Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством Освіти І науки України для студентів вищих навчальних закладів За редакцією доц., к т. н. Саловського В. С. Кіровоград 2006 icon

Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством Освіти І науки України для студентів вищих навчальних закладів За редакцією доц., к т. н. Саловського В. С. Кіровоград 2006


Схожі
Бедь - Юридична психологія...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник...
Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень...
Елементарний курс міграційного права України (Чехович)...
Арків хнамг 2006 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для...
О. Б. Ярова англійська мова...
Ткачук М. П. Колінько О. П...
Адміністративний процес Перепелюк...
Конкурентне право Удалов...
Міністерство освіти І науки України Гадзевич О.І., Кулинич М. Б...
Міністерство освіти І науки України Гадзевич О.І., Кулинич М. Б...
С. П. Денисова (Київський національний лінгвістичний університет)...



Загрузка...
скачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кіровоградський національний технічний університет


Саловський В.С. Кропівний В.М., Магопець С.О., Красота М.В.,

Саловська Л.В.


ТРАКТОРИ ТА АВТОМОБІЛІ

Паливна апаратура


автотракторних дизелів


Навчальний посібник


Рекомендовано Міністерством Освіти і науки України

для студентів вищих навчальних закладів


За редакцією доц., к.т.н. Саловського В.С.


Кіровоград 2006

УДК 621.431


Трактори та автомобілі. Паливна апаратура автотракторних дизелів.

Навчальний посібник. - Кіровоград: КНТУ, 2006. - 257 с.: іл.


^ Авторський колектив: Саловський В.С., Кропівний В.М., Магопець С.О.,

Красота М.В., Саловська Л.В.


Рецензенти: професор кафедри “Ремонт машин”

Харківського національного техні-

чного університету сільського гос-

подарства, к.т.н. О.І. Сідашенко


професор кафедри “Ремонт машин”

Таврійської державної агротехнічної

Академії, к.т.н. В. Ю. Черкун


Рекомендовано Міністерством Освіти і науки України як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист Міністерства Освіти і науки України № 14/18.2-317 від 10.02.2006 р.)


В посібнику сконцентрована повна інформація стосовно паливної апаратури дизелів, починаючи від загальних принципів роботи дизельних двигунів, теоретичних основ та способів сумішеутворення до експлуатаційних характеристик, причин втрати працездатного стану паливної апаратури та основних регулювань систем паливоподачі дизелів.


© КНТУ, 2006
Зміст

стор.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу: основні засади ……………….


5

КМСОНП: базова термінологія та загальна характеристика ...

5

Особливості організації навчального процесу за кредитно-модульною системою …………………………………………...


6

Критерії оцінки знань студентів за кредитно-модульною системою …………………………………………………………….


7

Основні терміни та визначення ……………………….

15

Передмова ………………………………………………………...

16

Розділ І Дизельні палива. Вимоги, що висуваються до паливної апаратури ……………………………


19

1.1 Історія розвитку виробництва паливної апаратури ….

19

1.2. Сумішоутворення в дизелі ……………………………

19

1.3. Характеристика дизельних палив ……………………

27

1.4. Вимоги до процесів вприскування і розпилювання палив …………………………………………………...


34

1.5. Вимоги до способів дозування палива ……………….

42

1.6. Вимоги до паливної апаратури ……………………….

52

Контрольні запитання ………………………………….…

57

Розділ ІІ Конструкції паливної апаратури ……………..

59

2.1. Схеми систем подачі палива ………………………….

59

2.2. Елементи системи подачі палива …………………….

61

2.3. Матеріали деталей паливних насосів ………………...

114

Контрольні запитання ………………………………….……...

117

Розділ ІІІ Автоматичне регулювання ……………………

119

3.1. Система автоматичного регулювання ……………….

119

3.2. Типи регуляторів ………………………………………

126

3.3. Конструкції регуляторів ………………………………

135

3.4. Робота регуляторів ……………………………………

142

3.5. Функціональні пристрої регуляторів ………………...

151

Контрольні запитання …………………………………………

160




Розділ ІV Гідродинамічний розрахунок системи паливоподачі ……………………………………


162

4.1. Побудова математичної моделі процесу вприскування палива ………………………………………………


162

4.2. Визначення межі форсування ПНВТ ………………..

169

4.3. Розрахунок шляху, швидкості та прискорення руху плунжера ………………………………………………


172

Контрольні запитання …………………………………………

179

Розділ V Діагностування, регулювання та комплектування паливної апаратури …..………………


180

5.1. Параметри технічного стану паливної апаратури …..

180

5.2. Діагностування елементів системи паливоподачі низького тиску ………………………………………...


181

5.3. Діагностування елементів системи паливоподачі високого тиску …………………………………………...


182

5.4. Перевірка та регулювання ПНВТ на стенді ………….

186

5.5. Перевірка правильності встановлення ПНВТ на двигуні ……………………………………………………..


201

5.6. Встановлення ПНВТ на двигун ………………………

216

5.7. Комплектування дизельної паливної апаратури …….

226

Контрольні запитання ………………………………….……..

227

Особливості оцінки знань студентів за розділами навчального посібника …………………………


229

Додатки ……………………………………………………………

231

Література ………………………………………………………..

256



^ Кредитно-модульна система організації навчального процесу: основні засади


З метою модернізації системи вищої освіти і науки України згідно з ідеями та документами Болонського процесу передбачено впровадження у вітчизняну навчальну практику вищої школи кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Версію кредитно-модульної системи, яку планується впровадити в практику в Україні у процесі нинішнього етапу реформи, побудовано на засадах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТ8). Ця система сьогодні запроваджується на інституціональному, регіональному, національному та загальноєвропейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999 року.

Очевидно, що такі радикальні зміни всієї структури вітчизняного освітнього комплексу потребують і не менш радикальних змін у сфері базових навчально-методичних технологій.


^ КМСОНП: базова термінологія та загальна характеристика

У відповідності до системи ЕСТ8 впроваджується нова термінологія. Так:

кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП) називають модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульно-рейтингових технологій навчання із системою спеціальних залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

модульно-рейтинговими називають навчальні технології, характерною ознакою яких є застосування нагромаджувальних систем оцінювання знань студентів та розбиття навчального матеріалу на модулі;

заліковий кредит — це одиниця вимірювання навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів або блока змістовних модулів;

модуль — це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

змістовний модуль — це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Головною метою кредитно-модульної системи є передусім підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Завданнями кредитно-модульної системи організації навчального процесу в цілому полягають у:

• адаптації ідей кредитно-трансферної та акумулювальної системи (ЕСТ8) до системи вищої освіти України з метою забезпечення підвищення ступеня мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з огляду на швидку зміну загальної ситуації на національному та міжнародному ринках праці;

• забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яку слід формувати з урахуванням як вимог замовників, так і особистих побажань студента;

• додаткове стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання можливостей студентові для отримання професійних кваліфікацій, що більш адекватно відповідають поточним вимогам ринку праці.

^ Особливості організації навчального процесу за кредитно-модульною системою

У разі застосування КМСОНП зміст навчальних дисциплін поділяється на змістові модулі (2—4 за семестр). Змістовий модуль (розділ чи підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі теми аудиторної і самостійної роботи студента — навчальні елементи (мікромодулі). Рівень освоєння студентом кожного змістового модуля оцінюється з використанням рейтингової системи оцінювання знань.

^ Загальна оцінка студента за навчальний модуль визначається як підсумкова за всіма складовими навчання в межах модуля.

Коли йдеться про такі курси, як “Автомобільні двигуни”, “Двигуни внутрішнього згорання”, “Автомобілі”, “Трактори і автомобілі” вона містить (за спеціальною системою підрахунку) поточні (мікромодульні) та модульні оцінки за теоретичний матеріал, практичні задачі (тобто за вміння розв'язувати задачі), курсовий проект та лабораторний практикум. При цьому однаковою мірою враховуються результати як аудиторної, так і самостійної роботи.

^ Підсумкова (результуюча) оцінка засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни може визначатись без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегральна (рейтингова) оцінка за всіма змістовими модулями. При цьому студент, який набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має змогу:

не складати іспиту (заліку) й отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку за здобутим рейтингом;

складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

ліквідувати академічну різницю навчальних обсягів, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

поглиблено додатково вивчати окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, за своїми особистими планами.

Важливим у застосуванні модульно-рейтингової технології є те, що студент, який набрав протягом семестру менш як необхідну кількість балів, зобов'язаний складати іспит (залік). При цьому він допускається до його складання лише тоді, коли попередньо виконав увесь обов'язковий перелік завдань, передбачених навчальним графіком з даної дисципліни (розрахунково-графічні роботи, лабораторні роботи, індивідуальні завдання, курсові проекти тощо).

Індивідуальний навчальний план студента формується на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, що їх об'єднано в блоки — розділи навчальної дисципліни.

Індивідуальний навчальний план студента реалізується протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. ^ Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік.


^ Критерії оцінки знань студентів за кредитно-модульною системою

У відповідності до КМСОНП зміст будь-якої навчальної дисциплін, як вже відмічалося, поділено на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Змістовий модуль навчальної дисципліни в свою чергу містить окремі теми аудиторної і самостійної роботи студента — навчальні елементи (мікромодулі). Рівень освоєння студентом кожного змістового модуля оцінюється з використанням рейтингової системи оцінювання знань.

^ Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази. Студенти, які мають підсумковий рейтинг з дисципліни на рівні 82—100 балів (табл. 1.1), тобто оцінку «відмінно» або «добре», звільняються від складання іспиту (диференційованого заліку) під час екзаменаційної сесії (за їх бажанням). У протилежному разі до екзаменаційної відомості виставляється оцінка, визначена за урахуванням підсумків складання іспиту (диференційованого заліку) та рейтингової оцінки за семестр.

Таблиця 1. Підсумковий рейтинг студентів

^ Кількість набраних балів за модуль

Оцінка

за національною шкалою

85…100

“Відмінно”

70…84

“Добре”

55…69

“Задовільно”

1…54

“Незадовільно”


Кожна тема навчальної дисципліни виступає як своєрідний мікромодуль (навчальний елемент). Тобто на кожному практичному занятті, в межах розгляду окремої теми, фактично моделюється повноцінна екзаменаційна ситуація. Зокрема, оцінюються результати письмового тестування за матеріалами аудиторного та самостійного опрацювання лекцій, розв'язаних задач, ситуаційних завдань і т.д. Поточні оцінки, що їх отримав студент на таких заняттях-мікромодулях, далі становлять основу нагромаджувального компонента його загальної (результуючої) рейтингової оцінки. Сукупність мікромодулів, як уже було сказано утворює змістовний модуль.


На кожному мікромодулі здійснюється:

1) контроль відвідування занять студентом;

2) перевірка ведення конспекту лекцій;

3) контроль теоретичного матеріалу попередньої лекції (як правило, письмово у вигляді тестів);

4) захист розв'язання домашніх задач, однакових (загальних) для всіх студентів (усно);

5) роз'яснюються методи та методичні особливості розв'язання стандартних аналітичних задач;

6) контролюються результати розв'язання домашніх індивідуальних задач.


При мікромодульному та модульному контролі застосовується традиційний письмовий контроль знань (тестування) студентів.

Лекційний матеріал, що входить до складу теоретичного ядра кожного модуля, заздалегідь поділяється на аудиторний і такий, що його призначено для самостійного вивчення. У цьому зв'язку відповідні питання, що передбачені для самостійного вивчення виділені в окремий розділ методичних вказівок, поданих під назвою тематики лекційних занять.

Важливим є також і те, що при складанні варіантів теоретичної частини тестів як аудиторний лекційний матеріал, так і матеріал, віднесений для самостійного вивчення, враховується в них однаковою мірою.

При визначенні мікромодульних оцінок за лекційними заняттями до уваги береться відвідування студентами лекцій (1 бал при наявності студента на кожній окремо взятій лекції, 0 балів – при його відсутності на лекції), ведення конспекту лекцій (1 бал – при конспектуванні лекційного матеріалу, 0 балів – при відсутності конспекту), конспектування додаткового інформаційного джерела (1 бал для кожної окремо взятої лекції), а також написання реферату на тему лекції (5 балів за реферат).

Практичні заняття відіграють ключову роль у модульно-рейтингових технологіях, оскільки:

• по-перше, тут не тільки поглиблюються раніше здобуті теоретичні і практичні знання та формуються необхідні навички розв'язання задач, а й здійснюється їх поточний та модульний рейтинговий контроль;

• по-друге, на практичних заняттях вдається здійснити найбільш ефективний поточний контроль ефективності попередньої самостійної роботи студентів.

Таким чином, можемо констатувати, що в рамках модульно-рейтингових технологій практичне заняття відіграє подвійну роль. З одного боку, це поглиблення та формування необхідних навичок - фактичного застосування отриманих теоретичних знань. А з другого — реалізація поточного контролю цих навичок та якості освоєння студентами матеріалу (лекційного і практичного), визначеного планом навчального процесу як до аудиторного, так і самостійного (поза аудиторного) вивчення.

Саме заняття розбивається на дві нерівні частини: навчальну і контрольну. Через жорстку обмеженість часу практичного заняття його навчальна частина здебільшого будується на принципі «поглиблених консультацій». На занятті обговорюються тільки «проблемні» питання самостійної підготовки студентів до заняття. А той матеріал, самостійне освоєння якого не викликає у них особливих труднощів, на занятті спеціально не обговорюється. За рахунок сказаного і вдається зекономити необхідний аудиторний час, щоб практично реалізувати повноцінний поточний письмовий контроль кожного студента на кожному занятті.

^ Контрольна частина практичного заняття зводиться до так званого письмового «летючого» мікромодульного контролю теоретичної частини матеріалу, який студент був зобов'язаний підготувати до заняття. При цьому використовують варіанти тестів, складених на основі запитань.


Виконання теоретичних завдань за темою практичного заняття дає змогу студентам підвищити свій поточний рейтинг максимум на 1 бал на кожному такому практичному занятті.

Варіанти модульних тестових завдань складаються на основі теоретичних запитань та типових загальних задач поточного мікромодульного та модульного контролів. При цьому суму балів, яку має змогу отримати студент в процесі тестового (мікромодульного) контролю залежить від кількості правильних варіантів відповідей на тестові запитання та їх складності (кожна правильна відповідь на окреме тестове запитання оцінюється відповідною кількістю балів). Аналогічно варіанти письмових екзаменаційних білетів складаються на основі варіантів завдань модульного контролю.

Таким чином, для розрахунку результуючої рейтингової семестрової оцінки студента пропонується використовувати формулу:

,

де — результуюча семестрова рейтингова оцінка;

— поточна оцінка за i-ий мікромодуль;

— кількість мікромодулів у семестрі;

— поточна оцінка за j-й модульний контроль;

— ваговий коефіцієнт модульних контрольних оцінок;

m — кількість модулів у семестрі.

Говорячи про лабораторний практикум, необхідно особливо підкреслити, що в навчальній практиці, яка сьогодні склалася, вибір схеми та методики проведення лабораторних занять за модульно-рейтинговою технологією істотно залежить від структури затверджених планів навчального процесу. Це пояснюється тим, що викладання кожної дисципліни передбачає різні структури розподілу лекційного матеріалу і практичного. Так, повний курс за деякими дисциплінами складається:

а) з лекцій та практичних занять;

б) з лекцій та лабораторних занять;

в) лекцій, лабораторних та практичних занять.


Таким чином, згідно зі сказаним і залежно від того, чи передбачено навчальним планом практичні та лабораторні заняття і в якому варіантів із представлених вище, можна реалізувати дві методичні схеми проведення лабораторних занять.

Перша з методичних схем (випадок, коли практичні заняття передбачено – варіант в) побудована на базі стандартних методик. Деякі відмінності тут стосуються лише введення елементів, що характеризують її рейтингову спрямованість. Суть цих елементів зводиться до того, що за кожну виконану лабораторну роботу студент отримує дві оцінки: одну за теоретичну підготовку до роботи, а другу — за захист отриманих експериментальних результатів. При цьому для теоретичної підготовки рекомендується застосовувати комп'ютерні тести. Захист лабораторних робіт проводиться за стандартними методичними схемами.

На базі отриманих оцінок обчислюється результуюча семестрова рейтингова оцінка за лабораторний практикум, яка враховується при визначенні результуючої (загальної) рейтингової семестрової оцінки. Для її визначення пропонується формула:

,

де — результуюча семестрова рейтингова оцінка за лабораторний практикум;

— кількість лабораторних робіт у семестрі;

— поточна оцінка за теоретичну підготовку до і-ої лабораторної роботи;

с — ваговий коефіцієнт «за теорію»;

— поточна оцінка за захист експериментальних результатів і-ої лабораторної роботи;

— ваговий коефіцієнт за експериментальну частину роботи. Набутий практичний досвід дозволяє рекомендувати значення для вагових коефіцієнтів .

Якщо практичні заняття не передбачено навчальними планами (друга методична схема – варіант б), загальна методика проведення заняття формально залишається без змін. Але суттєво змінюється зміст самого заняття: різко зростає питома вага теоретичної частини лабораторної роботи у загальному балансі поточних оцінок. А це, у свою чергу, суттєво змінює увесь методичний сценарій проведення лабораторного заняття.

Тому пропонується такий варіант розв'язання поставленої проблеми. Оскільки в цій ситуації лабораторний практикум виявляється єдиною придатною формою аудиторних занять, зазначений вид контролю введено в схему проведення практикуму як обов'язковий методичний елемент. Студенти допускаються до виконання лабораторної роботи за схемою, аналогічною до схеми проведення контрольної частини практичного заняття. Проводиться відповідний поточний (мікромодульний) письмовий контроль теоретичного матеріалу, захист загальних задач та прийом індивідуальних задач. Далі студент виконує експериментальну частину лабораторної роботи, за захист результатів якої отримує ще одну поточну оцінку.

Таким чином, на кожному лабораторному занятті, що проводиться за другою методичною схемою, студент отримує три поточні (мікромодульні) оцінки. Крім того, він ще отримує відповідні оцінки за модульні контролі, які проводиться в кінці кожного модуля. Це означає, що при визначенні результуючої рейтингової семестрової оцінки має використовуватись наступна залежність:

,

де — результуюча семестрова рейтингова оцінка;

— поточна оцінка за J-й модульний контроль;

— ваговий коефіцієнт модульних контрольних оцінок;

— кількість модулів у семестрі,

— число лабораторних робіт у семестрі;

— поточна оцінка за теоретичну підготовку до і-ої лабораторної роботи,

— ваговий коефіцієнт «за теорію»,

— поточна оцінка за розв'язання задач (тобто за практику) до і-ої лабораторної роботи;

— ваговий коефіцієнт «за практику»;

— поточна оцінка за захист експериментальних результатів і-ої лабораторної роботи;

— ваговий коефіцієнт за експериментальну частину роботи.

Важливу роль своєрідних «демпферів», у рамках модульно-рейтингової системи виконують індивідуальні заняття. Передусім на цих заняттях студенти отримують методичну допомогу з розв'язання індивідуальних та загальних задач. Крім того, мають змогу «погасити» свої поточні заборгованості. Студенти, які цього бажають, на індивідуальних заняттях мають також можливість підвищити свої поточні рейтингові оцінки. Усе це, з одного боку, дає змогу студентам пом'якшити можливі організаційні наслідки від отримання незадовільних контрольних оцінок, а з другої — уможливлює підвищення ними свого поточного рейтингу.

Приклад можливого формування рейтингової оцінки знань студентів при проведенні мікромодульного контролю наведено в таблиці 2.


Таблиця 2. Рейтингова атестація студентів за мікромодулем з дисципліни “________________________________________”

^ Види занять

Види діяльності

Кількість балів*

мінімум

максимум

І. Лекційне заняття

1. Відвідування лекції

0

1

2. Ведення конспекту лекції

0

1

3. Конспектування додаткового інформаційного джерела

0

1

4. Написання реферату на тему лекції

0

5

ІІ. Практичне заняття

1. Відвідування практичного заняття

0

1

2. Розв’язування обов’язкових задач під керівництвом викладача

0

2

3. Звітування про дострокове виконання обов’язкових задач (за кожну достроково вирішену задачу - 2 бали)

0

10

4. Своєчасне виконання індивідуальних задач (1 задача – 1 бал)

0

1

5. Тестовий контроль (10 тестових питань, кожне з яких оцінено в 1 бал)

0

10

ІІІ. Лабораторне заняття

1. Відвідування лабораторного заняття

0

1

2. Оформлення звіту з лабораторної роботи

0

1

3. Своєчасний захист лабораторної ро-боти

0

2

4. Достроковий захист лабораторної роботи (2 бали за кожну лабораторну роботу)

0

10

5. Тестовий контроль (10 тестових питань, кожне з яких оцінено в 1 бал)

0

10

Всього за мікромодуль за сумою видів занять:

І+ІІ

І+ІІІ

І+ІІ+ІІІ


0

0

0


32

32

56

Примітка: * - приведена кількість балів для оцінки знань є орієнтовною. При викладанні різних дисциплін викладач повинен самостійно прийняти кількісну оцінку кожного складового компонента в залежності від видів занять та їх кількості по цій дисципліні у відповідності до навчальної програми.


Кожний модуль закінчується відповідним модульним контролем. Оцінка, отримана студентом за результатами такого контролю, відіграє роль модульно-контрольного компонента його загальної рейтингової оцінки. Результуюча рейтингова модульна (тобто за модуль у цілому) оцінка визначається як інтегральна за обома компонентами. При її визначенні використовується спеціальна система вагових коефіцієнтів.

Як вже було зазначено, кожен модуль оцінюються за 100-бальною системою. Студенти, відсутні (з будь-яких причин) на занятті, автоматично отримають нульову оцінку. Тобто на кожному занятті студент у будь-якому разі завжди отримує мінімальні оцінки.


Урахування результатів поточного та модульного контролів при визначенні семестрової результуючої рейтингової оцінки здійснюється наступним чином. Атестованим вважається студент, який:


1) не отримав незадовільних оцінок на жодному мікромодульному контролі;

2) виконав і захистив усі індивідуальні завдання (задачі);

3) має середню модульну рейтингову оцінку 55 і більше балів.


Атестовані студенти отримують так званий «внутрішній залік», що реально означає простий допуск до отримання результуючої семестрової рейтингової оцінки та до екзамену. При цьому результуюча семестрова рейтингова оцінка складається як середнє арифметичне (з відповідними ваговими коефіцієнтами) значення:


а) суми всіх оцінок, отриманих на всіх практичних заняттях-мікромодулях та лекційних заняттях;

б) суми оцінок, отриманих на всіх модульних контролях, які враховуються з визначеним кафедрою ваговим коефіцієнтом, наприклад «2».


Розраховані таким чином семестрові рейтингові оцінки і є тією методично-організаційною базою, на якій фактично тримається модульно-рейтингова технологія.




Скачати 195.95 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації05.11.2011
Розмір195.95 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх