Фонетика. Звуки мови та їх вивчення icon

Фонетика. Звуки мови та їх вивчення


4 чел. помогло.
Схожі
Лекція Фонетика. Звуки мови та їх вивчення...
Програма вступного іспиту до магістеріуму з англійської мови...
Цей новий курс іспанської мови для підлітків відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям щодо...
Програма фахового вступного випробування...
Теоретичний курс англійської мови ( фонетика І граматика) Робоча навчальна програма д...
Про вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному...
Урок вивчення нового матеріалу...
Лекц ія Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація...
Міністерство просвіти республіка молдова курікулум з української мови І літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у...



Лекція 6. Тема: Фонетика . Звуки мови та їх вивчення .


1. Фонетика як лінгвістична дисципліна.

2. Фонетичні одиниці та засоби. Фонетичне членування мовленнєвого потоку

  1. Склад

  2. Наголос

  3. Інтонація

Література

1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
49—93.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. — К., 2006. 102—
133.


1. Фонетика як лінгвістична дисципліна.

Фонетика (від гр. рhoпе "голос, голосовий звук ) - наука, яка вивчає звуки мови.

Об'єктом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й закономірності їх поєднання (сполучуваність) і фонетичні процеси (вплив позиції звука у слові та сусідства інших звуків на його звучання), природа й структур складу, а також наголос та інтонація.

Розрізняють фонетику загальну і конкретну. Загальна фонетика вивчає загальні особливості, характерні для звуків усіх мов. Конкретна фонетика вивчає звуки певної мови або якоїсь групи мов.

Фонетика має велике практичне значення. Знання з фонетики необхідні для створення алфавітів для безписемних мов, для удосконалення графіки й орфографії, для навчання орфоепії рідної і, особливо, іноземної мови (як правило, іноземну мову починають вивчати з фонетики), і виправлення недоліків мовлення (логопедія) і навчання розуміння звукової мови глухонімими (сурдопедагогіка), і ні автоматичного розпізнавання мовлення електронно-обчислювальною машиною (навчити машину розпізнава­ні передавану людським голосом інформацію). Фонетист із тонким звуковим відчуттям, почувши декілька фраз незнайомця, може багато чого дізнатися про нього.

Звуки мови можна одночасно розглядати як фізичні, фізіологічні і лінгвістичні явища. Фізичний аспект звуків це його звучання, акустика, фізіологічний — творення його мовленнєвим апаратом, лінгвістичний — його функція в мові.

^ 2. Фонетичні одиниці та засоби. Фонетичне членування мовленнєвого потоку

Мовленнєвий потік членується на відрізки різного роз­міру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки. Найкруп­нішою фонетичною одиницею є фраза.

Фраза - відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків паузами.

Наприклад: ^ Я єсть народ \ якого правди сила \ ніким звойована ще не була (П. Тичина).

У тому самому значенні, що й фраза, вживається тер­мін синтагма, запропонований Л.В. Щербою.

Кожна фраза (фонетична синтагма) пов'язана зі зміс­том та інтонаційним малюнком і має власний (фразовий) наголос. У середині фрази не може бути паузи, оскільки вона б спотворила зміст. І хоча членування на фрази до­пускає варіативність, однак ця варіативність має певні обмеження, продиктовані змістом. Так скажімо, рядок із поезії І. Франка Я бачив дивний сон. Немов переді мною безмірна, та пуста, і дика площина... можна поділити на такі фрази: Я бачив дивний сон \ немов переді мною \ безмірна та пуста і дика площина або Я бачив \ дивний сон \ немов переді мною \ безмірна та пуста \ і дика пло­щина (можливі й інші варіанти), але не можна розчлену­вати таким чином: Я \ бачив дивний \ сон немов переді \ мною безмірна | та пуста і дика \ площина. Отже, при членуванні мовленнєвого потоку є варіанти, але немає сваволі.

Неоднакове членування речення на фрази зумовлює різну змістову інтерпретацію. Пор.: ^ Казнить нельзя \ помиловать та Казнить | нельзя помиловать).

Фраза розпадається на такти. Такт частина фрази, об'єднана одним наголосом.Наприклад: Чуєш \ чи не чуєш \ чарівна \ Марічко | Я до твого \ серця \ кладку | прокладу. У мовознавстві такт ще називають фонетичним сло­вом, оскільки службові слова, як правило, не мають наголосу і примикають до повнозначного слова з наголосом; не­рідко і повнозначне слово втрачає наголос, передаючи його попередньому чи наступному слову. Слухач, особливо і іноземець, який недостатньо знає мову, кожен такий такт сприймає як одне слово. Так, скажімо, шевченківське Ре­ве та стогне Дніпр широкий сприймалося тими, хто не знав слова реве, як Ревета стогне Дніпр широкий, де ревета осмислювалося якоюсь істотою жіночої статі.

Такти членуються на склади, оскільки кожен такт скла­дається з декількох зростань і спадів звучності.

Склад у свою чергу складається зі звуків — мінімаль­них фонетичних одиниць. Потрібно зазначити, що в мов­ленні звуки, як правило, окремо не вимовляються, а ли­ше в складі, який є найменшою одиницею мовленнєвого ланцюжка.

3. Склад. Хоча склади у словах легко визначають навіть ті мов­ці, які не обізнані з елементарними лінгвістичними по­няттями, однак у науці донині немає загальноприйнятої дефініції складу.

Останнім часом вважають, що склад реалізується не як послідовність звуків, із яких він складається, а як цільний артикуляційний комплекс. З погляду мовленнєвої аеродинаміки склад є мінімальним звуковим відрізком, на який припадає наростання і спад величини повітряно­го струменя.

Оскільки вершиною складу є найзвучніші звуки, то вони є складотворчими. До них належать переважно голосні. У деяких мовах складотворчими є сонорні [р], [л]:

чеськ. , Тrnка, Вrпо;

серб, прст, срп, .

Склади мають різну структуру. Розрізняють відкриті, закриті, прикриті і неприкриті склади.

Відкритий склад закінчується голосним (ма-ти), за­критий закінчується приголосним (кіт), прикритий по­чинається з приголосного (та, він), неприкритий — з го­лосного (от).

4. Наголос.

Наголос — виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів.

Розрізняють словесний (тактовий), фразовий, логічний і емфатичний наголос.

Словесний наголос буває динамічним, музикальним і кількісним.

Динамічний наголос — ви­ділення (вимова) одного із складів слова (такту) більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя повітря. Він характерний для української, англійської, чеської, німе­цької, французької, італійської, іспанської та багатьох інших мов. Сила динамічного наголосу в мовах неодна­кова. Так, в німецькій мові він сильніший, ніж у фран­цузькій.

Динамічний наголос може бути фіксованим (зв'язаним), тобто в усіх словах падає на певний склад (перший, останній тощо) і вільним (нефіксованим), тобто може падати на будь-який склад. Фіксований наголос характерний для польсь­кої, чеської, французької, естонської та інших мов.

^ Наголос на першому складі притаманний чеській, сло­вацькій, латиській, угорській, естонській, фінській, чечен­ській, монгольській, дравідським мовам, на другому — лез­гинській, на передостанньому — польській, гірській марійській, більшості індонезійських мов, на останньому — французькій, вірменській, удмуртській, нанайській, тюрк­ським мовам. Можна з деяким застереженням вважати фіксованим наголос у німецькій та англійській мовах, де наголошеним переважно є перший склад (винятки дуже незначні, через що вони не можуть бути типологічною озна­кою), іспанській та італійській мовах, у яких наголоше­ним, як правило, є передостанній склад.

Вільний (нефіксований) наголос характерний для української, російської, білоруської, сербської, хорватсь­кої, литовської, мордовської, абхазької та інших мов. Так, в українському слові мати наголос на першому складі, у ( порода — на другому, у слові педагог — на третьому, у слові передавати — на четвертому, а у слові учите­лювати — на п'ятому.

Вільний наголос виконує смислорозрізнювальну (мука — мука, замок — замок) і форморозрізнювальну (вікна — вікна, виходити виходити) функції.

У мовах з фіксованим і з нефіксованим наголосом наго­лос може бути нерухомим (постійним) і рухомим. Нерухо­мий наголос у будь-яких формах слова падає на один і той самий склад. Рухомий наголос у формах одного й того ж слова падає на різні склади. Так, в англійській мові наголос нерухомий, бо якщо падає на якийсь склад у слові, місця у різних формах того слова уже не змінює. 15 українській мові наголос рухомий (учитель учителі, стіл стола, рука — руки).

Динамічний наголос часто пов'язаний з редукцією (від лат. reductіо "повернення, відновлення"), тобто з ослаб­ленням і скороченням звучання ненаголошених складів. Див. у рос. мові: Мария Ивановна [мар'вана].

Музикальний (мелодійний, тонічний) наголос — виді­лення наголошеного складу інтонаційно, підвищенням основного тону. Він властивий норвезькій, шведській, литовській, латиській, словенській, сербській, хорватській; японській мовам.

^ Фразовий наголос — виділення певного слова у фразі. Наприклад: Коли я вийшов на вулицю, \ зустрів давнього друга. Що ви читали \ сьогодні вранці? Фразовий наголос — посилення словесного наголосу в певній синтаксич­ній позиції.

^ Логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи кількох слів у всьому висловлюванні. Наприклад: Брат прийшов до мене (не хтось інший). Брат прийшов до ме­не (таки прийшов). Брат прийшов до мене (не до вас). Ліки приймати до їди, чи після?

Емфатичний наголос (від гр. етрhatіkоs "виразний") — емоційне виділення тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимовою певних звуків. Наприклад: Він чуд-о-о-ова людина! Негід-д-дник ти!

Як бачимо, за позитивних емоцій розтягуються голосні, за негативних — приголосні.

5. Інтонація.

Інтонація (лат. іпtonatiо від іпtопо "голосно вимовляю") — рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення.

Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, типу і тембру мовлення.

^ Мелодика мовлення (від гр. теlodikos "мелодійний, пісенний") — зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху (вгoру, вниз, рівно тощо).

інтенсивність (фр. Іntensif від лат. іпtensіо "напруження") — підвищення і посилення голосу на слові, яке хочуть виділити (логічний наголос).

Пауза (від лат. раиsа "припинення") — перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. Паузи впливають ритміку мовлення, сприяють виділенню певного зміст Пор.: Моя сестра, артистка, в Києві і Моя сестра артистка в Києві. У першому реченні акцентується тому, що сестра знаходиться в Києві, а в другому, що вона працює артисткою в Києві.

^ Темп мовлення (італ. tетро від лат. tетриs "час") швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. Темп мовлення передає ставленні мовця до висловлюваного: вагоме вимовляється повільніше, неважливе — швидше.

^ Тембр мовлення — емоційне забарвлення (схвильоване, веселе, сумне, грайливе тощо). Тембр мовлення не слід сплутувати з тембром голосу і тембром звука.

Усі елементи інтонації взаємопов'язані і становлять єдність.

Інтонація відіграє найважливішу роль у розрізненні і характеристиці фраз. У фразах розрізняють висхідний; низхідний рухи тону. Висхідний рух тону має попереду вальну функцію: показує, що речення ще не закінчене.

^ Якби ви вчились так, як треба...

Низхідний тон має завершальну функцію: вказує, що речення закінчене.

...То й мудрость би була своя (Т. Шевченко).

У кожній мові інтонація має свої особливості .

Загалом інтонація виконує такі функції: розрізняє комунікативні типи висловлювання (розповідь, запитання, понукання), частини висловлювання за їх смисловою важ­ливістю, оформлює висловлювання в єдине ціле, одночас­но розчленовуючи його на ритмічні групи; виражає конкретні емоції; розкриває підтекст висловлювання; характе­ризує мовця і ситуацію спілкування.








Скачати 107.63 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації05.11.2011
Розмір107.63 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

плохо
  1
отлично
  4
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх