2. Бухгалтерський облік господарських операцій icon

2. Бухгалтерський облік господарських операцій


Схожі
Облік та проблеми становлення І розвитку організації І обліку операцій в іноземній валюті...
Облік, як складова частина системи управління...
РОбоча навчальна програма з дисципліни: «Бухгалтерський облік» для підготовки фахівців окр...
Принципи обліку основних господарських процесів...
Методичні рекомендації виконання та захисту курсових робіт студентами спеціальності №5...
Бухгалтерський облік Методичні вказівки...
За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна...
Опорний конспект з курсу “Бухгалтерський облік” Київ 2001 Укладач...
Донецький національний університет...
До виконання курсової роботи з курсу «Бухгалтерський облік»...
Спеціальність облік І аудит...
Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної підготовки для здобуття...



страницы:   1   2   3   4

2.1. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2. Бухгалтерський облік господарських операцій


2.1. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (далі ПБО 7). Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності основних засобів необхідно враховувати вимоги інших ПБО:

  • ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

  • ПБО 2 “Баланс”;

  • ПБО 9 “Запаси”;

  • ПБО 14 “Оренда”;

  • ПБО 15 “Дохід”;

  • ПБО 16 “Витрати”;

  • ПБО 19 “Об’єднання підприємств”;

  • ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”, а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Норми ПБО 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Норми ПБО 7 не поширюються на невідтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (наприклад, облік оренди).


^ Визнання основних засобів

Згідно з ПБО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме:

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

  • існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта, і

  • його вартість може бути достовірно визначена.

Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як:

  • матеріальність (мають матеріальну форму);

  • призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);

  • термін корисного використання (більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Наприклад, у деяких галузях машинобудування (суднобудування) операційний цикл більше року. Для виробництва використовуються спеціальне обладнання, оснастка, які придбані (виготовлені) для виконання даного конкретного замовлення і мають строк корисної експлуатації більше року, але менше операційного циклу. В даному випадку, вартість такої оснастки буде віднесена на витрати при введенні в експлуатацію.

Додатковий критерій визнання – критерій вартості – використовується при виділенні тільки однієї групи основних засобів: малоцінних необоротних матеріальних активів, які обліковуються на рахунку 112. Відповідно до ПБО 7 підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. До основних засобів, які визнані малоцінними, підприємства можуть застосовувати спрощені методи нарахування амортизації.

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до ПБО 7, є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів – це:

  • закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або

  • окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи

  • відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або

  • інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Наприклад:

  1. літак і його двигуни можуть відображатися в обліку як окремі зношувані активи, оскільки вони мають різні терміни корисного використання;

  2. будівля складається з різних конструктивних елементів, які мають різний строк експлуатації, наприклад:

  • система опалення – 20 років корисної експлуатації,

  • дах – 15 років корисної експлуатації,

  • основна конструкція – 40 років корисної експлуатації.

Підприємство може обліковувати кожен конструктивний елемент як окремий об’єкт основних засобів, або може прийняти рішення відображати будівлю як один об’єкт основних засобів виходячи з принципу матеріальності.

У деяких випадках доцільно об’єднати окремі незначущі об’єкти (ливарні форми, інвентар, бібліотечні фонди), які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисного використання, та застосовувати критерії до сукупної вартості.

Об’єкти основних засобів, які не відповідають критеріям визнання активу, мають бути списаними з Балансу підприємства і відображатися у складі витрат періоду або за балансом.

Об’єкти основних засобів, отримані в операційну оренду, відображаються підприємством за Балансом на рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”.

За принципом превалювання сутності над формою основні засоби, отримані у фінансову оренду, будуть визнані у складі власних активів і відображені на відповідному рахунку (10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”).

Об’єкти основних засобів, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті до монтажу, у довірче управління, обліковуються на позабалансовому рахунку 02 “Активи на відповідальному зберіганні”.

Основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку і строки, передбачені для власних основних засобів.


^ Класифікація основних засобів

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які в свою чергу поділяються на окремі групи.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Рахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у ПБО 7. Кожній окремій групі об’єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби” та один з 7 субрахунків до рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

Рахунок 10 “Основні засоби”:

Рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи”:

101 “Земельні ділянки”

111 “Бібліотечні фонди”

102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”

112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”

103 “Будинки та споруди”

113 “Тимчасові (нетитульні) споруди”

104 “Машини та обладнання”

114 “Природні ресурси”

105 “Транспортні засоби”

115 “Інвентарна тара”

106 “Інструменти, прилади та інвентар”

116 “Предмети прокату”

107 “Робоча і продуктивна худоба”

117 “Інші необоротні матеріальні активи”

108 “Багаторічні насадження”




109 “Інші основні засоби”




Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Наприклад, коли будинок придбано одночасно з землею, на якій він побудований, то будинок і землю необхідно виділити в обліку як окремі об’єкти основних засобів, оскільки земля має необмежений термін корисного використання і тому, на відміну від будинку, не амортизується.

^ Придбання та первісна оцінка основних засобів

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Визначення первісної вартості об’єкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство:

  1. придбання або створення;

  2. безоплатне отримання;

  3. внески до статутного капіталу;

  4. обмін на подібні або неподібні активи.
^

1. Придбання (створення) основних засобів


Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість об’єкта основних засобів відповідно до п. 8 ПБО 7 включає:

  • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

  • реєстраційні збори, державний збір і аналогічні платежі, здійснювані в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

  • суми ввізного мита;

  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

  • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

  • витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

  • інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.



^ Не включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів витрати на сплату відсотків за користування кредитом (якщо основні засоби повністю або частково були придбані (створені) за рахунок позикового капіталу). Такі витрати на сплату відсотків відносяться на фінансові витрати того періоду, протягом якого вони сплачувалися.

Для обліку витрат, пов’язаних із придбанням або створенням різних видів основних засобів, використовуються відповідні субрахунки рахунку 15 “Капітальні інвестиції”:

  • субрахунок 151 “Капітальне будівництво” призначений для обліку витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому рахунку також обліковуються устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва;

  • субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада);

  • субрахунок 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів” призначений для обліку витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;

  • субрахунок 155 “Формування основного стада” призначений для обліку витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”).



^ Приклад 1. Придбання основних засобів за грошові кошти

Фірма придбала офісні меблі вартістю 4 800 грн.(у т. ч. ПДВ). Крім того, були сплачені витрати з доставки меблів у сумі 360 грн.(у т.ч. ПДВ) і витрати на складання та встановлення меблів у сумі 250 грн.

Таблиця 1

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Отримано меблі за договором постачання

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

4 000

2

Відображено суму ПДВ, яка включена до вартості меблів за договором

641 “Розрахунки за податками”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

800

3

Проведено оплату за договором постачання

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

31 “Рахунки в банках”

4 800

4

Витрати на транспортування меблів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

300

5

Відображено суму ПДВ у складі транспортних витрат

641 “Розрахунки за податками”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

60

6

Витрати зі складання та встановлення меблів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

66 “Розрахунки з оплати праці”

65 “Розрахунки за страхуванням”

250

7

Проведено оплату транспортних послуг

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

31 “Рахунки в банках”

360

8

Зарахування меблів до об’єктів основних засобів

106 “Інструменти, прилади та інвентар”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

4 550


Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів (п. 9 ПБО 7).

Справедлива вартість активу – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (ПБО 19). У додатку до ПБО 19 наведено визначення справедливої вартості окремих видів основних засобів (див. табл. 2):


Таблиця 2

^ Види основних засобів

Визначення справедливої вартості

Земля та будівлі

Ринкова вартість

Машини та устаткування

Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювана вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

Інші основні засоби

Відновлювана вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки


Зазвичай справедлива вартість встановлюється при проведенні оціночної експертизи професійними оцінювачами.

Приклад 2

Підприємство придбало виробничий цех (будівлю разом з обладнанням) загальною вартістю 15 000 грн. (вартість за договором купівлі, в тому числі ПДВ 2 500 грн.). При проведенні експертної оцінки встановлено, що справедлива вартість будівлі цеху становить – 10 800 грн. (60% від справедливої вартості придбаних основних засобів), а устаткування – 7 200 грн. (40% від справедливої вартості придбаних основних засобів).

Первісна вартість придбаних об’єктів основних засобів визначається шляхом розподілу вартості придбання пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів:

Таблиця 3

№ з/п

Зміст операції
^

Кореспонденція рахунків


Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Сплачено грошові кошти за договором купівлі основних засобів (авансом)

371 “Розрахунки за виданими авансами”

31 “Рахунки в банках”

15 000

2

Відображена сума податкового кредиту з ПДВ

641 “Розрахунки за податками”

644 “Податковий кредит”

2 500

3

Одержано об’єкти основних засобів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

12 500

4

Відображено суму ПДВ

644 “Податковий кредит”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

2 500

5

Відображено зарахування заборгованості

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

15 000

6

Зарахування на баланс будівлі цеху

103 “Будинки та споруди”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

7 5001

7

Зарахування на баланс обладнання

104 “Машини та обладнання”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

5 0002


^ Первісна вартість основних засобів, створених господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов’язаних із їх виготовленням.

При створенні основних засобів господарським способом використовуються такі бухгалтерські записи:

Таблиця 4

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Фактичні витрати на спорудження і виготовлення основних засобів

15 “Капітальні інвестиції”

23 “Виробництво”

1 000

65 “Розрахунки за страхуванням”

40

66 “Розрахунки з оплати праці”

100

20 “Виробничі запаси”

960

та інші




2

Зарахування збудованого (виготовленого) об’єкта до складу основних засобів

10 “Основні засоби”

15 “Капітальні інвестиції”

2 100


Якщо первісна вартість виготовлених власними силами основних засобів перевищує їх справедливу вартість, підприємство здійснює їх переоцінку відповідно до вимог ПБО 7.

При будівництві об’єктів основних засобів підрядним способом бухгалтерські записи такі самі, як при покупці основних засобів.

^

2. Безоплатне отримання основних засобів


Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п.8 ПБО 7. Тобто це додатково понесені витрати на транспортування і підготовку об’єкта основних засобів до експлуатації.

Приклад 3

Підприємство безоплатно отримало верстат, справедлива вартість якого на дату отримання становила 3 000 грн. Витрати підприємства на транспортування та монтаж отриманого верстата склали 400 грн. (без ПДВ).

Таблиця 5

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Відображена вартість безоплатно одержаних основних засобів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

424 “Безоплатно одержані необоротні активи”

3 000

2

Витрати на транспортування і монтаж безоплатно отриманих основних засобів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

400

3

Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування і монтаж

641 “Розрахунки за податками”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

80

4

Проведено оплату транспортування та монтажу

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

31 “Рахунки в банках”

480

5

Зарахування безоплатно одержаного об’єкта до складу основних засобів

104 “Машини та обладнання”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

3 400

3. Отримання основних засобів у рахунок внесків до статутного фонду

Якщо об’єкт основних засобів надходить на підприємство у вигляді внеску до статутного капіталу, то первісна вартість об’єкта основних засобів на момент прийняття на баланс дорівнює його справедливій вартості, погодженій з засновниками (учасниками) (п. 10 ПБО 7). Додатково понесені при цьому витрати на транспортування і підготовку об’єкта основних засобів до експлуатації також включаються в його первісну вартість.

Приклад 4

При створенні підприємства одним із засновників як внесок до статутного фонду за узгодженням усіх засновників була внесена виробнича лінія справедливою вартістю 11 000 грн., витрати на доставку і монтаж якої склали 1 200 грн. (у т.ч. ПДВ).

Таблиця 6

№ з/п

Зміст операції
^

Кореспонденція рахунків


Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Відображена сума статутного фонду згідно з установчими документами

46 “Неоплачений капітал”

40 “Статутний капітал”

30 000

2

Отримано від учасника об’єкт основних засобів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

46 “Неоплачений капітал”

11 000

3

Витрати на транспортування і монтаж вказаного об’єкта основних засобів

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

1 000

4

Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування і монтаж

641 “Розрахунки за податками”

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

200

5

Проведено оплату транспортування та монтажу

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

31 “Рахунки в банках”

1 200

6

Введено в дію об’єкт основних засобів, який внесено до статутного фонду

104 “Машини та обладнання”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

12 000


Переведення оборотних активів до основних засобів

При переведенні оборотних активів (товарів, готової продукції тощо) до основних засобів первісна вартість основних засобів дорівнює собівартості цих активів, яка визначається відповідно до ПБО 9 “Запаси” і 16 “Витрати” (п. 11 ПБО 7).

^ Така операція в бухгалтерському обліку відображається з використанням відповідного субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції”:



  1. Надходження основних засобів з власного виробництва:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 26 “Готова продукція”

Кредит 23 “Виробництво”



  1. Придбані для перепродажу основні засоби вирішено використовувати у власному виробництві:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 28 “Товари”

  1. Введено в дію об’єкт основних засобів:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”


^

4. Надходження основних засобів внаслідок обміну


Основні засоби можуть надходити на підприємство також у результаті обмінної (бартерної) операції або обміну з частковою оплатою коштами. Відповідно до ПБО 7 у цих випадках оцінка основних засобів залежить від того, обмін якими об’єктами мав місце: подібними або неподібними об’єктами.
^

Обмін подібними об’єктами основних засобів


Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

При обміні подібними активами дохід не визнається (ПБО 15, п.9).

Якщо справедлива вартість об’єктів основних засобів, що обмінюються, відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об’єкти вважаємо неподібними і відповідно до цього відображаємо в обліку.
^

Обмін неподібними об’єктами основних засобів


Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об’єкта не може перевищувати його справедливої вартості.

Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкориговані на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

При придбанні основних засобів за іноземну валюту необхідно враховувати вимоги ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Під час первісного визнання основні засоби отримані за іноземну валюту відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів).

На дату балансу перерахунок таких основних засобів не здійснюється, оскільки основні засоби відносяться до немонетарних статей.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання основних засобів, при включенні до вартості цих основних засобів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. В даному випадку курсова різниця не виникає.

Балансова вартість основних засобів надалі визначається (оцінюється) згідно з ПБО 7.

Більш детально всі питання, пов’язані з відображенням в обліку операцій в іноземній валюті, розглянуто у розділі 2.9. Облік операцій в іноземній валюті.

Згідно з ПБО 7 первісна вартість основних засобів може змінюватись у таких випадках:

  • внаслідок переоцінки;

  • у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів;

  • в результаті додаткових витрат, понесених підприємством після надходження об’єкта основних засобів.



Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов’язані з:

  • ремонтом основних засобів,

  • технічним обслуговуванням,

  • модернізацією,

  • реконструкцією,

  • іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.

Відображення подальших витрат, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів в бухгалтерському обліку, відповідно до ПБО 7 залежить тільки від того, як вони впливають на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об’єкта основних засобів і не залежать від вартості ремонту та її співвідношення до вартості основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів в робочому стані та одержання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат того періоду, коли вони були понесені.

До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів і в обліку вони відображаються таким чином:

^ 1) варіант

Дебет 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту)

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

^ Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів

Кредит 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту).

^ 2) варіант

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів в частині витрат на утримання і експлуатацію основних засобів

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, ^ 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їхнього використання, включають до первісної вартості об’єкта.

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнуто двома способами:

  1. збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкта;

  2. зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкта основних засобів.

Прикладами витрат, які включають до первісної вартості об’єкта, є:

  • реконструкція об’єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності, або скорочення матеріальних витрат на виробництво, або збільшення терміну його корисного використання тощо;

  • модифікація об’єкта основних засобів з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

  • заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, яка виробляється;

  • впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції” і після їх завершення включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”


Амортизація основних засобів

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

ПБО 7 визначає амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість ­– сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

  • очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

  • очікуваний фізичний і моральний знос;

  • правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну оренди цього активу.

Приклад 7

Підприємство придбало вантажний автомобіль первісною вартістю 20 000 грн. і розраховує використовувати його протягом 8 років, після чого розібрати його на запасні частини, сума яких, за попередньою оцінкою, може скласти 3 000 грн., а витрати, пов’язані з розбиранням, можуть скласти 500 грн.

^ У цьому випадку сума, що амортизується, буде дорівнювати

20 000 - (3 000 - 500) = 17 500 грн.

На практиці при надходженні основних засобів буває важко або неможливо визначити їх ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли ліквідаційна вартість об’єкта становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю.

Метод амортизації об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

В ПБО 7 наведені такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

  • прямолінійний;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);

  • кумулятивний;

  • виробничий.

Розглянемо на прикладі застосування різних методів нарахування амортизації.

Приклад 8

Підприємство набуло виробничого устаткування початковою вартістю 330 000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1 600 000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10 000 грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.

Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:


^ Амортизаційні відрахування за рік

=

Первісна вартість – Ліквідаційна вартість
^

Строк корисного використання



Амортизаційні відрахування за рік = (330 000 – 10 000)/ 4 = 80 000 грн.

Нарахування амортизації протягом 4 років можна відобразити таким чином:

Таблиця 7

Рік

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація

Залишкова вартість










330 000

1

80 000

80 000

250 000

2

80 000

160 000

170 000

3

80 000

240 000

90 000

4

80 000

320 000

10 000


Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12:

Місячна сума амортизації = 80 000 / 12 = 6 667 грн.

Прямолінійний метод нарахування амортизації застосовується для тих об’єктів основних засобів, які протягом всього строку експлуатації виконують приблизно постійний обсяг робіт.

Завдяки рівномірності розподілу суми амортизації між обліковими періодами при використанні цього методу забезпечується зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації. Але даний метод не враховує вплив таких факторів:

  • моральний знос об’єкта,

  • виробничу потужність основних засобів у різні роки експлуатації,

  • збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об’єкта основних засобів.

Виробничий метод нарахування амортизації. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.


^ Амортизаційні відрахування

=

Фактичний обсяг продукції (робіт, послуг)

х

Виробнича ставка амортизації



Виробнича ставка амортизації


=

Первісна вартість – Ліквідаційна вартість


^ Загальний розрахунковий обсяг виробництва


Виробнича ставка амортизації = (330 000 – 10 000)/1 600 000 = 0,2 грн./од.

Таблиця 8

Рік

Фактичний обсяг виробництва

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація

Залишкова вартість













330 000

1

320 000

320 000 х 0,2 = 64 000

64 000

266 000

2

400 000

400 000 х 0,2 = 80 000

144 000

186 000

3

350 000

350 000 х 0,2 = 70 000

214 000

116 000

4

280 000

280 000 х 0,2 = 56 000

270 000

60 000

5

250 000

250 000 х 0,2 = 50 000

320 000

10 000


У таблиці 8 наведено розрахунок амортизаційних відрахувань за рік. Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць використовують дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць.

Виробничий метод нарахування амортизації доцільно використовувати для основних засобів, знос яких в основному залежить від інтенсивності їх використання, або для основних засобів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт (вантажні автомобілі тощо).


Прискорені методи амортизації

Суть їх полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці строку служби об’єкта. Використовуючи ці методи, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об’єкта є набагато вищими, ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років.

Прискорені методи амортизації доцільно використовувати для об’єктів основних засобів, які швидко морально застарівають, або у міру старіння яких значно збільшуються витрати на їх ремонт та технічне обслуговування (транспортні засоби, комп’ютери).

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

^ Річна сума амортизації

=

Залишкова вартість

х
Річна норма амортизації



^

Річна норма амортизації


=

[1 – n (

Ліквідаційна вартість


) ] х 100%,

Первісна вартість





залишити коментар
Сторінка1/4
Дата конвертації30.10.2011
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх