20. загальне поняття та ознаки держави концепції (теорії) походження держави icon

20. загальне поняття та ознаки держави концепції (теорії) походження держави


Схожі

Тема 20. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ


  1. Концепції (теорії) походження держави.

  2. Поняття держави. Характерні ознаки держави та їхній зміст. Відмінність держави від інших організацій суспільства.

  3. Типологія держав.



1. Концепції (теорії) походження держави.

Історія свідчить про багатоманіття шляхів виникнення та розвитку держав у різних народів світу, що обумовило плюралізм теоретичних поглядів на процес виникнення держави, її поняття, місце, призначення у суспільстві.

Концепції (теорії) походження держави.

  1. Патріархальна теорія — держава виникає з патріархальної родини внаслідок її зростання: родина – сукупність родин (селище) – сукупність селищ (держава).

  2. Теорія насильства — виникнення держави пов’язується з військово-політичними чинниками: насильством, завоюванням одних племен іншими. Для управління завойованими територіями потрібен спеціальний апарат управління і примусу. Ним і стає держава.

  3. Теологічна теорія — виникнення держави пов’язується з божественною волею. Обстоюється думка про те, що „вся влада від Бога”.

  4. Теорія суспільного договору — держава виникає в результаті суспільного договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів.

  5. Історико-матеріалістична теорія (соціально-економічна) пов’язує походження держави із результатом появи приватної власності, виникнення майнової нерівності, поділу суспільства на класи.

  6. Органічна теорія — процес виникнення і розвитку держави ототожнюється з біологічним організмом.

  7. Психологічна теорія — пояснює походження держави із особливостей психіки людини, усвідомлення людьми необхідності певних моделей поведінки.

Протягом останніх століть розроблені різні за своїм змістом концепції, доктрини, теорії держави (теорія еліт, технократична теорія, теорія плюралістичної демократії, теорія держави загального благоденства, соціальної, правової, націоналістичної, тоталітарної держави тощо). Кожна з них відображає певні властивості, характеристики реально існуючих держав.


^ 2. Характерні ознаки держави та їхній зміст.

Держава — це найвища форма організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

Хоча будь-яка дефініція держави, з огляду на наявність такого багатоманіття теорій розуміння держави та типів і форм існуючих держав, не може охопити всіх аспектів такого соціального явища як держава, це не виключає наявності певної єдності у розумінні основних ознак держави.

    Ознаки держави:

  1. всезагальність — компетенція держави поширюється на всіх суб’єктів правовідносин (людей, організації тощо), які знаходяться на її території; їхнім обов’язком є підпорядковуватися законам цієї держави;

  2. суверенітет — держава володіє верховенством, повнотою, самостійністю і формальною незалежністю влади від будь-якого іншого суб’єкта суспільного життя чи елемента політичної системи:

а) верховенство — державна влада є вищою владою у суспільстві;

б) повнота (неподільність) — державна влада охоплює всі сфери суспільно-політичних відносин;

в) самостійність — державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи держав.

  1. територіальність — влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава;

  2. офіційний статус — держава є єдиним представником всього населення, яке проживає на певній території;

  3. апарат публічної влади — держава складається з органів державної влади і управління, володіє апаратом примусу (військо, поліція тощо), які виконують її завдання і функції;

  4. централізованість — всі державні органи побудовані за ієрархічною системою, тобто органи на місцях підпорядковуються органам у центрі, які, у свою чергу, підпорядковуються вищим органам державної влади і управління;

  5. тільки держава в особі компетентних органів має право видавати загальнообов’язкові правила поведінки — правові норми, що є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають на її території.

  6. держава володіє монопольним правом збирати податки і формувати державний бюджет.

  7. офіційні атрибути держави: Державний герб, Державний гімн, Державний прапор.

  8. держава має свою фінансову систему і грошову одиницю.
^

Відмінність держави від інших організацій суспільства.


  • На певній, окресленій державними кордонами території може існувати тільки одна держава, у той час коли інших організацій може існувати багато;

  • Тільки держава має право на застосування примусу для досягнення виконання її вимог та розпоряджень стосовно суб’єктів суспільно-політичного життя;

  • Тільки держава може виступати від імені всього суспільства, інші організації можуть виступати тільки від імені своїх членів, які складають тільки частину суспільства;

  • Наявність особливої групи людей, які зайняті тільки управлінням суспільством і охороною його політичної, економічної та соціальної структури, тобто специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями;

  • Тільки держава встановлює загальнообов’язкові правила, які регулюють суспільно-політичні відносини, тобто формує право, видаючи закони та інші нормативні акти;

  • Держава володіє монопольним правом на встановлення податків і формування загальнонаціонального бюджету.

  1. ^ Типологія держав.

Типологія — це теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена класифікувати, „розподіляти” всі держави, що існували в історії людства або існують зараз, на види, групи, класи.

^ Тип державице сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі держав в конкретно-історичних умовах.

Типи держав за формаційним підходом (на якій матеріальній базі виникає держава і кого обслуговує): рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична держава.

Типи держав за цивілізаційним підходом (залежно від особливостей релігії та культури) первинні держави (стародавні цивілізації) та вторинні (наступні цивілізації).

За релігійним підходом всі держави поділяються на світські, атеїстичні, теократичні (теологічні). Відповідно останні поділяються в свою чергу за видом релігії на: католицькі, православні, протестантські, ісламські, індуські, іудейські тощо.

За географічним критерієм: східні і західні, європейські та азійські тощо.



залишити коментар
Дата конвертації05.11.2011
Розмір46,5 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх