, ідучи повз неї, знімали в пошані шапки. — Як описує поет сивину волосся? Чому? — Про що повідомив? — Чого він хоче ?(Щоб шанували.) — А ви в своїх сім'ях шануєте своїх бабусь? Що значить бабуся у вашому житті? Чи можете сказати: "Там бабині руки, де онуки"? (Розповіді дітей про те, як їх няньчила бабуся, демонстрування фотографій.) — А як ви звертаєтесь до бабусі? (Бабуню, бабусечко, бабцю.) — А ще можна назвати бабуню "зірочко ясна, сива ластівко, ріднесенька". Ось як звертався до своєї бабусі поет І. Драч. ...А бабуся, бабулиня, бабусенція до дівчиська, дівчиниська так і тулиться — сиротина, сиротуля, сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко. Зверніться тепер ви, діти, до бабусі. (Вчитель одягає хустку, зображаючи бабусю.) ^ — Якщо ви з бабусею нерозлучні, проспіваємо про це пісеньку. (За нотами співаємо пісню "Реп'яшок" з пісень для дитсадка) за словами: 1. Реп'яшок, реп'яшок на кожусі, не відчепиться ніяк від бабусі. 2. Йде бабуся у лісок по опеньки, а за нею реп'яшок йде маленький. 3. Звуть Сашка реп'яшком на кожусі, не прожить йому і дня без бабусі. — Кого називає бабуся реп'яшком? (Внука.) — Чи подобається їй цей реп'яшок? Які слова про це свідчать? (Реп 'яшок, маленький, кожушок). ^ Дібрати до кожного слова споріднені, пояснити значення слів. Погрупувати слова, заповнюючи таблицю. Маленький, малюк, малий, малесенький, змалку, дитя, немовля, мала, малі, мале. Розподілити слова в таблиці.
— Добре, коли бабусю люблять, слухають, допомагають, але признайтесь: чи ніколи ви не сказали бабусі прикрого слова? Виразне читання вірша. Люблю легенди нашої родини, писати можна тисячу поем. Коли були Іде баба молодими, вони були веселі, як Хуррем. Вони в житті не сердилися й разу. І діти гарні, й любий чоловік. Але як що вважали за образу, тоді мовчали страшно і навік. Вони не те, щоб просто так мовчали, — вони себе з живущих виключали. вони робились білі, як стіна. Вони все розуміли, вибачали, але мовчали, тяжко так мовчали... ^ Пояснити слово Хуррем. — Жінка турецького султана (наприклад, українська дівчина Роксолана), радісна, усмішнена. — Яка за вдачею була бабуся? — Чому так гірко переживала образу? Складання прислів'я з розсипаних слів. рана шабля слово а зле а слово голову загоїться ніколи не ранить душу забудеться ^ — Читаючи, змінюйте слова, що в дужках, так, щоб вийшли речення. Одного разу хлопець розсердився і згарячу сказав, (бабуся) прикре слово. Заплакала гірко старенька. Йшли роки. Хлопець став дорослою (людина). Настав час їхати йому в далекі краї. Поклонився він до (земля) й говорить ... ^ — Побудувати діалог між бабусею і хлопцем. Використовуйте записані прислів'я. (Діалоги заслуховуються.) На учня або ученицю, які говорять "за бабусю", одягають хустку. Зразок діалогу. — Бабусю, рідненька! — Слухаю тебе, онучку. — Сьогодні я вирушаю в далеку дорогу. — Хай щастить тобі на твоїй життєвій ниві, голубчику. — Бабусю, у мене тяжкий тягар на душі. — Який тягар? — Колись я сказав вам прикрі слова. — А-а-а ... — Простіть мені, будь ласка! — Бог тебе простить, мій любчику! — Я вас дуже люблю, бабунечко моя. — Дорогий мій онучку, благословляю тебе, не забувай рідного дому. Я чекатиму на тебе. ^ — Лист, як і будь-який текст, має початок, основну частину і кінцівку. Пам'ятка. а) Що скажу? б) Для чого? в) Які слова і вирази доберу, які за метою та інтонацією речення побудую? г) Як буду редагувати і поліпшувати виклад? ^ Вже минуло багато часу, як ми бачились, і я .... Я ходжу до школи, ... . Але часто згадую Вас і ті дні, які ми провели разом. Пам'ятаєте, як влітку ми ... . А якими смачними ... ... пригощали Ви нас! Та не було нічого кращого для мене, як слухати ... . Які чудові пісні співали ... ! Ваші ласкаві ніжні руки не знають втоми. ^ Бабусю! Я Вас дуже люблю і вдячний Вам за ... ... . Приїздіть до нас, я дуже чекаю. До побачення. Цілую. Ваш внук (внучка)... Усне переказування 2-3 учнями, редагування.
^ — Чи хотіли б ви зараз побачитися з бабусею? — Якби ваша воля, що б ви зробили для стареньких і немічних людей? — Суспільство тоді є благодійним, якщо у ньому щасливі діти і літні люди — ось що єднає стареньких і маленьких. Якась магічна сила притягує їх. — Що ж ви можете зробити для літніх людей зараз? Поступатися місцем у транспорті, пропускати попереду себе, притримавши двері, допомогти піднятися по сходах, підтримати на слизькій дорозі,виконати якесь прохання та ін. Слухання в грамзаписі пісні про бабусю (на вибір учителя). ^ І група. Написати відредагований лист і надіслати бабусі. ІІ група. Прочитати і вивчити напам'ять вірш до вправи 226 "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся ...". Відвідати бабусю, розрадити її чимось, допомогти. ^ Інтегрований урок мови і мовлення у 3 класі. Зінтегровані види діяльності, зміст предметів: • розвиток зв’язного мовлення; • виразне читання; • читання віршів напам'ять; • музика, драматизація. ^ Розвиток умінь зіставляти життєві факти, мовні явища, узагальнювати їх. Удосконалення узагальненя способів мовленнєвої діяльності, орфографічних навичок. Формування умінь добирати виразні мовні засоби у процесі складання текстів різних типів і жанрів. Закріплення граматичних знань із теми "Частини мови", удосконалення умінь встановлювати міжпонятійні мовні зв'язки. ^ Допомогти дітям усвідомити, якими дорогими стають для людини ті речі, які вона сама створила чи виростила, тварини, яких приручила; розвивати мислення, розширити коло читання, кругозір дітей. Обладнання. Картини: "Діти саджають деревце", "Хлопчик годує лісову тварину" — лося, козулю, тощо, "Дівчинка пестить кицьку (песика)", грамзапис пісні про дружбу (на вибір учителя), саморобні іграшки: (лялька, ведмедик, кораблик тощо.) На партах у дітей — збірка В. Сухомлинського "Чиста криниця". ^ І. Організація класу. ІІ. Повідомлення теми уроку. — Сьогодні на уроці ми відкриємо для себе дуже важливу істину, яка допоможе нам жити і бути щасливими в житті. Повторимо частини мови, будемо читати, писати, розповідати за опорою. План уроку 1. Прослухаємо пісню. 2. Каліграфічне напишемо букви, слова, прислів'я. 3. Дамо відповіді на запитання і повторимо частини мови, побудуємо і запишемо висловлювання. 4. Прочитаємо текст. 5. Замислимося, що є найголовніше. 6. Відкриємо істину. 7. Інсценізуємо оповідання. 1. Слухання грамзапису пісні про дружбу. — Про кого ця пісня? (Про справжнього друга.) — Хто є справжній друг ? (Той кому ти потрібен.) ^ Запис букв і прислів'я. Дд Дд ру уг Друг Друга шукай, а знайдеш -- тримай. ІІІ. Робота над темою уроку.
^ Антоніми Синоніми Спільнокореневі слова — Яких ви, діти, маєте друзів? (Діти називають імена.)
^ — А чи може бути другом не людина, а якась тварина, дерево, кішка. іграшка? (Діти висловлюються, починаючії зі слів: Я вважаю .... я думаю ..., мені здається .... на скільки мені відомо ..., що другом може бути, якщо дуже подобається, або звик до когось, чогось, і предмет, і об'єкт живої природи. наприклад, квітка, дерево, котик і т. п..) — А з чого починається дружба між людьми? (Зі знайомства, піклування, турботи.) — Прочитайте вірш Марії Авдієнко. Весело перебирає гладінь ріки, дерева гублять на воду листя. Годую зайчика хлібом з руки, а він мене любить і не боїться. — Який би заголовок дібрали ? (Годую зайчика. Мій пухнастий друг. Мій вухастий друг.) — Чому зайчик не боїться брати їжу з рук? (Бо його приручили.) — Як? (Оберігали, не лякані, годували, і він перестав боятися, тремтіти.) — У кого з вас є такі підопічні тварини ? (Розгляд ілюстрацій, на яких зображені діти, шо годують лісових тварин, птахів, пестять котика чи граються з песиком.) — Як ви з ними поводитесь, як вони до вас ставляться ? Запис висловлювань. Я маю прирученого ............... Його кличка ...................... Щодня ................ Тому він мене не боїться, а ..................... ^ — Щоб нам краще зрозуміти важливість і сутність таких стосунків, прочитаємо уривок із казки французького письменника Антуана де Сснт-Екзюпері "Маленький принц". Був собі маленький принц, і жив він на планеті, трішечки більшій від нього самого. Дуже тому принцові .хотілося мати друга ... На його планеті росла єдина квітка. І хоча вона була дуже гарною, проте капризною ї гордовитою. Маленький принц любив прекрасну квітку і піклувався про неї, але пройнявся недовірою і відчув себе нещасливим. Та ось, подорожуючи у Всесвіті, маленький принц потрапив на планету Земля. Тут він зустрівся зі звичайним лисом, але ця зустріч стала незабутньою. Лис повчав його: — ^ — мовив лис. — Як хочеш мати приятеля, — приручи мене! — А що для цього потрібно зробити? — спитав маленький принц. — Треба бути дуже терплячим. — відказав лис. — Спершу ти сядеш трішки далі від мене на траву, ось так. Я краєчком ока позиратиму на тебе, дивитимусь, а ти мовчатимеш. Мова — це джерело непорозуміння. Але щодня ти сідатимеш трішечки ближче ... ^ — О, я плакатиму за тобою ... Потім додав: — Піди поглянь на троянди (їх було багато в саду). Ти зрозумієш, що твоя троянда — єдина в світі. Маленький принц пішов глянути на троянди. — ^ — мовив він їм. — Ви ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви такі, як раніше був мій лис. Він нічим не різнився від ста тисяч інших лисів, але я з ним заприятелював, і він нині — єдиний у світі. Моя троянда — одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо поливав її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затуляв її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь. Я чув, як вона нарікала, І як хвалилась, і навіть, як замовкала. Троянда ця -— моя. І маленький принц повернувся до лиса. — Прощавай. — мовив лис. — Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить, найголовнішого не побачиш очима. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив. ^ — Чому маленький принц пройнявся недовірою до своєї троянди ? (Запис відповіді повним реченням.) — Маленький принц приручив лиса ? (Прочитати.) — Яким був лис для принца до приручення ? (Звичайнісіньким, як тисячі інших лисів.) — А після приручення? (Єдиним у світі.)
Запис. Моя троянда — одна-єдина, найдорожча. — Яку ж таємницю відкрив йому лис? — Що означають слова: брати відповідальність за тих, кого приручив? (Не можна забути, покинути тих, кого приручив, бо це буде зрада.) ^ — Яку ж ми відкрили істину разом із маленьким принцом? Замисліться тепер, чи є у вашому житті щось таке, як троянда для принца? Якщо так, чи відчули ви десь коло сердечка щось тепле, чого не опишеш словами? (Діти висловлюються.) ^ Покажемо виставу. — У вас на партах збірка оповідань В.О. Сухомлинського. На стор. 68 оповідання "Дятел і дівчина". Зараз ми подивимося виставу. (Троє дітей, заздалегідь підготовлені, — хлопчик в масці дятла, дівчина і автор інсценізують текст.) ^ Дятел побудував собі гніздо на старому клені. Поруч із кленом ріс великий яблуневий сад. Там багато молодих яблуньок. Дятел бачив, як до однієї з них часто приходила дівчина і поливала її. Одного разу дівчина прийшла до яблуні й заплакала. Здивувався дятел. — Чого ти, дівчино, плачеш? — питає він. — Як же мені не плакати ... Яблунька всохла ... — У саду багато яблуньок! — ще більше здивувався дятел. — Одна засохла — ну й нехай собі засихає. — Але ж це яблунька моя,— каже дівчина. — Я її саджала, поливала. — Що це таке "моя"'.' — питає здивований дятел. — Ти не збагнеш ніколи. У тебе на землі немає нічого твого. У тебе тільки твої пташенята. Ти тільки в них залишаєш свою душу. А людина залишає себе в усьому: в яблуньці, в троянді, в шпаківні І солодкому кавуні. — І в мені, тоже, людина себе залишає? —- Так, і в тобі. — Як же вона залишає себе в мені ? — А так, що любить тебе. Вона дружить із тобою, розповідає про тебе казки. (Діти перечитують казку мовчки). — Чому плакала дівчина?
Запис. Для дятла яблунька була такою, як всі інші, а для дівчинки — ні. Бо вона її .............. ................ .................. вкладала в неї душу. — Шо означає тут слово "моя""? (Те, що дороге серцю.) ^ — Як діти ставляться до роботи? (З любов'ю, надією.) — Яким вони бачать деревце в майбутньому ? (Великим, розкішним, гіллястим, з чудовими плодами.) — Які частини мови використали в описі? — А якщо діти забудуть про деревце, як такий вчинок можна назвати ? (Зрадою.) — Що б ви сказали цим дітям, як би застерегли ? Як слід виділити звертання? (Дітоньки, не забудьте свого деревця,пам 'ятайте, що ви відповідаєте за нього.) ^ (Заздалегідь підготовленим.) Кораблик із паперу зробив маленький брат. А старший: "Ну й потвора! Нічого він не варт!" Скотилася по щічці сльозинка голуба: — "Адже я так трудився, без човника — журба". — Що вчинив старший брат? (Образив, не оцінив, знехтував чужою працею, бо для малюка той човник був найбільшою втіхою.) — Дійсно, до тих виробів, які виготовили самі, ставлення бережливіше, ніж до придбаних в магазині. — Яке прислів'я до цього підходить? (Старанність — мати успіху. Поганий майстер ремесло ганьбить. Що легко прийшло, те легко й піде.) ^ — Яку істину відкрили ми для себе? (Найголовнішого не побачиш очима, тільки серце добре бачить.) — Чи важлива вона у житті? (Без неї життя позбавлене змісту.) — Про яку таємницю ви дізналися? (Обов'язковою є відповідальність за прирученого.) — Чи прожили б ви правильно, не знаючи цього?
Тема: Твір з елементами опису «Калина» Мета: Вчити складати твір з елементами опису. Розвивати навички усного і писемного мовлення, комунікативні уміння., креативне мислення. Формувати вміння досліджувати мовний матеріал. Повторити типи текстів. Розширити знання учнів про калину. Виховувати любов до символів рідної землі, до свого краю, бережливе відношення до живої природи. Обладнання: Роздатковий матеріал- калина на кожній парті, гілка калини на дошці, картини із зображенням калини, вірші, загадки, пісні, прислів'я про калину. Рушник, коровай хліба. План твору і опорні слова. запис пісні про калину. Структура уроку ^ ІІ. Перегляд домашнього завдання. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (Звучить запис пісні) - Діти, сьогодні урок української мови ми розпочнемо з вами незвично. Про що йтиме мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадки. У віночку зеленолистім, У червоному намисті Роздивляється у воду На свою хорошу вроду. Навесні цвіте білим цвітом, А в жнива — червоним плодом. У лісі на проліссі висить сукня червона. І не дівка, а червоні стрічки носить. - Сьогодні мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий твір — розповідь про калину з елементами опису, а також ви розширите свої знання про цю незвичайну рослину. ІІІ. Робота над темою уроку. ^ -Кожна пора року даруе свою красу. Весна — ніжні білі квіти, осінь — червоні ягоди. Це- ягоди калин. Люблять в Україні калину. Важко уявити сільське подвір'я на всій Україні, де б не ріс кущ калини. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас верба і калина. Перша квіточка — наша родинонька. Друга квіточка — рідна сторона. -Так говориться в пісні про калиновий цвіт.На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове та інші. Калину можна побачити в дворах музею. Правду каже прислів'я: «Без верби і калини — нема України». Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. А чому? Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком калини очищали обличчя, щоб бути румянішою. А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною. (Учитель показує коровай на рушникові) -Подивіться, діти, на цьому рушникові вишиті грона калини. А в кого з вас вдома чи у рідних росте калина? - Хто її посадив? Хто доглядає? -Про калину складають пісні, вірші, легенди, загадки, прислів'я, повір'я. ( Розповіді учнів) -Діти, готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. А хто з вас може розповісти легенду про калину? (Учень розповідає казку-легенду Г. Демченко «Калинка» про те, що кущик отримав своє ім'я, свою назву від імені дівчинки Калинки, яка щиро любила рослини) -А хто вивчив які прислів'я? (Діти розповідають) — Без верби і калини — нема України. — Калина хвалилась, що з медом солодка. - Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте. ^
(Опис, розповідь, міркування). -Ми будемо складати твір-розповідь з елементами опису. -Познайомтеся з планом, за яким ми будемо складати твір. План записаний на дошці. Ми з вами використаємо й опорні слова. План 1. Як називають калину в народі? 2. Де росте калина? 3. Як цвіте калина весною? 4. Коли достигають плоди калини? 5. Що являє плід? 6. Опис ягідок. 7. Чим корисна калина? 8. Як треба відноситися до калини ? ^ - Серед опорних слів і в розповіді ні зустрічались з незнайомими словами А що вони означають, ви зараз дізнаєтесь. Кетяги — пучок ягід, або квіток ш одній гілці, стеблині. Кетяги ще називають китицями, гроном. Коровай — велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля. Символ — умовне позначення предмета, явища, поняття. ^ Складання відповідей до кожного запитання, складання твору. -Діти, допоможіть скласти відповіді на запитання-віршики, які ви вивчали вдома, та на опорні слова. - Як називають калину в народі? - Краще речення ми запишемо: «Калина — лісова красуня». - Де росте калина? (Діти читають вірші). У полі калина, у полі червона Хорошенько цвіте. Ой, роду наш красний, роду прекрасний, Не цураймося, признаваймося, Бо багато нас є. Тече вода з-під явора, Яром на долину. Пишається над водою червона калина. Зацвіла в долині Червона калина. Ніби засміялась Дівчина-дитина. Потім записують речення: «Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік». - Як цвіте калина? А калина біля броду Білі квіти розпускає. На свою чарівну вроду Задивляється у воду. Записують речення: «Калина цвіте білими пишними квітами». - Коли достигають плоди калини? (Читають вірш, і дають відповідь). Осінь мрійна, осінь мила Все багрянцем притрусила. І сама в багрянім листі, Ще й в калиновім намисті Відійшла в ранкову пору За високу темну гору. Записують речення: «Пізньої осені достигають плоди калини». - Що являє плід калини? Ось калина над рікою Віти стелить по воді. Хто це щедрою рукоюЇ Їй- намистечко надів? Відповідь: «Це кетяги ягідок». Опис ягідок. (Діти повинні покуштувати ягідки). Червонясте, променисте — Розцвітає, як вогні... Дай хоч трішечки намиста, Калинонько, і мені Відповідь. «Ягідка, яскраво-червона, соковита, кисло-гіркувата». -А що в середині ягідки? «В ягідці заховане велике зернятко». -Чим корисна калина? Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов'язали — Така доля моя! Гірка доля моя! На калині мене мати колихала Щастя-долі в чистім полі виглядала. Ой, калинонька червона,не журися. Від землі ти сили й соку наберися. Загадка. З калини вирізана, Гладенько витесана, Співає, заливається, Як називається? (Сопілка). — Діти, а тепер давайте складемо відповідь на запитання.. Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки; тому що калина має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини прикрашають коровай. -Як треба відноситься до калини? Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя- дитино, Її колись. Відповідь. «Калину треба саджати й оберігати». ^ - Діти, а тепер прочитаємо твір, який склали і записали. КАЛИНА Калина — лісова, красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік. Весною калина цвіте білими ніжними квітами. Пізньої осені достигають плоди калини. Це кетяги ягідок Ягідка яскраво-червона, соковита, кисло-гіркувата. В ягідці заховане велике зернятко. Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки через те, що калиш має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини прикрашають коровай. Калину треба саджати й оберігати. І^ — Діти, а чи знаєте ви ще інші твори про калину? (Учні називають). Пісні Ой є в лісі калина, Ой є в лісі калина! Калина, калина, Комарики, дзюбрики, калина. При долині кущ калини Похилився до води. Ти скажи, скажи, калино, Як попала ти сюди? ^ Якщо з калини зробили сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син. Вірш-колискова Спи, дитино, бо покину, а сама піду по калину. Наламаю калиноньки та й покладу в голівоньку. Калина буде цвісти, а дитина ( Діти розповідають інший додатковий матеріал про калину). Тема: Твір-розповідь «Перші вісники весни» Мета: Вчити писати твір про перші весняні квіти за спостереженнями, малюнками і планом. Розвивати зв'язне мовлення,уміння аналізувати, узагальнювати, висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до навколишнього світу. Обладнання: ілюстрації, музичний запис, зошити для творчих робіт. Структура уроку І. Організація класу. ^ 1. Вступне слово вчителя. - Сьогодні ми будемо писати твір про перші квіти. Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і добра. Приносять на землю красу, ніжність, їх цвітіння починається ран ньої весни. , ^ 3. Слухання музичного твору, обговорення. 4. Мотивація навчальної діяльності. — А ось і вони — перші вісники весни! Малі, тендітні, ніжні, але скільки у них сили і снаги до життя! Вони зуміли пробитися через злежані сніги до сонечка і принесли нам радість. Ще навкруги сніг біліє, а вони цвітуть, — хіба це не диво? Чи не хочете ви скласти розповідь про це диво природи? III. Робота над складанням твору. ^ 2. Повторення про складові частини тексту. 3. Складання плану. Зачин 1. Підсніжники — перші вісники весни: а)сонечко; б) земля; в) підсніжники. Основна частина 2. Блакитні проліски. 3. Гарячі сонечка. . Кінцівка 4.Квіти — душа землі. ^ Сонечко (яке?) — веселе, усміхнене, яскраве, щире, тепле, привітне...; (що робило?) — світило, усміхалось, раділо: Земля (яка?) — холодна, сонна; (що зробила?) — зігрілась, усміхнулась, стрепенулась. Підсніжники (які?) — перші, ніжні, сміливі, білі, тендітні, красиві, наленькі; (що зробили?) — прокинулись, розгорнулись, дарували. (Веселе сонечко усміхалося сонній землі. Холодна земля зігрілась, стрепе-нулась (усміхнулась йому першими квітами. На прогрітих місцях з'явились перші сміливі підсніжники.) ^ 1) «Пролісок» Відгадування загадки. Я найперший зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не буде влітку. (Пролісок) Проліски (які?) — блакитні, небесні, сині, веселі, чарівні, радісні; (що зробили?) — зацвіли, засиніли, заголубіли, повідомили. (Сонце піднімалось все вище, зійшли сніги. Заголубіли веселі проліски, які славили красуню весну.) 2) «Кульбабка» Відгадування загадки. Сонечко в траві зійшло, Посміхнулось, розцвіло, Згодом стало біле-біле — І за вітром полетіло. (Кульбаба) Кульбаби (які?) — сонячні, радісні, теплі, яскраві, жовтенькі, ніжні; (що зробили?) — зацвіли, розсипались, народились. (Весна несла тепло. На галявинах і узбіччях народились жовті сонечка кульбаб. Вони викликали радісну усмішку.) Фізкультхвилшка Незнайко в поле пішов, Там гарненьку квіточку знайшов. Легенько він її зірвав, Удома в вазочку поклав. ^ — Для чого земля дарує нам квіти? (Для того, щоб і наші душі були такими добрими, чистими і ніжними.) (Квіти — це душа землі. Вона дарує їх нам, щоб і наші душі були такими ж добрими, чистими і ніжними.) ^ V. Підсумок уроку. Тема: Твір-опис «Снігур» Мета: Вчити учнів добирати слова на задану тему; збагачувати активний та пасивний словник учнів. Розвивати увагу, мовленнєві навички школярів, комунікативні, аудіативні уміння. Виховувати любов до птахів, бажання допомогти їм взимку. Обладнання: ілюстрації, зошити, музичний запис, схеми опису птахів. Структура уроку І. Організаційний момент. ^ - Яка зараз пора року? Відгадування загадки. Всі в блакитнім кожушку, В рожевій сорочці, В нас гуляють у садку, Гуляють, як гості. (Снігурі) ^ — Будемо добирати слова на задану тему, складати текст-опис за поданими словами і словосполученнями. IV. Робота над складанням опису. 1. Слухання віршів про снігурів. 2. Слухання легенди. ^ Жив собі снігур. Захотілося йому до сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося сонце на сміливця — здивувалося. Як посмів земний і птах до небесного світила дістатися? Послало сонце свої вогняні стріли, запалило груди снігурові. Не пус- тило вище. Відтоді снігурі червоні груди мають. 3. Бесіда. — Снігурі — зимуючі чи перелітні птахи?
4. Хвилинка-цікавинка. Снігурі — червоногуді пташки з чорною шапочкою на голові. Маса тіла 32—34 г, завдовжки 15—19 см. Колір оперення самця значно красивіший. Черевце у самця червоне, а у самки — буровато-сіре. Спинка, крила і хвіст чорні. До нас прилітають пізно восени, оселяються недалеко від людського житла. Мандруючи по садках, вони збирають насіння бур'янів, ягоди, що залишилися зимувати на кущах. Надають перевагу горобині. ^ Голівка коротенький, товстий Грудки червоні, буровато-сірі Дзьоб чорна Спинка сіро-блакитна Хвіст чорний ^ 7. Схема опису. 8. Фізкультхвилинка. Чижик солодко поспав, А прочумався — устав, У росі умився чисто, Дзьобом пір'ячко почистив. — Йой, який чудовий день Для роботи й для пісень. ^ 1) Зачин (учні переписують із дошки). До годівнички прилетіли пташки. Вони були дуже гарні. Та одна з них вирізнялася серед інших. 2) Складання основної частини. — Що було на голівці? (Чорна шапочка, капелюх, бриль, циліндр) — Що прикрашало спинку? (Чорний піджак, фрак) — Що майоріло на грудях і черевці? (^ — Що робила пташка дзьобиком? (Міцним, коротеньким і товстим дзьобиком вишукувала пташка ягоди горобини. На голівці у неї був чорний циліндр. Спинку прикрашав чорний фрак. На грудях червоніла манишка.) 3) Складання кінцівки. Та це ж був... Як ми про це не здогадалися раніше? ^ V. Читання та аналіз творів. VI. Підсумок уроку. Додатковий матеріал СНІГУРІ Подивися, у дворі в чорних шапках снігурі Ще й червоні фартушки одягли собі пташки. Значить, сніг і холоди наближаються сюди. Снігурами через те їх тепер ви і звете. (Григорій Демченко) Загадка Ми його не тільки в книжці — бачили в садку. У червоній він манишці, і суне шапочку на очі, У дворі гуляє. Жити в клітці він не хоче, діток звеселяє. (Снігур) ^ Снігурі на крилах приносять до нас зиму. Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом. Снігур співає, сорока під дах заховається — бути хуртовині. ^ Мета: Вчити дітей «читати картину», складати тексти-описи за картиною, виробляти вміння пов'язувати побачене на картинах майстрів та та власні спостереження. Розвивати відчуття краси, вміння аргументувати та відстоювати свої думки, мовленнєву діяльність, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси. Обладнання: картина І. Левітана «Золота осінь», музичний запис, аудіозапис п'єс П. І. Чайковського з циклу пори року «Осінь». Структура уроку І. Організаційний момент. ^ Діти діляться своїми враженнями від екскурсії. Учні читають авторські та свої вірші про золоту осінь. III. Повідомлення теми уроку. — Художники також часто зображують на своїх полотнах осінню природу. Сьогодні ми з вами спробуємо одну з них описати. Запишемо свої спостереження у зошиті. ^ — Картину «Золота осінь» намалював художник І. Левітан. Це справжній співець російської природи. Сумлінно вивчаючи її, він зумів зобразити красу рідного краю, передати переживання і настрої, тому його картини викликають у людини найкращі душевні поривання. ^ — Розгляньте уважно картину і поміркуйте, про що вона. VI. Бесіда за змістом картини. — Вам сподобалась картина? Чим? — Яке небо? (Синє, чисте, сірувате, безхмарне.) — Яке листя на деревах? (Пожовкле.) — Чи всі дерева вдягають золоте вбрання? (Ні, ялини та сосни стоять зелені.) — Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.) — Якою здається вода у річці? (Потемнілою, холодною.) — Яке восени сонце? (Художник показав, що сонце освітлює верхівки з, але воно вже не гріє.) — Що видно на високому березі вдалині? (Широкі лани.) — Чим може бути засіяне поле восени? (Озиминою.) — Що найбільше сподобалось у цій картині? (Стрункий хоровод берізок) — Чому осінь називають золотою, багатою, щедрою? — Який заголовок можна дати цій картині? (Осінь. Чарівна осінь. Золота осінь.) Підсумок. Осінь, зображена на картині, суха, сонячна. Стрункі молоді берізки нагадують красунь-дівчат. Художник використав яскраві барви природи і передав їх на полотні, назвавши картину «Золота осінь». Адже природа одяглась у золоті шати. Приємно бачити і відчувати, що осінь поряд, що вона вже твердою ходою йде по землі. ^ 1. Зачин 1) Чия це картина? 2) Як називається? 2. Основна частина 1) Яка пора року зображена на картині? 2) Яка стоїть погода? 3) Яке небо восени? 4) Яке вбрання вдягли дерева, кущі? 5) Яка вода в річці? 3. Кінцівка Що мені сподобалось у картині? Фізкультхвилинка Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потягнулися, За промінчики взялися. Будем дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали — сіли, встали — сіли. Бачте, як розвеселили. Стало сонце танцювати, Нас до танцю припрошати. Нумо разом, нумо всі Потанцюймо по росі. VIII. Складання і запис тексту. ^ На картині «Золота осінь» І. Левітан зобразив суху, сонячну осінь. — Чия це картина? — Як називається? 2. Складання і запис основної частини. Осінь (яка?) -— золота, барвиста, чарівна, казкова. Погода (яка ?) — тиха, суха, тепла. Небо (яке?у— синє, чисте, сірувате, безхмарне, темно-синє. Сонце (яке?) — ласкаве, осіннє. Вбрання (яке?) — золотисте, різнобарвне, розкішне. Вода (яка?) — холодна, чиста, глибока. Стоїть чарівна осінь. Погода суха і тепла. Високим синім небом пливуть пухнасті хмари. Осіннє сонце освітлює верхівки дерев. Осінь одягла кущі і дерева в розкішне вбрання. Поміж жовто-зелених берегів в'ється річ. Вода в ній глибока і холодна. ^ Стрункий хоровод берізок чарує око. Осінь — чудова пора року! IX. Слухання і редагування учнівських творів. Тема: Складання тексту-розповіді "Скільки в літа кольорів" Мета: Вчити учнів усно й на письмі зв'язно висловлювати свої думки на основі почутого та власних спостережень. Розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, комунікативні уміння. Формувати вміння досліджувати мовний матеріал. Виховувати любов до природи, естетичні почуття. Обладнання: ілюстрації із зображенням веселих картин літа, грамзапис голосів птахів. Структура уроку ^ II. Актуалізація опорних знань. 1. Назвати всі чотири пори року у відповідному порядку. Сонце пече, Липа цвіте, День прибуває. Коли це буває? (Влітку) ^ — Протягом року ми ходили в ліс до Осені, Зими, Весни. Тільки з Літом не зустрічалися, бо це щаслива пора канікул, цікавого відпочинку дітей на селі, в лісі, біля моря. Кожна пора року має свій колір: зима — білий, осінь — жовтий, золотистий; весна — зелений. А якого кольору літо? Цікаво, скільки ж у нього кольорів? Літо вчора я зустрів: — Скільки в тебе кольорів? — Не лічило я ніколи. Запитай колосся в полі, У берізки, квітів, річки, У пташат, у дня і нічки... А найкраще — в дітвори, Та полічить кольори! ^ -Сьогодні на уроці ми більше дізнаємося про одну з найчудовіших пір року — літо, доповнимо почуте і побачене власними спостереженнями, повчимося складати тексти-розповіді. ^ — Чи знаєте ви, де межа між літом і весною? — За календарем літо "приймає естафету" 1 червня. Насправді ж воно настає з початком цвітіння конюшини і брусниці, а ще точніше — шипшини. Розгляд ілюстрацій із зображенням веселки. — Як називається це незвичне явище природи, яке можна спостерігати тільки влітку? (Веселка, райдуга). — Хто спостерігав, коли буває веселка, яка вона, скільки в ній кольорів і які вони? — Веселка — це дуги різного кольору. Користуючись малюнками, діти називають ці кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Утворюється, коли світить сонце і йде дощ. ^ — Звернімось до тлумачного словника і прочитаємо, що там написано про це явище. Визначення досить просте. Це сонячне проміння переломлюється у крапельках дощу. ^ Розповідь учителя з опорою на ілюстрацію. Літо по праву вважається святом барв. Зацвітає кожна рослина. Вийдіть у поле, на подвір'я, до лісу. Придивіться до різнобарв'я квітів. Ось маки розкрили червоні капелюшки, а волошки мерехтять, наче сині зірочки, за ними визирають фіолетові дзвоники, оксамитом переливаються чорнобривці, рясно вкрили землю рожеві польові гвоздики, білі ромашки. — А що то за дивна квітка? Хто це аж у три барви нарядився? Це — фіалка триколірна, або братки. Медунка теж триколірна. У цієї рослини рожеві, сині і фіолетові квіти на одному стеблі. Кропив'янка — жовта з коричнево-голубою оторочкою. Бабка — синя. Павичеве око — з голубими кружечками на коричневих крильцях. Аполон — із чорними і червоними плямами на білому тлі. ^ 4. Творче завдання. — Щоранку, ледь промені сонця ніжно торкнуться верхівок дерев, розпочинається пташиний концерт. У багатоголосому хорі можна почути... (Звертаюся до записів на дошці). Подумайте, які слова належать кожній із пташок. Вставте їх замість крапок. Цвірінькання... горобців; Скрекіт... сороки; Пересвистування... іволг; Трелі... соловейка; Спів ... вівсянки та... чижа. Слова для довідок: сіреньких, чорно-білої, жовто-золотистих, оливково-бурого, брунатної, жовто-зеленого. Колективне читання утворених словосполучень: цвірінькання сіреньких горобців; пересвистування жовто-зелених іволг; скрекіт чорно-білої сороки; трелі оливково-бурого соловейка; спів брунатної вівсянки та жовто-зеленого чижа. — Літо — це достиглі овочі і фрукти, соковиті пасовища на луках, золотисті поля пшениці. (Пропоную назвати все в кольорах). ^ Пропоную дітям кілька завдань, які допоможуть ще раз переконатися у розмаїтті кольорів літа та дізнатися про деякі таємниці природи. ^ Червона Запалали в чистім полі, Наче галстуки червоні. То палає в полі так Польовий червоний... (Мак) ^ Жовта, соковита, На дерев'янку надіта. (Абрикос) Зелена Зверху каптан оксамиту зеленого, А всередині — атласу червоного, З сотнею зерняток кольору чорного, Смаку солодкого і неповторного. (Кавун) Блакитна В чистім полі він росте: На високих ніжках, В зелених панчішках, Квіточки блакитні — Оченьки привітні. (Льон) Чорна Сам чорний, та не ворон, Є роги, та не бик, Шість ніг без копит. (Жук) Різнокольорова Понад гори, понад ліс Виріс в небі диво-міст Хоч знайомий дітям всім, Та ніхто не йде по нім. Має міст аж сім шарів Із веселих кольорів. Сонце сяє — міст палає, Зайде сонце — він зникає! Що за диво? Хто вгадає? (Веселка) Використавши свої спостереження за природою, доповніть розповідь: У коробці було сім олівців. Намалював... олівець усміхнене сонце, а ... — грозову хмару. Заступила хмара на небі сонце. Тоді взявся до роботи ... олівець — і закапав із хмарки рясний дощ. Почали рости під дощем шовковиста трава та яскраві квіти. Це все постаралися... (якого кольору?) олівці. А потім олівці... (якого кольору?) намалювали барвисту веселку. ^ Прийде літо — все розмаїто. Прийде зима — нічого нема. Літо на зиму працює. Літній день рік годує. ^ 1. Літо — різнокольорова пора року. 2. Веселка — диво природи. 3. Розмаїття квітів. 4. Барвисті метелики. 5. Такі різні пташки. 6. Достиглі овочі та фрукти. Орфографічна підготовка. Різнокольорова, жовтогаряча, триколірна, коричнево-голубий, чорно-біла, жовто-золотиста, жовто-зелений, брунатний. VII. Написання твору. VIII. Читання та редагування творів. ^ Тема: Іде весна Мета: Закріпити вміння розрізняти художні та наукові тексти. Вчити складати зв'язну розповідь на задану тему на основі опорних словосполучень, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати спостережливість, уміння висловлювати свої думки, мовленнєві навички. Виховувати любов до природи. Обладнання. Картина "Весна", саморобні таблиці з текстами. ^ І. Підготовка класу до роботи. ІІ. Оголошення теми і завдань уроку. — На сьогоднішньому уроці ми підемо в гості до пори року. До якої? Спробуємо відгадати, послухавши віршик: Надійшла (вона) прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Ніби дівчинка в вінку. Ожили луги, діброви, Повно гомону, розмови І пісень в чагарнику. І. Франко - Помандруємо до весняного лісу. Будемо спостерігати за змінами в природі та вчитися образно їх описувати. Головне наше завдання сьогодні на уроці — написання зв'язної розповіді про весну. ІІІ. Робота над темою уроку. ^ (Повторення вірша І.Франка "Навесні", яким було розпочато урок). 2. Хвилинка каліграфії. Записування дати, слова квітень та буквосполучення ві. У народі квітень називають цвітень, красень, водолій. Є ще одна цікава назва — лелечник. Недарма кажуть: "Прилетів лелека — весну приніс здалека". — Визначити перший звук у слові квітень. — Якою буквою на письмі позначається цей звук? — Записати слово квітень, дібрати споріднені слова, які є різними частинами мови (квітень, квітковий, квітує). — Визначити корінь. — Скласти речення з цим словом. — Визначити головні члени речення. Квітами квітень усіх привітає. — Подивіться за вікно. Якого кольору ліс? — Які фарби взяла Весна, щоб розфарбувати його? ^ Ой весна, весна — днем красна, Що ти нам, весно, принесла? — Принесла я вам літечко, Ще й рожеву квіточку, Ще й озиму пшеницю І усяку пашницю. Ще й весняні квіточки, Щоб квітчались діточки. 4. Добір прикметників до слова весна. — Яка весна? (Тепла, рання, радісна, чарівна, ласкава, ніжна, квітуча, добра, дзвінка, ясна). — А якими словами названа весна у вірші І.Франка? (Многоцвітна, тепла, ясна, прекрасна). — Яке порівняння використовує поет?
Запис у зошитах: Чарівна весна, квітуча весна, тепла, ясна весна, радісна весна. Фізкультхвилинка. ^ Йде весна зеленолиста Із піснями через гай. І трава, зелена й чиста, Зодягає рідний край. — Які слова вказують на те, що весна в цьому вірші зображена, як жива істота? (Ходить, зодягає). — Який прикметник використано для опису весни в цьому вірші? ^ Встановити зв'язок між словами в реченні. Весна — пора року, яка настає після зими. Весняні місяці — березень, квітень, травень. Навесні збільшується тривалість дня і пробуджується природа. Ось і прилетіла на крилах весна. Стоять погожі, теплі дні. Повітря напоєне пахощами квітів. Високе блакитне небо дихає на землю теплом. У зелені барви одягається ліс. — Чи однаково описана весна? Визначити, де текст науковий, а де художній. — Де можна зустріти художній опис? ^ . Скінчилась ... зима. Настали ... дні. Яскраво світить ... сонечко. Виткнулась із землі ... травичка. На деревах з'явилось ... листячко. Зацвіли перші... ... . Йде справжня весна. (Холодна, теплі, весняні, золоте, молоденьке, зелене, весняні квіти). Заголовки: Іде весна. Весна. ^ V. Підсумок уроку. ЛІТЕРАТУРА 1. Андзьошина Н. М. Навчаємо словотворчості.- Харків: Видавнича група «Основа», 2008 - 108 с. 2. Варзацька Л. О., Шильцова Л. М. Інтегровані уроки рідної мови.-Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2009-194с. 3. Вашуленко М. С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів Початкова школа, 1995.— № 9 — С. 4—8. 4. Вашуленко М. С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови : в 1-4 класах.—К.: Рад. шк., 1991.—112с. 5. Гац Н. А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв'язності тексту.— Тернопіль: Горлиця, 1995.—64 с. 6. Грипас Н. Я. Робота над текстом на уроках мови в 4—6 класах: посібник для вчителя.— К.: Рад. школа 1988.— 111с. 7. Каніщенко А. П. Розвиток зв'язного мовлення першокласників: методичні рекомендації.— К., 1991.— 50 с. 8. Кравчук Д. М. Писемне мовлення учнів 1—3 класів: Посібник для вчителів.— К.: Рад. школа, 1984.-136 с. 9. Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови.— К.: Рад. школа, 1986.— 168 с. 10. Методика викладання української мови в початкових класах. / За ред. С. І. Дорошенка.— К.: Вища школа, 1992. 11. Заїка А. М. Методичні рекомендації щодо усного і письмового мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок.— К.: Магістр—8, 2000.- 88 с. 12. Наумчик М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). — Тернопіль: Астон, 2001.— 264 с. 13. Наумчук М. М., Гузар О. В. Уроки рідної мови в початковій школі.— Тернопіль: ТДПУ, 1998.- 48 с. 14. Плющ М. Я., Грипас Н. Я. Робота над текстом у початкових класах.— К.: Рад. школа, 1986.- 168 с. |
отлично
1 