4. Уроки біології в профільних класах icon

4. Уроки біології в профільних класах


5 чел. помогло.
Схожі
М.Є. Кучеренко І відповідає розділам програми з біології для профільних класів...
Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з біології у 9...
Навчальна програма для уч нів 10-1 1...
Навчальна програма для уч нів 10-1 1...
Навчальна програма для уч нів 10-1 1...
Навчальна програма для уч нів 10-1 1...
Н авчання історії у профільних класах: теорія І практика...
Навчальна програма для уч нів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Навчальна програма для уч нів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Реферат з педагогіки Тема: Методика викладання біології як галузь педагогічної науки...



страницы: 1   2
повернутися в початок

Висновки

На сучасному етапі навчально-виховного процесу класно-урочна система залишається найпоширенішою у світі, основною структурною одиницею якої є урок. Кожний урок є відносно закінченою ланкою в загальному процесі навчання учнів, тому вчителю біології слід пам’ятати, що основний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Щоб досягти найкращого результату засвоєння навчального матеріалу, слід впроваджувати на уроці біології активні методи та прийоми навчання. Це сприятиме активізації роботи учнів на уроці. Я думаю, що активна праця учня на уроці забезпечує найкраще розуміння та засвоєння навчального матеріалу. Тому на мою думку буде недоліком в проведенні сучасного уроку біології те, що на всіх етапах уроку ініціатива повністю належатиме учителю. Вчитель визначає тему, мету, завдання, тип уроку, і якщо основним методом викладу ним матеріалу вчитель обирає лекцію (відомо, що знання одержанні учнями в процесі лекції засвоюються лише на 3%), то в такій ситуації учні, зазвичай, є тільки виконавцями плану, запропонованого вчителем, і частина з них без ентузіазму бере участь у його реалізації.

Сучасний урок біології повинен сприяти розвитку індивідуальних здібностей учня. Тому вчителю біології слід використовувати особистісно-орієнтований підхід до організації роботи учнів на уроці. Використання на уроці особистісно-орієнтованих технологій навчання дасть можливість кожному учневі відчути радість успіху від розумової праці, сприяти розвитку інтересу до вивчення біології.

Сучасні умови та потреби життя вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які б сприяли інтелектуальному розвитку учнів в тісному і постійному взаємозв'язку з природним та соціальним середовищем, яке в наш час є ще й інформаційним. Тому школа має бути зорієнтована на використання таких педагогічних технологій, які передбачають навчання та виховання активної, високо освіченої, творчої особистості, коли навчальні дисципліни розглядаються не тільки як одна із сторін навколишньої дійсності, з якою слід ознайомити учнів, а й використовується їх зміст, форми і методи для формування та вдосконалення таких якостей особистості, як активність, пізнавальна самостійність, здатність творчо підходити до розв'язування як навчальних, так і життєвих задач. Цьому ж звичайно сприяють сучасні підходи до вивчення біології у загальноосвітніх навчальних закладах.

Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими лекційними та запитальними методами не підходять більшості учнів. Учні по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні краще відчувають, інші глибше осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті хто осмислює, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі пробують з’ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити, бо хочуть зразу ж випробувати на собі, застосувати нові знання. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має своє недоліки та переваги. Тому навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різних підходів у навчання біології. Щоб досягти цього необхідно практикувати на уроці різноманітні методи, прийоми та форми роботи; планувати свій урок так, щоб кожен учень був активним учасником навчального процесу.

Щоб вміло організувати та провести урок біології, вчителю необхідно добре знати вимоги до сучасного уроку, володіти дидактичними знаннями про сучасний урок і сучасні методи та прийоми навчання, творчо підходити до підготовки та проведення уроку. Слід пам’ятати, що урок – це творчість кожного окремого вчителя, який опирається на загальні дидактичні вимоги до уроку. Вчителю біології слід урізноманітнювати роботу учнів на уроці, використовуючи для цього різноманітні методи та прийоми активного навчання і слід пам’ятати, що лише сукупність певних традиційних і нетрадиційних методів приводить до досягнення мети навчання.


Додаток 1

^ Структура уроків за В. Онищуком

Урок засвоєння нових знань:

  1. Початок уроку (перевірка д/з, актуалізація та корекція опорних знань).

  2. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

  3. Сприймання та первинне усвідомлення матеріалу.

  4. Узагальнення та систематизація вивченого, первинне застосування знань.

  5. Підсумки уроку, д/з.


Урок засвоєння умінь та навичок:

  1. Початок уроку (перевірка д/з, актуалізація та корекція опорних знань).

  2. Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчання.

  3. Вступні вправи (вивчення нового матеріалу, правил для виконання певних дій).

  4. Пробні вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

  5. Тренувальні вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

  6. Творчі вправи.

  7. Підсумки уроку, д/з.


Урок використання знань, умінь та навичок:

  1. Перевірка д/з, корекція опорних знань, умінь, навичок.

  2. Повідомлення мети уроку. Мотивація навчальної діяльності, загальний інструктаж.

  3. Усвідомлення змісту й послідовності використання практичних дій.

  4. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

  5. Узагальнення і систематизація результатів роботи.

  6. Звіт про способи та результати виконаної роботи.

  7. Підсумки уроку, д/з.

Урок узагальнення і систематизації знань:

  1. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

  2. Відтворення та корекція опорних знань.

  3. Повторення й аналіз основних фактів.

  4. Узагальнення й систематизація основних понять; засвоєння системи знань та їх використання для пояснення нових фактів.

  5. Засвоєння провідних ідей та основних теорій на основі широкої систематизації.


Урок перевірки та корекції знань, умінь, навичок:

  1. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

  2. Перевірка знань фактичного матеріалу.

  3. Перевірка знань основних понять.

  4. Перевірка глибини усвідомлення знань.

  5. Використання знань у стандартних умовах.

  6. Використання знань у змінених умовах.

  7. Збір виконаних завдань (їх перевірка, аналіз, оцінювання).

  8. Підсумки уроку, д/з.

Комбінований урок має дві або декілька дидактичної мети. Тому можливе використання різних комбінацій структурних елементів відповідних типів уроку.


Додаток 2

^ Класифікація загальних методів навчання (за Ю. Бабанським)

1 група методів

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

За джерелом

За логікою

За мисленням

За ступенем керівництва

Словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція)

Наочні (ілюстрація, демонстрація)

Практичні (досліди, вправи, лабораторні та практичні роботи, твори, реферати)

Індуктивні (від часткового до загального)

Дедуктивні (від загального до часткового)

Репродуктивні (робота за зразком)

Творчі

Проблемно-пошукові

Методи самостійної роботи (вдома і під керівництвом вчителя)

2 група методів

методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності

Методи стимулювання й мотивації

інтересу до навчання

Методи стимулювання й мотивації обов’язку і відповідальності

створення ситуації зацікавленості

пізнавальні ігри

навчальні дискусії

роз’яснення мети вивчення предмета

заохочення та покарання




3 група

методи контролю, корекції за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

Методи усного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю

Методи письмового контролю, самоконтролю, взаємоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю

Методи комплексного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю

Методи комп’ютерного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю



Додаток 3


^ Піраміда засвоєння знань


Лекція 5 %

Читання 10 %

Аудіовізуальні методи 20 %

Демонстрації 30 %

Групові дискусії 50 %

Активне навчання (рольові, ситуаційні ігри) 70 %

Навчання інших 90 %


Додаток 4 ^ Схема особистісно-орієнтованого підходу до навчання біології

Особистісно-орієнтоване

Навчання

учень + учитель

співпраця

співтворчість




особистісно-орієнтований

урок


Зміст уроку

Відбір матеріалу та композиція суб’єктивно спрямовані

Форми роботи:

Групові, індивідуальні, дуже рідко – фронтальні




Методи та прийоми навчання на уроці

Переважають наочні, практичні, із словесних – бесіда, дискусія; рольові ігри, ситуативні задачі











Педагогічна підтримка та організаційна роль вчителя

Самостійний творчий пошук







Розвиток біологічних здібностей


Інтелектуально-творчий розвиток особистості

Додаток 5

Цікаві знахідки” на уроці (за О. Гіном)

1. Прийом “Приваблива мета”: перед учнями ставиться проста, зрозуміла й приваблива для них мета, яка відповідає віковим інтересам та захопленням учнів. Наприклад, при вивченні будови мікроскопа (6 клас) я запитую учнів: “Чи хотіли б ви побачити клітину м’якоті яблука? Для цього ми з вами повинні вивчити будову мікроскопа та навчитися ним користуватися.

2. Прийом здивування: перед вивченням нового знайти в ньому аспект, який навіть буденне робить дивовижним. “Здивуй учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне”. [14, с. 4] Наприклад, перед вивченням у 8 класі будови кісток показати учням фото (ілюстрацію) Ейфелевої башти у Парижі і запитати: “Чим унікальна Ейфелева башта? А чи знаєте ви, що її побудували за принципом будови стегнової кістки людини? Давайте переконаємося у в цьому.

3. Прийом “відтягнута відгадка”: на початку уроку загадати учням загадку, навести цікавий факт. Відповідь на поставлене питання буде знайдена під час вивчення нового матеріалу. Наприклад, перед вивченням теми “Біологічне значення білків. Властивості ферментів” (10 клас) я запитала учнів: “Яку роль виконав верблюд дервіша в старій арабській історії? Послухайте. Помираючи старий араб заповів трьом синам 17 верблюдів: старшому – половину, середньому – третю частину всіх верблюдів, а меншому – 1/9 частину. Брати почали ділити спадок, але не змогли це зробити, адже 17 не ділиться ані навпіл, ані на три частини, ані на дев’ять. Пустелею проходив дервіш із своїм верблюдом. Брати попросили у нього поради. “Виконати ваше бажання дуже легко, – сказав він. – Я позичу вам свого верблюда, і ви легко розділите свій спадок”. І справді, брати змогли поділити спадок: старший отримав 9 верблюдів, середній 6, а молодший 2. Дервіш із своїм верблюдом помандрував далі. Саме цей верблюд дервіша виконав у розподілі спадку функцію, подібну до біологічної функції ферментів.

Ці прийоми я застосовую на етапі мотивації навчальної діяльності учнів.

4. Прийом “спіймай помилку” (я його називаю “відшукай помилку): при перевірці знань для кожної пари учнів я пропоную текст художнього стилю, в якому спеціально допущені біологічні помилки. Наприклад, при перевірці знань учнів про будову та процеси життєдіяльності земноводних.

^ Весняна зустріч

Прийшла весна. Сніг уже розтанув, а сонечко щораз гріло тепліше. Під кущем калини ми помітили купку торішнього листя, яка ворушилась. Аж раптом з-під листя вилізла невелика жабка. Це була зелена ропуха.

Жабка цілу зиму шукала собі хоча б будь-яку поживу, тому була ще знесилена і дуже квола. Ми змогли її добре розглянути. Шкіра жабки була покрита красивою зеленою лускою. Вона була волога і прохолодна. Жабка мала три пари кінцівок. Передні кінцівки були плавниками. А ще вона мала пару очей. Ось повіки жабки заворушились, і ми побачили красиві плоскі очі. Жабка здивовано дивилася на нас. Її зяброві кришки рухалися, пропускаючи свіже весняне повітря.

Зігрівшись теплом наших рук, жабка заворушила своїми лапками. Ми відпустили її у воду, а вона зовсім не вміла плавати. Жабка задихалася під водою без повітря, тому швиденько поспішила вилізти на берег.

Причаївшись на березі жабка стала полювати на комариків, які цілими роями літали серед комишу. Ось жабка висунула свій роздвоєний язик, і комарик за одну мить, прилипнувши до липучого язика, зник у її ротовій порожнині.

Від задоволення жабка закрила свої очі і заворушила своїм довгим хвостом. Але що це? Жабка повернула голову і побачила, що у неї зовсім немає хвоста, та його ніколи й не було. Як вона могла про це забути?

Пройшов місяць. У воді біля берега де раніше сиділа наша знайома жабка, ми побачили багато чорних хвостатих пуголовків. Це були личинки нашої жабки-красуні. Вони вистрибували на берег і вигрівались на теплому ґрунті.

Кількість пропущених біологічних помилок ––– 14

5. Прийом “практичність теорії”: введення теорії в практику (корисність якої очевидна учням). Наприклад, під час вивчення кровоносних судин людини пропонувала учням по групах надати першу допомогу при різних видах кровотечі. Завдання: надати першу допомогу при капілярній кровотечі (або артеріальній чи венозній кровотечі). Які ознаки цієї кровотечі? Так застосовано елемент рольової гри, групову роботу з практичним застосуванням теорії.

6. Прийом опитування у формі “експрес-опитування” – це використання завдань типу:

  • продовжити речення – квітка має таку будову:... (6 клас)

  • закінчити схему – будова квітки: квітконіжка – квітколоже – ?... – маточка.

  • тестове опитування.

7. Прийом “подача домашнього завдання” – подача домашнього завдання може бути цікавою. Для цього можна влаштувати пошту (д/з у конвертах усім, або кільком учням чи по групах). Слід пам’ятати, що д/з повинно мати три рівні:

  • обов’язковий мінімум (під силу будь-якому учневі);

  • тренувальний;

  • творчий (скласти біологічний кросворд, загадку, вірш, казку).

Талановитим учням пропонувати більш складні завдання.


Додаток 6

^ Плани-конспекти уроків біології

Урок 1

Тема: «Вступ. Біологія – наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, їх класифікація; середовища їх існування».

Мета уроку: вступ до вивчення нового предмету; знайомство із підручником; активізувати знання учнів про живу природу, використовуючи попередні знання і власний досвід; ознайомити з біологією як наукою про живу природу, її завданнями та значенням в житті людини, класифікацією живих організмів; розширення знань про різноманітність живих організмів, їх середовищем існування; розвивати абстрактне мислення учнів; виховання дбайливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, плакат зі схемою «Біологія вивчає», роздатковий матеріал «Біологічні науки» та картки із зображенням різних організмів з усіх царств.


Епіграф:

Багатство нашої планети – це повітря, вода, ґрунт, тваринний та рослинний світ. Доля природи – наша доля!

Щоб зберегти природу, її потрібно знати. Але природу не можна пізнати споглядально – її потрібно вивчати.


Хід уроку

I. ^ Організаційний момент. Вступ до вивчення нового предмету.

1. Гра «Знайомство»

Вчитель запрошує дітей стати в коло (попередити учнів перед початком уроку) та ставить завдання, на які учні відповідають рухом (піднімають руку або оплески). Завдання:

  • Підніміть ліву руку ті, хто знає як звати вчителя біології.

  • Підніміть праву руку ті, хто цікавиться вирощуванням кімнатних або квітково-декоративних рослин.

  • Підніміть дві руки ті, хто доглядає вдома домашніх тварин.

  • Візьміть за руки однокласників, які стоять поруч, якщо ви вважаєте, що кожна людина є часткою живої природи.

2. Вступ до вивчення нового предмету. Знайомство із підручником, його особливостями побудови – схема навчальних предметів шкільного курсу біології, знайомство із зверненням авторів підручника до учнів.

Б
Загальна біологія

Біологія людини
іологія



ботаніка

зоологія


Екологія

II. ^ Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Давні цивілізації уявляли Землю в образі божества, материнського і плодючого, а людей – дітьми, яких вона живить. Сплинуло багато віків… Ставлення людини до природи змінилося: воно стало більш науковим, бережливим.

Епіграф:

Багатство нашої планети – це повітря, вода, ґрунт, тваринний та рослинний світ. Доля природи – наша доля!

Щоб зберегти природу, її потрібно знати. Але природу не можна пізнати споглядально – її потрібно вивчати.

І тому ви знаходитесь в кабінеті біології, щоб розпочати вивчення нового цікавого предмету.

Що ж означає слово «біологія»? Про це ми дізнаємось сьогодні на уроці, тема якого …(записати тему)

III. ^ Засвоєння нового

1. Термін «біологія» означає: «біо» – життя, а «логос» – наука. Отже, біологія – це наука про життя, наука про живу частину природи, яка вивчає рослини, тварини, гриби й найдрібніші живі істоти нашої планети – мікроорганізми. Наш підручник дає таке визначення «біології». Зачитаємо (зачитує учень).


2. ^ Біологія – як система наук про живу природу – робота з опорною схемою (на дошці або на плакаті).


Біологія

вивчає




кого?




Рослини

Тварини

Гриби

Мікроорганізми

Людина


Що?




походження

будову

різноманітність

життєдіяльність

розмноження

Як?




спостерігає

досліджує

експериментує

аналізує

синтезує

порівнює


НАВІЩО?


Завдання – користуючись опорною схемою, дайте відповідь на питання:

  • Кого вивчає біологія?

  • Що вивчає?

  • Яким чином відбувається вивчення?

  • Навіщо, на вашу думку, необхідно вивчати біологію?

3. Біологічні науки – на кожній парті на аркуші паперу схема біологічних наук, виконання завдання до даної схеми:




4.^ Різноманітність живих організмів, їх класифікаці – розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстрація фото та малюнків живих організмів, побудова схеми «Царства живої природи».

^ Схема



Демонстрація фото та малюнків представників всіх царств.


5.Класифікація – розповідь з історії виникнення класифікації живих організмів.

«Я віддам тебе у шевці, якщо ти не візьмешся за розум і й не залишиш своє захоплення. Я хочу, щоб ти став пастором, а ти погано вчишся та цілими днями проводиш на луках, в лісах, збираючи рослини», – сварився на свого сина сільський пастор невеликого містечка в Швеції Нілс Лінеус.

Винувата дитина стояла перед батьком і крутила в руках гілочку рослини. Ця гілочка цікавила дитину набагато більше, ніж латина та інші шкільні премудрощі. З дитинства Карл Ліней цікавився рослинами. Замість того щоб іти до класу, він біг до лісу й там розглядав квіти та листки, збирав гербарії. З роками захоплення ботанікою ставало все сильнішим, і він завжди приносив додому купи листя та величезні букети квітів. Згодом цей хлопчик став видатним ботаніком, засновником науки – систематики організмів, завданням якої є опис та найменування організмів, які існують зараз або вимерли (демонструється портрет і називаються роки життя Карла Лінея – 1707-1778). Життя його було складним, але завдяки своєму працелюбству та оптимізму він завжди перемагав всі негаразди. Карл Ліней був і жебраком, і багатієм, невідомим і знаменитим, але завжди залишався вірним ботаніці. Це він – Карл Ліней – навів порядок серед назв рослин: вперше ввів подвійну (бінарну номенклатуру) назву виду рослин, наприклад: ромашка аптечна, звіробій плямистий; запропонував використовувати латинську мову у видових назвах рослин та тварин, що сприяло співпраці вчених різних країн і допомагало дійти згоди, адже назви рослин на різних мовах звучать по різному. Вперше Карл Ліней визначив відмінності в будові квітів та насінин, листків і кореневих систем, вперше розділив рослини на класи, класи розділив на родини, роди і види. Отже, познайомимося із систематичними одиницями класифікації організмів.


Таксономічні одиниці – побудова схеми «ланцюжок».


Для рослин:

^ ВИД РІД РОДИНАКЛАС ВІДДІЛ ПІДЦАРСТВО ЦАРСТВО


Для тварин:

ВИД РІД РОДИНАРЯД КЛАС ТИП ПІДЦАРСТВО ЦАРСТВО


6. Середовища існування живих організмів – групова робота учнів.

Поділити учнів на групи (по 4-6 учнів).

Живі організми зустрічаються у різноманітних середовищах, наприклад: водне, наземне, повітряно-наземне, водно-наземне, ґрунтове. Вам слід виконати наступне завдання: розподіліть живі організми на групи за їх середовищем існування (кожна група отримує карточки із зображенням організмів різних царств і групує за середовищем їх існування: водне, наземне, повітряно-наземне, водно-наземне, ґрунтове).


^ Перевірка групової роботи та відповідь на питання:

В яких середовищах зустрічаються рослини?


IV.Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з підручником (форму роботи і завдання вчитель визначає відповідно до наявності часу).


^ V.Підсумок уроку. Оцінювання.


VI. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки) та поміркуйте: Чому біологію вважають наукою майбутнього?


Урок 2

Тема: «Рослинний світ – складова частина природи».

Мета уроку: розглянути: рослинність як складову частину природи, основні групи рослин, виявити причини зникнення рослин на Землі, проаналізувати рослинні ресурси України, розвивати навики спостереження та дослідження, виховання дбайливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нового

Обладнання та наочність: підручник, карта географічного районування рослин (або карта природних зон світу, України; карта рослинності України), відеофільм про рослинний світ Землі (бажано)

Хід уроку

^ I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Виконати завдання

1. Закінчити побудову схеми «ланцюжок» (один учень біля дошки):

вид ? ?  ?  ?  ?  царство

2. Дайте відповідь на питання (поки учень закінчує побудову схеми):

  1. Що таке біологія?

  2. Яка біологічна наука вивчає будову, різноманітність та процеси життєдіяльності рослин?

  3. Хто є основоположником класифікації живих організмів?

  4. Чому біологію вважають наукою майбутнього?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Чому рослинний світ є складовою частиною природи?

IV. Засвоєння нового.

  1. Еволюція рослинного світу на Землі – розповідь вчителя.

  2. Різноманітність рослинного світу на планеті Земля – заочна подорож по карті з метою ознайомлення з географічним поширенням рослин на Землі, демонстрація фото та малюнків рослин, які поширенні на цій території (або перегляд відеофільму, якщо є така можливість).

  3. Рослинні ресурси України – аналіз карти «Рослинність України»

  4. Причини зникнення рослин на Землі – відповідь на питання: чому зникають рослини? Які заходи по збереженню рослин вам відомі?

  5. Основні групи рослин – побудова схеми:



V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Екскурсія на навчально-дослідну ділянку (колекційний відділ та ділянка систематики) або робота з підручником (вказати сторінки)

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.

VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), вивчити вірші та легенди про рослини.

Екскурсія «Природа рідного краю»

Мета екскурсії: формування наукового світогляду учнів про взаємозв’язки рослинного організму з умовами оточуючого середовища, про зміни у світі рослин восени; розширити знання учнів про живу і неживу природу, ознаки живих організмів; розвивати навики спостереження та дослідження; сприяти естетичному вихованню учнів засобами природи та мистецтва; учити не лише користуватися природою, але й відновлювати її багатства; розвивати пізнавальні інтереси учнів, виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю.


Проведення екскурсії

Перед виходом на екскурсію необхідно згадати правила поведінки на природі, заборонити будь-які збирання рослин і ловлю комах, крім визначених вчителем. Слід записати план письмового звіту по завданнях екскурсії. Серед учнів можна провести конкурс на кращих спостережливих, кмітливих, організованих. Учні отримують завдання вивчити вірші або легенди про рослин.

Хід екскурсії

I. ^ Організаційний етап.

Згадати правила поведінки в природі

Інструктаж з техніки безпеки під час екскурсії.

Ознайомити учнів із отруйними рослинами, які можуть зустрітися під час екскурсії.

Познайомити учнів із завданнями (отримують на окремих аркушах).

Записати план письмового звіту по завданнях екскурсії.

Оголосити конкурс на кращих спостережливих, кмітливих, організованих.


II. Екскурсія.

По дорозі до місця, визначеного заздалегідь вчителем, учні розказують вірші та легенди про рослин.


Я щоденно тут буваю

В своїм ріднім ставнім краю,

В Українській стороні.

Гарно й любо тут мені.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю.

Ріки голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім.

І місяць у хмарах сріблястих.

І свіжість весняного листя.

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову.

Як пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання.

Тонкі білокорі сестриці

Сплели свої віти в косиці.

Є багато квіток запашних.

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних.

Любі-милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідному краї.


_______________________________________________________________

Були у матері-Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить,

Не міг забути й розлюбить.

Голубооку звати Флора.

У неї очі, наче зорі,

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна – швидка, як вітер.

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили.

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

______________________________________________________________


Квіточка


Зірву маленьку квіточку,

до серця піднесу,

Згадаю жарке літечко

і теплую весну.

Зірву, згадаю – сумніви

крадуться до душі.

У пам’яті хвилиночки

на самоті в тиші.


Маленька моя квіточка,

ти ж можеш не зів ять.

Навчи мене як серденьку

моєму не страждать.

Весною рано-ранньою

насіння посаджу

Та від твоєї квіточки

теплом поворожу.


Зростати буде травонька,

Зросте мій дивний світ,

Розпуститься ця квіточка

І знов побачить світ.


Завдання:

  1. Записати представників живої природи, погрупувавши їх за царствами: Рослини, Тварини, Гриби, Дроб’янки.

  2. Виявити осінні зміни в живій природі. Записати.

  3. Виявити ознаки живих організмів.

  4. Розглянути взаємозв’язки рослинних організмів із середовищем існування (разом із вчителем).

  5. Зібрати зразки рослин для морфологічного і систематичного гербарію (за вказівкою вчителя, із дотриманням техніки безпеки).

III. ^ Підсумок екскурсії. Письмовий звіт про хід екскурсії. Зібрати зібраний матеріал.


Будова і життєдіяльність рослин (12 годин)

Урок 3

Тема: «Основні процеси життєдіяльності рослин»

Мета уроку: розглянути основні процеси життєдіяльності рослин; повторення знань про ознаки живої природи; формування навиків аналізу, порівняння та узагальнення; розвивати навики дослідницької та групової роботи; виховання дбайливого ставлення до зелених рослин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, живі кімнатні рослини, обладнання та матеріали для демонстрації дослідів, які доводять випаровування, дихання, кореневе живлення та фотосинтез.

Хід уроку

I. Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.

  • Назвіть ознаки живої природи.

  • Які ознаки живих організмів властиві рослинному організму?


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Як живе зелена рослина?


IV. Засвоєння нового.

1. Демонстрація вчителем дослідів, які доводять випаровування, дихання, кореневе живлення та фотосинтез зелених рослин.

Дослід 1:

Виявлення значення сонячного світла для утворення крохмалю в листках. Підтвердження процесу фотосинтезу (дослід закладають на 2-3 дні раніше)

Для досліду використовують листки пеларгонії і різні фігури Сакса. На листок пеларгонії кріплять фігури з чорного паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на 2-3 дні. Потім зрізають листок з черешком, занурюють у пробірку з водою, доводять до кипіння. Воду зливають і наповнюють спиртом. Кип’ятять на слабкому вогні 1-2 хвилини до повного знебарвлення листка. Спирт стає зеленим.

  • Чому спирт має такий колір?

Після цього діють на листок розчином йоду. Через півхвилини та частка листка, що була під папером, стане кольоровою.

  • Який колір став після дії розчину йоду і яка частина листка стала забарвленою?

  • Чому це відбулося?


Дослід 2:

Виявлення дихання рослин (дослід закладають на 3-4 дні раніше)

Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють поряд з налитою у стакан вапняною водою. Все це накривають щільно ковпаком і ставлять у темну шафу на 3-4 дні.

  • Якого кольору стала вапняна вода?

  • Чому це відбувається?


Дослід 3:

Виявлення випаровування (дослід закладають перед уроком)

Великий листок пеларгонії поміщують у колбу, не відрізуючи його від стебла рослини. Колбу закріплюють на штативі й залишають на світлі.

  • Що ви помітили на стінках колби?

  • Звідки на стінках колби з’явилися краплинки води?


2. Групова робота – поділ учнів на 3 групи: «клітина», «тканина», «орган».

Змагання – яка група швидше виконає завдання (кожна група отримує картку із завданням)

Завдання: закінчити речення:

  1. Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця – це ______________ (фотосинтез)

  2. Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________ (фотосинтез)

  3. Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________ (дихання)

  4. Процес випаровування води – це ____________ (транспірація)

  5. Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________ (живлення)

  6. Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________ (ріст)

  7. Якісні зміни в будові рослини – це ________________ (розвиток)

  8. Процес відтворення собі подібних – це ___________ (розмноження)

  9. Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________ (типи розмноження)


V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Робота з підручником (форма роботи на вибір вчителя)


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), повторити правила роботи з мікроскопом та виготовлення тимчасових мікропрепаратів (природознавство 5-6 класи)


Урок 4

Тема: «Будова рослинної клітини. Типи рослинних клітин, їх взаємозв’язок та функції». Лабораторна робота № 1 «Будова клітини рослини».

Мета уроку: засвоєння знань про будову рослинної клітини, як елементарну структурну одиницю рослинного організму; розглянути типи рослинних клітин, їх взаємозв’язок та функції; навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, формування навиків роботи з мікроскопом; формування дослідницьких навиків; розвивати інтерес до вивчення біології.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків


Обладнання та наочність: підручник, обладнання та матеріали для виконання лабораторної роботи: мікроскоп, лупа, препарувальний набір, предметні і покривні скельця, піпетка, цибулина, яблуко, вода, традесканція (листок); таблиця «Будова мікроскопа», картка з правилами роботи з мікроскопом.


Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Продовжити речення (кожен учень отримує роздатковий матеріал з такими реченнями):

  • Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця – це ______________ (фотосинтез)

  • Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________ (фотосинтез)

  • Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________ (дихання)

  • Процес випаровування води – це ____________ (транспірація)

  • Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________ (живлення)

  • Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________ (ріст)

  • Якісні зміни в будові рослини – це ________________ (розвиток)

  • Процес відтворення собі подібних – це ___________ (розмноження)

  • Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________ (типи розмноження)



Розгадайте ребус



  А

(клітина)

Отже, сьогодні ми будемо вивчати клітину, як елементарну структурну одиницю рослинного організму.


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Яка будова рослинної клітини?

Чому клітина є елементарною структурною одиницею всіх живих організмів?


IV. Засвоєння нового.


1) Робота з термінами – завдання: переставте літери так, щоб утворилися нові слова-терміни; дайте їм визначення, користуючись підручником стор. ____ (вказати сторінки)

  1. А К У Л І В О

  2. Х Р О П О С Т И Л А Л

  3. Ф І Л О Р О Л Х

  4. П Л И Т О Ц З А М А

  5. Р И П О

  6. Л О Б О К О Н А

  7. Л А П И Д И С Т

(вакуолі, хлоропласти, хлорофіл, цитоплазма, пори, оболонка, пластиди)


2) Будова рослинної клітини – робота із таблицею «Будова рослинної клітини» (вчитель показує, а учні, користуючись малюнком підручника, називають даний органоїд (складову частину) клітини).


3) Робота із схемою – побудувати схему «Типи рослинних клітин та їх функції» за зразком (разом із вчителем):

Схема «Типи рослинних клітин та їх функції»




4) Виконання лабораторної роботи № 1 «Будова клітини рослини» (за інструктивними картками)


V. Закріплення знань, умінь та навиків.


Кросворд «Будова клітини»

1

в

а

К

у

о

л

і




2

х

Л

о

р

о

п

л

а

с

т

и

3

х

л

о

р

о

ф

І

л




4

ц

и

Т

о

п

л

а

з

м

а




5

п

о

р

И




6

о

б

о

л

о

Н

к

а




7

п

л

А

с

т

и

д

и




  1. Їх назва походить від слова вакуум – порожній.

  2. Вони надають рослинам зеленого забарвлення.

  3. Зелений пігмент рослин.

  4. Напіврідке внутрішнє середовище клітини.

  5. Отвори в оболонці клітини.

  6. Її обов’язок – захищати внутрішній вміст клітини.

  7. Вони надають забарвлення пелюсткам квітів, осінньому листю.


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), повторити правила роботи з мікроскопом.


Урок 5

Тема: «Тканини рослинного організму, їх будова та функції».

Мета уроку: засвоєння знань про тканини рослинного організму; розглянути їх будову та функції; продовжити формування навиків аналізу та порівняння; розвивати інтерес до вивчення біології, виховання дбайливого ставлення до зелених рослин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, малюнки різних типів рослинних клітин, зразки різних типів рослинних тканин, мікроскопи, лупи.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань – учні отримують завдання по варіантах

ТЕСТИ (правильну відповідь підкреслити)

1 варіант:

Назвіть основні частини світлового мікроскопа.

  • предметний столик

  • штатив

  • окуляр

  • об’єктив


Які органоїди є тільки в рослинній клітині?

  • цитоплазма

  • пластиди

  • ядро


Яку назву мають безбарвні пластиди рослинних клітин?

  • хромопласти

  • хлоропласти

  • лейкопласти


Де знаходяться хромосоми у рослинній клітині?

  • у цитоплазмі

  • у пластидах

  • у вакуолях

  • у ядрі



2 варіант:

За допомогою яких приладів вивчають будову клітини?

  • лупи

  • неозброєним оком

  • мікроскопа

  • предметного скла


Які пластиди мають зелене забарвлення?

  • хлоропласти

  • вакуоля

  • хромопласти

  • лейкопласти


Де міститься клітинний сік у клітині?

  • у пластидах

  • у цитоплазмі

  • у ядрі

  • у вакуолях


Де у клітині міститься інформація про всі ознаки організму?

  • у пластидах

  • у ядрі

  • у вакуолях

  • у цитоплазмі

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

чому рослина має різні типи тканин?

чим відрізняються між собою тканини рослинного організму?


IV. Засвоєння нового.

1. Типи тканин рослинного організму – робота із схемою:

Схема «Тканини рослинного організму та їх функції»




2. Будова тканин рослинного організму – робота із схематичними малюнками рослинних тканин, розглянути зразки різних рослинних тканин під мікроскопом. Порівняти їх будову.


^ V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Робота з підручником – прочитати текст підготувавши відповідь на питання підручника (вказати сторінки).


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)


Урок 6

Тема: «Органи рослинного організму. Корінь».

Лабораторна робота № 2 «Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня».

Мета уроку: засвоєння знань про корінь, види коренів та кореневі системи; розглянути видозміни кореня; закріпити знання учнів про будову рослинного організму (органи рослинного організму); розвивати навики виконання лабораторної роботи, продовжити формування навиків дослідницької роботи та спостереження; розвивати інтерес до вивчення біології.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, таблиця «Будова рослинного організму», живі рослини, морфологічний гербарій.

Хід уроку

I. Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.

1. Робота за індивідуальним завданням (для групи учнів)

Завдання – продовжити речення:

Елементарна структурна одиниця всіх живих організмів – це ___________ (клітина)

Сукупність клітин, які мають спільне походження, подібні за будовою та виконують одну і ту ж функцію – це _____________ (тканина)

Тканини рослинного організму бувають таких типів __________________ (основна, покривна, твірна, механічна, провідна)

Тканина, яка виконує захисну та покривну функцію, називається _____ (покривна)

Тканина, яка забезпечує протікання всіх основних процесів життєдіяльності рослинного організму, називається ___________ (основна)

Тканина, яка відповідає за творення нових клітин і цим забезпечує ріст рослинного організму – це ___________ (твірна)

Тканина, яка забезпечує транспорт води і поживних речовин в рослинному організмі, називається ___________ (провідна)

Тканина, яка забезпечує міцність та пружність рослинного організму – це _________ (механічна)


2. Фронтальна бесіда за питаннями підручника (решта учнів).


3. Органи рослинного організму – робота із таблицею «Будова рослинного організму», морфологічним гербарієм та живими рослинами (актуалізація знань учнів з природознавства 5-6 класи).

    • Демонстрація таблиці «Будова рослинного організму» – вчитель показує органи рослини, а учні називають їх.

    • Робота із морфологічним гербарієм та живими рослинами – завдання: показати названий вчителем орган рослини.

Сьогодні на уроці ми з вами зупинимось на вивчені підземного органа рослини – кореня (тема уроку).


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Чому корінь відіграє важливу роль в житті рослини?


IV. Засвоєння нового.

1. Робота із термінами (користуючись підручником знайдіть визначення даних термінів):

Вегетативний орган – це __________ (орган рослини, що забезпечує ріст, розвиток та вегетативне розмноження рослини)

Репродуктивний (генеративний) орган – це __________ (орган рослини, що забезпечує статеве розмноження рослини (репродуктивну функцію))

Корінь – це ____________ (це підземний орган, що забезпечує рослину водою із розчиненими в ній мінеральними речовинами, орган прикріплення рослини до ґрунту)

Пагін – це ______________ (надземна частина рослини, яка має таку будову: стебло, листок, брунька; забезпечує протікання всіх важливих процесів життєдіяльності рослини)

Пікірування – це спосіб формування кореневої системи.


  1. Корінь як орган рослини – групова робота.

Користуючись підручником (вказати сторінки)побудувати схеми, які зображені на дошці:

1 група учнів – схема 1

2 група учнів – схема 2 (слабша група учнів)

3 група учнів – схема 3 (слабша група учнів)

4 група учнів – схема 4

Схема 1 «Функції кореня»




Схема 2 «Види коренів»



Схема 3 «Типи кореневих систем»




Схема 4 «Видозміни кореня та їх функції»



3. Перевірка групової роботи учнів та їх оцінювання. Під час перевірки заповнюються схеми на дошці та решта учнів будують їх у свій зошит. Вчитель демонструє малюнки та зразки морфологічного гербарію.


V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Виконання учнями лабораторної роботи № 2 за інструктивними картками.


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), виготовити гербарій однорічної рослини з усіма її органами (показати зразок); значення пікірування.


Урок 7

Тема: «Будова кореня та його функції».

Лабораторна робота № 3 «Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями».

Тема уроку: засвоєння знань про внутрішню будову кореня, сформувати поняття про клітинну будову кореня у зв’язку з його функціями; засвоєння знань про кореневе живлення рослин; продовжити формування умінь та навиків виконання та оформлення лабораторної роботи; розширення наукового світогляду учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, мікроскоп, обладнання та матеріали для лабораторної роботи № 3

Хід уроку

I. Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.


Гра «Так чи ні?» (слід вказати правильне твердження):

  1. Корінь – орган рослини, що може рости тільки в ґрунті. (ні)

  2. У всіх покритонасінних рослин є головний корінь. (так)

  3. Зародковий корінець дає початок головному кореню. (так)

  4. Бічні корені існують тільки в мичкуватій кореневій системі. (ні)

  5. Той самий вид рослин, але в різних ґрунтах буде мати різний тип кореневої системи. (ні)

  6. Той самий вид рослин, але в різних ґрунтах буде мати різну величину кореневої системи. (так)

  7. У разі підгортання рослин розвиваються додаткові корені. (так)

  8. Одна із функцій кореня – утримання рослини на субстраті. (так)

  9. Корені причіпки вбирають воду і мінеральні речовини (ні)

  10. Корінь може брати участь у вегетативному розмноженні рослини. (так, кореневі бульби)

  11. Кореневі бульби виникають на додаткових коренях з метою накопичення поживних речовин (так)

  12. Дворічні овочеві рослини часто мають коренеплід (так).


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

яку будову має корінь у зв’язку з його функціями?


IV.Засвоєння нового.


1. Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями – поперечний переріз: розглянути малюнок підручника і побудувати схему (з допомогою вчителя)




2. Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями –повздовжній переріз: розглянути малюнок підручника і побудувати схему (з допомогою вчителя)


Схема «Зони кореня та їх функції»




3. Закінчити схему самостійно, користуючись підручником (вказати сторінки) – завдання: записати функції кожної зони кореня.


4. Перевірка самостійної роботи.

V. Закріплення знань, умінь та навиків.


Виконання лабораторної роботи № 3 «Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями». (інструктивні картки)


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)


Урок 8

Тема: «Пагін, його будова та функції».

Лабораторна робота № 4 «Пагін і його будова. Різноманітність пагонів».

Мета уроку: сформувати в учнів знання про пагін як основний надземний орган рослини, вивчити будову пагона та познайомитись із його основними функціями; вивчити будову бруньок та їх види; продовжити розвивати в учнів навики виконання лабораторної роботи та розвиток дослідницьких навиків і умінь.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, таблиця «Будова пагона», пагони рослин (морфологічний гербарій), живі рослини, лупи, інструктивні картки до лабораторної роботи.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Завдання – закінчити речення:

  1. Органи, що забезпечують ріст і живлення рослин називаються ___________

  2. Вегетативний підземний орган рослин – це ____________________

  3. Видозмінами кореня є _________________

  4. Відомі такі види коренів _____________________

  5. Відомі такі типи кореневих систем ____________________________

  6. Надземний орган рослин називається __________________________

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Що таке пагін? Яка його будова та функції?

IV. Засвоєння нового.

  1. Робота з термінами – записати:

Пагін – це ___________

Стебло – це ___________

Брунька – це __________

Верхівкова брунька – це _______________

Бічна брунька – це _______________

Вегетативна брунька – це _________

Репродуктивна (генеративна) брунька – це _______


  1. Будова пагона – демонстрація таблиці «Будова пагона. Бруньки», живих рослин та гербарних зразків.

  • Показ частин пагона на живих рослинах та на гербарних зразках – вчитель називає частину та органи пагона і показує їх на таблиці, а учні знаходять їх на живих рослинах та на гербарних зразках.

  • Розглянути та порівняти бруньки (на живих рослинах та таблиці):

    • верхівкова та бічна – що подібне? Чим відрізняються?

    • вегетативна та репродуктивна (генеративна) – що подібне? Чим відрізняються?




  1. Схема «Пагін та його функції» – разом, на дошці та в зошиті




4. Виконання лабораторної роботи № 4 (інструктивна картка)


V. Закріплення – бесіда за питаннями:

  1. Що таке пагін?

  2. Яку будову має пагін?

  3. Які види бруньок ви знаєте?

  4. Чим вегетативна брунька відрізняється від генеративної?

  5. Доведіть, що стебло вісь пагона.


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлені проблемні питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки).


Урок 9

Тема: «Стебло, його будова та функції».

Лабораторна робота № 5 «Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями».


Мета: закріплення знань учнів про будову пагона; засвоєння знань про будову та функції стебла; розвиток навиків роботи з опорними схемами-конспектами; розвиток дослідницьких навиків та умінь, спостережливості; виховання бережливого ставлення до природи.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, морфологічний гербарій, живі рослини, таблиці, обладнання та матеріали для виконання лабораторної роботи.


Хід уроку

I. ^ Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.

Завдання: закінчити побудову схеми.




Перевірка схеми.


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Яка будова стебла у зв’язку з його функціями?

Які є стебла за будовою та способом росту?


IV. Засвоєння нового.

  1. Будова стебла – робота із схемою, демонстрація на живих рослинах.

Схема 1(разом із вчителем):


Схема «Будова стебла»



2. Різноманітність стебел – робота із схемою, демонстрація на живих рослинах та гербарних зразках.

Схема 2 (разом із вчителем):



3. Види бруньок – робота із схемою, демонстрація на живих рослинах та гербарних зразках.

Схема 3 (самостійно, використовуючи текст підручника стор. ____):




4. Перевірка самостійної роботи.


5. Внутрішня будова стебла – розглянути малюнок підручника, таблицю.


6. Виконання лабораторної роботи № 5 (інструктивна картка)


V. Закріплення знань, умінь та навиків.

1. Робота із морфологічним гербарієм – назвати тип стебла (вчитель показує рослину, а учні називають тип стебла за будовою та способом росту)


2. Гра «Так чи ні» – по рядах:


1 ряд

  1. Стебло – підземний орган рослини. (ні)

  2. Стебло існує лише в покритонасінних. (ні)

  3. Пагін складається зі стебла, бруньок, листків. (так)

  4. Стебло складається з вузлів і міжвузлів. (так)

  5. Пазуха листка – це кут між листком і стеблом. (так)

  6. З вегетативної бруньки розвиваються листки. (так)

  7. Ріст стебла в довжину здійснюється за рахунок поділу клітин кореня. (ні)

  8. Брунька – це зачатковий пагін. (так)


2 ряд

    1. Пагін розвивається з бруньки. (так)

    2. Пагін – це частина стебла, на якому розташовані бруньки. (ні)

    3. Бруньки на стеблі бувають виключно листкові. (ні)

    4. Пагони ростуть лише з верхівкових бруньок. (ні)

    5. Пагін може рости з бічної бруньки. (так)

    6. Рослини мають велику крону завдяки бічним пагонам. (так)

    7. Квіткова брунька відрізняється від листової. (так)

    8. Кореневище й корінь – це одне і те ж. (ні)


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлені проблемні питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)


Урок 10

Тема: «Видозміни пагона».

Лабораторна робота № 6 «Видозміни пагона».

Мета уроку: познайомити учнів з різними видозмінами пагона і його частин; встановити загальні риси у будові надземних і підземних видозмінах пагонів(кореневище, бульба, цибулина), визначити їхнє біологічне значення; розвиток навиків виконання лабораторної роботи; виховання бережливого ставлення до природи.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, морфологічний гербарій, живі рослини з видозміненими пагонами, таблиці, обладнання та матеріали для виконання лабораторної роботи.


Хід уроку

I. Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.

Робота з роздатковим матеріалом – завдання:

вкажіть вірне твердження (поставити + чи –)

  1. Стебло – підземний орган рослини. (ні)

  2. Стебло існує лише в покритонасінних. (ні)

  3. Пагін складається зі стебла, бруньок, листків. (так)

  4. Стебло складається з вузлів і міжвузлів. (так)

  5. Пазуха листка – це кут між листком і стеблом. (так)

  6. З вегетативної бруньки розвиваються листки. (так)

  7. Ріст стебла в довжину здійснюється за рахунок поділу клітин кореня. (ні)

  8. Брунька – це зачатковий пагін. (так)

  9. Пагін розвивається з бруньки. (так)

  10. Пагін – це частина стебла, на якому розташовані бруньки. (ні)

  11. Бруньки на стеблі бувають виключно листкові. (ні)

  12. Пагони ростуть лише з верхівкових бруньок. (ні)

  13. Пагін може рости з бічної бруньки. (так)

  14. Рослини мають велику крону завдяки бічним пагонам. (так)

  15. Квіткова брунька відрізняється від листової. (так)

  16. Кореневище й корінь – це одне і те ж. (ні)


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

чим видозміни пагона відрізняються від видозмін кореня?


IV. Засвоєння нового.

1. Видозміни пагона – розповідь з елементами бесіди, демонстрація рослин, які мають видозміни пагона, побудова схеми по ходу розповіді (учні отримують аркуш із зображенням схеми і заповнюють її):

Схема «Видозміни пагона та їх значення»



2. Виконання лабораторної роботи № 6 (за інструктивними картками)


V. Закріплення знань, умінь та навиків.

1. Робота з підручником (форма роботи на вибір вчителя)

2. Індивідуальні завдання (для сильнішої групи учнів – розв’язують індивідуально)

Розв’язати логічні задачі (роздатковий матеріал):

    • Якщо одна рослина росте на щільних ґрунтах, а інша на пухких, тоді де краще буде розвиватися рослина і чому?

    • Щоб посилити розвиток додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту, що повинна зробити людина? Як це вплине на рослини?

    • Чи може людина регулювати розвиток крони дерев? Поясніть чому?

    • Якщо у воду поставити пагін чорної смородини або верби, які корені будуть утворюватися?

    • Чи може людина регулювати розвиток кореневої системи? Поясніть чому?

    • Одна рослина росте на достатньо зволоженому ґрунті, інша – в пустелі. Як це позначається на кореневій системі і надземній частині рослини?

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), індивідуальні завдання на карточках.


Урок 11

Тема: «Листок, його будова та функції».

Лабораторна робота № 7 «Будова і різноманітність листків».

Мета: розглянути особливості будови листка; познайомити учнів із різноманітністю листків; вивчити особливості розташування листків на стеблі, їх жилкування та функції; розвиток навиків виконання лабораторної роботи і роботи із схемами; виховання бережливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків.

Обладнання та наочність: морфологічний гербарій, підручник, живі рослини, лупа, таблиці ”Різноманітність листків”.

Хід уроку

I.Організаційний момент.


II. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за питаннями:

  1. Що таке пагін?

  2. Яку будову має пагін?

  3. Що таке брунька?

  4. Які бувають бруньки?

  5. Яка роль бруньок у житті рослин?

  6. Які функції виконує стебло?


2. Перевірка практичних умінь та навиків за завданнями:

    • Вкажіть на запропонованих пагонах вузли, міжвузля, пазуху листка (на гербарних зразках або живих рослинах).

    • Визначити на пагонах види бруньок та їх розташування.

    • Розгляньте запропоновані гербарні зразки пагонів і вкажіть пагони з трав’янистим і дерев’янистим стеблом.

    • Визначте на запропонованих об’єктах типи стебла за їхнім розташуванням у просторі.


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

В нас запитує листок:

«Для чого мені черешок?»


IV. Засвоєння нового.


1. Зовнішня будова листка – демонстрація живих рослин та морфологічного гербарію, побудова схеми.


Схема «Зовнішня будова листка»




2. Жилкування – демонстрація живих рослин та морфологічного гербарію, побудова схеми.

Схема «Жилкування»



3. Розташування на пагоні – демонстрація живих рослин та морфологічного гербарію, побудова схеми.



Рослини: __?__ ___?___ ___?___


4. Різноманітність листків – демонстрація живих рослин та морфологічного гербарію, побудова схеми.

Схема «Типи листків»



V. Закріплення знань, умінь та навиків.

1. Виконання лабораторної роботи № 7 «Будова і різноманітність листків» (інструктивні картки)

2. Побудувати схему «Видозміни листків»



VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.

В нас запитує листок:

«Для чого мені черешок?»

VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)

Урок 12

Тема: «Листок, його будова та функції».

Лабораторна робота № 8 «Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями».

Мета уроку: засвоєння знань про внутрішню будову листка у зв’язку з його функціями; вказати роль зелених рослин на Землі; продовжити формування навиків самостійного виконання лабораторної роботи; виховання дбайливого ставлення до зелених рослин.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, морфологічний гербарій, живі рослини, лупа, таблиці ”Внутрішня будова листків”, обладнання та матеріали для виконання лабораторної роботи.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка практичних умінь та навиків за завданнями:

  • Розгляньте запропоновані вам листки, виберіть прості, визначте їх жилкування, розташування на стеблі.

  • Із запропонованих листків виберіть складні. Чим складні листки відрізняються від простих?

2. Загадки:

  1. Хто здогадається,

З чого листок складається?

(основа, черешка, листкової пластини)


  1. Росте корінь і стебло,

Рослина розвивається.

А ріст на пагоні листка

Чим відрізняється?

(листок має обмежений ріст)


  1. Яке різноманітне листя

Ці рослини мають!

А який листок сидячим

Вчені називають?

(листок без черешка)


  1. Розкажіть, листок який

Називаємо «простий»?

(на черешку одна листкова пластина)


  1. Розкажіть, листок який

Називаємо «складний»?

(на черешку кілька листкових пластинок)


  1. Дайте відповідь таку,

Що за жилки на листку?

(це судинно-волокнисті пучки)


  1. Про жилок розташування

Хто відповідає?

Які типи жилкування?

Яке воно буває?

(сітчасте, паралельне, дугове)


  1. У порядку певному листки

На пагоні зростають.

То ж яке листкорозташування їх

На пагоні буває?

(почергове (спіральне), супротивне, кільчасте)

3. Індивідуальне завдання для окремих учнів (решта – відповідь на питання підручника):

Пристосування листків до посушливих умов – це ______________________

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

як внутрішня будова листка пов’язана з його функціями?

VI. Засвоєння нового.

  1. Внутрішня будова листка – розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстрація таблиці, малюнків підручника.

  2. Виконання лабораторної роботи № 8 (за інструктивними картками)

  3. Порівняння процесів фотосинтезу, дихання і транспірація – таблиця:

Ознаки

фотосинтез

дихання

транспірація

Основне місце протікання процесу










Початкові і кінцеві продукти










Енергія витрачається чи запасається










Умови протікання процесу










V. Закріплення знань, умінь та навиків.

1. Робота з підручником (форма роботи на вибір вчителя)

2. Загадки:

Цікавить відповідь така:

які функції листка? (фотосинтез, дихання,

транспірація)


Всім відомо: фотосинтез

відбувається в рослині.

Синтезуються на світлі

які речовини? (органічні. Крохмаль)


Фотосинтез вивчили

й знаємо чудово,

які для фотосинтезу

Потрібні умови? (наявність світла, води,

вуглекислого газу)


Фотосинтез відбувається,

Який газ виділяється? (кисень)


Крім фотосинтезу в рослині

Відбувається постійно

Окиснення речовин.

Енергія виділяється,

Як процес називається? (дихання)


Дихання відбувається,

Який газ поглинається? (кисень)

Який виділяється? (вуглекислий газ)


Пагона листок зелений

Кілька функцій має.

Транспірація в рослин –

що це означає? (випаровування)

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.

VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)


Урок 13

Тема: «Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистеми. Відповідь рослин на подразнення».

Мета уроку: засвоєння знань про зв’язки рослин із іншими компонентами екосистеми; розглянути середовища існування рослин; закріплення знань про подразнення рослин як однієї з ознак живих організмів; формування наукового світогляду учнів; виховання екологічної свідомості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, фото та малюнки рослин, схематичні малюнки зображення фітоценозів, екосистем лісу, луки, водойми тощо.


Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Загадки:

  1. У зеленого листка

На поверхні шкірка є.

А яку будову має?

Яку роль відіграє?

(клітини дрібні, одним шаром, щільно

прилягають одна до одної; захисну)

  1. В шкірці – вигнуті клітини

(а між ними є щілина)

Хлоропласти мають,

Як їх називають?

(продихи)


  1. Дайте відповідь таку:

Для чого продихи листку?

(регулюють газообмін та випаровування)


  1. А під шкіркою в листка

Основна тканина є.

Вона містить хлоропласти,

Яку роль відіграє?

(фотосинтезуючу)


  1. Листка вивчаємо будову,

Нові питання постають:

Що до складу жилок входить?

Яку роль відіграють?

(ситоподібні трубки, судини; транспортну)


  1. Цікавить відповідь така:

Які функції листка?

(фотосинтез, дихання, транспірація)


  1. Фотосинтез вивчили

Й знаємо чудово,

Які для фотосинтезу

Потрібні умови?

(вода, вуглекислий газ, світло)


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

В яких середовищах зустрічаються рослини?

З якими компонентами екосистеми взаємодіють рослини?

Які типи взаємозв’язків рослин із довкіллям?

IV. ^ Засвоєння нового.

  1. Середовища існування рослин – робота з підручником, побудова схеми

Схема «Середовища існування рослин»





  1. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистеми – бесіда за схематичними малюнками фітоценозів, екосистем; побудова схеми «Рослина і зовнішнє середовище»



Читання і пояснення учнями схеми.


  1. Відповідь рослин на подразнення – розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстрація фото та малюнків рослин, використання навиків спостереження та знань з природознавства 5-6 класи.

V. ^ Закріплення знань, умінь та навиків.

Робота з підручником (форма роботи на вибір вчителя)

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлені проблемні питання.

VII. ^ Домашнє завдання: параграф підручника, повторити (вказати параграфи)

Урок 14

Урок – узагальнення вивченого

Тема “Рослина – цілісний організм”

мета уроку: узагальнити і систематизувати знання про: органи рослин, їх функцію та взаємодію, функціонування рослинного організму як цілісної системи; продовжити розвивати навики та уміння працювати з таблицею, схемами, із гербарієм; розвивати комунікативні якості учнів; вчити робити узагальнення, висновки; усвідомлення екологічного значення рослин.

Тип уроку – урок узагальнення й систематизації знань

Обладнання: гербарій рослин (морфологічний), роздатковий матеріал (із завданням: заповнити таблицю), схема (на дошці).

^ Хід уроку

  1. Організаційний момент. (1 хв.)

  2. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. (3 хв.)

Послухайте вірш та виконайте завдання: випишіть назви рослин, які зустрічаються у вірші, зачитайте їх.

Вчитель читає вірш.

Як бачите, світ рослин дуже різноманітний. Серед них є гіганти евкаліпти, що ростуть у висоту до 100 метрів, і маленька болотна ряска, що може поміститися на нігті вашого пальця, тисячолітні секвої і крупка весняна, яка живе лише кілька тижнів, а також мохи, папороті, водорості...

Ми вже вивчили будову рослини, будову її окремих органів та їх функції. А як же вони забезпечують життя рослини? Сьогодні на уроці ми дамо на це відповідь.

  1. Відтворення та корекція опорних знань. (5 хв.)

Пояснити написані на дошці поняття: корінь, пагін, фотосинтез, фітонциди, тканина, орган.

  1. Узагальнення і систематизація. (35 хв.)

    1. робота з гербарієм. Завдання: підписати пронумеровані органи рослини.

    2. заповнити таблицю (роздатковий матеріал). Робота в групах: 1 група – записати види; 2 група – записати функції органів; 3 група – особливості будови.

Після виконання кожна група зачитує написане, решта дописує у свої таблиці.

Назва органа

Види

Функції

особливості будови

Корінь

пагін:

стебло

листок

квітка

плід










3) бесіда за питаннями:

  • Що є спільного у будові органів?

  • Що таке тканина? Назвати типи рослинних тканин.

  • Які функції покривної тканини? (тощо)

Висновок: органи рослин побудовані з різних рослин. Кожна тканина виконує свою функцію. Всі разом вони забезпечують життєдіяльність організму рослини як єдиного цілого.

екологічна інформація (повідомлення учня, який отримав це завдання перед уроком (як д/з)): зелені рослини на нашій планеті за 1 рік виділяють в атмосферу біля 400 млрд. тонн кисню, при цьому засвоюють 600 млрд. тонн вуглекислого газу і утворюють біля 450 млрд. тонн органічної речовини.

робота із схемою “Взаємозв’язок рослини з навколишнім середовищем”. Учні вивчають схему (на дошці), дають відповіді на питання:

  • Які умови існування рослини?

  • Як здійснюється обмін речовин і енергії?

Висновок: рослини утворюють середовище, придатне для життя інших живих істот, регулюють співвідношення кисню та вуглекислого газу в атмосфері, утворюють біомасу Землі.

екологічна інформація: за вегетаційний період 1 га мішаного лісу поглинає 20-25 тонн вуглекислого газу і виділяє 15-18 тонн/га кисню, утворюючи при цьому 14-18 тонн/га органічної речовини.

Отже пам’ятаймо:

Багато лісу – не губи, мало лісу – бережи, нема лісу – посади! (записано на дошці)

^ Додаткове завдання – тести.

Підсумок уроку. Д/з: отримує група учнів (у конвертах). (1 хв.)


Література

  1. Активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях з біології. Сметаніна Т.М. // журнал “Біологія”, 2004. № 25 – Х,: ВГ “Основа”, с. 12-15

  2. Активні форми роботи. Черкун Л.І. // журнал “Біологія”, 2004. № 9– Х,: ВГ “Основа”, с. 6-7

  3. Активні форми та методи пізнавальної діяльності та їх використання на уроках біології. Бондар Т. А. // журнал “Біологія”, 2003. № 7 – Х,: ВГ “Основа”, с. 2-6

  4. Використання методів активного навчання в навчально-виховному процесі. Жихарєва В. Н. // журнал “Біологія”, 2004. №15 – Х,; ВГ “Основа”, с.2-5

  5. Використання методів активного навчання в навчально-виховному процесі. Жихарєва В. Н. // журнал “Біологія”, 2004. № 16 – Х,; ВГ “Основа”, с. 2-4

  6. Використання особистісно-орієнтованого підходу в навчанні біології. Богданова О. К., Грипась О. В. // журнал “Біологія”, 2004. № 4 – Х,; ВГ “Основа”, с. 2-5

  7. Використання особистісно-орієнтованого підходу в навчанні біології. Богданова О. К., Грипась О. В. // журнал “Біологія”, 2004. № 8 – Х,; ВГ “Основа”, с. 2-3

  8. Гін О. О. Прийоми педагогічної техніки: методичний посібник – Л.; ВГ “Навчальна книга. Янтар”, 2004.

  9. Дидактика сучасної школи / за ред. В. Н. Онищука, – К,; “Вища школа”, 1987.

  10. Дидактична гра на уроці біології. Р. Гліженко // журнал “Біологія і хімія в школі”, 2002. № 5 – “Педагогічна преса”, с. 18-19

  11. Елементи народознавства на уроках біології. С. Кирій // журнал “Біологія і хімія в школі”, 2002. № 1 – “Педагогічна преса”, с. 25-26

  12. Завдання творчого характеру на уроках біології. І. Казанцева // журнал “Біологія і хімія в школі”, 2002. № 6 – “Педагогічна преса”, с. 21-23

  13. З досвіду використання елементів окремих технологій у структурі уроку біології. Александрова Ю. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 8 – ВГ “Основа”, с.4-7

  14. Інновації на уроках. Спеціальний внесок “Методичний банк” // журнал “Біологія”, 2004. № 29 – ВГ “Основа”, 7 с.

  15. Інструктивно-методичний лист про вивчення біології у 2004-2005 н. р. // журнал “Біологія”, 2004. № 22-23 – ВГ “Основа”, с. 42-43

  16. Інтерактивні технології навчання. Хамідулліна А. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 1 – ВГ “Основа”, с. 6-7

  17. Інтегровані уроки під час вивчення загальної біології. Безугла Н. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 10 – ВГ “Основа”, с. 2-5

  18. Інтегровані уроки під час вивчення загальної біології. Безугла Н. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 11 – ВГ “Основа”, с. 6-8

  19. Махмутов М. И. Современный урок. – М,: 1981.

  20. Онищук В. О. Типи, структура і методика уроку в школі – К,: “Радянська школа”, 1973. – 159 с.

  21. Основи дидактики. Методична пам’ятка. Спеціальний випуск “Метод. банк” // журнал “Біологія”, 2004. № 26 – ВГ “Основа”, с. 8

  22. Особистісно-орієнтоване навчання та шляхи вдосконалення уроку біології. Велика Н. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 30 – ВГ “Основа”, с. 2-3

  23. Особистісно-орієнтоване навчання як основа навчально-творчої діяльності учнів у процесі вивчення біології. Грідіна Л. В. // // журнал “Біологія”, 2003. № 8 – ВГ “Основа”, с. 6-11

  24. Пєхота О. М. та ін. Освітні технології – К,: А.С.К., 2000

  25. Проблемне навчання на уроках біології. Багно О. М. // журнал “Біологія”, 2004. № 4 – ВГ “Основа”, с. 12-15

  26. Про викладання біології у 2003-2004 н. р. Нєвєдомська Є. // журнал “Біологія”, 2003. № 24 – ВГ “Основа”, с. 8-14

  27. Про викладання біології у 2004-2005 н. р. Яценко С. П. // журнал “Біологія”, 2004. № 24 – ВГ “Основа”, с. 2-4

  28. Розвиваюче навчання на уроках біології. Савюк Л. П. // журнал “Біологія”, 2004. № 17-18 – ВГ “Основа”, с. 2-11

  29. Сучасний урок: інтерактивні технології; метод. посібник. Г. О. Сиротенко – Харків: ВГ “Основа”, 2003 – 77 с.

  30. Уроки біології 6 клас: методичний посібник для вчителів біології. Котик Т. С. – Харків: “Торсінг”, 2001 – 319 с.

  31. Уроки біології 7 клас: методичний посібник для вчителів біології. Котик Т. С. – Харків: “Торсінг”, 2000 – 159 с.

  32. Уроки самостійного засвоєння знань. Л. Семашко // журнал “Біологія і хімія в школі”, 2003. № 4 – К,: “Педагогічна преса”, с. 40-43







залишити коментар
Сторінка2/2
Дата конвертації03.11.2011
Розмір0,74 Mb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2
плохо
  2
средне
  1
хорошо
  1
отлично
  6
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх