Навчально-методичний посібник (для маґістрантів факультету права) icon

Навчально-методичний посібник (для маґістрантів факультету права)


Схожі
Навчально-методичний посібник обговорено та схвалено на засіданні кафедри публічного права...
Навчально-методичний посібник (друге видання)...
Навчально-методичний посібник з дисципліни...
Навчально-методичний посібник з курсу...
Навчально-методичний посібник Під загальною редакцією...
Навчально-методичний посібник Під загальною редакцією...
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки України...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни актуальні проблеми банківського права для студентів...
Навчально-методичний посібник Київ нпу 2003...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців...



страницы: 1   2   3   4
повернутися в початок
Контрольні запитання:

  1. Як використовуються синоніми у діловому мовленні?

  2. Назвіть особливості використання паронімів.

  3. У чому полягає неправильне використання іншомовних слів і термінів?

  4. Як уникнути помилок під час використання слів-професіоналізмів?

  5. Поясніть явище плеоназму і тавтології.

  6. Як ускладнюється розуміння тексту застосуванням архаїзмів і канцеляризмів?

  7. Які існують групи слів залежно від сфери їхнього використання, поясніть особливості вживання таких груп в офіційно-діловому стилі.

  8. Назвіть особливості використання стійких словосполучень в діловому мовленні.

Література:

  1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.

  2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.

  3. Зубков М.Г. Сучасна українська мова. – Харків, 2005.

  4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища шк., 1978.

  5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000.

  6. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів: Підручн. – К.: Знання, 2008.


Методичні рекомендації


Лексичних норми ділового мовлення пропонуються на самостійне опрацювання. Слід звернути увагу на такі аспекти:


Слово – це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення. Із слів складаються речення – основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в якійсь мові, становлять її лексику (від грецьк. lexis – слово), або словниковий склад.

Найважливіша функція слів – називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки, дії і стан тощо. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова.

^ Лексичні норми регулюють слововживання ділового мовлення, а саме:

  • вживання слова у властивому йому значенні;

  • правильне вживання багатозначних слів, синонімів, антонімів, омонімів, паронімів;

  • практику вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів;

  • практику вживання термінологічної та професійної лексики;

  • правила уникнення просторічних, суржикових елементів у діловому мовленні;

  • правила уникнення у діловому мовленні жаргонних елементів;

  • правила уникнення тавтології та плеоназму в діловому мовленні.


Характерні ознаки термінів. Особливості їх використання

За сферою вживання словниковий склад сучасної української мови поділяється на дві групи: загальновживана (або загальнонародна) лексика та лексика обмеженого вживання. До загальновживаної лексики входять слова, що використовуються в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя.

До лексики обмеженого вживання належить спеціальна лексика – це слова і вирази, які вживаються групами людей, об’єднаних професійною спільністю. У ній виділяються два основних шари: терміни і професіоналізми.

Термінами називаються слова або словосполучення, що означають чітко окреслене поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя. Усі терміни мають певні характерні ознаки:

  1. системність терміна (зв’язок з іншими термінами конкретної сфери);

  2. наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

  3. однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

  4. стилістична нейтральність;

  5. відсутність експресії, образності, суб’єктно-оцінних відтінків.

Увага! Укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому загалові. Терміни в діловому стилі повинні вживатися в тому значенні, яке відоме фахівцям певної галузі господарства.

Терміни широко вживаються в офіційно-діловому стилі, пор.: рапорт, протокол, довідка, посвідчення тощо. Існують основні вимоги щодо використання термінів у діловому мовленні, а саме:

• термін мусить бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в тій формі, яка зафіксована у словнику, пор.: автобіографія (замість життєпис); діловодство (замість діло ведення);

• термін повен мати лише одне значення, що зафіксовано у тлумачному або термінологічному словниках, пор.: корпорація – товариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі комерційних, цехових та інших інтересів.

• якщо термін має кілька значень, тобто є багатозначним словом, документ має будуватися так, щоб було зрозуміло, у якому значенні вживається це слово: справа – особова справа, кримінальна справа, судова справа.

Документ буде виконувати свої функції, якщо той, хто його укладає, і той, кому він адресований, точно й чітко розуміють значення, що міститься в назві.

Терміни поділяють на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, що вживаються в певній галузі науки (криміналістика, кодекс).

Одним із джерел термінів є професіоналізми. Професіоналізми – це слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії (хронічний, розтин, істерія – з мовлення медиків).

Професіоналізми мають такі ознаки: не становлять цілісної системи; не мають чіткого наукового визначення; експресивно забарвлені.

У деяких випадках професіоналізмами є загальнонародні слова, ужиті в специфічному значенні: шапка – заголовок, вікно – вільний час викладачів між заняттями; провалився – не склав іспит. Такі професіоналізми не вживаються в ділових документах.


При використанні іншомовних слів у діловому мовленні слід дотримуватися таких правил:

  1. не використовувати іншомовні слова без потреби;

  2. іншомовне слово вживати лише в тому випадку, коли воно більш точно і повно, ніж власне українське, розкриває відоме поняття, або надає тексту стилістичного забарвлення;

  3. іншомовне слово необхідно вживати тільки в тому значенні, з яким воно запозичувалось;

  4. не можна вживати в одному тексті для позначення того самого поняття запозичене та власне українське слово.


Суржик

В українському мовленні, переважно усному, часто трапляються російські слова чи кальки, вжиті без потреби: столова замість їдальня; любий замість будь-який, кожний; повістка дня замість порядок денний.

Як зазначають дослідники, суржик формується на основі двох джерел:

    1. недостатнього чи повного невміння висловлюватися або писати як своєю рідною мовою, так і мовою, що паралельно функціонує в мовній практиці;

    2. хибного уявлення, в основі якого також міститься низький рівень культури, ніби суржик краще передає атмосферу "офіційності", більш "начальственно" впливає на підлеглих або слухачів.

Засмічують мову і недоречно вжиті іншомовні слова. І не лише з мов віддаленої спорідненості (латинської, французької, англійської, німецької), а й зі споріднених мов (російської, польської).

Невиправдане вживання запозичених слів, які мають укра­їнські відповідники, коли замість подвійне зловживаємо словом бінарне, замість головний чуємо домінантний, замість спадковий дискретний.

Крім того, перенасичення тексту малозрозумілими іншо­мовними словами теж не сприяє його розумінню. На прикладі "Сертифікат дозволив митникам констатувати, що даний товар слід класифікувати згідно з преференційним тари­фом". У цьому реченні п'ять іншомовних слів, що утруднює сприйняття, а отже, і чіткість думки, тому хоча б кілька слів варто замінити. Наприклад: констатувати – дійти висновку, класифікувати визначити недоречно вжите слово даний.

Втрата контролю над власним мовленням може призвести до появи слів-паразитів на зразок: так сказать, так би мо­вити, значить, ну, як це, розумієш, знаєш і под. Ці слова не лише нічого не виражають, а навпаки, спотворюють текст, його смисл: Він, так би мовити, хороша людина. Хай, значить, скаже".

Чистота мовлення – це його естетичність, а краса ніколи не втомлює, не набридає.

^ Мовні штами – це колись живі, цікаві та влучні вислови, які виниклу у публіцистиці та художній літературі, але часом від багаторазового повторення, не завжди у доречних мовних ситуаціях, перетворюються в «шаблони» на всі випадки життя, пор.: зроблено ще далеко не все; серйозні недоліки; цілий ряд; переважна більшість тощо.

Канцеляризми – слова та вислови, узяті з мови протокольних звітів, офіційного листування, характерні для ділової мови (для мови законів, указів, наказів, ділового листування). Такі словоформи не завжди є доречними, пор.: дати характеристику (замість охарактеризувати); піддати критиці (замість розкритикувати); при читанні проекту (замість читаючи проект) тощо.


Практичні завдання


Завдання 1. Відредагуйте подані словосполучення.

Одержувати перемогу, заключати договір, на рахунок квартири, підводити підсумки, в кінці кінців, згідно плану, терпіти поразку, дякуючи допомозі, вчинити злочин, здавати екзамен, існуючі ціни, торгуючі організації, діюче законодавство, виключення з правил, на повістку дня.


Завдання 2. Складіть словосполучення з поданими словами, враховуючи відтінки їх значень.

Уява – уявлення, положення – становище, відкрити – відчинити, пригода – нагода, вибирати – обирати, ознайомити – познайомити, особистий – особовий, воєнний – військовий, включити – увімкнути, рядові – пересічні.


Завдання 3. Знайдіть помилки у використанні слів, з’ясуйте їх причини.

1. Необхідно постійно приймати міри щодо обслуговування населення. 2. Внаслідок літніх пожеж народному господарству задано значних матеріальних збитків. 3. До магазину „Світлячок” поступили в широкому асортименті телевізійні запчастини. 4. Посеред двору на місті злочину було знайдено кілька монет. 5. Працівники відділу ознайомилися з випискою із протоколу офіцерських зборів. 6. Начальник підписався на кілька періодичних видань. 7. Глядачі не знали, як їм реагувати на заяву лектора. 8. Іванов В.В. закінчив українську школу.


Завдання 4. Відредагуйте речення, виправивши лексичні помилки.

1. Спонсори внесли значну лепту в організацію свята. 2. Він двадцять років пропрацював у торгівлі, хоча все життя мріяв стати комерсантом. 3. Під час інтервалу між уроками до класу увійшов директор школи. 4. Інтер’єр нашої вулиці дуже красивий. 5. Премії отримали конструктори нових сортів пшениці. 6. Протягом довгострокового періоду оформляються документи. 7. На цих змаганнях спортсмен здобув поразку. 8. Ця новина завдала їй радості. 9. У неї були великі каштанові очі. 10. Щоб частіше бувати в театрі, я купив абонент. 11. У спекотний день приємно походити тіньовими алеями. 12. Були проведені відбірні змагання з гімнастики. 13. Від розпачу він закрив обличчя долонями рук. 14. Свідок намагався зібрати осколки розбитої вази. 15. У кіосках нашого міста можна купити пам’ятні сувеніри, подарунки. 16. Народ зуміє відстояти свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. 17. Багато скарг на погану доставку поштової кореспонденції надійшло від мешканців сіл. 18. Вперед подумай, а потім відповідай. 19. Ваша згода грає для мене велике значення. 20.Своїми думками щодо нового методу він поділився з колегою по роботі.


Завдання 5. Перекладіть поданий текст українською мовою, уникаючи лексичних помилок.

Гражданское законодательство определяет правовое положение участников гражданского оборота, основания возникновения и порядок осуществления права собственности и других вещных прав, прав на результаты интеллектуальной деятельности и приравненные к ним средства индивидуализации (интеллектуальных прав), регулирует договорные и иные обязательства, а также другие имущественные и личные неимущественные отношения, основанные на равенстве, автономии воли и имущественной самостоятельности участников.

Гражданское законодательство регулирует отношения между лицами, осуществляющими предпринимательскую деятельность, или с их участием, исходя из того, что предпринимательской является самостоятельная, осуществляемая на свой риск деятельность, направленная на систематическое получение прибыли от пользования имуществом, продажи товаров, выполнения работ или оказания услуг лицами, зарегистрированными в этом качестве в установленном законом порядке.

Правила, установленные гражданским законодательством, применяются к отношениям с участием иностранных граждан, лиц без гражданства и иностранных юридических лиц, если иное не предусмотрено федеральным законом.

К имущественным отношениям, основанным на административном или ином властном подчинении одной стороны другой, в том числе к налоговым и другим финансовым и административным отношениям, гражданское законодательство не применяется, если иное не предусмотрено законодательством.


Завдання 6. Доберіть правильні відповідники до поданих слів..

Бумажник, бурний, вдох, вдребезгі, верхушка, взаїмний, взятка, взривчатка, виговор, видатний чоловік.


Завдання 7. Вкажіть на порушення чистоти мо­влення у таких словосполученнях:

Зробити вскритіє, дати взятку, розискна версія, написати справку про хід справи, давати указанія, ядовита речовина, преступне діяння, обща довіреність, необосноване затриман­ня, заплатити налічними, взяти взайми, отпечатки пальців, охрана об'єкта, очередной допит.


Завдання для самостійної роботи

  1. Законспектувати 2 – 4 питання плану практичного заняття.

  2. Виконати вправу.

Вправ 1. Складіть та запишіть речення з поданими словами.

Робітник, працівник, співробітник; відносини, відношення, стосунки; положення, становище, стан; білет, квиток.


Тема № 3. Морфологічні норми ділового мовлення


План практичного заняття:

  1. Нормативність уживання граматичних форм прикметників.

  2. Використання числівників у ділових паперах.

  3. Вживання дієслівних форм.

  4. Особливості вживання службових частин мови.


Контрольні запитання:

  1. Яка граматична ознака властива прикметникові як частині мови?

  2. розкажіть про творення ступенів порівняння.

  3. Перелічіть типові помилки неправильного вживання прикметникових форм.

  4. Назвіть правила, яких слід дотримуватися при вживанні кількісних числівників.

  5. Як вживається активний стан?

  6. Назвіть правила вживання пасивного стану.

  7. Як необхідно вживати прийменник в офіційно-діловому стилі.

  8. Що ви знаєте про особливості вживання сполучників у діловому мовленні?


Література

  1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.

  2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.

  3. Зубков М.Г. Сучасна українська мова. – Харків, 2005.

  4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища шк., 1978.

  5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000.

Методичні рекомендації


Морфологічні норми регулюють правильне вживання морфем, а саме:

  • правопис відмінкових закінчень відмінюваних частин мови (іменників, прикметників, числівників тощо);

  • правила утворення слів за допомогою різноманітних суфіксів, префіксів тощо;

  • правила утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників;

  • правила творення синтетичної та аналітичної форм дієприкметників і дієприслівників;

  • правила вживання службових частин мови (прийменників, сполучників, часток) у діловому мовленні.

Частини мови – слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору. Роль самостійних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі.

Іменник. Особливості функціонування іменника в офіційно-діловому стилі. Визначення роду іменників на позначення посад. Клична форма іменника. Пояснення щодо форм родового відмінка однини іменників ІІ відміни.

Прикметник, розряди прикметника. Особливості творення ступенів порівняння в українській мові, найтиповіші помилки і засоби їх усунення.

Особливості функціонування прикметника в офіційно-діловому стилі.

Числівник, розряди числівників за значенням і будовою. Вживання числівників у діловому мовленні, особливості запису цифрової інформації в текстах ділових паперів.

Правила відмінювання кількісних і порядкових числівників. Особливості відмінювання числівників в українській мові порівняно з російською.

Дієслово, дієслівні форми: інфінітив, особова, безособова, дієприкметник, дієприслівник. Особливості дієслівних форм. Дієслово як найпоширеніша частина мови в офіційно-діловому стилі, правила її функціонування.

Особливості перекладу дієприкметників з російської на українську мову. Типові помилки і способи їх усунення.

Прийменник як службова частина мови. Функціонування прийменників в офіційно-діловому стилі.

Розмежування на письмі однозвучних форм прислівника й інших самостійних частин мови у сполученні зі службовими, що зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови (диференціюючий принцип правопису).


Практичні завдання


Завдання 1. Від поданих іменників утворити форми родового відмінка однини, обґрунтувати вибір закінчення -а (-я) або -у (-ю).

Документ, договір, наказ, лист, наряд, план, протокол, список, стіл, Волгоград, Степан, гай, палац, вокзал, град, барвінок, вівторок, сад, роман, верстат, завод, тролейбус, Кавказ, ґрунт, дощ, балет, сантиметр, рік, хліб, мінімум, вираз, інститут, успіх, Сибір, штаб, голос, сертифікат, юрист, апарат, абзац, пункт, об’єкт, варіант, проект.


Завдання 2. Запишіть подані слова та словосполучення у кличному відмінку.

Олег Якович, Степан Ігорович, Андрій Лукич, Владислав Сергійович, Григорій Васильович, Ілля Олегович, Хома Петрович, Петро Петрович, Оксана Макарівна, Марія Савівна, Вероніка Іллівна, Вікторія Олексіївна, Олександра В’ячеславівна, Жанна Володимирівна, Клавдія Степанівна, Неллі Серафімівна, товариш, Президент, професор, батько, Київ, колега, чумак, мрія, луг, кінь, друг, поляк, курсант, весна, парубок, вітер, сестра.


Завдання 3. Від поданих прикметників утворити усі можливі форми ступенів порівняння. Які форми цих прикметників можуть використовуватися в ОДС, а які – ні.

Бадьорий, густий, вузький, гарний, таємний, синій, важкий, високий, змістовний, великий, інтелігентний, глибокий, дешевий, гладкий, дзвінкий, жорстокий, свіжий, тугий, русявий, холодний.


Завдання 4. Перекладіть словосполучення українською мовою. Вкажіть на особливості узгодження числівників з іменниками.

Двум менеджерам, тремя компьютерами, четырьмя годами, шести акций, пятью самолётами, шестидесяти программистов, на девяноста семи участках, двумстам пятидесяти девяти швеям, двухсот пятидесяти четырёх газет, тридцать одна деревянная скамья, пятнадцатью ассоциациями, полутора тоннами, двумстам семидесяти двум гривням, нескольким миллиардам микробов, сорока трём птицам, оба раза, тысячей километров, четырьмя миллионами жителей.


Завдання 5. Перекладіть українською мовою словосполучення з дієприкметниками.

Выпавший снег; следователь, составивший протокол; подписавшийся под документом; исходящая документация; проживающий по адресу; движущийся предмет; скоропортящиеся продукты; выполненный досрочно; идущий рядом; используемый принцип; предупредительная мера; разыскиваемый преступник; заявление потерпевшего; обслуживающий персонал.


Завдання 6. Перекладіть подані словосполучення українською мовою.

Тетрадь по русскому языку, по отношению к кому-либо, комиссия по составлению резолюции, я к Вам по делу, учитель по профессии, работать по выходным дням, идти по берегу, по направлению к городу, по предложению, по истечении срока, родственник по матери, по поводу болезни, не пришёл по болезни, по её зову, по последней моде, плыть по течению, называть по имени, по окончании университет, работать по схеме, послать по почте, по прибытии поезда, добрый по природе, по заказу.


Завдання 7. Перекладіть подані словосполучення українською мовою.

Принять к сведению, при жизни, возле села, из-за бездорожья, в адрес, общаться на английском языке, в течение трёх часов, насчёт отпуска поговорим позже, поехать в командировку, согласно приказу, во время беседы, с помощью депутатов, подарок ко дню рождения, к Вашему сведению, к началу года, на наличные деньги, работа ему под силу, благодаря случайности, вопреки желанию, на следующий день, в пять часов, изо дня в день, на ком жениться, годный к употреблению.


Завдання для самостійної роботи


  1. Законспектувати 1, 3 – 4 питання плану практичного заняття.

  2. Виконати вправи.

Вправа 1. Запишіть подані цифри та умовні позначки словами.

7,5 млрд грн; 8,2 млн т; 5,3 м/сек.; 4,2 квт; 20,5 км; 0,9 мг; 10,7 га; 250,3 %; 2,5 хв; 5,8 ц; 0,9 м; 12,4 г; 10379 млн $; 6,9 кг; 1,5 %.

Вправа 2. Прочитайте речення, виправте помилки в утворенні та вживанні ступенів порівняння прикметників.

1. Кімната після ремонту стала більш затишнішою. 2. Це був самий цікавий матч сезону. 3. Вимогливіше Марії Іванівни вчительки немає. 4. Текст телефонограми має бути не більше 50 слів. 5. Чоловік сьогодні зловив найбільш величезну рибу. 6. Більш цікавішої книжки годі й шукати. 7. Це порушення було більш серйозніше, чим попереднє. 8. Фірма доставляє вантажі у самі найкоротші строки. 9. Ця апаратура нас влаштовує тому що вона дешевше тої. 10 Відділ має більш великий досвід роботи у цій галузі.


Тема № 4. Синтаксичні норми ділового мовлення


План практичного заняття:

  1. Порядок слів у простому реченні.

  2. Особливості використання означень в діловому мовленні.

  3. Узгодження підмета з присудком.

  4. Уживання однорідних членів речення.

  5. Паралельні синтаксичні конструкції.

  6. Складне речення.

Контрольні запитання:

  1. Коли використовується прямий порядок слів у реченнях ділового мовлення?

  2. Що таке інверсія?

  3. Як узгоджується означення, яке стосується іменника, що має при собі додаток?

  4. Як узгоджується означення, яке стосується сполучення власного імені і прикладки?

  5. Які ще правила при використанні означень варто враховувати?

  6. Коли присудок уживається в однині при підметах, виражених числівником або кількісно-іменниковим зворотом?

  7. Коли присудок уживається в множині при підметах, виражених числівником або кількісно-іменниковим зворотом?

  8. З’ясуйте правила узгодження присудка з однорідними підметами.

  9. Що треба враховувати при використанні однорідних членів речення?

  10. Назвіть основні види синтаксичних синонімів.

  11. Перерахуйте види помилок у побудові складних речень.


Література:

  1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.

  2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.

  3. Зубков М.Г. Сучасна українська мова. – Харків, 2005.

  4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища шк., 1978.

  5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000.


Методичні рекомендації

Синтаксичні норми регулюють:

  • побудову словосполучень за допомогою різних типів зв’язку (узгодження, керування, прилягання);

  • побудову різних типів речень (простих, простих ускладнених, складних)

  • правила координації підмета з присудком;

  • побудову текстів;

  • членування тексту на складові частини (розділи, частини, переграфи, пункти, підпункти, абзаци).

Синтаксис – це розділ граматики, що вивчає способи об”єднання слів у сполучення і в реченні, типи речень, їх будову, інтонацію, порядок слів у реченнях, їх функції та умови вживання. Предметом синтаксису є не конкретний зміст речення, а його граматична форма (структура). Термін “синтаксис” походить від грецького sintakxis, що означає “складання”, “впорядкування”. Синтаксис як розділ граматики, що вивчає будову зв’язного мовлення складається з двох частин:

  1. вчення про словосполучення;

  2. вчення про речення.

У синтаксисі також вивчаються слова, але як компоненти словосполучення або члени речення, а не як лексичні або морфологічні одиниці.

Офіційно-діловому стилю мовлення притаманні такі основні синтаксичні особливості: переважання розповідних речень, прямий порядок слів у реченні; широке використання інфінітивних конструкцій; особливості функціонування активних і пасивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, звертань, вставних слів і словосполучень, однорідних членів речення та узагальнюючих слів при них, складних синтаксичних конструкцій; найтиповіші стилістичні помилки у складному реченні; нагромадження підрядних частин, однотипних сполучників і сполучникових слів, нечіткість синтаксичних зв’язків; способи введення в текст документа прямої мови, найтиповіші стилістичні помилки в складному реченні.

Практичні завдання

Завдання. 1. Виправте помилки, пов’язані з порушенням побудови речень.

1. Майстер зробив цю етажерку з дуба з чотирма ніжками. 2. Він кричав, що я вас одним пальцем приб’ю. 3. Наведені факти в доповіді говорять про успіхи нашої науки. 4. Я прочитав статтю, надруковану в газеті і яка повідомляє про нові технології. 5. Виступаючи, доповідачем порушена злободенна тема. 6. Слід відзначити пропозиції, подані автором у цій статті, і які експерименти він проводив для цього. 7. Кожний тракторист був закріплений за певним трактором, який стежив за його станом. 8. Під’їжджаючи до станції та дивлячись у вікно, мене охопила раптова радість. 9. Українські спортсмени прибули на міжнародні змагання для того, щоб взяти участь у змаганнях, в яких будуть брати участь не тільки українські, але й зарубіжні спортсмени. 10. Він дав цуценяті м’ясо, і він за декілька секунд з’їв його.


Завдання 2. Побудуйте складні речення з поданих простих.

1. Досить часто в одному злочині беруть участь дві або більше особи. Ці особи діють узгоджено і спрямовують свої дії на досягнення єдиного результату.

2. Дійсно, діють дві або більше Особи. Вони підтримують один одного. Це, природно, полегшує їм вчинення злочину, дає можливість з більшим успіхом нейтралізувати опір жертви, втекти з місця події, приховати потім здобуте злочинним шляхом майно тощо.

3. Поняття неосудності є похідним від поняття осудності. Друге поняття виступає як антипод першого.

4. У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності. Неосудною визнається особа. Така особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, "не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки".

5. Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доведення. Під час такого доведення збираються, перевіряються, оцінюються докази. На підставі цих доказів приймаються й обґрунтовуються процесуальні рішення.

6. Свідком у кримінальній справі може бути будь-яка особа. Цій особі повинні бути відомі будь-які обставини справи. При цьому особа не повинна бути заінтересованою в кінцевому результаті справи як учасник процесу. Такими учасниками є потерпілий, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний.

7. Спосіб має важливе кримінально-правове значення. Він є обов'язковою ознакою складу злочину. У таких випадках його встановлення в справі є необхідним. Відсутність даного способу виключає склад злочину.


Завдання 3. Перекладіть речення, визначте порядок слів у них.

1. Исследования показывают, что организации, где используется власть, основанная на принуждении, скорее всего характеризуются менее высокой производительностью труда и более низком качеством продукции. 2. Харизма – это власть, построенная не на логике, не на давней традиции, а на силе личных качеств или способностей лидера. 3. Влияние через участие имеет успех потому, что люди, вдохновлённые потребностями высокого уровня, как правило, работают усерднее на ту цель, которая была сформулирована с их участием. 4. К факторам, связанным с понижением вероятности стресса, относятся соблюдение режима питания, поддержание себя в форме с помощью физических упражнений и достижение общего равновесия в жизни. 5. Бюджет – план, отражающий ожидаемые результаты и распределяемые ресурсы в количественной форме. 6 Для завершения подготовки лагеря «Славутич» к приёму детей необходимо направить в лагерь бригаду строителей, сантехников, электриков. 7. Дело в том, что глобальная эффективность, прибыльность, выгодность намного превышает обычную рентабельность инвестиций и капитала. 8. В соответствии с постановлением администрации города малообеспеченным будет предоставлена помощь.


Завдання для самостійної роботи

  1. Законспектувати 1, 3 – 4 питання плану практичного заняття.

  2. Виконати вправу.

Вправа. Перекладіть поданий текст українською мовою, уникаючи синтаксичних помилок.

Государственное принуждение в нашей стране характеризуется тем, что этот метод является вспомогательным методом государственного воздействия, осуществляется на основе убеждения и только после применения убеждения. Он применяется к сравнительно незначительному числу лиц, совершивших правонарушения.

Государственное принуждение – это психологическое или физическое воздействие государственных органов (должностных лиц) на определенных лиц с целью побудить, принудить к исполнению норм права. Оно выступает в двух формах: судебной и административной. При этом используются и средства общественного принуждения, не являющиеся государственными.

Административное принуждение – один из видов государственного принуждения. Ему, как и государственному принуждению в целом, присущи характерные черты, сущность которых сводится к использованию государственными органами, а в отдельных случаях и общественными объединениями, способов принудительного характера в целях обеспечения надлежащего поведения людей. Вместе с тем административное принуждение имеет ряд характерных особенностей, которые дают возможность отличить его от судебного и общественного принуждения.


Модуль № 2

Особливості складання нормативно-правових документів






Скачати 0.76 Mb.
залишити коментар
Сторінка2/4
Дата конвертації28.09.2011
Розмір0.76 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх